Правдюк Сергій Миколайович. Інформаційні правопорушення

brief description

Правдюк Сергій Миколайович. Інформаційні правопорушення.- Дисертація канд. юрид. наук: 12.00.07, Кабінет Міністрів України, Нац. ун-т біоресурсів і природокористування України. - Київ, 2015.- 170 с.

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ПРАВДЮК СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 35.077.2:343.346.8:354.42/44

ІНФОРМАЦІЙНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ

12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Д И С Е Р Т А Ц І Я
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
доктор юридичних наук, профессор
Світличний Олександр Петрович

Київ – 2015

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ………………………….……………3
ВСТУП………………………………………………………………………..….4
РОЗДІЛ 1 Теоретичні основи інформаційних правопорушень…..……12
1.1 . Стан наукової розробленості теми дослідження……………………12
1.2 . Поняття та ознаки інформаційних правопорушень……………..…..35
Висновки до першого розділу…………………………………………………54

РОЗДІЛ 2 Класифікація інформаційних правопорушень…….…..……56
2.1. Критерії класифікації інформаційних правопорушень.............................56
2.2. Характеристика окремих видів інформаційних правопорушень в Україні……………………………………………………………………………81
Висновки до другого розділу.............................................................................105

РОЗДІЛ 3 Напрями підвищення ефективності протидії інформаційним правопорушенням в Україні….……………………….………..…….……108
3.1. Попередження інформаційних правопорушень……………….…….…108
3.2. Удосконалення нормативно–правових засад протидії інформаційним правопорушенням……………………………………………………………..126
Висновки до третього розділу…………………………………………..……151

ВИСНОВКИ…………………………………………………………….……..151
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………..……160

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ЕОМ – електронно–обчислювальна машина;
ІТ– інформаційні технології;
КК України – Кримінальний кодекс України;
КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення;
НПА– нормативно–правовий акт.

ВСТУП

Актуальність теми. Захист конституційних прав і свобод людини та громадянина, їх життя, здоров'я, честі, гідності та майнових інтересів, зміцнення правопорядку – найважливіші умови нормальної життєдіяльності суспільства і функціонування держави. Задля цього кожна держава створює адекватну правоохоронну систему, враховуючи свої соціально–економічні, технологічні, культурні умови.
Нині інформаційно–телекомунікаційні технології та засоби зв’язку відіграють надзвичайно важливу роль. Формування, становлення та розвиток інформаційного суспільства визнаються стратегічною метою провідних країн світу, зважаючи на значні переваги даного процесу.
Водночас комп’ютерні мережі, Інтернет, супутниковий та радіозв’язок, стільникова телефонія, інші новітні й інноваційні науково–технічні доробки активно застосовуються і різними злочинними угрупуваннями.
Спорядження правопорушників передовими інформаційно–телекомунікаційними технологіями та засобами зв’язку вимагають від правоохоронних органів, інших силових структур та недержавних охоронних організацій пошуку нових підходів подолання цієї небезпечної тенденції.
Боротьба з інформаційними правопорушеннями потребує і адекватного нормативно–правового фундаменту. Проте в жодному із значного масиву інформаційних нормативно–правових актів не закріплено дефініцій складної понятійно–категоріальної бази у цій сфері («інформаційні правопорушення», «комп’ютерні правопорушення» тощо), не визначено уніфікованого переліку інформаційних правопорушень, системи та механізму реалізації юридичної відповідальності за їх скоєння.
Недостатньо впорядкований характер нормативно–правового регулювання суспільних відносин у цій сфері, низький рівень правової та інформаційної культури в суспільстві є одними з детермінант динаміки скоєння інформаційних правопорушень та унеможливлення їх ефективної профілактики. Статистичні дані засвідчують збільшення кількості нерозкритих правопорушень чи неможливості притягнення правопорушників до відповідальності за їхні протиправні дії.
Існують також і об’єктивні проблеми притягнення винних осіб за інформаційні правопорушення: їх транснаціональність, анонімність, динамічність, плюралізм тощо.
Крім того, сучасною юридичною наукою не сформовано стійкого уявлення про сутність, зміст, специфіку, різноманіття інформаційних правопорушень. Кожна з галузевих наук розглядає лише окремий аспект цієї багатогранної проблематики. У зв’язку з цим інформаційні правопорушення визнаються найбільш латентними порівняно з іншими видами порушень.
Саме тому тема «Інформаційні правопорушення» – важливий і своєчасний напрям наукового пошуку.
Слід зауважити, що інформаційні правопорушення мають складний та міжгалузевий характер. Тому автором було досліджено наукові праці таких фахівців різних галузей права. Це, зокрема: В. Б. Авер’янов, С. С. Алексєєв, І. В. Арістова, Г. В. Атаманчук, І. Л. Бачило, А. М. Благодарний, І. П. Голосніченко, В. І. Гурковський, О. Г. Данільян, Є. В. Додін, В. А. Іноземцев, Т. О. Коломоєць, В. К. Колпаков, Т. А. Костецька, Д. М. Лук’янець, М. С. Малеїн, В. Ф. Опришко, М. М. Рассолов, А. О. Селіванов, О. Ф. Скакун, О. В. Соснін, М. Я. Швець, Ю. С. Шемшученко, А. О. Штанько, В. С. Цимбалюк та інші.
Окремі аспекти інформаційних правопорушень у вітчизняній науковій думці досліджувались у працях таких вчених, як: В. Ю. Баскаков, В. Д. Гавловський, М. В. Гуцалюк, М. І. Дімчогло, В. А. Залізняк, Р. А. Калюжний, Л. І. Капінус, Б. А. Кормич, В. А. Ліпкан, О. В. Логінов, Ю. Є. Максименко, А. І. Марущак, П. Є. Матвієнко, О. В. Стоєцький, К.Г.Татарникова, А. В. Тунік, В. С. Цимбалюк, Л. С. Харченко, К. П.Череповський, Т. А. Шевцова, О. В. Шепета, О. В. Чуприна. Проте пропозиції щодо вирішення проблемних питань не знайшли адекватного відображення.
Важливість дослідження теми також пояснюється необхідністю наукового осмислення в умовах сучасної правової реформи напрямів удосконалення деліктного законодавства в Україні, в тому числі за скоєння інформаційних правопорушень.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведене дослідження виконано відповідно до основних положень Закону України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки», Стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні, схваленої Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 травня 2013 року № 386–р, Концепції розвитку електронного урядування в Україні, схваленої Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2010 року № 2250–р, Національного плану дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», схваленої Указом Президента України від 12 березня 2013 року № 128/2013, Указу Президента України № 398/2014 «Про інформаційно–аналітичний центр» від 12 квітня 2014 року, Указу Президента України № 449/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2014 року «Про заходи щодо вдосконалення формування та реалізації державної політики у сфері інформаційної безпеки України»» від 1 травня 2014 року, Переліку індикаторів розвитку інформаційного суспільства, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2012 року № 1134, Рекомендацій парламентських слухань на тему: «Законодавче забезпечення розвитку інформаційного суспільства в Україні», схвалених Постановою Верховної Ради України від 3 липня 2014 року № 1565–VII.
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження – з’ясувати специфіку інформаційних правопорушень та науково обґрунтувати шляхи підвищення ефективності протидії інформаційним правопорушенням в Україні.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких задач:
– окреслити стан наукової розробленості теми дослідження;
– надати авторське бачення поняття «інформаційні правопорушення» та виокремити основні ознаки інформаційних правопорушень;
– здійснити класифікацію інформаційних правопорушень;
– надати характеристику окремим видам інформаційних правопорушень;
– визначити співвідношення понять «інформаційні правопорушення» та «комп’ютерні правопорушення»;
– розкрити умови та причини вчинення інформаційних правопорушень в Україні;
– внести пропозиції щодо підвищення ефективності протидії інформаційним правопорушенням в Україні.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини у сфері інформаційних правопорушень.
Предмет дослідження – юридична природа інформаційних правопорушень.
Методи дослідження. Методологією дисертаційного дослідження є широкий спектр сучасних філософських, загальнонаукових та спеціальних методів пізнання державно–правових процесів і явищ, які, застосовуючись комплексно, дають змогу розв’язати поставлені завдання дослідження та досягти його мети. Базовою методологічною основою став загальнонауковий системний підхід, що обґрунтовує взаємозв’язок і взаємообумовленість соціальних процесів та суспільних явищ як елементів системи. За допомогою вищезазначеного підходу було з’ясовано місце інформаційних правопорушень у системі інших правопорушень, а також особливості комп’ютерних злочинів як виду інформаційних правопорушень (підрозділи 1.2, 2.2).
За допомогою діалектичного та історичного методів простежено становлення наукових досліджень, присвячених окремим аспектам інформаційних правопорушень, а також генезис нормативно–правової бази боротьби з інформаційними правопорушеннями (підрозділи 1.1, 3.1). Формально–логічний метод допоміг визначити поняття «інформаційні правопорушення», «комп’ютерні правопорушення», а також став у пригоді при дослідженні понятійно–категорійного апарату, що використовується у даній розвідці (підрозділи 1.2, 2.1, 2.2, 3.2). Статистичний та порівняльно–правовий методи використовувалися для окреслення стану нормативно–правового регулювання інформаційних правопорушень та напрямів його удосконалення, а також при визначенні шляхів попередження інформаційних правопорушень (підрозділи 3.1, 3.2). За допомогою логіко–семантичного методу та методу сходження від абстрактного до конкретного поглиблено понятійний апарат, виокремлено види інформаційних правопорушень (розділ 2). Метод порівняльно–правового аналізу було покладено в основу аналізу та зіставлення національного і зарубіжного досвіду боротьби з інформаційними правопорушеннями (підрозділ 2.2, розділ 3). За допомогою формально–юридичного методу досліджувалися норми вітчизняних і зарубіжних нормативно–правових актів у сфері боротьби з інформаційними правопорушеннями, з’ясовувалися зміст та значення використаних у них термінів, обґрунтовувалися висновки і пропозиції щодо їх зміни та доповнення (підрозділ 1.2, розділи 2 і 3). Структурно–функціональний метод сприяв аналізу видів інформаційних правопорушень, виявленню особливостей комп’ютерних правопорушень (розділ 2). За допомогою герменевтичного методу встановлювалася текстуальна сутність нормативних приписів вітчизняних та зарубіжних законодавчих актів, що регулюють інформаційні відносини (підрозділи 2.2, 3.1). За допомогою соціологічного методу було з’ясовано позиції фахівців інформаційної проблематики щодо ефективності нормативно–правових засад боротьби з інформаційними правопорушеннями, а статистичний метод дав змогу їх узагальнити. Завдячуючи аксіоматичному методу, були визначені вихідні параметри дослідження; індуктивний та дедуктивний методи застосовувалися при узагальненні та дослідженні емпіричної інформації з порушеної тематики (підрозділ 3.1). Прогностичний аналіз, що передбачав виявлення тенденцій розвитку інформаційних правопорушень, здійснювався на підставі використання методів прогнозування, а саме: методу експертних оцінок, екстраполяції, методу аналогії (розділи 2, 3).
Нормативною базою дисертації є Конституція України, чинні законодавчі й інші нормативно–правові акти, які регулюють суспільні відносини у сфері податкової інформації. Науково–теоретичне підґрунтя дисертації становлять наукові праці фахівців у галузі філософії, загальної теорії держави і права, інформаційного права, фінансового права, податкового права, інших галузевих правових наук.
Емпіричною основою дослідження є узагальнення судової практики, політико–правова публіцистика, довідкові видання, статистичні матеріали.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертаційна робота є одним із перших в Україні комплексних досліджень теоретичних і правових аспектів інформаційних правопорушень. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових теоретичних положень, обґрунтовано відповідні висновки, рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України, зокрема:
уперше:
- запропоновано виокремлювати широке та вузьке розуміння поняття «інформаційні правопорушення». У широкому розумінні інформаційні правопорушення охоплюють усі правопорушення, що вчиняються в інформаційній сфері, а також ті, які вчиняються за допомогою інформаційно–комунікаційних технологій чи засобів зв’язку, тобто такі, які є і за формою, і за змістом інформаційними. Щодо вузького розуміння, то інформаційні правопорушення зводяться лише до порушень права людини та громадянина на інформацію, тобто є винятково інформаційними за змістом;
– визначено необхідність ухвалення пакета нормативно–правових актів з метою протидії інформаційним правопорушенням в Україні: Концепції боротьби з інформаційними правопорушеннями в Україні, Стратегії протидії з інформаційними правопорушеннями в Україні та державних цільових програм за її окремими напрямами;
– дістали подальшого розвитку:
– окреслення стану наукової розробленості теми дослідження, що дало можливість дійти висновку про недостатню розробленість цієї тематики у вітчизняній та зарубіжній юридичній доктрині, а також стихійний і фрагментарний характер наукових розвідок у цій сфері;
– характеристика окремих видів інформаційних правопорушень, а саме : адміністративних інформаційних проступків та інформаційних злочинів;
удосконалено:
– визначення поняття «інформаційні правопорушення» як суспільно небезпечних (шкідливих), протиправних, караних діянь деліктоздатного суб’єкта, що направлені на порушення права на інформацію чи інформаційну інфраструктуру або вчиняються за допомогою інформаційно–телекомунікаційних технологій чи засобів зв’язку та виокремлення ознак інформаційних правопорушень;
– співвідношення понять «інформаційні правопорушення» та «комп’ютерні правопорушення», де аргументовано, що «комп’ютерні правопорушення» є одним із видів інформаційних правопорушень;
– виокремлення умов і причин вчинення інформаційних правопорушень, серед основних з них: надзвичайно швидкий розвиток інформаційно–телекомунікаційних технологій та засобів зв’язку, а також їх впровадження в усі сфери функціонування державних інституцій без залучення висококваліфікованих фахівців з безпеки у сфері ІТ; неповороткість (сталість) законодавчої системи, яка не встигає реагувати на появу нових видів інформаційних правопорушень, що унеможливлює притягнення до відповідальності осіб, винних у їх скоєнні; відсутність достатньої кількості кваліфікованих ІТ–фахівців у правоохоронних органах для відслідковування та припинення інформаційних правопорушень тощо.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що рекомендації та пропозиції, сформульовані автором, можуть бути використані у таких сферах:
– у науково–дослідній діяльності – для проведення подальших досліджень інформаційних правопорушень;
– у правотворчій діяльності – під час розроблення законопроекту Кодексу України про проступки, Інформаційного кодексу України, іншої нормативно–правової бази у цій сфері;
– у правозастосовній діяльності – при застосуванні норм КУпАП, КК України тощо, що передбачають адміністративну, кримінальну відповідальність за різноманітні інформаційні порушення;
– у навчально–методичному процесі – при підготовці підручників і навчальних посібників із дисциплін: адміністративне право, адміністративна відповідальність, інформаційне право, інформаційна безпека та при викладанні зазначених дисциплін, а також для підвищення рівня інформаційної освіти населення (акт впровадження від 31 липня 2014 р.).
Апробація результатів дослідження. Підсумки розроблення проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення та висновки було оприлюднено дисертантом на двох науково–практичних конференціях: Міжнародній науково–практичній конференції «Проблемы государствообразования и правообразования в Украине» (м. Сімферополь, 13–14 грудня 2013 р.); Міжнародній науково–практичній конференції «Політико–правові реформи та становлення громадянського суспільства в Україні» (м. Херсон, 13–14 грудня 2013 р.).
Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено в п’яти наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях із юридичних дисциплін, а також у двох тезах доповідей на науково–практичних конференціях.

bibliography

В И С Н О В К И

У результатах дисертаційного дослідження наведено теоретичне узагальнення й нове бачення розв’язання наукових задач, зміст яких полягає у комплексному та системному дослідженні специфіки інформаційних правопорушень, та науково обґрунтувати шляхи підвищення ефективності протидії інформаційним правопорушенням в Україні.
За результатами проведеного дослідження вважаємо за необхідне сформулювати такі найбільш важливі та практично значущі науково обґрунтовані висновки.
1. Окреслено стан наукової розробленості теми дослідження. Інформаційні правопорушення малодосліджені у вітчизняній правовій доктрині на рівні дисертаційних робіт чи інших монографічних праць. У наукових роботах відсутній уніфікований понятійно-категоріальний апарат у цій сфері: поряд з поняттям «інформаційні правопорушення» використовуються як синоніми такі поняття: «правопорушення інформаційного характеру», «правопорушення в інформаційній сфері», «правопорушення в сфері інформаційної безпеки», «правопорушення у галузі інформаційної діяльності», «порушення інформаційного законодавства» тощо. Немає єдності і при виокремленні видів інформаційних правопорушень. Здебільшого вони розкриваються крізь призму комп’ютерних правопорушень, що значно звужує їх сутність і зміст.
2. Розкрито поняття та ознаки інформаційних правопорушень. Інформаційні правопорушення – це суспільно небезпечні (шкідливі), протиправні, карані діяння деліктоздатного суб’єкта, що направлені на порушення права на інформацію чи інформаційну інфраструктуру або вчиняються за допомогою інформаційно-телекомунікаційних технологій чи засобів зв’язку. Інформаційні правопорушення слід розглядати у широкому та вузькому розумінні. У широкому розумінні інформаційні правопорушення охоплюють усі правопорушення, що вчиняються в інформаційній сфері, а також ті, що вчиняються за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій чи засобів зв’язку, тобто такі, які є і за формою, і за змістом інформаційними. Щодо вузького розуміння, то інформаційні правопорушення зводяться лише до порушень права людини та громадянина на інформацію, тобто є винятково інформаційними за змістом. Ознаки інформаційних правопорушень: міжгалузевий характер, у зв’язку з чим відповідальність за них передбачена в деліктному законодавстві різних галузей права; ідеальний характер, тобто вони так чи інакше пов’язані зі специфічною субстанцією – інформацією; вчиняються, як правило, в інформаційній сфері, середовищі; складність ідентифікації правопорушника чи джерела небезпеки (особливо для комп’ютерних правопорушень), а також місця і часу вчинення (особливо для комп’ютерних правопорушень); динамічний та перманентний розвиток способів, засобів їх вчинення, що ускладнює ефективну їх превенцію та боротьбу з ними; особливу роль при визначенні правопорушення інформаційним надається об’єкту порушення (інформаційні відносини), предмету (інформаційна інфраструктура, інформаційні права і свободи людини та громадянина) чи знаряддям вчинення (інформаційно-телекомунікаційні технології (засоби інформатизації та телекомунікацій), інші засоби зв’язку).
3. Класифіковано інформаційні правопорушення за такими критеріями: залежно від об’єкта, якому завдається шкода (інформаційні правопорушення проти особи; інформаційні правопорушення проти суспільства; інформаційні правопорушення проти держави); за ступенем суспільної небезпечності чи суспільної шкідливості (інформаційні злочини; інформаційні проступки (адміністративні, цивільно-правові, дисциплінарні тощо); за санкцією (інформаційні правопорушення, за які передбачено кримінальну відповідальність (ув’язнення, виправні роботи тощо); інформаційні правопорушення, за які передбачено адміністративну відповідальність (штраф, конфіскація, громадські роботи тощо); інформаційні правопорушення, за які передбачено дисциплінарну відповідальність (догана, сувора догана, звільнення, штраф тощо); інформаційні правопорушення, за які передбачено цивільно-правову відповідальність (штраф) тощо; за галуззю права (кримінальні; адміністративні; цивільні; трудові; земельні; фінансові тощо); за сферами суспільних відносин або за сферами громадського життя (в економічній сфері; в політичній сфері; в культурній сфері; в науковій сфері; в екологічній сфері; в освітньо-навчальній сфері та ін.); за галузями народного господарства (в промисловості; на транспорті; у сільському господарстві); за видами юридичної діяльності (інформаційні правопорушення у правотворчій діяльності; інформаційні правопорушення у правозастосовній діяльності); за суб’єктами (вчинені фізичною особою; вчинені юридичною особою); за кількістю осіб, які скоїли інформаційне правопорушення (одноосібні; колективні); за формами вини (умисні; необережні); за характером нормативно-правового припису, що порушується (матеріальні; процесуальні); залежно від оцінки спричиненої шкоди (інформаційні правопорушення з матеріальним складом; інформаційні правопорушення з формальним складом); за способом (методом) вчинення (вилучення засобів комп'ютерної техніки або інших інформаційно-телекомунікаційних технологій і засобів зв’язку; перехоплення інформації; несанкціонований доступ; маніпулювання даними та керуючими командами тощо); залежно від знаряддя (засобу) інформаційного правопорушення (інформаційні правопорушення, що вчиняться за допомогою ЕОМ (комп’ютерні правопорушення); інформаційні правопорушення, що вчиняються за допомогою засобів зв’язку; інформаційні правопорушення, що вчиняються за допомогою інших інформаційно-телекомунікаційних технологій тощо); залежно від порушеного структурного елемента права на інформацію (інформаційні правопорушення проти збирання інформації; інформаційні правопорушення проти захисту інформації; інформаційні правопорушення проти використання інформації; інформаційні правопорушення проти поширення інформації); за територією вчинення (національні інформаційні правопорушення (інформаційні правопорушення, що вчиняються на території однієї держави); міжнародні інформаційні правопорушення (транснаціональні інформаційні правопорушення); залежно від форми діяння (інформаційні правопорушення, що вчиняються у формі дії; інформаційні правопорушення, що вчиняються у формі бездіяльності); залежно від мотиву вчинення тощо.
4. Дослідження КУпАП дало змогу дійти висновку про відсутність уніфікованого понятійно-категорійного апарату законодавцем при визначенні адміністративних інформаційних проступків. Так, ст. 1669 передбачає розголошення інформації; ст. 18511 – розголошення відомостей; ст. 2126 – здійснення незаконного доступу до інформації, яка зберігається, обробляється чи передається в інформаційних (автоматизованих) системах; ст. 532 – перекручення даних. Не менш однозначним є також визначення виду інформації, зокрема у ст. ст. 827, 831, 1885, 18811, 18815, 18818, 18819 передбачені адміністративні проступки з приводу неправдивої інформації; у ст. ст. 914, 96, 164, 18814 – недостовірної інформації; у ст. 18813 – неправдивих відомостей; у ст. ст. 1651, 1654 – недостовірних відомостей; у ст. 2123 – інформації, що не відповідає дійсності тощо.
5. Окреслено співвідношення понять «інформаційні правопорушення» та «комп’ютерні правопорушення». Комп’ютерні правопорушення – це суспільно небезпечні протиправні карані діяння деліктоздатного суб’єкта, що вчиняються за допомогою комп’ютера чи інших комп’ютерних систем (мереж), а також посягають на нормальний режим охорони, обробки і передачі даних в комп’ютерах (комп’ютерних системах). Вони є лише частиною інформаційних правопорушень, тобто співвідносяться між собою як часткове та загальне.
6. Надано пропозиції щодо підвищення ефективності протидії інформаційним правопорушенням в Україні, серед яких прийняття пакета нормативно-правових актів: Концепції протидії інформаційним правопорушенням в Україні, Стратегії протидії інформаційним правопорушенням в Україні та державних цільових програм за її окремими напрямами. Запропоновано структуру Концепції протидії інформаційними правопорушенням в Україні.
7. Визначено основні умови та причини скоєння інформаційних правопорушень в Україні. Умови, що сприяють скоєнню інформаційних правопорушень: надзвичайно швидкий розвиток інформаційно-телекомунікаційних технологій та засобів зв’язку, а також їх впровадження в усі сфери функціонування державних інституцій без залучення висококваліфікованих фахівців з безпеки у сфері ІТ; неповороткість (сталість) законодавчої системи, яка не встигає реагувати на появу нових видів інформаційних правопорушень, що унеможливлює притягнення до відповідальності осіб, винних у їх скоєнні; відсутність достатньої кількості кваліфікованих ІТ-фахівців у правоохоронних органах для відслідковування та припинення інформаційних правопорушень; наявність прогалин та колізій у чинному інформаційному законодавстві, зокрема неврегульованість на законодавчому рівні правил поведінки в глобальній мережі Інтернет, що дає змогу використовувати засоби ІТ зі злочинною метою; занадто високі ціни на інформаційну продукцію, наприклад на офіційне програмне забезпечення за низької заробітної плати користувачів; широка обізнаність та інформаційна кваліфікованість у сфері ІТ-правопорушників. Щодо причин скоєння інформаційних правопорушень, то найбільш вагомими є корисливі мотиви правопорушника та його негативні морально-етичні установки як особистості.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки: Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 2007. — № 12. — Ст. 102.
2. Максименко Ю. Є. Теоретико–правові засади забезпечення інформаційної безпеки України : дис... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Юлія Євгеніївна Максименко. — К., 2007. — 188 с.
3. Матвієнко П. Є Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про комерційну таємницю: дис... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Поліна Євгеніївна Матвієнко. — К., 2010. — 264 с.
4. Баскаков В. Захист інформації з обмеженим доступом: розвиток вітчизняного законодавства / В. Баскаков // Підприємництво, господарство і право. – 2011. – № 4. – С. 126–128.
5. Баскаков В. Інформація з обмеженим доступом: аналіз термінологічно–понятійного апарату / В. Баскаков // Підприємництво, господарство і право. – 2011. – № 5. – С. 124–127.
6. Баскаков В. Захист інформації з обмеженим доступом в умовах боротьби з організованою злочинністю / В. Баскаков, В. Ліпкан // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2011. – № 24. – С. 263–269.
7. Баскаков В. Ю. Поняття та зміст інформації з обмеженим доступом / В. Ю. Баскаков // Правова інформатика. – 2012. – № 33(1). – С. 7–14.
8. Баскаков В. Захист інформації з обмеженим доступом: окремі аспекти / В. Баскаков // Актуальні проблеми правоохоронної діяльності : матеріали наук.–практ. конференції (Київ, 20 грудня 2010 р.). – К. : ФОП Ліпкан О.С., 2010. – С. 59–61.
9. Баскаков В. Тенденції адміністративної відповідальності у сфері інформаційної безпеки / В. Баскаков, О. Стоєцький // Актуальні проблеми правоохоронної діяльності : матеріали наук.–практ. конференції (Київ, 20 грудня 2010 р.). – К. : ФОП Ліпкан О.С., 2010. – С. 64–66.
10. Баскаков В. Інформація з обмеженим доступом: поняття та ознаки / В. Баскаков // Актуальні проблеми державотворення : матеріали науково–практичної конференції (Київ, 28 червня 2011 р.). — К. : ФОП Ліпкан О.С., 2011. – С. 47–49.
11. Баскаков В. Адміністративно–правовий режим захисту інформації з обмеженим доступом: окремі аспекти / В. Баскаков // Інформаційні технології в глобальному управлінні : матеріали наук.–практ. конференції (Київ, 29 жовтня 2011 р.). – К. : ФОП Ліпкан О.С., 2011. – С. 47–51.
12. Баскаков В. Ю. Захист інформації з обмеженим доступом у контексті міжнародної інформаційної безпеки : аналіз термінологічно–понятійного апарату / В. Ю. Баскаков // Національна і міжнародна безпека в сучасних трансформаційних процесах : матеріали наук.–практ. конференції (Київ, 29 грудня, 2011 р.). – К. : ФОП Ліпкан О.С., 2011. – С. 55–59.
13. Тунік А. В. Захист персональних даних: аналіз вітчизняного законодавства / А. В. Тунік // Підприємництво, господарство і право. – 2011. – № 8. – С. 97–100.
14. Тунік А. В. Міжнародно–правові стандарти захисту інформації про особу : стан та перспективи / Тунік А. В. // Підприємництво, господарство і право. – 2012. – № 9. – С. 131–134.
15. Тунік А. В. Захист інформації про особу (персональних даних) в окремих країнах ЄС / Тунік А. В. // Правова інформатика. – 2012. – № 1 (33). – С. 54–59.
16. Тунік А. В. Тенденції розвитку законодавства у сфері захисту персональних даних: стан та перспективи / Тунік А. В. // Інформаційні технології в глобальному управлінні : матеріали науково–практичної конференції (Київ, 29 жовтня 2011 р.). — К. : ФОП Ліпкан О.С., 2011. —С. 65–67.
17. Тунік А. В. Захист персональних даних: принципи міжнародно–правового регулювання / Тунік А. В. // Актуальні проблеми державотворення : матеріали науково–практичної конференції (м. Київ, 28 червня 2011 р.). — К. : ФОП Ліпкан О.С., 2011. —С. 49–51.
18. Тунік А. В. Європейська система захисту персональних даних / Тунік А. В. // Національна і міжнародна безпека в сучасних трансформаційних процесах : матеріали науково–практичної конференції (Київ, 29 грудня 2011 р.). — К. : ФОП Ліпкан О.С., 2011. —С. 62–65.
19. Смирнова Л. Я. О некоторых аспектах информационного терроризма и методах борьбы с ним / Л. Я. Смирнова // Інформаційні технології боротьби з тероризмом : матеріали міжнародної науково–практичної конференції (Київ, 15 липня, 2012 р.). — К. : ФОП Ліпкан О. С., 2012. — 92 с.
20. Правдюк С. А. Окремі аспекти співвідношення інформаційного та комп’ютерного тероризму / С. А. Правдюк // Інформаційні технології боротьби з тероризмом : матеріали міжнародної науково–практичної конференції (Київ, 15 липня, 2012 р.). — К. : ФОП Ліпкан О. С., 2012. — 92 с.
21. Руднєва А. О. Кіберсугестія як основний метод інформаційного впливу на політичну культуру / А. О. Руднєва // Інформаційні технології боротьби з тероризмом : матеріали міжнародної науково–практичної конференції (м. Київ, 15 липня, 2012 р.). — К. : ФОП Ліпкан О. С., 2012. — 92 с.
22. Про основи національної безпеки України : Закон України // Офіційний Вісник України. — 2003. — № 29. — Ст. 1433.
23. Про Доктрину інформаційної безпеки України : Указ Президента України // Офіційний Вісник України. — 2009. — № 52. — Ст. 1783.
24. Нижник Н. Р., Ситник Г.П., Білоус В.Т. Національна безпека України (методологічні аспекти, стан і тенденції розвитку) : [Навчальний посібник] / За заг. ред. П. В. Мельника, Н. Р.Нижник. — Ірпінь, 2000. — 304 с.
25. Данільян О. Г., Дзьобань О. П., Панов М. І. Національна безпека України: сутність, структура та напрямки реалізації. — Харків: “ФОЛІО”, 2002. — 296 с.
26. Горбулін В. Актуальні проблеми системного забезпечення інформаційної безпеки України / Горбулін В., Биченок М., Копка П. // Форми та методи забезпечення інформаційної безпеки держави : збірник матеріалів науково–практичної конференції (м. Київ, 13 березня 2008 р.). — К. : Видавець Захаренко В.О., 2008. — 216 с.
27. Иващенко Г. В. Доктрина информационной безопасности и методологические проблемы теории безопасности / Г.В. Иващенко // Глобальная информатизация и безопасность России / [общ. ред. проф. В.И. Дебреньков]. — М : Изд–во Московского университета, 2001. — 398 с.
28. Полевий В. І. Система забезпечення інформаційної безпеки України в контексті системності інформаційних загроз / В .І. Полевий // Наук. вісн. НА СБ України. — 2006. — № 24. — C. 153—162.
29. Сідак В. С. , Артемов В. Ю. Забезпечення інформаційної безпеки в країнах НАТО та ЄС : [Навчальний посібник]. —К. : КНТ, 2007. —160 с.
30. Ліпкан В. А. Інформаційна безпека України в умовах євроінтеграції : [навчальний посібник] / В. А. Ліпкан, Ю. Є. Максименко, В. М. Желіховський. — К. : КНТ, 2006. — 280 с.
31. Тихомиров О. О. Забезпечення інформаційної безпеки як функція держави : дис… канд… юрид. наук : 12.00.01 / Олександр Олександрович Тихомиров. — К., 2011. — 231 с.
32. Полякова Т. А. Теоретико–правовой анализ законодательства в области обеспечения информационной безопасности Российской Федерации : автореф. дисс… на соиск. степени канд. юрид. наук : 12.00.01 / Т. А. Полякова. — М., 2002. —24 с.
33. Рымарева Н. В. Концептуальные вопросы формирования системы правового регулирования информационной безопасности в Российской Федерации : дис. ... канд. юрид. наук : 05.13.19 / Н. В. Рымарева — Воронеж, 2005 — 182 c.
34. Стрельцов А. А. Теоретические и методологические основы правового обеспечения информационной безопасности России : дис. ... д–ра юрид. наук : 05.13.19 / А. А. Стрельцов. — Москва, 2004 — 371 c.
35. Тамодлин А. А. Государственно–правовой механизм обеспечения информационной безопасности личности : дисс. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / А. А. Тамодлин. — Саратов, 2006. — 213 с.
36. Логінов О. В. Адміністративно–правове забезпечення інформаційної безпеки органів виконавчої влади: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Національна академія внутрішніх справ України. — К., 2005. — 20 с.
37. Кормич Б. А. Організаційно–правові основи політики інформаційної безпеки України : автореф. дис. ... д–ра юрид. наук: 12.00.07 / Б. А. Кормич. — Х., 2004. — 42 с.
38. Кормич Б.А. Інформаційна безпека : організаційно–правові основи : [навч. посіб.] / Б. А. Кормич. — К. : Кондор, 2004. — 382 с.
39. Кормич Б. А. Організаційно–правові засади політики інформаційної безпеки України : [монографія] / Б. А. Кормич. — Одеса : Юридична література, 2003. — 472 с.
40. Кормич Б. А. Організаційно–правові основи політики інформаційної безпеки України : дис. … д–ра юрид. наук : 12.00.07 / Борис Анатолійович Кормич. — О., 2004. — 427 с.
41. Олійник О. В. Організаційно–правові засади захисту інформаційних ресурсів України : автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / О. В. Олійник. — К., 2006. — 20 с.
42. Стоєцький О. В. Адміністративна відповідальність за порушення в сфері інформаційної безпеки України : дис... канд... юрид. наук : 12.00.07 / Олексій Васильович Стоєцький. — К., 2011. — 198 с.
43. Гурковський В. І. Організаційно–правові питання взаємодії органів державної влади у сфері національної інформаційної безпеки : дис... канд... юрид. наук : 25.00.02 / Володимир Ігорович Гурковський. — К., 2004. — 225 с.
44. Линник Г. М. Адміністративно–правове регулювання інформаційної безпеки України : дис... канд... юрид. наук : 12.00.07 / Григорій Миколайович Линник. — К., 2010. — 182 с.
45. Красноступ Г. Проблема визначення об’єкта та предмета інформаційного права / Г. Красноступ // Право України. — 2007. — № 5. — С. 125—127.
46. Гетманцев Д. До питання про інформаційне право як самостійну галузь права України / Д. Гетманцев // Підприємство, господарство, право. — 2007. — № 3. — С. 88—92.
47. Яременко О. Інформаційна сфера в Україні як об’єкт правового регулювання / О. Яременко // Підприємство, господарство, право. — 2006. — № 1. — С. 80—84.
48. Постульга В. Дещо про інформаційне право / В. Постульга // Підприємство, господарство, право. — 2003. — № 2. — С. 53—58.
49. Соснін О. Передумови формування в Україні інформаційного права / О. Соснін // Право України. — 2005. — № 11. — С. 99—103.
50. Письменицький А. А. Информационное право Украины / А. А. Письменницкий. — Харьков : «Бизнес Информ», 1996. — 208 с.
51. Основи інформаційного права України : [навч. посіб.] / [В. С. Цимбалюк, В. Д. Гавловський, В. В. Гриценко та ін.; за ред. М. Я. Швеця, Р. А. Калюжного та П. В. Мельника]. — К. : Знання, 2004. — 274 с.
52. Марущак А. І. Інформаційне право: доступ до інформації : [навч. посіб.] / — К. : «КНТ», 2007. — 535 с.
53. Марущак А. І. Інформаційне право: регулювання інформаційної діяльності : [навч. посіб.] / — К. : Видавничий дім «Скіф», КНТ, 2008. — 344 с.
54. Цимбалюк В. С. Інформаційне право (основи теорії і практики) : [монографія] / — К. : «ОсвітаУкраїни», 2010. — 388 с.
55. Кормич Б. А. Інформаційне право : [підручник] / — Х. :БУРУН і К, 2011. — 334 с.
56. Основи інформаційного права України : [навч. посіб., 2–е вид.] / [В. С. Цимбалюк, В. Д. Гавловський, В. М. Брижко та ін.; за ред. М. Я. Швеця, Р. А. Калюжного та П. В. Мельника] — К. : Знання, 2009. — 414 с.
57. Копылов В. А. Информационное право. — М., 1997. — 510 с.
58. Рассолов М. М. Информационное право : [учеб. пособие] / М. М. Рассолов. — М., 1999. — 398 с.
59. Бачило И.Л. Информационное право. Основы практической информатики / И. Л. Бачило. — М., 2001. — 353 с.
60. Бачило И.Л. Информационное право / [И. Л. Бачило, В. Н. Лопатин, М. А. Федотов; под. ред.. Б.Н. Топорнина]. — СПб., 2001. — 787 с.
61. Бачило И. Л. Информационное право : [учебник] / И. Л. Бачило. — М. : Издательство Юрайт; ИД Юрайт, 2010. — 454 с.
62. Кримінальний кодекс України : Закон України //Відомості Верховної Ради України — 2001. — № 25–26. — Ст. 131.
63. Азаров Д.С. Кримінальна відповідальність за злочини у сфері комп’ютерної інформації: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Д. С. Азаров. — К., 2003. — 18 с.
64. Орлов С. О. Кримінально–правова охорона інформації в комп’ютерних системах та телекомунікаційних мережах: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 / С. О. Орлов. — Х., 2004. — 20 с.
65. Розенфельд Н. А. Кримінально–правова охорона інформації в комп’ютерних системах та телекомунікаційних мережах : автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Н. А. Розенфельд. — К., 2003. — 17 с.
66. Рудик М. В. Незаконний збут, розповсюдження комп’ютерної інформації з обмеженим доступом : автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 / М. В. Рудик. — О., 2007. — 19 с.
67. Карчевський М. В. Кримінальна відповідальність за незаконне втручання в роботу електронно–обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж (аналіз складу злочину) : автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 / М. В. Карчевський. — Х., 2003. — 19 с.
68. Рудик М. В. Незаконний збут, розповсюдження комп’ютерної інформації з обмеженим доступом : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Михайло Вікторович Рудик. — Х., 2007. — 221 с.
69. Благодарний А.М. Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про державну таємницю : дис. … канд… юрид. наук: 12.00.07 / Андрій Миколайович Благодарний. — К., 2006. — 200 с.
70. Баскаков В.Ю. Адміністративно–правовий режим інформації з обмеженим доступом : дис. … канд… юрид. наук: 12.00.07 / Володимир Юрійович Баскаков. — К., 2012. — 193 с.
71. ТунікА. В. Правовий захист персональних даних в Україні: дис. … канд… юрид. наук: 12.00.07 / Андрій Володимирович Тунік. — К., 2012. — 212 с.
72. Чуприна О. В. Адміністративна відповідальність за порушення права на інформацію: дис. … канд… юрид. наук: 12.00.07 / Оксана Василівна Чуприна. — К., 2013. — 200 с.
73. Головкова О. М. Адміністративна відповідальність за порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності : дис. … канд… юрид. наук: 12.00.07 / Ольга Миколаївна Головкова. — Ірпінь, 2009. — 205 с.
74. Гришина Н. В. Соціально–правовий аспект адміністративної відповідальності : дис. … канд… юрид. наук: 12.00.07 / Н. В. Гришина. — Харків, 2007. — 205 с.
75. Літошенко О. С. Адміністративна відповідальність як вид соціальної відповідальності : дис. … канд… юрид. наук: 12.00.07 / Олена Святославівна Літошенко. — К., 2004. — 199 с.
76. Бугайчук К. Л. Адміністративні проступки: сутність та організаційно–правові заходи їх профілактики : дис. … канд… юрид. наук: 12.00.07 / Констянтин Леонідович Бугайчук. — Харків, 2002. — 243 с.
77. Дідук А.Г. Правовий режим конфіденційної інформації: цивільно–правовий аспект: дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Алла Григорівна Дідук. — Х., 2008. — 243 с.
78. Кулініч О.О. Інформація з обмеженим доступом як об’єкт цивільних відносин : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Ольга Олексіївна Кулініч. — О., 2006. — 200 с.
79. Івченко Т. В. Цивільно–правове регулювання комерційної таємниці як об'єкта права інтелектуальної власності в Україні : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Тетяна Володимирівна Івченко. — К., 2009. — 200 с.
80. Колісник А. С. Цивільно–правовий захист комп'ютерного програмного забезпечення : : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Артем Семенович Колісник. — О., 2007. — 187 с.
81. Ришкова О. В.. Захист прав інтелектуальної власності за цивільним законодавством України : дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Олена Валеріївна Ришкова. — О., 2007. — 197 с.
82. Ващинець І. І. Цивільно–правова охорона авторських прав в умовах розвитку інформаційних технологій : дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Іван Іванович Вашинець. — К., 2006. — 219 с.
83. Гура М. В. Цивільно–правова охорона Інтернет–сайту в Україні: дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Максим Васильович Гура. — К., 2006. — 211 с.
84. Мотлях О. І. Питання методики розслідування злочинів у сфері інформаційних комп’ютерних технологій: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / О. І. Мотлях. — К., 2005. — 20 с.
85. Поливанюк В. Д. Особливості розслідування злочинів, вчинених у банківській системі України з використанням сучасних інформаційних технологій: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / В. Д. Поливанюк. — К., 2008. — 17 с.
86. Пашнєв Д. В. Використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів, вчинених із застосуванням комп’ютерних технологій: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Д. В. Пашнєв. — Х., 2007. — 18 с.
87. Паламарчук Л. П.. Криміналістичне забезпечення розслідування незаконного втручання в роботу електронно–обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж : автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Л. П. Паламарчук. — К., 2005. — 18 с.
88. Самойленко О. А. Особливості розслідування викрадень майна, вчинених із використанням комп’ютерних технологій : автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / О. А. Самойленко. — Х., 2007. — 20 с.
89. Журба А. І. Особливості предмета доказування у справах про комп’ютерні злочини: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / А. І. Журба. — Х., 2008. — 19 с.
90. Білоусов А. С. Криміналістичний аналіз об’єктів комп’ютерних злочинів : автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / А. С. Білоусов. — К., 2008. — 19 с.
91. Бірюков В. В. Використання комп’ютерних технологій для фіксації криміналістично значимої інформації у процесі розслідування : автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / В. В. Бірюков. — К., 2001. — 20 с.
92. Борисова Л. В. Транснаціональні комп’ютерні злочини як об’єкт криміналістичного дослідження : автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Л. В. Борисова. — К., 2007. — 19 с.
93. Суслопаров А. В. Информационные правонарушения : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08«Уголовное право, кримінологія, уголовно–исправительное право» / А. В. Суслопаров. — Красноярск, 2008. — 24 с.
94. Букалерова Л. А. Информационные правонарушения в сфере государственного и муниципального управления: законодательные и правоприменительные проблемы: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. юрид. наук : спец. 12.00.08«Уголовное право, криминология, уголовно–исправительное право» / Л. А. Букалерова. — Москва, 2007. — 44 с.
95. Суслопаров А. В. Компьютерные преступления как разновидность преступлений информационного характера : автореф. дис. … канд. юрид. наук : «Уголовное право, криминология, уголовно–исправительное право» / А. В.Суслопаров. — Красноярск, 2010. — 24 с.
96. Устьев Л. Г. Уголовная ответственность за коррупционные информационные преступления : автореф. дис. … канд. юрид. наук : «Уголовное право, кримінологія, уголовно–исправительное право» / Л. Г. Устьев. — Тамбов, 2010. — 24 с.
97. Полушкин А. В. Информационное правонарушение: понятие и виды : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.14 / Александр Васильевич Полушкин. — Екатеринбург, 2009. — 223 с.
98. Общая теория права и государства : [учебник для вузов] / [В. С. Афанасьев,А. П. Герасимов, В. И. Гойман и др.] / — М.: Юристъ. — 2001. — 517 с.
99. Теория права и государства: [Учебник] /Под общей ред. В. В. Лазарева / — М.: Закон и право. — 2001. — 551 с.
100. Скакун О.Ф. Теория государства и права: [Учебное пособие]. — Х.: Консум. — 2000. — 704 с.
101. Кодекс України про адміністративні правопорушення : Закон України // Відомості Верховної Ради Української РСР (ВВР). — 1984. — додаток до № 50. — Ст. 1122.
102. Адміністративна відповідальність (загальні положення та правопорушення у сфері обігу наркотиків): [Навчальний посібник] / За заг. ред. доктора юридичних наук, професора І.П. Голосніченка. — К.: КІВС, 2003. —112 с.
103. Адміністративна відповідальність в Україні: [Навчальний посібник] / За заг. ред. доц. А.Т.Комзюка. 2–е вид., перероб. і доп. — Харків: Ун–т внутр. справ, 2000. — 99 с.
104. Про звернення громадян : Закон України // Відомості Верховної Ради України. —1996. — N 47. — Cт. 256.
105. Чернецький О. Л. Правове регулювання адміністративно– відповідальності неповнолітніх в Україні : дис... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Олександр Леонідович Чернецький. — Х., 2007. — 205 с.
106. Остапенко О. І. Адміністративна деліктологія. — Львів: Львівський ін–т внутр. справ при Укр. акад. внутр. справ, 1995. — 312 с.
107. Теорія держави та права : підручник (за вимогами кредитно–модульної системи навчання) / [Є.О. Гіда, Є.В. Білозьоров, А.М. Завальний, А.О. Осауленко та ін.; за заг. ред. Є.О. Гіди] / — К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2011. — 363 с.
108. Адміністративне право України: [Підручник для юрид. вузів і фак.] / За ред. Ю.П. Битяка. — Харків : Право, 2000. — 520 с.
109. Конституція України // Відомості Верховної Ради. — 1996. — № 30. — Ст. 14
110. Кушакова Н. В. Конституційне право на інформацію в Україні (порівняльний аналіз) : дис. … канд… юрид. наук: 12.00.02 / Наталія Вадимівна Кушакова. — К., 2003. — 243 с.
111. Бачило И.Л. Информационное право: основы практической информатики : [Учеб. пособие]. / И. Л. Бачило. — М.: Юринформцентр, 2001. — 352 с.
112. Огородов О. А. Информационное право : [учебник] / О. А. Огородов. — М. : Издательство Юрайт. — 2007. — 354 с.
113. Об участие в международном информационном обмене : Закон Российской Федерации. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://lenizdat.ru.
114. Арістова І.В. Державна інформаційна політика та її реалізація в діяльності ОВС України: організаційно–правові засади : дис… д–ра. юрид. наук: 12.00.07 / Ірина Вікторівна Арістова. — Х., 2002. — 408 с.
115. Словник іншомовних слів / За ред. О. С. Мельничука. — К., 1974. — 775 с.
116. Правове забезпечення інформаційної діяльності в Україні / [За заг. Ред.. Ю. С. Шемшученка, І. С. Чижа] / — К. : ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2006. — 384 с.
117. Копылов В. А. Информационное право : [учебник] / В. А. Копылов. — М. : Юристъ, 2005. — 512 с.
118. Соснін О. В. Проблеми державного управління системою національних інформаційних ресурсів з наукового потенціалу України / Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. — К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. — 572 с.
119. Лопатин В. Н. Информационная безопасность России: Человек. Общество. Государство. / Санкт–Петербургский университет МВД России. — СПб. : Фонд «Университет», 2000. — 428 с.
120. Баранов А. Информационный суверенитет или информационная безопасность ? / А. Баранов // Нац. безпека і оборона. — 2001. — № 1(13). — С. 70—76
121. Крутских А. междунароной информационной безопасности/ А. Крутских, А. Федоров // Международная Жизнь. — 2000. — № 2. — С. 43—47.
122. Березовська І. Р. Адміністративно–правові засоби забезпечення інформаційної безпеки в Україні : автореф дис. канд. юр. наук : 12.00.07 / І. Р. Березовська. — К., 2012. — 18 с.
123. Красіков Д. О. Правове забезпечення інформаційної безпеки в діяльності органів внутрішніх справ України : автореф дис. канд. юр. наук : 12.00.07. — К., 2012. — C. 20.
124. Ліпкан В. А. Систематизація інформаційного законодавства України : [Монографія] / В. А. Ліпкан, В. А, Залізняк / За заг. ред.. В. А. Ліпкан. — К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2012. — 304 с.
125. Бєляков К. І. «Інформаційна» аксіоматика у праві: проблеми формування / К. І. Бєляков // Науковий вісник Юрид. академії МВС України. — 2004. — № 3. — С. 263 – 269.
126. Брель О. С. Юридична відповідальність за окремі види порушень інформаційних прав суб’єктів господарювання / О. С. Брель // Університетські наукові записки. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Unz/2011_3/33.pdf.
127. Тилле А. А. Сравнительный метод в юридических дисциплинах / А. А. Тилле, Г. В. Швеков. — М. : Высш. шк., 1978. — 192 с.
128. Исаков В. Б. Юридические факты в советском праве / Исаков В. Б. — М. : Юрид. лит., 1984. — 144 с.
129. Тихомиров Ю. А. Теория закона. — М.: Наука, 1982. — 257 с.
130. Рассолов М. М. Проблемы теории государства и права : [учеб. пособие для студ. вузов, обучающихся по специальности 03.05.01 «Юриспруденция»] / Рассолов М. М. — М. : ЮНИТИ–ДАНА: Закон и право, 2007. — 431 с.
131. Блажко П. К. Совокупность правонарушений по советскому праву : (Понятие и юрид. значение) / Блажко П. К. — Казань : Казан. ун–т, 1988. — 97 с.
132. Ожегов С. И. Словарь русского языка : ок. 57 000 слов. – [15–е изд., стереотип.] / Ожегов С. И. ; под ред. д–ра филол. наук, проф. Н. Ю. Шведовой. — М. : Рус. яз., 1984. — 816 с.
133. Дрейслер И. С. Классификация правонарушений по советскому социалистическому праву / И. С. Дрейслер // Научная конференция по работам, выполненным в 1964 г. : [тезисы докл.]. — Х., 1965. — С. 62—64.
134. Хавронюк М. І. Дисциплінарні правопорушення і дисциплінарна відповідальність : [навчальний посібник] / М. І. Хавронюк. — К. : Атіка, 2003. — 240 с.
135. Комаров С. А. Общая теория государства и права : [курс лекций] / Комаров С. А. — [2–е изд., исправ. и допол.]. — М. : Манускрипт, 1996. — 312 с.
136. Репетева О. Е. О понятии и видах правонарушений в сфере труда / О. Е. Репетева // Право и политика. — 2009. — № 3. — С. 656 — 662.
137. Философия уголовного права / [сост., ред. и вступ. статья д–ра юрид. наук, проф. Ю. В. Голика]. — СПб. : Юридический центр Пресс, 2004. — 348 с.
138. Шершеневич Г. Ф. Философия права : [Т.1 в 4–х вып.] / Габриэль Феликсович Шершеневич. — М. : Бр. Башмаковы, 1912. Т. 1. — Вып. 3 : Общая теория права. — 1912. — С. 513—698.
139. Cамощенко И. С. Понятие правонарушения по советскому законодательству / Cамощенко И. С. ; ВИЮН. — М. : Юрид. лит., 1963. — 286 с.
140. Сыроватская Л. А. Ответственность по советскому трудовому праву / Л. А. Сыроватская. — М. : Юрид. лит., 1974. — 184 с.
141. Маштаков И. В. Сравнительно–правовая характеристика правонарушений : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Игорь Владимирович Маштаков. — Тольятти, 2005. — 211 с.
142. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави : [навч. посібник] / Рабінович П. М. — [9–е вид., зі змінами]. — Львів : Край, 2007. — 192 с.
143. Луць Л. А. Загальна теорія держави та права : [навч.–метод. посібник (за кредитно–модульною системою)] / Луць Л. А. — К. : Атіка, 2008. — 411 с.
144. Иванов А. А. Правонарушение и юридическая ответственность. Теория и законодательная практика : [учебное пособие для студ. вузов, обучающихся по спец. 02.11.00 «Юриспруденция»] / А. А. Иванов, В. П. Иванов. — [2–е изд., перераб. и доп.]. — М. : ЮНИТИ – ДАНА; Закон и право, 2006. — 159 с.
145. Скакун О. Ф. Теорія держави і права : [підручник] / О. Ф. Скакун; [пер. з рос.]. — Харків : Консум, 2012. — 656 с.
146. Загальна теорія держави і права : підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів / [М. В. Цвік, В. Д. Ткаченко, Л. Л. Рогачова та ін.]; за ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченка, О. В. Петришина. — Харків : Право, 2002. — 432 с.
147. Загальна теорія держави і права : навчальний посібник / [А. М. Колодій, В. В. Копєйчиков, С. Л. Лисенков та ін.] ; за ред. В. В. Копєйчикова. —[стереотип. вид.]. –– К. : Юрінком Інтер, 2001. — 320 с.
148. Сырых В. М. Теория государства и права : [учебник для вузов] / Сырых В. М. — [3–е. изд., перераб. и доп.]. — М. : Юстицинформ, 2007. — 704 с.
149. Лазарев В. В. Теория государства и права : [учебник для вузов] / В. В. Лазарев, С. В. Липень. — [3–е изд., испр. и доп.]. — М. : Спарк, 2004. — 528 с.
150. Теория государства и права : [учебник] / под ред. В. К. Бабаева. — М. : Юристъ, 2003. — 592 с.
151. Проблемы общей теории права и государства : [учебник для вузов] / под общ. ред. академика РАН, д–ра юрид наук, проф. В. С. Нерсесянца. — М. : НОРМА, 2006. — 832 с.
152. Венгеров А. Б. Теория государства и права : [учебник] / А. Б. Венгеров. — [2–е изд.]. — М. : Омега — Л, 2005. — 608 с.
153. Теория государства и права : [учебник] / под ред. В. М. Корельского и В. Д. Перевалова. — М. : Инфра–Норма, 1997. — 570 с.
154. Марчук В. М. Нариси з теорії права : [навчальний посібник] / В. М. Марчук, Л. В. Ніколаєва. — К. : Істина, 2004. — 304 с.
155. Кузнецова Н. Ф. Избранные труды / Кузнецова Н. Ф. ; [предисловие акад. В. Н. Кудрявцева]. — СПб. : Юрид. центр Пресс, 2003. — 834 с.
156. Малеин Н. С. Правонарушение : понятие, причини, ответственность / Н. С. Малеин. — М. : Юрид. лит., 1985. — 192 с.
157. Коробов П. В. Уголовный проступок : “за” и “против” / П. В. Коробов // Изв. вузов. Правоведение. — 1990. — № 5. — С. 90—96.
158. Параскевова С. А. Понятие и социальная сущность гражданского правонарушения (теоретические проблемы) : дис. ... доктора юрид. наук : 12.00.03 / Светлана Андреевна Параскевова. — М., 2006. — 367 с.
159. Теория государства и права : [курс лекций] / под ред. Н. И. Матузова и А. В. Малько. — М. : Юристь, 2001. — 776 с.
160. Штанько А. О. Правопорушення як вид правової поведінки : дис... канд... юрид. наук : 12.00.01 / Артем Олександрович Штанько. — К., 2009. — 272 с.
161. Лихолоб В. Г. Правопорушення: правова і моральна оцінка : [Навч. посібник]. — К: Українська академія внутрішніх справ, 1994. — 172 с.
162. Лунев А.Е. Административная ответственность за правонарушения. — М.: Госюриздад, 1961. — 187 с.
163. Галаган И.А. Административная ответственность в СССР (государственное и материальноправовое исследование). — Воронеж: Изд–во Воронежского университета, 1970. — 252 с.
164. Опрышко В.Ф. Административная ответственность за правонарушения. — К.: О–во "Знание" УССР, 1986. — 48 с.
165. Основы государства и права Украины / Под ред. И. Н. Пахомова.