ПРАВОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ-ГЕТЬМАНЩИНИ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVII – 80-х рр. XVIII ст.

brief description

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ „ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ”

На правах рукопису

ОСТАПЕНКО Тимур Олександрович

УДК 340.15(477.5)„16/17”:340.116

ПРАВОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ-ГЕТЬМАНЩИНИ
У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVII – 80-х рр. XVIII ст.

Спеціальність 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних та правових учень

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
АНІЩУК Ніна Володимирівна,
доктор юридичних наук, доцент

Одеса – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП.......................................................................................................... 4
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ, ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ……………..……......................12
1.1. Загальнотеоретичні засади та історіографія проблеми....................12
1.2. Загальна характеристика джерельної бази дослідженя....................23
Висновки до першого розділу....................................................................26
РОЗДІЛ 2. ДЖЕРЕЛЬНА ОСНОВА ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ-ГЕТЬМАНЩИНИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVII – 80-х рр. XVIII ст. ………………………………………………………………………... 28
2.1. Звичаєве право як важливий засіб регулювання суспільних відносин в Україні-Гетьманщині........................................................................ 32
2.2. Німецьке міське право та практика його застосування в Україні-Гетьманщині.......................................................................................................... 48
2.3. Роль Статуту Великого князівства Литовського 1588 року в розвитку правової системи України-Гетьманщини…...................................... 61
2.4. Законодавчі акти гетьманів................................................................ 73
2.5. Джерела права Московської держави та практика їх застосування в Україні-Гетьманщині…....................................................................................... 80
Висновки до другого розділу.................................................................... 84
РОЗДІЛ 3. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ПРАВА В УКРАЇНІ-ГЕТЬМАНЩИНІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVII – 80-х рр. XVIII ст. …...87
3.1. Загальна характеристика передумов упорядкування правових норм в Україні-Гетьманщині…………………………………………………….……87
3.2. Основні напрямки та етапи здійснення систематизації права в Україні-Гетьманщині………………………………………………………..…..91
3.3. „Права, за якими судиться малоросійський народ” 1743 р. – важлива пам’ятка правової системи України-Гетьманщини………….…….109
Висновки до третього розділу…………………………………...……...118
РОЗДІЛ 4. МАТЕРІАЛЬНЕ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ПРАВО ЯК КОМПОНЕНТИ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ-ГЕТЬМАНЩИНИ………………………………………………………….... 122
4.1. Основні риси та характеристика матеріального права України-Гетьманщини....................................................................................................... 122
4.1.1. Цивільне, шлюбно-сімейне та спадкове право у регулюванні майнових та особистих немайнових відносин……………………………..…….122
4.1.2. Головні тенденції розвитку кримінального права……………..…149
4.2. Основні риси та характеристика процесуального права України-Гетьманщини....................................................................................................... 170
Висновки до четвертого розділу..............................................................205
ВИСНОВКИ............................................................................................ 208
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………........... 214

ВСТУП
Актуальність теми. У процесі розбудови суверенної і незалежної Української держави історичне минуле, правова спадщина Українського народу відіграють важливу роль. Серед багатьох історико-правових явищ велике значення для юридичної науки має дослідження правової системи України-Гетьманщини другої половини XVII – 80-х рр. XVIII ст. Актуальність дослідження зумовлюється кількома причинами.
По-перше, існуючі сьогодні монографічні дослідження недостатньою мірою відтворюють становлення і розвиток правової системи України-Гетьманщини у другій половині XVII – 80-х рр. XVIII ст. У наукових працях, як правило, ця проблематика висвітлюється фрагментарно.
По-друге, у сучасній Українській державі відбуваються складні і неоднозначні процеси реформування правової системи: прийняття нових нормативно-правових актів сприяє демократизації та гуманізації сфери права, його пристосуванню до вимог сьогодення, до реалій повсякденного життя з урахуванням тих чинників, які склались у сучасному світі. З огляду на важливі перетворення у вітчизняному праві значущим і актуальним є здійснення цього історико-правового дослідження. Вирішення зазначеної проблеми, а саме – доведення безперервності становлення і розвитку правової системи України-Гетьманщини, з’ясування закономірностей та особливостей її еволюції дозволяють виявити систему поглядів в українському суспільстві на принципові, визначальні положення, на яких вона ґрунтується. Створюються умови для визначення характеру цієї системи, її особливостей, провідних ідей, що були домінуючими в українському суспільстві в досліджуваний період. Урахування сучасними правниками правових надбань українського народу, звернення уваги на правову спадщину, безперечно, є однією з важливих умов здійснення подальшого конструктивного реформування правової системи.
По-третє, це дослідження сприятиме більш глибокому вивченню правової культури українського народу, його світоглядних установок, особливостей менталітету, духовного генезису на певних історичних етапах еволюції українського суспільства, що сприятиме визначенню й усвідомленню тих духовних підвалин, на яких споконвічно ґрунтується національна свідомість Українського народу як історичної спільності, дасть змогу більш чітко сформувати уявлення про рівень його правосвідомості. Відтак, можна виявити ступінь внеску Українського народу в еволюцію романо-германської правової сім’ї, до якої належить правова система України.
Слід відзначити значущість проведення цього дослідження з огляду на подальшу долю вітчизняного права, окреслення майбутніх шляхів його розвитку. Дослідження дає змогу розкрити закономірності та особливості генезису правової системи України протягом тривалого періоду, а також виявити фактори, які впливали на її становлення і розвиток. Урахування цих закономірностей, особливостей та факторів може полегшити прогнозування майбутнього розвитку вітчизняного права, визначення магістральних шляхів його еволюції.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до програми Міністерства освіти і науки України „Актуальні проблеми будівництва демократичної соціальної правової держави відповідно до положень Конституції України”, наукових досліджень Одеської національної юридичної академії відповідно до загальної теми „Традиції і новації в сучасній українській державності і правовому житті”(реєстраційний номер 0106U004970) на 2006 – 2010 рр. Тема дисертаційного дослідження є складовою наукових досліджень кафедри історії держави і права Одеської національної юридичної академії, що здійснює розробку наукової теми „Традиції і новації в правовому житті України (історичний аспект)” на 2006 – 2010 рр.
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є комплексне, системне та наукове обґрунтування процесу становлення, розвитку та функціонування правової системи в Україні-Гетьманщині в другій половині XVII – 80-х рр. XVIII ст.
Для досягнення означеної мети необхідно вирішити такі основні завдання:
охарактеризувати загальний стан розвитку правової системи в Україні-Гетьманщині у другій половині XVII – 80-х рр. XVIII ст.;
дослідити нормативно-правову базу, яка регулювала суспільні відносини на землях України-Гетьманщини в зазначений часовий період;
надати загальну характеристику джерел права, які діяли в Україні-Гетьманщині у другій половині XVII – 80-х рр. XVIII ст.;
висвітлити стан розвитку основних галузей приватного права в Україні-Гетьманщині у другій половині XVII – 80-х рр. XVIII ст., а саме цивільного та шлюбно-сімейного права;
охарактеризувати стан розвитку кримінального права на землях України-Гетьманщини в зазначений час;
надати характеристику основних положень процесуального права в Україні-Гетьманщині;
висвітлити основні спроби та напрями проведення систематизації права в зазначений часовий період.
Об’єктом дослідження є процес правового розвитку України-Гетьманщини, в якому відбувається трансформація її правової системи.
Предметом дослідження є правова система, яка існувала та діяла в Україні-Гетьманщині у другій половині XVII – 80-х рр. XVIII ст.
Територіально робота прив’язана до України-Гетьманщини, яка охоплювала території сучасних Чернігівської, Полтавської, Сумської (без південно-східної частини) і лівобережних частин Київської і Черкаської, західну частину Брянської області (Російська Федерація).
Хронологічні межі дисертаційного дослідження охоплюють другу половину XVII – 80-ті рр. XVIII ст. (до ліквідації полково-сотенної системи у 1781 р.).
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження стало комплексне використання сукупності універсальних (метод матеріалістичної діалектики), загальнонаукових (конкретно-історичний, системно-функціональний, формально-логічний, метод аналізу) та спеціально-юридичних (порівняльно-правовий, герменевтичний) принципів та методів. Принцип комплексного використання методології юридичної науки є необхідною умовою для продуктивного вивчення правової системи, яка функціонувала у певний історичний період. Метод матеріалістичної діалектики дозволяє розглянути правову систему України в її постійному розвитку, виявити причинну обумовленість її генезису умовами життя (р.р. 2, 3, 4). Конкретно-історичний метод сприяв дослідженню правової системи України з позицій історичної обумовленості. Зв’язок історичного і логічного методів дозволив виявити закономірності генезису вітчизняної правової системи в зазначений період (п.п. 2.1, 2.2., 3.1., 3.2., 3.3.). Системно-функціональний метод допоміг визначити фактори розвитку системи вітчизняного права у досліджуваний період, функціональні зв’язки між його основними нормами та інститутами (п.п. 4.1., 4.2.). Метод аналізу дав можливість виявити характерні ознаки та властивості складових елементів правової системи України в історичному аспекті (п.п. 2.3., 2.4., 2.5.). Спеціально-юридичний метод є важливим засобом тлумачення юридичних понять, термінів, які містяться у правових пам’ятках України-Гетьманщини другої половини XVII – 80-х рр. XVIII ст. (р.р. 2, 3). Використання порівняльно-правового методу обумовлено необхідністю порівняння основних норм, інститутів та галузей права України-Гетьманщини у другій половині XVII – 80-х рр. XVIII ст. (р. 3).
Теоретичну основу дослідження становлять наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених, присвячені питанням формування та розвитку правової системи України-Гетьманщини у другій половині XVII – 80-х рр. XVIII ст.: дореволюційних – М. Владимирського-Буданова, О. Кістяковського, О. Лазаревського, О. Лохвицького, Г. Милорадовича, М. Слабченка, М. Стороженка, І. Теличенка, Д. Яворницького; радянських – М. Василенка, І. Гуржія, В. Дядиченка, В. Мєсяца, А. Пашука, К. Софроненко, І. Черкаського; сучасних – І. Бойка, Г. Волошкевича, О. Горяги, М. Дамірлі, Н. Долматової, В. Дудченко, Н. Єфремової, С. Ківалова, М. Кобилецького, М. Козюбри, О. Копиленка, В. Кузьменка, В. Кульчицького, П. Музиченка, Н. Оніщенко, М. Орзіха, П. Рабіновича, А. Рогожина, В. Рубаника, О. Тимощука, І. Усенка, Є. Харитонова та ін.
Джерельну базу дисертаційного дослідження становлять нормативно-правові акти України-Гетьманщини, Російської імперії та інші історико-правові джерела досліджуваного періоду. Найважливішими серед них є „Права, за якими судиться малоросійський народ” (1743 р.), Статут Великого князівства Литовського 1588 р. та Поправи Статутові, „Prawo chelminskie” (1646 р.), царська грамота від 27 березня 1654 р., царські укази: від 3 лис¬топада 1723 р. „Про форму суду”, від 13 травня 1754 р. „Про втікачів”, від 12 жовтня 1760 р. „Про заміну смертної кари вічною каторгою”, від 10 лютого 1763 р. „Про строки вирішу-вання кримінальних справ”, від 15 грудня 1763 р. „Про перехід посполитих з місця на місце за письмовим дозволом”, від 20 грудня 1763 р. „Про необхідність застосування „Воїнського устава” в козацьких військових справах”, від 3 квітня 1778 р. „Про застосування су¬дами кар за шахрайство і злодійство”, від 3 квітня 1781 р. „Про злодійство”, „Рішительні пункти гетьману Данилі Апостолу” (1728 р.), „Соборне уложення” (1649 р.), гетьманські статті, універсали та універсали генеральної військової канцелярії тощо.
Наукова новизна дисертаційного дослідження. Дисертація є одним із перших комплексних та системних досліджень становлення, розвитку та функціонування правової системи України-Гетьманщини у другій половині XVII – 80-х рр. XVIII ст.
Наукова новизна здійсненого дослідження конкретизується в такому:
уперше:
доведено єдність та взаємозв’язок норм різних галузей права та їх якісні і кількісні зміни, а також існування самобутньої правової системи України-Гетьманщини;
доведено високий рівень розвитку законодавчої термінології та техніки викладення правового матеріалу у нормативно-правових актах та інших джерелах права у досліджуваний часовий період;
встановлено взаємозв’язок норм звичаєвого права та норм писаного права України-Гетьманщини у другій половині XVII – 80-х рр. XVIII ст. і зроблено висновок щодо важливого значення правового звичаю як джерела права України-Гетьманщини, яке регулювало більшість суспільних відносин і найбільшою мірою відображало інтереси населення держави;
доведено позитивний та негативний вплив наявності великої кількості джерел права, які діяли в Україні-Гетьманщині у другій половині XVII – 80-х рр. XVIII ст. на розвиток правової системи;
удосконалено:
тлумачення окремих джерел права, які діяли в Україні-Гетьманщині у другій половині XVII – 80-х рр. XVIII ст., а саме норм звичаєвого права, Статуту Великого князівства Литовського 1588 р., „Прав, за якими судиться малоросійський народ” 1743 року, гетьманських статей, універсалів і зроблено висновок щодо тісного взаємозв’язку між змістом конкретних джерел права та історико-політичними умовами, за яких вони приймалися, а також суб’єктивними поглядами та переконаннями законодавця;
тези про тісний взаємозв’язок норм матеріального та процесуального права в цей період та положення про те, що процесуально-правові норми не являли собою ефективних гарантій реалізації норм матеріального права повною мірою через становий характер судочинства в Україні-Гетьманщині;
набули подальшого розвитку:
положення щодо впливу козацької старшини на процес реформування правової системи України-Гетьманщини у другій половині XVII – 80-х рр. XVIII ст.;
дослідження сутності окремих правових явищ, які мали місце в Україні-Гетьманщині в зазначений історичний період, а саме процесу прийняття нормативно-правових актів, систематизації права та його подальшого застосування для регулювання конкретних суспільних відносин;
порівняння окремих правових інститутів України-Гетьманщини другої половини XVII з правовими інститутами XVIII ст., а саме інституту права власності, інституту зобов’язального права тощо.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації висновки та пропозиції можуть бути використані або взяті до уваги у:
галузі науково-дослідницької діяльності – для подальших досліджень державно-правових проблем, історії становлення та розвитку правової системи України;
правотворчості – для внесення окремих змін та доповнень до чинного законодавства України;
навчальному процесі – при підготовці наукових посібників та підручників з історії держави та права, навчально-методичної літератури, читанні лекцій та проведенні семінарських занять з історії держави і права України, загальної історії держави і права.
Апробація результатів дисертації. Дисертацію обговорено і схвалено на засіданні кафедри історії держави і права Національного університету „Одеська юридична академія”. Основні положення, висновки та рекомендації доповідалися автором на 10-й звітній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу Одеської національної юридичної академії (27 – 28 квітня 2007 р., м. Одеса), Всеукраїнській науковій конференції Одеської національної юридичної академії (18 – 19 квітня 2008 р., м. Одеса), Першій науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих науковців Міжнародного гуманітарного університету (18 квітня 2008 р., м. Одеса), ІІІ звітній науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу та молодих науковців вищої юридичної школи Міжнародного гуманітарного університету (28 березня 2008 р., м. Одеса), IV Всеукраїнській науково-практичній конференції Кіровоградського інституту розвитку людини „Україна” (18 квітня 2008 р., м. Кіровоград), Міжнародній науково-практичній конференції „Четверті Прибузькі юридичні читання” (28 – 29 листопада 2008 р., м. Миколаїв), Міжнародній науковій конференції „Досвід правового розвитку Великого князівства Литовського (1529 – 1588 рр.)”, присвяченій 480-річчю Статуту Великого князівства Литовського 1529 року і 420-річчю Статуту Великого князівства Литовського 1588 року (20 – 21 березня 2009 р., м. Одеса), Міжнародній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу Одеської національної юридичної академії (5 – 6 червня 2009 р., м. Одеса), Міжнародній науково-практичній конференції „Держава і право: de lege praeterita, instante, futura” (27 – 28 листопада 2009 р., м. Миколаїв), Міжнародній науковій конференції професорсько-викладацького та аспірантського складу Одеської національної юридичної академії (21 – 22 травня 2010 р., м. Одеса), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Держава і право в умовах глобалізації: реалії та перспективи” (16 – 17 квітня 2010 р., м. Сімферополь), ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів „Закарпатські правові читання” (29 – 30 квітня 2010 р., м. Ужгород).
Публікації. Основний зміст дисертаційного дослідження відображений у 7 статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України та у 10 тезах виступів на наукових та науково-практичних конференціях.

bibliography

ВИСНОВКИ

У період розбудови суверенної і незалежної Української держави, історичне минуле, правова спадщина українського народу відіграє важливу роль. Серед багатьох історико-правових явищ сьогодні велике значення має дослідження правової системи України-Гетьманщини другої половини XVII – 80-х рр. XVIII ст.
На підставі здійсненого дисертаційного дослідження було зроблено такі висновки:
1. Україна-Гетьманщина другої половини XVII – 80-х рр. XVIII ст. мала свою власну самостійну правову систему. Незважаючи на те, що поняття ”правова система” увійшло до наукового обігу лише з середини 80-х рр. ХХ ст., фактично сукупність взаємопов’язаних між собою системи права та засобів її реалізації існувала в Україні-Гетьманщині вже у досліджуваний в дисертації часовий період.
2. Більшість галузей права України-Гетьманщини другої половини XVII – 80-х рр. XVIII ст. були досить розвиненими. Так, цивільне право містило в собі ряд правових інститутів та норм, які не втратили свого значення і сьогодні та досі застосовуються з метою регулювання майнових відносин між особами. По-перше, це звичайно інститут права власності. За всіх часів інститут права власності посідав центральне місце в цивільному праві. Його основні положення зумовлювали зміст усіх інших розділів цивілістики – договірного, спадкового тощо. Право власності було основним речовим правом і розумілося як право мати у володінні, використовувати, передавати, дарувати, відписувати, міняти і заставляти майно за власною волею і потребою. Воно містило в собі такі правомочності: право володіння, право користування, право розпорядження (саме ці три правомочності характеризують зміст права власності відповідно до чинного Цивільного кодексу України). По-друге, досить чітко регламентуються основні положення зобов’язального права (види зобов’язань, підстави їх виникнення та припинення).
3. На досить високому рівні розвитку було і шлюбно-сімейне право Гетьманщини у вказаний часовий період. Але майнові відносини між членами сім’ї в Гетьманщині з давніх-давен були врегульовані звичаєвим правом, тому не мали відповідного оформлення в нормах писаного закону. Законодавець мав завдання надати звичаєвому праву форму писаного закону, зокрема нормам сімейного права. Звичайно це ускладнювало ситуацію і було причиною деяких колізій, які існували в процесі регулювання шлюбно-сімейних відносин. Та незважаючи на це, деякі положення шлюбно-сімейного права Гетьманщини мають свій сенс та застосовуються і в сучасному законодавстві України.
4. Стосовно кримінального права України-Гетьманщини, слід сказати, що в роки Визвольної війни українського народу 1648 – 1657 рр. розширюються поняття і види злочинів, змінюється система покарань, їх розміри тощо. Досить чітко законодавець регламентує перелік обставин, які пом’якшують або обтяжують ступінь провини. Надається досить чітка класифікація видів злочинів та покарань за їх скоєння. Передбачаються обставини, що звільняють особу від кримінальної відповідальності. Отже, кримінальне право продовжувало оформлюватися в окрему галузь права.
5. Важливим засобом вирішення спорів було правосуддя, тобто застосування судами діючих законів, а також звичаєвого права до конкретних випадків, викликаних певними фактами. Завдання феодального правосуддя полягало в тому, щоб вирішуванням кримінальних і цивільних справ всі¬ляко охороняти феодальний суспільний і державний лад, феодальну власність, інтереси великих землевласників. Через судовий процес втілювалися в життя норми тих законів, в яких закріплювалися права привілейованого стану. Отже, судовий процес завжди був і є тісно пов’язаним з матеріальним правом. Але механізм застосування норм процесуального права різними судовими установами Гетьманщини у вказаний часовий період був досить неоднозначним. Це полягає в тому, що іноді функції одних судів виконували інші і навпаки. Та й взагалі у деяких випадках розглядом та вирішенням справ займалися несудові установи. Головну причину цього автор вбачає у відсутності єдиного систематизованого нормативно-правового акта процесуального характеру, який чітко міг би встановити підсудність та підвідомчість справ тим чи іншим судам, а також розподілити компетенцію між ними. Важливою рисою судового процесу Гетьманщини було також те, що суд знаходився в руках панівного стану, і право через судовий процес використовувалося в інтересах цього ж стану. Такий характер судочинства визначався насамперед приналежністю судових осіб до панівного стану, їх правосвідомістю, нерівноправністю сторін перед судом. Це проявлялося також, зокрема, у тому, що такі принципи судового процесу, як змагальність і диспозитивність, використовувались для захисту інтересів тієї сторони, яка належала до панівного стану. Вона допускалася першою до доказу; для підтвердження вірогідності пояснень їй була потрібна менша кількість так званих співпричетників у порівнянні із стороною, що належала до непривілейованого стану. Отже, судові постанови були не тільки виявом правової думки органів правосуддя. Це особливо проявлялось у спорах за землі між старшинами і козаками, між старшинами і посполитими.
6. Серед великої кількості джерел права, які діяли в Україні-Гетьманщині, значне місце займало звичаєве право. Саме звичаєве право регулювало більшість суспільних відносин, і саме звичаєве право в найбільшій мірі відображало інтереси більшості населення держави. Крім того, слід звернути увагу на факт визнання російською владою існування звичаєвого права у різних сферах суспільного життя, навіть незважаючи на те, що серед норм звичаєвого права запорожців у досліджуваний період зустрічалися й такі, що суперечили діючому російському законодав¬ству
7. У цей період в Україні-Гетьманщині діяла велика кількість джерел права, які були досить різноманітними як за своїм змістом, так і за своєю формою і порядком застосування. Цей факт можна оцінювати як з позитивного, так і з негативного боку. З одного боку, велика кількість джерел права могла б зробити правову систему Гетьманщини більш досконалою. Це, насамперед, стосується більш якісного процесу регулювання суспільних відносин, які існували на той час. У випадку відсутності конкретної правової норми в одному з діючих джерел права, ця норма могла біти замінена іншою, яка мала місце в іншому. Отже, цей стан речей міг би повністю відповідати як інтересам суспільства, так і держави. З іншого ж боку, не всі з перелічених у дослідженні джерел права мали єдине спрямування при регулюванні суспільних відносин. Більшість писаних джерел права приймалися відповідними державними органами та відповідали, у першу чергу, інтересам пануючого стану та держави. Норми ж звичаєвого права формувалися на підставі традицій, що відповідали інтересам більшості населення. Відсутність єдності в зазначених джерелах права дуже часто призводила до колізій правових норм, що негативно впливало як на процес застосування норм права, так і на правову систему Гетьманщини в цілому. Органи гетьманської влади на Україні також здійснювали за¬конодавчу діяльність. Ряд норм процесуального права визначався гетьманськими універсалами, універсалами генеральної військової канцелярії, ордерами та ін¬струкціями гетьмана, генеральної військової канцелярії, генерального військового суду. Нарешті, було кодифіковано „Малоросійські права” і зібрано їх в один кодекс – „Права, за якими судиться малоросійський народ”. Хоча цей кодекс офіційного схвалення не дістав, проте до деякої міри він за¬стосовувався на практиці. Це підтверджує наявність його копій у судах. Крім того, того часу поширилися й інші приватні збірки права, серед яких – „Процес короткий наказний”, „Экономика краткая права”, „Суд и расправа в правах малороссийских” тощо.
8. Досить великий вплив на процес реформування правової системи України-Гетьманщини у другій половині XVII – 80-х рр. XVIII ст. здійснювала козацька старшина. Це виявилося в тому, що більшість правових норм за своїм змістом відповідали інтересам привілейованого стану суспільства, а саме козацької старшини. У першу чергу це стосується норм процесуального права України-Гетьманщини, які регулювали порядок здійснення правосуддя. На підставі цього було зроблено висновок, що судовий процес по своїй суті являв собою важливий інструмент зміцнення козацькою старшиною свого привілейованого положення.
Це дослідження дає змогу вивчити правову культуру українського народу, його світоглядні установки, особливості менталітету, духовний генезис на певних історичних етапах еволюції українського суспільства. Це сприятиме визначенню й усвідомленню тих духовних підвалин, на яких споконвічно ґрунтується національна свідомість українського народу як історичної спільності, дасть змогу більш поглиблено сформувати уявлення про рівень правосвідомості українського народу. Відтак, можна виявити характер внеску українського народу в еволюцію правової системи України, яка належить до романо-германської правової сім’ї.
Слід також зазначити, що в сучасній незалежній Українській державі відбуваються складні і неоднозначні процеси реформування правової системи: прийняття нових нормативно-правових актів сприяє демократизації та гуманізації сфери права, його пристосуванню до вимог сьогодення, реалій українського життя, з урахуванням тих чинників, які склались у сучасному світі. З огляду на проведення кардинальних перетворень у вітчизняному праві значущим і актуальним є здійснення цього історико-правового дослідження. Вирішення зазначеної проблеми дозволяє виявити першооснови системи поглядів в українському суспільстві на принципові, визначальні положення, на яких ґрунтується система права. Відтак, створюються умови для визначення характеру цієї системи, її особливостей, провідних ідей, що були домінуючими в українському суспільстві у досліджуваний період. Урахування сучасними правниками правових надбань українського народу, звернення уваги до правової спадщини, безперечно, є однією з важливих умов проведення подальшого конструктивного реформування системи права.
Нарешті, слід відзначити важливість здійснення цього дослідження з огляду на подальшу долю вітчизняного права, окреслення майбутніх шляхів його розвитку. Урахування закономірностей, особливостей та факторів може полегшити прогнозування майбутнього розвитку вітчизняного права, визначення магістральних шляхів його еволюції.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Актовые книги Полтавского городового уряда XVII в. Справы поточные 1664 – 1671 годов / Ред. и прим. В.Л. Модзалевского. – Вып. 1. – Чернигов, 1912. – 564 с.
2. Акты, относящиеся к истории Юго-западной России. – СПб., 1879. – 784 с.
3. Андриевский А.А. Материалы для истории южно-русского края в XVIII ст. 1715 – 1774 гг. / Андриевский А.А. – О., 1886. – 389 с.
4. Андрущенко В.Л. Запорозька Січ як український феномен / В.Л.Андрущенко, В.М. Федосов. – К. : Заповіт, 1995. – 265 с.
5. Антонович В.И. Колдовство / Антонович В.И. – СПб, 1877. – 257 с.
6. Апанович О. Збройні сили України першої половини XVIII ст. / Апанович О. – К. : Заповіт, 1991. – 421 с.
7. Апанович О. Розповіді про запорізьких козаків / Апанович О. – К. : Заповіт, 1991. – 389 с.
8. Апанович О. Про козацькі часи на Україні / Апанович О. – К. : Глобус, 1991. – 476 с.
9. Архів Коша Нової Запорозької Січі: Опис справ 1713 – 1776. – К. : Наук. думка, 1994. – 632 с.
10. Багалей Д. Займанщина в Левобережной Украине XVІI – XVІІІ в.в. / Багалей Д. – К. : Наук. думка, 1991. – 179 с.
11. Багалей Д. Магдебургское право в городах Левобережной Малороссии. Труды Х археологического съезда в Риге / Багалей Д. – М., 1899. – 445 с.
12. Багалій Д.І. Нарис історії України на соціально-економічному грунті / Багалій Д.І. – К. : Наук. думка, 1991. – 334 с.
13. Багацький В. Гетьман у вигнанні (до 325-річчя від дня народження гетьмана П. Орлика) / В. Багацький // Одеські вісті. – 1997. – Жовт.
14. Багацький В. Образ І. Мазепи в західноєвропейській історії і мистецтві / В. Багацький // Вечерняя Одесса. – 1997. – 13 лип.
15. Багацький В. Суспільне становище жінки в Україні в ХVІ – ХVІІ ст.ст. / В. Багацький // Актуальні проблеми політики. – О., 1997. – Вип. 1 – 2.
16. Бантыш-Каменский Д. История Малой России / Бантыш-Каменский Д. – СПб., 1822. – 543 с.
17. Барвінський В. До питання про індукту та евекту в Гетьманщині. Наукові записки науково-дослідної кафедри історії української культури / Барвінський В. – Х., 1927. – 433 с.
18. Батуринские статьи, утвержденные царским правительством по представлению гетмана И. Брюховецкого (1664 г.). Полн. собр. Законов Российской империи. – СПб., 1830. – Т. 8. – № 5024.
19. Биркович О.І. Судова система української держави (Гетьманщини) 1648 – 1657 рр. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 – „Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень” / О.І. Биркович. – К., 2004. – 19 с.
20. Бойко І.Й. Держава та право Гетьманщини / Бойко І.Й. – Львів : Світ, 2000. – 465 с.
21. Бойко І.Й. Державно-правові засади збройних сил Гетьманщини (друга половина XVII – перша половина XVIII ст.) : навч. посібник / І.Й.Бойко, В.А. Расін. – Львів : Світ, 1997. – 254 с.
22. Бойко І.Й. Договірне право Гетьманщини за „Правами, за якими судиться малоросійський народ” 1743 р. / Бойко І.Й. – Львів : Світ, 1998. – 159 с.
23. Бойко І.Й. До питання про сімейне право Гетьманщини за Кодексом 1743 р. / І.Й. Бойко // Вісн. Львів. ун-ту. – Серія юрид. – Львів, 1999. – Вип. 34. – 76 с.
24. Бойко І.Й. Зобов’язальне право Гетьманщини за „Правами, за якими судиться малоросійський народ” 1743 р. / Бойко І.Й. – Львів : Світ, 1998. – 52 с.
25. Бойко І.Й. Право власності за Кодексом українського права 1743р. / І.Й. Бойко // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. – Львів, 1997. – 243 с.
26. Бойко І.Й. Правове становище населення Гетьманщини за Кодексом 1743 р. / Бойко І.Й – Львів : Світ, 1997. – 311 с.
27. Бойко І.Й. Про цивільне право Гетьманщини за Кодексом 1743 р. / І.Й. Бойко // Право України. – 1999. – № 3.
28. Бойко І. Селянство України в другій половині ХVІ і першій половині ХУІІ ст. / Бойко І. – К. : Наук. думка, 1963. – 321 с.
29. Бойко І.Й. Цивільне право Гетьманщини за Кодексом 1743 р. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 – „Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень” / І.Й.Бойко. – Львів, 1999. – 25 с.
30. Бойко І.Й. Цивільно-правовий статус особи у Козацько-гетьманській державі за Кодексом 1743 року / І.Й. Бойко // Права людини і Україна : Праці Львівської лабораторії прав людини АПН України. – Львів, 1999. – Вип. 2.
31. Боплан де Гійом Левассер. Опис України / Боплан де Гійом Левассер. – Львів, 1990. – 199 с.
32. Борисенко С. Звичаєве право Литовсько-Руської держави на початку XVI ст. / Борисенко С. – К., 1928. – 334 с.
33. Брайчевський М. Воз’єднання чи приєднання? / Брайчевський М. – К. : Глобус, 1991. – 543 с.
34. Брайчевський М.Ю. Конспект історії України / Брайчевський М.Ю. – К. : Алеута, 1991 – 1992. – 327 с.
35. Будзилович І. Оренда землі в Україні / І. Будзилович, А. Юрченко // Право України, 1994. – № 10. – 43 с.
36. Василенко М. З історії устрою Гетьманщини (Критичні замітки) / Василенко М. – Львів, 1912. – 352 с.
37. Василенко М. Збірка матеріалів до історії Лівобережної України та українського права XVІI – XVІIІ в.в. / Василенко М. – К., 1921. – 566 с.
38. Василенко М. Матеріали до історії українського права / Василенко М. – К., 1929. – 421 с.
39. Василенко М. Ще до історії устрою Гетьманщини ХVІІ – ХVІІІ ст.ст. З приводу заміток Слабченка М.Є. / М. Василенко // Записки НТШ. – Львів, 1913. – Т. 106. – 654 с.
40. Вебер М. Избранные произведения / Вебер М. – М. : Прогресс, 1990. – 487 с.
41. Величко Самоил. Летопись событий в Юго-Западной России в XVII в. / Величко Самоил. – К., 1848. – Т. 1. – 563 с.
42. Віслобоков К.А. Визначна пам’ятка українського права: джерела, зміст, система та соціально-політичні передумови створення / К.А.Віслобоков // Права, за якими судиться малоросійський народ 1743 р. – К. : Ін Юре, 1997. – 340 с.
43. Віслобоков К.А. Деякі аспекти правової системи Гетьманщини і невідомий список нормативної збірки XVIII століття / К.А. Віслобоков //Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя. – К. – Львів, 2004. – Т. 2. – С. 351 – 376.
44. Владимирский-Буданов М. Немецкое право в Польше и Литве / Владимирский-Буданов М. – СПб., 1868. – 643 с.
45. Волощенко О.М. Право монастирської земельної власності на Лівобережній Україні (середина XVII – остання чверть XVIII ст.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 – „Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень” / О.М.Волощенко. – К., 2008. – 18 с.
46. Гамбург Л. Реформування полкових судів України 1763 р. в статутній судовій реформі гетьмана К. Розумовського / Л. Гамбург // Вісн. Академії правових наук України. – 1999. – № 2(17). – С. 67 – 74.
47. Гамбург Л.С. Третейські та мирові суди в Лівобережній Україні (Гетьманщині) другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст. / Л.С. Гамбург // Держава і право: Юридичні і політичні науки. – 2001. – № 13. – С. 65 – 68.
48. Гердер И.Г. Идеи философии истории человечества / Гердер И.Г. – М. : Наука, 1977. – 312 с.
49. Герменевтика как методология современного гуманитарного знания : научный семинар в Российской государственной библиотеке //Библиотековедение. – 2004. – № 4. – С. 104 – 111.
50. Гизо Ф. История цивилизации в Европе / Гизо Ф. – СПб. : Изд-во господина Павленкова, 1905. – 213 с.
51. Глуховские статьи, утвержденные царским правительством при избрании на гетманство Д. Многогришного (6 марта 1669 г.). Полн. собр. Законов Российской империи. – СПб., 1830. – Т. 8. – № 6324.
52. Голобуцький В.О. Запорізька Січ в останні роки свого існування. 1734 – 1775. / Голобуцький В.О. – К. : Вид-во АН УРСР, 1961. – 547 с.
53. Голобуцький В.О. Запорозьке козацтво / Голобуцький В.О. – К. : Заповіт, 1994. – 436 с.
54. Голубенко П. Україна і Росія у світлі культурних взаємин / Голубенко П. – К. : Глобус, 1993. – 367 с.
55. Гончаренко В. Г. Історія держави та права України / Гончаренко В.Г. – К. : Вентурі, 1996. – 342 с.
56. Гончаренко В.Д. Тернистий шлях до незалежності / В.Д.Гончаренко // Вісник Академії правових наук України. – 1996. – № 7. – С. 56 – 69.
57. Горбань М. Копний суд над відьмою / М. Горбань // Червоний шлях, 1925. – № 18. – С. 34 – 45.
58. Горобець В.М. До питання про еволюцію гетьманської влади в Україні в першій половині XVIII ст. / В.М. Горобець // Укр. іст. журн. – 1981. – № 5. – С. 199 – 207.
59. Горяга О.В. Інститут значкових товаришів Гетьманщини наприкінці XVII – XVIII ст. ст. / О.В. Горяга // Актуальні проблеми політики : зб. наук. праць. – Вип. 30. – О. : Юрид. л-ра, 2007. – С. 533 – 537.
60. Горяга О.В. Місце та роль козацької старшини в системі органів влади Гетьманщини наприкінці XVII – XVIII ст. / О.В. Горяга // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. праць. – Вип. 45. – О. : Юрид. л-ра, 2009. – С. 144 – 148.
61. Горяга О.В. Роль козацької старшини у виконанні адміністративно-управлінських функцій / О.В. Горяга // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. праць. – Вип. 46. – О. : Юрид. л-ра, 2009. – С. 352 – 357.
62. Горяга О.В. Шляхи формування складу полкової старшини Гетьманщини у другій половині XVII – XVIII ст. / О.В. Горяга // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. праць. – Вип. 36. – О. : Юрид. л-ра, 2007. – С. 219 – 225.
63. Гришко В. Історія українського цивільного права / В. Гришко //Енциклопедія українознавства. – К., 1995. – 278 с.
64. Грозовський І.М. Звичаєве право запорізьких козаків : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 – „Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень” / І.М.Грозовський / Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого. – Х., 1998. – 17 с.
65. Грозовський І.М. Козацьке право / І.М. Грозовський // Право України. – 1997. – № 6. – С. 343 – 355.
66. Грозовський І.М. Право Нової Січі (1743 – 1775 рр.) : навч. посібник / Грозовський І.М. – Х. : Консум, 2000. – 197 с.
67. Грушевский М. Иллюстрированная история Украины / Грушевский М. – К. : Левада, 1995. – 473 с.
68. Грушевский М. Очерк истории украинского народа / Грушевский М. – К. : Левада, 1993. – 325 с.
69. Грушевський М. Історія України-Руси / Грушевський М. – Львів, 1905 – 1909. – 378 с.
70. Гуржій О.І. Право в українській козацькій державі (друга половина XVII – XVIII ст.) / Гуржій О.І. – К. : Основи, 1994. – 123 с.
71. Гуржій О. Українська козацька держава у другій половині XVII – XVIII ст. : кордони, населення, право / Гуржій О. – К. : Основи, 1996. – 222 с.
72. Данилевский Н.Я. Россия и Европа / Данилевский Н.Я. – М. : Книга, 1991. – 574 с.
73. Дашкевич Я. Гетьманська Україна: Полки. Полковники. Сотні / Я. Дашкевич // Пам’ятки України. – К., 1990. – № 2, 3.
74. Демченко Г.В. Наказание по Литовському статуту в его трех редакциях / Демченко Г.В. – К., 1894. – 621 с.
75. Ділова документація Гетьманщини XVIII ст. : зб. документів. – К., 1993. – 455 с.
76. Дикий А. Неизвращенная история Украины-Руси / Дикий А. – Нью-Йорк, 1960. – 398 с.
77. Дневник генерального подскарбия Якова Марковича (1717 – 1767). – Ч. 2. – К., 1895. – 346 с.
78. Дністрянський М.С. Кордони України: територ. адміністр. устрій / Дністрянський М.С. – Львів : Світ, 1992. – 574 с.
79. Добров О. Право необхідного спадкування за Литовським статутом / Добров О. – К., 1925. – 321 с.
80. Домашенко М.В. Власність і право власності. Нариси з історії, філософії, теорії і практики регулювання відносин власності в Україні / М.В.Домашенко, В.Є. Рубаник. – Х. : Факт, 2002. – 550 с.
81. Дорошенко Д. І. Нарис історії України. В 2 т. – Т. 2 (від половини XVII століття) / Дорошенко Д.І. – К. : Глобус, 1992. – 386 с.
82. Дорошенко Д. Православна церква в минулому, сучасному житті українського народу / Дорошенко Д. – Берлін, 1940. – 354 с.
83. Дядиченко В.А. Антифеодальні повстання в Росії і на Україні в XVІI – XVІІІ ст. / Дядиченко В.А. – К. : Наук. думка, 1954. – 254 с.
84. Дядиченко В.А. Нариси суспільно-політичного устрою Лівобережної України кінця XVІI – початку XVІІІ ст. / Дядиченко В.А. – К. : Наук. думка, 1959. – 323 с.
85. Єрмолаєв В. Про об’єкт державного злочину в „Правах, за якими судиться малоросійський народ” / В. Єрмолаєв // Вісник Академії правових наук України. – 1997. – № 3(10). – С. 345 – 351.
86. Єршов А. Ніжинські цехи в першій половині XVII ст. / Єршов А. – К., 1925. – 544 с.
87. Ефименко А. Исследование народной жизни / Ефименко А. – М., 1894. – 467 с.
88. Жовтобрюх М.М. Звичаєве право : сутність, ґенеза, чинність : дис. канд. юрид. наук зі спец. 12.00.12. – „Філософія права” / Жовтобрюх М.М. – К., 2002. – 196 с.
89. Жуковський А. Нарис історії України / А. Жуковський, О.Субтельний. – Львів : Світ, 1991. – 521 с.
90. Журавель М.В. Діяльність канцеляристів Генеральної військової канцелярії як перших професійних державних службовців Гетьманщини в другій половині XVII – XVIII ст. / М.В. Журавель // Правове життя сучасної України : тези доповідей Міжнар. наук. конф. професор.-виклад. і аспірант. складу, 5 – 6 червня 2009 р. – О. : Фенікс, 2009. – С. 170 – 171.
91. Записки протоиерея Кремянского 17 октября 1836 г. // Записки Одесского общества истории и древностей. – О., 1867. – Т. 6. – 766 с.
92. Звонарева О.С. О цивилизационном подходе в теории государства и права / О.С. Звонарева // Правоведение. – 2003. – № 4. – С. 173 – 180.
93. Іваницький-Василенко С. Державське землеволодіння польської шляхти в Гетьманщині / Іваницький-Василенко С. – К., 1925. – 352 с.
94. Іваницький-Василенко С. Закони про опіку над недолітками в джерелах магдебурзького права / Іваницький-Василенко С. – К., 1925. – 221 с.
95. Ионов И.Н. Теория цивилизаций и неоклассическое знание / И.Н.Ионов // Общественные науки и современность. – 2004. – № 5. – С. 141 – 156.
96. Ісаєвич Я.Д. Братства та їх роль у розвитку української культури ХVІ – ХVІІ ст. / Ісаєвич Я.Д. – К. : Наук. думка, 1966. – 325 с.
97. Ісаєвич Я.Д. Джерела з історії культури доби феодалізму / Ісаєвич Я.Д. – К., 1972. – 265 с.
98. Історія України / За ред. проф. В.А. Смолія / В.А. Смолій. – К. : Вентурі, 1997. – 465 с.
99. Каманин И. Последние годы самоуправления Киева по магдебургскому праву / Каманин И. – К., 1888. – 326 с.
100. Кашнин Г.С. История государства и права СССР. – Ч. 1. / Г.С.Кашнин, А.Ф. Гончарова. – М. : Юрид. лит., 1972. – 329 с.
101. Кіселичник В. Про надання українським містам у XV – XVIII ст. магдебурзького права / В. Кіселичник // Право України. – 1996. – № 9. – С.211 – 220.
102. Кистяковский А.Ф. Исследование „ Прав, по которым судится малороссийский народ” / Кистяковский А.Ф. – К. : Университетская типография, 1879. – 276 с.
103. Кистяковский А.Ф. Очерк исторических сведений о своде законов, действовавших в Малороссии, под заглавием : Права, по которым судится малороссийский народ / А.Ф. Кистяковский // Права, по которым судится малороссийский народ… – К., 1879.
104. Кобилецький М. Магдебурзьке право в Україні (XIV – перша половина XIX ст.) : Історико-правове дослідження / Кобилецький М. – Львів : ПАІС, 2008. – 406 с.
105. Когут З. Російський централізм і українська автономія / Когут З. – К. : Левада, 1995. – 431 с.
106. Козаченко А. Гетьманські універсали як джерело права Української держави другої половини XVII – початку XVIII ст. / А.Козаченко // Вісник АПН України. – 2003. – № 1. – С. 79 – 83.
107. Коломацкие статьи, которые закрепляли за козацкой старшиной привилеи и вольности (25 июля 1687 г.). Полн. собр. Законов Российской империи. – СПб., 1830. – Т. 8. – № 5304.
108. Кондорсе Мари Жан. Эскиз исторической картины прогресса человеческого раз ума; пер. с франц. / Кондорсе Мари Жан. – М. : Academia, 1936. – 322 с.
109. Конт О. Курс положительной философии / Конт О. – СПб., 1899. – 333 с.
110. Корж Н.Л. Устное повествование бывшего запорожца, жителя Екатеринославской губернии и узда селения Михайловки, Никиты Леонтьевича Коржа / Корж Н.Л. – Днепропетровск, 1991. – 455 с.
111. Косвен М.О. К вопросу о военной демократии / М.О. Косвен //Проблемы истории первобытного общества. – М. : АН СССР, 1969. – С. 251 – 252.
112. Котляр М.Ф. Історія в життєписах / М.Ф. Котляр, В.А. Смолій. – К. : Заповіт, 1994. – 362 с.
113. Кремко И. О характере языковой нормы Статута Великого княжества Литовского 1588 г. / И. Кремко // Третий Литовский Статут 1588 года : материалы Республ. науч. конф., посвят. 400-летию Третьего Статута. – Вильнюс, 1989. – С. 202 – 208.
114. Крип’якевич І. Історія України / Крип’якевич І. – Львів : Світ, 1990. – 225 с.
115. Кульчицький В.С. Кодекс українського права 1743 року / В.С.Кульчицький // Право України. – 1994. – №9. – С. 66 – 78.
116. Кульчицький В.С. З історії української державності / В.С. Кульчицький, М.І. Настюк, В.Й. Тищик. – Львів : Світ, 1992. – 322 с.
117. Кульчицький В.С. Історія держави і права України / В.С.Кульчицький, М.І. Настюк, В.Й. Тищик. – Львів : Світ, 1996. – 313 с.
118. Кульчицький В.С. Кодифікація права на Україні у XVІІІ столітті / Кульчицький В.С. – Львів, 1958. – 409 с.
119. Кульчицький В.С. „Суд і розправа” Ф. Чуйкевича – пам’ятник українського права XVІІІ ст. / Кульчицький В.С. – Львів, 1961. – 290 с.
120. Лазаревский А. Инструкция гетмана Ивана Скоропадского о переводе „Книг правных” на малорусский язык / Лазаревский А. – К., 1887. – 965с.
121. Лазаревський А. Малоросийские посполитые крестьяне / Лазаревський А. – К., 1908. – 399 с.
122. Лазаревский А. Описание Старой Малороссии / Лазаревский А. – К., 1893. – 491 с.
123. Лазаревський А. Суды в старой Малороссии / А. Лазаревський / Замечания на монографию Д.П. Миллера „Суды земские, гродские и подкоморские в ХVІІІ веке” // Киевская старина. – 1898. – Т. 62. – Кн. 7 – 8. – Отд. 1.
124. Лазаревский А.М. Универсал гетмана Скоропадского о переводе “правних книг” на малороссийский язик / А.М. Лазаревский // Киевская старина. – К., 1887. – Кн. 17. – С. 788 – 789.
125. Лащенко Р. Лекції по історії українського права / Лащенко Р. – Прага, 1924. – 436 с.
126. Лащенко Р. Литовський статут як пам’ятник українського права / Лащенко Р. – Прага, 1924. – 322 с.
127. Левицкий О. Очерк внутренней истории Малороссии во второй половине XVІI века / Левицкий О. – К., 1875. – 379 с.
128. Левицкий О. Обычные формы заключения браков в Южной Руси в XVІ – XVІI ст. / О. Левицкий // Киевская Старина. – К., 1900. – Т. 68. – С. 436 – 445.
129. Левицкий О. Обычаи помилования преступника, избранного девушкой в мужья / О. Левицкий // Киевская Старина. – К., 1905. – Т. 88. – С. 632 – 641.
130. Левицкий О. Очерки народной жизни в Малороссии во второй половине XVІI ст. / Левицкий О. – К., 1902. – 365 с.
131. Левицький О. Невінчані шлюби на Україні в XVІ – XVІI ст. / Левицкий О. – К., 1908. – 566 с.
132. Левицький О. По судах Гетьманщини / О. Левицкий // Записки Укр. наукового т-ва. – Харків, 1929. – Т. 3. – 444 с.
133. Левченко М. Гайдамацкий кут / М. Левченко // Киевская старина. –К., 1882. – Т. 2. – 654 с.
134. Леонтович Ф. Очерки истории литовско-русского права / Леонтович Ф. – М., 1894. – 576 с.
135. Ліпинський В. Україна на переломі / Ліпинський В. – Відень, 1920. – 355 с.
136. Линниченко И. Юридические формы шляхетского землевладения и судьбы древнерусского боярства в Юго-Западной Руси ХІV – ХV вв. / Линниченко И. – К., 1892. – 366 с.
137. Лохвицкий А. Губерния, ее земские и правительственные учреждения / Лохвицкий А. – СПб., 1864. – Ч. 1. – 439 с.
138. Любченко Д. Поняття суб’єкта злочину за „Правами, за якими судиться малоросійський народ” (1743 р.) / Д. Любченко // Право України. – 2005. – №3. – С. 125 – 128.
139. Малиновский И.А. Учение о преступлении по Литовскому статуту / Малиновский И.А. – К., 1894. – 432 с.
140. Маркс К. Вибрані твори / К. Маркс, Ф. Енгельс. – К., 1955. – Т. 1. – 387 с.
141. Маркс К. Капітал. Критика політичної економії / Маркс К. – К., 1952. – 876 с.
142. Мельник Л.Г. Боротьба за українську державність (XVII ст.) / Мельник Л.Г. – К. : Освіта, 1995. – 320 с.
143. Мельник Л. Гетьманщина першої чверті XVIII ст. : Навчальний посібник / Мельник Л. – К. : Освіта, 1997. – 365 с.
144. Мельник Л.Г. Історія України / Л.Г. Мельник, О.І. Гуржій. – К. : Світ, 1991. – 397 с.
145. Мельник Л.Г. История Украины / Л.Г. Мельник, А.И. Гуржий, М.В. Демченко. – К. : Либідь, 1991. – 476 с.
146. Месяц В. История кодификации права на Украине в первой половине XVІІІ в. / Месяц В. – К. : ВИНИТИ, 1964. – 378 с.
147. Мірза-Авак’янц Н. Нариси з історії суду в Лівобережній Україні другої половини XVII століття / Н. Мірза-Авак’янц // Наук. зап. наук.-дослід. кафедри історії укр. культури. – Х., 1928. – № 5. – С. 62 – 66.
148. Миллер Д.П. Очерки из истории и юридического быта старой Малороссии : Суды земские, гродские и подкоморские в ХVІІІ веке / Д.П.Миллер // Сборник Харьковского Историко-филологического общества. – Харьков, 1896. – Т. 8. – 678 с.
149. Милорадович Г.А. К истории Литовського статута как действующего законодательства в Малороссии / Г.А. Милорадович //Киевская Старина. – К., 1896. – Т. 52. – С. 13 – 16.
150. Модзалевский В.Л. Актовые книги Полтавского городового уряда XVІI в. (1664 – 1671) / Модзалевский В.Л. – Чернигов, 1912. – 254 с.
151. Модзалевский В. Отрывки из Стародубовской миской книги (1664 – 1673) / Модзалевский В. – Чернигов, 1911. – 467 с.
152. Модзалевский В.Л. Старинные договоры прихожан со священниками / Модзалевский В.Л. – Чернигов, 1912. – 432 с.
153. Молчановский Н. Английское известие о запорожцах 1736 г. / Н.Молчановский // Киевская старина. – К., 1889. – Т. 27. – 678 с.
154. Московские статьи, утвержденные царским правительством во время пребывания в Москве И. Брюховецкого (1664 г.). Полн. собр. Законов Российской империи. – СПб., 1830. – Т. 8. – № 5624.
155. Музыченко П.П. История государства и права Украины / Музыченко П.П. – О. : Юрид. л-ра., 1999. – 452 с.
156. Музиченко П.П. Магдебурзьке право в Україні / П.П. Музыченко // ЮЕ. – К., 2001. – 246 с.
157. Музыченко П.П. История государства и права Украины в вопросах и ответах. – Ч. 1 / П.П. Музыченко, Н.И. Долматова. – Х. : Одиссей, 1999. – 286 с.
158. Музиченко П.П. Елементи звичаєвого права в судовому процесі XIV – XV століть на українських землях / П.П. Музиченко, С.Г. Ковальова //Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. праць Одес. держ. юрид. академії. – О., 1998. – С. 120 – 123.
159. Мышецкий С.И. История о казаках запорожских, как оные издревле зачались и откуда свое происхождение имеют, и в каком состоянии ныне находятся / С.И. Мышецкий. – О., 1852. – 421 с.
160. Мякотин В. Архив Генерального войскового суда / В. Мякотин // Киевская старина. – К., 1898. – Т. 63. – Кн. 11. – Отд. 1.
161. Мякотин В. Очерки социальной истории Малороссии / В. Мякотин //Журн. „Русские записки”. – 1915. – № 3.
162. Надхин Г.П. Память о Запорожье и последних днях Запорожской Сечи / Надхин Г.П. – М., 1877. – 211 с.
163. Наказ Коша Запорозької Січі від 10 червня 1769 р. паланковим полковникам щодо покарання киями козаків, які ховалися від служби //Центральний державний історичний архів України в м. Києві (Далі – ЦДІАК України). – Архів Коша Запорозької Січі. – Ф. 229. – Оп. 1. – Спр. 226. – 20 арк.
164. Наказ кошового отамана П. Калнишевського від 10 червня 1770 р. курінним отаманам щодо розшуку козаків Левушківського куреня Грицька Шинкарка й Михайла Вихра, Іванівського куреня Лазаря Сохненка, Кирила Майка, Пилипа Шандри й Івана Кунпани // ЦДІАК України. – Архів Коша Запорозької Січі. – Ф. 229. – Оп. 1. – Спр. 257. – 60 арк.
165. Наказ стосовно розшуку дезертирів російських солдатів, одновірців, рекрутів // ЦДІАК України. – Генеральна військова канцелярія (1656 – 1771). – Ф. 51. – Оп. 1. – Спр. 58. – 26 арк.
166. Никитин Н.И. О формационной природе ранних козачьих сообществ: к постановке вопроса / Н.И. Никитин // Феодализм в России : Сб. статей и воспом., посвящ. памяти академика Л.В. Черепнина. – М., 1987. – С. 241 – 242.
167. Оборотов Ю.Н. Традиции и новации в правовом развитии / Оборотов Ю.Н. – О. : Юрид. л-ра, 2001. – 156 с.
168. Оглоблін О. Григорій Покас та його „Описание Малой России (1751)” / Оглоблін О. – Нью-Йорк, 1951. – 354 с.
169. Оглоблін О. Люди Старої України / Оглоблін О. – Мюнхен, 1959. – 476 с.
170. Окиншевич Л. Генеральна старшина на Лівобережній Україні XVІ – XVІI – XVІIІ ст. / Окиншевич Л. – К., 1929. – 542 с.
171. Остапенко Т.О. Види договорів за законодавством Гетьманщини другої половини XVII – першої половини XVIII ст. / Т.О. Остапенко // Сучасний вимір держави та права : зб. наук. праць / За ред. В.І. Терентьєва, О.В. Козаченка. – Миколаїв : Вид-во „Іліон”, 2008. – С. 391 – 393.
172. Остапенко Т.О. Визначення суб’єкта злочину за „Правами, за якими судиться малоросійський народ” 1743 р. / Т.О. Остапенко // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. праць. – Вип. 36. – О. : Юрид. л-ра, 2007. – С. 239 – 243.
173. Остапенко Т.О. Вплив Статуту Великого князівства Литовського 1588 року на формування системи права України-Гетьманщини другої половини XVII – 80-х рр. XVIII ст. / Т.О. Остапенко // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. праць. – Вип. 49. – О. : Юрид. л-ра, 2009. – С. 212 – 216.
174. Остапенко Т.О. Джерела права Московської держави на Україні-Гетьманщині в другій половині XVII – 80-х рр. XVIII ст. / Т.О. Остапенко //Правове життя сучасної України : тези доповідей Міжнародної наукової конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу, 5 – 6 червня 2009 р. – О. : Фенікс, 2009. – С. 172 – 174.
175. Остапенко Т.О. Загальна характеристика видів договорів за законодавством Лівобережної України другої половини XVII – першої половини XVIII ст. / Т.О. Остапенко // Актуальні проблеми політики : зб. наук. праць. – Вип. 35. – О. : Юрид. л-ра, 2008 – С. 249 – 255.
176. Остапенко Т.О. Застосування норм процесуального права органами судочинства в Лівобережній Україні в другій половині XVII – першій половині XVIII ст. / Т.О. Остапенко // Актуальні проблеми політики : зб. наук. праць. – Вип. 30. – О. : Юрид. л-ра, 2007. – С. 538 – 543.
177. Остапенко Т.О. Звичаєве право як важливий засіб регулювання суспільних відносин в Україні-Гетьманщині / Т.О. Остапенко // Правове життя сучасної України: матеріали Міжнародної наукової конференції професорсько-викладацького та аспірантського складу, 21 – 22 травня 2010 р. – О. : Фенікс, 2010. – С. 191 – 192.
178. Остапенко Т.О. Зобов’язальне право Гетьманщини за „Правами, за якими судиться малоросійський народ” 1743 р. / Т.О. Остапенко // Митна справа. – 2007. – № 3. – С. 52 – 56.
179. Остапенко Т.О. „Книга Статут та інші права малоросійські“ як важливий напрямок проведення кодифікації права України-Гетьманщини другої половини XVIII ст. / Т.О. Остапенко // Держава і право : de lege praeterita, instante, futura : Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Миколаїв, 27 – 28 листовада 2009 року. – Миколаїв : Іліон, 2009. – С. 56 – 57.
180. Остапенко Т.О. Німецьке міське право та його застосування в Україні-Гетьманщині в другій половині XVII – XVIII ст. / Т.О. Остапенко //Закарпатські правові читання : матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених та студентів, 29 – 30 квітня 2010 р. : У 2 т. / За заг. ред. Ф.Г. Ващука, П.А. Трачука. – Ужгород : ЗакДУ, 2010. – Т. 1. – С. 65 – 68.
181. Остапенко Т.О. Поняття та умови дійсності договору за законодавством Лівобережної України першої половини XVIII ст. / Т.О.Остапенко // Наукові записки Міжнародного гуманітарного університету : матеріали ІІІ звіт. наук.-практ. конф. проф.-виклад. складу та молод. науковців, 28 березня 2008 р. – О. : Наукове видання, 2008. – Вип. 9. – С. 144 – 147.
182. Остапенко Т.О. Порядок застосування процесуально-правових норм Гетьманщини другої половини XVII – першої половини XVIII ст. / Т.О.Остапенко // Правова система суспільства: сучасні проблеми та перспективи розвитку: матеріали IV Всеукраїнської науково-практичної конференції, 18 квітня 2008 р. – Кіровоград, 2008. – С. 67 – 70.
183. Остапенко Т.О. Право власності як інститут цивільного права Гетьманщини другої половини XVII – першої половини XVIII ст. / Т.О.Остапенко // Актуальні проблеми політики. – О. : Юрид. л-ра, 2007. – Вип. 32. – С. 244 – 253.
184. Остапенко Т.О. „Процес короткий наказний” 1734 р. як важливий етап проведення систематизації права України-Гетьманщини XVIII ст. / Т.О.Остапенко // Держава і право в у