ПРАВО ОСОБИ НА АПЕЛЯЦІЙНЕ ОСКАРЖЕННЯ ВИРОКУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЇ

brief description

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

Теремецький Владислав Іванович

УДК 343.131.5 (477)

ПРАВО ОСОБИ НА АПЕЛЯЦІЙНЕ ОСКАРЖЕННЯ ВИРОКУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЇ

Спеціальність: 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
Янович Юрій Павлович
кандидат юридичних наук,
доцент

Харків – 2010

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………….………….………3
Розділ 1
Право на апеляційне оскарження вироку – процесуальна гарантія прав і законних інтересів особи у сфері кримінального судочинства......................11
1.1. Поняття і юридичний зміст права особи на апеляційне оскарження вироку…………….......………………………………………………….……..….....11
1.2. Об’єкт та суб’єкти апеляційного оскарження вироку…............…..……28
1.3. Предмет апеляційного оскарження вироку…………………….….…….63
Висновки до розділу……………………….…………………..……..…….….73
Розділ 2
Процесуальний порядок реалізації особою права на апеляційне оскарження вироку………………………………………………………….…….75
2.1. Вимоги, що ставляться до форми та змісту апеляції……………..…….75
2.2. Процесуальний порядок апеляційного оскарження вироку…….…….100
Висновки до розділу………………………………………………….………113
Розділ 3
Додаткові процедури реалізації права особи на апеляційне оскарження вироку………………………………………………………………….………...…114
3.1. Повідомлення про надходження апеляції………………….…………...114
3.2. Приєднання до апеляції………………….………………….………...…120
3.3. Доповнення та зміна апеляції……………………………….…….…….126
3.4. Заперечення на апеляцію……………………………….….……….…....150
3.5. Відкликання апеляції та відмова від неї.………………….…………....161
Висновки до розділу…..……………………………………….……………..179
Висновки………………………………………………………………….…..180
Додатки…………………….…………………………………………….…...186
Список використаних джерел………………………………………….….197

ВСТУП

Актуальність теми. Стаття 129 Конституції України передбачає, що однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду у визначених законом випадках.
Інститут апеляції є принципово новим для українського кримінально-процесуального законодавства. Він розглядається Європейським Судом як один з ефективних засобів захисту прав людини в більшості держав – членів Ради Європи. Його наявність є важливою гарантією відправлення правосуддя, що дозволяє швидко виправляти помилки, допущені при провадженні в суді першої інстанції. У зв’язку з цим, дослідження змісту процесуального права особи на апеляційне оскарження вироку та особливостей його реалізації має важливе як теоретичне, так і практичне значення.
Результати узагальнення судової практики свідчать, що останніми роками кількість апеляцій, поданих на вироки судів першої інстанції, збільшується. Так, у 2005 р. на рішення місцевих судів надійшло 36,5 тис. апеляцій (задоволено 12,6 тис.), у 2006 р. – 35,4 тис. (задоволено 12,9 тис.), у 2007 р. – 39,3 тис. (задоволено 15 тис.), а в 2008 р. їх кількість вже склала 46,4 тис. (задоволено 15,3 тис.) . Це означає, що сторони кримінального процесу все більш активно використовують своє право на апеляційне оскарження вироку, яке розглядається ними як ефективний механізм виправлення судових помилок. Саме тому право на перевірку вироку вищою судовою інстанцією у низці міжнародно-правових документів проголошено як одне з найважливіших прав людини й громадянина.
Окремі аспекти реалізації особою права на апеляційне оскарження вироку досліджувалися у працях учених-процесуалістів колишніх Російської імперії та СРСР, багатьох вітчизняних науковців, зокрема, Л. О. Богословської, Н. Р. Бобечка, Т. В. Варфоломеєвої, Т. Б. Вільчик, М. М. Гродзінського, Д. О. Захарова, О. Ю. Костюченко, Л. М. Лобойка, В. Т. Маляренка, І. Ю. Мірошникова, Г. М. Омельяненко, П. П. Пилипчука, А. Л. Ривліна, М. І. Сірого, Д. В. Філіна, О. Г. Шило, О. Г. Яновської, а також зарубіжних дослідників.
Незважаючи на значну кількість наукових розробок з цієї проблематики, дотепер залишаються недостатньо вивченими на теоретичному рівні питання щодо юридичного змісту та структури права особи на апеляційне оскарження вироку, передумов його виникнення та умов реалізації, обсягу прав і обов’язків суб’єктів апеляційного оскарження, меж оскарження ними вироку, процедури подання апеляцій, доповнень та змін до неї тощо. Недосконалість процесуальної теорії призвела до того, що під час внесення змін і доповнень до чинного Кримінально-процесуального кодексу України у 2001 році питання апеляційного оскарження вироку були викладені законодавцем неповно та неоднозначно. Крім того, це спричинило появу різних підходів до правового регулювання порядку апеляційного оскарження вироку в проектах КПК України . Зазначені обставини не можуть негативно не позначатися на правозастосовній діяльності і, як наслідок, на рівні забезпеченості прав людини у сфері кримінального судочинства. Наведені фактори обумовлюють актуальність теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до пункту 6 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004–2009 років, затверджених наказом МВС України від 5 липня 2004 р. № 755, та пункту 9.3 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006–2010 роки, схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ 12 грудня 2005 року.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є наукове вирішення комплексу проблем, які виникають у ході забезпечення учасникам кримінального процесу права на апеляційне оскарження вироку, а також обґрунтування низки пропозицій, спрямованих на вдосконалення кримінально-процесуального законодавства України і правозастосовної практики з цього питання.
Відповідно до мети дослідження було поставлено і вирішено такі основні завдання:
– дослідити правову природу права особи на апеляційне оскарження вироку, його структуру та зміст;
– з’ясувати сутність і значення передумов виникнення права на апеляційне оскарження вироку, вивчити їх відмінності від умов його реалізації;
– уточнити поняття та зміст об’єкта і предмета апеляційного оскарження;
– визначити коло суб’єктів апеляційного оскарження вироку, обсяг і межі їх процесуальних повноважень;
– охарактеризувати вимоги до форми і змісту апеляцій та сформулювати пропозиції, спрямовані на удосконалення їх переліку в кримінально-процесуальному законодавстві України;
– виявити прогалини і суперечності в питаннях правового регулювання процесуального порядку апеляційного оскарження вироку та запропонувати його оптимальну нормативну модель;
– з’ясувати сутність і значення додаткових процедур реалізації права особи на апеляційне оскарження вироку.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають під час апеляційного оскарження особою вироку в кримінальному судочинстві України.
Предметом дослідження є право особи на апеляційне оскарження вироку та процесуальний порядок його реалізації.
Методи дослідження. У роботі використовувалися загальний діалектичний метод наукового пізнання дійсності, а також низка спеціальних наукових методів дослідження. Так, історико-правовий метод застосовувався для вивчення генезису інституту апеляційного оскарження вироку в Україні, розвитку законодавства і становлення наукової думки у дорадянський, радянський та сучасний період. За допомогою порівняльно-правового методу здійснено аналіз норм КПК України, відповідних положень проектів КПК та кримінально-процесуального законодавства зарубіжних країн, що дозволило розробити та запропонувати оптимальний кримінально-процесуальний порядок апеляційного оскарження особою вироку. Формально-логічний метод було використано при розробці визначення понять «передумови апеляційного оскарження», «додаткова апеляція», «заперечення на апеляцію», «приєднання до апеляції» тощо та класифікації апеляцій. Шляхом застосування структурного методу було визначено юридичний зміст права особи на апеляційне оскарження вироку та його поступову реалізацію відповідно до кожного етапу апеляційного провадження. Статистичний метод використовувався при узагальненні й аналізі даних судової практики щодо апеляційного оскарження вироку. Метод моделювання і прогнозування застосовувався при розробці науково-теоретичних моделей змін до чинного кримінально-процесуального законодавства України з метою його удосконалення, зокрема, на етапі апеляційного оскарження вироку. Для отримання емпіричних даних застосовувався соціологічний метод дослідження: вивчення за спеціальною програмою кримінальних справ; опитування за розробленими анкетами адвокатів.
Інформаційною та нормативною основою дисертації є Конституція України, міжнародно-правові акти, національне кримінально-процесуальне законодавство та законодавство зарубіжних країн (Великобританії, США, Німеччини, Франції, Росії, Казахстану, Вірменії, Узбекистану, Молдови та Киргизії), проекти КПК України, рішення Європейського Суду з прав людини, постанови Пленуму Верховного Суду України, накази Генерального прокурора України, а також історичні правові пам’ятки з питань апеляційного оскарження вироку.
Теоретичною базою дослідження є наукові роботи із філософії, теорії права, прокурорського нагляду, кримінально-процесуального та цивільно-процесуального права.
Емпіричне підґрунтя дисертації складають: дані, отримані при вибірковому вивченні 112 кримінальних справ, що розглядалися місцевими та апеляційними судами Харківської і Вінницької областей протягом 2002–2009 рр.; судові прецеденти Європейського Суду з прав людини; результати узагальнень практики Верховного Суду України; узагальнення судової практики з питань дотримання судами Вінницької області законодавства при прийнятті апеляцій та призначенні кримінальних справ до апеляційного розгляду; результати анкетування понад 120 адвокатів із спірних і проблемних питань застосування кримінально-процесуального законодавства України в частині апеляційного оскарження вироку, а також особистий практичний досвід здобувача на посаді помічника судді місцевого суду (1998–1999 рр.), а з 1999 р. – адвоката Харківської обласної колегії адвокатів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в Україні вперше проведено системне дослідження теоретичних і практичних проблем, пов’язаних з реалізацією права особи на апеляційне оскарження вироку.
У дисертації містяться такі основні наукові положення і висновки, які характеризуються певним ступенем наукової новизни та виносяться на захист:
вперше:
– запропоновано власне визначення поняття права особи на апеляційне оскарження вироку як передбаченої кримінально-процесуальним законом системи можливих процесуальних дій певного учасника процесу у конкретній кримінальній справі, спрямованої на охорону та захист його прав і законних інтересів або прав і законних інтересів особи, яку він представляє чи захищає, з метою перевірки законності й обґрунтованості вироку, ухваленого судом першої інстанції;
– розкрито структуру суб’єктивного права на апеляційне оскарження вироку, котра включає право особи, яка є стороною у справі, на: подання до суду апеляції, доповнень і змін до неї; вимогу щодо прийняття судом першої та апеляційної інстанції апеляції, поданої особою, її представником чи захисником; розгляд апеляції у відповідному суді; вирішення апеляції;
– сформульовано визначення поняття «приєднання до апеляції», котре розуміється як додавання певного процесуально значущого документа (письмової заяви), в якому чітко формулюється ставлення його автора до думки, висловленої у раніше поданому іншому процесуальному документі (апеляції), з метою висловлення своєї підтримки усіх доводів і вимог, викладених у останньому;
– запропоновано визначення поняття «відкликання апеляції» як одного із проявів вільного волевиявлення апелянта, що полягає в його небажанні реалізувати використане ним або його представником чи захисником право на апеляційне оскарження вироку (іншого рішення суду) до початку розгляду справи в суді апеляційної інстанції, виражене у письмовій формі;
– дано власне визначення відмови від апеляції, під якою слід розуміти прояв небажання особи, виражений у письмовій або усній формі, реалізувати використане нею право на апеляційне оскарження вироку (іншого рішення суду) у процесі апеляційного розгляду справи шляхом відмови від усіх вимог, заявлених в апеляції, або від однієї чи декількох з них;
удосконалено:
– визначення поняття «апеляція», що являє собою процесуальний документ, поданий особою як стороною у процесі, в якому міститься прохання перевірити в апеляційному порядку правосудність вироку або іншого рішення, постановленого судом першої інстанції; запропоновано класифікацію апеляцій;
– визначення поняття «заперечення на апеляцію», під яким розуміється процесуальний документ, у котрому міститься певна незгода з позицією того або іншого апелянта, що виражена в поданій ним апеляції. Обґрунтовано положення, що заперечення на апеляцію не має самостійного процесуального значення, перебуває в тісному зв’язку з тією апеляцією, на яку воно подане, і залежить від останньої. Тому врахування особою, яка подає заперечення на апеляцію, вимог, зазначених у ст. 350 КПК, є її правом, а не обов’язком;
дістали подальшого розвитку:
– положення кримінально-процесуальної теорії щодо співвідношення об’єкта та предмета апеляційного оскарження. Об’єкт апеляційного оскарження визначено як рішення суду першої інстанції, на яке відповідно до закону особа має право подати апеляцію з метою захисту своїх інтересів у кримінальній справі. Предметом апеляційного оскарження запропоновано вважати порушення прав та законних інтересів апелянта або особи, яку він представляє чи захищає, котрі відносяться до фактичного та (або) юридичного боку справи, що, на його думку, мали місце при її розгляді та вирішенні;
– пропозиції щодо необхідності встановлення в законі строку повідомлення сторін про надходження апеляцій та надіслання копій апеляцій, що надійшли до суду, особам, зазначеним у ст. 348 КПК, одночасно з направленням відповідних повідомлень.
Практичне значення одержаних результатів дисертації полягає в тому, що вони можуть бути використані: а) у науково-дослідницьких цілях – як основа для подальшого вивчення механізму реалізації суб’єктивного процесуального права на апеляційне оскарження вироку; б) у нормотворчій діяльності – для вдосконалення чинного кримінально-процесуального законодавства та розробки проекту нового КПК України (додаток А дисертації); в) у правозастосовній діяльності – як підґрунтя для правильного тлумачення і застосування кримінально-процесуальних норм суб’єктами кримінального процесу – судом, прокурорами, захисниками, представниками тощо; г) у навчальному процесі – при вивченні курсу кримінального процесу та спецкурсів курсантами, студентами і слухачами вищих юридичних навчальних закладів, а також у системі підвищення кваліфікації та спеціалізації практичних працівників.
Результати дисертації впроваджені в практичну діяльність адвокатів Харківської обласної колегії адвокатів з питань апеляційного оскарження вироків (акт впровадження від 24 листопада 2009 року), а також використовуються у навчальному процесі Харківського національного університету внутрішніх справ під час читання лекцій, проведення практичних і семінарських занять із курсу «Кримінальний процес» (акт впровадження від 24 листопада 2009 року).
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри кримінального процесу Харківського національного університету внутрішніх справ та оприлюднювалися на таких науково-практичних конференціях: «Конституція – основа державно-правового будівництва і соціального розвитку України» (м. Харків, 30 червня 2001 р.), «Судова реформа в Україні: проблеми і перспективи» (м. Харків, 18–19 квітня 2002 р.), «Сучасні проблеми права, державної безпеки життєдіяльності людини, формування громадянського суспільства» (м. Харків, 19–20 березня 2002 р.), «Сучасні проблеми юридичної науки та практики» (м. Харків,
23–24 квітня 2007 р.), «Юридична наука очима молодих вчених» (м. Харків, 16–17 травня 2008 р.), а також на науково-практичному семінарі «Проблеми судової реформи в Україні» (м. Харків, 9 квітня 2008 р.).
Публікації. Основні положення й висновки дисертації викладено у сімох статтях, які опубліковано в наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, а також у шістьох тезах доповідей та повідомлень на науково-практичних конференціях та семінарах.

bibliography

ВИСНОВКИ

У ході проведеного дисертаційного дослідження отримано наступні наукові і практичні результати, які сприятимуть вирішенню проблемних питань, пов’язаних із механізмом реалізації права особи на апеляційне оскарження вироку:
1. Запровадження у червні 2001 року інституту апеляційного оскарження істотно розширило можливості сторін кримінального судочинства домогтися справедливого вирішення справи, наділивши їх правом вимагати нового (повторного) розгляду та її перевірки судом апеляційної інстанції. Апеляційне провадження розглядається як механізм, який має своїм завданням гарантувати кожному захист від неправосудного вироку. А надання сторонам процесу права на його апеляційне оскарження, яке є невід’ємним складовим елементом права особи на судовий захист, виступає важливою гарантією його правосудності.
2. Право на апеляційне оскарження вироку (іншого рішення суду), закріплене в п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є безумовним, оскільки його набуття не залежить від будь-яких особливих попередніх умов, а, отже, носить абсолютний характер. Тому ніхто не може бути позбавлений права на розгляд справи в апеляційному порядку.
3. У КПК доцільно передбачити вичерпний перелік підстав, при встановленні яких суд зобов’язаний відмовити в прийнятті апеляції, а, відповідно, й у порушенні апеляційного провадження у справі. Зокрема, суд (суддя) повинні відмовити в прийнятті апеляції (доповнень, змін та приєднанні до неї), якщо вона буде подана особою, яка згідно зі ст. 348 КПК України не має на це права, а також на судове рішення, яке відповідно до цього Кодексу, не є об’єктом апеляційного оскарження.
При виявленні інших порушень (наприклад, оскарження вироку за межами прав, наданих апелянту законом; вказівка в апеляції на обставини, які не досліджувалися судом першої інстанції відповідно до ч. 3 ст. 299 та ст. 3011 КПК України, порушення вимог, передбачених ч. 2 ст. 355 КПК України тощо) суд повинен діяти в залежності від того, на якому етапі перебуває справа, за аналогією з відкликанням та відмовою від апеляції, а саме: виносити постанову про залишення апеляції без розгляду, якщо справа перебуває в місцевому суді, або ухвалу про закриття апеляційного провадження у разі перебування справи в суді апеляційної інстанції (ч. 4 ст. 359, ст. 364 КПК України). Але якщо апеляція містить зазначені положення лише в окремій частині, то за результатами її розгляду вона повинна бути саме в цій частині залишена без задоволення, про що слід зазначати в ухвалі суду апеляційної інстанції.
4. Об’єктом апеляційного оскарження є рішення суду першої інстанції, на яке відповідно до закону особа має право подати апеляцію з метою захисту своїх інтересів у кримінальній справі.
Залежно від об’єкта апеляційного оскарження визначаються його процедура і предмет, під яким слід розуміти порушення прав та законних інтересів апелянта або особи, яку він представляє чи захищає, котрі відносяться до фактичного та (або) юридичного боку справи, що, на його думку, мали місце при її розгляді та вирішенні. Предмет апеляції кожного конкретного суб’єкта оскарження визначається межами його законних інтересів (приватних, публічних) або інтересів іншої особи, яку він представляє чи захищає.
Предмет апеляційного оскарження та предмет судового розгляду (перевірки) в апеляційному порядку є різними за обсягом правовими категоріями. Перше поняття є проявом реалізації права кожного апелянта на оскарження вироку (іншого рішення суду) і залежить від повноважень, що закріплені в КПК, та обсягу їх реалізації конкретним суб’єктом оскарження. Предмет перевірки в апеляційному порядку є більш об’ємним поняттям, оскільки, по-перше, він визначається повноваженнями суду апеляційної інстанції, який розглядає усі подані сторонами апеляції й заперечення на них, додатково подані матеріали та витребувані судом додаткові докази тощо, а, по-друге, в залежності від юридичної властивості (змісту) оскаржуваного вироку, коло тих питань, що підлягають розгляду судом апеляційної інстанції, може виходити за рамки, встановлені апеляціями сторін.
Межі оскарження вироку, які визначені в апеляціях сторін, будучи обов’язковими для суду апеляційної інстанції, не є виключно межами перевірки вироку. Межі процесуальних повноважень щодо оскарження вироку – це граничний обсяг правомочностей суб’єкта оскарження, що визначається законом (об’єктивний чинник) та правовою позицією у справі (суб’єктивний чинник). Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції визначають рамки перевірки процесуальних актів і рішень суду першої інстанції, використання для цієї мети доказів судом апеляційної інстанції.
5. Використання особами, які беруть участь у справі, наданих їм прав перебуває у прямій залежності від наявності умов, створення яких судом забезпечує можливість здійснення сторонами права на апеляційне оскарження вироку. Водночас, для реалізації особою зазначеного права необхідне дотримання як загальних, що стосуються всіх апелянтів, так і спеціальних, котрі стосуються деяких апелянтів, умов. До перших належать окремі елементи процедури апеляційного оскарження вироку: дотримання порядку та строку його оскарження, передбачених законом вимог щодо форми і змісту апеляції тощо, а до других – різні обставини, які є об’єктивно похідними від процесуального статусу того чи іншого апелянта та визначають межі його прав з оскарження вироку. Для прокурора це, насамперед, захист публічного інтересу, а для інших учасників процесу – порушення їх процесуальних та (чи) матеріальних інтересів.
При недотриманні умов реалізації права на апеляційне оскарження настають диференційовані правові наслідки. Вони залежать від характеру допущених порушень та від того, яким судом будуть встановлені. За загальним правилом, це залишення апеляції без руху (ст. 352 КПК України). У деяких випадках це може бути підставою для визнання апеляції такою, що не підлягає розгляду, а саме: порушення строку на апеляційне оскарження вироку при відсутності клопотання про його відновлення (ч. 1 ст. 353 КПК України); невиконання у встановлений ч. 1 ст. 352 КПК України строк вказівок, що містяться в постанові головуючого про залишення апеляції без руху (ч. 2 ст. 352 КПК України).
6. Збереження в КПК можливості альтернативного оскарження вироку, зокрема, безпосередньо до суду апеляційної інстанції, є недоцільним, оскільки такий порядок оскарження часом створює тяганину, усклад¬нює рух справи тощо. Значно простіше та логічніше, коли кримінальна справа одержує подальший рух разом з поданою апеляцією. Ця точка зору знайшла свою підтримку серед більшості (58 %) опитаних адвокатів Харківської області.
7. Підстави, які призводять до відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження можна поділити на: а) безумовні – це такі причини, які сам законодавець визнає поважними і які тягнуть безумовне відновлення строку апеляційного оскарження вироку; б) умовні, які є не обов’язковими для суду та потребують свого доведення особою. В останньому випадку єдиним критерієм вирішення питання про відновлення строку апеляційного оскарження є поважність причини.
8. Строк, протягом якого сторони повинні повідомлятися про надходження апеляцій, необхідно встановити в межах трьох діб з часу надходження апеляції до суду першої інстанції. Копії апеляцій, які надійшли до суду, особам, зазначеним у ст. 348 КПК, слід надсилати одночасно з направленням відповідних повідомлень, оскільки цей фактор може вплинути на процес формування переконання про необхідність оскарження конкретного вироку.
9. Вважаємо, що особа, яка з будь-якої причини не оскаржила вирок, повинна мати право приєднатися до поданої до суду апеляції іншої особи, на стороні якої вона виступає, шляхом подання письмової заяви про підтримку усіх доводів і вимог, які в ній викладені. Це право необхідно роз’яснювати сторонам у тексті відповідних повідомлень разом з роз’ясненням їм права до початку розгляду справи в суді апеляційної інстанції подати в письмовій формі свої заперечення на апеляцію іншого учасника судового розгляду.
Приєднання до апеляції слід розуміти як додавання певного процесуально значущого документа (як правило, письмової заяви), в якому чітко формулюється ставлення його автора до думки, висловленої у раніше поданому іншому процесуальному документі (апеляції), з метою висловлення своєї підтримки усіх доводів і вимог, викладених у останньому.
10. Під додатковою апеляцією слід розуміти апеляцію, яка є доповненням (зміною) первинної. Основним критерієм, який відрізняє зміну від доповнення апеляції, є повна або часткова зміна правової позиції у справі. Таке доповнення або зміна має одну з наступних форм: 1) додаткова апеляція учасника процесу; 2) додаткова апеляція прокурора.
11. У залежності від змісту поданої апеляції, доповнень та змін до неї первинну апеляцію можна класифікувати на попередню (коротку, тимчасову), що містить одну або частину вимог і обґрунтувань до них, та основну (повну), що містить всі або більшість вимог і обґрунтувань до них. У свою чергу додаткова апеляція може бути: 1) проміжною – у випадку, коли по справі подається декілька додаткових апеляцій; 2) завершальною (остаточною, вичерпною), яка містить усі можливі вимоги, доводи незгоди із судовим рішенням; 3) підготовчою (такою, що обумовлює майбутній виступ).
12. Під запереченням на апеляцію розуміється процесуальний документ, у якому міститься певна незгода з позицією того або іншого апелянта, що виражена в поданій ним апеляції. Заперечення на апеляцію не має самостійного процесуального значення, перебуває в тісному зв’язку з тією апеляцією, на яку воно подане, і залежить від останньої. Тому врахування особою, яка подає заперечення на апеляцію, вимог, зазначених у ст. 350 КПК, є її правом, а не обов’язком.
13. Вважаємо, що, як і при відкликанні апеляції, відмова від неї повинна пов’язуватися не безпосередньо з особою, котра її подала, а з певним суб’єктом оскарження (засудженим, потерпілим та ін.), який у цьому випадку наділяється повноваженнями також щодо відмови від апеляції, поданої його представником або захисником. Заявлення особою клопотання до суду про відкликання або відмову від апеляції, як правило, повинно здійснюватися у письмовій формі.
Особа повинна мати право відмовитися від апеляції повністю або частково. Відмова від неї в цілому прирівнюється до відмови від усіх вимог, заявлених у апеляції. Частковою відмовою від неї слід вважати відмову від частини тих вимог, які апелянт наводив раніше у поданій ним (його представником чи захисником) апеляції.
14. Розроблено пропозиції та рекомендації щодо внесення змін і доповнень до статей 348, 349, 350, 351, 355, 359, 362 Кримінально-процесуального кодексу України (додаток А).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абакумов М. С. Объ отмене заявленія сторонами неудовольствія на приговоры мировыхъ судебныхъ установленій / М. С. Абакумов // Журнал гражданского и уголовного права. — 1886. — № 10. — С. 154—157.
2. Адамайтис М. М. Когда допрашивать свидетелей в апелляционной инстанции / М. М. Адамайтис // Российская юстиция. — 2003. — № 10. — С. 52.
3. Александров А. С. Апелляция в русском уголовном судопроизводстве / А. С. Александров, Н. Н. Ковтун. — Нижний Новгород : Волго-Вятская академия гос. службы, 1999. — 108 с.
4. Александров А. С. Апелляционное производство в уголовном процессе / А. С. Александров, Н. Н. Ковтун // Правоведение. — 2001. — № 5. — C. 153—161.
5. Александров А. С. Основания к отмене (изменению) приговора в суде апелляционной инстанции / А. С. Александров, Н. Н. Ковтун // Государство и право. — 2001. — № 10. — С. 55—62.
6. Александров А. С. Субъекты апелляционного обжалования приговора: пределы процессуальных прав и полномочий / А. С. Александров, Н. Н. Ковтун // Журнал российского права. — 2002. — № 5. — С. 108—115.
7. Альперт С. А. Про суб’єкти опротестування вироків / С. А. Альперт, Л. Г. Пономаренко // Радянське право. — 1986. — № 3. — С. 27—29.
8. Андреев М. Уголовный процесс РСФСР / М. Андреев, Г. Бахров, С. Лозинский; под ред. А. Я. Эстрина. — Л. : Рабочий суд, 1927. — 208 c.
9. Баршев С. И. Об апелляціи в области уголовнаго суда / С. И. Баршев // Журнал Министерства Юстиции. — 1860. — Том 2. — С. 3—32.
10. Басков В. И. Кассационный протест прокурора по уголовному делу / В. И. Басков // Социалистическая законность. — 1976. — № 7. — С. 52—54.
11. Безлепкин Б. Т. Уголовный процесс России : учебное пособие / Б. Т. Безлепкин. — 2-е изд., перераб. и доп. — М. : Проспект, 2004. — 480 с.
12. Безлепкин Б. Т. Комментарий к Уголовно-процессуальному кодексу Российской Федерации (постатейный) / Б. Т. Безлепкин. — М. : Витрэм, 2002. — 832 с.
13. Белоносов В. О. Приговор суда в уголовном судопроизводстве / В. О. Белоносов, Н. А. Громов // Право и политика. — 2001. — № 12. — С. 97.
14. Береговой И. Е. Пределы полномочий вышестоящих судов по изменению приговора : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. юрид. наук. : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс, судоустройство, прокурорский надзор, криминалистика» / И. Е. Береговой. — М., 1981. — 24 с.
15. Бернам У. Судебная адвокатура / У. Бернам, И. В. Решетникова, А. Д. Прошляков. — Санкт-Петербург : С.-Петербургский ун-т, 1996. — 199 с.
16. Бешер Д. Питания захисту в кримінальних справах у касаційній інтанції. — / Д. Бешер // Радянське право. — 1973. — № 8. — С. 66—67.
17. Бобечко Н. Р. Концептуальні питання апеляційного та касаційного провадження за чинним КПК України: необхідність нового підходу / Н. Р. Бобечко // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : матеріали ХIII регіональної наук.-практ. конф., 8—9 лютого 2007 р. — Львів : Юрид. фак-т Львівського нац. ун-ту ім. Ів. Франка, 2007. — 629 с.
18. Бобечко Н. Р. Попередній розгляд кримінальної справи судом апеляційної інстанції / Н. Р. Бобечко // Вісник Верховного Суду України. — 2007. — № 2. — С. 38—42.
19. Бобечко Н. Р. Процесуальний статус захисника в апеляційному провадженні / Н. Р. Бобечко // Адвокат. — 2006. — № 5. — С. 10—13.
20. Богословська Л. О. Апеляційне провадження: історія виникнення в Україні / Л. О. Богословська // Судова реформа в Україні: проблеми і перспективи : матеріали наук.-практ. конф., (Харків, 18—19 квітня 2002 р.) — Київ–Харків : Юрінком-Інтер, 2002. — 288 с.
21. Богословская Л. А. Основания к отмене или изменению приговоров : учеб. пособ. / Л. А. Богословская. — Харьков : Харьк. юрид. ин-т им. Ф. Е. Дзержинского, 1981. — 58 c.
22. Богословская Л. А. Сущность законного интереса личности в уголовном судопроизводстве / Л. А. Богословская // Проблемы социалистической законности : респ. межвед. научн. сб. — Х. : Вища школа, 1986. — Вып. 17. — С. 87—92.
23. Божьев В. П. Право потерпевшего на кассационное обжалование / В. П. Божьев // Советская юстиция. — 1962. — № 5. — С. 5—7.
24. Божьев В. П. Пределы прав суда кассационной инстанции / В. П. Божьев // Законность. — 2003. — № 11. — С. 2—4.
25. Большая Энциклопедия. Словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания : в 22-х т. : Т. 1 / под ред. С. Н. Южакова. — С.-Петербург : Просвещение. — 1904. — 946 с.
26. Борисова Е. А. Апелляция в гражданском и (арбитражном) процессе / Е. А. Борисова. — Изд. 2-е, испр. и доп. — М. : Городец, 2000. — 288 с.
27. Борисова Е. А. Апелляционное производство / Е. А. Борисова // Российская юстиция. — 1994. — № 5. — С. 44—47.
28. Вандышев В. В. Уголовный процесс. Курс лекций / В. В. Вандышев — СПб. : Питер, 2002. — 528 с. (Серия «Учебники для вузов»).
29. Варфоломеева Т. В. Защита в уголовном судопроизводстве / Т. В. Варфоломеева. — К., 1998. — 264 с.
30. Васильев С. В. Гражданский процесс : учебное пособие / С. В. Васильев — Изд. 2-е, дополн. — Х. : Одиссей, 2007. — 512 с.
31. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. — К. : Ірпінь, 2004. — 1440 с.
32. Вербловский Г. Л. О порядке принесения апелляционной жалобы на решение окружного суда / Г. Л. Вербловский // Журнал гражданского и уголовного права. — 1887. — кн. 3. — С. 98—108.
33. Вільчик Т. Б. Організація роботи адвокатури в Україні : навч. посіб. / за ред. Н. В. Сібільової. — Харків : Вапнярчук Н. М., 2006. — 304 с.
34. Владимиров Л. Е. ADVOKATUS MILES : пособие для уголовной защиты / Л. Е. Владимиров. — СПб. : И. И. Зубкова «Законоведение», 1911. — 230 с.
35. Волжин В. А. Процессуальные последствия отказа апелляторов и кассаторов от своих жалоб / В. А. Волжин // Судебная газета. — 1903. — № 10. — С. 3—4.
36. Волжин В. А. Процессуальные последствия отказа апелляторов и кассаторов от своих жалоб / В. А. Волжин // Судебная газета. — 1903. — № 11. — С. 2—4.
37. Волжин В. А. Требование залога или поручительства при обжаловании неокончательных приговоров (ст. 873 и 125 УУС) / В. А. Волжин // Судебная газета. — 1896. — № 14. — С. 4—6.
38. Володимиров В. М. Об отмене приговоров, вошедших в законную силу, по русскому праву / В. М. Володимиров // Журнал гражданского и уголовного права. — 1878. — № 3. — С. 1—69.
39. Ворожцов С. А. Принципы кассации по новому УПК / С. А. Ворожцов // Российская юстиция. — 2002. — № 12. — С. 14—15.
40. Гарник М. В. Роль прокуратури у судовому захисті прав людини / М. В. Гарник // Вісник прокуратури. — 2002. — № 1. — С. 8—12.
41. Гловацький І. Ю. Діяльність адвоката-захисника у кримінальному процесі : навч. посіб. / І. Ю. Гловацький. — К. : Атіка, 2003. — 352 с.
42. Гомьен Д. Путеводитель по Европейской конвенции по правам человека / Д. Гомьен. — Львів : Кальварія, 1998. — 49 с.
43. Головков В. Л. Апелляционное производство по уголовным делам в Российской Федерации: проблемы и пути решения : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / В. Л. Головков. — Ижевск, 2004. — 314 с.
44. Головко Л. В. Новый УПК РФ в контексте сравнительного уголовно-процессуального права / Л. В. Головко // Государство и право. — 2002. — № 5. — С. 51—61.
45. Головко Л. В. Реформа уголовного процесса во Франции / Л. В. Головко // Государство и право. — 2001. — № 8. — С. 89—98.
46. Горбачева Е. В. Участие законных представителей несовершеннолетних обвиняемых в уголовном процессе [Електронний ресурс] / Е. В. Горбачева // Сибирский юридический Вестник. — 1998. — № 2. — С. 42—44. — Режим доступу до журн. : http://law.isu.ru/ru/science/vestnik/19982/Gorbacheva.html.
47. Городисский М. П Составление жалоб по уголовным делам / М. П. Городисский; под ред. Н. Ф. Бобченко. — Киев : Киевская правда, 1946. — 47 с.
48. Гродзинский М. М. Вопросы кассационного пересмотра приговоров в связи с проектом УПК СССР / М. М. Гродзинский // Социалистическая законность. — 1954. — № 10. — C. 5—12.
49. Гродзинский М. М. Кассационное и надзорное производство в советском уголовном процессе / М. М. Гродзинский. — 2—е изд. — М. : Госюриздат. — 1953. — 232 с.
50. Гродзінський М. М. Підстави скасування і зміни вироку за проектом КПК СРСР // Революційне право. — 1939. — № 14. — С. 4—8.
51. Гультай М. М. Виявлення і виправлення слідчих та судових помилок у кримінальному процесі України : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / М. М. Гультай. — Дніпропетровськ, 2008. — 200 с.
52. Гусаров К. В Апелляционное производство в судах гражданской юрисдикции / К. В. Гусаров // Предпринимательство, хозяйство и право. — 2003. — № 7. — С. 37—39.
53. Гуев А. Н. Постатейный комментарий к Уголовно-процессуальному кодексу Российской Федерации / А. Н. Гуев. — Изд. 2-е, дополн. и перераб. — М. : Инфра-М, 2003. — ХIV, 1118 с.
54. Гуценко К. Ф. Уголовный процесс основных капиталистических государств / К. Ф. Гуценко. — М. : Университет дружбы народов, 1969. — 364 с.
55. Гуценко К. Ф. Уголовный процесс западных государств / К. Ф. Гуценко, Л. В. Головко, Б. А. Филимонов; под ред. К. Ф. Гуценко. — М. : Зерцало, 2001. — 480 с.
56. Гуценко К. Ф. Уголовный процесс западных государств / К. Ф. Гуценко, Л. В. Головко, Б. А. Филимонов. — Изд. 2-е, дополн. и испр. — М. : Зерцало, 2002. — 528 с.
57. Давыдов Н. В. Несколько лекций по уголовному процессу / Н. В. Давыдов. — 2-е изд., пересм. — М. : Общество взаимопомощи студентов-юристов Моск. ун-та, 1909. — 104 с.
58. Давыдов П. М. Судопроизводство по новому УПК РСФСР : пособие для студентов стационара, заочного и вечернего факультетов / П. М. Давыдов, Д. В. Сидоров, П. П. Якимов; под ред. Г. И. Бровина. — Свердловск : Свердловский юридический институт, 1962. — 450 с.
59. Динер А. А. Становление и развитие апелляционного производства в российском уголовном процессе : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / А. А. Динер. — М., 2004. — 205 с.
60. Долежан В. В. Вимоги до прокурорів-обвинувачів у світлі рекомендації Ради Європи / В. В. Долежан, Ю. М. Полянський // Вісник прокуратури. — 2003. — № 12. — С. 9—14.
61. Дорошков В. В. Пересмотр решений мирового судьи по уголовным делам в апелляционном порядке / В. В. Дорошков // Российская юстиция. — 2002. — № 7. — С. 39—41.
62. Духовской М. В. Русский уголовный процесс / М. В. Духовской. — 5-е изд. — Москва : М. В. Клюкина, 1910. — 446 с.
63. Жамиева Р. М. Тактика профессиональной защиты по уголовным делам : автореф. дис. на соиск. учен. степ. к.ю.н. : 12.00.09 / Р. М. Жамиева. — Алматы, 1999. — 26 [2] с.
64. Жилин Г. А. Условия реализации права на обращение за судебной защитой / Г. А. Жилин // Российская юстиция. — 1999. — № 5. — С. 14—16.
65. Загурский Л. Н. Элементарный учебник римского права. Общая часть. Вып. 3 / Л. Н. Загурский — Х. : И. М. Варшавчика, 1898. — 610 с.
66. Захаров Д. О. Гарантії правосудності рішень апеляційного суду / Д. О. Захаров // Проблеми законності : респ. міжв. наук. зб. — Х. : Нац. юр. акад., 2004. — Вип. 68. — С. 200—207.
67. Захаров Д. О. Правова природа та система рішень апеляційного суду у кримінальному судочинстві : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук. : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес і криміналістика; судова експертиза» / Д. О. Захаров. — Харків, 2006. — 20 с.
68. Захаров Д. О. Рішення апеляційного суду та їх правові властивості / Д. О. Захаров // Судова реформа в Україні: проблеми і перспективи : матеріали наук.-практ. конф., (Харків, 18—19 квітня 2002 р.) — Київ–Харків : Юрінком–Інтер, 2002. — 288 с.
69. Захаров Д. О. Специфіка реалізації принципів кримінального процесу в стадії апеляційного розгляду / Д. О. Захаров // Проблеми законності : респ. міжв. наук. зб. — Х. : Нац. юр. акад., 2003. — Вип. 59. — С. 183—187.
70. Зіневич-Михайленко З. Д. Що потрібно знати адвокату при складанні касаційних скарг / З. Д. Зіневич-Михайленко // Адвокат. — 2000. — № 3. — C. 20—27.
71. Ігнатенко Ю. Окремі питання участі прокурора в кримінальному судочинстві / Ю. Ігнатенко // Вісник прокуратури. — 2002. — № 1. — C. 70—75.
72. Исаченко В. Л. Гражданский процесс. Практический комментарий на вторую книгу Устава гражданского судопроизводства. Т. IV / В. Л. Исаченко. — СПб., 1912. — 888 с.
73. Калитвин В. Дополнительная кассационная жалоба защитника / В. Калитвин // Советская юстиция. — 1984. — № 8. — C. 25—26.
74. Каркач П. М. Державне обвинувачення в суді: конституційна функція прокуратури : навч.-метод. посіб. / Каркач П. М. — Х. : Право, 2007. — 208 с.
75. Касинюк О. В. Процедура оскарження в міжнародному кримінальному суді / О. В. Касинюк // Проблеми законності : респ. міжв. наук. зб. — Х. : Нац. юр. акад., 2003. — Вип. 65. — С. 179—187.
76. Каримов І. Методика складання адвокатами касаційних скарг в кримінальних справах / І. Каримов // Радянське право. — 1978. — № 6. — С. 74—78.
77. Коваленко Є. Г. Кримінальний процес України : навч. посіб. / Є. Г. Коваленко. — К. : Юрінком Інтер, 2004. — 576 с.
78. Коваль Е. О некоторых вопросах обжалования судебных решений / Е. Коваль // Предпринимательство, хозяйство и право. — 2000. — № 1. — C. 60—61.
79. Коваль В. М. Апеляційні суди в України: становлення і розвиток : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук. : спец. 12.00.10 «Судоустрій, прокуратура та адвокатура» / В. М. Коваль. — Одеса, 2004. — 19 с.
80. Коваленко Є. Г. Порядок і строки розгляду в суді кримінальних справ під час апеляційного провадження / Є. Г. Коваленко // Міжнародне право і національне законодавство : зб. наук. праць Київського міжнар. ун-ту. — Вип. 2. — К., 2002. — С. 164—171.
81. Ковтун Н. Н. Апелляционное производство в уголовном процессе России: проблемы и решения / Н. Н. Ковтун, А. С. Александров // Государство и право. — 2001. — № 3. — C. 38—45.
82. Ковтун Н. Н. Нужен ли возврат к ревизионному началу в кассационном и надзорном производстве? / Журнал российского права. — 2002. — № 12. — C. 68—74.
83. Ковтун Н. Н. Судебный контроль в уголовном судопроизводстве России / Н. Н. Ковтун. — Н. Новгород : Нинжегор. правовая академия, 2002. — 332 с.
84. Кокорев Л. Д. Подсудимый в советском уголовном процессе / Л. Д. Кокорев. — Воронеж : Воронеж. гос. ун-т, 1973. — 259 с.
85. Комментарий к Уголовно-процессуальному кодексу Российской Федерации / под ред. И. Л. Петрухина. — М. : Проспект, 2002. — 896 с.
86. Конституція України : офіц. текст: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. із змінами, внесеними Законом України від 8 грудня 2004 р. : за станом на 1 січ. 2006 р. — К. : Мін-во Юстиції України, 2006. — 124 с.
87. Комментарий к Уголовно-процессуальному кодексу Российской Федерации / отв. ред. Д. Н. Козак, Е. Б. Мизулина. — М. : Юристъ, 2002. — 1039 с.
88. Комментарий к Уголовно-процессуальному кодексу Российской Федерации в редакции Федерального закона от 29 мая 2002 г. / под общ. и научн. ред. А. Я. Сухарева. — М. : Норма, 2002. — 896 с.
89. Копетюк М. І. Правові засади участі прокурора в апеляційному провадженні / М. І. Копетюк, О. М. Книш // Юридична Україна. — 2005. — № 3. — С. 82—87.
90. Кост Франсуа-Луи. Обжалование / Франсуа-Луи Кост // Судебная система и судебные учреждения; составлено под руководством Пьера Трюша. — М. : Посольство Франции в России, 2003. — Разд. 21. — 195 с.
91. Костюченко О. Ю. Апеляційне оскарження судових рішень у кримінальному процесі України : моногр. / О. Ю. Костюченко. — К. : Видавничо-поліграфічний центр Київський університет, 2006. — 182 с.
92. Костюченко О. Ю. Апеляційне оскарження судових рішень у кримінальному процесі України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук. : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес і криміналістика; судова експертиза» / О. Ю. Костюченко. — Київ, 2005. — 18 с.
93. Костюченко О. Ю. Апеляція прокурора на судові рішення у кримінальних справах / О. Ю. Костюченко // Вісник академії прокуратури України. — 2006. — № 3. — С. 69—75.
94. Костюченко О. Ю. Проблемні питанні апеляційного оскарження в кримінальному процесі України / О. Ю. Костюченко // Наукові правничі школи Київського національного університету імені Тараса Шевченка : матеріали міжнародної наукової конференції (Київ, 12 жовтня 2005 рік). — К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2006. — 207 с.
95. Котикян Ж. А. Участие адвоката-защитника в выявлении и исправлении судебных ошибок : автореф. дис. на соиск. учен. степ. к.ю.н. : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс, судоустройство, прокурорский надзор, криминалистика» / Ж. А. Котикян. — М., 1982. — 26 с.
96. Коронец А. Подготовка к рассмотрению уголовного дела в кассационной инстанции / А. Коронец, И. Фаргиев // Российская юстиция. — 1998. — № 12. — C. 28—29.
97. Кримінальна справа № 1-206 за 2003 р. — Архів апеляційного суду Вінницької області.
98. Кримінальна справа № 1-298/2003. — Архів апеляційного суду Вінницької області.
99. Кримінальна справа № 1-374/2003. — Архів апеляційного суду Вінницької області.
100. Кримінальна справа № 1-312 за 2003 р. — Архів апеляційного суду Вінницької області.
101. Кримінальна справа № 1-224 за 2003 р. — Архів апеляційного суду Вінницької області.
102. Кримінальна справа № 1-197 за 2003 р. — Архів апеляційного суду Вінницької області.
103. Кримінальна справа № 1-412 за 2003 р. — Архів апеляційного суду Вінницької області.
104. Кримінальна справа № 1-132 за 2003 р. — Архів апеляційного суду Вінницької області.
105. Кримінальна справа № 1-536/4 за 2002 р. — Архів Київського районного суду м. Харкова.
106. Кримінальна справа № 11-443 за 2009 р. (апеляційний суд Харківської області) [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://reyestr.court.gov.ua/pls/apex/f?p=301:2:3854612759749847::NO::P2_DC_ID,P2_DC_HASH:10005020064%2CDC8B02A1C8EE8CCC1687135C1DB0985B.
107. Кримінальна справа № 11-356 за 2009 р. (апеляційний суд Харківської області) [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://reyestr.court.gov.ua/pls/apex/f?p=301:2:3854612759749847::NO::P2_DC_ID,P2_DC_HASH:10005020096%2C2F29C2DEAB2288895F685B7B7DD2B7A6.
108. Кримінальна справа № 11-232 за 2009 р. (апеляційний суд Харківської області) [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://reyestr.court.gov.ua/pls/apex/f?p=301:2:1651011137083882::NO::P2_DC_ID,P2_DC_HASH:10004480030%2CC67165CD812C91BE7266E20FBEEF0396.
109. Кримінальна справа № 11-196 за 2009 р. (апеляційний суд Харківської області) [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://reyestr.court.gov.ua/pls/apex/f?p=301:2:1651011137083882::NO::P2_DC_ID,P2_DC_HASH:10004158966%2C0C353EC4331B05C8B8028E3715C71B6E.
110. Кримінальна справа № 11-643 за 2009 р. (апеляційний суд Харківської області) [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://reyestr.court.gov.ua/pls/apex/f?p=301:2:1651011137083882::NO::P2_DC_ID,P2_DC_HASH:10004958152%2C767E436B7CBF0DE22193D0CA79ACA9FC.
111. Кримінальна справа № 11-626 за 2009 р. (апеляційний суд Харківської області) [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://reyestr.court.gov.ua/pls/apex/f?p=301:2:1651011137083882::NO::P2_DC_ID,P2_DC_HASH:10004926978%2C88C009630E6C1BA1C840592DFC70DE86.
112. Кримінальна справа № 11-262 за 2009 р. (апеляційний суд Харківської області) [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://reyestr.court.gov.ua/pls/apex/f?p=301:2:1651011137083882::NO::P2_DC_ID,P2_DC_HASH:10004491718%2C43B0B52C2D058E0C9D4E149188683400.
113. Кримінальна справа № 11-186 за 2009 р. (апеляційний суд Харківської області) [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://reyestr.court.gov.ua/pls/apex/f?p=301:2:1651011137083882::NO::P2_DC_ID,P2_DC_HASH:10004335294%2C137143E0FDB1867A5F9664270826BE52.
114. Кримінальна справа № 11-122 за 2009 р. (апеляційний суд Харківської області) [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://reyestr.court.gov.ua/pls/apex/f?p=301:2:1651011137083882::NO::P2_DC_ID,P2_DC_HASH:10004453791%2CED062A1897FCC5421A8B2015BE5BFD63.
115. Кримінальна справа № 11-302 за 2009 р. (апеляційний суд Харківської області) [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://reyestr.court.gov.ua/pls/apex/f?p=301:2:1651011137083882::NO::P2_DC_ID,P2_DC_HASH:10004480034%2CD276F91B7E6EE380399AEAC59FE121A3.
116. Кримінальна справа № 11-497 за 2009 р. (апеляційний суд Харківської області) [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://reyestr.court.gov.ua/pls/apex/f?p=301:2:3854612759749847::NO::P2_DC_ID,P2_DC_HASH:10005020092%2C2B2FFDC20133F5F3E387413AC1FED439.
117. Кримінальна справа № 11-591 за 2009 р. (апеляційний суд Харківської області) [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://reyestr.court.gov.ua/pls/apex/f?p=301:2:3854612759749847::NO::P2_DC_ID,P2_DC_HASH:10005020108%2CBC7FEEDEEBD4B06F68B5B36139C7CDD3.
118. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 р. № 1001-05 : за станом на 10 лист. 2009 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1001-05.
119. Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / за заг. ред. В. Т. Маляренка, В. Г. Гончаренка. — К. : Форум, 2003. — 938 с.
120. Кримінально-процесуальне право : навч. посіб. / Л. М. Лобойко. — Дніпропетровськ : Юрид. ін-т МВС України. — 2005. — 456 с.
121. Кримінально-процесуальний кодекс Киргизької Республіки від 30 червня 1999 р. № 62 : за станом на 25 черв. 2007 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.base.spinform.ru/show_doc.fwx?regnom=395.
122. Кримінально-процесуальний кодекс Республіки Білорусь від 16 липня 1999 р. № 295-З : за станом на 20 лип. 2008 р. // Ведамасці Нацыянальнага сходу Рэспублікі Беларусь. — 1999. — № 28-29. — Ст. 433 [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.legislationline.org/ru/ legislation.php?tid=1&lid=6397.
123. Кримінально-процесуальний кодекс Республіки Вірменія від 01 вересня 1998 р. № ЗР-248 : за станом на 18 січ. 2005 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://yurotdel.com/zakony/ugolovno-processualnyi-kodeks-armenii.html.
124. Кримінально-процесуальний кодекс Республіки Казахстан від 13 грудня 1997 р. № 206-1 : за станом на 29 лип. 2007 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.base.spinform.ru/show_doc.fwx?regnom=1272.
125. Кримінально-процесуальний кодекс Республіки Молдова від 14 березня 2003 року № 122-XV : за станом на 3 лют. 2009 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://yurotdel.com/zakony/ugolovno-processualnyi-kodeks-respubliki-moldova.html.
126. Кримінально-процесуальний кодекс Республіки Узбекистан від 22 вересня 94 р. № 2013- XІІ : за станом на 10 квіт. 2008 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.base.spinform.ru/show_doc.fwx?regnom=889.
127. Кряжевских О. В. Некоторые дискуссионные вопросы деятельности судов второй инстанции / О. В. Кряжевских // Вестник московского университета. — 2005. — № 1. — С. 91—101. — (Серия II «Право»).
128. Кряжков А. В. Публичный интерес: понятие, виды и защита / А. В. Кряжков // Государство и право. — 1999. — № 10. — С. 91—99.
129. Куцова Э. Ф. Советская кассация как гарантия законности в правосудии / Э. Ф. Куцова. — М. : Госюриздат, 1957. — 225 c.
130. Ланге Н. И. Об отзывах и жалобах по уголовным делам // Юридический Вестник. — 1860—1861. — Вып. 2. — С. 1—36.
131. Ленский Л. М. Ведение адвокатом уголовного дела во второй инстанции / Л. М. Ленский; под ред. Голякова. — М. : Министерство юстиции РСФСР. Отдел адвокатуры, 1946. — 65 с.
132. Лисицин Р. Право на защиту: международные стандарты и российская действительность / Р. Лисицин // Российская юстиция. — 1999. — № 6. — С. 8—9.
133. Лобойко Л. М. Стадії кримінального процесу : навч. посіб. / Л. М. Лобойко. — К. : Центр навчальної літератури, 2005. — 176 с.
134. Люблинский П. И. Введение апелляции по уголовным делам с присяжными в Англии / П. И. Люблинский // Журнал Министерства Юстиции. — 1909. — № 1. — С. 41—120.
135. Лядецкий М. М. Апелляционное обжалование требует усовершенствования. О необходимости пересмотра системы апелляции / М. М. Лядецкий, М. И. Хавронюк // Юридическая практика. — 2003. — 11 февраля (№ 6). — С. 11.
136. Лякуб П. Может ли подсудимый обжаловать оправдательный о нем приговор? / П. Лякуб // Судебная газета. — 1891. — № 38. — С. 1—2.
137. Макалинский П. В. Об апелляционном уголовном судопроизводстве в судебных палатах / П. В. Макалинский // Судебный вестник. — 1872. — № 131. — С. 1—2.
138. Макалинский П. В. Об апелляционном уголовном судопроизводстве в судебных палатах / П. В. Макалинский // Судебный вестник. — 1872. — № 133. — С. 1—2.
139. Макалинский П. В. Об апелляционном уголовном судопроизводстве в судебных палатах / П. В. Макалинский // Судебный вестник. — 1872. — № 134. — С. 1—2.
140. Макалинский П. В. Об апелляционном уголовном судопроизводстве в судебных палатах / П. В. Макалинский // Судебный вестник. — 1872. — № 135. — С. 1—2.
141. Маляренко В. Т. Головні напрями розбудови кримінального судочинства, структура і зміст майбутнього КПК України / В. Т. Маляренко, П. П. Пилипчук // Право України. — 2000. — № 8. — С. 11—20.
142. Маляренко В. Т. Конституційні засади кримінального судочинства / В. Т. Маляренко. — К. : Юрінком Інтер, 1999. — 320 с.
143. Маляренко В. Т. Перебудова кримінального процесу України в контексті європейських стандартів : моногр. / В. Т. Маляренко. — К., 2005. — 512 с.
144. Маляренко В. Т. Прокурор у кримінальному судочинстві: деякі проблеми та шляхи їх вирішення / В.Т. Маляренко, І. В. Вернидубов. — К. : Юрінком Інтер, 2001. — 238 с.
145. Маляренко В. Т. Про подання апеляцій на судові рішення у кримінальних справах / В. Т. Маляренко // Вісник Верховного Суду України. — 2002. — № 1. — С. 42—53.
146. Маляренко В. Т Про розгляд кримінальної справи в апеляційному порядку / В. Т. Маляренко // Вісник Верховного Суду України. — 2002. — № 2. — С. 48—55.
147. Мамыкин А. С. Гарантии права на защиту при производстве в кассационном порядке / А. С. Мамыкин // Советская юстиция. — 1981. — № 22. — C. 11—12.
148. Марков А. А. Об обжаловании подсудимым оправдательных приговоров / А. А. Марков // Журнал гражданского и уголовного права. — 1891. — кн. VII. — С. 1—53.
149. Марков А. А. Об обжаловании подсудимым оправдательных приговоров / А. А. Марков // Журнал гражданского и уголовного права. — 1891. — кн. VIII. — C. 1—66.
150. Мармаш В. Місце попереднього розгляду справи судом апеляційної інстанції в системі кримінального процесу України / В. Мармаш // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : матеріали ХIII регіональної науково-практ. конф., 8—9 лютого 2007 р. — Львів : Юрид. фак-т Львівського нац. ун-ту ім. Ів. Франка, 2007. — 629 с.
151. Мартынчик Е. Г. Кассационное производство в Российском уголовном процессе : научно-практ. пособ. / Е. Г. Мартынчик. — Курск, 2003. — 53 с.
152. Мартынчик Е. Г. Охрана прав осужденного в кассационном производстве / Е. Г. Мартынчик; под ред. П. С. Никитюка. — Кишинев : Штиинца. — 1979. — 120 c.
153. Мартынчик Е. Г. Охрана прав и законных интересов личности в уголовном судопроизводстве / Е. Г. Мартынчик, В. П. Радьков, В. Е. Юрченко; под ред. Т. И. Карпова. — Кишинев : Штиинца. — 1982. — 188 с.
154. Мартинчик Є. Г. Додаткові касаційні скарги та протести / Є. Г. Мартинчик, В. В. Титаренко // Радянське право. — 1976. — № 3. — С. 78—81.
155. Мельниковский М. С. Как составить кассационную и надзорную жалобы по уголовному делу / М. С. Мельниковский // Советская юстиция. — 1990. — № 13. — C. 13—14.
156. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 19 грудня 1966 р., ратифікований Указом Президії Верховної Ради
УРСР від 19 жовт. 1973 р. № 2148-VIII [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_043.
157. Мірошніков І. Ю. Перегляд рішень суду в апеляційному порядку / І. Ю. Мірошніков // Проблеми законності : респ. міжв. наук. зб. — Х. : Нац. юр. акад., 2003. — Вип. 68. — С. 204—208.
158. Мірошніков І. Ю. Судове слідство в апеляційній інстанції : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук. : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес і криміналістика; судова експертиза» / І. Ю. Мірошніков. — Харків, 2006. — 20 с.
159. Молдован А. В. Кримінальний процес: Україна, ФРН, Франція, Англія, США : навч. посіб. / А. В. Молдован. — К. : Центр навчальної літератури, 2005. — 352 с.
160. Мольков Н. Дополнительные материалы в судах кассационной и надзорной инстанций / Н. Мольков // Советская юстиция. — 1984. — № 8. — C. 12—13.
161. Мотовиловкер Я. О. Некоторые вопросы теории советского уголовного процесса в свете нового уголовно-процессуального законодательства / Я. О. Мотовиловкер; под ред. П. И. Бородько. — Кемерово, 1962. — 296 с.
162. Мотовиловкер Я. О. Основания и предпосылки советского уголовного процесса / Я. О. Мотовиловкер // Правоведение. — 1974. — № 2. — С. 85