Полюлях Оксана Анатоліївна. Корекція плацентарної недостатності у жінок з хронічною патологією печінки і жовчовивідних шляхів

brief description

Полюлях Оксана Анатоліївна. Корекція плацентарної недостатності у жінок з хронічною патологією печінки і жовчовивідних шляхів : дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2006. — 144арк. — Бібліогр.: арк. 123-144.

Полюлях О.А. Корекція плацентарної недостатності у жінок з хронічною патологією печінки та жовчовивідних шляхів. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 акушерство та гінекологія. - Національна медична академія післядипломної освіти ім П.Л. Шупика МОЗ України. - Київ, 2007.
Наукова робота присвячена зниженню частоти перинатальної патології у жінок з хронічною патологією печінки і жовчовивідних шляхів на підставі вивчення клініко-функціональних, ендокриноло-гічних і мікробіологічних особливостей, а також удосконалення методики корекції плацентарної недостатності. Встановлено роль хронічних захворювань печінки і жовчовивідних шляхів в генезі розвитку плацентарної недостатності залежно від змін біохімічних показників, вмісту основних гормонів і мікробіологічного статусу. Вивчено особливості частоти, структури і терміни розвитку порушень в системі мати-плацента-плід у жінок з хронічною патологією печінки і жовчовивідних шляхів. Вдосконалено методику корекції плацентарної недостатності у жінок з хронічною патологією печінки і жовчовивідних шляхів на підставі використання патогенетично спрямованої медикаментозної корекції.

У дисертації наведено дані та нове вирішення важливого наукового завдання сучасного акушерства - зниження частоти перинатальної патології в жінок із патологією печінки та жовчовивідних шляхів на підставі вивчення в них клініко-функціональних, біохімічних і ендокринологічних особливостей, а також удосконалення методики корекції ПН.

У пацієнток з хронічною патологією печінки та жовчовивідних шляхів клінічний перебіг вагітності характеризується високою частотою гестаційної анемії (58,0%), ПН (44,0%), прееклампсії (32,0%), БВ (22,0%) і загострень основної соматичної захворюваності (12,0%). ПН розвивається найчастіше в 20-28 (46,5%) і 29-33 тижні вагітності (27,9%).
Розродження жінок з хронічною патологією печінки та жовчовивідних шляхів характеризується високим рівнем передчасного розриву плодових оболонок (32,0%), аномалій пологової діяльності (12,0%), гострого дистресу плода (18,0%), кровотеч у послідовому і ранньому післяпологовому періодах (14,0%). Частота передчасних пологів складає 8,0%, а рівень кесаревих розтинів складає 20,0%.
Перинатальні наслідки розродження в жінок із патологією печінки та жовчовивідних шляхів характеризуються значним рівнем плодових втрат (40,0) за рахунок високої частоти асфіксії середнього (10,0%) і тяжкого ступенів (6,0%) та інтраамніального інфікування (10,0%). Клінічний перебіг раннього неонатального періоду ускладнюється постгіпоксичною енцефалопатією (18,0%), гнійно-запальними захворюваннями (10,0%) і гіпербілірубінемією (10,0%).
У жінок з патологією печінки та жовчовивідних шляхів плацентографічні зміни виникають тільки перед пологами, що підтверджується високою частотою гіперехогенних включень (46,0%), гіпо- (24,0%) і гіпертрофією (20,0%), а також набряком плаценти (10,0%). Динаміка проведених фетометричних досліджень свідчить про достовірне зниження напередодні розродження всіх розмірів голівки плода (біпарієтального; лобно-потиличного, периметра і площі голівки), а також про зменшення довжини стегнової і плечової кісток, що вказує на розвиток асиметричного варіанту ЗВУР плода.
Стан ендокринологічного статусу в жінок із патологією печінки та жовчовивідних шляхів характеризується з 29-30 тижнів достовірним зниженням вмісту Е3 і ХГ, а напередодні розродження відбувається додаткове зниження рівня ПГ, ПЛ і Прл на фоні одночасного збільшення вмісту Кр.
Для стану мікробіоценозу статевих шляхів у жінок із патологією печінки та жовчовивідних шляхів характерно впродовж всієї вагітності зниження числа лактобацил, біфідобактерій, молочнокислих стрептококів за рахунок збільшення рівня й абсолютної кількості ешерихій, клебсієл, ентеробактерів, грибів роду Candida, епідермального і золотистого стафілокока, уреаплазм і хламідій.
Стан мікробіоценозу кишечника у жінок з патологією печінки та жовчовивідних шляхів протягом всієї вагітності також полягає у зниженні вмісту біфідобактерій і лактобактерій при одночасному збільшенні числа ентерококів, клебсієл, протея, ентеробактерів і грибів роду Candida, а також появи цитробактера, псевдомонад, епідермальних і золотистих стафілококів.
Використання запропонованої нами корекції ПН в жінок із патологією печінки та жовчовивідних шляхів дозволило знизити частоту гестаційної анемії в 1,9 раза, ПН - в 1,6, прееклампсії - в 1,8, БВ - в 2,2 і загострень основної соматичної захворюваності - в 2,2 раза. Це сприяє зменшенню рівня передчасного розриву плодових оболонок в 2,3 раза, гострого дистресу плода - в 2,3, аномалій пологової діяльності - в 3,0, акушерських кровотеч - в 2,3, передчасних пологів - в 2,0, кесаревих розтинів - в 2,0, середньотяжких форм асфіксії новонароджених - в 2,7, постгіпоксичної енцефалопатії - у 3,0 і перинатальних втрат - в 2,0 рази.