ПРАВ Роман Юрійович МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ І РЕАЛІЗАЦІЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВНОЇ БЕЗПЕКИ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ СФЕРІ

brief description

ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ» Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
ПРАВ Роман Юрійович
УДК 351.746:004(477)
ДИСЕРТАЦІЯ
МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ І РЕАЛІЗАЦІЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВНОЇ БЕЗПЕКИ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ СФЕРІ
25.0. 05 - державне управління у сфері державної безпеки та охорони
громадського порядку
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
_____________________________ Р._ Ю. Прав
Науковий керівник Непомнящий Олександр Михайлович, доктор наук з державного управління, професор

КИЇВ - 2020

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.................................................................. 14
ВСТУП............................................................................................................. 16
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ МЕХАНІЗМІВ ФОРМУВАННЯ І РЕАЛІЗАЦІЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВНОЇ БЕЗПЕКИ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ СФЕРІ...................... 25
1.1. Понятійно-категорійний апарат механізмів формування і реалізації політики державної безпеки в інформаційній сфері.......................................................... 25
1.2. Організаційно-правові засади формування і реалізації політики державної безпеки в інформаційній сфері....................................................................................... 42
1.3. Зарубіжний досвід формування і реалізації політики державної
безпеки в інформаційній сфері....................................................................... 62
Висновки до розділу 1.................................................................................... 76
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ МЕХАНІЗМІВ ФОРМУВАННЯ І РЕАЛІЗАЦІЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВНОЇ БЕЗПЕКИ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ СФЕРІ УКРАЇНИ ТА ОЦІНЮВАННЯ ЇХ ЕФЕКТИВНОСТІ......................................................... 78
2.1. Сучасний стан формування і реалізації політики державної безпеки в інформаційній сфері в умовах гібридних загроз................................................. 78
2.2. Організаційно-управлінські засади формування і реалізації політики державної безпеки в інформаційній сфері України............................................................. 92
2.3. Механізми формування і реалізації політики державної безпеки в інформаційній сфері на загальнодержавному і регіональному рівнях 105
2.4. Аналіз та оцінювання ефективності механізмів формування і реалізації політики державної безпеки щодо протидії інформаційним
загрозам в Україні......................................................................................... 115
Висновки до розділу 2.................................................................................... 131
РОЗДІЛ 3. ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ФОРМУВАННЯ І РЕАЛІЗАЦІЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВНОЇ БЕЗПЕКИ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ СФЕРІ УКРАЇНИ........................................................ 133

13

3.1. Удосконалення стратегічного та оперативного управління державної безпеки в інформаційній сфері в умовах гібридної війни................................................... 133
3.2. Застосування інноваційних методів механізмів формування і реалізації політики державної безпеки в інформаційній сфері та протидії зовнішнім інформаційним загрозам.......................................................................... 152
3.3. Взаємодія суб’єктів для удосконалення механізмів формування і
реалізації політики державної безпеки в інформаційній сфері......................... 173
Висновки до розділу 3...................................................................................... 200

ВИСНОВКИ 202

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі вирішено актуальне наукове завдання, що полягає в розкритті теоретико-прикладних засад механізмів формування і реалізації політики державної безпеки в інформаційній сфері та визначені напрями їх удосконалення. За результатами проведеного дослідження сформульовано такі висновки:
1. Здійснено системний аналіз понятійно-категорійного апарату дослідження механізмів формування і реалізації політики державної безпеки в інформаційній сфері України, який дозволив дійти висновку, що державна безпека в інформаційній сфері має розглядатися як ступінь (міра) захищеності державного суверенітету, територіальної цілісності і демократичного конституційного ладу та інших життєво важливих національних інтересів, за якої не виникає реальної загрози інформаційній безпеці людини, суспільним утворенням та інститутам держави. Тому політика державної безпеки в інформаційній сфері має розглядатися як складова державної політики у сферах національної безпеки і як система заходів, що здійснюються суб’єктами публічного управління, які передбачають: визначення комплексу взаємопов'язаних цілей в інформаційній сфері, механізмів їх досягнення; забезпечення відповідними кадровими, матеріально-технічними, фінансовими та іншими ресурсами та дотримання певних принципів, зокрема: законності; забезпечення свободи слова; адекватності заходів інформаційного захисту державних інтересів.
2. С'труктуровано організаційно-правові засади формування і реалізації політики державної безпеки в інформаційній сфері України за рівнем узагальнення і конкретизації вказаних засад та з’ясовано, що у цій сфері доцільно виокремлювати чотири взаємопов’язані блоки: міжнародні акти (директиви, угоди тощо) та положення Конституції України; нормативні акти концептуального та доктринального характеру, а також стратегії та державні програми, які є концептуально-правовою основою забезпечення

інформаційної безпеки; закони та підзаконні акти України з питань забезпечення інформаційної безпеки (складаються із чотирьох груп: забезпечення безпеки в інформаційній сфері; забезпечення свободи слова, доступу до інформації й інформатизації суспільства; про статус і засади діяльності державних органів щодо захисту та протидії загрозам інформаційній безпеці; забезпечення інформаційної безпеки в різних сферах життєдіяльності суспільства та держави); до 4-го блоку віднесено нормативно- правові акти, що стосуються реалізації політики інформаційної безпеки в регіонах та стратегії інформаційної реінтеграції тимчасово окупованих українських територій.
3. Запропоновано концептуальні засади комплексного механізму реалізації політики державної безпеки в інформаційній сфері, принциповою відмінністю якого є системне врахування результатів діяльності суб’єктів публічного управління на різних ієрархічних рівнях управління та комплексу політичних, організаційно-правових, фінансово-економічних, соціально- психологічних, інформаційно-комунікаційних, мотиваційних механізмів, форм, методів та інструментів забезпечення інформаційної безпеки, які в сукупності визначають організаційно-функціональну структуру комплексного механізму управління державною безпекою в інформаційній сфері України на різних територіальних рівнях. Визначено організаційно-функціональну структуру даного механізму. Вказаний механізм дозволяє застосовувати системний стратегічно-орієнтовний підхід щодо формування вказаної політики, який передбачає наявність взаємозумовлених цілеорієнтованих блоків, що дозволяють враховувати її принципи та цілі, сили і засоби, необхідні для їх досягнення, інституційне забезпечення інформаційної безпеки та її аудит. Виявлено особливості та пріоритети формування і реалізації політики державної безпеки в інформаційній сфері України, серед яких етапність розвитку системи забезпечення інформаційної безпеки в Україні (1991-1997рр.; 1998-2005рр.; 2006-2013рр.; 2014р.- по цей час).

4. Вдосконалено систему критеріїв ефективності механізмів формування і реалізації політики державної безпеки в інформаційні сфері України шляхом доповнення її результатами аналізу динаміки Індексу недієздатності держав (Fragile States Index) та ситуації з безпекою (Security Apparatus Indicator), а також елементами структури Глобального індексу кібербезпеки (Global Cybersecurity Index) та інших, що дозволяє виявляти динаміку стану інформаційної безпеки у порівнянні з іншими державами, оцінювати наявну інформаційну інфраструктуру, видатки на інформаційну безпеку, здійснювати контент-аналіз виконання основних завдань, визначених керівними документами з питань її забезпечення. Використання критеріїв дозволило дійти висновку, що більш розвиненою в Україні є технічна складова забезпечення інформаційної безпеки, а менше - нормативно-правове регулювання кіберпростору. Водночас виокремлено проблеми, невирішеність яких суттєво знижує ефективність вказаних механізмів в сучасних умовах, серед яких, зокрема: низька оперативність попередження загроз

інформаційній безпеці; недосконалість нормативно-правового регулювання; недостатнє фінансування; використання неліцензійного програмного забезпечення