ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ МІСЦЕВИХ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ В УКРАЇНІ

brief description

ЗМІСТ
стор.
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи публічних фінансових ресурсів 10
1.1. Поняття, зміст та структура фінансових ресурсів 10
1.2. Публічні фінансові ресурси як матеріальне вираження
фінансових правовідносин 25
1.3. Місцеві фінансові ресурси як форма публічних фінансових
ресурсів 45
Висновки до першого розділу 74
РОЗДІЛ 2. Фінансово-правові повноваження органів місцевої
влади 79
2.1. Проблеми розмежування власних та делегованих
повноважень органів влади місцевого рівня 79
2.2. Характеристика повноважень суб’єктів міжбюджетних
правовідносин, щодо місцевих фінансових ресурсів 99
Висновки до другого розділу 117
РОЗДІЛ 3. Порядок формування та використання місцевих
фінансових ресурсів 121
3.1. Правові основи та джерела формування місцевих
фінансових ресурсів 121
3.2. Порядок використання місцевих фінансових ресурсів 150
Висновки до третього розділу 169
ВИСНОВКИ 175
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 183

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Об'єктивні потреби громадського життя, пов'язані з необхідністю реформування економічної, соціальної, політичної та інших сфер життєдіяльності України викликали гостру потребу переосмислення багатьох проблем фінансово-правової науки. Чи не найважливішими з них є питання формування та використання бюджетних коштів та позабюджетних цільових фондів. Перехід від адміністративно-командної системи до ринкових відносин, розвиток усіх форм власності, законодавчі колізії при закріпленні основ місцевого самоврядування, а також низка інших факторів і насамперед те, що Україна знаходиться на порозі конституційної реформи, вимагають постійного вдосконалення чинного законодавства, в першу чергу – бюджетного. Необхідність детального і всебічного врахування чинників, які впливають на формування, розподіл та використання фінансових ресурсів, а також шляхи удосконалення правового регулювання цих процесів у нових умовах можуть бути встановлені тільки за допомогою дослідження змісту відповідних суспільних зв'язків, особливостей їх правового регулювання. В умовах здійснюваних докорінних структурних перетворень гостро постає завдання чіткого визначення понять, змісту, структури та особливостей правового регулювання місцевих фінансових ресурсів, які є фундаментом фінансових ресурсів усієї держави. Аналіз економічного змісту фінансових ресурсів, виявлення й уточнення особливостей у цій сфері сприятимуть удосконаленню правового регулювання фінансової діяльності держави й органів місцевого самоврядування. Поділ усього масиву регульованих фінансовим правом та іншими галузями права відносин у сфері фінансових ресурсів дозволить краще, детальніше і чіткіше усвідомити особливості окремих груп таких відносин, визначити точки застосування впливу держави на ці відносини, визначити напрями й методи їхнього удосконалення.
Ступінь розробленості теми. В Україні до цього часу не здійснювалося дослідження, присвячене місцевим фінансовим ресурсам як формі публічних фінансових ресурсів, визначенню їхнього змісту, складу та особливостей правового регулювання їхніх акумуляції та використання. Певних аспектів цієї проблеми торкалися деякі вчені, але при цьому розглядалися лише окремі складові місцевих фінансових ресурсів – перш за все бюджети. Низка питань цього комплексу фінансово-правових проблем, досліджуваних переважно в контексті інших проблем, порушені в працях фахівців з фінансового та інших галузей права. Але вимоги сьогодення потребують проведення досліджень саме проблем місцевих фінансових ресурсів.
Дисертаційна робота певним чином ґрунтується на аналізі висновків, що містяться в працях фахівців з економіки, загальної теорії права, конституційного, адміністративного та фінансового права. При цьому слід відзначити, що дослідження даної проблеми було б неповним без опрацювання фундаментальних робіт, що є джерелами бюджетно-правової думки і фінансової науки взагалі. Насамперед маються на увазі дослідження С.І. Іловайського, В.А. Лебедєва, І.Х. Озерова, Ю.А. Ровинського, М.А. Смирнова, В.Н. Твердохлєбова. Вагомий внесок у дослідження теми було внесено завдяки використанню праць таких економістів, як А.М. Бабич, Т.Є. Бондар, О.Д. Василик, А.З. Дадашев, Л.А. Дробо-зіна, Н.Є. Заяц, В.І. Кравченко, В.М. Родіонова, Б.М. Сабанті, М.К. Фісенко, В.М. Федосов, Д.Г. Черник та інші.
В ході дослідження використані праці науковців у галузі загальної теорії держави і права, які мали вагоме значення для висновків автора: С.С. Алексєєва, М.І. Козюбри, О.Л. Копиленка, М.І. Матузова, П.М. Рабіновича, Ю.О. Тихоми-рова, Є.О. Харитонова.
Вагоме значення при дослідженні роботи мали також наукові праці фахівців у сфері конституційного права М.О. Баймуратова, В.Ф. Погорілка, М.П. Орзіха, В.М. Шаповала, О.Ф. Фрицького.
На формування наукової позиції щодо деяких положень дисертаційного дослідження мали вплив також наукові праці вчених адміністративістів В.Б. Авер’янова, Д.М. Бахраха, І.П. Голосніченка, С.В. Ківалова, М.К. Якимчука.
Найбільш суттєвий вплив на аналіз проблем дисертаційного дослід-ження справили роботи фахівців у галузі фінансового права: Д.А.Бекер-ської, Л.К.Воронової, Н.В.Воротіної, О.М.Горбунової, О.Ю.Грачової, М.В.Карасьової, Ю.О.Крохіної, М.П.Кучерявенка, П.С.Пацурківського, Н.В.Сидорової, Н.І.Хімічевої.
У цій роботі на підставі аналізу та узагальнення законодавства, праць вищевказаних та інших авторів, які послужили науково-теоретичною базою для дослідження теми роботи, вироблені певні висновки та пропозиції щодо багатьох її проблем.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою частиною науково-дослідної теми Одеської національної юридичної академії «Правові проблеми становлення та розвитку сучасної Української держави» (державний реєстраційний номер 0101U001195), а також науково-дослідної теми кафедри адміністративного та фінансового права Одеської національної юридичної академії «Теоретичне обґрунтування і правове забезпечення адміністративної та фінансової реформи в Україні».
Мета та завдання дисертаційного дослідження. Метою дослідження проблем, які стали темою дисертаційної роботи, є поглиблення та вдосконалення наукових знань, уявлень щодо правової природи місцевих фінансових ресурсів шляхом вивчення й визначення на підставі комплексного аналізу їхнього змісту, виокремлення особливостей правового регулювання руху місцевих фінансових ресурсів, повноважень органів місцевого самоврядування щодо цього та вироблення пропозицій щодо усунення існуючих недоліків чинного фінансового законодавства України.
Відповідно до поставленої мети дисертаційного дослідження здійснено спробу вирішити такі завдання:
– визначити зміст публічних фінансових ресурсів, їхнє співвідношення з фінансовими ресурсами;
– дослідити сутність і специфіку змісту місцевих фінансових ресурсів як форми публічних фінансових ресурсів;
– проаналізувати підстави розмежування повноважень суб’єктів щодо місцевих фінансових ресурсів і визначити на цій основі повноваження органів місцевого самоврядування;
– проаналізувати особливості правового регулювання формування та використання місцевих фінансових ресурсів;
– на підставі дослідження змісту місцевих фінансових ресурсів виробити пропозиції щодо вдосконалення чинного фінансового законодавства України.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини в галузі акумуляції, розподілу та використання публічних фінансових ресурсів та однієї з їх форм – місцевих фінансових ресурсів, їх істотні ознаки.
Предметом дослідження є норми права, які регулюють відносини у сфері акумуляції, розподілу та використання місцевих фінансових ресурсів, повноваження органів місцевого самоврядування щодо цього.
Методи дослідження дисертації становить сукупність прийомів та методів наукового пізнання. Основним при здійсненні дослідження став діалектичний метод, за допомогою якого визначається сутність досліджуваних явищ у єдності їх матеріального змісту та юридичної форми. Цей метод використовувався при переході від загальних підстав визначення фінансів, характеристики правових режимів різних форм фінансових ресурсів до аналізу на цій основі питань правового режиму саме місцевих фінансових ресурсів. Порівняльно-правовий метод використовувався при аналізі українського бюджетного законодавства, дослідженні співвідношення його з аналогічними нормами російського бюджетного законодавства. Застосування методу системного налізу дозволило виокремити фінансові ресурси саме як систему і відповідно до цього здійснити дослідження її складових частин. Використання історичного методу дозволило розглянути зародження місцевих фінансових ресурсів, дослідити їхній стан протягом певного періоду часу. Метод інтегрального аналізу результатів дослідження використовувався під час співставлення думок, стосовно характеристики визначених проблем різними вченими. Усі ці загальнофілософські та спеціально-наукові методи комплексно використовувалися для всебічного та ефективного дослідження місцевих фінансових ресурсів.
Основною теоретичною базою цього дослідження стали сучасні концепції вчених-юристів у галузях теорії держави та права, конституційного, фінансового, адміністративного, інших галузей права.
Інформаційною базою даної дисертації стали довідкова та наукова література, законодавчі й інші нормативно-правові акти України та інших держав, публікації в періодичних виданнях з фінансового права у сфері акумуляції, розподілення та використання місцевих фінансових ресурсів.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим в Україні узагальненим комплексним дослідженням правової природи місцевих фінансових ресурсів, проблем їхнього формування та використання, що дало змогу виробити пропозиції щодо усунення існуючих недоліків чинного фінансового законодавства, узгодження його з іншими галузями законодавства України.
Наукова новизна відображена у таких положеннях, що виносяться на захист:
– обґрунтовано авторський підхід щодо визначення фінансових ресурсів як економічної категорії, що регулюється нормами публічного та приватного права;
– уперше охарактеризована періодизація розвитку фінансів, яка включає три стадії: 1) використання фінансових ресурсів як інструментів обміну та перерозподілу; 2) виникнення публічних фінансів на рівні певних територіальних утворень; 3) розвиток державних фінансів на стадії формування держави;
– уперше обґрунтовано, що об’єктивна послідовність декількох стадій руху публічних фінансових ресурсів (формування, розподіл та використання) знаходять своє відображення та адекватне правове регулювання за рахунок двох фінансово-правових інститутів: державних доходів та державних видатків;
– по-новому обґрунтовується підхід щодо змісту місцевих фінансів як комплексного публічно-правового інституту, який складається з норм конституційного, адміністративного та фінансового права;
– уперше в науковій літературі запропоновано визначення повної та неповної (часткової) бюджетної правосуб’єктності органів місцевого самоврядування, зміст якої залежить від співвідношення власних та делегованих повноважень цих органів у галузі бюджету;
– обґрунтована авторська позиція щодо необхідності узгодження норм бюджетного та податкового законодавства при регулювання відносин з формування місцевих фінансових ресурсів;
– по-новому розглянуто місце податкових пільг, яка повинна визначатися шляхом поєднання тенденції охоплення всіх платників податків при виконанні податкового обов’язку та тенденції економії коштів при зустрічному русі коштів на стадіях сплати податків та наданні пільгових виплат із бюджетів;
– запропоновано авторські варіанти проектів зміни низки статей Бюджетного кодексу України.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що його положення, висновки та пропозиції можуть бути використані:
– у науково-дослідній сфері – у подальшій розробці теоретичних проблем фінансового права;
– у сфері правотворчості – для вдосконалення чинного законодавства, а саме Бюджетного кодексу України, податкового законодавства, підзаконних нормативно-правових актів, що стосуються місцевих фінансових ресурсів;
– у правозастосовчій діяльності – при удосконаленні діяльності щодо акумуляції, розподілу і витрачання коштів органів місцевого самоврядування, здійснення всебічного контролю за їхньою фінансовою діяльністю;
– у навчальному процесі – при підготовці відповідних розділів підручників, навчальних посібників з дисципліни «Фінансове право» та запровадженні спецкурсу «Місцеві фінанси в Україні».
Апробація результатів дослідження. Основні положення і теоретичні висновки, на яких базується дисертаційне дослідження, а також рекомендації щодо вдосконалення вітчизняного законодавства були оприлюднені на 4-й звітній конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів Одеської національної юридичної академії (Одеса, 2001 р.), Науково-практичній конференції «Проблеми вдосконалення правового регулювання місцевого самоврядування» (Харків, 2001 р.), 5-й звітній конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів Одеської національної юридичної академії (Одеса, 2002 р.), 6-й звітній конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів Одеської національної юридичної академії (Одеса, 2003 р.). Матеріали дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри адміністративного та фінансового права Одеської національної юридичної академії.
Деякі положення і висновки, отримані в ході дисертаційного дослідження, запропоновані для використання в навчальному процесі при викладанні курсів фінансового права, спецкурсів «Податкове право» та «Бюджетне право».
Публікації. За темою дисертації опубліковано 6 наукових статей у збірниках, що входять до переліку фахових видань ВАК України.

bibliography

ВИСНОВКИ

В ході дисертаційного дослідження була проаналізована основна маса наукової літератури по цій темі, чинне та перспективне бюджетне законодавство, динаміка його на протязі останніх років, деякі положення досліджені в порівняльно-правовому сенсі при співставленні законодавства України та Російської Федерації. В ході дослідження був вирішений ряд задач, принципових питань, які стояли перед автором, що дозволило дійти певних висновків.
Однією з головних проблем, з’ясування якої є необхідною умовою аналізу змісту місцевих фінансових ресурсів, було визначення публічних фінансових ресурсів та їх співвідношення з фінансовими ресурсами взагалі.
Важливим при цьому є визначення співвідношення ролі фінансів та їх функцій і з’ясування, яким чином роль фінансів реалізується через діючі механізми, спрямовані на економічну стабілізацію, яку складно відокремити від загальної фінансової стабілізації в ефективно діючих ринкових механізмах.
Забезпечення держави грошовими коштами, наявність яких обумовлює виконання функцій держави, здійснюється за рахунок державних фінансів, головне місце в яких займають державні грошові фонди. Зміст державних фінансів виражається в фінансових відносинах з приводу формування та розподілу вартості суспільного продукту та частини національного багатства, які пов’язані з формуванням фінансових ресурсів у розпорядженні держави та використанням цих засобів на забезпечення реалізації функцій держави.
У ході дослідження ми прийшли до висновку, що визначення фінансових ресурсів передбачає перш за все чітке уявлення їх як економічної категорії, що регулюється нормами публічного та приватного права. В ході нашої роботи основний акцент був зосереджений саме на публічному (фінансово-правовому) аспекті цієї проблеми. Виходячи з цього була вперше охарактеризована періодизація розвитку фінансів, яка включає три етапи: на першому етапі –використання фінансових важелів як інструментів обміну та перерозподілення; на другому етапі – виникнення публічних фінансів на рівні певних територіальних утворень; на третьому етапі – розвиток державних фінансів на стадії формування держави.
Дослідження та аналіз змісту фінансових ресурсів при виокремленні економічної суті та її адекватного правового відображення дало змогу вперше обґрунтувати, що об’єктивна послідовність декількох стадій руху публічних фінансових ресурсів (формування, розподіл та використання) знаходять своє відображення та адекватне правове регулювання за рахунок двох фінансово-правових інститутів: державних доходів та державних видатків.
Друге коло проблем, які вирішувалися в дисертаційній роботі, пов’язане із з’ясуванням змісту та специфіки саме місцевих фінансових ресурсів як форми публічних фінансових ресурсів.
Одним із найсуттєвіших підходів до дослідження державних фінансів є аналіз їх класифікації за складовими, де виокремлюються бюджети різних рівнів – державний, місцеві, які є фінансовою базою для діяльності відповідних органів влади та управління. Напрями здійснення витрат та джерела надходжень цих бюджетів залежать від їх рівня та розмежування повноважень щодо управління ними між органами державної та самоврядної влади. Через фінансові ресурси бюджет здійснює вплив на дотримання оптимальних пропорцій фінансового забезпечення витрат і стимулювання ефективного використання ресурсів. Одна з основних задач бюджету – концентрація фінансових ресурсів для виконання завдань та функцій держави та муніципальних утворень, здійснення цільових комплексних програм.
Суттєве значення для ефективного функціонування держави має визначення співвідношення бюджетів різних рівнів між собою. Багато економічних та соціальних диспропорцій можуть бути ліквідовані або зменшені за рахунок раціонального співвідношення доходних частин різних бюджетів, закріплення ефективного механізму передачі коштів з одного бюджету до іншого. При цьому хотілося б звернути увагу на те положення, що головну роль в цих процесах відіграють саме місцеві фінансові ресурси. Велике значення та розміри державного бюджету не виключають того, що його доходна частина формується за рахунок надходжень з місць, від платників податків, що мешкають в селах, селищах, містах, і саме стан фінансових ресурсів на місцях, які обумовлюють певні господарські інтереси, забезпечує життєдіяльність та стабільність усієї системи фінансових ресурсів.
На сучасному етапі розвитку державності України гостро стоїть проблема фінансового розвитку регіонів. Річ в тім, що вони в Україні мають різний фінансовий потенціал та ряд особливостей, що обумовлює необхідність участі держави у формуванні доходної частини місцевих грошових фондів. Така участь необхідна для можливості постійного фінансування заходів, передбачених програмами соціального та економічного розвитку. На наш погляд, тут взагалі декілька проблем. По-перше, співвідношення доходів, що надходять на місця від держави та доходів, які отримуються з джерел на місцях. По-друге, співвідношення регіонів-донорів та регіонів-реципієнтів. Та, по-третє, досягнення достатнього рівня бюджетної забезпеченості задоволення соціальних потреб громадян України незалежно від того, на території якого регіону вони мешкають.
Місцеві фінансові ресурси містять у собі не лише кошти місцевих бюджетів, а й кошти підприємств і населення, якими не можуть розпоряджатися місцеві органи. На наш погляд, доцільно розглядати місцеві фінанси як комплексний публічно-правовий інститут. Всебічний аналіз відносин щодо місцевих фінансів об’єктивно передбачає участь в цьому конституційних норм, закріплюючих підстави адміністративно-територіального розподілу, розподілення влади; адміністративних норм, регулюючих управління в сфері публічних фінансів; норм галузі державного будівництва. Зрозуміло, що найбільше значення при цьому відіграє фінансово-правове регулювання, але місцеві фінанси як об’єкт правового регулювання передбачає вплив усіх цих галузей.
При з’ясуванні змісту місцевих фінансових ресурсів необхідно розглянути підстави розмежування повноважень між державою та територіальними громадами в сфері управління рухом місцевих фінансових ресурсів, виокремити співвідношення власних повноважень органів місцевого самоврядування та делегованих їм державою бюджетних прав та обов’язків.
Розмежування повноважень має не виключно теоретичне значення, а спрямоване на досягнення декількох цілей. По-перше, це забезпечення мінімальних соціальних стандартів на всій території держави. По-друге, встановлення обґрунтованих та раціональних форм перерозподілу коштів між регіонами-донорами та регіонами-реціпієнтами. По-третє, забезпечення стимулів та умов раціонального господарювання на місцях.
Проблема розмежування повноважень між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, у тому числі і відносно фінансових ресурсів, так як і необхідність її вирішення постала з моменту виокремлення органів місцевого самоврядування з системи органів державної влади. За радянських часів органи місцевої влади розглядалися як місцеві органи державної виконавчої влади. Та й коли органи місцевого самоврядування набули певної самостійності, відчутний був уплив на них державної влади, подекуди навіть здійснюваний через безпосереднє втручання у їх справи. В останні роки у постсоціалістичних країнах намітилася тенденція зміщення управлінських акцентів до чіткого визначення та розподілу компетенцій, відповідальності між органами різного рівня влади щодо розпорядження місцевими фінансовими ресурсами. Причому все чіткіше намічаються тенденції до децентралізації цієї компетенції.
Під адміністративною децентралізацією розуміють передачу функцій управління центральними органами влади місцевим, а також розширення повноважень нижчестоящих органів управління. Фінансова децентралізація – це процес розподілу функцій, фінансових ресурсів і відповідальності за їх використання між центральним і локальним рівнями управління.
Найпоширенішою формою фінансової децентралізації є делегування повноважень. Воно може здійснюватися у договірній формі (на підставі угоди сторін) чи на підставі прийняття відповідних актів (делеговане законодавство).
Аналіз широкого кола проблем, пов’язаних із бюджетними повноваженнями, дозволив виокремити та запропонувати вперше в науковій літературі необхідність визначення повної та неповної бюджетної правосуб’єктності органів місцевого самоврядування, зміст якої залежить від співвідношення власних та делегованих повноважень в галузі бюджету.
Особливе значення в ході визначення місцевих фінансових ресурсів та їх характеристики мало дослідження процесів формування та використання цих централізованих фондів коштів. В процесі здійснення бюджетної діяльності органами місцевого самоврядування організується і практично здійснюється утворення, розподілення та використання грошових фондів для виконання задач, передбачених місцевою громадою та делегованих державою. Бюджетна діяльність муніципальних утворень має двоїсту природу, оскільки, з одного боку, є складовою частиною бюджетної діяльності держави в цілому, а з іншого – являє собою вид фінансової діяльності місцевого рівня. Об’єктами бюджетної діяльності місцевого рівня є бюджет відповідного муніципального утворення та його бюджетний устрій.
Сьогодні склалася досить непроста ситуація у сфері наповнення місцевих бюджетів податками і зборами. Це пов'язано насамперед із наданням численних пільг, багато з яких недостатньо обґрунтовані. Велика кількість пільг з оподаткування у регіоні є причиною недонадходжень до місцевого бюджету значних бюджетних коштів, а це, у свою чергу, позначається на рівні соціального забезпечення населення.
На наш погляд, в цьому випадку необхідно прагнути узгодження двох протирічних тенденцій по відношенню до податкової пільги. З одного боку, логічним здається мінімізація податкових пільг, зведення їх нанівець. Платниками податків повинні виступати всі (без виключення) особи, що знаходяться на території держави. Саме з цих позицій закріплено конституційний обов’язок по сплаті податків у ст. 67 Конституції України. Якщо виникає необхідність у певних заохоченнях чи звільненнях окремих категорій платників податків, то це логічно буде робити шляхом надання адресних грошових виплат, виділення певних коштів із бюджетів. З другого боку, логічною здається й інша пропозиція, коли шляхом надання податкових пільг можна скоротити витрати на русі коштів: спочатку від платників до бюджетів у формі податків, а потім – із бюджетів платникам у формі цільових коштів. Складно однозначно визначитись, якому підходу віддати перевагу і, мабуть, вирішення треба шукати в обґрунтованому та раціональному поєднанні обох з урахуванням економічної доцільності.
Крім того, на наш погляд, необхідне більш ретельне розподілення компетенції між Верховною Радою та органами місцевого самоврядування при регулюванні податкових механізмів. На наш погляд, складно об’єктивно пояснити ситуацію, коли Верховна Рада вносить зміни до пільг по тим загальнодержавним податкам і зборам, які згідно з гл. 11 Бюджетного кодексу закріплені за місцевими бюджетами. В цьому випадку йдеться про прийняття рішень щодо місцевих фінансових ресурсів незалежно від відношення до цього власника грошових коштів. Багато загальнодержавних податків (податок з доходів фізичних осіб, податок на прибуток – цілком; акцизний збір, плата за землю – частково) спрямовуються до місцевих бюджетів, тобто надходять територіальним громадам і виходить, що незалежно від них держава може скоротити ці кошти. На наш погляд, це алогічно. Аргументованим буде надання пільг Верховною Радою тільки по тих частках загальнодержавних податків і зборів, які надходять до Державного бюджету.
В бюджетному механізмі діють два методи формування та використання бюджетних коштів – власне бюджетний та кредитний. Суть бюджетного методу полягає в тому, що вилучення коштів у фізичних осіб та підприємств з одного боку, і надання фінансових ресурсів для витрачання – з іншого носять безоплатний характер. На основі бюджетного методу акумулюється і витрачається значна частина бюджету. Інша частина бюджету формується та використовується на кредитній основі: надходження у формі внутрішніх позик, іноземних кредитів та видатки у формі бюджетних позик та кредитів іноземним державам.
Тут відбувається поєднання двох методів у регулюванні одного правового інституту – бюджетних доходів (видатків). Річ в тім, що обидва зазначені інститути комплексні і регулюються нормами декількох галузей права – конституційного, адміністративного, фінансового, що мають власні методи регулювання. Вказаний «власне бюджетний» метод заснований на імперативному методі регулювання, методі владних приписів. В такому правовідношенні можна виділити дві сторони – владну, що встановлює певний обов’язок і зобов’язану, що має цей обов’язок виконувати. Інший метод – диспозитивний, заснований на рівності сторін і регулюванні правовідносин між ними на договірних засадах. Сторони самі встановлюють для себе права і обов’язки, умови їх здійснення. Саме на такому методі правового регулювання заснований кредитний метод. Вважаємо за необхідне включення обох механізмів регулювання до Бюджетного кодексу України або врегулювання цієї проблеми в окремому законодавчому акті, але з врахуванням особливої природи подібного договору, його імперативного характеру регулювання.
Розширення переліку видаткових статей місцевих бюджетів є доказом того, що в міжбюджетних відносинах посилилася децентралізація. Але при надмірній децентралізації названих витрат держава може втратити можливість по макроекономічному регулюванню суспільних відносин, і це треба враховувати законодавцю. Крім того, максимальна децентралізація видаткових повноважень місцевого рівня обмежена слабкою доходною базою місцевих бюджетів. Тільки при дотриманні балансу доходів і витрат територіальної громади система міжбюджетних відносин буде стабільною, піддаватиметься ефективному правовому регулюванню й буде відкритою для взаємодії з іншими ланками фінансової системи.
Одним із прикладних завдань у ході дисертаційного дослідження змісту місцевих фінансових ресурсів було формування певних пропозицій щодо вдосконалення чинного фінансового законодавства. Наявність внутрішніх колізій законодавчих актів (бюджетних, податкових), протиріч між різними законодавчими актами дозволяє обґрунтувати авторське уявлення щодо узгодження норм бюджетного та податкового законодавства при регулюванні відносин по формуванню місцевих фінансових ресурсів. З цих позицій в роботі й були запропоновані авторські варіанти проектів зміни низки статей Бюджетного кодексу України.
Основні засади побудови та існування бюджетної системи закріплено статтею 7 «Принципи бюджетної системи України». Аналіз цієї статті звертає увагу на певний поверхневий підхід при її деталізації. По-перше, незрозуміло, що значить «Принципи бюджетної системи України»: побудови, існування, регулювання чи які-небудь інші аспекти мались на увазі. По-друге, серед одинадцяти принципів статті 7 змішані принципи формування бюджетів (ч. 2, ч. 4, ч. 5, ч. 8 ст. 7) та принципи побудови бюджетної системи (ч. 1, ч. 3, ч. 7, ч. 9 ст. 7), принципи бюджетного процесу (ч. 6, ч. 10, ч. 11 ст. 7) України. Саме тому здається логічним внести зміни до статті 7 Бюджетного кодексу, виділивши в ній 3 частини: принципи побудови бюджетів; принципи бюджетної системи України; принципи бюджетного процесу.
Аналізуючи поняття бюджетної системи, треба звернути увагу на співвідношення ще з одним фундаментальним поняттям в галузі бюджетного регулювання – поняттям бюджетного устрою. На жаль, з прийняттям Бюджетного кодексу воно зникло з бюджетного законодавства України. Такий підхід, на наш погляд, значно послабив чинне бюджетне законодавство. Дійсно, бюджетний устрій тісно пов’язаний із бюджетною системою, але він значно ширше неї. Саме через категорію бюджетного устрою складалася уява про діючу, а не статичну бюджетну систему, закріплювалися засади її регулювання, співвідношення між рівнями бюджетної системи.
Таким чином, доцільно було б залучити, а точніше повернути до чинного бюджетного законодавства України поняття бюджетного устрою, мабуть, більш детально при цьому уточнивши співвідношення між цим поняттям та поняттям бюджетної системи. На наш погляд, визначення бюджетного устрою необхідно закріпити у ст. 2 «Визначення основних термінів» Бюджетного кодексу України як сукупність бюджетів та принципів, що поєднують їх в єдину бюджетну систему і відносин, які забезпечують переміщення коштів між бюджетами. Відповідно до цього визначення треба було б і скоригувати зміст Глави 2 Бюджетного кодексу України, визначивши її як «Бюджетна система та бюджетний устрій України».
Вважаємо, що зазначені пропозиції сприятимуть вдосконаленню законодавства та підвищенню ефективності формування та використання місцевих фінансових ресурсів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агарков М.М. Обязательство по советскому гражданскому праву. – М.: Юрид. лит., 1940.
2. Адміністративне право України: Підручник для юрид. вузів і фак. / Ю.П. Битяк, В.В. Богуцький, В.М. Гаращук та ін. / За ред. Ю.П. Битяка. – Харків: Право, 2000. – 520 с.
3. Адміністративне право: Підручник. – Одеса: Юрид. літ., 2003. – 896 с.
4. Александров С.В., Кучерявенко Н.П. О налоге на добавленную стоимость. Об акцизном сборе // Научно-практический комментарий. – Х.: ООО «Одиссей», 1998. – 160 с.
5. Алексеев С.С. Общая теория права: Учебник: в 2-х т. – М.: Юрид. лит., 1982. – Т. 2. – С. 359.
6. Алексеенко М.М. Конспект финансового права. – Харьков: Литогр. А.И. Степанова, 1894.
7. Альвианская Н.В. Местные бюджеты: понятие и механизм функциони-рования // Финансы. – 1996. – № 9. – С. 11-16.
8. Андре Жан Шарль. Огляд місцевого самоврядування у країнах Західної Європи: Пер. ПСП. – К., 1994.
9. Антоненко Л.Н. Некоторые особенности местных бюджетов // Финансы. –1999. – № 11. – С. 12-14.
10. Антоньєва А.П. Реформа міжбюджетних відносин як фактор підвищення відповідальності органів місцевого самоврядування // Україна на порозі ХХІ століття: уроки реформ та стратегія розвитку. Матеріали наукової конференції. – Київ: НУТУ КПІ, 2001. – С. 302-305.
11. Афанасьев В.Г. Научное управление обществом. – М., 1973. – 112 с.
12. Бабич А.М., Павлова Л.Н. Государственные и муниципальные финансы: Учебник для вузов. – М.: Финансы, ЮНИТИ, 1999. – 687 с.
13. Батыров С.Е. Проблемы применения и перспективы развития ответствен-ности за нарушение бюджетного законодательства // Финансовое право. –2003. – № 2. – С. 17-23.
14. Бахрах Д.Н. Административное право: Учебник для вузов. – М.: Издательство БЕК, 1996. – 368 с.
15. Бесчеревных В.В. Компетенция Союза ССР в области бюджета. – М.: Юрид. лит., 1976. – 176 с.
16. Бесчеревных В.В. Советское финансовое право: Учебник. – М.: Юрид. лит., 1974. – 461 с.
17. Бекерская Д.А. Налоговое право и налоговое законодательство в Украине / Под общ. ред. д.ю.н., проф. С.В. Кивалова. – Одесса: «Юридична література», 2000. – 224 с.
18. Бельский К.С. Финансовое право: наука, история, библиография. – М.: Юристъ, 1995. – 208 с.
19. Берентсъ Э.Н. Русское финансовое право: Лекции. – СПб.: Тип. СПб. одиноч. тюрьмы, 1914. – 455 с.
20. Біленчук П.Д., Задояний М.Т., Форостовець В.А. Місцеві податки і збори: правове регулювання: Навчальний посібник / За ред. П.Д. Біленчука. – Київ: ATIKA, 1999. – 120 с.
21. Біленчук П.Д., Кравченко В.В., Підмогильний М.В. Місцеве самоврядування в Україні (муніципальне право): Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2000. – 304 с.
22. Білик М.Д. Бюджетування у системі фінансового планування // Фінанси України. – 2003. – № 3. – С. 97-109.
23. Блажевич В. Еволюція законодавства України щодо правового регулювання муніципальних позик як інструменту залучення коштів на місцевому рівні // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 3. – С. 67-70.
24. Блажевич В. Збалансування місцевих бюджетів та роль міжбюджетних відносин у вирівнюванні місцевих (міських) бюджетів // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 2. – С. 69-72.
25. Блажевич В. Місцеві податки і збори та їх особливості. Світовий та український досвід встановлення та справляння місцевих податків // Підпри-ємництво, господарство і право. – 2003. – № 1. – С. 95-99.
26. Боголепов М.И. Государственный долг (К теории государственного кредита). – СПб., 1910. (Титульный лист).
27. Большая экономическая энциклопедия / Под ред. А.И. Азрилияна. – М: Институт новой экономики, 1999.
28. Буковинський С.А. До питання про бюджетний кодекс України // Фінанси України. – 2003. – № 4. – С. 3-13.
29. Бюджетная система России: Учебник / Под ред. Г.Б. Поляка. – М., 1999.
30. Бюджетная система Российской Федерации: Учебник / М.В. Романовский и др. / Под ред. М.В. Романовского, О.В. Врублевской. – М.: Юрайт, 1999. – 615 с.
31. Бюджетний кодекс України / Уклад. Л. Маргорська. – Х.: Фактор, 2002. – 184 с.
32. Бюджетний Кодекс України від 21 червня 2001р. // Офіційний вісник України. – 2001. – № 29. – Ст. 1291.
33. Бюджетний кодекс України: закон, засади, коментар / За редакцією О.В.Тур-чинова і Ц.Г. Огня. – К.: Парламентське вид-во, 2002. – 320 с.
34. Бюджетный кодекс Российской Федерации (проект). Ч.1: Основы бюджет-ного устройства Российской Федерации (разд. ІІ, гл. 7-12).
35. Бюджетный кодекс Российской Федерации. – М.: «Проспект», 1999.
36. Бюджетный кодекс Российской Федерации. Официальный текст по состоянию на 1 января 1999 г. – М.: Издательство «Познавательная книга», 1999. – 256 с.
37. Василик О.Д. Державні фінанси України. – К.: Вища школа, 1997. – 383 с.
38. Вершило Т.А. Особенности правового режима бюджетных фондов как формы аккумуляции и использования средств государственных и муниципальных бюджетов // Вестник Саратовской государственной академии права. – 2001. – № 1 (24). – С. 41-45.
39. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б. Авер'янова. – К.: Видавничий Дім «Ін-Юре», 2002. – 668с.
40. Вознесенский Э.А. Дискуссионные вопросы теории социалистических финансов. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1969. – 158 с.
41. Воронин А.Г. Основы управления муниципальным хозяйством. – М., 1998. – 128 с.
42. Воронова Л., Даниленко В., Дюйзен Г. Фінансово-бюджетна діяльність сільських і селищних рад. – Київ, 1970.
43. Воронова Л.К. Банковско-финансово-правовой словарь-справочник / Автор-упоряд. Л.К. Воронова / К.: А.С.К., 1998. – 288 с.
44. Воронова Л.К. Про правове регулювання відносин у галузі місцевих фінансів // Правове регулювання місцевих доходів і видатків. – Харків, 1998. – С. 6-11.
45. Воронова Л.К., Бекерська Д.А. Фінансове право. – Київ, 1995. – 271 с.
46. Воронова Л.К., Кучерявенко Н.П. Финансовое право: Учебное пособие для студентов юридических вузов и факультетов. – Харьков: Легас, 2003. – 360 c.
47. Воронова Л.К.. Бюджетноправове регулювання в СРСР. –К.: Видавниче об’єднання «Вища школа», 1975. – 183 с.
48. Всесвітня декларація місцевого самоврядування // Місцеве та регіональне самоврядування України. – К, 1994. Вип. 1-2 (6-7). – С. 65-69.
49. Выдрин И.В. Территориальный коллектив как субъект местного самоуправления (государственно-правовые аспекты) // Правоведение. – 1992. – № 4. – С. 85-94.
50. Гега П.Т., Доля Л.М. Основи податкового права: Навчальний посібник. – К.: Знання, КОО, 1998. – 273 с.
51. Годме П.М. Финансовое право: Учебник. – М.: Прогресс, 1978. – 429 с.
52. Голосніченко І.П. Проблеми адміністративного процесу на сучасному етапі розвитку української держави / Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. праць. – Одеса: Юридична література, 2003. – Вип.19. – С. 26-31 (432 с.).
53. Горбунова О.Н. Проблемы совершенствования основных финансово-правовых институтов в условиях перехода России к рынку: Дис. ... д-ра юрид. наук в виде научного доклада, выполняющего также функции автореферата. – М., 1996.
54. Горбунова О.Н. Финансовое право и финансовый мониторинг в современной России. – М., 2003. – 158 c.
55. Гордей О.Д., Василик Д.О. Бюджетний механізм забезпечення зростання суспільного добробуту // Фінанси України. – 2003. – № 4. – С. 29-34.
56. Горохов В. До прийняття Закону «Про місцеві податки і збори» діє Декрет Кабінету Міністрів України // Вісник Податкової служби України. – 2000. – № 7, лютий. – С. 15-16.
57. Государственная власть и местное самоуправление в Российской Федерации. Часть 2: Правовой статус органов местного самоуправления и правовое регулирование их деятельности в бюджетной и налоговой сфере: Учебное пособие / Под общ. ред. д-ра юрид. наук, акад. Академии гуманитарных наук, проф. В.И. Новоселова, канд. юрид. наук, проф., заслуженного юриста Российской Федерации Л.А. Лукашова. – Саратов: Изд-во ПАГС, 2000. – 176 с.
58. Государственные финансы: Учебное пособие для студентов экономических вузов и факультетов / Под ред. проф. В.М. Федосова, С.Я.Огородника, В.Н.Суторминой). – К.: «Лыбидь», 1991. – 276 с.
59. Грачева Е.Ю., Соколова Э.Д. Финансовое право. – М.: Юриспруденция, 2000.
60. Грачева Е.Ю., Соколова Э.Д. Финансовое право: Учебное пособие. – М., 1998. – 487 с.
61. Грачева Е.Ю., Куфакова Н.А., Пепеляев С.Г. Финансовое право России: Учебник. – М.: ТЕИС, 1995. – 232 с.
62. Грищенко К. Г. Правове регулювання видат¬ків на вищу освіту: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07. – К., 1999. – 20 с.
63. Гуреев В.И. Налоговое право. М., 1995. – 526 с.
64. Гуцалюк Л.П. Організація перевірок використання бюджетів усіх рівнів // Фінанси України. – 2003. – № 7. – С. 27-33.
65. Дадашев А.З., Черник Д.Г. Финансовая система России: Учебное пособие. – М.: ИНФРА-М, 1997. – 248 с.
66. Демин А.В. Финансовое право: предмет, метод, нормы и правоотношения. – Красноярск, 1998.
67. Державні фінанси: Теорія і практика перехідного періоду в Центральній Європі: Пер. з англ. – К.: Основи, 1998. – 542 с.
68. Державотворення і правотворення в Україні: досвід, проблеми, перспективи / За ред. Ю.С. Шемшученка: Монографія. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького, 2001. – 656 с.
69. Дмитрик О.О. Зміст та класифікація фінансових правовідносин: Дис... канд. юрид. наук. – Харків, 2003. – 197 с.
70. Додин Е.В. Административная ответственность в свете Конституции Украины // Юридический вестник. – 1997. – № 3. – С. 70-74.
71. Економічна енциклопедія у трьох томах / Відп. ред. С.В. Мочерний. – К.: Видав.центр «Академія», 2002. – Т. 3. – 952 с.
72. Ермакова Т.С. О системе советского финансового права // Правоведение. – 1975. – № 2. – С. 76-78.
73. Ермакова Т.С. Финансовое правоотношение (теоретические проблемы): Учеб. пособие. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1985. – 34 с.
74. Ефимов А.. Бюджетный фонд – новое название старого явления!!! // Бухгал-терия. – № 21/2 (436), 24 мая 2001 г. – С. 36-41.
75. Європейська Хартія про місцеве самоврядування 1985р., ратифікована Україною 15 липня 1997 р. // Місцеве та регіональне самоврядування України. – К, 1994. – Вип. 1-2 (6-7).
76. Європейська хартія про місцеве самоврядування. – Страсбург: Рада Європи, відділ видань і документів., 1990, травень.
77. Живалов В.Н. Финансовая система России. – М., 1999. – 428 с.
78. Заверуха О.Б. Бюджетні повноваження органів місцевого самоврядування в Україні: Дис... канд. юрид. наук. – Чернівці, 2001. – 236 с.
79. Законодавство України про місцеве самоврядування та компетенцію його органів: Збірник нормативних актів / Уклад. М.П. Воронов, В.Д. Яворський, П.М. Любченко та ін. – Х.: Факт, 2000. – 400 с.
80. Збірник нормативних актів з конституційного права України / Уклад.: Ю.М. Тодика, О.Г. Кушніренко, Т.М. Слінько, Ф.В. Веніславський. Вип. 4. – Х.: Факт, 1999. – 288 с.
81. Иванов С.Н., Югов А.Д. Территориальные коллективы в системе социалистического самоуправления советского народа. // XVII съезд КПСС и повышение эффективности конституционного регулирования. – Свердловск, 1988. – С. 91-108.
82. Иловайский С.И. Бюджетное право. – Одесса, 1912.
83. Иловайский С.И. Учебник финансового права / Под ред. Н.Т. Яснополь-ского. – Вып. 1. – Одесса: Тип. Л.С. Шутака, 1912.
84. Иловайский С.И. Косвенное обложение в теории и практике. – Одесса, 1892. – 192 с.
85. Иоффе О.С. Правоотношение по советскому гражданскому праву. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1949. – 156 с.
86. Карасева М.В. К вопросу о предмете финансового права Российской Федерации // Проблеми фінансового права. Міжнародна наукова конфе-ренція. – Чернівці, 1996. – Т. 1. – С. 24-37.
87. Карасева М.В. Финансовая деятельность государства – основополагающая категория финансово-правовой науки // Государство и право. – 1996. – № 2. – С. 82-95.
88. Карасева М.В. Финансовое отношение. – Воронеж: Издательство Воронеж-ского государственного университета, 1997. – 304 с.
89. Карасева М.В. Финансовое правоотношение. – М.: Норма, 2001. – 288 с.
90. Карасева М.В. Финансовое правоотношение: Монография. – Воронеж: ВГУ, 1997. – 304 с.
91. Карпінський Б.А., Герасименко О.В. Основи збалансованості фінансової системи держави // Фінанси України. – 2003. – № 1. – С. 77-81.
92. Ківалов С.В. Вступна промова / Сучасний конституціоналізм та конституційна юстиція: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Жовтень, 2000 / за редакцією С.В. Ківалова, М.П. Орзіх. – Бібліотека журналу «Юридичний вісник». – Одеса: Юридична література, 2001. – С. 18-23. (336 с.)
93. Комментарий к Бюджетному кодексу Российской Федерации (вводный) / М.В. Романовского и О.В. Врублевской. – М.: Юрайт, 1999. – 222 с.
94. Кондратюк С.Я., Борисенко В.М. Становлення і розвиток казначейської системи в Україні // Фінанси України. – 2003. – № 7. – С. 25-27.
95. Конституційні акти України 1917-1920: невідомі конституційні акти. – К.: філософська і соціологічна думка, 1992.
96. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141, 142, 143.
97. Копиленко О.Л. Проблема національного досвіду в здійсненні парламент-ської реформи / Сучасний конституціоналізм та конституційна юстиція: Матеріали Міжнародної науково – практичної конференції. Жовтень, 2000 / За редакцією С.В. Ківалова, М.П. Орзіх. – Бібліотека журналу «Юридичний вісник». – Одеса: Юридична література, 2001. – С. 78-81.
98. Кравченко В.І. Місцеві фінанси України: Навчальний посібник. – К., 1999. – 487 с.
99. Кравченко В.І. Політика і стратегія децентралізації в Україні // Фінанси місцевого самоврядування України. – К., 2001. – С. 102-113.
100. Крохина Ю.А. Бюджетное право и российский федерализм / Под ред. Н.И. Химичевой. – М.: Издательство НОРМА, 2000. – 352 с.
101. Крохина Ю.А., Ульянова В.Н. Финансовое право России: Учебное пособие. – Саратов: СЮИ МВД РФ, 1999. – 269 с.
102. Кузнецова О. Взаимоотношения между региональными и местными бюджетами // Вестник Рабочего центра экономических реформ при Правительстве Российской Федерации. – 1999. – № 88. – С. 36-41.
103. Куйбіда В.С. Конституційно-правові основи самоврядування в містах обласного значення: Автореф. дис... канд. юрид. наук. – Харків, 2001. – 20 с.
104. Кульчицький М.В. Проблеми бюджетного реформування в Україні // Фінанси України. – 2002. – № 7. – С. 25-29.
105. Кучеров И.И. Налоговое право России: Курс лекций. – М.: ЮрИнформ, 2001. – 360 с.
106. Кучерявенко Н.П. Налоговое право: Учебник. – Харьков: Легас, 2001. – 584 с.
107. Кучерявенко М.П. Основи податкового права: Навчальний посібник. – Харків: Легас, 2001. – 304с.
108. Кучерявенко М.П. Теоретичні проблеми правового регулювання податків та зборів в Україні: Автореф. дис... докт. юрид. наук: 12.00.07 / НЮАУ ім. Ярослава Мудрого. – Харків, 1997. – 35 с.
109. Кучерявенко Н.П. Налоговое право: Учебник. – Харьков: Консум, 1997. – 432 с.
110. Кучерявенко Н.П. Налоговое право: Учебник. – Харьков: Консум, 1998. – 448 с.
111. Лапшина С.В. Анализ специфики бюджета г.Москвы и прогнозирование потребностей в налоговых поступлениях // Проблемы системной организации территориальных и хозяйственных отношений. – М.: УРСС, 1998. – С. 177-178.
112. Лебедев В.А. Местные налоги. Опыт исследования теории и практики местного обложения. – М., 1886. – 286 с.
113. Лебедев В.А. Финансовое право: Курс лекций. – СПб.: Тип. А.М. Вольфа, 1882.
114. Лебедев В.А. Финансовое право: Учебник. – М.: «Статут» (в серии «Золотые страницы финансового права России»), 2000. – Т. 2. – 461 с.
115. Лилик О.Я. Міжбюджеті відносини в економічній системі держави // Фінанси України. – 2002. – № 6. – С. 30-35.
116. Львов Д. Научно обоснованная альтернатива была и есть // Российский экономический журнал. – 1995. – № 6. – С. 17-20.
117. Львов Д. Курс финансового права. – Казань: Тип-я Импер. Университета, 1888. – 517 с.
118. Любимцев К. Финансовые кругообороты в системе федеративных отношений // Федерализм. – 1998. – № 2. – С. 65-69.
119. Ляшенко Ю.І., Максименко І.А. Фінансова діяльність держави: цілі, засоби, результати // Фінанси України. – 2003. – № 6. – С. 61-66.
120. Майданник О.О. Правові основи бюджетно-фінансових повноважень місцевих рад народних депутатів: Автореф. дис ... канд. юр. наук. – К., 1993. – 31 с.
121. Масліченко С.О. Теорія і практика випуску та обігу муніципальних облігацій // Фінанси України. – 1999. – № 11. – С. 67-71.
122. Масловская Т.С. Нормотворчество органов местного самоуправления Российской Федерации: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – Омск. 1998. – 19 с.
123. Массарыгин Ф.С. Финансовая система СССР. – М., 1968. – 540 с.
124. Местные бюджеты стран – членов СЭВ / Под ред. Д.Д. Бутакова. – М.: Финансы и статистика, 1980. – 190 с.
125. Местные финансы СССР / Бригада под руков. проф. Н.Н. Ровинского. – М.: Госфиниздат, 1936. – 484 с.
126. Миронов О.О. Конституционное право Российской Федерации и его субъекты. Личность и власть (конституционные вопросы) // Межвузовский сборник научных работ. – Ростов-на-Дону, 1995. – С. 79-82.
127. Міжбюджетна реформа в Україні 2001 року. – К.: Парламентське видавництво, 2001. – 231 с.
128. Музика Л., Музика О. Проблеми єдності та протилежності місцевих бюджетів і територіальних громад // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 8. – С. 77-80.
129. Муніципальне право України: Підручник / В.Ф. Погорілко, О.Ф. Фрицький, М.О. Баймуратов та ін. / За ред. В.Ф. Погорілка, О.Ф. Фрицького. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 352 с.
130. Наказ Міністерства фінансів України «Про бюджетну класифікацію та її запровадження» від 27 грудня 2001 року № 604 // Бюлетень законодавства юридичної практики. – 2001. – № 2.
131. Налоги и налоговое право: Учебное пособие / Под ред. А.В. Брызгалина. – М.: Аналитика. – Пресс, 1997. – 608 с.
132. Налоговое право: Учебник. –Х.: Легас, 2001. – 584 с.
133. Налоговое право: Учебное пособие / Под ред. С.Г. Пепеляева. – М.: ИД ФБК Пресс, 2000. – 608 с.
134. Налоговое право: Учебное пособие / Сост. С.В. Александров, Н.П.Кучеря-венко, Н.В. Сидорова. – Х.: Консум, 1998. – 816 с.
135. Налоговый кодекс Российской Федерации. Части I и II. – М.: Приор, 2001.
136. Науково-практичний коментар Бюджетного кодексу України / Кол. авт.: В.І. Антипов, Л.К. Воронова, Н.В. Воротіна та ін. / За заг. ред. проф. П.В. Мельника. ДПА України Нац. акад. держ. подат. служби України; АПрН України, Наук.-досл. ін-т фінанс. права. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 416 с.
137. О местных финансах в Налоговом кодексе и антикризисных налоговых законах и законопроектах // Финансы. – 1998. – № 9.
138. Об основах налоговой системы в РФ: Закон Российской Федерации от 27.12.1991 г. // Ведомости Съезда народных депутатов и Верховного Совета РСФСР. – 1992. – № 11. – Ст. 527.
139. Общая теория права и государства: Учебник / Под ред. В.В. Лазарева. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юрист, 1996.
140. Общая теория финансов // Под ред. Л.А. Дробозиной. – М., 1995. – 256 с.
141. Озеров И.Х. Основы финансовой науки. – М., 1908. – 352 с.
142. Озеров Н.М., Оптивцев А.Н., Орлов Ф.Е. Местные финансы и местный бюджет. – М.: Госиздат, 1931.
143. Озеров И.Х. Основы финансовой науки. – М., 1914. – 352 с.
144. Олейник О.М. Основы банковского права: Курс лекций. М., 1997. – 396 c.
145. Орзіх М.П. Сучасний конституціоналізм – мета конституційної реформи в Україні / Сучасний конституціоналізм та конституційна юстиція: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Жовтень, 2000 / За редакцією С.В. Ківалова, М.П. Орзіх. – Бібліотека журналу «Юридичний вісник». – Одеса: Юридична література, 2001. – С. 133-141. (336 с.)
146. Орлов Н. Использование субъектами предпринимательской деятельности средств государственных целевых фондов и некоторых видов местных налогов // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 7. – С. 72-75.
147. Ославский М.И. Правовые основы бюджетно-финансовых полномочий местных советов народных депутатов: Автореф. дис ... канд. юр. наук. – Харьков, 1991. – 20 с.
148. Основин В.С. Советские государственноправовые отношения. – М.: Юрид. лит., 1965.
149. Основы налогового права. – М., 1995.
150. Основы теории финансов / Под ред. Л.А. Дробозиной. – М.: Банки и Биржи: ЮНИТИ, 1995. – 254 с.
151. Основы теории финансового права. – Алматы: Жеті жаргы, 1995. – 288 с.
152. Пацурківський П.С. Проблеми теорії фінансового права. – Чернівці: Чернівецьк. ун т, 1998. – 276 с.
153. Пацурківський П.С. Правові засади фінансової діяльності держави: проблеми методології. – Чернівці: ЧДУ, 1997. – 244 с.
154. Пепеляев С.Г. Законы о налогах: элементы структуры. – М.: СВЕА, 1995. – 64 с.
155. Перепелица М.А. Правовое регулирование статуса плательщиков налог