ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ УКРАЇНИ ТА РЕСПУБЛІКИ АЗЕРБАЙДЖАН

brief description

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ
імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО

На правах рукопису

ДАМІРЧИЄВ МУШФІК ІСКЄНДЕР ОГЛИ

УДК 347.73

ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ
СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ УКРАЇНИ
ТА РЕСПУБЛІКИ АЗЕРБАЙДЖАН

Спеціальність: 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
Россіхіна Галина Володимирівна,
кандидат юридичних наук,
доцент

Харків – 2010

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………....………......… .…..…............3

Розділ 1. Вихідні засади правового регулювання справляння
податків та зборів………………………………………………………………11

1.1. Правова природа податкового обов'язку………………………………..11
1.2. Визначення податку. Співвідношення податків та зборів
при регулюванні відносин оподаткування…………………………….………33
1.3. Правовий статус податкових органів …………………………………...59

Висновки до Розділу 1………………………………..…………….…............ 72

Розділ 2. Правове регулювання основних
інститутів податкової системи ………………………………………………76
2.1. Правова природа непрямих податків…………………………………...76
2.2. Прибуткові податки та їх правове регулювання………………………104
2.3. Правове регулювання справляння майнових податків…..……………135
2.4. Інші податки та збори……………………………………………….......158

Висновки до Розділу 2……………………………..……......….…......…......172

Висновки…………………………………...………….……...........................175

Список використаних джерел………...………………….…............…........184

ВСТУП

Актуальність теми. Потреба переосмислення багатьох проблем, що пов'язані з рухом публічних фінансів, природно обумовлюється розвитком суспільних відносин у цій сфері. Шляхи удосконалення правового регулювання цих процесів можуть бути встановлені тільки за допомогою дослідження змісту відповідних суспільних зв'язків, особливостей їх правового регулювання при детальному порівняльно-правовому аналізі відносин оподаткування в Україні та інших державах. І насамперед, це стосується аналізу таких відносин на тій стадії руху публічних грошових коштів, яка пов’язана з формуванням доходних частин бюджетів. Сьогодні перед юридичною наукою гостро постає завдання чіткого визначення понять, змісту, структури та особливостей правового регулювання відносин оподаткування, в умовах яких і формуються сталі канали надходжень до цих фондів.
Стабільність реалізації державних завдань та функцій обумовлюється удосконаленням форм надходжень до доходів як державного, так і місцевих бюджетів; реформуванням системи оподаткування; узгодженням усіх чинників, що її складають. Невід’ємною частиною економіки держави є ефективно діюча система оподаткування, в якій податки та збори виступають не лише головним джерелом бюджетних доходів, але й певним регулятором. На сучасному етапі чинна система оподаткування потребує суттєвого доопрацювання через низьку ефективність та недоліки її законодавчого закріплення.
У сучасних умовах складно однозначно визначити, яка форма законодавчого впливу на відносини оподаткування (українська чи азербайджанська) є більш досконалою. Позитивні й негативні аспекти має кожна із них. Наявність Податкового кодексу в Азербайджанській Республіці певним чином свідчить про крок вперед в систематизації податкового законодавства, тоді як робота над кодифікованим актом в Україні триває й досі. Але це не свідчить про помилковість поглядів українського законодавця на існуючі проблеми. Деякі аспекти в регулюванні справляння податків та зборів в Україні визначені досить детально і можуть бути запозичені правовими системами інших держав. Саме в даному аспекті й полягає актуальність порівняльно-правового аналізу, здійсненого в цьому дисертаційному дослідженні.
Певні аспекти цієї проблеми були предметом дослідження з боку деяких вчених, але при цьому розглядалися лише окремі її складові. Природно, що дисертаційна робота враховує висновки, які містяться в працях фахівців з економіки, конституційного, адміністративного та фінансового права. У роботі увага приділяється аналізу поняття та складовим системи оподаткування, його формам у різних державах, що обумовило звернення до фундаментальних праць видатних представників фінансово-правової науки: О. Ісаєва, В. Лебедєва, Д. Львова, І. Озерова, І. Тарасова та ін. Окремі аспекти змісту системи оподаткування, її характеристика міститься також у працях дослідників другої половини ХХ століття (М.І. Піскотін, Ю.А. Ровинський, С.Д. Ципкін).
На початку 90-х років ХХ століття з’являються видання, які більш предметно аналізують саме ці відносини. На формування окремих аспектів даної дисертаційної роботи мали вплив праці вчених Російської Федерації (А.В. Бризгалін, О.Ю. Грачова, О.М. Козирін, Ю.О. Крохіна, І.І. Кучеров, С.Г. Пепеляєв, Г.В. Петрова, В.М. Пушкарьова, Н.І. Хімічева), Азербайджанської Республіки (С.М. Рагімова), України (Л.К. Воронова, Н.В. Воротіна, І.Є. Криницький, М.П. Кучерявенко, Н.Ю. Пришва, В.М. Федосов). Їх праці стали базою цього дисертаційного дослідження. В даній роботі на підставі аналізу й узагальнення законодавства, наукових праць, вироблені певні висновки та пропозиції щодо багатьох питань з теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі фінансового права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого в межах і відповідно до комплексної цільової програми Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого «Права людини та проблеми організації і функціонування органів державної влади і місцевого самоврядування в умовах становлення громадянського суспільства» (номер державної реєстрації 0106u002285).
Тема кандидатської дисертації «Порівняльно-правовий аналіз системи оподаткування України та Республіки Азербайджан» затверджена на засіданні вченої ради Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (протокол № 4 від 21.12.2007 р.).
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є поглиблення знань стосовно удосконалення регулювання системи оподаткування України та Азербайджанської Республіки та вироблення пропозицій щодо усунення існуючих недоліків. Відповідно до вказаної мети дисертаційного дослідження в роботі поставлені такі завдання:
- дослідити чинну податкову систему України та Азербайджанської Республіки, визначити їх недоліки і напрямки вдосконалення;
- вивчити досвід функціонування податкових систем цих двох країн та інших держав, обґрунтувати можливості усунення недоліків чинного податкового законодавства України та Азербайджанської Республіки;
- розкрити поняття системи оподаткування, співвідношення та ієрархію платежів, що складають її;
- провести аналіз конструкції податкового обов'язку та особливостей національного закріплення його елементів;
- з'ясувати спільні та відмінні риси в побудові системи податкових органів в Україні та Азербайджанській Республіці, виробити пропозиції щодо поліпшення регулювання їх правового статусу;
- провести порівняльну характеристику найбільш типових груп податкових платежів (непрямі податки, майнові податки, податки з доходів та ін.), що складають систему оподаткування, та розробити пропозиції, які удосконалили б їх справляння;
- визначити основні підходи до створення проекту Податкового кодексу України.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають з приводу співвідношення законодавчих норм у сфері оподаткування в Україні та Азербайджанській Республіці, а також пов'язані з їх удосконаленням.
Предметом дослідження є організаційно-правові засади діяльності щодо формування узгодженої системи податкового законодавства при регулюванні відносин оподаткування в Україні та Азербайджанській Республіці.
Джерелами дисертаційного дослідження є Податковий кодекс Азербайджанської Республіки, закони України, постанови Верховної Ради України, Укази Президента України, законодавчі акти Кабінету Міністрів України, акти Державної податкової адміністрації та практика їх застосування, публікації періодичних видань, довідкова література, статистичні матеріали. В роботі, проведено порівняльний аналіз окремих аспектів законодавства України, Азербайджанської Республіки й Російської Федерації, інших пострадянських держав.
Методи дослідження включають сукупність загально- та спеціально-наукових методів пізнання. Основним із них став діалектичний метод, за допомогою якого зміст явищ, що аналізуються, розглядається у єдності їх матеріального змісту та юридичної форми. Цей метод використовувався при переході від загальних підстав визначення системи оподаткування до характеристики її складових. Одним із важливих методів, який застосовувався, став метод пізнання, виходячи з якого проблеми вирішуються в єдності їх соціального змісту та юридичної форми. Як доповнення до нього використовувався системний, який передбачає визначення проблемних питань узгодження справляння окремих податків та зборів. Порівняльно-правовий метод застосовувався при проведенні порівняльного аналізу законодавств, що регулюють відносини оподаткування пострадянських держав. Використання історичного методу обумовило аналіз тенденцій розвитку податкового законодавства, яке регулює справляння податків та зборів в Україні та Азербайджанській Республіці. Ці та інші методи використовувалися для всебічного та ефективного дослідження стану та тенденцій розвитку системи оподаткування України та Азербайджанської Республіки.
Висновки дисертаційної роботи грунтуються на нормах Конституції України та Конституції Азербайджанської Республіки, аналізі чинного податкового законодавства України та Азербайджанської Республіки. Це дозволило зробити узагальнюючі висновки на основі всебічного дослідження проблем як у просторі, так і в часі.
Наукова новизна отриманих результатів визначається як постановкою проблеми дослідження, так і тим, що дисертація є першим в Україні комплексним порівняльно-правовим дослідженням регулювання оподаткування в Україні та Азербайджанській Республіці.
Наукова новизна міститься в таких положеннях:
вперше:
- податковий обов'язок розглядається в динамічному аспекті, тобто не лише як певний орієнтир (у сенсі матеріально-правового регулювання), але й як керівництво до дій (сукупність процедурних засобів), яке забезпечує через організацію поведінки учасників податкових відносин надходження коштів до бюджетів;
- пропонується змінити назву Глави ІІІ Податкового кодексу Азербайджанської Республіки «Державний податковий орган» та зміст відповідних статей цього кодифікованого акта та відмовитись від акценту на державності податкових органів, виходячи з того, що недержавних податкових органів згідно з науковими поглядами і чинним податковим законодавством Азербайджанської Республіки не існує;
- характеризується процедура реєстрації платника податку на додану вартість як дворівнева легалізація зобов'язаної особи, що передбачає реєстрацію як платника податку взагалі (легалізація загального суб'єкта податкових правовідносин – юридичної або фізичної особи) та реєстрацію платника як зобов'язаної особи для цілей податку на додану вартість (легалізація спеціального суб'єкта податкових правовідносин з урахуванням спеціальних підстав, пов'язаних з податком на додану вартість);
- пропонується змінити назву шляхового податку в Податковому кодексі Азербайджанської Республіки на транспортний податок, виходячи з того, що традиційно назва податку обумовлюється або об'єктом оподаткування (податок на прибуток, податок з доходів тощо), або платником податків (податок з власників транспортних засобів та ін.), у той час як шляхи не можуть бути ні платниками, ні об'єктами цього платежу.
удосконалено:
- характеристику публічної природи податку, яка обумовлюється фіскальним суверенітетом держави, що гарантує обов'язковість та примусовість вилучення податку, однобічний характер податкових обов'язків, на підставі чого логічним є неможливість розпорядження платником за власним бажанням тією часткою свого майна, яка у вигляді певної грошової суми має бути внесена до бюджету;
- характеристику співвідношення системи податків та зборів та системи обов'язків, що породжуються ними, на підставі чого зроблено висновок про необхідність запровадження в податковій системі Азербайджанської Республіки зборів як різновидів обов'язкових платежів (відсутність зборів унеможливлює виконання платниками конституційного обов'язку щодо сплати державних зборів згідно зі ст. 73 Конституції Азербайджанської Республіки);
- положення щодо недоцільності використання назви статті Податкового кодексу Азербайджанської Республіки «Підстави для встановлення та справляння податку», оскільки підставами встановлення є відповідна потреба держави, тоді як підставою справляння податків – податковий обов'язок, який поєднує правосуб'єктність зобов'язаної особи з її відношенням до об'єкту оподаткування (власність, користування тощо);
- характеристику прибуткового оподаткування на підставі того, що виключна увага оподаткуванню доходів не завжди послідовна, виходячи із того, що зростання доходів може носити інфляційний характер, тоді як податкоспроможність платника в більшому сенсі має пов'язуватись з податковою базою та витратами платника.
дістали подальшого розвитку:
- існуючі уявлення характеристики податку з врахуванням його риси як грошового платежу, що обумовлює його справляння у вигляді певної суми коштів, яка спрямовується до бюджету від платника та не має цільової спрямованості;
- обґрунтування недоцільності використання в чинному податковому законодавстві Азербайджанської Республіки конструкції «комерційна (податкова) таємниця» та відповідної назви ст. 30 Податкового кодексу Азербайджанської Республіки, виходячи з того, що регулювання комерційних відносин є сферою впливу норм приватного права, тоді як податкові відносини регулюються шляхом імперативних норм податкового права як складової публічного права;
- пропозиції щодо доцільності запровадження в чинному податковому законодавстві України конструкції правового механізму податку, яка обумовлювала б обов'язковий набір елементів, що мають бути закріплені при запровадженні обов'язку справляння та сплати певного податку чи збору (платник, об'єкт, база, ставка, пільги, податковий період та ін).
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації положення корисні як з науково-теоретичної, так і практичної точки зору. Науково-дослідне значення матеріалів дисертації обумовлює можливість використання висновків дисертації для подальшої розробки найсуттєвіших проблем характеристики змісту системи податкового права і системи податкового законодавства, з'ясування переваг та недоліків при регулюванні податкових відносин в Україні та Азербайджанській Республіці. Матеріали роботи можуть використовуватись у правотворчій діяльності – при внесенні змін до податкового законодавства України та Податкового кодексу Азербайджанської Республіки. Вони можуть бути корисними також при розробці проекту Податкового кодексу України. У правозастосовчій сфері одержані висновки можуть сприяти формуванню засад подолання колізій в податковому законодавстві, удосконаленню логічного закріплення правового механізму відповідного податку. У навчальному процесі матеріали дисертації можуть бути використані при викладанні курсів “Податкове право” та “Фінансове право”, написанні відповідних посібників та підручників.
Апробація результатів дослідження. Дисертаційна робота виконана і обговорена на кафедрі фінансового права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Основні положення та теоретичні висновки дисертації оприлюднені дисертантом у доповідях на наукових і науково-практичних конференціях: «Круглому столі”, що проводився Національною юридичною академією України імені Ярослава Мудрого спільно з Академією правових наук України в рамках Фестивалю науки 15-16 травня 2007 року; «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» (м. Львів, 8-9 лютого 2007 р.); «Тhe role and importance of supervision in increasing of transparency and fight against corruption», (Азербайджанська Республіка, м. Баку, 18-19 вересня 2008 р.); «Финансовая система России: опыт и перспективы правового регулирования» (м. Красноярськ, 4-5 вересня 2008 р.).
Публікації. Ключові й окремі наукові положення та висновки дисертації знайшли своє відображення в 7 наукових публікаціях (трьох статтях, які опубліковані у фахових виданнях, і тезах чотирьох доповідей на науково-практичних конференціях).

bibliography

ВИСНОВКИ

У роботі вирішено наукове завдання, що полягає у поглибленні знань стосовно удосконалення регулювання системи оподаткування України та Азербайджанської Республіки, вироблення пропозицій щодо усунення існуючих недоліків. У висновках формулюються найбільш вагомі результати проведеного дослідження, виносяться конкретні пропозиції щодо вдосконалення чинного податкового законодавства України та Азербайджанської Республіки. У ході дослідження проблем, які ввійшли в дисертаційну роботу, ми дійшли до наступних висновків.
1. Державне управління в сфері фінансів вимагає підпорядкування суб'єкта вимозі уповноваженої особи, а точніше - вимозі органів, які здійснюють фінансову діяльність держави. Саме тому правове регулювання відносин в області фінансової діяльності держави орієнтовано на однобічні владні приписання державних органів щодо суб'єктів, які беруть участь у сфері фінансової діяльності держави. Владність, якою керуються податкові органи в цьому випадку, припускає можливість прийняття рішень, обов'язкових для платників. Важливо мати на увазі, однак, що існують і певні рамки обмежуючі дії податкових органів, оскільки вони приймають рішення винятково в межах повноважень, які делеговані органу державою.
2. Податкові відносини будуються на принципах влади й підпорядкування, регулюються шляхом владних приписів з боку держави. Виходячи із цього, навряд чи зобов'язання може відображати природу комплексу обов'язків платника податків, що мають безумовний і першочерговий характер. Більш точним було б використання терміна «податковий обов'язок» як категорії, що узагальнює всю систему обов'язків платника податків, пов'язаних зі сплатою податків і зборів.
3. Природа податкового обов'язку обумовлена методом податково-правового регулювання, в основі якого лежить метод владних приписів. Виходячи із цього в однієї зі сторін переважають обов'язки, тоді як в іншої - права. Більш того, у даній ситуації відсутній і принцип паритетності їх співвідношення, тобто при податково-правовому регулюванні не відбувається адекватної відповідності права податкового органа обов'язку платника податків і навпаки. При наявності значної кількості обов'язків платника податків, зустрічних прав податкових органів (які були б ними обумовлені) практично немає.
4. Коли мова йде про податковий облік, навряд чи можна його розглядати абсолютно як складовий елемент податкового обов'язку. Облік в оподатковуванні припускає певні дії щодо платників і об'єкта. Якщо облік об'єктів оподаткування безумовно є складового податкового обов'язку в цілому, то відносно обліку платників важливе уточнення, про що саме йде мова. У цьому випадку ми виходимо з того, що до моменту реєстрації платника податків, фактично, немає суб'єкта правовідносин, немає особи, у якої виникає податковий обов'язок. Саме тому в цьому випадку логічний такий диференційований підхід.
5. Податковий обов'язок може розглядатися у двох аспектах і визначатися як приписами матеріальних податково-правових норм, так і процесуальних. При цьому він існує не просто як певний орієнтир, веління, а керівництво до дії - система процедурних правил, які забезпечують через поведінку суб'єктів надходження коштів у бюджети. Саме тому хотілося б звернути увагу на динаміку податкового обов'язку, його виконання. Законодавче регулювання цієї сторони оподаткування в Азербайджанській Республіці здійснюється досить суперечливо.
6. Якщо виходити з підстав припинення податкового обов'язку, то одним із традиційних її різновидів є смерть фізичної особи або ліквідація юридичної особи. Тому виконання податкових зобов'язань після смерті представляється нелогічним. Необхідно, звичайно, враховувати, що подібний факт (смерть) може породити податковий обов'язок, але вже в іншої особи - спадкоємця. Більш того, по тексту статті, фактично, мова йде про дії спадкоємця померлої фізичної особи. Таким чином, податкові зобов'язання виникнуть уже в нього при вступі в право спадкування, але в жодному разі не в померлої фізичної особи.
7. Виконання податкового обов'язку є першочерговим стосовно інших обов'язків платника. Воно фігурує як певний примат над всіма іншими. Виконання податкового обов'язку у вузькому змісті слова, фактично, реалізується внесенням певної суми коштів на відповідний казначейський рахунок - сплатою податку. У деяких випадках платник не може виконати податковий обов'язок у загальному порядку, необхідні певні додаткові гарантії, які виділяються у формі способів забезпечення виконання податкового обов'язку.
8. Виконання податкового обов'язку крім примусу гарантується й спеціальними способами забезпечення, які виступають як додаткові гарантії публічних майнових інтересів держави й органів місцевого самоврядування в частині забезпечення надходжень у бюджети й державні цільові фонди. У той же час, забезпечувальні міри варто розглядати як додаткові стимули для платників податків.
9. У податковому праві пеня виконує стимулюючу й компенсаційну функції. Стимулююча функція реалізується шляхом покладання додаткових майнових обтяжень на платника податків у випадку порушення їм строку виконання податкового обов'язку. Компенсаційна функція пені обумовлена необхідністю відновлення порушених майнових інтересів держави й органів місцевого самоврядування у зв'язку з несвоєчасним надходженням коштів у бюджети. Особливість компенсаційної функції пені як податково-правової категорії укладається в тому, що вона є джерелом додаткових надходжень публічних грошових фондів.
10. Трансформація власності передбачає регулювання відносин приватного права, тоді як податок - поняття фінансово-правове, вплив на яке здійснюється в режимі публічно-правового регулювання. Саме тому в цьому випадку важливий акцент на окремий аспект предмета фінансового права - стадію руху публічних грошових фондів, а саме - надходження їх державі з метою формування дохідних частин бюджету для фінансування суспільних потреб.
11. Платник податків не має права розпоряджатися за своїм розсудом тією частиною свого майна, що у вигляді певної грошової суми підлягає внеску в бюджет, і зобов'язаний регулярно перераховувати цю суму на користь держави. У цьому обов'язку платника податків втілений публічний інтерес всіх членів суспільства. З публічним характером податку й фіскальним суверенітетом держави зв'язані законодавча форма встановлення податку, обов'язковість і примусовість його вилучення, однобічний характер податкових обов'язків. Зміни необхідні в цьому контексті й у податковому законодавстві Азербайджану. Так, ст. 6 Податкового Кодексу Азербайджанської Республіки в переліку державних податків закріплює шляховий податок і промисловий податок, які за своєю природою є зборами. Швидше за все, це пояснюється відмовою законодавця від використання категорії збору в Податковому кодексі, хоча Конституція Азербайджанської Республіки в ст. 73 установлює, що обов'язком кожного є виплачувати встановлені законом податки й інші державні збори в повному обсязі й вчасно.
12. Статтею 73 Конституції Азербайджанської Республіки закріплюється правовий припис, який, фактично, не забезпечується, не уточнюється нормами Податкового кодексу, хоча і є своєрідною нормою-принципом щодо всього податкового законодавства. Податковий кодекс не забезпечує механізм реалізації платниками податків конституційного обов'язку сплачувати державні збори. У цьому випадку насамперед необхідно закріпити поняття збору як платежу податкового характеру. Підставою для внесення змін у Податковий кодекс є не тільки формальне закріплення обов'язку платити державні збори в Конституції й відсутність його в Податковому кодексі, але й обґрунтованість законодавчого розмежування податків і зборів, закріплення обов'язку платників податків по кожному із цих видів платежів.
13. У Податковому кодексі Азербайджанської Республіки доречно виділені два принципових акценти. Насамперед, мова йде про те, що податок завжди є частиною саме коштів, тобто справляється з платників податків у вигляді певної суми грошей. Грошова форма податку прямо пов'язана з такою його особливістю, як нецільовий характер - кошти, що надходять в бюджет від платника податків, не мають цільової спрямованості, тому повинні мати універсальну (грошову) форму. Логічним було б додавання в даному визначенні законодавця й згадування найбільш принципових рис податку: безумовності й нецільового характеру. Податок установлюється імперативними веліннями держави й не може бути відмінний або змінений волею якого-небудь іншого суб'єкта. У той же час він є нецільовим платежем і надходить просто в бюджет, формуючи доходи останнього, які в наслідок розподіляються відповідно до бюджетної класифікації.
14. З огляду на публічно-правову природу податку, представляється нелогічною як наявність, так і зміст ст. 30 Податкового Кодексу Азербайджанської Республіки. Мова йде про статтю за назвою «Комерційна (податкова) таємниця». Регулювання відносин або відомостей, що відносяться до податкової таємниці, логічно, однак навряд чи можна говорити про те, що дана конструкція - синонім комерційної таємниці. Сфера відносин, пов'язаних з податками (владно-майнових, як і всі фінансові відносини), є сферою регулювання імперативного методу - методу владних приписів, тоді як комерційні відносини входять у сферу регулювання приватного права, в основі якого лежить диспозитивний метод, заснований на рівності сторін і який передбачає договірні відносини.
15. Ми вважаємо трохи невдалою назву статті «Підстави для встановлення й справляння податків». Підставою для встановлення податку є відповідна потреба держави, необхідність фінансування певної його функції, що й відбувається при прийнятті певного акту (закону або положення). Підставою же справляння податку є складний юридичний факт - податковий обов'язок. У цьому випадку мова йде про сполучення правосуб'єктності зобов'язаної особи з відношенням його до об'єкта оподаткування, що й може розглядатися як підстава виникнення обов'язку по сплаті податків. У той же час, стаття за назвою «Підстави для встановлення й справляння податків» закріплює перелік принципів оподаткування. Показово, що подібної конкретизації в українському податковому законодавстві взагалі немає. У ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування» мова йде про податковий механізм і акцентується увага на декількох його елементах, однак вичерпного переліку їх немає. Немає й вказівки на обов'язковість наявності їх при введенні конкретного платежу. Нам представляється, що це пробіл у діяльності законодавства при регулюванні відносин оподаткування. Подібний імператив закладає основи стримування сваволі, суб'єктивності в діяльності податкових органів, представників пануючого суб'єкта податкових правовідносин.
16. Необхідно звернути увагу на формулювання «встановлюються й сплачуються». Встановлення й сплата податку навряд чи можуть бути синонімами виконання податкового обов'язку, оскільки встановлення податку або збору не завжди пов'язане з його сплатою. Представляється нелогічним побудова в цілому даної частини ст. 4. Складно за принципом установлення розділити всі податки на державні, податки автономної республіки, місцеві (муніципальні) податки. Вони все встановлюються державою, шляхом закріплення закритого переліку відповідними частинами Податкового Кодексу Азербайджанської Республіки. Тому розподіл на вищевказані групи здійснюється не за принципом установлення, а залежно від компетенції органа, що вводить їх на відповідній території. Таким чином, при класифікації податків необхідно акцентувати увагу не на встановленні й сплаті їх, а на диференціації залежно від компетенції органа, що вводить їх на відповідній території.
17. У чинному законодавстві Азербайджанської Республіки відсутній єдиний підхід при розподілі податків. Тільки в ч. 4.4. Податкового Кодексу Азербайджанської Республіки представлені два критерії, на підставі яких здійснюється розподіл податків: суб'єкт, що їх вводить (муніципалітет) і акт, яким це здійснюється (рішення). Щодо державних податків і місцевих податків дані підходи не витримані й суб'єкти, які приймають відповідні акти, залишилися за межами даної статті. Більш того, навряд чи доречний акцент при визначенні видів податків на те, де вони сплачуються (ч. 3 ст. 4 Податкового Кодексу Азербайджанської Республіки), оскільки на території тієї ж Нахчиванської Автономної Республіки будуть сплачуватися всі різновиди податків точно так само, як і на рівні муніципалітетів.
18. Містить протиріччя й редакція п. 3.5. ст. 3 Податкового Кодексу Азербайджанської Республіки «Ніхто не може бути примушений з одного й того ж прибутку (доходу) сплачувати більше одного разу той самий податок». Очевидно, що в цьому випадку мова йде про спробу закласти принцип, що гарантує усунення подвійного оподаткування. Однак у такій редакції подвійне оподаткування поширюється законодавцем тільки на область прибуткових податків, тоді як майнові й непрямі податки залишаються за межами дії цього приписання. Крім того, навряд чи правильно зводити подвійне оподаткування до сплати того самого податку більше одного разу. Більшість податків носять періодичний характер і сплачуються протягом року кілька разів (щомісяця, поквартально й т.д.).
19. Повноваження податкових органів ґрунтуються на їх ролі як представників держави й суб'єктів, що реалізують його інтереси в сфері оподаткування. У той же час така їх роль не дає підстав до формулювання назви глави III Податкового кодексу Азербайджанської Республіки «Державний податковий орган». Недержавних податкових органів не існує, тому акцент на приналежність податкових органів до системи органів державної влади є зайвим.
20. Згідно ст. 154 Податкового кодексу Азербайджанської Республіки, платниками податку на додану вартість є особи, що встали або зобов'язані встати на облік як платників податку на додану вартість. При цьому треба обережно підходити до моменту виникнення обов'язку постановки на облік. Безумовно, зв'язується весь комплекс прав і обов'язків з особами, що встали на облік, але чи можна розглядати платниками даного податку осіб, які зобов'язані стати на облік. Фактично, облік означає легалізацію зобов'язаного суб'єкта й до того моменту, коли учасник податкових відносин не зареєстрований у реєстрі, у нього ще немає податкового обов'язку. Тому нам представляється нелогічним розглядати платниками податку на додану вартість (тобто осіб із уже наявними правами й обов'язками) осіб, які тільки зобов'язані встати на облік (тобто учасників, які ще не придбали права й обов'язку, пов'язані зі сплатою податку на додану вартість). Фактично, мова йде про подвійну легалізацію зобов'язаної особи. Це означає, що суб'єкт, що реєструється як платник податку на додану вартість, зобов'язаний бути зареєстрований у якості юридичної або фізичної особи - платника податків. Тобто процедура легалізації загального суб'єкта податкових відносин деталізується до рівня появи спеціальних підстав, що дозволяють його розглядати як зобов'язану особу по окремому податку - податку на додану вартість. Саме тому супідрядність загального реєстру платників податків і реєстру платників податку на додану вартість досить мобільно. При зміні зазначених даних платників до державного реєстру повинні бути внесені відповідні виправлення.
21. Прибутковий податок з фізичних осіб забезпечує формування дохідної частини державного бюджету Азербайджанської Республіки. В основі оподаткування доходів фізичних осіб є визначення сукупного доходу, що зменшується на доходи, які не підлягають оподатковуванню. Хотілося б звернути увагу на важливість даного податку винятково в системі з іншими обов'язковими податковими платежами. Виняткова увага оподатковуванню доходів не завжди послідовна. З одного боку, зростання доходів може носити інфляційний характер, коли збільшується номінальний розмір об'єкта оподаткування при незмінності або навіть зменшенні реальної купівельної спроможності. З іншого боку, про заможність платника, а отже й зростання їх оподатковуваної бази більшою мірою свідчать здійснювані ним видатки. Саме тому податок на доходи фізичних осіб є важливим елементом, що регулює оподаткування, але тільки в комплексі з іншими платежами.
22. Стаття 204 Податкового кодексу Азербайджанської Республіки досить вільно трактує категорію «платник», закріплюючи, що платниками земельного податку є фізичні особи й підприємства, що мають у власності або користуванні земельні ділянки на території Азербайджанської Республіки. Дана норма права має потребу в істотній і принциповій доробці, тому що законодавець, виділяючи платниками і власників і користувачів земельних ділянок, фактично допускає сполучення публічного й приватно-правового регулювання. Регулювання відносин з користування, мабуть, повинне бути винесене за рамки податкового законодавства й суб'єктом податку повинен бути тільки власник земельної ділянки.
23. Ст. 209 Податкового кодексу Азербайджанської Республіки встановлено, що шляховий податок справляється за користування автомобільним дорогами Азербайджанської Республіки й він фактично поєднує в собі платіж, що справляється при перетинанні автотранспортом державного кордону Азербайджану й платіж, внесений при здійсненні технічного огляду автотранспорту. При цьому нам представляється трохи невдалою сама назва даного платежу в азербайджанській податковій системі. Традиційна назва податку зв'язується або з об'єктом оподаткування (податок на прибуток, податок на доходи й т.д.) або з платником (податок з власників транспортних засобів і т.д.). Назва шляхового податку спотворює цю ситуацію, оскільки шляхи не можуть бути ні платником, ні об'єктом даного платежу. По суті, мова знов-таки йде про податок, що сплачують власники транспортних засобів. В якості більш логічної альтернативи можна було б говорити про існування подібного платежу як транспортного (але не шляхового) податку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеев С.С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве / С.С. Алексеев. – М.: Юрид. лит., 1966. – 204 с.
2. Алексеев С.С. Общие дозволения и общие запреты в советском праве / С.С. Алексеев. – М.: Юрид. лит., 1989. – 288 с.
3. Алексеев С.С. Тайна права. Его понимание, назначение, социальная ценность / С.С.Алексеев. – М.: Норма, 2001. – 176 с.
4. Алехин А.П. Ответственность за нарушение налогового законодательства / А.П.Алехин, С.Г.Пепеляев. – М.: Пресс, 1992. − 95 с.
5. Баланс. Библиотека бухгалтера. – 2005. – № 5.
6. Башняк О.С. Принципи оподаткування та їх реалізація у податковому законодавстві України: дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Башняк Оксана Сергіївна. – Х., 2005. – 190 с.
7. Бекерська Д.А. Податкове право та податкове законодавство в Україні: навч. посібник / Д.А Бекерська – Одеса: Юрид. літ., 2000. – 224 с.
8. Бех Г.В. Правовое регулирование косвенных налогов в Украине: монография / Г.В. Бех; под ред. проф. Н.П. Кучерявенко. – Х.: Легас, 2003. – 178 с.
9. Бирман А.М. Очерки теории советских финансов. Сущность и функции финансов / А.М. Бирман – М.: Финансы, 1968. – 208 с.
10. Білінський Д.О. Проблеми кодифікації податкового законодавства України : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Білінський Дмитро Олександрович. − Х., 2009. − 192 с.
11. Бобровник С.В. Система законодавства України: актуальні проблеми та перспективи розвитку / С.В Бобровник., О. Л Богінич. – К.: Наукова думка, 1994. – 123 с.
12. Богдан А. Справляння плати за землю в Україні / А. Богдан // Вісник податкової служби України. – 2001. – № 31. – С. 41-52.
13. Большой энциклопедический словарь / [гл. ред. A.M. Прохоров]. – М.: Сов. энциклопедия, 1990. – 1456 с.
14. Бюджетний кодекс України: від 21 червня 2001 р. № 2542-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – №37-38. – Ст. 189.
15. Васильев А.М. Правовые категории. Методологические аспекты разработки системы категорий теории права / А.М. Васильев – М.: Юрид. лит., 1976. – 188 с.
16. Весельський М.М. Правові основи справляння податків в Україні: автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / М.М. Весельський – К., 2001. – 18 с.
17. Воронова Л.К. Фінансове право України: підручник / Л.К. Воронова. – К. : Прецедент, 2006. – 440 c.
18. Винницкий Д.В. Понятие налога в законодательстве и судебной практике / Д.В. Винницкий // Российская юстиция. – 2003. – № 3. – C. 14-15
19. Винницкий Д.В. Российское налоговое право: проблемы теории и практики / Д.В. Винницкий – СПб.: Юрид. центр «Пресс», 2003. − 397 с.
20. Гега П.Т. Правовий режим оподаткування в Україні / П.Т. Гега – К.: Юрінком, 1997. – 144 с.
21. Горбу¬нова О.Н. Проблемы совершенствования основных финансово-правовых институтов в условиях перехода России к рынку: автореф. дис. … докт. юрид. наук : 12.00.14 / О.Н. Горбу¬нова М., 1996. – 56 с.
22. Гражданский кодекс Азербайджанской Республики. На русском языке. Баку: Qanun, 2003. – 314 с.
23. Гражданское право: учебник в 2 т. / [под ред. Е.А. Суханова]. – М.: БЕК, 1994. – Т. 2. – 2004. – 451 с.
24. Грачева Е.Ю. Проблемы правового регулирования государственного финансового контроля / Е.Ю. Грачева. – М.: Юриспруденция, 2000. – 192 с.
25. Грачева Е.Ю. Финансовое право / Е.Ю. Грачева, Э.Д. Соколова – М.: Юриспруденция, 2000. – 304 с.
26. Гузнов А.Г., Современный законодательный процесс: основные институты и понятия. / А.Г. Гузнов, А.А.Кененов, Т.Э. Рождественская. – Смоленск: ТРАСТ-ИМАКОМ, 1995. – 93 с.
27. Гуреев В.И. Российское налоговое право: учебник / В.И. Гуреев– М.: ОАО «Изд-во «Экономика», 1997. – 383 с.
28. Дамирчиев М.И. Налоговое право Азербайджанской Республики: Учеб. пособие / М.И. Дамирчиев, Н.П. Кучерявенко, С.М. Рагимова ; отв. ред. д.ю.н., проф. А.М. Касумов. – Баку: Qanum, 2009. – 424 с.
29. Дернберг Р.Л. Международное налогообложение/ Р.Л. Дернберг – М.: ЮНИТИ, 1997. – 375 с.
30. Дмитрик О.О. Зміст і класифікація фінансових правовідносин: дис. … канд. юрид. наук. : 12.00.07 / Ольга Олександрівна Дмитрик – Х., 2002. – 187 с.
31. Ермакова Т.С. Финансовые правоотношения (теоретические проблемы): учеб. пособие. / Т.С. Ермакова. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1985. – 261 с.
32. Жеребкин В. Е. Логика / В. Е. Жеребкин. – Х.: Изд-во Харьк. ун-та, 1968. – 256 c.
33. Загальна теорія держави і права: підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів / [М.В.Цвік, В.Д.Ткаченко, Л.Л.Богачова та ін.]; За ред. М.В.Цвіка, В.Д.Ткаченка, О.В.Петришина. – Х.: Право, 2002. – 432 с.
34. Закон Республики Армения «О налогах» [Електронний ресурс] / – Режим доступу: http://www.fia.am/zakonrarus1.doc.
35. Закон Республики Казахстан «О налогах и других обязательных платежах в бюджет» (Налоговый кодекс). – Алматы: ЮРИСТ, 2001. – 311 с.
36. Злобин Н.Н. Налог как правовая категория / Н.Н. Злобин. – М.: Российс. правовая академия МЮ РФ, 2003. – 170 c.
37. Ивлиева М.Ф. К понятию налога и объекта налогообложения / М.Ф. Ивлиева // Вестник Московского ун-та. – 1997. – № 3. – C. 30-41.
38. Иванов Ю.Б. Налогообложение: терминология законодательных и нормативных актов: словарь-справочник / Ю.Б. Иванов – Х.: Издательский Дом «ИНЖЭК», 2003. – 690 с.
39. Исаев А.А. Очерки теории и политики налогов. / А.А. Исаев. – Ярославль: Тип. Г. Фалк, 1887. – 481 с.
40. Іванов Ю.Б. Альтернативні системи оподаткування: монографія / Ю.Б. Іванов – Х.: ХДЕУ – Торнадо, 2003. – 156 c.
41. Ісаєва Н.К. Податковий кодекс України: пошук оптимальної моделі / Н.К Ісаєва // Держава і право. Юридичні і політичні науки: Зб. наук. пр. – Вип.37. – К.: Ін-т держави і права НАН України, 2007. – С.11-17
42. Карасев М.Н. Налоговая политика и правовое регулирование налогообложения в России / М.Н. Карасев – М.: Вершина, 2004. – 224 с.
43. Кечекьян С.Ф. К вопросу о различии частного и публичного права / С.Ф. Кечекьян – Х.: б. и., 1927. – 26 с.
44. Киримова Е.А. Правовой институт: понятие и виды: учебное пособие / Е.А. Киримова. – Саратов: Саратовская гос. акад. права, 2000. – 55 с.
45. Кобильнік Д.А. Правове регулювання пільг при оподаткуванні: дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07. / Кобільнік Дмитро Анатолійович . – Х., 2002. – 201 с.
46. Кованева Н.Е. Правовое регулирование финансовой деятельности органов местного самоуправления в РФ: автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.05 / Н.Е. Кованева. – Саратов, 1999. – 18 с.
47. Кодекс України про надра: від 27 липня 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – №37-36. – Ст. 340.
48. Козырин А.Н. Налоговое право зарубежных стран: вопросы теории и практики / А.Н. Козырин – М.: Манускрипт, 1996. – 256 с.
49. Конституции государств – участников СНГ / [сост. Л.А. Окуньков, В.В. Оксамытный, М.Я. Булошников]. – М.: Норма, ИНФРА-М, 2001. – 736 с.
50. Конституция Азербайджанской Республики / [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.az-customs.net/rus/271.htm.
51. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – Ст. 141.
52. Криницкий І.Є. Правове регулювання оподаткування майна: автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / І.Є. Криницкий. – Х., 2001. – 20 с.
53. Криницький І.Є. Правове регулювання оподаткування майна: дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07. / Ігор Євгенович Криницький. – Х., 2001. – 202 с.
54. Крохина Ю.А. Город, как субъект финансового права: автореф. дис. … канд. юр. наук: 12.00.12 / Ю.А. Крохина. – Саратов, 1997. – 21 с.
55. Налоговое право России. Общая часть: учебник / [М.В. Кустова , О.А. Ногина , Н.А. Шевелева]; Отв. ред. Н.А. Шевелева – М.: Юристъ, 2001. – 418 с.
56. Кучеров И.И. Международное налоговое право (Академический курс): Учебник / И.И. Кучеров – М.: ЗАО «ЮрИнфоР», 2007. − 452 с.
57. Кучеров И.И. Налоговое право России: курс лекцій / И.И. Кучеров − М.: ЮрИнфоР, 2006. – 448 с.
58. Кучерявенко М.П. Податкове право України : Академічний курс : підручник / М.П. Кучерявенко − К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. − 701 с.
59. Кучерявенко Н. П. Курс налогового права: в 6 т. / Н. П. Кучерявенко. – Х.: Легас, 2002. – Т. 1: Генезис налогового регулирования. Ч. 1. – 2002. – 665 с.
60. Кучерявенко Н. П. Курс налогового права: в 6 т. / Н. П. Кучерявенко. – Х.: Легас, 2002. – Т. 1: Генезис налогового регулирования. Ч. 2. – 2002. – 791 с.
61. Кучерявенко Н. П. Налоговое право: учебник / Н. П. Кучерявенко. – Х.: Легас. – 2001. – 583 с.
62. Кучерявенко Н. П. Теоретические проблемы правового регулирования налогов и сборов в Украине / Н. П. Кучерявенко. – Х.: Консум, 1997. – 256 с.
63. Кучерявенко Н. П. Курс налогового права: в 6 т. / Н. П. Кучерявенко. – Х.: Легас, 2004. – Т. 2: Введение в теорию налогового права. – 2004. – 600 с.
64. Кучерявенко Н. П. Курс налогового права: в 6 т. / Н. П. Кучерявенко. – Х.: Легас, 2005. – Т. 3: Учение о налоге. – 2005. – 600 с.
65. Кучерявенко Н. П. Курс налогового права : Особенная часть : в 6 т. / Н. П. Кучерявенко. — Х.: Право, 2002. – Т. 4: Косвенные налоги. — 2007. — 534 с.
66. Кучерявенко Н.П. Налоговые процедуры: правовая природа и классификация / Н.П. Кучерявенко. – К.: Правова Єдність, 2009. – 605 с.
67. Кучерявенко М.П. Система податкових органів України / М.П. Кучерявенко, Т.Є. Кушнарьова. – Х.: Торсінг, 2000. – 311 с.
68. Лазарев В.В. Пробелы в праве и пути их устранения / В.В. Лазарев. – М.: Юрид. лит-ра, 1974. – 184 с.
69. Ланг Й. Проект кодекса налоговых законов для государств центральной и Восточной Европы / Й. Ланг. – Бонн: Федеральное министерство финансов, 1993. – 464 с.
70. Лебедев В.А. Повинности и местные налоги / В.А. Лебедев // Сборник государственных знаний. – СПб.: Тип. В. Безобразова и Комп., 1875. – C. 125-180.
71. Лебедев В.А. Финансовое право / В.А. Лебедев. – [2-е изд.] – СПб.: Тип. A.M. Вольфа, 1889. – 314 с.
72. Леонова Н. Податкова соціальна пільга у 2006 році / Н. Леонова // Податки та бухгалтерський облік. – 2006. – №11. – С. 23.
73. Липинский Д.А. Проблемы юридической ответственности / Под ред. Р.Л. Хачатурова / – СПб.: Юридический центр «Пресс», 2003. – 387 c.
74. Мазурик О.Ф. До питання співвідношення визначень системи оподаткування національними законодавствами в умовах європейської інтеграції України / О.Ф. Мазурик // Проблеми державно-правового розвитку в умовах європейської інтеграції і глобалізації: матеріали міжнар. наук. семінару – Х.: Право, 2008. – C.100-102.
75. Мамалуй О.О. Правове регулювання загальнодержавних зборів в Україні : автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07/ О.О. Мамалуй − Х., 2008. − 20 с.
76. Мельник П.В. Розвиток податкової системи в перехідній економіці / П.В. Мельник – Ірпінь: Акад. ДПС України, 2001. – 362 с.
77. Мещерякова О.В. Налоговые системы развитых стран мира: справочник / О.В. Мещерякова. – М.: Фонд «Правовая культура», 1995. – 240 с.
78. Мінаєва О.М . Правове регулювання податкового обліку в Україні. : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07/ Мінаєва Ольга Михайлівна. − Х., 2007. − 201 с.
79. Музика О.А. Класифікація доходів місцевих бюджетів / О.А. Музика // Право України. – 2003. - № 10. – С. 68-72.
80. Налоги и налоговое право: Учебное пособие / Под ред. А.В. Брызгалина. – М.: Атлантика-Пресс, 1997. – 608 с.
81. Налоги и финансовое право. – № 7. – 2002.
82. Налоговое право России. Особенная часть: учебник / [отв. ред. Н.А Шевелева]. – М.: Юристъ, 2004. – 501 с.
83. Налоговое право: учеб. пособ. / [под ред. С.Г. Пепеляева]. − М.: ФБК-ПРЕСС, 2000. – 415 с.
84. Налоговый кодекс Азербайджанской Республики / [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.taxes.gov.az/rus/qanun/mecelle.shtml.
85. Налоговый кодекс Республики Беларусь (Общая часть) / [Електронний ресурс] / Национальный правовой интернет-портал Республики Беларусь. – Режим доступу: http://www.pravo.by/webnpa/text.asp?start=1&RN=Hk0200166.
86. Налоговый кодекс Республики Молдова [Електронний ресурс] / Российский Налоговый Портал. – Режим доступу: http://www.taxpravo.ru/legislation/law/topic290028.
87. Налоговый кодекс Российской Федерации. Общая часть (проект) / [комментарии С.Д. Шаталова]. – М.: Международный центр финансово-экономического развития, 1996. – 656 с.
88. Налоговый кодекс Российской Федерации. Собрание законодательства Российской Федерации. – 1998. – № 31. – Ст. 3824.
89. Налоговый кодекс Российской Федерации. Часть первая: Постатейный комментарий / Под общей ред. В.И. Слома. – М.: Статут, 1998. – 280 с.
90. Научно-практический комментарий Бюджетного кодекса Украины / [Бех Г. В., Воронова Л. К., Кучерявенко Н. П. и др.]; под ред. Н. П. Кучерявенко. – Харьков: Одиссей, 2005. – 416 с.
91. Нерсесянц В.С. Право и закон / В.С. Нерсесянц – М.: Юрид. лит., 1983. – 402 с.
92. Никитина А.В. Проблемы пограничного взаимодействия налогового и бюджетного законодательства / А.В. Никитина // Правоведение. – 2002. – №5. – С. 120-127.
93. Ногина О.А. Налоговый контроль: вопросы теории / О.А. Ногина. – СПб.: Питер, 2002. – 310 с.
94. Озеров И.Х. Основы финансовой науки. [Вып.1.: Учение об обыкновенных доходах] / И.Х. Озеров – М.: Тип. И.Д. Сытина, 1908. – 544 с.
95. Общая теория финансов: учеб. / [Л. А. Дробозина, Ю. Н. Константи-нова, Л. П. Окунева и др.]; Под ред. Л. А. Дробозиной. – М. : Банки и биржи, 1995. – 254 с.
96. Орлов С.Ю. О проблемах налогового права / С.Ю. Орлов // Юридический мир. – 1998. – № 11-12. – С. 6-7.
97. Основы Мирового Налогового кодекса [Електронний ресурс] / – Режим доступу: http://law.edu.ru/doc/document.asp?docID=1220579.
98. Основы налогового права: Учеб. пособие / под ред. М.П. Кучерявенко. – Х.: Легас. – 2003. – 410 с.
99. Пансков В.Г. Российская система налогообложения: проблемы развития / В.Г. Пансков – М.: Междунар. центр фин.-эконом. развития, 2003. – 240 с.
100. Пацурківський П. С. Правові засади фінансової діяльності держави : проблеми методології / П. С. Пацурківський. – Чернівці, ЧДУ, 1997. – 244 с.
101. Пепеляев С. Г. Законы о налогах: элементы структуры / С. Г. Пепеляев. – М.: СВЕА, 1995. – 94 с.
102. Перепелиця М.О. Правове регулювання статусу платників податків і зборів в Україні: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07 / Перепелиця М.О. – Х., 2002 – 18 с.
103. Перепелиця М.О. Правове регулювання статусу платників податків і зборів в Україні: дис. … кандидата юрид. наук: 12.00.07 / Перепелиця Марія Олександрівна. – Х., 2001. – 181 с.
104. Петрова Г.В. Налоговые отношения : теория и практика правового регулирования. / Г.В. Петрова. − М. : Олита, 2003 − 360 c.
105. Петрова Г.В. Налоговое право: Учебник./ Г.В. Петрова – М.: ИНФРА, 1997. – 264 с.
106. Петти В. Трактат о налогах и сборах. Verbum Sapienti – слово мудрым. Разное о деньгах (избр. работы) / В. Петти – М.: Ось-89, 1997. – 112 с.
107. Пиголкин А.С. Подготовка проектов нормативных актов (организация и методика) / А.С. Пиголкин – М.: Юрид. лит., 1968. – 167 с.
108. Податкове законодавство України : Нормативна база (2-е вид., змін. і доп.) / Пашутинський Є.К. − К.: КНТ, 2008. − 392 с.
109. Пожидаєва М.А. Правове регулювання єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва: дис…канд. юрид. наук: 12.00.07 / Пожидаєва М.А. – Київ, 2005. – 204 с.
110. Популярный энциклопедический словарь; под ред. А.П. Горкина. – М.: БРЭ – 99 т. – С. 1106.
111. Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ: Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р. № 228 // Офіційний вісник України. – 2002. – №9. – Ст. 414.
112. Об утверждении порядка исчисления инвентарной стоимости зданий, находящихся в собственности физических лиц: Постановление Кабинета министров Азербайджанской Республики от 28 июня 1999 года № 110 / [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.base.spinform.ru/show_doc.fwx?Regnom=11764
113. Об утверждении Правил исчисления налога на имущество по зданиям: Постановление Кабинета Министров Азербайджанской Республики от 23.02.2001 г. № 46 / [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.base.spinform.ru/show_doc.fwx?Regnom=5966.
114. Проект Бюджетного кодексу України від 15.09.2005 р. № 3700 // Режим доступу: http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511= 15448.
115. Правові системи сучасності. Глобалізація. Демократизм / За заг. ред. В.С. Журавського. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 296 с.
116. Правовые акты: Учеб.-практ. и справ. пособ. / Ю.А. Тихомиров, И.В. Котелевская. – М.: Изд. г-на Тихомирова М.Ю., 1999. − 381 с.
117. Предпринимательство: Учебник / под ред. М.Г. Лапусти. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 300 с.
118. Пришва Н. Ю. Правові проблеми регулювання обов’язкових платежів / Н. Ю. Пришва. – К.: Екс Об, 2003. – 280 с.
119. Пришва Н.Ю. Місце податкового права в системі права / Н.Ю. Пришва // Часопис Київ. ун-ту права. − 2002. − №3 − С.30-34.
120. Пришва Н. Ю. Актуальні питання фінансово-правового регулювання відносин зі справляння податків / Н. Ю. Пришва // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. – 2005. – 65-66. – С.72-75.
121. Про акцизний збір: Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. № 18-92 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №10. – Ст. 82.
122. Про грошову реформу в Україні: Указ Президента України. Урядовий Кур‘єр. – 1996 – 08. – № 161-162.
123. Про державну податкову службу в Україні: Закон України від 4 грудня 1990 р. №509-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №6. – Ст. 37.
124. Про місцеві податки та збори: Декрет Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 р. № 56-93 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №30. – Ст. 336
125. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №4. – Ст. 28.
126. Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні: Закон України від 21 березня 1991 р. № 875-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 21. – Ст. 253.
127. Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні: Закон України від 16 грудня 1993 р. № 3721-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 4. – Ст. 18.
128. Про плату за землю: Закон України від 3 липня 1992 р. № 2535-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 38. – Ст. 560.
129. Про податок з доходів фізичних осіб: Закон України від 22 травня 2003 р. №889 // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №37. – Ст. 308.
130. Про податок на додану вартість: Закон України від 3 квітня 1997 р. № 168/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – №21. – Ст. 156;
131. Про податок на промисел: Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. № 13-92 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №10. – Ст. 77.
132. Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами: Закон України від 21 грудня 2000 р. № 2181-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – №10. – Ст. 44.
133. Про прибутковий податок з громадян: Декрет Кабінету Міністрів України від 17 березня 1993 р. № 24-93 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №19. – Ст. 208.
134. Про прожитковий мінімум: Закон України від 15 липня 1999 р. № 996/XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 38. – Ст. 348.
135. Про систему оподаткування: Закон України від 25 червня 1991 р. № 1251-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №39. – Ст. 510.
136. Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва: Указ Президента України від 3 березня 1998 р. №727/98 // Офіційний вісник України. – 1998. – №27. – С. 1.
137. Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію): Закон України від 11 липня 1996 р. № 313/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 42. – Ст. 201.
138. Про ставки акцизного збору на деякі транспортні засоби та кузови для них: Закон України від 24 травня 1996 р. № 216/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 32. – Ст. 151.
139. Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої: Закон України від 7 травня 1996 р.