Полуянов Володимир Петрович. Організаційно-економічний механізм підвищення ефективності підприємств житлово-комунального господарства

brief description

Полуянов Володимир Петрович. Організаційно-економічний механізм підвищення ефективності підприємств житлово-комунального господарства: дис... д-ра екон. наук: 08.06.01 / НАН України; Інститут економіки промисловості. - Донецьк, 2005

Полуянов В.П. Організаційно-економічний механізм підвищення ефективності підприємств житлово-комунального господарства. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - Економіка, організація і управління підприємствами. Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2005.
Дисертацію присвячено дослідженню методологічних питань підвищення ефективності підприємств житлово-комунального господарства в нових умовах господарювання. Сформульовано і обґрунтовано основні особливості реформування комунального сектора економіки України, виділено передумови та розроблено основні положення і методологічні підходи до адаптації системи управління підприємствами до ринкових умов господарювання. Розроблено комплексну модель управління підприємством; методи оптимізації простого і розширеного відтворення капіталу житлово-комунальних компаній в умовах дефіциту ресурсів; запропоновано моделі пасивного регулювання дебіторської заборгованості підприємств житлово-комунального господарства. Запропоновано напрями вдосконалення механізму госпрозрахункових відносин між підрозділами підприємства, удосконалено систему організації обліку витрат виробництва. Обґрунтовано пропозиції з удосконалення системи ціноутворення при наданні послуг водопостачання; удосконалено застосування статистичних методів прогнозування основних виробничих показників підприємства водопровідно-каналізаційного господарства; дістали подальшого розвитку методи прогнозування на основі функцій Фур’є і прикладне використання методів кореляційного і регресійного статистичних аналізів.

Дослідження дозволило зробити ряд нових висновків, підтвердити деякі з наявних і намітити практичні заходи щодо підвищення ефективності функціонування окремих житлово-комунальних підприємств, їх об'єднань і галузі на основі вдосконалення організаційно-економічного механізму. Згідно із метою і конкретними задачами основні результати роботи зводяться до такого.

Економіка України продовжує залишатися монополізованою, що обмежує можливість розвитку відносин конкуренції. Розрахунки показали, що частка природних монополістів в економіці України на сьогодні складає 2,5% у кількісному відношенні і 11,6% по залишковій вартості основних виробничих фондів. Відповідна частина економіки практично виведена з-під ринкових відносин і знаходиться у сфері державного управління. Зміна форми власності підприємств не усуває проблем монополізованості. Аналіз структурних змін в економіці та її окремих галузях дозволив сформулювати основні особливості реформування комунального сектора економіки, об'єднані в такі блоки: структурні (якісні зміни у структурі комунального сектора), стратегічні (невирішеність питання рентабельної роботи підприємств житлово-комунального господарства і соціальної сфери) і технологічні (непристосованість галузі до ліберальної політики щодо оплати житлово-комунальних послуг).
Уточнено поняття підприємство”, під яким слід розуміти суспільний організм, обмежений рамками єдиного капіталу, що має юридичну самостійність і реалізує на основі встановлених законів і норм індивідуальні інтереси робітників і власників капіталу. Це дозволило зробити висновок про необхідність адаптації системи управління вітчизняних підприємств до зміни інституціонального середовища і виділити її основні передумови. Розроблено основні положення і методологічні підходи до адаптації системи управління підприємств до ринкових умов господарювання, на підставі яких запропоновано функціональну схему організації управлінського обліку (на прикладі АТВТ Хвиля”), яка включає три блоки: планування, контролю виконання бюджету, збору і реєстрації фактичних показників. Удосконалено механізм госпрозрахункових відносин між підрозділами підприємства, що передбачає найбільш ефективну оцінку внеску кожної окремої юридично самостійної або залежної частини капіталу на основі організації системи внутрішньогосподарського обліку і контролю (управлінського обліку). Виявлено методологічні особливості організації інформаційно-обчислювальної мережі підприємства, на основі яких запропоновано методи розробки інформаційної системи, схеми документообігу, а також визначено склад і структуру документації, необхідної для реалізації системи управлінського обліку на прикладі підприємства водопровідно-каналізаційного господарства. Запропоновано систему організації обліку витрат виробництва на прикладі підприємства комунального господарства.

Розроблено балансову модель функціонування капіталу, на основі якої доведено відсутність економічної вигоди для власника у дробленні капіталу та обмеженні можливості використання товарно-грошових відносин між юридично самостійними частинами капіталу з точки зору відносин досконалої конкуренції.
Обґрунтовано зміст комплексної моделі управління підприємством, складовими якої є блоки: проектування, виробництво, ресурси. На її основі розроблено основні напрями вдосконалення організаційно-економічного механізму підвищення ефективності функціонування підприємств житлово-комунального господарства.
Виявлено взаємозв'язок основних макроекономічних показників функціонування комунального сектора економіки з використанням принципової схеми міжгалузевого балансу виробництва і розподілу сукупного суспільного продукту у вартісному вираженні. На підставі фактичних даних і з використанням запропонованих підходів визначено ціновий диспаритет при наданні послуг водопостачання. Розрахунки показали, що фактично галузь обміняла власні послуги на вироблений промисловістю товар на суму 252,95 млн. грн., у той час як його суспільно необхідна вартість склала 181,9 млн. грн., тобто в 1,4 раза менше. Доходи галузі від реалізації послуг населенню склали 50,99 млн. грн., що менше суспільно необхідних у 3,9 раза. Зроблено висновок про те, що існуючий диспаритет цін призводить до нееквівалентного обміну промислової продукції та послуг водопостачання. Показано, що цінова дискримінація”, яка практикується при встановленні тарифів на послуги водопостачання, насправді являє собою лише спробу встановлення ринкових умов еквівалентного обміну і не має нічого спільного з тезою компенсації втрати доходів підприємствами водопостачання від низьких тарифів для населення за рахунок промисловості. Проте у цілому по Донецькій області розрив між тарифами для населення і тарифами для промисловості має резерв свого збільшення.
На основі виявлених особливостей функціонування підприємств водопровідно-каналізаційного господарства в умовах розвитку конкурентних відносин в Україні визначено й обґрунтовано відповідність різноманітних типів управління житлово-комунальною власністю та організаційно-правових форм підприємств. Виявлено й охарактеризовано три вектори інтересів у ціноутворенні на послуги комунального характеру: власника мереж і комунікацій, виробника і споживача послуг. Зроблено висновок про те, що стратегія виробничо-економічної діяльності підприємств водопостачання в сучасних умовах України повинна полягати: з боку держави у вирішенні задачі встановлення умов міжгалузевого еквівалентного обміну товаром; з боку підприємства у виборі можливих постачальників із метою забезпечення умов обміну, максимально близьких до еквівалентних, що у практичній діяльності зводиться до задачі економії всіх видів матеріальних ресурсів.
Удосконалено статистичні методи прогнозування основних виробничих показників роботи підприємства водопровідно-каналізаційного господарства. Запропоновано використання методів прогнозування на основі розрахунку параметрів тренду і коливань. Для прогнозування коливань використано функції Фур’є, виявлено недоліки в їх практичному застосуванні та запропоновано шляхи усунення.
Розроблено методи підвищення ефективності простого і розширеного відтворення капіталу житлово-комунальних компаній в умовах дефіциту ресурсів. Для цього сформульовано і вирішено задачу вибору найбільш оптимального варіанта витрат на ремонт і відновлення дільниці мережі в умовах обмежених ресурсів. Обґрунтовано і вирішено на основі прикладного використання методів кореляційного і регресійного статистичного аналізу задачу визначення найбільш ефективного використання капіталу підприємствами водопостачання на прикладі Донецької області.
Запропоновано моделі пасивного регулювання дебіторської заборгованості підприємств житлово-комунального господарства. На основі побудови й аналізу регресійних рівнянь залежності рівня поточної оплати різноманітних категорій споживачів від обсягу наданих послуг з'ясувалося, що в багатьох випадках відносини між підприємствами водопостачання і споживачами їх послуг виходять за рамки тільки економічних і знаходяться в істотній частині на адміністративному рівні. У зв'язку з цим і питання зниження рівня дебіторської заборгованості також повинні вирішуватися на цьому ж рівні. Це вимагає відповідних управлінських рішень на регіональному, галузевому і державному рівнях. Доведено, що підприємство водопровідно-каналізаційного господарства при моделюванні фінансових потоків повинно в першу чергу враховувати динаміку утворення дебіторської заборгованості. Наведений аналіз показує один із можливих підходів, згідно з яким можна побудувати відповідну прогнозну модель, що дозволяє з використанням статистичних методів прогнозування за побудованими рівняннями регресії оцінити (спрогнозувати) обсяг передбачуваного надходження коштів і відповідно можливі фінансові результати роботи підприємства у планованому періоді. Запропоновано і реалізовано адаптивну модель ціноутворення для підприємств водопровідного господарства, що дозволить мінімізувати дебіторську заборгованість при максимально можливому прибутку підприємства.
З метою вдосконалення системи ціноутворення у сфері водопровідно-каналізаційного господарства обґрунтовано такі пропозиції: a) відділити надане законом право встановлення цін на послуги галузі від власника інженерних мереж і комунікацій і надати його незалежному органу під жорстким контролем держави; б) надати житлово-комунальним підприємствам можливість оперативно регулювати тарифи залежно від зміни ринкової кон'юнктури; в) покласти вирішення питання інвестиційних вкладень у розвиток інженерних комунікацій на власника.