ПРАВОВІ ОСНОВИ РЕГУЛЮВАННЯ ВАЛЮТНИХ РИЗИКІВ

brief description

ЗМІСТ

Перелік умовних позначень .............................................................. 3
Вступ ........................................................................................................ 5
Розділ 1. Валютні ризики як обєкти правового регулювання ...... 18
1.1. Поняття, головні чинники та правова природа валютних
ризиків ..................................................................................................... 18
1.1.1. Стан дослідження проблеми валютного ризику в
сучасній науці ......................................................................................... 18
1.1.2. Взаємозвязок між валютними правовідносинами та
валютними ризиками ............................................................................. 25
1.1.3. Роль валютних ризиків у еволюції валютних систем як
державно-правової форми організації валютних відносин ................ 60
1.1.4. Валютний ризик як правова категорія. Головні чинники
його прояву ........................................................................................... 80
1.2. Класифікація валютних ризиків ................................................. 93
Висновки до розділу 1 ....................................................................... 106

Розділ 2. Правове регулювання валютних ризиків та напрями
його вдосконалення ............................................................................ 111
2.1. Правові засади валютного регулювання ..................................... 111
2.2. Регулювання валютних ризиків як складова
валютного регулювання ....................................................................... 117
2.3. Управління валютними ризиками як правова категорія ............ 123
2.4. Спільні риси та критерії розмежування регулювання
і управління валютними ризиками ..................................................... 129
2.5. Валютне право України як правова основа регулювання
валютних ризиків та напрями його вдосконалення ........................... 138
Висновки до розділу 2 ....................................................................... 147

Розділ 3. Правовий механізм регулювання і управління
валютними ризиками ..................................................................... 151
3.1. Поняття, зміст та функції правового механізму
регулювання і управління валютними ризиками .......................... 151
3.2. Структура правового механізму регулювання і
управління валютними ризиками ................................................... 159
3.3. Правове забезпечення виконання політичних рішень
щодо регулювання та управління валютними ризиками, що приймаються
на міждержавному рівні .................................................................... 163
3.4. Правове забезпечення виконання політичних рішень
щодо регулювання та управління валютними ризиками, що приймаються
на державному (національному) рівні ............................................ 174
3.5. Особливості правових основ хеджування валютних ризиків
та їх вдосконалення на галузевому рівні
(на прикладі авіатранспортної галузі) ............................................... 185
Висновки до розділу 3 ....................................................................... 197
Висновки ............................................................................................ 201
Список літератури .............................................................................. 210
Додатки ................................................................................................. 240
ВСТУП

Актуальність теми. Входження України до міжнародного валютного ринку, поставлені керівництвом країною стратегічні завдання щодо стабілізації і конвертації національної валюти, забезпечення стабільності торговельного балансу, економічної безпеки країни та добробуту населення підвищують значущість створення національної системи правового регулювання валютних ризиків, адекватної потребам національного і світового господарства. Найважливіша умова вирішення цих проблем - теоретичне осмислення юридичної природи валютного ризику як багатогранного об'єкта правового регулювання. Однак було б помилкою обмежувати дослідження юридичної природи валютного ризику лише межами національної валютної системи України. Україна є членом ряду міжнародних фінансово-кредитних організацій, учасницею міжнародного валютного ринку. Таким чином, національну валютну систему не можна розглядати в сучасних умовах як автономно функціонуючу систему. Вона тісно повязана з національними валютними системами інших держав і міжнародно-правовою формою організації валютних відносин світового валютного ринку. “Мир та розвиток сьогодні залежить від багатьох чинників, але передусім людської доброї волі. Свій посильний внесок у цю справу можуть і зобовязані внести ... юристи. Але саме ті юристи, які вміють поважати права інших націй і народів, права і свободи кожної людини та усвідомлювати необхідність дотримання принципів міжнародного права” [1, с. 5].
Сучасний стан розвитку суспільства характеризується складними процесами і протиріччями в забезпеченні його життєдіяльності. Серед них – перетворення існуючої грошово-кредитної системи в джерело постійної напруженості в економічному та соціальному житті, у джерело зростання суперечностей між державами. Це проявляється у зростанні інфляції, державного боргу, виникненні валютних ризиків. У таких складних умовах правове регулювання валютних ризиків, що ґрунтується на міждержавних угодах, які враховують інтереси світової спільноти та окремої держави, спрямоване на вирішення суперечностей між державами, набуває дедалі більшої значущості та визнається вирішальним у формуванні необхідних умов стабілізації економічних процесів. Проте рівень правового регулювання валютних ризиків відстає від розвитку сучасного світового співтовариства. Прискорення розвитку процесів інтеграції та глобалізації, обмеження принципу валютного суверенітету, що вводяться державами, перехід до політики лібералізації, формування, на думку деяких вчених-правознавців, третього правопорядку [2, с. 7-9], дія якого, особливо у валютній сфері, має транскордонний, непідвладний державному регулюванню характер, швидке та масштабне розширення валютної діяльності зумовлюють відставання рівня правового регулювання валютних ризиків від потреб практики. Відзначені процеси посилили потребу в науково-теоретичному осмисленні тих істотних зрушень, які відбулися на макро- та мікроекономічному рівнях світового суспільства, у проваджуваній державами, зокрема й Україною, економічній та правовій політиці, в існуючій системі правового регулювання валютних відносин та валютних ризиків і у формуванні на цій аналітичній підставі теорії регулювання і управління валютними ризиками, адекватної сучасним вимогам життєдіяльності держав та світової спільноти.
Вирішення цих проблем та обґрунтування теоретичної основи формування правового механізму регулювання і управління валютними ризиками як складової частини правової науки створять необхідні методологічні передумови уточнення та розвитку парадигм фінансового й валютного права, вдосконалення законодавчої бази України з валютного регулювання і контролю. Проте чинне валютне законодавство не забезпечує належним чином правового регулювання валютних ризиків. Зокрема, слід відзначити, що дотепер не прийнято Закону України “Про валютне регулювання”, проект якого чекає своєї черги у Верховній Раді України ще з 1995 р. Наразі деякі статті цього закону потребують уточнень й доповнень, ураховуючи ті зміни валютної ситуації, які відбулися в Україні протягом цього періоду часу. Таким чином, дослідження визначених процесів та вирішення існуючих проблем є актуальним в теоретичному і в практичному аспекті.
У вітчизняній та іноземній науці значний внесок у теорію валютного ризику був зроблений здебільшого представниками не юридичної, а економічної науки (В.В. Алєнічєв, Т.Д. Алєнічєва, І.Т. Балабанов, А.І. Бланк, О.В. Васюренко, Домінгуез Хосе Мануель Феріа, І.Ю. Івченко, В.І. Лисицький, В.І. Міщенко, Л.П. Петрашко, Д.Ю. Піскулов, І.М. Платонова, К. Редхед, Санз Анжел Віларіно, О. Хюс, В.А. Ющенко та ін.). Дослідженню соціологічних нарисів глобальних ризиків сучасного світу присвячено деякі праці Л.В. Сохань та І.П. Соханя. Щодо юридичної науки, то на сьогодні в Україні немає монографічних досліджень, присвячених цьому правовому інституту.
Разом з тим, потрібно відзначити роль та значення для проваджуваного нами дослідження теоретичної й методологічної бази, створеної працями багатьох учених. Насамперед, це стосується досліджень валютних, зокрема й міжнародних валютних відносин, валютних систем, валютних ринків та валютних операцій, що провадили вітчизняні й іноземні вчені: І.П. Айзенберг, С.Я. Боринець, М.К. Бункіна, А.С. Гальчинський, А.Ф. Золотов, С. Лізелотт, М. Пебро та ін. Проблеми правового регулювання валютних правовідносин, валютних операцій, валютного контролю, формування валютних систем, національного валютного законодавства, деякі проблеми правового регулювання валютних ризиків на міждержавному та внутрішньодержавному рівні розглядались у працях учених-правознавців: Є.О. Алісова, А.Б. Альтшулера, Л.К. Воронової, Б.Ю. Дорофєєва, В. Ебке, А.В. Ємеліна, П. Жюйара, Ж.В. Завальної, І.В. Заверухи, М.М. Зємцова, Є.В. Карманова, Д. Карро, О.А. Костюченка, Л.М. Кравченко, В.В. Кравчука, М.П. Кучерявенка, О.П. Орлюк, П.С. Пацурківського, С.М. Половка, В.О. Пушина, М.В. Сапожнікова, Г.А. Тосуняна, О.О. Шапошнікова, В.М. Шумілова та ін. Сучасні вітчизняні та зарубіжні публікації висвітлюють лише окремі, хоча й фундаментальні аспекти регулювання валютних правовідносин та окремі питання існуючої практики управління валютними ризиками. Однак, незважаючи на значну руйнівну силу валютного ризику не тільки як економічного, соціального, але й правового явища, ця його сторона, а також проблеми правової природи валютних ризиків, характер та зміст взаємозвязку валютних ризиків з валютними правовідносинами, роль валютних ризиків у еволюції валютних систем з притаманними їм валютними протиріччями, класифікація валютних ризиків, правове регулювання та формування системи правового забезпечення захисту від валютних ризиків у спеціальній юридичній літературі майже не досліджуються. Такий стан в умовах прогресуючого росту ризикових ситуацій утруднює процес формування і міжнародного, і національного правового поля, яке б забезпечувало ефективне правове регулювання валютних ризиків, а також формування адекватного сучасному етапу життєдіяльності світової спільноти ефективного правового механізму регулювання і управління валютними ризиками як багаторівневої цілісної системи, що охоплює своїм праворегулювальним впливом процеси, що визначають взаємообумовлений рух потоків валют не тільки на світовому та регіональних, але й на внутрішньонаціональних товарних й валютних ринках. Отже, актуальність дисертаційного дослідження визначається нагальною потребою розроблення правової теорії регулювання валютних ризиків та формування на цій теоретичній і методологічній основі науково обґрунтованого правового механізму регулювання і управління валютними ризиками з метою запобігання настанню валютно-кризових ситуацій в Україні, що загрожують економічному зростанню та погіршують рівень добробуту населення. Невизначеність у теорії валютного та фінансового права, у національних нормативно-правових актах категоріального апарату правового інституту валютного регулювання утруднює процес вдосконалення валютного законодавства, особливо тих правових норм, що спрямовані прямо чи опосередковано на регулювання валютних ризиків. Виходячи з наведених положень автором і була обрана тема дисертаційного дослідження.
Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи обрана автором в ініціативному порядку з урахуванням високого рівня її актуальності та недостатнього рівня наукового дослідження. Дисертація є складовою частиною програми науково-дослідних робіт Інституту повітряного і космічного права Національного авіаційного університету за темою¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬ “Гармонізація національного права і права Європейського Союзу”, в окремих аспектах вона повязана з темою “Визначення впливу розширення Європейського Союзу на Україну: фінансовий аспект” (державний реєстраційний номер 0104U004951).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є комплексне наукове та практичне розвязання невирішених у юридичній науці проблем правового регулювання валютних ризиків, їх правової природи, обєктивних закономірностей виникнення валютних ризиків як певного правового явища, розроблення концептуального підходу до формування моделі правового механізму регулювання і управління валютними ризиками.
Для досягнення цієї мети автором були поставлені такі завдання:
- вивчити стан дослідження проблеми валютного ризику в сучасній науці та уточнити сутність валютного ризику як правового, економічного та соціального явища;
- обґрунтувати взаємозвязок між валютними ризиками та валютними правовідносинами як обєктивно існуючу закономірність. З метою реалізації поставленого завдання уточнити поняття “валютні правовідносини” з урахуванням різних наукових концепцій розуміння цієї дефініції, місце і роль валютних правовідносин у системі грошових відносин, проаналізувати взаємозвязок валютних ризиків зі структурними елементами валютних правовідносин;
- розкрити й обґрунтувати залежність еволюції валютних систем як державно-правової форми організації валютних відносин від стану і ступеня розвитку валютно-ризикових ситуацій. З цією метою проаналізувати спеціальну нормативно-правову базу і визначити етапи становлення валютної системи України, провести аналіз концептуальних підходів щодо змісту, видів валютних систем та валютної системи України, а також довести необхідність розмежування валютної та фінансової систем;
- сформулювати поняття валютного ризику як правової категорії, виявити його сутність та відмежувати основну причину формування й виникнення валютного ризику від форм його прояву та від головних чинників, які можуть вплинути на характер розвитку форми прояву валютного ризику;
- проаналізувати існуючі в науці підходи до класифікації валютних ризиків, розробити пропозиції щодо вдосконалення критеріїв класифікації;
- сформулювати та розмежувати поняття “правове регулювання валютних ризиків” і “управління валютними ризиками”, проаналізувати та обґрунтувати правові основи їх взаємозвязку, визначити спільні риси та критерії розмежування, дослідити і розкрити роль та напрями вдосконалення валютного права України як правової основи регулювання валютних ризиків;
- розробити концептуальний підхід до формування моделі правового механізму регулювання і управління валютними ризиками, відповідний стану валютних правовідносин в умовах інтернаціоналізації та глобалізації світової економіки, сформулювати поняття правового механізму регулювання і управління валютними ризиками, дослідити наукові, правові засади його формування, зміст та функції, визначити структуру цього механізму;
- дослідити правове забезпечення виконання політичних рішень щодо регулювання та управління валютними ризиками, що приймаються на міждержавному, державному (національному) рівнях, розкрити особливості правових основ хеджування валютних ризиків у авіатранспортній галузі, виробити конкретні висновки, внести пропозиції та рекомендації щодо напрямів вдосконалення.
Обєктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері регулювання валютної діяльності.
Предметом дослідження є міжнародні та національні нормативно-правові акти з питань регулювання валютних ризиків, наукові джерела та існуюча практика з регулювання валютних ризиків.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої в роботі мети, були обрані основні загальнонаукові і спеціальні методи дослідження. Історико-правовий та діалектичний методи пізнання у поєднанні із системно-структурним підходом до вивчення матеріалу дозволили розкрити та пізнати сутність і закономірності виникнення валютних ризиків як форми прояву загострення боротьби протилежних сторін валютних правовідносин та засобу стихійного вирішення комплексу протиріч, притаманних валютним правовідносинам та правовим формам їх організації – валютним системам. Соціологічний метод дає змогу розкрити суспільні умови, які сприяють розкриттю поняття валютного ризику як правової категорії, що має не тільки правову, але і соціальну складову. За допомогою логіко-семантичного методу було поглиблено понятійний апарат такими дефініціями, як “валютний ризик” (як правова категорія), “правове регулювання валютних ризиків”, “управління валютними ризиками”, “правовий механізм регулювання і управління валютними ризиками”. Функціональний метод використовувався для виявлення звязків між елементами валютних систем, валютними протиріччями, а також між складовими правового механізму регулювання і управління валютними ризиками. Застосовуючи логіко-юридичний, порівняльно-правовий методи, автор дисертаційного дослідження розмежувала правове регулювання та управління валютними ризиками, спираючись на аналіз загальних підходів науковців щодо управління та регулювання загалом. Метод звернення до інших наук, в тому числі й юридичних, застосовувався з метою використання їх досягнень для аналізу різних правових явищ, що виникають у валютній сфері і повязані з валютними ризиками. Для вирішення завдання дослідження правових засад формування правового механізму регулювання і управління валютними ризиками, аналізу його виникнення й процесів розвитку та вирішення інших завдань були обрані також історично-правовий, діалектичний, логіко-юридичний, порівняльно-правовий методи дослідження, що дозволило за допомогою методу моделювання дослідити й удосконалити складові правового механізму регулювання і управління валютними ризиками. Методи комплексного й порівняльно-правового аналізу і синтезу, узагальнень і зіставлень дозволили оцінити передумови регулювання валютних ризиків в Україні та інших країнах з позицій правового механізму регулювання і управління валютними ризиками в цілому та особливостей становлення окремих його складових. За допомогою історико-правового, логіко-юридичного, порівняльно-правового методів були розроблені пропозиції щодо вдосконалення валютного права України як правової основи регулювання валютних ризиків та правового механізму регулювання і управління валютними ризиками.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим на теренах незалежної України комплексним дослідженням правових основ регулювання валютних ризиків, присвяченим проблемам аналізу поняття, видів валютних ризиків, регулювання і управління валютними ризиками, правового механізму регулювання і управління валютними ризиками.
Найбільш вагомі наукові результати, що характеризують новизну дисертаційного дослідження, полягають у такому:
удосконалено теорію валютного ризику шляхом комплексного підходу до зясування поняття та сутності валютного ризику як багатогранного явища, що має не тільки економічну, соціальну, але й правову природу. На цій основі узагальнено розроблене в економічній науці поняття валютного ризику як економічного явища і сформульовано авторську концепцію щодо визначення внутрішньої глибинної причини виникнення валютних ризиків, їх сутності як форми прояву загострення та стихійного вирішення протиріч у валютних правовідносинах та валютних системах. Останнє і являє собою глибинну сутність валютного ризику і як економічного, соціального, і як правового явища, зовнішнім проявом якої можуть бути коливання валютних курсів та можливість виникнення грошових втрат або прибутків реальних учасників валютних відносин;
запропоновано авторське визначення поняття “валютні правовідносини”, набуло подальшого розвитку дослідження місця і ролі валютних відносин у системі грошових відносин та доведено необхідність відокремлення й розмежування валютних відносин від фінансових як предмета валютного, а не фінансового права. Обгрунтовано взаємозвязок валютних ризиків з валютними правовідносинами та їх структурними елементами як обєктивно існуючу закономірність та виявлено, що виникнення валютних ризиків невідємно повязано з проявом змісту та властивостей структурних елементів саме валютних, а не фінансових правововідносин;
доведено необхідність розмежування національної фінансової та національної валютної системи, як державно-правової форми організації валютних відносин, що входить до складу світової валютної системи, на основі характерних правових ознак, котрі набули подальшого розвитку в цій дисертаційній роботі. З метою дослідження еволюції національної валютної системи вперше визначено та проаналізовано етапи її становлення у взаємозвязку з формуванням валютних протиріч та ризиків в умовах переходу України до ринкової економіки та включенням у світову валютну систему;
визначено, що світова валютна система, яка сформувалася на початку третього тисячоліття - це складна сукупність міждержавних, національних та приватної валютних систем, що інтегруються в неї. До міждержавних валютних систем належать: міжнародна (універсальна) валютна система, регіональні валютні системи. Зроблено висновок, що можливість виникнення та масштаби прояву валютного ризику значною мірою визначаються існуючими валютними системами, їх еволюцією як форм організації валютних правовідносин, що є інтегруючою складовою валютних систем;
уперше сформульовано поняття валютного ризику як правової категорії, під яким слід розуміти ситуативну характеристику стану валютних правовідносин і валютних систем унаслідок загострення та стихійного вирішення притаманних їм валютних протиріч, яка відображає можливість настання несприятливих наслідків – грошових втрат субєктів валютних правовідносин, власників і інших утримувачів валюти в результаті коливань валютних курсів на національному та світовому рівнях. На підставі аналізу системи валютних протиріч виявлено основне валютне протиріччя, яке найбільш повно розкриває сутність валютного ризику як правової категорії і є основою формування системи валютних протиріч, притаманних валютним правовідносинам та валютним системам і основною причиною виникнення валютних ризиків. Обґрунтовано, що це протиріччя між номінальною вартістю валюти, закріпленою на національному грошовому знаку волею та в інтересах держави-емітента на підставі прийнятих нею політичних рішень та правових актів щодо валютної політики й валютного регулювання та реальною вартістю, яка склалася на світових валютних і товарних ринках;
набула подальшого розвитку класифікація валютних ризиків на основі першої за значенням ознаки, якою є рівень їх можливого виникнення. Згідно з цією ознакою валютні ризики вперше поділяються на дві великі групи: валютні ризики світогосподарського (міждержавного) рівня й валютні ризики національного (внутрішньодержавного) рівня;
удосконалено поняття валютного регулювання як регулювання у вузькому та широкому значеннях та на цій підставі вперше сформульовано поняття правового регулювання валютних ризиків як найважливішої складової валютного регулювання. Під правовим регулюванням валютних ризиків (у широкому значенні) слід розуміти діяльність міжнародних валютних організацій, обєднань держав, держав, уповноважених державних органів, спрямовану на правову регламентацію світового валютного правопорядку та способів вирішення протиріч, притаманних валютним правовідносинам та валютним системам з метою захисту держав від валютних ризиків, можливості їх переростання у валютні кризи та забезпечення добробуту населення. Правове регулювання у вузькому значенні поширюється на валютну сферу в межах території окремої держави;
уперше сформульовано поняття управління валютними ризиками у широкому та вузькому значеннях. Визначено спільні риси і розроблено критерії розмежування управління та регулювання валютних ризиків;
запропоновано внести до Модельного закону “Про валютне регулювання та валютний контроль”, прийнятого Міжпарламентською Асамблеєю країн-учасниць СНД 26 березня 2002 р. і до валютного законодавства України відповідні зміни та доповнення щодо регулювання і управління валютними ризиками;
удосконалено теорію валютного права як правової основи регулювання валютних ризиків шляхом удосконалення підходів до таких базових категорій, як обєкт та предмет валютного права. Запропоновано вдосконалення валютного законодавства шляхом його систематизації та подальшої кодифікації. З цією метою розроблено та запропоновано для наукового обговорення проект структури Валютного кодексу України, який повинен складатися з двох частин - Загальної та Особливої - і наведено розділи, що можуть входити до складу цих частин. При цьому автор підтримує думку деяких науковців щодо необхідності прийняття Закону про валютне регулювання та валютний контроль, але розглядає це як перший етап у процесі вдосконалення валютного законодавства України;
уперше сформульовано поняття правового механізму регулювання і управління валютними ризиками як сукупності взятих у своїй органічній єдності та взаємозвязку інституційно-правових та організаційно-правових форм, способів і засобів правового забезпечення реалізації політичних рішень, що приймаються світовим співтовариством, регіональними угрупуваннями держав і окремими державами на міжнародному та національному рівнях і сукупність правових й організаційно-правових форм, правових способів, засобів та правових інструментів, за допомогою яких світове співтовариство, держави та інші субєкти валютних правовідносин розвязують проблему вирішення валютних протиріч з метою попередження виникнення валютних ризиків, мінімізації збитків від валютних ризиків, відвернення можливості розвитку небезпечних ризикових ситуацій у валютні потрясіння. На основі проведених наукових досліджень визначено його зміст, функції, структуру, а також набуло подальшого розвитку дослідження механізму правового регулювання валютних відносин завдяки виявленим дисертантом відмінностям між правовим механізмом регулювання і управління валютними ризиками та механізмом правового регулювання валютних відносин;
набуло подальшого розвитку дослідження юридичних засобів та інструментів правового забезпечення регулювання валютних ризиків на основі висновку, що провідним елементом у структурі правового механізму регулювання і управління валютними ризиками є юридичні засоби правового забезпечення виконання політичних рішень, що приймаються на міждержавному і національному рівнях з метою вирішення валютних протиріч, регулювання і управління валютними ризиками, а також сформульовано правові основи вдосконалення розробки та реалізації валютної політики в Україні;
на підставі вперше проведеного аналізу особливостей правових основ хеджування валютних ризиків на галузевому рівні (в авіатранспортній галузі) зроблено висновок про необхідність вдосконалення системи правового забезпечення хеджування валютних ризиків з урахуванням особливостей формування валютних ризиків на галузевому рівні та на рівні національної і світової економіки.
Теоретичне і практичне значення одержаних результатів. Теоретичне й практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їх застосування у науковій, правотворчій та навчальній діяльності, зокрема, сформульовані в роботі положення, висновки, рекомендації та пропозиції можуть бути використані у процесі науково-дослідної діяльності - в подальших теоретичних дослідженнях у галузі фінансового, валютного права, а також в ході здійснення науковцями подальшого науково-дослідницького пошуку щодо розвязання проблем правового регулювання валютних ризиків. У правотворчій сфері - як теоретична основа розроблення законодавства України щодо правового регулювання валютних правовідносин та валютних ризиків, зокрема в процесі розроблення й прийняття Закону України “Про валютне регулювання і валютний контроль”, Валютного кодексу України та інших нормативно-правових актів. Дисертаційні положення можуть бути використані під час підготовки відповідних розділів підручників, посібників з фінансового, валютного та міжнародного економічного права, а також у навчальному процесі при підготовці лекцій з курсу “Фінансове право”, “Міжнародне економічне право”, а також спецкурсів з валютного права, міжнародного валютного та міжнародного фінансового права на юридичних та інших факультетах вищих навчальних закладів. Деякі результати досліджень використано у методичних рекомендаціях для студентів денної та заочної форми навчання з курсу “Міжнародне економічне право”, виданих Національним авіаційним університетом м. Києва (тема 10 “Міжнародне валютне право”).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною науковою роботою, першим в Україні спеціальним дослідженням валютного ризику як правової категорії, а також системи правового регулювання валютних ризиків, серцевину якої, з погляду автора роботи, становить правовий механізм регулювання і управління валютними ризиками. Сформульовані в дисертації теоретичні положення, висновки, пропозиції ґрунтуються на особистих дослідженнях, аналізі та критичному осмисленні наукових і нормативно-правових джерел, узагальненні практики застосування національних та міжнародних нормативно-правових актів щодо регулювання валютних ризиків. Матеріали дисертації розширюють та доповнюють наукові розробки в галузі фінансового та валютного права, валютних правовідносин. Наукові результати, викладені у цій роботі, отримані автором особисто, публікації, в яких викладено результати дослідження, підготовлені здобувачем особисто, без участі співавторів.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, принципові ідеї і результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри конституційного і адміністративного права, на наукових нарадах Інституту повітряного і космічного права Національного авіаційного університету за розділами і в цілому. Автор протягом двох років проводила лекційні, семінарські заняття зі студентами пятого курсу денної та заочної форми навчання з курсу “Міжнародне економічне право”. Брала активну участь у пяти науково-практичних конференціях, на яких були оприлюднені основні положення дисертаційного дослідження: міжнародній науково-технічній конференції Авіа – 2003 “Повітряне і космічне право” (м. Київ, 23-25 квітня 2003 р.); науково-практичній конференції “Проблеми кодифікації законодавства України” (м. Київ, 14 травня 2003 р); Всесвітньому конгресі “Авіація ХХІ століття” (м. Київ, 14-16 вересня 2003 р.); міжнародній науково-технічній конференції Авіа – 2004 “Правові засади державотворення України” (м. Київ, 26-28 квітня 2004 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні питання реформування правової системи України” (м. Луцьк, 2-3 червня 2006 р.).
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано вісім статей у наукових фахових виданнях: у наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріалах науково-практичних конференцій.
Обсяг і структура дисертації. Структура дисертаційної роботи складається зі вступу, трьох розділів, дванадцяти підрозділів, чотирьох пунктів, висновків, списку використаних джерел, додатків.
Повний обсяг дисертації складає 263 сторінки, із них 4 рисунки, 1 таблиця, 29 сторінок займає список використаних джерел

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми – правових основ регулювання валютних ризиків в умовах інтернаціоналізації та глобалізації світової економіки. Особливістю дисертаційного дослідження є комплексність розроблення цієї проблеми, аналіз взаємозвязку регулювання та управління валютними ризиками як двох правових форм впливу держави на валютну сферу.
У вітчизняній та іноземній науці значний внесок у теорію валютного ризику був зроблений здебільшого представниками не юридичної, а економічної науки. Щодо юридичної науки, то на сьогодні в Україні немає монографічних досліджень, присвячених цьому правовому інституту. Сучасні вітчизняні та зарубіжні публікації висвітлюють лише окремі, хоча й фундаментальні аспекти регулювання валютних правовідносин та управління валютними ризиками. Незважаючи на значну руйнівну силу валютного ризику, який є відповідно до обґрунтованої у дисертації концепції формою прояву та засобом стихійного вирішення комплексу протиріч, притаманних валютним правовідносинам та валютним системам, цей його аспект не досліджувався у правовій теорії та потребує надалі більш ґрунтовного дослідження для формування міжнародного і національного правового поля, яке б забезпечувало ефективне правове регулювання валютних ризиків. Тим більше, що, на нашу думку, економічний зміст відображає лише один бік валютного ризику. Як і будь-яке багатогранне явище, валютний ризик містить у собі також політичні, юридичні і соціальні ознаки, що відображають його сутність. Незважаючи на це, правова природа валютного ризику у взаємозвязку з його політичним, економічним, соціальним аспектами у правовій та економічній теорії майже не досліджувалась.
Вибираючи тему дисертаційного дослідження, автор керувалася насамперед її значущістю для розроблення теорії валютного права, вдосконалення теорії фінансового права, вдосконалення валютного законодавства України, зосереджуючись на тих питаннях, які найменше розроблені юристами-фінансистами або які викликають найбільше дебатів останнім часом.
У процесі дисертаційного дослідження автор отримала такі наукові результати:
1. Досліджено сучасний стан правової та економічної теорії валютного ризику і вдосконалено теорію валютного ризику, яка була розроблена здебільшого представниками економічної думки, шляхом розроблення концепції валютного ризику як правової категорії, що ґрунтується на застосуванні діалектичного, порівняльно-правового, системно-правового та історично-правового методів дослідження причин та процесів виникнення, формування та розвитку валютно-ризикових ситуацій.
2. Уточнено сутність валютного ризику як багатогранного явища, який є формою прояву загострення і стихійного вирішення протиріч у валютних відносинах та валютних системах. Останнє і являє собою глибинну сутність валютного ризику як економічного, соціального і як правового явища, зовнішнім виявленням якої є коливання валютних курсів та можливість виникнення грошових втрат або прибутків у реальних учасників валютних відносин. Однак, зовнішнє виявлення сутності - це не сама сутність. У звязку з цим визначена внутрішня, глибинна причина виникнення валютних ризиків, якою, на наш погляд, є притаманні валютним правовідносинам та валютним системам протиріччя, котрі за певних умов набувають антагоністичного характеру та здатні формувати валютно-ризикову ситуацію. Валютні ризики та виниклі на їх основі валютні кризи - це форма загострення і стихійного вирішення валютних протиріч на стадії антагонізму.
Обґрунтоване важливе для практичного вирішення завдань регулювання і управління валютними ризиками теоретичне положення – коливання курсів валют, емітентами яких є різні країни, слід розглядати не як внутрішню, глибинну причину, а як конкретну форму прояву внутрішньої, глибинної причини виникнення та розвитку валютних ризиків – комплексу валютних протиріч, здатних до самовідтворення на кожному новому етапі розвитку валютних систем, а грошові втрати субєктами валютних правовідносин є можливим наслідком валютного ризику, що вже настав.
Сама можливість виникнення грошових доходів або втрат субєктами валютних правовідносин неоднозначна. Вона визначається сукупністю факторів, що впливають на валютні ризики, у тому числі правотворчою діяльністю держав у валютній сфері, а також правильним вибором субєктами валютних правовідносин виду валюти як кредитно-розрахункового засобу з урахуванням існуючої на валютному і товарному ринках ситуації.
3. Обґрунтовано взаємозвязок між валютними ризиками та валютними правовідносинами і проаналізовано взаємозвязок валютних ризиків із структурними елементами цих правовідносин. При цьому проаналізовано методологічні підходи правників до трактування правової природи валютних відносин, їх місця і ролі у системі грошових відносин. На підставі проведеного аналізу ми підтримуємо погляди тих науковців, які розглядають валютні правовідносини як юридичну форму вираження і закріплення не фінансових, а валютних відносин, що складають предмет не фінансового, а валютного права. Уточнено поняття “валютні правовідносини”, під якими, з нашої точки зору, слід розуміти суспільні майнові відносини, що мають вольовий характер, регулюються принципами і нормами національного та міжнародного валютного права, трансформованого в систему національного валютного права на підставі прийнятих компетентними державними органами нормативно-правових актів або звичаєвого права, виконання яких забезпечується примусовою силою держави і/або міжнародних валютних організацій.
4. Обґрунтовано взаємозвязок між валютними ризиками та валютними системами як державно-правовою формою організації валютних відносин і зясовано роль валютних ризиків у еволюції валютних систем. У процесі дослідження доведено необхідність розмежування валютної та фінансової систем, сформульовано характерні правові ознаки національної валютної системи, що можуть бути покладені в основу такого розмежування; проаналізовано види валютних систем та визначено етапи формування валютної системи України.
Обґрунтовано, що валютна система України є складовою світової валютної системи, яка сформувалася на початку третього тисячоліття і є складною сукупністю міждержавних, національних та приватної валютних систем, що інтегруються в неї. Зроблено висновок, що можливість виникнення та масштаби прояву валютного ризику значною мірою визначаються існуючими валютними системами, їх еволюцією як форм організації валютних правовідносин, що є інтегруючою складовою цих систем.
5. Уперше в юридичній науці сформульовано поняття валютного ризику як правової категорії, під яким слід розуміти ситуативну характеристику стану валютних правовідносин і валютних систем внаслідок загострення та стихійного вирішення притаманних їм валютних протиріч, відображаючу можливість настання несприятливих наслідків - грошових втрат субєктів валютних правовідносин, власників і інших утримувачів валюти в результаті коливань валютних курсів на національному та світовому рівнях.
Виявлено серед безлічі конкретних причин прояву валютного ризику основну, глибинну причину його виникнення – основне валютне протиріччя, притаманне валютним правовідносинам та валютним системам, що найбільш повно відповідає критеріям, покладеним в основу його визначення. На нашу думку, це протиріччя між номінальною вартістю валюти, закріпленій на національному грошовому знаку волею та в інтересах держави-емітента на основі прийнятих нею політичних й правових рішень щодо валютної політики та валютного регулювання і реальною вартістю, яка склалася на світових товарних й валютних ринках.
6. Доповнено існуючу класифікацію валютних ризиків новим видом з урахуванням правової природи валютних ризиків і їх звязку з валютними правовідносинами та валютними системами. Валютні правовідносини як інтегрувальний фактор валютних систем виникають на різних рівнях економіки – міждержавному (світогосподарському) та внутрішньодержавному (національному), повязуючи поряд з дією інших факторів світову господарську систему в одне ціле. Тому найважливішою класифікаційною ознакою виділення видів валютних ризиків є рівень їх можливого виникнення. Згідно з цією ознакою валютні ризики поділяються на дві великі групи: валютні ризики світогосподарського (міждержавного) рівня й валютні ризики національного (внутрішньодержавного) рівня. На кожному з відзначених політико-економічних рівнів і між рівнями відбувається взаємодія різних груп ризиків.
7. Досліджено правові засади валютного регулювання та уточнено поняття “валютне регулювання” у вузькому та у широкому значеннях. Валютне регулювання (у вузькому значенні), на наш погляд, слід визначити як правову форму впливу спеціальних державних органів, держав/їх обєднань на валютні відносини і валютну діяльність суб’єктів валютного права, суб’єктів валютних правовідносин у межах території окремих держав/обєднань держав за допомогою сформованої ними системи принципів і норм національного та трансформованого у національне міжнародного валютного права з метою забезпечення захисту і стабільності національної валюти, платіжного балансу країни, створення сприятливих умов функціонування та розвитку національних товарного й валютного ринків, запобігання виникненню валютних ризиків та мінімізації негативних наслідків у разі їх настання. Валютне регулювання (у широкому значенні), можна визначити як діяльність міжнародних організацій, обєднань держав, держав, спеціальних державних органів зі встановлення системи правових принципів і норм, що забезпечують порядок обігу валютних цінностей, правила володіння, користування та розпорядження валютними цінностями на міждержавному (міжнародному) та внутрішньодержавному (національному) рівнях з метою забезпечення захисту і стабільності національних валют, платіжного балансу країн, що входять до складу міжнародних валютних організацій, створення сприятливих умов функціонування та розвитку національних й міжнародних валютних і товарних ринків, запобігання виникненню валютних ризиків, мінімізації негативних наслідків у разі їх настання, попередження переростання валютних ризиків у валютні кризи та правового забезпечення на цій основі добробуту громадян. Валютне регулювання, проваджуване національними державними органами в межах території окремих країн, слід розглядати як внутрішньодержавне валютне регулювання, спрямоване на встановлення та забезпечення валютного правопорядку окремих держав. Це регулювання, на нашу думку, являє собою необхідну складову валютного регулювання у широкому значенні.
Уперше сформульовано поняття правового регулювання валютних ризиків як найважливішої складової валютного регулювання (у вузькому та широкому значеннях). Під правовим регулюванням валютних ризиків (у вузькому значенні) слід розуміти діяльність держави, уповноважених нею органів, обєднань держав, спрямовану на правову регламентацію валютного правопорядку та способів вирішення протиріч, притаманних валютним правовідносинам і національній валютній системі з метою захисту від валютних ризиків, попередження або мінімізації матеріальних втрат держави та інших субєктів валютних правовідносин, які можуть виникнути внаслідок прояву дії валютних ризиків. Правове регулювання у вузькому значенні поширюється на валютну сферу в межах території окремої держави. Під правовим регулюванням валютних ризиків (у широкому значенні) слід розуміти діяльність міжнародних валютних організацій, обєднань держав, держав, уповноважених державних органів, спрямовану на правову регламентацію світового валютного правопорядку та способів вирішення протиріч, притаманних валютним правовідносинам і валютним системам з метою захисту держав від валютних ризиків, можливості їх переростання у валютні кризи та забезпечення добробуту населення.
8. Уперше сформульовано поняття управління валютними ризиками, під яким, у широкому значенні, на думку дисертанта, слід розуміти діяльність всіх учасників валютної сфери (держав, державних органів, союзів держав, міжнародних організацій, юридичних та фізичних осіб), яка спрямована на проведення на рівні окремих держав та на міждержавному рівні всебічного аналізу валютних протиріч, оцінювання можливих наслідків їх загострення та вибір і використання правових способів, інструментів і методів вирішення валютних протиріч з метою запобігання негативним наслідкам валютних ризиків та захисту від переростання валютних ризиків у валютні кризи.
Управління валютними ризиками на локальному, галузевому і внутрішньодержавному рівнях, тобто в межах території окремої держави, на наш погляд, є різними видами управління валютними ризиками у вузькому значенні.
Сформульовано висновок, що управління і регулювання валютних ризиків слід розглядати як дві різні, але взаємозвязані правові форми впливу держави та міждержавних обєднань на валютні правовідносини і їх субєктів з метою попередження виникнення валютних ризиків, захисту інтересів постраждалих сторін у випадку їх настання, забезпечення стабільності курсів валют, попередження настання валютних криз, а також забезпечення стабільних умов функціонування існуючих валютних систем.
Визначено спільні риси та розроблено й запропоновано для подальших наукових досліджень критерії розмежування правового регулювання та управління валютними ризиками.
9. Досліджено і зясовано роль валютного права України як правової основи регулювання валютних ризиків та запропоновано шляхи його вдосконалення. Для вдосконалення національного валютного права необхідно враховувати, що валютним правовідносинам притаманний комплекс протиріч різного соціально-економічного рівня: міждержавного і внутрішньодержавного. Також з метою подальшого вдосконалення валютного права, одним з інститутів якого має бути правовий механізм регулювання і управління валютними ризиками, та валютного законодавства, запропоновано завершити процес систематизації валютного законодавства й прийняти Валютний кодекс України, структуру якого наведено для подальших наукових досліджень.
10. Уперше в юридичній науці на підставі вдосконалення теоретичних положень про регулювання валютних ризиків, що були розроблені представниками вітчизняної та зарубіжної наукової думки та узагальнення практики правотворчої діяльності держав і міжнародних організацій з регулювання валютних ризиків, сформульовано поняття правового механізму регулювання і управління валютними ризиками як сукупності взятих у своїй органічній єдності та взаємозвязку інституційно-правових і організаційно-правових форм, способів і засобів правового забезпечення реалізації політичних рішень, що приймаються світовим співтовариством, регіональними угрупуваннями держав та окремими державами на міжнародному та національному рівнях і сукупність правових та організаційно-правових форм, правових способів, засобів й правових інструментів, за допомогою яких світове співтовариство, держави та інші субєкти валютних правовідносин розвязують проблему вирішення валютних протиріч з метою попередження виникнення валютних ризиків, мінімізації збитків від валютних ризиків, відвернення можливості розвинення небезпечних ризикових ситуацій у валютні потрясіння.
Розроблено структуру правового механізму регулювання і управління валютними ризиками та визначено його функції.
Виявлено ряд відмінностей між правовим механізмом регулювання і управління валютними ризиками та механізмом правового регулювання валютних відносин. Виходячи з цього обґрунтовано необхідність розмежування механізму правового регулювання валютних відносин від механізму регулювання і управління валютними ризиками та запропоновано для подальшого наукового аналізу критерії такого розмежування.
11. Досліджено правове забезпечення виконання політичних рішень щодо регулювання та управління валютними ризиками, прийнятих на міждержавному рівні. На підставі проведеного аналізу наукових праць та нормативно-правових матеріалів розроблено систему інституційно-правових та організаційно-правових засобів правового регулювання і управління валютними ризиками. Установлено, що провідним елементом у структурі правового механізму регулювання і управління валютними ризиками є юридичні засоби правового забезпечення виконання політичних рішень, що приймаються на міждержавному і національному рівнях з метою вирішення валютних протиріч, регулювання і управління валютними ризиками та розроблено їх класифікацію.
12. Проаналізовано правове забезпечення виконання політичних рішень щодо регулювання та управління валютними ризиками, прийнятих на державному рівні.
Запропоновано для попередження настання валютних криз та надання допомоги потерпілим господарським ланкам внаслідок валютної кризи створити державний спеціалізований фонд страхових резервів або державний спеціалізований фонд страхування валютних ризиків і передбачити, у разі потреби, створення аналогічних галузевих фондів, розроблено також джерела формування коштів цих фондів.
Запропоновано, ураховуючи досвід іноземних країн, створити при Секретаріаті Президента України для розроблення національної валютної політики спеціальний державний дорадчий орган із залученням наукових працівників.
13. На прикладі авіатранспортної галузі вперше проведено аналіз особливостей правових основ хеджування валютних ризиків на галузевому рівні. Результати цього аналізу можуть бути використані для поліпшення правового забезпечення діяльності авіаційної галузі та підвищення його ефективності.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Тамара Кудлай, Жан Тускоз. Міжнародне публічне право: субєкти і принципи: Навч. посіб. – О., 2001. – 126 с.
2. Карро Д., Жюйар П. Международное экономическое право: Учебник: Пер. с франц. В.П. Серебреникова, В.М. Шумилова. – М.: Междунар. отношения, 2001. – 608 с.
3. Ющенко В.А., Міщенко В.І. Управління валютними ризиками. – К.: Товариство “Знання”, КОО, 1998. - 444 с.
4. Аленичев В.В., Аленичева Т.Д. Страхование валютных рисков, банковских и экспортных коммерческих кредитов. – М.: ТОО “ИСТ-СЕРВИС”, 1994. – 113 с.
5. Івченко І.Ю. Економічні ризики: Навч. посіб. – К.: Центр навч. літ-ри, 2004. – 304 с.
6. Сохань Л.В. Сценарии глобальных рисков // Обрії, комунікації та інтерпретації: VIII Міжнар. Сковородинські читання. – Харків, 2001. – С. 147-154.
7. Сохань Л.В. Человек в обществе риска: жизнетворческий потенциал как фактор безопасности // Вестн. Балт. пед. акад. – СПб, 2002. – Вып. 48. – С. 5-10.
8. Сохань Л.В. Глобальні ризики сучасного світу: гуманістична парадигма соціокультурної рефлексії // Практична філософія. – 2003. - № 2. – С. 94-98.
9. Сохань Л.В.,Сохань И.П. Время Нового Мира и Человек: Глобальные риски цивилизации и поиск пути. Социологические очерки. – К.: ВІПОЛ, 2001. – 132 с.
10. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник: Пер. з рос. – Х.: Консум, 2001. – 656 с.
11. Годме Поль Мари. Финансовое право: Пер. и вступит. ст. д-ра юрид. наук, проф. Р.О. Халфиной. – М.: Прогресс, 1978. – 423 с.
12. Халфина Р.О. Общее учение о правоотношении. – М.: Юрид. лит-ра, 1974. – 351 с.
13. Советское финансовое право: Учебник / Под ред. Л.К. Вороновой, Н.И. Химичевой. - М.: Юрид. лит-ра, 1987. - 464 с.
14. Воронова Л.К. Правовое регулирование кредитно-расчетных отношений в народном хозяйстве. – К.: Вища школа, 1988. – 214 с.
15. Фінансове право / Є.О. Алісов, Л.К. Воронова, С.Т. Кадькаленко та ін./ Відп. ред. Л.К. Воронова. - 2-е вид., випр. і доп. – Х.: Фірма “Консум”, 1999. - 495 с.
16. Эбке Вернер Ф. Международное валютное право: Пер. с нем. – М.: Междунар. отношения, 1997. – 336 с.
17. Тосунян Г.А., Емелин А.В. Валютное право Российской Федерации: Учеб. пособие. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Дело, 2004. – 368 с.
18. Алисов Е.А. Правовое регулирование валютных отношений: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07. – Х., 1996. – 172 с.
19. Алисов Е.А. Правовое регулирование валютных отношений в Украине. – X.: Фирма “Консум”, 1998. - 141 с.
20. Алисов Е.А. Финансовое право: Учеб. пособие. – Х.: Фирма “Эспада”, 1999. - 232 с.
21. Алисов Е.А. Финансовое право Украины: Учеб. пособие. – Х.: Фирма “Эспада”, 2000. - 285 с.
22. Васюренко О.В. Механизм осуществления банковских операций с иностранной валютой. - X.: Гриф, 1997. - 176 с.
23. Вишновецький В.М. Система фінансового права України в умовах переходу до ринкової економіки: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2001. – 22 с.
24. Воронова Л.К., Кучерявенко Н.П. Финансовое право: Учеб. пособие для студ. юрид. вузов и фак. – Х.: Легас, 2003. – 360 с.
25. Завальна Ж.В., Старинський М.В. Валютне право України. – Суми: ВТД “Університетська книга”, 2005. – 304 с.
26. Костюченко О.А. Банківське право. Банківська система. Національний банк. Розрахунки і кредитування. Ринок цінних паперів. Національне валютне законодавство. Банківські системи зарубіжних країн. Інститут банківської таємниці: Підручник. – 3-тє вид. – К.: Вид-во АСК, 2003. – 928 с.
27. Кравченко Л.М. Правові засади валютного регулювання і контролю в Україні: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. – К., 2003. – 199 с.
28. Кравченко Л.М. Правові засади валютного регулювання і контролю в Україні: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Нац. акад. держ. податк. служби України.- Ірпінь, 2003. – 19 с.
29. Кравченко Л.М., Шапошников О.О. Валютне регулювання і валютний контроль: Навч. посіб. – К.: КНТЕУ, 2001.–102с.
30. Орлюк О.П. Фінансове право: Навч. посіб.-К.: Юрінком Інтер, 2003.- 528 с.
31. Пацурківський П.С. Правові засади фінансової діяльності держави: проблеми методології. – Чернівці: ЧДУ, 1997. - 244 с.
32. Пацурківський П.С. Проблеми теорії фінансового права. – Чернівці: ЧДУ, 1998. – 285 с.
33. Половко С.М. Правове регулювання банківських валютних операцій в Україні: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. – К., 2004. – 178 с.
34. Половко С.М. Правове регулювання банківських валютних операцій в Україні: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2004. – 22 с.
35. Половко С.М. Поняття і визначення валютних операцій за законодавством України // Наук. вісн.: Зб. наук. пр. Нац. акад. держ. податк. служби України. – Ірпінь. – 2003. - № 1 (19). – С. 242-246.
36. Половко С.М. Система засобів валютного регулювання та її законодавче закріплення // Держава і право: Зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – 2003. – Вип. 21. - С. 355-365.
37. Айзенберг И.П. Валютная система СССР. - М.: Соцэкгиз, 1962. – 268 с.
38. Альтшулер А.Б. Международное валютное право. - М.: Междунар. отношения, 1984. - 254 с.
39. Дахно І.І. Міжнародне економічне право: Курс лекцій. – К.: МАУП, 2000. – 160 с.
40. Опришко В.Ф. Міжнародне економічне право: Підручник. - 2-е вид., перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2003. - 311 с.
41. Пебро М. Международные экономические, валютные и финансовые отношения: Пер. с франц. - М.: Прогресс Универс, 1994. - 493 с.
42. Шумилов В.М. Международное экономическое право: В 2 кн. - М.: ООО “Издательско-консалтинговая компания “Дека”, 2002. – Кн. 2. – 384 с.
43. Проблемы теории государства и права / Под ред. С.С. Алексеева. – М.: Юрид. лит., 1987. – 231-233 с.
44. Підопригора О.А. Римське приватне право: Підручник для студ. юрид. спец. вищих навч. закл. – 3-тє вид., перероб. та доп. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001. – 440 с.
45. Нерсесянц В.С. Философия права: Учебник для вузов. – М.: Норма, 2001. – 648 с.
46. Філософія права: Підручник. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2003. – 472 с.
47. Апель А.Л. Основы финансового права. – СПб.: Питер, 2003. – 128 с.
48. Боринець С.Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини: Підручник. - 2-е вид., перероб. і доп. - К.: Т-во “Знання”, КОО, 1999. - 305 с.
49. Правила здійснення переказів іноземної валюти за межі України за дорученням фізичних осіб та одержання фізичними особами в Україні переказаної їм із-за кордону іноземної валюти. Затверджено постановою Правління НБУ від 17.01.2001 р. № 18 // Офіц. вісн. України. - 2001. - № 6. – Ст. 245.
50. Положення про порядок видачі резидентам індивідуальних ліцензій Національного банку України на переказування іноземної валюти за межі України з метою оплати валютних цінностей. Затверджено Постановою Правління НБУ від 29 січня 2003 р. № 36 “Про здійснення операцій з цінними паперами українських емітентів” // Офіц. вісн. України. – 2003. - № 6. – Ст. 248.
51. Положення про порядок видачі резидентам погодження Національного банку України на переказування коштів у національній та іноземній валюті за межі України за договорами, які передбачають виконання робіт та надання послуг нерезидентами. Затверджено Постановою Правління НБУ від 12 лютого 2003 р. № 58 “Про здійснення переказування коштів у національній та іноземній валюті щодо оплати робіт та послуг нерезидентів” // Офіц. вісн. України. – 2003. - № 8. – Ст. 314.
52. Дорофеев Б.Ю., Земцов Н.Н., Пушин В.А. Валютное право России: Учебник для вузов. – М.: Норма, 2005. – 320 с.
53. Валютный рынок и валютное регулирование: Учеб. пособие / Под ред. И.Н. Платоновой. – М.: Изд-во БЕК, 1999. – 457 с.
54. Ющенко В.А., Міщенко В.І. Валютне регулювання: Навч. посіб. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 1999. – 359 с.
55. Закон України “Про Національний банк України” від 20 травня 1999 р. № 679-14 // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 29. - Ст. 238.
56. Постанова Правління Національного банку України “Про введення обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті на користь резидентів – юридичних осіб” від 04 вересня 1998 р. № 349 // Зб. систематизов. законодавства. – 2001. - № 3. – С. 13.
57. Постанова Правління Національного банку України “Про вдосконалення порядку здійснення обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті на користь резидентів” від 09 вересня 2002 р. № 336 // Офіц. вісн. України. – 2002. - № 40. – Ст. 1875.
58. Постанова Правління Національного банку України “Про скасування обовязкового продажу надходжень в іноземній валюті на користь резидентів” від 31 березня 2005 р. № 101 // Офіц. вісн. України. – 2005. - № 14. – Ст. 727.
59. Україна в Міжнародному валютному фонді: Вступ України до МВФ. Статті Угоди МВФ / Упоряд. к.е.н., проф. Г.О. П’ятаченко, к.е.н., доцент О.К. Єременко. – К.: НДФІ, 1997. – 144 с.
60. Корецкий В.М. Очерки международного хозяйственного права // Проблемы современного права: Тр. каф. правового фак. Харьк. ин-та нар. хоз-ва. – Х., 1928. – Вып. 1. – С. 3-150.
61. Алексеев С.С. Структура советского права. – М.: Юрид. лит., 1975. – 263 с.
62. Международное воздушное право: Монографія. В 2 кн. / Отв. ред. А.П. Мовчан, О.Н. Садиков. – М.: Изд-во “Наука”, 1980. – Кн. 1. – 348 с.
63. Маркс К., Энгельс Ф. Тезисы о Фейербахе. – М.: Гос. изд-во полит. лит-ры, 1955. – Т.3. – С. 1-4.
64. Хозяйственное право: Учебник / В.К. Мамутов, Г.Л. Знаменский и др. / Под ред. В.К. Мамутова. – К.: Юринком Интер, 2002. – 912 с.
65. Алексеев С.С. Теория государства и права. – М.: Юрид. лит., 1985. – С. 270-281.
66. Лукашук И.И. Международное право. Особенная часть: Учебник. – М.: Изд-во БЕК, 1997. – 410 с.
67. Тускоз Жан. Міжнародне право: Підручник: Пер. з франц. – К.: АртЕк, 1998. – 416 с.
68. Банківське право України: Навчальний посібник / А.М. Жуков, А.Ю. Іоффе, В.Л. Кротюк та ін.; За заг. ред. А.О. Селіванова. - К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2000. - 368 с.
69. Костюченко О.А. Валютне регулювання, валютний контроль // Юрид. енцикл. – К.: Голов. ред. “Українська енциклопедія” ім. М.П. Бажана, 1998. – Т.1. – 672 с.
70. Российская банковская энциклопедия / Гл. ред. И.О. Лаврушин. – М.: ЭТА, 1995. – 552 с.
71. Борисов С.М. Золото в экономике современного капитализма: Монография. – М.: Изд-во “Финансы”, 1968. – 255 с.
72. Гальчинський А.С. Теорія грошей: Монографія. – К.: Основи, 1996. – 413 с.
73. Маркс К. Капитал // Маркс К., Энгельс Ф. Собр. соч. – 2-е изд. – М.: Гос. изд-во полит. лит-ры, 1955. - Т. 23.- 784 с.
74. Гусев К.Н. О роли золота как резервного актива в процессе введения евро // Деньги и кредит. – 1998. - № 12. – С. 54-59.
75. Декрет Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19 лютого 1993 р. № 15-93 // Відомості Верховної Ради України. -1993.- № 17.- Ст. 184.
76. Дорофеев Б.Ю., Земцов Н.Н., Пушин В.А. Валютное право России: Учебник для вузов. – М.: Норма, 2005. – С. 159-198.
77. Закон Республики Армения “О валютном регулировании и валютном контроле” от 10 сентября 1993 г. № С-0901-1-ЗР-81 // http://www.parliament.am/Ru/.
78. Закон Республики Казахстан “О валютном регулировании” от 24 декабря 1996 г. № 54-1 // http://www.nationalbank.kz.
79. Press Release No 00/55, October 12, 2000. IMF Completes Review of SDR Valuation // www.imf.org.
80. Бункина М.К. Валютный рынок: Моноргафия.-М.: АО “ДИС”, 1995. – 110 с.
81. Класифікатор іноземних валют. Затверджено постановою Правління НБУ від 4 лютого 1998 р. № 34 // Офіц. вісн. України. - 1998. - № 7. – Ст. 274.
82. Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів. Затверджено постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 р. № 496 // Офіц. вісн. України. - 2003. - № 49. – Ст. 2565.
83. Шереметьєва О.Ю. Проблеми правового регулювання валютних ризиків // Адвокат. – 2004. - № 6. – С. 18-22.
84. Указ Президента України “Про затвердження Положення про Державну податкову адміністрацію України” від 13 липня 2000 року № 886/2000 // Офіц. вісн. України. - 2000. - № 29. – Ст. 1200.
85. Положення про Державну митну службу України. Затверджено указом Президента України від 24 серпня 2000 р. № 1022/2000 // Офіц. вісн. України. – 2000. - № 35. – Ст. 1477.
86. Закон України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22 травня 2003 р. № 889-04 // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 37. - Ст. 308.
87. Закон України “Про прибутковий податок з громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства” від 5 липня 1991 р. № 1306-12 (втратив чинність) // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 43.- Ст. 568.
88. Закон України “Про систему оподаткування” від 25 червня 1991 р. № 1251-12 // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 39. - Ст. 510.
89. Советское финанансовое право / Под ред. Е.А. Ровинского. – 3-е изд. – М.: Юрид. лит., 1978. – 344 с.
90. Горбунова О.Н. Вопросы системы финансового права // Вопросы административного и финансового права в современный период. – М.: ВЮЗИ, 1990. – С. 88-95.
91. Jose Manuel Feria Dominguez. El riesgo de mercado: medicion y control. - Delta Publicationes, 2005. – P. 4-30.
92. Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. № 254К/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 141.
93. Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. № 435-IV. // Голос України. - 12 берез. 2003 р. - № 45-46; 13 берез. 2003 р. - № 47-48.
94. Господарський кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. № 436-04 // Голос України. – 14 берез. 2003 р. - № 49-50.
95. Гальчинський А.С. Сучасна валютна система. – К.: Лібра, 1993. – 96 с.
96. Закон України “Про державну податкову службу в Україні” від 5 грудня 1990 р. № 509-12 // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 6. - Ст. 37.
97. Закон України “Про банки й банківську діяльність” від 20 березня 1991 р. № 872-12 (втратив чинність) // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 25. – Ст. 281.
98. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16 квітня 1991 р. № 959-12 // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 29. - Ст. 377.
99. Закон України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” від 26 січня 1993 р. № 2939-12 // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 13. - Ст. 110.
100. Закон України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” від 04 лютого 1994 р. № 3929-12 // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 23. - Ст. 161.
101. Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23 вересня 1994 р. № 185/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 40. - Ст. 364.
102. Закон України “Про внесення змін до деяких Декретів Кабінету Міністрів з питань валютного регулювання” від 3 червня 1997 р. № 295/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 29 – Ст. 189.
103. Закон України “Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності” від 23 грудня 1998 р. № 351-14 // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 5-6. - Ст. 44.
104. Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 7 грудня 2000 року № 2121-ІІІ // Законодавство України з валютного регулювання та валютного контролю: Зб. законів, уряд. та відом. нормат. док. з питань валют. регулювання і валют. контролю /Упоряд. М.І. Камлик. – К.: Атіка, 2005. – С. 31-88.
105. Митний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 11 липня 2002 р. № 92-04 // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 38-39. - Ст. 288.
106. Закон України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” від 28 листопада 2002 р. № 249-04 // Урядовий кур’єр. - 11 груд. - 2002 р. - № 231.
107. Закон України “Про внесення змін до деяких законів України з питань запобігання використанню банків та інших фінансових установ з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом” від 6 лютого 2003 р. № 485-04 // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 14. - Ст. 104.
108. Закон України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” від 5 червня 2003 року № 906-IV // Законодавство України з валютного регулювання та валютного контролю: Зб. законів, уряд. та відом. нормат. док. з питань валют. регулювання і валют. контролю /Упоряд. М.І. Камлик. – К.: Атіка, 2005. – С.120-144.
109. Закон України “Про внесення змін до Конституції України” від 12 грудня 2004 р. № 2222-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. - № 2.- Ст. 44.
110. Указ Президента України “Про додаткові заходи щодо вдосконалення валютного регулювання” від 2 листопада 1993 р. № 502/93 // Урядовий кур’єр. – 9 листоп. - 1993 р. - № 163.
111. Указ Президента України “Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами” від 18 червня 1994 р. № 319/94 // Урядовий кур’єр. – 23 черв. - 1994 р. - № 96-97.
112. Указ Президента України “Про вдосконалення валютного регулювання” від 22 серпня 1994 р. № 457/94 // Урядовий кур’єр. – 27 серп. - 1994 р. - № 132.
113. Указ Президента України “Про заходи щодо вдосконалення кон’юнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності” від 10 лютого 1996 р. № 124/96 // Урядовий кур’єр. – 13 лют. - 1996 р. - № 29.
114. Указ Президента України “Про грошову реформу в Україні” від 25 серпня 1996 р. № 762/96 // Урядовий кур’єр. – 29 серп. - 1996 р. - № 161-162.
115. Указ Президента України “Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства” від 27 червня 1999 р. № 734/99 // Урядовий кур’єр. – 1 лип. - 1999 р. - № 120-121.
116. Указ Президента України “Про запровадження режиму жорсткого обмеження бюджетних видатків та інших державних витрат, заходи щодо забезпечення надходження доходів до бюджету і запобігання фінансовій кризі” від 21 січня 1998 р. № 41/98 // Урядовий кур’єр. – 27 січ. - 1998 р. - № 17.
117. Декрет Кабінету Міністрів України “Про режим валютних рахунків громадян в уповноважених банках України” від 2 грудня 1992 р. № 2-92 // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 2. - Ст. 14.
118. Декрет Кабінету Міністрів України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 19 лютого 1993 р. № 17-93 // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 17. - Ст. 186.
119. Декрет Кабінету Міністрів України “Про тимчасовий порядок використання надходжень в іноземній валюті” від 19 лютого 1993 р. № 16-93 // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 17. - Ст. 185.
120. Постанова Кабінету Міністрів України та Національного банку України “Про реалізацію Указу Президента України від 2 листопада 1993 р. “Про додаткові заходи щодо вдосконалення валютного регулювання” від 26 листопада 1993 р. № 962 // Урядовий кур’єр. – 30 листоп. - 1993 р. - № 172.
121. Постанова Кабінету Міністрів України та Національного банку України “Про заходи щодо забезпечення контролю за зовнішньоекономічною діяльністю та валютного контролю” від 26 грудня 1995 року № 1044 // Законодавство України з валютного регулювання та валютного контролю: Зб. законів, уряд. та відом. нормат. док. з питань валют. регулювання і валют. контролю /Упоряд. М.І. Камлик. – К.: Атіка, 2005. – С.199-204.
122. Постанова Кабінету Міністрів України та Національного банку України “Про посилення контролю за проведенням розрахунків резидентів та нерезидентів за зовнішньоекономічними операціями” від 12 грудня 1998 р. № 1968 // Урядовий кур’єр. – 17 груд. - 1998 р. - № 242-243.
123. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів” від 19 квітня 1999 р. № 632 // Урядовий кур’єр. – 29 квіт. - 1999 р. - № 79-80.
124. Постанова Кабінету Міністрів України та Національного банку України “Про сорок рекомендацій групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF)” від 28 серпня 2001 р. № 1124 (з Додатком “Сорок рекомендацій групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF)”) // Урядовий кур’єр. – 1 верес. - 2001 р. - № 157.
125. Постанова Кабінету Міністрів України “Про з