Погуляєв Сергій Юрійович. Передача технології як вклад в просте товариство

brief description

Погуляєв Сергій Юрійович. Передача технології як вклад в просте товариство : Дис... канд. наук: 12.00.03 2002

Погуляєв С.Ю. Передача технології як вклад в просте товариство. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за фахом 12.00.03 - цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. - Національний університет внутрішніх справ. - Харків, 2002.
Дисертація присвячена комплексному дослідженню юридичної природи цивільних майнових відносин, що виникають між учасниками простого товариства за умови передачі в це товариство технології як такої у вигляді вкладу (ст.1152 нового ЦК України). Вирішується основна задача, що полягає у з'ясуванні змісту і застосуванні цієї статті Кодексу стосовно такого специфічного об'єкта цивільного права як технологія. Всебічно досліджена юридична природа, зміст і правовий режим вкладу в просте товариство. Введено термін предмет вкладу”. Визначено, що тільки гроші і майно - тілесне і безтілесне, передані у вигляді вкладу, утворюють складене майно товариства (спільну часткову власність). Надані як вклад різного роду послуги в силу своєї невідчужуваності від джерела можуть бути визнані вкладом лише за умови того, що вони збільшили ціну інших, раніше внесених майнових вкладів як тілесних, так і безтілесних. При цьому технологія як така розглядається як самостійний складний об'єкт цивільних прав, елемент майна, що містить сукупність систематизованих знань, які використовуються для випуску певної продукції, застосування певного процесу чи надання певних послуг. У свою чергу знання також розглядаються як об'єкт цивільних прав, різновид інформації і предмет вкладу в простому товаристві.
Автором висунута гіпотеза, що вкладом у простому товаристві можуть бути лише знання, що перебувають у стані активного інформаційного ресурсу. Запропоновано наукові рекомендації з удосконалення перспективного цивільного законодавства України.
Новизна дисертації ґрунтується на принципі розкомплектування технології на об'єкти інтелектуальної власності (авторське право, промислова власність); об'єкти конфіденційної інформації, у т.ч. ноу-хау, і факті їхньої передачі як об'єкта цивільного права і вкладу в просте товариство.

В процесі вирішення юридичних задач, що складали мету дослідження, дисертантом здобуті наступні наукові результати:

Технологія як така (per se) є складним об'єктом цивільного права (ст.189 нового ЦК України), оскільки численні і різнорідні об'єкти, її складові, утворюють єдине ціле, що дає можливість її використання за призначенням. Знання, які втілені в технології, не тільки підлягають розкомплектуванню”, але й повинні бути описані так, щоб вони могли чітко виділятися, відокремлюватися від суміжних з ними. При цьому мова йде не про діалектичні визначення знань, що відображають їхню сутність, а про формально-логічні визначення з обмеженим числом істотних ознак.
Статтю 189 Складні речі” ЦК України варто застосовувати з урахуванням тієї обставини, що технологія це нематеріальний об'єкт цивільного права. Матеріальні носії нематеріальних об'єктів права це об'єкти речевого права. Усі вони лежать за межами поняття технології”. Об'єктами цивільного права є певні знання і досвід, які входять” у конкретну технологію і підпадають під один із трьох зазначених вище інститутів права.
Технологія, як така, у повному обсязі не підходить ні під один з семи видів вкладу, передбачених у частині 1 ст.1152 нового ЦК України, а саме: грошові кошти (1), інше майно (2), професійні (а) і інші (б) знання (3), навички (4) та вміння (5), ділова репутація (6), ділові зв'язки (7). Частину об'єктів технології, після її розкомплектування” можна віднести до професійних і інших знань (1), частину - до досвіду, тобто до навичок і умінь (2). У повному обсязі технологію можна віднести лише до вкладу, що зазначений в ст.1152 нового ЦК України, як інше майно” у його сучасній інтерпретації. Тому технологія є новий об’єкт в цивільному праву України ст.189 ЦК України.