Поленова Наталія Сергіївна. Характеристика структурно-функціонального стану апарату мітрального клапану у хворих з постінфарктним кардіосклерозом

brief description

Поленова Наталія Сергіївна. Характеристика структурно-функціонального стану апарату мітрального клапану у хворих з постінфарктним кардіосклерозом. : Дис... канд. наук: 14.01.11 - 2007.

Поленова Н.С. Характеристика структурно-функціонального стану апарату мітрального клапану у хворих з постінфарктним кардіосклерозом. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 кардіологія. Національний науковий центр „Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска” АМН України, Київ, 2007.
Дисертацію присвячено дослідженню структурно-функціонального стану апарату МК при МР у хворих з постінфарктним кардіосклерозом, їх асоціацію з процесами ремоделювання ЛШ, розвитком порушень внутрішньосерцевої гемодинаміки і формуванням СН.
Дисертація базується на комплексному дослідженні 120 хворих з постінфарктним кардіосклерозом, у яких на підставі дослідження трансторакальної ехокардіографії та доплерографії вивчено структурні зміни апарату МК, частоту розвитку та ступінь МР. У роботі представлена комплексна оцінка порушень систолічної і діастолічної функції ЛШ та змін геометрії лівих відділів серця при різному ступені МР у хворих з постінфарктним кардіосклерозом. Проведена оцінка функціонального стану серця у хворих з постінфарктним кардіосклерозом при різному ступені МР. На підставі даних встановлено, що МР є предиктором розвитку ускладнень та несприятливого прогнозу у пацієнтів після гострого ІМ.

У дисертації представлено нове рішення науково-практичної задачі кардіології визначено значення діагностики змін апарату МК і оцінки ступеня МР для структурно-функціональної перебудови ЛШ і ЛП у хворих з постінфарктним кардіосклерозом на основі показників комплексної трансторакальної ехокардіографії та доплерографії.

У хворих з постінфарктним кардіосклерозом за даними трансторакальної ехокардіографії структурні зміни апарату МК виявлені у 55%випадків у вигляді ущільнення, фіброзу, кальцинозу стулок і атриовентрикулярного кільця, дилатації мітрального кільця або їх комбінації. Встановлено, що збільшення ступеня МР у хворих з постінфарктним кардіосклерозом асоціюється з більшою частотою виявлення структурних змін МК: у більшості хворих (60,9%) з 0-І ст. МР мітральний клапан був анатомічно не змінений, у хворих з важкою МР ущільнення стулок МК виявлено у 90%, ущільнення мітрального кільця у 80%, фіброз стулок МК у 50%хворих.
Виявлено, що серед пацієнтів з постінфарктним кардіосклерозом МР ІІ-IV ст. зустрічається у 70,8%пацієнтів. Легка (0-І ст.) МР була виявлена у 29,2%пацієнтів, при цьому достовірно частіше виявлялась помірно виражена (ІІ ст.) МР 43,3% в порівнянні з вираженою (III ст.) і важкою (IV ст.) МР: 19,2і 8,3%відповідно.
За наявності структурних змін апарату МК у хворих, що перенесли Q-ІМ передньої та задньої локалізації виявлено погіршення скоротливої здатності ЛП, про що свідчить зниження величини ФВ (відповідно на 8,4 і 15,7%), СІС (відповідно на 8,8 і 12,1%), а також погіршення кондуїтної функції порушення індексу пасивного спорожнення ЛП величини ВКО (відповідно на 15,5 і 23,4%).
Встановлено, що у хворих з постінфарктним кардіосклерозом передньої та задньої локалізації, зі структурними змінами МК відбувається збільшення порожнини ЛШ, порушення його систолічної і глобальної функції, про що свідчить зниження величини ФВ (відповідно на 8,1 і 3,9%), КСТ/КСО (відповідно на 19,4 і 20,5%), збільшення величини ІФМ (на 11,9 і 10,5%відповідно) в порівнянні з такими без змін апарату МК. По мірі збільшення ступеня МР зростає частота розвитку діастолічної дисфункції за рестриктивним типом, відбувається сферизація порожнини ЛШ, зі зниженням його скоротливої функції, а також структурно-функціональна перебудова ЛП, що приводить до змін геометрії лівих відділів серця.
Визначено, що у хворих з постінфарктним кардіосклерозом збільшення ступеня МР асоційовано зі зниженням толерантності до фізичного навантаження та збільшенням ФК (NYHA) СН, про що свідчить достовірне зниження середньої величини потужності виконаного навантаження хворими з ІІ-ІV ст. МР ((76,9±2,2), (63,0±4,2), (40,0±5,8) Вт відповідно) в порівнянні з такими ((83,6±2,7) Вт) у хворих з 0-І ст. МР.
Встановлено, що виявлення у пацієнтів з постінфарктним кардіосклерозом важкої МР є несприятливим прогностичним чинником, про що свідчить достовірне збільшення через 1 рік спостереження кількості хворих, що досягли КТ (ФП та частота госпіталізації з приводу СН) на 44,4%, в порівнянні з такими з помірною МР.

Практичні рекомендації
1. Наявність вираженої і важкої МР у пацієнтів з постінфарктним кардіосклерозом є незалежним чинником ризику несприятливого прогнозу, що підвищує ризик виникнення фібриляцій передсердь та повторних госпіталізацій пацієнтів з приводу СН.
2. З метою оцінки структурних змін апарату МК і спостереження за прогресуванням МР у пацієнтів з постінфарктним кардіосклерозом рекомендується проведення повторної доплерівської ЕхоКГ 1 раз на рік при І-ІІ ст. МР, кожні 6 місяців при ІІІ-ІV ст. МР незалежно від клінічного стану і наявності скарг у пацієнтів.
3. Для визначення ранньої СН у хворих з постінфарктним кардіосклерозом при МР необхідно визначати параметри систолічної (ФВ, СІС), резервуарної (КДО, КСО) та кондуїтної (КО, ВКО) функції ЛП.