ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ В УКРАЇНІ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

РОШКАНЮК ВАДИМ МИХАЙЛОВИЧ

УДК 349.3 (477)

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ В УКРАЇНІ

Спеціальність 12.00.05 – трудове право;
право соціального забезпечення

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Бисага Юрій Михайлович
доктор юридичних наук, професор

Ужгород – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ…………………………………………………….11
1.1. Сутність та поняття соціального захисту в Україні ………………………...11
1.2. Соціальний захист як функція та принцип соціальної держави ……….......27
Висновки до Розділу 1…..………………………………………………………….58

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВІДНОСИН У СФЕРІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ В УКРАЇНІ.……………………………………...63
2.1. Зміст правовідносин у праві соціального захисту………………….…..........63
2.2. Суб’єкти соціально-забезпечувальних правовідносин………………...........82
2.3. Підстави виникнення правовідносин в сфері соціального захисту ………102
Висновки до Розділу 2.……………….…………………………………………...116

РОЗДІЛ 3. МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРАВА ОСОБИ НА СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ..…………………………………………………121
3.1. Відображення права на соціальний захист в міжнародно-правових актах………………………………………………………………………………..121
3.2. Міжнародні стандарти права особи на соціальний захист..……………….147
3.3. Порівняльна характеристика внутрішньодержавної та європейської систем соціального захисту……………………………………………………………….161
Висновки до Розділу 3………………………………………………………….....178

ВИСНОВКИ..…………………………………………….……………….………182

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…..……………………………....….188

ВСТУП
Актуальність теми. Наявність ефективної системи соціального захисту є показником високого рівня розвитку соціальної держави, поваги до прав та свобод людини і громадянина. В Україні на підтвердження прагнення побудувати соціальну державу проводяться реформи системи органів державної влади, економічного та соціального сектору. Основними завданнями таких реформ у соціальній сфері є забезпечення належного рівня та якості життя громадян, створення умов для підвищення соціальних стандартів та добробуту населення.
Після здобуття Україною незалежності перед державою та суспільством постало багато проблем, які вимагали негайного вирішення. В першу чергу це стосувалося прийняття нової законодавчої бази, що відповідала б новоутвореному типу суспільного устрою та економічних відносин. Зміна постулатів та методів командно-адміністративної економіки і декларування переходу до ринкової економіки, трансформування відносин власності, розвиток підприємництва призвели до загострення проблеми соціального захисту населення. Неорганізованість та непродуманість впроваджуваних реформ зумовили різке падіння добробуту населення та його розшарування за соціальною ознакою. За таких умов питання соціального захисту населення набуло вагомого значення та гострої актуальності.
Основні наукові розробки, які зараз використовуються у праві соціального забезпечення, так чи інакше, пов’язані з науковими надбаннями часів СРСР. Затвердження нового економічного та політичного ладу активізувало наукові дослідження в галузі реформування соціального захисту. Окрім того, останнє десятиліття теоретиками права соціального забезпечення приділяється значна увага питанням відповідності внутрішньодержавних соціальних стандартів вимогам міжнародних стандартів, покращенню соціальної захищеності громадян, побудові взаємовідносин особи з державою на принципово нових засадах. Разом із тим, з точки зору наукової актуальності ґрунтовного дослідження потребує сама концепція соціального захисту, понятійно-категорійний апарат у цій сфері тощо.
Таким чином, аналіз основних концепцій щодо соціального захисту населення, соціально-забезпечувальних правовідносин, висвітлення основ міжнародно-правового регулювання соціального захисту, вивчення зарубіжного досвіду організації системи соціального захисту мають важливе значення як для подальшого реформування та вдосконалення діяльності органів соціального захисту, так і для науки права соціального забезпечення. Саме тому різні аспекти цього питання були і надалі залишаються предметом наукового інтересу провідних вчених як в Україні, так і за кордоном. Зокрема, питання правового регулювання соціального захисту за національним та міжнародним правом в різні часи досліджувались такими вченими як: В.С. Андрєєв, В.М. Андріїв, Н.Б. Болотіна, Ж.А. Горбачова, Д.О. Єрмоленко, Д.В. Журавльов, І.В. Захаров, Р.І. Іванова, М. Козюбра, А.М. Колодій, О.Є. Мачульська, С.М. Прилипко, П.М. Рабинович, І.М. Сирота, Б.І. Сташків, С.В. Попов, О.В. Тищенко, Е.Г. Тучкова, Я.М. Фогель, О.Г. Чутчева, В.Ш. Шайхатдинов, І.В. Яковюк та ін.
Усе зазначене вище вказує на актуальність даного дисертаційного дослідження, підтверджує його теоретичне та практичне значення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. У дисертаційній роботі висвітлено результати наукових досліджень, проведених автором у рамках науково-дослідної роботи кафедри конституційного права та порівняльного правознавства Ужгородського національного університету впродовж 2001–2012 рр. Тема дослідження є складовою комплексної теми “Конституційне будівництво в країнах центральної Європи у ХХ–ХХІ ст.ст.”, яка розробляється науковцями Ужгородського національного університету та зареєстрована у державному реєстрі за № 0198U007793, одним з виконавців якої є дисертант.
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в тому, щоб на підставі міжнародного й національного законодавства, практики його застосування, концептуальних розробок юридичної доктрини загалом і науки права соціального забезпечення, зокрема, сформулювати концептуальні засади правового регулювання соціального захисту в Україні, а також розробити пропозиції, спрямовані на удосконалення національного законодавства в означеній сфері.
Задля досягнення мети дисертаційного дослідження у процесі роботи ставилися такі основні задачі:
– визначити сутність та сформулювати авторське поняття соціального захисту в Україні;
– розкрити сутність соціального захисту як функції та принципу соціальної держави;
– встановити зміст правовідносин у сфері соціального захисту;
– уточнити суб’єктний склад соціально-забезпечувальних правовідносин;
– окреслити підстави виникнення правовідносин в сфері соціального захисту;
– надати характеристику відображення права на соціальний захист в міжнародно-правових актах;
– дослідити міжнародні стандарти права особи на соціальний захист;
– здійснити порівняльну характеристику внутрішньодержавної та європейської систем соціального захисту;
– виявити існуючі недоліки системи соціального захисту в Україні та запропонувати шляхи їх усунення.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають з приводу соціального захисту в Україні.
Предметом дослідження є сукупність норм, які регулюють соціальний захист в Україні, та практика їх застосування.
Методи дослідження. Відповідно до мети і задач дослідження в роботі використана раціональна сукупність методів теорії пізнання. Зокрема, були використані такі з них: формально-логічний метод  для визначення поняття та сутності соціального захисту (підрозділ 1.1), а також розкриття соціального захисту як функції та принципу соціальної держави (підрозділ 1.2); історико-правовий – для обґрунтування доцільності застосування в правовому полі та науці поняття “соціальний захист” як більш точного та ширшого на заміну “соціальному забезпеченню” (підрозділ 1.1); системно-структурний – для встановлення змісту, суб’єктів та підстав виникнення правовідносин у сфері соціального захисту (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3); метод аналізу – застосовувався під час всього дослідження, а особливо при вивченні рівня відображення права на соціальний захист в міжнародно-правових актах (підрозділ 3.1); юридична логіка та системний аналіз використовувалися під час вивчення міжнародних стандартів права особи на соціальний захист (підрозділ 3.2); порівняльно-правовий метод застосовувався з метою здійснення порівняльної характеристики внутрішньодержавної та європейської систем соціального захисту (підрозділ 3.3). Також під час дослідження використовувалися: конкретносоціологічний метод – з метою виявлення причин і обставин впливу соціального захисту на розвиток України як соціальної держави; прогностичний – з метою розробки пропозицій щодо удосконалення правового регулювання існуючої системи соціального захисту населення в Україні.
Науково-теоретичну базу дослідження склали нормативно-правові акти, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузі права соціального забезпечення, загальної теорії держави і права, цивільного права, теорії управління та адміністративного права.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертаційна робота є одним з тих комплексних досліджень правового регулювання соціального захисту в Україні в нових ринкових умовах за допомогою сучасних методів наукового пізнання. Отримані результати дозволили розширити та сформулювати низку нових концептуальних наукових положень в науці права соціального забезпечення, розробити пропозиції щодо вдосконалення законодавства, яке регулює відносини в окресленій сфері.
Найбільш вагомими результатами дисертаційного дослідження, які мають наукову новизну, є такі:
вперше:
– визначено соціальний захист як принцип соціальної держави: це є керівна основа її діяльності, яка пронизує практично всі державні заходи та засоби, що виявляється в тому, щоб будь-який закон, будь-який нормативно-правовий акт, будь-який організаційний чи економічний захід, діяльність всіх державних органів та посадових осіб – все повинно мати в своїй основі соціальний характер, має враховувати, захищати та забезпечувати права та свободи людини і громадянина;
– запропонований авторський підхід до системи джерел міжнародно-правового регулювання права на соціальний захист як основних актів правового регулювання, виділено два її рівні – наднаціональний та регіональний, а також проведено класифікацію нормативно-правових актів в межах системи міжнародного законодавства у сфері соціального захисту;
– визначені особливості міжнародних стандартів у сфері соціального захисту, зокрема, встановлено, що загальновизнані в світовому співтоваристві соціальні стандарти представляються в кількох формах: як оціночні поняття, як комплекс мінімального набору соціальних прав, як кількісні показники;
удосконалено:
– розуміння сутності та поняття соціального захисту, яке запропоновано розглядати як діяльність держави та суспільства, спрямовану на досягнення соціально прийнятного рівня життя кожної фізичної особи, зменшення впливу негативних насідків при можливому настанні соціального ризику, що полягає у розробці та впровадженні комплексу економічних, правових і організаційних заходів соціального характеру;
– особливості розуміння правовідносин у сфері соціального захисту, зокрема, встановлено, що: 1) правовідносини у сфері соціального захисту можуть носити договірний й недоговірний характер; 2) дієздатність особи, на відміну від інших галузей права, у разі недостатності її обсягу завжди може бути компенсована інститутом представництва; 3) правосуб’єктність фізичної особи в сфері соціально-забезпечувальних правовідносин постійно знаходиться в динаміці; 4) підставою виникнення, зміни і припинення соціально-забезпечувальних відносин є сукупність юридичних фактів (настання страхової події, звернення до органу за отриманням соціального забезпечення, рішення відповідного органу про надання соціального забезпечення), при цьому соціальний ризик не є підставою виникнення даного виду правовідносин;
– класифікацію правовідносин у сфері соціального захисту, зокрема, виділено такі її критерії: в залежності від організаційно-правої форми соціального забезпечення або джерела фінансування; за часом дії; за видами соціальних благ; за правомочними суб’єктами; за характером правовідносин (матеріальні, процедурні, процесуальні);
дістали подальшого розвитку:
– визначення соціального захисту як функції соціальної держави: це є один із провідних напрямків її розвитку, що виявляється у впровадженні соціальної політики, спрямованої на гарантування та реалізацію соціальних прав людини і громадянина шляхом створення гідних умов для життя, зменшення соціальної напруги в країні завдяки забезпеченню рівних можливостей для усіх людей, що мешкають на її території; пріоритетній розробці державою відповідних програм, концепцій щодо забезпечення прав і свобод людини, втілення їх в життя, постійному підвищенні соціального рівня життя її населення, активній підтримці громадських об’єднань, що реалізовують в державі соціальну політику;
– розуміння сутності соціальної держави та її призначення, зокрема, соціальна держава визначена як тип розвинутої держави, що ґрунтується на засадах правової, демократичної державності, її діяльність спрямована на створення умов максимального досягнення рівності соціальних прав кожного члена суспільства незалежно від соціально-правового статусу, а також умов для вільного розвитку людини і громадянина з метою забезпечення стабільності в суспільстві; а найважливішим її призначенням визнано забезпечення гідного існування людини та громадянина, забезпечення соціальної стабільності, а також виключення або зведення до мінімуму невиправданих соціальних відмінностей серед населення країни;
– дослідження співвідношення понять “соціальний захист” та “соціальне забезпечення”, зокрема, доведено, що головна відмінність між соціальним забезпеченням та соціальним захистом полягає в тому, що соціальний захист спрямований на створення такого стабільного стану у людини, при якому вона відчуватиме підтримку держави, в той час як соціальне забезпечення представляє собою не постійний процес підтримки, а конкретні заходи щодо надання допомоги людині, яка її потребує, а тому “соціальний захист” є більш ширшим поняттям та включає в себе “соціальне забезпечення”; відповідно, обґрунтовано, що в сучасних умовах доцільніше використовувати поняття “соціальний захист” замість “соціальне забезпечення”, як таке, що найбільш повно розкриває сутність інституту щодо створення безпечних умов для існування і розвитку кожного індивіда та суспільства в цілому, а також відображає потреби сучасного суспільства в соціальній сфері, зокрема, убезпечення від можливих соціальних ризиків та інших негативних чинників, які можуть поставити під загрозу гідне життя особи та членів її сім’ї;
– розкриття основних моделей систем соціального захисту в світі та виділення серед них найбільш ефективних, а також обґрунтування того, що Україна наразі не має власної чіткої моделі соціального захисту населення і перед нею стоїть завдання її побудувати. Для створення її слід виходити з необхідності забезпечення мінімуму гарантій, встановлених в державі, створення гідних умов життя відповідно до міжнародних стандартів у сфері соціального захисту, враховуючи при цьому можливості фінансово-економічного ресурсу держави.
Практичне значення одержаних результатів:
– в науково-дослідній сфері здобуті висновки можуть бути використані для подальших наукових досліджень у сфері правового регулювання соціального захисту, проблем соціального забезпечення населення, а також його впливу на розвиток соціальної держави;
– у сфері правотворчості одержані в процесі дослідження результати можуть бути використані в правотворчій діяльності, подальшому розвитку і удосконаленні законодавства, яке регулює правовідносини в сфері соціального захисту, що сприятиме дотриманню міжнародних стандартів в окресленій сфері;
– у правозастосовній діяльності використання одержаних результатів сприятиме вдосконаленню практики застосування правових норм чинного законодавства у сфері соціального захисту;
– отримані результати можуть бути використані у навчальному процесі закладів, які готують фахівців у сфері права, а також при підготовці науково-практичних підручників, посібників, монографій, розробці методичних рекомендацій;
– у правовиховній сфері здобуті висновки дослідження можуть бути використані в процесі проведення правової освіти населення.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження були оприлюднені на: Міжнародній науково-практичній конференції “Інституційні та нормотворчі аспекти адаптації національних законодавств до норм та стандартів ЄС” (м. Ужгород, 9 травня 2011 року); Міжнародному науково-практичному круглому столі “Україна – ЄС: правові, політичні, соціальні та економічні аспекти інтеграції” (м. Ужгород, 26 червня 2011 року); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Права людини у сучасному світі” (м. Ужгород, 10 грудня 2011 року); Міжнародному круглому столі “Актуальні питання законодавчого регулювання захисту прав національних меншин в Україні та шляхи їх реалізації в умовах поліетнічного регіону: аналіз, оцінки” (м. Ужгород, 21 грудня 2011 року).
Публікації. Основні положення дисертації знайшли свої відображення в п’яти наукових статтях, опублікованих у провідних фахових виданнях та у тезах доповіді на науково-практичній конференції.

bibliography

ВИСНОВКИ
На основі комплексного використання основних методів наукового пізнання, досягнень загальної теорії права, права соціального забезпечення, інших галузевих наук, узагальнення практики застосування норм права соціального забезпечення, вітчизняного та зарубіжного досвіду розв’язано важливе наукове завдання, а саме: розкрито сутність правового регулювання соціального захисту в Україні. Основними висновками та пропозиціями є наступні:
1. Сучасна наука права соціального забезпечення потребує розробки універсального понятійного апарату, в тому числі і вироблення єдиного розуміння сутності поняття “соціального захисту”. Запропоновано соціальний захист визначити як діяльність держави та суспільства, спрямовану на досягнення соціально прийнятного рівня життя кожної фізичної особи, зменшення впливу негативних насідків при можливому настанні соціального ризику, що полягає у розробці та впровадженні комплексу економічних, правових і організаційних заходів соціального характеру.
2. Юридичні категорії “соціальний захист” і “соціальне забезпечення”, незважаючи на свою схожість, є різними за своїм внутрішнім змістом. З точки зору сучасного розуміння інституту соціального захисту, термін “соціальне забезпечення” не відображає всієї сукупності тих соціально-економічних відносин, які склалися у сфері соціального захисту та, будучи пережитком радянських часів, не відповідає завданням, які стоять перед системою соціального захисту. Поняття “соціальний захист” найбільш повно розкриває сутність даного інституту, що полягає у створенні безпечних умов для існування і розвитку кожного індивіда та суспільства в цілому, а також відображає потреби сучасного суспільства в соціальній сфері, зокрема, убезпечення від можливих соціальних ризиків та інших негативних чинників, які можуть поставити під загрозу гідне життя особи та членів її сім’ї. Головна відмінність між соціальним забезпеченням та соціальним захистом полягає в тому, що соціальний захист спрямований на створення такого стабільного стану у людини, при якому вона відчуватиме підтримку держави, в той час як соціальне забезпечення являє собою не постійний процес підтримки, а конкретні заходи щодо надання допомоги людині, яка її потребує.
3. Соціальна держава – це тип розвинутої держави, що ґрунтується на засадах правової, демократичної державності, її діяльність спрямована на створення умов максимального досягнення рівності соціальних прав кожного члена суспільства незалежно від соціально-правового статусу, а також умов для вільного розвитку людини і громадянина з метою забезпечення стабільності в суспільстві. Соціальна держава повинна розглядатись в поєднанні з такими характеристиками як правова і демократична, ґрунтуватись на принципах загального добробуту, соціальної справедливості, соціальної безпеки, солідарності. Основними функціями соціальної держави є: соціальна функція, функція соціального контролю, функція захисту, стимулююча функція, інвестиційна функція. Найважливіше призначення соціальної держави полягає в забезпеченні гідного існування людини та громадянина, забезпеченні соціальної стабільності, а також виключенні або зведенні до мінімуму невиправданих соціальних відмінностей серед населення країни. Тому соціально спрямована держава виступає безумовним гарантом дотримання соціальних прав кожної особи.
4. Показником рівня життя в державі є соціальний стандарт, який можна визначити як мінімум соціальних благ, що надає соціальна держава кожному для задоволення його потреб з метою забезпечення гідного життя. Наразі існує проблема несформованості понятійного апарату щодо визначення поняття “соціальний стандарт” та системи соціальних стандартів в Україні. Має місце невідповідність вітчизняного стандарту у сфері соціального захисту загальновизнаним соціальним еталонам в міжнародному співтоваристві. Також одним з головних недоліків національного законодавства є те, що на даний час, визнаючи право на соціальний захист, положення Конституції України гарантують його лише громадянам України, що суперечить загальновизнаному міжнародному законодавству у сфері захисту прав людини та потребує якнайшвидшого приведення у відповідність до загальновизнаних стандартів.
5. Соціальний захист як функція соціальної держави являє собою один із провідних напрямків її розвитку, що виявляється у впровадженні соціальної політики, спрямованої на гарантування та реалізацію соціальних прав людини і громадянина шляхом створення гідних умов для життя, зменшення соціальної напруги в країні завдяки забезпеченню рівних можливостей для усіх людей, що мешкають на її території, пріоритетній розробці державою відповідних програм, концепцій щодо забезпечення прав і свобод людини, втілення їх в життя, постійному підвищенні соціального рівня життя її населення, активній підтримці громадських об’єднань, що реалізовують в державі соціальну політику.
6. Соціальний захист як принцип соціальної держави представляє таку керівну основу її діяльності, яка пронизує практично всі державні заходи та засоби. Це виявляється в тому, щоб будь-який закон, будь-який нормативно-правовий акт, будь-який організаційний чи економічний захід, діяльність всіх державних органів та посадових осіб – все повинно мати в своїй основі соціальний характер, має враховувати, захищати та забезпечувати права та свободи людини і громадянина.
7. Правовідносини у сфері соціального захисту можуть носити договірний й недоговірний характер. Для більш повного розкриття правовідносин у сфері соціального захисту їх можна класифікувати за такими ознаками: в залежності від організаційно-правої форми соціального забезпечення або джерела фінансування; за часом дії; за видами соціальних благ; за правомочними суб’єктами; за характером правовідносин. За характером правовідносини у сфері соціального забезпечення можна умовно класифікувати на три групи: матеріальні, процедурні та процесуальні. Матеріальні правовідносини із соціального забезпечення виникають із приводу надання окремій особі (або сім’ї) певних соціальних благ у вигляді матеріального забезпечення, надання соціальних послуг. Реалізація матеріальних правовідносин неможлива без дотримання певної процедури. Процедурні і процесуальні правовідносини є самостійними і передують матеріальним правовідносинам, однак необхідно розрізняти підстави їх виникнення, незважаючи на те, що вони спрямовані на досягнення єдиного результату – надання соціальних благ.
8. Основними учасниками соціально-забезпечувальних правовідносин є держава, інші суб’єкти, які надають соціальні блага в сфері соціального захисту, а також фізична особа, а в окремих випадках – сім’я. Обов’язковою умовою участі в соціально-забезпечувальних відносинах є наявність правосуб’єктності, визначальним елементом якої слід вважати правоздатність, що передбачає можливість мати соціально-забезпечувальні права і обов’язки. В соціально-забезпечувальних відносинах дієздатність особи, на відміну від інших галузей права, у разі недостатності її обсягу завжди може бути компенсована інститутом представництва. Правосуб’єктність фізичної особи в сфері соціально-забезпечувальних правовідносин постійно знаходиться в динаміці, оскільки піддається змінам під впливом об’єктивних або суб’єктивних обставин.
9. Підставою виникнення, зміни і припинення соціально-забезпечувальних відносин є сукупність юридичних фактів (настання страхової події, звернення до органу за отриманням соціального забезпечення, рішення відповідного органу про надання соціального забезпечення). Соціальний ризик не призводить до виникнення правовідносин у сфері соціального забезпечення, з огляду на те, що ризик є лише вірогідністю настання життєвих обставин, і тільки з настанням цих обставин з’являються передумови для виникнення соціально-забезпечувальних відносин.
10. Закріплення та гарантування права на соціальний захист в міжнародно-правових актах здійснюється на двох рівнях: перший рівень – наднаціональний: це Загальна декларація прав людини, пакти і конвенції ООН, які, будучи джерелами загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, за своїм юридичним статусом є міжнародними договорами і мають наднаціональний характер; другий рівень - регіональний:  складає міжнародне законодавство, що стосується соціального захисту, та яке формується в межах правового поля Європейського Союзу і на політичному просторі країн СНД. В цілому, в межах системи міжнародного законодавства у сфері соціального захисту міжнародно-правові акти доцільно класифікувати за трьома групами: до першої групи слід віднести акти та норми з питань соціального захисту загального характеру; другу групу утворюють ті акти та норми міжнародно-правового характеру, які регулюють надання соціального захисту в окремих підгрупах або за окремими соціальними ризиками; до третьої групи включені міжнародно-правові акти, які передбачають надання соціального забезпечення, враховуючи належність особи до певної професійної чи соціальної групи.
11. Стандарти соціального захисту знайшли своє відображення в Європейській соціальній хартії, а також в документах Міжнародної Організації Праці, які спрямовані на створення ефективної системи соціального захисту. Особливістю міжнародних стандартів у сфері соціального захисту є те, що вони в преважній більшості сформульовані у вигляді оціночних понять. Можна припустити, що таке формулювання міжнародних соціальних еталонів обумовлюється динамікою суспільних відносин, а відсутність конкретизації надає можливість для їх широкого використання в законодавчій і правозастосовній діяльності державами-учасницями. На даний час в Україні не створено необхідних умов для імплементації міжнародних соціальних стандартів в національну систему соціального захисту. Наразі Україна не готова наближатися до загальновизнаних соціальних стандартів, в першу чергу, з економічних міркувань і політичної нестабільності в державі.
12. Україна зараз знаходиться лише на шляху до становлення соціальної держави як гаранта права на соціальний захист. На даний час Україна характеризується відсутністю чіткої моделі соціального захисту населення. Відтак перед нею стоїть завдання побудувати свою модель соціального захисту, для формування якої, окрім врахування позитивного зарубіжного досвіду, необхідно створити сприятливі внутрішньодержавні передумови для подальшого розвитку України як держави соціальної спрямованості. Вітчизняна модель соціального захисту України повинна виходити з необхідності забезпечення мінімуму гарантій, встановлених в державі, створення гідних умов життя відповідно до міжнародних стандартів у сфері соціального захисту, враховуючи можливості фінансово-економічного ресурсу держави.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Галашко С. І. Аспекти соціального захисту : вітчизняна проблематика та шляхи її вирішення / С. І. Галашко // Фінансова система України. Збірник наукових праць Національного університету «Острозька академія». – 2011. – Вип. 16. – С. 256–262 .
2. Майовець Є.Й. Дослідження категорій соціального захисту населення в Україні / Є.Й. Майовець, Л.О. Соляк // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України: Збірник науково-технічних праць. – 2011. – Вип. 21.24. – С. 254–259.
3. Сташків Б.І. Теорія права соціального забезпечення: Навчальний посібник. – К: Знання, 2005. – 405 с.
4. Мальований М.І. Історія розвитку соціального захисту у світі / М.І. Мальований // Всеукраїнський науково-виробничий журнал. Інноваційна економіка. – 2011. – № 3. – С. 253-258.
5. Стопчак А.Ю. Історичні аспекти виникнення та еволюції соціального захисту населення в України / А.Ю. Стопчак // Вісник Хмельницького національного університету. – 2010. – № 1. – Т. 1. – С. 60-64.
6. Левін П.Б. Розвиток форм соціального захисту та формування елементів соціального страхування в Україні (кінець XVIII – початок XX ст. ) / П.Б. Левін // Історія народного господарства та економічної думки України. – 2008. – Вип. 41. – С. 145–153.
7. Соціальна політика регіону : Монографія / В.В. Говоруха, В.Г. Бульба, С.О. Горбунова-Рубан та ін. – Х. : Видавництво ХарРІ НАДУ «Магістр», 2006. – 272 с.
8. Бєлєвцева Я.С. Розвиток системи надання соціальних послуг в Україні/ Я.С. Бєлєвцева // Електронне фахове видання «Державне будівництво». – 2008. – № 2 / [Електронний ресурс] : Веб-сайт Харківського Регіонального інституту державного управління – Режим доступу : http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/db/2008-2/doc/2/12.pdf.
9. Титаренко І.О. Соціальний захист людей похилого віку в Україні: теоретичний аспект / І.О. Титаренко, Н.О. Іваненко // Вісник Національного технічного університету України. Політологія. Соціологія. Право: Збірник наукових праць. – 2009. – № 4 / [Електронний ресурс] Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/vkpi/Soc/2009_4/Titarenko,%20Ivanenko.pdf.
10. Декрет Совета народных комиссаров РСФСР от 31 октября 1918 года «О социальном обеспечении трудящихся» / [Електронный ресурс] : Веб-сайт «Библиотека нормативно-правовых актов Союза Советских Социалистических Республик». – Режим доступа:
http://www.libussr.ru/doc_ussr/ussr_385.htm.
11. Баранник Л.Б. «Соціальне благо» як ключова категорія соціального захисту населення: теорія та реальність / Л.Б. Баранник // Наукові записки Національного університету «Острозька академія» : Серія «Економіка». – 2011. – Вип. 16. – С. 249 – 255.
12. Лопушняк Г.С. Соціальних захист населення : теоретична концептуалізація та особливості державного управління / Г.С. Лопушняк // Теорія і практика державного управління. Збірник наукових праць. – 2011. – № 2 (33) / [Електронний ресурс] : Веб-сайт Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Tpdu/2011_2/doc/2/20.pdf
13. Современный экономический словарь / Б.А. Райзберг, Л.Ш. Лозовский, Е.Б. Стародубцева. – М. : ИНФРА–М, 1998. – 479 с.
14. Шайхатдинов В.Ш. Право социального обеспечения РФ: Учебное пособие / В.Ш. Шайхатдинов. – Екатеринбург : УрАГС, 1996. – 145 с.
15. Постригань Т.Л. Соціальний захист як гарантія реалізації трудових прав громадян : Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук : спеціальність : 12.00.05 – трудове право; право соціального забезпечення / Т.Л. Постригань. – К., 2010. – 16 с. / [Електронний ресурс] : Веб-сайт Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua.
16. Головатий М.Ф. Соціальна політика і соціальна робота : Термінологічно-понятійний словник / М.Ф. Головатий, М.Б. Панасик – К. : МАУП, – 2005. – 560 с.
17. Внукова Н.М. Соціальне страхування. Конспект лекцій для студентів спеціальностей 7.050104, 7.050105 усіх форм навчання / Н.М. Внукова, Н.В. Кузьминчук. – Харків: Вид. ХДЕУ, 2004. – 216 с.
18. Ярошенко І.С. Організаційно-правові форми соціального захисту людини і громадянина в Україні : Автореферат на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук : спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право / І.С. Ярошенко. – К., 2006. – 18 с. / [Електронний ресурс] : Веб-сайт Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua.
19. Хом’як Н.В. Формування системи соціального захисту сільського населення в радіоактивних забруднених районах : Автореферат дисертації кандидата економічних наук : спеціальність 08.09.03 – праця, зарплата і рівень життя / Н.В. Хом’як . – К. : УААН, Інститут аграрної економіки., 1996. – 17 с.
20. Социальная политика : Учебник для вузов / Под редакцией Н.А. Волгина. – М., 2002. – 718 с.
21. Право социального обеспечения / Е.Е. Мачульская, Ж.А. Горбачева. – М. – Книжный мир, 2001. – 292 с.
22. Болотіна Н.Б. Право соціального захисту: становлення і розвиток в Україні / Н.Б. Болотіна. – К.: Знання, 2005. – 381 с.
23. Рудик В.А. Юридичні гарантії права людини на соціальний захист в Україні : Автореферат дисертації кандидата юридичних наук : спеціальність 12.00.05 – трудове право ; право соціального забезпечення / В.А. Рудик // Харків. – 2007. – 20 с. / [Електронний ресурс] : Веб-сайт Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua .
24. Сирота И.М. Право социального обеспечения в Украине. – Х. : «Одиссей». – 2004. –384 с.
25. Приходько С. Держава і соціальний захист громадян / С. Приходько // Право України. – 1999. – № 9. – С. 22–26.
26. Гончаров А. Поняття соціального захисту / А. Гончаров // Підприємництво, господарство і право. – 2009. – № 10. – С. 126–129.
27. Єрмоловська О.Ю. Соціальний захист як фактор стабілізації життєвого рівня населення в умовах трансформаційної економіки : Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук : спеціальність : 08.09.03. 03 – праця, зарплата і рівень життя / О.Ю. Єрмоловська. – Х., 1996. – 13 с.
28. Борецька Н.П. Соціальний захист населення на сучасному етапі : стан і проблеми : Монографія. / Н.П. Борецька. – Донецьк : Янпрі, 2001. – 352 с.
29. Гриненко А.М. Соціальна політика : сутнісно-концептуальний аспект / А.М. Гриненко // Вісник соціально-економічних досліджень. – 2008. – № 32. – С. 75–80.
30. Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 15. – Ст. 190.
31. Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 № 875-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 21. – Ст. 252.
32. Модельный закон о социальной защите граждан, подвергшихся воздействию радиации в результате радиационных аварий, ядерных испытаний и инцидентов от 18 ноября 2005 № 26–12 / [Електронний ресурс] : Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/997_d04.
33. Модельный закон о социальной защите инвалидов от 25 ноября 2008 года № 31–19 / [Електронний ресурс] : Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/997_k81.
34. Проект Соціального кодексу України від 03 березня 2005 року № 6170 / [Електронний ресурс] : Офіційний веб-сайт Верховної Ради України.- Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws.
35. Словник української мови. – К. : Видавництво «Наукова думка», – 1972. – Т. 3. – 744 с.
36. Шульга Н.В. Співвідношення понять «соціальне забезпечення» та «соціальний захист» / Н.В. Шульга // Митна справа. – 2011. – № 4 (76). – Ч. 2 – С. 24–28.
37. Большой экономический словарь / Под редакцией А.Н. Азрилияна. – М. : Институт новой экономики, 2004. – 1376 с.
38. Бичков С.І. Теоретичні аспекти формування системи соціального захисту населення / С.І. Бичков // Державне управління : теорія та практика. Електронне наукове фахове видання. – 2006. – № 1 / [Електронний ресурс] : Веб-сайт Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/dutp/2006-1/txts/SOCIALNA/06bsiszn.pdf.
39. Кадомцева С.В. Социальная защита населения / С.В. Кадомцева. – М. : РАГС, 1999. – 255 с.
40. Иванова Р.И. Правоотношения по социальному обеспечению в СССР / Р.И. Иванова. – М. : Издательство МГУ, 1986. – 174 с.
41. Лепихов М. Социальное государство и правове регулирование социальной защиты населения / М. Лепихов // Право и жизнь. – 2000. – № 31 – С. 25–41.
42. Основні напрями оптимізації системи соціального захисту. Аналітична доповідь. – К. : НІСД, 2012. – 53 с.
43. Кісіль О.Ю. Загальні підходи до розуміння категорії «соціальне забезпечення» / О.Ю. Кісіль // Право і безпека. – 2011. – № 5(42) / [Електронний ресурс] : Веб-сайт Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pib/2011_5/PB-5/PB-5_41.pdf.
44. Бойко М.Д. Право соціального забезпечення України : Навчальний посібник / М.Д. Бойко. К. : Атика, 2006. – 380 с.
45. Снежко О. А. Конституционные основы социальной зашиты граждан / О.А. Снежко // Конституционное и муниципальное право. – 2006. – № 7. – С. 7–13.
46. Болотіна Н. Право людини на соціальне забезпечення в Україні : проблеми термінів і понять / Н. Болотіна // Право України. – 2000. – № 4 – С. 35–40.
47. Москаленко В.В. Сутність соціального захисту та його місце в політиці соціальної держави / В.В. Москаленко // Наукові записки Національного університету Києво-Могилянської академії : Політичні науки. – 2003. – Т. 21. – С. 41–44.
48. Кулачок Л.В. До питання поняття та видів соціально-правового захисту в Україні / Л.В. Кулачок // Культура народов Причерноморья. – 2002. – № 30. – С. 171-176.
49. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
50. Супрененко А.П. Соціальна держава: сучасні тенденції та перспективи розвитку в Україні : Автореферат дисертації кандидата політичних наук : Спеціальність 23.00.02 – політичні інститути та процеси (політичні науки) / А.П. Супруненко. – Сімферополь, 2009. / [Електронний ресурс] : Веб-сайт Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua.
51. Любохинець Л.С. Інституційні аспекти становлення соціальної держави за умов ефективної соціальної політики / Л.С. Любохинець // Вісник соціально-економічних досліджень. – 2012. – Вип. 1 (44). – С. 87–93.
52. Головащенко О.С. Соціальна та правова держави : аналіз співвідношення моделей / О.С. Головащенко // Електронне фахове видання «Форум права». – 2010. – № 1. – С. 50–55. / [Електронний ресурс] : Веб-сайт Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2010-1/10gocacm.pdf
53. Кочеткова Л.Н. Теория социального государства Лоренца фон Штейна / Л.Н. Кочеткова // Философия и общество – 2008. – Вып. 3 (51). – С. 69–79.
54. Материалы Всероссийской научной конференции «Россия: путь к социальному государству» 6 июня 2008 г. – М. : Научный эксперт, 2008 / [Электронный ресурс] : Веб-сайт «Центр проблемного анализа и государственно-управленческого проектирования». – Режим доступа http://www.rusrand.ru/Dokladi1/Kochetkova.pdf .
55. Аблязов Д.Е. Соціальна, правова держава та права людини і громадянина / Д.Е. Аблязов // Електронне фахове видання «Форум права». – 2012. – № 1. – С. 10–14 / [Електронний ресурс] : Веб-сайт Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2012-1/12adelig.pdf.
56. Пищуліна О.М. Історична ретроспектива та сутність поняття «соціальна держава» / О.М. Пищуліна // Науково-аналітичний щоквартальний збірник. – 2009. –№ 3 (12). – С. 136–142.
57. Рябенко Є.М. Соціальна держава: поняття і характерні ознаки / Є.М. Рябенко // Гілея (науковий вісник) Збірник наукових праць. – 2010. – № 30 / [Електронний ресурс] : Веб-сайт Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gileya/2010_30/Gileya30/P3_doc.pdf.
58. Мельникова Н. Політична демократія у системі соціальної держави / Н. Мельникова // Вісник Львівського університету. Серія : Філософські науки. – 2002. – Вип. 4. – С. 137–142.
59. Общая теория права : учебник / Под общей редакцией А. С. Пиголкина. – М. : Издательствово МГТУ им. Н.Э. Баумана, – 1996. – С. 384.
60. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник / О.Ф. Скакун. – Х. : Консум. – 2001. – 656 с.
61. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права і держави : навчальний посібник / П.М. Рабінович. – Львів : Край, 2007. – 192 с.
62. Волинка К.Г. Теорія держави і права : навчальний посібник / К.Г. Волинка. – К.: МАУП, 2003. – 240 с.
63. Баглай М.В. Конституционное право Российской Федерации : Учебник для вузов / М.В. Баглай. – М.: Издательство НОРМА, 2002. – 800 с.
64. Яковюк І.В. Соціальна держава: питання теорії і шляхи її становлення: Автореферат дисертації кандидата юридичних наук: спеціальність 12.00.01 – теорія та історія держави і права ; історія політичних і правових учень / І.В. Яковюк. – Х., 2000. – 19 с.
65. Энцеклопедический юридический словарь / Под общей редакцией В.Е. Крутских. – М. : Издательский дом «ИНФРА-М», 1998. – 368 с.
66. Загальна теорія держави і права : підручник / За ред. М. В. Цвіка, О.В. Петришина. – Х. : Право. – 2009. – 584 с.
67. Крюков О.І. Соціальна політика як необхідна умова функціонування соціальної держави / О.І. Крюков // Актуальні проблеми державного управління. 2010. – № 1 (37) / [Електронний ресурс] : Веб-сайт Харківського регіонального інституту державного управління. – Режим доступу: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/apdu/2010-1/doc/1/04.pdf.
68. Обеспечение равенства полов : политика стран Западной Европы / Под ред. Ф. Гардинер. – М. : Идея–Пресс, 2000. – 312 с.
69. Погребняк С. Соціальна держава : обґрунтування концепції / С. Погребняк // Вісник академії правових наук України. – 2011. – № 2 (65). – С. 15–25.
70. Шумна Л. До проблеми принципів інституту соціального обслуговування / Л. Шумна // Вісник академії правових наук України . – 2011. – № 3 (66). – С. 197–205.
71. Бульба В. Соціальні функції держави: сучасні моделі реалізації в державному управлінні / В. Бульба // Публічне управління : теорія та практика. Збірник наукових праць. – 2011. – № 2 (6). – С. 13–19.
72. Социальное государство: концепции и сущность: антология / М. Каргалова, С. Калашников, А. Галкин. – М. : Огни, 2004. – 128 с.
73. Савченко І.Г. Соціальна відповідальність органів державної влади в умовах розбудови соціальної держави : Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління : спеціальність 25.00.01 – теорія та історія державного управління / І.Г. Савченко. – Х., 2007. – 18 с. / [Електронний ресурс]: Веб-сайт Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua.
74. Єрмоленко Д.О. Правовий статус людини і громадянина в Україні як соціальній державі : Дисертація кандидата юридичних наук : 12.00.01 / Д.О. Єрмоленко. – Х., 2002 . – 175 с.
75. Панченко М. Соціальна сфера і соціальна політика та їх співвідношення в аспекті державного управління соціальною сферою / М. Панченко // Актуальні проблеми державного управління. Збірник наукових праць Одеського регіонального інституту державного управління. – 2009. – № 2 / [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Apdu_o/2009_1/R_5/Panchenko.pdf .
76. Краковська А.Є. Соціальні права людини і громадянина як визначальна детермінанта еволюції соціальної функції держави / А.Є. Краковська // Вісник Донецького національного університету. Серія В : Економіка і Право. – 2009. – Вип. 2. – С. 394–399.
77. Антропологія права : філософський та юридичний виміри (стан, проблеми, перспективи) : Статті учасників Міжнародного «круглого столу», 3–5 грудня 2010 року м. Львів. − Львів : Галицький друкар, 2010. − 696 с.
78. Колодій А.М. Права людини і громадянина в Україні : навчальний посібник / А.М. Колодій, А.Ю. Олійник. − К. : Юрінком Інтер, 2003. − 332 с.
79. Лопушняк Г.С. Економіко-організаційні аспекти забезпечення і реалізації права на соціальний захист в Україні / Г.С. Лопушняк // Галицький економічний вісник. – 2011. – № 2 (31) / [Електронний ресурс] : Веб-сайт Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gev/2011_2/ECONOMICS_AND_MANAGEMENT/002.pdf.
80. Наливайко Л.Р. Теорія соціальної функції сучасної української держави в умовах політичних та економічних перетворень / Л.Р. Наливайко // Університетські наукові записки Хмельницького університету управління та права. – 2007. – № 1 (21) – С. 13–17.
81. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року // [Електронний ресурс] : Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi .
82. Богословська Ж.М. Зміст конституційного права людини і громадянина України на соціальний захист / Ж.М. Богословська // Держава і право. Збірник наукових праць. – 2009. – № 46. – С. 181–188.
83. Матеріали круглого столу з обговорення проблеми соціальних стандартів / [Електронний ресурс] : Офіційний веб-сайт Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національної академії наук України. – Режим доступу : http://www.idss.org.ua/arhiv/stenogramma.htm.
84. Политика доходов и заработной платы / Под ред. П.В. Савченко и Ю.П. Кокина. – М.: Юристъ, 2000. – 456 с. / [Електронный ресурс] : Веб-сайт «Библиотека учебной и научной литературы». – Режим доступа : http://sbiblio.com/biblio/archive/savchenko_politika/03.aspx .
85. Черчик Л.М. Теоретичні основи формування системи соціальних стандартів / Л.М. Черчик, Н.М. Ковальчук // Збірник наукових праць Луцького національного технічного університету. Економічні науки. Серія «Економічна теорія та економічна історія» : – 2011. – Вип. 8 (32) / [ Електронний ресурс] : Веб-сайт Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/en_etei/2011_8/35.pdf.
86. Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 48. – Ст. 409.
87. Жуковська А.Ю. Соціальні стандарти у сфері доходів населення / А.Ю. Жуковська // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – № 11 (101). – С. 181–190.
88. Меленюк В.О. Теоретичні основи державної соціальної політики в Україні / В.О. Меленюк // Держава та регіони. Науково-виробничий журнал. Серія : Державне управління. – 2009. – № 1 / [ Електронний ресурс] : Веб-сайт Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dtr/du/2009_1/files/DerzUpr_01_2009_Melenuk.pdf
89. Крусян А.Р. Україна як соціальна держава: концептуальні положення та конституційно-правові реалії / А.Р. Крусян // Актуальні проблеми політики : Збірник наукових праць. – 2012. – Вип. 44. – С. 35-48.
90. Державне управління та місцеве самоврядування : історія та сучасність : Збірник тез науково-практичної конференції за підсумками стажування слухачів, 21 вересня 2011 року. – Х. : Видавництво ХарРІ НАДУ «Магістр», 2011. – 224 с.
91. Козій Т. Соціальна політика як знаряддя реалізації системи соціального захисту / Т. Козій // Економічний вісник університету// Збірник наукових праць. – 2009. – Вип. 13. / [ Електронний ресурс] : Веб-сайт Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Evu/2009_13/Koziy.pdf.
92. Слезингер Г.Э. Социальная экономика / Г.Э. Слезингер. – М. : Издательство «Дело и сервис», 2001. – 368 с.
93. Лавроненко В.А. Особливості державної політики у сфері соціального розвитку України / В.А. Лавроненко // Держава та регіони. Науково-виробничий журнал. Серія : Державне управління. – 2010. – № 3. / [ Електронний ресурс] : Веб-сайт Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dtr_du/2010_3/files/DU310_42.pdf
94. Скуратівський В. Правовий вимір діяльності соціальної держави / В. Скуратівський, А. Скуратівський // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. – 2007. – № 4. – С. 184–192.
95. Барсуков А. В. Регіональна соціальна політика та інформаційне забезпечення її формування та реалізації: Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук : спеціальність 08.09.01 – демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. – Львів., 2006. – С. 215.
96. Аналіз бідності та соціальних наслідків економічної кризи в Україні / Е. Лібанова, Л. Черенько, В. Саріогло. / Під загальною редакцією Бена Слея. К., 2010. – 62 с.
97. Лукашова О.А. Пошук нової парадигми: подолання крайнощів/ Лукашова О.А. // Права людини і громадянина: проблеми реалізації в Україні. – К. : Інком, 1998. – с. 29
98. Шаптала Н. Гарантії забезпечення соціального захисту прав людини : практика Конституційного Суду України / Н. Шаптала / [ Електронний ресурс] : Офіційний веб-сайт Конституційного Суду України . – Режим доступу : http://www.ccu.gov.ua/uk/publish/article/163001
99. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права від 16 грудня 1966 року // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/995_042
100. Куліш Н.Б. Перспективи розвитку системи соціального захисту населення (на основі аналізу запровадження міжнародного досвід управління розвитком / Н.Б. Куліш // Управління розвитком. – 2011. – № 10 (107). – С. 33–35
101. Шумило М. Криза джерел права соціального забезпечення як причина кодифікації пенсійного законодавства / М. Шумило // Держава і право. – 2010. – Вип. 49. – С. 304–308.
102. Карпенко Н.М. Соціальний захист населення: стан та основні проблеми / Н.М. Карпенко // Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету (економічні науки). – 2012. – № 2 (18). – Т. 5. – С. 181–188.
103. Пиголенко І.В. Проблема безробіття працездатного населення в умовах трансформаційної економіки / І.В. Пиголенко, В.В. Мехрані // Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Політологія. Соціологія. Право. – 2011. – № 3 (11) – С. 80–85.
104. Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003. № 1058-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 49. – Ст. 376.
105. Кравченко М.В. Накопичувальна система як інструмент соціального захисту громадян / М.В. Кравченко // Електронне фахове видання Державне управління: теорія та практика. – 2010. – № 1 / [Електронний ресурс] : Веб-сайт Національної академії державного управління при Президенті України. – Режим доступу: http://www.academy.gov.ua/ej/ej11/txts/10kmvszg.pdf
106. Халецька А. Напрями реформування системи соціального захисту населення / А. Халецька // Публічне управління : теорія та практика. – 2012. – № 1. – С. 3–6.
107. Малихіна Я.А. Юридичні гарантії прав і свобод людини та громадянина / Я.А. Малихіна // Вісник Харківського національного університету. Серія «Право». – 2011. – № 945. – С. 77–81.
108. Бєлкін Л.М. Проблеми соціального забезпечення громадян в умовах нестабільності законодавства / Л.М. Бєлкін // Вісник Донецького національного університету. Серія В : Економіка і Право. – 2010. – Вип. 2. – С. 562-569
109. Общая теория права и государства: Учебник / Под редакцией В.В. Лазарева. – 2-е издание, переработанное и дополненное. – М. : Юристъ, 1996. – 472 с.
110. Брауде И.Л. К вопросу об объекте правоотношения по советскому гражданскому праву / И.Л. Брауде // Советское государство и право. – 1974. – № 1. – С. 57–58.
111. Халфина Р.О. Методологический аспект теории правоотношения / Р.О. Халфина // Советское государство и право. – 1971. – № 10. – С. 20–27.
112. Халфина Р.О. Общее учение о правоотношениях. – М. : Юр. лит., 1974. –351 с.
113. Соболь Є.Ю. Адміністративно-правовий механізм реалізації соціального захисту населення / Є.Ю. Соболь // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2011. – № 1 (2) – С. 111–120.
114. Кузьмина Т.М. Cоветское право социального обеспечения / Т.М. Кузьмина. – Саратов : Издатательство Саратовского университета, 1982. – 127 с.
115. Синчук С. Щодо питання про обґрунтування сфери соціально-забезпечувальних відносин / С. Синчук // Вісник Львівського університету. Серія юридична. 2011. – Вип. 53. – С. 246–254.
116. Стаховська Н.М. Відносини в праві соціального забезпечення: Автореферат дисертації кандидата юридичних наук : спеціальність 12.00.05 – трудове право; право соціального забезпечення / Н.М. Стаховська. – К., 2000. – 21 с. / [Електронний ресурс]: Веб-сайт Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua.
117. Право социального обеспечения России : учебник / М.О. Буянова, К.Н. Гусов и др.; ответственный редактор К.Н. Гусов. – М. : Проспект, 2011. – 640 с.
118. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18 січня 2001 року № 2240-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 14. – Ст. 71.
119. Мачульская Е. Е. Право социального обеспечения – М. : Международный центр финансово-экономического развития, – 1997. – 182 с.
120. Татаренко Г.В. Договірне регулювання пенсійного забезпечення в Україні : Монографія / Татаренко Г.В. – Луганськ : Видавництво «Література» 2011. – 220 с.
121. Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 9 липня 2004 року № 1057-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 47 – 48. – Ст. 372.
122. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року № 1618-IV // Офіційний вісник України. – 2004. – № 16. – Ст. 1088.
123. Ярошенко І.С. Право соціального забезпечення : Навчальний посібник / І.С. Ярошенко. – К. : КНЕУ, 2005. – 232 с.
124. Трудовое процедурно-процессуальное право: Учебное пособие / Под ред. В. Н. Скобелкина. – Воронеж: Издательство Воронежского государственного университета, 2002. –504 с.
125. Право социального обеспечения: учебник / [М.О. Буянова, КН. Гусов, С.И. Кобзева, З.А. Кондратьева, В.К. Миронов, В.Н. Толкунова и др. ]. –. М.: ПБОЮЛ Грачев С.М., 2001. – 328 с.
126. Протасов В.Н. Юридическая процедура. / В.Н. Протасов – М.: Юридическая литература, 1991. – 79 с.
127. Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 16. – Ст. 200
128. Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13 січня 2005 р. № 2342-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 6. – Ст. 147.
129. Закон України «Про соціальні послуги» від 19 червня 2003 року № 966-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 45. – Ст. 358.
130. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок без