ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАХИСТУ ТРУДОВИХ ПРАВ ПРАЦІВНИКІВ У СУДАХ УКРАЇНИ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

ЯСНОЛОБОВ ОЛЕКСІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК: 349.22

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАХИСТУ ТРУДОВИХ ПРАВ ПРАЦІВНИКІВ У СУДАХ УКРАЇНИ

12.00.05 – трудове право; право соціального забезпечення

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
кандидат юридичних наук, доцент Чутчева О.Г.

ЛУГАНСЬК – 2013

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ…………………………………….4
ВСТУП………………………………………………………………………...5

РОЗДІЛ 1. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАХИСТУ ТРУДОВИХ ПРАВ ПРАЦІВНИКІВ У СУДАХ В УКРАЇНІ: СТАНОВЛЕННЯ І СУЧАСНИЙ СТАН………………………………………………………….14
1.1. Еволюція правового регулювання захисту трудових прав працівників у судах в Україні………………………………………………………………...14
1.2. Сучасний стан правового регулювання захисту трудових прав працівників у судах в Україні………………………………………………..28
Висновки до розділу 1……………………………………………………….65

РОЗДІЛ 2. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СУДОВОГО ЗАХИСТУ ТРУДОВИХ ПРАВ ПРАЦІВНИКІВ У ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ……71
2.1. Регіональний судовий захист трудових прав працівників у рамках Ради Європи…………………………………………………………………………71
2.2. Судовий захист трудових прав працівників у Європейському Союзі та Великій Британії………………………………………………………………95
2.3. Правове регулювання судового захисту трудових прав працівників у інших зарубіжних країнах…………………………………………………..116
Висновки до розділу 2……………………………………………………...134

РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СУДОВОГО ЗАХИСТУ ТРУДОВИХ ПРАВ ПРАЦІВНИКІВ В УКРАЇНІ………………………………………………140
3.1. Загальні питання вдосконалення правового регулювання звернення працівників до судового захисту своїх трудових прав……………………140
3.2. Спеціальні питання вдосконалення правового регулювання звернення працівників до судового захисту своїх трудових прав……………………153
Висновки до розділу 3……………………………………………………...173
ВИСНОВКИ………………………………………………………………....178
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………...184

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ:
ЄС – Європейський Союз;
ЄСПЛ – Європейський Суд з прав людини;
КЗпП України – Кодекс законів про працю України;
КСУ – Конституційний Суд України;
КТС – комісія по трудових спорах;
МОП – Міжнародна організація праці;
Проект ТК України – проект Трудового кодексу України;
РЄ – Рада Європи;
РФ – Російська Федерація;
СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік;
ТК РБ – Трудовий кодекс Республіки Бєларусь;
ТК РФ – Трудовий кодекс Російської Федерації;
ФРН – Федеративна республіка Німеччини;
ЦПК України – Цивільний процесуальний кодекс України.

ВСТУП
Актуальність теми. Питання захисту трудових прав працівників завжди займало одне з ключових місць у вітчизняній та зарубіжній доктрині трудового права, зважаючи на цінність гарантій та можливостей ефективної реалізації трудових прав працівниками. Особливо гостро це питання постало сьогодні як для України, так і для цілого світу, оскільки нині спостерігається початок другої фази міжнародної економічної кризи, яка в нашій державі після Великої рецесії 2012 року та незакінченої реформи трудового законодавства може особливо негативно відобразитись на стані трудових прав працівників. Україна вже декілька років визнана міжнародною спільнотою державою з ринковою економікою, проте остання ще тільки закріплюється в нашій державі в усіх сферах державної політики, що обов’язково має враховуватись у процесі досліджень проблеми нормативного забезпечення якісного судового захисту трудових прав працівників, що безпосередньо відображається на стабільності громадянського суспільства та рості економіки.
У процесі реформування трудового законодавства в Україні планується прийняття нового Трудового кодексу, яким би врегульовувались питання праці, проте на думку більшості фахівців у галузі трудового права проект цього документа не є досконалим, що підтверджує, зокрема, відсутність спеціального розділу про захист трудових прав працівників та глави про судовий захист, як і наявність низки дискримінаційних норм. Для уникнення прийняття нинішньої редакції проекту Трудового кодексу України необхідно проаналізувати стан правового регулювання забезпечення судового захисту трудових прав працівників в Україні, дослідити позитивну практику вирішення цього питання в рамках Ради Європи, Європейського Союзу та ряду інших держав, і на основі такого аналізу сформулювати конкретні рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства у цій сфері.
Особливості правового регулювання забезпечення судового захисту трудових прав працівників досліджуються представниками різних галузей публічного та приватного права. Окремі аспекти регламентації цієї сфери в Україні та в ряді зарубіжних держав загалом, досліджують представники вітчизняної юридичної науки та зарубіжні вчені, зокрема, В. М. Андріїв, В. Г. Бессарабов, Є. Є. Богданова, С. Я. Вавженчук, О. В. Валецька,
Д. М. Вороненков, Н. Д. Гетьманцева, В. В. Гладкий, І. В. Дашутін,
Ю. Є. Зайцев, Л. В. Зайцева, О. Б. Іванов, П. Д. Камінська, Г. А. Капліна, І. Я. Кисельов, І. Г. Козуб, В. Л. Костюк, І. П. Лаврінчук, В. В. Лазор,
Л. І. Лазор, С. В. Моліцький, В. М. Оробець, Н. А. Плахотіна, С. В. Попов, Т. Л. Постригань, О. О. Снєжко, А. І. Ставцева, М. І. Строганов, Н. В. Сухова, Л. С. Таль, В. М. Толкунова, Є. О. Федорова, Т. І. Фулей, І. І. Шамшина,
Г. І. Чанишева, О. Г. Ярема, О. М. Ярошенко та ін.
Разом із тим, актуальність теми дослідження обумовлюється недостатнім ступенем її наукової розробки. Зокрема, у вітчизняній доктрині трудового права проблема правового регулювання захисту трудових прав працівників у національних судах України не отримала належного всебічного розгляду. Особливо слід відзначити, що досі не було спроб її дослідити в ракурсі співвідношення із правовим регулюванням захисту трудових прав працівників у національних судах зарубіжних держав, а також позитивної практики Європейського суду з прав людини та судів Євросоюзу, що, вочевидь, сприятиме вдосконаленню якості та ефективності реалізації права працівників на судовий захист власних трудових прав у нашій державі.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація виконана на кафедрі правознавства Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля відповідно до комплексної цільової програми університету й кафедри «Проблеми розвитку вітчизняного законодавства та імплементації в Україні норм міжнародного та європейського права». Тема роботи узгоджується з планами наукових досліджень кафедри правознавства Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб з урахуванням концептуальних розробок юридичної науки, доктрини трудового права, вимог чинного законодавства та правозастосовної практики розробити теоретичні положення щодо судового захисту трудових прав людини в царині праці, напрацювати конкретні наукові пропозиції й практичні рекомендації, спрямовані на вдосконалення відповідного законодавства.
Для досягнення поставленої мети ставляться такі основні дослідницькі задачі:
– розкрити правову природу та сформулювати дефініцію поняття «судовий захист трудових прав працівників»;
– визначити історичні умови становлення вітчизняного інституту судового захисту трудових прав працівників;
– охарактеризувати сучасний стан правового регулювання захисту трудових прав працівників у судах України та визначити його особливості;
– визначити специфіку захисту трудових прав працівників у рамках Ради Європи, зокрема, в Європейському суді з прав людини;
– визначити основні засади правового регулювання захисту трудових прав працівників у судах Європейського Союзу;
– встановити специфіку правового регулювання захисту трудових прав працівників у національних трудових трибуналах Сполученого Королівства Великої Британії та Ірландії, в Ізраїлі, а також у національних судах Російської Федерації;
– здійснити порівняльний аналіз національного законодавства і національної судової практики із міжнародно-правовими нормами та нормами розвинених зарубіжних держав, а також із міжнародною судовою практикою щодо захисту трудових прав працівників;
– запропонувати шляхи вдосконалення чинного та проектованого законодавства України в частині правового регулювання захисту трудових прав працівників у судах України.
Об`єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають під час реалізації конституційного права на судовий захист трудових прав працівників.
Предметом дослідження є сукупність правових норм, що регулюють захист трудових прав працівників у судах України.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є низка загальнонаукових і спеціальних методів пізнання, вибір яких обумовлений особливостями його об’єкта, предмета, мети та задач. За допомогою діалектичного методу розглянуто проблеми трудових правовідносин між працівником-позивачем та роботодавцем-відповідачем; працівником-позивачем та державою-відповідачем в їх розвитку та взаємозв`язку (підрозділ 1.2). Застосування історико-правового методу дозволило проаналізувати становлення інституту правового регулювання судового захисту трудових прав працівників на території сучасної України й обґрунтувати необхідність подальшого наукового дослідження цієї проблеми (підрозділ 1.1). Формально-логічний та системний відіграли значну роль у дослідженні різних аспектів захисту трудових прав працівників у судовому порядку, а саме: процесу звернення до суду за захистом, здійснення судочинства й виконання ухваленого рішення, у вивченні міжнародного досвіду регламентації судового захисту трудових прав працівників (підрозділи 2.1; 2.2; 2.3). Завдяки формально-юридичному визначено ступінь забезпеченості правовими нормами питання захисту трудових прав працівників у судах України. Порівняльно-правовий дозволив провести паралель між правовим регулюванням захисту трудових прав працівників у національних судах України та зарубіжних, а також порівняти діючі норми трудового законодавства України із відповідними загальноєвропейськими та міжнародними правилами й стандартами (підрозділи 3.1; 3.2). Прогностичний та метод юридико-технічної логіки було використано з метою формулювання пропозицій щодо вдосконалення чинного та проектованого законодавства у визначеній сфері (підрозділи 3.1; 3.2).
Основні положення та висновки дисертації базуються на аналізі міжнародних актів про права людини, чинного законодавства України (матеріального й процесуального права) та законодавства країн із різним показником розвитку ринкової економіки, а також використанні досягнень загальної теорії права, конституційного, міжнародного, трудового, цивільного та інших галузей системи права України, матеріалів судової практики Страсбурзького суду, Судів ЄС та національних судів окремих зарубіжних держав.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є однією з перших наукових робіт, де комплексно, з урахуванням новітніх досягнень правової науки всебічно розглянуто правове регулювання судового захисту трудових прав людини у сфері праці, у результаті чого сформульовано низку нових наукових положень та висновків, спрямованих на вдосконалення трудового законодавства у зазначеній сфері.
Відповідно до поставлених мети і задач дослідження на захист виносяться нижченаведені наукові висновки й положення:
Уперше:
– визначено правову природу поняття «судовий захист трудових прав працівників» та надано його авторське визначення, під яким необхідно розуміти такий специфічний, регламентований законодавцем спосіб захисту, особливість якого полягає в тому, що він відбувається безпосередньо через подачу до відповідного суду позовної заяви із вимогою про визнання, відновлення порушеного трудового права чи усунення перешкод у реалізації власних трудових прав у результаті здійснення виключно судами судочинства відповідно до конституційних принципів і в порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством у сукупності із матеріальними нормами законодавства про працю;
– доведена необхідність у проекті ТК України передбачити спеціальний розділ «Захист трудових прав працівників», в якому, серед іншого, повинна міститись окрема глава про судовий захист трудових прав працівників;
– запропоновано судовий захист прав працівників умовно поділити на такі стадії: (1) підготовча стадія до звернення; (2) судовий розгляд справи; (3) стадія виконання судового рішення;
– запропоновано шляхи вдосконалення трудового законодавства України в частині правового регулювання захисту трудових прав працівників у національних судах, а саме: (1) вдосконалення Проекту ТК України (зокрема, (а) розширення підстав на звернення працівників до суду за захистом своїх трудових прав; (б) урегулювання та оптимізація механізмів звернення до суду, здійснення судочинства по цих справах та виконання рішень, ухвалених судами в результаті їх розгляду; (в) регламентація створення спеціалізованих трудових судів в Україні) та (2) розробка і прийняття Закону України «Про рівні можливості в реалізації трудових прав», яким би передбачалась заборона дискримінації у сфері праці, визначались дискримінаційні дії, акти дискримінації визнавались в якості підстави для звернення працівника до суду за захистом своїх трудових прав, а також, відповідно до міжнародних норм, установлювалось виключення з презумпції невинуватості щодо перекладення тягаря доведення невинуватості на роботодавця.
Удосконалено:
– положення щодо ґенези становлення вітчизняного інституту судового захисту трудових прав працівників та нормативного закріплення цього права. Звертається особлива увага на період появи цього інституту та його періодичний розвиток у СРСР (зокрема, коли існували особливі трудові сесії), й пояснюється чому в одних історичних періодах захист трудових прав працівників у суді був забезпечений, а в інших – був незастосовним чи відносно незастосовним;
– розуміння специфіки правового регулювання захисту трудових прав працівників в окремих зарубіжних державах з різними правовими традиціями, ментальністю та економічним ростом (зокрема, позитивна практика Великої Британії, Ізраїлю й Російської Федерації), зокрема особливості звернення працівника за захистом своїх трудових прав до спеціалізованої трудової юстиції цих держав, підстави для звернення та особливості розгляду судами трудових спорів, звертається особлива увага на особливість питання боротьби з дискримінацією в сфері праці шляхом здійснення судочинства, а також внесені пропозиції щодо запозичення зарубіжного досвіду вітчизняним законодавцем.
Дістали подальшого розвитку:
– правові підходи щодо захисту трудових прав працівників у рамках Ради Європи, зокрема, в Європейському суді з прав людини. Визначено, що ЄСПЛ є найефективнішим регіональним правозахисним механізмом судового захисту прав людини, проте відповідно до встановлених правил, до компетенції Суду не входять питання захисту трудових прав працівників, хоча працівники України можуть захистити свої трудові права в рамках цього регіонального правозахисного механізму непрямим способом: шляхом звернення до Євросуду зі скаргою (відповідно до правил прийнятності петицій) про порушення суміжних конвенційних прав;
– шляхи оптимізації виконання рішення у справах щодо захисту трудових прав працівників. Необхідно залишити в якості санкції до роботодавця-порушника компенсації, які передбачені чинним трудовим законодавством України, а також компенсації працівникові за моральну й матеріальну шкоду, яку зазнав працівник щодо якого роботодавець не виконував рішення суду.
Практичне значення одержаних результатів зумовлюється тим, що висновки й рекомендації, отримані в процесі комплексного дослідження правового регулювання захисту трудових прав працівників у судах України, можуть бути використані:
а) у науково-дослідній роботі – для подальшого дослідження теоретичних та практичних проблем в частині правового регулювання захисту трудових прав працівників у національних судах України, в судах зарубіжних держав, а також в ЄСПЛ та судах ЄС;
б) у правотворчості – з одного боку, у процесі підготовки змін і доповнень до чинних нормативно-правових актів, а також їх проектів, норми яких здійснюють правове регулювання захисту трудових прав працівників у національних судах, а з іншого – у процесі підготовки доповнення антидискримінаційного законодавства України спеціальним законом, який би забороняв дискримінацію в сфері праці;
в) у правозастосуванні – з метою вдосконалення практики правового регулювання захисту трудових прав працівників у національних судах України;
г) у навчальному процесі – при викладанні нормативних курсів «Трудове право України», «Захист трудових прав працівників», «Європейське трудове право» та «Порівняльне трудове право» та при підготовці робочих програм, підручників, навчальних посібників, практикумів із зазначених дисциплін.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення, висновки та пропозиції, що містяться в даній науковій роботі, обговорювалися на засіданнях кафедри правознавства Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, знайшли відображення в наукових публікаціях автора, а також у доповідях на міжнародних і регіональних наукових і науково-практичних конференціях: «Правові засоби забезпечення та захисту прав людини: вітчизняний та зарубіжний досвід» (м. Луганськ, 2013р.) та «Актуальні питання та проблеми правового регулювання суспільних відносин» (м. Дніпропетровськ, 2013 р.).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені у 5-ти статтях, опублікованих у фахових наукових журналах і збірниках наукових праць, а також у двох тезах доповідей на вказаних науково-практичних конференціях.
Структура дисертації зумовлена об’єктом і предметом дослідження, відображає його мету і задачі. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, 3-х розділів, що об’єднують 7 підрозділів, висновків і списку використаних джерел (207 найменувань). Загальний обсяг роботи становить 206 сторінок, з яких основного тексту – 183 сторінки.

bibliography

ВИСНОВКИ
Дисертаційне дослідження надало змогу вирішити наукове завдання, яке полягало у тому, щоб на основі всебічного аналізу, розкритті сутності й особливостей захисту трудових прав працівників шляхом їх звернення із позовом до суду розробити рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання такого захисту в Україні. У результаті всебічного дослідження правової природи судового захисту та аналізу його нормативного забезпечення в Україні, а також зважаючи на міжнародну позитивну практику з цього питання, сформульовано наступні теоретичні висновки та рекомендації.
1. Під поняттям «судовий захист трудових прав працівників» необхідно розуміти такий специфічний, регламентований законодавцем спосіб захисту, особливість якого полягає в тому, що він відбувається безпосередньо через подачу до відповідного суду позовної заяви із вимогою про визнання, відновлення порушеного трудового права чи усунення перешкод у реалізації власних трудових прав у результаті здійснення виключно судами судочинства відповідно до конституційних принципів і в порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством у сукупності із матеріальними нормами законодавства про працю.
2. Історія становлення вітчизняного інституту судового захисту трудових прав працівників та нормативного закріплення цього права нараховує близько 130-ти років. Свій початок вона бере з прийняття Закону «Про затвердження проекту правил про нагляд за закладами фабричної промисловості, про взаємні відносини фабрикантів та працівників і про збільшення кількості чинів фабричної інспекції». До цього часу працівники не володіли значним обсягом трудових прав, що було пов’язано, насамперед, із тривалим існуванням кріпосного права та слабким розвитком заводської й ремісничої промисловості. У період існування СРСР ця проблема також не була повністю вирішена, так як праця у цей час була одним із центральних засобів забезпечення сталого розповсюдження ідеології та закріплення комуністичного режиму в усіх країнах, які входили до складу Союзу. Можливість судового захисту своїх окремих трудових прав у працівників з’явилася лише в період з 1922 по 1936 роки, тобто коли були особливі сесії народних судів. З часом, коли такі суди були скасовані, працівники взагалі не мали можливості захистити свої трудові права ні в судовому, ні в адміністративному порядку аж до 1957 р. І лише з 1971 р., внаслідок реформування радянського законодавства, працівники отримали змогу звертатися за захистом до суду, втім лише в окремих випадках.
З набуттям Україною незалежності фактично й розпочалось реформування законодавства про працю, хоча реальне закріплення права працівників на судовий захист пов’язано із прийняттям Основного Закону, де в статтях 3, 8, 55, 124 було закріплено концепцію щодо судового захисту трудових прав працівників. Зокрема, працівникам гарантувався судовий захист своїх трудових прав шляхом звернення їх до суду, відповідно до правил і стандартів цивільного процесуального та трудового законодавства.
3. Запропоновано судовий захист прав працівників умовно поділити на такі стадії: (1) підготовча стадія до звернення (працівник вирішує питання щодо предмету індивідуального трудового спору, зокрема, чи є спір таким, що потребує передачі до суду чи його можна вирішити через досудові процедури, зокрема, через звернення до протилежної сторони (порушника) та вирішення спору шляхом переговорів. Отже, якщо сторони дійдуть згоди відбувається досудове врегулювання трудового конфлікту, якщо ні, то подається позов до суду); (2) судовий розгляд справи (на цій стадії відбувається розгляд справи за поданою працівником-позивачем заявою: від відкриття провадження до ухвалення рішення по справі, зважаючи на особливу правову природу трудових правовідносин); (3) стадія виконання судового рішення (фактично виконуються покладені на порушника судовим рішенням обов’язки або добровільно, або в примусовому порядку).
4. В Україні ще до сьогодні триває реформа трудового законодавства, серед пріоритетів якої є прийняття нового Трудового кодексу, проте редакція проекту ТК України, який нині розглядає Верховна Рада, в ряді питань поступається положенням КЗпП України, незважаючи на те, що він є нормативно-правовим актом часів існування СРСР. Так, Проект (у редакції від 2 квітня 2012 р.) містить низку дискримінаційних положень, ряд норм, які всупереч Основному Закону скасовують чи звужують окремі трудові права й гарантії, ліквідовують низку підстав для звернення працівника до суду із позовом про захист своїх трудових прав. Обґрунтовано, що якщо проект Трудового кодексу буде прийнятий у такій редакції, то більшість його норм з часом буде визнана неконституційними у відповідному порядку Конституційним Судом України, а інші будуть визнаватися несправедливими в адміністративних судах України та в Європейському суді з прав людини, оскільки, прийняття саме такого Проекту стане підставою для масових порушень трудових прав працівників, які будуть унеможливлені захищати свої трудові права в національних судах, зважаючи на відсутність таких підстав у законодавстві про працю. Отже, вдосконалення проекту ТК України, а не його прийняття, є першочерговим питанням реформування трудового законодавства.
5. Доведена необхідність у проекті ТК України передбачити спеціальний розділ «Захист трудових прав працівників», в якому, серед іншого, повинна міститись окрема глава про судовий захист трудових прав працівників. Зазначено, що вдосконалення правового регулювання забезпечення судового захисту трудових прав працівників повинно відбуватись у 3-х напрямках: (1) розширення підстав на звернення працівників до суду за захистом своїх трудових прав; (2) врегулювання та оптимізація механізмів звернення до суду, здійснення судочинства у цих справах та виконання рішень, ухвалених судами в результаті розгляду таких справ; (3) забезпечення потреби створення спеціалізованих трудових судів в Україні (зважаючи на можливість економічно більш сприятливого методу їх запровадження, зокрема, Україна може піти шляхом Ізраїлю в цьому питанні й, не будуючи для трудових судів нових будівель, розташовувати їх у приміщеннях судів загальної юрисдикції ).
6. Обґрунтовано, що в процесі вдосконалення питання правової регламентації прав працівників в Україні на звернення до суду за захистом своїх трудових прав потрібно звернути увагу на такі аспекти:
– доступність до подання позовів до суду: (а) підстави на звернення: у проекті ТК слід передбачити, що працівник може звертатися до суду із позовною заявою у будь-якому випадку, якщо вважає, що його трудове право було порушено і він може це довести, тобто він повинен мати змогу, оминаючи будь-які квазісудові й інші адміністративні органи та інституції, звертатись із позовом до відповідного суду за захистом своїх трудових прав; (б) строки на звернення: в Україні порівняно з зарубіжними державами, вони є невиправдано короткими. Запропоновано змінити як загальний, так і спеціальні строки позовної давності;
– оптимізація здійснення судочинства з приводу захисту трудових прав працівників. Окрім скорочених строків розгляду справ з приводу порушення трудових прав слід установити пріоритетність їх розгляду, а також доцільно ввести виключення щодо оскарження працівниками-позивачами рішень судів першої інстанції шляхом подачі скарги безпосередньо до канцелярії апеляційного суду;
– оптимізація виконання рішення у справах щодо захисту трудових прав працівників. Зважаючи на прецедентну практику Європейського суду з прав людини й практику вирішення цього питання в ряді зарубіжних країн, необхідно залишити в якості санкції до роботодавця-порушника компенсації, які передбачені чинним трудовим законодавством України, а також компенсації працівникові за моральну й матеріальну шкоду, яку зазнав працівник щодо якого роботодавець не виконував рішення суду. Також ефективним буде запровадження кримінальної відповідальності роботодавця, коли він недобросовісно протягом 6 місяців не виконав рішення суду.
7. Нормативне забезпечення судового захисту прав працівників від дискримінації у сфері праці сьогодні є особливим питанням трудового права багатьох держав, європейського трудового права та в практиці Судів ЄС і Європейського суду з прав людини. Зважаючи на майже сторічну практику боротьби МОП із дискримінацією працівників у сфері праці, все більше країн розширюють підстави на звернення працівників до суду з цього питання, прямо регламентуючи, що гарантування захисту працівників від дискримінації роботодавцем – є прямим обов’язком держави, який не будується лише на декларативних нормах, а й на реальних, прямих положеннях законодавства про можливість судового захисту прав працівників, які зазнали дискримінації. Зважаючи на такі міжнародні тенденції та вимоги часу, необхідним є розробка та прийняття спеціального антидискримінаційного Закону України «Про рівні можливості в реалізації трудових прав», яким би охоплювалась заборона всіх форм та проявів дискримінації у сфері праці та можливості протидії такому негативному явищу.
8. Законом України «Про рівні можливості в реалізації трудових прав» повинні заборонятися та пояснюватися такі прояви дискримінації в сфері праці, зокрема: (1) при прийомі на роботу; (2) у процесі проведення попередньої (заочної) та основної співбесіди; (3) у сфері умов праці та просування по службі (кар’єри).
Проявами дискримінації слід вважати: (1) нерівні умови праці (безпідставні привілеї); (2) погіршення умов праці; (3) установлення бар’єрів у кар’єрі для окремих груп працівників, що не пов’язано з рівнем їх професіоналізму, здібностей і досвідом; (4) непрофесійна суб’єктивна критика з боку роботодавця, глузування над працівником і т.п.; (5) сексуальні домагання. Також необхідно заборонити прояви дискримінаційних ознак в оголошеннях про вакансії, зокрема: (1) відверту (пряму) дискримінацію за принципами раси, національності, походження, віросповідання, віку, статевої приналежності, сімейного та соціального стану; (2) непряму дискримінацію, яка може виражатись у заявлені вимог, які не стосуються виконання роботи на вакантній посаді.
9. Законом України «Про рівні можливості в реалізації трудових прав» також повинні охоплюватись окремі процесуальні питання судового захисту трудових прав працівників, основним з яких є визначення проблеми тягарю доведення у справах про дискримінацію в сфері праці. Зокрема, у положеннях цього Закону необхідно передбачити: зважаючи на практику окремих держав та на міжнародні рекомендації, тягар доведення повинен бути покладеним на роботодавця-відповідача, а не на працівника-позивача.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Хаустова Н.А. Защита трудовых прав граждан в международном частном праве: дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 / Наталья Александровна Хаустова. – М., 2006. – 190 с.
2. Строганов М.И. Право на труд и проблемы его судебной защиты на современном этапе: дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.05. / Михаил Иванович Строганов. – М., 1996. – 179 c.
3. Моліцький С.В. Право на судовий захист трудових прав / С.В. Моліцький // Форум права. – 2011. – № 3. – С. 548 – 552.
4. Воеводин Л.Д. Система конституционных прав и свобод советских граждан, юридические условия и средства их обеспечения и охраны / Л.Д. Воеводин // Юридические гарантии конституционных прав и свобод в социалистическом обществе: сб. научн. материал. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1987. – С. 59 – 75.
5. Арефьев Г.П. Некоторые вопросы понятия охраны субъективных прав / Г.П. Арефьев // Проблемы защиты субъективных прав и советское гражданское судопроизводство. – Ярославль : Яросл. гос. ун-т, 1981. – C. 68 – 75.
6. Вавженчук С.Я. Співвідношення понять «захист» та «охорона» трудових прав в чинному законодавстві / С.Я. Вавженчук // Форум права. – 2010. – № 1. – С. 45 – 49.
7. Ульянов О.І. Адміністративно-правовий захист міліцією прав громадян у сфері громадського порядку: дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.07. / Олексій Іванович Ульянов. – О., 2002. – 180 с.
8. Яковлева А.В. Способы защиты трудовых прав работников: концептуальный аспект: автореф. дисс. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05. / А.В. Яковлева. – М., 2007. – 33 с.
9. Проект Трудового кодексу України (реєстр. №1108, текст законопроекту до 2-го чит. від 02.04.2012 р.) // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws
10. Права человека: итоги века, тенденции, перспективы / под общ. ред. Е.А. Лукашевой. – М., 2002. – 448 с.
11. Постригань Т.Л. Про правове регулювання способів захисту трудових прав як основи соціального захисту працівників / Т.Л. Постригань // Вісник Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. – Сер.: «Юридичні науки». – № 67-69. – 2005. – С. 35 – 37.
12. Федорова Е.А. Защита трудовых прав работников: дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / Елена Анатольевна Федорова. – М., 2005. – 218 с.
13. Сошникова Т.А. Правовой механизм защиты конституционных прав и свобод в сфере труда: дис. ... д-ра юрид. наук : спец. 12.00.02 / Тамара Аркадьевна Сошникова. – М, 2005. – 405 с.
14. Снежко О.А. Конституционно-правовая защита трудовых прав граждан / О.А. Снежко // Трудовое право. – 2005. – № 1. – С. 52 – 57.
15. Дашутін І.В. Шляхи вдосконалення судового захисту трудових прав громадян / І.В. Дашутін // Форум права. – 2008. – № 1. – С. 108 – 112.
16. Костян И. О специализированных судах по трудовым делам и трудовом процессуальном кодексе РФ / И. Костян, И. Пискарев, Б. Шеломов // Хоз-во и право. – 2003. – № 8. – С. 25 – 41.
17. Оробец В.М. Трудовая юстиция в зарубежных странах и проблемы ее становления в Российской Федерации: моногр. / В.М. Оробец. – М. : НИИ ТРУДА, 2005. – 398 с.
18. Плахотина Н.А. Целесообразность трудовой юстиции и проблемы её становления в Украине / Н.А. Плахотина // Соціально-захисна діяльність держави в умовах ринкових відносин: матер. наук.-практ. конф. (м. Чернігів, 31 трав. – 2 черв. 2007 р.) / за ред. В.С. Венедіктова. – Чернігів: Укр. асоціація фахівців труд. права, Чернігів. держ. ін-т права, соц. технологій та праці. – 2007. – С. 237 – 240.
19. Чанишева Г.І. Спеціалізована трудова юстиція у країнах Європи: досвід для України / Г.І. Чанишева // Вісник ВРЮ. – № 2. – 2010. – С. 75 – 82.
20. Киселев И.Я. Трудовое право России. Историко-правовое исследование: учебн. пособ. / И.Я. Киселев. – М. : Изд-во НОРМА, 2001. – 384 с.
21. Панасюк О. Про соціальний аспект трудових відносин / О. Панасюк // Право України. – 2004. – № 4. – С. 116 – 120.
22. Ленин В.И. О трудовом законодательстве / В.И. Ленин. – М. : Госюриздат. 1959. – 519 с.
23. Лушников А.М. Курс трудового права: учебник [в 2-х т.] /А.М. Лушников, М.В. Лушникова. – М. : Статут, 2009. – Т. 2: Коллективное трудовое право. Индивидуальное трудовое право. Процессуальное трудовое право. – 1151 с.
24. Таль Л.С. Очерки промышленного рабочего права [изд. 2-е, доп.] / Л.С. Таль. – М. : Моск. научн. изд-во, 1918. – 225 с.
25. Гладкий В.В. Кваліфікація Голодомору як злочину геноциду проти Українського народу / В.В. Гладкий // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – К. : Київ. ІМВ, 2009. – Вип. 83. – Ч. ІІ. – С. 166 – 172.
26. Прудивус О.В. Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за підставами організаційно-правового характеру: дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / Олег Васильович Прудивус – Х., 2003. – 226 с.
27. Кодекс законов о труде РСФСР 1918 года // Собр. узаконений и распоряж. РКП РСФСР. – 1918. – № 87-88. – Ст. 905.
28. Кодекс законов о труде РСФСР от 30 октября 1922 года // Собр. узаконений и распоряж. РКП РСФСР. – 1922. – № 70. – Ст. 903.
29. Иванов А.Б. Судебный порядок разрешения трудовых споров в советском государстве в 20-е годы ХХ века: опыт правового регулирования / А.Б. Иванов // Общество: политика, экономика, право. – Сер.: Право. – 2011. – № 3. – С. 171 – 178.
30. Уголовный кодекс РСФСР 1922 года // Собр. узаконений РСФСР. – 1922. – № 15. – Ст. 153.
31. Каминская П.Д. Обзор действующего законодательства с постатейным комментарием к Кодексу законов о труде [3-е изд., перераб. и доп.] / П.Д. Каминская. – М. : Вопр. труда, 1928. – 472 c.
32. К организации трудовых сессий Народного Суда: Циркуляр НКТ и НКЮ от 15.05.1923 г. // Известия НКТ СССР. – 1923. – № 20.
33. Положение о порядке рассмотрения трудовых споров, утв. Указом Президиума Верхов. Совета СССР от 31.01.1957 г. // Ведом. Верхов. Совета СССР. – 1957. – № 4. – Ст. 58.
34. Кодекс законів про працю України: затв. Законом УРСР від 10.12.1971 р., №322-VIII // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1971. – №50 (Додаток). – Ст. 375.
35. Конституція України: прийн. на 5-й сесії Верхов. Ради України 28.06.1996 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – №30. – Ст. 141.
36. Гражданский кодекс Российской Федерации: научн.-практ. коммент. / отв. ред.: Т.Е. Абова, А.Ю. Кабалкин, В.П. Мозолин. – М. : Изд-во БЕК, 1996. – Ч. І. – 714 с.
37. Трудове право України: Акад. курс: підруч. / за ред. Н.М. Хуторян. – К. : Вид-во «А.С.К.», 2004 – 608 с.
38. Богданова Е.Е. Формы и способы защиты гражданских прав и интересов / Е.Е. Богданова // Журнал рос. права. – 2003. – № 6. – С. 39 – 45.
39. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадян Проценко Раїси Миколаївни, Ярошенко Поліни Петрівни та інших громадян щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води) вiд 25 грудня 1997 р., № 9-зп // Офіц. вісник України. – 1998. – № 1. – Ст. 25.
40. Ржевский В. Судебная власть в конституционной системе разделения властей / В. Ржевский, Н. Чепурнова // Рос. Юстиция. – 1997. – № 7. – С. 3 – 4.
41. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 07.07.2010 р., № 2453-VI // Офіц. вісник України. – 2010. – № 55. – Ст. 1900.
42. Миронова А.Н. Трудовые споры о прекращении трудового договора: теоретические и практические аспекты: автореф. дисс. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / А.Н. Миронова. – М., 2007. – 35 с.
43. Костюк В. Трудові спори між працівником та роботодавцем: стадії судового врегулювання / В. Костюк // Юрид. газета. – № 21 (81) // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.yur-gazeta.com/ru/article/656/
44. Пилипенко П.Д. Трудове право України: Акад. курс: підручн. [3-тє вид., перероб. і доп.] / П.Д. Пилипенко, В.Я. Бурак, З.Я. Козак та ін. ; за ред. П.Д. Пилипенка. – К. : ВД «Ін Юре», 2007. – 536 с.
45. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про особливості застосування Закону України «Про вибори Президента України» при повторному голосуванні 26 грудня 2004 року» (справа про особливості застосування Закону України «Про вибори Президента України») від 24 грудня 2004 р., № 22-рп/2004 // Офіц. вісник України. – 2005. – № 52. – Ст. 3455.
46. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина Стріхаря Володимира Васильовича щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв’язку з положеннями статей 117, 2371 цього кодексу № 4-рп/2012 від 22 лютого 2012 р. // Вісник КСУ. – 2012. – № 2. – С. 71.
47. Цивільне право України (в запитаннях та відповідях): навч. посібн. [3-є вид., переробл. та доп.] / за ред. Є.О. Харитонова, А.І. Дрішлюка, О.М. Калітенко. – Х. : Одіссей, 2005. – 576 с.
48. Трудовое право Украины в вопросах и ответах: учебник / под ред. Г.С. Гончаровой, В.В. Жернакова, С.Н. Прилипко. – Харьков : Одиссей, 2001. – 623 с.
49. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р., № 1618-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2004. – № 40-41, 42. – Ст. 492.
50. Гетьманцева Н.Д. Засіб, спосіб і форма захисту трудових прав / Н.Д. Гетьманцева, І.Г. Козуб // Адвокат. – № 11 (110). – 2009. – С. 37 – 42.
51. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р., № 435-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2003 – №№ 40-44. – Ст. 356.
52. Про визнання незаконним і скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, відновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди: пост. Верхов. Суду України від 25.04.2012 р, № 6-23цс12 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua/ clients/vs.nsf/0/f2c3955ed20c1a15c22579fb00264d15/$FILE/6-23%D1%86% D1%8112.doc
53. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Вільної профспілки працівників метрополітенів України щодо офіційного тлумачення поняття «професійна спілка, що діє на підприємстві, в установі, організації», використаного в абзаці шостому частини першої статті 431 Кодексу законів про працю України (справа про профспілку, що діє на підприємстві) від 29 жовтня 1998 р. № 14-рп/98 // Офіц. вісник України. – 1998. – № 45. – Ст. 56.
54. Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності: Закон України від 15.09.1999 р., № 1045-XIV // Відом. Верхов. Ради України. – 1999. – № 45. – Ст. 397.
55. Дутчак А. Судовий захист трудових прав профспілковою організацією / А. Дутчак // Юрид. журнал. – 2005. – № 8. – С. 78 – 80.
56. Про прокуратуру: Закон України від 05.11.1991 р., № 1789-XII// Відом. Верхов. Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793.
57. Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень: Наказ Генерального прокурора України від 28 листопада 2012 р., № 6гн // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.gp.gov.ua/
58. Прокуратура на захисті прав і свобод громадян та інтересів держави // Главная газета // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.glavnaya.com.ua/index.php/intrvy/370-2011-12-02-13-10-49
59. Шахрай Ю. Прокуратура на захисті трудових та соціальних прав громадян / Ю. Шахрай // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://skvira-rda.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id= 1143:2012-06-26-09-38-26&catid=56:2011-08-16-09-55-57&Itemid= 111&layout=default&month=5&year=2012
60. Про зайнятість населення: Закон України від 05.07.2012 р., № 5067-VI // Офіц. вісник України. – 2012. – № 63. – Ст. 2565.
61. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо участі у судовому засіданні в режимі відео конференції: Закон України від 04.07.2012 р., № 5041-VI // Офіц. вісник України. – 2012. – № 62. – Ст. 2506.
62. Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм трудового права: Лист Вищого спеціалізований суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.09.2012 р., № 10-1389/0/4-12 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/v1389740-12
63. Про державну виконавчу службу: Закон України від 24.03.1998 р., № 202/98-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1998. – № 36-37. – Ст. 243.
64. Про виконавче провадження: Закон України від 21.04.1999 р., № 606-XIV // Відом. Верхов. Ради України. – 1999. – № 24. – Ст. 207.
65. European. Convention on Human. Rights as amended by Protocoles №№ 11 and 14, supplemented by Protocols Nos. 1, 4, 6, 7, 12 and 13 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.echr.coe.int/ NR/rdonlyres/ D5CC24A7-DC13-4318-B457-5C9014916D7A/0/Convention_ENG.pdf
66. Universal Declaration of Human Rights // Illustr. by É. Puybaret. – United Nations Publications: Gautier-Languereau, 2008. – 13 p.
67. Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №№ 2, 4, 7 та 11 до Конвенції: Закон України від 17.07.1997 р., № 475/97-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1997. – № 40. – Ст. 263.
68. Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року // Офіційний вісник України, 2006, N 12. – ст. 792.
69. Cour Européenne des Droits de l’Homme, Règlement de la Cour // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.echr.coe.int/ NR/rdonlyres/ 1062FEFB-C901-4155-A74F-987F908 B026F/0/REGLEMENT_FR_2012.pdf
70. ECHR, Case of Marckx v. Belgium № 6833/74, Judgment (Merits and Just Satisfaction) of 13th June 1979, Series A, № 31 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://hudoc.echr.coe.int/sites/eng/pages/search.aspx?i=001-57534
71. ECHR, Case of Johnston and Others v. Ireland № 9697/82, Judgment (Merits and Just Satisfaction) of 18th Dec., 1986, Series A, № 112 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://hudoc.echr.coe.int/sites/eng/pages/search.aspx?i=001-57508
72. ECHR, Case Open Door Counselling Ltd and Dublin Well Women Centre Ltd and others v. Ireland № 14234/88; 14235/88, Judgment (Merits and Just Satisfaction) of 29th Oct., 1992, Series A № 246 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://hudoc.echr.coe.int/sites/fra/pages/search.aspx?i=001-57789
73. ECHR, Case Karner v. Austria № 40016/98, Judgment (Merits and Just Satisfaction) of 24th July 2003 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://hudoc.echr.coe.int/sites/eng/pages/search.aspx?i=001-61263
74. Использование международных механизмов для защиты трудовых и профсоюзных прав / под ред. Е.С. Герасимовой, О.С. Крыловой. – М. : АНО «Центр социально-трудовых прав, 2012. – 148 с.
75. Азаров А. Защита прав человека. Международные и российские механизмы / А. Азаров, В. Ройтер, К. Хюфнер – М. : Московская школа прав человека, 2000. – 392 с.
76. ECHR, Case Guzzardi v. Italy № 7367/76, Judgment (Merits and Just Satisfaction) of 6th Nov., 1980, Series A, № 039 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://hudoc.echr.coe.int/sites/eng/pages/search.aspx?i=001-57498
77. Zwart Т. The Admissibility of Human Rights Petitions: the Case Law of the European Commission of Human Rights and the Human Rights Committee. / Т. Zwart – Dordrecht, 1994. – 254 p.
78. Сальвиа де М. Европейская конвенция по правам человека [пер. с итал.] / М. Сальвиа. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2004. – 267 c.
79. Постановление ЕСПЧ от 23 апреля 1996 года по делу «Ремли против Франции», на основании жалобы № 16839/90 // Европейский суд по правам человека: Избранные решения: в 2 т. – Т. 2. – М., 2000. – С. 196 – 206.
80. Практичний посібник щодо прийнятності заяв. / Council of Europe/European Court of Human Rights, 2011. – 101 c.
81. Некоторые проблемы, связанные с рассмотрением дел против Российской Федерации в Европейском суде по правам человека // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://www1.umn.edu/humanrts/ russian/hrtsbook/Rechrguide_russiancases.html
82. Гвоздицких А. Алгоритм обращения в Европейский Суд по правам человека / А. Гвоздицких // [Электрон. ресурс] – Режим доступа: http://trudprava.ru/index.php?id=1709
83. Лаврінчук І.П. Забезпечення трудових прав за Європейськими стандартами / І.П. Лаврінчук // Юрид. наука. – № 1 (1). – 2011. – С. 113 – 118.
84. ECHR, Case Cereceda Martin and others v. Spain (dec.) № 16358/90 of 12th Oct., 1992 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://echr.ketse.com/doc/16358.90-en-19921012/view/
85. ECHR, Case Blecic v. Croatia № 59532/00, Arrêt (au principal), Cour (Grande Chambre), 8 mars 2006 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://hudoc.echr.coe.int/sites/eng/pages/search.aspx?i=001-72690
86. European Court of Human Rights, Case Šilih v. Slovenia №71463/01: Judgment. – Conseil de l’Europe, 2009. – 62 p.
87. European Court of Human Rights, Case of Varnava and Others V. Turkey №№ 16064/90, 16065/90, 16066/90, 16068/90, 16069/90, 16070/90, 16071/90,16072/90 and 16073/90: Judgment. – Consei de l’Europe, 2009. – 88 p.
88. ECHR, Case Almeida Garrett, Mascarenhas Falcão and Others v Portugal №№ 29813/96, 30229/96, Arrêt (Satisfaction équitable), Cour (Première Section), 10 avril 2001 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://hudoc.echr.coe.int/sites/eng/pages/search.aspx?i=001-63930
89. ECHR, Case l’affaire Kopecký c. Slovaquie № 44912/98, Arrêt (au principal), Cour (Grande Chambre), 28 septembre 2004 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://hudoc.echr.coe.int/sites/eng/pages/search.aspx?i=001-66760
90. ECHR, Case l’affaire Hutten-Czapska c. Pologne № 35014/97, Arrêt (au principal et satisfaction équitable), Cour (Grande Chambre), 19 juin 2006 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://hudoc.echr.coe.int/ sites/eng/ pages/search.aspx?i=001-75883
91. Коротаева А.М. Защита трудовых прав и свобод работников и Европейский суд по правам человека / А.М. Коротаева, М.А. Поткина // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://territoriaprava.ru/topics/34053
92. Свобода объединения в профсоюзы. Практика Европейского суда по правам человека / под ред. А. Гвоздицких. – М. : ЦСТП, 2010. – 112 с.
93. ECHR, Case Airey v. Ireland № 6289/73, Judgment (Merits) of 9th Oct., 1979, Series A, № 32 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://hudoc.echr.coe.int/sites/eng/pages/search.aspx?i=001-57420
94. ECHR, Case Demir and Baykara v Turkey № 34503/97, Judgment (Merits and Just Satisfaction) of 12th Nov., 2008 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://hudoc.echr.coe.int/sites/eng/pages/search.aspx?i=001-89558
95. Доклад Комитета по защите прав всех трудящихся-мигрантов и членов их семей, A/67/48, Пятнадцатая сессия (12-23 сентября 2011 года), Шестнадцатая сессия (16-27 апреля 2012 года); Генеральная Ассамблея ООН, Официальные отчеты, Шестьдесят седьмая сессия, Дополнение № 48 / Нью-Йорк : ООН, 2012. – 28 с.
96. ECHR, Case Siliadin v France № 73316/01, Judgment of 26th July 2005 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.unhcr.org/refworld/ docid/4406f0df4.html
97. ECHR, Case Rantsev v. Cyprus and Russia № 25965/04, Information Note on the Court’s case-law № 126, Judgment [Section I] of 7th Jan., 2010 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://hudoc.echr.coe.int/ sites/fra/pages/search.aspx?i=002-1142
98. ECHR, Case Sørensen and Rasmussen v. Denmark №№ 52562/99; 52620/99, Judgment (Merits and Just Satisfaction), 11th Jan., 2006 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://hudoc.echr.coe.int/sites/eng/pages/search. aspx?i=001-72015
99. ECHR, Case Young, James and Webster v. the United Kingdom № 7601/76; 7806/77, Judgment (Merits) of 13th Aug., 1981, Series A, № 44 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://hudoc.echr.coe.int/sites/eng/ pages/ search.aspx?i=001-57608
100. ECHR, Case Sigurður A. Sigurjónsson v. Iceland № 16130/90, Judgment (Merits and Just Satisfaction) of 30th Jun., 1993, Series A, № 264 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://hudoc.echr.coe.int/sites/fra/ pages/search.aspx?i=001-57844
101. ECHR, Case Enerji Yapı-Yol Sen v. Turkey № 68959/01, Chamber Judgment of 21 Apr., 2009 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://hudoc.echr.coe.int/webservices/content/pdf/003-2712212-2963054?TID =tntqnuabco
102. Фулей Т.І. Поняття «майно» в практиці Європейського суду з прав людини / Т.І. Фулей // Вісник Верховного Суду України, 2008, N 3 (91). – С. 43-48.
103. Бессарабов В.Г. Европейский Суд по правам человека / В.Г. Бессарабов. – Москва: Юрлитинформ, 2003. – 248 с.
104. ECHR, Case Agita Pančenko v. Latvia № 40772/98, Decision [Section II], 28th Oct.,1999 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://hudoc.echr.coe.int/hudoc/ViewRoot.asp?Tname=HeDec&Id=REF00005097&Language=fr&Item=0&NoticeMode=1&RelatedMode=3
105. ECHR, Case Aleksandra Larioshina v. Russia № 56869/00, Decision [Second Section] of 23rd Apr., 2002 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://echr.ketse.com/doc/56869.00-en-20020423/view/
106. Сидоренко В.М. Принцип доступности правосудия и проблемы его реализации в гражданском и арбитражном процессе: дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.15 / Василий Михайлович Сидоренко. – Екатеринбург, 2002. – 220 c.
107. International Covenant on Civil and Political Rights, ICCPR, 16th Dec., 1966 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://treaties.un.org/pages/ViewDetails.aspx?src=TREATY&mtdsg_no=IV- 4&chapter=4&lang=en
108. Основные принципы независимости судебных органов, одобренные резолюциями Генеральной Ассамблеи № 40/32 от 29 ноября 1985 г. и № 40/146 от 13 декабря 1985 г. // [Електрон. ресурс]. – Режим доступа: http://www.terralegis.org/terra/act/pij.html
109. Европейская хартия о законе «О статусе судей» от 10 июля 1998 г. // [Електрон. ресурс]. – Режим доступа: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/994_236
110. Валецька О.В. Аналіз практики Європейського суду з прав людини у сфері захисту права на мирне володіння майном (належних до виплати коштів) / О.В. Валецька // Актуальні проблеми політики: зб. наук. Праць. – Миколаїв, 2009. – Вип. 38. – С. 301 – 307.
111. Бурдов против России: пост. Европейского суда по правам человека от 15.01.2009 г. // Рос. хроника Европейского суда. Приложение к Бюллетеню ЕСПЧ. – Спец. Выпуск. – 2009. – № 4. – С. 79 – 106.
112. О компенсации за нарушение права на судопроизводство в разумный срок или права на исполнение судебного акта в разумный срок: Федеральный Закон РФ от 30.04.2010 г., № 68–ФЗ. // Собр. зак-ва РФ. – 2010. – № 18. – Ст. 2144.
113. Методичні рекомендації щодо здійснення експертизи нормативно-правових актів на відповідність Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, затверджені Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини Ю.Є Зайцевим від 15 серпня 2006 р. // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=n0003323-06
114. ECHR, Case Menshakova v. Ukraine № 377/02, Judgment (Merits and Just Satisfaction) of 8th Apr., 2010 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://echr.ketse.com/doc/377.02-en-20100408/view/
115. ECHR, Case Konstantin Markin v. Russia № 30078/06, Judgment (Merits and Just Satisfaction) of 7th Oct., 2010 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://hudoc.echr.coe.int/sites/eng/pages/search.aspx?i=001-109868
116. Терешина А.Н. Условия приемлемости жалобы в Европейском суде по правам человека (проблемы теории и практики) / А.Н. Терешина // Пробелы в российском законодательстве. – 2010. – № 1– С. 11 – 12.
117. Трудовое и социальное право Европейского Союза: документы и материалы. – М. : «Права человека», 2005. – 98 с.
118. Ризаева А.Р. Правовые основы социальной политики и регулирования трудовых отношений в Европейском Союзе: автореф. дисс. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.10 / А.Р. Ризаева. – М., 2009. – 30 с.
119. European Social Charter (revised), 3rd May, 1996 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://conventions.coe.int/Treaty/EN/Treaties/Html/ 163.htm
120. Charter of Fundamental Rights of the European Union, 1st Dec., 2009 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.europarl.europa.eu/ charter/pdf/text_en.pdf
121. Community Charter of the Fundamental Social Rights of Workers, 9th Dec., 1989 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.aedh.eu/plugins/fckeditor/userfiles/file/Conventions%20internationales/Community_Charter_of_the_Fundamental_Social_Rights_of_Workers.pdf
122. Council Directive N 75/117/EEC of 10th Febr., 1975 on the approximation of the laws of the Member States relating to the application of the principle of equal pay for men and women // Official Journal of the European Communities, L 45, 19.02.1975. – P. 19 – 20.
123. Council Directive № 76/207/EEC of 9th Febr., 1976 on the implementation of the principle of equal treatment for men and women as regards access to employment, vocational training and promotion, and working conditions // Official Journal of the European Communities, L 39, 14.02.1976. – P. 40 – 42.
124. Directive № 2000/78/EC of 27th Nov., 2000, establishing a general framework for equal treatment in employment and occupation // Official Journal of the European Union, L 303, 2.12.2000. – P. 16 – 22.
125. Council Directive № 2000/43/EC of 29th Jun., 2000 implementing the principle of equal treatment between persons irrespective of racial or ethnic origin // Official Journal of the European Union, L 180, 19/07/2000. – P. 22 – 26.
126. Council Directive № 2001/23/EC of 12th March, 2001 on the approximation of the laws of the Member States relating to the safeguarding of employees’ rights in the event of transfers of undertakings, businesses or parts of undertakings or businesses // Official Journal of the European Union, L 82, 22.03.2001. – P. 16 – 20.
127. Case № 43-75 Gabrielle Defrenne v Société anonyme belge de navigation aérienne Sabena, Judgment of the Court of 8th Apr., 1976 // European Court reports, 1976. – P. 455.
128. Council Directive № 1999/70/EC of 28th Jun., 1999 concerning the framework agreement on fixed-term work concluded by ETUC, UNICE and CEEP // Official Journal of the European Communities, L 175, 10.07.1999. – P. 43 – 48.
129. Case C-486/08 Zentralbetriebsrat der Landeskrankenhäuser Tirols v Land Tirol, Judgment of the Court (First Chamber) of 22nd Apr., 2010 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://curia.europa.eu/juris/document/ document.jsf?text=&docid=84027&pageIndex=0&doclang=EN&mode=req&dir=&occ=first&part=1&cid=739429
130. Council Directive № 96/34/EC of 3rd Jun., 1996 on the framework agreement on parental leave concluded by UNICE, CEEP and the ETUC // Official Journal of the European Union, L 145, 19.06.1996 – P. 4 – 9.
131. Council Directive № 98/23/EC of 7th Apr., 1998 on the extension of Directive № 97/81/EC on the framework agreement on part-time work concluded by UNICE, CEEP and the ETUC to the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland // Official Journal of the European Union, L 131, 05.05.1998. – P. 10.
132. Дубинская М. Обзор судебной практики Австралии, ЮАР и стран Европейского союза по спорам, связанным с заключением срочного трудового договора с работником / М. Дубинская // Всё о трудовых правах. – № 3. – 2011. – С. 24 – 28.
133. Горбачева Ж. Запрет дискриминации по признаку пола в трудовых отношениях в странах Европейского Союза / Ж. Горбачева // Права женщин в России: законодательство и практика. – № 3-4. – 2002 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступа: http://www.womnet.ru/prava/2002/ nomer_14/5.htm
134. Дёмина Т. Правовые средства обеспечения соблюдения требований по охране труда / Т. Дёмина // Сравнит. труд. право. – № 1. – 2009. – С. 1 – 5.
135. Employment Rights Act, 1996 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.legislation.gov.uk/ukpga/1996/18/contents
136. Employment Rights (Dispute Resolution) Act, 1998 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.legislation.gov.uk/ukpga/1998/8/pdfs/ ukpga_19980008_en.pdf
137. Disability Discrimination Act, 2005 (Correction Slip: 07.06.2012) // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.legislation.gov.uk/ ukpga/ 2005/13/contents
138. Acas Code of Practice 1: Disciplinary and grievance procedures, April 2009. 1st publ. – Belfast: The Stationery Office, 2009. – 12 p.
139. Employment Tribunals Act, 1996 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.legislation.gov.uk/ukpga/1996/17/pdfs/ ukpga_19960017_ en.pdf
140. Trade Union and Labour Relations (Consolidation) Act, 1992 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.legislation.gov.uk/ukpga/ 1992/52/pdfs/ukpga_19920052_en.pdf
141. Pension Schemes Act, 1993 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.legislation.gov.uk/ukpga/1993/48/ pdfs/ukpga_19930048_ en.pdf
142. National Minimum Wage Act, 1998 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.legislation.gov.uk/ukpga/1998/39/contents
143. Case Guerrero v Darwin Martin (t/a Webworld Ltd) (Jurisdiction/Wages/Notice Pay) [2002] NIIT 3540_01 (7 June 2002) // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://judgmental.org.uk/judgments/ NIIT/2002/[2002]_NIIT_3540_01.html
144. Case McMeechan v Secretary Of State For Employment [1996] N EWCA Civ 1166, 11th Dec., 1996, England and Wales Court of Appeal (Civil Division) Decisions // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.bailii.org/ew/cases/EWCA/Civ/1996/1166.html
145. Employment Agencies Act, 18 th Jul., 1973 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.legislation.gov.uk/ukpga/ 1973/35/pdfs/ukpga_ 19730035_en.pdf
146. Addis v Gramophone Co Ltd., 1909, N UKHL 1, 26 July 1909, United Kingdom House of Lords Decisions // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.bailii.org/uk/cases/UKHL/1909/1.html
147. Johnson v. Unisys Limited, [2001] UKHL 13; [2001] 2 All ER 801; [2001] 2 WLR 1076, 22nd March, 2001, United Kingdom House of Lords Decisions // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.bailii.org/ uk/cases/UKHL/2001/13.html
148. Дубинская М. Обзор судебной практики США, Великобритании, Канады и Германии по взысканию с работодателя компенсации вреда, причиненного работнику / М. Дубинская // Всё о труд. правах – № 2. – 2011. – С. 26 – 33.
149. Coors Brewers Ltd v SP Adcock & Ors [2007] EWCA Civ 19, 24th Jan., 2007 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://judgmental.org.uk/judgments/EWCA-Civ/2007/[2007]_EWCA_Civ_19.html
150. Конституция Российской Федерации от 25 декабря 1993 г. // Собр. зак-ва РФ. – 1998. – № 36. – Ст. 4466.
151. Трудовой кодекс Российской Федерации от 30 декабря 2001 г., № 197-ФЗ // Собр. зак-ва РФ. – 2002. – № 1. – Ст. 3.
152. Гражданский процессуальный кодекс РФ от 14 ноября 2002 г., № 138-ФЗ // Собр. зак-ва РФ. – 2002. – № 46. – Ст. 4532.
153. О профессиональных союзах, их правах и гарантиях деятельности: Федеральный закон РФ от 12.01.1996 г., № 10-ФЗ. // Собр. зак-ва РФ. – 1996. – № 3. – Ст. 148.
154. Трудовой Кодекс Азербайджанской Республики от 1 февраля 1999 г., № 618-IQ. // Сб. Зак-тва Азербайджанской Республики. – 1999. – № 4. – Ст. 213.
155. Трудовой кодекс Республики Беларусь от 26 июля 1999 г., № 296-З // Ведом. Национ. собрания РБ. – 1999. – № 26-27. – Ст. 432.
156. Трудовое право России [2-е изд., испр. и доп.] / под ред. А.М. Куренного. – М. : Изд. дом «Правоведение», 2008. – 544 с.
157. Уголовный кодекс Азербайджанской Республики. – Баку : BUSINESS PRESS, 2001. – 256 с.
158. העיסוק חופש :יסוד חוק ,1992 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.knesset.gov.il/laws/special/heb/yesod1.pdf
159. ומנוחה עבודה ,1951 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.moital.gov.il/NR/exeres/DB32620A-EAD8-4B73-BC90-A5AEE373AEEF.htm
160. שנתית חופשה חוק ,1951 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.moital.gov.il/NR/exeres/5E7FD3B4-2445-48D5-AE92-FB2A550CAE22.htm
161. מינימום שכר חוק ,1987 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.moital.gov.il/NR/exeres/E777967B-6430-4481-9AD2-FE8FBB43B476.htm
162. ולהתפטרות לפיטורים הודעה מוקדמת חוק ,2001 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.moital.gov.il/NR/exeres/06DED874-C524-4C8E-8657-1C22DDEDA5EA,frameless.htm
163. אדלר הנשיא כב’ בראשות מותב ידי על 16.12.2010. ביום ניתן ,בע"מ טלקום איי סי אי נ’ זיידמן דב573/09(ארצי) עע ,לעבודה ארצי בית דין. // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.psakdin.co.il/fileprint.asp?filename=/avoda/private/ver_phiu.htm
164. בעבודה ההזדמנויות שוויון חוק ,1988 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.moital.gov.il/NR/exeres/82CF3999-915B-4D33-BE32-48D61416302D.htm
165. לעבודה הד