ПРАВОВА КВАЛІФІКАЦІЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ДЕЛІКТУ: СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

brief description

ІНСТИТУТ ЗАКОНОДАВСТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

На правах рукопису

КИРИЛЕНКО ЄВГЕН ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 343.982.5

ПРАВОВА КВАЛІФІКАЦІЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ДЕЛІКТУ:
СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Лазор Ярослав Володимирович
доктор юридичних наук, доцент

Київ – 2013

З М І С Т

ВСТУП ………………………………………………………………………………3
РОЗДІЛ 1. АДМІНІСТРАТИВНИЙ ДЕЛІКТ В СИСТЕМІ ПРАВОПОРУШЕНЬ ТА ЙОГО СПІВВІДНОШЕННЯ З АДМІНІСТРАТИВНИМ ПРИМУСОМ ……………………….………………….10
1.1. Теоретико-методологічні засади визначення місця адміністративного делікту в системі правопорушень....…………………………….…………..………..11
1.2. Співвідношення адміністративного примусу та адміністративного делікту 31
Висновки до Розділу 1 ………………………………………….………………..…48
РОЗДІЛ 2. КВАЛІФІКАЦІЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ДЕЛІКТУ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ГАЛУЗІ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА.....50
2.1. Поняття та склад адміністративних правопорушень................…….……..…51
2.2. Правова кваліфікація адміністративного делікту …........................................81
2.3. Перспективи розвитку доктрини кваліфікації адміністративного делікту в умовах реформування галузі адміністративного права…..........................................106
Висновки до Розділу 2 ………………………….…..…………...…………………120
РОЗДІЛ 3. СПІВВІДНОШЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ДЕЛІКТУ ІЗ ЗЛОЧИНАМИ ТА ДИСЦИПЛІНАРНИМИ ПРОСТУПКАМИ……………….124
3.1. Співвідношення адміністративного правопорушення та злочину ….....…..125
3.2. Взаємозв’язок адміністративних і дисциплінарних правопорушень ….…..154
Висновки до Розділу 3 .…………………………………………………………....174
ВИСНОВКИ ……………………………………………………….……………….176
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………….…………180

ВСТУП

Актуальність теми дослідження полягає в тому, що важливим чинником подальшої розбудови України як демократичної і правової держави є ефективна діяльність органів державного управління, профілактика адміністративних правопорушень, зміцнення законності та верховенства права в усіх сферах правового регулювання. Після здобуття незалежності України відбувається процес еволюції законодавства України про адміністративні правопорушення. При цьому важливе значення має належна кваліфікація адміністративних деліктів, їх належне відмежування від злочинів та дисциплінарних проступків, врахування конкуренції загальної та спеціальної норми при кваліфікації адміністративних деліктів.
Належна кваліфікація адміністративних деліктів, однакова правозастосовна та судова практика в цій сфері свідчать про наявність у державі верховенства права, законності, діяльність державних органів та їх посадових осіб виключно в рамках закону, сприяють розвиткові громадянського суспільства, зміцненню України як правової та демократичної держави. Разом з тим, на жаль, нині спостерігається довільне тлумачення правових приписів суб’єктами адміністративно-деліктного процесу, що призводить до порушення прав і свобод людини і громадянина, порушення базових принципів юридичної відповідальності, зростання рівня правового нігілізму в суспільстві. Отже, важливого практичного та теоретичного значення набуває дослідження проблематики сучасного стану та перспектив розвитку правової кваліфікації адміністративного делікту.
Проблематику сучасного стану та перспектив розвитку особливостей юридичної відповідальності взагалі та правової кваліфікації адміністративного делікту зокрема досліджували: В. Б. Авер’янов, М.О.Баймуратов, Д. Н. Бахрах, К. С. Бельський, Ю. П. Битяк, А. В. Воронков, Л. К. Воронова, Р. А. Калюжний, І. Ш. Кілясханов, Ю. М. Козлов, В. К. Колпаков, О.Л.Копиленко, О. В. Кузьменко, Є. В. Курінний, Б. М. Лазарєв, Я. В. Лазур, Д. М. Лук’янець, А. Р. Мацюк, Р. С. Мельник, Н. Р. Нижнік, О. В. Зайчук, О. П. Орлюк, І. В. Панова, С. В. Пєтков, Г. І. Пєтров, Л. Л. Попов, Н. Г. Саліщева, А. О. Селіванов, С. Г. Стеценко, М. С. Студенікіна, О. І. Харитонова, В. А. Юсупов, О. М. Якуба, О. Н. Ярмиш та ін. Разом з тим, проблематика сучасного стану та перспектив розвитку правової кваліфікації адміністративного делікту ще не була предметом окремого наукового дослідження, що й обумовлює актуальність обраної теми дисертації.
Зв’язок з науковими програмами і планами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках планової науково-дослідної теми: «Науково-правове забезпечення законотворчої діяльності» Інституту законодавства Верховної Ради України (державний реєстраційний номер 0104U006963).
Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексний науковий аналіз сутності та особливостей правової кваліфікації адміністративного делікту, визначення основних проблем, які існують у вказаній сфері, та формулювання шляхів їх вирішення.
Визначена мета дослідження зумовила постановку та розв’язання таких завдань дослідження:
– проаналізувати місце адміністративного делікту в системі правопорушень;
– з’ясувати співвідношення адміністративного примусу та адміністративного делікту;
– охарактеризувати поняття та склад адміністративних правопорушень;
– визначити основні тенденції розвитку доктрини кваліфікації адміністративного делікту в Україні;
– проаналізувати основні проблеми в процесі правової кваліфікації адміністративного делікту;
– з’ясувати співвідношення адміністративного правопорушення зі злочином та з дисциплінарним правопорушенням;
– сформулювати пропозиції щодо вдосконалення законодавства України про адміністративні правопорушення.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, які виникають під час правової кваліфікації адміністративного делікту.
Предмет дослідження – сучасний стан і перспективи розвитку правової кваліфікації адміністративного делікту.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність загальнонаукових та спеціально-юридичних методів, що забезпечують достовірність пізнання та вирішення поставлених мети та завдань, об’єднаних системним підходом до досліджуваної проблематики. Серед загальнонаукових методів використовувалися методи аналізу та синтезу (під час дослідження теоретико-методологічних засад визначення місця адміністративного делікту в системі правопорушень, з’ясуванні співвідношення адміністративного примусу та адміністративного делікту у пп.1.1, 1.2). Методи абстрагування, аналогії та моделювання використовувалися під час визначення поняття та складу адміністративних правопорушень, дослідженні правової кваліфікації адміністративного делікту (пп.2.1, 2.2). За допомогою методів індукції та дедукції визначено основні проблеми та перспективи розвитку у сфері правової кваліфікації адміністративного делікту (підрозділи 3.1, 3.2).
Спеціально-юридичні методи, зокрема системний, структурно-функціональний, формально-догматичний, порівняльно-правовий, історично-правовий методи, дали змогу проаналізувати сучасний стан правової кваліфікації адміністративного делікту, виробити пропозиції щодо вдосконалення законодавства України про адміністративні правопорушення (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1, 3.2).
Нормативною основою дослідження є Конституція України, КУпАП, КК, КЗпП, КПК, КАС України та інших держав, Бюджетний, Митний, Податковий та інші кодекси України, закони і підзаконні нормативно-правові акти, які регламентують особливості правової кваліфікації адміністративного делікту, а також відповідні законопроекти та проекти нових кодексів про адміністративні проступки, адміністративні правопорушення, про адміністративну відповідальність.
Емпірична основа дослідження – оприлюднені матеріали вітчизняної і закордонної адміністративної практики в різних галузях державного управління, притягнення до адміністративної відповідальності та оскарження рішень і діянь суб’єктів владних повноважень, статистичні дані, довідники, правова публіцистика.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших монографічних досліджень, в якому визначено теоретичні засади правової кваліфікації адміністративного делікту та основні тенденції її розвитку, у межах якого сформульовано низку нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто автором, що характеризуються науковою новизною, мають теоретичне та прикладне значення, зокрема:
уперше:
– сформульовано поняття «правова кваліфікація адміністративного делікту» як діяльність уповноважених суб’єктів зі встановлення і процесуального закріплення тотожності юридично значущих ознак діяння суб’єкта адміністративної відповідальності ознакам делікту, передбаченого адміністративним законодавством;
– визначено, що ефективність процесу правової кваліфікації адміністративного делікту знижують наступні фактори: неправильне обрання норми КУпАП для кваліфікації правопорушення; невизнання наявності складу адміністративного правопорушення в діянні, у якому він є; визнання наявності складу адміністративного правопорушення в діянні, у якому він відсутній; відсутність єдиної узгодженої правозастосовної практики, у т. ч. і судової; відсутність науково обґрунтованих рекомендацій щодо кваліфікації більшості складів адміністративних правопорушень;
- з’ясовано наступні основні тенденції розвитку доктрини кваліфікації адміністративного делікту в Україні: а) декриміналізація окремих складів злочинів (зокрема, в сфері господарської діяльності) та правова кваліфікація їх як адміністративних правопорушень; б) збільшення кількості спеціальних складів адміністративних правопорушень та випадків конкуренції загальної і спеціальної норми при кваліфікації окремих адміністративних деліктів; в) удосконалення діяльності уповноважених суб’єктів з метою уніфікації правозастосовної та судової практики у сфері розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення; г) подальший розвиток законодавства України про адміністративні правопорушення в контексті сучасної глобалізації та розвитку інформаційного суспільства і цифрових технологій шляхом оновлення чинних або закріплення нових складів адміністративних правопорушень;
удосконалено:
– критерії відмежування адміністративного делікту від суміжних категорій (злочину та дисциплінарного проступку), до яких віднесено: належність об’єкта правопорушення лише до сфери державного управління для адміністративних деліктів, наявність спеціального суб’єкта дисциплінарного проступку (останній завжди має перебувати у трудових відносинах з певною установою, підприємством, організацією), а також ступінь шкоди, спричиненої суспільним відносинам. Доведено, що чітке розмежування між адміністративним деліктом і злочином має важливе значення щодо забезпечення законності та верховенства права в Україні, особливо щодо складів злочинів, де передбачено адміністративну преюдицію, а також до злочинів, які мають подібні склади адміністративних правопорушень. Це має бути враховано у Законі України про кримінальні проступки, до яких слід віднести передбачені чинним Кодексом України про адміністративні правопорушення діяння, які мають судову юрисдикцію і не є управлінськими (адміністративними) за своєю суттю;
– практичні рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності діяльності уповноважених суб’єктів у процесі кваліфікації окремих адміністративних правопорушень, зокрема за порушення у сфері грального бізнесу (ст. 164 КУпАП);
– загальні правила розмежування злочинів та адміністративних правопорушень, зокрема заготівля, переробка чи збут радіоактивно забруднених продуктів харчування або іншої продукції (ст. 42-2 КУпАП), а також порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки (ст. 175 КУпАП) і відповідних складів злочинів за ст. 270 і 327 КК України;
дістало подальшого розвитку:
- видовий поділ адміністративної відповідальності на адміністративні стягнення; заходи примусу виховного характеру; виховні заходи щодо неповнолітніх осіб, які не досягли 16-річного віку і в силу цього ще не є суб’єктами адміністративної відповідальності; медичні заходи щодо неосудних та обмежено осудних осіб; та на лікування різних видів залежності;
- класифікація державного примусу за характером постадійності на такі види: попереджувальні; виявляючі; отримуючі і припиняючі;
– характеристика окремих юридичних складів адміністративних правопорушень, передбачених, зокрема, ст. ст. 42-2, 164, 175 КУпАП.
– пропозиції щодо внесення змін до чинного КУпАП з метою усунення неузгодженості та суперечностей окремих норм вітчизняного адміністративного законодавства.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що положення і висновки розширюють простір для подальшого теоретичного дослідження в науці адміністративного права актуальних проблем правової кваліфікації адміністративного делікту, щодо дослідження адміністративного примусу; видів та складу адміністративного правопорушення; порівняльно-правового аналізу правової кваліфікації адміністративного делікту в Україні та інших країнах Європи.
Рекомендації, зазначені в дисертації, можуть бути використані в процесі вдосконалення законодавства України про адміністративні правопорушення, у практичній діяльності адміністративних судів, органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та інших уповноважених суб’єктів у сфері правової кваліфікації адміністративного делікту, а також у процесі викладання в юридичних та інших навчальних закладах, зокрема у програмі дисципліни «Адміністративне право України» та в 4-х навчальних посібниках, що вже використовуються в навчальному процесі юридичних факультетів Чорноморського державного університету імені Петра Могили та Херсонського державного університету, Юридичного інституту Прикарпатського національного університету.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним дослідженням автора. Висновки, пропозиції і рекомендації, у тому числі й ті, що характеризують наукову новизну, одержані автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження обговорювались на засіданні відділу теорії і практики законотворчої діяльності Інституту законодавства Верховної Ради України, а також на таких науково-практичних конференціях: «Стратегії України в геополітичному просторі» (м. Ялта, 2008 р.), «Досвід та тенденції розвитку суспільства в Україні: глобальний, національний та регіональний. Могилянські читання – 2009» (м. Миколаїв, 2009 р.), «Наука – 2010: Проблеми та перспективи розвитку» (м. Черкаси, 2010 р.), «Стратегії України в геополітичному просторі» (м. Ялта, 2011 р.), «Досвід та тенденції розвитку суспільства в Україні: глобальний, національний та регіональний. Могилянські читання – 2011» (м. Миколаїв, 2011 р.), «Людина і держава – плебсологічний вимір» (м. Київ, 2012 р.), «Досвід та тенденції розвитку суспільства в Україні: глобальний, національний та регіональний. Могилянські читання – 2012» (м. Миколаїв, 2012 р.), «Кримінальні проступки: теоретичне підґрунтя та шляхи вдосконалення законодавства України» (м. Луганськ, 2013 р.).
Публікації. Результати дослідження опубліковано в 9 працях, із яких – 5 наукових статей, що опубліковані у фахових виданнях, та 4 тези доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, семи підрозділів, висновків і списку використаних джерел, що містить 329 найменувань. Загальний обсяг роботи – 219 сторінок (основний текст – 179 сторінок).

bibliography

В И С Н О В К И

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягає у розв’язанні низки концептуальних питань щодо сучасного стану та перспектив розвитку правової кваліфікації адміністративного делікту, формулюванні обґрунтованих висновків, узагальнень та пропозицій щодо вдосконалення законодавства України в цій сфері. Найбільш важливими є такі:
1. Виникнення адміністративних деліктів у законодавстві колишнього СРСР було пов’язано із політизацією відносин у сфері кримінальної відповідальності і бажанням керівництва держави на підставі статистичних даних довести, що у соціалістичному суспільстві злочинність поступово зникає як явище. Для цього частина правопорушень була декриміналізована, що дало змогу проголошувати на державному рівні більш низький рівень злочинності порівняно з капіталістичними країнами. Однак штучне створення адміністративних деліктів не перешкоджало їх включенню до системи юридичної відповідальності як повноцінних її елементів. Розвиток адміністративної відповідальності відбувався у контексті декриміналізації окремих злочинів, шляхом послаблення норм кримінального права і виділення діянь, які за ступенем суспільної небезпечності не є злочинами. Разом з тим введення інституту кримінальних проступків відповідно до нового Кримінального процесуального кодексу означатиме рух у зворотному напрямі, оскільки це передбачає криміналізацію частини складів адміністративних правопорушень, що в цілому узгоджується з практикою держав-членів Європейського Союзу.
2. Співвідношення адміністративного примусу та адміністративного делікту полягає в тому, що адміністративний примус є надзвичайно широким феноменом, який включає як засоби адміністративних стягнень, за допомогою яких здійснюється покарання правопорушника чи примушення його усунути негативні наслідки правопорушення, так і вжиття попереджувальних чи запобіжних заходів. Тобто спільним між цими двома явищами є заходи адміністративного стягнення, які входять як до заходів адміністративного примусу, так і до санкції правової норми, якою передбачена адміністративна відповідальність за певне діяння.
4. Можна виокремити такі види ознак складів адміністративного правопорушення: загальні (такі, що притаманні всім складам, наприклад, вина); родові (такі, які властиві групі складів правопорушення); конкретні (характеризують окремо кожен склад правопорушення). Структура складу адміністративного правопорушення традиційно являє собою сукупність чотирьох елементів – об’єкта, об’єктивної сторони, суб’єкта та суб’єктивної сторони.
5. У процесі правової кваліфікації адміністративного делікту важливе значення має правильна практична класифікація окремих складів адміністративних правопорушень, зокрема на матеріальні та формальні, основні та кваліфікуючі. Суттю кваліфікації адміністративного делікту є встановлення всіх ознак певних адміністративних правопорушень і додатково ще однієї ознаки цього певного, конкретного діяння і складу адміністративного правопорушення, що його передбачає. Необхідна і єдина для кваліфікації норма відрізняється від інших подібних більшістю ознак, вона повніше описує ознаки певного складу адміністративного правопорушення. Унаслідок цього для правильної кваліфікації адміністративного правопорушення необхідно вибрати і застосувати ту норму, яка найповніше описує ознаки вчиненого діяння.
6. Ефективність процесу правової кваліфікації адміністративного делікту знижують наступні фактори: неправильне обрання норми КУпАП для кваліфікації правопорушення; невизнання наявності складу адміністративного правопорушення в діянні, у якому він є; визнання наявності складу адміністративного правопорушення в діянні, у якому він відсутній; відсутність єдиної узгодженої правозастосовної практики, у т. ч. і судової; відсутність науково обґрунтованих рекомендацій щодо кваліфікації більшості складів адміністративних правопорушень.
7. Можна виокремити наступні основні тенденції розвитку доктрини кваліфікації адміністративного делікту в Україні: а) декриміналізація окремих складів злочинів (зокрема, в сфері господарської діяльності) та правова кваліфікація їх як адміністративних правопорушень; б) збільшення кількості спеціальних складів адміністративних правопорушень та випадків конкуренції загальної і спеціальної норми при кваліфікації окремих адміністративних деліктів; в) удосконалення діяльності уповноважених суб’єктів з метою уніфікації правозастосовної та судової практики у сфері розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення; г) подальший розвиток законодавства України про адміністративні правопорушення в контексті сучасної глобалізації та розвитку інформаційного суспільства і цифрових технологій шляхом оновлення чинних або закріплення нових складів адміністративних правопорушень;
8. Актуальним є нормативне закріплення визначення поняття «триваюче адміністративне правопорушення» шляхом прийняття відповідного проекту Закону України «Про внесення змін та доповнень до КУпАП», згідно з яким до ст. 38 КУпАП має бути включено нову частину 3 такого змісту: «Триваючим адміністративним правопорушенням є діяння, передбачене цим Кодексом, яке характеризується тривалим невиконанням обов’язків, за що передбачено адміністративну відповідальність». Ця правова новела сприятиме покращенню практики правової кваліфікації адміністративних деліктів та дозволить усунути основні проблеми в розумінні сутності триваючого адміністративного правопорушення.
9. Чітке розмежування між адміністративним деліктом і злочином має важливе значення щодо забезпечення законності та верховенства права в Україні, особливо щодо складів злочинів, де передбачено адміністративну преюдицію, а також до злочинів, які мають подібні склади адміністративних правопорушень. Це має бути враховано у Законі України про кримінальні проступки, до яких слід віднести передбачені чинним Кодексом України про адміністративні правопорушення діяння, які мають судову юрисдикцію і не є управлінськими (адміністративними) за своєю суттю.
10. Критеріями відмежування адміністративного делікту від суміжних категорій (злочину та дисциплінарного проступку) є наступні. По-перше, це належність об’єкта правопорушення лише до сфери державного управління для адміністративних деліктів. По-друге - наявність спеціального суб’єкта дисциплінарного проступку (останній завжди має перебувати у трудових відносинах з певною установою, підприємством, організацією). По-третє, таким критерієм є ступінь шкоди, спричиненої суспільним відносинам.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Кодекс України про адміністративні правопорушення: від 07.12.1984 р., № 8074-10-ВР // Відомості Верховної Ради Української РСР (ВВР). – 1984. – Додаток до № 51. – Ст. 1122, 1123, з наст. змінами.
2. Кодекс Азербайджанской Республики об административных проступках: от 11.07.2000 г. / doc_137131 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: qanun.narod. ru/ adminkodeks.doc.
3. Кодекс про адміністративні правопорушення Республіки Білорусь від 21 квітня 2003 р.: за станом на 17 березня 2013 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uvd.grodno.by/index.php?option=com_content&id= 755&Itemid=188
4. Кодекс Республики Казахстан об административных правонарушениях: от 30.01.2001 г., № 155-II / doc_137131 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.base.spinform.ru/show_doc.fwx?regnom= 1156&oidn=0SL0IJYGT#_0SL0IJYGT
5. Кодекс Республіки Узбекистан про адміністративну відповідальність станом на 20 липня 2013 р. від 1 квітня 1995 р. [Електронний ресурс] / затверджений Законом Республіки Узбекистан від 22.09.1994 г. № 2015-XII. – Відомості Верховної Ради Республіки Узбекистан, 1995р. – № 3. – Режим доступу: http://www.lex.uz/pages/getact.aspx?lact_id=97661
6. Кодекс Российской Федерации об административных правонарушениях: от 30.12.2001 г., № 195-ФЗ. Принят Государственной Думой 20.12.2001 г., одобрен Советом Федерации 26.12.2001 г. / doc_137131 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://base.consultant.ru/cons/cgi/online. cgi?req=doc;base=LAW;n= 109326; fld =134;dst=4294967295;from=109244-0.
7. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Проект від 2000р. / doc_137131 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: resourcecorp. nethttp://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2000_11_14/an/3/J54320DA.html#3.
8. Кодекс України про адміністративні проступки: Проект від 26.05.2004 р., № 5558 / doc_137131 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// search. ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2004_05_26/JD4AE00A.html#.
9. Лук’янець Д. М. Адміністративно-деліктні відносини в Україні: теорія та практика правового регулювання: [монографія] / Д. М. Лук’янець. – Суми: ВТД «Університ. книга», 2006. – 367 с.
10. Коліушко І. До проблеми відмежування адміністративного проступка від інших проступків, що підпадають під юрисдикцію суду / І. Коліушко, І. Голосниченко // Право України. – 2001. – № 3. – С. 39–42.
11. Адміністративне право України: підручник [Електронний ресурс] / Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дяченко та ін.; За ред. Ю. П. Битяка – Київ: Юрінком інтер, 2005. – 544с. – Режим доступу: http://www.ebk.net.ua/Book/law/bityak_admpu/part3/311.htm
12. Лук’янець Д. М. Інститут адміністративної відповідальності: проблеми розвитку: [монографія] / Д. М. Лук’янець. – К. Ін-т теорії держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. – 220 с.
13. Адміністративна діяльність: Навчальний посібник // За заг. ред. д.ю.н., доцента О.І.Остапенка. – Львів: ЛІВС, 2002. – 252с.
14. Остапенко О. І. Адмніністративне право: навч. посібник. – 2-ге вид. / О. І. Остапенко, З. Р. Кісіль, М. В. Ковалів, Р.-В. В. Кісіль. – К.: Правова Єдність, 2009. – 534 с.
15. Колпаков В. К. Адміністративна відповідальність (адміністративно-деліктне право): [навчальний посібник] / В. К. Ківалов – К.: Юрінком Інтер, 2008 – 256 с.
16. Евтихиев И. И. Административное право СССР: Учебник / И. И. Евтихиев, В. А. Власов. – М.: Юрид. издат., 1940. – 431 с.
17. Кодекс Украины об административных правонарушениях: Научно-практ. комментарий / А. С. Васильев и др. – Харьков: Одиссей, 2000. – 1008 с.
18. Адміністративне право України. Академічний курс: підручник. – У 2 т. – Т. 1: Загальна частина / [Ред. кол. В. Б. Авер’янов (голова) та ін.] – К.: Юрид. думка, 2004. – 584 с.
19. Кодекс Украинской ССР об административных правонарушениях: Научно-практ. комментарий / В. С. Анджиевский, Е. Г. Герасименко, Е. В. Додин и др. – К.: Изд-во «Украина», 1991. – 623 с.
20. Кириленко Є. В. Доктринальні та законодавчі передумови докорінного реформування адміністративного права і судочинства та регулятивних наук: [навч. посібник у 2-х т.] / Є. В. Кириленко, Т. О. Коросташова, О. С. Тунтула; за наук. ред. проф. О. А. Кириченка. – Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. П. Могили, 2011. – Т. 2: Додатки. – 2011. – 428 с.
21. Административное право Украины: учебник / [Под общей ред. С. В. Кивалова]. – Харьков: Одиссей, 2004. – 880 с.
22. Адміністративне судочинство в Україні: Книга друга. Кодекс України про адміністративні проступки (проект) (Серія «Реформа судів України») / [упор. В. С. Стефанюк, В. В. Сунцов]. – Харків: Консум, 2003. – 332 с.
23. Ківалов С. В. Адміністративне право України: навчально-методичний посібник [Електронний ресурс] / С. В. Ківалов, Л. Р. Біла. — Вид. друге, перероб. і доп. — Одеса: Юридична література, 2002. — 312 с. – Режим доступу: http://www.pravo.vuzlib.org/book_z977_page_14.html
24. Административное право . Бахрах Д.Н., Россинский Б.В., Старилов Ю.Н. 3-е изд., пересмотр. и доп. – М.: Норма, 2008. – 816 с.
25. Манжула А.А. Генеза поняття «проступок» у законодавстві України. А. А. Манжула / Вісник Запорізького національного університету. – 2011. – №4. – С. 113 – 119.
26. Коломоєць Т. О. Штрафи за законодавством про адміністративні правопорушення: дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 / Т. О. Коломоєць. –Запоріжжя, 1999. – 196 с.
27. Колпаков В. К. Адміністративне право України: [підручник] / В. К. Колпаков. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 736 с.
28. Загряцков М. Д. Административная юстиция и право жалобы в теории и законодательстве (Развитие идеи и принципов административной юстиции. Административный процесс и право жалобы в советском законодательстве. Административно-финансовое распоряжение и финансовая жалоба). – 2-е изд. / М. Д. Загряцков. – М.: Право и жизнь, 1925. – 244 с.
29. Бахрах Д. Н. Административная ответственность / Д. Н. Бахрах. – Пермь: Изд-во Пермск. гос. ун-та им. А. М. Горького, 1966. – 193 с.
30. Бахрах Д. Н. Советское законодательство об административной ответственности / Д. Н. Бахрах. – Пермь: Изд-во Пермск. гос. ун-та им. А. М. Горького, 1969. – 344 с.
31. Адміністративне право України. Академічний курс: підручник. – У 2 т. – Т. 2: Особлива частина / Ред. кол. В. Б. Авер’янов (голова) та ін. – К.: Юрид. думка, 2005. – 624 с.
32. Юсупов В. А. Теория административного права: [монография] / В. А. Юсупов. – М.: Юрид. лит., 1985. – 160 с.
33. Алексеев С. С. Теория государства и права / С. С. Алексеев. – М.: Юрид. лит., 1985. – 450 с.
34. Венгеров А. Б. Теория государства и права: [учебник для юридических вузов]. 3-е изд. / А. Б. Венгеров. – М.: Юриспруденция, 2000. – 528 с.
35. Иванников И. А. Общая теория государства и права: [учеб. пособие] / И. А. Иванников. – М.: Изд.-торг. корпорация «Дашков и К»; Ростов-на-Дону: Наука-Пресс, 2008. – 368 с.
36. Самощенко И. С. Понятие правонарушения по советскому праву / И. С. Самощенко. – М.: Юрид. лит., 1963. – 280 с.
37. Скакун О. Ф. Теорія держави та права: [підручник] / О. Ф. Скакун; пер. з рос. – Харків: Консум, 2006. – 656 с.
38. Тарасов И. Т. Краткий очерк науки административного права (конспект лекций): в 2 т. – Т. 1: Введение и общая часть / И. Т. Тарасов. – Ярославль: Типо-лит. Г. Фальк, 1888. – 386 с.
39. Гессен В. М. Из лекций по полицейскому праву, читанных в 1901/1902 уч. г. в Александровской военно-юридической академии / В. М. Гессен. – СПб.: Типо-лит. М. Гинсбурга, 1902. – 354 с.
40. Ивановский В. В. Учебник административного права (Полицейское право. Право внутреннего управлениия). – 3-е изд. / В. В. Ивановский. – Казань: Типо-лит. Императ. Казанск. ун-та. 1908. – 539 с.
41. Алексеев С. С. Структура Советского права / С. С. Алексеев. – М.: Юрид. лит., 1975. – 263 с.
42. Кримінальний кодекс України: від 05.04.2001 р., № 2341-III // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2001. – № 25–26. – Ст. 131, з наст. змінами.
43. Тунтула О. С. Сутність і класифікація де-факто процесуальних дій та форми представлення, оцінки і використання доказів в антикримінальному судочинстві: [навч. посібник у 2-х т.]. – / [Тунтула О. С., Кириленко Є. В., Коросташова Т. О. ; за наук. ред. проф. О. А. Кириченка]. – Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. П. Могили, 2011. – Т. 1: Основна частина. – 2011. – 124 с.
44. Кириленко Є. В. Доктринальні та законодавчі передумови докорінного реформування адміністративного права і судочинства та регулятивних наук: [навч. посібник у 2-х т.] / Є. В. Кириленко, Т. О. Коросташова, О. С. Тунтула; за наук. ред. проф. О. А. Кириченка. – Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. П. Могили, 2011. – Т. 1: Основна частина. – 2011. – 144 с.
45. Кириченко А. А. Проблемы совершенствования системы юридических наук // Кириченко А. А. Основы юридической одорологии (теорология, правовая процедура, методика): [монография] / А. А. Кириченко, В. Д. Басай, А. М. Щитников. – Ивано-Франковск, Мн.: Изд-во Плай, ГЭКЦ МВД РБ, 2001. – С. 29–64.
46. Голосниченко І. П. Адміністративне право України (основні категорії і поняття): [навч. посібник] / І. П. Голосниченко. – К.: Акад. управ. персоналом, 1998. – 52 с.
47. Алексеев С. С. Государство и право: Начальный курс / С. С. Алексеев. – М.: БЕК, 1993. – 720 с.
48. Административное право Украины: учебник. – 2-е изд. / [Ю. П. Битяк, В. В. Богуцкий, В. Н. Гаращук и др.]; под ред. Ю. П. Битяка. – Харьков: право, 2003. – 576 с.
49. Битяк Ю. П. Административное право Украины. Общая часть: учеб. пособие / Ю. П. Битяк, В. В. Зуй. – Харьков: Одиссей, 1999. – 224 с.
50. Стеценко С. Г. Адміністративне право України: [навч. посібник] / С. Г. Стеценко. – К.: Атіка, 2008. – 624 с.
51. Ведєрніков Ю. А. Адміністративне право України: [навч. посібник] / Ю. А. Ведєрніков, В. К. Шкарупа. – К.: Центр навч. літ., 2005. – 336 с.
52. Габричидзе Б. Н. Служебное право: [учебник] / Б. Н. Габричидзе, А. Г. Чернявский. – М.: ИТК «Дашков и К», 2004. – 620 с.
53. Кириченко О. А. Предмет і система юридичних наук / О. А. Кириченко, С. Л. Дерев’янкін // Актуальні проблеми діяльності ОВС по попередженню, розкриттю та розслідуванню злочинів. – Частина II. Проблеми розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах: Матер. міжнар. наук.-практ. конференції, 19-20.10.2000 р. – Одеса: НД РВВ ОІВС, 2000. – С. 217–226.
54. Кириченко О. А. Система права чи юридичних наук: продовження дискусії / О. А. Кириченко, Ю. О. Кириченко // Проблеми кодифікації законодавства України / Матер. наук-практ. коференції. – К.: Ін-т держави та права ім. В. М. Корецького НАН України, 2003. – С. 9–12.
55. Кириченко С. А. Теорологія юриспруденції: Лекція 1 / С. А. Кириченко, Ю. О. Ланцедова, Ю. Д. Ткач; [за наук. ред. проф. О. А. Кириченка]. – Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2007. – Авторська лекція. – Вип. 5. – 268 с.
56. Кириленко Є. В. Сутність і співвідношення заходів державного та адміністративного примусу / Є. В. Кириленко, О. С. Тунтула // Університетські наукові записки. Часопис Хмельницького університету управління та права. –Хмельницький: СВС Хмельн. ун-т управл. і права, 2010. – № 3 (35). – С. 147–153.
57. Коваль Л. В. Адмінистративне право: Курс лекцій. – 3-тє вид. / Л. В. Коваль. – К.: Вентурі, 1998. – 208 с.
58. Колодій А. М. Теорія держави і права: навч. посібник / А. М. Колодій, В. В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін. ; [за заг. ред. С. Л. Лисенкова, В. В. Копєйчикова]. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 368 с.
59. Колпаков В. К. Адміністративно-деліктний правовий феномен: [монографія] / В. К. Колпаков. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 528 с.
60. Котюк В. О. Основи держави і права: навч. посібник [для абітурієнтів, студентів, учнів середніх шкіл і ліцеїв] / В. О. Котюк. – К.: Вентурі, 1998. – 320 с.
61. Мосьондз С. О. Адміністративне право України (у визначеннях і схемах): [навч. посібник] / С. О. Мосьондз. – К.: Атіка, 2008. – 272 с.
62. Овсянко Д. М. Административное право: [учеб. пособие] / Д. М. Овсянко; под ред. Г. А. Туманова. – М.: Юрист, 1997. – 448 с.
63. Поліщук С. М. Можливості реформування адміністративного права за новітньою класифікацією юридичних наук / С. М. Поліщук // Держава та регіони. Серія: Право. – 2010. – № 2. – С. 172-179 / doc_137131 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dtr_pravo/2010.../LA310_40.Pdf.
64. Севрюгин В.Е. Теоретические проблемы административного проступка: дисс. … д-ра юрид. наук: спец. 12.00.02 / В. Е. Севрюгин; Акад. МВД РФ. – М., 1994. – 381 с.
65. Теліпко В. Е. Універсальна теорія держави и права: [підручник] / В. Е. Теліпко. – К.: Біноватор, 2007. – 512 с.
66. Трофимова З. В. Теория государства и права: учеб. пособие [для студентов и учащихся] / З. В. Трофимова. – Донецк: ООО ПКФ «БАО», 2004. – 176 с.
67. Шульга А. М. Теория государства и права: Пособие для подготовки к государственному экзамену / А. М. Шульга. – Харьков: Консул, 2000. – 115 с.
68. Конституція України: від 28.06.1996 р., № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1996. – № 30. – Ст. 141.
69. Бюджетний кодекс України: від 21.06.2001 р., № 2542-III // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2001. – № 37–38. – Ст. 189, з наст. змінами
70. Водний кодекс України: від 06.06.1995 р., № 213/95-ВР // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1995. – № 24. – Ст. 189, з наст. змінами.
71. Земельний кодекс України: від 25.10.2001 р., № 2768-III // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2002. – № 3–4. – Ст. 27, з наст. змінами.
72. Про положення про дисципліну працівників залізничного транспорту: Постанова Кабінету Міністрів України від 26.01.1993 р., № 55 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 39. – Ст. 1658, з наст. змінами / doc_137131 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1468-2000-%EF
73. Про Державну службу: Закон України від 16.12.1993 р. // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1998. – № 36-37. – Ст. 243, з наст. змінами / doc_137131 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov. ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3723-12.
74. Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ: Закон України // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2006. – № 29. – Ст. 245, з наст. змінами / doc_137131 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada. gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3460-15.
75. Кодекс законів про працю України: від 10.12.1971 р., № 322-VIII // Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР). – 1971. – Додаток до № 50. – Ст. 375, з наст. змінами.
76. Повітряний кодекс України: від 04.05.1993 р., № 3167-XII // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1993. – № 25. – Ст. 274, з наст. змінами.
77. Кодекс України про надра: від 07.07.1994 р., № 133/94-ВР // Відомості Верховної Ради Української РСР (ВВР). – 1994. – № 36. – Ст. 340, 341, із внесеними змінами Законом № 2856-VI (2856-17) від 23.12.2010. / doc_137131 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi?nreg= 32%2F94-%E2%F0.
78. Кримінально-процесуальний кодекс України: від 28.12.1960 р. // Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР). – 1961. – № 2. – Ст. 15, з наст. змінами.
79. Податковий кодекс України: від 02.12.2010 р. / doc_137131 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://netgo.com.ua/nalogovi-kodeks.html.
80. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: Закон України від 24.02.1994 р., № 4005–XII // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1994. – № 27. – Cт. 218, з наст. змінами / doc_137131 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. cgi?nreg=4004-12.
81. Трудовий кодекс України: Проект закону України від 04.12.2007 р., № 1108. Дата розгляду: 10.12.2009 р. / doc_137131 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JF0US00V.html.
82. Митний кодекс України: від 11.07.2002 р., № 92-IV // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2002. – № 38-39. – Ст. 288.
83. Корнієць В. В. Адміністративно-правові основи відповідальності за правопорушення у санітарно-епідеміологічній сфері в контексті адміністративно-правової реформи України: дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / В. В. Корнієць; Класичний приватний університет. – Запоріжжя, 2010. – 209 с.
84. Гірничий закон України: Закон від 6 жовтня 1999 року № 1127-XIV [Електронний ресурс] / Відомості Верховної Ради України, 1990р. – №50. – Ст. 433
85. Про затвердження Положення про дисципліну працівників гірничих підприємствт: Постанова Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р., № 294 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 12. – Ст. 567, з наст. змінами / doc_137131 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid= 1051.284.0.
86. Кириленко Є. В. Місце адміністративної відповідальності поміж заходів державного примусу / Є. В. Кириленко // Ольвійський форум – 2008: Стратегії України в геополітичному просторі Міжнар. наук.-практ. конф. – 05-08.06.2008 р. – Тези. Частина 1. – Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2008. – С. 189–190.
87. Кримінальний кодекс Української РСР: від 28.12.1960 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1960. – № 2. – Ст. 14, з наст. змінами. / doc_137131 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2. nsf/link1/ed_1960_12_28/KD0006.html.
88. Кириченко А. А. Задачи, объекты и классификация юридических наук / А. А. Кириченко, Є. В. Кириленко // Наука – 2010: Проблеми та перспективи розвитку / Тези виступів та доповідей Всеукраїнськ. наук.-практ. конф. – 22-23.04.2010 р. – У 2-х т. – Черкаси: СУЕМ, 2010. – Т. 2. – С. 62 – 64.
89. Кириченко О. А. Ступеневий сутнісно видовий поділ правопорушень та заходів юридичної відповідальності / О. А. Кириченко, Є. В. Кириленко // Наукові праці: [наук.-метод. журнал]. – Т. 151. Вип. 139. Правознавство. – Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2011. – С. 62 – 64.
90. Куліш А. М. Правоохоронна система України: адміністративно-правові засади організації та функціонування: автореф. дис. … д-ра юрид. наук: спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Анатолій Миколайович Куліш; Харк. нац. ун-т вн. справ. – Харків, 2009. – 27 с.
91. Кириленко Є. В. Сутність антиделіктних органів у контексті нової концепції адміністративного права / Є. В. Кириленко // Держава та регіони. Серія: Право. – 2010. – № 3. – С. 157–163 / doc_137131 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dtr_pravo/2010.../ LA310_33.pdf.
92. Кириленко Є. В. Співвідношення заходів державного примусу, адміністративної та інших видів юридичної відповідальності / Є. Кириленко, О. Тунтула // Вісник прокуратури України. Загальнодержавне фахове юридичне видання. – 2010. – № 11 (113). – С. 99–103.
93. Кириленко Є. В. Сутність адміністративного права за новою класифікацією юриспруденції / Є. В. Кириленко // Держава і право / Зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. – Вип. 50. – К.: Ін-т держави та права ім. В. М. Корецького НАН України, 2010. – С. 281–286.
94. Кириленко Є. В. Сутнісне видовий поділ заходів державного примусу, юридичної відповідальності і покарання та правопорушень / Є. В. Кириленко, Т. О. Коросташова, О. С. Тунтула // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. – Івано-Франківськ: Вид-во Плай, 2011. – Вип. XXVI. – С. 19 – 25.
95. Кириченко О. А. Можливості реформування адміністративного права за новітньою класифікацією юридичних наук / О. А. Кириченко, Є. В. Кириленко // Ольвійський форум – 2010: Стратегії України в геополітичному просторі Міжнар. наук.-прак. конф. – 11-15.06.2010 р. – Тези. Т. 10. – Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2010. – С. 52-53.
96. Кириченко О. А. Завдання адміністративного права у частині новітнього розуміння напрямків юридичної діяльності / О. А. Кириченко, Є. В. Кириленко, Т. О. Коросташова // Теорія і практика сучасного права: Зб. матер. конф., 29.10.2010 р., Херсонськ. юрид. ін-т ХНУВС. – Херсон: ХЮІ ХНУВС, 2010. – С. 245–247.
97. Новітня концепція реформування судової влади України: навч. посібник / [ Є. В. Кириленко, С. А. Кириченко, Т. О. Коросташова та ін. ; за наук. ред. О. А. Кириченка]. – Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2010. – 60 с.
98. Теорологія юриспруденції (новітня концепція «Теорії права»): навч. посібник / [Є. В. Кириленко, С. А. Кириченко, Т. О. Коросташова та ін. ; за наук. ред. проф. О. А. Кириченка]. – Миколаїв: ЧДУ ім. П. Могили, 2010. – 392 с.
99. Авер’янов В. Адміністративне право України: доктринальні аспекти реформування / В. Авер’янов // Право України. – 1998. – № 8. – С. 8–13.
100. Трудове право: підруч. [для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл.] / В. В. Жернаков, С. М. Прилипко, О. М. Ярошенко та ін. ; за ред. В. В. Жернакова. – X.: Право, 2012. – 496 с., с. 343
101. Літошенко О.С. Адміністративна відповідальність в системі юридичної відповідальності: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / О.С. Літошенко. – К., 2004. – 16 с.
102. Цивільний кодекс України: від 16.01.2003 р., № 435-IV // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2003. – № 40-44. – Ст. 356, з наст. змінами.
103. Господарський кодекс України: від 16.01.2003 р., № 436-IV // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2003. – № 18–22. – Ст. 144, з наст. змінами.
104. Еропкин М.И. О классификации мер административного принуждения / М. И. Еропкин // Вопросы административного права на современном этапе. – М., 1963. – С.60-68.
105. Про міліцію: Закон України від 25.12.1990 р., № 583-XII (583-12) // Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР). – 1991. – № 4. – Ст. 20.
106. Бахрах Д. Н. Административное право: [учебник] / Д. Н. Бахрах. – М.: БЕК, 1993. – 301 с., С. 190..
107. Комзюк А.Т. Заходи адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції: поняття, види та організаційно-правові питання реалізації: монографія [Електронний ресурс] / Комзюк А.Т. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. – 336 с. – Режим доступу: http://www.ukrreferat.com/index.php? referat=330&pg=29&lang=book
108. Клименко Г. Б. Адміністративне право. Фінансове (податкове, банківське) право. Вип. 2. – Серія «Перші кроки в юриспруденції» / Г. Б. Клименко. – Харків: Консум, 2000. – 48 с.
109. Коломоєць Т. О. Структура адміністративної відповідальності: сучасний доктринальний погляд / Т. О. Коломоєць // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 4. – С. 65–66.
110. Клюшниченко А. П. Меры административного принуждения, применяемые милицией (Особенности. Классификация. Самовыражение) / А. П. Клюшниченко. – К.: НИиРИО КВШ МВД СССР, 1979. – 87 с.
111. Комзюк А. Т. Заходи адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції України: автореф. дис. … д-ра юрид. наук: спец. 12.00.07 / А. Т. Комзюк; Нац. ун-т вн. справ МВС України. – Харків, 2002. – 37 с.
112. Миколенко А. М. Административный процесс и административная ответственность в Украине: [учеб. пособие] / А. И. Миколенко. – 3-е изд. – Харьков: Одиссей, 2007. – 360 с.
113. Кодекс адміністративного судочинства України: від 06.07.2005 р., № 2747–IV // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2005. – № 35–36, № 37. – Ст. 446, з наст. змінами
114. Цивільний процесуальний кодекс України: від 18.03.2004 р., № 1618-IV // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2004. – № 40, 41, 42. – Ст. 492, з наст. змінами.
115. Кузьменко О. В. Теоретичні засади адміністративного процессу: [монографія] / О. В. Кузьменко. – К.: Атіка, 2005. – 352 с.
116. Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей: Закон України від 24.01.1995 № 20/95-ВР [Електронний ресурс] / Внрховна Рада України. – Відомості Верховної Ради України, 1995. – №6. – Ст. 35. – Режим Доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/20/95-%D0%B2%D1%80
117. Розин Л.М. Проблемы классификации мер административного принуждения / Л. М. Розин // Управление и право, 1982. – Вып.7. – С. 182-189
118. Курс лекцій з криміналістики. Періодизація розвитку, поняття, система, дисциплінарні зв’язки і дидактичні основи / Є. В. Кириленко, Т. О. Корос¬ташова та ін. ; [за наук. ред. О. А. Кириченка]. – Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2012. – Вип. 15. – 64 с. – (Авторська лекція).
119. Кириченко А. А. Развитие 50-ти базисных концепций юриспруденции / А. А. Кириченко, Е. В. Кириленко, С. А. Кириченко, Т. А. Коросташова, Ю. А. Ланцедова, Ю. Д. Ткач, А. С. Тунтула. – 22.08.2012 г., развитие 24.10.2012 г. / 18018 слов / doc_137131 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://moodl. chdu.edu.ua/mod/book/view.php?id=49993 Актуальні проблеми юриспруденції.
120. Ланцедова Ю. О. Сутність і послідовність роботи з особистісними і речовими джерелами доказів у кримінальному судочинстві: дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 “Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / Юлія Олександрівна Ланцедова; Харк. нац. ун-т вн. справ. – Харків, 2009. – 229 с.
121. Калюжний Р. А. Загальна теорія держави і права: посібник для підготовки до іспитів / Р. А. Калюжний, С. М. Тимченко, М. Н. Пархоменко, С. М. Легуша. – К.: Видавець Паливода А. В., 2007. – 296 с.
122. Конституция Российской Федерации. Принята всенародным голосованием 12.12.1993 г. / doc_137131 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://constitution. kremlin.ru.
123. Коросташова Т. О. Базисные задачи и объекты юриспруденции и направления юридической деятельности / Т. О. Коросташова // Актуальные проблемы современного законодательства: теория и правоприменение. Сб. науч. тр. Международн. научн.-практ. конференции, 23.12.2011 г. / Под ред. А. Д. Моисеева, Л. П. Клименко. – Липецк (Россия). – Николаев (Украина): Изд-во Першина Р. В., 2012. – С. 156-168.
124. Бородін І. Л. Адміністративно-юрисдикційний процес: [монографія] / І. Л. Бородін. – К.: Алерта, 2007. – 184 с.
125. Кодекс Российской Федерации об административных правонарушениях: науч. практ. Комментарий / [под ред. Ю. М. Козлова]. М.: Юрист, 2002. – 1120 с.
126. Шкарупа В. К. Доказательства в производстве по делам об административных правонарушениях, поведомственных органам внутренних дел: автореф. … дисс. канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / В. К. Шкарупа. – К., 1985. – 25 с.
127. Перепелюк В. Г. Адміністративний процес. Загальна частина: [навч. посібник]. – 2-ге вид. / В. Г. Перепелюк. – К.: Центр навч. літ., 2004. – 368 с.
128. Концепція Конкуренційного процесуального кодексу України. Розпорядження Кабінету Міністрів України: від 18.03.2002 р. // Офіційний вісник України. – 2002. – № 12. – Ст. 607, з наст. змінами. / doc_137131 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=145-2002-%F0.
129. Хорьков В. Н. Административный и уголовный процесс: тенденции сближениия / В. Н. Хорьков (Криминалистические аспекты административного расследования / Т. С. Волчецкая, В. Н. Хорьков, 2008) / doc_137131 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://law.edu.ru/doc/document.asp?docID=1308866.
130. Битяк Ю. П., Адміністративне право України: підручник / Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін. ; за ред.. Ю. П. Битяк – К.: Юрінком Інтер, – 2007, с. 175 -124
131. Гончарук С. Т. Основи адміністративного право України / Гончарук С. Т. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 200с.
132. Ківалов С. В. Адміністративне право України / під заг. ред. С. В. Ківалов. – Х.: Одиссей, 2004 – 880с.
133. Кодекс про адміністративні правопорушення Республіки Білорусь: науково-практичний коментар року [Електронний ресурс] / С. П. Бондарович – стаття 2.6., с. 21 – Режим доступу: http://referat.ru/referats/view/31427
134. Круглов В. А. Адміністративно деликтное право: [учебное пособие] / В. А. Круглов. – Мн.:Изд-во МИУ, 2003. – 111 с.
135. Пазиніч С.М. Адміністративно-правова кваліфікація правопорушень, пов’язаних з невиконанням законних вимог суб’єктів владних повноважень: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / С.М.Пазінич. – Київ, 2011. – 20 с.
136. Стороженко О.М. Адміністративно-правова кваліфікація зловживань монопольним (домінуючим) становищем на ринку: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / О.М.Стороженко. – К., 2007. – 20 с.
137. Голубєва Г.К. Адміністративно-правова кваліфікація порушень водіями правил експлуатації автотранспортних засобів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Г.К.Голубєва. – Ірпінь, 2008. – 23 с.
138. Гагай П.С. Адміністративно-правова кваліфікація деліктів, пов’язаних із порушенням права на інформацію про стан довкілля: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / П.С. Гагай. – К., 2010. – 22 с.
139. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Науково-практичний коментар / Р.А.Калюжний, А.Т.Комзюк, О.О.Погрібний та ін. – К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. – 781 с.
140. Заголодний В. В. Практика розгляду судами справ про адміністративні правопорушення у сфері грального бізнесу, відповідальність за які передбачена ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення 1 [Електронний ресурс]: Верховний Суд України: інформаційний центр / В. В. Заголодний, О. М. Колянчук. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua/clients/vs. nsf/0/2786C1FDB78834D9C22574BF002ACE99?OpenDocument&CollapseView&RestrictToCategory=2786C1FDB78834D9C22574BF002ACE99&Count=500&
141. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності). Закон України: від 16.11.2011 р. / doc_137131 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zib.com.ua/ua/62263-zakon_pro_dekriminalizaciyu_ zlochiniv_tekst.html
142. Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи: Закон України: від 08 липня 2011 року, № 3668-VI // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2012. – № 12-13. – Ст.82. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3668-17
143. Про внесення доповнень і змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення: Закон від 2 червня 1995 року № 210/95-ВР [Електронний ресурс] / Відомості Верховної Ради України, 1995р. – № 22. – Ст. 169. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/210/95-%D0%B2%D1%80
144. Про внесення доповнень і змін до деяких законодавчих актів Української РСР: Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 14 травня 1990 року № 9280-ХІ [Електронний ресурс] / Президія Верховної Ради УРСР, 1990. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/9280-11
145. Про внесення змін і доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення : Закон України від 15 грудня 1993 року № 3683-ХІІ [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Відомості Верховної Ради України, 1994. – №1. – Ст. 3. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/3683-12
146. Про внесення змін і доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення: Закон України від 22 вересня 1994 року № 179/94-ВР [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Відомості Верховної Ради України, 1994. – № 41. – Ст. 375. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua /laws/show/179/94-%D0%B2%D1%80
147. Про внесення змін і доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення і Кримінального кодексу України: Закон України від 19 січня 1995 року № 8/95-ВР [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Відомості Верховної Ради України, 1995 р. – №3. – Ст. 20. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/8/95-%D0%B2%D1%80
148. Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення у сфері захисту рослин: Закон України від 11 січня 2000р. № 1368-ХІV [Електронний ресурс]/ Верховня Рада України. – Відомості Верховної Раду України, 2000р. – №8. – Ст. 49. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1368-14
149. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям законів України "Про державну виконавчу службу" та "Про виконавче провадження": Закон України від 19 жовтня 2000 року № 2056-ІІІ [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Відомості Верховної Ради України, 2000р. – №50. – Ст. 436. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/2056-14
150. Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з прийняттям деяких з