Потоцька Олена Іванівна. Морфофункціональна характеристика лімфоїдних утворень гортані людини в онтогенезі та їх реактивні зміни

brief description

Потоцька Олена Іванівна. Морфофункціональна характеристика лімфоїдних утворень гортані людини в онтогенезі та їх реактивні зміни : Дис... канд. наук: 14.03.01 - 2009.

Потоцька О.І. Морфофункціональна характеристика лімфоїдних утворень гортані людини в онтогенезі та їх реактивні зміни. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 14.03.01 нормальна анатомія. Державний вищий навчальний заклад "Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського" МОЗ України, Тернопіль, 2009.
Дисертація присвячена дослідженню особливостей структури, гістогенезу, вікових змін епітеліальних та лімфоїдних утворень гортані людини, а також вивченню ґенезу лімфоїдних утворень гортані щурів у нормі і їх реактивних змін після внутрішньоутробного антигенного подразнення. Встановлено присутність в гортані плодів людини дифузно розташованих лімфоцитів. Їх кількість рівномірно зростає від третього до восьмого місяця внутрішньоутробного розвитку. Обґрунтовано міжклітинні взаємодії між лімфоцитами, епітеліальними та сполучнотканинними елементами гортані. Встановлено етапи розвитку лімфоїдних утворень гортані людини: дифузно розташовані лімфоцити лімфоїдні скупчення периваскулярні лімфоїдні вузлики лімфоепітеліальні вузлики. ПВЛВ та ЛЕВ в гортані щурів не виявлено. Внутрішньоутробне введення антигену прискорює розвиток лімфоїдних утворень гортані, змінює динаміку морфологічних популяцій лімфоцитів веде до збільшення кількості незрілих форм лімфоцитів та утворенню периваскулярних i лімфоепітеліальних вузликів у щурів, впливає на формування і функціональний стан епітеліальних та сполучнотканинних структур.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, що полягає у комплексному дослідженні епітеліальних і лімфоїдних структур гортані людини в пре- і постнатальному періодах онтогенезу. Встановлені морфофункціональні закономірності дифузно розташованих лімфоїдних клітин і лімфоїдних утворень гортані людини в пре- і постнатальному онтогенезі, етапах їх формування, а також реактивні зміни після антенатального антигенного подразнення в експерименті.

В пренатальному онтогенезі встановлені закономірні стадії розвитку епітеліальних і лімфоїдних структур гортані людини. На 3-4 місяцях епітелій всіх відділів гортані характеризується високим синтезом глікогену. У надгортаннику, в присінку і в підголосниковій області закладаються прості трубчасті залози. У всіх відділах гортані у складі дифузно розташованих лімфоцитів присутні PNA+лімфоцити (1,3 ± 0,12) і SBA+лімфоцити (1,9 ± 0,18).
На стадії 5-6 місяців в клітинах поверхневого шару багатошарового плоского, багаторядного війчастого епітелію і кінцевих відділах трубчасто-альвеолярних залоз гортані синтезуються нейтральні протеоглікани і сіалові кислоти. У слизовій оболонці і підслизовій основі гортані серед клітин лімфоїдного ряду встановлений максимальний вміст SBA+ лімфоцитів (3,3 ± 0,30), а PNA+ лімфоцити складають 2,9 ± 0,28.
На стадії 7-9 місяців в покривному епітелії гортані синтезуються нейтральні протеоглікани, сіалові кислоти і хондроїтинсульфати А і С. У секреті келихоподібних клітин і складних серозно-слизових залоз містяться протеоглікани, сіалова і гіалуронова кислоти і хондроїтинсульфати. Серед лімфоцитів в стінці гортані зростає кількісний вміст PNA+ лімфоцитів (4,02 ± 0,40) і знижується кількість SBA+ лімфоцитів (1,16 ± 0,10).
У постнатальному онтогенезі людини в розвитку епітеліальних і лімфоїдних структур гортані виділяються 3 періоди. У прогресивному періоді морфофункціональні особливості покривного і залозистого епітелію оболонок гортані стабілізуються від грудного до юнацького віку. У грудному віці утворюються скупчення лімфоцитів, серед яких присутні SBA+ і PNA+ лімфоцити (4,2 ± 0,40 і 4,8 ± 0,47). У дитячому віці починається формування периваскулярних лімфоїдних вузликів. PNA+ лімфоцити в лімфоїдних утвореннях складають 3,5 ± 0,33, а SBA+ лімфоцити 3,0 ± 0,30. У дитячому віці формуються і достовірно зростають в кількісному відношенні до юнацького віку лімфоепітеліальні вузлики із зональним розташуванням клітин.
У стабільній стадії (I і II зрілий вік) морфофункціональні особливості покривного епітелію, серозно-слизових залоз, кількість і структура лімфоїдних утворень досягають відносної постійності. У складі периваскулярних та лімфоепітеліальних лімфоїдних вузликів виділяються гермінативний центр, крайова, білявузликова і субепітеліальна зони, сполучнотканинна капсула і мережа кровоносних судин. Серед лімфоцитів виявляються поодинокі мітози, макрофаги, плазматичні, ретикулярні і тучні клітини, поодинокі PNA+ (3,8 ± 0,35) і SBA+ лімфоцити (1,3 ± 0,11).
У регресивній стадії (похилий і старечий вік) в клітинах покривного епітелію і слизово-серозних залоз знижується синтез гіалуронової кислоти і нейтральних глікопротеїдів і збільшується хондроїтинсульфата В. Кількість лімфоїдних утворень знижується, виявляються PNA+ лімфоцити (1,05 ± 0,08), а SBA+ лімфоцити відсутні.
У розвитку лімфоїдних утворень гортані щурів, встановлена стадійність: з 1 по 7 добу наростає кількість дифузно розташованих лімфоцитів, серед яких PNA+ і SBA+ лімфоцити складають (з 2,51 ± 0,24 до 5,55 ± 0,52 та з 2,86 ± 0,26 до 5,11 ± 0,50 відповідно); з 8 по 20 добу формуються лімфоїдні скупчення різних розмірів, зрілості і клітинного склад;. з 21 по 30 добу в лімфоїдних структурах зміни клітинного складу характеризуються появою мітозів, макрофагів, зрілих плазматичних і ретикулярних клітин. Кількість PNA+ і SBA+ лімфоцитів складає (5,85 ± 0,55 та 7,95 ± 0,70).
Після антенатального антигенного введення людського комерційного -глобуліну динаміка і характер реакцій покривного епітелію і секреторних елементів гортані не має принципових кількісних і якісних відмінностей порівняно з інтактними тваринами. Реактивні зміни лімфоїдних структур проявляються в збільшенні вмісту дифузно розташованих лімфоцитів і їх скупчень в більш ранні терміни розвитку, формуванням периваскулярних лімфоїдних вузликів з 21 доби і лімфоепітеліальних вузликів з 30 доби, клітинний склад яких характеризується активною проліферацією і диференціюванням лімфоїдних клітин.