ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МИТНОГО РЕЖИМУ СПЕЦІАЛЬНОЇ МИТНОЇ ЗОНИ

brief description

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ « ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ
ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО»

На правах рукопису

А Ф А Н А С Ь Є В А О Л Е Н А О Л Е Г І В Н А

УДК 342.9

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МИТНОГО РЕЖИМУ
СПЕЦІАЛЬНОЇ МИТНОЇ ЗОНИ

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Д И С Е Р Т А Ц І Я
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник -
Шульга Марія Герасимівна,
кандидат юридичних наук, доцент

Харків – 2011
ВСТУП……………………………………………………………… 3

РОЗДІЛ 1
МИТНИЙ РЕЖИМ СПЕЦІАЛЬНОЇ МИТНОЇ ЗОНИ В СИСТЕМІ МИТНИХ РЕЖИМІВ

1.1. Митний режим спеціальної митної зони як вид адміністративно-правового режиму ……………………………… ……………… 11
1.2.Поняття і зміст режиму спеціальної митної зони (умови, вимоги, обмеження) ……………………………………………………… 28
1.3. Спеціальна економічна зона як база для застосування режиму спеціальної митної зони ……………………………………….. 57
1.4. Історія та міжнародно-правовий досвід функціонування режиму спеціальної митної зони ……………………………………… 80
Висновки до 1-го розділу ……………………………………... 90

РОЗДІЛ 2
РЕАЛІЗАЦІЯ МИТНИХ ПРОЦЕДУР У РЕЖИМІ СПЕЦІАЛЬНОЇ МИТНОЇ ЗОНИ

2.1. Порядок запровадження митного режиму спеціальної
митної зони ……………………………………………………… 95
2.2. Здійснення виробничих і комерційних операцій з товарами у спеціальних митних зонах ……………………………………… 113
2.3. Митне оформлення й облік товарів, що знаходяться у спеціальних митних зонах ……………………………………………………. 131
2.4. Забезпечення митного контролю у спеціальних
митних зонах ………………………………………………….. 143
Висновки до 2-го розділу ……………………………………… 171

ВИСНОВКИ .......................................................................... 173

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .............................. 185

В с т у п.

Актуальність теми. Актуальність теми даного дослідження пов’язана з необхідністю вдосконалення організаційно-правових засад і положень, що регламентують режим спеціальної митної зони в умовах адаптації митного законодавства України до міжнародних норм і стандартів у сфері митної справи.
Розвиток економічних відносин, лібералізація зовнішньоекономічної діяльності породжують нові для нашої країни форми та способи залучення іноземних інвестицій, однією з яких є спеціальні економічні зони (СЕЗ). Визначальною особливістю СЕЗ є створення пільгових митних умов для здійснення підприємницької діяльності. Саме це й обумовлює існування спеціальної митної зони як одного з видів митних режимів.
Для економіки держави, яка розвивається, такі форми залучення капіталу означають активізацію підприємницької діяльності, нарощування експорту товарів і послуг, поставок на внутрішній ринок високоякісної продукції та послуг, залучення і впровадження нових технологій, розвитку інфраструктури ринку, поліпшення використання природних і трудових ресурсів. Кінцевою метою такої державної політики є прискорення соціально-економічного розвитку України.
Сьогодні існують різні позиції щодо ефективності СЕЗ – від несприйняття такої ідеї до цілковитого її схвалення. Раціональний, виважений підхід до впровадження цієї форми господарювання з урахуванням географічних особливостей регіону, необхідності стимулювання певних галузей економіки тощо дає змогу, як свідчить світова практика, вигідно використовувати СЕЗ для економіки країни.
Після скасування митних пільг для СЕЗ, які, власне, і становили сутність спеціального режиму діяльності, постало питання вироблення концептуальної правової моделі режиму спеціальної митної зони для найбільш ефективного використання цього економіко-правового механізму.
Науково-теоретичним підґрунтям дисертації послужили праці таких вітчизняних і зарубіжних вчених у галузях теорії права, адміністративного й митного права, як С.С. Алєксеєв, В.Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко, Д.М. Бахрах, Ю.П.Битяк, Б.М. Габричидзе, В.М. Гаращук, Ю.М. Дьомін, Є.В. Додін, С.В. Ківалов, А.М. Козирін, В.К. Колпаков, Б.А. Кормич, О.В. Малько, А.В. Мазур, М.І. Матузов, О. Нападистий, В.Я. Настюк, Д.В. Приймаченко, В.В. Прокопенко, О.П. Рябченко, К.К. Сандровський, М.Г. Шульга, Ц.А.Ямпольська. У дослідженні використані наукові праці вчених-економістів, що зумовлено особливістю обраної теми, а також роботи науковців з питань господарського права: Д.В. Задихайла, Ю. Бек, Д.Д. Коссе, Л.В.Крупи, В.С. Мартем’янова, Л.В. Таран та ін.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі адміністративного права Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» відповідно до комплексної цільової програми „Права людини та проблеми організації і функціонування органів державної влади і місцевого самоврядування в умовах створення громадянського суспільства” на 2006-2010роки (номер державної реєстрації № 0106u002285). Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні вченої ради Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (протокол № 7 від 18.02.2005 р.)
Мета й завдання дослідження. Мета даної наукової роботи полягає в тому, щоб на підставі досягнень юридичної науки, норм чинного законодавства, практики їх реалізації з’ясувати сутність режиму спеціальної митної зони, його внутрішньої структури, змісту – умов, вимог та обмежень, розробити теоретичний фундамент для вдосконалення чинного законодавства, що регламентує суспільні відносини в названій сфері, для підвищення ефективності функціонування спеціальних митних зон в Україні.
Для досягнення поставленої мети основна увага була приділена вирішенню наступних завдань:
- аналізу історичного досвіду правової регламентації режиму спеціальної митної зони, прототипом якої були вільні порти;
- вивченню й узагальненню поняття «режим спеціальної митної зони», порівняння засад його правового узгодження з нормами законодавства інших держав у цій царині;
- характеристиці сутності й ознак режиму спеціальної митної зони як категорії режимної й територіальної;
- дослідженню змісту режиму спеціальної митної зони через визначення його умов, вимог, обмежень, приписів і заборон;
- розкриттю сукупності нормативно-правових актів, що регулюють діяльність режиму спеціальної митної зони, й визначенню особливостей різних типів цих зон;
- розробці пропозицій з удосконалення законодавства в питаннях запровадження режиму спеціальної митної зони і ведіння обліку товарів при переміщенні їх через її межі;
- поглибленому розгляду проблем правового упорядкування процедур здійснення виробничих і комерційних операції у спеціальних митних зонах;
- з’ясуванню особливостей митного контролю у спеціальних митних зонах;
- виокремленню складів порушень митних правил, що посягають на встановлений порядок функціонування спеціальної митної зони.
Об’єктом дослідження обрано суспільні відносини, що виникають між суб’єктами переміщення товарів через межі СЕЗ і митними органами у процесі застосування режиму спеціальної митної зони.
Предметом дослідження є правове регулювання митного режиму спеціальної митної зони.
Методи дослідження. В основу даної роботи покладено загальний науковий метод дослідження, діалектичний і системний методи наукового пізнання. При вивченні окремих питань роботи були використані також наступні методи: історико-правовий – при розгляді становлення спеціальної митної зони й розвитку СЕЗ в Україні й у світі; логічно-нормативний – у процесі аналізу нормативно-правових актів, що регулюють режим спеціальної митної зони; логіко-семантичний – для обґрунтування понятійного апарату спеціальної митної зони; системний дозволив задіяти законодавство, що регламентує порядок запровадження режиму спеціальної митної зони й виконання режимних правил і вимог, а також прослідкувати динаміку тенденції його розвитку. Метод порівняння послужив здійсненню аналізу законодавства інших країн та виділенню норм, які були б корисні для втілення їх у законодавство України. Стали в нагоді також метод моделювання і статистичний метод.
Нормативні підвалини даної роботи становлять Конституція й закони України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, відомчі акти Державної митної служби України, інших органів виконавчої влади, довідкова література, публікації в періодичних виданнях,що стосуються правового впорядкування митного режиму спеціальної митної зони, узагальнення практики митної діяльності. Вивчалися також окремі положення законодавства зарубіжних країн, позитивні надбання яких можуть бути застосовані в Україні. Значну увагу приділено аналізу й аргументації сучасних тенденції розвитку спеціальних митних зон в зарубіжних країнах. Емпіричну базу наукової роботи склали статистичні показники й матеріали практичного функціонування спеціальних митних зон в Україні.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що подана на захист дисертація є першим комплексним дослідженням режиму спеціальної митної зони як одного з видів митних режимів, що має економічний характер, у якому здійснено аналіз його умов, вимог та обмежень. Наукова новизна міститься у зроблених авторкою висновках, сформульованих поняттях і пропозиціях з удосконалення чинного законодавства.
Найбільш значимі положення дисертації, що мають як теоретичне, так і практичне значення:
Уперше:
- на рівні монографічного дослідження розглянуто режим спеціальної митної зони як правову категорію, з’ясовано його зв’язок з режимом СЕЗ;
- досліджено ознаки спеціальних митних зон шляхом аналізу сутності складників поняття «спеціальна митна зона»;
- конкретизовано особливості здійснення митного контролю у спеціальних митних зонах, притягнення до відповідальності за порушення митних правил у цих зонах.
Удосконалено
- визначення спеціальних митних зон з погляду на них з точки зору режимної, територіальної та функціональної ознак.
Дістало подальшого розвитку:
- вивчення питання історичного розвитку спеціальних митних зон, які виникли первинно як вільні порти, гавані тощо з огляду на їх економічну ефективність;
- окреслення сучасного стану функціонування спеціальних митних зон в різних країнах світу з метою запозичення найбільш вдалого досвіду;
- з’ясування призначення спеціальних митних зон як чинника створення вигідних умов для здійснення підприємницької діяльності, у зв’язку з чим детально досліджені підходи для визначення видів підприємницької діяльності, що можуть здійснюватися в цих зонах; - ідеї щодо запровадження режиму спеціальної митної зони; при цьому визначені наявні проблеми й запропоновані шляхи їх удосконалення.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що опрацьовані висновки й рекомендації можуть бути використані:
- у науково-дослідницькій роботі – для подальшого поглибленого теоретичного вивчення спеціальної митної зони як одного з видів митних режимів і для наступних наукових розробок у митній сфері;
- у правотворчості – при розробці й удосконаленні адміністративного й митного законодавства з питань регламентації режиму спеціальної митної зони, зокрема, таких її питань, як запровадження режиму, обліку товарів, здійснення митного контролю тощо, в перебігу вдосконалення Митного кодексу України (далі – МК України);
- у правозастосовній діяльності висновки й рекомендації можуть бути використані працівниками митних органів для оптимізації їх праці і правильного розуміння норм законодавства;
- у навчальному процесі результати дослідження можуть застосовуватися при читанні дисципліни “Митне право України”, при підготовці методичних і навчальних посібників, а також підручників для вищих навчальних закладів.
Апробація результатів дослідження. Дисертація виконана, обговорена і схвалена кафедрою адміністративного права Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Низка її положень були предметом обговорення на наукових і науково-практичних міжнародних і регіональних конференціях: (а) «Митна політика України в умовах інтеграції до світової спільноті» (14 квітня 2006р.); (б) «Сучасні наукові дослідження» (2006р.); (в) «Митна справа в Україні: теорія і практика» (28 березня 2008 р.), (г) «Простір і час сучасної науки”» (24-26 квітня 2006 р.); (д) «Проблеми державно-правового розвитку умовах європейської інтеграції і глобалізації» (16 травня 2008р.); (е) «Актуальні проблеми правового регулювання організації та здійснення митної діяльності» (2009 р.); (є) «Правова система України: проблеми і тенденції розвитку» (3 червня 2010 р.)
Публікація результатів дослідження. Основні положення дисертації знайшли віддзеркалення у 12 наукових публікаціях – у 5-ти статтях, опублікованих у наукових фахових періодичних виданнях з юридичних наук, і в 7-ми тезах доповідей на вказаних конференціях.
Структура дисертаційної роботи, зумовлена її метою, поставленими завданнями й логікою дослідження, складається зі вступу, 2-х розділів, що включають 6 підрозділів, з висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 184 сторінки. Список використаних джерел нараховує 161 найменування.

bibliography

Висновки
У результаті дисертаційного дослідження, виконаного на підставі чинного законодавства України, практики його застосування, а також теоретичного осмислення наукових праць, автори яких досліджують регламентацію митних режимів, вирішено наукове завдання щодо обґрунтування пропозицій і рекомендацій з удосконалення адміністративно-правового забезпечення функціонування режиму спеціальної митної зони. Отримані результати дослідження можуть бути сформульовані у виді нижченаведених положень теоретичного характеру.
1. Спеціальна митна зона – це один з видів спеціальних митних режимів, який характеризується певними умовами, вимогами й обмеженнями. Митний режим спеціальної митної зони пов’язаний з іншою правовою категорією – режимом СЕЗ, є вторинним стосовно цього поняття і є його змістовною частиною. Такий взаємозв’язок виявляється в тому, що обидва режими – це прояви спеціального правового режиму як особливого порядку правового регламентування певних суспільних відносин, що встановлюється стосовно конкретного кола суб’єктів або сфери їх діяльності й відрізняється від загального (національного) режиму пільговою або обмежувальною спрямованістю регулювання, зумовленою публічним інтересом, який знаходить свій прояв у всіх елементах механізму цього режиму, зокрема, через гарантії, пільги, форми державної підтримки, обмеження, заборони чи додаткові підстави юридичної відповідальності. Саме спеціальний правовий режим установлює інші правила регулювання тієї чи іншої діяльності, поведінки, закріплює інше (на відміну від загального, але однакове) коло суб’єктивних прав і юридичних обов’язків національних та іноземних суб’єктів права щодо одного й того ж об’єкта правової регламентації. Оскільки законодавство України передбачає певні пільги й преференції при здійсненні підприємницької діяльності, ввезенні товарів на територію спеціальної (вільної) економічної зони й вивезенні їх за її межі, то спеціальний митний режим слід вважати преференційним (пільговим).
2. За своєю сутністю режим спеціальної митної зони належить до економічних режимів, які характеризуються більш гнучким використанням митно-правових інструментів регулювання й виступають свого роду результатом адаптації митного механізму до різноманітних потреб учасників зовнішньоекономічної діяльності. Специфічні риси економічних режимів полягають у тому, що вони мають економічне значення й обґрунтування і призначені для використання у специфічних ситуаціях, пов’язаних з вирішенням практичних завдань участі в міжнародному розподілі праці й відкритті національних ринків, у створенні додаткових можливостей для розвитку промисловості, торгівлі тощо і мають умовний і цільовий характер. За загальним правилом, економічні митні режими, надаючи певні економічні вигоди, дозволяють використовувати товар тільки в суворо встановлених цілях, на що треба отримати дозвіл, який при цьому видається тільки за наявності економічної обґрунтованості за умови дотримання користувачем встановленого порядку його використання, і дають бенефіціару заздалегідь відомі економічні вигоди й переваги шляхом отримання пільг у формі повного або часткового звільнення від сплати мита, а також незастосування заходів економічної політики.
3. У МК України спеціальна митна зона тлумачиться як частину території України, на якій запроваджено спеціальний митний режим, відповідно до якого до товарів, які ввозяться на територію відповідних типів СЕЗ із-за меж митної території України, а також які вивозяться з території зазначених зон за межі митної території України, не застосовуються заходи тарифного й нетарифного регулювання, якщо інше не передбачено законом. Такий підхід дає можливість глибше зрозуміти сутність цієї правової категорії. Таким чином, спеціальна митна зона – це поняття, по-перше, територіальне з випливаючими звідси питаннями юрисдикції, по-друге, режимне, що передбачає особливі правила регулювання порядку ввезення і вивезення товарів та інших предметів, по-третє, функціональне, оскільки вказаний спеціальний режим установлюється для досягнення конкретних цілей у відповідній сфері.
4. Найважливішими складниками митного режиму спеціальної митної зони є: (а) територія, на якій діє режим; (б) загальні правила (або загальний порядок) переміщення товарів, транспортних засобів та інших предметів через територію спеціальної митної зони; (в) система загальних пільг, що стосуються ввезення на територію зони, вивезення за її межі окремих видів товарів і предметів; (г) засади й особливості митного контролю; (д) специфіка митного оформлення; (е) закріплення на законодавчому рівні різних видів митних платежів, якими обкладаються товари при переміщенні через межі спеціальної митної зони, та їх особливості; (є) загальні правила користування товарами та іншими предметами, які знаходяться під дією митного режиму; (ж) строк дії режиму.
5. Режим спеціальної митної зони характеризується наступними рисами:
- екстериторіальність (її територія знаходиться поза митною територією України); спеціальні митні зони розміщені, як правило, на невеликих ділянках, огороджених по периметру;
- порядок переміщення товарів через територію такої зони передбачає надання певних пільг суб’єктам, які господарюють у ній; сутність цих пільг зводиться до того, що при цьому не застосовуються заходи тарифного й нетарифного регулювання;
- запровадження режиму на території відповідних типів СЕЗ, як-от: зовнішньоторговельні, комплексні виробничі, науково-технічні, туристсько-рекреаційні, банківсько-страхові (офшорні), прикордонної торгівлі, інші, в тому числі й комплексні. На сучасному етапі в Україні більшість СЕЗ створюється у виді зовнішньоторговельних, виробничих і виробничо-торговельних.
6. Ознаки спеціальних митних зон:
- це територія держави з чітко окресленими адміністративно-географічними кордонами, на якій встановлюється й діє спеціальний правовий режим переміщення товарів через її межі. Територіальні межі СЕЗ і спеціальної митної зони, як правило, збігаються. Винятком є СЕЗ “Яворів”, у якій тільки на території автопарку “Краковець” було введено режим спеціальної митної зони;
- спеціальні митні зони створюються з певною, конкретною метою: товари переміщуються у спеціальну митну зону для здійснення виробничих та інших комерційних операцій на пільгових умовах без застосування до них заходів тарифного й нетарифного регулювання, зі звільненням від сплати у певних випадках ввізного й вивізного мита й податків, що зумовлює можливість вирішення інших завдань економічного й соціального характеру;
- спеціальний режим переміщення товарів у розглядуваній зоні поширюється лише на її суб’єктів,якими є ті суб’єкти СЕЗ, які ввозять товари на територію відповідних типів СЕЗ із-за меж митної території України, а також вивозять їх з території зазначених зон за межі митної території України;
- спеціальні митні зони створюються на певний строк і в порядку, чітко визначеному законодавством. Такі строки встановлюються в законах про конкретні СЕЗ;
- досліджувані зони в Україні створюються окремим законом. Ця вимога не була дотримана при запровадженні спеціальних митних зон “Азов” і “Донецьк”, адже їх статус регламентується єдиним Законом України “Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області”.
7. Питання про створення спеціальних митних зон є частиною проблеми створення СЕЗ. Принципова можливість утворення останніх передбачена Законом УРСР “Про зовнішньоекономічну діяльність”, Законами України “Про режим іноземного інвестування” і “Про загальні принципи створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон”. У Митному кодексі 1991 р. встановлювалося, що на території України можуть створюватися спеціальні митні зони різного типу. Цей Кодекс не наводив переліку митних режимів. Уперше в Україні їх перелік було наведено в Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, де в додатку 2 до неї названо 15 режимів, серед яких і режим під назвою “вільна митна зона”. Проте у зв’язку з браком підстав для його застосування на території України цей режим при оформленні вантажів не використовувався. У МК України 2002 р. режим спеціальної митної зони повністю регламентується главою 36, у якій визначено поняття режим «спеціальної митної зони», встановлені вимоги до нього, а також деякі правила, що стосуються регулювання правовідносин, виникаючих у спеціальній митній зоні.
8. Законодавство про режим спеціальної митної зони – це система нормативно-правових актів, які регламентують відносини щодо створення, функціонування й ліквідації спеціальних митних зон, особливостей переміщення товарів та інших предметів через їх межі, а також взаємовідносини митних органів з іншими учасниками, зокрема, із суб’єктами господарювання, яким надаються митні та інші пільги. Таке законодавство можна поділити на загальне і спеціальне. Загальні нормативно-правові акти – це ті, які встановлюють правові норми, що стосуються всіх спеціальних митних зон в Україні, спеціальні ж приймаються стосовно окремої економічної зони, в якій вводиться режим спеціальної митної зони, і регулюють питання по її створенню, функціонуванню, ліквідації, встановленню режимних правил.
9. Створення спеціальної митної зони – це процес підготовки і прийняття відповідним органом насамперед рішення про створення конкретної СЕЗ і запровадження в ній режиму спеціальної митної зони, а також виконання низки дій по її підготовці до функціонування. Початком зазначеної процедури є виявлення ініціативи одного з компетентних суб’єктів щодо створення конкретної СЕЗ, у якій і буде введено режим спеціальної митної зони, а завершенням – дата, з якої така зона готова до функціонування.
10. Для створення конкретної спеціальної митної зони потрібно рішення Верховної Ради України у формі прийняття окремого закону про відповідну СЕЗ. Проаналізувавши практику створення спеціальних митних зон, можемо констатувати, що СЕЗ “Інтерпорт “Ковель” створено указом Президента України, в якому є посилання на те, що цей акт набирає чинності в порядку, передбаченому п. 4 розд. ХУ “Перехідних положень” Конституції, де передбачено, що Президент України вправі видавати укази з економічних питань, не врегульованих законами. Проте питання щодо порядку створення СЕЗ (як і спеціальних митних зон) урегульовано Конституцією, Митним кодексом України, Законом України “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон”, а тому правова норма, передбачені в п. 4 розд. ХУ “Перехідних положень” Конституції не дає права порушувати п. 8 ст. 92 Основного Закону України. Отже, для регламентування питань запровадження і функціонування зони “Інтерпорт “Ковель” треба прийняти відповідний закон. Законодавством установлені заборони й обмеження для ввезення товарів та інших предметів на територію спеціальної митної зони і вивезення їх за її межі. Серед них можна виділити 2 групи – абсолютно заборонені і заборонені постійно або тимчасово для розміщення в режимі спеціальної митної зони. До першої слід віднести ті, переміщення яких через митний кордон України заборонено з міркувань захисту громадського порядку, моральності населення, життя і здоров’я людини, захисту тварин і рослин, охорони довкілля, права власності та з інших підстав, закріплених у законодавстві. Загальні умови такої заборони названі в ст. 96 МК України; їх можна поділити на ті, що мають характер умовний і безумовний. Законами про СЕЗ передбачалося, що Кабінет Міністрів України може встановлювати обмеження на ввезення на митну територію України з території СЕЗ і вивезення з митної території України в СЕЗ окремих видів товарів. Такі обмеження існували, наприклад, стосовно ввезення деяких товарів із території СЕЗ “Донецьк” на митну територію України.
11. До дій, спрямованих на підготовку СЕЗ до функціонування, треба віднести створення органу господарського розвитку СЕЗ і запровадження на її території спеціального режиму господарювання. Законодавство України передбачало, що такий режим на території СЕЗ запроваджується із дня затвердження Державною митною службою України акта про прийняття-передачу в експлуатацію об’єктів митної інфраструктури. Після введення на території СЕЗ спеціального митного режиму остання готова до функціонування і тому процес її утворення закінчується датою затвердження Держмитслужбою України акта про прийняття й експлуатацію об’єктів митної інфраструктури цієї зони.
12. Митний орган видає дозвіл на використання режиму спеціальної митної зони, що, з одного боку, розглядається як свідоцтво відповідності операцій, які належить здійснити, й регламентації даного режиму, а з другого – він установлює умови й вимоги, що стосуються використання режиму. Дозвіл на його застосування може видаватися тільки особам, які виконали всі пов’язані із цим вимоги або надали необхідні гарантії щодо забезпечення належного використання режиму й дотримання встановленого порядку здійснення операцій, що допускаються регламентацією режиму.
13. Основним призначенням спеціальної митної зони є створення вигідних умов для здійснення підприємницької діяльності. На територіях СЕЗ можуть провадитися всі види підприємницької діяльності, за винятком заборонених законами України. У той же час, перелік видів товарів та здійснюваних з ними операцій названо законами про конкретні спеціальні митні зони. Отже, маємо 2 підходи у визначенні видів діяльності, які суперечать один одному. Сутність запровадження спеціального режиму діяльності зводиться до того, що цим держава підтримує певні види діяльності або галузі господарства. Тому для кожної СЕЗ необхідне чітке встановлення тих видів підприємницької діяльності, які вважаються пріоритетними і здійснення яких охоплюється правилами спеціального режиму. Іншими словами, для конкретної СЕЗ потрібен свій підхід –визначення або пріоритетних галузей економіки, або видів підприємницької діяльності, на які поширювався б спеціальний режим останньої.
14. Норми МК України встановлюють, що особи, які здійснюють операції з товарами у спеціальних митних зонах, ведуть облік товарів, що ввозяться, вивозяться, зберігаються, виробляються, переробляються, закуповуються й реалізуються, і подають митним органам звітність про них, у порядку, встановленому Держмитслужбою України. Необхідність такого контролю пов’язана зі звільненням від обкладання ввізним митом сировини, матеріалів, предметів, устаткування й обладнання (крім підакцизних товарів) та податком на додану вартість – устаткування, обладнання й комплектуючих виробів до них (крім підакцизних товарів) у разі ввезення (пересилання) в Україну суб’єктами спеціальної митної зони для потреб власного виробництва, пов’язаного з реалізацією інвестиційних проектів, затверджених органом господарського розвитку й управління. Суб’єкт такої зони зобов’язаний подавати відповідній митниці звіт про цільове використання сировини, матеріалів, устаткування, обладнання й комплектуючих виробів до них, звільнених від обкладення ввізним митом, а також устаткування, обладнання й комплектуючих виробів до них, звільнених від обкладення податком на додану вартість. Контроль за цільовим використанням суб’єктами СЕЗ сировини, матеріалів, устаткування, обладнання й комплектуючих виробів до них здійснюється органами державної податкової служби й відповідними митницями.
15. Держмитслужбою України на даний час не прийнято нормативно-правового акта, який установлював би порядок ведіння обліку товарів, що ввозяться, вивозяться, зберігаються, виробляються, переробляються, закуповуються та реалізуються. І хоча положення про порядок контролю за цільовим використанням товарів у СЕЗ частково вирішують це питання, залишаються осторонь правового регулювання питання обліку тих товарів, які суб’єктами СЕЗ вивозяться, зберігаються, переробляються, закуповуються й реалізуються.
16. Із цього приводу доречно сказати про досвід регламентації цього питання в законодавстві ЄС, де передбачено положення про облік товарів, який веде оператор. Ним може бути будь-яка особа, яка обробляє, перетворює, зберігає, продає чи закуповує товари на території спеціальної митної зони. Їх облік фіксується у відомості, під якою в митному праві ЄС розуміється будь-якій носій інформації, що містить всю необхідну інформацію й технічні особливості, що подають митним органам для здійснення митного контролю, в тому числі й за переміщенням і зміною статусу товарів. На території спеціальних митних зон ЄС будь-яка діяльність із товарами обов’язково реєструється у відомості, яку затверджує митний орган.
17. Строк функціонування спеціальної митної зони залежить від строку, на який було створено СЕЗ. По закінченні терміну існування СЕЗ ліквідується і спеціальна митна зона. Власники товарів, що перебувають у цій зоні, або уповноважені ними особи зобов’язані розпорядитися товарами до моменту остаточного вирішення всіх питань, пов’язаних з ліквідацією даної зони.
18. Режим спеціальної митної зони за своєю сутністю є спеціальним режимом, проте певні митні правила (стосовно тарифного й нетарифного регулювання) припиняють свою дію лише в частині щодо застосування інструментів митного регулювання. Норми, що встановлюють порядок проведення митного контролю й виконання митних процедур не тільки зберігають свою дію при використанні цього режиму, а й доповнюються положеннями, які з метою дотримання регламентації режиму встановлюють додаткові вимоги до суб’єктів правовідносин у СЕЗ та до їх поведінки. Таке доповнення загального порядку є своєрідною компенсацією за можливість використання особливого порядку застосування окремих приписів митного законодавства в рамках функціонування режиму спеціальної митної зони.
19. Оскільки досліджуваний режим включає в себе умови, обмеження й вимоги як структурні елементи, існує положення про те, що здійснення у спеціальних митних зонах виробничих та інших комерційних операцій з товарами допускається тільки за умови додержання норм МК України, а перелік видів товарів та здійснюваних з ними операцій визначається в законі про конкретну зону. Проте не вказується, які саме його приписи повинні бути дотримані. Тому правильним буде твердження, що особи мають додержуватися не тільки вимог, установлені МК України щодо режиму спеціальної митної зони, а й будь-яких інших, що стосуються загального порядку переміщення товарів через митний кордон України. Отже, відповідальність настає як за правопорушення загального характеру безвідносно до режиму спеціальної митної зони (загальна заборона), так і за вчинення на такій території неправомірних діянь, обумовлених порушеннями вимог саме цього режиму. Відповідальність за останні передбачена статтями 343 і 354 МК України.
20. Пільги по сплаті податків і мита у спеціальній митній зоні служать цілям регулювання економічних процесів, залучення додаткових фінансових коштів. Для досягнення цієї мети в таких зонах товари розглядаються як такі, що знаходяться за межами митної території України. Зареєстровані у цій зоні суб’єкти СЕЗ отримують податкові пільги й пільги по сплаті мита.
21. Особливості ставок митних платежів та інших податків становлять собою сутнісний елемент змісту режиму спеціальної митної зони, бо цей режим передбачає незастосування заходів тарифного регулювання до товарів, які ввозяться на території відповідних типів СЕЗ із-за меж митної території України, які вивозяться з територій зазначених зон за межі останньої, якщо інше не передбачено законом. Загальним правилом обкладення митом та іншими податками товарів, що переміщуються через межі СЕЗ, є звільнення від ввізного й вивізного мита, а також податку на додану вартість. Проте це тільки загальне правило: закони ж про конкретні СЕЗ містять винятки з нього. Пільги, типові для більшості спеціальних митних зон:
- звільнення від мита й податку на додану вартість на імпортну продукцію, що надходить на територію СЕЗ для споживання, переробки й наступного експорту;
- звільнення від сплати експортного мита продукції, виробленої у СЕЗ.

Список використаних джерел

1. Алексеев С.С. Общие дозволения и общие запреты в советском праве / С.С. Алексеев – М.: Юрид. лит., 1989. – 287 с.
2. Алексеев С.С. Право: азбука – теория. Опыт комплексного исследования / С.С. Алексеев – М.: Статус, 1999. – 712 с.
3. Андреев В.К. Правовое регулирование создания и деятельности особых экономических зон / В.К. Андреев // Гос-во и право. – 2006. – № 7. – С. 43-47.
4. Андрійко О. Ф. Організаційно-правові проблеми державного контролю у сфері виконавчої влади: дис. …д-ра.юрид.наук.:12.00.07/ Андрійко Ольга Федорівна – К., 1999. – 378 с.
5. Ахиезер А.С. Россия: критика исторического опыта / А.С. Ахиезер // Социокультурный словарь. – Т.З. – М.:Лексика, 1991. – 195 с.
6. Бахрах Д.Н. Административное право: [ учебник] / Д.Н. Бахрах – М.: Изд-во БЕК, 1993. – 301 с.
7. Бек Ю. Поняття суб’єкта спеціальної економічної зони / Ю. Бек // Підпр-во, госп-во і право. – 2001. – № 7. – C. 57-59.
8. Бобух І. Оцінка ефективності функціонування спеціальних економічних зон у контексті регіонального розвитку / І.Бобух // Економіка України. – 2002. – № 11. – C. 42-47.
9. Бубинцев В. Особые экономические зоны / Х.Валиуллин // Финансы и статистика. – 1992. – № 3. – С. 117 – 119.
10. Буткевич О.В. Визначення суб'єктів вільних економічних зон за чинним законодавством України / О.В. Буткевич // Вісн. госп. судочинства. – 2004. – № 4. – С. 244-250.
11. Буткевич О. В. Правове регулювання господарської діяльності в спеціальних (вільних) економічних зонах України: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.04 / Буткевич Ольга Василівна. – К., 2004. – 200 с.
12. Ващенко В.В. Митно-тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності / В.В. Ващенко Фінанси України. – 2000. – № 3. – С. 41-47.
13. Великий тлумачний словник сучасної української мови [ уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел.] – К.: Ірпінь: ВТ “Перун”, 2001. – 1440 с.
14. Вимоги до технічного оснащення та облаштування території спеціальної (вільної) економічної зони й до контролю за переміщенням товарів через кордон цієї зони: затв. наказами Держмитслужби України, М-ва фінансів України, Адміністрації держ. Прикордон. служби України, Державної податкової адміністрації України від 02.03.2006 р., № 163/242/159/100 // Офіц. вісн. України. – 2006. – № 12. – Ст. 831.
15. Гаврилюк О. Економічна інтеграція в сучасному світі / О. Гаврилюк, Л.Румянцев – К.: Наук. думка. – 1999. – 125 с.
16. Гаращук В.М. Контроль та нагляд у державному управлінні / Гаращук В.М. – Х.: Фоліо, 2002. – 176 с.
17. Геєць В. Спеціальні економічні зони: «чорні дири» чи точки економічного зростання / В.Геєць, В. Семиноженко // Дзеркало тижня. – 2006. – № 44(623) – 18-24 лист.
18. Гребельник О. Митна політика в умовах трансформації економічної системи / О.Гребельник // Вісн. Акад. митн. служби України. – 1999. – № 4. – С. 73-77.
19. Гребенюк Т. Спеціальні економічні зони нам допоможуть / Т.Гребенюк // Голос України. – 1999. – № 18. – С. 12.
20. Гуторова Л. Д. Путь к процветанию и успеху:свободная экономическая зона / Л. Д. Гуторова. – Х. : РИП "Оригинал" – НИВФ "Фортуна", 1998. – 208с.
21. Деякі питання ввезення (пересилання) товарів у спеціальні (вільні) економічні зони та вивезення товарів за їх межі: пост. КМУ від 30.11.2005 р., № 1119 // Офіц. вісн. України. – 2005. – № 48. – Ст. 2996.
22. Драганов В.Г. Таможенное право / В.Г. Драганов, М.М. Рассолов [курс лекций]: В 2 т. – М.:Экономика, 1999. – Т. 2. – 656 с.
23. Ємченко І.В. Методи і техічні засоби митного контролю: [підручник] / І.В.Ємченко, А.П.Закулісов – К.: Центр навч. літ., 2007. – 432 с.
24. Задыхайло Д.В. Вопросы совершенствования законодательства о свободных экономических зонах в Украине / Д.В.Задыхайло – Пробл. законності. – 1998. – Вип. 33. – С. 53 – 59.
25. Зельдина Е. Таможенные препоны при реализации специального режима инвестиционной деятельности / Е.Зельдина // Підп-во, госп-во і право. –2002. – № 3. – С.8-10.
26. Зельдина Е.Р. Специальный режим хозяйствования: проблемы и пути их решения: моногр. / Е.Р.Зельдина / НАН Украины; Ин-т экономико-правовых исследований. – Донецк: ООО «Юго-Восток, Лтд», 2004. – 247 с.
27. Зона спеціального режиму // Голос України. – 2001. – 11 вер.
28. Інструкція про порядок заповнення вантажної митної декларації: затв. наказом Держмитслужби України від 09.06.1997 р.// Офіц. вісн. України. – 1997. – № 40. – Ст. 121.
29. Иванова О.М. Льготы по таможенным платежам на технологическое оборудование. / О.М.Иванова // Регулирование внешнеэкономической деятельности и эволюция таможенной политики России : Тезисы докл. междунар. науч-прак. конф. (22-23 окт. 1996 г.): в 2-х ч. – Часть 1. – М.: РИО РТА, 1996. – С. 150-153.
30. Исаков В.Б. Механизм правового регулирования и правовые режимы / В.Б.Исаков – Пробл. теории гос-ва и права. – 1987. – С. 258-263.
31. Ківалов С.В. Митна політика України: [підручник] / С.В.Ківалов, Б.А.Кормич - О.: Юрид. літ., 2001. – 256 с.
32. Кожевников В. Пределы экономической свободы в свободных экономических зонах / В.Кожевников, И.Гончарова // Предпр-во, хоз-во и право. – 2000. – № 3. – С. 15-19.
33. Козырин А.Н. Таможенные режимы. – М.: Статут, 2000. – 296 с.
34. Крестьянінов О. О. Правове регулювання митних режимів: дис… канд. юрид. наук : 12.00.07 / Крестьянінов Олексій Олександрович – Х., 2002. – 200 с.
35. Крупа Л. В. Специальный режим предпринимательской деятельности в свободных экономических зонах Украины (комплексное исследование): дис… канд. юрид. наук: 12.00.03 / Крупа Лариса Володимирівна. – Х., 2000. – 211 с.
36. Крупа Л.В. Специальный правовый режим в СЭЗ: теоретический аспект / Л.В.Крупа – Пробл. Законності – 2000. – Вип. 43. – С.137-141.
37. Коментар до Митного кодексу України / за ред. П.В.Пашка, М.М.Каленського. – К.: Юстініан, 2004. – 736с.
38. Комментарий к кодексу РФ / под ред. А.Н.Козырина. – М.:ТК Велби; Проспект, 2004. – 1056с.
39. Комментарий к Таможенному кодексу РФ / под общ. ред. Ю.Ф.Азарова и Г.В.Баландиной. – М., 2004. – 833 с.
40. Коросташова І.М. Митний контроль в системі державного контролю як одна із складових митної справи в Україні / І.М.Коросташова // Митна справа. – 2000. – №4. – С. 2 – 8.
41. Коссе Д.Д. Особливості правового режиму оподаткування суб’єктів спеціальних економічних зон в Україні: дис.. канд.юрид.наук.: 12.00.007 / Коссе Дмитро Дмитрович. – О., 2006. – 242 с.
42. Куценко С. Пігулки від депресії / С.Куценко // Галицькі контракти. – 1999. – № 14. – С. 20 – 25.
43. Кучерявенко Н.П. Налоговое право: [учебник] – Харьков: Консум, 1998.- 198 с.
44. Лист Міністерства юстиції України від 26.04.2005 р., № 20-9-4211// [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon.nau.ua/print/doc/request/?
45. Мазур А. В. Організаційно-правові основи митного контролю в Україні: дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Мазур Анатолій Васильович. – Х., 2004. – 189 с.
46. Макуха С.М. Україна в міжнародних економічних відносинах в умовах глобалізації / С.М. Макуха – Х.: Легас, 2003. – 352 с.
47. Мартемьянов В.С. Хозяйственное право. Т.1: Общие положения: Курс лекций. – М.: Изд-во БЕК, 1994. – 55 с.
48. Матузов Н.И. Правовые режимы: вопросы теории и практики / Н.И.Матузов, А.В. Малько // Правоведение. – 1996. – № 1. – С. 16-21.
49. Международная конвенция по упрощению таможенных процедур (Киотская Конвенция 1973 г.): Приложение № 1. Относительно свободных зон // Право и экономика. – 1995. – № 8. – С. 127- 137.
50. Митне право України: [посіб.] / за заг. ред. Р.Б.Шишки. – Х.: Нац. ун-т внутр. справ, 2004. – 180 с.
51. Митне право України: [навч.посіб.] / М.Г.Шульга. – Х.: Нац.юрид.акад.України, 2005. – 180 с.
52. Митний кодекс ЄС // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.customs.gov.ua
53. Митний кодекс України від 12.12.1991р., № 1970-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – № 16. – Ст. 203.
54. Митний кодекс України вiд 11.07.2002р., № 92-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2002. – № 38-39. – Ст. 288.
55. Мостовий А.С. Режим спеціальної митної зони в Україні: порівняльна характеристика з нормами Європейського Союзу / А.С.Мостовий // Митна справа. – 2005. – № 4. – С. 33.
56. Нападистий О. Митний режим в Україні та його види / О.Нападистий // Право України. – 2000. – № 7. – С. 70-73.
57. Настюк В.Я. Питання ефективності митного законодавства / В.Я.Настюк // Пробл. законності. – 2002. – Вип. 52. – С. 96 – 101.
58. Науменко В.П. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні / В.П. Науменко, П.В.Пашко, В.А.Руссков – 2-ге вид, перероб. і доп. – К.:Знання, 2006. – 145 с.
59. О свободных экономических зонах в республике Кыргызстан: Закон Республики Кыргызстан от16 декабря 1992 г.// Ведом. Верхов. Совета Республики Кыргызстан. – 1993. – №3. – Ст. 90.
60. Ожегов С.И. Словарь русского языка. – 23-е изд. – М., 1990. – 917с.
61. Омелянчик Н.І. Перспективи спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку в Україні / Н.І.Омелянчик // Україна: події, факти, коментарі / Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського. Служба інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади (СІАЗ). – № 14 (24). – С. 85 – 92.
62. Основы таможенного дела: учебник / под общ.ред. В.Г.Драганова / Рос. тамож. акад. ГТК РФ. – М.: ОАО «Экономика», 1998. – 435 с.
63. Перелік пріоритетних видів економічної діяльності на території Закарпатської області, для яких встановлений спеціальний режим інвестиційної діяльності: затв. пост. КМУ від 06.04.1999 р., № 548 // Офіц. вісн.України. – 1999. – № 14. – Ст. 575.
64. Підлісний Є. Чи вільні від закону економічні зони / Є.Підлісний // Укр. юрист. – 2003. – № 8. – С. 32 –35.
65. Пила В.І. Спеціальні (вільні) економічні зони: теорія та практика: [навч.посіб.] / В.І.Пила, О.С. Чмир – К.: Київ.держ.торг-екон.ун-т, 1998. – 126 с.
66. Пинзеник разбомбил СЭЗы Януковича // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://oligarh.net.
67. Положення про Державну митну службу України: затв. пост. КМУ від 12.05. 2011 р., № 582 // Офіц. вісн. України. – 2011. – № 37. – Ст. 1514.
68. Положення про критерії визначення пріоритетних видів економічної діяльності в спеціальних (вільних) економічних зонах та на територіях зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності і порядок їх застосування: затв. наказом М-ва економіки України та М-ва фінансів України N 28/51 від 14.03.2000р. // Офіц. вісн. України. – 2000. – № 14. – Ст.583.
69. Положення про надання фінансових гарантій митним органам незалежними фінансовими посередниками щодо обов’язкової доставки товарів до митниці призначення: затв. пост. КМУ від 04.10.1996 р., № 1216 // ЗПУ. – 1996. – № 18. – Ст.518.
70. Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення: затв. наказом Держ. митн. служби України від 08.12.1998 р., № 771 // Офіц. Вісн. України. – 1999. – № 4. – Ст. 155.
71. Положення про пункти пропуску через державний кордон: затв. пост. КМУ від 03.08.2000 р., № 1203 // Офіц. вісн. України. – 2000. – № 32. – Ст. 1350.
72. Попович О.М. Таможенное право. учеб.пособ. для вузов / под ред. проф. И.Ш. Килясханова. – / О.М.Попович, Ю.С.Тихомирова М. – ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2004. – 160 с.
73. Порядок ведення переліку суб’єктів підприємницької діяльності, які реалізують інвестиційні проекти в спеціальних (вільних) економічних зонах: затв. наказом Держмитслужби України від 11.01.2007р., №8 // Офіц. вісн. України. – 2007. – № 19. – Ст. 766.
74. Порядок визначення переліку товарів та інших предметів (крім підакцизних товарів), у разі вивозу яких з митної території України на територію підприємств суднобудівної промисловості та їх обігу в межах СЕЗ „Миколаїв” по міжзаводській кооперації ввізне мито не сплачується, а ПДВ сплачується по нульовій ставці: затв. пост. КМУ від 28.12.2000р., № 1901 // Офіц. вісн. України. – 2000. – № 52. – Ст. 2269.
75. Порядок заповнення граф вантажної митної декларації відповідно до режимів експорту, імпорту, транзиту, тимчасового ввезення (вивезення), митного складу, магазину безмитної торгівлі: затв. наказом Держмитслужби України від 30.06.1998р. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon.nau.ua/doc
76. Порядок контролю за цільовим використанням сировини, матеріалів, устаткування, обладнання та комплектуючих виробів до них, що ввозяться на територію спеціальної економічної зони «Миколаїв»: затв. пост. КМУ вiд 28.12.2000р., № 1905 // Офіц. Вісн.України. – 2001. – № 1-2 (ч.1). – Ст. 19.
77. Порядок митного оформлення товарів та предметів, що переміщуються через межі території спеціальної економічної зони “Донецьк” резидентами при здійсненні операцій, передбачених підпунктами “в” і “е” пункту 3 статті 12 Закону України “Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області": затв. наказом Держмитслужби України 02.12.2002 р., № 673 (втратив чинність на підставі наказу Держмитслужби України від 29.06.2005 N 595 // Офіц. вісн. України. – 2005. – 28. – Ст. 1666.
78. Порядок підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів і предметів за межі митної території України: затв. наказом Держмитслужби України та ДПА України від 21.03.2002 р., № 163/121 // Офіц. вісн. України. – 2002. – № 13. – Ст. 693.
79. Порядок прийняття Держмитслужбою об’єктів митної інфраструктури на територіях спеціальних (вільних) економічних зон, на яких запроваджується режим спеціальної митної зони (спеціальний митний режим): затв. наказом Держ. митн.служби України від 19.10.2000 р., № 579 // Офіц. вісн. України. – 2000. – № 46. – Ст. 2024.
80. Порядок справляння митних зборів, які нараховуються за вантажною митною деклараціє: затв. наказом Держ. митн. служби України від 23.06.1998 р., № 363 (втратив чинність на підставі наказу Держмитслужби N 1454 від 24.12.2008р.) // Офіц. вісн. України. – 2009. – № 6. – Ст.184.
81. Принц М. Вільна зона: що, де, як ? / М.Принц // Віче. – 1999. – № 12(93). – С. 32.
82. Про акцизний збір: декрет КМУ від 26.12.1992 р., № 18-92 (Декрет втратив чинність на підставі Кодексу N 2755-VI ( 2755-17 ) від 02.12.2010р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – N 10. – Ст.82.
83. Про ветеринарну медицину: Закон України від 25.06.1992р., № 2498-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – N 36. – Ст.531.
84. Про внесення змін в Закон України «Про державний бюджет України на 2005 рік»: Закон України від 25.03.2005р., № 2505-IV// Офіц. вісн. України. – 2005. – № 13. – Ст. 662.
85. Пpo внесення змін та доповнень до Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів і транспортних засобів із застосуванням ВМД: наказ Держмитслужби України від 21.10.2003р., № 715 // Митна газ. – 2003. – №22,23.
86. Про загальні засади створення і функціонуванні спеціальних (вільних) економічних зон: Закон України від 13.10.1992р., № 2673-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – N 50. – Ст.676.
87. Про запровадження обмеження на ввезення деяких видів товарів з території спеціальної економічної зони “Донецьк” на митну територію України у І кварталі 2004 року: затв. пост. КМУ від 11.02.2004р., № 146 // Офіц. вісн. України . – 2004. – № 6. – Ст. 320.
88. Про затвердження переліку пріоритетних видів економічної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Донецькій області, для яких встановлено спеціальний режим інвестиційної діяльності, та Порядку розгляду і схвалення інвестиційних проектів, що реалізуються у спеціальних економічних зонах та на територіях пріоритетного розвитку в Донецькій області: пост. КМУ від 18.06.1999 р., № 1065 // Офіц. вісн. України. – 1999. – № 25 – Ст. 64.
89. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон УРСР від 16.04.1991р., № 959-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1991. - № 29. – Ст. 377.
90. Про Єдиний митний тариф: Закон України від 05.02.1992р., № 2097-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – N 19. – Ст.259.
91. Про концепцію створення спеціальних (вільних) економічних зон в Україні: затв. пост. КМУ від 14.03.1994р., № 167(втратила чинність) // Офіц. вісн. України. – 2004. – № 34. – Ст. 2274.
92. Про лікарські засоби: Закон України від 04.04.1996р., № 123/96 – ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – N 22. – Ст. 86.
93. Про металобрухт: Закон України від 05.05.1999р., № 619-XIV // Відом. Верхов. Ради України. – 1999. – N 25 – Ст.212.
94. Про місцеве самоврядування: Закон України вiд 21.05.1997р., № 280/97-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1997. – N 24. – Ст.170.
95. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 09.04.1999р., № 586-XIV // Відом. Верхов. Ради України. – 1999. – N 20-21. – Ст.190.
96. Про Митний тариф України: Закон України від 05.04.2001р., № 2371-III // Відом. Верхов. Ради України. – 2001. – N 24. – Ст.125.
97. Про Національний архівний фонд і архівні установи: Закон України від 24.12.1993р., № 3814-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1994. – № 15. – Ст. 86.
98. Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів: Закон України від 15.02.1995р., № 60/95-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1995. – N 10. – Ст.60.
99. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 28.12.1994р., № 334/94-ВР // Відом. Верхов. Ради. – 1997. – № 27. – Ст. 181.
100. Про плату за землю: Закон України від 03.07.1992р., № 2535-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – № 38. – Ст. 560.
101. Про пестициди і агрохімікати: Закон України від 02.03.1995р., № 86/95-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1995. – N 14. – Ст.91.
102. Про податок на додану вартість: Закон Ук