Помазан Вікторія Олегівна. Клініко-лабораторне обгрунтування застосування антибактеріальної терапії при фіброзно-кістозній мастопатії і раку молочної залози

brief description

Помазан Вікторія Олегівна. Клініко-лабораторне обгрунтування застосування антибактеріальної терапії при фіброзно-кістозній мастопатії і раку молочної залози: дис... канд. мед. наук: 14.01.07 / Донецький держ. медичний ун-т ім. М.Горького. - Донецьк, 2004

Помазан В.О. Клініко-лабораторне обґрунтування застосування антибактеріальної терапії при фиброзно-кистозной мастопатії і раку молочної залози. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.07 онкологія. Донецький державний медичний університет ім. М.Горького, Донецьк, 2004.
Дисертація присвячена актуальній проблемі оптимізації лікування фіброзно-кістозної мастопатії і раку молочної залози, шляхом обґрунтування доцільності антибактеріальної терапії, спрямованої на поліпшення безпосередніх результатів лікування і профілактику раку молочної залози.
Обґрунтована антибактеріальна терапія дозволила одержати більш виражений безпосередній ефект від лікування, домогтися ефекту в більш короткий термін, знизити число гнійно-запальних ускладнень у післяопераційному періоді, у хворих на рак молочної залози зменшити число пізніх ускладнень лікування (лімфостаз, бешихове запалення), змінюється тяжкість лімфостазів убік більш легких форм.
Підставою для вивчення ефективності антибактеріальної терапії послужили мікробіологічні дослідження вмісту кіст, відділяючого сецернуючих проток і пухлинної тканини.

Дослідження присвячено актуальній проблемі сучасної онкології адекватному лікуванню супутнього запалення при фіброзно-кістозній мастопатії і раку молочної залози. Проведене дослідження дозволило обгрунтувати показання до антибактеріальної терапії при мастопатії і раку молочної залози, що призвело до покращання безпосередніх результатів лікування даної патології.
1.Осередки патології (вміст кіст, відділяюче сецернуючих проток, пухлинна тканина) при фіброзно-кістозній мастопатії та раку молочної залози в кожної 4-5 хворої (23,0%) містять патогенну й умовно патогенну мікрофлору, котра характеризується високою щільністю бактеріального забруднення, яке перевищує порогове значення, що свідчить про підвищений ризик розвитку запалення. Бактеріальне забруднення не пов'язано з забором матеріалу, тому що виділені з поверхні шкіри штами, їх видовий склад не збігаються з такими, виділеними з осередків патології.
2. Запальний процес у тканинах молочної залози при фіброзно-кістозній мастопатії та раку молочної залози може не мати клінічних проявів, але змінює рівень активності ферментів вуглеводного і нуклеїнового обміну, величину параметрів динамічної міжфазної тензіометрії, морфологічну картину цитограм. Змінення цих параметрів можна використовувати для діагностики запалення при даних захворюваннях з метою проведення адекватної антибактеріальної терапії.
3. Супутній запальний процес при фіброзно-кістозній мастопатії підтримує процеси проліферації. Як усякий проліферативний процес, проліферативний фіброаденоматоз є підвищеним фактором ризику для розвитку раку. Тому цілеспрямовану обґрунтовану антибактеріальну терапію у сполученні з патогенетичним лікуванням фіброзно-кістозної мастопатії треба вважати методом, спрямованим на профілактику раку молочної залози.
4. Включення в комплекс патогенетичного лікування фіброзно-кістозної мастопатії антибіотиків, показанням для призначення яких служили клітинні елементи запалення в цитограмі, змінення рівня активності лактатдегідрогенази, глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, тимідинфосфорилази, аденозиндезамінази, а також параметри динамічного поверхневого натягу, дозволяють покращити результати лікування хворих з даною патологією. Більш виражений ефект отриманий при лікуванні кісти, рецидиви якої були тільки у 8,3% хворих, котрі одержували антибактеріальну терапію, у той час як у хворих, які не одержували антибіотики, рецидиви мали місце у 21,3% (р < 0,05).
5. Сполучення неоад’ювантної внутрішньоартеріальної регіонарної антибактеріальної терапії з поліхіміотерапією при лікуванні місцево-розповсюдженого раку молочної залози дозволяє вже після другого курсу лікування у 95,5% хворих розцінювати пухлину, як резектабельну, без антибактеріальної терапії - тільки в 60,3% (р < 0,05). Максимальний ефект при лікуванні без антибіотиків припадає на 4 курс поліхіміотерапії.
Антибактеріальна терапія дозволяє поліпшити післяопераційні функціональні результати: лімфостаз верхньої кінцівки I ступеня був у 18,2%, II ступеня у 4,5%, хворих з III ступенем лімфостазу не було. У хворих без антибактеріального лікування, відповідно 2,9%, 20,6%, 11,8% (р < 0,05).
6. Обґрунтована превентивна антибактеріальна терапія у хворих із запальним компонентом, установленим на підставі цитоморфологічного, біохімічного і тензіометричного досліджень, дозволяє знизити число гнійно-запальних ускладнень після оперативних втручань на молочній залозі до 2,0% при фіброзно-кістозній мастопатії і до 3,1% при раку молочної залози.
7. Вибір антибактеріальних препаратів повинен ґрунтуватися на чутливості мікрофлори до антибіотиків. При відсутності такої можливості необхідно використовувати антибіотики широкого спектра дії, з урахуванням того, що найбільш висіюваними штамами є бактерії роду стафілококів.
8. Одержані результати дозволили впровадити антибактеріальну терапію при мастопатії і раку молочної залози в практику роботи онкологічних і загальнохірургічних клінік, які займаються даною патологією.