ПРАВОВА ДОКТРИНА В КОНТИНЕНТАЛЬНІЙ ПРАВОВІЙ СИСТЕМІ

brief description

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

На правах рукопису

МОЧУЛЬСЬКА МАРТА ЄВГЕНІВНА

УДК 340.143 (477)

ПРАВОВА ДОКТРИНА
В КОНТИНЕНТАЛЬНІЙ ПРАВОВІЙ СИСТЕМІ

спеціальність 12.00.01 – теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових учень

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Семків Віталій Остапович
кандидат юридичних наук, доцент

Львів – 2013

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………3
Розділ 1. Теоретико-методологічні основи дослідження правової доктрини……………………………………………………………………11
1.1. Стан наукового дослідження………………………………………..11
1.2. Методологія дисертаційного дослідження………………………..17
1.3. Становлення правової доктрини як самостійного правового явища……………………………………………………………………….26
1.4. Висновки до розділу 1…………………………………………………63
Розділ 2. Загальнотеоретична характеристика правової доктрини…66
2.1. Поняття правової доктрини…………………………………………….66
2.2. Форми виразу правової доктрини у континентальній правовій системі……………………………………………………………………….106
Висновки до розділу 2………………………………………………………124
Розділ 3. Роль та місце правової доктрини у континентальній правовій системі………………………………………………………………………..128
3.1. Вплив правової доктрини на правотворчість……………………. ….128
3.2. Правова доктрина у правозастосуванні……………………………….152
Висновки до розділу 3………………………………………………………185
Висновки…………………………………………………………………….187
Список використаних джерел…………………………………………….193

ВСТУП

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку континентальної правової системи, до якої належить Україна, спостерігається тенденція до її зближення з іншими правовими системами. Одним із проявів цього процесу є зростання ролі правової доктрини як особливого правового явища. Це виявляється у розширенні сфер її застосування в процесах правотворчості, тлумачення та застосування права у державах, що їх зачисляють до континентальної правової системи.
Підґрунтям цього є вагома роль правової доктрини у процесі становлення континентальної правової системи, яке відбулося у період Середньовіччя.
Формальне невизнання правової доктрини джерелом (формою) права у багатьох державах континентальної правової системи компенсується її суттєвим впливом на більшість правових явищ і процесів. Для визначення перспектив та тенденцій розвитку правової доктрини у системі джерел сучасного континентального права необхідно дослідити її роль на перших етапах становлення ко нтинентальної правої системи, а також сучасні форми виразу та їх вплив на континентальне право.
Попри актуальність та практичну значущість правової доктрини, а також те, що вона здійснює значний вплив на правотворчі, правозастосовні та правотлумачні процеси у континентальній правовій системі, правове регулювання можливості та порядку її застосування є недостатнім.
Еволюція правової доктрини у ХХІ ст. передбачає розширення сфер її використання та зростання її ролі у процесі розвитку континентальної правової системи. Тому існує необхідність теоретичного осмислення місця правової доктрини у досліджуваній правовій системі та тенденцій її розвитку. Адже гармонійний розвиток континентальної правової системи передбачає врахування положень правової доктрини у процесі правового регулювання суспільних відносин.
Саме це зумовлює актуальність та важливість цього дослідження.
Правову доктрину як юридичну категорію досліджували вітчизняні та зарубіжні науковці Ж.-Л. Бержель, Г. Берман, В. Бойцова, Н. Бойцова, С. Бошно, А. Васильєв, О. Васильченко, Р. Давид, С. Демченко, Н. Джааскінен, В. Дервоєд, Є. Євграфова, Г. Загл, А. Зайцева, А. Зозуля, М. Кармаліта, І. Краснова, Ф. Крос, П. Круз, М. Марченко, Н. Мішина, В. Нерсесянц, Н. Пархоменко, А. Печенік, А. Поляков, Р. Пузіков, Г. Пухта, А. Росс, І. Семеніхін, І. Ситар, О. Скакун, Е. Тіллер, Р. Уолкер, М. ван Хоек, І. Хужокова та ін.
Деякі аспекти впливу правової доктрини на сучасні правові системи світу досліджувал и С. Алексєєв, А. Анісімов, С. Батуріна, Л. Бірюкова, В. Гайворонський, М. Глендон, Л. Голоскоков, В. Горбань, О. Зайчук, X. Кетц, В. Косович, В. Лазарєв, Л. Луць, Н. Оніщенко, М. Палієнко, П. Пацурківський, Т. Подорожна, Н. Садохіна, В. Сорокін, І. Фарбер, К. Цвайгерт та ін.
Історико-правові аспекти розвитку правової доктрини були об’єктом досліджень Е. Аннерса, Н. Вопленка, А. Гордимова, Г. Гуменюк, Ю. Задорожного, М. Капелетті, М. Кобилецького, П. Кошакера, А. Михайлова, С. Місевича, Дж. Мерімена, Дж. Перілло, І. Покровського, Н. Рулана, Ф. Савіньї, Ф. Тарановського, Б. Тищика, В. Трофименка, Г. Федущак-Паславської, Г. Шершеневича та ін.
Однак загальнотеоретичне та порівняльно-правове дослідження правової доктрини в континентальній правовій системі не здійснювалося.
Зв’язок роботи з науковими планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане у межах планових тем кафедри теорії та філософії права Львівського національного університету імені Івана Франка «Загальнотеоретичні та філософські аспекти правотворення в Україні» (номер держреєстрації 0109U004354) та «Актуальні питання правотворення та правозастосування в Україні» (номер держреєстрації 0112U003525).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є здійснення комплексного теоретичного аналізу місця та ролі правової доктрини в континентальній правовій системі, зокрема, і в Україні, виявлення форм виразу та сфер впливу правової доктрини на правові явища та процеси, що відбуваються в континентальній правовій системі.
Для досягнення мети дослідження необхідно вирішити такі основні завдання:
• дослідити наукові підходи до розуміння правової доктрини та виокремити основні типи сучасного розуміння правової доктрини;
• виокремити та проаналізувати ознаки правової доктрини;
• здійснити класифікацію правових доктрин;
• охарактеризувати процес становлення та розвитку правової доктрини як самостійного правового явища;
• виокремити форми виразу правової доктрини в континентальній правовій системі та охарактеризувати їх особливості;
• розкрити форми впливу правової доктрини на правотворчість у континентальній правовій системі;
• визначити тенденції розвитку правової доктрини у континентальній правовій системі.
Об’єктом дослідження є правова доктрина в континентальній правовій системі.
Предметом дослідження є юридична природа правової доктрини, місце та роль правової доктрини в континентальній правовій системі.
Методи дослідження. З метою одержання найбільш достовірних наукових результатів у дисертації використано низку філософсько-світоглядних, загальнонаукових та спеціально-юридичних методів. З урахуванням специфіки теми, мети і завдань дослідження, застосовуються такі методи:
- діалектичний метод пізнання (за його допомогою відбулося дослідження правової доктрини у контексті її виникнення, функціонування і розвитку);
- системний метод (за його допомогою визначено місце правової доктрини серед джерел права континентальної правової системи);
- історико-правовий метод пізнання (за його допомогою досліджено генезу правової доктрини у континентальній правовій системі);
- історико-юридичний порівняльний метод (за його допомогою встановлено традиційність правової доктрини як джерела права у континентальній правовій системі);
- порівняльно-правовий метод (використання цього методу сприяло порівняльному дослідженню правової доктрини та інших джерел права у континентальній правовій системі);
- метод загальної теорії права (надав змогу сформулювати розуміння правової доктрини як юридичного явища, сформулювати поняття правової доктрини та авторську дефініцію цього поняття, співвідношення його з іншими поняттями загальної теорії права).
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження зумовлена тим, що воно є першим вітчизняним загальнотеоретичним дослідженням місця та ролі правової доктрини в континентальній правовій системі, в тому числі в Україні.
Наукова новизна конкретизується у наступних положеннях:
уперше:
- на засадах плюралістичного підходу до розуміння права у континентальній правовій системі визначено то розмежовано загальне і конкретне поняття правової доктрини. Як загальне поняття правова доктрина – це правове явище, об’єктивоване у формі наукової правової теорії, розробленої вченими для удосконалення позитивного права. Як конкретне поняття правова доктрина у континентальній правовій системі – це традиційне та фактичне джерело права, система наукових теорій, поглядів, концепцій, які одержали загальне визнання наукової юридичної спільноти, визнані обов’язковими юридичною практикою шляхом санкціонування судовою владою та здійснюють вплив на правотворчі, правотлумачні та правозастосовні процеси;
- виокремлено ознаки правової доктрини у континентальній правовій системі: науковий характер; є результатом мисленнєвої діяльності людини; творцями, розробниками правової доктрини є окремі науковці або правничі наукові школи; правова доктрина одержує визнання більшості науковців; правова доктрина має письмову форму об’єктивації; формування правової доктрини є тривалим та багатоетапним процесом; правова доктрина впливає на формування правосвідомості та правової культури; системність; правова доктрина здійснює вплив на правотворчі, правозастосовні та правотлумачні процеси; правова доктрина має субсидіарний характер;
- з’ясовано, що формами виразу правової доктрини в континентальній правовій системі є результати доктринального тлумачення правових норм, визначення юридичних понять і категорій, в тому числі законодавчі дефініції, юридичні конструкції, правила вирішення юридичних колізій, юридична техніка, правові презумпції, правові аксіоми, правові догми, висновки наукових правових експертиз;
- з’ясовано, що санкціонування правової доктрини в континентальній правовій системі здійснюється судовою владою у формі судового рішення.
удосконалено:
– типологію сучасного розуміння правової доктрини: виокремлено два основні типи сучасного розуміння правової доктрини: розуміння у широкому значенні та у вузькому значенні як джерела (форми) права. Окремим підтипом розуміння правової доктрини у вузькому значенні є розуміння правової доктрини як особливого правового явища, що існує у перехідному суспільстві;
– вчення про універсальні закономірності виникнення та еволюції правової доктрини;
набули подальшого розвитку:
– положення про класифікацію правових доктрин: за приналежністю до конкретної правової системи; за змістом; за формою об’єктивації; за формою виразу;
– ідеї про роль правової доктрини у процесах конвергенції правових систем, зростання ролі правової доктрини в інтеграції континентальної правової системи та трансформації національного права держав, які входять до неї;
– вчення про традиційні та нетрадиційні джерела права, їх системний зв'язок, що забезпечує наступність права у континентальній правовій системі.
Практичне значення одержаних результатів. Дисертаційні положення, висновки та пропозиції можуть використовуватись у науково-дослідній сфері для подальшого дослідження місця та ролі правової доктрини в континентальній правовій системі; у правотворчій діяльності для вдосконалення чинного законодавства держав, що входять до континентальної правової системи; при написанні підручників та посібників, курсів лекцій та методологічних матеріалів; у навчальному процесі при викладанні навчальних дисциплін «Загальна теорія права», «Порівняльне правознавство», «Конституційне право», «Історія держави і права», «Римське право».
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації обговорювались на засіданнях кафедри теорії та філософії права Львівського національного університету імені Івана Франка та наукових і науково-практичних конференціях: Міжнародному науковому симпозіумі «Порівняльне правознавство:сучасний стан та перспективи розвитку» (м. Київ, 8-11 квітня 2009 р.); ХVІ регіональній науково-практичній конференції «Проблеми державотворення та захисту прав людини в Україні» (м. Львів, 8-9 лютого 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Актуальні питання державотворення в Україні очима молодих учених» (23 квітня 2010 року, м. Київ); ІІ Міжнародному науковому симпозіумі «Дні порівняльного правознавства», (м. Івано-Франківськ-Яремче, 22-25 квітня 2010 р.);ІХ міжнародній студентсько-аспірантській науковій конференції «Актуальні проблеми прав людини, держави та правової системи» (14-16 травня 2010 року, м. Львів); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми правової системи в Україні» (28 жовтня 2010 р., м. Київ); VIII Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Розвиток України в ХХІ столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми» (5 листопада 2010 р.,м. Тернопіль); Міжнародній науково-практичній конференції «Правові проблеми зміцнення української державності» (19-20 листопада 2010 р., .м Одеса); ХVІІ регіональній науково-практичній конференції «Проблеми державотворення та захисту прав людини в Україні» (м. Львів, 3-4 лютого 2011 р.); ІІІ Міжнародній науковій конференції «Компаративістські читання» (м. Львів, 29-30 квітня 2011 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Пріоритетні напрями розвитку законодавства України»: (10-11 листопада 2011 р., м. Запоріжжя); XVІІІ регіональній науково-практичній конференції «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» (26-27 січня 2012 р., м. Львів); ІV Міжнародній науковій конференції «Компаративістські читання» (м. Львів, 27-29 квітня 2012 р.); XІХ звітній науково-практичній конференції «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» (7-8 лютого 2013 р., м. Львів).
Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження викладені у 19 працях (з яких 5 опубліковані у наукових фахових виданнях України, 1 – у зарубіжному науковому виданні, та 13 – у збірниках доповідей наукових конференцій).
Структура дисертаційного дослідження відповідає поставленим меті та завданням і складається зі вступу, трьох розділів, які включають сім підрозділів, висновків та списку використаних джерел, який налічує 273 найменування. Обсяг основного тексту дисертації становить 192 сторінки.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації розв’язане нове наукове завдання, що полягає у встановленні місця та ролі правової доктрини у континентальній правовій системі.
Отримані у процесі дослідження результати дозволяють зробити наступні висновки:
У сучасній правовій науці можна виокремити два основні типи розуміння правової доктрини: розуміння у широкому значенні та у вузькому значенні як джерела права.
Окремим підтипом розуміння правової доктрини у вузькому значенні є розуміння правової доктрини як особливого правового явища, що існує у перехідному суспільстві.
Основою виділення цих типів є врахування науковцями регулятивного впливу правової доктрини на суспільні відносини, характеристика форм такого впливу, виокремлення основних властивостей правової доктрини і визнання чи невизнання правової доктрини самостійним джерелом (формою) права.
Перший тип сучасного розуміння правової доктрини полягає у розумінні цієї юридичної категорії в широкому значенні. В даному випадку йдеться про вживання терміну доктрина у широкому, загальному сенсі без вказівки на можливість її використання як джерела (форми) права. Цей тип розуміння правової доктрини характеризується тим, що його представники ототожнюють правову доктрину та правову науку. Такий тип розуміння досліджуваного явища не дає змоги повною мірою визначити мету, суть, властивості, функції, форми виразу правової доктрини як самостійної юридичної категорії.
Другим типом сучасного розуміння правової доктрини є її розуміння у вузькому значенні. Науковці, які є прихильниками такого розуміння вказаної правової категорії, на основі аналізу основних властивостей та характерних рис правової доктрини стверджують, що вона виступає самостійним джерелом права.
Сучасне розуміння правової доктрини є необхідною умовою виокремлення її ознак і формування поняття правова доктрина, а також визначення дефініції цього поняття.
У дисертаційному дослідженні запропоновано таку сукупність ознак правової доктрини і дефініцію цього поняття, які є результатом не тільки узагальнення наукових поглядів учених, а й можуть вважатися новими для загальнотеоретичної науки.
Становлення поняття правової доктрини в юридичній науці відбувалося впродовж тривалого часу відповідно до розвитку правового явища, яке воно позначало.
На початку своєї історії правова доктрина як джерело права сформувалася і була санкціонована в період становлення римського приватного права, яке в історичній перспективі склало основу західної традиції права. Це наклало відбиток на всю історію правової доктрини у континентальній правовій системі.
У період Середньовіччя розвиток правової доктрини був пов'язаний з діяльністю європейських університетів, функціонуванням юридичних шкіл, які доктринально опрацьовували римські першоджерела, а також з формуванням відповідних збірників, які безсумнівно мали науковий характер, що свідчить про наступність та спадкоємність у розвитку правової доктрини.
На розвиток правової доктрини в період Середньовіччя значно впливали школи глосаторів та постглосаторів, діяльність яких в першу чергу полягала в доктринальному опрацюванні римського права. Результат такого опрацювання мав практичне значення, фактично був джерелом права і в подальшому значно вплинув на розвиток континентальної правової системи.
Серед форм впливу правової доктрин на право в період Середньовіччя варто відзначити вплив через юридичні школи, які доктринально опрацьовували римські джерела, створення збірників римського, ломбардського та звичаєвого права, деякі з яких використовувалися на практиці при здійснення правосуддя, використання на практиці результатів доктринального опрацювання канонічного права.
Протягом наступних після Середньовіччя історичних періодів вплив правової доктрини відбувався у інших формах, при цьому такий вплив та застосування на практиці правової доктрини не були офіційно дозволені державною владою, як у попередні історичні періоди.
У період Нового Часу правова доктрина також впливала на правотворчі процеси у континентальному праві. Адже у правотворчій діяльності законодавець спирався на природно-правові погляди визнаних філософів та теоретиків права.
Підтверджено, що у період Нового часу розвиток правової доктрини не припинявся, вона здійснювала вплив на державотворчі процеси, відіграла значну роль у розвитку континентального права.
Доведено, що правова доктрина відіграла вагому роль у становленні та розвитку континентальної правової системи, адже середньовічна університетська юридична наука розробила основні ідеї, принципи і конструкції континентального права.
Окрім цього правова доктрина протягом століть у континентальній правовій системі відігравала роль основного джерела права.
Правову доктрину можна класифікувати за приналежністю до конкретної правової системи: правові доктрини в континентальній правовій системі, правові доктрини в системі загального права, правові доктрини у змішаних правових системах, правові доктрини в релігійних правових системах; правові доктрини в міждержавних правових системах; за змістом: загальноправову юридичну доктрину, правову доктрину окремої галузі права, яка поділяється на підвиди: правова доктрина адміністративного права, цивільного, кримінального, конституційного права та ін.., правову доктрину окремого правового інституту, зокрема правова доктрина, що стосується інституту права власності, спадкування тощо; за формою об’єктивації: письмові та змішані правові доктрини; за формою виразу: правові доктрини, виражені у доктринальному тлумаченні правових норм, правові доктрини, виражені у визначеннях юридичних понять і категорій, правові доктрини, виражені у юридичних конструкціях, правові доктрини, виражені у правилах вирішення юридичних колізій, правові доктрини, виражені у правилах юридичної техніки, правові доктрини, виражені у правових презумпціях, правових аксіомах, правових догмах, правові доктрини, виражені у висновках наукових правових експертиз.
Такий поділ правових доктрин є необхідним для визначення особливостей окремих видів правових доктрин у континентальній правовій системі.
Формами впливу правової доктрини на правотворчість у континентальній правовій системі є:
• розробка понятійно-категоріального апарату, юридичної техніки, що є основою правотворчості; формування правосвідомості суб’єктів правотворення;
• безпосередня розробка науковцями-правниками проектів нормативно-правових актів; проведення наукових правових експертиз проектів нормативно-правових актів;
• участь науковців-правників у процесі розгляду та обговорення проектів нормативно-правових актів;
• обґрунтування необхідності створення правової норми науковими дослідженнями з даного питання;
• безпосереднє посилання на положення правової доктрини (в тому числі на конкретну наукову працю) у проекті закону.
Формами впливу правової доктрини на застосування права у континентальній правовій системі є:
• використання судами при здійсненні правосуддя висновків наукових правових експертиз;
• використання доктринальних методик судами при вирішенні справи та експертами при проведенні судової експертизи;
• врахування судами конституційної юрисдикції позицій наукових правничих шкіл при винесенні рішень та обгрунтування окремих думок суддів конституційних судів положеннями правової доктрини;
• використання правової доктрини міжнародними судами, як от Міжнародним Судом ООН, Європейським Судом з прав людини, обгрунтування судами прийнятого рішення положеннями правової доктрини; фактичне звернення суб’єктів застосування права до наукових праць, зокрема коментарів нормативно-правових актів, наукових статей тощо.
Тенденції розвитку правової доктрини у континентальній правовій системі , відображаючи рівень суспільного розвитку, досягнення юридичної науки і техніки, показують можливі зміни місця та ролі правової доктрини у континентальній правовій системі, що дозволяє удосконалювати практику санкціонування та застосування правової доктрини.
Серед таких тенденцій виділяються:
- становлення механізму санкціонування правової доктрини судами шляхом прийняття на її основі судових рішень;
- використання правової доктрини у правотворчому процесі, при розробці нормативно-правових актів;
- використання правової доктрини для формування законодавчих дефініцій, які поступово перетворюються в обов’язкову частину нормативних актів;
- використання правової доктрини як основи уніфікації законодавства в континентальній правовій системі;
- зміцнення системних зв’язків правової доктрини з іншими джерелами права, насамперед, судовим прецедентом.
Загалом правова доктрина у континентальній правовій системі виступає в якості об’єднуючого фактору, центральною ланкою та стрижнем системи джерел права. Вона гнучко реагує на зміну суспільних відносин, тому відіграє важливу практичну роль.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Нормативні джерела:

1. Конституція України [Текст] офіц. текст : [прийнята на п’ятій сесії ВР України 28 червня 1996 р. ]// Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 9.
2. Про виконання рішення та застосування практики Європейського суду з прав людини [Текст] : Закон України від 30 березня 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – №30. – Ст. 260.
3. Про заставу [Текст] : Закон України від 02 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №47. – Ст. 642.
4. Про комітети Верховної Ради України [Текст] : Закон України від 04 квітня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 19. – Ст. 134.
5. Про Конституційний Суд України [Текст] : Закон України від 16 жовтня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 49. – Ст. 272.
6. Про наукову і науково-технічну експертизу [Текст] : Закон України від 10 лютого 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 9. – Ст. 57.
7. Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні [Текст] : Закон України від 12 липня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 47. – Ст. 251.
8. Про регламент Верховної Ради України [Текст] : Закон України від 10 лютого 2010 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 14-15; № 16-17. – Ст. 133.
9. Кодекс адміністративного судочинства України [Текст] офіц. текст : за станом 6 вересня 2012 р. // Відомості Верховної Ради. – 2005. – № 35 /35-36, 37/. – Ст. 446.
10. Господарський процесуальний кодекс України [Текст] офіц. текст : за станом на 5 липня 2012 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 6. – Ст. 56.
11. Кримінально-процесуальний кодекс України [Текст] офіц. текст : за станом на 13 квітня 2012 р. // Голос України. – 2012. – № 90-91.
12. Цивільний процесуальний кодекс України [Текст] офіц. текст : за станом на 5 липня 2012 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 40 (40-42). – Ст. 492.
13. Державний класифікатор України ДК 015-97 “Класифікація видів науково-технічної діяльності” [Текст] : наказ Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 30.12.97 р. № 822. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://uazakon.com/big/text936/pg1.htm. (Назва з екрану).
14. Методичні рекомендації з підготовки та оформлення проектів законів // Центр політико-правових реформ [Електронний ресурс]. – Режим доступу : URL : www.idealcountry.org.ua/misc/01.doc. (Назва з екрану).
15. Методичні рекомендації щодо проведення правової експертизи проектів нормативно-правових актів [Текст] : постанова колегії Міністерста юстиції України від 21 листоп. 2000 р. № 41 // Збірник нормативно-правових актів та методичних рекомендацій. – К. : "Видавничий дім", 2001.
16. Перелік наукових спеціальностей [Текст] : наказ Вищої атестаційної комісії України від 14 вересня 2011 р. № 1057. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1133-11/ed20111017. (Назва з екрану).
17. Положення про Апарат Верховної Ради України [Текст] :розпорядження Голови Верховної Ради України від 25 серпня 2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/769/11-%D1%80%D0%B3. (Назва з екрану).
18. Положення про валютний контроль [Текст] : постанова Правління Національного банку України від 8 лютого 2000 року № 49. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0209-00. (Назва з екрану).
19. Порядок атестації та державної реєстрації методик проведення судових експертиз [Текст] : постанова Кабінету Міністрів України від 02 липня 2008 р. № 595 // Офіційний вісник України. – 2008 – № 49. С. 33. – Ст. 1585.
20. Порядок проведення державної акредитації фізичних та юридичних осіб на право проведення наукової та науково-технічної експертизи [Текст] : наказ Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2004 р. № 12. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0110-04. (Назва з екрану).
21. Про затвердження Морської доктрини України на період до 2035 року [Текст] : постанова Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2009 р. № 1307 // Офіційний вісник України. – 2009. – № 94. – Ст. 3216.
22. Про Доктрину інформаційної безпеки України [Текст] : указ Президента України від 8 липня 2009 року № 514/2009 // Офіційний вісник України. – 2009. – № 52. – Ст. 1783.
23. Про Національну доктрину розвитку фізичної культури і спорту [Текст] : указ Президента України від 28 вересня 2004 р. № 1148/2004 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 39. – Ст. 2584.
24. Про Національну доктрину розвитку освіти [Текст] : указ Президента України від 17 квітня 2002 р. № 347/2002 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 16. – Ст. 860.
25. Про воєнну доктрину України [Текст] : указ Президента України від 15 червня 2004 р. № 648/2004 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 30. – Т. 1. – Ст. 210.
26. Регламент Совета Федерации [Текст] : постановление Совета Федерации Федерального Собрания Российской Федерации от 30 января 2002 года № 33-СФ [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://council.gov.ru/about/agenda/. (Название с экрана).
27. О Регламенте Государственной Думы Федерального Собрания Российской Федерации [Текст] : постановление Государственной Думы Федерального Собрания РФ от 22 января 1998 г. № 2134-ІІ ГД // Собрание законодательства Российской Федерации. – 1998. – № 7. – Ст. 801.
28. Rules of procedure of the Bundesrat, 26th November 1993 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.bundesrat.de/nn_11004/EN/funktionen-en/go-en/go-en-node.html?__nnn=true. (Назва з екрану).
29. Rules of procedure of the National Assembly [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.assemblee-nationale.fr/english/8ac.asp. (Назва з екрану).
30. Swiss Civil Code of 10 December 1907 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.admin.ch/ch/e/rs/2/210.en.pdf. (Назва з екрану).
31. Гражданское Уложение Германии. Вводный закон к Гражданскому Уложению : пер. с нем. / науч. ред. А.М. Маковский и др., 2-е изд., доп. – М. : Волтерс Клуверс, 2006. – 816 с.
32. Ustawa Rzeczypospolitej Polskiej o podatku od wydobycia niektórych kopalin od 18 kwietnia 2012 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://prawo.legeo.pl/prawo/ustawa-z-dnia-2-marca-2012-r-o-podatku-od-wydobycia-niektorych-kopalin/. (Назва з екрану).
33. Закон об акционерных обществах Германии : пер. с нем. / науч. ред. А.М. Маковский и др. – М. : Волтерс Клуверс, 2009. – 440 с.
34. Торговое Уложение Германии : пер. с нем. / науч. ред. А.М. Маковский и др., 2-е изд., доп. – М. : Волтерс Клуверс, 2009. – С. 1-240.
35. Административно-процессуальное право Германии : пер. с нем. / науч. ред. А.М. Маковский и др. – М. : Волтерс Клуверс, 2007. – С. 1-74.
36. Гражданское Уложение Германии. Вводный закон к Гражданскому Уложению : пер. с нем. / науч. ред. А. М. Маковский и др., 2-е изд., доп. – М. : Волтерс Клуверс, 2006. – 816 с.
37. Проект закону ФРН «Авторське право» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://dip21.bundestag.de/dip21/btd/16/018/1601828.pdf (Назва з екрану).
38. Проект закону ФРН «Зобовязальне право» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://dip21.bundestag.de/dip21/btd/14/068/1406857.pdf (Назва з екрану).
39. Проект закону ФРН «Інформація для споживача» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://dipbt.bundestag.de/dip21/btd/17/073/1707374.pdf (Назва з екрану).

Судова практика:

40. Архів Конституційного Суду України. - Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://uazakon.com/document/fpart59/idx59840.htm.
41. Окрема думка судді Конституційного Суду України Ткачука П.М. стосовно Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої, третьої, четвертої статті 219 Регламенту Верховної Ради України (справа про Регламент Верховної Ради України) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-08.
42. Архів Вищого господарського суду України. – Спр. № 15/375 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://reyestr.court.gov.ua/Review/1555094.
43. Архів Вищого господарського суду України. – Спр. № 19/7-04/14/8 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://reyestr.court.gov.ua/Review/1449805.
44. Архів Вищого господарського суду України. – Спр. № 60/19-05/5-07 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://reyestr.court.gov.ua/Review/1916656.
45. Архів Долинського районного суду Кіровоградської області. – Спр. № 2-1210 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13049634.
46. Архів Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу. – Спр. № 0413/9014/2012 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/25954233.
47. Архів Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області. – Спр. № 2-55 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/14320243.
48. Архів Ізюмського міськрайонного суду Харківської області. – Спр. № 2016/3-в-11/11 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/20652107.
49. Архів Вищого господарського суду України. – Спр. № 5002-1/1343-2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/21209890.
50. Архів Господарського суду м. Києва. – Спр. № 05-5- 9 / 14916 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12954230.
51. Архів Миколаївського окружного адміністративного суду. – Спр. № 2а - 5889/09/1470 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8752112.
52. Архів Печерського районного суду м. Києва. – Спр. № 2-2242/11 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/16680143.
53. Архів Житомирського окружного адміністративного суду. – Спр. № 0670/11998/11 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/22282326.
54. Архів Хмельницького окружного адміністративного суду. – Спр. № 2-а-7653/10/2270 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12816525.
55. Архів Господарського суду Херсонської області. – Спр. № 6/88-Б-10 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13721940.
56. Архів Севастопольського апеляційного адміністративного суду. – Спр. № 2а-1175/10/2770 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/16590878.
57. Архів Львівського окружного адміністративного суду. – Спр. № 2а-5989/09/1370 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8384758.
58. Архів Севастопольського апеляційного господарського суду. – Спр. № 5020-1072/2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/19244090.
59. Архів Господарського суду Харківської області. – Спр. № 37/256-09 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8673802.
60. Архів Київського апеляційного господарського суду. – Спр. № 6/379-32/434 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12015395.
61. Архів Вінницького окружного адміністративного суду. – Спр. № 2а/0270/959/12 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/24957884.
62. Judgment of the European Court of Human Rights on the case Romanenko and others v. Russia dated 8 October 2009. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://hudoc.echr.coe.int/sites/eng/pages/search.aspx?i=001-94843.
63. Judgment of the European Court of Human Rights on the case Vusić v. Croatia dated 01 October 2010. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://hudoc.echr.coe.int/sites/eng/pages/search.aspx?i=001-99730.
64. Judgment of the European Court of Human Rights on the case Folgero and others v. Norway dated 29 June 2007. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://hudoc.echr.coe.int/sites/eng/pages/search.aspx?i=001-81356.
65. Judgment of the European Court of Human Rights on the case Ramanauskas v. Lithuania dated 5 February 2008. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://hudoc.echr.coe.int/sites/eng/pages/search.aspx?i=001-84935.
66. Judgment of the European Court of Human Rights on the case Lelas v. Croatia dated 20 August 2010. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://hudoc.echr.coe.int/sites/eng/pages/search.aspx?i=001-98827.
67. Judgment of the European Court of Human Rights on the case Finger v. Bulgaria dated 10 August 2011. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://hudoc.echr.coe.int/sites/eng/pages/search.aspx?i=001-104698.
68. Judgment of the European Court of Human Rights on the case Scozzari and Giunta v. Italy dated 13 July 2000. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://hudoc.echr.coe.int/sites/eng/pages/search.aspx?i=001-58752.
69. Архів Верховного суду ФРН / NJW-Entscheidungsdienst Familien- und Erbrecht, 1998, № 4, s. 95
70. Архів Адміністративного суду Шлезвігу / BeckRS, 2004, s/ 40488/
71. Архів федерального суду Баден- Вюртембергу / BeckRS, 2003, s. 22109.
72. Архів адміністративного суду Браунвайгу / BeckRS, 2006, s. 22649.
73. Архів Верховного суду ФРН / BeckRS, 2011, s. 29742.
74. Архів Верховного суду Дюсельдорфу / BeckRS, 2012, s. 01030.
75. Архів Вищого адміністративного суду Саарлуїсу / Neue Zeitschrift für Verwaltungsrecht, 1999, № 5, s. 563
76. Архів Верховного суду ФРН / BeckRS, 2011, s. 29929.
77. Архів Верховного суду ФРН / BeckRS, 2011, s. 29472.

Спеціальна література:

78. Аарньо А. Систематизація і інтерпретація законів. Декілька думок про теоретичну і практичну юридичну науку // Проблеми філософії права. – К., 2006-2007, № IV-V- С. 138.
79. Авер’янов В. Б. Нова доктрина українського адміністративного права : концептуальні позиції / Авер’янов В. Б. // Право України. – 2006. – № 5. – С. 11–17.
80. Авер’янов В. Б. Питання методологія сучасної адміністративно-правової доктрини України (аналітичний досвід цікавого й корисного дослідження) / Авер’янов В. Б. // Право України. – 2005. – № 1. – С. 26–29.
81. Аннерс Э. История европейского права : пер. со швед. / Аннерс Э. ; отв. ред. : Шенаев В. Н. ; редкол. : Кудров В. М., Машлыкин В. Г. ; пер.: Валинский Р. Л. – М. : Наука, 1994. – 397 c.
82. Бабаев В. К. Теория советского права в конспектах лекцій и схемах / В. К. Бабаев. – Горький, 1990. – 189 с.
83. Багай Н. До поняття юридичної науки / Н. Багай// Вісник Львівського університету. Серія юрид. – Львів : Видавничий центр ЛНУ ім. І.Франка. – 2000. – Вип. 35. – С.38–44.
84. Байтин М. И. О принципах и функціях права: новые моменты / М. И. Байтин // Известия вузов. Правоведение. – 2000. – № 3. – С. 4–16.
85. Барабаш Ю. Вироблення доктринальних підходів у науці кнституційного права як одна з умов ефективності конституційної реформи / Ю.Г. Барабаш // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2009. – № 11 (97). – С. 36-39.
86. Батурина С. В. Традиции российской правовой доктрины : автореф. дисс. на соискание. научн. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01. “Теория и история права и государства; история учений о праве и государстве” / С. В. Батурина. – Краснодар, 2008. – 28 с.
87. Беляев М. А. Генезис юридической герменевтики : Эпоха античности / Беляев М. А. // Вестник Воронежского государственного университета. – 2008. – № 1. – С. 32–44.
88. Бержель Ж.-Л. Общая теория права. / пер. с франц. Г. В. Чуршукова ; под общ. ред. В. Я. Даниленко. – М. : Nota bene, 2000. - 575 с.
89. Берман Г. Дж. Западная традиция права: эпоха формирования : пер. с англ. / Гарольд Дж. Берман. –2-е изд. – М. : Изд-во МГУ: Издательская группа ИНФРА- М–НОРМА, 1998. – 624 с.
90. Берман Г. Дж. Право і революція. Формування західної традиції права : пер. з англ./ Гарольд Дж. Берман. – К. : IRIS, 2001. – 652 c.
91. Биля І. О. Теореттичні основи використання нормотворчої техніки: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 “Теорія та історія держави і права; історія політичних та правових учень” / І. О. Биля. – Харків, 2004. – 21 с.
92. Бирюкова Л. Г. Правовые позиции Конституционного Суда Российской Федерации как источник права: вопросы теории и практики : автореф. дисс. на соискание. научн. степ. канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 “Теория и история права и государства; история учений о праве и государстве” / Л. Г. Бирюкова. – Казань, 2004. – 25 с.
93. Бошно С. В. Доктрина как форма и источник права / Бошно С. В. // Журнал российского права. – 2003. – № 12. – С. 72–80.
94. Бошно С. В. Доктринальные и другие нетрадиционные формы права / С. В. Бошно // Журнал российского права. – 2003. – № 1. – С 82-91.
95. Бошно С. В. Форма права: теоретико-правовое исследование: дис. … доктора юрид. наук : 12.00.01 / Бошно Светлана Владимировна – М., 2005. – 440 с.
96. Бринцев В. Доктринальне тлумачення норм права у конституційному судочинстві / В. Бринцев // Вісн. Акад. правових наук України. – 2008. – № 4 (55). – С. 80-90 .
97. Буткевич О. В. Міжнародно-правові погляди глосаторів і постглосаторів / О. В. Буткевич // Часопис Київського університету права. – 2007. – № 3. – С. 169-173.
98. Быкова Е. В. Современные процессы сближения и размежевания основных правовых систем / Е. В. Быкова. – М. : Юрлитинформ, 2012. – 232 с.
99. Бикс Б. Правовая теория: типы и цели // Юриспруденция в поисках идентичности. – Самара, 2010. – С. 185-198.
100. Василевич Г. А. Источники белорусского права: принципы, нормативные акты, обычаи, прецеденты, доктрина / Г. А. Василевич. – Минск : Тесей, 2008.- 216 с.
101. Васильев А. А. Правовая доктрина как источник права : автореф. дис. на соискание научн. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 “Теория и история права и государства; история учений о праве и государстве”. / А. А. Васильев. – Барнаул, 2007. – 27 с.
102. Васильев А. А. Правовая доктрина как источник права: вопросы теории и истории: монография / А. А. Васильев. – Барнаул : изд-во Юрид. факультет АлтГУ. – 2008. – 188 с.
103. Васильєв С. В. Правова доктрина – джерело процесуального права / Васильєв С. В. // Актуальні питання інноваційного розвитку. – 2012. – № 2.– С. 54-59.
104. Васильченко О. П. Перспективи розвитку правової доктрини в системі джерел конституційного права / О. П. Васильченко // Науковий вісник Ужгородського національного університету. – 2007. – № 8. – С. 80–82.
105. Великий тлумачний словник сучасної української мови / головн. ред. В. Т. Бусел, редактори-лексикографи: В. Т. Бусел, М. Д. Василега-Дерибас, О. В. Дмитрієв, Г. В. Латник, Г. В. Степенко. – К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
106. Визер Б. Принцип правового государства в конституционном правосудии Австрии / Визер Б., Будер Й. // Государство и право. – 1999. – № 11. – 173 с.
107. Виноградов П. Г. Очерки по теории права. Римское право в средневековой Европе / П. Г. Виноградов. – Зерцало-М, 2010. – 285 с.
108. Власов Ю. Л. Проблеми тлумачення норм права : монографія / Ю. Л. Власов. – К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАНУ, 2001. – 180 с.
109. Вопленко Н. Н. Источники и формы права : учеб. пособ. / Н. Н. Вопленко. – Волгоград : Изд-во ВолГУ, 2004. – 102 с.
110. Гаджиев Г. А. Онтология права : (критическое исследование юридического концепта действительности) : монография / Г. А. Гаджиев. — М. : Норма : ИНФРА-М, 2013. — 320 с.
111. Гайворонський В. М. Джерела права / Гайворонський В. М. // Вісник Академії правових наук України. – 2001. – № 3. – С. 63–69.
112. Гайова О. В. Закон як джерело сучасного континентального права (загальнотеоретичні та порівняльно-правові аспекти) : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Гайова Олена Володимирівна. – Львів., 2011. – 204 с.
113. Гамбаров Ю. С. Гражданское право : в 2т. Т. 1. Часть общая / Ю. С. Гамбаров. – М., 1911. – 666 с.
114. Голоскоков Л. В. Правовые доктрины: от Древнего мира до информационной эпохи. – М: Научный мир, 2003. – С. 320.
115. Голоскоков Л. В. Юридическая доктрина как основа правовой политики / Л. В. Голоскоков // Правовая политика и правовая жизнь. – 2004. – № 3. – С. 32–37.
116. Горбань В. Методологія дослідження проблеми державно-правової доктрини України / В. Горбань // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2009. – № 3. – С. 1–9.
117. Гордимов А. В. Університетська юстиція як складова доктринальних джерел права романо-германської правової системи. / А. В. Гордимов // Держава і право. – 2009. – Вип. 46. – С. 30–35.
118. Гражданское и торговое право зарубежных государств : учеб. : в 2 т. Т. 1 / отв. ред. Е. А. Васильев, A. C. Комаров. – 4-е изд., перераб. и доп. – М. : Междунар. отношения, 2008. – 560 с.
119. Гражданское и торговое право зарубежных государств : учебн. : в 2 т. Т. 2 / отв. ред. Е. А. Васильев, A. C. Комаров. – 4-е изд., перераб. и доп. – М. : Междунар. отношения, 2008. – 640 с.
120. Гуменюк Г. П. "Саксонське зерцало" та його вплив на розвиток джерел права держав Центральної та Східної Європи (XIII-XVIII ст.) [Текст] : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Гуменюк Ганна Петрівна. – Львів, 2011. – 238 с.
121. Давид Р. Основные правовые системы современности / Давид Рене, Жоффре-Спинози К. ; пер. с фр. и предисл. В. А. Туманова. – М.: Междунар. отношения, 1999. – 400 с.
122. Дервоед В. В. Доктрина (наука) в качестве источника права в Республике Беларусь : дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.01 / Дервоед Виталий Валерьевич. – Минск, 2006. – 127 с.
123. Дигесты Юстиниана = Digesta Iustiniani : в 8 т. Т.1. Кн. 1–4. / Московский гос. ун–т им. М. В. Ломоносова ; юрид. ф–т ; Российская акад. наук ; Ин–т всеобщей истории. Центр изучения римского права; отв. ред. Л. Л. Кофанов ; пер. с лат. А. Л. Смышляев. – (Золотая коллекция). – М. : Статут, Консультант плюс, 2002.
124. Дністрянський С. С. Загальна наука права і політики // Антологія української юридичної думки : в 6 т. Т. 1 : Загальна теорія держави та права, філософія та енциклопедія права / редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова) та ін.: / упорядники: В. Д. Бабкін, І. Б. Усенко, Н. М. Пархоменко. – К. : Вид. Дім «Юридична книга», 2002. – С. 397.
125. Дорошенко К. В. Моральный (неимущественный) ущерб потерпевшего на производстве / Дорошенко К. В. – К. : НИИ СТО Минтруда – изд-во „Соцінформ”, 2004. – 165 с.
126. Егоров А. В. Правовая доктрина как объект сравнительного права / А. В. Егоров // Право и политика. – 2004. – № 9 (57). – С. 19–23.
127. Етимологічний словник української мови : в 7 т. Т. 4 / Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні ; заг. ред. О. С. Мельничук. – К. : “Наукова думка”, 2004. – 652 с.
128. Євграфова Є. Доктринальне тлумачення норм права (законів): природа і здійснення / Є. Євграфова // Вісн. Акад. правових наук України. – 2010. – № 2 (61). – С. 40–51.
129. Євграфова Є. Доктрини та концепції у правовій системі України: форми і сфери застосування / Є. Євграфова // Право України. – 2010. – № 5. – С. 34–38.
130. Задорожний Ю. А. Римське право - доктринальна першооснова права та юридичної науки в країнах романо-германської правової сім'ї та Україні : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Задорожний Юрій Анатолійович. – К., 2008. – 214 с.
131. Заєць А. Г. Тлумачення норм права – спеціальний вид юридичної діяльності / Заєць А. Г. // Держава і право : зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. – К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2005. – Вип. 28. – С. 84–88.
132. Заєць А. П. Роль правової доктрини і правових ознак у дефінітивній ідентифікації права / А. П. Заєць // Вісн. Акад. правових наук України. –1997. – № 4(11). – С. 40–51.
133. Зайцева А. Юридические доктрины в системе источников информационного права [Электронный ресурс] // Законодательство и практика масс-медиа. – 2005. – Вып. 9. – Режим доступа:http://www.medialaw.ru/publications/zip/133/5.htm (16.12.05). (Название с экрана).
134. Зозуля А. А. Доктрина в современном праве : автореф. дис. на соискание научн. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 “Теория и история права и государства; история учений о праве и государстве” / А. А. Зозуля. – М., 2006. – 31 с.
135. Зоммерман К. П. Административное судопроизводство (юстиция) в Германии: история развития и основные черты / К. П. Зоммерман, Ю. Н. Старилов // Государ¬ство и право. – 1999. – № 7. – С. 75–86.
136. Иеринг Р. Дух римского права на различных ступенях его развития / Иеринг Рудольф / пер. с 3-го справ. нем. изд. – Ч. 1. – Санкт-Петербург : В. Безобразов и комп., 1875. – 309 с.
137. Иоффе О. С. Избранные труды по гражданскому праву: Из истории цивилистической мысли. Гражданское правоотношение. Критика теории хозяйственного права / Иоффе О. С. – 2-е изд., испр. – М. : Статут, 2003. – 782 с.
138. Иоффе О. С. Цивилистическая доктрина феодализма: Избранные работы по гражданскому праву / О. С. Иоффе. – М. : Норма-Инфра, 2000. – 274 с.
139. Каламкарян Р. А. Место доктрин наиболее квалифицированных специалистов по публичному праву различных наций в источниковой базе современного международного права / Р. А. Каламкарян // Государство и право. – 2006. – № 4. – С. 69–80.
140. Каліцький Б. А. Сучасний стан наукової сфери України та нова стратегічна доктрина її розвитку / Б. А. Каліцький // Наука та наукознавство. – 2006. – № 2. – С. 94–102.
141. Кармазіна К. Ю. Механізм взаємодії джерел континентального та загального права : дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.01 / Кармазіна Катерина Юріївна. – Одеса, 2011. – 203 с.
142. Кармаліта М. В. Правова доктрина – джерело (форма) права : автореф. дис на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 “Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень” / М. В. Кармаліта.– К., 2011. – 21 с.
143. Карташов В. Н. Правоприминительная практика в осциалистическом обществе / В. Н. Карташов. – Ярославль : ЯрГУ, 1986. – 86 с.
144. Кельман М. С. Загальна теорія держави і права : підруч. / М. С. Кельман, О. Г. Мурашин. – К. : Кондор, 2008. – 477 с.
145. Кельман М. С. Історико-юридичний порівняльний метод: підхід до розуміння // Порівняльне правознавство // Проблеми порівняльного правознавства: Збірник тез наукових доповідей ІІІ міжнародної наукової конференції «Компаративістські читання» / За ред. Ю.С. Шемшученка, О.К. Маріна, І.С. Гриценка; упор. О.В. Кресін, І.М. Ситар. – К.; Львів: ЛьвДУВС, 2011. – 300 с.
146. Клочкова Ю.А. Конвергенционные политико-правовые процессы: теоретико-методологический анализ// Порівняльне правознавство: сучасний стан і перспективи розвитку: збірник наукових праць/ за ред. Ю.С. Шемшученка, В.П. Тихого, М.М. Цимбалюка, І.С. Гриценка; упор. О.В. Кресін, І.М. Ситар. – Львів:Львівський державний університет внутрішніх справ, 2012. – 620 с. – С. 195
147. Кобилецький М. Римське право та його роль в утворенні європейських університетів / Микола Кобилецький // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : Матеріали XVІІ регіональної науково-практичної конференції (Львів, 26-27 січня 2012 р.) – Львів : Юридичний факультет ЛНУ імені Івана Франка, 2012. – С. 81–82.
148. Козюбра М. І. Тенденції розвитку джерел права України в контексті європейських правоінтеграційних процесів / Козюбра М. І. // Наукові записки. Національний університет “Києво-Могилянська Академія” / редкол. : В. Брюховецький та ін. – Т. 26 : Юридичні науки. – К., 2004. – С. 3–9.
149. Коркунов Н. М. Лекции по общей теории права / Н. М. Коркунов // Предисловие докт.юрид.наук, проф. И. Ю. Козлихина ; 2-е изд. – СПб. : Изд-во «Юридический центр Пресс», 2004. – 430 с.
150. Корчевна Л. О. Доктрина як джерело права / Корчевна Л. О. // Юридична Україна, 2004. – № 11. – С. 4–8.
151. Корчевна Л. О. Проблема різноджерельного права: Досвід порівняльного правознавства : монографія / Корчевна Л. О. – К. : Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2004. – 360 с.
152. Корчевна Л. Українське право і романо-германська традиція / Корчевна Л. // Право України. – 2004. – № 5. – С. 19–22.
153. Косарев А. И. Историософия государства и права : монография.-М., 2012, Юрлитинформ- 296 с.
154. Косарев А. И. Римское частное право : учеб. для вузов / А. И. Косарев. – М. : Закон и право, ЮНИТИ, 1998. – 254 с.
155. Косович В. М. Оціночні поняття як засіб юридичної техніки : монографія / В. М. Косович – Львів : Тріада-плюс, 2010. – 212 с.
156. Костенко О. М. Наукове (доктринальне) тлумачення законів та його роль у здійсненні правосуддя / О. М. Костенко // Право України. – 2000. – № 6 – С. 34-37.
157. Краснова И. О. Доктрина экологического права США : сравнительно-правовой аспект / И. О. Краснова // Журнал российского права. – 1997. – № 39. – С. 138–145.
158. Лазарєв В. В. Применение советского права / В. В. Лазарєв. – Казань : Изд-во Казанского ун-та, 1972. – 200 с.
159. Лакатос И. Фальсификация и методология научно-исследовательских программ. - М.: "Медиум", 1995.- 235 с.
160. Луспеник Д. Д. Деякі питання судової практики у справах про відшкодування моральної шкоди за ЦК України / Луспеник Д. Д. // Актуальні питання цивільного та господарського права. – 2007. – № 4–5. – С. 37–41.
161. Луць Л. А. Європейські міждержавні правові системи та проблеми інтеграції з ними правової системи України (теоретичні аспекти) : монографія / Л. А. Луць. – К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. – 304с.
162. Луць Л. А. Механізм взаємодії джерел європейського права / Л. А. Луць // Порівняльно-правові дослідження. – 2007. – № 1–2. – С. 107–112.
163. Луць Л. А. Сучасні правові системи світу : [навч. посіб.] / Л. А. Луць. – Львів : Львівський національний ун-т ім. І. Франка, 2003. – 247 с.
164. Любитенко Д. Ю. Правовая доктрина в системе источников российского права / Любитенко Д. Ю. // Вестник Волгоградской академии МВД России – 2010. – № 4 (15). – С. 29–34.
165. Любитенко Д. Ю. Правовая доктрина Конституционного суда Российской Федерации: общетеоретический аспект : автореф. дисс. на соискание. научн. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01. “Теория и история права и государства; история учений о праве и государстве” / Д. Ю. Любитенко. – Волгоград, 2011. – 33 с.
166. Любитенко Д.Ю. К вопросу о классификации правовых доктрин /
Д.Ю. Любитенко // Вестник Пермского университета. Серия «Юридические науки». – 2010. – № 4 (10). – С. 22–26.
167. Мадаев Е. О. Доктрина в системе источников конституционного права / Е. О. Мадаев. // Проблемы и персп