ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ГРОШОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

brief description

ЗМІСТ
ВСТУП ...................................................................................................................... 3

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи правового регулювання
грошового обороту

1.1. Гроші: економічні особливості і специфіка
правового регулювання..........................................
.........................................10

1.2. Зміст грошового обороту та правові основи
його регулювання......................................................

.........................................38

1.3. Зміст інституту правового регулювання
грошового обороту....................................................

.........................................58

Висновки до1-го розділу..................................................
.........................................76

РОЗДІЛ 2. Сутність грошової системи як організаційно-правової
форми грошового обороту в Україні

2.1. Поняття і структура грошової системи України....
.........................................81

2.2. Особливості правового регулювання окремих
елементів грошової системи України......................

........................................107
2.2.1. Грошова одиниця України.............................
........................................107
2.2.2. Масштаб цін....................................................
........................................120
2.2.3. Види державних грошових знаків................. ........................................126

2.3. Правовий статус органів, які здійснюють
управління грошовим оборотом в Україні...............
........................................144

Висновки до 2-го розділу................................................
........................................165

ВИСНОВКИ......................................................................
........................................171

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.....................
........................................181

В С Т У П
Актуальність теми дослідження. Процес розбудови Української держави на сучасному етапі характеризується суттєвою зміною політичної й економічної інфраструктури суспільства. Важливим напрямом таких перетворень є формування грошової системи країни. Із здобуттям незалежності в Україні розпочався тривалий процес створення власної грошової системи, яка є невід’ємним атрибутом суверенної держави. Цей процес фактично завершився після проведення заключного етапу грошової реформи у вересні 1996 р., метою якої було введення повноцінної національної валюти – системоутворюючого елемента грошової системи України.
У теорії фінансового права одним з найважливіших принципів фінансової діяльності держави вважається принцип єдності фінансової політики і грошової системи. Незважаючи на структурну відокремленість грошової системи від фінансової, об’єктивно існуючий взаємозв’язок між ними вимагає необхідності забезпечення стабільності грошової системи як основної передумови стабільного функціонування державних фінансів і збалансованого розвитку національної економіки. Публічна важливість стабільності грошової системи знайшла відображення у закріпленні в Конституції України забезпечення стабільності гривні в якості основної функції Національного банку України як центрального банку держави.
У вітчизняній юридичній літературі проблеми правового регулювання грошової системи не отримали достатнього наукового опрацювання. Проте, на наш погляд, потреба в науково обґрунтованих рекомендаціях щодо формування державної політики у сфері управління грошовою системою є об’єктивною. Це підтверджує й досвід функціонування вітчизняної грошової системи протягом 90-х років минулого століття. Саме необґрунтовані дії при проведенні державної грошово-кредитної політики спричинили низку негативних економічних наслідків – гіперінфляцію, високий рівень доларизації економіки, функціонування значної частини грошового обороту поза банківською системою, який обслуговує тіньовий сектор економіки. За таких умов досягнення макроекономічної та фінансової стабілізації стає абсолютно неможливим.
Незважаючи на безумовну важливість питань правового регулювання грошової системи, вони не отримали адекватного ступеня розробки у працях учених-правознавців ні за часів Радянського Союзу, ні за доби існування України як незалежної держави. За вказаний період не з’явилося жодної наукової роботи, присвяченої комплексному дослідженню грошової системи як об’єкта публічно-правового регулювання. Окремі правові аспекти організації та функціонування грошової системи СРСР, а пізніше України і Російської Федерації досліджувались у роботах М.М. Агаркова, Є.О. Алісова, А.Б. Альтшулера, В.А. Бєлова, О.Г. Братка, Л.В. Бричко, О.Ю. Вікуліна, Л.К. Воронової, Я.А. Гейвандова, Л.Г. Єфимової, Б.М. Іванова, М.В. Карасьової, В.П. Корякова, В.Л. Кротюка, В.Ф. Кузьміна, Я.А. Куника, Л.А. Лунца, М.С. Матрохіна, Л.О. Новосьолової, О.М. Олейник, П.С. Пацурківського, О.П. Подцерковного, Ю.А. Ровинського, А.О. Селіванова, Г.А. Тосуняна, О.І. Худякова та ін. Значний вплив на опрацювання теоретичних положень дисертаційного дослідження мали класичні роботи Ф. Бендиксена, Р.Дж. Гоутрі, Дж.М. Кейнса, Д. Львова, К. Менгера, О. Миклашевського, Дж.С. Мілля, Ф. Нітті, І. Озерова, Д. Рікардо, А. Сміта, І. Тарасова, Л. Ходського, Л. Яснопольського.
Детальна розробка теоретичних положень грошового обороту і грошової системи проведена у дослідженнях учених-економістів. Це зумовило необхідність аналізу наукових праць І.П. Айзенберга, З.В. Атласа, Р. Барра, А.С. Гальчинського, Г.А. Козлова, Я.А. Кронрода, М.А. Портного, М.І. Савлука, В. Сміт, І.А. Трахтенберга, В.М. Федоренка, Ф. Хайєка, Л. Харріса, Н.М. Шабанової, Г.А. Шварца, Ю.Є. Шенгера, В.А. Ющенка та ін.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого 25 грудня 1998 р. (протокол №4). Дисертація виконана відповідно до цільової комплексної програми “Удосконалення господарських відносин в умовах ринкової економіки (економіко-правовий аспект)” (номер державної реєстрації 0186.0.070869).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичної моделі грошової системи України як організаційно-правової форми грошового обороту на території країни, характеристика її структури, а також аналіз специфіки правового регулювання окремих елементів грошової системи держави. Відповідно до зазначеної мети були поставлені наступні завдання:
- визначити основні підходи до закріплення грошей як об’єкта правового регулювання;
- сформулювати поняття “юридична конструкція грошей”, висвітлити його зміст;
- здійснити аналіз змісту поняття “грошовий оборот” і з’ясувати його співвідношення з поняттями “готівковий обіг” і “безготівковий оборот”;
- розкрити зміст інституту правового регулювання грошового обороту, визначити його місце в системі фінансово-правової галузі;
- дослідити структуру грошової системи України і проаналізувати специфіку правового регулювання окремих її елементів;
- деталізувати зміст незалежного правового статусу Національного банку України і сформулювати пропозиції щодо посилення гарантій його законодавчого забезпечення.
Об’єктом дисертаційного дослідження є грошова система України як організаційно-правова форма грошового обороту.
Предмет дослідження становлять теоретичні й методологічні проблеми правового регулювання грошової системи України.
Методологічну основу дисертації складає сукупність методів і прийомів наукового пізнання соціально-економічних процесів. Основним серед них виступає загальнонауковий діалектичний метод. З урахуванням специфіки порушеної теми автором використано спеціальні методи наукового пізнання, як-то: метод системного аналізу, системно-структурний, історико-правовий, порівняльно-право-вий, формально-юридичний. Зокрема, використання методу системного аналізу дозволило дослідити взаємозв’язок між грошовою і фінансовою системами держави. Із застосуванням системно-структурного методу в роботі розглядаються зміст і структура юридичної конструкції грошей, грошового обороту та грошової системи України, зміст незалежного правового статусу Національного банку України. Використовуючи історико-правовий метод, дисертант прослідкував еволюцію змісту правового регулювання окремих елементів грошової системи Російської імперії, Радянського Союзу й сучасної України. Застосування порівняльно-правового методу дозволило йому дати порівняльну характеристику окремих положень чинного законодавства України та інших держав, зокрема Російської Федерації. Формально-юридичний метод було використано при аналізі законодавства, що регулює організацію і функціонування грошової системи України.
Логіка дисертаційного дослідження полягає в послідовному сходженні від аналізу юридичної природи грошей, через детальне вивчення змісту грошового обороту до визначення поняття і структури грошової системи України, розгляду особливостей публічно-правового регулювання окремих її елементів.
Теоретичною основою наукової роботи є праці вчених із загальної теорії держави і права, державного управління, адміністративного, фінансового, банківського й цивільного права, економічної теорії, галузевих економічних наук, загальної теорії систем.
Інформаційну базу дисертації складають Конституція України, закони України, укази Президента України, нормативні акти Верховної Ради й Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, Національного банку України, законодавчі акти іноземних держав, статистичні матеріали.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим в українській правовій літературі системним дослідженням правового регулювання грошової системи України.
Елементи наукової новизни містяться в наступних положеннях:
1. Уперше у правовій літературі обґрунтовано і визначено юридичну конструкцію грошей як сукупності елементів, об’єктивно необхідних і достатніх для закріплення грошей як об’єкта публічно-правового регулювання.
2. По-новому запропоновано розглядати зміст грошового обороту.
3. Уперше в науковій правовій літературі пропонується визначення структури грошового обороту залежно від юридичних особливостей відповідних груп правовідносин та сфер їх реалізації .
4. Запропоновано аргументований авторський підхід до з’ясування специфіки інституту правового регулювання грошового обороту та його місця в системі фінансово-правової галузі.
5. Аргументовано положення щодо визначення правової категорії “грошова система України”, її розгляду як специфічної сфери державного управління.
6. Уперше запропоновано положення про виокремлення у структурі національної грошової системи статичних елементів і підсистем.
7. По-новому розглянуто зміст і значення масштабу цін як елемента грошової системи України.
8. Уперше у вітчизняній науковій літературі здійснено аналіз публічно-правової природи банкнот і монет Національного банку України та характеру їх забезпечення.
9. Сформульовано авторський підхід до визначення змісту незалежності як якісної характеристики правового статусу Національного банку України.
10. Уперше обґрунтовано й деталізовано правовий зміст бюджетної незалежності Національного банку України, аргументується необхідність створення додаткових законодавчих гарантій її забезпечення.
Практичне значення одержаних результатів. Значення дисертаційного дослідження у теоретичному аспекті полягає в тому, що в роботі запропоновано концепцію науково-юридичного аналізу грошової системи України. Зроблені у дисертації висновки можуть бути використані для подальших наукових розробок проблем правової природи грошей, правового регулювання грошової системи України, оптимізації правового статусу Національного банку України.
Положення дисертації можуть використовуватись при підготовці розділів підручників і навчальних посібників з курсів “Фінансове право”, “Банківське право”, а також при викладанні названих навчальних дисциплін у вищих навчальних закладах. Практична цінність результатів наукового дослідження полягає і в тому, що сформульовані пропозиції й висновки можуть бути використані для вдосконалення чинного законодавства. На думку автора, їх реалізація сприятиме забезпеченню стабільності грошової системи держави.
Апробація результатів дослідження. Дисертація виконана й обговорена на кафедрі фінансового права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Основні теоретичні положення роботи, висновки і пропозиції доповідалися автором на міжнародних і національних науково-практичних конференціях у містах Харків (2000-2002рр.), Суми (2000 р.), Ірпінь (2000, 2001 рр.).
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли відображення у восьми наукових публікаціях (чотири з них – статті у фахових наукових виданнях), загальним обсягом 2,4 друк. арк.
Структура роботи зумовлена її метою і предметом. Дисертація складається із вступу, двох розділів, що об’єднують шість підрозділів, висновків і списку використаних джерел (272 найменування). Загальний обсяг дисертації – 180 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ
1. Теоретичне дослідження правового регулювання грошової системи України передбачає послідовне вивчення взаємопов’язаних і взаємообумовлених категорій „гроші”, „грошовий оборот”, „грошова система держави”. Центральною категорією в цьому логічному ряді є саме категорія „гроші”. З’ясування сутності грошей як об’єкта теоретичного дослідження вимагає використання різних підходів, що пов’язано зі специфікою природи цього соціального феномена. Гроші мають два основних аспекти – економічний і правовий, оскільки вони, з одного боку, є об’єктом економічних відносин, а з іншого – виступають об’єктом правового регулювання. Саме тому гроші слід вважати складною економіко-правовою категорією. Дослідження сутності грошей вимагає проведення аналізу їх соціальної природи, об’єктивної економічної необхідності, функціональної спрямованості та відповідного правового режиму.
2. Виникнення грошей пов’язано з об’єктивною суспільною необхідністю в мінових інструментах у процесі розвитку господарських відносин. Закріплення окремих предметів у ролі мінових посередників зумовлено специфічними їх ознаками та відбувається через суспільне визнання. Таким чином, саме визнання з боку суспільства передбачає здійснення регулятивного впливу на гроші. Із розвитком державних інститутів гроші стають об’єктом державно-правового регулювання. Проте і в сучасних умовах монополізації грошової сфери з боку держави, соціальні чинники здійснюють вплив на стан грошового обороту.
3. Поєднання в природі грошей різних аспектів зумовлює розмежування “загального” та “спеціально-юридичного” їх поняття. При визначенні “загального” поняття необхідно виходити з грошових функцій і потреб цивільного обороту в мінових інструментах, які реально в ньому використовуються. Саме визнання окремих предметів з боку цивільного обороту як носіїв вартості є підставою для віднесення цих предметів до загального поняття „гроші”. Спеціально-юридичне поняття грошей передбачає включення до його змісту лише тих предметів, що мають відповідне законодавче встановлення. Розкриття спеціально-юридичного поняття „гроші” можливе шляхом аналізу поняття „юридична конструкція грошей”, що є сукупністю елементів, об’єктивно необхідних і достатніх для закріплення грошей як об’єкта публічно-правового регулювання. Такими елементами є: національна грошова одиниця (національна валюта); її статус; види державних грошових знаків; масштаб цін. Поняття „юридична конструкція грошей” може компенсувати відсутність у законодавстві України визначення терміну “гроші”. При формуванні нормативної бази правового регулювання грошових відносин необхідно виходити з принципу достатності змісту правових норм, що регламентують відповідні суспільні відносини. Саме тому, немає необхідності вводити в текст нормативних актів визначення грошей, що відображають доктринальне розуміння їх сутності.
4. Дослідження природи грошей безпосередньо пов’язано з предметом фінансово-правового регулювання, оскільки саме відносини, пов’язані з оборотом коштів у процесі формування, розподілу й використання державних грошових фондів і становлять цей предмет. Фактично гроші в їх публічному значенні виступають об’єктом фінансових правовідносин. Будучи центральним, системоутворюючим елементом грошової системи держави, гроші тим чи іншим чином пов’язані зі змістом і особливостями кожного фінансово-правового інституту. Без з’ясування їх природи фактично неможливо розглядати особливості правового режиму бюджетних коштів, податків, банківської діяльності, валютних відносин. Стабільність грошової одиниці вважається ключовою умовою стабільного функціонування системи державних фінансів, і взагалі складовою економічної безпеки України, що є важливим чинником існування й розвитку її як самостійної, незалежної держави.
5. Грошовий оборот як правова категорія – це врегульована правовими нормами сукупність суспільних відносин, у межах яких відбувається безперервний рух грошей у готівковій і безготівковій формах у процесі розширеного суспільного відтворення. Від грошового обороту слід відмежовувати термін “платіжний оборот”. Відмінність полягає в тому, що останнім охоплюється поряд з рухом грошей при здійсненні платежів, також і рух інших платіжних засобів – векселів, депозитних сертифікатів, чеків, тощо. Поняття “грошовий обіг” слід застосовувати тільки до того сектору сукупного грошового обороту, в якому рух грошей відбувається в готівковій, матеріальній формі. У безготівковому обороті гроші не обертаються фізично, змінюються лише записи на банківських рахунках. Головна особливість грошового обороту на різних стадіях суспільного відтворення й у різних формах полягає в його єдності.
6. Юридичні особливості грошових правовідносин зумовлюють можливість їх класифікації, що передбачає відповідну структуру грошового обороту. Один із секторів грошового обороту – горизонтальний, який складають обмінні відносини в сфері господарської діяльності при здійсненні товарно-грошових і нетоварних операцій. Рівність суб’єктів цих відносин є специфічною ознакою цього сектора грошового обороту. Інший сектор охоплює сукупність відносин, що опосередковують безеквівалентний і безповоротний рух грошей. Цей сектор грошового обороту можна назвати бюджетно-податковим, одним з суб’єктів правовідносин в якому обов’язково виступає держава в особі уповноваженого органу. Особливості бюджетно-податкового сектора грошового обороту зумовлює сфера його реалізації – фінансова діяльність держави.
7. Змістом поняття „грошовий оборот” є не тільки сукупність готівкових і безготівкових розрахунків, але й значна за обсягом група відносин з виготовлення, введення в обіг, зберігання, інкасації, перевезення, заміни пошкоджених і вилучення з обігу грошових знаків. Обов’язкова наявність банку як одного із суб’єктів безготівкових розрахунків, специфічний предмет і спеціальна правова регламентація цих відносин дозволяють говорити про них, як про самостійний вид грошових відносин у структурі грошового обороту.
8. Розрахункові правовідносини виникають не тільки при здійсненні безготівкових розрахунків. Визначальним моментом для констатації розрахункового правовідношення є наявність зв’язку між його суб'єктами – платником і одержувачем із приводу перерахування (передачі) певної грошової суми. Наявність у суб'єктному складі такого правовідношення установи банку слід розглядати як специфічну, конститутивну ознаку системи безготівкових розрахунків, як підсистеми розрахункових правовідносин.
9. Публічно-правова природа грошового обороту передбачає наступні його організаційно-правові особливості: а) законодавче встановлення виключного права центрального банку держави здійснювати емісію грошових знаків; б) обов’язкова наявність нормативно визначеного “єдиного законного платіжного засобу” та наділення цим статусом національної валюти; в) реалізація центральним банком держави функції забезпечення стабільності національної валюти; г) законодавчо встановлений порядок забезпечення державних грошових знаків; д) обов’язкове встановлення адміністративно-правових і кримінально-правових заборон щодо випуску та обігу грошових сурогатів; е) визначення організаційно-правового механізму готівкового обігу та регламентація безготівкового обороту є) організація системи валютного регулювання і валютного контролю.
10. Взаємозв’язок грошового обороту і фінансової системи держави обумовлений тим, що функціонування державних фінансів (формування і використання грошових фондів) обов'язково передбачає рух грошових коштів. Співвідношення понять „організація грошового обороту” і „фінансова діяльність держави” обумовлено методологічною необхідністю чіткого й обґрунтованого визначення предмета фінансового права в умовах зміни економічної формації суспільства. Це має важливе значення в контексті розмежування предметів вивчення суміжних навчальних дисциплін. Інститут правового регулювання грошового обороту необхідно диференціювати на дві групи. Норми, що встановлюють правові основи грошової системи як організаційно-правові форми грошового обороту, слід включити до Загальної частини фінансового права, тому що саме в ній містяться норми, що визначають загальні правові основи фінансової діяльності держави. До Особливої частини необхідно відносити норми, що регулюють рух державних грошових коштів у процесі здійснення фінансової діяльності держави.
11. Категорія “грошова система” повинна розглядатися у двох аспектах. По-перше, як історично-визначений тип організації грошових відносин. Тип грошової системи визначає характер зв’язку між загальним еквівалентом і грошовими знаками, що знаходяться в обігу. Спочатку він складається стихійно, отримуючи згодом законодавче закріплення. Тип грошової системи обумовлюється металом, прийнятим у країні як база грошового обороту та характеризує певний етап еволюції грошових відносин. Тип грошової системи зумовлює як специфіку змісту й структури, так і особливості правового регулювання окремих елементів грошової системи конкретної держави, зокрема, масштабу цін та порядку забезпечення грошових знаків. Другим аспектом категорії “грошова система” є форма грошового устрою на території окремої держави. Грошова система держави являє собою результат державно-правового впливу на процес руху грошей. Під грошовою системою України слід розуміти організаційно-правову форму грошового обороту на її території. Грошова система держави за своєю сутністю – категорія особливого роду. Як базисна категорія, вона є сукупністю економічних відносин, що складаються в процесі функціонування грошового обороту на території держави. Будучи надбудовним явищем, грошова система є правовою формою організації грошового обороту. Виходячи із широкого розуміння змісту грошової системи України, в її структурі пропонується вирізняти статичні елементи й підсистеми. Статичними елементами грошової системи України є: а) грошова одиниця України – гривня; б) масштаб цін; в) види державних грошових знаків. З урахуванням принципових особливостей руху грошових коштів й відповідного правового режиму, в якості підсистем пропонується виокремлювати підсистеми грошового обігу й безготівкового обороту. Ще одну, керуючу підсистему, утворюють Національний банк України та інші державні органи, що наділені владними повноваженнями з регулювання грошового обороту.
12. Складність розмежування суміжних категорій “грошова система” і “валютна система” полягає в тому, що валютні відносини за своїм внутрішнім змістом є грошовими відносинами. Валютні відносини є частиною системи грошових відносин, найбільш істотною особливістю яких є предмет (валютні цінності), та сфера їх реалізації (міжнародний економічний оборот). Національна валютна система, як організаційно-правова форма реалізації валютних відносин, є відносно самостійною структурою грошової системи держави та виступає механізмом, за допомогою якого здійснюється взаємодія національного й світового економічного обороту.
13. Гривня, як грошова одиниця України, є не лише невід’ємним атрибутом державності, а й виступає системоутворюючим елементом грошової системи України. Історія гривні пов’язана з багатовіковою історією формування української державності. Становлення гривні як національної валюти України в період незалежності проходило в процесі грошової реформи, яка тривала протягом п’яти років. У перебігу грошової реформи слід виділити наступні етапи: перший – введення з 10 січня 1992 р. у готівковий обіг тимчасової валюти – українського карбованця (купона багаторазового використання); на другому етапі, з 12 листопада 1992 р. український карбованець було впроваджено в безготівковий оборот; на третьому, завершальному етапі у вересні 1996 р. гривню як повноцінну національну валюту було введено в грошовий оборот.
14. Масштаб цін є рахунковою одиницею і визначається державою виходячи з економічної необхідності і доцільності. Економічним його змістом є величина абстрактної суспільно-необхідної праці у формі мінової вартості, яка представляється грошовою одиницею. Будучи величиною грошової одинці, масштаб цін змінюється під впливом дії низки наступних об’єктивних чинників: а) встановлений державою і нормативно закріплений ваговий вміст дорогоцінного металу в грошовій одиниці; б) правовий механізм ціноутворення в державі; в) інфляція; г) проведення деномінації як одного з видів грошових реформ. Зміна масштабу цін відбувається під впливом як одного з цих чинників, так і різних їх сукупностей.
15. В Україні готівка знаходиться в обігу лише у вигляді банкнот (паперових) і монет (металевих). Сутність банкнот і монет визначає їх виключний статус: відповідно до ст.35 Закону України “Про Національний банк України” вони є єдиним законним платіжним засобом на території України. Призначення банкноти – доповнювати грошову сферу необхідною формою кредитних грошей для виконання функції засобу обігу. Еволюція правового змісту банкноти характеризується зміною визначального елемента. Сутність класичної банкноти як безвідсоткового зобов’язання банка-емітента з безумовним розміном на золото визначає приватноправовий, зобов’язальний елемент. Їх прийом ні для кого не є обов’язковим. Антиподом банкноти є паперові гроші, в основі яких лежить публічний (державно-владний) елемент, що виражається в наданні їм статусу законного платіжного засобу, відсутності розміну на золото та встановленні обов’язку держави приймати їх при сплаті податків. Сучасні українські банкноти є класичними паперовими грошима. В умовах, коли нерозмінна на золото банкнота не являє собою форму зв’язку між металевою і кредитною грошовою системою, зобов'язальних, приватноправових відносин між емісійним банком й утримувачами банкнот не існує. Банкноти і монети, що емітуються Національним банком України мають тотожну правову природу. Винятком є ювілейні й пам’ятні монети, які виготовляються з дорогоцінних металів, мають нумізматичну цінність, а тому реалізуються за ціною, що перевищує їх номінальну вартість. Встановлене Законом України “Про Національний банк України” забезпечення банкнот і монет всіма активами Національного банку України слід розглядати не з точки зору цивільно-правових відносин між емітентом та утримувачами грошових знаків, а з точки зору реалізації покладеної на Національний банк України конституційної функції – забезпечення стабільності грошової одиниці України.
16. Управління грошовим оборотом, як специфічна діяльність державних органів, спрямовано на досягнення певних цілей: забезпечення стабільності національної грошової одиниці; забезпечення належної швидкості й зручності розрахунків у господарському обороті; скорочення обсягу готівкового обороту; організація ефективного механізму контролю за законністю операцій. В основі розмежування суб’єктів управління грошовим оборотом на органи загальної і спеціальної компетенції лежить предмет відання, в якості якого виступає грошовий оборот. З предметом відання пов’язується сукупність нормативно закріплених функцій відповідних органів, спрямованих на здійснення управлінського впливу на об’єкт. До органів загальної компетенції належать: Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України, Рахункова палата, органи Державної податкової служби України, органи Державної контрольно-ревізійної служби України, органи Державної митної служби України, органи Міністерства внутрішніх справ України. Органи спеціальної компетенції створюються і наділяються спеціальною правосуб’єктністю з метою здійснення управління грошовим оборотом. На наш погляд, до таких органів відносяться Державне казначейство України та Національний банк України.
17. В основі правового статусу Національного банку України лежить норма Конституції України (ч.2 ст.99), відповідно до якої основною функцією Національного банку України, як центрального банку держави, є забезпечення стабільності грошової одиниці України. Визначальною особливістю правового статусу Національного банку України є те, що він не входить до жодної з гілок влади. Застосування терміну „особливий центральний орган державного управління” в ст.2 Закону України “Про Національний банк України”, є універсальним підходом, адже ця базова правова норма втілює ідею незалежного правового статусу Національного банку України. В ній не тільки підкреслюється державно-управлінський характер його діяльності, але й визначається структурна відокремленість від системи органів виконавчої влади. У структурі правового статусу Національного банку України умовно можна вирізнити два елемента. Внутрішній, функціонально-регулятивний елемент становить сукупність повноважень, спрямованих на здійснення управлінського впливу шляхом реалізації законодавчо закріплених функцій у межах грошової й банківської систем держави. Зовнішній, організаційно-структурний елемент правового статусу Національного банку України визначає його місце в системі державних органів та ступінь його незалежності.
Незалежність, як якісна характеристика правового статусу Національного банку України, розкривається в двох основних аспектах: інституційному та бюджетному. Інституційна незалежність обумовлюється організаційно-структурним елементом правового статусу Національного банку України та деталізується у його підзвітності Президенту та Верховній Раді України, взаємовідносинах з Кабінетом Міністрів України, гарантіях невтручання у виконання функцій і повноважень його керівними органами. Бюджетну незалежність визначає законодавчо встановлений механізм використання коштів Національного банку України як джерела бюджетних доходів. Цей механізм передбачає низку заборон: 1) заборона надання Національним банком України прямих кредитів як у національній, так і в іноземній валюті на фінансування витрат Державного бюджету України; 2) заборона використання емісійних коштів Національного банку України з метою фінансування дефіциту Державного бюджету України. Ці законодавчі положення слід доповнити забороною щодо придбання Національним банком України державних цінних паперів при їх первинному розміщенні з метою фінансування дефіциту Державного бюджету України. Ще одним принциповим моментом, що характеризує ступінь бюджетної незалежності Національного банку України є порядок перерахування коштів до Державного бюджету України на покриття дефіциту, передбачений ч.3 ст.5 Закону „Про Національний банк України”. Слід підкреслити, що обов’язковою умовою такого перерахування повинна бути наявність законодавчо встановленого дефіциту Державного бюджету України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Характеристика джерела Найменування джерела
Монографії (один, два або три авто-ри) 1. Аверьянов В.Б. Функции и организационная струк-тура органа государственного управления. – К.: Нау-кова думка, 1979. – 152 с.
2. Агарков М.М. Основы банкового права: Курс лек-ций. – М.: Госфиниздат, 1929. – 120 с.
3. Айзенберг И.П. Валютная система СССР. – М.: Соцэкгиз, 1962. – 268 с.
4. Алисов Е.А. Правовое регулирование валютных от-ношений в Украине. – Харьков: Консум, 1998. – 142 с.
5. Алисов Е.А. Финансовое право Украины: Учебное пособие. – Х.: Эспада, 2000. – 288 с.
6. Альтшулер А.Б. Международное валютное право. – М.: Международные отношения, 1984. – 256 с.
7. Андрес Э. Основы теории денег социалистического общества. – М.: Мысль, 1975. – 287 с.
8. Атлас З.В. Социалистическая денежная система. – М.: Финансы, 1969. – 384 с.
9. Барковский Н.Д. Проблемы кредита и денежного оборота в условиях развитого социализма. – М.: Финансы, 1976. – 215 с.
10. Белов В.А. Банковское право России: теория, законодательство, практика: Юридические очерки. – М.: Учебно-консультационный центр „ЮрИнфоР”, 2000. – 395 с.
11. Блауберг И.В., Садовский В.Н., Юдин Э.Г. Систем-ный подход: предпосылки, проблемы, трудности. – М.: „Знание”, 1969. – 48 с.
12. Боголепов М.И. Бумажные деньги. – Пб.-М.: Центр. товарищество „Коопер. изд-во”, 1922. – 111 с.
13. Богданов О.С. Валютная система современного капитализма. – М.: Мысль, 1976. – 281 с.
14. Борисов С.М. Рубль: золотой, червонный, совет-ский, российский … . Проблема конвертируемости. – М.: ИНФРА-М, 1997. – 288 с.
15. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договор- ное право. Книга вторая: Договоры о передаче иму-щества. – М.: Статут, 2000. – 800 с.
16. Братко А.Г. Центральный банк в банковской системе России. – М.: Спарк, 2001. – 335 с.
17. Бричко Л.В. Законодательство о расчетах в народном хозяйстве СССР. – М.: Юрид. лит. 1977. – 103 с.
18. Бровкова Е.Г., Продиус И.П. Финансово-кредитная система государства. – К.: Сирин, 1997. – 224 с.
19. Вавилов А. Государственный долг: уроки кризиса и принципы управления. – М.: Городец-издат, 2001. – 304 с.
20. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 1997. – 383 с.
21. Витрянский В.В. Договор купли-продажи и его отдельные виды. – М.: Статут, 1999. – 284 с.
22. Вознесенский Э.А. Дискуссионные вопросы тео-рии социалистических финансов. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1969. – 158 с.
23. Воронова Л.К., Мартьянов И.В. Советское фи-нансовое право: Учебное пособие. – К.: Вища школа, 1983. – 240 с.
24. Воронова Л.К. Правовое регулирование кредитно-расчетных отношений в народном хозяйстве. – К.: Вища школа, 1988. – 216 с.
25. Гальчинський А. Теорія грошей: Навч.посібник. – К.: Основи, 1998. – 415 с.
26. Гейвандов Я.А. Центральный банк Российской Федерации: юридический статус, организация, функции, полномочия. – М.: Изд-во МНИМП, 1997. – 208 с.
27. Генкин А.С. Денежные суррогаты в россий- ской экономике. – М.: Издательский дом АЛЬПИНА, 2000. – 463 с.
28. Голубев С.А. Роль Центрального банка Российской Федерации в регулировании банковской системы страны. – М.: Юридический Дом ”Юстицинформ”, 2000. – 192 с.
29. Грачева Е.Ю., Соколова Э.Д. Финансовое право: Учебное пособие. – 2-е изд. испр. и доп. – М.: Юрис-пруденция, 2000. – 304 с.
30. Гуревич И.С. Очерки советского банковского права. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1959. – 130 с.
31. Ермакова Т.С. Финансовое правоотношение: Учебное пособие. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1985. – 33 с.
32. Ефимова Л.Г. Банковское право. Учебное и практическое пособие. М.: БЕК, 1994. – 360 с.
33. Зайцев В.Б. Денежный оборот в социалистическом обществе: Учебное пособие. – М.: Моск. фин. ин-т, 1990. – 42 с.
34. Иришев Б.К. Денежно-кредитная политика: кон-цепция и механизм. – Алма-ата: Гылым, 1990. – 176 с.
35. Карасёва М.В. Финансовое право. Общая часть: Учебник. – М.: Юристъ, 2000. – 256 с.
36. Карасёва М.В. Финансовое правоотношение. – М.: НОРМА, 2001. – 288 с.
37. Карташев В.А. Система систем. Очерки общей теории и методологии. – М.: „Прогресс-Академия”, 1995. – 416 с.
38. Керимов Д.А. Методология права (предмет, функции, проблемы философии права). / 2-е изд. – М.: Аванта+, 2001. – 560 с.
39. Козлов Г.А. Теория денег и денежного обраще- ния. – М.: Госфиниздат, 1946. – 296 с.
40. Конник И.И. Деньги в период строительства коммунистического общества. – М.: Финансы, 1966. – 256 с.
41. Косой А.М. Пути ускорения расчетов в народном хозяйстве. – М.: Финансы, 1966. – 128 с.
42. Котляр М.Ф. Грошовий обіг на території України доби феодалізму. – К.: Наукова думка, 1971. – 175 с.
43. Кронрод Я.А. Деньги в социалистическом об-ществе. – 2-е изд. перераб. – М.: Госфиниздат, 1960. – 424 с.
44. Кротюк В.Л. Національний банк – центр банків-ської системи України. Організаційно-правовий аналіз. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2000. – 248 с.
45. Кузьмин В.Ф. Кредитные и расчетные право-отношения в промышленности. – М.: Юрид. лит., 1975. – 200 с.
46. Куник Я.А. Кредитные и расчетные отношения в торговле. – М.: Экономика, 1970. – 296 с.
47. Кучерявенко Н.П. Налоговое право: Учебник. – Харьков: Легас, 2001. – 584 с.
48. Лагутін В.Д. Гроші та грошовий обіг: Навчальний посібник. – К.: Знання, КОО, 1998. – 169 с.
49. Лоевецкий Д.А. Государственная теория денег. – 2-е изд. – М.: НКФ, Фин-эконом. Бюро, 1923. – 151 с.
50. Лунц Л.А. Деньги и денежные обязательства в гражданском праве. – М.: Статут, 1999. – 352 с.
51. Львов Д. Курс финансового права. – Казань: Типография Императ. Ун-та, 1887. – 520 с.
52. Лютий І.О. Грошово-кредитна політика в умовах перехідної економіки: Монографія. – К.: Атіка, 1999. – 240 с.
53. Мандрица В.М., Рукавишникова И.В., Дружинин Д.Н. Финансовое право. Серия “Учебники, учебные пособия” / Под ред. В.М. Мандрицы. – Ростов н/Д, 1999. – 448 с.
54. Матрохин Н.С. Правовое регулирование денеж-ного обращения в СССР: Лекция. – Харьков: Юрид. ин-т., 1978. – 31 с.
55. Матюхин Г.Г. Проблемы кредитных денег при капитализме. – М.: „Наука”, 1977. – 224 с.
56. Миклашевский А. Деньги. Опыт изучения основ-ных положений экономической теории классической школы в связи с изучением денежного вопроса // Ученые записки Императорского Московского ун-та. Отдел юридический. Вып.9. – М.: Универ. типография, 1895. – 729 с.
57. Новоселова Л.А. Денежные расчеты в предпри-нимательской деятельности. – М.: Учебно-консульта-ционный центр „ЮрИнфоР”, 1996. – 160 с.
58. Озеров И.Х. Основы финансовой науки: Курс лекций. Вып. 2-й., 4-е изд. – М.: Типография товарищества И.Д. Сытина, 1914. – 364 с.
59. Олейник О.М. Основы банковского права: Курс лекций. – М.: Юристъ, 1997. – 427 с.
60. Пацурківський П.С. Правові засади фінансової діяльності держави: проблеми методології. – Чернівці: ЧДУ, 1997. – 244 с.
61. Пацурківський П.С. Проблеми теорії фінансового права. – Чернівці: ЧДУ, 1998. – 276 с.
62. Пашкус Ю.В. Деньги и валютная система совре-менного капитализма. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1976. – 175 с.
63. Пашкус Ю.В. Деньги: прошлое и современность. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1990. – 181 с.
64. Пискотин М.И. Социализм и государственное управление. – М.: Наука, 1984. – 256 с.
65. Поляков В.П., Московкина Л.А. Структура и функции центральных банков. Зарубежный опыт: Учеб. пособие. – М.: ИНФРА-М, 1996. – 192 с.
66. Портной М.А. Деньги: их виды и функции. – М.: Анкил, 1998. – 167 с.
67. Ровинский Е.А. Основные вопросы теории совет-ского финансового права. – М.: Госюриздат, 1960. – 193 с.
68. Рогова О.Л. Денежное обращение и краткосрочный кредит. – М.: Финансы, 1978. – 158 с.
69. Сарбаш С.В. Договор банковского счета: проблемы доктрины и судебной практики. – М.: Статут, 1999. – 272 с.
70. Святловский В.В. Происхождение денег и денеж-ных знаков. – П.-М.: Госиздат, 1923. – 133 с.
71. Тарасов И. Очерк науки финансового права. – Ярославль: Типография губ. правления, 1883. – 710 с.
72. Тихомиров Ю.А. Теория компетенции. – М.: Изда-ние г-на Тихомирова М.Ю., 2001. – 355 с.
73. Ткачук С.С. Организация и планирование денеж-ного обращения: Учебник. – Мн.: Вышейшая школа, 1985. – 319 с.
74. Толоконцева Г.В. Актуальные проблемы планиро-вания и регулирования денежного обращения: Текст лекций. – Л.: ЛФЭИ, 1987. – 31с.
75. Тосунян Г.А., Викулин А.Ю. Деньги и власть. Теория разделения властей и проблемы банковской системы. – М.: Дело, 2000. – 224 с.
76. Тосунян Г.А., Викулин А.Ю. Экмалян А.М. Банковское право Российской Федерации. Общая часть: Учебник / Под общ. ред. акад. Б.Н. Топорнина. – М.: Юристъ, 1999. – 448 с.
77. Трахтенберг И.А. Деньги и кредит при капита-лизме. – М.: Изд-во Акад. наук СССР, 1962. – 780 с.
78. Усов В.В. Деньги. Денежное обращение. Инфля-ция: Учеб. пособие для вузов. – М.: ЮНИТИ, 1999. – 541 с.
79. Усоскин В.М. Теории денег. – М.: Мысль, 1976. – 228 с.
80. Федоренко В.М. Денежное обращение и кредит капиталистических стран. – К.: Вища школа, 1982. – 312 с.
81. Фролов В.В., Сорокин А.Н. Денежная система и инфляция. – К.: УкрНИИНТИ, 1991. – 78 с.
82. Халфина Р.О. Право как средство социального управления. – М.: Наука, 1988. – 256 с.
83. Хандруев А.А. Деньги в экономике современного капитализма. – М.: Мысль, 1983. – 206 с.
84. Ходский Л.В. Политическая экономия в связи с финансами. 2-е изд. – СПб.: Типография М.М. Ста-сюлевича, 1887. – 535 с.
85. Худяков А.И. Основы теории финансового права. – Алматы: Жеті жаргы, 1995. – 288 с.
86. Цыпкин С.Д. Финансово-правовые институты, их роль в совершенствовании финансовой деятель-ности советского государства. – М.: Изд-во МГУ, 1983. – 80 с.
87. Черкассова Т.Н. Государственно-монополистиче-ское регулирование валютных отношений. – М.: Изд-во МГУ, 1986. – 92 с.
88. Шабанова Н.Н. Денежное обращение и кредит СССР: Учебник для вузов. – Ташкент: “Укитувчи”, 1985. – 302 с.
89. Шварц Г.А. Безналичный оборот и кредит в СССР. – М.: Госфиниздат, 1963. – 220 с.
90. Шенгер Ю.Е. Проблемы денежного обращения и кредита в социалистическом обществе. – Ташкент: “Фан”, 1983. – 215 с.
91. Шептулин А.П. Категории диалектики: Учебное пособие для вузов. – М.: Высшая школа, 1971. – 279 с.
92. Эрделевский А.М. Закон Российской Федерации „О валютном регулировании и валютном контроле”. Комментарий. – М.: Юрид. лит., 2000. – 288 с.
93. Эриашвили Н.Д Финансовое право: Учебник. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2000. – 606 с.
94. Ющенко В., Лисицький В. Гроші: розвиток попиту та пропозиції в Україні. – К.: Скарби, 1998. – 288 с.
Чотири автори 95. Біленчук П.Д., Диннік О.Г., Лютий І.О., Скоро- ход О.В. Банківське право: українське та європейське: Навч. посібник / За ред. П.Д. Біленчука. – К.: Атіка, 1999. – 400 с.
П’ять та більше авторів 96. Банківське право України: Навч. посібник / За заг. ред. А.О. Селіванова. – К.: Видавничий Дім „Ін Юре”, 2000. – 384 с.
97. Банки и банковские операции: Учебник для вузов / Под ред. Е.Ф. Жукова. – М.: ЮНИТИ, 1997. – 471с.
98. Банковское дело: Учебник / Под ред. О.И. Лавру-шина. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 576 с.
99. Гроші та кредит: Підручник / За заг. ред. М.І. Савлука. – К.: КНЕУ, 2001. – 602 с.
100. Денежное обращение и кредит СССР: Учебник / Под ред. А.Я. Ротлейдера. – М.: Финансы и стати-стика, 1985 – 328 с.
101. Денежное обращение и кредит: Учебник / Под ред. В.С. Геращенко. – М.: Финансы и статистика, 1986. – 318 с.
102. Деньги. Кредит. Банки: Учебник для вузов / Под ред. Е.Ф. Жукова. – М.: ЮНИТИ, 1999. – 622 с.
103. Деньги, кредит, банки: Учебник / Под ред. О.И. Лаврушина. – М.: Финансы и статистика, 1998. – 448 с.
104. Комментарий к Бюджетному кодексу Российской Федерации / Под ред. М.В. Романовского и О.В. Вруб-левской. – М.: Юрайт-М, 2001. – 297 с.
105. Конституции государств Европейского Союза / Под общ. ред. Л.А. Окунькова. – М.: НОРМА – ИНФРА-М, 1999. – 816 с.
106. Общая теория денег и кредита: Учебник / Под ред. Е.Ф. Жукова. – М.: ЮНИТИ, 1998. – 359 с.
107. Общая теория финансов: Учебник / Под ред. Л.А. Дробозиной. – М.: ЮНИТИ, 1995. – 256 с.
108. Организация и планирование денежного обращения: Учебник / Под ред. В.С. Геращенко. – М.: Финансы и статистика, 1988. – 237 с.
109. Советское финансовое право: Учебник / Отв. ред. Воронова Л.К., Химичева Н.И. – М.: Юрид. лит., 1987. – 464 с.
110. Советское финансовое право: Учебник / Под ред. Е.А. Ровинского. – М.: Юрид. лит., 1978. – 344 с.
111. Фінансове право: Підручник / (Алісов Є.О., Воронова Л.К., Кадькаленко С.Т. та ін.); Керівник авт. колект. і відп. ред. Л.К. Воронова. – Харків: Консум, 1998. – 496 с.
112. Финансовое право европейских социалистических стран / Отв. ред. В.И. Лисовский. – М.: Юрид. лит., 1976. – 302 с.
113. Финансовое право: Учебник / Отв. ред. Н.И. Хи-мичева. – М.: Юристъ, 1999. – 600 с.
114. Финансовое право: Учебник / Под ред. Н.И. Хи-мичевой. – М.: БЕК, 1995. – 525 с.
115. Финансовое право: Учебник / Под ред. О.Н. Гор-буновой. – М.: Юристъ, 1996. – 400 с.
116. Финансы / Под ред. В.М. Родионовой. – М. Финансы и статистика, 1995. – 432 с.
Колективний автор 117. Деньги / Сост. А.А. Чухно. – К.: Україна, 1997. – 510 с.
118. Коментар до Конституції України. – К.: Ін-тут законодавства Верховної Ради України, 1996. – 376 с.
119. Концепція організації готівкового обігу в Україні. Затверджена постановою Правління Національного України від 12 березня 1998 р. №105 // Вісник Національного банку України. – 1999. – №6. – С.48-53.
120. Цивільний кодекс України. Проект від 25 серпня 1996 р. // Українське право. – 1999. – №1. – С.32-558.
Багатотомні видання 121. Антология экономической классики. В 2-х т. Т.1. – М.: МП “Эконов”, 1991. – 475 с.
122. Большая Энциклопедия. 6-е изд. Т.2. / Под ред. С.Н. Южакова и проф. П.Н. Милюкова. – СПб.: Типо-литография книгоиздат. товарищества “Просвещение”, 1904. – 794 с.
123. Гражданское право. В 2-х томах. Том 1. Учебник / Под ред. Е.А. Суханова. – М.: БЕК, 1994. – 384 с.
124. Гражданское право. В 2-х томах. Том 2. Учебник / Под ред. Е.А. Суханова. – М.: БЕК, 1994. – 432 с.
125. Гражданское право: Учебник. Ч.1 / Под ред. А.П. Сергеева, Ю.К. Толстого. – М.: ТЕИС, 1996. – 552 с
126. Гражданское право: Учебник. Ч.2 / Под ред. А.П. Сергеева, Ю.К. Толстого. – М.: Проспект, 1998. – 784 с.
127. Деньги и кредит. Часть 1: Деньги при капита-лизме / Под ред. Г. Козлова. – М.: Партиздат, 1933. – 336 с.
128. Евзлин З.П. Деньги (Бумажные деньги в теории и жизни). Часть 2 / Под ред. М.И. Боголепова. – Л.: Наука и школа, 1924. – 223 с.
129. Решения партии и правительства по хозяйствен-ным вопросам: Сборник документов за 50 лет (1917-1967 гг.) в 5-ти т. – М.: Политиздат, 1968. – Т.3 (1941-1952 гг.) – 751 с.
130. Русская энциклопедия. Т.2. / Под ред. С.А. Адриа-нова, Э.Д. Гримма, А.В. Клоссовского, Г.В. Хлопина.– СПб.: Русское книжное товарищество „Деятель”, б.г. – 472 с.
131. Хрестоматія з історії держави і права України: У2-х т.: Навч. посібник / За ред. В.Д. Гончаренка. – Т.1. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2000.
132. Юридична енциклопедія: В 6т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. – К.: “Укр. енцикл.”, 1998. – Т.1: А-Г. – 672 с.
Перекладні видання 133. Аристотель. Сочинения: В 4-х т. Т.4 / Пер. с древнегреч.; Общ. ред. А.И. Доватура. – М.: Мысль, 1983. – 830 с.
134. Барр Р. Политическая экономия: В 2-х тт. – Т.2: Пер. с фр. – М.: Международные отношения, 1995. – 752 с.
135. Бендиксен Ф. Деньги / Пер. с нем. под ред. М.И. Боголепова. – Пб.: Право, 1923. – 63 с.
136. Бухвальд Б. Техника банковского дела / Пер. с нем. А.Ф. Каган-Шабшай. – М.: АО “ДИС”, 1993. – 234 с.
137. Гегель Г.В.Ф. Философия права. Пер. с нем. / Ред. и сост. Д.А. Керимов и В.С. Нерсесянц. – М.: Мысль, 1990. – 526 с.
138. Годме П.М. Финансовое право: Пер. с фр. Р.О. Халфиной – М.: Прогресс, 1978. – 429 с.
139. Гоутри Р.Дж. Деньги и кредит: Пер. с 3-го англ. изд. К.Г. Фокина / Под ред. И.А. Трахтенберга. – М.: Изд-во ком. акад., 1930. – 363 с.
140. Долан Э.Дж., Кэмпбэл К.Л., Кэмпбэл Г.Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика / Пер. с англ. В. Лукашевича и др. – СПб.: Санкт-Петербург оркестр, 1994. – 496 с.
141. Единообразный торговый кодекс США: Пер. с англ. / Серия: Современное зарубежное и междуна-родное частное право. – М.: Международный центр фин.-эконом. развития, 1996. – 427 с.
142. Кейнс Дж.М. Трактат о денежной реформе: Пер. с англ. А.С. Каменецкого. – М.: Изд-во “Эконом. жизнь”, 1925. – 108 с.
143. Макконелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс. Принципы, проблемы и политика. В 2-х т.: Пер. с англ. 11-го изд.– М.: Республика, 1992. – Т.1. – 399 с.
144. Менгер К. Основания политической экономии // Австрийская школа в политической экономии: Пер. с нем. / Предисл., коммент., сост. В.С. Автономова. – М.: Экономика, 1992. – С.24-242.
145. Милль Дж.С. Основы политической экономии: Пер с англ. – М.: Прогресс, 1980. – 495 с.
146. Нитти Ф. Основне начала финансовой науки: пер. с итал. И.Шрейдера под ред. А.И.Свирщевского. – М.: Издание М. и С. Сабашниковых, 1904. – 623 с.
147. Полфреман Д., Форд Ф. Основы банковского дела: Пер. с англ. – М.: Инфра-М, 1996. – 624 с.
148. Рикардо Д. Сочинения. В 5 т. Т.1. Начала политической экономии и налогового обложения / Пер. с англ. под ред. М.Н. Смит. – М.: Гос. изд-во полит. лит-ры, 1955. – 360 с.
149. Саватье Р. Теория обязательств. Юридический и экономический очерк: Пер. с фр. Р.О. Халфиной. – М.: Прогресс, 1972. – 440 с.
150. Савиньи Ф.К. Обязательственное право: Пер с нем. В. Фуксъ и Н. Мандро. – М.: Типография А.В. Кудрявцевой, 1876. – 579 с.
151. Сакс Дж.Д., Ларрен Ф.Б. Макроэкономика. Гло-бальный подход: Пер. с англ. – М.: Дело, 1996. – 848 с.
152. Самуэльсон П. Экономика: Вводный курс. В 2-х т. / Пер. с англ. – М.: Алфавит, 1993. – Т.1– 430 с.
153. Смит В. Происхождение центральных банков. – М.: Ин-т нац. модели экономики, 1996. – 283 с.
154. Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика: Пер. с англ.– М.: Дело, 1997. – 864 с.
155. Хайек Ф. Частные деньги. – М.: Ин-т нац. модели экономики, 1996. – 229 с.
156. Харрис Л. Денежная теория: Пер. с англ. / Общ. ред. В.М. Усоскина. – М.: Прогресс, 1990. – 750 с.
157. Эннекцерус Л. Курс германского гражданского права. – Т.1. Введение и общая часть. Полутом 2. – М.: Изд-во иностр. лит., 1950. – 483 с.
Словники 158. Фенглер Х., Гироу Г., Унгер В.. Словарь нумизмата: Пер с нем. – 2-е изд. – М.: Радио и связь, 1993. – 408 с.
159. Энциклопедический словарь. Т.Х. / Издатели Ф.А. Брокгаузъ, И.А. Ефронъ. – СПб.: Типо-Литография И.А. Ефрона, 1893.
Складові частини збірника, 160. Алисов Е.А. Деньги и правовой обычай // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб / Відп. ред. В.Я. Тацій – № 45. – С.149-154.
161. Глух Н.А. Деньги, торговля и рынки в американской экономической антропологии // Вестник МГУ. Серия экономическая. – 1997. – №6. – С. 44-57.
162. Дьяченко В.П. К вопросу о сущности и функциях советских финансов // Вопросы теории финансов / Под ред. В.П. Дьяченко. – М.: Госфиниздат, 1957. – С.3-100.
163. Иванов Б.Н. О системе советского финансового права // Вопросы советского финансового права / Под ред. Е.А. Ровинского. Труды ВЮЗИ. Том IX. – М.: ВЮЗИ, 1967. – С.34-67.
164. Коряков В.П. Юридическая при