ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ В ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

КРАСІКОВ ДЕНИС ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК 354.42/44:351.74

ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ В ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Калюжний Ростислав Андрійович,
доктор юридичних наук, професор

Київ - 2012

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ………………………………………...4
ВСТУП………………………………………………………………………....…5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ПІДХОДИ ЩОДО РОЗУМІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ………………………………………………13
1.1. Зміст і сутність поняття інформаційної безпеки в системі національної безпеки України та визначення стану сучасних наукових досліджень з цього напряму…………………………………………………………………………..13
1.2. Правове регулювання інформаційної безпеки за нормами міжнародного та вітчизняного права.............................................…………………………...…29
Висновки до розділу 1…………………………………………………………...48
РОЗДІЛ 2. ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА В ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ………………………………….………..50
2.1. Органи внутрішніх справ України як суб’єкти забезпечення інформаційної безпеки …………………………………………………………50
2.2. Форми та методи забезпечення інформаційної безпеки в діяльності органів внутрішніх України ...........…………………………………………….68
2.3. Забезпечення інформаційної безпеки в діяльності органів внутрішніх справ під час реалізації фізичними та юридичними особами їх прав в інформаційній сфері ………………………...………………………………......96
Висновки до розділу 2…………………………………………………………110
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВЛАСНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ..113
3.1. Досвід правового забезпечення інформаційної безпеки в діяльності поліції зарубіжних країн....……………………………………………………113
3.2. Основні напрями удосконалення правового забезпечення інформаційної безпеки в діяльності органів внутрішніх справ України………......………...124
3.3. Основні напрями удосконалення діяльності органів внутрішніх справ щодо забезпечення власної інформаційної безпеки……………………….…149
Висновки до розділу 3…………………………………………………………170
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………173
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...179
ДОДАТКИ…………………………………………………………………...…206

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

КК – Кримінальний кодекс
ЦК – Цивільний кодекс
ЄС – Європейський Союз
ІОС – інформаційно-обчислювальні системи
ІКТ – інформаційно-комунікаційні технології
МІБ – міжнародна інформаційна безпека
ГА – Генеральна Асамблея
ГУЕ – Група урядових експертів
ЕОМ – електронно-обчислювальні машини
БД – банки даних
ЛОМ – локальні обчислювальні мережі
АРМ – автоматизоване робоче місце
АІС – автоматизовані інформаційні системи
НСД – несанкціонований доступ
АСУІЗ – автоматизовані системи управління і інформаційного забезпечення
ЗМІ – засоби масової інформації
Інтернет – всесвітня інформаційна система електронної мережі загального доступу, що логічно пов’язана глобальним телекомунікаційним адресним простором і базується на визначеному міжнародними стандартами обміну електронними даними

ВСТУП

Актуальність теми. Проблеми формування цілісної і науково обґрунтованої системи правового забезпечення інформаційної безпеки постали вже досить давно і стосуються як загальнодержавного рівня, так і рівня корпоративних організацій, окремих юридичних і фізичних осіб, зокрема органів внутрішніх справ (ОВС). За останні роки в Україні реалізований комплекс заходів, спрямованих на вдосконалення забезпечення інформаційної безпеки, а саме: ратифіковані Конвенція про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних і Угода між Україною та Європейським союзом про процедури безпеки, які стосуються обміну інформацією з обмеженим доступом; прийнятий Закон України «Про захист персональних даних», створена Державна служба України з питань захисту персональних даних, впроваджуються новітні засоби та системи технічного захисту, обробки, зберігання та передачі інформації. У загальному вигляді сформовані правові і організаційні механізми захисту конфіденційної інформації, розроблений проект Закону України «Про інформаційну безпеку в Україні». Однак, ці заходи не ліквідують загрози інформаційної безпеки, про що можуть свідчити статистичні дані щодо кількості вчинених злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку (ст.ст. 361–3631 Кримінального кодексу України). Зокрема, за 2005–2011 роки в Україні було вчинено 3573 таких злочини: у 2005 р. – 615 злочинів, 2006 р. – 583, 2007 р. – 656, 2008 р. – 691, 2009 р. – 707, 2010 р. – 190, 2011 р. – 131.
Тому очевидно, що стан інформаційної безпеки, в тому числі й ОВС потребує суттєвого вдосконалення. Все це вимагає переглянути сучасну політику держави щодо забезпечення інформаційної безпеки, а відтак вжити рішучих кроків щодо реформування сучасної системи інформаційної безпеки, у тому числі шляхом удосконалення її правового забезпечення.
Питання правового забезпечення інформаційної безпеки досліджувалися вітчизняними науковцями, зокрема І.В. Арістовою, О.А. Барановим, І.Р. Березовською, К.І. Бєляковим, О.В. Бойченком, В.М. Брижком, В.Д. Гавловським, В.І. Гурковським, М.В. Гуцалюком, Р.А. Калюжним, Є.О. Користіним, Б.А. Кормичем, В.А. Ліпканом, О.В. Логіновим, Ю.Є. Максименко, А.І. Марущаком, Ю.Ю. Орловим, О.О. Тихомировим, В.Г. Хахановським, В.С. Цимбалюком, М.Я. Швецем та іншими.
Напрями удосконалення правового забезпечення інформаційної безпеки в діяльності ОВС знайшли своє відображення в наукових працях зарубіжних фахівців А.Б. Агапова, І.Л. Бачило, В.А. Копилова, В.Н. Лопатіна, А.В. Морозова, Е.Р. Російського, В.Д. Сорокіна, Ю.С. Уфімцева, В.І. Ярочкіна та ін.
Однак виконані наукові дослідження з питань правового забезпечення інформаційної безпеки в діяльності ОВС не носили комплексного та системного спрямування, мали епізодичний характер та не відображали усіх особливостей ролі та місця ОВС у забезпеченні власної інформаційної безпеки.
У той же час специфіка діяльності ОВС в сучасних умовах, а також неординарність завдань, виконання яких покладається на ці органи, обумовлюють особливі вимоги до їх інформаційного забезпечення і системи захисту інформації. Крім цього, питання правового статусу ОВС як суб’єкта забезпечення інформаційної безпеки також вимагають кардинального перегляду.
Наведене підкреслює актуальність обраної теми дослідження й обумовлює необхідність її вивчення на монографічному рівні.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до вимог Закону України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки» від 9 січня 2007 р. № 537-V, Указу Президента України «Про доктрину інформаційної безпеки України» від 8 липня 2009 р. № 514/2009, Переліку пріоритетних напрямків наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 р. (наказ МВС України від 29 липня 2010 р. № 347). Дисертація відповідає Плану проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ на 2011 рік (п. 340). Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Київського національного університету внутрішніх справ (протокол № 1 від 26 січня 2010 р.), уточнена Вченою радою Національної академії внутрішніх справ (протокол № 1 від 31 січня 2012 р.) та схвалена Національною академією правових наук України.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є встановлення особливостей правового забезпечення інформаційної безпеки в діяльності ОВС та формулювання на цій основі науково обґрунтованих пропозицій щодо удосконалення системи правового забезпечення інформаційної безпеки в діяльності зазначених органів державної влади.
Виходячи з мети, необхідним є вирішення наступних задач:
– дослідити стан та методологію сучасних наукових досліджень з питань правового забезпечення інформаційної безпеки, в тому числі й з питань правового забезпечення інформаційної безпеки в діяльності ОВС України;
– з’ясувати зміст і сутність поняття інформаційної безпеки в системі національної безпеки України;
– визначити особливості правового регулювання інформаційної безпеки за нормами міжнародного та вітчизняного права;
– провести порівняльно-правовий аналіз правового забезпечення інформаційної безпеки в діяльності поліції зарубіжних країн та ОВС України;
– встановити роль та завдання ОВС як суб’єктів забезпечення інформаційної безпеки;
– розкрити форми і методи забезпечення інформаційної безпеки в діяльності ОВС;
– вивчити особливості забезпечення інформаційної безпеки в діяльності ОВС України під час реалізації фізичними та юридичними особами їх прав в інформаційній сфері;
– окреслити основні напрями удосконалення правового забезпечення інформаційної безпеки в діяльності ОВС;
– запропонувати та обґрунтувати основні напрями удосконалення діяльності органів внутрішніх справ щодо забезпечення інформаційної безпеки.
Об’єкт дослідження – сукупність правовідносин, що виникають в діяльності ОВС України у сфері забезпечення власної інформаційної безпеки та охороняються нормами права.
Предмет дослідження – правове забезпечення інформаційної безпеки в діяльності ОВС України.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети, з урахуванням об’єкта та предмета дослідження, у роботі використовувались, зокрема, наступні методи: порівняльно-правовий – для вивчення і порівняння норм міжнародного права, законодавства зарубіжних країн та вітчизняного законодавства у частині, що стосується правового забезпечення інформаційної безпеки ОВС (підрозділи 1.2, 3.1); логіко-семантичний – дозволив провести поглиблене вивчення понятійного апарату (підрозділи 1.1, 2.1, 2.2, 2.3); метод узагальнення – для формування, на основі вже існуючих у спеціальній літературі позицій і думок, пропозицій щодо визначення напрямів правого забезпечення інформаційної безпеки в діяльності ОВС України (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3, 3.2, 3.3); статистичний – для дослідження статистичних даних, а також даних слідчої та судової практики, що стосуються правового забезпечення інформаційної безпеки ОВС (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3, 3.2, 3.3); соціологічний – під час проведення анкетування з питань правового забезпечення інформаційної безпеки в діяльності ОВС України (підрозділи 2.3, 3.2, 3.3); структурно-функціональний – забезпечив комплексне дослідження правового забезпечення інформаційної безпеки в діяльності ОВС України та формування на цій основі науково обґрунтованих пропозицій із урахуванням існуючих потреб практики (підрозділи 3.2, 3.3).
Емпіричну основу дослідження складають: 1) статистичні дані Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення МВС України щодо кількості виявлених злочинів в сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку, передбачених ст.ст. 361–3631 КК України, за 2005–2011 рр.; 2) результати анкетування 1127 практичних працівників підрозділів МВС України, яке проводилося у 2010–2011 рр. в Автономній Республіці Крим, м. Києві та 11 областях України (Вінницькій, Волинській, Житомирській, Закарпатській, Кіровоградській, Миколаївській, Полтавській, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій та Черкаській) щодо стану забезпечення інформаційної безпеки в діяльності ОВС України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що робота є одним із перших в Україні комплексним монографічним дослідженням питань правового забезпечення інформаційної безпеки в діяльності ОВС України. Автором сформульовано нові наукові положення, що в сукупності розв’язують конкретне наукове завдання, зокрема:
вперше:
– визначено зміст правового забезпечення інформаційної безпеки в діяльності ОВС, який полягає у встановленому Конституцією України, законами України та підзаконними нормативно-правовими актами обсязі прав і обов’язків щодо здійснення діяльності, спрямованої на охорону і захист життєво важливих інтересів особи, суспільства і держави від загроз в інформаційній сфері;
– доведено особливість ОВС як суб’єкта забезпечення інформаційної безпеки, що, з одного боку, обумовлюються специфікою покладених на ОВС завдань у сфері забезпечення безпеки особи, громадської безпеки і боротьбі зі злочинністю, особливостями лінійно-галузевої структури ОВС, системою підлеглості, а з іншого – відсутністю єдиної системи служб і підрозділів, що забезпечують захист інформації на різних рівнях управління;
– науково обґрунтовано необхідність створення в системі МВС України єдиного підрозділу (шляхом інтеграції відповідних функцій Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення, Режимно-секретного управління та Відділу спеціального зв’язку), який забезпечував би інформаційну безпеку в ОВС;
– доведена необхідність цілеспрямованої підготовки фахівців із забезпечення інформаційної безпеки в ОВС та формування державного замовлення на підготовку таких фахівців у вищих навчальних закладах системи МВС України;
удосконалено:
– класифікацію та критерії класифікації методів забезпечення інформаційної безпеки в діяльності ОВС, за якими вони поділені на такі, що стосуються: 1) працівників ОВС або інших осіб; 2) самої інформації (кодування, шифрування, приховування);
– теоретичні положення щодо визначення змісту поняття «інформаційна безпека», під яким автор розуміє стан захищеності прав та інтересів держави, суспільства, фізичних та юридичних осіб (їх об’єднань), які стосуються порядку збирання, обробки, зберігання, доступу та розповсюдження інформації;
дістали подальшого розвитку:
– теоретичні та практичні підходи щодо вирішення проблем забезпечення прав на інформацію в контексті забезпечення інформаційної безпеки в ОВС. Підтверджується необхідність розробки відомчих нормативно-правових актів, які давали б можливість чітко розмежовувати публічну інформацію та інформацію, яка не є такою, а також регламентувати доступ фізичних та юридичних осіб до інформації, яка не містить конфіденційних відомостей;
– наукові погляди щодо класифікації форм забезпечення інформаційної безпеки в діяльності ОВС до яких відносяться: 1) організаційні; 2) правові. При цьому обидві форми забезпечення інформаційної безпеки однаковою мірою використовуються як на стратегічному, так і на тактичному рівнях;
– теоретичні та практичні підходи щодо вирішення проблем забезпечення інформаційної безпеки ОВС на прикладі діяльності поліції зарубіжних країн;
– напрями удосконалення правового забезпечення інформаційної безпеки в діяльності ОВС, до яких відносяться: а) забезпечення прийняття законів України та відомчих нормативно-правових актів МВС України; б) проведення систематизації конфіденційної інформації та створення її єдиного переліку; в) розробка загальнодержавної комплексної програми, спрямованої на підвищення ефективності міжвідомчої взаємодії органів державної влади щодо забезпечення інформаційної безпеки;
– наукові розробки щодо забезпечення власної інформаційної безпеки в діяльності ОВС.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації висновки та пропозиції мають прикладний характер і можуть використовуватися за різними напрямками діяльності, зокрема у:
– правотворчій сфері – для вдосконалення норм вітчизняного законодавства, що стосуються правового забезпечення інформаційної безпеки в діяльності ОВС (лист до Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності № 46/6-623/1 від 11 червня 2012 р.);
– практичній діяльності – для впровадження нових форм і методів забезпечення інформаційної безпеки (акт впровадження Управління розвитку інформаційних ресурсів та технологій Секретаріату Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2011 р. та акт впровадження Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 23 вересня 2011 р.);
– навчальному процесі – під час викладання курсу «Інформаційне право» та розробки навчально-методичних матеріалів (акт впровадження Навчально-наукового інституту права та психології Національної академії внутрішніх справ від 20 жовтня 2011 р.).
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідалися на шести конференціях, а саме: всеукраїнській науково-практичній конференції «Інформатизація вищих навчальних закладів МВС України» (м. Харків, 2010 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Національні інтереси та проблеми правової системи України» (м. Одеса, 2011 р.); всеукраїнській науково-теоретичній конференції «Правовий захист людини та громадянина в Україні» (м. Київ, 2011 р.); науково-практичній конференції «Проблеми сучасної правової системи України» (м. Львів, 2011 р.); науковій конференції «Актуальні проблеми забезпечення конституційних прав та свобод громадян України» (м. Київ, 2011 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Міжнародне та вітчизняне законодавство в умовах сучасних реформаційних процесів» (м. Київ, 2012 р.).
Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження опубліковано у десяти наукових працях, з них чотири статті у наукових фахових виданнях України, та шість – тези виступів на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, що містять вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел (250 найменувань) та шести додатків. Повний обсяг дисертації становить 220 сторінок, з них загальний обсяг тексту – 178 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ

У висновках дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягало у дослідженні питань правового забезпечення інформаційної безпеки в діяльності ОВС України та формуванні теоретичних положень і рекомендацій, що відповідають вимогам наукової новизни і мають значення для науки та практики. Основними науковими і практичними результатами є такі висновки:
1. Питання правового забезпечення інформаційної безпеки в діяльності ОВС України, незважаючи на численні наукові дослідження проблем інформаційної безпеки та її забезпечення, все-таки потребує окремого спеціального вивчення.
2. Інформаційною безпекою є стан захищеності прав та інтересів держави, суспільства, окремих фізичних та юридичних осіб (їх об’єднань), які стосуються порядку збирання, обробки, зберігання розповсюдження та доступу до інформації. При цьому інформаційна безпека є однією із складових частин національної безпеки України і співвідноситься з нею як частина і ціле.
3. У нормах вітчизняного законодавства не повною мірою відображені існуючі міжнародно-правові вимоги та стандарти щодо забезпечення інформаційної безпеки, у тому числі й щодо забезпечення інформаційної безпеки в діяльності ОВС. У зв’язку з цим необхідним є прийняття, після відповідного доопрацювання, проекту Закону України «Про інформаційну безпеку України», внесення змін до законів України «Про інформацію», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про електронні документи та електронний документообіг» [126], а також внесення відповідних змін до відомчих нормативно-правових актів, які стосуються забезпечення інформаційної безпеки в діяльності ОВС України.
4. Діяльність ОВС України щодо забезпечення власної інформаційної безпеки за ознакою орієнтації основних функцій, відноситься до напівспеціалізованої діяльності, у зв’язку з тим, що забезпечення власної інформаційної безпеки не відноситься до основних функцій ОВС України і стосується тільки забезпечення виконання основних функцій.
Особливість ОВС України як суб’єкта забезпечення інформаційної безпеки обумовлюється: 1) специфікою покладених на ОВС України завдань у сфері забезпечення безпеки особи, громадської безпеки і боротьбі зі злочинністю; 2) особливостями лінійно-галузевої структури органів внутрішніх справ України; 3) системою підлеглості; 4) відсутністю єдиної системи служб і підрозділів, що забезпечують захист інформації на різних рівнях управління.
Компетенцією ОВС у сфері забезпечення інформаційної безпеки є встановлений Конституцією України, Законами України та підзаконними нормативно-правовими актами обсяг прав і обов’язків щодо здійснення діяльності, спрямованої на охорону і захист життєво важливих інтересів особи, суспільства і держави від загроз в інформаційній сфері.
5. Методи забезпечення інформаційної безпеки в діяльності ОВС поділяються на дві групи: ті, які використовуються щодо самих співробітників або інших осіб (підбір, підготовка та розстановка кадрів, проведення перевірок працівників щодо стану дотримання заходів інформаційної безпеки, визначення та допуск до роботи з інформацією з обмеженим доступом); ті, які спрямовані безпосередньо на саму інформацію та її збереження (технічні методи захисту інформації, віднесення тієї чи іншої інформації до інформації з обмеженим доступом, обмеження щодо зберігання, обробки, використання та розповсюдження інформації).
Забезпечення інформаційної безпеки в діяльності ОВС України здійснюється у двох формах: організаційній (організація роботи ОВС, організація роботи, пов’язаної із обігом, збиранням, обробкою, зберіганням та використанням інформації, взаємодія підрозділів та працівників органів внутрішніх справ щодо забезпечення інформаційної безпеки) та правовій (прийняття наказів та розпоряджень, розробка положень, інструкцій, планів та порядку роботи).
6. Забезпечення інформаційної безпеки в діяльності ОВС України не може обмежувати права і свободи людини та громадянина в інформаційні сфері. Все це вимагає відповідного балансу між питаннями забезпечення інформаційної безпеки і питаннями реалізації прав і свобод людини і громадянина в інформаційній сфері. Відтак необхідним є розробка та впровадження цілого комплексу організаційних, правових та технічних заходів, а саме прийняття проекту Закону України «Про інформаційну безпеку України», розробка та прийняття нормативно-правових актів, які чітко розмежовували би публічну інформацію від інформації, яка не є такою, визначали би порядок доступу фізичних та юридичних осіб до інформації, яка не містить конфіденційних відомостей, встановлювали би обов’язки та повноваження компетентних підрозділів ОВС України щодо надання доступу чи відмови у наданні доступу фізичним та юридичним особам до тих або інших видів інформації.
7. На основі вивчення досвіду діяльності органів поліції зарубіжних країн щодо забезпечення інформаційної безпеки виділяються дві групи напрямків, які стосуються удосконалення забезпечення інформаційної безпеки в діяльності ОВС. Перша група полягає в удосконаленні самої діяльності органів внутрішніх справ щодо забезпечення власної інформаційної безпеки, а друга – в удосконаленні правового забезпечення інформаційної безпеки.
8. Проблемами правового забезпечення інформаційної безпеки в діяльності ОВС України є: відсутність спеціальних законів щодо забезпечення інформаційної безпеки України, а також законів, що визначають порядок обігу інформації з урахуванням її правового режиму; відсутність правових положень, які визначали б інформаційний статус ОВС України; відсутність державної програми забезпечення інформаційної безпеки правоохоронних органів України; фрагментарний характер нормативних положень, які визначають порядок збирання, зберігання, обробки, обігу, використання та розповсюдження інформації в ОВС України.
Напрямками удосконалення правового забезпечення інформаційної безпеки в діяльності ОВС України є:
– прийняття з відповідним доопрацюванням проекту Закону України «Про інформаційну безпеку України»;
– прийняття Настанови із забезпечення інформаційної безпеки в діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ;
– проведення систематизації конфіденційної інформації, яка збирається, обробляється, зберігається чи використовується в ОВС України, а також визначення порядку й особливостей роботи з тим чи іншим видом конфіденційної інформації;
– розробка загальнодержавної комплексної програми щодо забезпечення інформаційної безпеки правоохоронних органів України.
9. Проблемами діяльності ОВС щодо забезпечення власної інформаційної безпеки є: відсутність єдиної системи служб і підрозділів, що забезпечують захист інформації на різних рівнях управління; відсутність кваліфікованих кадрів, які здатні професійно організувати та забезпечити інформаційну безпеку в діяльності ОВС України; розгалуженість служб і підрозділів МВС України, які забезпечують інформаційну безпеку; дублювання функцій цих підрозділів; відсутність чіткої регламентації їх прав і обов’язків; відсутність чіткої взаємодії між підрозділами ОВС щодо забезпечення інформаційної безпеки.
Проведення заходів з удосконалення забезпечення інформаційної безпеки в діяльності ОВС України повинно відбуватися в два етапи: 1) приведення у відповідність завдань, функцій, прав і обов’язків відповідних підрозділів МВС України щодо забезпечення інформаційної безпеки; 2) утворення єдиного підрозділу в системі МВС (шляхом інтеграції відповідних функцій Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення, Відділу спеціального зв’язку та Режимно-секретного управління), діяльність якого повною мірою охоплювала би забезпечення інформаційної безпеки МВС України.
На основі цього обґрунтовується пропозиції щодо вирішення сучасних проблемних питань забезпечення інформаційної безпеки в діяльності ОВС України, а саме:
1. Конкретизація прав та обов’язків Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення МВС України та Режимно-секретного управління МВС України у частині забезпечення інформаційної безпеки:
1.1 у Положенні про Департамент інформаційно-аналітичного забезпечення МВС України [150], затвердженому наказом МВС України від 29 квітня 2011 р. № 174:
– підпункт 2.6, після слів «державної таємниці», доповнити словами «та персональних даних»;
– підпункт 2.7 викласти в наступній редакції: «Захист інформаційно-телекомунікаційних систем Міністерства внутрішніх справ України»;
– підпункт 3.22 викласти в наступній редакції: «Забезпечення доступу до інформації відповідно до положень Закону України «Про доступ до публічної інформації»»;
– підпункт 4.17, після слів «законодавства з питань», доповнити словами «доступу до публічної інформації, захисту персональних даних, а також»;
– підпункт 5.11, після слів «їх фінансування» доповнити словами «а також пропозиції щодо фінансування системи забезпечення безпеки інформації та інформаційно-телекомунікаційних систем МВС України»;
– підпункт 5.12, після слів «забезпечення органів внутрішніх справ», доповнити словами «захисту інформації та інформаційно-телекомунікаційних систем МВС України»;
1.2 Положення про Режимно-секретне управління Міністерства внутрішніх справ України, затвердженому наказом МВС України від 16 червня 2011 р. № 338, доповнити підпунктом 2.7 наступного змісту: «Контроль за збереженням державної таємниці в органах та підрозділах Міністерства внутрішніх справ України, а також контроль за забезпеченням безпеки телекомунікаційних мереж зв’язку та інформаційно-телекомунікаційних систем».
2. Усунення дублювання функцій підрозділів ОВС України щодо забезпечення інформаційної безпеки:
– у Положенні про Департамент інформаційно-аналітичного забезпечення МВС України, затвердженому наказом МВС України від 29 квітня 2011 р. № 174, підпункт 3.19 викласти в наступній редакції: «Забезпечення захисту інформації та інформаційно-телекомунікаційних систем, які експлуатуються ДІАЗ, та методичне керівництво цією роботою в підрозділах інформаційно-аналітичного забезпечення ОВС»;
– у Положенні про Режимно-секретне управління Міністерства внутрішніх справ України, затвердженому наказом МВС України від 16 червня 2011 р. № 338, підпункт 3.41 виключити.
3. Підготовка (перепідготовка) кваліфікованих кадрів, які зможуть реально виконувати завдання із забезпечення інформаційної безпеки в діяльності ОВС України, формування державного замовлення на підготовку у вищих навчальних закладах МВС України фахівців із забезпечення інформаційної безпеки.
4. Створення єдиного підрозділу в МВС України (шляхом інтеграції відповідних функцій Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення, Відділу спеціального зв’язку та Режимно-секретного управління), до повноважень якого входило б також забезпечення інформаційної безпеки в ОВС України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Автоматизированные системы. Защита от несанкционированного доступа к информации. Классификация автоматизированных систем и требования по защите информации : Руководящий документ, Утверждено решением председателя Государственной технической комиссии при Президенте Российской Федерации от 30 марта 1992 г. – М. : ВИ. ГТК. 1992. – 36 с.
2. Агапов А. Б. Основы государственного управления в сфере информатизации в Российской Федерации / Агапов А. Б. – М., –1997. – 344 с.
3. Адміністративне право України: Підручник / [Ю. П. Битяк, В. М. Гарущак, О. В. Дьяченко та ін.] ; За ред. Ю. П. Битяка. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 544 с.
4. Арістова І. В. Державна інформаційна політика: організаційно-правові аспекти / Арістова І. В.; за заг. ред О. М. Бандурки. – Х. : Вид-во Ун-ту внутр. Справ, 2000. – 368 с.
5. Баранов О. А. Информационный суверенитит или информационная безопасность / А.А. Баранов / Національна безпека і оборона. – 2004. – № 2. - С. 70-75.
6. Батурин Ю. М. Компьютерное право: краткий реестр проблем / Ю. М. Батурин // Советское государство и право. – 1989. – № 8. – С. 70–71.
7. Батурин Ю. М. Право и политика в компьютерном круге / Батурин Ю. М. – М. : Юрид. лит., 1987. – 111 с.
8. Беляков К. И. Управление и право в период информатизации. Монография / Беляков К. И. – К. : КВІЦ, 2001. – 308 с.
9. Биленчук П. Д. Компьютерная безопасность / П. Д. Биленчук, В. Г. Хахановский // Бюллетень по обмену опытом работы органов внутренних дел. – 1994. – № 115. – С. 48–49.
10. Білорус О. Г. Глобалізація і безпека розвитку : монографія / О. Г. Білорус, Д. Г. Лук’яненко. – К. : КНЕУ, 2001. – 733 с.
11. Богуш В. М. Інформаційна безпека від А до Я: 3000 термінів і понять. / Богуш В. М., Кудін А. М. – К. : МОУ, 1999. – 456 с.
12. Богуш В. М. Інформаційна безпека держави. Навчальний посібник / Богуш В. М., Юдин О. К. – Х. : МК «Прес», 2005. – 432 с.
13. Богуш В. М. Інформаційна безпека. Термінологічний навчальний довідник / [Богуш В. М., Кривуца В. Г., Кудін А. М.] ; за ред. проф. Кривуци В. Г. – Київ : ООО «Д.В.К», 2004 р. – 508 с.
14. Бойченко О. В. Міжнародне співробітництво правоохоронних органів держав в галузі забезпечення інформаційної безпеки / О. В. Бойченко // Форум права. - 2009. - № 2. – С. 56-62 [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://www.nbuv.gov.ua/ejournals/FP/2009-2/09bovzou.pdfH.
15. Брижко В. М. Е-будущее и информационное право / [В. М. Брижко, А. А. Орехов, О. Н. Гальченко, B. C. Цимбалюк] ; Под. ред.: Р. А. Калюжного, Н. Я. Швеця. - К. : Интеграл, 2002. – 264 с.
16. Брижко В. М. Порівняльно-правове дослідження відповідності законодавства України законодавству Європейського Союзу у сфері захисту персональних даних / В. М. Брижко, А. І. Радянська, М. Я. Швець, В. С. Цимбалюк,. – К. : Тріумф, 2006. – 256 с.
17. Брижко В. М. Системна інформатизація правоохоронної діяльності: європейські нормативно-правові акти та підходи до упорядкування суспільних інформаційних відносин у зв’язку з автоматизованою обробкою даних у правоохоронній діяльності : Посібник / [В. Брижко, Б. Романюк, В. Цимбалюк, М. Швець] ; за ред. члена-кореспондента АпрН України М. Швеця та к.ю.н. Б. Романюка. – К. : ТОВ «Пан Тот», 2006 р. – 509 с.
18. Бузов Г. А. Защита от утечки информации по техническим каналам : Учебное пособие / Бузов Г. А., Калінін С. В. Кондратьєв А. В. – М : Техника, 2005. – 416 с.
19. Буроменський М. В. Міжнародне право : Навч. Посібник / [Буроменський М. В., Кудас І. Б., Маєвська А. А. та ін.] ; за заг. ред. М. В. Буромепнського – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 336 с.
20. Бутузов В. Протидія злочинності у сфері високих технологій / В. Бутузов, М. Гуцалюк, В. Цимбалюк // Міліція України. – 2002. – № 9. – С. 20–21.
21. Величко О. М. Метрологічне забезпечення , стандартизація та сертифікація технічного захисту інформації в Україні. Ювілейна науково-технічна конференція / Величко О. М. – Київ, 1998 – С. 15–18.
22. Вимоги забезпечення технічних засобів інформації у цифрових автоматичних телефонних станціях – К., 1995. – 1 л.
23. Витяг з міждержавного стандарту інформаційних технологій. Криптографічний захист інформації. Функція хешировання. ГОСТ 34. 311-95 К.: ДУСР МВС України. 2003. – 8 с.
24. Вишня В. Б. Основи інформатики та обчислювальної техніки (навчально-методичний посібник для курсантів, студентів та слухачів) / Вишня В. Б., Ілюхін С. М., Кравець В. П., Шумейко О. О. – Д. : 2005. – 384 с.
25. Гавловський В. Д. Щодо проблем боротьби із злочинами, що вчиняються з використанням комп'ютерних технологій / В. Д. Гавловський // Проблеми боротьби з корупцією і організованою злочинністю, Боротьба з контрабандою: проблеми та шляхи їх вирішення. – К., 1998. – С. 148–154.
26. Гавловський В. Д. Організаційно-правові питання формування державної інформаційної політики в Україні / В. Д. Гавловський, В. В. Гриценко, В. С. Цимбалюк // Науковий вісник: 36 наук. праць АДПС України. – 2002. – № 3 (17). – С 177–182.
27. Гавловський В. Д. Інформаційна безпека: захист інформації в автоматизованих системах (організаційно-правовий аспект) / В. Д. Гавловський // Правове, нормативне та метрологічне забезпечення системи захисту інформації в Україні. – К., 2000. – С 50–52.
28. Гавловський В. Д. Інформаційне законодавство України: від інкорпорації до кодифікації / В. Д. Гавловський // Систематизація законодавства України : проблеми теорії і практики : Мат. міжнар. наук.-практ. конф. – К. : Ін-т законодавства Верховної Ради України, 1999. – С. 289–292.
29. Гавловський В. Д. Проблеми юридичної деліктології в інформаційних відносинах / В. Д. Гавловський, B. C. Цимбалюк, О. Е. Корочанський // Бізнес і безпека. – 1998. – № 6. – С 19–21.
30. Гаврилов О. А. Информатизация правовой системы России. Теоретические и практические проблемы / Гаврилов О. А. – М. : Юридическая книга, 1998.– 144 с.
31. Гаенко О. Ю. Защита информации. Основы организционного управления / Гаенко О. Ю. – СПб. : Изд. Дом «Сентябрь», 2001. – 228 с.
32. Гайкович В. Ю. Основы безопасности информационных технологий. / Гайкович В. Ю., Ершов Д. В. – М. : МИФИ, 1995. - 96 с;
33. Герасименко В. А. Защита информации в автоматизированных системах обработки даннях. В 2-х кн.: Кн. 1 / Герасименко В. А. – М. : Энергоатомиздат, 1994. – 400 с.
34. Голосніченко І. П. Адміністративний процес : Навч. посіб. / [Голосніченко І. П., Стахурський М. Ф.] ; за заг. ред. Голосніченка І. П. – К. : ГАН, 2003. – 256 с.
35. Голосніченко І. П. Адміністративне право України: основні поняття. Навч. посібник / Голосніченко І. П., Стахурський М. Ф. Золотарьова Н. І. ; за заг. ред. І. П. Голосніченка. – Київ : ГАН, 2005.– 232 с.
36. Голубев В. О. Інформаційна безпека: проблеми боротьби зі злочинами у сфері використання комп'ютерних технологій : Монографія / [Голубев В. О., Гавловський В. Д., Цимбалюк B. C.] ; за заг. ред. докт. юрид. наук Р. А. Калюжного. – Запоріжжя: Просвіта, 2001. – 252 с.
37. Голубєв В. О. Правові аспекти захисту інформації. – Метрологічне забезпечення, стандартизація та сертифікація технічного захисту інформації в Україні / В. О. Голубєв // Ювілейна науково-технічна конференція. – Київ, 1998. – С. 43–45.
38. Голубєв В. О. Проблеми боротьби зі злочинами у сфері використання комп'ютерних технологій: Навч. посіб. / [В.О. Голубєв, В. Д. Гавловський, B. C. Цимбалюк] ; За заг. ред. Р. А. Калюжного. – Запоріжжя : ГУ "ЗІДМУ", 2002. – 292 с.
39. Гомьен Д. Европейская конвенция о правах человека и Европейская социальная хартия: право и практика / Гомьен Д., Харрис Д., Зваак Л. – М. : МНИМП, 1998. – С. 273.
40. Грачев Г. В. Информационно-психологическая безопасность личности: состояние, возможности психологической защиты / Грачев Г. В. – М. : Изд. РАГС, 1998. – 125 с.
41. Гуз А. М. Історія захисту інформації в Україні в Україні та провідних країнах світу : навчальний посібник [для студ. вищ. навч. закл.] / Гуз А. М. – К. : КНТ, 2007. – 260 с.
42. Гурковський В. І. Інформаційна безпека в Україні як складова національної безпеки / В. І. Гурковський // Зб. наук. пр. УАДУ. – К. : Вид-во УАДУ. – 2002. – Вип. 2. – С. 9–18.
43. Гурковський В. І. Окремі проблеми взаємовідносин органів державної влади у сфері підтримки інформаційної безпеки держави / В. І. Гурковський // Спеціальні телекомунікаційні системи та захист інформації. – К., 2001. – Вип. 1. – С. 47–53.
44. Данільян О. Г. Національна безпека України: структура та напрямки реалізації : Навчальний посібник / Данільян О. Г., Дзьобань О. П., Панов М. І. – Харків : Фоліо, 2002. – 285 с.
45. Дерець В. А. Органи виконавчої влади України та управлінські відносини : Монографія / Дерець В. А. – К. : ТОВ "Юридична думка", 2007. –180 с.
46. Дженис М. Европейское право в области прав человека: Практика и комментарии / Дженис М., Кэй Р., Бредли Э. – М. : Права человека, 1997. – С. 251.
47. Дихтяренко Н. Д. Принципы формирования структуры и механизмов функционирования системы информационной безопасности в Украине / Н.Д. Дихтяренко // Безопасность информации. – № 1. – 1995. – С. 3–6.
48. Діхтяренко М. Д. Головні результати діяльності та перспективи подальшого розвитку системи ТЗІ. Метрологічне забезпечення, стандартизація та сертефікація технічного захисту інформації в Україні / М. Д. Діхтяренко М. Д. // Ювілейна науково-технічна конференція. – Київ, 1998. – С. 11–14.
49. Дмітрієв А. І. Міжнародне публічне право: Навч. посібник. / [Дмітрієв А. І., Муравйов В. І.] ; відп. ред. Ю. С. Шемшученко, Л. В. Губерський. – К., 2001. – 638 с.
50. Довнар Н. Н. К вопросу о критериях ограничений свободы слова в международном праве и законодательстве Республики Беларусь / Н. Н. Довнар // Белорусский журнал международного права и международных отношений. – № 4. – 1999. – С. 15.
51. Доктрина информационной безопасности Российской Федерации : Указ Президента Российской Федерации от 9 сентября 2000 г., № Пр-1895 // Российская газета. – 2000. – № 187. – С. 4.
52. Жуков К. С. Системный подход к решению проблемы защиты банковской информации / Жуков К. С., Конявский В. А., Фролов Г. В. // Управление защитой информации. – 1997. – №3. С. 188.
53. Загальна теорія держави і права : Навч. посіб. / [А. М. Колодій, В. В. Копєйчиков, С. Л. Лисенков та інші] ; За ред. В. В. Копейчикова. – Стер. вид. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – 320 с.
54. Загальні положення щодо захисту інформації в комп’ютерних системах від несанкціонованого доступу. – К. : ДУСР МВС України, 2003. – 15 с.
55. Зайченко Ю. П. Комп'ютерні мережі: Навчальний посібник / Зайченко Ю. П. – К. : Слово, 2003. – 286 с.
56. Зачепило В. С. Правові основи захисту інформації. Конспект лекцій / Зачепило В. С., Байдаков В. С. – Львів, 2005. – 70 с.
57. Інформатизація, право, управління (організаційно-правові питання) : Монографія / [Р. А. Калюжний, О. Д. Крупчан, В. Д. Гавловський та ін.] ; За заг. ред. : М. Я. Швеця, О. Д. Крупчана. – К. : НДЦ правової інформатики АПрНУ, 2002. – 191 с.
58. Інформаційна безпека держави у контексті протидії інформаційним війнам : Навчальний посібник / [Рось А. О., Явтушенко А. М., Жарков Я. М. та ін.] / За ред. В. Б. Толубка. – К. : НАОУ, 2004. – 315 с.
59. Інформаційна безпека правоохоронних органів : Курс лекцій / О. В. Рибальський, В .Г. Хахановський, Ю. Ю. Орлов та ін. – К. : НАВСУ, 2004. – 148 с.
60. Інформаційна безпека правоохоронних органів : Навчально-методичний комплекс / Уклад. О. В. Рибальський, В. Г. Хахановський; кафедра інформаційних технологій К. : НАВСУ, 2003. – 56 с.
61. Інформаційна безпека України : сутність та проблеми (Матеріали Круглого столу, червень 1998 р) [Електр.ресурс]. – Режим доступу :
http://knowledge.allbest.ru/law/2c0b65b3ad68b4d53a88521306c26_0.html.
62. Інформаційна боротьба : теоретичні та воєнно-прикладні аспекти : Навчальний посібник / [Рось А. О., Явтушенко А. М., Жарков Я. М. та ін.] ; За ред. В. Б. Толубка. – К. : НАОУ, 2003. – 218 с.
63. Інформаційне забезпечення управлінської діяльності в умовах інформатизації : організаційно-правові питання теорії і практики: Монографія / [Р. А. Калюжний, В. О. Шамрай, В. Д. Гавловський та ін.] ; За ред.: Р. А. Калюжного, В. О. Шамрая. – К. : АДПС України. – 2002. – 296 с.
64. Інформаційне право та інформаційна безпека : Сучасний стан, поняття та визначення змістовної частини, інкорпорація нормативних актів з правових питань у сфері інформації та її захисту : Наук, видання / [В. Д. Гавловський, О. І. Коваленко, В. К. Гіжевський та ін.]; За заг. ред. : Р. Калюжного, В. Філонова. – Донецьк : Донецький ін-т внутр. справ МВС України, 2001. – 230 с.
65. Інформаційне суспільство. Дефініції / [В .М. Брижко, А. А. Орехов, B. C. Цимбалюк та ін.] ; За ред. Р. А. Калюжного, М. Я. Швеця. – К. : Інтеграл, 2002. – 220 с.
66. Калюжний P. Питання концепції реформування інформаційного законодавства України : правове, нормативне та метрологічне забезпечення системи захисту інформації в Україні / Калюжний P., Гавловський В., Цимбалюк В., Гуцалюк М. – К., 2000. – С 17–21.
67. Калюжний P. Питання концепції реформування інформаційного законодавства України : Правове, нормативне та метрологічне забезпечення системи захисту інформації в Україні / Калюжний P., Гавловський В., Цимбалюк В., Гуцалюк М.. – К., 2000. – С 17–21.
68. Калюжний Р. А. Вдосконалення інформатизації ОВС України передумова покращення їх діяльності в боротьбі зі злочинністю : Правова система України: теорія і практика / Калюжний Р. А., Цимбалюк B. C. – К., 1993. – С. 397–399.
69. Калюжний Р. А. Інформатизація державного управління і національна безпека України / Калюжний Р. А., Цимбалюк B. C. // Розбудова держави. – 1993. – № 8. – С 20–21.
70. Калюжний Р. А. Розбудова держави та інформатизація державного управління (соціальні та організаційно-правові питання) / Калюжний Р. А., Цимбалюк B. C. // Розбудова держави. – 1994. – № 2. – С 31–36.
71. Карпов А. Г. Нормативно-правовое обеспечение защиты информации. – Защита информации / А.Г. Карпов // Конфидент. – № 1. – 1994. – С. 6–12.
72. Ківалов С. В. Адміністративне право України: Навчально-методичний посібник. – Вид. друге, перероб. і доп. / Ківалов С. В., Біла Л. P. – Одеса : Юридична література, 2002. – 312 с.
73. Класифікація автоматизованих систем і стандартні функціональні профілі захищеності обробляємої інформації від несанкціонованого доступу. - К. : ДУСР МВС України, 2003. – 12 с.
74. Коваль Л. В. Адміністративне право : Курс лекцій для студентів юрид. вузів та факультетів / Коваль Л. В. – К. : Вентурі., 1998. – 208 с.
75. Колпаков В. К. Адміністративне право України: Підручник. Колпаков В. К., Кузьменко О. В. – К. : Юрінком Інтер, 2003.
76. Комп'ютерна злочинність : Навч. посіб. / П. Д. Біленчук, Б. В. Романюк, B. C. Цимбалюк, В. Д. Гавловський та ін. – К. : Атіка, 2002. – 240 с.
77. Конституційне право України. / [Ф. Г. Бурчак, Ю. М. Грошевой, М.І. Козюбра та ін.] ; За ред. В.Я. Тація, В.Ф. Погорійлка, Ю.М. Тодики. – К : Укр центр правничих студій, 1996 –376с.
78. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К. : Преса України, 1997. – 80 с.
79. Концепция защиты средств вычислительной техники и автоматизированных систем от несанкционированного доступа к информации : Руководящий документ. – М. : ВИ. ГТК, 1992. –12 с.
80. Концепція (основи державної політики) національної безпеки України : Постанова Верховної Ради України від 16 січня 1997 р. № 3/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - № 10. – Ст. 85.
81. Концепція розвитку системи інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ : Наказ МВС України від 14 травня 1998 р. – № 357.
82. Копылов В. А. Информационное право / Копылов В. А. – М., 1997. – С. 52, 122.
83. Кормич Б. А. Інформаційна безпека України: організаційно-правові основи : Навчальний посібник / Кормич Б. А. – К. : Кондор, 2004. – 384 с.
84. Кормич Б. А. Організаційно-правові основи політики інформаційної безпеки України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юридичних наук : спец. 12.00.07 „Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / Б.А. Кормич. – Х., 2004. – 42 с.
85. Корнілов Д. І. Вплив інформаційно-комунікативних проектів у мережі Інтернет на рівень інформаційної безпеки України / Д. І. Корнілов // Стратегічна панорама. – 2009. – № 4. – С. 152–161.
86. Кравченко В. В. Конституційне право України : Навчальний посібник.-Вид. 3-тє, виправл. та доповн / Кравченко В. В. – К. : Атіка, 2004. – 512 с.
87. Красіков Д. О. Теоретичні основи дослідження загроз в інформаційній безпеці / Д. О. Красіков // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2010. – № 4. – С. 188–198.
88. Красіков Д. О. Поняття інформаційної безпеки і її місце в системі національної безпеки / Д. О. Красіков // Митна справа. – 2011. – № 5. – С. 371–376.
89. Красіков Д. О. Організація комп’ютерної безпеки та захисту інформації / Д. О. Красіков // Національні інтереси та проблеми правової системи України : Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Одеса, Україна, 12–13 березня 2011 р.). [у 2-х частинах]. – Одеса : ГО «Причорноморська фундація права», 2011. – Ч. 2. – 2011. – С. 42–43.
90. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради. –2001. – № 25–26. – Ст. 131.
91. Кузин Е. С. Интеллектуализация ЭВМ / [Кузин Е. С., Ройтман А. И., Фоминых И. Б., Хахалин Г. К.] ; Под ред. Ю.М. Смирнова. – М.:Высш. шк., 1989
92. Курило А. П. Основы организации системы защиты информации / Курило А. П. // Защита информации. – 1992.– Вып. 1. –С. 35-49.
93. Курушин В. Д. Компьютерные преступления и информационная безопасность / Курушин В. Д., Минаев В. А. М. : Юрист, 1998. – 256 с.
94. Лебедев В. Н. Некоторые аспекты лингвистического моделирования по проблеме обеспечения информационной безопасности / В. Н. Лебедев // Информатизация правоохранительных систем : X международная научная конференция. Сборник трудов. – М., 2001. – С. 360–362.
95. Лисюченко В. П. Управління органами внутрішніх справ: Довідник. / Лисюченко В. П., Гуцалюк М. В., Цимбалюк B. C. – К. : УАВС, 1996. – 48 с.
96. Литвиненко О. В. Інформаційна безпека Європи : Консп. лекцій. / Литвиненко О. В. – К. : КНУ ім. Т. Шевченка, 1999. – 61 с.
97. Ліпкан В. А. Адміністративно-правові основи забезпечення національної безпеки України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юридичних наук : спец. 12.00.07 „Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / В. А. Ліпкан. – К., 2008. – 34 с.
98. Ліпкан В. А. Національна безпека України : Навчальний посібник / Ліпкан В. А. – К. : Кондор. – 2008. – 552 с.
99. Лобанов К. Н. Договор о Европейском союзе: правовой анализ новейших тенденций в развитии западноевропейской интеграции : Учебное пособие / Лобанов К. Н. – Белгород, 1996. – С. 17.
100. Лопатин В. Н. Правовые проблемы по обеспечению информационно-психологической безопасности личности / В. Н. Лопатин // Стенограмма «круглого стола» в Совете Федерации Федерального Собрания Российской Федерации по информационно-психологической безопасности личности от 27 января 1995 г. [Електронний ресурс] // Режим доступу :
http://www.duma.gov.ru/legislative/parliament-hearings.
101. Макаренко Є. А. Політичні доктрини глобальної інформаційної безпеки / Є. А. Макаренко // Вісник Ін-ту міжнародних відносин Київський нац. ун-ту імені Тараса Шевченка. – 2007. – № 2. – С. 45-51.
102. Марущак А. І. Інформаційне право: регулювання інформаційної діяльності : Навчальний посібник / Марущак А. І. – К. : Скіф, КНТ, 2008. – 344 с.
103. Матвієнко О. В. Основи менеджменту інформаційних систем : Навч.посібник. / Матвієнко О. В., Цивін М. Н. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 176 с.
104. Международно-правовые документы в области средств массовой информации. - Мн.:Медисон. – 1999. – С.42, 119.
105. Международные акты о правах человека : Сборник документов. – М. : Норма-Инфра, 1998.С. 43.
106. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права // Міжнародні договори України. - К., 1992.
107. Мульченко В. Л. Технічні засоби інформації в мережах зв’язку та автоматизованих системах ОВС України / В.Л. Мульченко // Бюлетень з обміном досвіду роботи МВС України – К.: 2006. - № 163. – С. 45-48.
108. Новицький Г. В. Теоретико-правові основи забезпечення національної безпеки України / Новицький Г. В. – К. : Інтертехнологія, 2008. – 496 с.
109. Нормативні акти України щодо охорони правопорядку / В. П. Лисюченко, В. О. Шамрай, В. Г. Джуський, А. І. та ін. - 2 вид., доп. і змін. – К. : Логос, 1998. — 560 с.
110. О Декларации прав и свобод человека и гражданина : Постановление ВС РСФСР от 22 ноября 1991 г. N 1920-I // Ведомости Съезда народных депутатов Российской Федерации и Верховного Совета Российской Федерации от 26 декабря 1991 г. – N 52, – ст. 1865.
111. Об использовании электронных сообщений в международных договорах : Конвенция Организации Объединенных Наций от 23 ноября 2005 года [Електронний ресурс] // Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004.
112. Овчинский С. С. Оперативно-розыскная информация / Под ред. А. С. Овчинского и В. С. Овчинского. – М. : ИНФРА-М. – 2000. – С. 320.
113. Однороманенко С. Г. Системне проектування відомчих цифрових телекомунікаційних мереж / Однороманенко С. Г., Підгорний М. В. // Бюлетень з обміну досвідом роботи / МВС України. – К., 2006 – № 166. – С. 75–82.
114. Організаційно-правові засади захисту інформаційних ресурсів України : Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / О.В. Олійник; Ін-т законодавства Верх. Ради України. — К., 2006. — 20 с. — укp.
115. Організаційно-правові та тактичні основи протидії злочинності у сері високих інформаційних технологій : Навчальний посібник / [Бутузов В. М., Романюк Б. В., Скулиш, Є. Д. та ін.] ; За ред. Б.В. Романюка, Є.Д. Скуліша. – К., 2011. – 414 с.
116. Основи захисту інформації від несанкціонованого доступу: Науково-методичний посібник / А.Ю. Ільницький, В.А. Саницький, В.В. Шорошев, та ін. – К. : НАВСУ, 2002. – 208 с.
117. Остроухов В. В. До проблеми забезпечення інформаційної безпеки / В. В. Остроухов // Політехнічний менеджмент. – 2008. – № 4 (31). – С. 135-141.
118. Панченко В. М. Структурно-функціональний аналіз загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки / В.М. Панченко // Інформаційна безпека людини, особи, держави. – 2009. – № 1. – С. 58–60.
119. Петрик В. М. Визначення шляхів наукового та навчально-методичного вдосконалення підготовки фахівців з управління інформаційною безпекою / В. М. Петрик // Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. – 2009. – № 1(4). С. 57–60.
120. Петрик В. М. Інформаційна безпека України: поняття, сутність та загрози / Петрик В. М., Галамба М. В // Юридичний журнал. – 2006. – № 11. – С. 49-52.
121. Петрик В. М. Щодо визначення інформаційної безпеки та її різновидів / В. М. Петрик // Форми та методи забезпечення інформаційної безпеки держави : Зб. матер. міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 13 березня 2008 р.). – К. : Видавець Захаренко В. О., 2008. – С. 160-164.
122. Петровский С. Правовое регулирование оказания Интернет-услуг/ С. Петровский // Российская юстиция. - 2001. - №5. С. 63–64.
123. Питання Національного інституту проблем міжнародної безпеки : Указ Президента України від 29 липня 1997 р. № 719 // Офіційне інтернет-представництво Президента України: Електоронний ресурм : Режи доступу
http://www.uazakon.com/documents/date_3f/pg_gncoxg.htm.
124. Підсумкові документи Всесвітнього саміту з питань інформаційного суспільства / Міністерство транспорту та зв’язку України, Державний Департамент з питань зв’язку та інформатизації. – К., 2006. – 77 с.
125. Плішкін В. М. Теорія управління органами внутрішніх справ : Підручник / Плішкін В. М. [За ред. канд. юрид. наук Ю.Ф. Кравченка]. – К. : Національна академія внутрішніх справ України, 1999. – 694 с.
126. Полякова T. A. Вопросы создания правовых условий внедрения электронного документооборота и использования электронных документов в качестве доказательств / Т. А. Полякова // Человек: преступление и наказание. Рязанская Академия ФСИН России. - 2008. -№ 1. – С 56–60.
127. Попов В. М. Глобальный бизнес и информационные технологии. Современная практика и рекомендации / [Попов В. М., Маршавин Р. А., Ляпунов С. И.] ; Под ред. В. М. Попова. – М. : Финансы и статистика, 2001. – 272 с.
128. Полякова T. A. Проблемы создания правовых условий внедрения электронного документооборота в сферу судопроизводства и использования электронных документов в качестве доказательств / T. A. Полякова, Л. В Филатова, О. В. Тульская // Проблемы правовой информатизации. – Минск, 2007. – № 1. С. 95–99.
129. Правовая информатика и кібернетика : Учебник / Под ред. Н. С. Полевого. – М. : Юрид. лит.,1993. – 528 с;
130. Про авторське право і суміжні права : Закон України від 23 грудня 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 13. – Ст. 64.
131. Про авторське право і суміжні права : Закон України від 28 лютого 1995 р. // ВВР України. – 1993. - № 13. – Ст. 85.
132. Про визначення базових підрозділів технічного захисту інформації в органах внутрішніх справ України : Наказ МВС України від 1 березня 2010 р. № 47.
133. Про виконання вимог щодо технічного захисту інформації в роботах кабінетах абонентів урядового зв’язку : Розпорядження МВС України від 26 квітня 2008 р. № 309.
134. Про внесення змін до наказу МВС України від 1 березня 2010 р. № 47 : Наказ МВС України від 29 вересня 2011 р. № 714.
135. Про встановлення єдиного порядку створення комплексної системи захисту інформації в автоматизованих системах класу 1 та проведення її державної експертизи : Наказ МВС України від 15 березня 2007 р. № 84.
136. Про Державну Службу спеціального зв’язку та захисту інформації : Закон України від 23 лютого 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. - № 30. – Ст. 258.
137. Про державну таємницю : Закон України від 21 січня 1994 р. // ВВР України. – 1994. - № 16. - Ст. 94.
138. Про деякі заходи щодо захисту державних інформаційних ресурсів у мережі передачі даних : Указ Президента України від 24 вересня 2001 р. № 891 // Електронний ресурс: Офіційне інтернет-представництво Президента України:
http://www.uazakon.com/documents/date_25/pg_iwgnwc.htm.
139. Про Доктрину інформаційної безпеки України : Указ Президента України від 8 липня 2009 року № 514/2009. Офіційний вісник України. – 2009. – №52. – Ст. 1783.
140. Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні : Закон України від 16 листопада 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 1. – Ст. 1.
141. Про електронні документи та електронний документообіг : Закон України від 22 травня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 36.- Ст.275.
142. Про електронно-цифровий підпис : Закон України від 22 травня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 36.- Ст.276.
143. Про загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу : Закон України від 18 березня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 29. - Ст. 367.
144. Про затвердження Інструкції з організаційно-штатної роботи в органах внутрішніх справ, навчальних закладах, науково-дослідних установах і внутрішніх військах МВС України : Наказ МВС України від 21 лютого 1997р. № 115.
145. Про затвердження Інструкції про поряд