ПРАВООХОРОННА ФУНКЦІЯ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ: ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ

brief description

Міністерство внутрішніх справ України
Львівський державний університет внутрішніх справ

На правах рукопису

ШАЙ РОМАН ЯРОСЛАВОВИЧ

УДК 342.1:351.74(477)

ПРАВООХОРОННА ФУНКЦІЯ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ:
ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ

12.00.01 – теорія та історія держави і права;
історія правових та політичних учень

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Сливка Степан Степанович,
доктор юридичних наук, професор

Львів – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРАВООХОРОННОЇ ФУНКЦІЇ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ 9
1.1 Історіографія проблеми та напрями дослідження 9
1.2 Теоретико-правовий підхід щодо розуміння сутності держави
в історії політико-правової думки 24
1.3 Природа права і його роль у формуванні та функціонуванні держави 40
1.4 Теоретичні концепції виникнення та розвитку правової держави 51
1.5 Форми та принципи реалізації функцій держави:
концептуально-аналітичний підхід 68
1.6 Еволюція функцій держави в процесі розвитку суспільства 84
1.7 Правоохоронна функція в контексті загальнотеоретичного вчення
про функції держави 96
Висновки до Розділу 1 115
РОЗДІЛ 2. РОЛЬ І МІСЦЕ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ
У ПРАВОВІЙ ДЕРЖАВІ 119
2.1 Природа та сутність правоохоронної діяльності 119
2.2 Правопорядок і законність як ознаки правової держави 129
2.3 Система правоохоронних органів як суб’єкт реалізації правоохоронної функції правової держави 139
2.4 Координація правоохоронної діяльності в правовій державі 154
Висновки до Розділу 2 164
ВИСНОВКИ 167
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 172

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Однією з невіддільних органічних функцій держави є правоохоронна. Від рівня її забезпечення юридичними, інтелектуальними, матеріально-технічними ресурсами залежить і ступінь захищеності людини та суспільства загалом, і, значною мірою, перспективи розвитку самої держави. Період існування України як незалежної держави був дуже складним чи то з погляду практичного забезпечення правоохоронної функції, чи то з огляду на законодавче регулювання цієї діяльності. Значне зростання кількості правопорушень, поява нових видів злочинів, підвищення рівня технічного оснащення і кваліфікації злочинців та інших небезпечних чинників – усе це вимагало від держави швидкого реагування. Майже всі державні органи, що здійснюють правоохоронну діяльність, були залучені до боротьби із цими негативними явищами. У межах правоохоронних відомств створювались нові підрозділи, іноді з майже однаковими функціями, які раніше не були властиві цим державним структурам.
Правоохоронна діяльність – це форма здійснення функцій держави шляхом владної оперативної діяльності державних органів, спрямованої на забезпечення охорони норм права від порушень, на захист наданих громадянам суб’єктивних прав та забезпечення виконання покладених на них юридичних обов’язків.
Правоохоронну функцію держави реалізують різні суб’єкти. У діяльності деяких з них саме правоохоронна спрямованість є вирішальною і за метою, і щодо завдань, форм, повноважень, сил, засобів тощо. Такі структури фактично створені для того, щоб виявляти, хто, коли, де, за яких умов порушив ті чи інші правовідносини. Ці органи мають відповідний правовий механізм припинення та профілактики таких порушень, а їх діяльність, відповідно до основної мети, можна схарактеризувати як правоохоронну.
Ґрунтовний аналіз праць відомих науковців дає підставу стверджувати, що сутність держави загалом та правової зокрема досліджували в усі історичні епохи. Зокрема, помітний внесок у висвітлення правової природи держави зробили: Платон, Полібій, Цицерон, Демокріт, Аристотель, Г. Гроцій, Т. Гоббс, Н. Макіавеллі, Дж. Локк, Ж. Боден, Ш.-Л. Монтеск’є, Б. Кістяківський, М. Коркунов, С. Алексєєв, П. Новгородцев, В. Чичерін, І. Покровський, М. Ковалевський, Г. Шершеневич, С. Котляревський, С. Гумплович, М. Марченко, В. Лазарев, Л. Мамут, В. Нерсесянц, О. Скакун та ін.
Функції держави, серед них і правоохоронну, вивчали такі зарубіжні та вітчизняні вчені, як: Б. Курашвілі, Л. Каск, В. Коженевський, М. Черноголовкін, С. Дроб’язко, В. Бабаєв, С. Бабаєв, В. Четвернін, М. Жигульонков, І. Кузнєцов, А. Черданцев, Г. Туманов, В. Афанасьєв, М. Матузов, С. Кечек’ян, О. Мураметс, Т. Шамба, О. Лисюткін, Л. Явич, В. Борисов, А. Головко, А. Лосєв, С. Кириченко, Г. Щедрова, В. Безрадна та ін.
Праці вітчизняних і зарубіжних фахівців послужили теоретичною основою для пошуку нових шляхів вивчення природи, змісту, структури правоохоронної функції правової держави, розробки теоретико-методологічних і практичних аспектів цієї проблеми, вироблення науково обґрунтованих рекомендацій щодо реалізації правоохоронної функції правової держави.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації безпосередньо пов’язана з правовими аспектами таких науково-дослідних робіт: «Проблеми реформування правової системи України» (державний реєстраційний номер 0109U007853) і «Філософсько-правові та теоретико-історичні проблеми державотворення та правотворення в Україні» (державний реєстраційний номер 0109U007855) Львівського державного університету внутрішніх справ.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в теоретико-правовому осмисленні правоохоронної функції правової держави в контексті загальнотеоретичного вчення про функції держави.
Для досягнення вказаної мети було сформульовано такі основні завдання:
 провести ретроспективний аналіз феномену правової держави в історії політико-правової думки;
 схарактеризувати сучасний стан теоретичних досліджень природи права і його ролі у формуванні та функціонуванні правової держави;
 здійснити концептуально-аналітичний огляд форм і принципів реалізації функцій держави;
 розкрити природу та сутність правоохоронної діяльності в умовах побудови правової держави;
 дослідити правоохоронну функцію крізь призму загальнотеоретичного розуміння функцій держави;
 проаналізувати поняття «правопорядок» і «законність» як ознаки правової держави;
 дослідити систему правоохоронних органів як суб’єкт реалізації правоохоронної функції правової держави;
 обґрунтувати нові принципи та наявні організаційно-правові форми здійснення правоохоронної функції в правовій державі;
 схарактеризувати особливості координації правоохоронної діяльності в правовій державі.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері реалізації правоохоронної функції правової держави.
Предметом дослідження є теоретико-практичні аспекти правоохоронної функції правової держави.
Методи дослідження. Відповідно до мети та завдань дослідження в дисертації використано систему методів наукового пізнання.
Методологічний синтез інституціонального й аксіологічного підходів посприяв розгляду правоохоронної функції в контексті загальнотеоретичного вчення про функції держави (п. 1.2, 1.3, 1.6). Діалектичний метод дав змогу дослідити форми та принципи реалізації функцій держави загалом і правоохоронної зокрема (п. 1.3, 1.5, 1.6). Метод історизму застосовано під час розгляду наукових праць мислителів минулого в історичній ретроспективі (п. 1.1, 1.2). Вивчаючи сутність правоохоронної функції як зумовлений правовими потребами напрям діяльності держави, використано системний підхід у вивченні природи та сутності правоохоронної діяльності у правовій державі (п. 1.4, 1.6, 2.1, 2.3, 2.4).
Формально-юридичний метод було застосовано для визначення власне правових властивостей таких явищ, як: правопорядок, законність, правоохоронна діяльність (п. 2.1, 2.2, 2.3). Метод аналізу і синтезу використано під час розгляду законодавчих актів та аналізу правоохоронної діяльності в період розбудови правової держави (п. 2.1, 2.2, 2.3). Функціональний метод сприяв виокремленню основних напрямів координації правоохоронної діяльності з метою реалізації правоохоронної функції правової держави (п. 1.5, 2.1, 2.4). Метод узагальнення застосовано для формулювання висновків проведеного дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що їх отримано в підсумку комплексного теоретико-правового дослідження правоохоронної функції правової держави. Зокрема, сформульовано низку концептуальних положень, які мають важливе теоретичне та практичне значення:
уперше:
 сформульовано теоретико-правове визначення правоохоронної функції правової держави в контексті ціннісного підходу щодо розуміння держави в історії політико-правової думки;
 проведено концептуально-аналітичний огляд форм і принципів реалізації функцій держави;
 розкрито діалектичний взаємозв’язок правоохоронної функції з іншими функціями держави та їхній загальний вплив на формування і функціонування правової держави;
 розкрито діалектику взаємодії понять «правопорядок» і «законність» як важливих ознак правової держави, що дало змогу з’ясувати тенденції їх подальшого розвитку;
удосконалено:
 підходи щодо теоретико-правового розуміння природи та сутності правоохоронної діяльності як однієї з функцій правової держави;
 механізми аналізу діяльності правоохоронних органів як суб’єктів реалізації правоохоронної функції правової держави;
 зміст взаємозалежності між організаційно-правовими формами здійснення правоохоронної функції та координацією правоохоронної діяльності в правовій державі;
набули подальшого розвитку:
 питання взаємозв’язку між удосконаленням законодавчої бази, що регулює правоохоронну діяльність, та розвитком правової держави в Україні;
 розуміння методичних підходів щодо вдосконалення юридичних та організаційних засобів здійснення правоохоронної функції правової держави;
 аспекти взаємозв’язку правотворення і правореалізації як правових форм здійснення правоохоронної функції правової держави.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані:
 у науково-дослідницькій сфері – для подальшої розробки концепції правової держави, загальнотеоретичних досліджень правоохоронної діяльності в період розбудови правової держави;
 у правотворчій сфері – під час розробки та вдосконалення законодавства, що регулює правоохоронну діяльність правової держави;
 у навчальному процесі – для підготовки підручників, навчальних посібників, а також для викладання курсів «Теорія держави і права», «Історія держави і права України», «Проблеми теорії держави і права» (акт впровадження № 1 від 07.02.2012).
Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми загалом та окремих її аспектів, одержані узагальнення й результати було оприлюднено на наукових конференціях, семінарах, круглих столах, зокрема на: Всеукраїнському круглому столі «Проблеми державотворення та правотворення в Україні» ( м. Львів, 5 березня 2010 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «300 років Конституції гетьмана України Пилипа Орлика: проблеми становлення і розвитку української держави» (м. Львів, 14 травня 2010 р.), VII Міжнародній науково-практичній конференції «Регіональні виборчі процеси: теорія і практика» (м. Львів, 29 вересня – 1 жовтня 2010 р.), ІІ Всеукраїнському круглому столі «Державотворення та правотворення в Україні крізь призму дотримання прав людини: ретроспектива, сучасні проблеми та наукове прогнозування» (м. Львів, 10 грудня 2010 р.).
Рукопис дисертації обговорювався й одержав схвалення на засіданнях кафедри теорії та історії держави і права Львівського державного університету внутрішніх справ.
Публікації. Основні положення та висновки, сформульовані в дисертації, викладено в 9 публікаціях, з яких 5 – наукові статті у фахових виданнях України.
Обсяг і структура дисертації зумовлені метою, завданнями та предметом дослідження. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, що охоплюють одинадцять підрозділів, висновків та списку використаних джерел (223 найменування). Повний обсяг дисертації становить 190 сторінок, із них 171 – основний текст.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі порушено актуальну проблему, розглянуто нові ідеї й тенденції дослідження правоохоронної функції правової держави. У дисертації враховано положення чинного законодавства, міжнародні правові стандарти у сфері правоохоронної діяльності, всебічно проаналізовано теоретичний та практичний матеріал із досліджуваної тематики. Це сприяло обґрунтуванню та розв’язанню низки проблем, які мають важливе наукове і прикладне значення. У підсумку сформульовано такі висновки, пропозиції та рекомендації:
1. Проведений аналіз засвідчує, що дослідники звернули увагу на феномен держави, її ознаки, функції, механізм уже досить давно. Ще в минулому сторіччі проблематика держави та її функцій була предметом дослідження та спеціального вивчення і в Західній Європі, і на теренах сучасної України. Наукова думка виявила та нагромадила величезний емпіричний матеріал, який охоплює історію, теорію та практику функціонування державних організмів. Цей матеріал було систематизовано і класифіковано. Простежено специфічні риси, які держава та її функції набували на різних історичних етапах та в різних країнах.
2. Визначальною ознакою, що констатує факт існування тієї або іншої функції, виступає наявність чітко визначеного об’єкта впливу, який характеризує якісну відособленість функції, її самостійний статус. Загальним об’єктом правоохоронної функції є суспільні відносини, що складаються у правовій сфері.
«Правова сфера (правове буття)» являє собою внутрішньо складне, багатоелементне явище, яке охоплює право, законодавство, правові установи, юридичну практику, механізм правового регулювання, правореалізаційний процес, права, свободи й обов’язки громадян, законність і правопорядок, правову ідеологію, суб’єкти права, що систематизують зв’язки, які забезпечують єдність, цілісність і стабільність системи, інші правові явища, що утворюють «інфраструктуру» правової системи (юридична відповідальність, правосуб’єктність, правовий статус тощо).
3. Правова система як інституціональне утворення виникає і функціонує за наявності певних соціальних і юридичних умов. Активну роль у розвитку і функціонуванні правової системи відіграє держава. Державні структури надають правовим положенням і цінностям якості формальної визначеності, загальної обов’язковості, гарантованості тощо.
Взаємодія держави і права виражається в різному їх впливі один на одного. Вплив держави на право полягає передусім у тому, що вона його створює, вдосконалює і змінює, охороняє від правопорушень, втілює в життя. Зрозуміло, що витоки права не в державі як такій, а в соціальній необхідності, соціальних потребах.
4. Глибоке пізнання держави передбачає дослідження її статики і динаміки. Статичні аспекти державної організації суспільства (поняття держави, її сутність, призначення, форма, функції) – це постійні, стабільні та стійкі характеристики цього соціального інституту. На сучасному етапі розвитку теорії держави і права діє функціональний підхід до дослідження динамічної сторони діяльності держави, тобто дослідження того, як цей інститут впливає на певні суспільні відносини, на суспільство загалом, як виконує своє соціальне призначення. Що важливо, при цьому розширюється та поглиблюється розуміння загальносоціального призначення держави і відкидається поширений раніше жорсткий зв’язок між змінами класових характеристик держави та її функціями.
5. Процес становлення правоохоронних функцій держави поділяється на кілька етапів. На першому – із виникненням правової потреби постає необхідність її задоволення за допомогою відповідної дії держави. На другому етапі у процесі формування однорідних правових потреб виникає й необхідність в однорідних діях держави, спрямованих на задоволення цих потреб. На третьому етапі, коли ці потреби виявляються як стійкі, необхідні й відповідні дії щодо їх задоволення. На четвертому етапі визначаються потреби, відповідно і діяльність держави у цьому напрямку, суб’єкти діяльності, її форми і методи.
6. Правоохоронна діяльність – це форма здійснення функцій держави через владну оперативну діяльність державних органів, спрямовану на забезпечення охорони норм права від порушень, на захист наданих громадянам суб’єктивних прав та забезпечення виконання покладених на них юридичних обов’язків.
7. Як свідчить аналіз порушених у роботі проблем, категорія діяльності відіграє вагому методологічну роль у теоретико-правових дослідженнях суті та змісту діяльності державних органів щодо гарантування національної й державної безпеки. Аналіз правовідносин та їхніх суб’єктів крізь призму закономірностей процесу діяльності, під час яких вони виникають та розвиваються, дає змогу чітко виокремити різні за своєю метою види діяльності, суб’єкти, що мають її здійснювати, засоби, форми та методи, завдяки яким ця діяльність може бути реалізована. Це також уможливлює створення ефективної системи правового забезпечення процесу виконання однієї з основних функцій держави – гарантування державної безпеки.
8. До головних правоохоронних функцій належать ті, що безпосередньо пов’язані з боротьбою зі злочинністю та правопорушеннями, які тягнуть за собою адміністративну відповідальність (зокрема фінансові й адміністративно-господарські санкції). Іншими словами, функції, пов’язані з боротьбою з порушеннями, які тягнуть за собою юридичну відповідальність у сфері публічного права. Боротьба зі злочинністю передбачає три основні напрямки, а саме: 1) загальну організацію боротьби; 2) профілактику злочинності; 3) власне правоохоронну діяльність.
Отже, до головних правоохоронних функцій належать: 1) профілактична (профілактика правопорушень, які тягнуть за собою юридичну відповідальність у сфері публічного права); 2) захисна (захист життя, здоров’я, прав, свобод та законних інтересів фізичних осіб); 3) охорона громадського порядку, громадської безпеки й власності; 4) ресоціалізаційна (найбільше характерна для органів і служб у справах неповнолітніх, служб, що здійснюють адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі); 5) оперативно-розшукова; 6) розслідування злочинів; 7) судового розгляду справ; 8) розгляду справ про адміністративні правопорушення; 9) розгляду справ про фінансові та адміністративно-господарські правопорушення (тобто розгляд справ про адміністративні правопорушення, скоєні юридичними особами або громадянами-підприємцями); 10) виконання вироків, рішень, ухвал і постанов судів, постанов органів дізнання й досудового слідства та прокурорів.
9. Проведений аналіз дає змогу так схарактеризувати правоохоронну діяльність:
по-перше, ця діяльність спрямована на охорону права від будь-яких порушень;
по-друге, вона може здійснюватись не в будь-який спосіб, а лише через застосування нормативно-правових актів;
по-третє, ця діяльність повинна відповідати приписам матеріального закону. Відхилення від припису закону під будь-яким приводом вважається актом незаконним, несумісним з охороною прав і свобод людини;
по-четверте, вона реалізується з додержанням певних, встановлених у процесуальному законі процедур, наслідком їх порушення може бути визнання рішення незаконним, тобто таким, що не має юридичної сили тощо;
по-п’яте, правоохоронна діяльність безпосередньо пов’язана із застосуванням примусу стосовно осіб, які порушують право;
по-шосте, вона реалізується спеціально уповноваженими на те органами, переважно це відповідно підготовлені службовці, в основному – юристи. Вони мають особливі повноваження (застосування зброї та спецзасобів, право позбавлення волі, обмеження дієздатності). У їх розпорядженні є необхідні матеріальні й технічні засоби.
10. Реалізація державної політики у сфері боротьби зі злочинністю, профілактики злочинів та інших правопорушень, виявлення, припинення й розслідування злочинів, розшук і затримання злочинців, забезпечення громадського порядку та громадської безпеки в багатьох випадках залежить від рівня координації правоохоронної діяльності й ефективної постійної взаємодії між правоохоронними органами щодо реалізації вимог Конституції та законів України. Аналіз криміногенної ситуації в державі свідчить, що вжиття заходів правового, організаційного, економічного та наукового характеру, спрямованих на її поліпшення, не принесло бажаних результатів. Зусилля правоохоронних органів, правовий статус яких надає їм відповідні права й зобов’язує вести активну боротьбу з порушниками закону, розпорошені, а результати роботи не відповідають вимогам часу. Правоохоронні органи часто обстоюють корпоративні, відомчі інтереси, не виявляючи ініціативи щодо співпраці та взаємодії. Усе це зумовлює актуальність наукового аналізу проблеми координації у сфері правоохоронної діяльності. Адже важливим чинником поліпшення ситуації може стати посилення координації в управлінні правоохоронними органами.
11. Координація в правоохоронній діяльності дає змогу комплексно вирішувати завдання, що стоять перед кожним правоохоронним органом окремо та перед правоохоронною системою загалом. Її важливість полягає в тому, що в разі поглиблення спеціалізації та розмежування компетенції між різними правоохоронними відомствами вона здатна забезпечувати їхню цілеспрямовану й узгоджену роботу. Координація у правоохоронній сфері – це засіб інтеграції спільної діяльності різних правоохоронних органів, який відображає їхню внутрішню взаємодію. В організації взаємодії й координації в системі управління правоохоронною діяльністю відображається реалізація фундаментальної ідеї кожної системи соціального управління – забезпечення узгодженості та єдності функціонування окремих елементів системи правоохоронних органів у процесі досягнення спільної мети, яка полягає в ефективній реалізації вимог Конституції та законів України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Сучасний тлумачний словник української мови: 65 000 слів / за ред. В. В. Дубічинського. – Х. : Школа, 2006. – 1008 c.
2. Малый толковый словарь русского язика: ок. 3500 слов / под ред. В. В. Лопатина. – М. : Рус. язык, 1990. – 704 с.
3. Большой энциклопедический словарь / гл. ред. А. М. Прохоров. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Большая Рос. Энцикл., 1997. – 1434 с.
4. Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів : Закон України від 04.02.94 № 3925-ХІІ / Верховна Рада України [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3781-12.
5. Лаврінчук І. П. Обставини встановлення правового статусу державного службовця / І. П. Лаврінчук // Право України. – 1999. – № 9. – С. 98–102.
6. Осадчий В. І. Правоохоронні органи як суб’єкти кримінально-правового захисту / В. І. Осадчий // Право України. – 1997. – № 11. – С. 71–75.
7. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави : навч. посіб. / П. М. Рабінович. – Вид. 5-те, зі змін. – К. : Атіка, 2001. – 176 с.
8. Скакун О. Ф. Теорія держави і права : підручник : пер. з рос. / О. Ф. Скакун. – Х. : Консум, 2001. – 656 с.
9. Сажнєв І. В. Деякі питання щодо визначення поняття правоохоронної функції держави / І. В. Сажнєв // Вісн. Запоріз. юрид. ін-ту. – 2000. – № 4. – С. 73–81.
10. Кистяковский Б. А. Государство правовое и социалистическое / Б. А. Кистяковский // Вопросы философии. – 1990. – № 6. – С. 141–159.
11. Чичерин Б. Н. Курс государственной науки / Б. Н. Чичерин. – М. : Тип. т-ва И. Н. Кушнерев и К, 1894–1898. – Ч. 3 : Политика. – 1898. – 558 с.
12. Алексеев С. С. Философия права / С. С. Алексеев. – М. : Статут, 1999. – 712 с.
13. Новгородцев П. И. Право на достойное человеческое существование: социально-философские этюды П. И. Новгородцева и И. А. Покровского // Новгородцев П. И. О праве на существование / П. И. Новгородцев, И. А. Покровский. – СПб. : М. О. Вольф, 1911. – С. 3–13.
14. Коркунов Н. М. Русское государственное право / Н. М. Коркунов. – 4-е изд. – СПб. : Тип. М. М. Стасюлевича, 1901. – Т. 1 : Введение и общая часть. – 573 с.
15. Ковалевский М. М. Общее учение о государстве : лекции М. М. Ковалевского, читанные на 3 и 4-ом семестре экономического отделения Санкт-Петербургского Политехнического института в 1908-9 г. / М. М. Ковалевский. – СПб. : Типо-лит. И. Трофимова, 1909. – 214 с.
16. Шершеневич Г. Ф. Общая теория государства и права / Г. Ф. Шершеневич. – М. : Изд-во Бр. Башмаковых, 1910. – Т. 1 : Часть теоретическая. – 833 с.
17. Палиенко Н. И. Правовое государство и конституционализм / Н. И. Палиенко // Вестник права. – 1906. – Кн. 1. – С. 37.
18. Котляревский С. А. Власть и право. Проблема правового государства / С. А. Котляревский. – М. : Мысль, 1915. – 421 с.
19. Курашвили Б. П. О системе функций государства / Б. П. Курашвили // Проблемы государства и права. – 1974. – Вып. 9. – С. 25–35.
20. Коженевский В. Б. Функции советского общенародного социалистического государства: учебное пособие / В. Б. Коженевский; отв. ред. В. И. Нижечек. – Иркутск : Изд-во Иркут. ун-та, 1974. – 54 с.
21. Каск Л. И. О некоторых вопросах понятия функций государства / Л. И. Каск, Л. В. Николаева // Вест. Ленинград. ун-та. Сер. : Экономика, философия, право. – 1974. – Вып. 2. – С. 103–111.
22. Черноголовкин Н. В. Теория функций социалистического государства / Н. В. Черноголовкин. – М. : Юрид. лит., 1970. – 215 с.
23. Дробязко С. Г. Общая теория права : учеб. пособие / С. Г. Дробязко, В. С. Козлов. – Минск : Амалфея, 2005. – 464 с.
24. Бабаев В. К. Функции современного российского государства : учеб. пособие / В. К. Бабаев, С. В. Бабаев. – Н. Новгород : Нижегород. правовая акад., 2001. – 100 с.
25. Четвернин В. А. Демократическое конституционное государство: введение в теорию / В. А. Четвернин. – М. : Ин-т государства и права РАН, 1993. – 141 с.
26. Жигуленков М. В. К вопросу о понятии «функция государства» / М. В. Жигуленков // Право и политика. – 2001. – № 5. – С. 13–16.
27. Кузнецов И. А. Теория государства и права : учеб. пособие / И. А. Кузнецов. – Волгоград : ВАГС, 2005. – 228 с.
28. Черданцев А. Ф. Теория государства и права : учебник / А. Ф. Черданцев. – М. : Юрайт-М, 2002. – 432 с.
29. Туманов Г. А. Теоретические проблемы научной организации управления в органах внутренних дел : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук / Геннадий Анисимович Туманов ; Акад. МВД СССР. – М., 1974. – 32 с.
30. Афанасьев В. С. Современные проблемы теории законности / В. С. Афанасьев ; Акад. управления МВД РФ. – М. : Юрид. лит., 1993. – 248 с.
31. Каск Л. И. Функции и структура государства / Л. И. Каск ; отв. ред. Д. А. Керимов. – Ленинград : Изд-во ЛГУ, 1969. – 65 с.
32. Матузов Н. И. Правовая система и личность / Н. И. Матузов. – Саратов : Изд-во Саратов. ун-та, 1987. – 294 с.
33. Кечекьян С. Ф. Правоотношения в социалистическом обществе / С. Ф. Кечекьян ; отв. ред. М. С. Строгович. – М. : Изд-во АН СССР, 1958. – 187 с.
34. Мураметс О. Ф. Правопорядок в развитом социалистическом обществе / О. Ф. Мураметс, Т. М. Шамба. – М. : Юрид. лит., 1979. – 176 с.
35. Лисюткин А. Б. Принципы законности и их реализация в условиях формирования правового государства : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 : теория и история права и государства; история правовых учений / Александр Борисович Лисюткин. – Саратов, 1992. – 19 с.
36. Явич Л. С. Социалистический правопорядок / Л. С. Явич. – Ленинград : Изд-во Ленинград. ун-та, 1972. – 78 с.
37. Борисов В. В. Правовой порядок / В. В. Борисов // Общая теория государства и права: академический курс : в 2 т. / под ред. М. Н. Марченко. – М. : Зерцало, 1998. – Т. 2 : Теория права. – 620 с.
38. Ющик О. І. Правова реформа: загальне поняття, проблеми здійснення в Україні / О. І. Ющик. – К. : [б.в.], 1997. – 189 с.
39. Погорелко В .Ф. Функции советского общенародного государства / В. Ф. Погорелко. – Киев : Знание, 1980. – 214 с.
40. Комаров С. А. Общая теория государства и права : учебник / С. А. Комаров. – 7-е изд. – СПб. : Питер, 2004. – 512 с. – (Учебник для вузов).
41. Рожкова Л. П. Принципы и методы типологии государства и права / Л. П. Рожкова ; под ред. М. И. Байтина. – Саратов : Изд-во Саратов. ун-та, 1984. – 116 с.
42. Комаров С. А. Общая теория государства и права : курс лекций / С. А. Комаров. – М. : Манускрипт, 1996. – 316 с.
43. Хабибулин А. Г. Теоретико-методологические проблемы типологии государства : автореф. дис. ... д-ра юрид наук : спец. 12.00.01 : теория и история права и государства; история правовых учений / Алик Галимзянович Хабибулин ; С.-Петерб. акад. МВД России. – СПб., 1997. – 49 с.
44. Котюк О. В. Загальна теорія держави і права : навч. посіб. / В. О. Котюк. – К. : Атіка, 2005. – 592 с.
45. Скакун О. Ф. Теорія держави і права : пер. з рос. / О. Ф. Скакун ; Нац. ун-т внутр. справ. – 2-е вид. – Х. : Консум, 2005. – 655 с.
46. Ткаченко В. Принцип законності як класифікаційний критерій типології держав / В. Ткаченко // Міжнародна поліцейська енциклопедія : у 10 т. / відп. ред. Ю. І. Римаренко, Я. Ю. Кондратьєв, В. Я. Тацій та ін. – К. : Ін Юре, 2003. – Т. 1 : Теоретико-методологічні та концептуальні засади поліцейського права та поліцейської деонтології. – 1232 с.
47. Аристотель. Политика. Афинская полития / Аристотель. – М. : Мысль, 1997. – 460 с. – (Из классического наследия).
48. Еллинек Г. Общее учение о государстве / Георг Еллинек. – Изд. 2, испр. и доп. по второму нем. изд. С. И. Гессеном. – СПб. : Н. К. Мартынов, 1908. – XXIV, 599 с. – (Право современногог осударства ; т. 1).
49. Тойнби А. Дж. Постижение истории : сборник : пер. с англ. / А. Дж. Тойнби ; сост. А. П. Огурцов. – М. : Прогресс, 1991. – 731 с.
50. Лейст О. Э. Гражданское общество и современное государство / О. Э. Лейст, И. Ф. Мачин // Вест. Москов. ун-та. – 1995. – № 4. – С. 28–36.
51. Бостан Л. М. Історія держави і права зарубіжних країн : навч. посіб. / Л. М. Бостан, С. К. Бостан. – 2-ге вид., переробл. та доп. – К. : ЦУЛ, 2008. – 728 с.
52. Цицерон. Диалогию О государстве. О законах / Цицерон. – М. : Наука, 1966. – 224 с. – (Литературные памятники)
53. Макиавелли Н. Государь / Никколо Макиавелли. – М. : Эксмо ; Xарьков : Фолио, 1998. – 655 с. – (Антология мысли).
54. Руссо Ж.-Ж. Трактаты / Жан-Жак Руссо. – М. : Наука, 1969. – 710 с. – (Литературные памятники).
55. Гумплович Л. Общее учение о государстве / сочинение Людвига Гумпловича; пер. со 2-го нем. изд. Ив. Н. Неровецкого. – СПб. : Тип. т-ва «Общественная польза», 1910. – 516, [2], XXIV с.
56. Общая теория государства и права : акад. курс : в 2 т. / отв. ред. М. Н. Марченко. – М. : Зерцало, 1998. – Т. 1 : Теория государства. – 1998. –408, VI с.
57. Теория государства и права : хрестоматия : в 2 т. / авт.-сост. В. В. Лазарев и С. В. Липень. – М. : Юристъ, 2001. – Т. 1. – 620 с. – (Institutiones).
58. Монтескье Ш-Л. О духе законов / Ш.-Л. Монтескье ; [сост., пер. и примеч. А. В. Матешук]. – М. : Мысль, 1999. – 672 с. – (Из классического наследия).
59. Лосев А. Ф. Миф. Число. Сущность / А. Ф. Лосев. – М. : Мысль, 1994. – 919 с.
60. Ільїн В. В. Філософія / В. В. Ільїн, Ю. І. Кулагін. – К. : Альтерпрес, 2002. – Ч. 2 : Актуальні проблеми сучасності. – 480 с.
61. Сущность и явление / В. В. Кизима … [та ін.] ; АН УССР, кафедра философии. – К. : Наук. думка, 1987. – 296 с. – (Материалистическая диалектика).
62. Ожегов С. И. Словарь русского языка: около 57 000 слов / С. И. Ожегов ; под ред. Н. Ю. Шведовой. – 18-е изд., стер. – М. : Рус. язык, 1986. – 795, [2] с.
63. Ильин И. А. Теория права и государства / И. А. Ильин ; под ред. В. А. Томсинова ; Моск. гос. ун-т им. М .В. Ломоносова, юрид. фак. – М. : Зерцало: Гарант, 2003. – 398 с. – (Русское юридическое наследие).
64. Сорокин П. А. Элементарный учебник общей теории права в связи с учением о государстве / П.А. Сорокин ; С.-Петерб. гос. ун-т, фак. социологии. – СПб. : Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2009. – 238 с.
65. Паршин А. Что такое государство? (научное исследование природы государства) / А. Паршин. – М. : Типо-лит. В. Чичерина, 1907. – 217 с.
66. Палиенко Н. И. Учение о сущности права и правовой связанности государства / Н. И. Палиенко. – Xарьков, 1908. – 365 с.
67. Неновски Н. Единство и взаимодействие государства и права / Н. Неновски ; пер. с болг. В. М. Сафронова ; под ред. С. С. Алексеева. – М. : Прогресс, 1982. – 148 с.
68. Проблемы общей теории права и государства / [Н. В. Варламова та ін.] ; под общ. ред. В. С. Нерсесянца. – М. : НОРМА–ИНФРА-М, 1999. – 813, XIV с.
69. Алексеев С. С. Восхождение к праву: поиски и решения / С. С. Алексеев. – М. : Норма, 2001. – 748 с.
70. Явич Л. С. Общая теория права / Л. С. Явич. – Ленинград : Изд-во Ленинград. ун-та, 1976. – 298 с.
71. Рабинович П. М. Громадянське суспільство і правова держава (загальнотеоретичні міркування) / П. М. Рабинович // Українське право. – 1996. – № 3. – С. 22–34.
72. Хайек Ф. А. Дорога к рабству / Ф. А. Хайек // Вопросы философии. – 1990. – № 11. – С. 128–131.
73. Власть и право: из истории русской правовой мысли / [сост. А. В. Поляков, И. Ю. Козлихин ; ред. И. В. Петрова]. – Ленинград : Лениздат, 1990. – 317 с.
74. Колодій A. M. Принципи права України / А. М. Колодій. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 208 с.
75. Халипов В. Ф. Власть : (основы кратологии) / В. Ф. Халипов. – М. : Луч, 1995. – 300 с.
76. Государственное право Германии: сокращенный перевод с немецкого 7-томного издания / редкол. : Б. Н. Топорнин (отв. ред.) та ін. ; Рос. акад. наук, Ин-т государства и права. – М. : ИГПАН, 1994. – Т. 2. – 319 с.
77. Russel B. Philosophical essays / Bertrand Russell. – London : Allen & Unwin, 1966. – 159 p.
78. Freund J. L’essence du politique / Julien Freund. – Paris : Sirey, 1965. – 764, 47 p. – (Philosophie politique; 1).
79. Чиркин В. Е. Основы государственной власти : учеб. пособие / В. Е. Чиркин. – М. : Юристъ, 1996. – 110 с.
80. Комаров С. А. Теория государства и права : учеб.-метод. пособие / С. А. Комаров, A. B. Малько. – М. : НОРМА–ИНФРА-М, 1999. – 440 c.
81. Энтин Л. М. Разделение властей: опыт современных государств / Л. М. Энтин. – М. : Юрид. лит., 1995. – 174 с.
82. Заєць А. П. Правова держава в контексті новітнього українського досвіду / А. П. Заєць. – К. : Парламент. вид-во, 1999. – 245 с.
83. Історія вчень про право і державу : хрестоматія для юридичних вузів і факультетів / уклад., заг. ред. Г. Г. Демиденко. – 2-ге вид., доп. і змін. – Х. : Легас, 2002. – 928 с.
84. Скрипнюк О. В. Соціальна, правова держава в Україні: проблеми теорії і практики : монографія / О. В. Скрипнюк. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького, 2000. – 600 с.
85. Моль Р. Энциклопедия правовых наук / сочинение Роберта Моля ; пер. А. Попова. – СПб. ; М. : М. О. Вольф, 1868. – 491, 4, IV с.
86. Шемшученко Ю. С. Український парламентаризм: проблеми становлення і розвитку / Ю. С. Шемшученко // Правова держава : щорічник наук. пр. – 1998. – Вип. 9. – С. 58–68.
87. Тацій В. Я. Людина і правова держава: проблеми взаємовідносин і взаємодії / В. Я. Тацій // Вісн. Акад. правових наук України. – 2008. – № 2. – С. 3–12.
88. Рабинович П. М. Основи загальної теорії права та держави : навч. посіб. – Вид. 5, зі змін. – К. : Атіка, 2001. – 174 с.
89. Гринюк Р. Ф. Ідея правової держави: теоретико-правова модель і практична реалізація / Р. Ф. Гринюк. – К. : Ін Юре, 2004. – 386 с.
90. Яковюк I. В. Соціальна держава: питання теорії і шляхи її становлення : автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 : теорія та історія держави і права; історія політичних та правових учень / Іван Васильович Яковюк ; Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. – X., 2000. – 19 с.
91. Гринюк Р. Ф. Поняття «правового державного ладу» та «правового громадянського суспільства» І. Канта у контексті розвитку теорії правової держави / Р. Ф. Гринюк // Бюл. М-ва юстиції України. – 2004. – № 4 (30). – С. 5–15.
92. Соколов А. Н. Правовое государство: идея, теория, практика / А. Н. Соколов. – Курск : Курский гос. технический ун-т, 1994. – 426 с.
93. Цымбаренко И. Б. Права человека в правовом государстве / И. Б. Цымбаренко // Основы государства и права. – 2000. – № 6. – С. 73–74.
94. Тацій В. Я. Утвердження і забезпечення прав та свобод людини – головний конституційний обов’язок демократичної, правової, соціальної держави / В. Я. Тацій // Вісн. Акад. правових наук України. – 2000. – № 4 (23). – С. 3–18.
95. Воронов І. Проблеми правової держави в умовах модернізації суспільства / І. Воронов // Віче. – 2003. – № 1 (130). – С. 24–27.
96. Кудинов О. А. Разработка теории правового государства в российской науке начала XX века / О. А. Кудинов // Общественные науки и современность. – 2002. – № 3. – С. 101–109.
97. Скрипнюк О. В. Правова держава і становлення системи соціально орієнтованого державного управління / О. В. Скрипнюк // Вісн. Акад. правових наук України. – 2004. – № 2 (37). – С. 3–12.
98. Дашковська О. Р. Принцип поділу влади як гарантія політичної свободи людини і громадянина / О. Р. Дашковська // Проблеми законності. – 1998. – Вип. 36. – С. 18–25.
99. Журавльова Г. С. Поділ влади в сучасній Україні (проблеми теорії та практики) / Г. С. Журавльова // Право України. – 1998. – № 11. – С. 23–26.
100. Іваненко Г. В. Основні принципи правової держави / Г. В. Іваненко // Митна справа. – 2002. – № 4. – С. 92–94.
101. Оніщенко О. С. Шляхи реформування в Україні громадянського суспільства / О. С. Оніщенко // Правова держава : щорічник наук. пр. – 2002. – Вип. 13. – С. 9–13.
102. Селіванов В. М. Право та влада в сучасній Україні: методологічні аспекти / В. М. Селіванов. – К. : Ін Юре, 2002. – 724 с.
103. Собуцький М. Пролегомени до вивчення культури європейського середньовіччя / М. Собуцький // Філософська та соціологічна думка. – 1996. – № 1/2. – С. 134–159.
104. Вебер М. Протестантська етика і дух капіталізму / Макс Вебер. – К. : Основи, 1996. – 261 с.
105. Токвиль А. де. Демократия в Америке : пер. с фр. / А. де Токвиль. – М. : Прогресс, 1990. – 559 с.
106. Рябчук М. Гримаси етатизму, або чому в нас нічого не виходить? / М. Рябчук // Сучасність. – 2000. – № 12. – С. 53–63.
107. Sandel M. J. Democracy’s discontent: America in search of a public philosophy / Michael J. Sandel. – Cambridge : Belknap Press of Harvard University Press, 1996. – 417, XI p.
108. Беккариа Ч. О преступлениях и наказаниях / Чезаре Беккариа. – M. : Стелс : БИМПА, 1995. – 303 с.
109. Козловський A. A. Право як догма і право як ідея (гносеологічний аспект) / А. А. Козловський // Наук. вісн. Чернів. ун-ту ім. Ю. Федьковича. Сер. : Правознавство. – 1996. – Вип. 4/5. – С. 89–100.
110. Денисов А. И. Сущность и формы государства / А. И. Денисов. – М. : Наука, 1960. – 165 с.
111. Kelsen Н. General theory of law and state / by Hans Kelsen ; translated by Anders Wedberg. – New York : Russell & Russell, 1961. – 516, XXXIII p.
112. Морозов Л. А. Функции Российского государства на современном этапе / Л. А. Морозов // Государство и право. – 1993. – № 6. – С. 98–114.
113. Малько A. B. Теория государства и права : учеб. пособие / А. В. Малько. – М. : Юристь, 2000. – 300 с.
114. Кузнецов И. А. Некоторые методологические вопросы классификации внутренних функций социалистического государства / И. А. Кузнецов // Вопросы теории государства и права. – 1986. – Вып. 7. – С. 28–35.
115. Теория государства и права / под ред. B. К. Бабаева. – М. : Юристъ, 2002. – 576 с.
116. Еллинек Г. Общее учение о государстве / Георг Еллинек ; Асоциация Юридический центр. – СПб. : Юрид. Центр Пресс, 2004. – 750 с. – (Теория и история осударства и права).
117. Марченко М. Н. Проблемы общей теории государства и права: учебник / М. Н. Марченко ; Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова, юрид. фак. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Велби : Проспект, 2007. – Т. 2 : Право. – 643 с.
118. Попова В. И. Социалистическая законность и деятельности местных Советов / В. И. Попова. – М. : Гос. изд-во юрид. лит., 1954. – 208 с.
119. Голунский С. А. Теория государства и права / С. А. Голунский, М. С. Строгович. – М. : Юрид. изд-во НКЮ СССР, 1940. – 304 с.
120. Горшенев В. М. Способы и организационные формы правового регулирования в социалистическом обществе / В. М. Горшенев. – М. : Юрид. лит., 1972. – 256 с.
121. Загальна теорія держави і права / за ред. B. В. Копєйчикова. – К. : Юрінком Інтер, 1997. – 317 с.
122. Петров Г. И. Сущность советского административного права / Г. И. Петров ; отв. ред. О.С. Иоффе. – Ленинград : Изд-во ЛГУ, 1959. – 184 с.
123. Василенков П. Т. Органы советского государства / П. Т. Василенков. – М. : Юрид. лит., 1967. – 230 с.
124. История государства и права России / под ред. С. А. Чибиряева. – М. : Былина, 1998. – 528 с.
125. Конституція України : прийнята 28 червня 1996 р. // Відом. Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
126. Самощенко И. С. О правовых формах осуществления функций Советского государства / И. С. Самощенко // Совет. государство и право. – 1956. – № 3. – С. 81–91.
127. Владимиров В. А. Экономические функции советского государства в условиях развитого социализма / В. А. Владимиров. – Ленинград : Изд-во ЛГУ, 1977. – 340 с.
128. Теория государства и права : курс лекций / под ред. Н. И. Матузова, А. В. Малько. – М. : Юристь, 1997. – 672 с.
129. Теория государства и права : учебник / под ред. А. М. Васильева. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : Юрид. лит., 1983. – 416 с.
130. Хропанюк В. Н. Теория государства и права : учеб. пособие / В. Н. Хропанюк ; под ред. В. Г. Стрекозова. – М. : Интерстиль, 1999. – 377 с.
131. Смирнов О. В. Основные принципы советского трудового права / О. В. Смирнов. – М. : Юрид. лит., 1977. – 215 с.
132. Лукашева Е. А. Принципы социалистического права / Е. А. Лукашева // Совет. государство и право. – 1970. – № 6. – С. 21–29.
133. Козюбра Н. И. Юридическая наука и перспективное прогнозирование / Н. И. Козюбра // Методологические проблемы юрид. науки. – Киев : Наук. думка, 1990. – С. 55–68.
134. Денисов А. И. Советское государство: возникновение, развитие, сущность и функции / А. И. Денисов. – М. : Изд-во МГУ, 1967. – 426 с.
135. Проблемы теории государства и права : учебник / под ред. С. С. Алексеева. – М. : Юрид. лит., 1987. – 448 с.
136. Явич Л. С. Право развитого социалистического общества. Сущность и принципы / Л. С. Явич. – М. : Юрид. лит., 1978. – 223 с.
137. Аристотель. Политика / Аристотель // Аристотель. Сочинения : в 4 т. / Аристотель. – М. : Мысль, 1983. – Т. 4. – 830 с. – (Философское наследие ; т. 90).
138. Психологічний словник / за ред. В. І. Войтка. – К. : Вища шк., 1982. – 216 с.
139. Філософський енциклопедичний словник / ред. кол. : В. І. Шинкарук та ін. – К. : Абрис, 2002. – 742, VI c.
140. Котюк В. О. Основи держави і права : навч. посіб. / В. О. Котюк. – К. : Вентурі, 1998. – 320 с.
141. Карабанов Н. В. Проблемы развития социальных понятий / Н. В. Карабанов ; отв. ред. Т. Р. Кондратков. – М. : Наука, 1985. – 159 с.
142. Манов Г. Н. Советское общенародное государство: цели, задачи, функции / Г. Н. Манов. – М. : Юрид. лит., 1978. – 95 с. – (Конституция общенародного государства).
143. Карташев В. А. Система систем. Очерки общей теории и методологи / В. А. Карташев. – М. : Прогресс-Академия, 1995. – 326 с.
144. Конституційне право України : підручник / за ред. В. Ф. Погорілка. – К. : Наук. думка, 1999. – 735 с.
145. Лившиц Р. З. Государство и право в современном обществе / Р. З. Лившиц // Теория права: новые идеи. – 1991. – Вып. 1. – С. 16–20.
146. Аверьянов А. Н. Системное познание мира : методологические проблемы / А. Н. Аверьянов. – М. : Политиздат, 1985. – 263 с.
147. Антология мировой правовой мысли / рук. науч. проекта Г. Ю. Семигин. – М. : Мысль, 1999. – Т. 4 : Россия XI-XIX вв. – 812 с.
148. Панаріна Н. Принципи правопорядку та їх співвідношення з іншими принципами, що діють у правовій системі / Н. Панаріна // Юрид. Україна. – 2007. – № 9. – С. 13–18.
149. Ушаков О. М. Принципи правового порядку: загальна характеристика / О. М. Ушаков // Держава і право : зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. – 2005. – Вип. 30.– С. 84–90.
150. Вороніна М. А. Принципи в праві / М. А. Вороніна // Загальна теорія держави і права : підручник / М. В. Цвік та ін. ; за ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченка, О. В. Петришина. – Х/ : Право, 2002. – 432 с.
151. Про оперативно-розшукову діяльність : Закон України // Судові та правоохоронні органи України : зб. законодавчих та нормативних актів. – К. : Паливода, 2002. – 369 с.
152. Лукашевич В. Г. Методологія правових досліджень: багаторівневість поняття / В. Г. Лукашевич, І. В. Солов’євич // Наук. вісн. Укр. акад. внут. справ. – 1996. – № 2. – С. 24–28.
153. Крижанівський А. Ф. Феноменологія правопорядку: поняття, вимір, типологія / А. Ф. Крижанівський ; Одес. нац. юрид. акад. – Одеса : Фенікс, 2006. – 193, [2] с.
154. Кміта О. В. Теоретичні проблеми співвідношення понять законності та правопорядку у контексті розвитку сучасної правової науки / О. В. Кміта // Бюл. М-ва юстиції України. – 2005. – № 1 (39). – С. 99–108.
155. Философский энциклопедический словарь / гл. ред. Л. Ф. Ильичев та ін. – М. : Совет. энцикл., 1983. – 839 с.
156. Алексеев С. С. Право: азбука – теория – философия: опыт комплексного исследования / С. С. Алексеев. – М. : Статут, 1999. – 710 с.
157. Выготский Л. С. Сознание как проблема психологии поведения / Л. С. Выготский // Выготский Л. С. Психология развития человека / Л. С. Выготский. – М. : Смысл: Эксмо, 2005. – С. 11–22.
158. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность / А. Н. Леонтьев. – М. : Политиздат, 1977. – 304 с.
159. Беляев В. П. Контроль как форма юридической деятельности и гарантия законности / В. П. Беляев // Право и политика. – 2004. – № 2. – С. 24–30.
160. Герасимов А. П. Закономерности управления правоохранительной деятельностью социалистического государства: методологические основы анализа и использования (по материалам органов внутренних дел) : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : спец. 12.00.02 : конституционное право; муниципальное право / Александр Петрович Герасимов ; Акад. МВД СССР. – М., 1990. – 32 с.
161. Виссаров А. В. Правопорядок и субъекты его обеспечения (теоретико-правовой аспект) : автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 : теория и история права и государства; история правовых учений / Анатолий Васильевич Виссаров ; Моск. ун-т МВД России. – М., 2003. – 22 с.
162. Про Службу безпеки України : Закон України від 25.03.1992 // Закони України / Верховна Рада України, Ін-т законодавства. – К. : Право, 1997. – Т. 3. – 870 с.
163. Кучук А. М. Принципи правоохоронної діяльності / А. М. Кучук // Юрид. Україна. – 2005. – № 2. – С. 77–81.
164. Солов’євич І. В. Державна влада в Україні і місце в ній правоохоронної діяльності: конституційно-правові аспекти : дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 : конституційне право; муніципальне право / Інесса Владиславівна Солов’євич ; Нац. акад. внутр. справ України. – К., 1997. – 176 с.
165. Бандурка О. М. Основи управління в органах внутрішніх справ України: теорія, досвід, шляхи удосконалення / О. М. Бандурка. – Х. : Основа, 1996. – 440 с.
166. Гуценко К. Ф. Правоохранительные органы : учебник / К. Ф. Гуценко, М. А. Ковалев ; под ред. К. Ф. Гуценко ; Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. – Изд. 5, пер. и доп. – М. : Зерцало, 2000. – 382, XVIII c.
167. Лихова С. Про визначення поняття «правоохоронні органи» / С. Лихова // Рад. право. – 1984. – № 11. – С. 74–76.
168. Тевлін Р. Про поняття «правоохоронні органи» у вузькому та широкому розумінні / Р. Тевлін // Рад. право. – 1985. – № 7. – C. 52–54.
169. Про міліцію : Закон України // Відом. Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 4. – Ст. 20.
170. Лукашевич В. Г. Правоохоронна діяльність органів внутрішніх справ: вступ до спеціальності : навч. посіб. / В. Г. Лукашевич. – Запоріжжя : Юрид. ін.-т МВС України, 1998. – 276 с.
171. Про Державну податкову службу в Україні : Закон України : ред.. від 06.08.2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/509-12.
172. Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб : Закон України : остання ред. від 16.11.2008 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=160%2F98-%E2%F0.
173. Про державну податкову службу в Україні : Закон України : станом на 01.10.2001 / [ред. В. М. Жилінков]. – Х. : Ксилон, 2001. – 24 с.
174. Суд та інші правоохоронні органи. Правоохоронна діяльність: закони і коментарі : навч. посіб. / авт. і упоряд. : М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. – 2-ге вид., випр. і доп. – К. : Атіка, 2001. – 512 с.
175. Молдован В. В. Правоохоронні органи: опорні конспекти : курс лекцій / В. В. Молдован. – К. : Юмана, 1998. – 160 с.
176. Юридический научно-практический словарь-справочник (основные термины и понятия) / авт.-сост. О. Ф. Скакун, Д. А. Бондаренко ; под общ. ред. О. Ф. Скакун. – Харьков : Эспада, 2007. – 482 с.
177. Коментар до Конституції України / [В. Б. Авер’янов [та ін.] ; Ін-т законодавства Верховної Ради України. – К. : Книга, 1996. – 376 с.
178. Белая Л. В. Зміцнення законності як одна з передумов побудови соціально-правової держави / Л. В. Белая // Держава і право : зб. наук. пр. – 2002. – Вип. 15. – С. 22–24.
179. Теория государства и права: курс лекций / М. И. Байтин та ін. ; под ред. Н. И. Матузова и А. В. Малько. – 2-uе изд., перераб. и доп. – М. : Юристъ, 2004. – 767 с. – (Institutiones).
180. Тихомирова Л. В. Юридическая энциклопедия / Л. В. Тихомирова, М. Ю. Тихомиров ; под. ред. М. Ю. Тихомирова. – М. : Изд. М. Ю. Тихомирова, 2008. – 1088 с.
181. Великий енциклопедичний юридичний словник / за ред. Ю. С. Шемшученка. – К. : Юрид. думка, 2007. – 990 с.
182. Нерсесянц В. С. Общая теория права и государства: учебник для вузов / В. С. Нерсесянц ; Ін-т государства и права Рос. акад. наук. – М. : НОРМА–ИНФРА-М, 2002. – 539 с.
183. Крижанівський А. Ф. Правопорядок у суспільно-правничих контекстах: спроба системного бачення / А. Ф. Крижанівський // Актуальні питання реформування правової системи України : зб. наук. ст. за матер. IV Міжнар. наук.-практ. конф. (Луцьк, 1–2 червня 2007 р.) : у 2 т. / уклад. Т. Д. Климчук, І. М. Якушев. – Луцьк : Вежа, 2007. – Т. 1. – С. 61–66.
184. Головін А. П. Адміністративно-правове регулювання діяльності міліції громадської безпеки : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 : теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право / Анатолій Павлович Головін ; Нац. акад. внутр. справ України. – К., 2004. – 20 с.
185. Організація судових та правоохоронних органів : навч. посіб. / І. Є. Марочкін та ін. ; за ред. І. Є. Марочкіна, М. В. Сібільової, О. М. Толочка ; Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. – Х. : Право, 2000. – 270 с.
186. Старанцов Д. Сутнісна характеристика функції охорони правопорядку соціальної правової держави / Д. Старанцов // Юрид. Україна. – 2007. – № 9. – С. 8–12.
187. Сердюк В. Доля Конституції? [Електронний ресурс] / В. Сердюк, О. Федоровська // Юрид. вісн. України. – 2007. – № 28 (628). – Режим доступу: http://www.yurincom.com/ua/legal_bulletin_of_Ukraine/archive/?aid=1768&jid=227.
188. Колпаков В. К., Кузьменко О. В. Адміністративне право України : підручник / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко. – К. : Юрінком Інтер, 2003.
189. Рабінович П. М. Соціальна держава / П. М. Рабінович // Мала енциклопедія етнодержавознавства / редкол. : Ю. І. Рим