ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СВОБОДИ ПЕРЕСУВАННЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ У ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

ПОЛІВАНОВА ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА

УДК 341.231.14 : 061.1

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СВОБОДИ ПЕРЕСУВАННЯ
ФІЗИЧНИХ ОСІБ У ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ

Спеціальність: 12.00.11 – міжнародне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Муравйов Віктор Іванович
доктор юридичних наук, професор

Київ – 2011
ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
3

ВСТУП
5

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ СВОБОДИ ПЕРЕСУВАННЯ ФІЗИЧИХ ОСІБ У ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ
13
1.1 Концептуальні засади свободи пересування осіб у Європейському Союзі 13
1.2 Становлення свободи пересування фізичних осіб у Європейському Союзі 40
1.3 Організаційно–правовий механізм забезпечення свободи
пересування фізичних осіб у Європейському Союзі 61
Висновки до розділу 1
83
РОЗДІЛ 2. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СВОБОДИ ПЕРЕСУВАННЯ ГРОМАДЯН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ТА ПРИРІВНЯНИХ ДО НИХ ОСІБ 85
2.1 Свобода пересування працівників та самозайнятих осіб 85
2.2 Особливості правового регулювання вільного пересування
економічно неактивних осіб 113
2.3 Правові підстави обмеження свободи пересування осіб у
Європейському Союзі 130
Висновки до розділу 2
140
РОЗДІЛ 3. ПОШИРЕННЯ СВОБОДИ ПЕРЕСУВАННЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ НА ГРОМАДЯН ТРЕТІХ КРАЇН 143
3.1 Нормативно–правове регулювання свободи пересування
громадян третіх країн на території Європейського Союзу 143
3.2 Співробітництво України і Європейського Союзу у сфері
вільного пересування осіб 171
3.3 Правові засади запровадження безвізового режиму між
Європейським Союзом і Україною 180
Висновки до розділу 3 190
ВИСНОВКИ 192
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 198

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ДЄС Договір про Європейський Союз (зі змінами
і доповненнями, внесеними Лісабонським
договором)
ДЗЄС Договір про заснування Європейського
співтовариства
ДЗЄЕС Договір про заснування Європейського
економічного співтовариства
ДФЄС Договір про функціонування Європейського
Союзу
ЄАВТ Європейська асоціація вільної торгівлі
Євратом Європейське співтовариство з атомної енергії
ЄЕП Єдиний економічний простір
ЄЕС Європейське економічне співтовариство
ЄЄА Єдиний європейський акт
ЄОВС Європейське об’єднання з вугілля та сталі
ЄП Європейський Парламент
ЄС Європейський Союз
ЗДПЛ Загальна декларація прав людини
ЛД Лісабонський договір
МОП Міжнародна організація праці
Пакт Міжнародний пакт про громадянські та
політичні права
ШЗ Шенгенська зона
ШУ Шенгенська угода

ВСТУП

Актуальність теми дисертаційного дослідження. Створення Європейського Союзу (ЄC) з його особливою системою правових норм відкрило нові можливості для економічного, соціального, політичного та правового розвитку держав-членів і континенту в цілому. Свобода пересування осіб є однією з чотирьох фундаментальних свобод, гарантованих правом ЄС, що включає право особи жити й працювати в державах – членах цього інтеграційного об’єднання. Запроваджена Договором про Європейське Економічне Співтовариство (ЄЕС) 1957 р. свобода пересування осіб пройшла еволюцію від свободи пересування працівників до створення в 1992 р. інституту європейського громадянства. Спочатку свобода пересування була спрямована на економічно активних осіб та членів їхніх сімей, але сьогодні право вільного пересування надається також студентам, пенсіонерам та громадянам Союзу в цілому.
Питання правового регулювання свободи пересування фізичних осіб у ЄС стосується як громадян держав – членів ЄС, так і громадян третіх країн. Дослідження цих питань є актуальним і має практичне значення, оскільки аналіз правового регулювання свободи пересування осіб у ЄС полегшить розуміння інтеграційних процесів, що відбуваються в цьому об’єднанні, з правового погляду, а також надасть можливість прогнозувати їх розвиток у майбутньому. Крім того, питання особливостей регулювання свободи пересування фізичних осіб тісно пов’язане з удосконаленням правового поля для пересування українських громадян на території держав – членів Європейського Союзу. Попри те, що Україна не є членом ЄС, українські громадяни мають право використовувати переваги свободи пересування територією останніх як громадяни третьої країни. Дослідження процесу становлення та особливостей регулювання свободи пересування осіб у Європейському Союзі дасть можливість: по-перше, завершити процес гармонізації законодавчої бази України як основи використання існуючих переваг свободи пересування осіб у ЄС українськими громадянами, зі стандартами та вимогами Європейського Союзу, по-друге – запозичити позитивний досвід правового регулювання міграційних процесів, по-третє – визначити проблеми, помилки, негативи політики держав, які нещодавно стали членами об’єднання, у сфері забезпечення вільного пересування осіб та уникнути їх.
Актуальність теми дослідження зумовлена також недостатнім рівнем її вивчення у вітчизняній науці. Певні аспекти особливостей правового регулювання пересування фізичних осіб у Європейському Союзі можна знайти у працях таких вітчизняних авторів як В. Антипенко, M. Аракелян, О. Вишняков, А. Баєв, В. Будкін, В. Василенко, Л. Віткін, Л. Грицаєнко, І. Грицяк, Б. Губський, С. Гусєвський, П. Демчук, В. Денисов, А. Дмитрієв, С. Кашкін, О. Києвець, В. Копійка, М. Кузьмін, З. Макаруха, С. Максименко, М. Микієвич, В. Муравйов, Р. Петров, О. Святун, М. Сірант, К. Смирнова, Л. Тимченко, Л. Фалалєєва, А. Фастовець, А. Федорова та ін.
У дослідженні проаналізовано ідеї, концепції та правові підходи до проблеми правового регулювання свободи пересування фізичних осіб у Європейському Союзі закордонних авторів: Т. Бланшет, П. Боуелса, І. Борути, А. Геддеса, Г. Дейвіса, Е. Дейтрона, В. Кернза, Г. Кнауса, Н. Мусіса, Н. Муссіна, Л. Сімаги, А. Татама, Й. Тачинської, Ф. Тоді, Т. Хартлі, Л. Хоффманна та ін.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках наукової теми «Правові засади співпраці України з міжнародними інтеграційними об'єднаннями: теорія і практика», що є частиною планової теми Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Україна у міжнародних інтеграційних процесах» №11БФ048-01.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є визначення особливостей правового регулювання свободи пересування фізичних осіб у Європейському Союзі. Для досягнення поставленої мети дисертантові належало вирішити такі завдання:
- проаналізувати положення доктрини міжнародного права та існуючі підходи до визначення поняття «свобода пересування осіб»;
- визначити поняття «свободи пересування фізичних осіб в Європейському Союзі»;
- висвітлити та проаналізувати процес становлення свободи пересування осіб у ЄС;
- визначити та дослідити організаційно-правовий механізм ЄС щодо забезпечення свободи пересування осіб;
- розкрити зміст поняття та правові засади свободи пересування працівників;
- окреслити правові умови реалізації свободи пересування у ЄС економічно неактивних громадян;
- охарактеризувати підстави обмеження права на свободу пересування фізичних осіб у праві ЄС;
- узагальнити й висвітлити специфіку регулювання свободи пересування громадян третіх країн на території ЄС;
- охарактеризувати правовий механізм регулювання відносин між Україною і ЄС щодо свободи пересування українських громадян на території ЄС;
- розкрити й проаналізувати актуальні питання запровадження безвізового режиму між ЄС і Україною.
Об’єктом дослідження є правові відносини, пов’язані з реалізацією свободи пересування фізичних осіб у Європейському Союзі, що визначаються установчими договорами ЄС, актами його інститутів та судовою практикою.
Предметом дослідження є аналіз сучасних правових засад свободи пересування фізичних осіб у Європейському Союзі, зокрема правових норм, що регулюють:
- свободу пересування осіб – громадян ЄС;
- свободу пересування працівників, які є громадянами ЄС, та членів їхніх сімей, що є громадянами третіх країн;
- свободу пересування громадян третіх країн на території ЄС.
Методи дослідження. Методологічне підґрунтя дисертації спирається на застосування в дослідженні комплексу наукових методів та підходів, властивих
правознавству загалом і, зокрема, науці міжнародного права, насамперед – системно-структурного, діалектичного, формально-юридичного, порівняльно-правового тощо.
Головним у цій системі виступає загальнонауковий діалектичний метод, що дає можливість дослідити проблему в єдності її соціального змісту та юридичної форми, а також здійснити системний аналіз становлення та формування поняття свободи пересування осіб у ЄС.
Методологія дослідження передбачала використання таких загальновизнаних методів як історично-правовий, логічний, метод системного і порівняльно-правового аналізу, статистичний і прогностичний, а також формально-логічний. Комплексний підхід до аналізу досліджуваних питань і використання зазначених методів дали змогу всебічно розглянути правове регулювання свободи пересування осіб у ЄС, визначити його особливості й зробити висновки щодо перспектив поширення свободи пересування осіб на Україну у зв’язку з підготовкою угоди про асоціацію.
Порівняння та критичний аналіз різних, інколи цілком протилежних, точок зору й різнопланової аргументації юристів-міжнародників (які представляють переважну більшість фахівців, а також основні течії науки міжнародного права), політиків, представників правлячих кіл різних держав сприяли опрацюванню в дисертації авторської концепції досліджуваної теми. У дисертаційному дослідженні були використані положення міжнародних договорів і правових актів ЄС, практика Суду ЄС, законодавчі акти України.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи полягає, насамперед, у тому, що остання є першим у вітчизняній правовій науці спеціальним комплексним дослідженням особливостей правового регулювання свободи пересування фізичних осіб у Європейському Союзі. Основні результати дисертації, які відображають наукову новизну дослідження і виносяться на захист як особистий внесок дисертанта:
- уперше здійснено, виходячи з положень законодавства ЄС, комплексне дослідження поняття свободи пересування осіб, яке дало підстави стверджувати, що основу договірного механізму регулювання свободи пересування осіб у ЄС становлять: установчі договори ЄС; угоди між ЄС і третіми країнами чи міжнародними організаціями; угоди між державами-членами і державами, що не є членами цього інтеграційного утворення;
- встановлено, що в міжнародному праві набула поширення точка зору, згідно з якою свобода пересування є невід’ємним правом будь-якої людини і його вільна реалізація здійснює безпосередній вплив на можливість людини користуватися й іншими правами;
- запропоновано, в результаті аналізу існуючих підходів до розкриття змісту поняття «свобода пересування осіб» в установчих договорах, нормативно-правових актах ЄС, а також практиці Суду ЄС, визначення терміна «свобода пересування фізичних осіб у Європейському Союзі» як права громадян ЄС, а також членів їхніх сімей на законних підставах здійснювати вільне пересування і проживання у ЄС, працевлаштування, економічну діяльність та користуватися всіма соціальними правами в кожній державі – члені ЄС. Це право поширюється як на найманих працівників та осіб, що користуються правом на створення підприємств, так і на осіб, які надають послуги, економічно неактивних осіб (студентів, пенсіонерів тощо) і громадян третіх держав та членів їхніх сімей, які користуються правами у сфері вільного пересування, еквівалентними правам громадян Союзу, на основі угод, укладених Союзом та його державами-членами, з однієї сторони, і цими третіми державами – з другої;
- виявлено, що процес формування свободи пересування фізичних осіб у ЄС розпочався з Договору про заснування Європейського об’єднання вугілля та сталі 1951 р. як першого установчого договору ЄС. Проте до прийняття Єдиного Європейського акту (ЄЄА) правова регламентація стосувалася виключно пересування працівників (як громадян держав – членів Союзу, так і громадян третіх країн). Маастрихтський договір закріпив принцип громадянства ЄС, що стало основою свободи пересування громадян ЄС, а це, у свою чергу, слугувало передумовою створення простору свободи, безпеки та юстиції, у якому свобода пересування осіб поширюється і на громадян третіх кран;
- проаналізовано положення нового Регламенту 492/2011 від 5 квітня 2011 р. Європейського парламенту та Ради щодо свободи пересування працівників у межах Союзу, який кодифікував законодавство ЄС у цій сфері та удосконалив існуючі механізми правового регулювання пересування працівників;
- доведено, що правом на свободу пересування осіб можуть користуватися не лише працівники, а й економічно неактивні громадяни (студенти, пенсіонери, люди з обмеженими можливостями), якщо вони мають достатні засоби для існування і не є тягарем для системи соціального забезпечення;
- визначено, що громадяни третіх держав, які на законних підставах перебувають на території держав – членів ЄС, також володіють правом на вільне пересування;
- дістала подальшого розвитку точка зору про те, що Угода про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС, а також Угода про спрощення оформлення віз не запроваджують правових підстав для вільного пересування громадян України територією ЄС, натомість громадяни держав – членів ЄС мають право вільно перебувати на території нашої держави протягом 90 днів;
- уперше встановлено, що співробітництво Європейського Союзу та України в напрямі поширення свободи пересування осіб у контексті підписання угоди про асоціацію та запровадження безвізового режиму для подорожей громадян України до держав – членів ЄС має зосереджуватися на: підтримці розвитку української системи захисту персональних даних; розвиткові необхідних законодавчої та інституційної рамок у сфері управління міграцією; продовженні візового діалогу, розробці відповідних умов для запровадження у довгостроковій перспективі безвізового режиму між Україною і Європейським Союзом; забезпеченні повної імплементації угод між Україною і ЄС про спрощення оформлення віз та реадмісію осіб; розробці, впровадженні й удосконаленні стратегії, правової бази та процедури інтегрованого управління кордонами.
Практичне значення одержаних результатів. Однією з перешкод для реалізації поступової інтеграції України до Європейського Союзу є необхідність гармонізації українського законодавства у сфері пересування осіб із правом ЄС. Оскільки без глибокого знання особливостей правового регулювання свободи пересування осіб у ЄС неможливо виявити оптимальні правові форми та механізми її здійснення, результати даного дослідження можуть бути використані в процесі самої гармонізації. Питання свободи пересування у Європейському Союзі у вітчизняній та зарубіжній літературі розкривається досить стисло, а отже є актуальним для української правової науки в цілому, а не тільки для науки міжнародного права, адже регулювання цього питання не обмежується використанням лише міжнародно-правових інструментів – воно впливає і на різні галузі внутрішнього права України.
Практичне значення роботи полягає в тому, що сформульовані в дисертації висновки й теоретичні положення можуть сприяти подальшому розвиткові вітчизняної науки, зокрема науки європейського права, а результати дослідження можуть бути використані для подальших наукових досліджень, пов’язаних з інтеграцією України до Європейського Союзу, а також у сфері вивчення права ЄС. Пропозиції та висновки, сформульовані за результатами даного дисертаційного дослідження, можуть бути використані у навчальному процесі при вивченні курсу «Право Європейського Союзу», а також при викладанні спеціальних курсів і підготовці наукових розробок, навчальних посібників, що стосуються не тільки проблем міграції, а й прав людини в цілому.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та висновки дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри міжнародного права Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі.
Результати дослідження, принципи та положення роботи були представлені на науково-практичних конференціях: ІV науково-практичній конференції студентів УАЗТ «Система права СОТ: її вплив на розвиток світового господарства та можливі економічні наслідки вступу України до СОТ» (Київ, 25 березня 2004 р.) (тези опубліковано), ІХ міжнародній науково-практичній конференції «Моделі та стратегії євроінтеграції України: економічний і правовий аспекти» (Київ, 30 травня 2006 р.) (тези опубліковано), VIII міжнародній науково-практичній конференції молодих науковців «Транснаціоналізація міжнародної економіки та пошук шляхів інноваційної співпраці» (Київ, 15 квітня 2008 р.) (тези опубліковано).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладено у чотирьох наукових статтях у фахових виданнях і тезах доповідей на трьох науково-практичних конференціях.
Структура та обсяг дисертації. Структура дисертації зумовлена специфікою мети, завдань та предмету дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, дев’яти підрозділів, висновків та списку використаної літератури. Загальний обсяг дисертації становить 233 сторінки, із них 35 сторінок – список використаної літератури з 290 найменувань.

bibliography

ВИСНОВКИ

В результаті проведеного дисертаційного дослідження можна зробити такі висновки:
1. Свобода пересування осіб є фундаментальним та невід’ємним правом людини, здатність на вільну реалізацію якого є передумовою для користування цілим рядом інших прав людини. Така позиція знайшла своє відображення у значній кількості міжнародно-правових договорів, в першу чергу в Загальній декларації прав людини 1948 р., Міжнародних пактах 1966 р. та інших міжнародних документах.
Свобода пересування фізичних осіб у Європейському Союзі охоплює комплекс прав громадян ЄС, а також членів їхніх сімей на вільне пересування, проживання, працевлаштування, економічну діяльність та використання всіх соціальних прав у кожній державі – члені Європейського Союзу, незважаючи на державну належність цих громадян. Це стосується найманих працівників, осіб, які здійснюють право на створення підприємств, осіб, що надають послуги, економічно неактивних осіб (студентів, пенсіонерів тощо), а також громадян третіх держав та членів їхніх сімей, які на основі угод, укладених ЄС та його державами-членами, з однієї сторони, і цими третіми державами, з другої, користуються правами у сфері вільного пересування, еквівалентними правам громадян Європейського Союзу.
2. Найбільших успіхів щодо запровадження вільного пересування осіб на своїй території досягнуто саме в рамках такого інтеграційного об’єднання як Європейський Союз. Вперше ця ідея знайшла своє відображення в Договорі про заснування Європейського об’єднання вугілля та сталі 1952 р., положеннями якого передбачалося право працівників в галузі видобутку вугілля та сталеварної промисловості вільно пересуватися та працевлаштовуватися в державах-членах ЄОВС. Підписання Договору про заснування Європейського економічного співтовариства започаткувало становлення свободи пересування осіб, в першу чергу працівників в усіх інших галузях економіки. З утворенням Митного союзу була досягнута лібералізація пересування працівників, а також свобода підприємництва й надання послуг у сфері промисловості й торгівлі. Єдиний європейський акт (ЄЄА) офіційно закріпив поняття «свобода пересування осіб», вкладаючи у саме поняття ліквідацію прикордонного контролю, гармонізацію міграційного права та права на притулок, свободу працевлаштування та утворення фірм громадянами ЄС. Договір про Європейський Союз 1992 р. запровадив інститут європейського громадянства, відповідно до якого всі громадяни держав-членів ЄС, а не тільки працівники, отримують право на вільне пересування та вибір місця проживання в ЄС.
3. Основу організаційно-правового механізму забезпечення свободи пересування фізичних осіб складають положення установчих договорів, угоди між ЄС та третіми країнами чи компетентними міжнародними організаціями про партнерство і співробітництво, про реадмісію, двосторонні угоди між державами-членами ЄС та окремими третіми країнами.
Інституційний механізм забезпечення свободи пересування осіб в Європейському Союзі складають Європейський Парламент, Рада та Комісія ЄС, наділені відповідними повноваженнями. Статтею 289 ДФЄС чітко визначені поняття звичайної та спеціальної законодавчих процедур, в межах яких приймаються регламенти, директиви, рішення, рекомендації та висновки, що формують законодавство Європейського Союзу в сфері, що розглядається.
4. Як було зазначено вище, свобода пересування працівників став тим наріжним каменем, який був закладений під час перших зародків інтеграційний процесів на європейському континенті. Запроваджуючи свободу пересування для громадян держав-членів для пошуку роботи та працевлаштування, батьки-засновники ЄС мали спочатку за мету вирішення своїх власних потреб на ринку праці: наприклад, Німеччини відчувала дефіцит робочої сили, а Італія страждала від значних обсягів безробіття. З часом ці права працівників були доповнені різними соціальними правами та пільгами, працівники-мігранти отримали можливість брати участь в управлінні підприємством, на якому вони працюють, а згодом вони змогли реалізовувати і своє право на повагу сімейного життя, оскільки право на вільне пересування разом з ними отримали і члени їхніх сімей.
Необхідно звернути увагу на той факт, що перше десятиріччя ХХІ ст. стало переломним етапом для європейської інтеграції. У 2004 р. кількість держав-членів ЄС зросла на 10 держав, а в 2007 р. – ще на 2. У результаті до Європейського Союзу увійшли держави, які є постачальниками робочої сили до «старих» держав-членів. Тому на порядку денному інститутів Європейського Союзу постала необхідність перегляду чинних на той момент актів вторинного законодавства ЄС стосовно вільного пересування працівників. Результатом цього стали Директива 2004/38 та Регламент 492/2011, які фактично кодифікували існуючі правові норми в зазначеній сфері правовідносин. Водночас Комісія неодноразово акцентувала увагу на фактах, коли формально держави-члени гарантують свободу пересування та працевлаштування працівників з інших держав-членів, проте встановлюють доволі складні процедури та правила отримання дозволів на проживання та працевлаштування для таких працівників. Отже, в наш час проблема забезпечення свободи пересування працівників є проблемою імплементації державами-членами своїх зобов’язань за вторинним правом ЄС, а також притягнення до відповідальності держав-членів, їх фізичних та юридичних осіб, які створюють штучні перешкоди для цих процесів.
5. Свобода пересування економічно неактивних громадян та вільний вибір ними місця проживання фактично стала результатом прийняття Договору про Європейський Союз 1992 р. та передбаченого ним інституту громадянства ЄС. Таким чином, студенти, пенсіонери та люди із обмеженими можливостями мають повне право вільно обирати для себе місце отримання вищої освіти та місце проживання на умовах, однакових із громадянами приймаючої держави, якщо вони володіють достатніми фінансовими ресурсами, а також медичної страховкою, щоб не бути тягарем для системи соціального забезпечення приймаючої держави.
Проте остання практика Суду ЄС свідчить про те, що приймаючі держави все ж таки намагаються запроваджувати певні обмеження та додаткові умови, які мають на меті зменшити кількість таких осіб.
6. Що стосується підстав обмеження права на свободу пересування фізичних осіб в праві Європейського Союзу, то можна констатувати, що установчі договори, а також Директива 2004/38 містять їх вичерпний перелік: державна політика, безпека, охорона здоров’я, перебування на державній службі. Проте жодних роз’яснень, які дії та ситуації можуть розглядатися як такі, що стосуються зазначених підстав. Отже, неодноразово ключову роль щодо визначення цих обставин відігравав Суд ЄС. Крім того, наразі громадяни двох держав, що приєдналися до ЄС у 2007 р., Румунії та Болгарії не мають можливість вільно працевлаштовуватися в ЄС. Обмеження щодо таких осіб будуть зняті лише наприкінці 2012 р., і лише з 2014 р. всі громадяни всіх держав-членів матимуть рівні права на ринку праці ЄС.
7. Вільне пересування громадян третіх країн в ЄС підпадають під правову основу, відмінну від тієї, під яку підпадають громадяни Європейського Союзу. Це, насамперед, положення Розділу IV ДФЄС про візи, притулок, імміграцію та інші положення ДФЄС, пов’язані з вільним пересуванням осіб. До правових засад регулювання свободи пересування в ЄС осіб, що є громадянами третіх країн, належать також, в першу чергу, директиви, що були прийняті з метою регулювання свободи пересування в ЄС певних груп громадян третіх держав, та регламенти Ради ЄС.
Аналізуючи рівень правової регламентації свободи пересування осіб з третіх країн на території Європейського Союзу зроблено висновок, що за останні роки Союз доклав зусиль по гармонізації режиму вільного пересування та проживання громадян з третіх країн на території держав-членів. Крім того, на порядку денному стоїть створення механізму правового регулювання щодо відносин сезонного працевлаштування та внутрішньокорпоративних трансферів, а також запровадження уніфікованих процедур звернення за дозволом на постійне проживання, який би одночасно був дозволом на працевлаштування та діяв на території всіх держав-членів ЄС.
8. Правові засади співробітництва України з Європейським Союзом в сфері свободи пересування осіб ґрунтуються на положеннях Угоди про партнерство та співробітництво між Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами та Україною, Угоди про спрощення оформлення віз, Угоди про реадмісію, угод про малий прикордонний рух з державами-членами ЄС, які є сусідами нашої держави. Враховуючи ту обставину, що Україна ще в 2005 р. в односторонньому порядку скасувала візи для короткострокових поїздок громадян ЄС, то питання вільного пересування осіб головним чином є важливим саме для вітчизняних громадян.
9. Гармонізація українського законодавства з правом Європейського Союзу щодо пересування осіб повинна, перш за все, здійснюватися в напрямку досягнення безвізового режиму з ЄС.
Наступні законодавчі напрями потребують ретельної уваги для досягнення мети безвізового режиму з Європейським Союзом: міграційна політика, безпека документів, захист персональних даних, управління кордонами та антикорупційна політика.
Критерії для запровадження безвізового режиму в’їзду в ЄС для громадян третіх країн (для перебування протягом 90 діб) визначені в Регламенті Ради 539/2001 від 15 березня 2001 р. Тут береться до уваги не лише здатність держави-претендента на безвізовий режим управляти своїми кордонами та контролювати міграційні потоки. Не останню роль в цьому зв’язку відіграє здатність такої держави забезпечувати адекватний рівень боротьби із корупцією в різних сферах суспільного життя, надавати захист прав різних категорій фізичних осіб, які перебувають на її території. Всі ці положення були включені до Плану дій для України з лібералізації візового режиму.
Наприкінці 2011 р. Україна завершила виконання Фази 1 Плану дій. Лише за умови позитивної оцінки з боку експертів ЄС результатів виконання цієї Фази, тобто прийняття необхідної законодавчої бази, можна буде говорити про перехід до реалізації Фази 2, яка полягає саме у втіленні в життя всіх зазначених нормативно-правових актів, що повинно мати результатом отримання всіма громадянами України можливості вільно, без віз, пересуватися територією держав-членів ЄС.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Азаров А. Права человека: международные и российские механизмы защиты / Азаров А., Ройтер В., Хюфнер К. - М. : Московская школа прав человека, 2003. – 392 c.
2. Американська декларація прав та обов’язків людини від 1948 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: http://www.cidh.oas.org/Basicos/English/Basic2.American%20Declaration.htm.
3. Американська конвенція про права людини від 1969 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: http://www.cidh.oas.org/Basicos/English/Basic3.American%20Convention.htm.
4. Африканська хартія прав людини та народів від 1981 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: http://www1.umn.edu/humanrts/instree/z1afchar.htm.
5. Баев А.В. Свобода передвижения граждан и приравненных к ним лиц в праве Европейского Союза : . дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.10 / Баев Александр Владимирович.- М. : , 2008.- 197 с.
6. Балабанов М. Личная свобода (Неприкосновенность личности, жилища, частной переписки и свобода передвижения). / Балабанов М. — М. : Новый мир, 1903 . – 48 c.
7. Бесараба О. Регіоналізація Європи / О. Бесараба // Людина і політика. – 2000. - № 4. – С. 21 – 25.
8. Білан І. Огляд міжнародного законодавства в сфері регулювання захисту персональних даних / Білан І. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до докум.: http://www.uapp.org/legal_library/12/50.html.
9. Борута І. Міграційне право ЄС : навчальний посібник. / Борута І., Барський В.Р. - . К. ІМВ КНУ ім. Тараса Шевченка, 2004. – 131 с.
10. В поисках лучшей жизни украинцы массово отказываются от своей родины и уезжают за границу [Електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: http://rus.newsru.ua/ukraine/18jul2011/bestlife.html
11. Венская конвенция о дипломатических сношениях 1961 г. (Извлечение) // Международное право в документах : [учеб. пособие]/ Сост. Н.Т. Блатова, Г.М. Мелков. – 3-е изд., перераб. и доп. – М., 2000. – С. 192 – 206.
12. Визовые требования для граждан стран, не являющихся членами ЕС / Седеркопинский процесс. Проект финансируется Шведским агентством международного развития и сотрудничества. Политика ЕС [Електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: http://soderkoping.org.ua/page19783.html.
13. Вишняков О.К. Створення зони вільної торгівлі з ЄС: питання правового забезпечення. / О.К. Вишняков. – Митна справа. – 2011. - № 1 (73). – С. 17 – 24.
14. Віденська конвенція про представництво держав у їх відносинах із міжнародними організаціями універсального характеру 1975 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до докум.: http://uazakon.com/document/tpart20/isx20964.htm.
15. Внешнее измерение зоны свободы, безопасности и справедливости : сообщение Европейской Комиссии / Седеркопинский процесс. Проект финансируется Шведським агентством международного развития и сотрудничества. Политика ЕС [Електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: http://soderkoping.org.ua/page19783.html
16. Всеобщая декларация прав человека от 10 декабря 1948 г. // Международное право в документах : [учеб. пособие]/ Сост. Н.Т. Блатова, Г.М. Мелков. – 3-е изд., перераб. и доп. – М., 2000. – С. 101 – 106.
17. Гаряча Юлія Петрівна. Правові засади внутрішнього ринку Європейського Союзу. / Юлія Петрівна Гаряча. – Стратегічні пріоритети. – 2009. - № 1(10). – С. 275 – 279.
18. Гердеґен М. Європейське право : підручник / Матіас Гердеґен. – К. : К.І.С., 2008. – 528 с.
19. Грицяк І. А. Право та інституції Європейського Союзу : навч. посіб. / І. А. Грицяк ; Національна академія держ. управління при Президентові України. Центр правових та підприємницьких досліджень. – К. : К.І.С., 2006. – 300 с.
20. Губський Б. Євроатлантична інтеграція України / Б. Губський – К. : Логос, 2003. – 328 с.
21. Гусевский С.Л. Свобода передвижения лиц в условиях расширения Европейского Союза на Восток : дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.10. / Гусевский Сергей Львович. - Казань, 2007. - 173 с.
22. Дайнен Д. Дедалі міцніший союз. Курс європейської інтеграції / Десмонд Дайнен ; пер. з англ. – К. : К.І.С., 2006. – 696 с.
23. Дейвис Г. Право внутреннего рынка Европейского Союза : учеб. пособ. / Г. Дейвис ; пер.с англ. – К. : Знання – Прес, 2004. – 423 с.
24. Дейтон Э. История европейской интеграции: историография // История европейской интеграции (1945-1994 гг.). – М. : ИВИ РАН, 1995. – С. 267-280.
25. Декларация прав ребенка от 20 ноября 1959 г. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до докум.: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MU59001D.html.
26. Декларація про територіальний притулок 1967 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_316.
27. Демчук П. О. Міжнародні відносини та проблеми євроатлантичної інтеграції. навч. посіб. / П. О. Демчик. – К. : ППП, 2004. – 264 с.
28. Директива Совета 90/364/EEC от 28 июня 1990 г. о праве на проживание [Електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: http://eulaw.edu.ru/documents/legislation/svob_peredv/svoboda_pered6.htm.
29. Директива Совета 93/96/ EEC от 29 октября 1993 г. о праве студентов на проживание [Електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: http://eulaw.edu.ru/documents/legislation/social_law/prav_student_prozhiv.htm.
30. Дмітрієв А. І. Міжнародне публічне право / Дмітрієв А. І., Муравйов В. І. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – 336 с.
31. Договор о создании Европейского Союза (Маастрихстский договор) // Сборник международных правовых документов, регулирующих вопросы миграции. - М. : Международная организация по миграции, 1994. — С. 147-151.
32. Договор о создании Европейского Экономического Сообщества // Сборник международных правовых документов, регулирующих вопросы миграции. - М. : Международная организация по миграции, 1994. — С. 278-284.
33. Дэйвис К. Право Европейского Союза / К. Дэйвис; пер. со 2-го англ. изд. – К. : Знання, 2005. - 406 с.
34. Европейская Комиссия. Работаем сообща. Европейская политика соседства. / Европейская Комиссия. – Люксембург : Бюро официальных публикаций Европейских Комиссий, 2006. – 58 с.
35. Европейский союз : основополагающие акты в редакции Лиссабонского договора с комментариями / [авт. коммент. : С. Ю. Кашкин, А. О. Четвериков ; пер. : А. О. Четвериков]. - Москва : ИНФРА-М , 2008. – 696 с.
36. Европейское право. Право Европейского Союза и правовое обеспечение защиты прав человека: учеб. для вузов / отв. ред. Энтин Л. М. – 2-е изд., пересмотр. и доп. – М.: Норма, 2005. – 960 с.
37. Європейська інтеграція та Україна : навч.- метод. посіб. / за ред. Будкина В. С., Бураковського І.В., Віткіна Л.М. - К. : Макрос, 2002. – 480 с.
38. Європейський Союз: консолідовані договори. – К. : Port-Royal, 1999. – 206 с.
39. Євросередземноморська угода, що засновує асоціацію між Королівством Марокко, з однієї сторони, та Європейськими співтовариствами і їх державами-членами, з іншої сторони вiд 26.02.1996 [Електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: //http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
40. Закон України «Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України» (текст підписаний Головою Верховної Ради України 06.10.20011) [Електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc34?id=&pf3511=40391&pf35401=204232.
41. Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011. // Голос України. – 2011. - 25.10.2011. - № 199. С. 10.
42. Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - 09.04.2004 - № 15. стаття 232.
43. Закон України від 21 листоп. 2002 р. «Про Концепцію загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» : [Електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: //http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
44. Законодавче забезпечення руху до симетричного безвізового режиму між Україною та Європейським Союзом : Аналітична доповідь / Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: http://eu.prostir.ua/library/238323.html.
45. Звернення УГСПЛ стосовно обов'язкового зняття біометричних даних іноземців при видачі віз [Електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: http://eu.prostir.ua/news/234200.html
46. Зинченко Н.Н. Международное миграционное право: основы теории и практики. / Зинченко Н.Н. – М. : Научная книга, 2011. – 342 с.
47. Інституційне забезпечення міграційної політики держави / Національний інститут стратегічних досліджень [Електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: http://www.niss.gov.ua/monitor/januar2009/7.htm#_ftn18
48. Кант И. Метафизические начала учения о праве / И. Кант. // И. Кант. Собрание сочинений : в 8 т. – Т. 7. - М. : Чорро, 1994. – 495 с.
49. Картунов О., Лаптєв С. Західні теорії економічної та політичної інтеграції: спроби стислого аналізу / О.Картунов, С. Лаптєв. // Зовнішня торгівля. – 1999. - № 3 - 4. – С. 140 – 143.
50. Кернз В. Вступ до права Європейського Союзу: навч. посіб / Кернз В.; пер. з англ. – К. : Т-во «Знання», КОО, 2002. – 381 с.
51. Клименко Ю. Г. Свобода как правовая категория: дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.01. / Клименко Юрий Гаврилович. - Т., 2006. – 209 c.
52. Кодекс Сообщества о визах / Седеркопинский процесс. Проект финансируется Шведським агентством международного развития и сотрудничества. Политика ЕС [Електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: http://soderkoping.org.ua/page19783.html.
53. Комітет з парламентського співробітництва між Україною та ЄС. Робоча група з питань візової політики між Україною та ЄС. Спільна доповідь. – Київ, 2010. – 23 с.
54. Конвенция о применении Шенгенского соглашения от 14 июня 1985 года между Правительствами государств Экономического Союза Бенилюкс, Федеративной Республики Германии и Французской Республики о постепенной отмене контроля на общих границах // Сборник международных правовых документов, регулирующих вопросы миграции. — М. : Международная организация по миграции, 1994. — С. 325-354.
55. Конвенция о сокращении безгражданства от 30 августа 1961 г. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до докум.: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_240.
56. Конвенция, определяющая государство, ответственное за рассмотрение заявлений о предоставлении убежища, поданных в одном из государств-членов Европейских Сообществ (Дублинская конвенция) // Сборник международных правовых документов, регулирующих вопросы миграции. — М.: Международная организация по миграции, 1994. — С. 137-146.
57. Конвенції № 108 Ради Європи про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних та Додатковий протокол до неї від 28.01.1981 [Електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: http://zakon.nau.ua/doc/?code=994_326.
58. Конвенції проти тортур та інших жорстоких, нелюдських та принижуючих гідність видів поводження та покарання від 1984 [Електронний ресурс]. - Режим доступу до докум.: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_085.
59. Конвенція ООН проти корупції 2003 р.: [Електронний ресурс] // Режим доступу : //http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
60. Конвенція про громадянство заміжньої жінки 1957 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до докум.: http://www.owl.ru/win/docum/un/cit_con.htm
61. Конвенція про права дитини 1989 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до докум.: http://zakon.nau.ua/doc/?code=995_021.
62. Конвенція про статус апатридів 1954 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до докум.: http://www.un.org/russian/documen/convents/apatride.htm
63. Конвенція про статус біженців 1951 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_011&p=1291122170949756.
64. Конвенція Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми, 2005 р. (17.11.2005) [Електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: //http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
65. Конвенція, яка регулює деякі питання, пов’язані з колізією законів про громадянство 1930 [Електронний ресурс]. - Режим доступу до документу: http://lawrussia.ru/texts/legal_689/doc689a708x225.htm.
66. Копійка В. Європейський Союз: заснування і етапи становлення : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Копійка В., Шинкаренко Т. - К. : Видавничний Дім „Ін Юре”, 2001. – 448 с.
67. Костюченко Я.М. Правове регулювання співробітництва України і Європейського Союзу: дис.... канд. юрид. наук : 12.00.11 / Костюченко Ярослав Миколайович. — К., 2009. — 234 с.
68. Костюченко Я.М. Правове регулювання співробітництва України та Європейського Союзу: монографія. / Я.М. Костюченко ; під наук. кер. д-ра юрид. наук., проф. В. І. Муравйова. – К. : LAT&K, 2011. – 205 c.
69. Крітон [пер. Ю. Мушак.] // Платон. Діалоги. / Платон. — К.: Основи, 1999. — 436 с.
70. Кузьмин М. Аналіз державної політики зайнятості в Україні // М. Кузьмин, Ю. Кузьмин, О. Купець. – К. : Міленіум, 2003. – 64 с.
71. Ленский Е. В. Транснациональные финансово-промышленные группы и межгосударственная экономическая интеграция : реальность и перспективы. / Ленский Е. В., Цветков В. А. – М., 1998. – 296 с.
72. Лісабонські консолідовані договори про Європейський союз і функціонування Європейського союзу. – К., 2010. - 231 c.
73. Макаруха З.М. Правове регулювання актуальних проблем співробітництва України та ЄС у сфері свободи, безпеки та юстиції / З.М. Макаруха // Право України. - 2010. - № 6. - С. 135-141.
74. Макаруха З.М. Правові основи візового діалогу між Україною та Європейським Союзом / З.М. Макаруха. // Право України. – 2010. - № 2. – С. 180 – 183.
75. Макаруха Зоряна. Правові засади діяльності Європейського Союзу у сфері забезпечення простору свободи, безпеки та юстиції: монографія / Макаруха Зоряна. - Л. : Астролябія, 2011. - 543 с.
76. Максименко С.В. Міжнародно-правове регулювання права на свободу пересування і вибір місця проживання : дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.11 / Максименко Сергій Валерійович. – К. , 2006. – 215 с.
77. Международная конвенция о защите прав всех трудящихся-мигрантов и членов их семей 1990 г. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до докум.: http://www.un.org/russian/documen/convents/migrant.htm.
78. Международный Пакт о гражданских и политических правах 1966 г. // Международное право в документах: Учеб. пособие / Сост. Н.Т. Блатова, Г.М. Мелков. – 3-е изд., перераб. и доп. – М., 2000. - С. 117-134.
79. Международный Пакт об экономических, социальных и культурных правах 1966 г. // Международное право в документах: Учеб. пособие / Сост. Н.Т. Блатова, Г.М. Мелков. – 3-е изд., перераб. и доп. – М., 2000- С. 107-116.
80. Мельник М. Нові антикорупційні закони: пил в очі чи граната в руках мавпи? / М. Мельник М., М. Хавронюк // Дзеркало тижня. - № 50 (778). - 19 - 25 грудня 2009 [Електронний ресурс]. - Режим доступу до докум.: http://dt.ua/LAW/novi_antikoruptsiyni_zakoni_pil_v_ochi_chi_granata_v_rukah_mavpi-58810.html.
81. Мишин А.А.. Конституционное право зарубежных стран. / Мишин А.А. –М.: ЗАО Издательство "Белые альвы", 1996. – 396 с.
82. Міжнародна економічна інтеграція країн ЄС [Електронний ресурс]. - Режим доступу до докум.: http://www.europexxi.kiev.ua/upload/old/ukrainian/program/zmi/book3/034.html
83. Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації від 21.12. 1965 // Відомості Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки. - 1969. - № 5. - Ст.27.
84. Міжнародний центр перспективних досліджень. Оцінка наслідків угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС. / Міжнародний центр перспективних досліджень. – Київ: Міжнародний центр перспективних досліджень, 2007. – 320 с.
85. Міжнародний центр перспективних досліджень. Рух працівників і здійснення економічної діяльності в контексті Угоди про вільну торгівлю між Україною та Європейським Союзом: аналітична записка. / Міжнародний центр перспективних досліджень. – Київ: Міжнародний центр перспективних досліджень, 2006. – 26 с.
86. Монтескье Шарль Луи, де. О духе законов. / Шарль Луи де Монтескье. – М. : Мысль, 1999. – 672 с.
87. Муравйов В. І. Вступ до права Європейського Союзу : підруч. / В.І. Муравйов.– К. : ВПЦ «Київський університет», 2007. – 303 с.
88. Муравйов В. І. Право Європейського Союзу та його система // Вісник Київського університету. Серія: Міжнародні відносини /В.І. Муравйов. – К. , 2003. - Вип. 25. – С. 34-38.
89. Муравйов В. І. Правові засади регулювання економічних відносин Європейського Союзу з третіми країнами (теорія і практика) / В.І. Муравйов. – К. : Академ-Прес, 2002. – 426 с.
90. Мусис Н. Усе про спільні політики Європейського Союзу / Н. Мусис; пер. з англ. – К. : К.І.С., 2005. –466 с.
91. Муссін Н. Вступ до права Європейського Союзу. Право, економіка, політика. 1. Вступ / Н. Муссін ; пер. з англ. – К. : Київський ун-т, 1999. – 60 с.
92. Набожняк О. Міфи візового спрощення/ О. Набожняк. // Finance.ua [Електронний ресурс]. - Режим доступу до докум.: http://eu.prostir.ua/library/238323.html
93. Наказ МВС України, МЗС України, Мінінфраструктури України, Головдержслужби України «Про затвердження Кодексу поведінки працівників, до функціональних обов'язків яких належать оформлення та видача документів, що посвідчують особу» від 24.06.2011. // Офіційний вісник України. – 2011. – 11.07.2011. - № 50. – С. 49.
94. Нерсесянц B.C. Философия права : учеб. для студентов вузов, обучающихся по юридическим специальностям / В.С. Нерсесянц. - М.: Норма, 2006. – 835 с..
95. Омельченко А.В. Право Європейського Союзу : підруч. Загальна частина /А. В.Омельченко, В.Ф. Опришко, А.В. Омельченко, А.С. Фастовець. - К. : КНЕУ, 2002. - 460 с.
96. План дій з лібералізації візового режиму [Електронний ресурс] – Режим доступу до докум.: http://novisa.com.ua/analitic/plan-dii-z-liberalizacii-vizovogo-regimy/ua.
97. План дій Європейського Союзу в галузі юстиції та внутрішніх справ від 12 грудня 2001 р. // Україна — Європейський Союз: зібрання міжнародних договорів та інших документів (1991–2009) / За заг. ред. С. О. Камишева (кер. групи) [та ін.]. — К.: Юстiніан, 2010. – С. 604.
98. План дій Україна – ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки від 18 червня 2007 р. // Україна — Європейський Союз: зібрання міжнародних договорів та інших документів (1991–2009) / За заг. ред. С. О. Камишева (кер. групи) [та ін.]. — К.: Юстiніан, 2010. – С. 533 – 541.
99. План дій Україна-Європейський Союз [Електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: http://eeas.europa.eu/delegations/ukraine/documents/virtual_library/19_action_plan_uk.pdf.
100. Платон. Собрание сочинений : в 4 т.: [пер. с древнегреч.] / Платон; [общ. ред. А. Ф. Лосева и др.; авт. ст. в примеч. А. Ф. Лосев; примеч. А. А. Тахо-Годи] - т. 2 . - / [пер. с древнегреч. С. А. Ананьина и др.]. - М. : Мысль, 1993. - 528 с.
101. Повідомлення Європейської комісії «Прокладаючи шлях для запровадження нового Інструмента відносин з країнами-сусідами» [Електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: http://www.kmu.gov.ua/document/243135760/%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%84%D0%9A%20-%20%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%87%D0%B8%20%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2001.07.2003.doc.
102. Повідомлення Європейської Комісії для Ради та Європейського Парламенту «Розширена Європа — Сусідні країни : Нова структура відносин з нашими східними та південними сусідами» (11.03.2003 COM(2003)104 final) [Електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: http://www.kmu.gov.ua/document/236089827/povidomlEKrozshyrenaEuropa11.doc.
103. Поліванова О. М. Свобода пересування осіб в Європейському Союзі та правовий механізм співпраці Європейського Союзу і України у сфері пересування осіб / О. М. Поліванова // Зовнішня торгівля: право і економіка. – 2011. – №6 (59). – С. 86–89.
104. Посельський В. Європейський Союз : інституційні основи європейської інтеграції / Посельський В. – К. : Смолоскип, 2002. – 168 с.
105. Постанова Кабінету Міністрів України № 1074 «Про Правила в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію від 29 грудня 1995 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1074-95-%EF.
106. Постанова Кабінету Міністрів України від 07.02.2011 «Про утворення Координаційного центру з виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України» № 77. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: http://zakon2.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=77-2011-%EF.
107. Право граждан Союза и членов их семей свободно передвигаться и проживать на территории государств-членов ЕС : директива Европейского Парламента и Совета 2004/38/EC, 29 апреля 2004 года / Седеркопинский процесс. Проект финансируется Шведським агентством международного развития и сотрудничества. Политика ЕС [Електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: http://soderkoping.org.ua/page19783.html
108. Право Европейского Союза : [учебник для вузов] / Под ред. С.Ю. Кашкина. – М. : Юрайт, 2010. – 1056 с.
109. Право Европейского Союза: учеб. для вузов / под ред. Кашкина С. Ю. – М.: Юристъ, 2004. – 925 с.
110. Право Європейського Союзу : підручник / за ред. В.І. Муравйова. – К. : Юрінком Інтер, 2011. – 704 с.
111. Пропозиції Президента України від 21.10.2011 до Закону України «Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України» [Електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc34?id=&pf3511=40391&pf35401=204232.
112. Протокол № 4 від 1963 р. до Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 р., який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї [Електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_059.
113. Протокол против незаконного изготовления и оборота огнестрельного оружия, его составных частей и компонентов, а также боеприпасов к нему, дополняющий Конвенцию Организации Объединенных Наций против транснациональной организованной преступности. // Конвенция Организации Объединенных Наций против транснациональной организованной преступности Конвенцию Организации Объединенных Наций против транснациональной организованной преступности и протоколы к ней. – Нью-Йорк, Организация Объединенных Наций, 2004. – С. 77 – 89.
114. Протокол стосовно статусу біженців 1967 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_363.
115. Протокол, касающийся конкретного случая безгражданства от 12 апреля 1930 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MU30004.html.
116. Расширение ЕС на Восток: Предпосылки, проблемы, последствия / Ин-т мировой экономики и междунар. отношений. – М. : Наука, 2003. – 344 с.
117. Регламент (ЕС) № 562/2006 Европейского парламента и Совета от 15 марта 2006 г., устанавливающий Кодекс Сообщества о режиме пересечения людьми границ (Шенгенский кодекс о границах) // Московская Государственная Юридическая Академия: [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://eulaw.edu.ru/documents/legislation/schengen/schengen_code.htm
118. Регламент 1612/68 от 15 октября 1968 года о свободе передвижения трудящихся с поправками, внесенными предписанием 312/76 от 9 февраля 1976 года // Сборник международных правовых документов, регулирующих вопросы миграции. — М.: Международная организация по миграции, 1994. — С. 289-293.
119. Регламент № 810/2009 Європейського Парламенту та Ради від 13 липня 2009 р., що встановлює Кодекс Спільноти з візових питань (Візовий Кодекс). // «Коментований переклад Візового кодексу Європейського Союзу. – К. : ТОВ «Вістка», 2010. – С. 10 – 153.
120. Резолюция 55/100, принятая Генеральной Ассамблеей ООН. Уважение права на всеобщую свободу передвижения и чрезвычайная важность воссоединения семей от 4.12.2000 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: http://daccess-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N00/565/41/PDF/N0056541.pdf?OpenElement.
121. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2008 р. № 556-р «Про утворення Української частини Спільного комітету експертів з реалізації Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про спрощення оформлення віз» [Електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/556-2008-%D1%80.
122. Сірант М. М. Статус біженців у Європейському Союзі. / Сірант Мирослава Миколаївна: дис... канд. юрид. наук: 12.00.11 – Л.,2008. – 234 с.
123. Смирнова К.В. Правові питання вільного пересування осіб у Європейському Союзі та візова політика ЄС / К.В. Смирнова // Право України. – 2011. - № 6. – С. 101 – 104.
124. Соглашение между Правительствами государств Экономического Союза Бенилюкс, Федеративной Республики Германии и Французской Республики о постепенной отмене контроля на общих границах (Шенгенское соглашение) // Сборник международных правовых документов, регулирующих вопросы миграции. — М.: Международная организация по миграции, 1994. — С. 318-324.
125. Сорон Ж. Л. Курс з Європейських інституцій: європейська головоломка: підруч. / Ж. Сорон; пер. з франц. – К. : ІМВ, 2001. – 444 с.
126. Специальный протокол, касающийся безгражданства от 12 апреля 1930 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MU30003.html.
127. Спільна заява за підсумками дванадцятого самміту Україна – ЄС від 9 вересня 2008 р. // Україна — Європейський Союз: зібрання міжнародних договорів та інших документів (1991–2009) / За заг. ред. С. О. Камишева (кер. групи) [та ін.]. — К.: Юстiніан, 2010. – С. 547 – 549.
128. Стрежнева M. Социокультурные аспекты европейской интеграции / М. Стрежнева // Мировая экономика и международные отношения. – 1996. - № 12. - С. 65 – 75.
129. Сушко І. Чи захистить Україну візова стіна? / І. Сушко // Главред. – 03.02.2010 [Електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: http://eu.prostir.ua/view/238932.html
130. Татам А. Право Європейського Союзу: підруч. / А. Татам; пер. з англ. – К. : Абрис, 1998. – 424 с.
131. Тачинська Й. Право внутрішнього ринку ЄС: навчальний посібник. / Й. Тачинська, О. Ільченко. – К.: ІМВ КНУ ім. Тараса Шевченка, 2005. – 143 с.
132. Тоді Ф. Нарис історії Європейського Союзу / Філіп Тоді. – К. : К.І.С., 2001. – 142 с.
133. Тойнби Арнольд Джозеф. Постижение истории [пер. с англ.; Сост. А.П.Огурцов; Вступ. статья В.И. Уколовой; Заключит. статья Е.Б.Рашковского.] / А.Дж. Тойнби. – М.: Прогресс, 1996. – 606 с.
134. Трудова міграція – плюси та мінуси [Електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: http://fpu.org.ua/index.php?id=75&backPID=2&tt_news=82
135. Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіка Польща про правила місцевого прикордонного руху від 28.03.2008. // Офіційний вісник України. – 2009. – 24.07.2009. - № 53. – С. 153.
136. Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Угорської Республіки про правила місцевого прикордонного руху від 18.09.2007. // Офіційний вісник України. – 2008. – 04.02.2008. - № 6. – С. 110.
137. Угода між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб від 18 червня 2007 р. // Україна — Європейський Союз: зібрання міжнародних договорів та інших документів (1991–2009) / За заг. ред. С. О. Камишева (кер. групи) [та ін.]. — К.: Юстiніан, 2010. – С. 310 – 328.
138. Угода між Україною та Європейським Співтовариством про спрощення оформлення віз від 18 червня 2007 р. // Україна — Європейський Союз: зібрання міжнародних договорів та інших документів (1991–2009) / За заг. ред. С. О. Камишева (кер. групи) [та ін.]. — К.: Юстiніан, 2010. – С. 300 – 309.
139. Угода між Україною та Словацькою Республікою про місцевий прикордонний рух від 30.05.2008. // Офіційний вісник Президента України. – 2008. – 21.08.2008. - № 31. – С. 25.
140. Угода про партнерство та співробітництво між Україною та європейськими співтовариствами, їх державами членами, з одного боку, та Україною від 14 червня 2004 р. // Україна — Європейський Союз: зібрання міжнародних договорів та інших документів (1991–2009) / За заг. ред. С. О. Камишева (кер. групи) [та ін.]. — К.: Юстiніан, 2010. – С. 31 – 75.
141. Угода про стабілізацію і асоціацію між Республікою Хорватія, з однієї сторони, та Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами, з іншої сторони вiд 29.10.2001 : [Електронний ресурс] // Режим доступу : //http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
142. Указ Президента України «Про Національний план з виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України» від 22.04.2011. // Офіційний вісник Президента України. – 2011. – 05.05.2011. - № 13. – С. 21.
143. Указ Президента України «Про Концепцію розвитку Державної прикордонної служби України на період до 2015 року» від 19.06.2006. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: http://zakon.rada