ПОЛІТИКА ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ (на прикладі Республіки Польща, Словацької Республіки, Угорської Республіки та Чеської Республіки)

brief description

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

На правах рукопису

ПАРФЕНЮК Володимир Миколайович

УДК 327.39(4-191.2):004

ПОЛІТИКА ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ (на прикладі Республіки Польща, Словацької Республіки, Угорської Республіки та Чеської Республіки)

Спеціальність 23.00.04 – Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук

Науковий керівник:
доктор політичних наук, професор Канцелярук Б.І.

Київ – 2006

ЗМІСТ
ВСТУП 2
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОЇ ПОЛІТИКИ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА 15
1.1. Інформаційна парадигма сучасного суспільно-політичного розвитку 15
1.2. Методологічні основи аналізу політики інформаційного суспільства 35
Висновки до першого розділу 64
РОЗДІЛ 2. ПОЛІТИКА ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА У КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАЦІЇ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ 67
2.1. Глобальний та європейський виміри політики інформаційного суспільства 69
2.2. Напрямки міжнародного співробітництва країн-кандидатів і ЄС у сфері інформаційного суспільства в процесі інтеграції 95
2.3. Особливості формування стратегій, цілі, завдання та механізми реалізації політики інформаційного суспільства країн-кандидатів 114
Висновки до другого розділу 141
РОЗДІЛ 3. ІМПЕРАТИВИ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ЩОДО РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА В КОНТЕКСТІ СПІВРОБІТНИЦТВА З ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ 144
3.1. Співробітництво України і ЄС у сфері інформаційного суспільства 144
3.2. Особливості формування політичної стратегії України в сфері інформаційного суспільства 158
Висновки до третього розділу 173
ВИСНОВКИ 175
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 180
ДОДАТКИ 214

ВСТУП
За останнє десятиліття у світі сформувалися такі чинники соціально-економічного, науково-технологічного і культурного розвитку, які можна розглядати як передумову для формування інформаційного суспільства, в якому інформація за допомогою інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ) інтенсивно використовується для економічного, соціального, культурного і політичного розвитку. Вже сьогодні міць кожної держави визначається не стільки індустріальним, і тим більше не військовим потенціалом, а, в першу чергу, спроможністю органічно і своєчасно вписатися в глобальний інформаційний простір, активно створювати і використовувати інформаційні ресурси та знання – головні рушії прогресу в прийдешньому інформаційному столітті. Окремі риси, фрагменти та ознаки інформаційної цивілізації виявляються вже зараз в розвинутих країнах світу. Практично всі ці країни постійно формують і втілюють у життя цілеспрямовану політику інформаційного суспільства у сфері новітніх ІКТ, яка встановлює стратегічні цілі та пріоритетні напрямки інформаційного розвитку суспільства і механізми їх реалізації, зорієнтовані на закріплення провідної геополітичної і економічної ролі цих країн у XXI столітті. Остання обставина змушує з особливою увагою поставитися до формування політики України у цій сфері, оскільки процеси розвитку та впровадження сучасних інформаційних і комунікаційних технологій потребують безупинного, зваженого і різнобічного державного управління та регулювання. Тільки за умов формування основ національного інформаційного суспільства Україна може посісти належне місце серед технологічно й економічно розвинутих країн на правах повноцінного учасника світового цивілізаційного розвитку зі збереженням політичної незалежності, національної самобутності і культурних традицій. Формування такої політики в сучасних умовах потребує дослідження досвіду інших країн в цій сфері, знань природи та сутності діяльності держави під час переходу до нового типу суспільства. Особливо, якщо це пов’язано зі специфічними умовами посттоталітарного перехідного соціально-економічного розвитку держави і необхідністю інтеграції до структур авторитетних міжнародних інституцій. Проте усталені в політологічній літературі поняття і підходи не завжди дають можливість адекватно описувати такі явища і, головне, формулювати зрозумілі відповіді на питання про оптимальні шляхи національного розвитку і міжнародного співробітництва, зокрема, у сфері інформаційних і комунікаційних технологій. Участь країн Центральної і Східної Європи в процесах європейського будівництва дає унікальну можливість дослідити становлення внутрішньої і зовнішньої складових їхньої політики в цій сфері на обмеженому проміжку історичного часу в умовах впливу інтеграційного чинника. Тому в межах дослідження є слушним, з нашого погляду, зосередитись на вивченні політики країн, які набули позитивного досвіду в зазначеній сфері і належать до однієї з Україною регіональної групи, а саме – Республіки Польща, Словацької Республіки, Угорської Республіки та Чеської Республіки.
За сучасними суспільно-географічними критеріями країни Польщу, Чехію, Словаччину та Угорщину здебільшого відносять до „Центральноєвропейського макрорегіону, європейського Центрально-Східного субрегіону. Значна кількість народів, які заселяють ці території, мають слов’янське походження, багаті мовно-культурні традиції, спільні віросповідання та історичні періоди державотворення. На сучасному етапі розвитку світової спільноти країни Центральної Європи відіграють важливу роль у зміцненні європейської безпеки в контексті інтеграційних процесів, збереженні та поглибленні демократії, є прикладом для інших держав у трансформації суспільно-політичної, правової, культурної та соціально-економічної систем” [1, с. 3].
Зазначені країни є своєрідним взірцем для України на шляху до інтеграції в західноєвропейські структури: НАТО і ЄС. 15 лютого 1991 року вони, як відомо, утворили політичне об’єднання, так звану „Вишеградську групу”, яка відіграла певну позитивну роль у солідарному наближенні Польщі, Чехії, Словаччини та Угорщини до євроатлантичних структур. Об’єднання стало невід’ємним складовим елементом новітньої архітектури регіональної та континентальної безпеки, вагомим фактором стабільності і переконливим прикладом рівноправних добросусідських відносин, хоча в ієрархії європейських регіональних і субрегіональних структур упродовж усіх попередніх років його існування не відігравало провідної ролі [2]. Загалом же суспільно-політичний і економічний розвиток Республіки Польща, Словацької Республіки, Угорської Республіки та Чеської Республіки мав переконливий демонстраційний ефект, позаяк став успішним прикладом швидкої системної суспільної трансформації, своєрідним взірцем постсоціалістичних реформ, в тому числі й в інформаційній сфері.
Отже, актуальність теми дослідження зумовлена зростанням ролі інформаційного чинника в міжнародних відносинах та необхідністю вивчення міжнародних і регіональних процесів у сфері розвитку та використання новітніх ІКТ, оскільки вони суттєво впливають як на внутрішню, так і на зовнішню політику держави; створенням соціально-економічних та науково-технологічних передумов для становлення інформаційних суспільств в розвинутих країнах світу; початком активного процесу формування європейського інформаційного суспільства (Європейський Союз і Рада Європи визначили основні положення і принципи для побудови інформаційного суспільства в Європі та розпочали їх реалізацію у вигляді амбіційних проектів); європейським вибором геополітичної стратегії нашої країни (інтеграція до континентальних структур – один із задекларованих пріоритетних напрямків зовнішньої політики, ґрунтованої в тому числі й на необхідності побудови в Україні розвинутого інформаційного суспільства).
Тому сутність проблемної ситуації, що потребує аналізу в межах дисертації можна визначити як невизначеність у формуванні напрямків міжнародного співробітництва з Європейським Союзом, а також стратегічних цілей, завдань і механізмів реалізації політики, спрямованої на розвиток національного інформаційного суспільства в умовах євроінтеграційного процесу. У зв’язку з цим, основна наукова гіпотеза автора дослідження полягає в тім, що розвиток політики інформаційного суспільства Республіки Польща, Словацької Республіки, Угорської Республіки та Чеської Республіки і їх співробітництво з Європейським Союзом в цій сфері перебували під значним і, можливо, визначальним впливом відповідної політики Співтовариства, який посилювався процесом європейської інтеграції. Це передбачає існування безпосереднього зв’язку між стратегічними цілями і завданнями політики досліджуваних країн і політики інформаційного суспільства ЄС, а також спільної взаємодії сторін на міжнародному рівні в цій сфері як в межах процесу інтеграції, так і поза ним. Підтвердженням чи спростуванням даної гіпотези, на думку автора, можуть бути результати аналізу зовнішніх вимог до політики країн-кандидатів, що проявляються через міжнародну політику і політику ЄС у сфері інформаційного суспільства. Це уможливить також й вивчення основних напрямків міжнародного співробітництва зазначених держав з Європейським Союзом в межах інтеграційного процесу і поза ним. Крім того, виявленню зв’язків сприятиме аналіз особливостей процесу формування національних стратегій інформаційного суспільства і їх відповідності стратегічним цілям і завданням політики ЄС.
Авторський концептуальний підхід до проблеми ґрунтується, по-перше на тезі про те, що певні життєво важливі питання економічного та соціально-політичного розвитку є спільними для всіх суспільств з перехідним типом економіки в регіоні Центральної та Східної Європи (модернізація економічної, політичної та соціальної систем суспільства; євроатлантична інтеграція; розвиток громадянського суспільства); по-друге, обумовлюється тим, що зазначені країни є сусідами, між ними існують певні зв’язки (спільна політична спадщина, оскільки всі вони протягом десятиліть входили до соціалістичного блоку, а це означає, що вони значною мірою успадкували спільні традиції політичної культури і схильні приблизно однаково реагувати на сучасні виклики зовнішнього міжнародного середовища); по-третє, потребою вивчення досвіду країн, що належать до субрегіонального об’єднання і разом беруть участь в процесі європейської інтеграції, що може знадобитися при плануванні і реалізації політики інформаційного суспільства в Україні.
Зрозуміло, що виробити оптимальну, придатну для всіх країн стратегію розвитку інформаційного суспільства неможливо: їхні цілі, завдання і засоби, що можуть бути використані для досягнення цієї мети, часто не співпадають. Тому логічною є наша спроба розглянути декілька стратегій, що використовувались країнами з подібними проблемами розвитку при схожій політичній ситуації, і створити на їх основі набір моделей, які могли б слугувати прикладом для розробки стратегії інформаційного суспільства України, стратегії, в якій враховувалися б сучасні тенденції формування європейського інформаційного простору.
Дослідження виконувалось за тематикою науково-дослідних робіт Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України „Проблеми інтеграції, кризового управління і безпеки на євроатлантичному просторі” (І кв. 1999 – ІV кв. 2000 рр., державний реєстраційний номер 0199U000993, шифр ІІ.93/02.99).
Мета дослідження – на основі аналізу глобальної та європейської стратегій інформаційного суспільства, процесу міжнародного співробітництва в умовах європейської інтеграції і стратегій Польщі, Словаччини, Угорщини та Чехії у сфері інформаційного суспільства виявити зв’язок політики зазначених країн з відповідною політикою Європейського Союзу, а відтак запропонувати авторський підхід до розробки стратегії інформаційного суспільства України. Основні завдання дослідження:
• розкрити потенціал розвитку інформаційного суспільства, проблеми його формування, а також мету, типи, основні складові політики держави і міжнародного співробітництва в цій сфері та методологічні основи їх аналізу;
• з’ясувати особливості формування та цілі глобальної і європейської стратегії розвитку інформаційного суспільства, а також напрямки міжнародного співробітництва Європейського Союзу в цій сфері;
• виявити напрямки міжнародного співробітництва у сфері інформаційного суспільства між країнами-кандидатами і Європейським Союзом за умов європейської інтеграції;
• встановити основні суб’єкти політики інформаційного суспільства та особливості формування її стратегій в Республіці Польща, Словацькій Республіці, Угорській Республіці та Чеській Республіці;
• визначити стратегічні цілі, завдання та механізми імплементації політики інформаційного суспільства досліджуваних країн, їх відповідність стратегії Європейського Союзу;
• визначити напрямки міжнародного співробітництва України з Європейським Союзом у сфері інформаційного суспільства, а також з’ясувати особливості формування та імперативи розвитку її політичної стратегії в умовах євроінтеграції.
Об’єктом дослідження є політичні аспекти формування інформаційного суспільства.
Предмет дослідження – особливості формування політики у сфері інформаційного суспільства Республіки Польща, Словацької Республіки, Угорської Республіки та Чеської Республіки в умовах європейської інтеграції.
Методологічними засадами дослідження є такі теоретичні підходи до аналізу політики, як теорії постіндустріалізму та інформаційного суспільства; теорії співробітництва та інтеграції; загальна теорія систем. Робота обмежена прикладним характером дослідження і базується на використанні методології системного підходу, історичного методу, а також загальнонаукових методів дослідження (аналіз і синтез, конкретизація, аналогія); методичних прийомів документалістики (дослідження документів, інформаційне моделювання); науково-дослідних процедур (аналітичні, моделюючі); логічних прийомів (визначення, опис, характеристика, відмінність, порівняння, пояснення).
Враховуючи викладені вище методологічні основи аналізу, для практичного дослідження політики інформаційного суспільства Республіки Польща, Словацької Республіки, Угорської Республіки та Чеської Республіки автор запропонував концептуальний підхід, в основу якого покладено методику системного підходу до аналізу „м’яких” систем П. Чекленда. Дослідження здійснюється в декілька етапів.
1. На початковому етапі дослідження визначаються передумови виникнення і розвитку політики інформаційного суспільства та основні методологічні засади її формування на міжнародному і національному рівнях, які обумовлюють завдання дослідження.
2. На другому етапі аналізується ситуація з розвитком політики інформаційного суспільства на глобальному і європейському рівнях, які розглядається як можливі зовнішні детермінанти, середовище для формування національної політики досліджуваних країн в зазначеній сфері.
3. На цьому етапі в межах змодельованої багатоешелонованої ієрархічної міжнародної системи виявляється взаємодія систем, що безпосередньо містять проблему (політичні стратегії Польщі, Словаччини, Угорщини та Чехії), з іншими міжнародними системами, які впливають на них (глобальна стратегія і стратегія ЄС), детермінуючи тим самим умови розвитку цієї проблеми.
4. На четвертому етапі досліджуються основні вимоги і підтримка до політики інформаційного суспільства досліджуваних країн з боку відповідної політики ЄС, а також з’ясовуються напрямки міжнародного співробітництва країн-кандидатів і Співтовариства у сфері інформаційного суспільства в процесі інтеграції (будується модель структури зв’язків сторін). На цьому етапі здійснюється також аналіз особливостей формування політичних стратегій розглядуваних країн, цілей, завдань та механізмів реалізації їх політики (формуються моделі стратегій розвитку інформаційного суспільства країн).
5. На п’ятому етапі порівнюються стратегічні завдання політики інформаційного суспільства досліджуваних країн і Європейського Союзу з метою виявлення взаємозв’язків між стратегіями сторін.
6. На останньому етапі здійснюється аналіз міжнародного співробітництва України з ЄС, а також процесу формування її політичної стратегії у сфері інформаційного суспільства, порівнюється розвиток сфери із ситуацією в країнах Центральної і Східної Європи, визначаються можливі сценарії розвитку інформаційного суспільства в країні та вимоги до національної моделі стратегії його побудови.
Дослідження доповнене таблицями і рисунками, які ілюструють хід виконання певних процедур аналізу, основні його результати та дають уявлення про суть розглядуваних питань, а також сприяють глибшому розумінню сутності проблеми, що досліджується. Найважливіші з них подаються в тексті, інші винесені у додатки.
Наукова новизна дисертації визначається системним дослідженням політики інформаційного суспільства Польщі, Словаччини, Угорщини та Чехії в умовах дії зовнішнього впливу, посиленого процесом їхньої підготовки до вступу в Європейський Союз. Основні положення роботи, що визначають її наукову новизну, полягають в наступному:
• запропоновано нове тлумачення таких понять, як „політика інформаційного суспільства” та „інформаційна стратегія”;
• дана авторська класифікація основних підходів до розвитку сучасної політики держави в інформаційній сфері та напрямків міжнародного співробітництва у сфері інформаційного суспільства;
• зроблено спробу узагальнити концептуальні основи сучасної стратегії розвитку європейського інформаційного суспільства та визначити основні напрямки міжнародної взаємодії Європейського Союзу в цій сфері;
• розроблено авторський концептуальний підхід до аналізу політики інформаційного суспільства в умовах міжнародної інтеграції, в основу якого покладено методику аналізу „м’яких” систем П. Чекленда;
• вперше в українській політичній науці автономно досліджується проблема формування політичних стратегій інформаційного суспільства Республіки Польща, Словацької Республіки, Угорської Республіки та Чеської Республіки в умовах інтеграції та їх зв’язок з політикою Європейського Союзу в зазначеній сфері;
• визначено особливості формування і типи моделей політичних стратегій розвитку інформаційного суспільства Республіки Польща, Словацької Республіки, Угорської Республіки, Чеської Республіки та здійснено порівняльний аналіз стратегічних завдань ЄС і цих країн у сфері інформаційного суспільства;
• вперше на дисертаційному рівні цілісно досліджено структуру міжнародних зв’язків у сфері інформаційного суспільства між Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Чехією та Європейським Союзом в умовах інтеграційного процесу і запропоновано модель їхньої реалізації;
• з’ясовано особливості формування політичної стратегії України щодо розвитку інформаційного суспільства в умовах співробітництва з ЄС;
• визначено ймовірні сценарії подальшого розвитку інформаційного суспільства в Україні, запропоновано авторський підхід до розробки стратегії його розвитку.
Відтак на прилюдний захист автор виносить такі ідеї, гіпотези і висновки дисертації:
1. На сьогодні не існує єдиного підходу щодо формування політики держави в інформаційній сфері. Основними її типами можна вважати політику регулювання діяльності засобів масової комунікації та інших інформаційних установ („аудіовізуальна” чи „інформаційна політика”); політику інформатизації державних установ („телекомунікаційна політика”, „політика інформатизації”); політику загальносуспільного розвитку та впровадження інформаційних і комунікаційних технологій („політика інформаційного суспільства”, „економіки знань” тощо); комплексну інформаційну політику („комунікаційна політика”).
2. Інформаційну стратегію слід розуміти як довгострокову лінію поведінки держави щодо забезпечення її національних інтересів у внутрішньому та зовнішньому інформаційному середовищі. При цьому перспективною метою, на яку повинна бути зорієнтована така стратегія у внутрішньому середовищі, слід вважати закладення основ інформаційного суспільства.
3. На протязі останнього десятиріччя в міжнародній політиці активно формується стратегічний напрямок, зорієнтований на розвиток глобального інформаційного суспільства, цілі якого узгоджуються із загальноцивілізаційною метою розвитку, що пропонує країнам широкий спектр політичних, економічних і технологічних засобів, які можуть бути застосовані як на національному, так і на міжнародному рівні.
4. Вагомий внесок у формування глобальної стратегії здійснює Європейський Союз, визначальною детермінантою політики якого став зростаючий рівень міжнародної конкуренції в інформаційному секторі світової економіки, що спонукає його активно впливати на процес формування національних стратегій не тільки країн-членів та кандидатів на вступ, а й інших країн з різних регіонів світу.
5. Міжнародне співробітництво у сфері інформаційного суспільства у форматі „ЄС – країни-кандидати” мало дуалістичний характер: з одного боку, воно було частиною реалізації передвступної стратегії ЄС і країн-кандидатів, з іншого – частиною дво- та багатостороннього співробітництва між Співтовариством і країнами Центральної та Східної Європи поза інтеграційним процесом.
6. Формування політики інформаційного суспільства Республіки Польща, Словацької Республіки, Угорської Республіки, Чеської Республіки переважно детерміноване відповідною політикою Європейського Союзу. Її вплив був значно посилений процесом інтеграції країн-кандидатів до ЄС, який став мобілізуючим чинником для активізації міжнародного співробітництва в цій сфері, створення „повноцінних” стратегій інформаційного суспільства і узгодження національного інформаційного законодавства.
7. Україна сьогодні значно відстає від рівня розвитку передових європейських країн у сфері інформаційних технологій, що є закономірним результатом невиваженої політики в сфері інформаційного суспільства і невикористанням потенціалу міжнародного співробітництва з ЄС. З метою поліпшення ситуації, зважаючи на досвід досліджуваних країн, Україна має реалізувати сценарій випереджаючого розвитку інформаційного суспільства.
Теоретичне значення роботи визначається обґрунтованою потребою дослідження сучасних процесів міжнародного співробітництва у сфері інформаційного суспільства та політичного врегулювання процесів його розвитку і полягає в тім, що її основні положення та висновки доповнюють концептуальний доробок вітчизняної школи міжнародних відносин, розширюють загальні уявлення про політику інформаційного суспільства в країнах Центральної і Східної Європи в умовах євроінтеграції.
Практичне значення роботи визначається можливістю використання запропонованого підходу до вивчення політики для здійснення системного аналізу стратегічних цілей та завдань розвитку країн, а також їх міжнародних зв’язків у різних галузях і полягає в тім, що її основні положення та висновки розширюють загальні уявлення про перспективи реалізації європейських інтеграційних прагнень України у сфері інформаційного суспільства.
Матеріали дисертації можуть використовуватися для розробки наукової теми „Політика інформаційного суспільства” за декількома напрямками: процеси міжнародного співробітництва у сфері інформаційного суспільства; особливості створення та реалізації секторних стратегій розвитку інформаційного суспільства; особливості трансформації політики інформаційного суспільства країн в період після вступу до Європейського Союзу; політика країн-кандидатів на вступ до ЄС (наступна „хвиля” розширення і порівняння її з політикою країн-попередників); політика інформаційного суспільства Європейського Союзу та його нових членів (на предмет визначення її ефективності і можливості застосування в умовах розвитку України). Матеріали можуть використовуватися також для модернізування теорії політики інформаційного суспільства, при виробленні політичної стратегії України, викладанні курсів „Міжнародна інформація”, „Основи міжнародних інформаційних відносин”, „Інформаційні процеси в слов’янських країнах”, „Політика країн Центральної та Східної Європи”.
Формування джерельної бази дисертації обумовлене предметом дослідження і сучасним станом розробки проблеми інформаційного суспільства загалом. Робота виконана на основі вивчення як теоретичних джерел з проблем інформаційного суспільства зарубіжних та вітчизняних авторів, так і дослідження програмних і правових документів із зазначеної проблематики Європейського Союзу, Республіки Польща, Словацької Республіки, Угорської Республіки, Чеської Республіки.
Хронологічні межі дисертації обумовлені власне перебігом інтеграційних процесів у зазначених країнах та розвитком європейської політики у сфері інформаційний технологій, тобто умовно визначаються останнім десятиліттям минулого століття – першими роками поточного (до вступу країн в ЄС у травні 2004 року).
Апробація результатів дослідження здійснювалась на засіданні кафедри міжнародної інформації Рівненського інституту слов’янознавства, відділу трансатлантичних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України; на наукових конференціях: науковій конференції студентів і молодих викладачів Рівненського інституту слов’янознавства „Світ слов’янознавства” (Рівне, 22 квітня, 2004); щорічному науковому семінарі викладачів Рівненського інституту слов’янознавства „Геополітичні домінанти країн ЦСЄ на початку ХХІ століття” (Рівне, 11-12 квітня, 2005 року); науково-практичній конференції „Міжнародні інформаційні системи і технології в спеціальності „Міжнародна інформація”” (Київ, 11 грудня 2001 року); регіональній науково-практичній конференції „Майбутнє України: проблеми та перспективи” (Рівне, 8 грудня 2001 року); міжнародних наукових конгресах: Другому міжнародному конгресі „Розвиток інформаційного суспільства в Україні” (Київ, 4-6 грудня 2001 року); міжнародному конгресі „Інформаційне суспільство: стратегія розвитку у 21 столітті” (Київ, 1-2 квітня 2003 року); міжнародній конференції „Молодь за інформаційне суспільство” (Київ, 16-17 квітня 2003 року).
Основні наукові положення та висновки дисертації, що обговорювалися на наукових семінарах, „круглих столах” і на засіданні кафедри міжнародної інформації Рівненського інституту слов’янознавства, були використані при підготовці навчальних програм курсів „Інформаційне суспільство”, „Основи міжнародних інформаційних відносин”, „Міжнародна інформація”, „Регіональні та міжнародні інформаційні процеси”.
Результати наукового дослідження опубліковані в 4 наукових статтях у фахових виданнях:
1. Парфенюк В.М. Теоретичні обриси системного аналізу інформаційної безпеки // Дослідження світової політики: Зб. наук. пр. / Ін-т світ. економіки і міжнар. відносин НАН України. – К.: Знання України, Вип. 11. – 2000. – С. 40-47.
2. Парфенюк В.М. Політичні стратегії формування інформаційного суспільства в країнах-членах Європейського Союзу // Дослідження світової політики: Зб. наук. пр. / Ін-т світ. економіки і міжнар. відносин НАН України. – К.: Знання України, Вип. 18. – 2001. – С. 81-92.
3. Парфенюк В.М. Особливості політики формування інформаційного суспільства в країнах Центральної Європи // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Випуск 43 (у двох частинах). І частина. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2003. – С. 29-39.
4. Парфенюк В.М. Міжнародний вимір політики інформаційного суспільства Європейського Союзу // Грані. – 2006. – №2 (46). – С. 99-104.
Структурно дисертація складається з трьох розділів, послідовність розміщення яких обумовлена вимогами теоретичного дослідження проблем політики, а також поставленими в роботі завданнями; шести підрозділів, висновків, списку використаних джерел та літератури, додатків. Загальний обсяг дисертації – 221 сторінок, в тому числі основний текст – 179 сторінок, список використаних джерел та літератури (290 найменувань українською, англійською, російською, польською, словацькою, чеською мовами) – 34 сторінки, додатки – 8 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ
1. Системне дослідження проблеми політики в інформаційній сфері зумовлене зростанням ролі інформаційного чинника в суспільних відносинах і ускладнене слабкою теоретичною розробленістю. Зарубіжні дослідники пропонують різні підходи до її аналізу, акцентують увагу або на окремих аспектах (врегулювання діяльності засобів масової комунікації чи впровадження інформаційних технологій), або на комплексному підході чи сприйнятті її як складової певної національної стратегії. Особливість аналізу політики полягає у необхідності врахування умов, в яких відбувається її формування: перехідний період становлення ринкових відносин, участь в інтеграційних процесах тощо.
2. Авторський концептуальний підхід до розробки теми формувався на основі творчого використання положень методики системного підходу до аналізу „м’яких” систем П. Чекленда, теорій постіндустріалізму та інформаційного суспільства, співробітництва та інтеграції. Він полягає в тім, що політику інформаційного суспільства країн-кандидатів в умовах інтеграції до Європейського Союзу ми розглядаємо у вигляді елементів (стратегій) багатоешелонованої ієрархічної системи міжнародної взаємодії у сфері інформаційних технологій. Це дало змогу проаналізувати міжнародне співробітництво, структуру національних цілей і завдань політики цих країн відповідно до вимог і підтримки зовнішнього середовища та визначити її детермінуючий зв’язок з політикою ЄС та вплив процесу інтеграції.
3. В більшості розвинутих країн світу процес створення основ інформаційного суспільства реалізуються, насамперед, за рахунок вдалого поєднання принципів вільного ринку і державного регулювання сфери інформаційних технологій. Стратегія його розвитку формується нині не лише на національному, а й на субрегіональному, регіональному та глобальному рівнях. В її основі закладено міжгалузевий підхід, зорієнтований на розвиток інформаційного законодавства; інформаційних ресурсів та інформаційно-комунікаційної інфраструктури; інформаційної індустрії і ринку її продукції та послуг; навчання й освіти, підготовки і перепідготовки професійних кадрів для інформаційної сфери.
4. Протягом останнього десятиріччя в міжнародній політиці активно формується стратегічний напрямок, зорієнтований на розвиток глобального інформаційного суспільства, цілі якого узгоджуються із загальноцивілізаційною метою розвитку. Відповідно до глобальної стратегії, країнам пропонується широкий спектр політичних, економічних та технологічних засобів, що можуть бути застосовані як на національному, так і на міжнародному рівні. У формуванні цієї стратегії беруть активну участь не тільки розвинуті країни світу, а й країни, які розвиваються, а також впливові міжурядові міжнародні організації.
5. Політика Європейського Союзу щодо розвитку європейського інформаційного суспільства формувалась у декілька етапів і спрямована на активізацію конкуренції в європейській промисловості, поліпшення якості життя європейців, підтримку стійкого розвитку та сприяння розвиткові політики Співтовариства в інших галузях. Основною детермінантою цієї політики можна вважати прагнення держав-членів побудувати найбільш конкурентноздатну та динамічну економіку у світі, засновану на знаннях. Політика інформаційного суспільства ЄС є важливою складовою в реалізації цієї мети і базується на стратегії, запропонованій у політичних ініціативах „Електронна Європа” та „і2010”.
6. Європейський Союз не обмежується лише співпрацею між країнами-членами, а активно співпрацює на багато- та двосторонній основі з іншими міжнародними організаціями, розвинутими країнами і країнами, які розвиваються, на глобальному, субрегіональному та регіональному рівнях. Основними напрямками такої співпраці є міжнародний політичний діалог щодо розвитку глобального інформаційного суспільства; міжнародне співробітництво у секторі електронних комунікацій; міжнародна співпраця у секторі розподілу спектру радіочастот; міжнародна взаємодія у наукових дослідженнях щодо технологій інформаційного суспільства; міжнародний політичний діалог та взаємодія з країнами-партнерами щодо розвитку інформаційного суспільства за окремими регіональними програмами. Основними вимогами ЄС до політики країн-кандидатів у процесі інтеграції були наближення національного законодавства, узгодження параметрів політики інформаційного суспільства, а також уніфікація інфраструктури електронних комунікацій.
7. Процес формування стратегічних підходів у Республіці Польща, Словацькій Республіці, Угорській Республіці та Чеській Республіці відбувався різними темпами, що можна пояснити різними політичними умовами і розумінням важливості проблеми. З моменту започаткування ЄС політики інформаційного суспільства, зазначені країни намагалися позиціонувати свій політичний курс так, щоб він демонстрував їх прихильність до самої ідеї формування інформаційного суспільства, але ще тривалий час не робили серйозних кроків до розробки всеохопних „повноцінних” стратегій у цій сфері політики аж до періоду перед вступом, що свідчить про недостатню політичну підтримку процесів інформатизації суспільства на початковому етапі. Негативними особливостями політики було й те, що країни перебували на низькому, порівняно із загальноєвропейським, рівні використання ІКТ, недостатньо фінансували процес імплементації стратегій, слабо координували розвиток галузевих політик інформаційного суспільства.
8. Незважаючи на це, на момент вступу до ЄС країни започаткували чіткі та реальні політичні зобов’язання щодо розвитку інформаційного суспільства, що відповідають стратегічним цілям Співтовариства. Оскільки в межах Євросоюзу не існує спільної політики інформаційного суспільства, країни-вступники мали певну свободу у виборі національних стратегічних цілей, завдань і механізмів їх реалізації в цій сфері. Відбулося становлення інституціональної структури управління політикою у сфері інформаційного суспільства, до розробки стратегій залучалися недержавні актори, досягнуто значного прогресу у взаємодії щодо використання інформаційних технологій з ЄС та його державами-членами за основними напрямками співробітництва.
9. Процес підготовки до вступу в ЄС спричинив значний „мобілізуючий” вплив на політику інформаційного суспільства країн-кандидатів, посилюючи, таким чином, основний детермінуючий вплив Співтовариства на процес її формування. З одного боку, інтеграція у сфері ІКТ була одним із складових елементів євроінтеграційного процесу, а з іншого – країни-кандидати, трансформуючи свою політику і розвиваючи міжнародне співробітництво, сподівалися отримати певні вигоди від членства в ЄС для здійснення національної інформаційної модернізації. Міжнародне співробітництво визначалося переважно тими можливостями, що їх надавав Євросоюз в межах зовнішньої складової своєї політики інформаційного суспільства та тих, що поступово складалися в межах інтеграційного процесу. Політичний діалог у поєднанні із заходами з оцінювання політики Європейським Союзом, обміну досвідом обумовив ухвалення „повноцінних” національних стратегій. Співробітництво в узгодженні законодавства дало змогу швидко підготувати національне правове середовище до функціонування в нових умовах і використовувати фонди ЄС. А участь у програмах Співтовариства спричинила демонстраційний ефект, чим надала кращого розуміння важливості перетворень у цій сфері і посприяла вдосконаленню власної інформаційної інфраструктури згідно зі стандартами ЄС. Співробітництво у наукових дослідженнях дало можливість активізувати залучення науково-технічного потенціалу до вирішення проблем, пов’язаних з ІКТ.
10. Саме по собі набуття країнами членства в ЄС має загалом обмежений потенційний вплив на розвиток ІКТ, оскільки сектор рухається переважно відповідно до загальної тенденції розвитку промисловості. Але перевага в тім, що країни-вступники, завдяки можливості використовувати потенціал Співтовариства, отримали стимул для постійного вдосконалення процесу функціонування галузі та її впливу на піднесення рівня національного розвитку.
11. Україна сьогодні значно відстає від рівня розвитку передових європейських країн у сфері інформаційних технологій. Це є закономірним результатом незначного міжнародного співробітництва і невиваженої державної політики в зазначеній сфері, головним чином, через її недостатню політичну підтримку, хронічну нестачу коштів для фінансування програм, відсутність стратегічного бачення перспектив розвитку галузі.
12. З метою кардинального поліпшення ситуації Україна має реалізувати сценарій випереджаючого розвитку інформаційного суспільства. Питання щодо його формування в політичному порядку денному має стати пріоритетним. Нагальним є також проведення інституціональної реформи сфери на основі формування триступеневої моделі управління процесами: створення керуючого, координуючого і незалежного регуляторного органів влади. На часі вироблення всеохопної довгострокової стратегії інформаційного суспільства, узгодженої із загальноєвропейськими цілями розвитку сфери, яка враховувала б національні пріоритети. Для реалізації ідеї асоційованого членства в ЄС Україні у сфері інформаційних технологій основну увагу слід зосереджувати на підтриманні постійного політичного діалогу; узгодженні правового середовища; участі в наукових дослідженнях Співтовариства; реалізації спільних проектів інформаційного суспільства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Отецький В., Федунь О. Центральна Європа: суспільно-політичний і соціально-економічний розвиток. – Львів: „Простір М”, 2002. – 83 с.
2. Досвід країн Вишеградської четвірки на шляху до ЄС: можливості для України: Аналітичні оцінки / НІСД. – Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2003. – 136 с.
3. Спицнадель В.Н. Основы системного анализа: Учеб. пособие. – СПб.: Изд. дом «Бизнесс-пресса», 2000. – 326 с.
4. Информатизация и Россия – 2001. Белая Книга информационных технологий (проект) / Подготовлен рабочей группой (рук. И. Агамирзян) Экспертного совета по информационным технологиям при Администрации Президента Российской Федерации. [Региональный Общественный Центр Интернет Технологий http://rocit.ru/opinions/index.php3?path=whitebook (15 июня 2002 г.)].
5. Смолян Г.Л. Сетевые информационные технологии и проблемы безопасности личности // Информационное общество. – 1999. – №1. – С. 21-25.
6. Халипова Е.В. Право и информатика: коэволюция и интеграция. – М.: Диалог-МГУ, 1998. – 44 с.
7. Винер Н. Кибернетика и общество. – М.: Иностранная литература, 1958.
– 31 с.
8. Капица С.П., Курдюмов С.П., Милецкий Г.Г. Синергетика и прогнозы будущего. – 2-е изд. – М.: Эдиториал УРСС, 2001. – 288 с.
9. Мальський М.З., Мацях М.М. Теорія міжнародних відносин. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2002. – С. 192-196.
10. Емельянов Г.В., Стрельцов А.А. Проблемы обеспечения безопасности информационного общества // Информационное общество. – 1999. – №2.
– С. 15-17.
11. Парфенюк В.М. Теоретичні обриси системного аналізу інформаційної безпеки // Дослідження світової політики: Зб. наук. пр. / Ін-т світ. економіки і міжнар. відносин НАН України. – К.: Знання України, Вип. 11. – 2000. – С. 40-47.
12. Květoň K. Potřebujeme koncepci rozvoje české informační společnosti? // Sborník příspěvků konference – Role of Universities in the Future Information Society, RUFIS’97, česko-slovenská část. – Praha: ČVUT, 1997. – S. 15-28.
13. Dordick H.S, Wang G. The Information Society. A. Retrospective View. – Newberry Park, Calif.: Sage Publications, 1993. – 168 р.
14. Алексеева И.Ю. Возникновение идеологии информационного общества // Информационное общество. – 1999. – № 1. – С. 30-35.
15. McLuhan M. The Gutenberg Galaxy. – London: Routledge and Kegan Paul, 1967. – 294 p.
16. McLuhan M. Understanding media: The Extensions of Man. – New York: The New American Library, 1964. – 359 p.
17. Webster F. Theories of Information Society. – 2nd edition. – L.: Routledge, 2002. – 304 p.
18. Masuda Y. The Information Society as Postindustrial Society. – Wash.: World Future Society, 1981. – 171 p.
19. Тоффлер Е. Третя хвиля / Пер. з англ. А. Євси. – К.: Всесвіт, 2000. – 453 с.
20. Стоуньер Т. Информационное богатство: профиль постиндустриальной экономики // Новая технократическая волна на Западе. / Под ред. П.С. Гуревича. – М.: Прогресс, 1986. – С. 392-409.
21. Giddens A. Runaway World: How Globalization is Reshaping our Lives. – New York: Routledge, 2000. – 128 p.
22. Giddens A. The Consequences of Modernity. – Stanford: Stanford University Press, 1990. – 200 p.
23. Sparks C., Reading A. Communism, Capitalism and the Mass Media. – L.: Sage Publications Ltd, 1998. – 240 p.
24. Dizard W.P. The Coming Information Age: An Overview of Technology, Economics, and Politics. – 3rd edition. – London: Longman Group United Kingdom, 1989. – 250 p.
25. Тойнби А. Дж. Постижение истории. – М.: Прогресс, 1991. – 736 с.
26. Machlup F. The Production and Distribution of Knowledge in the United States. – New York: Princeton University Press, 1973. – 436 p.
27. Porat M.U. Defining an Information Sector in the U.S. Economy // Information Reports and Bibliographies. – 1976. – Vol. 5, №5. – P. 17-31.
28. Porat M. The information economy: Volume 1: Definition and measurement. – Washington: U.S. Dept. of Commerce, Office of Telecommunications, 1977. – 265 p.
29. Goddard J. New technology and the geography of the UK information economy // Understanding Information: Business, Technology and Geography. – London; New York: Belhaven Press, 1992. – P. 178-200.
30. Katz R.L. The Information Society: An International Perspective. – New York: Praeger Publishers, 1988. – 185 p.
31. Toward the Year 2000: Work in Progress / Ed. by Daniel Bell and Stephen R. Graubard. – Cambridge: The MIT Press, 1997. – 412 p.
32. Bell D. The Coming of Post-Industrial Society. A Venture in Social Forecasting. – Reissue edition. – New York: Basic Books, 2001. – 616 p.
33. Белл Д. Социальные рамки информационного общества // Новая технократическая волна на Западе / Под ред. П.С. Гуревича. – М.: Прогресс, 1986. – С. 330-342.
34. Гэлбрейт Дж.К. Новое индустриальное общество: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1969. – 479 с.
35. Aron R. Eighteen Lectures on Industrial Society. – London: Weidenfeld & Nicolson, 1967. – 264 p.
36. Rostow W.W. The Stages of Economic growth: A Non-Communist Manifesto. – 3 edition. – Cambridge: Cambridge University Press, 1991. – 320 p.
37. Rostow W.W. Politics and the Stages of Growth. – Cambridge: Cambridge University Press, 1971. – 424 p.
38. Touraine A. The Post-Industrial Society: Tomorrow’s Social History: Classes, Conflicts and Culture in the Programmed Society. – First American Edition. – New York: Random House, 1971. – 244 p.
39. Kahn H., Bruce-Briggs B. Things to Come: Thinking About the 70’s and 80’s. – New York: The Macmillan Co., 1972. – 262 p.
40. Nora S. The Computerization of Society: A Report to the President of France / Simon Nora and Alain Minc. – Cambridge, Mass.: MIT Press, 1980. – 186 p.
41. Block F. Postindustrial Possibilities. A Critique of Economic Discourse. – Berkeley: University of California Press, 1990. – 240 p.
42. Brzezinski Z. Between Two Ages: America's Role in the Technetronic Era. – New York: Viking Adult, 1970. – 334 p.
43. Кастельс M. Информационная эпоха: экономика, общество и культура / Пер. с англ. Под науч. ред. О.И. Шкаратана. – М.: ГУВШЭ, 2000. – 608 с.
44. Lane R.E. The Decline of Politics and Ideology in the Knowledgeable Society // American Sociological Review. – 1966. – Vol. 31. – P. 649-662.
45. Dickson D. The New Politics of Science. – Reprint edition. – Chicago: University of Chicago Press, 1993. – 411 p.
46. Sakaiya T. The Knowledge-Value Revolution or a History of the Future. – New York: Kodansha America Inc., 1991. – 379 p.
47. Heilbroner R.L. Business Civilisacion in Decline. – New York: W.W. Norton & Company, 1976. – 127 p.
48. Gorz A. Farewell to the Working Class: An Essey on Post-Industrial Socialism. – London: Pluto Press, 2001. – 160 p.
49. Roszak T. Where the Wasteland Ends: Politics and Transcendence in Postindustrial Society. – N.Y.: Doubleday, Garden City, 1972. – 492 p.
50. Illich I. The Tools for Conviviality. – New York: Perennial Library / Harper & Row, 1973. – 135 p.
51. Lichtheim G. The New Europe: Today and Tomorrow. – 2nd Edition. – New York: Praeger Publishers, 1964. – 232 p.
52. Dahrendorf R. Class and Class Conflict in Industrial Society. – Stanford: Stanford University Press, 1978. – 336 p.
53. Drucker P.F. The New Realities: In Government and Politics, in Economics and Business, in Society and World View. – First Edition. – New York: Harper & Row, 1989.
– 276 p.
54. Burns T. On the Rationale of the Corporate System // The Corporate Society / Ed. by Marris R.L. – London: Macmillan, 1974. – Р. 121-177.
55. Boulding K.E. The Meaning of the Twentieth Century: The Great Transition. – New York: HarperCollins Publishers, 1983. – 208 p.
56. Seidenberg R. Post-Historic Man: an Inquiry. – Boston: Beacon Press, 1957.
– 246 р.
57. Левин Д.Я. Информационное общество и устойчивое развитие // Вестник РФФИ. – 1999. – №3(17) [Вестник РФФИ http://www.rfbr.ru/default.asp?doc_id=5211 (15 октября 2003 г.)].
58. Changing Media and Communications: Concepts, Technologies and Ethics in Global and National Perspectives / Ed. by Y. Zassoursky and E. Vartanova. – Moscow: ICAR, Moscow State University Press, 1998. – 228 p.
59. Klapp O. Opening and Closing: Strategies of Information Adaptation in Society. – Cambridge; New York: Cambridge University Press, 1978. – 226 p.
60. The Ideology of the Information Age / Ed. by J.D. Slack and F. Fejes. – Norwood, New Jersey: Ablex Publishing Corporation, 1987. – 288 p.
61. Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология / Под редакцией В.Л. Иноземцева. – М.: Academia, 1999. – 640 с.
62. Балуев Д.Г. Информационная революция и современные международные отношения: Учебное пособие. – Нижний Новгород: ННГУ, 2000. – 107 с.
63. Вартанова Е.Л. Финская модель на рубеже столетий. Информационное общество и СМИ Финляндии в европейской перспективе. – М.: МГУ, 1999.
– 278 с.
64. Денисов Ю.К. Информация, мировое развитие и ООН. – М.: Изд-во ДА МИД России, 1994. – 158 с.
65. Землянова Л.М. Зарубежная коммуникативистика в преддверии информационного общества: Толковый словарь терминов и концепций. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1999. – 301 с.
66. Машлыкин В.Г. Европейское информационное пространство. – М.: Наука, 1999. – 96 с.
67. Мелюхин И.С. Информационное общество: истоки, проблемы, тенденции развития. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1999. – 208 с.
68. Чернов А.А. Становление глобального информационного общества: проблемы и перспективы – М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К°», 2003. – 232 с.
69. Глобальні трансформації і стратегії розвитку: Монографія / Білорус О.Г., Мацейко Ю.Г., Гончаренко А.Н. та ін. – К.: Оріяни, 2000. – 424 с.
70. Макаренко Є.А. Міжнародні інформаційні відносини: структура, тенденції, перспективи: Монографія. – К.: Наша культура і наука, 2002. – 452 с.
71. Макаренко Є.А. Європейська інформаційна політика: Монографія – К.: Наша культура і наука, 2000. – 368 с.
72. Інформаційний розвиток сучасної України у світовому контексті: політологічний аналіз: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.02 / О.П. Дубас; НАН України. Ін-т політ. і етнонац. дослідж. – К., 2004. – 20 с.
73. Інтеграція України у світовий інформаційний простір: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.04 / О.М. Флюр; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К., 2004.
– 18 с.
74. Інформаційний чинник політики США і Росії в питанні міжнародного тероризму: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.04 / М.М. Руденко; НАН України. Ін-т економіки і міжнар. відносин. – К., 2004. – 20 с.
75. Інформаційні виміри політичного простору країн Європи (Німеччина, Франція, Португалія, Чеська Республіка, Україна): Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.04 / А.Л. Шинкарук; НАН України. Ін-т світ. економіки і міжнар. відносин. – К., 2004. – 17 с.
76. Інформаційна діяльність ООН: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.04 / О.М. Степко; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 2004. – 21 с.
77. Інформаційне суспільство, політика, право в програмній діяльності ЮНЕСКО / Є.А. Макаренко. – К.: Наук. вид. центр „Наша культура і наука”, 2001.
– 384 с.
78. Зернецька О.В. Глобальний розвиток масової комунікації і міжнародні відносини. – К.: Освіта, 1999. – 351 с.
79. Глобальні трансформації систем масової комунікації: Автореф. дис... д-ра політ. наук: 23.00.04 / О.В. Зернецька; НАН України. Ін-т світ. економіки і міжнар. відносин. – К., 2000. – 34 с.
80. Комунікаційні системи епохи формування глобального суспільства: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.04 / Т.М. Шульга; НАН України. Ін-т світ. економіки і міжнарод. відносин. – К., 2001. – 16 с.
81. Мастяниця Й.У., Соснін О.В., Шиманський Л.Є. Інформаційні ресурси України: проблеми державного регулювання: Монографія / За заг. ред. О.В. Сосніна. – К.: НІСД, 2002. – 141 с.
82. Easton D. The Political System: An Inquiry into the State of Political Science. – New York: Alfred A. Knopf, 1953. – 320 p.
83. Dye T. Understanding Public Policy. – New Jersey: Prentice Hall, 1995.
– 342 p.
84. Jenkins W.I. Policy Analysis: A Political and Organizational Perspective. – New York: St. Martin’s Press, 1978. – 278 p.
85. Anderson J.E. Public Policy-Making. – Third edition. – New York: Holt, Rinehart and Winston, 1984. – 354 p.
86. Браун М.П. Посібник з аналізу державної політики / Пер. з англ. – К.: Основи, 2000. – 243 с.
87. Пал Л.А. Аналіз державної політики / Пер. з англ. – К.: Основи, 1999.
– 422 с.
88. Романов В., Рудік О., Брус Т. Вступ до аналізу державної політики: Навч. посіб. – К.: Основи, 2001. – 238 с.
89. Нисневич Ю.А. Государственное управление и информационная политика // Научно-техническая информация. Сер.1. Организация и методика информационной работы. – 2000. – № 4. – С. 9-12.
90. Про інформацію, Закон України №2657-XII від 2.10.1992 р. (із змінами, внесеними Законом України від 11 травня 2004 р. № 1703-IV) // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №48, Ст. 650.
91. Халипов В.Ф. Власть: Кратологический словарь. – М.: Республика, 1997.
– 431 с.
92. Цыганков П.А. Теория международных отношений: Учеб. пособие. – М.: Гардарики, 2002. – 590 с.
93. Arquilla J., Ronfeldt D. The Emergence of Noopolitik: Toward an American Information Strategy. MR-1033-OSD. – Santa Monica, Calif.: RAND, 1999. – 102 p. [RAND http://www.rand.org/publications/MR/MR1033/MR1033.pdf (23 November 2002)].
94. Karvalics L.Z. Information Society Visions: from the early utopias to the adequate government-level strategic planning methods. – Budapest: Information Society and Trend Research Institute, 2002. – 11 p. [Information Society and Trend Research Institute http://www.ittk.hu/english/docs/info_society_visions_istri.pdf (22 October 2003)].
95. Karvalics L.Z. Information Society Development in Hungary. – Budapest: Information Society and Trend Research Institute, 2002. – 12 р. [Information Society and Trend Research Institute http://www.ittk.hu/english/docs/information_society_laszlo_
karvalics_istri.pdf (22 October 2003)].
96. Magyar B., Karvalics L.Z. “Information Society” in Eastern Europe? Chances, possibilities, tasks and programs. – Budapest: Information Society and Trend Research Institute, 2002. – 15 р. [Information Society and Trend Research Institute http://www.ittk.hu/english/docs/info_society_eastern_europe_istri.pdf (22 October 2003)].
97. Скаленко О.К. Глобальні резерви поступу. / Передм. О. Білоруса. – К.: Основи, 2000. – 394 с.
98. Вершинская О.Н. Существующие модели построения информационного общества // Информационное Общество. – 1999. – №3. – С. 53-58.
99. Нисневич Ю.А. Системно-методологические основы государственной информационной политики // Научно-техническая информация Сер. 1. Орг. и методика информ. работы. – 2001. – №3. – С. 1-9.
100. Нисневич Ю.А. Системный подход в государственной информационной политике // Научно-техническая информация. Сер. 1. Орг. и методика информ. работы. – 2000. – №5. – С. 1-7.
101. Milner H. International Theories of Cooperation: Strengths and Weaknesses // World Politics. – 1992. – Vol. 44. – Р. 466-496.
102. Gonidec P.-F. Charvin R. Relations internationales. – Paris: Editions Montchrestien, 1981. – 484 p.
103. Mitrany D. A Working Peace System. – Chicago: Quadrangle Books, 1966.
– 221 p.
104. Haas E.B. The Uniting of Europe: Political, Social and Economic Forces, 1950-1957. – Notre Dame: The University of Notre Dame Press, 2003. – 568 p.
105. Lindberg L.N. The political Dynamics of European Economic Integration. – Stanford: Stanford University Press, 1963. – 381 p.
106. Spinelli A. The Growth of the European Movement since the Second World War // Еuropean Integration: Selected Readings / Ed. by Mark Hodges. – Harmondsworth: Penguin, 1972. – P. 43-68.
107. Etzioni A. Political Unification: A Comparative Study of Leaders and Forces. – New York: Holt Rinehart & Winston, 1965. – 348 р.
108. Deutsch K.W. Nationalism and Social Communication. – 2nd edition. – Cambridge: The MIT Press, 1966. – 358 p.
109. Deutsch K.W. The Analysis of International Relations. – Englewood Cliffs, N.J.: Prentice Hall, 1988. – 363 p.
110. Семененко И.С. Новая модель политической системы? К вопросу об уровнях власти в Европейском Союзе в свете российских проблем // Политические институты на рубеже тысячелетий: XX в. – XXI в. / В.И. Борисюк, Г.И. Вайнштейн, И.Е. Городецкая и др.; Отв. ред. К.Г. Холодковский. – Дубна: Феникс+, 2001.
– С. 238-257.
111. Сапунцов А.Л. Международное научно-техническое сотрудничество в сфере информационных технологий. – М.: Компания «Спутник», 2004. – 160 с.
112. Скляренко Р.П. Международное технологическое сотрудничество. – М.: ВНИИВС, 2003. – 250 с.
113. Степин В.С. Теоретическое знание: структура, историческая эволюция. – М.: Прогресс-Традиция, 2000. – 744 с.
114. Философский словарь / Под ред. И.Т. Фролова. – 4-е изд. – М.: Политиздат, 1981. – 445 с.
115. Easton D. A Systems Analysis of Political Life. – New York: Wiley, 1965.
– 507 р.
116. Богатуров А.Д., Косолапов Н.А., Хрусталев М.А. Очерки теории и политического анализа международных отношений. – М.: Научно-образовательный форум по международным отношениям, 2002. – 384 с.
117. Цыганков П.А. Политическая социология международных отношений. Учебное пособие. – Москва: Радикс, 1994. – 208 с.
118. Антюхина-Московченко В.И., Злобин А.А., Хрусталев М.А. Основы теории международных отношений. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: МГИМО, 1988.
– 141 с.
119. Huntzinger J. Introduction aux relations internationales. – Paris: Éditions du Seuil, 1987. – 358 р.
120. Арон Р. Мир и война между народами / Пер. с фр. под общ. ред. В.И.Даниленко. – М.: Nota Bene, 2000. – 879 с.
121. Kaplan M.A. System and Process in International Politics. – New York: John Wiley, 1957. – 288 p.
122. Rosencrance R.N. Action and Reaction in World Politics: International Systems in Perspective. – New York: Greenwood Press Reprint, 1977. – 314 p.
123. Frankel J. International Politics: Conflict and Harmony. – London: Penguin Books Ltd., 1973. – 272 p.
124. Luard E. Types of International Society. – New York: The Free Press, 1976.
– 389 p.
125. Braillard Ph., Djalili M.-R. Les relations intemationales. – 7e édition. – Paris: Presses Universitaires de France, 2004. – 128 p.
126. Ван Гиг Дж. Общая прикладная теория систем. – Т. 1, 2. – М.: Мир, 1981.
– 1072 с.
127. Checkland P.B. Systems Thinking, Systems Practice. – Chichester: John Wiley and Sons Ltd., 1981. – 344 p.
128. Плотинский М.Ю. Математическое моделирование в динамике социальных процессов. – М.: Изд-во МГУ, 1992. – 133 с.
129. Захарченко В. З позицій постмодерністської раціональності. Нові підходи до дослідження промислових територіальних систем // Вісник НАН України. – 2002. – №8. – С. 37-44.
130. Келле В.В. Переосмысление системной методологии: версия П. Чекленда // Системные исследования. Методологические проблемы. Ежегодник 1995-1996 / Под ред. Д.М. Гвишиани. – М.: Эдиториал УРСС, 1996. – С. 376-389.
131. Стратегії розвитку України: теорія і практика / За ред. О.С. Власюка. – К.: НІСД, 2002. – 864 с.
132. Системный анализ в экономике и организации производства: Учебник для студентов, обучающихся по специальности «Экономическая информатика и АСУ» / С.А. Валуев, В.Н. Волкова, А.П. Градов и др.; под общей редакцией С.А. Валуева, В.Н. Волковой. – Л.: Политехника, 1991. – 398 с.
133. The National Information Infrastructure: Agenda for Action. USA, 1993., U.S. Information Infrastructure Task Force. The Global Information Infrastructure: Agenda for Cooperation. – Washington: GPO, 1995. – 49 p.
134. Commission Report on Europe and the Global Information Society: Recommendations of the High-level Group on the Information Society to the Corfu European Council. Bulletin of the European Union. Supplement No. 2/94 (commonly called the Bangemann Report). – Brussels: European Commission, 1994. – 47 p. [University of Pittsburgh, Archive of European Integration http://aei.pitt.edu/archive/
00001199/01/info_society_bangeman_report.pdf (8 April 2004)].
135. Al Gore Basic Principles for Building an Information Society // “Communications: The Information Society”. Global Issues. USIA Electronic Journals. – 1996. – Vol.1, №12. [Electronic Journals of the U.S. Information Agency http://usinfo.state.gov/journals/itgic/0996/ijge/foc1.htm (24 January 2001)].
136. Towards a Global Information Society: Final report on the G 8 Global Information Society Pilot Projects. – Bonn: German Federal Ministry of Economics and Technology, 1999. – 57 р. [The European Commission Information Society Website http://europa.eu.int/ISPO/docs/intcoop/g8/is_pp_compl_report.pdf (14 July 2001)].
137. Chair’s Conclusion “A Shared Vision of Human Enrichment” / Conclusions of G7 Summit “Information Society Conference”.25-26 February 1995. DOC/95/2. – Brussels, 1995. – 15 p. [The European Commission Information Society Website http://europa.eu.int/ISPO/docs/services/docs/1997/doc_95_2_en.pdf (14 July 2001)].
138. Communication from the Commission to the Council to the European Parliament to the Economic and Social Committee and to the Committee of the Regions. The Information Society and Development: the Role of the European Union. 15 July 1997. COM (1997) 0351 final. – Brussels: The European Commission, 1997. – 37 p. [University of Pittsburgh, Archive of European Integration http://aei.pitt.edu/5649/01/001341_1.pdf (10 April 2004)].
139. Declaration Adopted at European Ministerial Conference: “Global Information Networks: Realizing the Potential”. Bonn, 6-8 July, 1997. – Berlin: The Federal Government of Germany, 1997. [Berliner Beauftragter für Datenschutz und Informationsfreiheit http://www.datenschutz-berlin.de/doc/eu/sonst/emc97_en.htm (1 December 2003)].
140. Okinawa Charter on Global Information Society / The G8 Summit, Okinawa, Japan, July 21-23, 2000. – Tokyo: The Government of Japan, 2000. [The University of Toronto Library, G8 Information Centre Publications http://www.library.utoronto.ca/
g7/summit/2000okinawa/gis.htm (16 March 2003)].
141. Draft ministerial declaration of the high-level segment submitted by the President of the Economic and Social Council on the basis of informal consultations “Development and international cooperation in the twenty-first century: the role of information technology in the context of a knowledge-based global economy”. Substantive session of 2000, 5 July – 1 August 2000. – New York: United Nations, Economic and Social Council, 2000. – 6 p. [United Nations, Economic and Social Council http://www.un.org/documents/ecosoc/docs/2000/e2000-l9.pdf (3 October 2002)].
142. Декларация принципов „Построение информационного общества – глобальная задача в новом тысячелетии” / Всемирная встреча на высшем уровне по вопросам информационного общества. Женева, 2003 г. – Тунис 2005 г. 12 декабря 2003 года. Документ WSIS-03/GENEVA/DOC/4-R. – Женева: ООН, Международный союз электросвязи. – 9 с. [Организация Объединённых Наций http://www.un.org/
russian/conferen/wsis/dec.pdf (1 февраля 2004 г.)].
143. План действий / Всемирная встреча на высшем уровне по вопросам информационного общества. Женева, 2003 г. – Тунис 2005 г. 12 декабря 2003 года. Документ WSIS-03/GENEVA/DOC/5-R. – Женева: ООН, Международный союз электросвязи. – 14 с. [Организация Объединённых Наций http://www.un.org/russian/
conferen/wsis/plan.pdf (1 февраля 2004 г.)].
144. Treaty establishing the European Community // Official Journal of the European Communities C 340, 10.11.1997. – P. 173-308.
145. Towards a Dynamic European Economy, Green Paper on the development of the common market for telecommunications services and equipment. 30 June 1987. COM (1987) 290 final. – Brussels: The European Commission, 1987. – 256 p. [University of Pittsburgh, Archive of European Integration http://aei.pitt.edu/archive/00001159/01/
telecom_services_gp_COM_87_290.pdf (8 April 2004)].
146. The Commission’s White Paper on Growth, competitiveness and employment: the challenges and courses for entering into the XXIst century. 5 December, 1993. COM (1993) 700 final. – Brussels: The European Commission, 1993. [The European Commission http://europa.eu.int/en/record/white/c93700/contents.html (14 December 2003)].
147. Communication from the Commission to the Council and the European Parliament and to the Economic and Social Committee and the Committee of Regions. Europe’s Way to the Information Society. An Action Plan. 19 July, 1994. COM (1994) 347 final. – Brussels: The European Commission, 1994. [The European Commission Information Society Website http://europa.eu.int/ISPO/docs/htmlgenerated/i_COM(94)347
final.html (23 June 2002)].
148. Парфенюк В.М. Політичні стратегії формування інформаційного суспільства в країнах-членах Європейського Союзу // Дослідження світової політики: Зб. наук. пр. / Ін-т світ. економіки і міжнар. відносин НАН України. – К.: Знання України, Вип. 18. – 2001. – С. 81-92.
149. Building the European Information Society for Us All: First Reflections of the High Level Group of Experts. Interim Report. – Brussels: The European Commission, 1996. – 48 р. [The European Commission, Employment, Social Affairs and Equal Opportunities http://europa.eu.int/comm/employment_social/knowledge_society/building
en.pdf (1 December 2003)].
150. Green Paper “Living and Working in the Information Society: People First”. 22 July, 1996. COM (1996) 389 final. – Brussels: The European Commission, 1996. – 33 p. [The European Commission, Employment, Social Affairs and Equal Opportunities http://europa.eu.int/comm/employment_social/soc-dial/info_soc/green/green_en.pdf (1 December 2003)].
151. Communication to the Council, the European Parliament, the Economic and Social Committee and Committee of the Regions. The Information Society: From Corfu to Dublin – The new emerging priorities. 24 July, 1996. COM (1996) 395 final. – Brussels: The European Commission, 1996. – 3 p. [The European Commission Information Society Website http://europa.eu.int/ISPO/docs/policy/docs/596dc0395/596dc0395_en.doc (12 December 2000)].
152. Green Paper on the convergence of the telecommunications, media and information technology sectors, and the implications for regulation – Towards an Information Society Approach. 3 December, 1997. COM (1997) 623 final. – Brussels: The European Commission, 1997. [Summaries of the Union’s legislation http://europa.eu.int/
scadplus/leg/en/lvb/l24165.htm (20 September 2000)].
153. Communication to the European Parliament, the Council, the Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. Towards a new framework for Electronic Communications infrastructure and associated services – The 1999 Communications Review. November 1999. COM (1999) 539 final. – Brussels: The European Commission, 1999. – 75 p. [http://europa.eu.int/comm/information_society/
policy/telecom/review99/pdf/review_en.pdf (6 October 2001)].
154. Green Paper on Public sector information: a key resource for Europe. 20 January, 1999. COM (1998) 0585 final. – Brussels: The European Commission, 1999. [The European Commission Information Society Website http://europa.eu.int/ISPO/docs/
policy/docs/COM(98)585/index.html (30 September 2000)].
155. Communication on a Commission initiative for the special European Council of Lisbon, 23 and 24 March, 2000: e-Europe – An information society for all. 8 December, 1999. COM (1999) 687 final. – Brussels: The European Commission, 1999. – 16 p. [University of Pittsburgh, Archive of European Integration http://aei.pitt.edu/archive/
00003532/01/000681_1.pdf (18 August 2005)].
156. e-Europe 2002 – An Information Society For All. Action Plan prepared by the Council and the European Commission for the Feira European Council, 19-20 June 2000. – Brussels: The European Commission, 2000. – 29 p. [Europe’s Information Society Thematic Portal http://europa.eu.int/information_society/eeurope/2002/action_plan/pdf/
actionplan_en.pdf (19 December 2002)].
157. Communication from the Commission to the Council and the European Parliament. The eEurope 2002 Update. Prepared by the European Commission for the European Council in Nice, 7th and 8th December 2000. 29 November, 2000. COM (2000) 783. – Brussels: The European Commission, 2000. – 6 p. [The portal to European Union law EUR-Lex http://europa.eu.int/eur-lex/lex/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=COM:2000:
0783:FIN:EN:PDF (1 February 2004)].
158. Communication from the Commission to the Council and the European Parliament. e-Europe 2002 Impact and Priorities. A communication to the Spring European Council in Stockholm, 23-24 March 2001. 13 March, 2001. COM (2001) 140 final. – Brussels: The European Commission, 2001. – 20 p. [The portal to European Union law EUR-Lex http://europa.eu.int/eur-lex/en/com/cnc/2001/com2001_0140en01.pdf (17 February 2003)].
159. Communication from the Commission to the Council, the European Parliament, the Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. eEurope Benchmarking Report eEurope 2002. 5 February, 2002. COM (2002) 62 final. – Brussels: The European Commission, 2002. – 19 p. [The portal to European Union law EUR-Lex http://europa.eu.int/eur-lex/en/com/cnc/2002/com2002_0062en01.pdf (17 February 2003)].
160. Communication from the Commission to the Council, the European Parliament, the Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. eEurope 2005: An information society for all. An Action Plan to be presented in view of the Sevilla European Council, 21/22 June 2002. 28 May, 2002. COM (2002) 263. – Brussels: The European Commission, 2002. – 22 р. [The portal to European Union law EUR-Lex http://europa.eu.int/eur-lex/en/com/cnc/2002/com2002_0263en01.pdf (17 February 2003)].
161. Communication from the Commission to the Council and the European Parliament. eEurope 2005: Benchmarking Indicators. 21 November, 2002. COM (2002) 655 final. – Brussels: The European Commission, 2002. – 11 р. [The portal to European Union law EUR-Lex http://europa.eu.int/eur-lex/en/com/cnc/2002/com2002_0655en01.pdf (17 February 2003)].
162. Communication from the Commission to the Council, the European Parliament, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions “i2010 – A European Information Society for growth and employment”. 1 June, 2005. COM (2005) 229 final. SEC (2005) 717. – Brussels: The European Commission, 2005. – 12 р. [Europe’s Information Society Thematic Portal http://europa.eu.int/
information_society/eeurope/i2010/docs/communications/com_229_i2010_310505_fv_en.pdf (19 July 2006)].
163. Towards a Sustainable Information Society / Report of the Conference “Towards a Sustainable Information Society for the 21st Century – Strategies, Policies and Research Actions” on 21-22 February, 2000. – Brussels: The European Commission, DG Information Society, 2000. – 57 p. [The Institute for Prospective Technological Studies http://www.jrc.es/pages/projects/AsisProceedingsFinal.pdf (15 May 2002)].
164. Communication from the European Commission to the Council, the European Parliament, the Economic and Social Committee, and the Committee of the Regions. Cohesion and information society. 22 January, 1997. COM (1997) 7 final. – Brussels: The European Commission, 1997. – 16 p. [The European Commission, Regional Policy Inforegio http://europa.eu.int/comm/regional_policy/sources/docoffic/official/communic/
pdf/isoc/isoc_en.pdf (17 February 2002)].
165. Communication from the European Commission to the Council, the European Parliament, the Economic and Social Committee, and the Committee of the Regions. Europe at the Forefront of the Global Information Society: Rolling Action Plan. 27 November, 1996. COM (1996) 607 final. 1996. – Brussels: The European Commission, 1996. – 7 p. [The European Commission Information Society Website http://europa.eu.int/
ISPO/docs/policy/docs/rolling_action_plan_nov_communication_96.doc (24 March 2001)].
166. Communication from the Commission to the Council, the European Parliament, the Economic and Social Committee and the Committee of the Regions: The Globalisation of the Information Society: the need for strengthened international coordination. 4 February, 1998. COM (1998) 50 final. – Brussels: The European Commission, 1998. [Summaries of the Union’s legislation http://europa.eu.int/scadplus/
leg/en/lvb/l24193.htm (4 October 2000)].
167. Communication from the Commission to the Council, the European Parliament, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions – Towards a global Partnership in the Information Society: EU Perspective in the context of the United Nations World Summit on the Information Society (WSIS). 19 May, 2003. COM (2003) 0271 final. – Brussels: The European Commission, 2003. – 17 р. [The portal to European Union law EUR-Lex http://europa.eu.int/eur-lex/en/com/cnc/2004/
com2003_0271en01.pdf (10 December 2003)].
168. Communication from the Commission to the Council, the European Parliament, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions – Towards a global Partnership in the Information Society: Follow-up of the Geneva Summit of the World Summit on Information Society (WSIS). 17 February, 2004. COM (2004) 0111 final. – Brussels: The European Commission, 2004. – 6 р. [The portal to European Union law EUR-Lex http://europa.eu.int/eur-lex/en/com/cnc/2004/com2004_
0111en01.pdf (11 July 2004)].
169. Communication from the Commission to the Council, the European Parliament, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions – Towards a Global Partnership in the Information Society: Translating the Geneva principles into actions – Commission proposals for the second phase of the World Summit on Information Society (WSIS). 13 July, 2004. COM (2004) 0480 final. – Brussels: The European Commission, 2004. – 10 р. [The portal to European Union law EUR-Lex http://europa.eu.int/eur-lex/en/com/cnc/2004/com2004_0480en01.pdf (14 October 2004)].
170. The Priorities of the Sixth Framework Programme 2002-2006: Information Society Technologies // RTD info. Magazine for european research. Special edition, November 2002. – 2002. – Brussels: The Information and Communication Unit of European Commission’s Research DG. – 32 p. [European Commission’s Research DG http://europa.eu.int/comm/research/rtdinfo/pdf/rtdspecial-fp6_en.pdf (3 March 2003)].
171. Communication to the Council and the European Parliament. The European Community’s Development Policy. 26 April, 2000. COM (2000) 0212 final. – Brussels: The European Commission, 2000. – 45 р. [The portal to European Union law EUR-Lex http://europa.eu.int/eur-lex/en/com/cnc/2000/com2000_0212en01.pdf (1 October, 2002)].
172. Newsletter for the EU-Asia IT&C II Programme. – Issue 37, May – June 2004. – Brussels: European Commission EuropeAid Co-operation Office DG, 2004. – 11 p. [European Commission EuropeAid Co-operation Office DG http://europa.eu.int/comm/
europeaid/projects/asia-itc/downloads/newsletters/asiaitc-newsletter-may-june-2004-web.
pdf (22 March 2005)].
173. @LIS: Alliance for the Information Society. – Brussels: European Commission EuropeAid Co-operation Office DG, 2005. – 12 p. [European Commission EuropeAid Co-operation Office DG http://europa.eu.int/comm/europeaid/projects/alis/alis_brochure
2005_en.pdf (22 March 2005)].
174. Euromed Information Notes. Euro-Mediterranean Partnership and MEDA Regional Activities. – Brussels: European Commission EuropeAid Co-operation Office DG, 2005. – 111 p. [European Commission EuropeAid Co-operation Office DG http://europa.eu.int/comm/europeaid/projects/med/regional/infonotes_200506-en.pdf (16 June 2005)].
175. The Northern eDimension Action Plan (NeDAP) [The Council of Baltic Sea States http://www.cbss.st/?1=1&showLinkID=5072&1=1 (19 February 2003)].
176. eEurope+ – A Co-operative Effort to Implement the Information Society in Europe. Action Plan / prepared by the Candidate Countries with the assistance of the European Commission. Göteborg, June 2001. – Brussels: European Commission, DG, 2001 – 31 р. [Europe’s Information Society Thematic Portal http://europa.eu.int/
information_society/topics/international/regulatory/eeuropeplus/index_en.htm (23 October 2003)].
177. Europe Agreement establishing an association between the European Communities and their Member States, of the one part, and the Republic of Poland, of the other part ... // Official Journal of the European Communities L 348, 31.12.1993.
– P. 2-180.
178. Europe Agreement establishing an association between the European Communities and their Member States, of the one part, and the Slovak Republic, of the other part ... // Official Journal of the European Communities L 359, 31.12.1994.
– P. 2-210.
179. Europe Agreement establishing an association between the European Communities and their Member States, of the one part, and the Republic of Hungary, of the other part ... // Official Journal of the European Communities L 347, 31.12.1993.
– P. 2-266.
180. Europe Agreement establishing an association between the European Communities and their Member States, of the one part, and the Czech Republic, of the other part ... // Official Journal of the European Communities L 360, 31.12.1994.
– P. 2-210.
181. Agenda 2000: [vol.] I.: For a stronger and wider Union. – 91 p. [vol.] II. The challenge of enlargement. COM (1997) 2000 final. – Luxembourg: Office for Official Publications of the European Communities, 1997. – 62 p.
182. Council Regulation (EC) №622/98 of 16 March 1998 on assistance to the applicant States in the framework of the pre-accession strategy, and in particular on the establishment of Accession Partnerships // Official Journal of the European Communities L 085, 20.03.1998. – Р. 1-2.
183. 98/260/EC: Council Decision of 30 March 1998 on the principles, priorities, intermediate objectives and conditions contained in the accession partnership with the Republic of Poland // Official Journal of the European Communities L 121, 23.04.1998.
– Р. 6-10.
184. 98/262/EC: Council Decision of 30 March 1998 on the principles, priorities, intermediate objectives and conditions contained in the accession partnership with the Slovak Republic // Official Journal of the European Communities L 121, 23.04.1998.
– Р. 16-20.
185. 98/259/EC: Council Decision of 30 March 1998 on the principles, priorities, intermediate objectives and conditions contained in the accession partnership with the Republic of Hungary // Official Journal of the European Communities L 121, 23.04.1998.
– Р. 1-5.
186. 98/267/EC: Council Decision of 30 March 1998 on the principles, priorities, intermediate objectives and conditions contained in the accession partnership with the Czech Republic // Official Journal of the European Communities L 121, 23.04.1998.
– Р. 41-45.
187. 99/851/EC: Council Decision of 6 December 1999 on the principles, priorities, intermediate objectives and conditions contained in the Accession Partnership with the Republic of Poland // Official Journal of the European Communities L 335, 28.12.1999.
– P. 8-14.
188. 1999/853/EC: Council Decision of 6 December 1999 on the principles, priorities, intermediate objectives and conditions contained in the Accession Partnership with the Slovak Republic // Official Journal of the European Communities L 335 of 28.12.1999. – P. 22-28.
189. 99/850/EC: Council Decision of 6 December 1999 on the principles, priorities, intermediate objectives and conditions contained in the Accession Partnership with the Republic of Hungary // Official Journal of the European Communities L 335 of 28.12.1999. – P. 1-7.
190. 1999/858/EC: Council Decision of 6 December 1999 on the principles, priorities, intermediate objectives and conditions contained in the Accession Partnership with the Czech Republic // Official Journal of the European Communities L 335, 28.12.1999. – P. 55-60.
191. 2002/91/EC: Council Decision of 28 January 2002 on the principles, priorities, intermediate objectives and conditions contained in the Accession Partnership with Poland // Official Journal of the European Communities L 044, 14.02.2002. – P. 72-81.
192. 2002/93/EC: Council Decision of 28 January 2002 on the principles, priorities, intermediate objectives and conditions contained in the Accession Partnership with Slovakia // Official Journal of the European Communities L 044, 14.02.2002. – P. 92-100.
193. 2002/87/EC: Council Decision of 28 January 2002 on t