ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ОХОРОНИ УКРАЇНСЬКИХ ЛІСІВ ВІД ПОЖЕЖ: ІСТОРИКО – ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ЧЕЛПАН РОМАН ВАЛЕРІЙОВИЧ

УДК 340.15:349.6

ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ОХОРОНИ УКРАЇНСЬКИХ ЛІСІВ ВІД ПОЖЕЖ: ІСТОРИКО – ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Спеціальність 12.00.01 – теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових учень

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Кіндюк Борис Володимирович
кандидат юридичних наук, професор

Маріуполь – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ 12
1.1 Стан наукового опрацювання проблеми 12
1.2. Детермінанти формування правової охорони лісів від пожеж 21
1.3. Методологічна та джерельна база дослідження 27
Висновки до розділу 1 37

РОЗДІЛ 2. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ ЛІСІВ ВІД ПОЖЕЖ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У X – XVIIІ СТОЛІТТЯХ 39
2.1. Правове регулювання охорони лісів від підпалів на українських землях (Х – XVII ст.) 39
2.2. Законодавче та організаційне оформлення протипожежної охорони лісів у XVIII ст. 47
2.3. Створення системи протипожежної охорони лісів на українських землях у складі Російської імперії 55
Висновки до розділу 2 73

РОЗДІЛ 3. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ ЛІСІВ ВІД ПОЖЕЖ ЗА ДОБИ НАЦІОНАЛЬНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ ТА В РАДЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ 77
3.1. Протипожежні норми лісового права за доби національної революції в Україні 77
3.2. Правове регулювання охорони лісів від пожеж у період НЕПу та індустріалізації України (1922 – 1940 рр.) 83
3.3. Розвиток законодавства щодо боротьби з лісовими пожежами в період відновлення народного господарства (1945 – 1953 рр.) 91
3.4. Правова охорона лісів від пожеж у 1953 – 1991 рр. 103
Висновки до розділу 3 120

РОЗДІЛ 4. ПРАВОВА ОХОРОНА ЛІСІВ ВІД ПОЖЕЖ У НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ (1991 – 2010 рр.) 125
4.1. Початковий етап розвитку законодавства незалежної України щодо боротьби з лісовими пожежами (1991 – 2004 рр.) 125
4.2. Нормативне регулювання охорони лісів від пожеж у період з 2004 р. до 2010 р. 130
Висновки до розділу 4 161
ВИСНОВКИ 168
ДОДАТКИ 176
СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ 179

ВСТУП

Актуальність теми. Актуальність дослідження історичного розвитку організаційно-правових засад боротьби з лісовими пожежами пов’язана з суспільною потребою у протидії багатомільйонним збиткам, що спричиняє це стихійне лихо. Ліс є виключно важливим природним ресурсом, необхідним для нормального функціонування економіки, створення сприятливих екологічних умов і задоволення інших життєвих потреб суспільства. На додаток до цього існують ще декілька факторів, які посилюють необхідність правового регулювання захисту українських лісів від пожеж. По-перше, Україна належить до малолісистих країн із площею лісів 15,9 %, що потребує особливої необхідності збереження кожного гектара цього природного ресурсу. По-друге, у видовому складі українських лісів є великі площі хвойних порід, що за своїми фізичними властивостями становлять підвищену пожежну небезпеку. По-третє, недосконалість сучасного українського лісового права не дозволяє ефективно вести боротьбу з цим небезпечним природним явищем. Чинне лісове законодавство відрізняється значною роз’єднаністю, вузьковідомчим підходом, що є наслідком відсутності правової доктрини розвитку галузі, затвердженої на державному рівні. Такий стан законодавчої бази створює сприятливе середовище для різних правопорушень та збільшує кількість лісових пожеж.
Нерідко керівники Державного агентства лісових ресурсів замовчують дійсні масштаби фактичних утрат від лісових пожеж і зазвичай пояснюють ситуацію складними метеорологічними умовами. Заперечувати вплив погоди та різних інших факторів на загоряння лісів неможливо. Але значна кількість лісових пожеж є показником поганої роботи організаційних структур у боротьбі з цим небезпечним явищем та прямо пов’язана з порушенням вимог закону. Розвиток і посилення пожежі, як правило, свідчить про відсутність санітарних очищень лісу, наявність у лісі залишків деревини, заборони відвідування лісів у пожежно-небезпечний період та відсутність контролю над спалюванням стерні на прилеглих полях. Інакше кажучи, халатне ставлення до виконання працівниками лісових служб своїх посадових обов’язків створює умови для розширення площ лісових пожеж та збільшення збитків від них.
Указані обставини зумовлюють посилення ролі правових засобів у протидії лісовим пожежам, а воно, у свою чергу є неможливим без звернення до історичного досвіду правового регулювання боротьби з лісовими пожежами, накопиченому суспільством більш ніж за тисячу років.
Перші норми права, які захищали навіть не ліс, а окремі дерева від підпалів, містилися в найдавнішій пам’ятці українського права – «Руській Правді». Подальший розвиток суспільних, економічних відносин, правової культури привів до фіксації норм з охорони лісів від пожеж у Статутах і Лісовому Уставі Великого князівства Литовського, документах, виданих Запорізьким Кошем, універсалах українських гетьманів. Правовий захист лісів від цього небезпечного природного явища регламентувався в дореволюційному російському законодавстві, документах, прийнятих органами державної влади Української Народної Республіки, радянському лісовому праві.
Вивчення цього масиву правових документів дасть можливість використати моделі законодавчого вирішення проблеми боротьби з лісовими пожежами, що застосовувалися раніше, і допоможе обрати оптимальну стратегію розвитку цього інституту права з урахуванням помилок і досягнень, що вже мали місце в історії розвитку українського лісового законодавства.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано на кафедрі конституційного, адміністративного та міжнародного права Маріупольського державного університету відповідно до теми «Актуальні проблеми розвитку та інституціалізації правової та міждержавної інтеграції України в рамках Європейського Союзу та Євразійського економічного співтовариства: теоретичний та історико-правовий аспект» (затверджена протоколом засідання кафедри конституційного, адміністративного та міжнародного права № 1 від 30.08.2011 р.) та спільних нау¬кових досліджень з Інститутом агроекології Української Академії аграрних наук «Обґрунтування категорій та видів захисних лісових насаджень та їх класифікація для створення оптимізованих систем захисних лісових насад¬жень в агроландшафтах України» (№ ДР 0111U 003183; 2010 – 2011 рр.).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є дослідження історичного розвитку правових та організаційних засад охорони українських лісів від пожеж, виявлення тенденцій формування права у цій сфері та розробка конкретних науково обґрунтованих пропозицій, спрямованих на вдосконалення чинного лісового законодавства.
Визначена мета зумовила постановку та вирішення таких завдань:
проаналізувати комплекс економічних, соціальних, політичних та екологічних факторів, які вплинули на процес закріплення правових норм з охорони лісів від пожеж;
виявити тенденції правового регулювання боротьби з лісовими пожежами в Київській Русі та Великому князівстві Литовському;
розкрити особливості охорони лісів від пожеж на землях українського козацтва та Гетьманщини;
дослідити динаміку процесу закріплення правових норм, що регулювали охорону лісів від пожеж на українських землях у складі Російської держави;
довести наявність правового регулювання охорони лісів від пожеж Тимчасовим урядом, органами державної влади УНР;
визначити основні етапи розвитку права у сфері охорони лісів від пожеж у Радянський Україні;
виявити закономірності та особливості нормативно-правового регулювання охорони лісів від пожеж у сучасному українському лісовому законодавстві;
визначити закономірності та особливості становлення, функціонування державних протипожежних лісових органів та служб на різних етапах історичного розвитку;
дати рекомендації з вдосконалення чинного лісового законодавства з метою покращення ефективності боротьби з лісовими пожежами на підставі історичного досвіду, накопиченого в цій сфері права.
Об’єктом дослідження є сукупність суспільних правовідносин, які виникли та пов’язані з правовою охороною лісів від пожеж.
Предметом дослідження є закономірності та особливості державно-правової охорони лісів від пожеж на українських землях.
Хронологічні рамки дослідження охоплюють період від часів появи Давньоруської держави у IX ст. і до початку XXI ст.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є комплекс загальнонаукових, спеціально-юридичних принципів і методів. Принцип комплексного використання методології юридичної науки став необхідною умовою для продуктивного вивчення процесів правового регулювання охорони українських лісів від пожеж, а принцип раціоналізму та верифікації – відправною точкою для формулювання наукової гіпотези щодо динаміки державно-правової охорони лісів від пожеж та її перевірки на основі аналізу правових пам’яток та чинного законодавства. Використання діалектичного методу дозволило встановити еволюційні зв’язки між економічними, соціальними, політичними та екологічними факторами і процесом закріплення норм з охорони лісів від пожеж у законодавчих актах, простежити історичну динаміку правотворчості в цій сфері. Системно-структурний та системно-функціональний методи стали у нагоді для реконструкції системи державних органів та служб, що протидіяли лісовим пожежам, і нормативно-правового регулювання їх діяльності.
Засоби юридичної герменевтики дозволили здійснити тлумачення норм лісового права досучасних державних утворень, що існували на території України, з’ясувати використовувану у давніх актах правову термінологію. Історико-генетичний метод використовувався для виявлення передумов появи норм про охорону лісів від пожеж, походження правових актів, у яких зафіксовані норми захисту лісів від пожеж. За допомогою історико-порівняльного методу в його діахронному варіанті вдалося виявити рецепцію норм дореволюційного права з охорони лісів від пожеж у радянському лісовому законодавстві, а також оцінити його вплив на чинні нормативно-правові акти.
Формально-догматичний метод дозволив зробити висновок про непослідовність та складність дореволюційного та радянського законодавства у боротьбі з лісовими пожежами та надати рекомендації щодо удосконалення протипожежної охорони у лісовому законодавстві.
Документальний аналіз, тобто вивчення кількісного складу та якісного змісту нормативно-правових актів використовувався при здійсненні оцінки їх внутрішньої структури, побудови та розподілу обсягів матеріалу.
Теоретичною основою дослідження стали положення, які містяться в працях вітчизняних і зарубіжних представників історико-правової, лісівничої, екологічної науки: В. І. Андрейцева, С. Г. Аксьонова, Г. І. Балюк, С. А. Боголюбова, П. Г. Вакулюка, С. Б. Гавриша, С. А. Генсірука, А. П. Гетьмана, Л. І. Дембо, В. В. Дудченко, О. В. Зайчука, С. В. Карпенко, Б. В. Кіндюка, В. В. Костицького, О. І. Крассова, Н. М. Крестовської, О. І. Логвиненко, В. І. Лозо, В. К. Матвійчука, Б. О. Молчанова, П. П. Музиченка, В. Л. Мунтяна, В. В. Непийводи, Г. І. Редька, В. І. Семчика, І. Б. Усенка, В. В. Черниха, Ю. С. Шемшученка, М. В. Шульги, О. Н. Ярмиша та ін.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим у вітчизняній юридичній науці комплексним і цілісним дослідженням, присвяченим вивченню історії правового регулювання захисту лісів від пожеж на українських землях з ІХ до початку ХХІ століття.
Наукова новизна конкретизується у таких висновках та положеннях:

уперше:
визначено витоки правової охорони лісів від пожеж, зафіксованих у «Руській Правді» та Статутах Великого князівства Литовського 1566, 1588 рр.;
встановлено існування норм з охорони лісів від пожеж у звичаєвому праві українського козацтва та у кодексі українського права «Права, за якими судиться малоросійський народ» 1743 р.;
запропоновано авторську періодизацію розвитку норм з охорони лісів від пожеж на українських землях у складі Російської держави;
доведено наявність правового регулювання охорони лісів від пожеж Тимчасовим урядом та органами державної влади УНР;
визначені тенденції розвитку законодавства з охорони лісів від пожеж та регулювання діяльності організаційних структур Радянської України;
показано, що в незалежній Україні становлення лісового протипожежного законодавства проходило в два етапи з використанням радянського досвіду та рецепції норм дореволюційного права;
удосконалено положення:
щодо історичної еволюції лісового права України загалом та організаційно-правових засад охорони лісів від пожеж зокрема;
про рецепцію норм дореволюційного лісового права у радянському та сучасному лісовому законодавстві.
набули подальшого розвитку положення:
щодо наявності наступності та правової традиції в історичному процесі поступового формування норм охорони лісів від пожеж;
про історичний досвід використання спеціальних організаційних структур: в дореволюційний період – Вальдмейстерської служби, Корпусу лісничих, а в радянський період – мережі протипожежних хімічних лісових станцій.
Наукове та практичне значення результатів дослідження. Одержані результати, сформульовані в дослідженні, положення, узагальнення, вис¬новки і пропозиції мають значення для теорії та історії держави і права України, правотворчої та правозастосовної діяльності і можуть бути використані у:
правотворчій сфері – для врахування історичного досвіду під час удосконалення лісового законодавства щодо охорони цього природного ресурсу від пожеж;
науково-дослідній сфері – для подальшого вивчення історії держави і права України;
навчальному процесі – при проведенні лекційних, практичних і семінарських занять, підготовці навчальних посібників, підручників з навчальних дисциплін «Історія держави і права України», «Лісове право України».
Результати дисертаційного дослідження впроваджено:
у нормотворчу діяльність – сформульовані окремі пропозиції щодо вдосконалення чинного лісового законодавства, що увійшли до «Методичних рекомендацій, підготовлених Інститутом агроекології Української академії аграрних наук» (акт впровадження № 145 від 27 жовтня 2011 р.);
у навчальний процес Національного університету біоресурсів та природокористування при викладанні дисципліни «Історія держави і права України», спецкурсів з лісового законодавства (акт впровадження № 2 від 17 жовтня 2011 р.) та Маріупольського державного університету при підготовці програми та семінарських занять з дисципліни «Земельне право».
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження апробовані під час виступів на: науково-методичній конференції «Могилянські читання – 2010» (м. Миколаїв, 18-24 жовтня 2010 р., тези опубліковані); міжнародній науково-практичній конференції «Теорія і практика застосування чинного вітчизняного та міжнародного законодавства в сучасних умовах» (м. Одеса, 12-13 лютого 2011 р., тези опубліковані); 3 й Всеукраїнській конференції молодих учених, аспірантів і студентів «Сучасний розвиток державотворення та правотворення в Україні. Проблеми теорії та практики» (м. Маріуполь, 11 березня 2011 р., тези опубліковані); міжнародній науково-практичній конференції «Проблемы истории государства и права Белоруссии», присвяченої 90-річчю з дня народження Й. О. Юхо (м. Мінськ, 18-19 березня 2011 р., тези опубліковані); міжна¬родній науково-практичній конференції «Актуальні питання публічного права» (м. Запоріжжя, 19-20 травня 2011 р., тези опубліковані).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені у дев’яти наукових працях, у тому числі в чотирьох статтях у фахових наукових виданнях з юридичних наук та п’яти тезах науково-практичних конференцій.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації вирішено наукове завдання щодо виявлення історичної динаміки норм права у боротьбі з лісовими пожежами, визначено їх місце у різних правових системах державних утворень, які діяли на українських землях з ІХ до початку ХХІ століття. Висновки дослідження конкретизовані у таких положеннях:
1. Поява та закріплення правових норм з охорони лісів від пожеж проходила під впливом комплексу економічних, політичних, соціальних та екологічних факторів, зокрема, в умовах постійного збільшення цінності цього природного ресурсу.
2. Правові приписи з охорони лісів від пожеж у Давньоруській державі носили звичаєвий характер і знайшли своє відображення в нормах «Руської Правди», що регламентували введення штрафів за підпал окремих об’єктів охорони, що мали високу вартість – бортних дерев.
3. Формування протипожежного лісового законодавства у ВКЛ було прискорено посиленням економічного використання лісів в умовах різкого збільшення попиту на деревину у Європі протягом XVI ст. Під час кодифікаційних робіт до Другого Статуту ВКЛ були внесені норми, якими посилена відповідальність за порушення протипожежних правил, але Третій Статут ВКЛ змінив її з каральної на компенсаційну, одночасно виключивши відповідальність за необережне нанесення шкоди лісу. Такий підхід пояснюється поширенням дії цієї норми на шляхту, яка залишилася привілейованою верствою населення. Саме шляхтичі, як правило, й були основними винуватцями лісових пожеж.
Загальне керівництво гасінням лісових пожеж покладалось на призначуваних великим князем лісничих, які мали організувати для цієї справи селян найближчих сел.
4. На українських землях, що внаслідок Визвольної війни середини XVII ст. перейшли під зверхність Росії, діяли протипожежні постанови Соборного Уложення 1649 р. Воно відтворювало заходи відповідальності за заподіяння пожеж у лісах, зафіксовані у Другому та Третьому Статутах ВКЛ. Крім того, окремими нормативно-правовими актами були встановлені обмеження для спалювання лісу для виробництва поташу.
5. На землях українського козацтва основним правовим засобом протидії лісовим пожежам було використання давніх звичаїв, правил та традицій. Юридичні норми щодо боротьби з цим небезпечним явищем були зафіксовані в кодифікованому акті Гетьманщини «Права, за якими судиться малоросійський народ» 1743 р., у якому встановлюються штрафи за підпал лісу, які майже повністю копіювали постанови Третього Статуту ВКЛ та Соборного Уложення. Новелою були підвищені протипожежні вимоги до корчування лісу. Спалення корчів, яке спричинило лісову пожежу і значні збитки, каралося як умисний підпал, тобто тягло за собою відшкодування збитків у повному обсязі.
6. Правове регулювання охорони лісів від підпалів аж до кінця XVII століття включно було епізодичним та безсистемним, що було викликано ставленням до лісових пожеж як до неминучих стихійних явищ. Загальною рисою організації протидії лісовим пожежам на українських землях була відсутність служб або установ, уповноважених для виконання цієї діяльності. Подолання цього стихійного лиха повністю покладалося на суспільство, держава ж залишала за собою тільки застосування покарань за умисні або необережні підпали лісу.
Лише у XVIII ст. лісовим законодавством Петра І було започатковано створення спеціальної Вальдмейстерської (лісоохоронної) служби, перед якою, ставилося завдання збереження і охорони лісів від незаконних рубань і пожеж.

Цей історичний період характеризується вжиттям двох організаційно-правових заходів, на основі яких відбувався подальший розвиток усієї імперської системи охорони лісів від пожеж у дореволюційній Росії. По-перше, це прийняття Вальдмейстерської інструкції, що містила статті з охорони лісів від пожеж, по-друге, введення посад спеціально уповноважених посадових осіб – вальдмейстерів, одним із завдань яких була охорона цього природного ресурсу від пожеж.
В подальшому доля лісоохоронної служби у Росії змінювалась залежно від волевиявлення абсолютних правителів держави. Катерина І її скасувала, її наступниця Анна Іоаннівна – відновила. Катерина II та її уряд провадили непослідовну політику у сфері боротьби з лісовими пожежами. Зокрема, фактором, що сприяв поширенню лісових пожеж, стало виведення приватних лісів з-під державного контролю.
Вальдмейстерська служба, яку створив Петро I, у царювання Павла I була посилена введенням посад пожежних старост основним завданням яких була охорона лісів від цього небезпечного явища.
7. Характерною рисою правової охорони лісів від пожеж у період з першої чверті XVIII ст. і до революції 1917 р. була плинність законодавства, від значного послаблення законів до досить жорсткого законодавства, введеного Миколою І (зокрема, кримінальної відповідальності за умисний та необережний підпал казенних лісів), та «м`яких» норм, які діяли у період з 60-х років XIX ст., і до краху імперії.
Редакції Лісового статуту 1876 та 1905 рр. систематизували норми протипожежного законодавства. У Лісовому статуті 1905 р. знайшли відбиття три напрями боротьби з лісовими пожежами: регламентація дій лісової варти, лісових чиновників, поліції, охорона казенних, приватних лісів, боротьба з напольними пожежами.
8. Організація протидії лісовим пожежам у дореволюційний період покладалася на посадовців Корпусу лісничих, пожежних старост, до яких долучалися війська, поліція та місцеве населення. По суті, законодавство першої половини ХІХ століття закріпило за різними категоріями селянства (казенні, удільні, військові поселяни, іноземні колоністи) своєрідну пожежну повинність, яка полягала в необхідності за власний рахунок придбати й утримувати пожежний реманент і в разі необхідності брати участь у гасінні лісової пожежі.
Положення про губернські та повітові земські установи від 1 січня 1864 р. продовжило цю тенденцію перекладання пожежної справи на недержавні структури, доручивши нагляд за пожежною справою в сільській місцевості на земства.
9. Доведено, що період революції і Громадянської війни в Україні призвів до різкого посилення навантаження на цей природний ресурс, що знайшло відображення в значному збільшенні числа лісових пожеж і розміру збитку, що вони заподіювали. Формально охорона лісів від пожеж за часи Української революції здійснювалася Тимчасовим урядом, органами державної влади УНР, більшовицькими урядами УРСР.
Значний обсяг правового матеріалу містився в законодавчих актах, що видавалися органами державної влади Радянської Росії. Ці акти були джерелами права на українських землях, тому що уряд УСРР декретом від
26 лютого 1919 р. поширив їхню дію на всю територію республіки. Аналіз нормативно-правових актів, виданих у РРФСР, показує наявність двох етапів законотворчості. Перший – м’який, що тривав з початку Громадянської війни до 28 червня 1920 р., – дати прийняття постанови Ради Праці та Оборони РРФСР по цьому питанню. Другий – жорсткий, що почався з цієї дати та тривав до кінця Громадянської війни, який будувався на вжитті репресивних заходів проти населення, використанні лісничих і технічного персоналу на важких роботах. У цей історичний період були відсутні спеціальні організаційні структури з боротьби з лісовими пожежами, бо їх ліквідація покладалася на частини Червоної Армії та населення, яке залучали на підставі трудової повинності.

10. Організаційно-правові засади охорони лісів від пожеж у Радянській Україні відмітні такими рисами:
а) рецепція норм дореволюційного лісового права, яка знайшла відображення в фіксації в радянських законодавчих актах положень про проведення оранки уздовж лісів, розташованих поруч із сільгоспугіддями, заборона на спалювання трави, уведення посад пожежних сторожів, що були аналогами пожежних старост в імперському законодавстві. Крім цього широкої участі у профілактиці й гасінні пожеж співробітників органів внутрішніх справ. Правовою основою такої взаємодії в радянський період став спільний лист, підписаний у 1971 р. представники лісового відомства СРСР і МВС СРСР, спрямований на реалізацію протипожежного законодавства;
б) нелінійний характер розвитку нормативно-правової бази, так най-більша кількість законодавчих актів у цій сфері відноситься до 1945-1953 рр., впродовж якого уряд України прийняв низку постанов з цього питання, у яких регламентувалося вжиття організаційних заходів щодо боротьби з цим небезпечним явищем, використання зв'язку, транспорту, підготовка мобілізаційних планів;
в) поступовий перехід до сучасних технологій протидії лісовим пожежам, що виразилося у становленні таких організаційних структур як лісова охорона, авіаційні служби, мережа протипожежних хімічних станцій.
Доведено, що правове регулювання охорони лісів від пожеж у радянський період здійснювалося на основі двох редакцій «Правил пожежної безпеки в лісах СРСР», затверджених Радою Міністрів СРСР постановами 1949 і 1971 рр. За своїм змістом, обсягом правовідносин обидва акти близькі між собою. Відмінності стосувалися: 1) правила 1971 р. значно перевершували законодавчий акт 1949 р. за обсягом і кількістю глав і статей; 2) у правила 1971 р. увійшли нові питання, що регламентували правила пожежної безпеки в лісах при роботі в них організацій з видобутку нафти, газу, організацій, що прокладають трубопроводи і лінії зв’язку, проведення культурно-масових заходів.
З’ясовано, що розвиток організаційних структур з боротьби з лісовими пожежами відбувався за досить складним вектором: від слабких з низьким технічним станом оснащення підрозділів ВУПЛ до досить розвиненої організаційної системи Радянської України. Вводилися посади пожежних сторожів і відповідальних фахівців у міністерствах, завданням яких була боротьба і профілактика лісових пожеж, створювалися сектори в районних відділах, у обласних управліннях лісового господарства та міжвідомчі комісії з боротьби з лісовими пожежами, що дозволяло скоординувати дії різних відомств.
11. Тенденцією розвитку правового регулювання протидії лісовим пожежам у незалежній Україні є використання радянського досвіду та становлення національного законодавства, яке проходило два етапи:
перший – (1991-2004 рр.), протягом якого ці питання вирішувалися безсистемно та епізодично, а правове регулювання цього інституту права було розділом чи статтями окремих законодавчих актів;
другий – (2004-2010 рр.), який розпочався з прийняття «Правил пожежної безпеки в лісах України», затверджених у грудні 2004 р. наказом Голови Держкомлісгоспу, характеризується появою спеціальних норм у цій сфері, прийняттям окремих актів, регламентуючих дії лісової охорони, лісових пожежних станцій та авіаційних підрозділів.
12. Розвиток інституту права з боротьби з лісовими пожежами, починаючи з 2004 р., відображає три особливості правотворчості.
Перша – це прийняття нових нормативно-правових актів на основі внесення змін в документи радянського періоду. До їх числа варто віднести «Правила пожежної безпеки в лісах України» 2004 р., «Положення про лісові пожежні станції» 2006 р., «Положення про державну лісову охорону» 2009 р.
Другою тенденцією розвитку цього інституту права є концепція розбу-дови організаційно-правових структур за якою гасіння пожеж покладається на спеціальну авіацію, лісову охорону, та протипожежні лісові станції.
Третьою тенденцією розвитку українського інституту з боротьби з лісовими пожежами є часткова реалізація в ньому підходів, зафіксованих у сучасному російському законодавстві щодо пожежних лісових станцій, та участі підрозділів МНС у гасінні лісових пожеж.
13. Вивчення історичного досвіду боротьби з лісовими пожежами дозволяє сформулювати ряд пропозицій, що можуть істотно підвищити ефективність чинного лісового законодавства. По-перше, це уведення оплати організаціям і фізичним особам, що беруть участь чи дають техніку при гасінні лісових пожеж, шляхом видання відповідної постанови Кабінету Міністрів України. Наявність такого акта дозволить підвищити зацікавленість усіх суб’єктів, що беруть участь у гасінні, і скоротити збиток, який заподіюється цим природним явищем лісам і інфраструктурі.
По-друге, залучення Збройних Сил України до гасіння лісових пожеж. Двохсотлітній історичний досвід показує, що їх участь може дозволити різко скоротити число, площі потерпілих від пожеж лісів, зменшити час їх локалізації.
По-третє, малолісистість в Україні різко підвищує важливість збереження кожного гектара цього природного ресурсу. У Російській імперії, Радянській Росії, Радянському Союзі найбільш важливі правові акти з охорони лісів від пожеж приймалися вищими органами державної влади. Такий високий рівень законотворчості доводить про важливість і розуміння необхідності боротьби з цим небезпечним природнім явищем. Виходячи з цього, пропонується прийняти Верховною Радою України спеціального закону «Про пожежну безпеку в лісах України», основою якого повинний стати наказ Держкомлісгоспу із затвердженням правил протипожежної охорони лісів 2004 р.
По-четверте, прийняти доповнення до ЛК 2006 р., яке дозволяє обласним радам, Раді Міністрів АР Крим приймати нормативно-правові акти з уцінки згорілої деревини за умови її вивозу з лісів заготівниками, що дозволить прискорити процес очищення лісів від залишків деревини і заощадити державні кошти з її вивозу й утилізації, яке має суттєво покращити екологічний стан лісів, постраждалих від лісових пожеж та взагалі звільнити населення від оплати за ліс пошкоджений на об’єктах природно-заповідного фонду України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдурагимов И. М. Лесные пожары и радиация / И. М. Абдурагимов, А. А. Однолько //Лесная промышленность. – 1993. – №2. – С. 12-13.
2. Аксенов С. Г. Меры борьбы с пожарами на Руси в IX – XVI вв. (историко-правовой аспект) / С. Г. Аксенов // История государства и права. – 2006. – № 3. – С. 38–42.
3. Аксенов С. Г. Первые государственные правове акты, регламентирующие деятельность пожарной охраны России в XV-XVII веках (историко-правовой аспект) / С. Г. Аксенов // Вестник Оренбургск. гос. ун-та. – 2005. – № 3. – С. 237-243.
4. Аксенов С. Г. Пожарно-страховое дело в России во второй половинеXVIII – XIX веке (историко-правовой аспект) / С. Г. Аксенов // Социальное и пенсионное право. – 2007. – № 1. – С. 40 – 42.
5. Аксенов С. Г. Российское законодательство, предусматривающее меры пожарной безопасности в России во второй четверти первой половины XVIIIвека / С. Г. Аксенов // История государства и права. – 2008. – № 7. – С. 22–23.
6. Аксенов С. Г. Российское законодательство, регламентировавшее деятельность пожарной охраны во второй половинеXIX века / С. Г. Аксенов // История государства и права. – 2007. – № 18. – С. 23-24.
7. Амчиславский Я. Л. Лесное законодательство Украины / Я. Л. Амчиславский, С. С. Баталин. – X. : Изд-во Наркомюста УССР, 1926. – 531 с.
8. Андрейцев В. І. Тектолого-правові аспекти забезпечення сучасної екологічної політики держави / В. І. Андрейцев // Право України. – 2011. – №2. – С. 66–84.
9. Анцышкин С. П. Противопожарная охрана леса / С. П. Анцышкин. – М., Л. : Гослесбумиздат, 1957. – 188 с.
10. Арнольд Ф. К. Русский лес / Ф. К. Арнольд. – СПб. : б.и., 1895. – 340 с.
11. Арцыбашев Е. С. Лесные пожары и борьба с ними / Е. С. Арцыбашев. – М. : Лесная промышленность, 1974. – 150 с.
12. Байнова М. С. История государственного управления в России : учеб. пособ. / М. С. Байнова. – М. : Дашков и К, 2009. – 328 с.
13. Бегека А. Д. Охорона природи в Україні з найдавніших часів до кінця XVIII ст. : навч.посібник / А. Д. Бегека. – К. : б.в., 1997. – 110 с.
14. Белов С. В. Лесная пирология: учеб. пособ. / С. В. Белов – Л. : ЛТА, 1982. – 68 с.
15. Белов С. В. Основы борьбы с лесными пожарами (рекомендации) / С. В. Белов. – М. : Министерство Лесного хозяйства РСФСР, 1987. –
18 с.
16. Бобров Р. В. Об управлении лесами Отечества (исторический обзор): / Р. В. Бобров. – М. : ВНИИЦ лесных ресурсов Госкомлеса СССР, 1990. – 52 с.
17. Бобров Р. В. Исторические аспекты лесной политики / Р. В. Бобров. – М. : ВНИПИЭИ леспром, 1990. – Вып. 29-30. – 52 с.
18. Борейко В. Е. Белые пятна природоохраны / В. Е. Борейко. – 2-е изд., доп. – К. : Киевский эколого-культурный центр, 2003. – 292 с.
19. Борейко В. Е. История охраны природы Украины (X век – 1980 г.) / В. Е. Борейко. – К. : Киевский эколого-культурный центр, 2001. – 542 с.
20. Борейко В. Е. Экологические преступления военных в Украине и сопредельных территориях / В. Е. Борейко. – К. : Киевский эколого-культурный центр, 2000. – 152 с.
21. Булгаков М. Б. Природоохранные акты : от «Русской Правды» до петровских времен / М. Б. Булгаков, А. А. Ялбуганов // Государство и право. – 1996. – №8. – С. 136-146.
22. Вакулюк П. Г. Нариси з історії лісів України / П. Г. Вакулюк. – Фастів : Поліфаст, 2000 – 624 с.
23. Валендик Э. Н. Пожары как постоянно действующий природный фактор в бореальных лесах Евразии / Э. Н. Валендик // Пожары в лесных экосистемах Сибири : всерос. науч конф., 17-19 сент. 2008 г. : тезисы докл. – Красноярск, 2008. – С. 15-18.
24. Вареник И. П. Использование порубочных остатков / И. П. Вареник / Лесное хозяйство. – 1950. – №8. – С. 89 – 90.
25. Ведров С. О лесоохранении по русскому праву / С. Ведров. – СПб. : б.и., 1878. – 224 с.
26. Вовк Ю. А. Советское природоресурсное право и правовая охрана окружающей среды / Ю. А. Вовк. – Х. : Высшая школа, 1986. – 160 с.
27. Ворон В. П. Тенденції виникнення пожеж у лісах зеленої зони м. Харкова / В. П. Ворон, Є. Є. Мельник // Лісівництво і агролісомеліорація. – 2009. – Вип. 115. – С. 207-214
28. Воскресенский Н. А. Законодательные акты Петра I : в 2 т. / Н. А. Воскресенский. – М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1945. – Т. 1. –
602 с.
29. Высочайше утвержденный Устав о лесах от 11 ноября 1802 г. // ПСЗРИ. – Собр. 1. – Т. 27. – № 20506. – С. 350-356.
30. Высочайше утвержденное положение о Черкасских лесах, принадлежащих военным поселениям от 12 июля 1826 г. // ПСЗРИ. – Собр. 2. – Т. 1. – № 463. – С. 713-753.
31. Высочайше утвержденный общий наказ гражданским губернаторам от 3 июня 1837 г. // ПСЗРИ. – Собр. 2. – Т. 12. – Ч. 1. – № 10303. – С. 361-439.
32. Высочайше утвержденный наказ чинам и служителям земской полиции от 3 июня 1837 р. // ПСЗРИ. – Собр. 2. – Т. 12. – № 10306. – Ч. 1. – С. 484-521.
33. Высочайше утвержденный сельский полицейский устав для государственных крестьян от 23 марта 1839 г. // ПСЗРИ. – Собр. 2. – Т. 14. – № 12165. – С. 279-289.
34. Гавриш С. Б. Предмет незаконної порубки лісу / С. Б. Гавриш // Радянське право. – 1980. – №1. – С. 63-66.
35. Генсірук С. А. Лісові ресурси України, їх охорона і використання / С. А. Генсірук, В. С. Бондар. – К. : Наукова думка, 1973. – 510 с.
36. Генсірук С. А. Історія лісівництва в Україні / С. А. Генсірук, О. І. Фурдичко, В. С. Бондар. – Львів : Світ, 1995. – 422 с.
37. Гетьман А. П. Методологічні засади становлення правових основ охорони довкілля / А. П. Гетьман // Право України. – 2011. – №2. – С. 11-19.
38. Голобуцький В. О. Запорізька Січ в останні часи свого існування (1734-1775 рр.) / В. О. Голобуцький. – Дніпропетровськ : Січ, 2004. – 421 с.
39. Головач В. П. Правовая охрана лесов в СССР / В. П. Головач. –Свердловск : Свердловский юридический институт, 1987. – 44 с.
40. Горбовой В. Ф. Предмет и система советского лесного права / В. Ф. Горбовой. – Красноярск : Изд-во Красноярск. ун-та, 1984. – 144 с.
41. Горшенин Н. М. Лесная пирология / Н. М. Горшенин, Н. А. Диченков, А. И. Швиденко – Львов : Вища школа, 1981. – 160 с.
42. Греков Б. Д. Правда Русская : учеб. пособ. / Б. Д. Греков. – М. : Изд-во АН СССР, 1940. – 112 с.
43. Грозовський І. М. Право Нової Січі (1734-1775) : навч посібник / І. М. Грозовський. – Х. : Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2000. – 108 с.
44. Гусев Р. К. Правовая охрана лесов в СССР / Р. К. Гусев – М. : Знание, 1974. – 64 с.
45. Декреты Советской власти. Т. 9: Июнь-июль 1920. – М. : Политиздат, 1978. – XII, 460 с.
46. Дембо Л. И. Лесной кодекс РСФСР / Л. И. Дембо. – Л. : Рабочий суд, 1927. – 140 с.
47. Диченков Н. А. Пути повышения эффективности оценки опасности возникновения лесных пожаров : автореф. дис. … доктора сельскохоз. наук : спец. 06.03.03 «Лесоведение и лесоводство; лесные пожары и борьба с ними» / Н. А. Диченков. – М., 1993. – 41 с.
48. Диченков Н. А. Необходимо бережно относится к лесу / Н. А. Диченков // Лесное хозяйство. – 1998. – С. 46-49.
49. Диченков Н. А. История охраны лесов от пожаров в России / Н. А. Диченков // Лесное хозяйство. – 1998. – № 6. – С. 48-51.
50. Ершов Д. В. Оценка риска возникновения пожаров от молний по данным грозопеленгации / Д. В. Ершов, Г. Н. Коровин, А. С. Подольская // Пожары в лесных экосистемах Сибири : всерос науч. конференция 17-19 сентября 2008 г. : тезисы докл. – Красноярск : б.и., 2008. – С. 52-53.
51. Закон о волостном земстве: Постановление Временного Правительства о волостном Земском Управлении, изданное 21 мая 1917 г. – Х. : Кооперативная типография №32, 1917.
52. Зинов Г. И. Охрана лесов от пожаров / Г. И. Зинов. – М. : Россельхозиздат, 1976. – 189 с.
53. Іваницький Б. Г. Ліси і лісове господарство на Україні / Б. Г. Іваницький. – Варшава, 1939. – Т. 1. – 194 с. (Праці Укр.н. ін-ту; Т. 27. Сер. Економічна; кн. 11).
54. Іваницький Б. Ліси і лісове господарство на Україні / Б. Іваницький. – Варшава, 1936. – Т. 2. – 123 с. (Праці Укр. наук. ін-ту; Т. 27. Сер. економічна; кн. 7).
55. Інструкція з організації ведення обліку лісових пожеж та їх наслідків в системі Держкомлісгоспу України: Наказ Державного комітету лісового господарства України від 27.12.2004 №279
56. Инструкция обер-вальмейстеру Глебовскому от 19 июля 1722 г. // ПСЗРИ. – Собр. 1. – Т. 6. – № 4060. – С. 740-753.
57. Инструкция о разведении и посеве корабельных лесов от 20 апреля 1732 г. // ПСЗРИ. – Собр. 1. – Т. 8. – № 6027. – С. 754-756.
58. Інструкція про порядок взаємодії підрозділів відомчої пожежної охорони Держкомлісгоспу України і пожежно-рятувальних підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України під час гасіння лісових пожеж: Наказ Державного комітету лісового господарства України, Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій від 12.03.2007 № 89/132 [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа : http://bs-staff.com.ua/ids_pb /date_pb/1137_280_1.html
59. Истомина Э. Г. Лесохранительная политика России в XVIII – начале XX века / Э. Г. Истомина // Отечественная история. – 1995. – №5. – С. 34-51.
60. Исупов Д. Н. Правовой режим лесов СССР / Д. Н. Исупов. – Свердловск : Изд-во Свердловск. юрид. ин-та, 1960. – 313 с.
61. Каверин А. М. Законодательство о лесах / А. М. Каверин, Н. И. Краснов, Е. И. Немировский, Н. А. Сыродоев. – М. : Юрид. лит, 1979. – 112 с.
62. Киев затянут дымкой от пожаров на Черниговщине – МЧС. 16 августа 2010 / Українські новини [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://podrobnosti.ua/ podrobnosti/2010/08/16/708496.html
63. Кіндюк Б. В. Історія українського лісового законодавства. Часи визвольних змагань та період НЕП 1917-1929 рр. / Б. В. Кіндюк. – Одеса : Фенікс, 2011. – 168 с.
64. Кіндюк Б. В. Правове регулювання лісівництва українськими радянськими органами влади за часи громадянської війни / Б. В. Кіндюк // Вісник Київського Національного Університету ім. Тараса Шевченка. – Сер. «Юридичні науки». – 2010. – № 85. – С. 82-85.
65. Кіндюк Б. В. Вплив норм дореволюційного лісового права на основні положення декрету РНК РСФСР «Про ліси 1918 р.» / Б. В. Кіндюк // Право України. – 2011. - №2 – С. 249 -254.
66. Кіндюк Б. В. Правові засади охорони українських лісів в часи революції та громадянської війни / Б. В. Кіндюк, Д. А. Апотовський // Держава і право. – 2009. – №44. – С. 426 – 430.
67. Кіндюк Б. В. Правові засади охорони лісів на землях козацької України / Б. В. Кіндюк // Право України. – 2009. – №8. – С. 166-171.
68. Ковальова С. Г. Правовий статус українських земель i їхнього населення у складі Великого Князівства Литовського / С. Г. Ковальова // Актуальні проблеми політики. – 2006. – Вип. 28. – С. 74–78.
69. Кодекс України про адміністративні правопорушення. – Х. : Одіссей, 2011. – 256 с.
70. Козинець О. В. Діяльність добровільних пожежних формувань у Наддніпрянській Україні в другій половині XIX – на початку XX ст. : дис. … канд. іст. наук : 07.00.01 / Козинець Олександр Володимирович. – Черкаси, 2010. – 264 арк.
71. Козинець О. В. Виникнення та розвиток добровільних пожежних формувань у містах Наддніпрянської України у пореформений період / О. В. Козинець // Історичні і політологічні дослідження. – 2008. – №1/2 (37/38). – С. 211-216.
72. Козинець О. В. Організаційно-правові засади функціонування добровільних пожежних формувань у Наддніпрянській Україні в другій половині XIX - на початку XX ст. / О. В. Козинець // Научные записки Тернопольского нац. пед. ун-та им. В. Гнатюка. – 2009. – Вип. 2. – С. 27-33.
73. Козинець О. В. Діяльність добровільних пожежних формувань у Наддніпрянській Україні під керівництвом земських установ / О. В. Козинець // Наук. праці : наук.-мет. журнал. – Т. 104. – Вип. 91. Іст науки. – Миколаїв, 2009. – С. 32-39.
74. Колданов В. Я. Очерки истории советского лесного хозяйства / В. Я. Колданов. – М. : Экология, 1992. – 256 с.
75. Косов И. В. Механизм воздействия низовых пожаров на деревья хвойных видов / И. В. Косов // Пожары в лесных экосистемах Сибири: всерос.науч. конференция 17 – 19 сентября 2008 г. : тезисы докл. – Красноярск : б.и., 2008. – С. 146-149.
76. Костицкий В. В. Лесное право: краткое учеб. пособие / В. В. Костицкий. – Львов : б.и., 1991. – 91 с.
77. Костицький В. В. Міжнародно-правовий етичний імператив як основа теоретико-методологічного забезпечення розвитку екологічного права / В. В. Костицький // Право України. – 2011. – №2. – С. 20-33.
78. Кравець М. У. Випалювання стерні: правові та морально-етичні заборони / М. У. Кравець // Довкілля для України : міжнародний екологічний форум, 23-24 червня 2011 р. : збірка доповідей. – Донецьк : б.в., 2011. – С. 245-246.
79. Крассов О. И. Правовой режим земель государственного лесного фонда / О. И. Крассов. – М. : Наука, 1985. – 224 с.
80. Кримінальний кодекс України: Закон вiд 05.04.2001 № 2341-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25-26. – Ст. 131.
81. Лащенко К. Г. Проблеми лісокористування на Запоріжжі у світі документів з Архіву Коша / К. Г. Лащенко // Південна Україна у XVIII – XIX ст. : збірник. – Запоріжжя, 1996. – Вип. 2 – С. 100-107.
82. Лащенко К. Г. Географія, природне середовище вольностей війська Запорозького, та природокористування Запорозьких козаків (1734 – 1775): дис. … канд. іст. наук : 07.00.06 / Лащенко Кристина Георгіївна. – К., 2002. – 201 с.
83. Ленский Л. М. Материалы по истории социалистического лесного законодательства (1917-1945 гг.) / Л. М. Ленский. – М.-Л. : Гослестехиздат, 1947. – 322 с.
84. Леонтович Ф. І. Русская правда и Литовский Статут // Антологiя української юридичної думки : в 6 т. / Ф. I. Леонтович. – К. : Юрид. книга, 2002. – Т. 2 : Iсторiя держави i права України : Руська правда. – К. : Юрид. книга, 2002. – С. 155-223.
85. Лесной кодекс Украинской ССР. – Киев : Урожай, 1981. – 59 с.
86. Лесной пожар в Днепропетровской области никак не могут потушить. 07 августа 2010 / Українські новини [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://podrobnosti.ua/accidents/2010/08/07/706682.html
87. Лісовий Кодекс України: Закон України від 21 січня 1994 р. (з наступними змінами та доповненнями) у ред. від 08. 02. 2006 р. № 3404-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 21. – Ст. 170.
88. Логвиненко О. І. Лісоохоронна справа в Україні: історико-правовий аспект (IX ст. – 1990 р.) : дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01 / Логвиненко Олена Іванівна. – К., 2006. – 211 арк.
89. Логвиненко О. І. Охорона лісів у Київській Русі та Литовсько-Руському князівстві / О. І. Логвиненко // Вісник Університету внутрішніх справ. – 2001. – Вип. 13. – С. 189-192.
90. Лозо В. И. Основные этапы развития лесного законодательства УССР: дисс. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Лозо В. И. – Х., 1983. – 237 с.
91. Марченко Г. А. Задачи лесной политики Украины / Г. А. Марченко. – Х. : Госплан УССР, 1925. – 79 с.
92. Материалы XXIV съезда КПСС. – М. : Политиздат, 1971. – 319 с.
93. Матвійчук В. К. Витоки явища, генезис і сучасний стан проблеми кримінально-правової охорони навколишнього природного середовища : автореф. дис. доктора юрид. наук : 12.00.08 [Електронний ресурс] / Матвійчук В К. – К., 2008. – Режим доступу до цитованої сторінки : http://studrada.com.ua/node/12479?page=14
94. Мелихов И. С. Природа леса и лесные пожары / И. С. Мелихов. – Архангельск : б.и., 1947. – 60 с.
95. Мельник П. В. Проблеми правової охорони лісів Карпатського регіону України / П. В. Мельник. – Івано-Франківськ : Плай, 2003. – 158 с.
96. Моисеенко И. И. Правовые вопросы охраны лесов от пожаров : на материалах Белорусской ССР : автореф. дис. …канд. юрид. наук : спец. 714 «Колхозное и земельное право» / И. И. Моисеенко. – М., 1969. – 17 с.
97. Моисеенко И. И. Охрана леса от пожаров / И. И. Моисеенко. – Минск : Урожай, 1965. – 12 с.
98. Молчанов Б. А. Природоохранное законодательство России (XVIII – начало XX в.): / Б. А. Молчанов. – Архангельск : Изд-во Поморского гос. ун-та им. М. В. Ломоносова, 2000. – 200 с.
99. Молчанов Б. А. Правовая охрана лесов России и европейского севера / Б. А. Молчанов. – Владимир : Посад, 2003. – 195 с.
100. Музиченко П. П. Суд и судочинство на українских землях в XIV-XVI ст. : монографія / авт. кол. : П. Музиченко [та ін.] ; за заг. ред. П. Музиченка – О. : Астропринт, 2000. – 180 с.
101. Мунтян В. Л. Правова охорона лісів Української РСР / В. Л. Мунтян. – К. : Вид-во АН УРСР, 1964. – 84 с.
102. Навасардова Э. С. Ответственность за лесонарушения по законодательству Российской империи начала ХХ века / Э. С. Навасардова // Общество и право. – 2009. – №4 (26). – С. 89-93.
103. Національна доповідь про стан техногенної та природної безпеки в Україні у 2006 році [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.mns.gov.ua/content/annual_report_2006.html
104. Національна доповідь про стан техногенної та природної безпеки в Україні у 2010 році [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.mns.gov.ua/content/annual_report_2009.html
105. На Черниговщине и Харьковщине горят леса. 18 августа 2008 / Українські новини [Електронний ресурс]. – Режим доступу :http://podrobnosti.ua/accidents/2008/08/18/547675.html
106. Немировский Е. И. Правовая охрана лесов / Е. И. Немировский. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Россельхозиздат, 1987. – 112 с.
107. Немировский Е. И. Правовые средства в борьбе с нарушениями тренований пожарной безопасности в лесах / Е. И. Немировский, А. М. Качнов. – Лесное хозяйство. – 1990. – №7. – С. 61-63.
108. Непийвода В. Правове регулювання в галузі лісів: доба утвердження підтримного розвитку / В. Непийвода.– К. : НДІ приватного права і підприємництва, 2004. – 339 с.
109. Нерсесянц В. С. Проблемы общей теории права и государства : учеб. для вузов / В. С. Нерсесянц. – М. : Норма, 2006. – 832 с.
110. Нестеров В. Г. Пожарная охрана леса / В. Г. Нестеров. – М. : Гослестехиздат, 1945. – 176 с.
111. Об обращении в ведение Адмиралтейской коллегии всех казенних лесов и всех форстмейстеров и вальдмейстеров : Именной указ Сенату от 26 мая 1798 г. // ПСЗРИ. – Собр. 1. – Т. 25. – № 18533. – С. 254-255.
112. Об ответственности полесовщиков и пожарных старост за не сохранение казенных лесов от пожаров: Высочайше утвержденное мнение Государственного совета от 25 февраля 1852 г. // ПСЗРИ. – Собр. 2. – Т. 27. – № 26020. – С. 125-126.
113. Об охране лесов : Декрет СНК Украины от 26 февраля 1919 г. // СУ УССР. – 1919. – № 16. – Ст. 176.
114. Об усилении охраны лесов от пожаров : Распоряжение Совета Министров УССР от 6 мая 1952 г. // СУ УССР. – 1952. – № 11 – 12. – Ст. 50.
115. Об улучшении охраны лесов от пожаров и защиты их от вредных насекомых и болезней : Постановление СМ УССР от 28 июня 1968 г. // СУ УССР. – 1968. – № 6. – Ст. 89.
116. Об утверждении особенностей охраны лесов, разработки и осуществления профилактических и реабилитационных мероприятий в зонах радиоактивного загрязнения лесов : Приказ Министерства природных ресурсов РФ от 17.04.2007, № 101 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://libgost.ru/prikaz/65560-Tekst_Prikaz_101_Ob_utverzhdenii_Osobennosteiy_ohrany_lesov_razrabotki_i_osushestvleniya_profilakticheskih_i_reabilitacionnyh_meropriyatiiy_v_zonah_radioaktivnogo_zagryazneniya_lesov.html
117. Об утверждении Положения о Государственном комитете лесного хозяйства Совета Министров СССР : Постановление Совета Министров СССР от 23 сентября 1969 г. // СУ СССР. – 1969. – № 23. – Ст. 134.
118. Об утверждении Правил пожарной безопасности в лесах СССР, а также о мероприятиях по усилению противопожарной охраны лесов: Постановление Совета Министров СССР от 6 апреля 1949 г. // СУ СССР. – 1949. – № 11. – Ст. 88.
119. Одинцов Д. В. Охрана лесов на рубеже веков / Д. В. Одинцов // Лесное хозяйство. – 2000. – №3. – С. 3-11.
120. Олійник О. Л. Запорозький зимівник часів нової січі (1734 – 1775). / О. Л. Олійник. – Запоріжжя : Дике поле, 2005. – 236 с.
121. Основы борьбы с лесными пожарами : рекомендации. – М. : Министерство лесного хозяйства РСФСР, 1987. – 23 с.
122. О высылке в летнее время солдат в Ингерманландию для надзора вместе со служителями Вальдмейстерской конторы за охранением лесов от случающихся в летнее знойное время пожаров: Сенатский указ от 15 июня 1736 г. // ПСЗРИ. – Собр. 1. – Т. 9. – № 6988. – С. 859-860.
123. О государственном материальном резерве : Федеральный закон от 29 декабря 1994, № 79-ФЗ [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://base.consultant.ru/cons/cgi/online.cgi?req=doc;base=LAW;n=58239
124. О единой государственной системе предупреждения и ликвидации чрезвычайных ситуаций: Постановление Правительства РФ от 30 декабря 2003 г. № 794 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.legis.ru/misc/doc/3304/
125. О мерах по усилению противопожарной охраны лесов: Постановление СМ УССР от 22 июля 1971 г. // СУ УССР. – № 7. – Ст. 71.
126. О наблюдении вальдмейстерам и лесным надзирателям, чтобы в лесах сохраняема была должная осторожность : Сенатский указ от 2 июля 1745 г. // ПСЗРИ. – Собр. 1. – Т. 12. – № 9182. – С. 414-415.
127. О наблюдении земским комиссарам за целостию лесов и охранению их от пожаров : Сенатский указ от 13 сентября 1798 г. // ПСЗРИ. – Собр. 1. – Т. 25. – № 18666. – С. 384.
128. О наблюдении повсюду крепкой предосторожности от пожаров : Сенатский указ от 27 июля 1766 г. 17. – №12707. – С. 860-861.
129. О немедленном донесении Сенату о случающихся пожарах : Сенатский указ от 24 июня 1737 г. // ПСЗРИ. – Собр. 1. – Т. 10. –№ 7295. – С. 191.
130. О непроизводстве лесными чиновниками следствий о пожарах, в казенных лесах случающихся без членов земской полиции: Высочайше утвержденное мнение Государственного совета от 29 марта 1827 г. // ПСЗРИ. – Собр. 2. – Т. 2. – № 995. – С. 323-324.
131. О охране казенних лесов от пожаров // Устав Лесной (издание 1876 г.) // Свод законов Российской империи. – Т. VIII. Ч. 1. – С. 100-103.
132. О плане полезащитных лесонасаждений, внедрения травопольных севооборотов, строительства прудов и водоемов для обеспечения высоких и устойчивых урожаев в степных и лесостепных районах европейской части СССР. – М. : Госполитиздат, 1952. – 51 с.
133. О подтверждении жителям С.Петербурга, чтобы они для опасности от пожара в лесах огней отнюдь не раскладывали : Сенатский [указ] от 6 мая 1735 г. // ПСЗРИ. – Собр. 1. – Т. 9. – № 6732. – С. 515.
134. О пожарно-химических станциях : Приказ Начальника Федеральной службы лесного хазяйства РФ от 19 декабря 1997 г., № 167 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.businesspravo.ru/Docum/ DocumShow_DocumID_60341.html
135. О предосторожностях от огня в лесах и по дорогам : Сенатский указ от 28 июля 1752 г. // ПСЗРИ. – Собр. 1. – Т. 13. – №10014. – С. 689-690.
136. О предупреждении лесных пожаров, причиняемых расчисткою земель под пашни : Именной указ от 19 мая 1798 г. // ПСЗРИ. – Собр. 1. – Т. 25. – № 18527. – С. 247-248.
137. О порядке определения размера вознаграждения за тушение лесных пожаров : Высочайше утвержденное мнение Государственного совета от 13 ноября 1884 г. // ПСЗРИ. – Собр. 3. – Т. 4. – № 2492. – С. 517.
138. О правилах тушения пожаров в казенных лесах: Высочайше утвержденное мнение Государственного совета от 21 мая 1872 г. // ПСЗРИ. – Собр. 2. – Т. 47. – № 50859. – С. 675-676.
139. О приведении в совершенную силу и действие вальдмейстерских и форстмейстерских инструкций; об описи лесов, о пресечении злоупотребления к истреблению оных; о нерубке из казенных дач леса без билета Адмиралтейской коллегии; о заведении на казенных землях новых рощей; о составлении при Интендантской экспедиции особого Департамента для лесной части и о бытии в оном генерал-интенданту и обер-сарваеру : именной указ Адмиралтейской коллегии от 26 мая 1798 г. // ПСЗРИ. – Собр. 1. – Т. 25. – №18534. – С. 255.
140. О распоряжениях для отвращения случающихся в лесах пожаров: Сенатский указ от 9 августа 1800 г. // ПСЗРИ. – Собр. 1. – Т. 26. – № 19509. – С. 255-258.
141. О распространении права собственности владельцев на леса, в дачах их растущие Императорский указ от 22 сентября 1782 г. // ПСЗРИ. – Собр. 1. – Т. 21. – № 15518. – С. 676.
142. О снабжении гарнизонных полков пожарными инструментами : Сенатский [указ] от 2 мая 1711 г. // ПСЗРИ. – Собр. 1. – Т. 4. – № 2358. – С. 677.
143. О содержании пожарных инструментов и лошадей в полках лейб-гвардии : Высочайшая резолюция на докладе генерала Ушакова от 30 октября 1740 г. імператриця підписала указ №8272 «Про утримання пожежних інструментів і коней у полках лейб-гвардії» // ПСЗРИ. – Собр. 1. – Т. 11. –№ 8272. – С. 288-289.
144. О структуре Главного Управления лесоохраны и лесонасаждений при СНК Союза ССР: Постановление СНК СССР от 8 августа 1936 г. // СУ СССР. – 1936. – № 44. – Ст. 379.
145. О том, чтобы во время пожаров унтер-офицеры и рядовые, не собираясь ко своим ротным офицерам, ходили прямо на пожары: именной указ от 11 октября 1739 г. // ПСЗРИ. – Собр. 1. – Т. 10. –№ 7919. – С. 922-923.
146. Памятники русского права. – Вып. 1 : Памятники права Киевского государства X-XIIвв. / под ред. С. В. Юшкова; сост. А. А. Зимин. – М. : Госюриздат, 1952. – 303 с.
147. Перелыгин П. А. Лесохранение или правила сбережения лесов / П. А. Перелыгин. – СПб. : б.и., 1835. – 280 с.
148. Пичета В. И. Аграрная реформа Сигизмунда-Августа в Литовско-Русском государстве / В. И. Пичета. – М. : Изд-во АН СССР, 1958. – 546 с.
149. Полное собрание законов Российской империи: собрание первое (1649 – 1825). – СПб, Гос.тип., 1830.
150. Полное собрание зак