ПРАВОВІ ОСНОВИ БАНКІВСЬКОГО КОНТРОЛЮ

brief description

КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

СТУПАК Андрій Сергійович

УДК 347:73 (043)

ПРАВОВІ ОСНОВИ БАНКІВСЬКОГО КОНТРОЛЮ

12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Савченко Леся Анатоліївна,
доктор юридичних наук, професор,
заслужений діяч науки і техніки України

Київ–2011

ЗМІСТ

ВСТУП…………………….………………….………………………………...
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ПИТАННЯ БАНКІВСЬКОГО КОНТРОЛЮ……………………………………………..……………………
1.1. Поняття та особливості банківського контролю, його види……
1.2. Нормативно-правове регулювання банківського контролю…….
Висновки до розділу 1…………………………………………………..
РОЗДІЛ 2. МЕХАНІЗМ БАНКІВСЬКОГО КОНТРОЛЮ………………
2.1. Об’єкт і предмет банківського контролю………………………...
2.2. Форми та методи банківського контролю………………………..
2.3. Типи банківського контролю……………………………………...
Висновки до розділу 2…………………………………………………..
РОЗДІЛ 3. СУБ’ЄКТИ БАНКІВСЬКОГО КОНТРОЛЮ……………….
3.1. Здійснення банківського контролю Національним банком України…………………………………………………………………………
3.2. Внутрішній контроль у банку…………………………………….
3.3. Зовнішній аудиторський контроль………………………………..
Висновки до розділу 3…………………………………………………..
РОЗДІЛ 4. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЗДІЙСНЕННЯ БАНКІВСЬКОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ………….
4.1. Чинники, що впливають на ефективність банківського контролю……………………………………………………………………….
4.2. Особливості застосування фінансових санкцій за порушення, що виявлені під час проведення банківського контролю…………………..
Висновки до розділу 4………………………………………………….
ВИСНОВКИ……………………………..….…………………………………
ДОДАТКИ……………………………………………………………………...
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...

3

10
10
25
42
46
46
56
81
91
94

94
115
130
140

146

146

155
166
170
179
191

ВСТУП

Актуальність теми. Формування стабільного банківського середовища можливе за умови належного здійснення банківського контролю, який включає в себе не тільки нагляд з боку Національного банку України, але й контрольну діяльність інших суб’єктів, наділених відповідними повноваженнями. Аналіз сучасного стану організації банківського контролю свідчить, що основною проблемою його функціонування в Україні є неврахування рівня розвитку банківської системи при його побудові. Розв’язання цієї проблеми залежить від розробки виваженої Концепції організації банківського контролю та законодавчого закріплення основних засад її реалізації. Органи банківського контролю жодної країни не визнають свої засоби контролю ідеальними, а тому швидкий розвиток ринку банківських послуг вимагає постійного удосконалення форм та методів банківського контролю з урахуванням позитивного досвіду зарубіжних країн.
Банківський контроль є специфічним видом фінансового контролю, у науковій літературі та чинних нормативно-правових актах його, в основному, називають банківським наглядом. Але поняття “банківський контроль” ширше за поняття “банківський нагляд”.
Проблемі становлення й функціонування контролю та нагляду в банківській сфері присвячено багато досліджень, зокрема, праці таких українських вчених-економістів, як Б.П. Адамик, Р.А. Гриценко, І.І. Д’яконова, О.І. Кірєєв, В.В. Коваленко, В.Л. Кротюк, О.С. Любунь, О.М. Сарахман, Л.М. Стрельбицька, А.І. Степаненко, В.С. Стельмах та представників російської економічної науки Н.В. Фадєйкіної, Б.Н. Ях’яєвої й інших.
Банківський контроль розглядали й відомі представники науки фінансового права Л.К. Воронова, О.П. Орлюк, Н.Ю. Пришва, Т.А. Латковська. Більш глибоко проблеми здійснення банківського контролю досліджували О.А.Костюченко, Ю.В. Ващенко, В.Л.Кротюк, Л.К. Царьова, М.В. Павленко та інші.
Економісти свої наукові праці присвячують в основному нагляду Національного банку України по дотриманню економічних нормативів, порядку їх розрахунку та достатності резервів для забезпечення платоспроможності банку при настанні фінансових труднощів. Представники юридичної науки приділяють увагу правовому регулюванню банківському контролю, порядку здійснення перевірок, притягненню винних осіб до відповідальності тощо.
Незважаючи на достатню увагу з боку наукової спільноти, сутність банківського контролю розкрита ще не достатньо, відсутня чітка система суб’єктів банківського контролю, не вироблено дієвого механізму його функціонування й правового регулювання. Зростає й через продовження означеної проблеми і банківська криза, яка наявна на сьогодні.
Зацікавленість самих банків у здійсненні процедур контролю для захисту своїх інтересів зумовлює відокремлення функцій контролю в банківській системі в окремий інститут контролю. А це в свою чергу вказує на необхідність не лише ґрунтовного вивчення теоретичних основ банківського контролю, визначення його місця та ролі в банківській системі, але й удосконалення нормативно-правового регулювання.
Лише теоретичне осмислення проблем, що виникають при здійсненні банківського контролю, узагальнення накопиченого матеріалу сприяють розробці висновків і пропозицій, які дадуть можливість удосконалити його організацію. Зазначене й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження, її актуальність та важливе практичне значення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи обрана з урахуванням тих заходів, що вживаються в Україні з метою приведення банківського контролю до єдиних норм і правил для створення дієвого механізму гарантування безпеки та фінансової стабільності банківської системи, захисту інтересів вкладників і кредиторів. Цей напрям дослідження пов’язаний з Указами Президента України “Про заходи щодо зміцнення банківської системи України та підвищення її ролі у процесах економічних перетворень” від 14.07.2000 № 891/2000 та “Про заходи щодо забезпечення відновлення стабільності у банківській системі” від 08.10. 2009 № 813/2009, Стратегією розвитку банківської системи України на 2006 – 2010 роки.
Тема дисертації затверджена Вченою радою Київського міжнародного університету 25 вересня 2009 року (протокол № 2). Дисертаційне дослідження виконане в межах науково-дослідної теми Київського міжнародного університету “Захист прав людини: міжнародні та національні аспекти” (державний реєстраційний номер 0104U003159).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу літературних джерел, чинних нормативно-правових актів, законопроектів, міжнародно-правових документів, сучасного стану банківського контролю розкрити теоретико-правові основи організації й здійснення банківського контролю та сформулювати висновки і пропозиції щодо вдосконалення його правового регулювання.
Відповідно до поставленої мети дисертаційного дослідження були визначені основні завдання:
– з’ясувати сутність банківського контролю, його види;
– розкрити роль і значення нагляду в системі банківського контролю;
– визначити співвідношення таких понять, як “банківський контроль”, “банківський нагляд”, “ контрольно-наглядова діяльність”, “контроль за діяльністю банків”;
– окреслити об’єкти та предмет банківського контролю;
– розкрити сутність вступного, попереднього, поточного та наступного банківського контролю;
– дослідити методи контролю, які застосовують суб’єкти у банківській сфері;
– охарактеризувати діяльність суб’єктів банківського контролю по організації його здійснення;
– виявити чинники, що впливають на ефективність банківського контролю та перспективи його розвитку;
– розробити Концепцію організації банківського контролю та пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правових актів, які стосуються порядку здійснення банківського контролю.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають під час організації та здійснення банківського контролю Національним банком України, внутрішніми контрольними підрозділами банків та зовнішніми аудиторами.
Предметом дослідження є правові основи банківського контролю.
Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження, відповідно до поставленої мети і сформульованих завдань, стали такі наукові методи: діалектичний, порівняльно-правовий, системний, системно-структурного аналізу, формально-догматичний. Використання діалектичного методу дозволило оцінити ефективність банківського контролю на основі дослідження діяльності суб’єктів банківського контролю (підрозділи 3.1, 3.2, 3.3). За допомогою системного методу та методу системно-структурного аналізу вдалося з’ясувати зміст понять “банківський контроль”, “контрольно-наглядова діяльність”, “контроль за діяльністю банків”,“ банківський нагляд” (підрозділ 1.1). Порівняльно-правовий метод застосовується під час аналізу вітчизняних нормативних актів, законопроектів, міжнародних документів, які стосуються організації і здійснення банківського контролю (підрозділи 1.2, 3.1, 3.3, 4.1, 4.2), що сприяло формулюванню визначень певних понять та пропозицій щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства. Формально-догматичний метод дав можливість дослідити сутність банківського контролю, його види, форми, методи, об’єкти, предмет, особливості застосування фінансових санкцій (підрозділи 1.1, 2.1, 2.2, 2.3, 4.2). Також використовувався статистичний метод (різноманітна статистична інформація) та метод опитування (анкетування).
Наукова новизна одержаних результатів визначається, насамперед, тим, що дисертація є одним із перших у вітчизняній літературі комплексним, узагальненим дослідженням правового регулювання банківського контролю. У дисертації обґрунтовується низка концептуальних понять, теоретичних положень і висновків, практичних рекомендацій щодо вдосконалення порядку організації та здійснення банківського контролю.
Елементи наукової новизни знайшли відображення у таких положеннях:
вперше:
– визначено сутність банківського контролю як комплексного поняття та запропоновано авторське його трактування; при цьому банківський контроль розглядається як самостійний вид фінансового контролю;
– виділено та охарактеризовано об’єкти та предмет банківського контролю, обґрунтовано необхідність їх законодавчого закріплення;
– розроблено Концепцію організації банківського контролю, у якій визначено шляхи подальшого розвитку банківського контролю з урахуванням стану банківської системи, суб’єктів банківського контролю та рівня дотримання банківського законодавства;
удосконалено:
– наукове бачення щодо розмежування таких понять, як “контроль за діяльністю банків”, “банківський контроль”, “банківський нагляд” та “контрольно-наглядова діяльність” з урахуванням суб’єктів здійснення, кола їх контрольних повноважень та порядку реалізації отриманих матеріалів;
– підходи щодо створення державного органу банківського контролю, при цьому акцент робиться на зменшенні монополії держави на проведення банківського контролю та розширення прав зовнішніх аудиторів за умови підвищення вимог до їх діяльності;
– систему суб’єктів банківського контролю, враховуючи поширення їх контрольних повноважень лише за дотриманням банківського законодавства;
дістало подальшого розвитку:
– характеристика чинників, що впливають на належну організацію та здійснення банківського контролю, які, в першу чергу, стосуються підвищення вимог до створення та діяльності банків, розширення повноважень контролюючих суб’єктів, а також законодавче та методологічне забезпечення порядку проведення банківського контролю;
– визначення сутності нагляду в системі банківського контролю, що полягає у виявленні недоліків та ризиків у діяльності банків та внесенні змін і доповнень до чинного законодавства України, що забезпечить ефективність правового регулювання банківського контролю;
– дослідження методів та форм банківського контролю, проведено їх систематизацію та охарактеризовано напрями використання;
– теза про необхідність посилення взаємодії Національного банку України з іншими суб’єктами банківського контролю, роль яких у сучасних умовах значно зростає, а використання матеріалів їх контролю зменшить навантаження на Національний банк України;
– обґрунтування необхідності внесення змін до Законів України “Про банки і банківську діяльність” “Про аудиторську діяльність” та розробки і прийняття Банківського кодексу України.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані:
– у науково-дослідній сфері – для подальших досліджень банківського контролю та проблем організації фінансового контролю (акт впровадження № 249/12-09 від 23.12.2009);
– у правотворчій діяльності – під час внесення змін та доповнень до Закону України “Про банки і банківську діяльність”, нормативно-правових актів, що врегульовують порядок здійснення банківського контролю та для вдосконалення законопроекту “Про банківський нагляд та регулювання діяльності банків України”;
– у сфері практичної діяльності суб’єктів банківського контролю під час здійснення ними контрольних заходів (акт впровадження від 27.09.2010);
– у навчальному процесі при підготовці відповідних розділів підручників і навчальних посібників з курсів “Фінансове право”, “Банківське право”, під час викладання вказаних дисциплін (акт впровадження № 256 від 19.05.2010).
Апробація результатів дисертації. Дисертацію виконано на кафедрі теорії та історії держави і права Київського міжнародного університету, на засіданнях якої й обговорювалися результати дослідження. Окремі положення дисертації, висновки, узагальнення та пропозиції доповідались автором на науково-практичних конференціях: “Україна в інтеграційних процесах: політико-правові та економічні аспекти” (м. Київ, 14 листопада 2008 р.), “Україна в євроінтеграційних процесах” (м. Київ, 21–22 лютого 2009 р.), “Проблеми правотворчості очима науковців” (м. Тернопіль, 9 лютого 2010 р.), “Україна в євроінтеграційних процесах” (м. Київ, 21-22 лютого 2010 р.), “Від громадянського суспільства – до правової держави” (м. Харків, 26–27 лютого 2010 р.), “Системоутворюючі категорії у фінансовому праві: стан та перспективи трансформації” (м. Харків, 15–16 квітня 2010 р.), “Європейський шлях розвитку України: плани і реалії” (м. Київ, 24–25 квітня 2010 р.), “Сучасні виклики для України у сфері політики, економіки та права в умовах глобалізації”(м. Ірпінь, 18–19 травня 2010 р.), “Сучасна юридична наука і правозастосування” (м. Саратов, Російська Федерація, 3–4 червня 2010 р.), на круглому столі з нагоди 60-річчя Загальної декларації прав людини “Права людини: міжнародні стандарти та національний вимір” (м. Київ, 9 грудня 2008 р.).
Публікації. Основні теоретичні розробки й висновки дисертації знайшли відображення у чотирьох наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях з юридичних наук, що входять до переліку ВАК України, та сімох тезах доповідей, опублікованих за матеріалами науково-практичних конференцій.
Структура дисертації зумовлена метою і завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів (десяти підрозділів), висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації 217 сторінок, з яких основний текст – 178, список використаних джерел – 27 (273 найменування), додатки – 12.

bibliography

ВИСНОВКИ

Під час дослідження здійснено аналіз правового регулювання банківського контролю та запропоновано шляхи його удосконалення. За допомогою сукупності наукових методів визначено суб’єктів банківського контролю, особливості проведення ними контрольних заходів, методи та форми їх контрольної діяльності, а також приділено увагу об’єкту та предмету контролю. Аналіз чинних нормативних актів та наукових джерел дозволив розкрити сутність банківського контролю, а також уточнити зміст низки суміжних понять, що використовуються вченими та практиками. Досліджено місце банківського нагляду в системі банківського контролю. Сформульовано концептуальні підходи до формування та організації здійснення банківського контролю. Комплексний аналіз законів, інших нормативно-правових актів, які регулюють порядок здійснення банківського контролю та наукової літератури, що стосується банківського контролю, його методів, форм, об’єкта, предмета дав підстави зробити теоретичні висновки та сформулювати пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства, основними з яких є:
1. Враховуючи те, що контроль за дотриманням банківського законодавства здійснюють різноманітні суб’єкти за допомогою відповідних методів, з чітким визначенням об’єкта та предмета, необхідно банківський контроль розглядати як врегульовану нормами банківського законодавства діяльність суб’єктів по здійсненню ними банківського контролю. У законодавстві слід закріпити поняття «банківський контроль» як врегульовану нормами банківського законодавства контрольно-наглядову діяльність НБУ, внутрішніх аудиторів банків та незалежну аудиторську перевірку, спрямовану на визначення ризиків, рівня безпеки операцій банків, достовірності звітності, дотримання чинного законодавства та оцінки системи внутрішнього контролю за допомогою відповідних методів, з наступним вжиттям необхідних заходів впливу, а також здійснення нормативно-правового регулювання банківської діяльності з метою забезпечення платоспроможності та ліквідності банків, результатом якого є стабільність банківської системи. Суб’єктами банківського контролю є відповідні департаменти НБУ, служба внутрішнього аудиту банків, незалежні зовнішні аудитори, що мають відповідну кваліфікацію та дозвіл.
2. Аналіз наукових джерел, нормативно-правових актів дозволив зробити висновки про те, що науковці та практики по-різному визначають поняття «банківський контроль», «контрольно-наглядова діяльність», «банківський нагляд», «контроль за діяльністю банків». Це не сприяє належному розумінню банківського контролю, тому необхідно уточнити ці поняття. Поняття «контроль за діяльністю банків» ширше за поняття «банківський контроль», оскільки включає в себе діяльність Рахункової палати, контрольно-ревізійної служби, державної податкової служби, державної казначейської служби та інших суб’єктів, які здійснюють контроль за дотриманням банками податкового, бюджетного та іншого фінансового законодавства, окрім банківського. Поняття «контрольно-наглядова діяльність» характеризує контрольні повноваження НБУ, а «банківський нагляд» є частиною контрольної діяльності НБУ по оперативному виявленню недоліків та ризиків у діяльності банків та прийняттю необхідних правових норм для стабільності банківської системи.
3. Метою банківського контролю є запобігання фінансовим проблемам окремого банку, вжиття заходів щодо виправлення негативної ситуації, у тому числі застосування примусових заходів до банку чи його керівництва, тобто забезпечення стабільності банківської системи за рахунок стабільності окремого банку. Метою банківського нагляду є захист фінансової стабільності всієї банківської системи. Окрім цього, за наслідками банківського контролю застосовуються заходи впливу, а за результатами нагляду – приймаються нормативно-правові акти.
4. Різний погляд науковців на поняття об’єкта та предмета банківського контролю, а в окремих випадках навіть їх ототожнення, вказує на необхідність їх розмежування та закріплення у нормативно-правових актах. Об’єктами банківського контролю є: НБУ та його територіальні управління і підрозділи; банк, його філії та інші власні підрозділи банку (у тому числі ті, що розташовані поза межами місцезнаходження головного офісу банку); філія іноземного банку; власники істотної участі в банку; учасники банку, які бажають створити банк; особа, що придбала істотну участь у банку без письмового дозволу НБУ; юридичні особи, які здійснюють банківську діяльність без банківської ліцензії або письмового дозволу; філії, що розміщені на території інших держав, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами між центральними банками або відповідними органами банківського нагляду; інші фінансові установи, їх відокремлені підрозділи і структурні одиниці цих підрозділів, а також національний оператор поштового зв’язку та його об’єкти поштового зв’язку, що отримали генеральну ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій, а також пункти обміну іноземної валюти банків, фінансових установ та юридичних осіб, які діють на підставі агентських договорів з банками та фінансовими установами; а також керівник банку або його службова особа. Предмет банківського контролю може бути загальним, яким виступає банківська діяльність та безпосереднім – містить дані про стан такої банківської діяльності. Безпосереднім предметом банківського контролю є відповідні види діяльності й операції, що здійснюються в межах банківського законодавства, стан дотримання економічних нормативів та резервів банку, ризики банківської діяльності, їх оцінка та управління, стан внутрішнього контролю й аудиту, організація бухгалтерського обліку, бухгалтерська, фінансова та інша звітність, а також вся документація, в якій відображено результати вчинення банківських операцій та показники фінансової діяльності банку тощо.
5. Системний аналіз наукових джерел, нормативно-правових актів щодо порядку здійснення банківського контролю дав можливість визначити методи, які використовують суб’єкти при проведенні контрольних дій, до яких належать: перевірка (виїзна планова та позапланова інспекційна; виїзна та безвиїзна перевірка дотримання валютного законодавства та інших питань, що можуть бути плановими та позаплановими), фінансовий моніторинг; аналіз звітності; ревізія (децентралізоване інспектування) як метод внутрішнього контролю; аудит; ідентифікація; ліцензування; спостереження.
6. Залежно від часу здійснення банківського контролю він поділяється на вступний, попередній, поточний та наступний. Вступний державний контроль проводиться НБУ під час реєстрації та ліцензування діяльності банків; попередній контроль полягає у перевірці дотримання економічних нормативів, обов’язкових резервів та інших показників з метою виявлення проблемних банків та попередження негативних наслідків у їх діяльності; поточний контроль встановлює дійсний стан справ банку шляхом проведення виїзних перевірок та детального дослідження діяльності банку, а наступний контроль передбачає перевірку фінансового стану банку шляхом отримання фінансової звітності перевіреної незалежним аудитором, а також, можливо, застосування особливого режиму контролю чи призначення куратора банку. Банківський контроль здійснюється і самим банком шляхом організації внутрішнього контролю, а також діяльності його контролюючих підрозділів: служби внутрішнього аудиту та ревізійної служби. Внутрішній контроль банку здійснюється працівниками, на яких покладено обов’язок проведення операцій банку, бухгалтерами, керівниками банку та спеціальними контрольними підрозділами банку, які оцінюють стан внутрішнього контролю банку. Попередній контроль банку передує здійсненню банківських операцій та передбачає їх перевірку вимогам законодавства, наявності відповідних дозволів та лімітів. Поточний контроль проводиться під час здійснення банківської операції, своєчасності відображення її в бухгалтерському обліку та реалізується протягом операційного дня чи іншого періоду. Наступний контроль здійснюється за результатами діяльності за звітний період, після проведення операцій, відображення їх у обліку, відповідно перевіряється обґрунтованість та правильність їх здійснення. При цьому кожна із форм контролю дозволяє виявити недоліки контролю, що їй передував.
7. Не можна ототожнювати внутрішній контроль і внутрішній аудит. Останній є контролем за станом внутрішнього контролю, за тим, як керівництво та працівники банку виконують обов’язки щодо законного, правильного, об’єктивного проведення операцій, відображення їх в обліку, складання звітності та інше. В зв’язку з цим, необхідно посилити відповідальність за організацію його здійснення з боку керівництва банку, заслуховувати керівника служби внутрішнього аудиту спостережною радою банку не менше двох разів на рік.
8. Необхідно зменшити монополію держави на проведення банківського контролю та надавати більшого значення результатам зовнішнього аудиторського контролю, зобов’язати аудиторів повідомляти про виявлені порушення під час проведення аудиторської перевірки, а це можливо за умови внесення доповнень до чинного законодавства, в якому вказати спеціальні вимоги до аудиторів та контролю за ними з боку НБУ. При цьому ступінь надійності результатів зовнішнього аудиту визначається обов’язковим застосуванням відповідальності за результати перевірок, що повинна бути досить жорсткою, а також призначенням аудитора державним органом банківського контролю у випадку обов’язкового його проведення.
9. Суттєвим кроком до ефективності банківського контролю є прийняття Концепції організації банківського контролю, яка спрямована на формування відповідного типу банківського контролю в Україні з урахуванням рівня розвитку банківської системи та потенціалу контрольної діяльності суб’єктів, що його проводять. Аналіз сучасного стану банківського контролю дозволяє зробити висновок про необхідність відокремлення функцій банківського контролю від Центрального банку та створення самостійного органу банківського контролю, тобто пропонується відокремити нормотворчу та контрольну функції НБУ від функцій по здійсненню банківських операцій. Новоствореному державному органу банківського контролю, слід надати статусу центрального органу виконавчої влади та створити на базі окремих департаментів НБУ. На місцях доцільно утворювати територіальні підрозділи, які будуть займатися безпосереднім здійсненням виїзних та безвиїзних перевірок. Для ефективності банківського контролю пропонується виділити з Дирекції з банківського регулювання та нагляду Департамент безвиїзного банківського нагляду та Департамент інспектування банків, які здійснюють суто контрольні функції. Потребують переоцінки орієнтири банківського контролю, оскільки на сьогодні банки не готові до послаблення контролю та надання більшої свободи їх діяльності. Потребує перегляду система банківського контролю на основі перерозподілу контрольних функцій між суб’єктами банківського контролю. Доцільно змістити акцент в напрямі посилення внутрішнього та зовнішнього аудиту, а також здійснити поступовий перехід від інспектування до дистанційного контролю, посилити взаємодію суб’єктів банківського контролю, підвищити довіру до їх діяльності та розширити контрольні повноваженні з метою оперативного впливу на виявлені правопорушення та використання без додаткових сумнівів результатів перевірок один одного.
10. Важливим у забезпеченні банківського контролю є зменшення його ризику, який поділяється на власний ризик, ризик контролю та ризик невиявлення. У зв’язку з тим, що діяльність банків постійно піддається впливу різних чинників, потрібно здійснювати систематичне спостереження та вживати заходи щодо попередження негативного їх впливу, а також прогнозувати результати діяльності у випадку виникнення непередбачуваних ситуацій. А тому, відповідальність за фінансову нестабільність та проблеми в банку, які наступили в результаті зміни економічної ситуації в державі чи прийняття відповідних нормативно-правових актів, не можна повністю покладати на суб’єкта контролю. Наступним є ризик контролю, адже причиною невиявлення помилок може стати їх невстановлення системою бухгалтерського обліку чи внутрішніми контрольними службами. Для його зниження необхідно правильно визначати предмет контролю, за умови необхідності його можна розширювати та збільшувати час для проведення перевірки, правильно обирати спосіб одержання доказів, а також використовувати результати перевірки служби внутрішнього аудиту Ризик невиявлення повністю пов’язаний з роботою контролюючого суб’єкта, який не встановив у ході банківського контролю проблем та помилок у діяльності банку, а тому необхідно здійснювати заходи щодо покращення підготовки кадрів, їх періодичного тестування та підвищення кваліфікації.
11. Для забезпечення ефективності банківського контролю необхідно: підвищити умови до реєстрації банків, порядку формування статутного капіталу, його джерел та засновників та посилити відповідальність власників банків у частині забезпечення надійності та стабільності роботи банку; розширити перелік підстав для відкликання ліцензії; при наданні ліцензії слід встановити співвідношення між розміром статутного капіталу та обсягом ліцензії, а при створенні мережі філій враховувати зростання розміру статутного капіталу в порівнянні із зареєстрованим; диференційовано підходити до скорочення періодичності перевірок залежно від рейтингового місця банку; зменшити кількість звітів та підвищити якість їх обробки, забезпечити відкритість банківської звітності, що дасть можливість вкладнику оцінити фінансовий стан банку та визначити подальші шляхи співпраці з ним; розширити права зовнішніх аудиторів щодо можливості самостійного повідомлення органам державної влади про виявлені під час перевірки порушення та інше; розробити та прийняти нормативно-правові акти з питань методології й організації банківського контролю; забезпечити надійність результатів внутрішнього контролю та можливість їх використання іншими суб’єктами контролю; виконання рекомендацій служби внутрішнього аудиту банку керівництвом та працівниками; уникати високого рівня ризику банківського контролю, оскільки в даному випадку, він буде вважатися проведеним на неналежному рівні.
12. Для належного здійснення банківського контролю необхідно внести зміни і доповнення до нормативно-правових актів, зокрема:
1) Закону України «Про банки та банківську діяльність» (частину 4 статті 14 «Учасники банків», доповнити абзацом 2 такого змісту: «Не можуть прямо або опосередковано володіти і/або користуватися, і/або розпоряджатися акціями банків-резидентів України, юридичні особи, що зареєстровані в офшорних зонах, або фізичні особи, які є учасниками (засновниками, акціонерами) юридичних осіб, які зареєстровані в офшорних зонах, перелік яких встановлюється уповноваженим органом»; частину 1 статті 18 «Підстави для відмови в державній реєстрації» доповнити пунктом 6 – «керівник банку або головний бухгалтер вчинили протягом року, що передує дню подання документів для реєстрації банку, адміністративне правопорушення в сфері торгівлі і фінансів та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили»; пунктом 7 – «протягом двох років, які передують дню подання документів для реєстрації банку з керівником банку або головним бухгалтером було розірвано трудовий договір з ініціативи адміністрації, у випадку вчинення ними винних дій, якщо вони безпосередньо обслуговували грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довіри до них з боку роботодавця»; статтю 20 «Підстави відкликання банківської ліцензії» доповнити пунктом 6 – «У випадку встановлення істотної недостовірності звітних даних та затримки більше ніж на 15 днів надання щомісячної звітності»; статтю 69 «Звітність банків» доповнити абзацом 9 – «щорічна перевірка фінансової звітності державного банку здійснюється контрольно-ревізійною службою шляхом проведення державного фінансового аудиту в рамках визначених законодавством повноважень»);
2) Закону України «Про аудиторську діяльність» (статтю 20, яка поширюється і на аудиторів банків, слід доповнити наступними обмеженнями: заборонити проведення аудиту, якщо аудитор хоча б частково володів акціями банку, є співзасновником інших суб’єктів господарювання з ким-небудь із представників правління (ради директорів) банку, є працівником аналогічного конкуруючого банку;
3) Глави 7 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства в якій вказати, що фінансові санкції повинні застосовуватися за: недотримання банком нормативу обов’язкового резервування протягом календарного року; порушення економічних нормативів регулювання діяльності банків; порушення вимог нормативно-правових актів НБУ щодо залучення коштів на умовах субординованого боргу до капіталу банку та дострокового його погашення; недотримання банком розміру резервування коштів за залученими уповноваженим банком депозитами і кредитами (позиками) в іноземній валюті від нерезидентів; порушення встановлених НБУ значень лімітів загальної (довгої, короткої) валютної позиції банку. За вчинення інших дій відповідальність повинна нести конкретна посадова особа, згідно з нормами адміністративного законодавства. Тобто фінансові санкції слід застосовувати лише за невиконання норм, пов’язаних з індикативним регулюванням.
13. Збільшення кількості норм, що регулюють здійснення банківського контролю, вказує на необхідність їх узагальнення та прийняття єдиного нормативного акта – Банківського кодексу України, який існує у зарубіжних країнах, окремий його розділ слід присвятити банківському контролю – це сприятиме впорядкуванню і систематизації наявного нормативного матеріалу та правильному розумінню його норм, забезпечить належне проведення банківського контролю.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агеева Ю.Б. Аудиторская проверка : практическое пособие для аудитора и бухгалтера / Ю.Б. Агеева, А.Б. Агеева. – М. : Бератор-Пресс, 2003. – 160 с.
2. Адамик Б.П. Національний банк і грошово-кредитна політика : навчальний посібник / Б.П. Адамик. – Тернопіль : Карт-бланш, 2002. – 278 с.
3. Адамик Б.П. Центральний банк і грошово-кредитна політика : підручник / Б.П.Адамик. – Тернопіль : Карт-бланш, 2007. – 393 с.
4. Административное право / под ред. Козлова Ю.М., Попова Л.Л. – М., 1999. – 726 с.
5. Андреев И.А. Финансовый контроль в СССР / И.А. Андреев. – Казань : Изд-во Казанского ун-та, 1974. – 197 с.
6. Аренс А. Аудит / А. Аренс, Дж. Лоббек. – М. : Финансы и статистика, 1995. – 560 с.
7. Аржевітін С.М. Перші 10 років банківської справи в Україні / С.М. Аржевітін. – К. : Діалог Пресс, 2000. – 123 с.
8. Аудит банков : учеб. пособ. / под ред. Г.Н. Белоглазовой, Л.П. Кроливецкой, Е.А. Лебедева. – М. : Финансы и статистика, 2002. – 352 с.
9. Баклан В.П. Независимый финансовый контроль во Франции / В.П. Баклан // Контроллинг. – 1991. – № 4. – С. 118 – 124.
10. Банківська діяльність (вітчизняний та зарубіжний досвід) : навч. посіб. / С.М. Лаптєв, М.П. Денисенко, В.Г. Кабанов, О.С. Любунь. – К. : Професіонал, 2004. – 320 с.
11. Банківське право : навчальний посібник / упоряд. М.П. Кучерявенко. – Х. : Торсінг, 1999. – 784 с.
12. Банківське право України : навчальний посібник / [А.М. Жуков, А.Ю. Іоффе, В.Л. Кротюк, В.В. Пасічник, А.О. Селіванов] ; під заг. ред. А.О.Селіванова. – К. : Вид. Дім «Ін Юре», 2000. – 384 с.
13. Банковский кризис: туман рассеивается? // Вопросы экономики. – 1999. – № 5. – С. 4 – 43.
14. Барановський О. Проблемні банки: виявлення й лікування / О. Барановський // Вісник Національного банку України. – 2009. – № 11. – С. 18 – 31.
15. Батковський В.А. Рейтингова оцінка діяльності банків / В.А. Батковський // Фінанси України. – 2004. – № 5. – С. 145–150.
16. Белуха Н.Т. Аудит : учебник / Н.Т. Белуха. – М. : Знання, КОО, 2000. – 769 с.
17. Беляев В.П. Контроль и надзор как формы юридической деятельности: вопросы теории и практики : дис… д-ра юрид. наук : 12.00.01 / Валерий Петрович Беляев. – Саратов, 2006. – 436 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/162886.html
18. Бернд Рудольф. Банковская система и контроль за банковской деятельностью в условиях рыночной экономики. – Мюнхен, 1984. – 284 с.
19. Біленчук П.Д. Банківське право: українське та європейське : навчальний посібник / [П.Д. Біленчук, О.Г. Диннік, І.О. Лютий, О.В. Скороход] ; за ред. П.Д. Біленчук. – К. : Атіка, 1999. – 400 с.
20. Білокінь Г.М. Банківський нагляд та аудит / Г.М. Білокінь. – К. : ІТЦ НБУ, 1999. – 155 с.
21. Білокінь Г.М. Становлення і вдосконалення аудиторської служби в банках України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : 08.06.04 «Бухгалтерський облік, аналіз та аудит» / Г.М. Білокінь; Київ. нац. екон. ун-т. – К., 2005. – 20 с.
22. Білуха М.Т. Курс аудиту : підручник / М.Т.Білуха. – [2-ге. вид., перероб.]. – К. : Вища шк. : Т-во «Знання», КОО, 1999. – 574 с.
23. Богатая И.Н. Аудит учета финансовых результатов и их использование : практ. пособ. / [И.Н. Богатая, Н.Н. Хахонова, Н.С. Косова] ; под ред. В.И. Подольского. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2004. – 109 с.
24. Богомолов А.М. Внутренний аудит. Организация и методика проведения : метод. пособие / А.М. Богомолов, Н.А. Голощапов. – М. : Экзамен, 1999. – 192 с.
25. Большая юридическая энциклопедия. – М. : Изд-во «Эксмо», 2005. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.studentbooks.com.ua/content/view/39/39/1/14/
26. Бондар В.П. Аналіз проблем банківського аудиту / В.П. Бондар // Формування ринкових відносин в Україні . – 2008. – № 7 (86). – С. 3 – 6.
27. Бондар В.П. Особливості зовнішнього та внутрішнього аудиту в системі економічного контролю / В.П. Бондар // Формування ринкових відносин в Україні . – 2008. – № 4 (83). – С. 73 – 76.
28. Бондаренко Н.О. Аудит суб’єктів підприємницької діяльності : навч. посібник / О.Н. Бондаренко, В.Д. Понікаров, С.М. Попова. – К. : Центр навчальної літератури, 2004. – 300 с.
29. Братко А.Г. Банковское право (теория и практика) / А.Г. Братко. – М.: Приор, 2000. – 320 с.
30. Братусь С.Н. Юридическая ответственность и законность (очерк теории) / С.Н. Братусь. – Москва : Юрид. лит., 1976. – 215 с.
31. Бровкина Н.Д. Основы финансового контроля : учеб. пособие / Н.Д. Бровкина ; под ред. М.В. Мельника. – М. : Магистр, 2007. – 382 с.
32. Бус О.Б. Особливості банківського нагляду, контролю та регулювання в зарубіжних країнах / О.Б. Бус // Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. – Вип. 19.2. – С. 163 – 172.
33. Бутинець Ф.Ф. Аудит : підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів / Ф.Ф. Бутинець. – [3-тє вид., доп. і перероб.]. – Житомир : ПП «Рута», 2005. – 512 с.
34. Быстрова Е.Ф. Правовые основы деятельности территориальных учреждений Центрального банка Российской Федерации в области банковского надзора : автореферат дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : 12.00.14 / Е.Ф. Быстрова; Саратовская государственная академия права. – Саратов, 2007. – 26 с.
35. Ващенко Ю.В. Банківське право : навчальний посібник / Ю.В. Ващенко. – К. : Центр навчальної літератури, 2006 . – 344 с.
36. Велиева И. Что кроется за рейтинговыми показателями банка? / И. Велиева // Экономическая безопасность предприятия. – 2008. – № 1. – C. 31 – 34.
37. Виконавча влада і адміністративне право / за заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2002. – 668 с.
38. Вишневский А.А. Банковское право Европейского Союза : учебное пособие / А.А. Вишневский. – М. : «Статут», 2000. – 388 с.
39. Вільна енциклопедія [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/
40. Внутренний аудит банка / Е.Р. Замиусская, К.В. Кочмола, Н.А. Лазарева, Г.П. Чубанова. – М. : «Эксперт. бюро-М», 1997. – 159 с.
41. Вовчак О.Д. Банківський нагляд : навч. посіб. / О.Д. Вовчак, О.І. Скаско, А.М. Стасів. – [2-ге вид.]. – Львів : Новий Світ-2000, 2007. – 472 с.
42. Воронова Л.К. Фінансове право України : підручник / Л.К. Воронова. – К. : Прецедент; Моя книга, 2006. – 448 с.
43. Гармонізація законодавства ЄС у сфері фінансової звітності банку та аудиту (Польща) // Банковский аудитор. – 2008. – № 12. – С. 2 – 6.
44. Гармонізація законодавства ЄС у сфері фінансової звітності банку та аудиту (Франція) // Банковский аудитор. – 2008. – № 10. – С. 2 – 4.
45. Геген Хаймер Г. Закон про комерційні банки : основні розділи та положення / Г.Геген Хаймер // Закон про комерційні банки та його роль у забезпеченні умов ефективної банківської діяльності в Україні : матеріали семінару, 4-5 чер. 1999 р., тези доповід. – К., 1999. – С. 4.
46. Гетманцев Д.О. Банківське право України : навч. посіб. / Д.О. Гетманцев, Н.І. Шукліна. – К. : ЦУЛ, 2007. – 344 с.
47. Горячек І. Аудит і банківський нагляд / І. Горячек, О. Тищенко // Вісник / Національного банку України. – 1997. – № 12. – С. 23 – 24.
48. Государственное управление: основы теории и организации: учебник / под ред. В.А.Козбаненко. – М. : «Статут», 2000. – 912 с.
49. Готлиб М. Роль и обязанности аудитора в США // М. Готлиб // Бухгалтерський учет. – 1993. - № 12. – С.13 – 16.
50. Грачева Е.Ю. Финансовое право : учебник для средних специальных учебных заведений / Е.Ю. Грачева, Э.Д. Соколова. – [3-е изд., испр. и доп.]. – М. : Норма : Инфра-М, 2010. – 352 с.
51. Гриценко Р. Особливості нагляду за філіями іноземних банків у США / Р. Гриценко // Вісник Національного банку України. – 2008. – № 12. – С. 12–15.
52. Гриценко Р.А. Організація та функціонування банківського нагляду : Дис... канд. екон. наук : 08.04.01 / Гриценко Руслан Андрійович. – Х., 2002. – 198 с.
53. Гудзь Т.П. Банківський нагляд : навчальний посібник / Т.П. Гудзь. – К. : Ліра-К, 2008. – 380 с.
54. Гусаков Б.И. Цель и задачи внутреннего аудита / Б.И. Гусаков, Ю.М. Сидорович // Финансы и кредит. – 2001. – №7. – С.21 – 27.
55. Гутцайт Е.М. Аудит: концепция, проблема, эффективность, стандарты / Е.М. Гутцайт. – М. : «ЭЛИТ-2000», «ЮНИТИ-ДАНА», 2002. – 400 с.
56. Д’яконова І.І. Банківський нагляд і регулювання: світовий досвід / І.І. Д’яконова // Актуальні проблеми економіки. – 2007. – № 12(78). – С. 84 – 94.
57. Д’яконова І.І. До питань визначення понять «банківське регулювання» та «банківський нагляд» // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – 8(86). – С.183 – 193.
58. Д’яконова І.І. Методологічні засади розвитку банківського нагляду на базі системної організації банківської діяльності : дис... д-ра екон. наук : 08.00.08 / Д’яконова Ірина Іванівна. – К., 2008. – 395 с.
59. Д’яконова І.І. Модернізація банківського нагляду в Україні : монографія / І.І. Д’яконова. – Суми : Університетська книга, 2008. – 279 с.
60. Домбровский А.П. Банковский надзор как фактор стабильности банковской системы : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. экон. наук : 08.00.10 / А.П. Домбровский; С.-Петерб. гос. ун-т экономики и финансов. – Санкт-Петербург, 2000. – 18 с.
61. Дорош Н.І. Аудит: методологія і організація / Н.І. Дорош. – К. : Знання, 2001. – 402 с.
62. Дубілет О. Основні критерії ефективності українських банків / О. Дубілет // Вісник НБУ. – 1998. – № 3. – С. 52–54.
63. Дудко В.П. Державний фінансовий контроль : підручник / В.П. Дудко. – [2-ге вид., перер. та доп.]. – Чернівці : Прут, 2008. – 624 с.
64. Емельянова К.А. Гармонизация банковского надзора: опыт ЕС для надзорной практики России и стран СНГ : автореферат дис. на соискание ученой степени канд. экон. наук : 08.00.10, 08.00.14 / К.А. Емельянова; С.-Петерб. гос. ун-т экономики и финансов. – Санкт-Петербург, 2008. – 20 с.
65. Енциклопедія банківської справи : Довідкове видання / НБУ, Інститут незалежних експертів / під ред. В.С. Стельмаха. – К. : Молодь, 2001. – С. 680.
66. Ерицян А.В. Пруденциальное регулирование и контроль / А.В. Ерицян // Банковское дело. – 2001. – № 2. – С. 39 – 42.
67. Ерпылева Н.Ю. Международное банковское право : учебное пособие / Н.Ю. Ерпылева. – М. : ИНФРА-М, 1998. – 261 с.
68. Єгоричева С.Б. Організація діяльності банків у зарубіжних країнах : навч. посібник / С.Б. Єгоричева. – К. : Центр учбової літератури, 2007. – 208 с.
69. Жданов А.А. Финансовое право РФ : учебное пособие / А.А. Жданов. – [2-е изд.]. – М. : ТЕИС, 1995. – 170 с.
70. Заруба О.Д. Банківський менеджмент та аудит / О.Д. Заруба. – К. : Лібра, 1996. – 224с.
71. Иванов В.В. Анализ надежности банка : практическое пособие. – М. : РДЛ, 1996. – 320 с.
72. Инструкция об организации инспекционной деятельности Центрального банка Российской Федерации (Банка Росси) : утверждено Центральным банком Российской Федерации от 01.12.2003 г. № 108-И [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.consultant.ru/popular/bank/
73. Інструкція про організацію внутрішнього контролю в банках і небанківських кредитно-фінансових організаціях : затверджено постановою Правління Національного банку Республіки Білорусь від 28.09.2006 № 139. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.bankzakonov.com/search.htm
74. Інструкція про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України : затверджено постановою Правління НБУ від 12.12.2002 № 502 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 4. – ст. 150. Із змінами і доповненнями станом від 09.09.2009 № 538 // Офіційний вісник України. – 2009. – № 88. – ст. 2980.
75. Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні : затверджено постановою Правління НБУ від 28.08.2001 № 368 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 40. – ст. 1813. Із змінами і доповненнями станом від 09.06.2010 № 273 // Офіційний вісник України. – 2010. – № 52. – ст. 1748.
76. Казакбиева Л.Т. Банковский надзор за деятельностью кредитных организаций как финансово-правовая категория : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.14 / Лилия Тавлуевна Казакбиева. – Москва, 2004. – 224 с.
77. Калантырский Дмитрий Яковлевич. Правовое регулирование банковского надзора в Европейском Союзе и России: Сравнительно-правовое исследование : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.14 / Дмитрий Яковлевич Калантырский. – Москва, 2005. – 221 с.
78. Карасева М.В. Финансовое право. Общая часть : учебник. – М. : Юрист, 1999. – 256 с.
79. Кірєєв О.І. Внутрішній аудит у банку : навчальний посібник / О.І. Кірєєв, О.С. Любунь, М.П. Кравець. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 219 с.
80. Клименко Д.М. Банківський нагляд як забезпечення прозорості банківської системи / Д.М. Клименко // Економіка та держава. – 2009. – № 2. – С. 50 – 51.
81. Коваленко В.В. Банківський нагляд : навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів / В.В. Коваленко. – Суми : УАБС НБУ, 2007. – 262с.\
82. Ковальчук А.Т. Фінансове паво України. Стан та перспективи розвитку / А.Т. Ковальчук. – К. : Парламентське вид-во, 2007. – 488 с.\
83. Кодекс про адміністративні правопорушення від 7.12.1984 № 8073-X // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – Додаток до № 51. – ст. 1122. Із змінами і доповненнями станом від 18.05.2010 № 2258-VI // Офіційний вісник України. – 2010. – № 39. – ст. 1293.
84. Конопатська Л.В. Банківський нагляд : навч. посібник / Л.В. Конопатська, К.Є. Раєвський. – К. : КНЕУ, 2008. – 336 с.
85. Концепція розвитку державного внутрішнього фінансового контролю на період до 2015 року розпорядження Кабінету Міністрів України в редакції від 22.10.2008 № 1347-р // Офіційний вісник України. – 2008. – № 82. – ст. 2767.
86. Косінський Р.А. Банківський нагляд : конспект лекцій [для студ. спец. 8.050105 усіх форм навч.] / Р.А. Косінський. – Х. : ХНЕУ, 2006. – 128с.
87. Костюченко О.А. Банківське право: Банківська система. Національний банк. Комерційні банки. Розрахунки і кредитування. Ринок цінних паперів. Національне валютне законодавство. Банківські системи зарубіжних країн. Інститут банківської таємниці : підручник / О.А. Костюченко. – [3-тє вид.]. – К. : Видавництво А.С.К., 2003. – 928 с.
88. Кочетков В.М. Забезпечення фінансової стійкості сучасного комерційного банку: теоретико-методологічні аспекти : монографія / В.М. Кочетков. – К. : КНЕУ, 2002. – 238 с.
89. Кравченко Л. М. Особливості відповідальності уповноважених банків за порушення валютного законодавства / Людмила Кравченко // Право України. – 2003. – № 2. – С. 49–51.
90. Краснова І. Внутрішній контроль в банку: завдання та організація / І. Краснова // Вісник НБУ. – 2007. – № 7. – С. 5 – 11.
91. Кришталь Г.О. Система банківського нагляду в зарубіжних країнах / Г.О. Кришталь // Фінанси України. – 2005. – № 12. – С. 122 – 127.
92. Крівцова Т.О. Контроль і аудит в банках : навч. посіб. / Т.О. Крівцова. – Х. : ХНЕУ, 2006. – 168 с.
93. Кротюк В.Л. Центральний банк – центр банківської системи України. Організаційно-правовий аналіз / В.Л. Кротюк. – К. : Видав. Дім «Ін Юре», 2000. – 248 с.
94. Куницина Н.Н. Банковский аудит : учебное пособие / Н.Н. Куницина, В.В. Хисамудинов. – М. : Финансы и статистика, 2005. – 128 с.
95. Лаврушин О. Благополучный баланс банка не гарантирует его надежность / О. Лаврушин, Ю. Агапов // Финансовые известия. – 1993. – № 27. – С. 4–5.
96. Латковська Т.А. Фінансово-правові питання формування центральних та державних банків в Україні, країнах центральноєвропейської та англосаксонської систем права : монографія / Т.А. Латковська. – Одеса : Юридична література, 2007. – 278 с.
97. Лекции о деятельности центральных банков / отв. ред. М. Роккас и К. Мастропаскуа. – Рим, 1996. – 218 с.
98. Лімська декларація керівних принципів контролю : затверджена в жовтні 1977 р. делегатами ІХ Лімського Конгресу вищих органів контролю державних фінансів (INTOSAI) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ac-rada.gov.ua/control/main/uk/publish/article/140217?cat_id=32836
99. Любунь О.С. Банківський нагляд : підручник / О.С. Любунь, К.Є. Раєвський. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 416 с.
100. Любунь О.С. Внутрішній аудит у банку : навч. посіб. / О.С. Любунь. – К. : ЦУЛ, 2006. – 224 с.
101. Макальская А.К. Внутренний аудит : учебно-практич. пособие / А.К. Макальская. – М. : Дело и Сервис, 2000. – 80 с.
102. Малюта Н. Взгляд изнутри. Исследование состояния функции внутреннего аудита в российских банках // Малюта Н., А. Субботин, С. Сухоруков, В. Хромов. – М. : Российский Институт внутренних аудиторов, 2009. – 27 с. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.pwc.com/ru/ru/banking/internal-audit-function-in-russian-banks.jhtml
103. Матвієнко В.П. Роздуми банкіра / В.П. Матвієнко. – К. : Наукова думка, 2002. – 256 с.
104. Матук Ж. Финансовые системы Франции и других стран / под общ. ред. Л. П. Павловой. – [в 2-х т.; пер. с фр.]. – М. : АО «Финстатинформ», 1994. – Т. 1. : Банки : в 2-х кн., Кн.1. – 325 с.
105. Меморандум про взаєморозуміння між Банком Литви і Національним Банком України щодо співробітництва у сфері нагляду за кредитними установами від 20.06.2006 // Офіційний вісник України. – 2009. – № 27. – ст. 919.
106. Меморандум про взаєморозуміння між Національним банком України і Комісією з банківського нагляду Республіки Польща щодо співробітництва у сфері банківського нагляду від 23.10.2007 р. // Офіційний вісник України. – 2009. – № 30. – ст. 1033.
107. Меморандум про взаєморозуміння між Національним банком України та Комісією з регулювання банківської діяльності Китаю щодо співробітництва у сфері банківського нагляду від 30.01.2007 // Офіційний вісник України. – 2009. – № 27. –ст. 920.
108. Меморандум про взаєморозуміння між Національним банком України та Національним банком Республіки Білорусії у сфері банківського нагляду від 21.12.2007 р. // Офіційний вісник України. – 2009. – № 27. – ст. 921.
109. Методичні вказівки інспектування банків «Система оцінки ризиків», Схвалені постановою Правління НБУ від 15.03.2004 № 104 // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. – 2008. – № 12.
110. Методичні вказівки щодо застосування стандартів внутрішнього аудиту в банках України : затверджено постановою Правління НБУ від 20.07.1999 № 358. Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Правління Національного банку України від 12.02.2003 № 50 // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. – 2008. – № 12.
111. Методичні рекомендації щодо взаємодії між інспекторами з банківського нагляду Національного банку України та зовнішніми аудиторами банків : схвалено постановою Правління НБУ від 29.04.2004 № 191 // Юридичний вісник України. – 2004. – № 25.
112. Методичні рекомендації щодо організації та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України : схвалено постановою Правління НБУ від 02.08.2004 № 361 // Юридичний вісник України. – 2004. – № 37.
113. Митрохин В.В. Развитие банковского надзора: проблемы и перспективы / В.В. Митрохин // Финансы и кредит. – 2009. – № 32(368). – С. 42–45.
114. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики. – [переклад з англ.] – К. : ТОВ «ІАМЦ АУ «СТАТУС», 2004. – 1028 с.
115. Міщенко В.І. Банківський нагляд: навч. посібник / В.І. Міщенко, А.П. Яценюк, В.В. Коваленко, О.Г. Коренєва. – К. : Знання, 2004. – 406 с.
116. Міщенко В.І. Центральні банки : організаційно-правові засади / В.І. Міщенко, В.Л. Коротюк. – К. : Знання, 2004. – 372 с.
117. Музика-Стефанчук О.А. Фінансове право : навчальний посібник / О.А. Музика-Стефанчук. – [3-тє вид., доп. і перероб.]. – К. : Атіка, 2007. – 264 с.
118. Набок Р. Аспекти, що можуть призвести