ПРАВОВІ ОСНОВИ ЗДІЙСНЕННЯ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

brief description

ЗМІСТ
ВСТУП...........................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ ОГАНАМИ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ.................................................................................................10
1.1. Поняття контрольної функції органів державної
податкової служби України........................................................................................10
1.2. Місце контрольної функції серед інших функцій............................................35
1.3. Об’єкт та предмет фінансового контролю органів
державної податкової служби України......................................................................57
Висновки до розділу....................................................................................................76
РОЗДІЛ 2
ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ
СЛУЖБИ УКРАЇНИ У СФЕРІ КОНТРОЛЮ......................................................81
2.1. Завдання органів державної податкової служби у сфері контролю.................81
2.2. Права та обов’язки органів державної податкової служби при
здійсненні контрольних дій........................................................................................97
2.3. Відповідальність органів державної податкової служби ...............................119
Висновки до розділу..................................................................................................137
РОЗДІЛ 3
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ
ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОЇ
ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ..................................................................141
3.1. Правові форми фінансового контролю державної податкової служби.........141
3.2. Методи фінансового контролю, що використовуються
органами державної податкової служби..................................................................162
Висновки до розділу..................................................................................................176
ВИСНОВКИ..............................................................................................................179
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................................189
ДОДАТКИ.................................................................................................................231
ВСТУП

Актуальність теми. У державному регулюванні розвитку економіки провідне місце належить фінансовій політиці держави, умовою реалізації якої виступає державний фінансовий контроль. Подальший розвиток в Україні демократичних тенденцій, здійснення правової та економічної реформ вимагають оптимізації контрольних механізмів.
В умовах проблематичності наповнення бюджетів та державних цільових фондів і, зважаючи на те, що дохідна частина бюджету майже на 70 % склада¬єть¬ся з податкових надходжень, особливо гостро постає питання контролю за справ¬лянням податків. Провідна роль у вирішенні даної проблеми відводиться саме державній податковій службі, головним завданням якої є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, пра-вильністю нараху¬вання, повнотою та своєчасністю сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).
Актуальність дисертаційного дослідження обумовлюється тими обста-винами, що в Україні організація і здійснення фінансового контролю орга¬-нами державної податкової служби України (далі – органи ДПС України) перебуває ще на стадії становлення. Потре¬бує удос¬кналення організа¬цій¬но-правове забез¬печення структурної і функціо¬нальної по¬будови органів ДПС України, а отже і уточнення визначень ряду базових понять, пов’язаних з виконанням ними конт¬рольної функції.
На сьогоднішній день практика діяльності органів ДПС вказує на необ-хід¬ність вивчення сутності, змісту контролю, розгляду механізму його проведення.
Актуальність проблем, що розглядаються в дисертації, визначається і зрос¬танням вимог до органів ДПС України, у діяльності яких значне місце посідає контрольна функція.
Для вітчизняної правової науки розробка питань здійснення фінансового контролю органами ДПС України є новим напрямом наукового пошуку. Дана проблема лише фрагментарно висвітлювалась у публікаціях як юристів, так і економістів, а також практиків.
Проблемі контролю у його різних аспектах присвячували свої дослід-жен¬ня В.Б. Авер’янов, С.С. Алексєєва, О.Ф. Андрійко, В.Г. Афанасьєв, М.Ф. База¬сь, М.Т. Білуха, І.Л. Бачило, І.А. Бєлобжецький, О.В. Бризгалін, В.В. Бурцев, Е.О. Вознесенський, Л.К. Воронова, О.М. Горбунова, В.М. Горшенєв, О.Ю. Грачва, Г.М. Давидов, О.М. Дорогих, Н.І. Дорош, В.П. Завгородній, Н.Д. Еріашвілі, М.М. Каленський, Є.В. Калюга, М.В. Карасева, Ю.Ф. Кваша, М.П. Кучерявенко, І.І. Кучеров, Н.Р. Нижник, О.А. Ногіна, П.С. Пацурківський, Є.В. Поролло, М.М. Ровинський, Л.А. Савченко, І.Б. Стефанюк, М.С. Студеникіна, Б.Ф. Усач, І.П. Устинова, Н.І. Хімічева, С.Д. Ципкін, І.Б. Шахов, В.О. Шевчук, О.В. Шоріна, С.О. Шохін та інші.
Окремі питання контрольної діяльності органів державної податкової служби України були частково розглянуті у наукових працях О.Д. Василика, В.П. Завгороднього, В.А. Онищенка, О.П. Чернявського, А.О. Чугаєва та публі¬каціях інших авторів.
Поза увагою науковців залишилися питання об’єкта і предмета контролю органів ДПС України, форм та методів, що вони використовують, і які потребують наукового дослідження, детального висвітлення.
Зазначені обставини у своїй сукупності і вказують на потребу у проведенні дисертаційного дослідження, вибір теми якого зумовлюється наявністю супе¬реч¬ливих питань, недостатністю розробленості певних теоретичних положень та по¬тре¬бою вдосконалення діючого законодавства, що визначає правовий статус органів ДПС України.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям наукового дослідження пов’язаний з Концепцією розвитку законодавства України на 1997–2005 рр., розробленою авторським колективом Інституту зако¬но¬давства Верховної Ради України, у статті 45 якої зазначено, що „необхідно вирі¬шити проблему законодавчого забезпечення фінансового контролю” та Програ¬мою модернізації державної податкової служби України і є складовою части¬ною наукових планів Національної академії державної податкової служби Украї¬ни. Робота виконана у рамках теми науково-дослідної роботи кафедри фінансового права академії (номер державної реєстрації 0102U000477), де автор є одним із виконавців, її тема затверджена Вченою радою Академії держаної податкової служби України 01 липня 2003 року (протокол № 11). Проведене нау¬ко¬ве дослідження пов’язане також з науково-дослідною темою „Організаційно-методичне та інформаційне забезпечення впровадження моніторингу діяльності органів ДПС України та їх працівників”, що виконується на замовлення Держав¬ної податкової адміністрації України Науково-дослідним центром з проблем оподаткування Національної академії ДПС України (номер державної реєстрації 0104U006030).
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у тому, щоб на основі врахування досягнень юридичної й економічної наук, аналізу законо¬давства України та практики його застосування, розкрити правові проблеми організації та здійснення фінансового контролю органами ДПС України, визначити місце їх контрольної функції серед інших функцій, сформулювати пропозиції щодо удосконалення національного законодавства.
Для досягнення цієї мети були визначені голов¬ні завдання дослідження:
– визначити сутність і призначення контрольної функції органів ДПС України, її місце серед інших функцій;
– дослідити об’єкт та предмет фінансового контролю органів ДПС;
– проаналізувати завдання податкових органів у сфері контролю, їх права, обов’язки при здійсненні контрольних дій та відповідальність;
– визначити шляхи підвищення ефективності здійснення контролю органами ДПС у сучасних умовах та фактори негативного впливу на нього;
– розробити науково обґрунтовану класифікацію форм і методів фінан¬сового контролю, що використовуються органами ДПС України;
– розробити рекомендації та пропозиції щодо удосконалення чинного законо¬давства.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі здійснення фінансового контролю органами ДПС України.
Предметом дослідження є теоретичні й методологічні проблеми право-вого регулювання організації та здійснення фінансового контролю органами ДПС України.
Методи дослідження. Основним методом пізнання об’єкта дослідження є системний, використання якого дало змогу здійснити аналіз контрольної функції органів ДПС у взаємозв’язку та взаємоузгодженості з іншими функціями. Теоре¬тико-методологічною основою дослідження стали також такі наукові методи: діалек¬тич¬ний, порівняльно-правовий, формально-догматичний (спеціально-юр謬дич¬¬¬ний), логіко-семантичний, системно-структурного аналізу. Кожен із на¬зва¬них методів використовувався не ізольовано, а у поєднанні з іншими. За допо¬могою формально-догматичного методу досліджувались зміст і сутність конт¬рольної функ¬ції органів ДПС, завдання, права та обов’язки податкових органів, здійс¬ню¬валବся зовнішня наукова обробка правового матеріалу. Метод системно-струк¬тур¬¬ного аналізу дозволив дослідити елементи фінан¬сового конт¬ролю органами ДПС України як складової частини державного контролю. Викрис¬тан¬ня діалек¬тич¬¬ного методу пізнання соціальних процесів дозволило врахувати всі взає¬мзв’я第ки явищ, що розглядаються, об’єктивно оцінити ефек¬тивність здійс¬нен¬¬ня фінансового контролю податковими органами. Уточнення та визначення осно⬬них понять проводилося за допомогою логіко-семантичного методу. Порів¬¬няль¬¬но-правовий метод застосовувався при аналізі законодавства зарубіжних країн.
Наукова новизна роботи. Дисертація є одним із перших в українській правовій літературі комплексним, узагальненим дослідженням правових проблем здійснення фінансового контролю органами ДПС України.
У роботі обґрунтовується ряд концептуальних понять, теоретичних положень і висновків, практичних рекомендацій щодо удосконалення здійснення фінансового контролю органами ДПС України.
Елементи новизни знайшли вираження у таких положеннях:
вперше:
– визначені загальні риси контролю, що здійснюється органами ДПС України, його ознаки та принципи;
– сформульовано визначення контрольної функції органів ДПС, розкрито її сутність та зазначено, що обсяг, зміст, ступінь використання та форми реалізації контрольної функції органів ДПС залежать насамперед від їх правового статусу. На сьогодні відсутнє нормативне закріплення механізму реалізації контрольної функції;
– сформульовано висновок, що, оскільки фактично органи державної податкової служби контролюють більше питань, ніж це обумовлено податковим законодавством у понятті „податковий контроль”, то помилково говорити про те, що контрольна діяльність органів ДПС України повністю охоплюється поняттям „податковий контроль”. Органи ДПС України відповідно до чинного законодавства здійснюють саме фінансовий контроль, що найбільш повно відображає суть їх діяльності;
уточнено:
– роль органів ДПС у реалізації фінансової політики держави;
– об’єкт і предмет фінансового контролю органів ДПС України;
– класифікацію форм та методів фінансового контролю, які ви¬корис-товують органи ДПС;
– правову характеристику повноважень органів ДПС у сфері контролю;
запропоновано:
– створити єдину базу даних податкових ризиків, що передбачає функ-ціонування системи постійного накопичення та аналізу діяльності платника податків, тобто постійний моніторинг, а також розробити автоматизовану систему відбору платників для проведення перевірок, яка повинна базуватися на використанні методики податкових ризиків;
– податкові правовідносини розділити на дві групи: пов’язані з встановленням і сплатою податків і ті, що виникають у зв’язку із здійсненням відповідними органами контролю за правильністю сплати податків;
– авторське визначення поняття „державна податкова служба України”;
у новому аспекті:
– висвітлено співвідношення контрольної функції органів ДПС з іншими функціями;
обґрунтовано:
– необхідність розмежування понять „стягнення податку” і „справляння податку”;
– положення, що перевірка є основною формою фінансового контролю, що застосовують органи ДПС України та визначено основні критерії для вибору її об’єкта;
– необхідність внесення ряду змін та доповнень до Законів України „Про державну податкову службу в Україні”, „Про банки і банківську діяльність”, проекту Податкового кодексу України.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що положення, висновки і пропозиції проведеного дослідження, викладені автором у конкретних рекомендаціях щодо покращання здійснення фінансового контролю органами ДПС України, створюють основу для його подальшого поглибленого теоретичного вивчення і можуть бути використані: при удосконаленні діючого законодавства та завершенні роботи над проектом Податкового кодексу України; у навчальному процесі під час викладання курсу „Фінансове право”; при оновленні спецкурсу „Правові основи здійснення фінансового контролю” та навчального посібника з даного спецкурсу; для забезпе¬чення координації управління контролюючими органами з метою ефективного здійснення контролю.
Результати дисертаційного дослідження були використані при проведенні семінарських, практичних занять з курсів „Правові основи здійснення фінан¬совго контролю”, „Фінансове право” для студентів юридичного факультету й факуль¬¬¬тету підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників по¬дат¬кової міліції, підготовці навчальних та робочих програм, планів семінарсь¬ких, практичних занять із зазначеного курсу та спецкурсу, а також лекційних матеріалів для працівників органів ДПС України – слухачів Центру підготовки, перепід¬готовки та підвищення кваліфікації кадрів для ДПС України Національ¬ної академії державної податкової служби України (акт впровадження від 12.05.2004 р. № 1409/01-12). Певні пропозиції дисертанта реалізовані Департаментом з питань адміністрування акцизного збору і контролю за вироб¬ництвом і обігом підакцизних товарів ДПА України (акт впровадження від 06.05.2004 р. №4408/21-5216) та ДПІ у м. Ірпені Київської області (акт 12.05.2004 р. № 5954/10/01).
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно. Ідеї і розробки, які містяться у статтях, що опубліковані у співавторстві, у дисертації не використовувались.
Апробація результатів дисертації. Дисертація виконана й обговорена на кафедрі фінансового права Національної академії державної податкової служби України. Окремі висновки та узагальнення дослідження доповідалися дисертантом на міжнародному науково-практичному семінарі „Проблеми нормативно-правового забезпечення бюджетно-податкової політики держави” (листопад, 2002, м. Ірпінь); на науково-практичних конференціях: „Розвиток податкових відносин та модернізація податкової служби України” (грудень, 2002, м. Ірпінь), „Бюджетно-податкова політика: теорія, практика, проблеми” (грудень, 2003, м. Ірпінь), на Перших Ірпінських науково-педагогічних читаннях (травень, 2003, м. Ірпінь); на міжнародних науково-практичних конференціях: „Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці” (травень, 2003, м. Ірпінь), „Фінансово-правова доктрина постсоціалстичної держави” (вересень, 2003, м. Чернівці), „Проблеми гармонізації законодавства країн СНД та Європейського союзу” (квітень, 2004, м. Ірпінь).
Публікації. За темою дисертації автором опубліковано 6 статей у фахових наукових виданнях. Окремі висновки, пропозиції викладено у 4 тезах доповідей, надру¬¬кованих за матеріалами конференцій. Підготовлено рекомендований Міністерст¬¬вом освіти і науки України навчальний посібник „Правове регу¬лю¬вання діяльності органів ДПС України”, де дисертанту належить другий розділ – „Податковий контроль в Україні” ( 2,5 авт. арк.).
Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, списку використаних джерел із 373 найменувань. Повний обсяг дисертації 232 сторінки. Обсяг основного тексту роботи 188 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ

Подальший розвиток в Україні демократичних тенденцій, здійснення правової та економічної реформ – усі ці суспільні процеси вимагають оптимізації контрольних механізмів. Аналіз наукових праць, що стосуються теми дослідження показав, що у центрі уваги вчених були тільки епізодичні питання. Поза увагою науковців залишилось комплексне дослідження організації та здійснення контролю органами державної податкової служби України, що потребує більш глибокого вивчення, детального висвітлення та обґрунтування. Удосконалення його правової форми є одним із напрямів підвищення ефективності і дієвості контролю. На сьогодні недостатньо розроблені теоретичні положення, відсутнє комплексне дослідження правових проблем здійснення контролю органами державної податкової служби України.
Державний фінансовий контроль спрямований на виявлення відхилень від прийнятих стандартів законності, доцільності та ефективності управління фінансовими ресурсами й іншою державною власністю, а за наявності таких відхилень – на своєчасне вжиття відповідних запобіжних засобів. Від ефективності контролю залежить економічне і не меншою мірою політичне благополуччя нації. Для підвищення ефективності контролю, що здійснюється органами ДПС, вважаємо за доцільне закріпити у законодавчому порядку його форми і методи проведення.
Аналіз нормативно-правових актів, наукової літератури свідчить про відсутність чітких критеріїв щодо основ класифікації фінансового контролю, його форм і методів взагалі, визначення форм і методів контролю органів ДПС зокрема.
Разом з тим, питання удосконалення контрольної функції органів державної податкової служби, узагальнення результатів контрольних дій з метою визначення шляхів підвищення їх ефективності поки що не знайшли належного відображення у законодавстві держави. Податкове законодавство перебуває у стадії формування.
Теоретичною та початковою методологічною основою для з’ясування сутності контрольної функції органів ДПС України, визначення її місця серед інших функцій податкових органів, об’єкта та предмета фінансового контролю органів ДПС сприяли праці вчених як економістів, так і юристів, які досліджували питання контролю. Вивчення різних поглядів вчених щодо понять „стягнення” та „справляння” податків, „фінансовий контроль”, „податковий контроль”, „предмет” та „об’єкт” контролю, дослідження контрольної функції та її місця серед інших функцій ДПС дозволяє зробити такі висновки:
1. У системі чинного законодавства України відсутнє єдине законодавче джерело, яке б чітко акумулювало і впорядковувало всі складові фінансового контролю, визначало розгорнутий механізм здійснення контрольної діяльності (функції, принципи, форми, методи контролю тощо). Нормативно-правові документи, що регулюють податкові відносини, мають ряд суттєвих неузгодженостей: неконкретність, нестабільність податкового законодавства та часті зміни окремих документів; відсутність достатніх правових гарантів для учасників податкових відносин.
2. Стислий огляд нормативно-правових актів, що регулюють діяльність податкових органів України, свідчить про наступне: їх перелік занадто великий, а самі акти досить складні, а у окремих випадках і суперечливі у практичному застосуванні; нормативно-правові акти не систематизовані в окрему галузь нормотворення; вони не завжди чітко та всеохоплююче описують норми права, що призводить до різного тлумачення їх положень та появи значної кількості підзаконних актів; недосконалість нормативно-правових актів призводить до частої їх зміни та прийняття численних доповнень.
3. Діяльність органів податкової служби України врегульована спеціальними нормативно-правовими актами. Умовно їх можна поділити на три основні групи:
– ті, що визначають правовий статус податкових органів та їх організаційну структуру;
– ті, що регулюють окремі напрями діяльності податкових органів;
– нормативні акти, що регулюють систему оплати праці працівників податкових органів та проходження служби в податкових органах.
4. Контрольна функція органів ДПС полягає у перевірці правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податків та інших обов’язкових платежів, виявленні та аналізі порушень, а також у забезпеченні удосконалення роботи державного органу. Контроль виступає формою зворотного зв’язку між суб’єктом і об’єктом і дає інформацію щодо результатів діяльності, має не лише фіксувати результати сплати чи не сплати податків, а й збирати інформацію для аналізу причин відхилення чи ухилення від сплати, слугує засобом удосконалення діяльності роботи апарату податкової служби. У процесі контрольної діяльності органів ДПС запобігаються і виявляються порушення, з’ясовуються причини порушень, вживаються заходи щодо їх попередження або ліквідації. Обсяг, зміст, ступінь використання та форми реалізації контрольної функції органів ДПС залежать насамперед від їх правового статусу. На сьогодні відсутнє нормативне забезпечення механізму реалізації контрольної функції.
5. Контрольна функція органів ДПС є головною і призначена для оцінки відповідності здійснення іншими функціями завдань, що стоять перед дер-жавною податковою службою. Функції реалізуються безупинно, взаємо¬діють між собою, складають органічне ціле.
6. Діяльності органів державної податкової служби притаманна: незалежність контролю за дотриманням законодавства про податки; чітка централізація системи податкових органів відповідно до вертикальної струк-тури підпорядкованості; єдність системи контролю щодо різних платників, регіонів, видів податків і зборів.
7. Чинне законодавство України не містить визначення „податкові правовідносини”. Різновидом фінансових правовідносин є податкові відносини, які можуть існувати лише у формі правових, відображаючи при цьому економічні відносини. На нашу думку, правовідносини можна розділити на дві групи: пов’язані з встановленням і сплатою податків і ті, що виникають у зв’язку із здійсненням відповідними органами контролю за правильністю сплати податків.
8. Оскільки фактично органи податкової служби контролюють більше питань, ніж обумовлено податковим законодавством у понятті „податковий контроль”, то, на нашу думку, помилково говорити про те, що контрольна діяльність органів ДПС України повністю охоплюється поняттям „податковий контроль”. Органи ДПС України відповідно до чинного законодавства здійснюють саме фінансовий контроль.
9. Необхідно законодавчо врегулювати порядок взаємоузгодженості податкового і бухгалтерського обліку, що дозволить бачити реальну картину фінансово-господарської діяльності підприємств. Потребує уточнення супро-відна інформація щодо складання декларації з податку на прибуток підприємств. Чіткість і простота в обліку сприятимуть покращанню контроль-ної діяльності органів ДПС.
10. Законодавством введено поняття „механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів), але зміст цього поняття чітко не розкрито. В інших нормативно-правових актах застосовується термін “стягнення”.
Поняття “стягнення” це більш вузьке, ніж поняття „справляння”, яке входить як складова частина до останнього. Стягнення податку має місце тоді, коли у встановленому законом порядку він не сплачується або сплачується неналежним чином, у неналежних розмірах. В юридичному розумінні справ-ляння – це виконання регулятивних норм, а стягнення – правоохоронних. Поняттю „справляння” відповідає обов’язковий характер внесення податків, а поняттю „стягнення” – примусовий.
11. Об’єкт фінансового контролю органів ДПС можна визначити як дію чи бездіяльність платників податків, що оцінюється з погляду законності додержання ними податкового законодавства, правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджетів, державних цільових фондів відповідних платежів, а також інша діяльність, під час якої реалізується їх контрольна функція.
12. Предметом фінансового контролю органів ДПС є документація, яка містить інформацію про діяльність відповідних суб’єктів щодо руху коштів, матеріальних цінностей.
13. Контроль, що здійснюється органами ДПС, має загальні риси: здійснюється з метою захисту інтересів держави спеціально визначеними органами державної виконавчої влади; має субординаційний характер; рішення про застосування відповідного різновиду контролю приймають компетентні посадові особи контролюючого органу; органи, що здійснюють контроль (їхні посадові особи), можуть застосовувати відповідні фінансові та інші санкції.
14. До основних ознак контролю органів ДПС відносять: його односторонній характер; обов’язковість; можливість застосування примусу; суворе дотримання законності; цілеспрямованість.
15. Тривала дискусія правників показала: по-перше, яким багато¬фактор-ним феноменом є відповідальність; по-друге, дозволила виявити різноманітні риси змісту різних видів юридичної відповідальності; по-третє, привела до ви-сновку про необхідність диференційованого підходу до відповідальності залеж¬но від сфери соціальних відносин і соціальної ролі суб'єктів відпо¬відаль-ності.
16. Відсутність чітких критеріїв щодо основ класифікації сприяє нечіткому викладенню питання співвідношення видів, форм і методів фінан-сового контролю взагалі і визначення форм, методів контролю органів ДПС зокрема. При класифікації фінансового контролю на форми варто виходити із співвідношення змісту і форми, як загальних категорій, що відображають взаємозв’язок двох сторін будь-якого предмета чи явища. Зміст є визначальною стороною предмета, а форма – спосіб його вираження і внутрішня організація, яка модифікується із зміною змісту; при поділі за методами – спосіб здійснення контрольних повноважень та джерело використовуваної інформації.
17. Доцільно виділити такі форми фінансового контролю органів ДПС:
– перевірка;
– облік платників податків;
– облік податків, зборів ( обов’язкових платежів).
18. Перевірка є основною формою контролю органів державної подат-кової служби України.
19. Основними критеріями для вибору об’єкта перевірки можуть бути:
– попередній аналіз наданої звітності, вивчення податкових декларацій; порівняння даних поточного та попередніх років;
– динаміка розвитку підприємства;
– питома вага податків і платежів даного підприємства на цій території у відповідний бюджет;
– аналіз показників дохідності, чистого прибутку тощо;
– аналіз матеріалів у засобах масової інформації про діяльність об’єкта;
– інформація банків про розрахунки об’єкта;
– звернення правоохоронних органів у встановленому порядку.
20. Формування інформаційних даних для проведення контролю повинно відповідати наступним основним вимогам: безперервність; систематизація; актуалізація; повнота; достовірність; автоматизація обробки даних.
21. Створення єдиної бази даних податкових ризиків передбачає функ-ціонування системи постійного накопичення та аналізу діяльності платника податків, тобто постійний моніторинг. Розробка автоматизованої системи відбору платників для проведення перевірок повинна базуватися на використанні методики податкових ризиків.
22. До методів фінансового контролю органів ДПС варто віднести наступні:
1) прямі методи: дослідження предметів і документів платника податку; огляд приміщення (території) і предметів; інвентаризація; експертиза; обстеження; контрольний обмір; інспекція; спостереження; метод балансових узгоджень; контрольний запуск продукції;
2) непрямі методи – метод економічного аналізу; метод розрахунку грошових надходжень; метод контролю витрат і доходів платника податків; розрахункові методи; отримання інформації про платника податків від третьої особи; метод розрахунку грошових надходжень; метод зворотного рахунку.
23. Необхідно забезпечити більш детальну правову базу щодо викорис-тання податковими органами непрямих методів контролю поряд з прямими стосовно всіх податкових платежів. А інформації, отриманій непрямими методами, надати офіційного статусу.
24. У держави відсутня офіційна позиція щодо фінансового контролю, здійснюваного органами ДПС, а основні питання, на наш погляд, повинні бути врегульовані на двох рівнях: у Конституції України та Законах України. З метою підвищення ефективності діяльності державної податкової служби України доцільно до Конституції внести відповідні зміни, чітко зазначивши, що „контроль за додержанням податкового законодавства України здійснює державна податкова служба”.
25. На сьогодні стаття 67 Конституції України реалізується частково. Чинне законодавство зобов’язує щорічно подавати декларації тільки тих громадян, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи та осіб, які отримують доходи поза межами основної роботи. Таким чином, ми можемо констатувати, що для виконання цієї норми необхідно прийняти відповідний закон.
26. Оскільки у законодавстві відсутнє визначення державної податкової служби як такої, пропонуємо викласти його у Законі України „Про державну податкову службу в Україні” у такій редакції: ДПС України – система спеціально створених органів державної виконавчої влади, які здійснюють контроль у сфері оподаткування у межах своєї компетенції з метою забезпечення фінансової безпеки держави.
27. У Законі України „Про державну податкову службу в Україні” варто чітко вказати на існування аналітичної функції щодо кожного рівня ДПС: у п. 14 статті 8 слід зазначити, що ДПА аналізує виконання бюджету за доходами, визначає причини відхилення від цих показників, прогнозує, обґрунтовує бюджетні завдання податкових надходжень. Відповідно у п. 7 статті 10 необхідно зазначити, що ДПІ оперативно аналізують надходження податків і зборів та причини їх відхилень від прогнозованих показників, прогнозують базу оподаткування і суми податкових надходжень у розрізі окремих податків і платників податків.
28. У Законі України „Про державну податкову службу в Україні” завдання органів ДПС не розмежовуються залежно від рівня органів, у той же час функції визначені щодо кожного рівня. Зважаючи на те, що функції формуються відповідно до завдань, можна зробити висновок, що відсутність у того чи іншого рівня податкового органу відповідної функції свідчить і про відсутність у нього завдання. Отже, доцільно було б щодо конкретного рівня визначити саме ті завдання, які властиві тільки йому.
29. Закон України „Про державну податкову службу в Україні” не містить статті, яка б чітко визначала принципи здійснення контролю органами ДПС. Пропонуємо викласти її у такій редакції: принципами контролю органів державної податкової служби України є: законність; публічність; обгрунтованість; системність; оперативність; незалежність фінансового контролю як невід’ємний атрибут демократії; достовірність фактичної інформації; ефективність; повноти охоплення контролем об’єктів.
30. Відсутність єдиного підходу до визначення того, кому надаються права і на кого покладаються обов’язки – на органи державної податкової служби чи їх посадових осіб – певною мірою призводить до невизначеності правового статусу податкових органів. Вважаємо, що у статті 13 Закону ”Про державну податкову службу в Україні” слід передбачити не обов’язки посадових осіб податкових органів, а обов’язки податкових органів.
31. У Законі України „Про банки та банківську діяльність” необхідно передбачити обов’язок Національного банку України та комерційних банків щодо надання інформації органам ДПС про великомасштабні операції своїх клієнтів.
32. Відповідно до п. 3 статті 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” органам державної податкової служби надано право обстежувати житло громадян, якщо воно використовується як юридична адреса, а також для отримання доходу. Наявність такого права суперечить ряду положень Конституції України, зокрема, що „кожному гарантується недото¬рканість житла”. На нашу думку, необхідно законодавчо чітко визначити умови проведення обстеження житла посадовими особами органів ДПС, тобто механізму реалізації зазначеного права.
33. Проект Податкового кодексу потребує удосконалення з метою забезпечення дотримання балансу прав і обов’язків учасників податкових відно¬син; закріплення переліку (остаточного) прав, обов’язків і відповідаль-ності платників податків та контролюючих органів; визначення відповідаль¬но-сті контролюючих органів та механізму забезпечення захисту прав платників.
33. У зв’язку з неузгодженістю між нормами Господарського, Цивільного кодексів України із Законом України „Про державну податкову службу в Україні” та іншими діючими законами неможливо дійти однозначного висновку щодо реалізації прав податкових органів зокрема:
– зупиняти операції на рахунках у банку платників податків;
– звертатися до суду з позовами про скасування державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності, з урахуванням вимог ч. 15 статті 58, статтей 242, 247 Господарського кодексу України;
– застосовувати штраф, передбачений статтею 242 Господарського кодексу України у разі порушення суб’єктами господарювання встановлених правил обліку або звітності щодо сплати податків;
– притягувати суб’єктів господарювання до відповідальності за не повідомлення податкових органів про відкриття або закриття рахунків відповідними суб’єктами в фінансових установах;
– застосовувати адміністративний арешт активів чи адміністративно-господарські санкції у разі відмови суб’єкта господарювання від проведення податковим органом документальної перевірки або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов’язані з отриманням інших об’єктів оподаткування;
– застосовувати адміністративно-господарської санкції, передбачені статтею 243 Господарського кодексу України.
Ці питання необхідно чітко визначити у проекті Податкового кодексу України.
34. На сьогодні законодавство не встановлює конкретних видів відповідальності за неправомірні дії чи бездіяльність податкових органів, а лише містить посилання на чинне законодавство України. Існує гостра проблема щодо систематизації законодавства в органах ДПС України стосовно питань відповідальності їх працівників. У Податковому кодексі України повинна бути норма, яка передбачала б: відповідальність податкових органів та їх посадових осіб за відмову у наданні платнику податків роз’яснень щодо застосування податкового законодавства; за відмову у вимозі про повернення суми зайво сплаченого податку; за збитки, нанесені платнику податків незаконними діями (бездіяльністю) податкових органів та їх посадовими особами; особисту відповідальність керівників податкових органів за стан профілактичної, виховної роботи в колективі та організацію непримиренної боротьби з будь-якими проявами корупції, хабарництва при реалізації функції контролю.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Характеристика
джерела Найменування
Монографії
(один, два або три автори ) 1. Аверьянов В.Б. Аппарат государственного управ¬-ления: содержание деятельности и организа¬ционной струк¬туры. – К., 1990. – 150 с.
2. Аверьянов В.Б. Организация аппарата госу-дарсвенного управления: структурно-фунцио¬наль-ный аспект. – К.: Наукова думка, 1985. – 146 с.
3. Авер’янов В.Б., Андрійко О.Ф. Виконавча влада і державний контроль.– Київ: Вища школа права при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 1999. – 48 с.
4. Александров Н.Г. Законность и правоотношения в советском обществе. – М.: Госюриздат, 1955. – 176 с.
5. Александров А.М., Вознесенский Э.А. Финан¬сы социализма: Учебное пособие для студентов вузов, обучающихся по специальности „Финансы и кредит”. – М.: Финансы, 1974. – 335 с.
6. Алексеев С.С. Общая теория права. – Т. 2. – М.: Юрид. литер., 1982. – 468 с.
7. Алексеев С.С. Проблемы теории права. – Т. 1. – Свердловск, 1972. – 396 с.
8. Алексеев С.С. Теория права. – 2-е изд.– М.: БЕК, 1994. – 224 с.
9. Алисов Е.А. Финансовое право Украины: Учебное пособие. – Х.: Фирма „Эспада”, 2000. – 288 с.
10. Андреев И.А. Финансовый контроль в СССР. – Казань: Казанский ун-т, 1974. – 197 с.

11. Анисимов А.А. Финансовый контроль в кବпи¬та¬лис-ти¬ческих странах. – М.: Финансы, 1966. – 99 с.
12. Атаманчук Г.В. Государственное управление (органи¬зационно-функциональные вопро¬сы). – М.: ОАО НПО “Экономика”, 2000. – 302 с.
13. Афанасьев В.Г. Научное управление. – М., 1968.– 236 с.
14. Афанасьев В.Г. Научное управление обществом (опыт системного исследования). – Изд. 2-е, доп. – М.: Политиздат, 1973. – 390 с.
15. Афанасьев В.Г. Системность и общество. – М.: Наука, 1980. – 346 с.
16. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси: Навчальний посібник / За заг. ред. В.Д. Базилевича– К.: Атіка, 2002. – 368 с.
17. Бандур С.І., Заєць Т.А., Терон І.В. Сучасна регіо-нальна соціально-екеномічна політика держави: теорія, методологія, практика. – К.: РВПС України НАН України, 2002. – 250 с.
18. Бахрах Д.Н. Административное право России: Учебник для вузов. – М.: Издательство НОРМА, 2000. – 640 с.
19. Бачило И.Л. Организация советского госу¬дарст¬¬-венного управления: Правовые проблемы / Отв. ред. Б.М. Лазарев. – М.: Наука, 1984. – 237 с.
20. Бачило И.Л. Функции органов управления. – М.: Юрид. лит., 1976. – 198 с.

21. Белобжецкий И.А. Финансовый контроль и новый хозяйственный механизм. – М.: Финансы и статистика, 1989. – 256 с.
22. Бельский К.С. Финансовое право: Наука. История. Библиография. – М.: Юрист, 1994. – 208 с.
23. Білоус В.Т., Ніколаєв В.П., Чугаєв А.О. Аналіз по-даткових надходжень: проблеми методології: Моно¬графія. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2003. – 232 с.
24. Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарсь¬кого конт¬ролю і аудиту. – К.: Вища школа, 1994. – 364 с.
25. Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського конт¬ролю. – К.: Манускрипт, ПП “Влади і Влада”, 1996. – 320 с.
26. Бобыр С.И. Контроль и ревизия хозяйственной дея¬-тельности промышленных предприятий. – М.: Высшая школа, 1975. – 392 с.
27. Братусь С.Н. Юридическая ответственность и закон¬ность: Очерк теории. – М.: Юрид. лит., 1976. – 215 c.
28. Бурцев В.В. Государственный финансовый конт-ро¬ль: методология и организация. – М.: Информацион¬но-внедренческий центр „Маркетинг”, 2000. – 392 с.
29. Бутынец Ф.Ф. Предмет и объекты контроля в сельс¬ко¬хозяйственных предприятиях. – К.: УСХА, 1976. – 108 с.
30. Вайнштейн Э.Г. Ревизия и контроль в банках. – М.: Высшая школа, 1974. – 336 с.
31. Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. – К.: НІОС, 2003. – 416 с.

32. Венедиктов В.С. Теоретические проблемы юриди-ческой ответственности в трудовом праве. – Х.: НПКФ “Консум”, 1995. – 136 с.
33. Винницкий Д.В. Субъекты налогового права. – М.: Издательство НОРМА, 2000. – 192 с.
34. Вознесенский Э.Ф. Финансовый контроль в СССР. – М.: Юридическая литература, 1973. – 134 с.
35. Воронова Л.К., Кучерявенко М.П. Финансовое пра¬во: Учебное пособие для студентов юридических вузов и факультетов. – Харьков: Легас, 2003. – 360 с.
36. Габричидзе Б.Н. Конституционный статус органов Со¬-ветского государства. – М.: Юрид. литер., 1982. – 184 с.
37. Гаврилюк А.О. Дія норм податкового права в часі, про¬сторі та за колом осіб. – Чернівці: Рута, 2002. – 392 с.
38. Гаращук В.М. Котроль та нагляд у державному управлінні. – Харків: Фоліо, 2002. – 176 с.
39. Гега П.Т. Правовий режим оподаткування в Украї-ні. – К.: Юрінком, 1997. – 144 с.
40. Годунов А.А. Социально-экономические про¬блемы управления социалистическим произ¬водст¬вом. – М.: Экономика, 1975. – 133 с.
41. Горшенев В.М., Шахов И.Б. Контроль как правовая форма деятельности. – М.: Юридическая литература, 1987. – 176 с.
42. Грачева Е.Ю. Проблемы правового регули¬рования государственного финансового контроля. – М.: Юриспруденция, 2000. – 192 с.
43. Грачева Е.Ю., Куфакова Н.А., Пепеляев С.Г. Финансо-вое право России: Учебник. – М.: ТЕИС, 1995. – 231 с.

44. Гуреев В.И. Российское налоговое право. – М.: Экономика, 1995. – 253 с.
45. Давидов Г.М. Аудит: Навч. посібник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2001. – 363 с.
46. Дадашев А.З., Черник Д.Г. Финансовая система Рос-сии: Учебное пособие. – М.: ИНФА-М, 1997. – 248 с.
47. Данілов О.Д., Фліссак Н.П. Податкова система та шляхи її реформування: Навч. посібник. – К.: Парла¬ментське вид-во, 2001.– 216 с.
48. Додин Е.В. Доказывание и доказательства в право-пр謬 ¬¬ме¬нительной деятельности органов советского гос󬬬дар¬ст¬¬венного управления. – К.: Вища школа, 1976. – 127 с.
49. Емельянов А.С. Финансовое право. – М.: Былина, 2002. – 368 с.
50. Эриашвили Н.Д. Финансовое право: Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ – ДАНА, Закон и право, 2000. – 606 с.
51. Евстигнеев Е.А. Основы налогообложения и нало-гового права: Учебное пособие. – М. ИНФРА – М., 2000. – 120 с.
52. Завгородний В.П. Налоги и налоговый контроль в Украине. – К.: Издательство „А.С.К.”, 2003. – 639 с.
53. Завгородний В.П., Савченко В.Я. Бухгалтерский учет, контроль и аудит в условиях рынка. – К.: Блиц-информ, 1995. – 829 с.
54. Зюнькін А.Г. Фінансове право: Опорний конспект лекцій. – 3-тє вид., доп. – К.: МАУП, 2003. – 160 с.
55. Иванова Г.А. Налоговое право: Конспект лекций. – СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2000. – 80 с.

56. Іванов Ю.Б. Альтернативні системи оподаткування: Мо¬нографія. – Харків: ХДЕУ – Торнадо, 2003. – 517 с.
57. Иоффе О.С. Ответственность по советскому граж-данскому праву. – Л.: Изд–во Ленинг. ун-та, 1955. – 311 с.
58. Иоффе О.С. Гражданское правоотношение / Избран¬ные труды по гражданскому праву. – М., 2000 – 653 с.
59. Ісаншина Г.Ю. Податковий менеджмент: Навч. посіб. – Київ: ЦУЛ, 2003. – 260 с.
60. Каленський М.М., Стефанюк І.Б. Контрольно-ре-візійна служба державного фінансового контролю під¬приємницької діяльності: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К.: Ін-т рег. досл. НАН України, 2001. – 203 с.
61. Кальман М.С. Теорія держави: Навч. посібник. – Тер¬нопіль, 1997. – 234 с.
62. Карасева М.В. Финансовое право. Общая часть. – М., 1999. – 256 с.
63. Карасева М.В. Финансовое правоотношение. – Воронеж: Издательство Воронежского государст-венного университета, 1997. – 304 с.
64. Каринский С.С. Материальная ответственность ра-бо¬чих и служащих по советскому трудовому праву. – М.: Госюриздат, 1955. – 243 с.
65. Касьяненко М.М., Гринюк М.В., Цимбал П.В. Орга¬нізація роботи та управління органами дер-жавної податкової служби України: Навчальний посібник. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. – 229 с.

66. Коваль Д.А. Адміністративне право: Курс лекцій. – К., 1998. – 206 с.
67. Козырин А.Н. Налоговое право зарубежных стран: вопросы теории и практики. – М.: Манускрипт, 1993. – 112 с.
68. Козлов Ю.М. Административное право. Общая и Особенная части: Учебник для юрид. ин-тов и фак. / Под ред. проф., д-ра юрид. наук Ю.М. Козлова. – М.: Юрид. литер., 1968. – 575 с.
69. Комаров С.А. Общая теория государства и права: курс лекций. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Манускрипт, 1996. – 312 с.
70. Комарова Т.Л. Органы налоговой службы в меха-низме российского государства: Учебное пособие. – СПб.: Изд. Юридического института, 2000. – 148 с.
71. Корнієнко М.І. Правове становище відділів і управлінь виконавчих комітетів місцевих рад. – К.: Наукова думка, 1973. – 144 с.
72. Котюк В.О. Основи держави і права: Навч. посіб. – К., 1998. – 320 с.
73. Кочерин Е.А. Контроль в системе управления социалистическим производством. Вопросы теории и практики. – М.: Экономика, 1982. – 214 с.
74. Кочерин Е.А. Основы государственного и управ-ленческого контроля. – М.: Информационно-изда-тель¬с¬кий дом „Филинъ”, 2000. – 384 с.
75. Крамаровский Л.М. Ревизия и контроль. – М.: Финансы, 1976. – 208 с.

76. Кримінальне право України: Особлива частина / За редакцією професорів М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 494 с.
77. Кучеров И.И., Судаков О.Ю., Орешкин И.А. Нало¬говый контроль и ответственность за нару-шения законодательства о налогах и сборах / Под. ред. И.И. Кучерова. – М.: АО “Центр Юр-Инфор”, 2001. – 256 с.
78. Кучерявенко Н.П. Налоговое право: Учебник. – 2-е изд., перер. и доп. – Харьков: Консум, 1998. – 448 с.
79. Кучерявенко Н.П. Налоговое право: Учебник. – Харьков: Легас, 2001. – 584 с.
80. Кушнарьова Т.Е., Кучерявенко М.П. Система подат¬ко¬вих органів України. – Харків: Торсінг, 2000. – 240 с.
81. Лазарєв Б.М. Государственное управление на этапе перестройки. – М.: Юридическая литература, 1998. – 320 с.
82. Лазарев Б.М. Компетенция органов управления. – М.: Юрид. литер., 1972. – 280 с.
83. Лазарев В.В. Общая теория права и государства. – М.: БЕК, 1994. – 367 с.
84. Лейст О.Э. Санкции и ответственность по советс-кому праву (теоретические проблемы). – М.: Изд-во МГУ, 1981. – 240 с.
85. Луніна І.О. Державні фінанси України у перехідний період. – Х.: Форт, 2000. – 296 с.
86. Львов Д. Курс финансового права. – Казань, 1887. – 520 с.
87. Малеин Н.С. Кредитно-расчетные право-отношения и финансовый контроль. – М.: Наука, 1964. – 152 с.

88. Малов В.Г. Материальная ответственность лиц ря-д¬вого и начальствующего состава органов внут-рен¬них дел. – М.: Академия МВД СССР, 1973. – 32 с.
89. Мельник П.В. Розвиток податкової системи в перехідній економіці. – Ірпінь: Академія державної податкової служби України, 2001. – 362 с.
90. Милас Ф. Статистические методы. – М.: Изд. АНСССР, 1958. – 148 с.
91. Митрофанов В.М. Контроль и ревизия хозяйст¬вен-ной деятельности предприятий. – М.: Финансы, 1971. – 280 с.
92. Мицкевич А.В. Субъекты советского права. – М.: Горюриздат, 1962. – 213 с.
93. Молдован В.В., Мелащенко В.Ф. Конституційне пра¬во: Опорні конспекти: Словник-довідник. – К.: Юмана, 1996. – 272 с.
94. Николаев В.В. Советское социалистическое госу-дарство. – М.: Наука, 1968. – 518 с.
95. Ногина О.А. Налоговый контроль: вопросы теории. – СПб.: Питер, 2002. – 160 с.
96. Оболенський О.Ю. Державна служба: Навч. по-сібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 344 с.
97. Озеров И.Х. Основы финансовой науки. – М., 1905. – 364 с.
98. Озеров И.Х. Основы финансовой науки. – Вып. 1: Учение об обыкновенных доходах. – Изд. 3-е. – М., 1909. – 364 с.
99. Онищенко В.А. Податковий контроль (основи організації). – К.: Ред. журн. “Вісник податкової служби України”, 2002. – 432 с.

100. Орлюк О.П. Фінансове право: Навчальний посіб-ник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 528 с.
101. Оснвин В.С. Основы науки социального управ-ления. – Ворнеж, 1971. – 260 с.
102. Павлюк К.В. Фінансові ресурси держави. – Київ: НІОС, 1998. – 174 с.
103. Панасюк Б.Я. Прогнозування та регулювання розвитку економіки. – К.: Поліграфкнига, 1998. – 303 с.
104. Пацурківський П.С. Правові засади фінансової діяльності держави: проблеми методології. – Чернівці: ЧДУ, 1997. – 244 с.
105. Пацурківський П.С. Проблеми теорії фінансового права. – Чернівці: ЧДУ, 1998. – 276 с.
106. Полторадня В.А. Ревизия и контроль хозяйствен-ной деятельности сельскохозяйственных пред¬прия-тий. – К.: Изд-во Киев. ун-та, 1967. – 267 с.
107. Полюхович В.І. Державна податкова служба в Україні: організація і діяльність; Тельков С.О. Коментар до Закону України “Про державну подат-кову службу в Україні” // Бюлетень законо¬давства і юридичної практики України. – 1999. – № 3. – 320 с.
108. Понтович Э.Э. Казна и контроль. Государственно-правовая характеристика финансового контроля. – М., 1927. – 400 с.
109. Попов Г.Х. Проблемы теории управления. – 2-е изд., доп. и перераб. – М.: Экономика, 1974. – 419 с.
110. Попович В.М. Економіко-кримінологічна теорія де¬ті¬нізації економіки: Монографія. – Ірпінь: Акаде¬мі¬¬я державної податкової служби України, 2001. – 381 с.

111. Поролло Е.В. Налоговый контроль принципы и методы проведения. – Ростов н/Д: Экспертное бюро; М.: Гардарика, 1996. – 280 с.
112. Пронина В.С. Конституционный статус органов межотраслевого управления. – М.: Юрид. литер., 1981. – 119 с.
113. Процевский А.И. Предмет советского трудового права. – М.: Юрид литер., 1979. – 224 с.
114. Пушкарева В.М. История финансовой мысли и политика налогов: Учебное пособие. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 256 с.
115. Ровинский Е.А. Основные вопросы теории совет-с¬кго финансового права. – М.: Госюриздат, 1960. – 193 с.
116. Ровинский Н.Н. Финансовый контроль в СССР. – М.: Госфиниздат, 1947. – 242 с.
117. Родионова В.М., Шлейников В.И. Финансовый конт¬¬¬роль: Учебник. – М.: ИД ФБК-ПРЕСС, 2002. – 320 с.
118. Савин А.Ю. Финансовое право. – М.: Финста¬тин-форм, 1997. – 223 с.
119. Савченко Л.А. Правові проблеми фінансового конт¬ролю в Україні: Монографія. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. – 407 с.
120. Сало І.В. Фінансово-кредитна система України та п嬬𬬬¬спек¬тиви її розвитку. – К.: Наукова думка, 1995. – 178 с.
121. Самощенко И.С., Фарукшин М.Х. Ответст-венность по советскому законодательству. – М.: Юрид. лит., 1971.– 240 с.
122. Саркисов А.Р. Правовой механизм повышения эффеꬬтивности и качества труда рабочих и служа-щих. – М.: Изд-во МГУ, 1990. – 181 с.
123. Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учеб-ник. – Харьков: Консум, 2000. – 704 с.
124. Слав’юк Р.А. Фінанси підприємств: Навчаль¬ний посібник. – К.: ЦУЛ, 2002. – 460 с.
125. Соловьев Г.А. Экономический контроль в системе уп¬равления. – М.: Финансы и статистика, 1986. – 189 с.
126. Соловьев Г.А. Ревизия и контроль хозяйственной деятельности бюджетных учреждений. – М.: Финансы и статистика, 1983. – 176 с.
127. Сорокин В.Д. Метод правового регулирования. Теоретические проблемы. – М.: Юрид. литер., 1976. – 142 с.
128. Стависский П.Р. Проблемы материальной ответст¬венности в советском трудовом праве. – Киев–Одесса: Вища школа, 1982. – 183 с.
129. Струмилин С.Г. Статистика и экономика. – М.: Наука, 1979. – 490 с.
130. Студеникина М.С. Государственный контроль в сфере управления (проблемы надведомственного контроля). – М., 1974. – 159 с.
131. Тимко Й.П. Аудит в Україні: становлення і організація. – Ужгород, 1996. – 144 с.
132. Усач Б.Ф. Контроль і ревізія: Підручник. – 4-те вид. стер. – К.: Знання-Прес, 2002. – 253 с.
133. Федорович С. Как собираются и на что рас-ходуются народные деньги. – М.: Молот, 1905. – 16 с.
134. Фомина О.А. Источники налогового права зарубежных стран. – М., 1996. – С. 63–65.
135. Хаймович М.И. Налогоплательщик и контроли-рую¬¬щие органы. – М.: Издательство РИОР, 2003. – 48 с.

136. Халфина Р.О. Общее учение о право¬отношении. – М., 1974. – 351 с.
137. Химичева Н.И. Субъекты советского бюджетного права. – Саратов, 1979. – 336 с.
138. Царьова Л.К. Організаційно-правові основи фінан¬сового контролю в Україні: Навчально-методич¬ний посібник. – Одеса: Юрид. літ., 1999. – 79 с.
139. Цимбал П.В., Мілевський О.П., Касьяненко Л.М. Правове регулювання діяльності органів ДПС Украї¬ни. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2003. – 399 с.
140. Цыпкин С.Д. Правовое регулирование налоговых отношений в СССР. – М., 1955. – 252 с.
141. Цыпкин С.Д. Финансово-правовые институты, их роль в совершенствовании финансовой деятельности С¬¬вет¬с¬кого государства. – М.: Изд-во МГУ, 1983. – 79 с.
142. Чугунов А.И. Становление и развитие социалис-тического контроля. – М.: Знание, 1974. – 64 с.
143. Шевчук В.О. Контроль господарських систем у суспільстві з перехідною економікою (проблеми тео¬рії, організації, методології). – К.: Київський дер¬жа⬬ни¬й торговельно-економічний університет, 1998. – 371 c.
144. Шеметов В.Н. Развитие социалистического контроля. – Свердловск: Изд-во Уральского ун-та, 1988. – 264 с.
145. Шорина Е.В. Контроль за деятельностью органов государственного управления в СССР. – М.: Наука, 1981.– 301 с.
146. Шохин С.О., Воронина Л.И. Бюджетно-финансо-вый конт¬¬роль и аудит. Теория и практика приме¬не-ния в Рос¬сии: Научно-методическое пособие. – М., 1997. – 240 с.

147. Шохин С.О. Проблемы и перспективы развития финансового контроля в Российской Федерации. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 350 с.
148. Щербанюк О.В. Громадянин як суб’єкт податкових відносин. – Чернівці: Рута, 2000. – 280 с.
149. Ющик О.І. Правова реформа: загальне понят¬тя, про¬блеми здійснення в Україні. – К.: Дія, 1997. – 186 с.
150. Янжул И.И. Основные начала финансовой науки. Уч嬬¬ние о государственных расходах. – СПб., 1904. – 406 с.
151. Ярошенко Ф.О., Павленко В.Л. Історія податків та оподаткування в Україні: Навчальний посібник. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2002. – 240 с.
152. Ярошенко Ф.О. Трансформація державної подат-кової служби України: Монографія. – Ірпінь: Націо¬нальна академія ДПС України, 2003. – 368 с.
153. Яснопольский Л. Государственные доходы и рас-ходы. – М.: Народное право, 1907. – 39 с.

Монографії п’ять і більше авторів 154. Адміністративне право України: Підручник для юрид. вузів і факультетів / Ю.П. Битяк, В.В. Богуцький, В.М. Гаращук та ін. / За заг. ред. Ю.П. Битяка. – Харків: Право, 2000. – 520 с.
155. Бутинець Ф.Ф., Бардаш С.В., Малюга Н.В., Пет-ренко Н.І., Контроль і ревізія. Вид. 2-е, доп. і пере-роб. Підручник для студентів вузів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”. – Житомир: ЖГП, 2000. – 512 с.

156. Внутрішньовідомчий фінансовий контроль / Під ред. К.К. Якуненка. – К.: Техніка, 1975. – 255 с.
157. Германчук П.К., Стефанюк І.Б., Рубан Н.І., Алек-сан¬¬дров В.Т., Назарчук О.І. Державний фінансовий кон¬т¬роль: ревізія та аудит. – К.: НВП „АВТ”, 2004. – 424 с.
158. Государственный и общественный контроль в СССР / Под ред. В.И. Туровцева. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Наука, 1970. – 335 с.
159. Державне управління: теорія і практика / За заг. ред. док. юрид. наук, проф. В.Б. Авер’янова.