Пранік Світлана Андріївна. Історичний аналіз становлення та розвитку медико-профілактичної допомоги робітникам водного транспорту України (на прикладі Київської центральної басейнової клінічної лікарні МОЗ України)

brief description

Пранік Світлана Андріївна. Історичний аналіз становлення та розвитку медико-профілактичної допомоги робітникам водного транспорту України (на прикладі Київської центральної басейнової клінічної лікарні МОЗ України) : дис... канд. мед. наук: 14.02.04 / НАН України; Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва. — К., 2007. — 196арк. — Бібліогр.: арк. 157-168

Пранік С.А.
Історичний аналіз становлення та розвитку медико-профілактичної допомоги робітникам водного транспорту України (на прикладі Київської центральної басейнової клінічної лікарні МОЗ України). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю14.02.04 - історія медицини. Інститут медицини праці АМН України Київ, 2007.
Дисертація присвячена аналізу становлення Київської басейнової лікарні як науково-освітньо-лікувального комплексу нового типу, який сприяє опануванню новітніх медичних знань, і застосовуванню їх на практиці. Керівна роль в цьому процесі належала кафедрі факультетської терапії № 2 Київського медичного інституту, розташованій на базі лікарні. Творчий внесок співробітників кафедри, представників Київської терапевтичної школи В.М. Іванова, Є.Л. Ревуцького, А.П. Пелещука та Л.А. Пирога сприяв розвитку таких наукових напрямків, як гастроентерологія, нефрологія, онкологія, кардіологія, фармакологія, геронтологія та курортологія.
В дисертації наведено особливості соматичної патології у працівників водного транспорту, викликані впливом специфічних шкідливих чинників виробничого середовища, серед яких найбільш вагомими є нестійкий мікроклімат, шум, вібрація, різноманітні випромінювання, психофізіологічні фактори в умовах замкненого простору, на фоні постійної готовності до екстремальних ситуацій. Проведено аналіз еволюції особливостей праці на водному транспорті впродовж ХХ століття, що зумовили динаміку професійної захворюваності, виявлену на матеріалі Київської центральної басейнової клінічної лікарні.

У дисертації здійснено цілісний історико-науковий аналіз процесу становлення та розвитку Київської центральної басейнової клінічної лікарні в контексті організації медицини водного транспорту в Україні й світі і в залежності від особливостей соціально-політичної та економічної ситуації в Україні. Сформульовано підсумки проведеного дослідження, які виносяться на захист:

Історико-науковий аналіз дозволяє стверджувати історичну доцільність створення і нинішнього існування медицини водного транспорту як важливої і необхідної ланки сучасної системи охорони здоров’я в Україні.
Доведено нерозривну єдність процесу становлення медицини водного транспорту на всій території Російської імперії, зокрема в Україні. В окрему галузь медицина водного транспорту виділилася у 1919 році під впливом соціально-політичних і економічних зрушень.
Показано, що Київська центральна басейнова клінічна лікарня закономірно виникла в процесі організації медицини водного транспорту в Україні, на неї з 1938 року було покладено функцію медичного обслуговування річковиків та залізничників.
Доведено, що за період свого розвитку лікарня перетворилась на потужний науково-освітньо-лікувальний комплекс. Важливим моментом цього розвитку було розміщення з 1934 року на базі лікарні кафедри факультетської терапії № 2 Київського медичного інституту.
Розвиток лікарні як науково-медичного комплексу проаналізовано крізь призму діяльності таких видатних представників Київської терапевтичної школи, як В.М. Іванов, Є.Л. Ревуцький, А.П. Пелещук, Л.А. Пиріг, історико-біографічні портрети яких відтворено в роботі. Показано, що їх творчий внесок сприяв розвитку таких наукових напрямків, як гастроентерологія, нефрологія, онкологія, кардіологія, фармакологія, геронтологія та курортологія.
Сформульовано особливості соматичної патології у працівників водного транспорту, викликані впливом специфічних шкідливих чинників виробничого середовища, серед яких найбільш вагомими є несприятливий мікроклімат, шум, вібрація, різноманітні випромінювання, психофізіологічні фактори в умовах замкненого простору, на фоні постійної готовності до екстремальних ситуацій.
Проведено аналіз еволюції особливостей праці на водному транспорті впродовж ХХ століття, що зумовили динаміку професійної захворюваності, виявлену на матеріалі Київської центральної басейнової клінічної лікарні.
Доведено, що багаторічна діяльність науково-освітньо-лікувального комплексу на базі лікарні закономірно призвела до підвищення якості медичної допомоги працівникам водного транспорту України, скорочення термінів перебування хворого в стаціонарі, покращення результатів лікування, що дає позитивний соціально-економічний ефект в сучасних умовах.