Правові та організаційні засади регулювання архівної справи в Україні

brief description

Відкритий міжнародний університет
розвитку людини “Україна”
На правах рукопису

Шевченко Олена Володимирівна

УДК 342.951: 930.25

Правові та організаційні засади регулювання
архівної справи в Україні

12.00.07 − адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Демський Едуард Францович,
кандидат юридичних наук,
доцент

Київ-2011

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 3
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ РОЗВИТКУ
АРХІВНОЇ СПРАВИ В УКРАЇНІ
1.1. Понятійний аналіз та теоретико-прикладний аспект архівної
справи 11
1.2. Історичні витоки та матеріально-правовий спадок України в
архівній справі 22
1.3. Державна політика та принципи у сфері управління архівною справою 37
Висновки до першого розділу 63
РОЗДІЛ 2. МЕХАНІЗМ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ АРХІВНОЇ СПРАВИ В УКРАЇНІ
2.1. Правові засади управління та правовідносини у архівній справі 66
2.2. Адміністративно-правовий статус системи органів управління
архівною справою в Україні, їх завдання та функції 86
2.3. Структура архівних підрозділів та правове регулювання їх
діяльності (компетенція) 118
Висновки до другого розділу 131
РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ АРХІВНОЇ СПРАВИ В УКРАЇНІ
3.1. Характеристика правових та організаційних чинників, які впливають на розвиток архівної справи 133
3.2. Шляхи реформування архівної системи 160
3.3. Питання відповідальності за порушення умов зберігання,
використання архівних документів та їх знищення 170
Висновки до третього розділу 178
ВИСНОВКИ 181
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 187
ДОДАТКИ 218
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВУКОПМІС – Всеукраїнський комітет охорони пам'яток мистецтва і старовини
ВУЦВК – Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет
Головархів України – Головне архівне управління України
ДА – державний архів
Держкомархів України – Державний комітет архівів України
ЕПК – експертно-перевірна комісія
ЄДАФ – Єдиний Державний архівний фонд
МРА – Мiжнародна рада архiвiв
НАІС – Національна архівна інформаційна система
НАФ – Національний архівний фонд
НБУВ – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
УНДІАСД – Українському науково-дослідному інституті архівної справи та документознавства
ЦДА – центральні державні архіви
ЦДАВО України – Центральний державний архів вищих органів влади та управління України
ЦДАГО України – Центральний державний архів громадських об’єднань України
ЦДАЗУ – Центральний державний архів зарубіжної україніки
ЦДАМЛМ України – Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України
ЦДЕА- Центральний державний електронний архів
ЦДІАК - Центральний державний історичний архів м. Києва
ЦДІАЛ - Центральний державний історичний архів м. Львова

ВСТУП

Актуальність теми. Архівна справа є важливою складовою інформаційної та культурної сфери життєдіяльності суспільства, вона охоплює наукові, організаційні, правові, технологічні, економічні та інші питання, пов’язані з накопиченням, обліком, зберіганням архівних документів та використанням відомостей, що в них містяться. Архівні документи слугують підтвердженням самобутності народу і є свідченнями та фактами державотворення. Сьогодні в Україні діють понад 700 архівних установ, які зберігають більше ніж 50 млн. одиниць (архівних справ) Національного архівного фонду (далі – НАФ). Крім того, залишаються не порахованими архівні документи, що не належать до НАФ, оскільки значна їх частка зберігається не лише у державних, а й у приватних архівах, у фізичних осіб, об’єднаннях громадян та релігійних організаціях, політичних партіях тощо.
Нині політика держави зорієнтована на спрощення доступу та відкритість національних архівних систем, їх інтеграція у світовий архівний простір. Свої корективи щодо використання архівної інформації та зберігання архівних документів були внесені із розвитком права приватної власності. Одночасно із цим, відбуваються зміни в управлінні архівними установами. Але, економічні, політичні та інші проблеми що виникають у суспільному житті держави певним чином можуть спричинити занепад архівної справи зокрема та культурної сфери в цілому, що підтверджується численними повідомленнями про втрати архівних документів через пожежі, затоплення, недбале ставлення, знищення, викрадення та через інші техногенні або протиправні чинники.
З огляду на це, вивчення організації архівної справи, механізмів її регулювання на рівні центральних та місцевих органів виконавчої влади є необхідним, що зумовило дослідження правових засад управління архівною справою, перебудови архівної системи та з’ясування шляхів її удосконалення.
Теоретичною основою для даного наукового дослідження стали праці відомих вчених-адміністративістів, зокрема: В. Б. Авер’янова, О. Ф. Андрійко, О. М. Бандурка, А. І. Берлача, Ю. П. Битяка, Л. Р. Білої, С. В. Ващенка, Ю. А. Ведєрнікова, В. К. Гіжевського, І. П. Голосніченка, Г. Ю. Гулєвської, С. Д. Гусарєва, Е.Ф. Демського, В. О. Заросила, С. В. Ківалова, Т. О. Коломоєць, В. К. Колпакова, А. Т. Комзюка, С. Ф. Константінова, В. В. Копейчикова, О.В. Кузьменко, В. Я. Малиновського, О. Г. Мурашина, Н. Р. Нижник, В. І. Олефіра, С. Г. Стеценка, В. Д. Сущенка, В. К. Шкарупи, а також матеріали дисертаційних досліджень: Е. С. Герасименка, В. А. Дерець, О. А. Задихайло, О. В. Несторенко. Окремі питання щодо досліджуваної проблематики відображені у працях істориків та архівістів – працівників архівних установ, зокрема: Я. С. Калакури, І. Б. Матяш, К. Є. Новохатського, Г. В. Папакіна, Л. О. Скрицької (Драгомірової), В. С. Шандри та інших; очільників архівної справи, а саме: Г. В. Боряка, Н. В. Кисторуської, Р. Я. Пирога. Також використані наукові розробки та досягнення зарубіжних науковців: С. С. Алексеєва, Г. В. Атаманчука, Д. Н. Бахраха, А. П. Коренева, Д. М. Овсянко та фахівців архівної справи: Т. М. Горяевої, В. П. Козлова, М. В. Ларіна, Анни Лашук, Т. Е. Шабанової та ін.
Проте, переважна більшість дослідників наукової проблематики архівної справи висвітлюють її фрагментарно. Монографічна література юридичного спрямування на цю тематику відсутня, що свідчить про недостатню увагу до неї з боку вчених-адміністративістів, що обумовлює актуальність даного дослідження.
Нормативно-правовою основою дисертаційного дослідження стали Конституція та закони України, акти Президента та Кабінету Міністрів України, відомчі нормативно-правові акти.
Зв’язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом науково-дослідницької роботи кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна” на тему: “Адміністративно-правове регулювання суспільних відносин” (номер державної реєстрації 0107U008696). Дисертаційна робота відповідає основним напрямам, визначеним у Державній програмі розвитку архівної справи на 2006-2010 роки затвердженій Постановою Кабінету Міністрів України від 1 лютого 2006 р. та в Законі України “Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки” від 9 січня 2007 року.
Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна” 25 грудня 2006 р. протокол № 6.
Метою дисертаційного дослідження є проведення всебічного аналізу стану розвитку архівної справи в Україні та визначення адміністративно-правових та організаційних засад регулювання даної галузі.
Відповідно до поставленої мети сформульовано наступні завдання:
- дослідити теоретично-правовий та прикладний аспект розвитку архівної справи в Україні;
- конкретизувати напрями державної політики та принципи у сфері організаційно-правового регулювання архівної справи;
- проаналізувати стан нормативно-правової бази з питань організації архівної справи;
- дослідити правовідносини у архівній сфері;
- з’ясувати систему органів управління архівною справою, їх правовий статус та запропонувати власне бачення цієї системи;
- дослідити функції органів управління у сфері архівної справи;
- розробити пропозиції щодо заходів удосконалення організації та управління архівною справою;
- з’ясувати види юридичної відповідальності за вчинення правопорушення в сфері архівної справи та визначити заходи щодо їх удосконалення.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері одержання, зберігання і використання архівних документів та управління архівною справою.
Предметом дослідження є правові та організаційні засади регулювання архівної справи в Україні.
Методологічною основою дисертаційного дослідження є наукові принципи та дослідницькі методи, що ґрунтуються на вимогах об’єктивного та всебічного аналізу процесів та явищ суспільного розвитку, повноважень Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади у сфері архівної справи, а також здійснення регулювання процесів у галузі архівної справи. Дослідження здійснено із використанням методів: логічного – використано під час дослідження нормативних актів, аналітичних матеріалів, поглядів вчених на окремі питання, які є предметом дослідження (розділи 1, 2, 3); історичного – застосовувався під час аналізу історії розвитку архівної справи (підрозділи 1.2, 1.3); порівняльно-правового – у ході порівняльного аналізу норм вітчизняного та зарубіжного законодавства у сфері архівної справи (розділи 2, 3). За допомогою системного та функціонального методу здійснено структурний аналіз системи органів управління архівною справою та архівних підрозділів (підрозділи 2.2, 2.3). Методи моделювання, аналізу та синтезу дозволили сформулювати пропозиції щодо удосконалення архівної системи, механізму фінансового забезпечення архівної справи, відповідальності за порушення умов зберігання, використання архівних документів та їх знищення а також відповідних норм чинного законодавства (розділ 3). Формально-логічний метод використовувався при підведенні висновків та пропозицій відповідно до мети дослідження. Базовим методом даного дослідження є діалектичний метод – загальнонауковий метод пізнання соціально-правових явищ в їх протиріччях, розвитку та змінах, який дозволяє дослідити проблеми у єдності їх соціального змісту і юридичної форми.
Емпіричну базу складають статистичні дані Державної архівної служби України та інтерв’ювання працівників Державного архіву Рівненської та Волинської області (120 анкет).
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є першим в Україні комплексним дослідженням правових та організаційних засад регулювання архівної справи, в результаті якого автором запропоновано теоретичні та практичноприкладні науково значущі концептуальні положення, а саме:
вперше:
– надане авторське визначення поняття “управління у сфері архівної справи”, введено поняття “Страховий документ Національного архівного фонду” та “Страховий фонд документів Національного архівного фонду”;
– визначено механізм адміністративно-правового регулювання в сфері архівної справи;
– подано класифікацію суб’єктів правовідносин в архівній справі;
– встановлено особливості предмету правового регулювання в архівній справі;
удосконалено:
– визначено напрями державної політики в сфері архівної справи;
– принципи, форми та методи управління архівною справою;
– понятійний апарат архівістики щодо термінів “керівник архіву”, “об'єкт культурної спадщини”;
– механізм делегування Кабінетом Міністрів України повноважень щодо встановлення процедури проведення експертизи цінності документів Державній архівній службі України;
– умови призначення керівника галузевої архівної установи;
набуло подальшого розвитку:
– нормативно-правове регулювання архівної справи, а саме внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Цивільного кодексу України, законів України “Про Національний архівний фонд та архівні установи”, “Про вибори народних депутатів України” та “Основні правила роботи державних архівів України”;
– запровадження обов’язкового звітування архівного підрозділу перед органами управління архівною справою;
– заходів організації управління архівною справою.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання:
– у науково-дослідній сфері – результати дисертації можуть бути основою для подальших досліджень актуальних проблем управління архівною справою;
– у правотворчій сфері – висновки та пропозиції, викладені в дисертації, можуть бути використані при вдосконаленні вітчизняного законодавства: КУпАП, ЦКУ, Законів України, та інших нормативно-правових актів (довідка про впровадження Державною архівною службою України від 03.11.2010р. №2646/03);
– у сфері правозастосування – запропоновані автором рекомендації дозволять покращити практичну діяльність системи архівних установ (довідка про впровадження архівним відділом Дубенської районної державної адміністрації Рівненської обл. від 09.03.2011р. №21/01-17);
– у навчальному процесі – матеріали дисертації можуть використовуватися при вивченні окремих тем “Адміністративного права” та спецкурсів “Державне управління у сфері культури”, “Архівознавство” тощо (акт впровадження в навчальний процес від 02.12.2010р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним завершеним науковим дослідженням, усі сформульовані в ньому положення та висновки обґрунтовані автором на підставі особистих теоретичних та практичних досліджень.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права Університету “Україна”, основні положення та висновки були представлені на наукових та науково-практичних конференціях, у тому числі міжнародних. А саме, ХV Міжнародній науковій конференції молодих науковців “Наука і вища освіта”, (м. Запоріжжя, 17-18 травня 2007 р.); ІV Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні питання реформування правової системи України” (м. Луцьк, 1-2 червня 2007 р.); Всеукраїнській конференції з адміністративного права “Адміністративне право та процес очима молодих вчених” (м. Запоріжжя, 28-29 лютого 2008 р.); VІ Всеукраїнській науковій конференції студентів і молодих вчених “Молодь: освіта, наука духовність” (м. Київ, 21-23 квітня 2009 р.); Всеукраїнській конференції з адміністративного права “Сучасні проблеми адміністративної реформи в Україні” (м. Запоріжжя, 05-06 березня 2009 р.); ІХ, ХІ Міжнародних науково-практичних конференціях “Актуальні проблеми навчання та виховання людей в інтегрованому освітньому середовищі” (м. Київ, 26-27 листопада 2008 р., 24-25 березня 2010 р.); І Регіональній міжвузівській науково-практичній конференції “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (м. Дубно, 16 грудня 2010 р.).
Публікації. Основні положення та результати наукового дослідження викладено у семи наукових статтях (чотири з яких опубліковано у журналах, що входять до переліку наукових фахових видань, затверджених ВАК України), і тезах доповідей на наукових та науково-практичних конференціях.
Структура дисертації обумовлена метою та логікою дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, які містять 9 підрозділів, висновків, додатків (на 28 сторінках) та списку використаних джерел (251 найменування на 32 сторінках). Загальний обсяг дисертації становить 218 сторінок, з них основного тексту – 186 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягає у вирішенні питань щодо правових та організаційних засад регулювання архівною справою в Україні. У результаті дослідження, проведеного на основі аналізу емпіричних та статистичних даних, чинного законодавства України та практики його реалізації, а також наукових поглядів і практичних пропозицій фахівців, автором cформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на вирішення зазначеного в дисертації завдання. До основних з них можна віднести такі:
1. Розвиток архівної справи є необхідним з огляду на те, що ретроспективна інформація, яка міститься у архівних документах, дозволяє моделювати та визначати перспективи розвитку держави та суспільства у тій чи іншій ситуації, допомагає приймати важливі державні рішення.
На основі вивчення праць вітчизняних та зарубіжних вчених-правознавців та практиків у сфері архівної справи запропоновано удосконалити та внести уточнення у понятійний апарат. З огляду на це, дано авторське визначення поняття управління у сфері архівної справи як діяльність органів влади, спрямовану на збирання, накопичення, збереження та використання історичних і культурних надбань українського народу для задоволення потреб держави та суспільства в інформації ретроспективного характеру. Уточнено поняття “керівник архіву”, а саме, керівником архіву є директор, його заступники, завідувач архіву та начальник архівного відділу.
Запропоновано внесення змін та доповнень до чинного законодавства з метою уточнення понятійного апарату у сфері архівної справи, а саме:
- до Закону України “Про Національний архівний фонд та архівні установи”:
а) статтю 1 доповнити пунктом 18 “Страховий фонд документів Національного архівного фонду – це упорядкована система страхових копій унікальних документальних пам'яток та особливо цінних документів, що створюється для збереження документної інформації на випадок пошкодження (втрати) оригіналів і зберігається окремо від них у безпечному місці”;
б) статтю 1 доповнити пунктом 19 “Страховий документ Національного архівного фонду – це копія унікальної документальної пам'ятки та особливо цінного документа, що створюється для збереження документної інформації на випадок пошкодження (втрати) оригіналу і зберігається окремо від нього у безпечному місці”.
- до Закону України “Про охорону культурної спадщини”:
а) статтю 1 доповнити пунктом 21 такого змісту: “документальна пам’ятка – це унікальні акти державності, інші важливі архівні матеріали, кіно-, фото- і фонодокументи, старовинні рукописи, рідкісні друковані видання”;
б) у пункті 2 статті 1 уточнити поняття “об'єкт культурної спадщини”, доповнивши його після слів “створені людиною об’єкти” після коми словами “документальні пам’ятки”.
2. Основними напрямами державної політики України у сфері управління архівною справою є: удосконалення правової бази, системи управління архівною справою та системи архівних установ, кадрового забезпечення архівних установ, інформатизації архівної справи, поповнення архівного фонду, забезпечення збереженості архівних документів, використання архівної інформації, розсекречення архівних документів та забезпечення відкритості архівних фондів з метою повного і всебічного забезпечення потреб громадян, органів влади та юридичних осіб необхідною інформацією.
Основними принципами адміністративно-правового регулювання архівної справи виступають: верховенство права, законність, публічність, демократизм, соціальна спрямованість, об'єктивність, оптимізація регулюючого впливу, плановість та структурний принцип. Вони, взаємодіючи, утворюють правову основу, що забезпечує функціонування архівної справи та її розвиток.
3. Основні засади управління архівною справою містять: Конституція України, Закони України “Про Національний архівний фонд та архівні установи ”, “Про інформацію ”, “Про культуру”, “Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей ”, “Про електронні документи та електронний документообіг ”, “Про електронний цифровий підпис ”, ряд дотичних до архівної справи законів: “Про державну таємницю ”, “Про бібліотеки і бібліотечну справу ”, “Про музеї та музейну справу ” та ін. Відмічено, що важливу роль в управлінні відіграють підзаконні акти глави держави та органів виконавчої влади (Кабінету Міністрів України, Державної архівної служби України та ін.).
4. У ході дослідження правовідносин у сфері архівної справи встановлено, що:
- об’єктами в архівній справі є суспільні відносини з приводу збирання та зберігання архівних документів різних видів (відеодокументів, відеофонограм, кінодокументів, машиночитанних документів, машинописних документів, фонодокументів, фотодокументів, електронних документів) та значення (унікальних документів, особливо цінних документів, документів Національного архівного фонду) з метою накопичення та використання різноманітної інформації для потреб суспільства;
- суб’єктами правовідносин архівної справи виступають органи виконавчої влади та інші уповноважені особи, які наділені певним колом прав та обов’язків щодо здійснення виконавчо-розпорядчої діяльності у сфері архівної справи, яких умовно можна поділити на групи:
а) суб’єкти управління архівної справи, до яких належать: Кабінет Міністрів України, Міністерство юстиції України, Державна архівна служба України, місцеві державні адміністрації, обласні та районні державні архівні установи. Участь в загальному управлінні здійснюють також Президент України, Верховна Рада України. Управління з окремих питань забезпечує Державна служба контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України, Міжвідомча рада з питань вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, а також Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства;
б) користувачі архівної інформації: громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи;
в) власники архівних документів: держава, громада (територіальна, релігійна, етнічна група), фізична чи юридична особа.
5. З метою удосконалення системи органів управління архівною справою запропоновано передати повноваження Міністерства юстиції України по координації архівною сферою Міністерству культури України.
6. Функції управління в архівній справі здійснюються з урахуванням специфічних особливостей цієї сфери, до яких можна віднести суспільні відносини щодо накопичення, обміну, зберігання та використання архівних документів. У сфері архівної справи функції реалізуються в напрямах орієнтування системи (аналізу, прогнозування, планування), забезпечення системи (матеріально-технічного та фінансового забезпечення) та оперативного управління системою (загального керівництва і оперативного розпорядництва).
7. З метою удосконалення організації архівної справи запропоновано:
- делегувати повноваження Кабінету Міністрів України щодо затвердження процедур проведення експертизи цінності архівних документів Державній архівній службі України;
- впровадити обов’язкове погодження кандидатури керівника галузевої архівної установи з Державною архівною службою України;
- запровадити обов’язкове звітування архівного підрозділу, незалежно від форм власності, перед державними архівними установами про стан збереженості та кількість документів, переданих на зберігання від підприємств, установ чи організацій.
8. З метою уникнення загроз знищення архівних документів запропоновано внести уточнення та доповнення до чинного законодавства, а саме:
- Закон України “Про Національний архівний фонд та архівні установи”:
а) викласти пункт 1 статті 30 у наступній редакції: “Державні наукові установи, музеї та бібліотеки зобов’язані створювати архівні підрозділи для зберігання документів Національного архівного фонду, а також мають право поповнювати свої фонди і колекції профільними документами”;
б) викласти пункт 1 статті 32 у такій редакції: “Об'єднання громадян і релігійні організації, а також підприємства, установи та організації, засновані на приватній формі власності, при наявності профільних документів, що мають історичну цінність, зобов’язані створювати архівні підрозділи (вводити окремі посади) для постійного або тимчасового зберігання документів, що не належать державі, територіальним громадам, окрім установ, підприємств, організацій, річний обсяг документів в яких складає менше 600 одиниць. Такі документи передаються на зберігання до державних та інших архівних установ. Зазначені юридичні особи зобов'язані забезпечити збереженість документів, що нагромадилися за час їх діяльності, до проведення експертизи їх цінності в порядку, встановленому цим Законом, та протягом року з дня реєстрації цих юридичних (приватних) осіб в установленому законодавством порядку погодити свою номенклатуру справ з однією з державних архівних установ або архівним відділом міської ради”.
- Кодекс України про адміністративні правопорушення:
а) доповнити статтею 188-37 “Невиконання законних розпоряджень органів управління архівною справою” наступного змісту: “Невиконання законних розпоряджень органів управління архівною справою, які здійснюють державний контроль у даній сфері, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від дев'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п'ятнадцяти до сорока п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”;
б) доповнити диспозицію частини першої статті 92-1 реченням “якщо шкода, заподіяна такими діями, не перевищує сто неоподаткованих мінімумів доходів громадян”.
- Внести доповнення до пункту 5.3.2.16 “Основних правил роботи державних архівів України” щодо частоти оглядів працівниками державної архівної установи стану формування архівних документів на рівні архівного підрозділу.

Список використаних джерел

1. Архівознавство: Підручник для студентів іст. ф-тів вищ.навч.закладів України / За заг.ред. Я. С. Калакури та І. Б. Матяш. – К:, Видавн. дім “КМ Академія”, 2002. – 356 с.
2. Архівістика: Термінологічний словник / Український держ. НДІ архівної справи та документознавства / Костянтин Євгенович Новохатський (авт.-упоряд.). – К., 1998. – 205с.
3. Про Національний архівний фонд та архівні установи: Закон України від 24 грудня 1993 року № 3814-XII. В редакції Закону № 2888-III від 13.12.2001, із змінами // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 11. – ст. 81
4. Про бібліотеки і бібліотечну справу: Закон України від 27 січня 1995 р. із змінами // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 7. – ст. 45.
5. Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 року із змінами // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – ст. 650
6. Основні правила роботи державних архівів України / [Боряк Г. В., Володіна О. П., Драгомирова Л. О., Дубровіна Л. А., Захарченко Т. М.] Державний комітет архівів України; Український НДІ архівної справи та документознавства / Л. О. Драгомірова (заг.ред.), К. Є. Новохатський (заг.ред.). – К., 2004. – 228 с.
7. Новохатський К. Організація доступу до документів Національного архівного фонду України та використання архівної інформації / К. Новохатський // Архіви України. – 2008. – № 3-4 (261). – С. 75-83
8. Про страховий фонд документації України: Закон України від 22 березня 2001 року № 2332-III із змінами // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 20. – ст. 101
9. Драгомирова Л. Страховий фонд документації для збереження документів на об’єкти культурної спадщини і страховий фонд національного архівного фонду України: паралелізм чи різновекторність (проблемний аналіз) / Л. Драгомирова [Електронний ресурс] // Студії з архівної справи та документознавства. – 2004. – Т. 12. – Режим доступу до журн.: // http://www.archives.gov.ua/Publicat/Studii/Studii_2004.12_03.php
10. Про електронні документи та електронний документообіг: Закон України від 22 травня 2003 року № 851-IV із змінами // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 36. – ст. 275
11. Про державну таємницю: Закон України від 21 січня 1994 року із змінами // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 16. – ст. 93
12. Про розсекречення, оприлюднення та вивчення архівних документів, пов'язаних з українським визвольним рухом, політичними репресіями та голодоморами в Україні від 23 січня 2009 року № 37/2009 / Укази Президента України // Вісник Державного комітету архівів України. – (січень-березень) 2009. – Випуск 1 (34). – С. 44-45
13. Про розсекречення документів колишніх архівів Компартії України: Наказ Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 2 квітня 1992 р. № 14 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http://www.archives.gov.ua/Rozsekr_mat/Nakaz_14_92.jpg
14. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – ст. 141
15. Про звернення громадян: Закон України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР, із змінами // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 47. – ст. 256
16. Про культуру: Закон України від 14 грудня 2010 № 2778-VI // Голос України. – 2011 – № 4
17. Про затвердження Порядку користування документами Національного архівного фонду України, що належать державі, територіальним громадам від 24.11.2005 № 139 / Накази Державного комітету архівів України Iз змінами, внесеними згідно з Наказом Державного комітету архівів № 90 (z0815-07) від 08.06.2007) // Вісник Державного комітету архівів України. – (жовтень-грудень) 2005. – Випуск 4 (24). – С. 80–98.
18. Про затвердження Концепції формування системи національних електронних інформаційних ресурсів: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 травня 2003 р. № 259-р // Офіційний вісник України. – 2003. – № 18. – ст. 864
19. Про музеї та музейну справу: Закон України від 29 червня 1995 року № 249/95-ВР із змінами // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 25. – ст. 191
20. Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей: Закон України від 21 вересня 1999 року № 1068-XIV із змінами // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 48. – ст. 405
21. Про охорону культурної спадщини: Закон України від 8 червня 2000 року № 1805-III із змінами // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 39. – ст. 333
22. Про охорону і використання пам'яток історії та культури: Закон УРСР від 13 липня 1978 року (Закон втратив чинність на підставі Закону № 1805-III від 08.06.2000 // Відомості Верховної Ради України – 2000. – № 39. – ст.333 [Електронний ресурс] – Режим доступу: //http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3600-09
23. Про затвердження Положення про Державний реєстр національного культурного надбання: Постанова Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1992 р. № 466 [Електронний ресурс] – Режим доступу: // http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
24. Декларація Мехіко щодо політики у сфері культури / ЮНЕСКО; Декларація, Міжнародний документ вiд 06.08.1982 / 26 липня – 6 серпня 1982 р. ЮНЕСКО. Культура. – 1984. – № 3. – С. 75-84
25. Новохатський К. Гуманітарна місія архівів та реформування архівної справи в Україні / К. Новохатський // Архіви України. – 2006. – № 1-6 (259). – С. 79-85
26. Державний комітет архівів України: історія. Архівні установи України. [Електронний ресурс] — Режим доступу: // http://www.archives.gov.ua/Archives/index.php?scau
27. Архівознавство: Підручник для студентів вищих навчальних закладів України / Редкол.: Я. С. Калакура (гол. ред.) та ін. – К., 1998. – 316 с.
28. Новохатський К. Є. Національні архівні фонди в пострадянських державах: порівняльний аналіз архівних законів / К. Є. Новохатський // Архіви України. – 2001. – №1–2 (245) – С.3-10
29. “...Реформування архівної справи на новій законодавчій і нормативній основі”. [На запитання редакції відповідає Н. В. Кисторуська] // Архіви України. – 1996. – № 4–6. – С. 14-19
30. Селіверстова К. Організація архівної справи в Україні: тенденції, шляхи модернізації / Селіверстова Катерина // Студії з архівної справи та документознавства. – 1999. – Т. 4. – С. 33-54
31. Матяш І. Організація архівної справи в сучасній Україні / Матяш Ірина // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики, Випуск 11 (2) Київ: Інститут історії України НАН України, 2004. – С. 10-26
32. Місюра А. Моніторинг стану збереженості документів Національного архівного фонду України / А. Місюра, А. Шурубура, І. Корчемна // Студії з архівної справи та документознавства. – К., 2000. – Т. 6. – С. 97-101
33. Христова Н. М. Моніторинг стану збереженості документів Національного архівного фонду: теоретична модель та реальність доби / Наталія Христова // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2006. – № 1 – С. 7-12
34. Кобякова В. Моніторинг екологічного стану сховищ культурних цінностей і стану збереженості фондів / В. Кобякова // Студії з архівної справи та документознавства. – 2000. – Т. 6. – С. 95-97
35. Драгомірова Л. Національний архівний фонд України: нормативно-правове поле формування та функціонування / Драгомірова Лариса // Архіви України. – 2004. – № 4–6 (255) – С. 22-36
36. Лозицький В. Національний архівний фонд як складова частина інформаційних ресурсів суспільства. / В. Лозицький // Студії з архівної справи та документознавства. – 1998. – Т. 3. – С. 51-52.
37. Пиріг Р. Я. Документальна спадщина Компартії України: проблеми інтеграції в систему державної архівної служби / Р. Я. Пиріг // Константи: Альманах соціальних досліджень. – 1996. – № 2 (5). – С. 5-10.
38. Портнов Г. В. Деякі питання формування Національного архівного фонду на сучасному етапі / Г. В. Портнов // Актуальні проблеми розвитку архівної справи в Україні: Доповіді та повідомлення наукової конференції 15-16 березня 1995 р. – К., 1996. – С. 22-25.
39. Захарченко Т. М. Нарада з питань обліку документів Національного архівного фонду України / Т. М. Захарченко // Архіви України. – 1997. – № 1–6. – С. 38-44
40. Боряк Г. В. Архіви України і виклики сучасного суспільства: Штрихи до колективного портрета користувача архівної інформації / Г. В. Боряк, Г. В. Папакін // Архіви України. – 2003. – № 1–3 (251). – С. 48-52
41. Волинець А. Проблеми інформаційного забезпечення архівної справи / А. Волинець // Археографія. Археологія. Джерелознавство. – Вип. 1. – С. 69-71.
42. Захарченко Т. Застосування ЕОМ у роботі державних архівів України / Т. М. Захарченко // Архіви України. – 1996. – № 4-6. – С. 37-47.
43. Захарченко Т. М. Автоматизовані інформаційно-пошукові системи архівних установ України та проблеми їхньої експлуатації / Т. М. Захарченко // Українське архівознавство: історія, сучасний стан та перспективи: Наук. доп. Всеукр. конф., (19-20 лист. 1996р.). – К., 1997. – Ч.1. – С. 344-348
44. Архівна освіта в Україні очима керівника університетської кафедри. [На запитання редакції відповідає Ярослав Калакура] // Архіви України. – 2002. – № 1-3. – С. 133-142
45. Концепція підготовки та післядипломної освіти кадрів для архівних установ України (проект) / І. Матяш, Я. Калакура, В. Лозицький, К. Селіверстова. // Студії з архівної справи та документознавства. – 1998. – Т. 3. – С. 17-24
46. Гончарова Н. Інформаційний менеджмент та підготовка фахівців-архівознавців. / Н. Гончарова // Cтудії з архівної справи та документознавства. – 1999. – Т. 4. – С. 62-64.
47. Маковська Н. В. Професійна архівна освіта в Україні: моделі, імідж, перспективи / Н. В. Маковська // Архіви України. – 2002. – № 1-3. – С. 46-54
48. Терно В. Проблеми професійної підготовки спеціалістів з архівної справи у рамках спеціальності “Документознавство та інформаційна діяльність”. / В. Терно, Н. Гончарова // Студії з архівної справи та документознавства. – 1998. – Т. 3. – С. 25-27.
49. Боряк Г. В. Виклик часу: Нові стратегічні ініціативи міжнародного архівного Співтовариства / Г. В. Боряк [Електронний ресурс] // Архіви України. – 2001. – № 6. — Режим доступу до статті: http://www.archives.gov.ua/Publicat/AU/2001-6-4.php
50. Лозицький В. С. Україна в контексті міжнародного архівного співробітництва (до 50-річчя Міжнародної ради архівів) / В. С. Лозицький // Архіви України. – 1998. – № 1–6. – С. 16-22
51. Матяш І. Проекти архівної реформи: основні положення та спроби втілення / І. Матяш // Архіви України. – 2008. – № 1-2 (260). – С. 22-38
52. Архіви у цифрах, фактах. Архівні установи України. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: // http://www.archives.gov.ua/Archives/Arhivy-Ukr.php
53. Розширене засідання колегії Державного комітету архівів України .(25–26 лютого 2010 р.) [Рішення колегії Державного комітету архівів України про підсумки роботи державних архівних установ у 2009 році та пріоритети на 2010 рік (м. Київ, 25 лютого 2010 р.)] // Архіви України. – 2010. – № 1 (267). – С. 43-49
54. Про підсумки роботи архівних установ України за 2009 рік та завдання на 2010 рік [Доповідь Голови Державного комітету архівів України О. П. Гінзбург] // Архіви України. – 2010. – № 1 (267). – С. 7-24
55. Архіви України–2005: “Великий перелом”? / [Текст доповіді Голови Держкомархіву України на розширеному виїзному засіданні колегії Державного комітету 14 лютого 2006 р. (м. Полтава)] // Архіви України. – 2006. – № 1-6 (259). – С. 5-27
56. Тарасов В. П. Повернення архівних документів, переміщених у СРСР у результаті Другої світової війни / В. П. Тарасов // Архіви України. – 2001. – №3.(246). – С.75-77
57. Матяш І. Архівна україніка в Канаді: історіографія, типологія, зміст [текст] / Ірина Матяш; Держкомархів України; Укр. Наук.-дослід. Ін-т архів. Справи та документознавства; Нац. академія наук України; Ін-т укр. Архіографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського; Канад. ін-т укр. студій при Альберт. ун-ті. – К.: Горобець, 2008. – 152 с.
58. Про Рекомендації парламентських слухань на тему: “Закордонне українство: сучасний стан та перспективи співпраці”: Постанова Верховної Ради України від 19 січня 2010 р. № 1807-VI // Урядовий кур'єр. – 2010. – № 25. – С.7-8
59. З оголошенням рішення колегії Держкомархіву України від 20 квітня 2010 року “Про дотримання Держкомархівом України положень Закону України “Про міжнародні договори”, Положення про порядок укладання, виконання та денонсації міжнародних договорів України міжвідомчого характеру” від 27 квітня 2010 р. № 60 / Накази Державного комітету архівів України // Вісник Державного комітету архівів України. – (квітень-червень) 2010. – Випуск 2 (39). – С. 78–101.
60. Про утворення Центрального державного електронного архіву України та Центрального державного архіву зарубіжної україніки: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 279-р // Офіційний вісник України. – 2007. – № 37. – ст. 1499
61. Виступи учасників щорічної зустрічі у Києві (10–12 вересня 2009 р.) / Ольга Гінзбург, голова Державного комітету архівів України // Архіви України. – 2009. – № 5 (265). – С. 13-18
62. Про затвердження Положення про Головне архівне управління при Кабінеті Міністрів України: Постанова Кабінету Міністрів України від 21 липня 1992 р. № 415 [Електронний ресурс] (Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ № 853 від 20.10.95) – Режим доступу: // http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
63. Про Положення про Головне архівне управління України: Указ Президента України від 27 жовтня 1999 року № 1400/99 (Указ втратив чинність на підставі Указу Президента № 486/2000 від 22.03.2000) // Офіційний вісник України. – 1999. – № 43. – ст. 2166
64. Про Положення про Державний комітет архівів України: Указ Президента України від 22 березня 2000 року № 486/2000 (Із змінами, внесеними згідно з Указами Президента № 1137/2005 (1137/2005) від 26.07.2005) // Офіційний вісник України. – 2000. – № 12. – ст. 454
65. Про призначення О. Гінзбург Головою Державної архівної служби України: Указ Президента України від 23 грудня 2010 року // Урядовий кур'єр. – 2010 – № 244. – С.5
66. Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні: Указ Президента України від 31 липня 2000 р № 928/2000 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 31. – ст. 1300
67. Про невідкладні заходи щодо розвитку архівної справи: Розпорядження Президента України від 2 вересня 2000 року № 273/2000-рп // Урядовий кур'єр. – 2000. – № 162. – С.7
68. Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки: Закон України від 9 січня 2007 року // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 12. – ст. 102
69. З оголошенням рішення колегії Держкомархіву України від 25 лютого 2010 р. “Про підсумки роботи державних архівних установ у 2009 році та пріоритети на 2010 рік” від 4 березня 2010 р. № 31 // Вісник Державного комітету архівів України. – (січень-березень) 2010. – Випуск 1 (38). – С. 77-84
70. Про розсекречення, оприлюднення та вивчення архівних документів, пов’язаних з українським визвольним рухом, політичними репресіями та голодоморами в Україні: Указ Президента України від 23 січня 2009 р. № 37/2009 // Офіційний вісник України. – 2009. – № 5. – ст. 121
71. Реєстр розсекречених архівних фондів України: Міжархів. довідник. Т. 1. Розсекречені архівні фонди центральних державних архівів України. Кн. 1. Центральний державний архів громадських об’єднань України, Центральний державний історичний архів України, м. Київ, Центральний державний історичний архів України, м. Львів, Центральний державний кінофотофоноархів України ім. Г. С. Пшеничного, Центральний державний архів-музей літератури і мистецтв України / Держкомархів України, Укр. наук.-досл. ін-т архів. справи та документознавства; Упоряд. С. Зворський. – К., 2009. – 244 с.
72. Боряк Г. Викрадення архівних документів: “український досвід”, висновки, уроки / Боряк Генадій // Архіви України. – 2005. – № 5-6 (258). – С. 5-11
73. Шандра В. С. Від культури архівної справи до державної політики в архівній справі: шляхи реконструкції втрачених фондів / В. С. Шандра // Архіви України. – 2003. – № 1-3 (251). – С. 42-47
74. Боряк Г. Крадіжки в архівах і національна архівна спадщина: сучасні загрози та світовий досвід запобігання втратам / Г. Боряк // Архіви України. – 2006. – № 1-6 (259). – С. 247-363
75. Козлов В. П. Профессиональное предательство - самая опасная угроза: из готовящейся к изданию книги члена-корреспондента РАН, руководителя Росархива В. П. Козлова / В. П. Козлов // Отечественные архивы. – 2005. – № 5. – С. 57-59
76. Боряк Г. Архівні документи на аукціонах світу як нова загроза національній архівній спадщині. Матеріали повідомлення на 7-й Європейській конференції архівів. Варшава, 18-20 травня 2006 р. / Г. Боряк / Державний комітет архівів України. – Київ, 2006. – 60 с.
77. Шабанова Т. Е. О мерах по предотвращению хищений архивных документов. / Т. Е. Шабанова // Отечественные архивы. – 2005. – № 5. – С. 54-56
78. Новохатский К. Е. (Киев), Шабанова Т. Е. (Москва) Пожары в архивах: случайность или закономерность? / К. Е. Новохатский, Т. Е. Шабанова // Отечественные архивы. – 2003. – № 4. – С. 121-124
79. Козак І. Рукописи не горять / Козак Ірина // Голос України. – 2008. – № 30 (4280). – С. 8
80. Забудська Л. Ф. Організація архівної справи в ДНСГБ УААН: стан та перспективи / Л. Ф. Забудська [Електронний ресурс] // Історія науки і біографістика. – 2006. – № 1. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/E-Journals/INB/2006-1/06zlfusp.html.
81. Новохатський К. Є. Концепція забезпечення національних інтересів України в архівній справі (проект) / К. Є. Новохатський, Л. О. Скрицька (Драгомірова) // Студії з архівної справи та документознавства. – 2002. – № 8. – С. 53-79.
82. Філософський енциклопедичний словник / [Гол. редколегії В. І. Шинкарук]. – К.: Абрис, 2002. – 744 с.
83. Колодій А. М. Принципи права України: [монографія]. / А. М. Колодій – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 208 с.
84. Органи державної влади України / За ред. В. Ф. Погорілко – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького, 2002 – 595 с.
85. Колпаков В. К. Адміністративне право України: [підручник] / В. К. Колпаков – [3-є вид.] – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 752 с.
86. Ківалов С. В. Адміністративне право України [навчально-методичний посібник]. – 4-е вид., перероб. і доп. / С. В. Ківалов, Л. Р. Біла – Одеса: Фенікс, 2008. – 388 с.
87. Нижник Н. Р. Системний підхід в організації державного управління [навч. посіб]. / Н. Р. Нижник, О. А. Машков – К.: УАДУ, 1998. – 160 с.
88. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления [курс лекций]. / Г. В. Атаманчук – М.: Юридическая литература, 1997. – 400 с.
89. Загальна теорія держави і права [навч. посіб.]. / А. М. Колодій, В. В. Копєйчиков, С. Л. Лисенков та інші; За ред. В. В. Копейчикова. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 320 с.
90. Стеценко С. Г. Адміністративне право України [навчальний посібник]. / С. Г. Стеценко – Вид. 2-е, перероб. та доп.– К.: Атіка, 2009. – 640 с.
91. Коренев А. П. Административное право России [учебник]. / А. П. Коренев В 3-х частях. Часть I.– M.: МЮИ МВД России. Изд-во “Щит-М”, 1999. – 280 с.
92. Теория государства и права. / С. С. Алексеев, С. И. Архипов и др. М.: Норма, 2005. – 496 с.
93. Скакун О. Ф. Теорія держави і права [підручник] / О. Ф. Скакун / [Пер. з рос/ Буракоеський С. О.] — Харків: Консул, 2001. — 656 с.
94. Кузьменко О. В. Методи правового регулювання: теоретичні аспекти / О. В. Кузьменко // Науковий вісник НАВСУ. – 2005. – № 2. – С. 5-15.
95. Новохатський К. Архівне законодавство України (1991-2001) / К. Новохатський // Археографія. Археологія. Джерелознавство. – Вип. 5. – С. 67-74.
96. Боряк Г., Новохатський К. Модерне архівне законодавство України / Боряк Генадій, Новохатський Костянтин // Архіви України. – 2004. – № 3 (254). – С. 4-10
97. Боряк Г., Новохатський К. Модерне архівне законодавство України: від тоталітарної спадщини до демократичних стандартів / Боряк Генадій, Новохатський Костянтин // Архіви України. – 2003. – № 4–6 (252). – С. 5-10
98. Гернович Т. Проблема архівної реституції в сучасному національному законодавстві (Порівняльний аналіз національних традицій Білорусі, Росії, України та Польщі) / Тетяна Гернович // Архіви України. – 2006 – № 1–6 (259). – С. 86-93
99. Ларін М. Порівняльний огляд архівного законодавства країн СНД / Ларін Міхаіл. // Архіви України. – 2004. – № 3 (254) – С. 30-39
100. Лозицький В. С. Правові засади міжнародного співробітництва в галузі реституції архівних фондів і документів: історія, проблеми, перспективи / В. С. Лозицький // Повернення культурного надбання України: Проблеми, завдання, перспективи. – К., 1997. – Вип. 10. – С. 54-62.
101. Задихайло О. А. Організація управління культурою в Україні (адміністративно-правовий аспект): дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Задихайло Олена Анатоліївна. – Х., 2005. – 208с.
102. Основи законодавства України про культуру від 14 лютого 1992 року № 2117-XII із змінами // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 21. – ст. 294
103. Новохатський К. Є. Проект нової редакції архівного закону / К. Є. Новохатський [Електронний ресурс] // Архіви України. – 2000 –№1-3 Режим доступу до статті: http://www.archives.gov.ua/Publicat/AU/2001-3.php
104. Новохатський К. Є. Шляхи вдосконалення нормативно-правової бази діяльності архівних установ / К. Є. Новохатський // Архіви України. – 2000 – №1-3 (243). – С. 3-8
105. Закон створює правову основу для розв’язання суто професійних питань [інтерв’ю журналу “Архіви України” начальника організаційно-аналітичного відділу, члена колегії Держкомархіву України Костянтина Новохатського]. // Архіви України. – 2001. – № 6 – С. 3-9
106. “...Архівний Закон відповідає і букві, і духові Основного Закону України” [на запитання редакції відповідає І. Б. Усенко, кандидат юридичних наук, Заслужений юрист України, член авторського колективу по підготовці проекту Закону України “Про Національний архівний фонд і архівні установи”] // Архіви України. – 1996. – № 4-6. – С. 19-25
107. Про електронний цифровий підпис: Закон України від 22 травня 2003 року № 852-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 36. – ст. 276
108. Про Національну програму інформатизації: Закон України від 4 лютого 1998 р. № 74/98-ВР із змінами // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 27-28. – ст. 181
109. Про затвердження Програми збереження бібліотечних та архівних фондів на 2000-2005 роки: Постанова Кабінету Міністрів України від 15 вересня 1999 року № 1716 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 38. – ст. 1904
110. Про затвердження Державної програми розвитку архівної справи на 2006-2010 роки: Постанова Кабінету Міністрів України від 1 лютого 2006 р. № 92 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 5. – ст. 233
111. Сорока Ю. Правові засади реформування архівної справи в Україні [Електронний ресурс]. Режим доступу: // http://www.minjust.gov.ua/0/7745
112. Про невідкладні заходи щодо збереження національних архівних цінностей від 13 квітня 2005 року № 957/2005-рп / Розпорядження Президента України // Вісник Державного комітету архівів України. – (квітень-червень) 2005. – Випуск 2 (22). – С. 12-13
113. Про заходи у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932–1933 років в Україні від 28 березня 2007 р. № 250/2007 / Укази Президента України // Вісник Державного комітету архівів України. – (сучень-березень) 2007. – Випуск 1 (27). – С. 23–26.
114. Про Голодомор 1932-1933 років в Україні: Закон України від 28 листопада 2006 року № 376-V // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 50. – ст. 504
115. Про Кабінет Міністрів України: Закон України від 7 жовтня 2010 року № 2591-VI // Офіційний вісник України. – 2010. – № 79. – ст. 2792
116. Про проведення експертизи цінності документів від 8 серпня 2007 р. № 1004 / Постанови Кабінету Міністрів України // Вісник Державного комітету архівів України. – (липень-грудень) 2007. – Випуск 3-4 (29). – С. 70–79.
117. Про затвердження Положення про Державну службу контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України: Постанова Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000 р. №983 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 25. – ст. 1051
118. Положення про Міжвідомчу раду з питань вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей: у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2009 р. № 1304 // Урядовий кур'єр. – 2009. – № 244. – С.12-13
119. Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України вiд 09.12.2010 № 1085/2010 // Урядовий кур’єр. – 2010. – № 234. – С. 5-6
120. Про галузевий державний архів – Державну установу “Державний картографо-геодезичний фонд України” Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 6 травня 2009 № 71/213 / Накази Державного комітету архівів України // Вісник Державного комітету архівів України. – (квітень-червень) 2009. – Випуск 2 (35). – С. 86-92.
121. Про затвердження Положення про галузевий державний архів Міністерства закордонних справ України від 17 квітня 2006 р. № 59/78 / Накази Державного комітету архівів України // Вісник Державного комітету архівів України. – (квітень-грудень) 2006. – Випуск 2-4 (26). – С. 54–59.
122. Про затвердження Положення про Державний комітет архівів України: Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 899 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 52. – ст. 2104.
123. Про затвердження Положення про Галузевий державний архів Міністерства внутрішніх справ України: Наказ Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України та Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.1995 № 34/382 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держархіву № 33/317 від 26.04.2001 та № 83/163 від 25.05.2007 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
124. Про затвердження Положення про галузевий державний архів Державного департаменту України з питань виконання покарань 29.07.2005 № 105/126 / Накази Державного комітету архівів України // Вісник Державного комітету архівів України. – (липень-вересень) 2005. – Випуск 3 (23). – С. 36-40
125. Про затвердження Положення про галузевий державний архів Міністерства оборони України від 07.07.2007 № 105/390 / Накази Державного комітету архівів України // Вісник Державного комітету архівів України. – (липень-грудень) 2007. – Випуск 3-4 (29). – С. 102-107
126. Про затвердження Положення про галузевий державний архів Державної гідрометеорологічної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 9 серпня 2007 р. № 121/545 / Накази Державного комітету архівів України // Вісник Державного комітету архівів України. – (липень-грудень) 2007. – Випуск 3-4 (29). – С. 132–137.
127. Про затвердження Положення про галузевий державний архів Управління державної охорони України від 10 вересня 2004 р. № 69/96 / Накази Державного комітету архівів України // Вісник Державного комітету архівів України. – (липень-вересень) 2004. – Випуск 3 (19). – С. 47–51.
128. Про затвердження Положення про галузевий державний архів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 20.01.2010 № 4/7 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 лютого 2010 р. за № 133/17428 / Накази Державного комітету архівів України // Вісник Державного комітету архівів України. – (січень-березень) 2010. – Випуск 1 (38). – С. 51–55.
129. Про введення посади першого заступника Голови Державного комітету архівів: Постанова Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2003 р. № 1778 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 47. – ст. 2427
130. Андрієвська Л. Відзначення 90-річчя створення в Україні системи державних архівних установ / Л. Андрієвська // Архіви України. – 2008. – № 1–2 (260). – C. 7-12
131. Демський Е. Ф. Основи адміністративного права України // Правознавство [підручник] / За відп. ред. О. В. Дзери. – 10-е вид., перероб. і допов. / Е. Ф. Демський – К.: Юрінком Інтер, 2008, С. 310-351.
132. Кельман М. С. Загальна теорія держави та права: [підруч. для студ. вищ. закл. освіти] / М. С. Кельман, О. Г. Мурашин, Н. М. Хома. - 3-є вид., стер. - Львів : Новий Світ - 2009. - 584 с.
133. Голосніченко І. П. Адміністратив