ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕМЕЛЬНОГО ПОДАТКУ В УКРАЇНІ

brief description

Зміст

Вступ 3
Розділ 1. Еволюція земельного податку: доктринальні та
нормативно-правові аспекти 15
1.1. Теорії оподаткування землі 15
1.2. Розвиток нормативно-правового регулювання земельного
податку 27
1.3. Висновки до розділу 44
Розділ 2. Поняття та правова природа земельного податку 47
2.1. Поняття земельного податку 47
2.2. Правова природа земельного податку 55
2.3. Місце земельного податку в системі податків
України 69
2.4. Висновки до розділу 79
Розділ 3. Правовий механізм земельного податку 81
3.1. Основні елементи правового механізму земельного податку 81
3.1.1. Суб’єкт земельного податку 81
3.1.2. Об’єкт земельного податку 88
3.1.3. Ставка земельного податку 94
3.1.4. Предмет, база, одиниця оподаткування земельним
податком 98
3.1.5. Строки сплати земельного податку 105
3.1.6. Пільги щодо сплати земельного податку 107
3.2. Додаткові елементи правового механізму земельного податку 110
3.2.1. Джерело сплати земельного податку 110
3.2.2. Методи та способи сплати земельного податку 113
3.2.3. Особливості правового режиму земельного податку 117
3.2.4. Фонд надходження земельного податку 120
3.2.5. Особливості звітності за земельним податком 122
3.3. Висновки до розділу 129
Розділ 4. Умови та підстави правовідносин з приводу
земельного податку 132
4.1. Поняття умов виникнення, зміни та припинення
правовідносин з приводу земельного податку 132
4.2. Умови виникнення, зміни та припинення правовідносин
з приводу земельного податку 137
4.3. Поняття підстав виникнення, зміни та припинення
правовідносин з приводу земельного податку 147
4.4. Підстави виникнення, зміни та припинення
правовідносин з приводу земельного податку 150
4.5. Висновки до розділу 168
Висновки 171
Список використаних джерел та літератури 180

В С Т У П

Актуальність теми дисертаційного дослідження. В умовах форму-вання в Україні соціально орієнтованої економіки, становлення відповідної їй системи оподаткування проблеми розвитку податкового законодавства набули істот¬ного значення. Особливо значущою на даний період є пробле-ма нормативно-правового регулювання земельного податку. Його законо-давче закріплення тісно пов’язане як із збільшенням державних потреб у фінансових ресурсах, реформуванням податкової системи в цілому, так і з демонополізацію дер¬жавної форми власності на землю, становленням та по-стійним зростанням числа приватних земельних власників. Відсутність єди-ної, чітко виробленої держав¬ної політики оподаткування землі, нестабіль-ність податкового законо¬давства, докорінні зміни у відносинах земельної власності – всі ці фактори визначають необхідність створення адекватного вимогам часу, обґрунтованого на науково-теоретичному рівні механізму правового регулювання земельного податку. Це, в свою чергу, стимулює до пошуку нових підходів у дослідженні його правової природи, виявленні сутності, характерних ознак, умов та підстав існування земельно-податкових правовідносин.
В актуальності теми кандидат¬ської дисертації переконує також ступінь наукової розробки проблеми дослідження. Слід відзначити, що в науці фінансового права проблема земельного податку не є новою. Як фінансово-правова категорія земельний податок та його правове регулювання досить широко досліджувались у минулому в працях вчених, що спеціалізувались в галузі фінансового права. Особлива увага даній проблемі приділялась ро-сійською фінансово-правовою наукою у дореволюційний період. Одним з перших, хто науково обґрунтував необхідність запровадження та законода-вчого оформлення земельного податку, був М.М. Сперанський, пропоную-чи замінити ним існуючу тоді подушну подать [208] ). До проблеми земель-ного податку звертався М.І. Тур¬гєнєв, беззаперечним позитивом досліджен-ня якого є те, що він вивчав правову природу даного податкового платежу на основі порівняль¬ного аналізу чинного тоді європейського законодавства [209] ).
Особливого розвитку дослідження земельного податку набули у останній четверті ХІХ століття. Це було зумовлено насамперед тим, що в період з 1866 по 1897 роки в Російській Імперії на нього припадало основне фіскальне наван¬таження. Саме в даний історичний період наукою фінансо-вого права було дане визначення земельного податку, встановлено його суб’єкт та об’єкт, обґрун¬товано значення даних земельного кадастру у ме-ханізмі сплати подат¬кових сум. Зокрема, в сучасних умовах надзвичайно актуальними і такими, що викликають найбільший інтерес залишаються праці В.О. Лєбєдєва [79] ), М.М. Алєксєєнка [8] ), І.Т.Тарасова [123] ), О.О. Ісаєва [59] ), Д. Львова [82] ), М.П. Дружиніна [43] ), Ф. Тернера [381] ), Г.О. Вацуро [17] ), С.В. Калашникова [62] ), С.І. Іловай¬ського [56] ), Т.В. Ло-котя [81] ), І.Х. Озєрова [181] ), І.І. Янжула [141] ) та інших. Серед перелі-ку вказаних праць слід виділити комплексне дослідження В.О. Лєбєдєва „О поземельном налоге”. Він збагатив фінансово-правову науку узагальнення-ми, оцінками та висновками щодо правової природи, специфіки справляння земельного податку, визначив основні елементи та принципи його правово-го регулювання. Бачення автором правової природи земельного подат¬ку, його суб’єкта та об’єкта було сформоване на основі аналізу чинної на той момент нормативно-правової бази та виходячи з позицій фінансово-правової доктрини даного періоду. Тому деякі його твердження з погляду сьогодення природно можуть видатись застарілими. Однак роль і значення методологічних підходів до визначення земельного податку В.О. Лєбєдєвим в сучасній науковій доктрині податкового права важко переоцінити.
Важливі підходи та напрямки дослідження земельного податку намі-тили такі видатні вчені-фінансисти, як К.С.Веселовський [260] ), О.Лаппо-Данилевський [78] ), О.Соколов [119] ), В.Твердохлебов [124] ) та інші. Позиції необхідності його вивчення у єдності з аналізом земельно-оціночних процесів та на основі даних земельного кадастру відстоювали В.К.Горб-Ромашкевич [176] ), О. Константінов [68] ), М. Порш [104] ) та інші.
На даному історичному періоді проблема земельного податку, поряд-ку його нарахування та сплати на українських землях, що перебували під Австро-Угорським пануванням, досліджувалась В.Будзиновським у моног-рафії “Ґрунтовий податок” [15] ). Безсумнівним позитивом даної праці є те, що, по-перше, автор аналізує правову природу земельного податку через характери ти¬ку основних його елементів – платника, об’єкту, ставки, строків сплати. По-друге, справляння земельного податку розглядається ним у єд-ності з проведен¬ням земельно-оціночних і кадастрових робіт.
Із скасуванням радянською владою на загальнодержавному рівні зе-мель¬ного податку, вивчення та розробка даної проблеми в науці фінансово-го права радянського періоду фактично припиняється. У вітчизняній науко-во-методич¬ній літературі цього періоду земельний податок розглядався, як місцевий податковий платіж за користування державними землями лише в контексті аналізу нормативно-правової бази його регулювання. Подібний підхід зустріча¬ється у роботах Г.Л. Марьяхіна [85] ), Н.Г. Соколова [120] ), А.Е. Сагайдака [113; 114] ) та інших. Представники радянської фі-нансово-правової науки торкались також деяких аспектів оподаткування зе-млі при аналізі сільськогосподарського податку, дослідженням якого за-ймались М.Я. Залесський [49] ), М.І. Піскотін [102] ), Б.М. Іванов [413] ) та інші. Деякі аспекти правового механізму сплати земельного податку як пря-мого податкового платежу були висвітлені П.П. Гензелем [29] ), С.О Івероновим [54] ), М.Ф. Суперанським [122] ). Водночас комплексних дос¬ліджень земельного податку, присвячених аналізу його право¬вої приро-ди, влас¬тивостей, характерних лише йому ознак в той період не було.
З розпадом Радянського Союзу, крахом командно-адміністративної систе¬ми та встановленням в Україні земельного податку вивчення проблеми його правового регулювання набуло особливої ваги. Проте, вагомих науко-вих розро¬бок цієї проблеми поки що немає. В навчально-методичній літера-турі земель¬ний податок досліджується у поєднанні з іншими елементами по-даткової систе¬ми [143; 76; 94; 98; 172; 131] ). Зокрема, М.П. Кучерявенко, досліджу¬ючи історію становлення та розвитку податкової системи, окрему увагу приділяє історичному аналізу правового регулювання земельного податку, „як одному з найбільш трବдиційних і невід’ємних її елементів” [177] ). Питанням земельного податку як обов’язкового елементу системи податків в Україні, йо¬го ознакам і правовій сутності приділяють увагу Д.А.Бекерська [12] ), Н.Д.Бондаренко [58] ), Н.Ю. Пришва [228] ), Б.С. Портянко [242] ) та інші.
Проблемам земельного податку присвятив окремий розділ кандидат-ської дисертації І.Є. Криницький, визначивши специфіку земельного подат-ку в групі майнових податків та охарактеризувавши його обов’язкові еле-менти, визначені подат¬ковим законом [415] ). Різні аспекти проблеми пра-вового регулювання земель¬ного податку, його місця в системі податкових платежів, а також особли¬востей виникнення існування і припинення податко-во-правових відно¬син дос¬лід¬жу¬вବлись також у кандидатських дисертаціях В.В.Безуглої [407] ), Н.В.Во¬ротіної [410] ), О.В.Бакун [406] ), М.М.Весельського [408] ), Т.Є. Кушнарьової [416] ), О.Г.Свєчнікової [422] ), М.О. Перепелиці [420] ), Р.О. Гаврилюк [411] ).
Всі зазначені вище та багато інших робіт вчених минулого та сучас-них розробок науковців з проблем правової та економічної природи земе-льного податку стали водночас науково-теоретичною основою даного ди-сертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисе-ртація виконана в межах науково-дослідної проблематики кафедри консти-туційного, адміністративного і фінансового права Чернівецького національ-ного університету ім. Ю.Федьковича „Конституційне, адміністративне і фі-нансове право України в умовах переходу до ринкової економіки: проблеми теорії і практики” № 0102U005305. Крім того, цей напрямок досліджень включений до планових тем Інсти¬туту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України [394] ), визначений серед основних напрямків досліджень юридичної науки, затвердже¬них загальними зборами Академії правових наук України [150] ).
Мета і завдання дослідження. Основною метою дисертаційного дос-лідження є те, щоб на основі врахування досягнень фінансово-правової нау-ки, узагальнення правотворчої та правозастосовчої практики, вітчизняного та зарубіжного досвіду правового регулювання земельного податку з’ясувати еволюцію земельного податку, виз¬начити його поняття, правову природу, ос¬новні елементи податково-правового механізму, збагатити да-ними знаннями науку податково¬го права з метою вико¬ристання її в якості теоретичної основи при підготовці нових та уточненні дію¬чих положень чинного податкового законодавства про земельний податок.
Відповідно до поставленої мети дисертаційного дослідження, автором зроблена спроба вирішити наступні завдання:
- охарактеризувати основні наукові теорії оподаткування землі;
- дослідити генезис нормативно-правового регулювання земельного по-датку на українських землях;
- визначити поняття зе¬мельного податку, дослідити його правову при-роду;
- визначити місце земельно¬го податку в чинній системі податків Украї-ни;
- охарактеризувати основні еле¬менти його податково-правового механі-зму;
- розкрити правову сутність, умови та підстави виникнення, зміни та при-пинення земельних податкових право¬відносин;
- визначити поняття, момент настання і припинення податкової право¬суб’єктності юридичних і фізичних осіб – платників земель¬ного податку;
- виро¬бити та запропонувати, правотворчим та правозастосовчим органам практичні рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання земельного по-датку та механізму справляння податкових сум, уточнити методо¬логічні орієнтири та критерії цієї діяльності.
Об’єктом дослідження в дисертаційній роботі є суспільні відносини, що виникають з приводу оподаткування фізичних та юридичних осіб – вла-сників земельних ділянок земельним податком та відрахування відповідних податко¬вих сум у централізовані фонди коштів, а також умови та підстави виникнен¬ня, зміни та припинення даних правовідносин.
Предметом дисертаційного дослідження стали норми чинного зако-нодавства України в сфері правового регулювання земельного податку, що містяться в Конституції України, Бюджетному кодексі України, Земельному кодексі України, Законах України “Про систему оподаткування”, “Про пла-ту за землю”, “Про державну податкову службу в Україні”, “Про місцеве самовря¬дування”, “Про фіксований сільськогосподарський податок”, “Про оренду землі”, “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи”, ”Про охорону навколишнього при-родного сере¬довища”, „Про порядок погашення зобов’язань платників по-датків перед бюд¬жетами та державними цільовими фондами”, в багатьох інших законах, в указах Президента України, в постановах Верховної Ради України, в постановах Кабі¬нету Міністрів України, наказах, розпоряд-женнях, інструкціях Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету по земельних ресурсах, інших орга-нів, що на законних підставах від імені держави або за її безпосе¬реднім дорученням здійснюють її податкову політику. Зазначені документи стали водночас основним но-рмативно-інфор¬мативним джерелом дисер¬таційної роботи.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є класи-чні наукові принципи об’єктивності та історизму і дослідницькі методи пі-знання, що ґрунтуються на них, а також конкретно-наукові методи. Основ-ним серед сукупності даних методів при написанні дисертації був формаль-но-догматичний метод, за допомогою якого досліджувались правова при-рода земельного податку, здійс¬нювалась зовнішня наукова обробка емпіри-чного матеріалу. За допомогою даного методу стало можливим розглядати земельно-податкові правовідносини у їх діалектичному взаємозв’язку та взаємодії, як органічне ціле, адекватне об’єкту дослідження. Найбільш пов-но в дисертації використовувались такі при¬йоми формально-догматичного методу, як опис та аналіз правовідносин з при¬воду сплати земельного пода-тку, їх ознак, особливостей та принципів правово¬го регулювання. Широко використовувався в ході написання дисертації метод порівняльно-правового дослідження. З його допомогою з’ясовувалось законо¬мірне і випадкове, за-гальне і специфічне у змісті податково-правових норм. Позитивну роль віді-грали інструментальний, інституційний, генетичний підхо¬ди до проблеми дослідження, методи звернення до інших юридичних наук, статистичної об-робки емпіричного матеріалу, реального пізнання, особис¬того спостере-ження. Кожен з даних методів, підходів у конкретному випадку вико-ристовувався не окремо, а в поєднанні з іншими. Дисертантом була здійсне-на спроба системного, інтегративного підходу дослідження право¬вого регу-люван¬ня земельного податку на етапі переходу до ринкових умов, який ба-зується на комплексному застосуванні всіх інших методологічних підходів, що у своїй єдності відображають різноаспектне бачення податкового права.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вона є першим спе-ціальним науковим дослідженням законодавчих основ та особливостей пра-вового регулювання земельного податку в сучасних умовах, в якому визна-чаються його сутність та правова природа, місце в системі податків України, елементи його правового механізму, умови та підстави виникнення, зміни та припинення земельних податкових правовідносин.
У результаті проведеного дослідження, сформульовано нові положен-ня, запропоновані дисертантом особисто. Основні з них такі:
- уперше запропоновано визначення земельного податку як встановле-ного законодавчим орга¬ном та забезпеченого державним примусом грошо-вого платежу у бюджет, що сплачується власниками землі – фізичними і юридичними особами на засадах обов’язковості, односторонності та індиві-дуальної безвідплатності з метою задоволення загальносуспільних потреб;
- обґрунтовано, що за своєю суттю земельний податок є легітимною формою обмеження конституційного права приватної (колективної) власно-сті на землю шляхом відчуження у грошовому еквіваленті частини цієї вла-сності, яка належить приватним особам, на користь держави;
- доведено, що плата за землю є обов’язковим платежем, що сплачу-ється у формі грошового відшкодування землекористувача за право вико-ристання земельної ділянки державної власності, внаслідок якого не здійс-нюється перехід права власності на землю у грошовому еквіваленті. В цьо-му докорінна відмінність правової природи земельного податку і плати за землю;
- обґрунтовано необхідність внесення змін до чинного правового ре-гулювання земельного податку щодо відповідності назви даного податково-го платежу його юридичній сутності. Ототожнення двох абсолютно несуміс-них за своєю правовою природою категорій – „земельний податок” і „плата за землю”, – що має місце в сучасній правотворчій та правозастосовчій практиці, є неприпустимим як у науково-теоретичному, так і в практичному плані;
- встановлено місце земельного податку в системі податків України як прямого, загальнодержавного, закріпленого і пропорційного платежу, що сплачується на всій території держави власниками землі – фізичними та юридичними особами;
- дістали подальшого розвитку питання поняття та структури право-вого механізму земельного податку;
- з нових позицій дано характеристику основних елементів правового механізму земельного податку, якими визначено: суб’єкт податку; об’єкт податку; податкову ставку; предмет, базу та одиницю оподаткування; стро-ки сплати податку та пільги щодо його сплати;
- подальшого розвитку дістали теоретичні положення щодо визначен-ня додаткових елементів правового механізму земельного податку, якими є: джерело сплати, методи та способи сплати податку, особливості правового режиму, фонд надходження податкових сум, особливості звітності за земе-льним податком;
- уточнено характеристику та запропонований комплексний аналіз умов та підстав виникнення, зміни та припинення земельно-податкових пра-вовідносин;
- визначено поняття податкової правосуб’єктності платників земельно-го податку, як визнаної державою можливості фізичних і юридичних осіб вступати в податкові правовідносини з приводу земельного податку, мати і своїми діями набувати відповідні права та обов’язки при його сплаті;
- запропоновано новий підхід до класифікації підстав виникнення, змі-ни та припинення земельно-податкових правовідносин – юридичних фактів – конкретних життєвих обставин, встановлених податковим законом, що спричиняють настання правових наслідків.
Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання їх у практичній діяльності правотворчих та правозастосовчих органів, а саме: а) для уточнення податкової політики, стратегії й тактики України в сучасних умовах; б) вдосконалення право¬творчого і правозасто-совчого процесу в сфері земельних податкових правовідносин; в) завершен-ня роботи над Податковим кодексом України, прийняття Закону України „Про земельний податок”; г) коректування змісту, форм і методів діяльності правозастосовчих органів, що безпосередньо чи опосередковано здійсню-ють податкову політику держави, а також у подальших наукових розроб-ках досліджень проблем правового регулювання земельного податку в Україні, навчально-методичних цілей у процесі підготовки студентів у галу-зі фінансового права.
Особистий внесок здобувача. Сформульовані в дисертації поло-ження, узагальнення, оцінки та висновки, рекомендації та пропозиції обґру-нтовані дисертантом на підставі особистих досліджень у результаті опрацю-вання та аналізу більше 600 наукових та нормативно-правових джерел і юридичної практики з питань земельного податку.
Апробація, публікація та реалізація результатів дисертаційного дослідження. Дисертація виконана і обговорена на кафедрі конституційно-го, адміністративного і фінансового права Чернівецького національного універси¬тету імені Юрія Федьковича. Окремі питання дисертації доповіда-лись на наукових конференціях викладачів, аспірантів та студентів юридич-ного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Фе-дьковича 27-29 квітня 1999 р.; 25-27 квітня 2000 р.; 24-26 квітня 2001 р.; 26-28 серпня 2002 р.; неодноразово на засіданнях кафедри конституційного, адміністративного і фінансового права Чернівецького національного уні-верситету; на теоретичному семінарі юридич¬ного факультету Чернівецького національного університету. Положення дисер¬тації доповідались також на міжнародній науково-практичній конференції „Правове регулювання дер-жавних доходів та видатків” 24-26 вересня 1999 р. в м. Полтава; на секції з проблем реформування фінансового і банківського права під час роботи другої національної науково-теоретичної конференції „Українсь¬ке адмініст-ративне право: актуальні проблеми реформу¬вання” 26-27 травня 2000 р. в м. Суми; на науково-практичній конференції „Бюджетно-податкова політика в Україні (проблеми та перспективи реформу¬вання)” 19-20 грудня 2001 р. в м. Ірпінь; на регіональній міжвузівській науковій конференції молодих вче-них та аспірантів „Проблеми вдосконалення правового регулювання щодо забезпе-чен¬ня прав та основних свобод людини і громадяни¬на в Україні” 19 квітня 2002 р. в м. Івано-Фран¬ківськ; на міжнародному науко¬во-теоретичному семінарі „Проблеми нормативно-право¬вого забезпечення бюджетно-податкової політики держави” 22 лис-топада 2002 р. в м. Ірпінь.
За темою дисертації автором опубліковано у виданнях, що визнані ВАК України фаховими для спеціальності „Правознавство”, 8 одноосібних наукових статей, загальним обсягом понад 5 друкованих аркушів.
Структура дисертаційного дослідження. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, п’ятнадцяти підрозділів, висновків, списку вико-рис¬таних джерел та літератури – 622 найменування. Загальний обсяг дос-лідження – 234 сторінки, з яких 179 – основний текст.

bibliography

ВИСНОВКИ

1. Перші цілісні системні наукові погляди на земельний податок та систему оподат¬кування в цілому виникають на межі XVII-XVIII ст.ст. В науці фінансового права найбільш завершених форм набули такі основні наукові теорії оподаткування землі та зе¬мельного податку: 1) фізіократична теорія оподаткування; 2) кла¬сична тео¬рія (теорія податкового нейтралітету); 3) теорія оподаткуван¬ня зе¬мельної ренти; 4) теорія посиленого оподатку-вання земельного доходу. Із розвитком промисловості і відповідним зменшенням ролі землі як основи суспільного виробництва, теорії оподаткування земельного доходу відходять на другий план, натомість поширення набуває теорія пропорційного оподаткування землі на основі врахування її кількісних та якісних характерис¬тик. Дана теорія має найбіль-шу підтримку і в сучасній науці фінансового права, як вітчизняній, так і зарубіжній. Водночас, сучасною наукою фінансового та податкового права не вироблено єдиних підходів у обґрунтуванні оподаткуван¬ня землі в цілому та земельного податку як однієї з його форм зокрема.
2. Земельний податок є одним з перших в історії податковим платежем. Його сплата на українських землях здійснювалась ще за часів Київської Русі і носила цільовий, адресний характер. На даному історичному етапі він справлявся несистематично, на підставі індивідуальних правових актів. З підвищенням ролі землі як основного засобу і ресурсу виробництва зросла необхідність у встановленні на законодавчому рівні правового механізму її оподаткування. З цим пов’язане законодавче закріплення земельного податку Російською імперією, до складу якої належала більшість українських територій. На українських землях, що входили до складу Австро-Угорщини земельний податок справлявся на підставі австро-угорського імперського законодавства. Характерною рисою його нормативного регулювання було те, що сплата податкових сум детально і всебічно регламентувалась на найвищому законодавчому рівні. Такий факт пов’язаний з найбільшим фіскальним навантаженням, яке він мав серед існуючих прямих податків і зборів. Зміна державного ладу на українських територіях, пов’язана зі становленням радянсь¬кої системи влади, призвела до повної націоналізації земель та скасування на державному рівні земельного податку. Радянським законодавством він встанов¬лювався як місцевий податковий платіж, що сплачувався в основному із земель населених пунктів.
3. Розбудова незалежною Україною власної державності та гостра нестача фінансових ресурсів, що з нею пов’язана, призвели до встановлення в державі земельного податку як загальнодержавного податкового платежу. Сучасне правове регулювання земельного податку сформоване на основі нормативної бази, успадкованої від радянської командно-адміністра¬тивної системи. Його запровадження в Україні ґрунтувалось на основах податкової політики, закладених радянською фінансово-правовою наукою і практикою, без врахування як позитивного світового та власного історичного досвіду правового регулювання, так і існуючих реалій становлення в державі ринкових земельних відносин, їх високої динамічності. Відсутність науково обґрунтованих підходів до визначення земельного податку, його правової природи, місця і ролі в чинній податковій системі та до аналізу наслідків його встановлення призвели до заниження ефективності його впливу на пере¬розподіл фінансових ресурсів в державі та стимулювання розвитку економіки України в цілому.
4. Правове регулювання земельного податку обов’язково повинно відпо¬відати таким вимогам: а) обов’язкового законодавчого закріплення у спеціальному податковому законі; б) загального спрощення нормативно-правової бази на основі прозорості податкового законодавства; в) відповідності розміру ставок земельного податку вартості земельної ділянки, що оподаткову¬ється, з врахуванням її об’єктивних кількісних та якісних характеристик; г) скасування економічно невиправданих податкових пільг та застосування замість них системи цільових бюджетних дотацій, спрямованих на підтримку найменш захищених прошарків населення, захист і охорону земельних ресурсів, розвиток пріоритетних галузей економіки України; д) закріплення на законодавчому рівні розподілу пода-ткових повноважень між органами державної влади і місцевого самоврядування у питаннях встановлення та стягнення податкових сум; е) дотримання самостійності у встановлених чинним законодавством межах фінансової діяльності органів місцевого самоврядування у сфері справляння податкових сум; є) встановлення чіткого правового механізму його справляння, який би включав в себе нормативне забезпечення процедури обліку платників податку, нарахування податкових сум та їх сплати до відповідних бюджетів.
5. Земельний податок – це встановлений законодавчим органом та забез¬печений державним примусом грошовий платіж в бюджет, що сплачується власниками землі – фізичними і юридичними особами на засадах обов’язко¬вості, односторонності та індивідуальної безвідплатності з метою задоволення загальносуспільних потреб. Його сплата є правовим обов’язком, безпосередньо пов’язаним із правом приватної (колективної) власності на землю, встанов¬леним державою в односторонньому порядку, шляхом прийняття актів вищої юридичної сили. У земельно-податкових правовідносинах обов’язок сплати податкових сум лягає лише на його платника. При цьому у держави не виникає ніяких зустрічних обов’яз¬ків, які б виражались у наданні адекватних матеріальних цінностей чи послуг.
6. За своєю суттю земельний податок є легітимною формою обмеження конституційного права приватної (колективної) власності на землю шляхом відчуження у грошовому еквіваленті частини цієї власності, що належить приватним особам на користь держави. Сутність податку виражається у його функціях. Функція земельного податку – це зовнішній вираз його внутрішньої сутності як форми розподільчих відносин між державою та фізичними і юридичними особами – власниками землі. Основною і єдиною функцією земельного податку, яка відображає його сутність та соціально-економічне призначення є фіскальна. Вона проявляється в розподілі і перерозподілі сукупного суспільного продукту на користь держави шляхом примусового вилучення фінансових ресурсів у фізичних і юридичних осіб – власників земельних ділянок. Дана функція наділена властивістю економічного регулювання. Внаслідок цього земельний податок використову¬ється державою не лише з метою отримання доходів, але і як економічний інструмент впливу на існуючі в суспільстві земельні відносини.
7. Земельний податок як платіж, об’єктом якого є земля, відмінний за своєю правовою природою від інших обов’язкових земельних платежів. Він є формою перерозподілу національного доходу, що існує при наявності різних форм власності. Як податковому платежу, земельному податку характерні такі властивості: а) він встановлюється на законодавчому рівні; б) суми від його справляння зараховуються виключно до бюджету держави або до бюджетів органів місцевого самоврядування; в) земельний податок є безвідплатним, безеквівалентним грошовим платежем, при сплаті якого обов’язково відбувається перехід права власності. Цим він відріз¬няється від плати за користування державними землями (плати за землю) – обов’язкового платежу, що сплачується у формі грошового відшкодування землекористувача за право використання земельної ділянки державної власності. У системі податків України земельний податок є загальнодержав-ним, прямим та реальним, що сплачується юридичними і фізичними особами. Він є закріпленим пропорційним, кількісним (дольовим) і систематичним податком, сплачується регулярно через певні проміжки часу, виходячи зі ставок, визначених з врахуванням кількісних та якісних характеристик земель¬ної ділянки. В чинному податковому законодавстві обов’язково повинна бути скасована норма про цільовий характер земельного податку. Таке законодавче формулювання супе¬речить як його правовій природі, так і економічній доціль¬ності. Суми від його сплати повинні стягуватись до централізованих фондів без конкретизації заходів та витрат, на які вони використовуються.
8. Справляння земельного податку в державі завжди знаходилось у прямій залежності від потреби отримання нею додаткових надходжень на покриття суспільно-необхідних витрат. Особливості його правового регулюван¬ня випливають з чинної суспільно-політичної ситуації, стану економічних та правових відносин в державі. Соціально-економічними передумовами справ¬ляння земельного податку є стан та рівень розвитку товарно-грошових відносин; становище землі в системі ресурсів національного виробництва; існування різних форм власності на землю; рівень контролю всього суспільства за використанням земельних ресурсів як основного національного багатства, розвиток державних та суспільних потреб і пов’язана з ним необхідність розширення податкової бази тощо. Юридичними передумовами земельного податку є: законодавче встановлення податкового обов’язку його сплати; визна¬чення елементів його податково-правового механізму; закріплення переліку прав і обов’язків суб’єктів земельно-податкових правовідносин із встанов¬ленням санкцій за порушення цих прав та невиконання обов’язків.
9. Податково-правовий механізм земельного податку містить в собі основні та додаткові елементи. Розподіл цих елементів на основні та додаткові за своєю суттю є умовним, оскільки всі вони є обов’язковими і лише в своїй сукупності визначають цілісний механізм його правового регулювання. До основних його елементів відносяться ті, що визначають сутнісні характеристики земельного податку, є критеріями його ідентифікації як податкового платежу. Такими елементами є суб’єкт, об’єкт, ставка, предмет, база, одиниця оподаткування строки та пільги щодо його сплати. Задля деталізації правового регулювання земельного податку, конкретизації тих його аспектів, які не можуть бути визначені на основі нормативно-правової регламентації основних структурних елементів, законодавцем визначаються додаткові елементи його податково-правового механізму. Такими елементами є: джерело, методи та способи сплати податку; особливості його правового режиму та звітності, фонд надходження податкових сум. Основні та додаткові елементи податково-правового механізму земельного податку обов’яз¬ково повинні визначатись податковим законом та детально розписуватись у ньому.
10. Специфіка земельних податкових правовідносин проявляється в умовах їх виникнення, зміни та припинення, якими є податкова правосуб’єктність його платників та відповідна фінансово-правова норма. Правосуб’єктність платника земельного податку має особливості, які пов’язані з його сплатою фізичними і юридичними особами. Правосуб’єктність фізичних осіб характеризується податковою правоздатністю і дієздатністю. Право¬здатність суб’єктів земельного податку – фізичних осіб – це визнана державою можливість вступати в податкові від-носини з приводу його сплати, мати відповідні права та обов’язки. Її зміст розкривається через розкриття змісту цивільної правоздатності, яка виникає з моменту народження фізичної особи і закінчується її смертю. Реалізація податкової правоздатності здійснюється за допомогою податкової дієздатності, яка є спроможністю особи своїми діями набувати податкові права і обов’язки і є похідною від його цивільної дієздатності. Податкова правосуб’єктність юридичної особи – платника земельного податку є вторинною до її цивільної правосуб’єктності. Згідно з цивільним і земельним законодавством, усі юридичні особи – підприємства, установи, організації, які мають у власності чи користуванні майно – виділену на місцевості земельну ділянку, можуть від свого імені набувати майнові і особисті немайнові права та нести обов’язки, бути позивачами та відповідачами в суді – володіють повною правосуб’єктністю з моменту їх утворення протягом всього періоду існування. Умовою виникнення, зміни та припинення податко¬вого правовідношення зі сплати земельного податку є наявність фінансово-правової норми, яка створює правові можливості для існування земельно-податкових правовідносин, визначає їх основні, типові, родові ознаки.
11. Виникнення, зміна та припинення земельних податкових правовідно¬син пов’язується з юридичними фактами – конкретними життєвими обстави¬нами, визначеними податковим законодавством, що спричиняють настання пра¬вових наслідків. Юридичними фактами – підставами виникнення правовідно¬син з приводу його сплати є: 1) виникнення у фізичних або юридичних осіб права власності або права постійного користування земельними ділянками; 2) фактичне використання земельних ділянок; 3) отримання платником земельного податку податкового повідомлення. Юридичними фактами – підставами зміни даних правовідносин є: 1) внесення змін до діючого закону про земельний податок; 2) прийняття нових законів, якими змінюються окремі аспекти земельно-податкових правовідносин; 3) відчуження платниками земельного податку частини земельної ділянки шляхом укладання цивільно-правових угод; 4) надання земельної частки (паю) в оренду платнику фіксованого сільськогосподарського податку; 5) перехід платника земельного податку – суб’єкта підприємницької діяльності на спрощену систему оподаткування. Підставами припинення земельно-податкових правовідносин є: 1) сплата податкових сум за певний обліковий період; 2) момент припинення права власності на земельну ділянку (земельну частку) та момент припинення права постійного земельного користування; 3) припинення дії податкового закону (законів), яким регламентується земельний податок. Перелік підстав виникнення, зміни і припинення земельно-податкових правовідносин є обов’язково вичерпним на момент дії чинного законодавства про земельний податок. Однак, він не може вважатись вичерпним, а тим більше – постійним у часовому розрізі. Вказані життєві обставини можуть змінюватись з розвитком суспільних відносин так само, як і змінюватиметься правове регулювання земельного податку в цілому.
12. В чинне податкове законодавство необхідно внести зміни і прийняти Закон України „Про земельний податок”. В даний Закон слід включити наступні положення:
1. „Поняття земельного податку”:
„Земельний податок – це встановлений законодавчим органом та забезпечений державним примусом грошовий платіж, що сплачується власниками землі – фізичними і юридичними особами на засадах обов’язковості, односторонності та індивідуальної безвідплатності з метою забезпечення загальносуспільних потреб.”
2. „Суб’єкти земельного податку”:
„Суб’єкти земельного податку – фізичні і юридичні особи, що мають у приватній (колективній) власності земельну ділянку, здатні нести податкові права і обов’язки, що закріплені податковим законодавством.”
3. „Податкова правосуб’єктність платників земельного податку”:
„Податкова правосуб’єктність платників земельного податку – це визнана державою можливість вступати в податкові відносини з приводу земельного податку, мати, чи своїми діями набувати відповідні права та обов’язки з його сплати.
Податкова правоздатність платника земельного податку – можливість особи мати податкові права та нести обов’язки щодо його сплати. Податкова дієздатність платника земельного податку – це його здатність своїми діями набувати податкові права і обов’язки щодо його сплати.”
4. „Податкове представництво при сплаті земельного податку”:
„У разі, якщо суб’єктом земельного податку виступає фізична особа, яка є податково недієздатною, юридичне зобов’язання сплати земельного податку реалізується особою, яка веде справи, виконує обов’язки і представляє інтереси платника податків у земельно-податкових правовідносинах.”
4. „Об’єкт земельного податку”:
„Об’єкт земельного податку – право приватної або колективної власності фізичних та юридичних осіб на визначену на місцевості земельну ділянку.
Документами, що посвідчують право власності на земельну ділянку, є: Державний акт на право приватної власності на землю; Державний акт на право колективної власності на землю; матеріали Державного земельного кадастру.
У випадках передачі майна на основі цивільно-правових угод і при відсутності юридичних документів, що підтверджують право власності на земельну ділянку, підставою для сплати земельного податку може бути фактичне користування майном.”
6. „Джерело сплати земельного податку”:
„Джерело сплати земельного податку – це дохід фізичної особи або прибуток юридичної особи – його суб’єкта, отриманий як від використання земельної ділянки, так і в будь-який інший легальний спосіб.”
7. „Правовий режим земельного податку”:
„Встановлення, справляння, зміна, скасування земельного податку в Україні, визначення обов’язкових елементів його правового механізму, встановлення юридичної відповідальності за порушення законодавства у сфері нарахування і сплати податкових сум є компетенцією виключно державної влади.
Ставки, строки, пільги щодо сплати земельного податку, механізм нарахування податкових сум не можуть встановлюватись та змінюватись іншими нормативно-правовими актами, крім цього Закону.”
8. Внесення змін до Закону України „Про земельний податок”:
Зміни до Закону України „Про земельний податок” можуть бути прийняті не раніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набувають чинності з початком бюджетного року.”
13. Виходячи з правової сутності та особливостей податкової право-суб’єктності юридичних осіб – платників земельного податку, вважаємо, що до Закону України “Про селянське фермерське господарство” необхідно внести зміни. П. 5 ст. 2 даного Закону слід викласти в такій редакції:
“Юридична особа може отримати Державний акт на право приватної власності на землю, Державний акт на право постійного користування землею, укласти договір на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Характеристика
джерела Найменування джерела
Монографії (один, два або три авто-ри)

1. Аграрное и экологическое законодательство в России и СНГ: (сравнительно – правовой анализ) / [Боголюбов С.А., Галиновская Е.А. и др.]; – М.: Норма, 1999. – 235 с.
2. Аграрное, земельное и экологическое право Украины. Общие части учебных курсов. Учебное пособие. / под ред. Погребного А.А., Каракаша И.И. – Харьков.: Одиссей, 2000. – 368 c.
3. Акатов А.А. Понятие и значение юридических фактов (составов) в советском наследственном праве. – Саратов, 1987. – 30 с.
4. Александров М.Г. Законность и правоотноше-ния в советском обществе. – М., 1955. – 286 с.
5. Александров Н.Г. Юридическая норма и правоотношение. [Под ред. проф. И.Т. Голякова]. – М.: Московский юридический институт, 1947. – 27 с.
6. Алексеев С.С. Механизм правового регулиро-вания в социалистическом государстве. – М. – 1966. – 316 с.
7. Алексеенко М.М. Взгляд на развитие учений о налоге. – Харьков, 1870. – 265 с.
8. Алексеенко М.М. Действующее законодательство о прямых налогах. – СПб., 1879. – 242 с.
9. Алехин А.П., Пепеляев С.Г. Ответственность за нарушения налогового законодательства. – М: Аудиторская фирма “Контакт”, 1992. – 96 с.
10. Андрейцев В.І. Правові засади земельної реформи і приватизації земель в Україні: Навч.-практ. посібник. – К.: Істина, 1999. – 319.
11. Бекерская Д. А. Финансовое право: (Учеб.- метод. рекомендации). – Одесса: Астропринт, 1999. – 69 с.
12. Бекерская Д.А. Налоговое право и налоговое законодательство в Украине: Учебное пособие / Под общ. ред. С.В. Кивалова. – Одесса: Юридическая литература, 2000. – 224 с.
13. Братусь С.Н. Предмет и система советского гражданского права. – М.: Юридическая литература, 1963. – 268 с.
14. Брич Л.П. Кваліфікація ухилення від сплати обов’якових внесків державі. – Львів: Юрид. факультет Львів. держ. ун-ту, 1998. – 76 с.
15. Будзиновський В. Грунтовий податок. – Чернівці, 1893. – 52 с.
16. Булгакова С.О. Податки в зарубіжних країнах: Конспект лекцій. – К.: КДТЕУ, 1997. – 22 с.
17. Вацуро Г.А. Основные начала учения о справедливости в обложении. – Казань, 1901. – 25 с.
18. Винницкий Д.В. Субъекты налогового права. – М.: Норма, 2000. – 192 с.
19. Витрук Н.В. Основы теории правового поло-жения личности в социалистическом обществе. – М., 1979. – 278 с.
20. Витрянский В.В., Герасименко С.А. Налого-вые органы, налогоплательщик и Гражданский кодекс. – М., 1995. – 144 с.
21. Воронова Л.К., Мартьянов И.В. Советское финансовое право. Учебное пособие – К.: Вища школа, 1983. – 240 с.
22. Все про плату за землю. Методичний посібник для Голів рад народних депутатів. – К.: Видавництво журналу „Вісник податкової служби України”, 1999. – 128 с.
23. Выскребенцев И.К. Земельный налог: формы, ставки, порядок исчисления. / Экономико-правовой бюллетень. – М, 1995. – № 6. – 79 с.
24. Выскребенцев И.К., Сенокосов Л.Н. Все о налогах за пользование земельными, водными, минерально-сырьевыми ресурсами и имуществом (Кн. 1 и 2). – М., 1999. – 411 с.
25. Гаврилюк Р.О. Дія норм податкового права в часі, просторі та за колом осіб. – Чернівці: Рута, 2002. – 392 с.
26. Гега П.Т., Доля Л.М. Основи податкового права: Навчальний посібник. – К.: Знання, 1998. – 271 с.
27. Гейслер М.Ф. Домовладение и определение его доходности. – СПб., 1895. – 87 с.
28. Гензель П.П. Очерки по истории финансов. Выпуск первый: Древний мир. – М., 1913. – 291 с.
29. Гензель П.П. Прямые налоги. Очерк теории и практики. – Ленинград, 1927. – 108 с.
30. Гинзбург Р.Ф., Трунина В.Ф. Налогообло-жение юридических и физических лиц.: Учебное пособие. Волгоград, 1997. – 117 с.
31. Грачева Е.Ю., Куфакова Н.А., Пепеляев С.Г. Финансовое право России: Учебник. – М.: ТЕИС, 1995. – 232 с.
32. Грачева Е.Ю., Соколова Э.Д. Финансовое право России. Учебное пособие для вузов. – М.: Новый юрист, 1997. – 172 с.
33. Гревцов Ю. И. Проблемы теории правового отношения. – Ленинград: ЛГУ, 1981. – 81 с.
34. Гриценко В.В. Гражданин как субъект налогового права в Российской Федерации. – Воронеж: Издательство Воронежского государственного университета, 1997. – 108 с.
35. Гурвич М.А. Советское финансовое право. Изд. второе перераб. и доп. – М.: Юрид. литература, 1954. – 355 с.
36. Гуревський В.К. Право приватної власності громадян України на землі сільськогосподарського призначення. – Одеса: Астропринт, 2000. – 196 с.
37. Гуреев В.И. Налоговое право. – М.: Экономика, 1995. – 253 с.
38. Д’яконова І.І. Податки та податкова політика України. К., 1997.– 122 с.
39. Дегтярев И.В., Осипов Л.И. Земельное право и земельный кадастр. - М.: Юрид. лит., 1986. – 240 с.
40. Дема Д.І. Оподаткування фермерських госпо-дарств у США. – Житомир: Полісся, 1999. – 229 с.
41. Державний архів Чернівецької області. Ф. 3, оп. 1, спр. 1787, арк.. 46, 67.
42. Дехтяренко Ю. та ін. Регулювання земельних відносин у місті / Ю. Дехтяренко, О. Драпіковсь-кий, І. Іванова. – К.: Основи, 1997. – 139 с.
43. Дружинин Н.П. Необходимые для всех сведе-ния о податях, пошлинах, сборах и воинской по-винности. Общедоступный очерк финансового права. – СПб., 1894. – 79 с.
44. Духно Н.А., Чубуков Г.В. Земельный правопорядок и ответственность. – М., 1998. – 350 с.
45. Евстигнеев Е.Н. Налоги и налогообложение: Учебное пособие. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 256 с.
46. Евстигнеев Е.Н., Викторова Н.Г., Ткачева Е.Г. Основы налогообложения и налогового права: Вопросы и ответы. Практические задания и решения: Учеб. пособ. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 192 с.
47. Ерофеев Б.В. Земельное право. Учебник для вузов / Под ред. Чубукова Г.В. – М., 1998. – 544 с.
48. Житков А. О налогах. – М.: „Труд и воля”, 1906. – 31 с.
49. Залесский М.Я. Налоговая политика Советского государства в деревне. – М.: Госфиниздат, 1940. – 120 с.
50. Земельне право: Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних за-кладів / За ред. В.І. Семчика і П.Ф. Кулинича. – К.: Видавничий дім “Ін Юре”, 2001. – 424 с.
51. Земельні відносини в Україні: Законодавчі акти і нормативні документи [Упоряд. Л. Новаковський та ін.]. – К.: Урожай, 1998. – 813 с.
52. Земельное право: Учебник для вузов. Руково-дитель авт. колл-ва и отв. ред. С.А. Боголюбов. – М.: Норма, 2000. – 400 с.
53. Зюнькін А.Г. Фінансове право: Опор. конс-пект лекцій. – К.: МАУП, 1999. – 110 с.
54. Иверонов С.А. Техника и практика прямого обложения. – М., 1924. – 60 с.
55. Иконницкая И.А. Новое законодательство о земле. – М.: Знание, 1992. – 64 с.
56. Иловайский С.И. Учебник финансового права. – Одесса, 1899. – 385 с.
57. Имре Сабо Основы теории права. – М.,1974. – 254 с.
58. Имущественные и ресурсные налоги и обяза-тельные платежи: исчисление, уплата, отчетность. / Авт.-сост. Н.Д. Бондаренко, Е.В. Хатунцева, М.В. Кавалерс. – Д.: Сталкер, 1999. – 64 с.
59. Исаев А.А. Очерк теории и политики налогов. – Ярославль, 1887. – 174 с.
60. Исаков В.Б. Юридические факты в советском праве. – М., 1984. – 144 с.
61. Исаков В.Б. Фактический состав в механизме правового регулирования. – Саратов, 1980. – 128 с.
62. Калашников С.В. Сборник Законов о порядке обложения государственным поземельным налогом, земскими повинностями и городским оценочным сбором недвижимых имуществ, принадлежащих духовному ведомству. – Харьков, 1901. – 77 с.
63. Карасева М.В. Финансовое право. Общая часть: Учебник. – М.: Юрист, 2000. – 252 с.
64. Карасева М.В. Финансовое правоотношение. – М.: Норма, 2001. – С. 132.
65. Ковтун М.Г. Земельне право: курс лекцій для студентів юрид вузів та факультетів. – К.: Юмана, 2001. – 208 с.
66. Козырин А.Н. Налоговое право зарубежных стран: вопросы теории и практики. – М.: Мануск-рипт, 1993. – 112 с.
67. Колодій А.М. Принципи права України. Нац. акад. внутр. справ України. – К.: СП “Юрінком Інтер”, 1998. – 208 с.
68. Константинов А. Оценка сельскохозяйствен-ных земель. – Саратов, 1901. – 55 с.
69. Красавчиков О.А. Юридические факты в советском гражданском праве. – М., 1958.
70. Крассов О.И. Право частной собственности на землю. – М.: Юристъ, 2000. – 379 с.
71. Краткое пособие по финансовому праву в вопросах и ответах. Составлено по Озерову, Иловайскому, Никитскому и др. – Киев, 1909. – 121 с.
72. Кулишер И.М. Очерки финансовой науки. Выпуск ІІ. – Петроград, 1920. – 278 с.
73. Кучеров И.И. Налоговое право России: Курс лекций. – М., Учебно-консультационный центр „ЮрИнфоР”, 2001. – 360 с.
74. Кучерявенко М.П., Шевердіна О.В. Подат-кове право: Навчальний посібник. – Х.: Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого, 1998. – 92 с.
75. Кучерявенко Н.П. Налоговое право: Учебник. – Харьков: Консум, 1997. – 432 с.
76. Кучерявенко Н.П. Налоговое право: Учебник. – Харьков: Легас, 2001. – 456 с.
77. Кучерявенко Н.П. Основы налогового права. – Харьков: Константа, 1996. – 320 с.
78. Лаппо-Данилевский А. Организация прямого обложения в Московском государстве со времен смуты до эпохи преобразований. – СПб, 1890. – 557 с.
79. Лебедев В.А. О поземельном налоге. – СПб., 1868. – 154 с.
80. Лившиц Р.З. Теория права. Учебник. – М.: Изд-во БЕК, 1994. – 224 с.
81. Локоть Т.В. Бюджетная и податная политика России. – М., 1908. – 240 с.
82. Львов Д. Курс финансового права. – Казань, 1887. – 520 с.
83. Магазинщиков Т.П. Земельный Кадастр.: [Учеб. для вузов по спец. “Землеустройство”].– 2-е изд., перераб. и доп. – Львов.: Вища школа, 1987. – 422 с.
84. Малеин Н.С. Правонарушение: понятие, при-чины, ответственность. – М. – 1985. – 191 с.
85. Марьяхин Г.Л. Налоговая система СССР. – М.: Госфиниздат, 1952. – 247 с.
86. Методичний посібник “Про порядок обліку платників, обчислення платежів та надання пільг по земельному податку”. Затверджений Головною державною податковою інспекцією України від 27.05. 1994 р. – К., 1994. – 34 с.
87. Методичні рекомендації з виділення земель-них часток (паїв) у натурі, складання і видачі дер-жавних актів на право приватної власності на зем-лю та використання земельних ділянок / За ред. Г.Д. Гуцуляка. – Чернівці: Прут, 2000. – 98 с.
88. Мещеряков О.В. Налоговые системы развитых стран мира. (Справочник). – М.: Фонд “Правовая культура”, 1995. – 242 с.
89. Мицкевич А.В. Субъекты советского права. – М.: Госюриздат, 1962. – 277 с.
90. Налоги: Учебное пособие / Под ред. Д.Г. Черника. – М.: Финансы и статистика, 1998. – 542 с.
91. Налоговое право. Учебное пособие. / Сост. С.В. Александров и др. – Х.: Консум, 1998. – 815 с.
92. Налогообложение юридических и физичес-ких лиц. / [Баранова Л.Г. и др.]. –СПб.: Политехника, 1998. – 140 с.
93. Озеров И.Х. Русский бюджет доходный и рас-ходный. – М., 1907. – 87 с.
94. Основы налогового права. Учебно-методическое пособие. Под ред. С.Г. Пепеляева – М: Инвест Фонд, 1995. – 496 с.
95. Оспанов М.Т. Налоговая реформа и гармо-низация налоговых отношений. СПб., 1997. – 425 с.
96. Пацурківський П.С. Правові засади фінансової діяльності держави: проблеми методології. – Чернівці, ЧДУ, 1997. – 244 с.
97. Пацурківський П.С. Проблеми теорії фінансового права. – Чернівці,ЧДУ, 1998. – 276 с.
98. Пепеляев С.Г. Законы о налогах: элементы структуры. – М.: СВЕА, 1995. – 94 с.
99. Переводы законов, патентов и распоряжений из Вестника законов державных для Герцогства Буковины. – Чернівці. – 1861. – 166 с.
100. Петрова Г.В. Налоговое право. Учебник для вузов. – М.: ИНФРА-М-НОРМА, 1997. – 271 с..
101. Пилипенко Н.М. Податкове регулювання діяльності сільськогосподарських підприємств. – Суми: Унів. кн., 1998. – 40 с.
102. Пискотин М.И. Налоги с сельского населе-ния в СССР. – М.: Изд, АН СССР, 1957. – 200 c.
103. Плата за землю: Сб. нормат. актов / Ком-мент. Меламеда Б.С. – М.: АОЗТ „ФБК”, 1996. – 79 с.
104. Порш М. Статистика землеволодіння в 1905 році і мобілізація земельної власності на Україні від 1877 р. по 1905 р. – Київ, 1907. – 36 с.
105. Право власності в Україні: Навчальний по-сібник [для студентів юрид.вузів та факультетів] / Авт. колектив: О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова, О.А. Підопригора та ін; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 812 с.
106. Практичний посібник щодо ведення держа-вного контролю за використанням і охороною зе-мель / [Упоряд. Б. Руснак та ін.]. – Чернівці: Журн. “Зелена Буковина”, 1999. – 176 с.
107. Продаж землі підприємствам в Україні. Ме-тодичні рекомендації. Посібник. Ч.1. [за ред. Драпіковського О.І., Носіка В.В].– К.,1998. – 133 с.
108. Прокопенко В.І. Трудове право.: Курс лек-цій: Для студентів юрид. вузів та факультетів. – К.: Вентурі, 1996. – 224 с.
109. Рабіновіч П.М. Основи загальної теорії права та держави. – Бородянка, 1993. – 172 с.
110. Ровинский Е.А. Основные вопросы теории советского финансового права. – М.: Госюриздат, 1960. – 189 с.
111. Савченко Л.А. Правові проблеми фінансового контролю в Україні. – Ірпінь: Академія державної податкової служби України, 2001. – 407 с.
112. Савченко Л.А. Правовий статус Рахункової палати України. – Ірпінь: Академія державної податкової служби України, 2002. – 131 с.
113. Сагайдак А.Э. Земельная собственность и рента. – М.: Агропромиздат, 1991. – 80 с.
114. Сагайдак А.Э. Земельный налог в сельском хозяйстве. – М.: Колос, 1992. – 126 с.
115. Сагайдак А.Э. Как рассчитать арендную плату за землю. – М.: Агропромиздат, 1990. – 46 с.
116. Сборник нормативных актов по Советскому финансовому праву. Учебно-методическое пособие. Под ред. проф. Химичевой Н.И. – Саратов: Изд-во Саратовского университета, 1988. – 168 с.
117. Селигман Э., Стурм Р. Этюды по теории обложения. – СПб., 1908. – 265 с.
118. Скакун О.Ф., Подберезський М.К. Теорія держави і права. – Харків,1996. – С. 326 с.
119. Соколов А. Вспомогательная книжка для облегчения расчетов крестьянских повинностей по земельному налогу на душу. СПб., 1861. – 39 с.
120. Соколов Н.Г. Налоговая политика Советского государства в доколхозный период. – Куйбышев, 1981. – 88 с.
121. Субботин А. Обзор литературы по вопросу о прямом обложении и пошлинах. – СПб., 1879. – 122 с.
122. Суперанский М.Ф. Положение о взымании налогов. Комментированное издание. – М, 1926. – 128 с.
123. Тарасов И. Очерк науки финансового права. – Ярославль, 1883. – 710 с.
124. Твердохлебов В. Теории переложения налогов. Историко-литературный очерк. – СПб., 1914. – 43 с.
125. Третяк А.М. Земельний кадастр ХХІ століт-тя. Зарубіжні і вітчизняні погляди на розвиток зе-мельного кадастру. – К.: Б.в., 1999. – 164 с.
126. Третяк А.М. Управління земельними ресур-сами та реєстрація землі в Україні. – К., 1998. – 224 с.
127. Труды Комиссии, высочайше учрежденной для пересмотра системы податей и сборов. Т. 3. Об устройстве поземельного и подворного налогов с сельских обывателей. (Доклад № 6). – СПб. – 1863. – 33 с.
128. Федорович С. Как собираются и на что рас-ходуются народные деньги. – М: „Молот”, 1905. – 16 с.
129. Федосов В.М. Современный капитализм и налоги. – К., 1987. – 271 с.
130. Халфина Р.О. Общее учение о правоотношении. – М., 1974. – 352 с.
131. Химичева Н.И. Налоговое право. Учебник. – М.: Издательство БЕК, 1997. – 325 с.
132. Химичева Н.И. Субъекты советского бю-джетного права. – Саратов, 1979. – 262 с.
133. Худяков А.И. Финансовое право Республики Казахстан: (Общая часть). – Алматы: Карты-каражат, 1995. – 288 с.
134. Худяков А.И., Бродский М.Н., Бродский Г.М. Основы налогообложения. Учебное пособие. – Санкт-Петербург: Европейский дом, 2002. – 432 с.
135. Цыпкин С.Д. Доходы государственного бюджета СССР. – М.: Юрид. литература, 1973. – 226 с.
136. Цыпкин С.Д. Правовое регулирование налоговых отношений в СССР. – М.: Юрид. литература, 1955. – 376 с.
137. Шумський П.В. Фінансове та банківсько – кредитне законодавство [Навч. посібник для студентів юрид. і екон. фак-в вищ. навч. закладів]. – К.: КМУЦА, 1998. – 308 с.
138. Щербанюк О. В. Громадянин як суб’єкт по-даткових правовідносин. – Чернівці: Рута, 2000. – 280 с.
139. Явич Л.С. Общая теория права. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1976. – 288 с.
140. Ялбулганов А.А. Правовое регулирование земельного налога в Российской Федерации. – М.: Институт защиты предпринимателя, 1997. – 208 с.
141. Янжул И.И. Основные начала финансовой науки. Учение о государственных расходах. – СПб., 1904. – 406 с.
142. Яснопольский Л. Государственные доходы и расходы. – М.: Народное право, 1907. – 39 с.
Чотири автори 143. В.В. Буряковский, В.Я. Кармазин, С.В. Каламбет, О.А. Водолазская Налоги. Учебное пособие [Под ред. В.В. Буряковского]. – Днепропетровск.: Пороги, 1998. – 647 с.
144. Земельное право : Учеб. для студентов ву-зов, обучающихся по спец. “Юриспруденция”, “Землеустройство” и “Земел. Кадастр” / Жариков Ю.Г., Улюкаев В.Х., Ларионов Г.А., Макаров О.Н. – М.: Былина, 1997. – 408 с.
145. Земельное право России: Учеб. по спец. “Правоведение” / Колотинская Е.Н., Осокин Н.Н., Голиченков А.К. и др.; Под ред. Петрова В.В.; МГУ им. М.В.Ломоносова. – М.: Стоглавъ, 1995. – 300 c.
146. Савченко Л.А., Цимбалюк А.В., Шкарупа В.К., Глух М.В. Фінансове право: Навчальний посібник / За заг. ред. професора Мельника П.В. – Ірпінь: Академія державної податкової служби України, 2001. – 85 с.
Колективний ав-тор 147. Земельний кодекс України. Коментар. – Харків: Одіссей, 2002. – 600 с.
148. Концепція розвитку законодавства України на 1997 – 2005 роки. – К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1997. – 122 с.
149. Налоги: Учебное пособие / Под ред. Д.Г. Черника. – М.: Финансы и статистика, 1995. – 400 с.
150. Основні напрямки наукових досліджень в галузі держави і права на 1998 – 2000 роки (затверджені загальними зборами Академії правових наук України 19 березня 1998 року) // Право України. – 1998. – № 6. – С. 76 – 85.
151. Податковий кодекс України. Проект. – 244 с.
152. Советское финансовое право: Учебник. – М.: Юрид. лит., 1985. – 272 с.
153. Советское финансовое право: Учебник. – М.: Юрид. лит., 1987. – 464 с.
154. Цивільний кодекс України. Проект. – від 25 серпня 1996 року, прийнятий Верховною Радою України в першому читанні 5 червня 1997 р. // Українське право. – 1999. – № 1. – С. 32 – 558.
П’ять та більше авторів 155. Комментарий к Налоговому кодексу Рос-сийской Федерации. Часть первая (постатейная) / Под ред. А.В. Брызгалина. – М.: Аналитика-ПРЕСС, 1998. – 400 с.
156. Налоги в развитых странах / И.Г. Русакова, В.А. Кашин, И.А. Кравченко и др.; Под. ред. И.Г. Русаковой. – М., 1991. – 288 с.
157. Налоги и налоговое право. Учебное пособие / Под ред. А.В. Брызгалина. – М.: Аналитика-ПРЕСС, 1997. – 518 с.
158. Налоговое право. Учебное пособие. / Сост. С.В. Александров и др. – Х.: Консум, 1998. – 815 с.
159. Налогообложение юридических и физичес-ких лиц. / [Баранова Л.Г. и др.]. – СПб.: Политехника, 1998. – 140 с.
160. Общая теория государства и права. Акаде-мический курс в 2-х томах. Под. ред. проф. М.Н. Марченко. Т.2. Теория права. – М. : Зерцало, 1998. – 656 с.
161. Податкова система України: Підручник /В.М. Федосов, В.М.Одарин,, Г.О. Пятаченко та ін.; за ред В.М. Федосова. – К.: Либідь, 1994. – 464 с.
162. Советское финансовое право: Учебник / Под ред. В.В. Бесчеревных, С.Д. Цыпкина. – М.: Юрид. лит., 1982. – 424 с.
163. Теория государства и права. Курс лекций. / Под ред. Н.И. Матузова, А.В. Малько.– М.: Юристъ, 1997.– 672 с.
164. Теория государства и права: [Учебник для студ. вузов, обуч. по спец. правоведение] / Под ред.А.М. Васильева. – М.,1983. – 415 с.
165. Теория государства и права: [Учебник для студ. вузов, обуч. по спец. правоведение] / Денисов А.И., Зорькин В.Д. и др. Под ред. А.И. Денисова. – М.,1980. – 430 с.
166. Финансовое право. Учебник / Отв. ред. проф. Н.И. Химичева; (Воронова Л.К.; Давыдова Л.А.; Карасева М.В. и др.). – М.: БЕК, 1995. – 564 с.
167. Финансовое право: Учебник / Отв. ред. Н.И. Химичева. 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – 600 с.
168. Финансовое право: Учебник для вузов / Н.М.Артемов, О.Н. Горбу