ПРАВОВІ СТИМУЛИ: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ТА МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ

brief description

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

Луценко Ігор Миколайович

УДК 340.13 + 331.97

ПРАВОВІ СТИМУЛИ: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ТА
МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ

12.00.01 – теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових учень

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник
Калюжний Ростислав Андрійович,
доктор юридичних наук, професор

Київ – 2009

ЗМІСТ

ВСТУП............................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. ПРАВОВИЙ СТИМУЛ ЯК ЗАСІБ ПРАВОВОГО СТИМУЛЮВАННЯ..............................................................................................11
1.1. Поняття правового стимулу...................................................................11
1.2. Класифікація правових стимулів...........................................................36
Висновки до розділу 1....................................................................................54
РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВОВОГО СТИМУЛЮВАННЯ....................................................................59
2.1. Поняття та риси правового стимулювання...........................................59
2.2. Мета, принципи та функції правового стимулювання........................80
2.3. Теоретико-правова характеристика видів правового стимулювання...........................................................................................................99
Висновки до розділу 2...................................................................................125
РОЗДІЛ 3. МЕХАНІЗМ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРАВОВОГО СТИМУЛЮВАННЯ..............................................................................................130
3.1. Механізм правового стимулювання: поняття та складові елементи....................................................................................................................130
3.2. Ефективність правового стимулювання................................................147
Висновки до розділу 3....................................................................................175
ВИСНОВКИ...................................................................................................178
ДОДАТКИ......................................................................................................184
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..................................................201

ВСТУП

Актуальність теми. Розбудова України як соціальної правової держави, в якій людина, її права і свободи визнаються найвищою соціальною цінністю, зумовлює необхідність пошуку нових ефективних важелів впливу на поведінку особи. Це передбачає відхід від радянських адміністративно-каральних засобів та вироблення нових правових засобів впливу на свідомість особи з метою формування її правомірної поведінки, активізації її діяльності в рамках закону. Адже за нинішніх умов саме соціально корисна активність особи стає важливим фактором прогресу на усіх напрямах громадського життя. Встановлюючи режим, який сприяє вибору особою активної правомірної поведінки, держава у своїй діяльності все частіше звертається до інструментів правового стимулювання. Поряд з традиційними обмежувальними та виховними засобами впливу на свідомість особи на державному рівні ширше стали використовуватись різні види правових стимулів (пільги, доплати, премії, підвищення у наступний чин або призначення на вищу посаду, похвала тощо), які позитивно впливають на мотивацію поведінки індивіда. Саме з допомогою таких засобів правового стимулювання суспільство може зацікавлювати особу, спонукати її до різнобічного особистого розвитку, до творчого використання її здібностей в інтересах інших осіб та держави в цілому. Адже будь-яка діяльність виявляється ефективнішою і дає ліпші результати, якщо особистість має потужні, яскраві, глибокі мотиви, що викликають бажання діяти активно, з повною віддачею.
Актуальність правового стимулювання пояснюється тим, що використання адекватних людській природі стимулів діяльності та відсутність жорсткого контролю надають особі свободу ініціативи й творчої активності. Механізм правового стимулювання фактично є своєрідним формуючим стимулятором позитивної поведінки індивіда. Створення режиму, який сприяє вибору соціально-активної правомірної поведінки, підвищує ефективність суспільних процесів, що відбуваються в державі. З огляду на це можна стверджувати, що здебільшого саме правове стимулювання, а не покарання, стає мотивом бажаної поведінки особи, викликає її зацікавленість, позитивно впливає на її волю та свідомість.
Усе це створює необхідність активізації та втілення у практику нових засобів впливу на існуючі суспільні процеси, проведення поглибленого аналізу природи правового стимулювання, видів правових стимулів, їх створення та розвиток, включаючи механізм правового стимулювання.
На науковому рівні питання стимулів та стимулювання вчені порушували ще в XIX-XX століттях. Свідченням цього є праці С.С. Алексєєва, Г. В. Атаманчука, В.Д. Бабкіна, В.М. Ведяхіна, М.В. Гудімова, В.Й. Гоймана, В.В. Копєйчикова, В.В. Лазарєва, В.С. Нерсесянца, Л.І. Петражицького, П.М. Рабіновича, Ю.А. Тихомирова, Ю.В. Тихонравова, І.М. Попової, Ф.Н. Щербака, Л.С. Явича та інших.
У процесі підготовки дисертаційного дослідження було використано також праці сучасних українських і зарубіжних науковців, зокрема: В.Б. Авер’янова, С.В. Венедіктова, О.Ф. Гіди, Н.А. Гущиної, М.О. Дей, М.І. Карліна, О.Н. Кисельова, І.Я. Лико, О.М. Лєбєдєвої, А. Маслоу, В.В. Ниркова, В.Н. Протасова, В.Д. Сущенка, О.В. Чумаченко.
На процес проведеного нами дослідження значно вплинули праці таких відомих правознавців, як: Ю.А. Вєдєрніков, М.С. Кельман, А.М. Колодій, С.Л. Лисенков, Л.А. Луць, О.В. Малько, Н.І. Матузов, М.Н. Марченко, В.М. Марчук, С.В. Мірошник, О.Г. Мурашин, Л.В. Ніколаєва, О.Ф. Скакун, О.Д. Тихомиров, М.В. Цвік.
Водночас слід зазначити, що детального наукового дослідження правового стимулювання, його основних рис, видів, принципів і функцій у рамках теорії держави та права ще не зроблено, в існуючих наукових працях це питання досліджувалось фрагментарно або в межах суто визначеної іншої галузі. Крім того, наукова й практична значущість цього дисертаційного дослідження випливає також з доцільності систематизації правових стимулів, необхідності розроблення механізму правового стимулювання та забезпечення ефективності впливу правових стимулів на свідомість особи з метою мотивації правомірної поведінки.
Вищевикладене й зумовило в цілому актуальність теми дослідження, її наукову новизну та структуру роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Київського національного університету внутрішніх справ (протокол від 24 листопада 2007 року № 11). Дисертаційна робота відповідає тематиці Пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004 - 2009 років, затверджених Наказом МВС України від 5 липня 2004 року № 755, Основним напрямкам наукових досліджень та річних планів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Київського національного університету внутрішніх справ.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є всебічний аналіз, розкриття сутності та особливостей правового стимулювання як цілісного правового явища, здійснення його видової характеристики, визначення мети, функцій та принципів, формування дієвого механізму реалізації, а також з’ясування критеріїв ефективності застосування існуючих правових засобів та вироблення пропозицій щодо вдосконалення процесу правового стимулювання.
Мета дослідження зумовлює постановку і вирішення таких завдань:
- дослідити існуючі в науковій літературі підходи до розуміння правових стимулів та розкрити їхню сутність на підставі чого визначити актуальність, об’єкт та предмет власного дисертаційного дослідження;
- провести класифікацію правових стимулів, угрупувавши їх за найбільш важливими критеріями;
- з’ясувати поняття та визначити основні риси правового стимулювання, для формулювання власного розуміння цих категорій;
- охарактеризувати мету, принципи та функції правового стимулювання;
- здійснити видову характеристику правового стимулювання;
- висвітлити зміст поняття “механізм правового стимулювання” , визначити його структурні елементи;
- дослідити критерії ефективності правового стимулювання в сучасних умовах;
- виявити існуючі проблеми правового стимулювання та розробити пропозиції щодо вдосконалення механізму його реалізації.
Об’єкт дослідження суспільні відносини, які складаються в процесі використання правових стимулів.
Предмет дослідження теоретико-правові засади правового стимулювання та механізм його реалізації.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є філософські, загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. З урахуванням специфіки теми, мети і завдань досліджуваного предмета, зокрема, були використані такі методи: діалектичний метод пізнання, який розкриває поняття правового стимулювання як явища динамічного і такого, що перебуває у взаємозв’язку із правовою свідомістю та правовою культурою (підрозділи 1.1, 2.1); формально-логічні методи аналізу та синтезу, що дозволили виокремити складові елементи понять „правовий стимул”, „правове стимулювання”, „механізм правового стимулювання” та сформулювати їхні дефініції (підрозділи 2.1, 3.1); історичний метод використано при дослідження сутності правового стимулу та правового стимулювання (підрозділ 1.1); системно-структурний метод дозволив дослідити процес правового стимулювання та його механізм як системні явища, що складається із певних взаємопов’язаних між собою елементів (підрозділи 1.2, 2.3); спеціально-юридичний метод застосовувався при аналізі чинного законодавства та його застосування в процесі правового стимулювання (підрозділ 3.2); порівняльно-правовий метод дозволив розмежувати різноманітні поняття та явища, виявити їх особливі риси (наприклад, правовий стимул та правове стимулювання, правове регулювання та правовий вплив тощо) (підрозділ 2.1); соціологічний метод дозволив на основі проведеного анкетування з’ясувати точку зору працівників міліції на існуючі засоби правового стимулювання та визначити проблеми, що виникають при їх реалізації (підрозділ 3.2).
Емпіричну основу дослідження становлять опитування та анкетування працівників міліції (320 осіб) для з’ясування ефективності діючого в системі органів внутрішніх справ процесу правового стимулювання та дієвості правових засобів, які при цьому використовуються (розділ 2); законодавчі та інші нормативно-правові акти; матеріали енциклопедичного характеру; матеріали юридичної практики.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним з перших в українській юридичній науці комплексним загальнотеоретичним дослідженням сутності та особливостей процесу правового стимулювання.
У межах здійсненого дисертаційного дослідження одержано результати, які містять наукову новизну:
вперше:
– визначено основні ознаки механізму правового стимулювання і доведено доцільність їх виділення, зокрема, а також доведено, що цей механізм: є підсистемним утворенням механізму правового впливу; має системний характер; охоплює різні форми та напрями правового впливу; об’єднує правові засоби додаткового та основного значення; структурно складається із елементів суб’єктивної та об’єктивної сторін; з необхідністю передбачає наявність норми-стимулу; має динамічний характер; забезпечує задоволення потреб та інтересів особи; сприяє формуванню її правової культури;
– доведено, що серед існуючих у науковій літературі спеціально-юридичних функцій правового стимулювання, поряд з іншими, необхідно виокремити правостримуючу функцію, суть якої полягає в тому, що використання правового стимулу спонукає особу утриматися від протиправних дій, відмовитися від задоволення протиправних інтересів;
удосконалено:
– науково-теоретичні уявлення про такі види правового стимулювання як моральне, матеріальне, змішане, статусне, конституційно-правове, загальнодержавне тощо, виокремлення яких дозволяє скласти більш об’єктивне та комплексне бачення проблеми;
– поняття “правовий стимул”, що пропонується розуміти як закріплений в нормі права засіб правового впливу на поведінку особи, спрямований на спонукання її до суспільно корисного і соціально-активного правомірного діяння, яке має свідомо-вольовий характер, для задоволення потреб та інтересів, досягнення поставлених цілей;
– дефініцію “правове стимулювання”, що пропонується розглядати як тривалий процес впливу правових стимулів на потреби та інтереси особи, спрямований на активізацію її правомірної поведінки для досягнення поставлених цілей;
набули подальшого розвитку:
– класифікація правових стимулів, яку здійснено з використанням таких критеріїв: за характером наданого блага (у формі отримання додаткових благ або у формі звільнення чи пом’якшення юридичної відповідальності); за критерієм форми оприлюднення (усна або письмова форма);
– система знань про співвідношення категорій “правовий вплив”, “правове регулювання”, “правове стимулювання”, серед яких “правовий вплив” є найоб’ємнішим за обсягом поняттям. У свою чергу “правове регулювання”, як різновид правового впливу, досягає мети завдяки використанню правових стимулів. І навпаки, правове стимулювання може здійснюватися лише в межах правового регулювання, проте не може вважатися дієвим без урахування можливостей неправових форм впливу;
– положення щодо поняття та умов ефективності правового стимулювання у сфері діяльності міліції, до яких слід віднести відповідність правових стимулів потребам, інтересам та мотивам правового стимулювання, досконалість чинного законодавства, стан та результати правозастосовної практики, комплексний підхід при використанні правових стимулів, належний рівень правової свідомості суб’єктів стимулювання.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації висновки і пропозиції використані:
- у діяльності Конституційного Суду України (акт впровадження Конституційного Суду України від 16 липня 2009 р.);
- у навчальному процесі – при підготовці навчальних, лекцій та інших навчально-методичних матеріалів (акт впровадження Київського національного університету внутрішніх справ від 11 березня 2009 р., акт впровадження Чорноморського державного університету ім. Петра Могили від 22 квітня 2009 р.);
можуть бути використаними:
- в правотворчості – як матеріал для підготовки змін та доповнень до чинного законодавства у сфері правового стимулювання, зокрема, працівників міліції та інших категорій службовців;
- у науково-дослідній роботі – для подальшої розробки як загальнотеоретичних так і практичних проблем правового стимулювання, а також при розробці підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій;
- у правовиховній роботі – для правовиховної роботи серед різних верств населення, зокрема і працівників міліції, щодо підвищення їх правової культури та правової свідомості.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри теорії держави і права Київського національного університету внутрішніх справ, а також оприлюднені на: міжнародній науково-практичній конференції „Сучасний правопорядок: національний, інтеґративний та міжнародний виміри” (Одеса, 13-14 червня 2008р.); всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених „Осінні юридичні читання” (Харків, 12-13 листопада 2008р.); всеукраїнській науково-практичній конференції „Психологічне супроводження оперативно - розшукової діяльності” (Київ, 28 листопада 2008р.); другій всеукраїнській науково-теоретичній конференції „Філософські, методологічні та психологічні проблеми права” (Київ, 31 січня 2009р).
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертаційного дослідження відображені у шести статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України.

bibliography

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дисертаційного дослідження сформульовано найсуттєвіші висновки, спрямовані на розуміння та вдосконалення процесу правового стимулювання, серед яких основними є такі:
1. Основним елементом механізму правового стимулювання виступають: норми-стимули, правовідносини, акти застосування та реалізації (механізм правового регулювання). Додатковим, але невід’ємним елементом виступають правова свідомість та правова культура (формується під впливом інформаційної, соціальної та виховної форм правового впливу).
Механізм правового стимулювання – це динамічна підсистема механізму правового впливу, представлена сукупністю правових засобів, які у процесі взаємодії приводять цей механізм у дію, чим забезпечується задоволення потреб та інтересів суб’єктів стимулювання, досягається поставлена мета.
Серед ознак механізму правового стимулювання виділяємо такі: зазначений механізм є підсистемою механізму правового впливу та складним системним явищем; охоплює різні форми правового впливу; являє собою сукупність як основних, так і додаткових правових засобів; має складну структуру, яка включає елементи суб’єктивної та об’єктивної сторони, що нерозривно між собою взаємопов’язані; передбачає наявність норми-стимулу (позитивної чи негативної) як обов’язкового спеціального правового засобу; має динамічний характер; забезпечує задоволення потреб та інтересів особи; спрямований на формування правосвідомості та правової культури суб’єктів стимулювання та на досягнення поставленої мети.
2. В основу правового стимулювання покладені основні функції права: мотиваційна, гарантуюча, інформаційна, організаційна, оціночна, функція соціального контролю, прогностична, ідеологічна. До спеціально-юридичних функцій слід віднести: регулятивну й правостримуючу. Остання полягає в утриманні особи від небажаної протиправної поведінки. Серед існуючих у науковій літературі спеціально-юридичних функцій правового стимулювання виокремлено правостримуючу функцію, суть якої полягає в тому, що використання правового стимулу спонукає особу утриматися від протиправних дій, відмовитися від задоволення протиправних інтересів.
3. У процесі правового стимулювання справляється різносторонній правовий вплив у багатьох сферах суспільного життя. Це дає підстави для виокремлення видів правового стимулювання залежно від сутності потреб та інтересів особи, напряму її зацікавленості й відповідного виду правових засобів (правових стимулів), які застосовуються в процесі правового стимулювання. Серед основних видів слід виділити:
- матеріальне стимулювання – різновид правового стимулювання, який полягає у застосуванні матеріально-правових стимулів (грошових та негрошових) з метою задоволення матеріальних потреб та інтересів особи, в результаті чого досягаються бажані результати. У свою чергу, матеріальне стимулювання поділяється на: матеріально-грошове стимулювання та матеріально-негрошове стимулювання;
- моральне стимулювання – це вид правового стимулювання, який полягає у застосуванні морально-правових стимулів для задоволення моральних потреб та інтересів особи, в результаті чого досягаються бажані результати;
- змішане стимулювання – це вид правового стимулювання, який полягає у застосуванні матеріально-правових (матеріально-грошових та матеріально-негрошових) та морально-правових стимулів, спрямованих на задоволення різносторонніх потреб та інтересів особи для досягнення бажаної мети;
- статусне стимулювання – це вид правового стимулювання, який полягає у застосуванні статусних правових стимулів для задоволення статусних потреб та інтересів, в результаті чого досягається поставлена мета.
Водночас можна виділити й інші види правового стимулювання, зокрема, залежно: від сфери застосування – конституційно-правове стимулювання, адміністративно-правове стимулювання, цивільно-правове стимулювання і т.д.; від сфери застосування – міжнародно-правове стимулювання, загальнодержавне стимулювання, локальне стимулювання; від наслідків застосування - позитивне і негативне стимулювання тощо.
4. Приєднуючись до прихильників «інструментального підходу», розуміємо правовий стимул як закріплений у нормі права засіб правового впливу на поведінку особи, спрямований на спонукання її до суспільно корисного і соціально-активного правомірного діяння, що має свідомо-вольовий характер, для задоволення потреб та інтересів і досягнення поставлених цілей.
Правовий стимул – це не тільки внутрішній спонукальний фактор, елемент суб’єктивної сторони поведінки, але й зовнішній фактор, який закріплений в законодавстві, впливає на особу ззовні, створюючи при цьому умови для задоволення її потреб та інтересів.
Нормативно закріплений правовий стимул може виступати як позитивним (пільги, компенсації, винагороди, заохочення тощо), так і негативним (пом’якшення покарання, дострокове зняття раніше накладеного стягнення тощо) засобом впливу. Водночас негативні правові стимули не слід ототожнювати з засобами обмеження чи відповідальності в цілому.
До основних ознак правового стимулу слід віднести ті ознаки, які: спрямовані на задоволення потреб та інтересів; спонукають до активних дій, зацікавлюючи особу в досягненні стимулюючого результату; забезпечують мотивацію правомірної поведінки; дають можливість вибору варіанта правомірної поведінки; виступають як суб’єктивним (внутрішнім), так і об’єктивним (зовнішнім) фактором, який спонукає до дії і впливає на інтереси особи; можуть виражатися як у позитивних, так і в негативних правових засобах впливу; слугують ефективним засобом впливу на поведінку особи з боку інших осіб, суспільства, держави; інформують про наслідки правомірної поведінки.
5. Правове стимулювання – це тривалий процес правового впливу правових стимулів на потреби та інтереси особи, що спрямований на активізацію правомірної поведінки з метою досягнення поставлених цілей.
До основних ознак правового стимулювання, вважає здобувач, належать ознаки, які: являють собою тривалий процес впливу на суб’єкта; мають свідомо-організаційний характер; передбачають систему логічно-послідовних та взаємопов’язаних дій як з боку стимулюючого, так і з боку стимульованого суб’єкта; виходять з потреб та інтересів стимулюючого суб’єкта; обов’язково враховують потреби, інтереси та здібності стимульованого суб’єкта; забезпечують мотивацію правомірної поведінки; здійснюються із застосуванням стимулів, які виступають інструментами (засобами), за допомогою яких досягаються цілі стимулювання; охоплюють як об’єктивні, так і суб’єктивні фактори впливу на свідомість індивіда; базуються на добровільному виборі варіанта поведінки стимульованим суб’єктом; справляються не тільки у формі владно-юридичного впливу (правового регулювання), але охоплюють й інші неправові форми впливу - інформаційний, ідеологічний та соціальний; передбачають в остаточному результаті надання певного блага стимульованому суб’єкту.
Метою правового стимулювання є формування бажаної для стимулюючого суб’єкта правомірної поведінки стимульованого суб’єкта, в результаті чого досягаються відповідні результати, задовольняються як власні, так і суспільні потреби та інтереси. Таке розуміння мети вказує на її персоніфікований характер залежно від виду стимулюючого суб’єкта та поділяється на загальну та особистісну мету.
Процес правового стимулювання здійснюється в рамках принципів права: гуманізму, справедливості, законності, рівноправності, комплексності, публічності, оптимальності, диференційованості, гнучкості й оперативності, взаємної відповідальності. Серед спеціальних принципів правового стимулювання слід виділити: поєднання суб’єктивних та об’єктивних факторів формування правомірної поведінки; збалансованість інтересів учасників даного процесу; узгодженість мети стимулюючого та стимульованого суб’єктів; комбінаційність форм та методів стимулювання та гарантованості отримання винагороди.
6. Види правових стимулів є досить різноманітними за своєю природою, формою, змістом, напрямом, обсягом і суб’єктами, на які вони спрямовані. Це дає можливість класифікувати їх за такими ознаками: 1) за формою (джерелом) права: а) закріплені в Конституції; б) закріплені в законах та підзаконних актах; в) використовуються у правозастосовних актах; 2) за особливістю правового регулювання: а) закріплені в нормативно-правовому акті; б) закріплені в індивідуальних актах; 3) за суб’єктом нормотворчості: а) законодавчого органу; б) глави держави; в) вищого органу виконавчої влади; г) центральних органів виконавчої влади; д) місцевих органів виконавчої влади; е) органів місцевого самоврядування; є) корпоративних об’єднань (підприємств, установ, організацій, трудових колективів тощо); 4) за структурним елементом норми права, в якому закріплені: а) факти-стимули (гіпотеза); б) суб’єктивні права, законні інтереси, пільги, переваги, привілеї, правові імунітети, зобов’язання, заборони (диспозиція); в) позитивна (заохочення) чи негативна санкції; 5) за характером правового впливу на поведінку суб’єктів: а) позитивні стимули; б) негативні стимули; в) правовідновні; г) праволіквідні; 6) з точки зору характеру приписів, що включають правові стимули: а) зобов’язуючі; б) забороняючі; в) заохочувальні; 7) за ступенем загальності: а) загальні; б) спеціальні; 8) за галузевою належністю: конституційні, кримінально-правові, адміністративно-правові, цивільно-правові і т.д.; 9) за видами суспільних відносин: економічні, соціальні, культурні, політичні; 10) залежно від правостимулюючого об’єкта: а) індивідуальні; б) колективні; 11) за наслідками для об’єкта правового стимулювання: а) матеріально-правові; б) морально-правові; в) статусні; г) змішані; 12) за обсягом: а) основні; б) часткові; в) додаткові; 13) за тривалістю дії: а) постійні; б) тимчасові; 14) за рівнем впливу: а) міжнародні; б) загальнодержавні; в) локальні (місцеві); 15) залежно від характеру отримуваного блага: а) отримання додаткових благ; б) звільнення чи пом’якшення юридичної відповідальності; 16) за формою оприлюднення: а) в усній формі; б) у письмовій формі.
7. Правове стимулювання як правовий вплив не може здійснюватися за межами правового регулювання. Однак воно охоплює й інші неправові форми правового впливу, під впливом яких формується правова культура та правова свідомість особи. У своїй сукупності та взаємодії як владно-юридична форма правового впливу (правове регулювання), так і неправові форми правового впливу (інформаційна, соціальна, виховна), що забезпечують формування ефективного процесу правового стимулювання.
8. Ефективність правового стимулювання слід розуміти як дієвий (результативний) правовий вплив якісних правових стимулів (правових засобів) на правомірну поведінку суб’єктів правового стимулювання, у процесі якого задовольняються їхні потреби та інтереси, тобто досягаються цілі правового стимулювання.
Забезпечення ефективності процесу правового стимулювання та дієвості відповідного механізму потребує врахування низки умов: відповідності правових стимулів потребам, інтересам, мотивам суб’єктів правового стимулювання; досконалості законодавства, в тому числі його форми та змісту; ефективності правозастосовної діяльності компетентних органів та їхніх посадових осіб; дотримання принципів правового стимулювання; досконалості механізму правового стимулювання; врахування індивідуальних психофізіологічних характеристик та специфіки діяльності кожного суб’єкта правового стимулювання; своєчасності та відповідності застосування правових стимулів у процесі правового стимулювання; комплексного використання правових стимулів; чіткої визначеності та взаємоузгодженості мети; належного рівня правосвідомості та правової культури суб’єктів правового стимулювання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Малевич М. Г. Правовые вопросы материального стимулирования предприятий / Малевич М. Г., Покровский Б. В., Сулейманова М. К. – Алма-Ата : Наука, 1972. – 280 с.
2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. – К.; Ірпінь : Перун, 2002. – 1440 с.
3. Лико І. Я. Соціально-економічне стимулювання працівників на промислових підприємствах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. економ. наук : спец. 08.06.01 “Економіка, організація і управління підприємствами” / І. Я. Лико. – Львів, 2006. – 21с.
4. Мазур Н. О. Формування системи мотивації продуктивності персоналу підприємства : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. економ. наук : спец. 08.06.01 “Економіка, організація і управління підприємствами” / Н. О. Мазур. – Львів, 2004. – 21 с.
5. Тихомиров Ю. А. Закон, стимулы, экономика / Тихомиров Ю. А. – М. : Юрид. лит., 1989. – 270 с.
6. Чумаченко О. В. Механізм стимулювання виробничої діяльності персоналу підприємства : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. економ. наук : 08.02.03 “Організація управління, планування і регулювання економікою” / О. В. Чумаченко. – Донецьк, 2004. – 16 с.
7. Бегматов А. С. Стимулы : сущность и место в структуре деятельности : (философский анализ) : автореф. дис. на соискание ученой степени доктора филос. наук : 09.00.01 “Онтология и теория познания” / А. С. Бегматов. – М., 1990. – 40 с.
8. Курилов В. И. Личность. Труд. Право / Курилов В. И. – М.: Юрид. лит., 1989. – 335 с.
9. Оксамытный В. В. Социологические методы исследования правовых явлений / В. В. Оксамытный // Методологические проблемы юридической науки. – Киев, 1990.– С. 40–55.
10. Алексеев С. С. Теория права / Алексеев С. С. – М. : БЕК, 1994. – 224 с.
11. Алексеев С. С. Право : Азбука. Теория. Философия. Опыт комплексного исследования / Алексеев С. С. – М. : Статут, 1999. – 711 с.
12. Малько А. В. Теория государства и права в вопросах и ответах : [учебно-методическое пособие] / Малько А. В. – [4-е изд., перераб. и доп.]. – М.: Юристь, 2004. – 300 с.
13. Проблемы теории государства и права : [учебное пособие] / под ред. М.Н. Марченко. – М. : Юристь, 2001. – 655 с.
14. Малько А. В. Стимулы и ограничения в праве : Теоретико-информационный аспект / Малько А. В. – Саратов : Саратов. ун-т, 1994. – 320 с.
15. Лебедева Е. Н. Механизм правового стимулирования социально-активного поведения (проблемы теории и практики) : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 “Теория и история права и государства ; история правовых учений” / Елена Николаевна Лебедева. – Саратов, 2002. – 26 с.
16. Глущенко Е. В. Теория управления / Глущенко Е. В., Захарова Е. В., Тихонравов Ю. В. – М. : Вестник, 1997. – 332 с.
17. Самощенко И. С. Ответственность по советскому законодательству / И. С. Самощенко, М. Х. Фарукшин. – М. : Юрид. лит., 1971. – 240 с.
18. Тархов В. А. О юридической ответственности / Тархов В. А. – Саратов : Сарат. ун-т, 1978. – 219 с.
19. Тархов В. А. Ответственность по советскому гражданському праву / Тархов В. А. – Саратов : Саратов. ун-та, 1973. – 456 с.
20. Пронина М. Г. Поощрение и ответственность в условиях внутригосударственного хозрасчета / Пронина М. Г. – Минск : Наука и техника, 1982. – 120 с.
21. Торган К. Э. Правовые стимулы научно-технического прогресса в производственном объединении / Торган К. Э. – М. : Юрид. лит., 1983. – 88 с.
22. Тихонравов Ю. В. Основы философии права / Тихонравов Ю. В. – М. : Вестник, 1997. – 608 с.
23. Гущина Н. А. Поощрение в праве : теоретико-правовое исследование : автореф. дис. на соискание ученой степени доктора юрид. наук : спец. 12.00.01 “Теория и история права и государства; история правовых учений” / Н. А. Гущина. – СПб., 2004. – 37 с.
24. Нырков В. В. Поощрение и наказание как парные юридические категории: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 “Теория и история права и государства ; история правовых учений“ / В. В. Нырков. – Саратов, 2003. – 33 с.
25. Малько А. В. Стимулы и ограничения в праве / А. В. Малько // Общая теория государства и права. Академический курс : [в 3 т.] / отв. ред. проф. М. Н. Марченко. – [изд. 2-е, перераб. и доп.]. – М., 2001. – Т.3. – С. 236–251.
26. Теорія держави і права: [підруч. для вузів] / В. С. Ковальський, С. Л. Лисенков, А. М. Колодій, О. Д. Тихомиров; за ред. С. Л. Лисенкова. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 448 с.
27. Общая теория государства и права. Академический курс : [в 3 т.] / отв. ред. проф. М. Н. Марченко. – [изд. 2-е, перераб. и доп.].— М. : Зерцало-М, 2001 – . –
Т. 3. – 2001. – 528 с.
28. Ведяхин В. М. Правовые стимулы : понятия, виды / В. М. Ведяхин // Изв. вузов. Правоведение. – 1992. – № 1. – С. 50–59.
29. Глазырин В. В. Хозрасчет. Труд. Стимулы / Глазырин В. В. – М.: Знание, 1989. – 63 с. – (Новое в жизни, науке, технике. Серия “Право в нашей жизни”).
30. Сейнаров Б. М. План и договор : материальное стимулирование : [практич. пособ.] / Сейнаров Б. М. – М. : Юрид. лит., 1989. – 189 с.
31. Мирошник С. В. Правовые стимулы в российском законодательстве : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 “Теория права и государства ; история права и государства ; история политических и правовых учений” / С. В. Мирошник. – Ростов-на-Дону, 1997. – 26 с.
32. Марчук В. М. Нариси з теорії права : [навч. посіб.] / В. М. Марчук, Л. В. Ніколаєва. – К. : Істина, 2004. – 304 с.
33. Лисенков С. Л. Загальна теорія держави і права : [навч. посіб.] / Лисенков С. Л. – К. : Юристконсульт, 2006. – 355с.
34. Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України: затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1991 р. № 114 // Збірник нормативних актів України з питань правопорядку. – К., 1993. – С. 438–463.
35. Малько А. В. Стимулы и ограничения в праве / Малько А. В. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Юристъ, 2004. – 250 с.
36. Матузов М. И. Личность. Права. Демократия. Теоретические проблемы субъективного права / Матузов М. И. – Саратов : Саратов. ун-т, 1972. – 292 с.
37. Ведєрніков Ю. А. Теорія держави та права : [навч. посіб. для підготовки до держ. іспиту] / Ю. А. Ведєрніков, В. С. Грекул. – Дніпропетровськ : Юридична академія МВС України, 2002. – 120 с.
38. Гусарєв С. Д. Теорія права і держави : [навч. посіб.] / Гусарєв С. Д. Олійник А. Ю., Слюсаренко О. Л. – К. : Правова єдність, 2008. – 270 с.
39. Фридмэн Л. Введение в американское право / Лоуренс Фридмэн ; [пер. с англ.]. – М. : Прогресс : Универс, 1992. – 284,[2] с.
40. Малько А. В. Юридические поощрения как разновидность социальных санкций / А.. Малько // Общественные науки и современность. – 1998. –№ 4. – С. 75–77.
41. Мамут Л. С. Политический процесс : [лекция 12] / Л. С. Мамут // Политология : курс лекций / под ред. М. Н. Марченко. – М., 1997. – С. 196–207.
42. Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ : Закон України від 22 лютого 2006 року // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 29. – Ст. 245.
43. Мамутов В. К. Совершенствование правового регулирования хозяйственной деятельности (методология направления) / Мамутов В. К. – К. : Наукова думка, 1982.– 238 с.
44. Теорія держави та права : [навч. посіб. для підготовки до складання держ. іспиту] / [Тимченко С. М., Калюжний Р. А., Пархоменко Н. М., Легуша С. М.]. – К. : Паливода А. В., 2005. – 174 с.
45. Баранов В. М. Поощрительные нормы советского социалистического права / Баранов В. М.; под ред. М. И. Байтина. – Саратов : Саратов. ун-т, 1978.– 148 с.
46. Кудрявцев В. Н. Правовая система и управление социалистического общества / В. Н. Кудрявцев // Коммунист. – 1981. – № 9.– С. 75–80.
47. Хныпин Г. В. Правовые стимулы повышения трудовой активности рабочих и служащих / Г. В. Хныпин // Проблемы совершенствования законодательства. – М., 1983. – С. 19–23.
48. Стрельченко О. Г. Заохочення як метод управління у сфері охорони здоров’я : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Стрельченко О. Г. – К., 2008. – 251 с.
49. Конин Н. М. Стимулирование в системе методов государственного хозяйственного управления / Н. М. Конин // Актуальные вопросы современной юридической науки. – Саратов, 1978. – С. 109–112.
50. Попова И. М. Стимулирование трудовой деятельности как способ управления / Попова И. М. – К. : Наукова думка, 1976. – 207 с.
51. Колпаков В. К. Адміністративне право України : [підручник] / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
52. Манохин В. М. Советская государственная служба / Манохин В. М. – М. : Юрид. лит., 1966. – 195 с.
53. Орлов А. И. Стимулирование как метод государственного хозяйственного управления : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.14 “Административное право, финансовое право, информационное право” / А. И. Орлов. – Саратов, 1987. – 25 с.
54. Юсупов В. А. Правоприменительная деятельность органов управления / Юсупов В. А. – М. : Юрид. лит., 1979. – 136 с.
55. Клецкий В. И. Материальное стимулирование производственных коллективов в промышленности / Клецкий В. И. – Минск : Наука и техника, 1976. – 280 с.
56. Чуфаровский Ю. В. Юридическая психология : [учебник] / Чуфаровский Ю. В. – М. : Юристъ, 1995. – 255, [1] с.
57. Брехарь С. Г. Особистість, як суб’єкт політики : мотиваційний аспект реалізації політичної влади : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.02 “Політичні інститути та процеси” / С. Г. Брехарь. – К., 2004. – 21 с.
58. Sztomka P. Teleological Language in Sociology. “Polish Sociological Bulletin.” – 1969. – № 2.
59. Виханский О. С. Менеджмент : [учебник] / О. С. Виханский, А. И. Наумов. – [3-е изд.]. – М. : Гардарики, 2002. – 528 с.
60. Леонтьев А. Н. Проблемы развития психики / Леонтьев А. Н. – М. : МГУ, 1972. – 584 с.
61. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии / Рубинштейн С. Л. – СПб. : Питер Ком., 1999. – 720 с.
62. Большая Советская Энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. – [3-е изд. ]. – М. : Советская энциклопедия, 1969 – 1978. –
Т. 20 : Плата-Проб. – 1975. – 608 с.
63. Маслоу А. Мотивация и личность / Маслоу А. – СПб, 1999. – 329 с.
64. Огірок С. С. Потреби і стимули як системоутворюючі фактори розвитку особистості (на матеріалах педагогічної спадщини А. С. Макаренка та сучасних педагогів-новаторів) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 “Загальна педагогіка та історія педагогіки” / Станіслав Сергійович Огірок. – Луганськ, 2000. – 23 с.
65. Шепель В. М. Стимулирование труда (психологический аспект) / Шепель В. М. – М. : Экономика, 1969. – 88 с.
66. Матузов М. И. Личность. Права. Демократия. Теоретические проблемы субъективного права / Матузов М. И. – Саратов : Саратов. ун-т, 1972. – 292 с.
67. Экимов А. И. Интересы и право в социалистическом обществе / Экимов А. И. – Л. : ЛГУ, 1984. – 134 с.
68. Щербак Ф. Н. Стимулы трудовой деяльности. (Методологический аспект) / Щербак Ф. Н. – Л. : ЛГУ, 1976. – 280 с.
69. Немов Р. С. Психология : [в 3 кн]. – [2-е изд.]. – М. : Просвещение – Владос, 1995. –
Кн. 1: Общие основы психологии.– 1995. – 576 с.
70. Проблемы общей теории права и государства : [учебник для вузов] / под общ. ред. член-кор. РАН, доктора юрид. наук, проф. В. С. Нерсесянца. – М. : НОРМА–ИНФРА–М, 1999. – 832 с.
71. Петражицкий Л. И. Теория права и государства в связи с теорией нравственности / Петражицкий Л. И. – СПб., 1909 – . –
Т.1. – 1909. – 606 с.
72. Скакун О. Ф. Теорія держави і права : [підручник] / Скакун О. Ф. ; [пер. з рос.]. – Харків : Консум, 2001. – 656 с.
73. Загальна теорія держави та права : [підручник] / [М. В. Цвік, В. Д. Ткаченко, Л. Л. Богачова та ін.] ; за ред. М. В. Цвік. – К. : Право, 2002. – 432 с.
74. Лисенков С. Л. Загальна теорія держави і права : [навч. посіб.] / Лисенков С. Л. – К. : Юристконсульт, 2006. – 355 с.
75. Рабінович П. М Основи загальної теорії держави та права : [навч. посіб.] / Петро Мойсейович Рабінович.– [6-е вид.]. –Харків : Консум, 2002. – 159 с.
76. Ручка А. А. Стимулирование и мотивация труда на промышленном предприятии / А. А. Ручка, Н. А. Сакада. – К. : Наукова думка, 1988. – 223 с.
77. Большая Советская Энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. – [З-е изд. ]. – М. : Советская энциклопедия, 1969 – 1978. –
Т. 12 : Кварнер – Конгур. – 1973. – 623 с.
78. Самойлов М. В. Класифікація функцій української держави / М. В. Самойлов // Науковий вісник Юридичної Академії МВС : зб. наукових праць. – Дніпропетровськ, 2004. – № 4 (18). – С. 127–134.
79. Гончарук В. А. Практика материального стимулирования [Електронний ресурс] / Гончарук В. А. – Режим доступу :
//http://www.uniti.info/employer-consulting-text/content/1-1-5.html
80. Артемов Ю. М. Материальное стимулирование в системе финансовых отношений / Ю. М. Артемов, С. А. Карастелин. – М. : Финансы и статистика, 1988. – 190 с.
81. Белоусова Л. А. Механизм стимулирования высокоэффективного труда / Л. А. Белоусова, В. П. Слепцова // Материальное стимулирование в хозяйственном механизме социалистического общества : межвуз. сборник науч. статей / под ред. проф. В. И. Котелкина, проф. А. И. Сибирева. – Л., 1986. – С. 31–43.
82. Атаманчук Г. В. Особенности процессов управления в развитом социализме / Григорий Васильевич Атаманчук. – М. : Мысль, 1985. – 200 с.
83. Мирошник С. В. Теория правового стимулирования : дис. … доктора юрид. наук : 12.00.01 / Мирошник Светлана Валентиновна. – Ростов -на– Дону, 2003. – 380 с.
84. Гудимов Н. В. Материальное стимулирование социалистической дисциплины труда : [учеб. пособ.] / Гудимов Н. В. – Краснодар : Кубанский гос. ун-т, 1981. – 88 с.
85. Мастеров Б. М. Психологические аспекты стимулирования персонала [Электронный ресурс] / Мастеров Б. М. – Режим доступу : http://www.ippnou.ru/article.php?idarticle=002140/.
86. Туманов Г. А. Человеческий фактор государственного управления / Г. А. Туманов // Советское государство и право. – 1986. – № 10. – С. 8–12.
87. Особливості проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ : [навч. посіб.] / [Голосніченко І. П., Іщенко Ю. В., Парасюк М. В., Шакун В. І.]. – Київ : УАВС, 1994. – 41 с.
88. Нематериальное стимулирование в рознице [Электронный ресурс]. – Режим доступу :
//http://www.zis.by/articles/consult/0000491/.
89. Бойко О. В. Організаційно-економічні аспекти мотивації трудової діяльності на підприємствах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. економ. наук : спец. 08.06.01 “Економіка, організація і управління підприємствами” / О. В. Бойко. – К., 2005. – 19 с.
90. Венедіктов С. В. Матеріальне та моральне стимулювання ефективної професійної діяльності працівників органів внутрішніх справ України (теоретичний аспект) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 “Трудове право ; право соціального забезпечення” / Сергій Валентинович Венедіктов. – К., 2005. – 19 с.
91. Грузіна І. А. Організація прийняття рішень з мотивації праці персоналу підприємства : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. економ. наук : спец. 08.09.01 “Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика” / І. А. Грузіна. – Харків, 2004. – 18 с.
92. Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу : постанова Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року // Офіційний вісник України. – 2007. – № 86. – Ст. 3148.
93. Карлін М. І. Формування механізму стимулювання праці в перехідній економіці (проблеми теорії і практики) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня док. економ. наук : спец. 08.01.01 “Економічна теорія” / Микола Іванович Карлін. – К., 1999. – 36 с.
94. Теория государства и права : [курс лекций] / под ред. Н. И. Матузова и А. В. Малько. – М. : Юристь, 1997. – 672 с.
95. Конституція України : із змінами, внесеними Законом України № 2222– ІV від 8 грудня.2004 р. – К. : Велес, 2008. – 48 с.
96. Конституція України : Офіц. текст : Коментар законодавства України про права та свободи людини і громадянина / [авт.-упоряд. М. І. Хавронюк]. – К. : Парламентське вид-во, 1999. – 544 с.
97. Конституція України : науково-практичний коментар / Академія правових наук України. – Харків : Право ; К. : Ін-Юре, 2003.– 806 с.
98. Про державні нагороди : Закон України від 20 лютого 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 27. – Ст. 11.
99. Про пенсії за особливі заслуги перед Україною : Закон України від 1 червня 2000 року // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 35. – Ст. 289.
100. Про державну службу : Закон України від 16 грудня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.
101. Закон України “Про міліцію”. Статут патрульно-постової служби міліції України / Верховна Рада України.– Офіційне видання.– К. : Скіф, 2009.– 152 с. – (Серія “Кодекси і закони України”).
102. Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту : Закон України від 22 жовтня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 45. – Ст.425.
103. Про податок з доходів фізичних осіб : Закон України від 22 травня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 37. – Ст. 308.
104. Про Почесну грамоту та Грамоту Верховної Ради України : постанова Верховної Ради України від 5 липня 2001 року № 2541-III // Офіційний вісник України. – 2001. – № 28. – Ст. 1239.
105. Про Почесні звання України : указ Президента України від 29 червня 2001 року № 476/2001 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 27. – Ст. 1201.
106. Про нагородження орденом “За мужність”[Електронний ресурс] : указ Президента України вiд 24 травня 2007року № 471/2007. – Режим доступу :
htpp//www.rada.kiev.ua /
107. Про затвердження Переліку підприємств, засновниками яких є Всеукраїнська громадська організація “Союз Чорнобиль України” та Міжнародна організація “Союз Чорнобиль” і які мають пільги з оподаткування [Електронний ресурс] : постанова Кабінету Міністрів України вiд 1 лютого 1997року № 113. – Режим доступу : htpp//www.rada.kiev.ua /
108. Про затвердження Інструкції про порядок обчислення стажу служби для виплати відсоткової надбавки за вислугу років особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ : наказ Міністерства внутрішніх справ України вiд 20.06.2004 року № 684.
109. Про встановлення відомчої заохочувальної відзнаки Головного управління Державної служби України – нагрудного знака “Державна служба України “За сумлінну працю": наказ Головного управління Державної служби України від 24 травня 2007 року № 148 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 45. – Ст. 1852.
110. Про Мистецьку премію “Київ” [Електронний ресурс] : розпорядження Київської міської державної адміністрації від 11 березня 2001 року № 410 (із змінами і доповненнями від 21 лютого 2007 р. № 174). – Режим доступу :
http://www.rada.gov.ua.
111. Положення про Премію Київської міської ради за внесок молоді у розвиток місцевого самоврядування [Електронний ресурс] : затв. рішенням Київради від 27 жовтня 2005 р. № 256/3717. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua.
112. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року // Офіційний вісник України. – 2001. – № 21. – Ст. 920.
113. Кодекс України про адміністративні правопорушенн : офіційний текст із змінами та доп. станом на 11 липня 2008 року / Мін-во юстиції України. – К. : Форум, 2008. – 359 с. – (Серія “Кодекси України” ).
114. Конституційне право України : [підручник] / за ред. док. юрид. наук В.Ф. Погорілка. – [2-е доопр. вид.]. – К. : Наукова думка, 2000. – 732 с.
115. Кримінальне право України. Загальна частина : [підручник] / Микола Іванович Мельник (ред.), Вадим Арсенович Клименко (ред.) ; Київський національний ун-т внутрішніх справ ; Київський міжнародний ун-т. – [ 4-те вид., перероб. та доп.]. – К. : Атіка, 2008. – 375 с.
116. Служебная карьера : [учеб.-метод. пособ.] / под общей ред. Е. В. Охотского. – М. : Экономика, 1998. – 302 с.
117. Якушин Я. С. Материальное стимулирование труда и его особенности на предприятиях исправительно-трудовых учреждений : [учеб. пособ.] / Якушин Я. С. – Л. : ЛГУ, 1975. – 38 с.
118. Дей М. Основні питання стимулювання трудової активності в Україні / М.Дей // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 6. – С. 105– 108.
119. Венедіктов С. В. Матеріальне та моральне стимулювання ефективної професійної діяльності працівників органів внутрішніх справ України (теоретичний аспект) : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.05 / Венедіктов Сергій Валентинович. – К., 2005. – 186 с.
120. Советское трудовое право : [учебник] / [Б. К. Бегичев, А. Д. Зайкин, М. В. Молодцов и др.] ; под ред. Б. К.Бегичева и А. Д. Зайкина. – М. : Юрид. лит., 1985.– 559 с.
121. Венедіктов С. В. Поняття стимулювання ефективної діяльності працівників ОВС як категорії трудового права України / С. В. Венедіктов // Науковий вісник Юридичної академії МВС. – Дніпропетровськ, 2004. – № 1 (14). – С. 340–348.
122. Алексеев С. С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве / Алексеев С. С. – М. : Юрид. лит., 1966.– 187 с.
123. Державна служба : організаційно-правові основи і шляхи розвитку /за заг. ред. В. Б. Авер’янова ; АПН України. Київ. регіон. Центр ; Ін-т держави і права НАН України. – К., 1999. – 273 с.
124. Гукасян Р. Е. Проблема интереса в советском гражданском процессе / Гукасян Р. Е. – Саратов : Приволж. кн. изд-во, 1970. – 190 с.
125. Самбор М. Теоретичні аспекти використання та реалізації державних інтересів та інтересів фізичних і юридичних осіб у кримінально-процесуальному законодавстві України / М. Самбор // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 3. – С. 137–140.
126. Самбор М. Інтерес в праві : поняття, сутність, структура / М. Самбор // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 1. – С. 141–144.
127. Прокопенко В. І. Трудове право України : [підручник] / Володимир Іванович Прокопенко. – Х. : Консум, 1998. – 480 с.
128. Філософія : [навч. посіб.] / [Губерський Л. В., Надольний І. Ф., Андрущенко В. П.та ін.] ; за ред. І. Ф. Надольного. – [5-те вид., випр. і доп.]. – К. : Вікар, 2005. – 455 с.
129. Поварич И. П. Стимулирование труда : системный подход / И. П. Поварич, Б. Г. Прошкин. – Новосибирск : Наука, 1990. – 193 с.
130. Старилов Ю. Н. Служебное право [учебник] / Юрий Николаевич Старилов. – М. : БЕК, 1996. – 683 с.
131. Конин Н. М. Российское административное право. Общая часть : [курс лекций] / Николай Михайлович Конин. – Саратов : Сарат. юрид. ин-т, 2001. – 351, [1] с.
132. Теорія держави та права : [курс лекцій] /за ред. О. Ф. Мельничук. – Вінниця : ВДПУ, 2001. – 318 с.
133. Теория государства и права : [учебник] / под ред. В. К. Бабаева. – М. : Юристъ, 2002. – 592 с.
134. Кельман М. С. Загальна теорія держави та права : [підручник] / Кельман М. С., Мурашин О. Г., Хома Н. М. – [3-тє вид., стереотип.]. – Львів : Новий Світ-2000, 2007. – 584 с.
135. Проблемы теории государства и права : [учебник для студентов вузов] / под ред. проф. С. С. Алексеева. – М. : Юрид. лит., 1987. – 446, [1] с.
136. Теория государства и права : [учебник для вузов] / под. ред. М.М. Рассолова, В. О. Лучина, Б. С. Эбзеева. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2000. – 640 с.
137. Гойман В. И. Действие права (методологический анализ) / Гойман В. И. – М. : Акад. МВД РФ, 1992. – 180, [1] с.
138. Фаткуллин Ф. Н. Проблемы теории государства и права / Фаткуллин Ф. Н. – Казань : Казан. ун-т, 1987.– 336 с.
139. Алексеев С. С. Восхождение к праву. Поиски и решения / Алексеев С. С. – М. : НОРМА, 2001. – 752 с.
140. Мельник О. М. Правове регулювання та шляхи підвищення його ефективності : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01. / Мельник Олена Миколаївна. – К., 2004. – 210 с.
141. Киселева О. Н. Поощрение как метод правового регулирования : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 “Теория права и государства ; история права и государства ; история политических и правовых учений” / О. М. Киселева. – Саратов, 2000.– 38 с.
142. Загальна теорія держави та права (у запитаннях і відповідях) : метод. рекомендації / [упорядники М. С. Кельман, В. І. Возний]. – Тернопіль : Терно-граф, 2007. – 100 с.
143. Процик І. С. Мотивування керівників в системі управління підприємством : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. економ. наук : спец. 08.06.01 “Економіка, організація і управління підприємствами” / Ірина Степанівна Процик. – Львів, 2007. – 25 с.
144. Иванов С. А. Личность в советском трудовом праве / Семен Александрович Иванов, Роман Зиновьевич Лившиц. – М. : Наука, 1982. – 232 с.
145. Словарь иностранных слов. – [18-е изд., стереотип.]. – М. : Русский язык, 1989. – 624 с.
146. Советский энциклопедический словаръ. – М. : Сов. энциклопедия, 1989. – 1632 с.
147. Сущенко В. Д. Сучасний процес управління в органах внутрішніх справ : [монографічне дослідження] / Сущенко В. Д., Присяжний С. В., Коваленко О. І. – К. : НАВСУ, 1999. – 352 с.
148. Петров Г. М. Поощрения в государственном управлении (правовые аспекты) / Петров Г. М. – Ярославль : ЯрГУ, 1993. – 176 с.
149. Козлов Ю. М. Научная организация управления и право / Ю. М. Козлов, Е. С. Фролов.– М. : МГУ, 1986. – 345, [2] с.
150. Ушаков Д. Н. Большой толковый словарь современного русского языка. – М. : Альта-Принт, 2004 – 2007. –
Т.VIII. – 2007. – 1239 с.
151. Правознавство : [підручник] / [А. І. Берлач, С. С. Бичкова, Д. О. Карпенко, А. М. Колодій, В. І. Осадчий] ; відп. ред. А. Ю. Олійник. – К. : Правова єдність, 2008. – 790 с.
152. Шпиталенко Г. А. Основи правознавства : [навч. посіб.] / Г. А. Шпиталенко, Р. Б. Шпиталенко. – [5-е вид.]. – К. : Каравела, 2008.– 375 с.
153. Кельман М. С. Загальна теорія держави та права : [підручник] / Кельман М. С., Мурашин О. Г., Хома Н. М. – Львів : Новий Світ – 2000, 2003. – 581 с.
154. Теорія держави і права для підготовки до іспиту : [навч. посіб.] / [Самофалов Л. П., Старостюк А. В., Кононець Т. Л. та ін.] ; за заг. ред. В. С. Шилінгова. – К. : КНТ, 2008. – 228 с.
155. Чумаченко О. В. Механізм стимулювання виробничої діяльності персоналу підприємства : дис. … канд. економ. наук : 08.02.03 / Чумаченко Олена Володимирівна. – Донецьк, 2004. – 211 с.
156. Теория государства и права : [учебник для вузов] / под ред. проф. М. М. Рассолова. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2004. – 735 с.
157. Гіда О. Ф. Удосконалення практики стимулювання праці як одна з умов підвищення службової активності персоналу / О. Ф. Гіда // Науковий вісник НАВСУ. – К., 2003. – Вип. 3. – С. 176–180.
158. Кульбач С. О. Правова активність працівників міліції : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Кульбач Сергій Олександрович.– К., 2008. –186 с.
1