ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ІНСПЕКЦІЙ

brief description

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ……………………………………………3
ВСТУП .....................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ КОНТРОЛЬНО-ІНСПЕКЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В АПК УКРАЇНИ……...……………………15
1.1. Теоретичні основи та проблеми дослідження контрольно-інспекційної діяльності в АПК на сучасному етапі .................................................................15
1.2. Загальна характеристика контрольно-інспекційних органів в АПК………………………………….....................................................................26
1.3. Адміністративна юрисдикція в АПК…………………………...………….44
Висновки до розділу 1…………………………………………………………...54
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО СТАНОВИЩА ДЕРЖАВНИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ІНСПЕКЦІЙ…………………………………58
2.1. Державні сільськогосподарські інспекції у рослинництві.........................58
2.2. Державні сільськогосподарські інспекції у тваринництві……................92
2.3. Контрольно-інспекційні органи в обслуговуючих галузях АПК………111
Висновки до розділу 2…………………………………………………………125
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ КОНТРОЛЬНО-ІНСПЕКЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В АПК УКРАЇНИ……………………………………………...129
3.1. Удосконалення організаційної структури державних сільськогосподарських інспекцій …………………………………………….129
3.2. Удосконалення повноважень контрольно-інспекційних органів в АПК України……………………………………………………………………….....148
Висновки до розділу 3………………………………………………………….156
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….160
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………...166
ДОДАТКИ………………………………………………………………………188
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Об‘єктивний характер розвитку держави, як суспільного явища є таким, що вона не може існувати без постійного удосконалення соціального, економічного і політичного механізмів. Але було б надзвичайно недалекоглядним вважати, що постійні реформи і удосконалення у своїй сумі принесуть позитивний результат. Будь-яким перетворенням повинні передувати ґрунтовні теоретичні дослідження. З особливою відповідальністю слід підходити до побудови системи органів державної влади, визначення їх функцій, мети діяльності та завдань, оскільки від цього залежить ефективність їх діяльності.
Сучасний етап у розвитку суспільства характеризується стрімкими змінами в економіці, технологіях, прискорюються товарообмінні, економічно-інтеграційні процеси, а разом з ними з’являються нові, небачені раніше кризи, нові виклики постають перед державою і суспільством. Все зазначене повною мірою можна віднести і до сільськогосподарської галузі. Раз по раз навіть передові економічно розвинені країни стикаються з ситуацією, коли законодавче регулювання тих чи інших економічних процесів не встигає за їх динамікою. Так, не завжди здійснюється належний контроль за наслідками впровадження новітніх досягнень генної інженерії, безпекою окремих хімічних компонентів, що застосовуються у харчовій промисловості. Ці недоліки є наслідком як об’єктивних процесів – стрімкого розвитку технологій, так і суб’єктивних – маються на увазі інтереси окремих ділових і політичних кіл, заради яких інформація про шкідливий побічний ефект нових агропромислових технологій замовчується, або спростовується псевдо-об’єктивними науковими дослідженнями.
Окрім цього, високий ступінь економічної інтеграції, відкритість кордонів, швидкий товарообіг навіть між віддаленими світовими регіонами зумовлюють випадки стрімкого поширення хвороб свійських тварин, що також інколи небезпечні і для людини.
За цих умов ще більше посилюється роль національних органів контролю в сільському господарстві щодо недопущення виробництва і поширення небезпечних продуктів харчування і харчової сировини.
В умовах децентралізації самого сільськогосподарського виробництва, територіальної віддаленості надзвичайно важливо контролювати сільськогосподарських виробників, переробників, продавців сільськогосподарської продукції, адже на якість кінцевого продукту можуть вплинути різні фактори на кожній ланці виробництва.
Мета контролю у сфері виробництва сільськогосподарської продукції – забезпечення продовольчої безпеки держави з точки зору якості сільськогосподарської продукції.
Головною умовою досягнення цієї мети є створення ефективної системи органів, що контролюють процес сільськогосподарського виробництва на всіх його етапах, проводять моніторинг і регулювання ринків сільськогосподарської продукції, подають необхідну допомогу сільськогосподарським виробникам, розробляють та контролюють дотримання стандартів якості, відстежують і локалізують хвороби та шкідників, проводять заходи по боротьбі з ними в загальнодержавному масштабі.
Суттєвою перешкодою для подальшого удосконалення і розвитку інспекційних органів в АПК сьогодні є відсутність комплексних теоретичних розробок у цій галузі, хоча організація інспекційної роботи в інших галузях не залишилась поза увагою дослідників [69; 116; 164; 171].
Не дістали належного розгляду і вирішення проблеми організаційно-правового становища інспекційних органів в системі органів управління агропромисловим комплексом, не досліджувались завдання, функції і повноваження інспекційних органів в АПК у їх взаємовідношенні і взаємозв‘язку, відсутні наукові рекомендації з питань їх взаємодії з іншими контрольними та наглядовими органами, профільним міністерством, Кабінетом Міністрів України.
Крім того, на загальнодержавному рівні відсутня єдина концепція побудови і функціонування інспекційних органів, відсутнє законодавче закріплення системи державних інспекцій, відсутні також і законодавчо визначені принципи, засади, якими необхідно керуватися при створенні інспекцій, а також підстави наділення певних органів контрольними повноваженнями державних інспекцій [83, с. 4], а відтак і галузеві підсистеми інспекційних органів, зокрема в агропромисловому комплексі, відчувають брак єдиного нормативного регулювання.
Таким чином, актуальними на даний час є теоретичні дослідження інспекційної діяльності в агропромисловому комплексі України, результати яких можуть скласти основу для практичного вдосконалення роботи сільськогосподарських інспекцій.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у відповідності з Пріоритетними напрямами наукових досліджень Національного аграрного університету в межах державної науково-технічної програми “Ринкова трансформація аграрної сфери економіки України” та в контексті проведення в Україні адміністративної реформи. Тема дисертації безпосередньо пов’язана з організаційно-управлінськими аспектами наукових тем “Формування ринкового механізму в аграрному секторі АПК” (номер державної реєстрації 0105U002510) та “Правове забезпечення сталого розвитку аграрного виробництва, безпеки та якості сільськогосподарської продукції” (номер державної реєстрації 0106U004241).
Мета та завдання дослідження. Метою даного дисертаційного дослідження є визначення місця контрольно-інспекційних органів в системі органів державного управління агропромисловим комплексом, формування теоретичного поняття системи сільськогосподарських інспекцій і встановлення критеріїв побудови цієї системи, дослідження їх адміністративно-правового становища і вироблення, на основі теоретичних висновків та аналізу практики їх роботи, конкретних рекомендацій по подальшому удосконаленню організації і правового регулювання діяльності сільськогосподарських інспекцій.
Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні завдання:
- узагальнити теоретико-правові засади контрольно-інспекційної діяльності в агропромисловому комплексі;
- з’ясувати особливості функціонування контрольно – інспекційних органів в агропромисловому комплексі України;
- дослідити зміст і особливості, форми та методи діяльності державних сільськогосподарських інспекцій для поглиблення розуміння характеру контрольно-інспекційної діяльності;
- на підставі вивчення і узагальнення виділити спільні риси і завдання державних сільськогосподарських інспекцій, систематизувати існуючі сільськогосподарські інспекції за галузевими та функціональними ознаками;
- визначити сутність правового становища сільськогосподарських інспекцій, проблеми його нормативного закріплення;
- здійснити комплексний аналіз повноважень державних сільськогосподарських інспекцій;
- проаналізувати адміністративно-юрисдикційну діяльність сільськогосподарських інспекцій;
- розробити рекомендації, спрямовані на удосконалення організаційної структури сільськогосподарських інспекцій;
- розробити конкретні шляхи удосконалення діяльності та нормативного закріплення повноважень державних сільськогосподарських інспекцій.
Розгалуженість проблематики, множинність і різноманітність форм, завдань і методів діяльності державних сільськогосподарських інспекцій не дозволяє в одному дослідженні з однаковою докладністю розглянути всі питання, що виникають. Тому увага при постановці наукового завдання зосереджена на найважливіших адміністративно-правових питаннях організації і діяльності сільськогосподарських інспекцій, їх специфічних рисах, тобто тих, аналіз яких, по-перше, дозволяє сформулювати висновки, загальні для характеристики правового становища і діяльності сільськогосподарських інспекцій, і по-друге, виробити найбільш важливі в практичному відношенні пропозиції по організації контрольно-інспекційної діяльності в АПК.
Програмно - цільова структура дослідження, таким чином, передбачає у першому розділі дослідити загальні особливості правового становища державних сільськогосподарських інспекцій, систематизувати ці органи, узагальнити їх спільні риси, спільні завдання і представити всю сукупність як єдиний механізм.
У другому розділі стоїть завдання дослідити особливості правового становища окремих державних сільськогосподарських інспекцій, розділивши їх для цього на аналітичні підгрупи; виявити характерні риси, специфіку правового становища окремих інспекці.
Врешті, в третьому розділі, на основі синтезу отриманих у попередніх розділах знань встановити напрями удосконалення правового становища державних сільськогосподарських інспекцій.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у сфері формування та функціонування системи державних сільськогосподарських інспекцій.
Предмет дослідження становлять: нормативне регулювання та теоретичні і практичні аспекти діяльності державних сільськогосподарських інспекцій.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є система методів і прийомів наукового пізнання. У процесі дисертаційного дослідження використовувалися діалектичний підхід до розгляду досліджуваних проблем та визначення основних напрямів вдосконалення контрольно-інспекційної діяльності в АПК. Використані загальнонаукові методи: структурний, функціональний, системний аналіз, формально-логічний (аналіз та синтез) при вивченні існуючих теоретичних розробок і нормативного регулювання діяльності окремих інспекцій. Також були застововані спеціальні методи, властиві юридичній науці – формально-юридичний, порівняльно-правовий, документальний аналіз.
Зокрема, в роботі над першим розділом, використання серед спеціальних методів формально-юридичного та порівняльно-правового дозволило провести паралелі і узагальнення правового становища різних сільськогосподарських інспекцій і зробити висновок про наявність системи цих органів. У ході дослідження автор опирався на теоретичні положення загальної теорії держави та права, аграрного права, адміністративного права. Структурний та порівняльно-правовий метод використано для аналізу і порівняння правового становища окремих сільськогосподарських інспекцій. Метод системного аналізу (класифікації і групування) застосовувався для визначення складових системи державних сільськогосподарських інспекцій.
Документальний аналіз було використано при вивченні нормативних актів, що втратили чинність і порівнянні їх з діючими в роботі над другим розділом. Також за допомогою цього методу визначено недоліки правового регулювання окремих сільськогосподарських інспекцій. Формально-логічний (метод аналізу та синтезу) використовувався в третьому розділі для формування поняття „державна сільськогосподарська інспекція” шляхом перенесення загальних особливостей системи на конкретну складову і навпаки, та вивчення невідповідностей, виявлених при цьому, що дало більш широке бачення предмету і можливостей його удосконалення.
Науково-теоретичну основу для написання дисертації склали загальнотеоретичні наукові праці‚ розробки провідних фахівців у галузі адміністративного права, аграрного права – В.Авер’янова, О.Андрійко, Р.Алімова, В.Гаращука, І.Голосніченка, Т. Коломоєць, М.Коваля, В.Колпакова, А.Комзюка, М.Корецького П.Кулинича, М.Максютіна, М.Маслєннікова, І.Пахомова, В.Перепелюка, О.Погрібного, В.Семчика, А.Статівки, С. Тараненка, В. Цвєткова, В.Шкарупи та ін.
Були опрацьовані роботи науковців різних часів, які у своїх дослідженнях безпосередньо звертались до проблем контролю та діяльності державних інспекцій: В.Горшеньова, Я.Здіра, О.Кармолицького, Ю.Козлова, В.Курила, Н.Лебідь, О.Луньова, М.Студенікіної, А.Шергіна, Е.Шоріної, Ц.Ямпольської та ін.
Нормативно-правовою базою роботи є Конституція України, закони України, укази Президента та постанови Кабінету Міністрів України, а також відомчі нормативно-правові акти‚ які регулюють діяльність сільськогосподарських інспекцій.
У порівняльному плані застосовувались нормативні акти Російської Федерації.
Фактичний матеріал для дослідження склали узагальнення практичної діяльності сільськогосподарських інспекцій, суспільно-правова публіцистика, довідкові видання.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що вперше в Україні зроблена спроба комплексного дослідження правового становища сільськогосподарських інспекцій, відповідності їх функцій – завданням, повноважень – функціям, а також практичної реалізації наданих повноважень для досягнення завдань, закріплених у відповідних нормативно-правових актах. У дисертаційній роботі розроблені теоретичні поняття державних сільськогосподарських інспекцій, їх системи, досліджується їх організаційно-правове становище, вивчаються їх завдання, функції та повноваження, обґрунтовуються конкретні пропозиції з подальшого удосконалення правового регулювання організації контрольно-інспекційної діяльності сільськогосподарських інспекцій, що включає удосконалення організаційної структури інспекцій, запровадження змін в їх системі та удосконалення повноважень, зроблена спроба узагальнення повноважень сільськогосподарських інспекцій і обґрунтування наукових рекомендацій по удосконаленню законодавства у цій сфері.
У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем, які виносяться на захист:
- на основі узагальнення теоретико-правових засад контрольно-інспекційної діяльності в АПК обґрунтовано та введено в науковий обіг поняття „державні сільськогосподарські інспекції”;
- на основі функціонального навантаження та організаційної структури сформульовано загальну характеристику сільськогосподарських інспекцій як контрольно-інспекційних органів у сільському господарстві, що покликані забезпечити якість продуктів харчування і продовольчої сировини, а також захист прав і законних інтересів усіх учасників сільськогосподарського виробництва та споживачів сільськогосподарської продукції;
- вперше запропоновано систематизацію державних сільськогосподарських інспекцій, розроблено критерії віднесення контрольно-інспекційних органів до системи державних сільськогосподарських інспекцій;
- визначений зміст правового становища державних сільськогосподарських інспекцій, наведено порівняльний аналіз правового становища різних інспекцій, в результаті чого виділено групи в системі сільськогосподарських інспекцій, що відрізняються за обсягом, змістом і особливостями повноважень, за галузевою ознакою;
- проведене комплексне дослідження здійснення державними сільськогосподарськими інспекціями контрольно-інспекційних повноважень, галузевої нормотворчості, реєстраційних повноважень, дозвільних та експертних повноважень;
- досліджено особливості здійснення адміністративно-юрисдикційної діяльності в агропромисловому комплексі України;
- запропоновано низку удосконалень в організаційній структурі державних сільськогосподарських інспекцій, спрямованих на уніфікацію правового становища, найменувань, оптимізацію структури, розроблено універсальні критерії побудови системи сільськогосподарських інспекцій;
- розроблені конкретні пропозиції з удосконалення завдань та повноважень окремих сільськогосподарських інспекцій.
- обґрунтовано необхідність прийняття єдиного нормативно-правового акту про сільськогосподарські інспекції, яким би встановлювались основні засади функціонування цих органів.
Дістали подальший розвиток:
- визначення і характеристика поняття та структури адміністративно-правового становища, системи функцій та повноважень державних інспекцій;
- поглиблено категорійно-понятійний апарат науки адміністративного права у галузі контрольно-інспекційної діяльності органів виконавчої влади;
- на матеріалах дослідження державних сільськогосподарських інспекцій подальший розвиток одержало визначення форм та методів контрольно-інспекційної діяльності державних інспекцій;
- поглиблено розуміння необхідності структурування і уніфікації державних інспекцій, створення єдиних засад правового регулювання їх діяльності у всіх галузях суспільної діяльності.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес.
У наукових дослідженнях положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки питань правового становища сільськогосподарських інспекцій, можуть слугувати відправною точкою для поглибленого вивчення правового становища окремих сільськогосподарських інспекцій, тощо.
У правотворчості їх може бути використано при підготовці відповідних нормативно-правових актів, які встановлюють загальні засади контрольно-інспекційної діяльності в АПК і регулюють правове становище сільськогосподарських інспекцій.
У правозастосовчій діяльності використання одержаних результатів дозволить підвищити фаховий рівень інспекторів, сприятиме кращому розумінню їх прав і обов‘язків.
У навчальному процесі матеріали дисертаційного дослідження лягли в основу навчального посібника „Адміністративна юрисдикція в АПК”, а також можуть бути використані при підготовці різного роду навчальних посібників та практичних рекомендацій для працівників АПК.
Окремі результати дослідження безпосередньо використовуються при викладанні навчальних дисциплін «Адміністративна юрисдикція в АПК» та «Адміністративне право» при підготовці спеціалістів зі спеціальності „Правознавство” на юридичному факультеті ННІ земельних ресурсів та правознавства Національного аграрного університету.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні ідеї, положення і висновки дисертаційного дослідження було оприлюднено дисертантом на наукових конференціях: „Проблеми соціально-економічного розвитку села та шляхи їх вирішення” (квітень 2004, м. Київ Національний аграрний університет); „Сучасні правові проблеми українського державотворення” (квітень 2005, м. Біла Церква Білоцерківський державний аграрний університет); Міжнародній науково-теоретичній конференції, присвяченій 80-річчю від дня народження доктора юридичних наук, академіка АПрНУ, Заслуженого діяча науки і техніки В.З.Янчука „Стан та перспективи розвитку аграрного права” (травень 2005 м. Київ Національний аграрний університет); Міжнародній конференції „Перспективи міжнародної інтеграції агропромислового комплексу України” „МІА України 2005” (липень 2005). Тези доповідей опубліковано в збірниках матеріалів конференцій.
Окремі результати дослідження впроваджено в роботу Державного департаменту ветеринарної медицини (акт впровадження від 19.09.06 р. №15-3-1-3/3330 [Додаток Д]), Навчально-наукового інституту земельних ресурсів та правознавства Національного аграрного університету (акт впровадження від 04.12.2006 р. № 65 [Додаток Е]) та втілено у законопроекті «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення», спрямованому на удосконалення системи органів адміністративної юрисдикції в АПК [Додаток И].
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження відображено у чотирьох статтях, опублікованих у фахових правових наукових виданнях, три з яких одноосібні, наукові розробки співавтора В.І.Курило в дисертації не використовувались; а також у чотирьох опублікованих тезах доповідей на конференціях.

bibliography

ВИСНОВКИ
Проведене дослідження правового становища державних сільськогосподарських інспекцій шляхом аналізу нормативно-правового матеріалу і практики його реалізації, теоретичного осмислення наукових праць дозволяє тезисно відобразити його основні результати у вигляді висновків, пропозицій і рекомендацій:
1. В агропромисловому комплексі України функціонує низка контрольно-інспекційних органів виконавчої влади, які об‘єднуються під спільною назвою «Державні сільськогосподарські інспекції».
2. Державні сільськогосподарські інспекції − це контрольно-інспекційні органи, які є відносно відокремленими в організаційному відношенні структурними частинами апарату Мінагрополітики, утворені для реалізації покладених на це міністерство завдань по здійсненню контролю за дотриманням правових норм у відповідних підгалузях АПК, що покликані забезпечити якість продуктів харчування і продовольчої сировини, а також захист прав і законних інтересів усіх учасників сільськогосподарського виробництва та споживачів сільськогосподарської продукції.
3. Система державних сільськогосподарських інспекцій на даний час складає сукупність організаційно і функціонально пов‘язаних державних інспекцій, що входять до структури Міністерства аграрної політики України.
4. Державна сільськогосподарська інспекція є органом адміністративної юрисдикції в АПК і може мати повний обсяг юрисдикційних повноважень, який включає право складати протокол про адміністративне правопорушення, та повноваження щодо прийняття рішення у справі. В окремих випадках, можливе стягнення штрафу на місці. Деякі державні сільськогосподарські інспекції мають усічений обсяг адміністративно-юрисдикційних повноважень, оскільки наділені тільки правом складання протоколу про адміністративне правопорушення з наступною передачею його для прийняття рішення до інших органів адміністративної юрисдикції.
5. Державні сільськогосподарські інспекції в Україні становлять три відносно самостійні групи за галузевою ознакою: рослинницькі, тваринницькі, та інспекції, що діють у обслуговуючих галузях АПК.
Організаційно вказані контрольно-інспекційні органи знаходяться в структурі Міністерства аграрної політики України, але мають різне правове становище, різний ступінь самостійності у прийнятті рішень, а також характеризуються структурною неоднорідністю, яка далеко не завжди є виправданою, що зумовлює певні труднощі в управлінні цими органами. Така неоднорідність викликана непослідовними структурними змінами, що вичинялись в різні періоди, виходячи з різних доктринальних положень щодо системи органів виконавчої влади.
Таким чином, на даний час за організаційно-правовим становищем в системі державних сільськогосподарських інспекцій виділяються урядові органи державного управління, інспекції як входять до структури міністерства на правах окремих органів та інспекції на правах департаментів центрального апарату міністерства.
6. Державні сільськогосподарські інспекції наділені наступними основними повноваженнями:
- повноваження по участі в галузевій нормотворчості;
- реєстраційні повноваження;
- дозвільні (експертні) повноваження;
- повноваження по вжиттю заходів адміністративного попередження та адміністративного припинення;
- повноваження по прийняттю заходів за результатами проведеного контролю (адміністративно-юрисдикційні повноваження).
За змістом і особливостями повноважень окремо можна поділити сільськогосподарські інспекції на дві умовні групи. До першої з них умовно можна віднести інспекції, що контролюють певну суспільну діяльність - показники виробництва, технічний стан засобів виробництва, стан захисту прав учасників суспільних відносин, якість виробленої продукції і т. ін. До другої відносяться інспекції, що контролюють різного роду шкідливі фактори - поширення хвороб рослин та тварин, стан боротьби зі шкідниками.
7. Необхідним уявляється процес перегляду найменувань і організаційних структур у бік їх уніфікації, з позицій правового становища, обсягу повноважень і завдань, з урахуванням потреби у чіткій, прозорій і ефективній системі ланок державного апарату. Так, для урядового органу державного управління, в силу широкого обсягу завдань, в тому числі не завжди пов‘язаних с суто інспекційною діяльністю, більше підходить найменування «Служба» або «Департамент», решта контрольно-інспекційних органів повинні функціонувати під назвою «Інспекція».
8. Виходячи з вимог, які пред’являються до контрольних органів в період адміністративної реформи, стає очевидною необхідність перетворень і в системі контрольно-інспекційних органів в агропромисловому комплексі, які мають стосуватись як організаційної структури, так і завдань та обсягу повноважень таких органів.
Елементами організаційної структури, що можуть бути об’єктом удосконалення, на нашу думку, є система інспекцій, внутрішня організація сільськогосподарських інспекцій, рівень їх підпорядкованості, ступінь спеціалізації, тощо.
Основним завданням подальшого удосконалення діяльності інспекційних органів є посилення впливу на підконтрольні суб’єкти, врегулювання нормативними актами правового становища державних сільськогосподарських інспекцій, розширення і конкретизація завдань і повноважень державних сільськогосподарських інспекцій, встановлення ефективних механізмів притягнення до відповідальності порушників спеціальних норм і правил, нагляд за дотриманням яких покладено на сільськогосподарські інспекції.
9. Конкретні пропозиції полягають у підвищенні організаційного рівня більшості державних сільськогосподарських інспекцій до урядових органів державного управління. Викликано це тим, що в сільському господарстві практично кожен контрольно-інспекційний орган виконує цілу низку функцій по адмініструванню підконтрольної сфери, що включає не тільки контрольно-інспекційну діяльність, а і розробку нормативних документів, різного роду стандартів, здійснення дозвільної, експертної діяльності, що в комплексі об‘єктивно вимагає належного правового становища, власне, для таких випадків концепцією адміністративної реформи і передбачено створення подібних органів. Поряд з цим, пропонується докорінно переглянути кількість державних сільськогосподарських інспекцій у бік зменшення, на основі об‘єднання споріднених за сферою діяльності контрольно-інспекційних органів, а також утворити новий контрольно-інспекційний орган в агропромисловому комплексі, до компетенції якого повинні входити повноваження по охороні родючості земель сільськогосподарського призначення, контроль за їх ефективним використанням і захист від необґрунтованої зміни цільового призначення сільськогосподарських земель.
В процесі удосконалення правового становища державних сільськогосподарських інспекцій необхідне вирівнювання їх повноважень з метою забезпечення дійсно ефективної системи контролю в агропромисловому комплексі, надання розпорядженням державних інспекторів (щодо припинення діяльності порушників, усунення допущених порушень, відшкодування шкоди завданої сільськогосподарському виробництву) обов‘язкового характеру і підкріплення таких повноважень встановленням адміністративно-правових санкцій за невиконання таких розпоряджень і приписів.
Удосконалення юрисдикційних повноважень обов‘язково має передбачати надання всім державним сільськогосподарським інспекціям права приймати рішення по адміністративних справах, що віднесені до їх відома, по першій інстанції. Це сприятиме оперативності і професіоналізму роботи інспекцій, розвантажить судову систему і сприятиме більш дієвому і ефективному реагуванню на правопорушення. В той же час, необхідно передбачити чітку процедуру оскарження таких рішень до суду, з метою належного захисту прав підконтрольних суб‘єктів.
Отже, конкретними кроками на шляху удосконалення правового становища державних сільськогосподарських інспекцій є:
- уніфікація правового становища цих органів;
- розширення прав та встановлення додаткових гарантій діяльності державних інспекторів;
- встановлення дієвої системи санкцій за правопорушення у сільському господарстві з метою підвищення ефективності роботи сільськогосподарських інспекцій;
- встановлення системи контролю за діяльністю сільськогосподарських інспекцій як з боку вищестоящих державних органів, так і з боку громадськості;
- законодавча регламентація прав і обов’язків державного інспектора, оскарження його дій підконтрольними суб’єктами.
Результатом удосконалення правового становища сільськогосподарських інспекцій має стати побудована на єдиних засадах, керована і контрольована з єдиного організаційного центру система інспекційних органів, діяльність яких забезпечує якість сільськогосподарської продукції на всіх етапах її виробництва, а також захист прав і законних інтересів виробників і споживачів продукції АПК.
10. Нормативні акти, якими регулюється правове становище сільськогосподарських інспекцій не забезпечують належного рівня правового регулювання діяльності цих органів і потребують значних змін.
Конкретним кроком на шляху вирішення перерахованих завдань буде прийняття Закону України „Про контрольно-інспекційну діяльність в агропромисловому комплексі України”, яким встановлюватиметься кількість цих органів, завдання, права та обов’язки, регламентуватиметься кількість перевірок, встановлюватиметься перелік обов’язкових платних послуг, що надаються цими органами, правові гарантії виконання приписів цих органів, тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авер’янов В. Реформування українського адміністративного права: ґрунтовний привід для теоретичної дискусії// Право України – 2003 р. - №5 С. 23.
2. Авер’янов В. Система органів виконавчої влади: проблеми реформування у світлі конституційних вимог// Право України – 2003 р. - №9 – с.25-31.
3. Авер’янов В. Центральні органи виконавчої влади в Україні: Концептуальний підхід до класифікації в контексті адміністративної реформи в Україні //Вісник Академії правових наук України. – 1999. - № 1. – С. 42-50.
4. Авер’янов В. Ще раз про зміст і співвідношення понять «державне управління» і «виконавча влада»: полемічні нотатки // Право України –2004 р. - № 5 – С.113-116.
5. Авер’янов В. Б., Андрійко О. Ф. Виконавча влада і державний контроль / Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. – К., 1999. – 47с.
6. Аграрне право України: Практикум / В.З. Янчук, А.М. Статівка, Н.І. Тітова та ін.; За ред. В.З. Янчука – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 256 с.
7. Агропромисловий комплекс: правові питання / В.І.Семчик, П.Ф.Кулинич, О.О.Погрібний, В.О.Олійник; За ред. Ю.С.Шемшученка. – К.: Урожай, 1992. – 192 с.
8. Адміністративна реформа - історія, очікування та перспективи / Центр політико-правових реформ / В.П. Тимощук (упоряд.). – К.: Факт, 2002. – 100 с.
9. Адміністративна реформа в Україні: шлях до Європейської інтеграції: Зб. наукових праць / Академія правових наук України; Київський регіональний центр / О.Д. Крупчан (голова ред.кол.). – К. : ООО «АДЕФ-Україна», 2003. – 322 с.
10. Адміністративна реформа в Україні: міфи і реалії: Матеріали «круглого столу», 14 лютого 2000 року, Київ, Україна / Український незалежний центр політичних досліджень. – К., 2000. – 72 с. Алімов Р. С. Процедури в адміністративному праві України: теорія і практика: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Донецький ін-т внутрішніх справ. – Донецьк, 2002. – 171 арк.
12. Алімов Р.С. Щодо удосконалення процедур у провадженнях по справах про адміністративні правопорушення // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: збірник наукових статей. – Донецький інститут внутрішніх справ МВС України, 2002. – №1. – С. 68-71.
13. Андрійко О.Ф. Державний контроль в Україні: організаційно-правові засади / НАН України ; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. – К. : Наукова думка, 2004. – 304 с.
14. Андрійко О.Ф. Державний контроль: теорія і практика : Наук. доп. / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. – К., 1999. – 23 с.
15. Андрийко О. Ф. Контроль в демократическом государстве: проблемы и тенденции / НАН Украины; Институт государства и права им. В.М.Корецкого. – К. : Наукова думка, 1994. – 115 с.
16. Андрійко О.Ф. Організаційно-правові проблеми державного контролю у сфері виконавчої влади: Автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.07 / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – К., 1999. – 38 с.
17. Анохіна Л. С. Суб’єкти адміністративної юрисдикції в Україні: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Національний ун-т внутрішніх справ. – Х., 2001. – 158 арк.
18. Армаш Н. О. Адміністративно-правовий статус керівників органів виконавчої влади: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. – К., 2004. – 200 арк.
19. Бачило И.А. Функции органов управления: (Правовые пробл. оформл. и реализации). – М.: Юрид. лит., 1976. – 198 с.
20. Бейкун А.Л. Державне регулювання діяльності обласного агропромислового комплексу (організаційно-правові питання): Дис... канд. юрид. наук: 12.00.06 / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. – К., 1999. – 194 с.
21. Білик Ю.Д. Державний захист вітчизняного сільськогосподарського товаровиробника та протекціоністська політика в Україні. – К.: Урожай, 2000. - 192 с.
22. Виконавча влада і адміністративне право / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького / В. Б. Авер'янов (ред.). – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2002. – 668 с.
23. Вітвицький С.С. Форми та методи державного контролю у сфері підприємницької діяльності // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – Випуск 20. – 2002. – С. 188-192.
24. Гаращук В. М. Контроль та нагляд у державному управлінні: Навч. посіб. / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 1999. – 53 с.
25. Гаращук В. Управлінські послуги – Новий інститут чи нова помилка? //Вісник Академії правових наук України. – 2001. – № 3. – С. 109-114.
26. Герасименко Є. С. Питання реформування інституту адміністративної відповідальності: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2000. – 221 арк.
27. Голосніченко І.П. Правове регулювання надання державних управлінських послуг та вирішення адміністративних спорів // Право України. – 2003. - №10. – С.76 -80.
28. Голосніченко І.П. Проблеми кодифікації норм, що встановлюють адміністративну відповідальність // Право України. – 2002. -№ 3 – С. 20-24.
29. Голосніченко І.П. Прогалини у правовому регулюванні порушення провадження в справі про адміністративне правопорушення // Право України. – 2003. - №7. – С. 64-68.
30. Голосніченко І., Стахурський М., Золотарьова Н. Попереднє адміністративне розслідування як стадія провадження в справах про адміністративні проступки//Право України. – 2002. - № 2. – С. 26-30.
31. Горшенев В.М., Шахов И.Б. Контроль как правовая форма деятельности. М.: Юрид. лит., 1987. – 176 с.
32. Государственное управление: Основы теории и организации: / В. А. Козбаненко (ред.) – М. : Статут, 2002. – 366 с.
33. Гревцов, Ю. И. Правоотношение – разновидность общественного отношения //Правоведение. -1975. - № 2. - С. 45 – 53.
34. Гусаров В., Руденко М. Контролюючі органи і прокурорський нагляд // Право України. – 1995. - № 1. – С. 17 - 19.
35. Державне управління в Україні. (Навчальний посібник)./ 3а загальною редакцією доктора юридичних наук, професора В.Б. Авер'янова. К.: - 1999. – 432 с.
36. Державне управління та адміністративне право в сучасній Україні: актуальні проблеми реформування / Українська академія державного управління при Президентові України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України / В.Б. Авер'янов (ред.),– К., 1999. – 50 с.
37. Державний насіннєвий контроль Київщини / За ред. В.Р.Панченка; Гол. упр. сіл. госп-ва Київ. обл. держадмін., Київ. обл. держ. насіннєва інспекція. – К., 2001. – 54 с.
38. Деякі питання Державного департаменту ветеринарної медицини. Постанова Кабінету Міністрів України від 08.06.2001 р. № 641// Офіційний вісник України. – 2001 р., № 36. – С. 16.
39. Дорогих О. М. Організаційно-правові основи діяльності державної контрольно-ревізійної служби України: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Одеська держ. юридична академія. – О., 1999. – 20 с.
40. Дуда А. В. Удосконалення функцій і структури Кабінету Міністрів України в період адміністративної реформи: Автореф. дис... канд. наук з державного управління: 25.00.01 / Українська академія державного управління при Президентові України. – К., 2001. – 19 с.
41. Журавський В. Міністерства і відомства: скільки і яких їх має бути?// Юридичний вісник України 26. 02.2005 №8(504). – С. 4
42. Завадський С.Й. Управління сільськогосподарським виробництвом у системі АПК: Підручник. – К.: Вища школа, 1992. – 367 с.
43. Здир Я. А. Государственные инспекции в СССР. – М.: Госюриздат, 1960. – 134 с.
44. Зима О. Т. Адміністративна відповідальність юридичних осіб: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2001. – 164 арк.
45. Кармолицкий А. А. Правовое регулирование полномочий государственных инспекций: Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата юридических наук. Московский государственный университет им. М. В. Ломоносова. Юридический факультет. – М., 1976. – 21 с.
46. Кармолицкий А. А. Административно-правовое регулирование надведомственных полномочий государственных инспекций. М.: Изд-во МГУ, 1985. – 83 с.
47. Кармолицкий А. А. К вопросу о характере полномочий государственных инспекций // Управление и право. – 1975. - № 2. – С. 58.
48. Кикоть П. В. Міністерства в системі органів виконавчої влади України: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. – К., 2002. – 16 с.
49. Кисіль С. П. Організаційно-структурні аспекти виконавчої влади в Україні (теоретичний аналіз): Дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. – К., 1997. – 198 арк.
50. Кіданова Н. Б. Державна політика правового забезпечення державного управління аграрним сектором економіки: Дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.01 / Харківський регіональний ін-т держ. управління; Українська академія держ. управління при Президентові України. – Х., 2003. – 209 арк.
51. Коваль М.В., Клюшніченко А.П. Система органів управління агропромисловими комплексами та їх взаємодія з ОВС. // Зб. наукових праць. К. КВШ МВС СРСР, 1985. – 118 с.
52. Кодекс Украины об административных правонарушениях: Научно-практический комментарий. – Х.: ООО «Одиссей», 2004. – 912 с.
53. Козлов Ю.М. Административные правоотношения. – М., 1976. – 126 с.
54. Козлов Ю.М. Управление народным хозяйством СССР. Ч. 1: Сущность, функции, методы. – М., Изд-во МГУ, 1969. – 159 с.
55. Коліушко І. Б. Виконавча влада та проблеми адміністративної реформи в Україні / Інститут держави і права им. В.М.Корецького НАН України; Центр політико-правових реформ. – К. : Факт, 2002. – 259 с.
56. Коліушко І.Б., Авер’янов В.Б. Концепція адміністративної реформи в Україні. – Київ, 1998. – 40 с.
57. Коліушко І., Голосніченко І. До проблеми відмежування адміністративних проступків від проступків, що підпадають під юрисдикцію суду// Право України. – 2001. - № 3. – С. 39-42.
58. Коломоєць Т. О. Адміністративна юрисдикція в Україні: питання теорії та практики / Запорізький держ. ун-т. – Запоріжжя, 2000. – 38 с.
59. Коломоєць Т. Адміністративний штраф: Матеріальні і процесуально-правові характеристики // Право України. – 1999. - № 8. – С. 90-92.
60. Коломоєць Т. Публічне право України як підстава адміністративного примусу//Право України. – 2004. - №3. – С. 100-103.
61. Коломоєць Т. Структура адміністративної відповідальності: сучасний доктринальний погляд//Підприємництво, господарство і право. – 2002. - № 4. – С. 65-66.
62. Коломоєць Т. Щодо доцільності системного підходу при дослідженні потенціалу адміністративного примусу в публічному праві України. //Право України. – 2003. - №5. – С.48-52.
63. Коломоєць Т. Щодо ефективності адміністративних штрафів // Право України. – 2001. - № 2. – С. 84-87.
64. Колпаков В.К. Адміністративна юрисдикція: сутність поняття //Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 19. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2003. – С.255-258.
65. Комзюк А. Адміністративний примус: деякі загальні проблеми дослідження та правового регулювання в контексті забезпечення прав людини// Право України. – 2004. - №4 – С.47-49.
66. Корецький М. Х. Формування та розвиток системи державного регулювання аграрного сектора економіки: Автореф. дис. д-ра наук з держ. управління: 25.00.02 / Національна академія держ. управління при Президентові України. – К., 2003. – 35 с.
67. Корчевний Г. В. Адміністративна відповідальність за порушення авторських та суміжних прав: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.07 / Національний ун-т внутрішніх справ. – Х., 2002. – 20 с.
68. Костылев А. К. Административная юрисдикция. – М.: Юрист. 2002. – 230 с.
69. Костилев В. В. Організаційно-правові засади контрольної діяльності державних інспекцій в соціальній сфері: Дис... канд. наук з держ. управління: 25.00.01 / Українська академія держ. управління при Президентові України ; Харківський регіональний ін- т держ. управління. – Х., 2003. – 205 арк.
70. Кузьменко О. Місце дисциплінарних проваджень в адміністративно-процесуальному праві // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - № 11. – С. 52-56.
71. Кульбашна О. Співвідношення понять “службовець” і “державний службовець” у законодавстві України // Право України. – 1999. - № 4. – С. 97 - 101.
72. Кулинич П.Ф. Як нам реорганізувати Держкомзем? //Юридичний вісник України. – №7. - 2005. – С.3.
73. Курило В. Збереженість сільськогосподарської продукції: організаційно-правові аспекти // Вісник прокуратури. – 2003. - № 12. – С. 102-105.
74. Курило В. Земельні інспекції як органи адміністративної юрисдикції // Вісник Донецького юридичного інституту МВС України. – 2005. № 2. С.18
75. Курило В. Деякі питання адміністративного процесу // Юридична Україна. – 2004. - № 12. – С. 29-31.
76. Курило В. До питання розмежування предметів аграрного та адміністративного права // Юридична Україна. – 2004. - № 5. – С. 45-48.
77. Курило В. До проблеми конституційності повноважень органів адміністративної юрисдикції з накладення штрафу // Адвокат. – 2005. - № 2. – С. 3-6.
78. Курило В. Правове становище сільськогосподарських інспекцій: проблеми удосконалення // Право України. – 1999. - № 6. – С. 87 - 89.
79. Курило В. Шляхи вдосконалення діяльності державних сільськогосподарських інспекцій в умовах формування та зміцнення аграрного ринку в Україні// Організаційно-правові проблеми розвитку аграрного і земельного ринків в Україні: Збірник тез доповідей і наукових повідомлень науково-практичної конференції 8 липня 2003 р. – К.: Ін-т держави і права ім. Корецького, – 2004. – С. 88-91.
80. Курило В.І., Піддубний О.Ю. Діяльність органів адміністративної юрисдикції в агропромисловому комплексі//Підприємництво, господарство і право. – 2006. - № 9. – С. 66-69.
81. Курінний Є. В. Предмет і об'єкт адміністративного права України / МВС України. Юридична академія. – Д. : Ліра ЛТД, 2004. – 340 с.
82. Куян І. А. Адміністративна відповідальність за екологічні правопорушення: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. – К., 2001. – 208 арк.
83. Лебідь Н. В. Адміністративно-правовий статус державних інспекцій в Україні: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Національний ун-т внутрішніх справ. – Х., 2004. – 202 арк.
84. Лебідь Н. Загальна характеристика правового статусу державних інспекцій в Україні// Вісник Львівського університету. – 2004 р. - № 39. – С. 223-228.
85. Линьов К. О. Централізація, децентралізація та нелінійність у державному управлінні: Автореф. дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.02 / Національна академія держ. управління при Президентові України. – К., 2004. – 20 с.
86. Лученко Д. В. Контрольне провадження: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2003. – 180 арк.
87. Лунев А.Е. Теоретические проблемы государственного управления. – М.: Наука, 1974. – 246 с.
88. Максютин М.В. Теория юрисдикционного процесса. – М., 2004. – 199 с.
89. Малиновський Б. Хлібна криза. Епізод другий. //"Контракти"– № 45 вiд 10.11.2003. – С. 26.
90. Малишко М. І. Основи рослинного права України / Національний аграрний ун-т. Кафедра аграрного, земельного та екологічного права юридичного факультету. – К., 2002. – 23 с.
91. Масленников М. Я.. Административно-юрисдикционный процесс: Сущность и актуал. вопр. правоприменения по делам об адм. правонарушениях / Изд-во Воронеж. ун-та, 1990. – 207 с.
92. Международное сотрудничество в области карантина растений / М-во сел. хоз-ва и продовольствия Рос. Федерации. Гос. инспекция по карантину растений Рос. Федерации; Под общ. ред.. А. С. Васютина М. , 1999 - 313 с.
93. Мельник О. М. Правове регулювання та шляхи підвищення його ефективності: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. – К., 2004. – 208 арк.
94. Мельник Р. С. Забезпечення законності застосування заходів адміністративного примусу, не пов’язаних з відповідальністю: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 Нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2002. – 19 с.
95. Мельник Р.С. До питання про класифікацію суб’єктів застосування заходів адміністративного попередження та адміністративного припинення // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2003. - № 1. – С. 334-339.
96. Моторіна Т.С. Діяльність органів адміністративної юрисдикції в земельному праві // Адвокат. – 2005. - №4. – С. 10-14.
97. Организация государственного технического надзора в агропромышленном комплексе : Оренбург. гос. аграр. ун-т. Оренбург : Юж. Урал , 2001 – 373 с.
98. Організаційно-правові питання аграрної реформи в Україні / Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України / В.І. Семчик (ред.). – К., 2003. – 280 с.
99. Павлович З.А. Государственное управление агропромышленным комплексом. – К., 1984. – 232 с.
100. Пастухов Л. И. Правовое положение государственных инспекций по закупкам и качеству сельскохозяйственных продуктов :Автореферат дисс… на соискание ученой степени кандидата юридических наук. 12.00.02 /Всесоюзный юридический заочный институт. – М.,1979. – 17 с.
101. Пахомов І. Адміністративна реформа: предмет реформування //Право України – 2004 р.- №3 – С.23-25.
102. Педько Ю. Адміністративна юстиція і адміністративна юрисдикція: деякі теоретичні та практичні питання співвідношення // Право України. – 2001. - № 10. – С.72 - 75.
103. Пепеляев С.Г. Правовое положение органов Государственной налоговой службы Российской Федерации / Аудит. фирма «Контакт». – М.: Инвест Фонд, 1995. – 125 с.
104. Первушин С. В. Административно-правовые вопросы организации и деятельности государственных инспекций в промышленности: Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата юридических наук. Всесоюзный юридический заочный институт. – М.,1986. – 24 с.
105. Перепелюк В. Г. Адміністративний процес. Загальна частина: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.– К. : Центр навчальної літератури, 2004. – 367 с.
106. Петров Ю.Я. Администратиное принуждение в области охраны окружающей среды: Учеб. пособие / ЛГУ им. Жданова. – Л.: ЛГУ, 1985. – 68 с.
107. Петров Ю.Я. Государственные инспекции в свете нового административного законодательства // Изв. Вузов. Правоведение. – 1985. - № 6. – С. 47-52.
108. Пилипенко А. Адміністративно-юрисдикційна діяльність органів виконавчої влади: питання теорії//Право України. – 2004 р. -№5. – с. 23-25.
109. Питання Міністерства аграрної політики: Указ Президента України від 7 червня 2000 р. № 772 //Офіційний вісник України вiд 23.06.2000 - 2000 р., № 23, стор. 24, стаття 933
110. Піддубний О.Ю. Критерії віднесення інспекційного органу до системи сільськогосподарських інспекцій (на прикладі Держземінспекції) // Сучасні правові проблеми українського державотворення: матеріали державної наукової конференції. – Біла Церква, 2005. – С. 79-81.
111. Піддубний О.Ю. Особливості організаційно-правового статусу інспекційних органів у структурі Міністерства агарної політики України // Держава та регіони. – 2005. - № 2. – С. 93-96.
112. Піддубний О.Ю. Правовий статус урядових органів державного управління у складі Мінагрополітики // Стан та перспективи розвитку аграрного права: Матеріали Міжнар. наук.-теорет. конф., В.З. Янчука, Київ, 26-27 травня 2005 р. / Під ред. В.М.Єрмоленка, В.І.Курила. – К.: Магістр – ХХІ сторіччя, 2005. – С. 285-289.
113. Піддубний О.Ю. Юрисдикційні повноваження контрольно-інспекційних органів в агропромисловому комплексі // Адвокат. – 2006. - № 9. – С. 23-27.
114. Племінна справа у тваринництві: Нормативно-правові документи: Довідник:. / В. Л. Іванов (заг.ред.), – Л. : Леонорм, 2004. – 312 с.
115. Подкопаев В. Н. Государственное инспектирование качества хлебопродуктов М.: Колос, 1981. – 255 с.
116. Подоляка А. М. Адміністративно-правовий статус Державної автомобільної інспекції МВС України: Автореф. дис… на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук. 12.00.07 / Нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2004. – 19 с.
117. Полінець О. П. Контроль в державному управлінні України: теоретико-організаційні питання: Дис... канд. наук з держ. управління: 25.00.01 / Національна академія держ. управління при Президентові України. – К., 2003. – 248 арк.
118. Положение об Управлении Государственной хлебной инспекции при Правительстве Рос. Федерации по Санкт-Петербургу и Ленинградской СПб. : Тест-принт , 1997 – 13 с.
119. Положение о порядке наложения административных взысканий Государственной хлебной инспекцией при Правительстве Российской Федерации за нарушение законодательства в области государственного контроля за качеством и рациональным использованием зерна и продуктов его переработки /Гос. хлеб. инспекция при Правительстве Рос. Федерации (Росгосхлебинспекция) М., 2000 – 117 с.
120. Положення про Міністерство аграрної політики України / Затверджене Указом Президента України від 7 червня 2000 року № 772// Офіційний вісник України – 2000 р. - № 23. – с. 24
121. Порадник керівникові сільськогосподарського підприємства/ за ред. А.П.Гетьмана, В.З.Янчука. – К.2005. – 624 с.
122. Практичний посібник щодо ведення державного контролю за використанням та охороною земель /Б. Руснак (упоряд.). – Чернівці, 1999. – 170с.
123. Про ветеринарну медицину: Закон України від 25.06.1992 р. № 2498-XII//Відомості Верховної Ради України - 1992 р. - № 36. – с. 531
124. Про вступ до Міжнародної асоціації з контролю за якістю насіння (ІСТА): Постанова Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 р. № 1143 // Урядовий кур'єр. – 1998. -№156. – С. 10.
125. Про вступ України до Конвенції заснування Європейської і Середземноморської організації захисту рослин: Постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 1994 р. № 38 // Урядовий кур'єр. – 1998. - №127. – с. 12.
126. Про додаткові заходи щодо стабілізації ринку зерна: Указ Президента України від 19.05.2003 р. № 415/2003 // Урядовий кур'єр вiд 22.05.2003 - № 92. – С. 11.
127. Про затвердження Інструкції з оформлення посадовими особами Української державної помологічно-ампелографічної інспекції матеріалів про адміністративні правопорушення: Наказ Мінагрополітики від 04.02.2005 № 62 // Офіційний вісник України. – 2005 р., - № 12. – С. 86.
128. Про затвердження Інструкції по оформленню державними інспекторами з охорони прав на сорти рослин матеріалів про адміністративні правопорушення: Наказ Мінагрополітики від 26.08.2005 № 450// Офіційний вісник України. – 2005 р., - № 35. – С. 223.
129. Про затвердження Положення про Державну службу з охорони прав на сорти рослин: Постанова Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 р. № 1182 // Офіційний вісник України вiд – 2002 р., - № 34. – С. 132
130. Про затвердження Положення про колегію Державної служби з охорони прав на сорти рослин та її персонального складу: Наказ Мінагрополітики від 23.05.2003 № 147 // Офіційний вісник України. – 2003 р., - № 24, С. 309.
131. Про затвердження Положення про Державну інспекцію з охорони прав на сорти рослин: Наказ Мінагрополітики від 16.01.2003 № 17-1// Офіційний вісник України – 2003 р., - № 1, С. 203.
132. Про затвердження Положення про Українську державну насіннєву інспекцію: Наказ Мінагрополітики від 23.03.2004 № 97 // Офіційний вісник України. - 2004 р., - № 15. – С. 222.
133. Про затвердження Положення про Українську державну помологічно-ампелографічну інспекцію: Наказ Мінагрополітики від 20.05.2003 № 140 // Офіційний вісник України. – 2003 р., - № 24. – С. 305.
134. Про затвердження положення про Головну державну інспекцію захисту рослин: Наказ Міністерства агропромислового комплексу України від 03.11.1999 р. № 339// Офіційний вісник України. – 1999 р., № 35. – С. 258.
135. Про затвердження Положення про Головну державну інспекцію з карантину рослин України: Наказ Міністерства сільського господарства і продовольства України від 15.03.1994 р. № 80 // Офіційний вісник України. – 2006 р., - № 3. – С. 188.
136. Про затвердження Положення про державний ветеринарний нагляд та контроль за діяльністю суб’єктів господарювання щодо забою тварин, переробки, зберігання, транспортування й реалізації продукції тваринного походження: Наказ Держдепартаменту ветеринарної медицини від 01.09.2000 р.№ 45 // Офіційний вісник України. – 2000 р., - № 45. – С. 276.
137. Про затвердження Положення про Державну службу з карантину рослин України. Наказ Мінагрополітики від 11.12.2003 № 439// Офіційний вісник України. – 2003 р., - № 52. – С. 745.
138. Про затвердження Положення про Державну інспекцію з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку: Постанова Кабінету Міністрів України від 22.01.2004 р. № 65// Офіційний вісник України. – 2004 р.,- № 3. – С. 36.
139. Про затвердження Положення про колегію Міністерства аграрної політики України: Наказ Мінагрополітики від 8 грудня 2003 р. № 432 // Офіційний вісник України. – 2003 р.,- № 51. – С. 411.
140. Про затвердження Положення про Державну хлібну інспекцію Автономної Республіки Крим, обласну державну хлібну інспекцію: Наказ Мінагрополітики від 21.10.2004 № 372// Офіційний вісник України. – 2004 р., -№ 48. – С. 76.
141. Про затвердження Порядку знищення насіння сільськогосподарських рослин, яке безпосередньо не може бути використане на продовольчі та кормові цілі: Наказ Мінагрополітики від 14.05.2003 № 132 // Офіційний вісник України. – 2003 р., - № 22, – С. 59.
142. Про затвердження примірних положень про Державну насіннєву інспекцію Автономної Республіки Крим, обласну, районну, міську, міжрайонну державні насіннєві інспекції: Наказ Мінагрополітики від 09.06.2004 № 219 // Офіційний вісник України. – 2003 р.,- № 23. – С. 442
143. Про затвердження Типового положення про інспекцію якості та формування ресурсів сільськогосподарської продукції обласної, Севастопольської міської державної адміністрації: Постанова Кабінету Міністрів України від 20.10.2000 р. № 1568 // Офіційний вісник України. –2000 р., - № 43, – С. 62.
144. Про затвердження Типового положення про інспекцію державного технічного нагляду обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації: Постанова Кабінету Міністрів України від 12 січня 1996 р. № 59 // Офіційний вісник України. – 1996 р., - № 2. – С. 112.
145. Про захист рослин: Закон України від 14.10.1998 р. № 180-XIV// Офіційний вісник України. – 1998 р., № 48, С. 45
146. Про заходи щодо реалізації Закону України від 21 грудня 1999 р. № 1328-XIV «Про племінну справу у тваринництві»: Наказ Мінагрополітики № 143/72 від 15.08.2000 р. // Офіційний вісник України. –2000 р., - № 43, – С. 99.
147. Про карантин рослин: Закон України від 30.06.93 № 3348-XII// Відомості Верховної Ради України. – 1993 р., - № 34. – С. 67.
148. Про насіння і садивний матеріал: Закон України від 26.12.2002 р. № 411-IV// Відомості Верховної Ради України. – 2003 р., - №32. – С. 25.
149. Про організаційну структуру та росподіл функціональних повноважень: Наказ Міністерства аграрної політики від 4 вересня 2006 р. №488 // Офіційний вісник України. – 2006 р.,- № 47. – С. 211.
150. Про охорону прав на сорти рослин: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1993 р.,- № 21. – С. 218.
151. Про пестициди і агрохімікати: Закон України від 02.03 1995 р. № 86/95-ВР// Відомості Верховної Ради України. – 1995 р., - № 14. – С. 91.
152. Про положення про структурні підрозділи Мінагрополітики України: Наказ Мінагрополітики від 08.11.2000 р. № 222 // Офіційний вісник України. – 2000 р.,- № 44. – С. 241.
153. Про створення робочої групи щодо утворення у складі Мінагрополітики єдиного органу з карантину та захисту рослин: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.07.2005 р. № 48// Офіційний вісник України. – 2005 р.,- № 41. – С. 131.
154. Про утворення Генеральної державної сільськогосподарської інспекції: Постанова Кабінету Міністрів від 25 травня 2006 р. №743 // Офіційний вісник України. – 2006 р., № 22. – С. 162.
155. Про утворення Генеральної державної сільськогосподарської інспекції: Наказ Міністерства аграрної політики від 29 травня 2006 р. №268 // Офіційний вісник України. – 2006 р.,- № 37. – С. 130.
156. Про утворення Державної інспекції з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку: Постанова Кабінету Мінінстрів України від 10 вересня 2003 р. № 1429 // Офіційний вісник України. – 2003 р.,- № 49. – С. 115.
157. Про утворення Державної інспекції з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку: Наказ Мінагрополітики від 11.05.2004 № 156// Офіційний вісник України. – 2003 р., - № 37. – С. 45.
158. Про утв