ПОВТОР ЯК ЗАСІБ ЕКСПРЕСИВНОГО СИНТАКСИСУ ПОЕТИЧНОГО МОВЛЕННЯ 60-х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ

brief description

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Пришляк Людмила Богданівна

УДК 81'367.3: 81'38

ПОВТОР ЯК ЗАСІБ ЕКСПРЕСИВНОГО СИНТАКСИСУ
ПОЕТИЧНОГО МОВЛЕННЯ 60-х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ

Спеціальність 10.02.01 українська мова

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
філологічних наук

Науковий керівник: Фроляк Любов Дмитрівна,
к. філол. н., доцент

Донецьк — 2002 рік

ЗМІСТ

Вступ..................................................................................................................

5

Розділ 1. Теоретичні проблеми вивчення експресивних засобів у поетичному синтаксисі ....................................................................................

10

1.1. Експресивний синтаксис поетичного мовлення: основні поняття і терміни...............

10

1.2. Синтаксис поетичної мови як носій експресивності .............................

28

1.3. Синтаксичний повтор у системі різнорівневих повторів ......

38

1.4. Українське шістдесятництво як культурно-психологічний феномен ..

50

1.5. Висновки з І розділу ..................................................................................

57

Розділ 2. Семантика і функціонування синтаксичних повторів у мові поезії шістдесятників.....................................................................................

62

2.1. Синтаксичні конструкції з повтором суб’єктної синтаксеми................

62

2.2. Синтаксичні конструкції з повтором предикатної синтаксеми ............

79

2.3. Синтаксичні конструкції з повтором об’єктних та обставинних поширювачів .

105

2.4. Експресивні синтаксичні конструкції з повтором простих речень.........................................................................................................

113

2.5. Висновки з ІІ розділу.................................................................................

122

Розділ 3. Силістичні фігури з повтором як носій експресивності ...............

126

3.1. Семантичні групи стилістичних фігур з повтором.................................

126

3.2. Поєднання стилістичних фігур з повтором у межах одного поетичного твору...............................................................................................

136

3.3. Стилістичні фігури з повтором як засіб композиційної організації поетичного твору.......................................................................................

140

3.4. Синтаксичні засоби вираження фігур з повтором..................................

145

3.5. Висновки з ІІІ розділу ...................................................................

151

ВИСНОВКИ.......................................................................................................

154

Список використаної літератури ..

160

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ Джерел

181

Додаток А.........

185

Додаток Б..........

196

Додаток В.........

211

Список умовних скорочень

ПС - психологічний словник
ЛЕС - літературний енциклопедичний словник
СЛТ - словник лінгвістичних термінів
ССЦ - складне синтаксичне ціле

ВСТУП

Важливим структурним рівнем художнього мовлення справедливо вважається семантико-синтаксичний. Без належної уваги до нього наукове пізнання такого феномена культури, як поезія, є досить проблематичним і навіть неможливим, адже психічний стан людини виявляється насамперед у структурі словесного вираження її думки, ось чому серед засобів емотивно-емоційного впливу на співрозмовника знаходимо найрізноманітніші синтаксичні засоби, поміж яких значне місце належить повтору.
Українська лінгвостилістика як наука бере початок із праць О.Потебні і має певні традиції, сформовані в дослідженнях І.Білодіда, Л.Булаховського, В.Ващенка, І.Грицютенка, П.Дудика, С.Єрмоленко, М.Жовтобрюха, А.Коваль, Г.Колесника, М.Пилинського, В.Русанівського. У працях цих та інших учених визначились основні напрямки розвитку української лінгвостилістики, у руслі яких активно розроблялися проблеми функціонування лексики в поетичному мовленні (Т.Берест, Т.Єщенко, Ю.Лазебник, І.Олійник, Л.Пустовіт, Л.Савченко, Л.Ставицька, Г.Сюта, В.Ярмак та ін.), поетичної фонології (А.Бондаренко), поетичної фразеології (Л.Добржанська, В.Калашник, Л.Лисиченко, В.Ужченко, М.Філон та ін.). Звернув на себе увагу й поетичний синтаксис, питання якого розв’язуються на матеріалі слов’янських мов у працях С.Єрмоленко, А.Загнітка, І.Ковтунової, Є.Кукушкіної, В.Лущай та ін. Однак монографічного опису синтаксичних засобів вираження експресивності українська лінгвостилістика ще не має, зокрема це стосується синтаксичного повтору та його функціонування у поетичному тексті.
Ґрунтуючись на працях вітчизняних і зарубіжних учених, які заклали філософсько-лінгвістичні основи теорії експресивності (В.Гумбольдт, О.Потебня, Є.Касірер, Е.Сепір, Б.Уорф, Д.Лукач, М.Гайдеггер, А.Камю), підготували лінгвістичні засади вивчення явища експресивності (Ш.Баллі, В.Виноградов, І.Гальперін, І.Качуровський, Н.Лук’янова, В.Русанівський, Ф. де Сосюр, В.Телія, В.Чабаненко, Н.Черемисіна, В.Шаховський), запропонували теорію експресеми (В.Григор’єв, І.Грицютенко, В.Дєвкін, О.Загоровська, І.Ковалик), визначили зміст категорій «ідіолект» та «ідіостиль» (В.Григор’єв, С.Золян, С.Преображенський, О.Ревзіна, О.Северська, Л.Ставицька, В.Чабаненко, Ю.Шевельов), - українські лінгвісти створили ряд актуальних для історії української літературної мови праць, присвячених мові поезії різних періодів її розвитку (І.Дацюк, С.Єрмоленко, Т.Єщенко, Л.Савченко, Л.Ставицька, І.Олійник та ін.) і зокрема, мові представників шістдесятництва (Т.Беценко, П.Білоусенко, А.Бондаренко, Л.Оліфіренко, Б.Тихолоз, І.Шапошникова, В.Яременко та ін.). Однак українська лінгвостилістика ще не має монографічного опису синтаксичних засобів вираження експресії поетичного мовлення шістдесятників, хоча цілком зрозуміло, що тільки повне і детальне вивчення синтаксису поезії усіх періодів та напрямків сучасної української літератури дасть можливість встановити динаміку розвитку художнього стилю мовлення, вивчити особливості поетичного синтаксису, з’ясувати специфіку образних засобів кожного періоду.
Отже, актуальність дослідження зумовлена необхідністю зосередження уваги на синтаксичному рівні поетичної мови другої половини ХХ століття, а також відсутністю комплексного опису експресивного синтаксису, зокрема системної характеристики синтаксичного повтору у поезії шістдесятників.
Дисертаційне дослідження є частиною комплексної наукової теми кафедри української мови Донецького національного університету „Українська мовно-національна картина світу: семантико-граматичні, соціолінгвістичні й емотивні аспекти” (Г 00 / 12). Вивчення синтаксичного повтору як засобу вираження експресії передбачає встановлення специфіки світобачення поетів-шістдесятників, яка відбиває особливості національно-мовної картини світу.
Метою дослідження є опис структури, семантики й функціонування синтаксичних повторів у поетичній мові шістдесятників.
Визначена мета передбачає виконання таких завдань:
1) виявити синтаксичні конструкції повтору;
2) встановити синтаксеми, на основі яких будуються синтаксичні конструкції повтору, та визначити їх семантичні типи;
3) описати семантику та структуру синтаксичних конструкцій повтору;
4) простежити зв’язок синтаксичного повтору із стилістичними фігурами у поетичному мовленні шістдесятників.
Об’єктом дослідження є конструкції синтаксичного повтору різної структури та семантики, який функціонує в поетичній мові 60-х років ХХ століття.
Предметом дослідження є семантика й структура синтаксичного повтору як засобу експресивного мовлення.
Основними методами дослідження є описовий, дистрибутивний та контекстуальний.
Матеріалом дослідження послужили поетичні тексти зі збірок поезій М.Вінграновського, І.Драча, І.Калинця, Л.Костенко, Б.Олійника, Д.Павличка, В.Симоненка, В.Стуса незалежно від часу їх написання.
Особистий внесок здобувача в отриманні наукових результатів, викладених у дисертаційній роботі, полягає в тому, що усі матеріали, на основі яких виконана робота, зібрані автором. Результати дослідження одержані дисертантом самостійно.
Наукова новизна роботи зумовлена тим, що вона є першим в україністиці системним описом експресивних синтаксичних конструкцій, базованих на повторі синтаксичних одиниць різної структури та семантики.
Теоретичне значення дисертації полягає у з’ясуванні закономірностей надання тексту експресивності за допомогою синтаксичних повторів.
Практичне значення дисертаційного дослідження визначається тим, що його матеріали можуть бути використані для дослідження синтаксичного рівня поетичного мовлення, а також знайдуть застосування у курсі стилістики української мови та курсі історії української літературної мови, при укладанні словників поетичної мови, читанні спецкурсів і проведення спецсемінарів для студентів-філологів з проблем мовної експресії. Результати дисертації можуть бути використані для подальших наукових досліджень поетичного мовлення українських митців слова ХХ століття.
Апробація роботи. Основні положення й результати дослідження доповідалися на науково-теоретичних семінарах кафедри української мови (1998-2002 рр.) та міжнародних конференціях (Донецьк, 1999; Донецьк, 2000), на регіональній науково-методичній конференції (Донецьк, 2002). Окремі розділи та дисертацію загалом обговорено на засіданнях кафедри української мови Донецького національного університету.
Основні положення й результати дослідження викладено в 6 публікаціях.

Публікації:

1. Функціонування синтаксичних конструкцій з повтором у поетичному мовленні Л. Костенко // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. Вип. 5. Донецьк: Дон ДУ, 1999. С.168-169.
2. Семантичне поле „радість” і „сум” як носій експресивності тексту в поезії Л.Костенко // Вісник Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка: Філологічні науки. Луганськ, 1999. № 10. С.137-142.
3. Повтор як синтаксичний засіб експресії у поетичному мовленні М.Вінграновського // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. Вип. 6. Донецьк: Дон ДУ, 2000. С.156-162.
4. Стилістичні фігури з повтором як носій експресивності в українській поезії шістдесятників // Филологические исследования: Зб. наук. праць. Вип.2. Донецьк: Юго-Восток, 2000. С.280-286.
5. Предикатив як основа повтору в поетичному мовленні поетів-шістдесятників // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. Вип.10. Донецьк: Дон НУ, 2002. С.58-63.
6. Повтор на основі підмета й другорядних членів речення // Актуальні проблеми мовної освіти у вищих навчальних закладах: Зб. наук. праць науково-методичної конференції. - Донецьк: Дон НТУ, 2002. С. 43-47.

bibliography

ВИСНОВКИ

Поетичне мистецтво поєднує в собі різні способи пізнання дійсності (і раціональний, і образно-емоційний), що спричиняє його сильний емотивно-емоційний вплив на читача.
Експресивність це функціонально-семантична мовна категорія, до змістового аспекту якої входять емоційність, інтенсивність, образність; функціональний аспект експресивності полягає у створенні зображально-виражальних ознак твору, у збільшенні сили його впливу на уяву адресата. Синтаксис як частина форми художнього твору є змістовним, будова синтаксичної конструкції відбиває авторське світосприйняття через специфічне розташування окремих структурних елементів.
Синтаксичний повтор можна визначити як синтаксичну конструкцію з повторенням елементів семантичної структури речення або цілого речення з тотожним, близьким чи відмінним лексико-семантичним наповненням зі збереженням або зміною позиції щодо інших елементів тексту.
Необхідність вивчення поетичного синтаксису художнього мовлення поезії шістдесятників зумовлюється важливим значенням в історії української культури феномену шістдесятництва як літературно-мистецького, громадсько-політичного, світоглядно-філософського руху, започаткованого у 60-х роках ХХ ст.
Синтаксична будова тексту є одним із визначальних чинників емоційно-експресивного впливу на читача (слухача). Поетичний синтаксис є специфічним насиченим експресією, що обумовлено природою самого поетичного мовлення. Релевантність повтору уможливлюється структурною організацією мови, тобто власне лінгвістичним фактором. Звичайно, експресивність забезпечується засобами, взятими з різних рівнів мовної структури, та знаходить собі опору у функціональній спрямованості синтаксичних одиниць. Представленість повтору на синтаксичному рівні, тісний зв’язок повтору з механізмом текстотворення доводить його системний характер. Повтором користуються поруч із різноманітними способами та прийомами стилістичної обробки поетичної ідеї. Досліджені тексти характеризуються широким застосуванням стилістичних фігур з повтором (ампліфікація, анафора, градація, епіфора, кільце, рефрен, симплока, хіазм).
Повтор є важливим засобом експресивного синтаксису, що надає висловлюванню більшої виразності, напруженості, посилює внутрішній зміст. Експресивна семантика синтаксичних одиниць виявляється смислорозрізнювальною, а значить, і комунікативно значимою. З функціональної точки зору важливою є роль повтору в забезпеченні єдності структури тексту, його системності. Повтор виступає як композиційний прийом у побудові віршового рядка, строфи, тексту (повтор окремого слова, анафора, епіфора, кільцевий повтор).
Для семантики синтаксичного повтору на основі суб’єкта визначальними є форма його вираження, значення предиката, з яким він пов’язується, та позиція відносно предиката й інших елементів семантичної структури речення.
У поетичному мовленні шістдесятників функціонують синтаксичні повтори, базовані на повторенні суб’єктної синтаксеми з тотожним або семантично близьким лексичним вираженням суб’єкта в усіх ланках повтору, з однотипною позицією в реченні чи зі зміною позиції, основані на почерговому повторенні суб’єктів з різним лексичним наповненням та побудовані на повторенні логічно наголошеного суб’єкта з різним лексичним вираженням. Шляхом повторення суб’єкта в межах однієї комунікативної одиниці поети досягають підвищення концентрації семантики певного виду, зосереджуючи увагу адресата мовлення на ключових семантичних елементах висловлювання, які відповідають світоглядним особливостям шістдесятництва як культурно-мистецького і політичного явища.
Важливим засобом вираження характеру мовної особистості шістдесятництва є синтаксичний повтор, утворений шляхом повторення суб’єкта, вираженого особовими займенниками я, ти, ми, ви, він, вона, які виступають засобом передачі узагальненості, інтимізації, декларованості, емотивності досліджуваної поезії, а також неозначеними займенниками дехто, хтось, які беруть участь у побудові алюзії, багатозначності висловлювання. Інтелектуальність та емоційність як визначальні риси творчості шістдесятників виявляються в насиченості поезії синтаксичними повторами з основою суб’єктом розумової та мовленнєвої діяльності й суб’єктом носієм емоцій або почуттів. Синтаксична конструкція на основі логічно наголошеного суб’єкта досить часто ускладнюється повторенням інших синтаксем.
Морфологічне функціонування суб’єктної синтаксеми базується на двох відмінках називному як інваріанті суб’єктної синтаксеми і давальному як спеціалізованій відмінковій формі для реалізації функції суб’єкта стану. Здебільшого морфологічним виразником підмета виступають займенники, рідше іменники, ланковість яких коливається від двох до восьми. Суб’єкт, виражений іменником, акцентує увагу на чомусь важливому, займенник-суб’єкт залучає читача до описуваних подій.
Препозитивний повтор суб’єкта в поетичних творах шістдесятників найуживаніший, він служить одним із показників розгортання теми твору, виконує когезивну функцію, виступає засобом ритміко-звукової організації фрагмента твору. Позиція суб’єкта після предиката здебільшого є наслідком інверсії. Повторення в поетичних творах спільнокореневих слів є засобом композиційного формування рядка. Повтор суб’єктної синтаксеми супроводжується розширенням семантики слова, що веде до нарощування інформативного й вербального потенціалу при реалізації граматичного суб’єкта. Експресивного значення набувають суб’єкти „Я” і „Ти”, в семантиці яких узуально закріпилось значення „комунікант” (в „Я” значення „людина-адресант”, в „Ти” „людина-адресат”).
Для поезії шістдесятників характерними є синтаксичні конструкції, побудовані на основі предиката, семантична значимість якого в системі речення зумовлює його особливу роль у вираженні експресії та емотивних значень. Серед розглянутих синтаксичних конструкцій, до складу яких входять повторювані предикати, знаходимо різні їх типи за кількістю граматичних основ: монопредикативні й поліпредикативні. У досліджуваній поезії синтаксичний повтор будується на предикаті, вираженому дієсловами на позначення дії, вираження почуттів, ментальних дій та мовлення, активної фізичної дії, волевиявлення, руху, переміщення. Поети віддають перевагу дієсловам із виразним стилістичним забарвленням та семантичними відтінками, які містять емоційний супровід основної дії.
Синтаксичний повтор на основі предиката виникає не в окремому реченні, а в частині тексту чи в цілому тексті. Значимим для загальної семантики і характеру експресивності синтаксичного повтору є лексичне вираження, граматичне значення, поєднуваність предиката з тотожним чи змінюваним суб’єктом, позиція і логічна наголошеність повторюваного предиката. Кількість ланок повтору на основі предикатної синтаксеми може коливатися від двох до дев’ятнадцяти. У представників шістдесятництва синтаксичний повтор виникає на основі головного члена монопредикативного речення.
Серед аналізованих конструкцій з повтором значну частину складають конструкції з повторюваним імперативним предикатом. Семантика таких повторів доволі багата. Так, повтор предиката в наказовому способі дуже часто виявляє позицію суб’єкта мовлення до адресата, є виявом наказу ліричного героя до самого себе, відображає його бажання змінити навколишній світ, розкриває великі задуми героя.
Для мовотворчості поетів-шістдесятників характерне вживання предикатів наказового способу із значенням категоричної вимоги, наказу. Повторювані ж дієслова, що мають значення руху, переміщення, часто допомагають показати швидкоплинність, скороминучість життя. Основними семантичними варіантами об’єктних синтаксем виступають синтаксеми об’єкта дії, об’єкта процесу, об’єкта локативної дії.
Значне місце серед експресивних синтаксичних повторів у віршовій мові посідають конструкції з анафоричним повтором предиката.
У мовленні функціонують синтаксичні повтори, побудовані на основі об’єктних та обставинних поширювачів механічної інтенсифікації семантики повторюваної синтаксеми, а зосереджує увагу на предикаті або суб’єкті пропозиції як визначальних елементах її семантики і виразниках відповідної експресії. Обставинні детермінанти з просторовим та темпоральним значенням, повторюючись, створюють широку панораму подій, наголошуючи на важливості місця і часу певних подій і явищ для ліричного героя.
Експресивний синтаксичний повтор формується на основі простих речень із модальним значенням розповідності, питальності, спонукальності. Активно функціонують повторювані синтаксичні побудови односкладних речень, зокрема безособових, на позначення стану людини, який набуває узагальнюючого значення. Побудова синтаксичного повтору на основі повторення простого речення дає змогу максимального згущення семантики, значного посилення експресивності вислову, оптимального вираження емоцій.
Функціонування стилістичних фігур на основі синтаксичного повтору має на меті увиразнення змісту твору, підкреслення важливих деталей через посилювальний повтор, суть якого полягає у використанні найближчого контексту для збільшення стилістичної фігури. Стилістичні фігури з повтором виконують композиційно-організаційну функцію, надаючи твору структурного, смислового та інтонаційного завершення. Повтор не є окремою стилістичною фігурою. Він постає головним принципом організації низки стилістичних фігур, побудованих на використанні засобів різних мовних рівнів. Конструкції з повтором у поезії шістдесятників є засобом вираження експресії.

ЛІТЕРАТУРА

1. Адмони 1955 - Адмони В.Г. Структура предложения / Вопросы немецкой грамматики в историческом освещении. Ленинград: Учпедгиз, 1955. C. 3 27.
2. Акастелова 1996 - Акастелова О.Г. Конструктивний синтаксис поетичної мови (на матеріалі російської поезії): Автореф. дис. ... канд. філол. наук. Дніпропетровськ, 1996. 16 с.
3. Акимова 1990 - Акимова Г.Н. Новое в синтаксисе современного русского языка. М.: Высш. шк., 1990. 168 с.
4. Аладьина А.А. 1985 - Аладьина А.А. О конструкциях. cодержащих лексический повтор имени существительного с синтаксическим распространителем // Вестник МГУ: Сер. языка и лит. 1985. - № 16.
5. Александрова 1984 - Александрова О.В. Проблемы экспрессивного синтаксиса. - М.: Высш. школа, 1984. 211 с.
6. Андреева 1992 - Андреева Т.Я. Функционирование сравнительных синтаксических конструкций как составной части простого предложения (на материалах произведений В.Распутина и В.Астафьева): Автореф. дисс. ... канд. филол. наук. К., 1992. 28 с.
7. Андрусів 1997 - Андрусів С. Шістдесятництво як явище, його витоки й наслідки // Слово і час. 1997. - № 8. С. 50.
8. Аристотель 1957 - Аристотель. Об искусстве поэзии. М.: Политиздат, 1957. 183 с.
9. Астафьева 1964 - Астафьева И.М. Виды синтаксических повторов их природа и стилистическое использование: Автореф. дис. канд. филол. наук. - М., 1964. 14 с.
10. Ахманова 1966 - Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. М., 1966. - 608 с.
11. Арват 1976 - Арват Н.Н. Про компонентний аналіз семантичної структури простого речення // Мовознавство. - 1976. - № 4. С. 38-45.
12. Арват 1979 - Арват Н.Н. О семантике предложения // Филологические науки. - 1979. - №5. С. 52 61.
13. Арутюнова 1967 - Арутюнова Н.Д. Предложение и его смысл: Логико-сематические проблемы. М.: Наука. 1967. - 383 с.
14. Арнольд 1981 - Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка. М.: Просвещение, 1981. 245 с.
15. Астаф’єв 1998 - Астаф’єв О. Нью-Йоркська група: до генезису назви // Слово і час. 1998. - № 2. С. 14.
16. Бабайцева 1963 - Бабайцева В.В. О логико-психологической основе субъекта речи в некоторых синтаксических конструкциях // Материалы по русско-славянскому языкознанию. Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1963. С. 17-20.
17. Бакина 1991 - Бакина М.А. Общеязыковая фразеология и языковая выразительность в поэзии: на материале стихотворных текстов середины ХІХ в. // Поэтика и стилистика: 1988-1990. М.: Наука, 1991. 240 с.
18. Балли 1961 - Балли Ш. Французская стилистика. М.: Изд-во заруб. лит., 1961. - 394 с.
19. Баташова 1986 - Баташова Л.А. Использование средств экспрессивного синтаксиса в научно-популярной литературе // Функционирование языковых единиц: Межвуз. научн. сборник. Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1986. 100 с.
20. Бахтин 1979 - Бахтин М. Эстетика словесного творчества. М.: Искусство, 1979. 422 с.
21. Бекетова 1998 - Бекетова О.В. Структурно-семантичні та функціональні особливості фігур повтору в аргументативних текстах (на матеріалі німецької мови): Автореф. дис. ... канд. філол. наук. К., 1998. 18 с.
22. Бэкон 1977 - Бэкон Ф. Сочинения: В 2т. - Т.1. М.: Мысль, 1977. 567с.
23. Беценко 1999 - Беценко Т.П. Структура і поетичні функції атрибутивних словосполучень у поезіях шістдесятників. - Автореф. дис. ... канд. філол. наук. Харків, 1999. 20 с.
24. Библейская энциклопедия. М.: Терра, 1991. С. 723.
25. Болотов 1981 - Болотов В.И. Эмоциональность текста в аспектах языковой и неязыковой вариативности. Ташкент: Фан, 1981. 116 с.
26. Большой энциклопедический словарь 1988 - Большой энциклопедический словарь: Языкознание. — М.: Большая российская энциклопедия, 1998.
27. Бондарко 1978 - Бондарко А.В. Грамматическое значение и смысл. Ленинград: Наука, 1978. 175 с.
28. Бондаренко 1996 - Бондаренко А.І. Поетична мова В.Стуса (експресеми емотивного змісту). - Автореф. дис. ... канд. філол. наук. К., 1996.- 23с.
29. Борботько 1976 - Борботько В.Т. Структурные характеристики дискурса: Автореф. дис. ... канд. філол. наук. М., 1976. 24 с.
30. Буряков 1979 - Буряков М.А. До питань про емоції та засоби їх мовного вираження // Питання мовознавства. - 1979. - №3. - С. 17-25.
31. Великий тлумачний словник сучасної української мови. К.; Ірпінь: ВТФ „Перун”, 2001. 1440 с.
32. Виноградов 1954 - Виноградов В.В. Итоги обсуждения вопросов стилистики // Вопросы языкознания. - 1954. - №1. - С. 61.
33. Виноградов 1954 - Виноградов В.В. Мова художнього твору // Питання мовознавства. - 1954. - №5. - С. 3-26.
34. Виноградов 1963 - Виноградов В.В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика.- М., 1963. - 256 с.
35. Виноградов 1968 - Виноградов В.В. Об экспрессивных изменениях значений и форм слов // Советское славяноведение. - 1968. - №4. - С. 3-11.
36. Винокур 1980 - Винокур Г.О. Закономерности стилистического использования языковых единиц. М.: Наука, 1980. 238 с.
37. Винокур 1990 - Винокур Г.О. Филологические исследования: Лингвистика и поэтика. М., 1990.
38. Вихованець 1992 - Вихованець І.Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови. К.: Наук. думка, 1992. 224 с.
39. Вихованець 1993 - Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис. К.: Либідь, 1993. - 386 с.
40. Вихованець 1983 - Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Семантико-синтаксична структура речення. К.: Наук. думка, 1983. - 220 с.
41. Воронюк 1998 - Воронюк О.В. Патронімічна атракція в заголовках текстів англомовної масової комунікації: Автореф. дис. ... канд. філол. наук. Одеса, 1998. - 15с.
42. Гайдеггер 1998 - Гайдеггер М. Гельдерлін та сутність поезії // Т.Возняк. Тексти та переклади. — Харків: Фоліо, 1998. — С. 345-360.
43. Гак 1972 - Гак В.Г. Повторная номинация и ее стилистическое использование // Вопросы французской филологии // Сб. науч. тр. МГПИ им. Ленина. М., 1972. С. 123-136.
44. Гальперин 1975 - Гальперин И.П. Вопросы романо-германской филологии // Сб. статей. М., 1975. 395 с.
45. Галкина-Федорук 1958 - Галкина-Федорук Е.М. Об экспрессивности и эмоциональности в языке // Сб. статей по языкознанию. М., 1958. С.103-124.
46. Ганич, Олійник 1985 - Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. К.: Вища школа, 1985. - 360 с.
47. Гастилене 1972 - Гастилене Н.А. Экспрессивные средства выражения утверждения и отрицания в немецком языке: Автореф. дис. ... канд. филол. наук. М., 1972. С. 7.
48. Гарузова 1977 - Гарузова Л.В. Лингивистическая природа и стилистические функции полисиндетона: Автореф. дис канд. филол. наук. М., 1977. 21 с.
49. Головкина 1964 - Головкина В.Т. Повтор как стилистическое средство в различных видах и жанрах речи: Автореф. дис. канд. филол. наук. М., 1964. 16 с.
50. Гиндин 1972 - Гиндин С.И. Внутренняя организация текста: Автореф. дис. канд. филол. наук. Минск, 1972. 27 с.
51. Голуб 1988 - Голуб В.Я. Структурные разновидности и функции симметрии в поэтической речи // Структура и семантика текста: Межвуз. сб. научн. тр. Воронеж, 1988. 152 с.
52. Гомер 1975 - Гомер И.А. Интонация собственно восклицательных предложений с положительной и отрицательной эмоциональной окрашенностью (на матер. немецкого языка): Дис. канд. филол. наук. - Иркутск, 1975. - 161с.
53. Горбунов 1966 - Горбунов А.П. Про сутність експресії і форми її реалізації // Питання стилістики. - 1966. - С. 224-234.
54. Григорьев 1979 - Григорьев В.П. Поэтика слова: На материале русской советской поэзии. М., 1979. 344 с.
55. Грицютенко 1972 - Грицютенко І.Є. Естетична функція художнього слова в українській прозі 30-60 років 19 ст. Львів: Вид-во Львівського ун-ту, 1972. — 299 с.
56. Гумбольдт 1985 - Гумбольдт В. фон. Язык и философия культуры. М.: Прогресс, 1985. 451 с.
57. Гусарова 1986 - Гусарова Н.Д. Сочетание однокоренных слов в структуре стиха причитания // Язык и стиль произведений фольклора и литературы: Межвуз. сб. науч. трудов . Воронеж, 1986. 124 с.
58. Гусарова 1985 - Гусарова Н.Д. Функции именного повтора в былинном тексте // Язык русского фольклора: Межвуз. сб. Петрозаводск, 1985. 164 с.
59. Гуц 1973 - Гуц Л.М. Синтаксична синоніміка як один із засобів мовної експресії // Укр. мова і літ. в шк. - 1973. - №6. С. 35-41.
60. Девкин 1979 - Девкин В.Д. Немецкая разговорная речь. Синтаксис и лексика. М.: Международные отношения, 1979. 256 с.
61. Девкин 1986 - Девкин В.Д. Псевдоэкспрессия // Общие и частные проблемы функциональных стилей. М., 1986. - С. 69-77.
62. Дегтярева 1965 - Дегтярева Т.А. Выразительная сила слова // Язык и стиль. М., 1965. - С. 56-95.
63. Декарт 1950 - Декарт Ренэ. Избранные произведения. М.: Госиздат полит. литературы, 1950. 710 с.
64. Долежел, Гаузенблас 1961 - Долежел Л., Гаузенблас К. О соотношении поэтики и стилистики // Poetics. Poetyka. Поэтика. - Warszawa, 1961. P.39-52.
65. Дужик 1994 - Дужик Н.С. Повтор як стилетворчий засіб орнаментальної прози // Мовознавство. 1994. - № 4-5. - С. 57-61.
66. Дятчук 1983 - Дятчук В.В., Пустовіт Л.О. Семантична структура і функціонування лексики української літературної мови. К.: Наукова думка, 1983. - 156 с.
67. Егорова 1996 - Егорова С.А. Экспрессивные синтаксические конструкции с метафорической семантикой в комическом тексте: (На материале русских литературных анекдотов конца ХVlll - нач. XXв.) // Средства языка: семантика, функция, изучение. - Тула, 1996. - С. 64-70.
68. Єрмоленко 1973 - Єрмоленко С.Я. Стилістичні функції синтаксичних синонімів // Сучасна українська літературна мова. Стилістика / За ред. І.К.Білодіда. К.: Наук. думка, 1973. - С. 414-424.
69. Єрмоленко 1975 - Єрмоленко С.Я. Категорія предикативності. Загальна і власна синтаксична семантика речення // Синтаксис словосполучення і простого речення. К.: Наук. думка, 1975. С.5-11.
70. Єрмоленко 1981 - Єрмоленко С.Я. Семантичний аспект дослідження синтаксису і проблеми стилістики // Мовознавство, 1981. №4 С.16-25.
71. Єрмоленко 1977 - Єрмоленко С. Я. Культура української мови // Мова. Людина. Суспільство. К.: Наук. думка, 1977. - С.103-110.
72. Єрмоленко 1987 - Єрмоленко С. Я. Фольклор і літературна мова. К.: Наук. думка, 1987. - 248 с.
73. Єрмоленко 1982 - Єрмоленко С.Я. Синтаксис і стилістична семантика. К.: Наук. думка, 1982. 212 с.
74. Єрмоленко 1999 - Єрмоленко С.Я. Нариси з української словесності: (стилістика та культура мови). К.: Довіра, 1999. 431 с.
75. Ермоленко 1987 - Ермоленко С.С. Образные средства морфологии. К.: Наук. думка, 1987. 122 с.
76. Ефимов 1969 - Ефимов А.И. Стилистика русского языка. - М.: Просвещение, 1969. 264с.
77. Жирмунский 1928 - Жирмунский В.М. К вопросу о синтаксисе А.Ахматовой (1926) // Вопросы теории литературы. - Ленинград, 1928. С. 332-336.
78. Заверина 1995 - Заверина Л.Н. Повтор универсальное средство создания речевой экспрессии // Средства языка и речи: структура, семантика, функция, изучение. Тула, 1995. С.117-134.
79. Загоровская 1984 - Загоровская О.В., Фомина З.Е. Экспрессивные и эмоционально-оценочные компоненты значения слова // Семантические процессы в системе языка: Межвуз. сб. науч. трудов. Воронеж, 1984. 124с.
80. Загнітко 1992 - Загнітко А.П. Взаємодія іменних і дієслівних категорій // Мовознавство. 1992. - №5. С. 19-29.
81. Загнітко 1994 - Загнітко А.П. Позиційна модель речення і валентність дієслова // Мовознавство. 1994. - № 2-3. С. 48-56.
82. Загнітко 1996 - Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови: Морфологія. Донецьк: ДонДУ, 1996. 650 с.
83. Загнітко 1998 - Загнітко А.П. Синтаксична поетика Василя Стуса: тенденції і закономірності // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. - Донецьк, 1998. - Вип. 4. С.133-137.
84. Загнітко 2000 - Загнітко А.П. Комунікативно-естетичні перетворення українського речення в художньому стилі (бі- і поліфуркація, парцеляція, сегментація, відкриті і закриті речення // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. Донецьк, 2000. - Вип. 6. - С.142-148.
85. Загнітко 2001 - Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис. Донецьк: ДонНУ, 2001. 662 с.
86. Зарецький 1995 - Зарецький О. Українські шістдесятники і хрущовська відлига в етнокультурному просторі СРСР // Сучасність. 1995. - № 4. С. 113-125.
87. Звєрєва 1998 - Звєрєва О.С. Функціонування парцельованих конструкцій в сучасному російському поетичному мовленні (у порівнянні з українським): Автореф. дис. ... канд. філол. наук. К., 1998. - 16с.
88. Змиевская 1978 - Змиевская А.Т. Лингвостилистические особенности дистантного повтора и его роль в организации текста: Автореф. дис. канд. филол. наук. М., 1978. 24 с.
89. Золотова 1982 - Золотова Г.А. Коммуникативные аспекты русского синтаксиса. М.: Наука, 1982. 366 с.
90. Золотова 1973 - Золотова Г.А. Очерк функционального синтаксиса русского языка. М.: Наука, 1973. 353 с.
91. Золотова 1988 - Золотова Г.А. Синтаксический словарь: Репертуар елементарных единиц русского синтаксиса. М.: Наука, 1988. 440с.
92. Зубова 1983 - Зубова Л.В. Модель народно поэтических аппозитивных сочетаний в поэзии Марины Цветаевой // Язык жанров русского фольклора: Межвуз. научн. сб. Петрозаводск, 1983. 168 с.
93. Зубова 1988 - Зубова Л.В. Фольклорная модель корневого повтора в поэзии Марины Цветаевой. - Петрозаводск, 1988. С.145 156.
94. Зубова 1989 - Зубова Л.В. Поэзия Марины Цветаевой: Лингвистический аспект. Ленинград: Изд-во Ленингр. ун-та, 1989. 264 с.
95. Іванова 1993 - Іванова Л.П. Функціональний метод та його реалізація в дослідженні синтаксису простого речення (на матеріалі худ. прози та публіцистики): Автореф. дис. канд. філол. наук. К., 1993 32с.
96. Иванчикова 1967 - Иванчикова Е.А. Лексический повтор как экспрессивный прием синтаксического распространения // Мысли о современном русском языке. М.: Наука, 1967. С. 96-146.
97. Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн. Кн. 2: Друга половина ХХ ст. К, 1998. С. 77.
98. Калашник 1985 - Калашник В.С. Особливості слововживання в поетичній мові. Харків, 1985. 68 с.
99. Кацнельсон 1974 - Кацнельсон С.Д. О категории субъекта предложения // Универсалии и топологические исследования. М.: Наука, 1974. С.80-125.
100. Качуровський 1994 - Качуровський І. Основи аналізи мовних форм (Стилістика). — Мюнхен-Ніжин, 1994. — 135 с.
101. Кендюшенко 1991 - Кендюшенко А.Г. Аксиологический аспект семантики предикатов эмоционального состояния // Материалы Международного семинара „Славянская культура в современном мире: чение и преподавание в иноязычной аудитории” К.: КГПИИЯ, 1991. С. 185-186.
102. Кечик Е.В. Функции деривационного повтора в художественном тексте // Научные труды МГУ: Гуманит. науки. М., 1994. Ч.1. С.8-61.
103. Кисловская 1975 Кисловская Е.Н. Побудительная модальность в структуре повтора (на материале английского языка): Автореф. дис. канд. филол. наук. М., 1975. 18 с.
104. Ковальов 1991 Ковальов В.П. Виражальні засоби українського художнього мовлення. Херсон, 1991. 126 с.
105. Ковтунова 1976 Ковтунова И.И. Порядок слов в стихе и прозе // Синтаксис и стилистика. М.: Наука, 1976. - С. 43-64.
106. Ковтунова 1986 Ковтунова И.И. Поэтический синтаксис. М: Наука, 1986. 208 с.
107. Современный русский язык 1976 - Современный русский язык. Порядок слов и актуальное членение предложения. М.: Просвещение, 1976.
108. Конюхова 1999 Конюхова Л.І. Явище парцеляції в мові сучасних засобів масової інформації: Автореф. дис. ... канд. філол. наук. Львів, 1999. 17 с.
109. Кожевникова 1984 Кожевникова Н.А. О способах звуковой организации стихотворного текста. М., 1984. С. 183 211.
110. Кожина 1976 Кожина М.Н. К проблеме экспрессивности научной речи // Исследование по стилистике: Уч. зап. Пермского гос. ун-та. - № 244. Вып. 3. Пермь, 1976. С. 25-41.
111. Кожина 1983 Кожина М.Н. Стилистика русского языка. М.: Просвещение, 1983. 222 с.
112. Колшанский 1980 Колшанский Г.В. Контекстная семантика. М.: Наука, 1980. 149 с.
113. Конференція 1997 Шістдесятництво як явище, його витоки й наслідки // Слово і час. 1997. - №8. С. 44-45.
114. Корольков 1974 Корольков В.И. К теории фигур // Сб. науч. трудов Моск. гос. пед. ин-та иностр. языков. М.: МГПИИЯ, 1974. Вып. 78.- С. 78.
115. Кочерган 2000 - Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. К.: Академія, 2000. 368 с.
116. Кравчук 1996 - Кравчук В.В. Давальний відмінок у функції суб'єкта стану // Лінгвістичні студії: Зб. Наук. праць. Вип.2. Донецьк: ДонДУ, 1996. С. 94-97.
117. Красавский 1994 - Красавский Н.А. Семантика имен эмоций, функционирующих в разных типах