Половян Олексій Володимирович. Механізм забезпечення економіко-екологічної безпеки господарських систем

brief description

Половян Олексій Володимирович. Механізм забезпечення економіко-екологічної безпеки господарських систем : Дис... канд. наук: 08.02.03 2005

Половян О.В. Механізм забезпечення економіко-екологічної безпеки господарських систем. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 Організація управління, планування та регулювання економікою, Донецьк, 2005.
Дисертаційна робота присвячена розвитку теоретичних положень, розробці методичних основ і практичних рекомендацій з формування механізму забезпечення економіко-екологічної безпеки. У роботі наведені результати дослідження сутності поняття економіко-екологічна безпека господарських систем, встановлені методи кількісного виміру рівня безпеки та проаналізовано законодавчу базу в цій сфері.
Для діагностики загроз та рівня економіко-екологічної безпеки обґрунтовано критерії та запропоновано основні підходи до оцінки їх порогових значень. Одержано модель залежності екологічних викидів від витрат на основні природоохоронні заходи, що є основою для кількісної оцінки порогових значень питомих викидів пересувними джерелами. Рекомендовано інструменти управління економіко-екологічною безпекою. Адаптація методів кластерного і дискримінантного аналізів дозволила удосконалити методичні рекомендації з проведення актуарних розрахунків екологічного страхування. Удосконалено механізм управління економіко-екологічною безпекою, що базується на адміністративно-політичних та ринкових інструментах. Запропоновано схему відстеження індикаторів економіко-екологічної безпеки з використанням засобів сканування і моніторингу зовнішнього і внутрішнього середовища соціально-економічної системи. Основні результати дисертації впроваджені на металургійних підприємствах Донецької області, у процесі підготовки Програми науково-технічного розвитку Донецької області на період до 2020 р., в навчальному процесі у Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України.

Соціально-економічні трансформації в Україні спричинили виникнення ряду загроз в економічній та екологічній сферах. Попередження цих загроз потребує розвитку теоретичних й методологічних основ економіко-екологічної безпеки, визначення її метрологічного апарата. Тому у дисертаційній роботі отримані наукові результати, що полягають у розвитку теоретичних основ, розробці методичних основ і практичних рекомендацій з формування механізму забезпечення економіко-екологічної безпеки.

На підставі теоретичних досліджень понять «економічна» і «екологічна безпека» удосконалено визначення «економіко-екологічної безпеки», що є станом, який характеризується збалансуванням між цілями розвитку соціально-економічної системи та негативними наслідками від її дії на довкілля з урахуванням впливу дестабілізуючих факторів захищеності від негативного екологічного впливу з урахуванням досягнення економічних цілей соціально-економічної системи.
Запропоновано методи кількісної оцінки рівня безпеки соціально-економічних систем (аналіз часових рядів, експертне оцінювання, методи оптимізації, теорія катастроф, багатомірний статистичний аналіз, теорія ігор, методи обробки сценаріїв та ін.), які дозволяють визначити рівень економіко-екологічної безпеки.
На підставі аналізу вітчизняного законодавства у галузі економіко-екологічної безпеки визначено основні напрямки удосконалення законодавства, що є основою використання інструментарію забезпечення економіко-екологічної безпеки та запропоновано концептуальну модель механізму забезпечення економіко-екологічної безпеки господарських систем.
Обґрунтовано перелік основних індикаторів безпеки систем та розроблено метод визначення порогових значень, який базується на використанні теорії катастроф. Дієвість методу доведена розрахунками порогових значень для питомих викидів пересувними джерелами за 1996-2003 рр., що підтверджує знаходження України в небезпечній зоні функціонування і потребує використання відповідного інструментарію для забезпечення економіко-екологічної безпеки.
Доведено, що економічними інструментами забезпечення економіко-екологічної безпеки є комплекс засобів, що містить: допоміжні засоби (стандарти і норми, орієнтири граничних концентрацій і викидів; плата за землекористування; відповідальність при правопорушеннях екологічного характеру, нанесення збитку в результаті забруднення навколишнього середовища), асоційовані засоби (адміністративні податки; фондоутворюючі податки і платежі (на тимчасовій основі); порядок обов'язкового страхування екологічних ризиків), важелі економічного стимулювання (цінова диференціація; податки на продукти і вироби; екологічні податки; заставні системи).
Розроблено методичні рекомендації з проведення актуарних розрахунків екологічного страхування з використанням кластерного аналізу для скорочення інформаційного простору та дискримінантного аналізу, що дозволяє згрупувати підприємства для встановлення диференційованих ставок страхування, а також запропоновано використовувати бінарну логістичну регресію для оцінки імовірності збитку. Розрахунками, що проведені по 19 підприємствах Донецької області, підтверджено ефективність використання даних методів.
Для забезпечення економіко-екологічної безпеки запропоновано механізм управління на підставі використання інституціональних та ринкових інструментів: правове забезпечення; діяльність, спрямована на забезпечення економіко-екологічної безпеки; спостереження за станом соціально-економічної системи.
Для здійснення функції контролю за станом економіко-екологічної безпеки запропоновано засоби сканування і моніторингу зовнішнього і внутрішнього середовища, які забезпечують оперативне відстеження основних показників діяльності соціально-економічної системи, дозволяють здійснювати вибір основних індикаторів економіко-екологічної безпеки, визначення їх порогових значень і коректування переліку індикаторів з урахуванням існуючих тенденцій розвитку системи.
Реалізація удосконаленого механізму забезпечення економіко-екологічної безпеки господарських систем на прикладі ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» дозволила отримати економічний ефект у розмірі 619,436 тис.грн., з них частка дисертанта 24,78 тис.грн у рік.