Полатайко Ірина Володимирівна Втілення правової ідеології у правових системах сучасності: теоретико-правова харак­теристика

brief description

Полатайко Ірина Володимирівна, аспірант ПВНЗ «Уні­верситет Короля Данила»: «Втілення правової ідеології у правових системах сучасності: теоретико-правова харак­теристика» (12.00.01 - теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень). Спецрада Д 20.149.01 у ПВНЗ «Університет Короля Данила»

ПРИВАТНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

УНІВЕРСИТЕТ КОРОЛЯ ДАНИЛА

Кваліфікаційна наукова

праця на правах рукопису

ПОЛАТАЙКО ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА

Гриф____

Прим. №____

УДК 340.12(477)

ДИСЕРТАЦІЯ

ВТІЛЕННЯ ПРАВОВОЇ ІДЕОЛОГІЇ У ПРАВОВИХ СИСТЕМАХ

СУЧАСНОСТІ: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА

081 «Право»

12.00.01 – теорія та історія держави і права;

історія політичних і правових учень

Дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Науковий керівник:

Луцький Мирослав Іванович,

доктор юридичних наук, доцент,

перший проректор Університету Короля Данила

Івано-Франківськ – 2018

ЗМІСТ
ВСТУП 15
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ОСОБЛИВОСТЕЙ СУЧАСНОЇ ПРАВОВОЇ ІДЕОЛОГІЇ ТА ЇЇ
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ З ПРАВОВОЮ СИСТЕМОЮ 23
1.1. Основні напрями наукових досліджень проблем правової
ідеології та її втілення у правових системах сучасності 23
1.2. Поняття та ознаки правової ідеології та правової системи.
Взаємозв’язок правової ідеології та правової системи 40
Висновки до Розділу 1 59

РОЗДІЛ 2. ВТІЛЕННЯ ПРАВОВОЇ ІДЕОЛОГІЇ У ПРАВОВИХ

СИСТЕМАХ ТА ПРАВОВИХ СІМ’ЯХ СУЧАСНОСТІ 62
2.1. Юридичне закріплення засад правової ідеології у правових
системах романо-германської правової сім’ї 62
2.2. Втілення правової ідеології у правовому регулюванні
та юридичній практиці англо-американської правової сім’ї 78
2.3. Роль правової ідеології та особливості її реалізації
у правових системах соціалістичної правової сім’ї 95
2.4. Особливості формування, втілення та реалізації засад
правової ідеології у рамках правової сім’ї релігійного права 115
2.5. Особливості правової ідеології у рамках правової сім’ї
традиційного права 130
Висновки до Розділу 2 142

14

РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ

ПРАВОВИХ СИСТЕМ СУЧАСНОСТІ НА ПІДҐРУНТІ ПРАВОВОЇ

ІДЕОЛОГІЇ 145
3.1. Напрями конвергенції правових систем сучасності
на підґрунті правової ідеології 145
3.2. Сучасний стан та шляхи удосконалення основоположних
засад правової ідеології в Україні 159
Висновки до Розділу 3 170
ВИСНОВКИ 172
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 178

15

ВСТУП

Актуальність теми. Різноманітність правових систем, які об’єднані за певними критеріями у рамках тих чи інших правових сімей, свідчить про диференційованість у підходах щодо правового регулювання суспільних відносин. Це має як позитивні риси, які стосуються збереження самобутності кожної держави та її правової системи, так і недоліки, коли правова система окремої держави містить правові цінності, які не підтримуються іншими державними утвореннями, що, у свою чергу, сприятиме виникненню суперечностей у правовому регулюванні чи навіть міждержавних конфліктів. При цьому застосування інтегральних механізмів з боку міжнародних та міждержавних організацій (таких, як ООН, ЄС, НАТО та ін.) не завжди є ефективним.

такому разі, на наш погляд, основою для подальшої конвергенції (тобто зближення) різних правових систем може стати правова ідеологія. Це пояснюється тим, що в основу тієї чи іншої правової ідеології покладено правові цінності, які знаходять свій вираз у різних правових системах. Тому при формуванні та подальшій розбудові міжнародних, міждержавних,

міжнаціональних та інших аналогічних правовідносин може успішно застосовуватись правова ідеологія у частині тих цінностей, які є спільними для багатьох правових систем світу.

Варто зауважити, що різні аспекти правової ідеології неодноразово виступали предметом наукових досліджень різних науковців: вітчизняних (В. Бабкін, М. Гуренко, В. Журавський, О. Зайчук, М. Костицький, А. Луцький, С. Максимов, М. Недюха, Н. Оніщенко, В. Селіванов, В. Сіренко, О. Скакун,

О. Скрипнюк, С. Сливка, В. Тацій, О. Тихомиров, В. Толстенко, Ю. Шемшученко та ін.), російських (А. Абрамова, С. Алексєєв, В. Афанасьєв, В. Бабаєв, А.Бєсєдін, C. Боботов, Н. Гранат, В. Казимирчук, В. Корельський, Д. Керімов, В. Кудрявцев, В. Лазарєв, Р. Лівшиц, І. Лукашук, Н. Матузов, В. Оксамитний, В. Перевалов, Л. Ентін та ін.) і зарубіжних (X. Арендт, Р. Арон,

16
Е. Арато, Д. Белл, Ж.-Л. Бержель, Н. Бірнбаум, А. Гарапон, Т. Іглтон,
Л. Колаковский, К. Косик, С. Липсет, Д. Ллойд, Ч. Міллс, Г. Мюрдаль,
Т. Парсонс, К. Поппер, Е. Шиле, Ю. Хабермас та ін.).

Однак питання впливу правової ідеології на формування та удосконалення міжнародних і міждержавних відносин та проблема особливостей її втілення у різних правових системах сучасності не виступали предметом окремого комплексного дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дослідження виконане відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри теорії та історії держави і права Приватного вищого навчального закладу Університету Короля Данила за напрямами «Трансформація правової системи України в умовах розвитку правових систем сучасності (теоретико-правовий та історико-правовий аспекти)» (державний реєстраційний номер 0116U002342) та «Закономірності розвитку і функціонування правової держави» (державний реєстраційний номер 0111U006673).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є комплексне теоретико-правове дослідження особливостей втілення правової ідеології у правових системах сучасності. На основі мети сформульовано наступні завдання дослідження:

– здійснити аналіз основних наукових праць з даної проблематики та систематизувати їх за напрямами досліджень;

– дослідити сутнісні особливості правової ідеології (поняття, ознаки,

структуру);

– дослідити функціональні особливості правової ідеології (функції правової ідеології та форми їх втілення у правосвідомості, правотворчій,

правозастосовчій та правоохоронній діяльності);

– визначити особливості втілення правової ідеології у правових системах,

об’єднаних у межах різних правових сімей (зокрема, у рамках романо-германської, англосаксонської, соціалістичної, релігійної, традиційної);

17

– встановити спільні та відмінні риси правової ідеології, а також особливості їх втілення у межах правових сімей та правових систем сучасності;
– сформулюватитеоретико-правовіпідходищодоконвергенції

(зближення) різних правових систем сучасності на підґрунті засад правової ідеології, а також визначити основні ризики дивергенції (розходження) між ними на підґрунті розбіжностей в ідеологічно-правових засадах;

– обґрунтувати на засадах правової ідеології шляхи удосконалення правової системи України та її зближення з провідними правовими системами сучасності, а також визначити можливі ризики її розходження з іншими правовими системами.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, пов’язані із втіленням та подальшою реалізацією засад правової ідеології у різних правових системах сучасності.

Предметом дослідження виступають особливості втілення правової ідеології у правових системах сучасності.

Методи дослідження. При проведенні дослідження, яке лягло в основу дисертації, використано комплекс теоретичних методів наукового пізнання, зокрема: історико-генетичний – при дослідженні особливостей сучасної української та зарубіжної філософсько-правової та теоретико-правової думки про правову ідеологію (підрозділ 1.1); системно-структурний – при дослідженні структурних елементів правової системи та правової сім’ї (підрозділ 1.2); системно-функціональний – при встановленні взаємодії правової ідеології з елементами правових систем сучасності (підрозділ 1.2); аксіологічний – при вивченні основних цінностей, принципів та ідей, притаманних правовим системам та правовим сім’ям сучасності (Розділ 2, підрозділи 2.1–2.5); метод діалектики – при визначенні суперечностей (колізій) між правовими ідеями та правовими цінностями, що існують у правовій ідеології різних правових систем та правових сімей, а також ідеологічних суперечностей, які породжують явище дивергенції (Розділ 2, підрозділи 2.1–2.5, 3.1, 3.2); історико-правовий – при дослідженні ґенези

18

становлення та розвитку правової ідеології різних правових систем та правових сімей в історичній ретроспективі (Розділ 2, підрозділи 2.1–2.5); порівняльно-правовий – при порівняльному аналізі нормативно-правових актів різних правових систем та правових сімей, у яких закріплено основні ідеологічно-правові засади (Розділ 2); формально-юридичний – при вивченні взаємозв’язку української правової ідеології з національною ідеєю та політико-правовою доктриною (підрозділ 3.2); нормативно-догматичний – для дослідження правових норм, у яких юридично закріплені в законодавстві України (підрозділ 3.2); метод узагальнення – використаний для узагальнення сучасних тенденцій та форм взаємодії ідеологічно-правових засад, притаманних сучасним правовим системам та правовим сім’ям (Розділ 3), а також для узагальнення результатів дослідження (Висновки).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація

першим в Україні комплексним дослідженням, яке присвячене вивченню особливостей втілення засад правової ідеології у правових системах та правових сім’ях сучасності. У дисертації надано низку нових концептуальних положень, висновків і рекомендацій, що мають важливе теоретичне та практичне значення, зокрема:

вперше:

– обґрунтовано, що сучасна правова ідеологія на міжнародному та європейському рівнях регулювання суспільних відносин відзначається суперечливими тенденціями. З одного боку, має місце явище конвергенції

(зближення) ідейно-правових засад різних правових систем та правових сімей.

іншого боку, у ХХІ столітті існує серйозний ризик діаметрально протилежного явища – дивергенції (розпаду на підставі ідеологічних та інших розбіжностей) вже існуючих взаємозв’язків між правовими системами та правовими сім’ями;

– встановлено, що розвиток сучасної української правової ідеології відбувався у чотири основні етапи: а) переддержавний етап, який охоплював період з 16 липня 1990 р. до 24 серпня 1991 р. (від прийняття Декларації про

19

державний суверенітет і до Акту проголошення незалежності України); б) другий (доконституційний) етап утвердження ідеологічних засад, що тривав

моменту проголошення незалежності України і до прийняття Конституції України (24.08.1991–28.06.1996 рр.); в) третій (конституційний) етап становлення та розвитку правової ідеології України ознаменувався прийняттям Конституції України від 28.06.1996 р. і тривав до «Революції Гідності» 2013–

2014 рр.; г) четвертий (сучасний) етап формування та розвитку правової ідеології розпочався з Революції Гідності 2013–2014 рр. та триває по даний час;
– доведено, що практика українського державотворення у 2014 – 2017 рр.

дає можливість констатувати як явище конвергенції (наближення правової ідеології та правової системи України до європейської ідеології та правової системи ЄС), а з іншого боку – явище дивергенції (розходження ідеологічно-правових засад та правового регулювання України з аналогічними правовими явищами у Росії). Якщо, з одного боку, конвергенція забезпечила вагомий позитивний розвиток відносин з ЄС та країнами-членами ЄС, то дивергенція ідеологічних та правових засад фактично стала однією з причин окупації Криму та окремих територій Донбасу;

удосконалено:

– визначення правової ідеології, під якою автор розуміє форму суспільної ідеології, яка формується під впливом правової і соціальної (економічної,

політичної, релігійної та іншої) дійсності та практичної діяльності людей, включає в себе інтелектуальні та емоційні елементи (правові ідеї, теорії, переконання, правові поняття, правові категорії, правові принципи, правові уявлення), які синтезують у собі ставлення суб’єктів до бажаного та дійсного права, а також виникають, розвиваються та змінюються з розвитком правової системи;

– положення про те, що сучасна юридична наука у контексті дослідження сучасних проблем трансформації правової ідеології має три основні рівні:

а) теоретичний рівень; б) практично-прикладний рівень; в) комбінований (теоретико-практичний) рівень;

20

– положення про те, що проблеми втілення засад правової ідеології у правових системах сучасності здійснюється на філософсько-світоглядному,

загально-правовому та спеціально-юридичному рівнях; дістало подальший розвиток:

– вчення про те, що поняття «правова ідеологія» є видовим поняттям по відношенню до понять «ідеологія» та має наступні ознаки: генетичні ознаки правової ідеології: а) обумовленість суспільною ідеологією (якщо ідеологія є загальним поняттям, суспільна ідеологія – родовим поняттям, то правова ідеологія – видовим поняттям); б) джерелом її формування є правова і соціальна (економічної, політичної, релігійної та іншої) дійсність та практична діяльність людей; в) обґрунтування засад правової ідеології здійснюється як на доктринальному (науковому) рівні, так і на професійному та непрофесійному

(буденному) рівні; статичні ознаки правової ідеології: а) зміст і одночасно елементи правової ідеології становлять правові ідеї, теорії, переконання, правові поняття, правові категорії, правові принципи, правові уявлення; б) правова ідеологія містить у собі як інтелектуальні, так і емоційні начала та елементи; в) правова ідеологія включає у себе ставлення як до дійсного, так і до бажаного права та правової системи; регулятивно-динамічні ознаки правової ідеології: а) правова ідеологія та її елементи виникають, розвиваються та змінюються з розвитком правової системи; б) правова ідеологія впливає на регулювання суспільних відносин через суспільну свідомість та правосвідомість суб’єктів суспільних відносин;

– вчення, що правова ідеологія за своєю сутністю має внутрішній характер,

законодавство та поведінка суб’єктів є лише зовнішніми формами її прояву;

– вчення про інтегративний характер правової ідеології, коли в результаті її впливу має місце явище конвергенції правових систем та правових сімей, або її диференційний характер, коли присутнє явище дивергенції останніх.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані та обґрунтовані в роботі положення, висновки та рекомендації можуть бути використані як методологічна основа для проведення подальших

21

наукових досліджень у сфері впливу правової ідеології на розвиток взаємовідносин між різними державами та їх правовими системами. Отримані результати можуть також бути використані при проведенні правової та адміністративної реформи в Україні.

Матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі Університету Короля Данила (акт про впровадження № 2070/1 від 12.01.2018 р.) при викладанні курсів «Теорія держави і права», «Історія держави і права України», «Історія держави і права зарубіжних країн», «Правова ідеологія», «Правові системи сучасності», «Правова система України», а також у правозастосовчій, правоосвітній та правовиховній діяльності Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (акт про впровадження № 03-25/1226 від 14.05.2018 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри теорії та історії держави і права Приватного вищого навчального закладу Університету Короля Данила, де було виконано дисертацію, та оприлюднено на 6 конференціях та наукових семінарах, а саме: Звітній викладацькій та студентській науково-практичній конференції «Наука та освіта ХХІ століття» (м. Івано-Франківськ, 21 квітня 2016 р.); ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Особливості формування законодавства України: філософсько-правові, історичні та прикладні аспекти» (м. Івано-Франківськ, 11-12 березня 2016 р.); щорічній Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та аспірантів «Вдосконалення правового регулювання прав та основних свобод людини і громадянина» (м. Івано-Франківськ, 13-14 травня 2016 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Європейська традиція в міжнародному праві: реалізація прав людини» (м. Ужгород, 6-7 травня 2016 р.); щорічній Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та аспірантів «Вдосконалення правового регулювання прав та основних свобод людини і громадянина» (м. Івано-Франківськ, 28 квітня 2017 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми формування національної правової

22

системи України та її адаптація до європейського права» (м. Івано-Франківськ, 5-6 травня 2017 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано дванадцять робіт, з яких п’ять статей у наукових фахових виданнях України, одна стаття у науковому періодичному виданні іншої держави, та шість тез доповідей на наукових та науково-практичних конференціях.

Структура дисертації обумовлена специфікою досліджуваної проблематики, а також метою та завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, що містять дев’ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел (207 назв використаної літератури на 20 сторінках). Повний обсяг дисертації становить 197 сторінок, з них основний зміст – 177 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ

Комплексне дослідження проблеми втілення основоположних засад правової ідеології у правових системах та правових сім’ях сучасності, включаючи і правову систему України, дало можливість зробити наступні висновки, узагальнення та рекомендації:

Дослідження проблеми втілення засад правової ідеології у правових системах сучасності здійснюється на філософсько-світоглядному, загально-

правовому та спеціально-юридичному рівнях.

Правова ідеологія – це форма суспільної ідеології, яка формується під впливом правової і соціальної (економічної, політичної, релігійної та іншої)

дійсності та практичної діяльність людей, включає в себе інтелектуальні та емоційні елементи (правові ідеї, теорії, переконання, правові поняття, правові категорії, правові принципи, правові уявлення), які синтезують у собі ставлення суб’єктів до бажаного та дійсного права, а також виникають, розвиваються та змінюються з розвитком правової системи.

Ознаками правової ідеології виступають: а) обумовленість суспільною ідеологією (якщо ідеологія є загальним поняттям, суспільна ідеологія –

родовим поняттям, то правова ідеологія – видовим поняттям); б) джерелом її формування є правова і соціальна (економічної, політичної, релігійної та іншої) дійсність та практична діяльність людей; в) обґрунтування засад правової ідеології здійснюється як на доктринальному (науковому) рівні, так і на професійному та непрофесійному (буденному) рівні; г) зміст і одночасно елементи правової ідеології становлять правові ідеї, теорії, переконання, правові поняття, правові категорії, правові принципи, правові уявлення; ґ) правова ідеологія містить у собі як інтелектуальні, так і емоційні начала та елементи; д) правова ідеологія включає у себе ставлення як до дійсного, так і до бажаного права та правової системи; е) правова ідеологія та її елементи виникають, розвиваються та змінюються з розвитком правової системи;

173

є) правова ідеологія впливає на регулювання суспільних відносин через суспільну свідомість та правосвідомість суб’єктів суспільних відносин.

Правову систему можна детермінувати як обумовлену суспільними відносинами та соціальною системою сукупність усіх правових інституцій,

притаманних певній державі чи групі держав, які носять статичний або динамічний характер, впливають на зміст права та визначають напрями правового регулювання.

Ознаками правової системи являються: а) правова система детермінується загальним поняттям «система» та родовим поняттям «соціальна система»; б) процес формування правової системи тієї чи іншої держави обумовлюється історичними обставинами становлення того чи іншого суспільства та особливостями державотворення; в) правова система тісно взаємопов’язана та переплітається з політичною та економічною

(матеріальною) сферою суспільного життя; г) правова система являє собою цілісну сукупність усіх правових явищ, невід’ємним елементом якої є система права; ґ) елементи правової системи об’єднані у підсистеми до числа яких

віднесено інституційну, нормативну (регулятивну), ідеологічну, функціональну, комунікативну підсистеми; д) основним змістовним елементом правової системи є домінуюча форма (джерело) права, яка і визначає її особливості; е) за ступенем спорідненості правові системи здатні об’єднуватись у правові сім'ї; є) правова система містить динамічні елементи (правотворчість, правореалізація, правозастосування та ін.), завдяки яким здатна змінюватись та розвиватись; ж) правова система здійснює вплив на суспільні відносини як через механізм держави, так і через саморегульовані інституції (інститути громадянського суспільства).

З урахуванням особливостей правової ідеології та правової системи,

слід акцентувати увагу на взаємозв’язках між ними. З одного боку, правова ідеологія є складовим елементом правової системи чи правових сімей, входячи до їх структури як елемент ідеологічної сфери. З іншого боку, правова ідеологія

174

часто у взаємодії з іншими видами ідеології визначає зміст та напрями правового регулювання.

Правова ідеологія романо-германської правової сім'ї формувалась на підґрунті давньоримського та давньогерманського права, в своїй основі має поєднання засад природного та позитивного права, передбачає поділ права за структурою (на приватне і публічне, матеріальне і процесуальне, регулятивне і охоронне), а також органічно передбачає можливість конвергенції з іншими правовими сім'ями сучасності.

На відміну від романо-германської правової сім’ї, в основу розвитку правової ідеології англо-саксонської правової сім’ї, покладено не принцип верховенства закону як основного джерела права, а принцип пріоритетності

(верховенства) права, підтвердженого життям в цілому та юридичною практикою зокрема. Доцільно також зауважити, що коли правова ідеологія романо-германської правової сім’ї у географічних рамках вже сформувалась і усталилась переважно у межах Європи і далі уже, будучи сформованою, насаджувалась колоніям європейських держав-гегемонів на інших континентах, то правова ідеологія англо-американської правової сім’ї не була стійко сформована у рамках Великобританії. Хоча і США, і Канада, і Австралія,

Нова Зеландія, і ціла низка інших держав спочатку були британськими колоніями, вони, отримавши незалежність, надали правовій ідеології даної правової сім’ї нового змісту, який, на відміну від Великобританії, передбачав домінування республіканських ідеологічних принципів, широке гарантування правового статусу особи, ідею поваги до незалежності та суверенітету інших держав тощо. Разом з тим, ідеологічні засади як англо-американської, так і романо-германської правових сімей на сучасному етапі правового регулювання багато у чому тяжіють до зближення (конвергенції). Про це свідчить визнання не лише на ідеологічному, а й на організаційно-правовому рівні пріоритету правового статусу особи, ідеології спільності інтересів держав, передумовою якої є формування європейських та міжнародних організацій за участю держав.

175

Винятком з цього правила поки що є так званий «Брекзіт», пов'язаний з виходом Англії з ЄС.

Історія соціалістичного будівництва в цілому та його сучасність зокрема довели нежиттєздатність правової ідеології та правових цінностей країн соціалістичної правової сім’ї. Це підтверджується як історичним занепадом СРСР та низки інших кран соціалістичного табору, так і сучасним внутрішнім та зовнішнім політико-правовим становищем КНДР, яка продовжує сповідувати дану соціальну та правову ідеологію.

У рамках правової сім’ї релігійного типу існує слід три види правової ідеології: а) правова ідеологія у мусульманському праві; б) правова ідеологія в індуському праві; в) правова ідеологія іудейського права. Спільними рисами правової ідеології вищевказаних груп правових систем є: а) утвердження ідеї органічного взаємозв’язку права з релігією, у якому провідна роль належить релігії, а похідна – праву; б) пропагування та подальше юридичне закріплення теологічної теорії походження права та держави, за якою право та держава є не результатом соціального розвитку, а результатом божественної волі; в)

підтримання та утвердження ідеї про дію права не за територіальним принципом (тобто у залежності від державних кордонів тієї чи іншої держави), а за колом осіб, які сповідують відповідну релігію, котра це право детермінує; г) ідея обумовленості соціальної цінності права не його корисністю для людей та суспільства, а божественним походженням; ґ) ідея нерівності (диференційованості) правового становища особи залежно від її соціального, релігійного чи іншого статусу.

Однак домінування релігійних засад в правовій ідеології зазначених правових систем жодним чином не перешкоджало частковій рецепції тих ідеологічних та правових засад, які були притаманні романо-германській та англо-американській правовим сім’ям.

Правова ідеологія традиційної правової сім’ї включала: а) правову ідеологію держав Далекого Сходу; б) правову ідеологію держав Африки та Мадагаскару. Спільними рисами їх ідеологічних засад виступали:

176

а) утвердження у суспільній та правовій ідеології домінуючої ролі звичаю як провідної форми права; б) ідеологічне та фактичне несприйняття законодавства як джерела права; в) світогляд та ідеологія несприйняття існуючих державних інституцій, недовіри до них у процесі правореалізації та правозастосування; г) ігнорування у суспільстві потреби формування професійно-юридичної правосвідомості, що обумовило незадовільний розвиток юридичної інфраструктури та правничих професій. Це пояснюється тим, що держави з правовими системами традиційного (звичаєвого) типу не мали юридичних професій (суддів, прокурорів, адвокатів, нотаріусів і т. д.).

Разом з тим, правова ідеологія та правова система країн традиційної правової сім’ї також не уникнула добровільної чи примусової рецепції основоположних засад, притаманних європейському чи англо-американському праву.

Сучасна правова ідеологія на міжнародному та європейському рівнях регулювання суспільних відносин відзначається суперечливими тенденціями. З одного боку, має місце явище конвергенції (зближення) ідейно-правових засад різних правових систем та правових сімей. З іншого боку, у ХХІ столітті існує серйозний ризик діаметрально протилежного явища – дивергенції (розпаду на підставі ідеологічних та інших розбіжностей) вже існуючих взаємозв’язків між правовими системами та правовими сім’ями.

Становлення та розвиток сучасної української правової ідеології відбувались у чотири основні етапи: а) переддержавний етап, який охоплював період з 16 липня 1990 р. до 24 серпня 1991р. (від прийняття Декларації про державний суверенітет і до Акту проголошення незалежності України);

б) другий (доконституційний) етап утвердження ідеологічних засад, що тривав

моменту проголошення незалежності України і до прийняття Конституції України (24.08.1991 – 28.06.1996 рр.); в) третій (конституційний) етап становлення та розвитку правової ідеології України ознаменувався прийняттям Конституції України від 28.06.1996 р. і тривав до «Революції Гідності» 2013-
2014 рр.; г) четвертий (сучасний) етап формування та розвитку правової

177

ідеології розпочався з Революції Гідності 2013 – 2014 рр. та триває по даний час.

Сучасна юридична наука у контексті дослідження сучасних проблем трансформації правової ідеології до потреб правової системи України, а також

ракурсі взаємозв’язку правової ідеології з практикою правового регулювання фактично має три основні рівні: а) теоретичний рівень (обґрунтування теоретичних засад правової ідеології та її взаємозв’язку з правовою системою України; б) практично-прикладний рівень (пошук та обґрунтування практичних аспектів удосконалення правової ідеології та правової системи України; в) комбінований (теоретико-практичний) рівень (поєднання теоретичних та прикладних підходів щодо удосконалення правової ідеології як світоглядної основи сучасної правової системи України).

Практика українського державотворення у 2014 – 2017 рр. дає можливість констатувати як явище конвергенції (наближення правової ідеології та правової системи України до європейської ідеології та правової системи ЄС), а з іншого боку – явище дивергенції (розходження ідеологічно-

правових засад та правового регулювання України з аналогічними правовими явищами у Росії). Якщо, з одного боку, конвергенція забезпечила вагомий позитивний розвиток відносин з ЄС та країнами-членами ЄС, то дивергенція ідеологічних та правових засад фактично стала однією з причин окупації Криму та окремих територій Донбасу.