Пороша Наталія Станіславівна. Прогнозування перебігу тяжких позалікарняних пневмоній у дітей

brief description

Пороша Наталія Станіславівна. Прогнозування перебігу тяжких позалікарняних пневмоній у дітей : дис... канд. мед. наук: 14.01.30 / Харківська медична академія післядипломної освіти. — Х., 2007. — 170арк. : табл. — Бібліогр.: арк. 146-166.

Пороша Н. С. Прогнозування перебігу тяжких позалікарняних пневмоній у дітей. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.30 анестезіологія та інтенсивна терапія. Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2007.
У дисертації наведені результати обстеження 130 дітей у критичних станах, зумовлених тяжкими позалікарняними пневмоніями, при надходженні у відділення анестезіологіії та інтенсивної терапії. У 80,0% хворих спостерігалися порушення центральної гемодинаміки. У дітей, що не потребували штучної вентиляції легень, переважав нормодинамічний режим гемодинаміки. У найтяжчих хворих виявлено гіподинамічний режим гемодинаміки. Виявлені значні порушення легеневої гемодинаміки у 91,5% хворих. У пацієнтів, які не потребують респіраторної підтримки, середній тиск у легеневій артерії та індекс легеневого судинного опору були збільшені у два рази, у найтяжчих хворих перевищували нормальні показники більш ніж у чотири рази. Найбільш виражені зміни газообміну і системи транспорту кисню були у найтяжчих хворих: виражена гіпоксемія, гіперкапнія, а також побічні ознаки порушення утилізації кисню периферичними тканинами. У переважної більшості дітей (91,5%) спостерігалося порушення кислотно-основного стану. Для дітей, що не потребували штучної вентиляції легень, був характерний суб- або компенсований респіраторний алкалоз. У хворих, які потребували респіраторної підтримки, спостерігався декомпенсований або частково компенсований респіраторний ацидоз. При морфометричному дослідженні сегментно-ядерних нейтрофілів периферичної крові виявлено, що у всіх дітей відбувалися значні зміни в структурі клітини: найбільш виражене збільшення площі, периметра, площі ядра, а також ядерно-цитоплазматичного співвідношення порівняно з контролем спостерігалося у найтяжчих хворих. Найбільш інформативними показниками клінічного аналізу крові, що відображають початкову тяжкість стану хворого, є лейкоцитарний індекс інтоксикації, лімфоцитарно-нейтрофільний та лімфоцитарно-сегментно-ядерний коефіцієнти, зміни яких спостерігалися у 96,0% досліджуваних хворих. За отриманими результатами розроблений діагностичний алгоритм прогнозування початкової тяжкості стану дітей при надходженні у відділення анестезіології та інтенсивної терапії.

У дисертації наведено узагальнення і нове вирішення актуальної наукової проблеми прогнозування тяжкості перебігу та результату позалікарняних пневмоній у дітей при надходженні до відділення анестезіології та інтенсивної терапії на підставі показників центральної та легеневої гемодинаміки, газообміну та системи транспорту кисню, кислотно-основного стану, клінічних і морфометричних показників клітин периферичної крові.
1. При надходженні до відділення анестезіології та інтенсивної терапії у 80,0±3,5% хворих із тяжкими позалікарняними пневмоніями спостерігалися порушення центральної гемодинаміки. У пацієнтів I групи переважав нормодинамічний режим гемодинаміки за рахунок тахікардії зі зниженням ударного об’єму, насосної функції лівого шлуночка. У найтяжчого контингенту хворих виявлено гіподинамічний режим гемодинаміки із зниженням кінцеводіастолічного розміру та об’єму лівого шлуночка й ударного об’єму, а також зниженням доставки кисню до периферичних тканин.
Виявлені тяжкі порушення легеневої гемодинаміки у 91,5±2,0%. У 75,5±1,5% пацієнтів I групи середній тиск у легеневій артерії та індекс легеневого судинного опору були збільшені у два рази. У найтяжчого контингенту хворих ці величини перевищували нормальні показники більш ніж у чотири рази.
2. У всіх хворих зафіксовано порушення газообміну і системи транспорту кисню. У I групі достовірне зниження відносно норми SaO2(p<0,05), РаO2/FiO2(p<0,01), підвищення АаDO2, VO2і КУO2. Найбільш виражені зміни газообміну і системи транспорту кисню були у найтяжчого контингенту хворих: зниження SaO2(p<0,001), РаO2(р<0,05), підвищення PvO2і PaСO2(p<0,001). Показник АаDO2перевищував норму у 20 разів, РаO2/FiO2був знижений у 2,5 раза (p<0,001). Мала місце висока величина внутрішньолегеневого шунта.
3. У хворих із позалікарняними пневмоніями спостерігалося порушення кислотно-основного стану у 91,5±2,0% випадків. У I групі достовірно частіше був знижений показник HCO3-(p<0,01), ВВ (p<0,05), PaCO2(p<0,001) суб- або компенсований респіраторний алкалоз. Для хворих II групи були характерні: підвищення HCO3-(p<0,001), надлишок основ (p<0,01), підвищення вмісту ВВ (p<0,01), зниження pH, зниження PaO2, високий вміст PaCO2(p<0,001) декомпенсований або частково компенсований респіраторний ацидоз.
4. У всіх дітей із тяжкими позалікарняними пневмоніями при надходженні до відділення анестезіології та інтенсивної терапії були виражені зміни морфометричних показників сегментно-ядерних нейтрофілів периферичної крові, а у найтяжчого контингенту хворих вони перевищували контрольні майже у 2,5 раза площа клітини становила 8630,0±200,9 picІ, периметр клітини 284,8±5,4 pic, площа ядра 2518,1±96 picІ, ядерно-цитоплазматичне співвідношення 0,43±0,009.
Найбільш інформативними показниками клінічного аналізу крові, що відображують початкову тяжкість стану хворого, є коефіцієнти: лейкоцитарний індекс інтоксикації, лейкоцитарно-нейтрофільний та лейкоцитарно-сегментно-ядерний індекси, зміни яких спостерігалися у 96,0±1,7% хворих досліджуваних груп.
5. На підставі отриманих результатів розроблений діагностичний алгоритм прогнозування початкової тяжкості стану дітей із позалікарняними пневмоніями при надходженні до відділення анестезіології та інтенсивної терапії. Він включає специфічні і відносно специфічні показники газообміну, системи транспорту кисню, кислотно-основного стану, центральної і легеневої гемодинаміки, клінічних і морфометричних показників клітин периферичної крові і дозволяє з високим ступенем надійності (84,1±5,0%) прогнозувати тяжкість перебігу, а в 65,0±5,0% результат захворювання.