ПРАВОВИЙ СТАТУС СУДДІ В АДМІНІСТРАТИВНО-ДЕЛІКТНОМУ ПРОВАДЖЕННІ

brief description

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ I ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

На правах рукопису

СОБОВИЙ ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ

УДК: 342.98

ПРАВОВИЙ СТАТУС СУДДІ В АДМІНІСТРАТИВНО-ДЕЛІКТНОМУ ПРОВАДЖЕННІ

12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Курило Володимир Іванович
доктор юридичних наук,
професор

КИЇВ – 2010

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ……………………………………..3
ВСТУП……………………………………………………………………...4
РОЗДІЛ 1. Судова влада та діяльність судді в адміністративно-деліктному провадженні………………………………………………………...12
1.1. Судова влада й адміністративний процес: поняття, зміст й співвідношення…………………………………………………………………..12
1.2. Адміністративно-деліктне провадження: поняття та стадії……….45
1.3. Діяльність судді в адміністративно-деліктному провадженні: поняття, особливості та принципи……………………………………………...63
Висновки до розділу 1……………………………………………………92
РОЗДІЛ 2. Адміністративно-процесуальний статус суді в адміністративно-деліктному провадженні……………………………………..97
2.1. Адміністративно-процесуальний статус судді: його сутність та проблеми визначення……………………………………………………………97
2.2. Зміст адміністративно-процесуальної діяльності судді в адміністративно-деліктному провадженні……………………………………113
2.3. Перегляд судових рішень у адміністративно-деліктному проваджені………………………………………………………………………143
Висновки до розділу 2…………………………………………………..165
РОЗДІЛ 3. Шляхи вдосконалення законодавчого регулювання участі судді в адміністративно-деліктному провадженні: зарубіжний досвід та основні перспективи розвитку законодавства України……………………..171
Висновки до розділу 3…………………………………………………..190
ВИСНОВКИ……………………………………………………………...192
ДОДАТКИ………………………………………………………………..200
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….202

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВАК Вища атестаційна комісія
ВАТ Відкрите акціонерне товариство
КУпАП Кодекс України про адміністративні правопорушення
КпАП РК Кодекс про адміністративні правопорушення Республіки Казахстан
КпАП РФ Кодекс про адміністративні правопорушення Російської Федерації
КАС Кодекс адміністративного судочинства
КК Кримінальний кодекс
КПК Кримінально-процесуальний кодекс
МК Митний кодекс
МВС Міністерство внутрішніх справ
ООН Організація об’єднаних націй
ПВКпАП РБ Процесуально-виконавчий кодекс про адміністративні правопорушення Республіки Білорусь
СРСР Союз радянських соціалістичних республік
РСР Радянська соціалістична республіка

ВСТУП
Актуальність теми. Формування громадянського суспільства та його інститутів, гарантованість прав і свобод людини можливо лише через становлення правової держави. Одним із важливих критеріїв сучасної правової демократичної держави є наявність незалежної судової влади. Україна, ратифікувавши в 1997 році Конвенцію про захист прав людини та основних свобод, прийняла на себе зобов’язання забезпечити кожному, чиї права порушені, ефективні способи правового захисту. Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Судова практика останніх років свідчить про зростання таких звернень громадян до суду.
Одним з напрямків діяльності судді по здійсненню правосуддя є розгляд справ про адміністративні правопорушення. Останнім часом відмічається тенденція зростання кількості справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких порушуються права та законні інтереси громадян незаконними діями та рішеннями різноманітних суб’єктів адміністративної юрисдикції, які уповноважені розглядати такі та накладати адміністративні стягнення. Серед публічних органів, їх посадових осіб суд (суддя) посідає особливе місце, оскільки він спеціально створений для вирішення суперечок, в той час як для інших юрисдикційних суб’єктів діяльність по розгляду справ про адміністративні проступки є другорядною. Тому важливим завданням є встановлення характерних особливостей, які відрізняють суддю як суб’єкта адміністративної юрисдикції від інших суб’єктів владних повноважень, уповноважених розглядати адміністративно-деліктні справи. Аналіз адміністративно-процесуального статусу судді в провадженні у справах про адміністративні правопорушення сприятиме не лише ефективному удосконаленню адміністративно-процесуального законодавства України, а також вирішенню теоретичних проблем адміністративного процесу, спрямованих на забезпечення прав та законних інтересів осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності. Саме зараз необхідний принципово новий підхід до визначення поняття, структури і змісту правового статусу судді, його реалізації в адміністративно-деліктному провадженні.
У вітчизняній та зарубіжній юридичній літературі питанням діяльності суддів та провадженню в справах про адміністративні правопорушення в цілому або окремим його елементам в різні часи приділяли увагу такі фахівці як В. Б. Авер'янов, О.П. Альохін, А.М. Бандурка, Д.Н. Бахрах, Ю.П.Битяк, І. П.Голосніченко, С. Т.Гончарук, А.А. Дьомін, Е.Ф. Демський, Є. В. Додин, С. В. Ківалов, Ю.М. Козлов, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпаков, А.Т. Комзюк, О.В. Кузьменко, Є. В. Ламонов, О. Є. Луньов, В. Т. Маляренко, М. Я. Масленников , І.Є. Марочкін, С. М. Махіна, Л.М. Москвич, О. І. Остапенко, І.В. Панова, В. Г. Перепелюк, Н. Г. Салищева, Н.В. Сібільова, В. Д. Сорокин, Ю. М. Старилов, М. Ф. Стахурський, В.С. Стефанюк, Ю. О. Тихомиров, Н.М. Тищенко, О.М. Толочко, Н. В. Хорощак, А. П. Шергін, С. Г. Штогун, О. Ю. Якимов та інші. Більш детально увага цим питанням була приділена в роботах Скавроніка В.М., в яких розглядалась адміністративно-юрисдикційна діяльність суду, акцентувалась увага на процесуальних аспектах відповідних проваджень.
Таким чином, можна констатувати відсутність у вітчизняній науці комплексних наукових досліджень, присвячених адміністративно-правового статусу судді в провадженні у справах про адміністративні проступки.
Наведені фактори зумовлюють актуальність і важливість обраної теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідної діяльності кафедри адміністративного та фінансового права і у відповідності до постанови Верховної Ради України «Про рекомендації парламентських слухань на тему: «Про стан правосуддя в Україні від 27.06.2007 р. №1245- V, Указу Президента України від 10.05.2006 р. №361/2006, яким схвалено Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розробка теоретичних і практичних питань правового статусу судді в адміністративно-деліктному провадженні, обґрунтування нових наукових положень і пропозицій щодо удосконалення законодавчої бази у цій сфері.
Для досягнення цієї мети в дисертаційній роботі вирішувались наступні завдання:
 дослідити поняття судова влада та її місце у здійсненні правосуддя в справах про адміністративні проступки;
 з’ясувати сутність та стадії адміністративно-деліктного провадження;
 визначити поняття, особливості та принципи діяльності судді в адміністративно-деліктному провадженні;
 проаналізувати сутність та елементи адміністративно-процесуального статусу судді в провадженні у справах про адміністративні правопорушення;
 розкрити зміст адміністративно-процесуальної діяльності судді в адміністративно-деліктному провадженні;
 визначити проблеми реалізації норм процесуального права при перегляді справ про адміністративні проступки;
 дослідити зарубіжний досвід правового регулювання адміністративно-процесуального статусу судді в провадженні в справах про адміністративні правопорушення;
 виробити рекомендації, спрямовані на удосконалення адміністративно-процесуального статусу судді та законодавства, що регулює порядок здійснення провадження в справах про адміністративні правопорушення.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають при провадженні в справах про адміністративні проступки та законодавство, що визначає правовий статус судді як суб’єкта адміністративної юрисдикції.
Предметом дослідження виступають чинне законодавство України, що закріплює правовий статус судді, та практика його реалізації в адміністративно-деліктному провадженні.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сучасні методи наукового пізнання. Їх застосування ґрунтується на системному підході, що дає можливість досліджувати розглядувані проблеми всебічно, виходячи зі змісту її предмету. У роботі застосовуються такі методи наукового пізнання: діалектичний і структурно-функціональний – при визначені місця і ролі судової влади серед інших гілок державної влади, місця адміністративно-деліктного провадження в структурі адміністративного процесу (підрозділ 1.1), системного аналізу – для співставлення розшарованого адміністративного деліктного законодавства з метою з’ясування його впливу на статус судді в адміністративно-деліктному провадженні (підрозділ 1.3), логіко-семантичний – для аналізу та поглиблення понятійного апарату (підрозділи 1.3, 2.1, 2.2). Використання порівняльно-правового методу дозволило з’ясувати принципи та засоби правового регулювання діяльності з проведення лотерей в зарубіжних країнах (підрозділ 2.4), класифікації та групування – для визначення складових адміністративно-процесуального статусу судді (підрозділи 2.2), статистичного – для з’ясування сучасного стану розгляду справ про адміністративні проступки суддями (підрозділ 2.3). В досліджені також використовувались методи документального аналізу, експертних оцінок та ряд інших.
Нормативну базу дисертації складають Конституція України, інші закони України та підзаконні акти. У процесі виконання дисертації, враховуючи комплексний характер досліджуваної проблеми, використано наукові праці ряду вчених в галузі теорії держави та права, конституційного, адміністративного, кримінального, кримінально-процесуального права, а також статті публіцистичного характеру в друкованих засобах масової інформації. Емпіричну базу дослідження склали статистичні матеріали Державного комітету статистики України, практика суддів по розгляду справ про адміністративні проступки. Обсяг опрацьованої літератури, вивчених і узагальнених практичних матеріалів дозволяє стверджувати про вірогідність і наукову обґрунтованість результатів виконаного дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів буде полягати в тому, що дисертація є першим у вітчизняній адміністративно-правовій науці монографічним дослідженням проблем правового статусу судді в адміністративно-деліктному провадженні. Дослідження діючих норм права, нових поглядів та тенденцій розвитку суспільних відносин в цій сфері дало змогу обґрунтувати ряд висновків та пропозицій із зазначенням напрямів удосконалення законодавства. Зокрема:
вперше:
• розкрито зміст адміністративно-процесуального статусу судді в адміністративно-деліктному провадженні та наведено авторську дефініцію цього статусу як сукупність процесуальних прав, гарантій, обов’язків судді, спрямованих на реалізацію завдань адміністративно-деліктного провадження, а також юридична відповідальність у передбачених законом випадках;
• визначено особливості діяльності судді в адміністративно-деліктному провадженні, що відрізняють його від інших суб’єктів, наділених правом розглядати відповідні справи та виносити по ним рішення, та пропонується поняття такої діяльності;
• сформульовано поняття фактичних підстав перегляду постанови по справі про адміністративне правопорушення, під якими розуміють певні дії суб’єкта публічної адміністрації, уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, що здійснюються ним в процесі притягнення особи до адміністративної відповідальності, а також винесенні ним у справі рішення (постанови, ухвали), котрі на погляд особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників, захисника порушують права і законні інтереси останніх або, на думку прокурора є незаконними чи необґрунтованими;
удосконалено законодавство України щодо визначення:
• обставин, які виключають можливість здійснення розгляду справи суддею;
• підстав для скасування або зміни постанови;
• видів рішень, що виносяться суддею при підготовці справи до розгляду;
уточнено поняття судової влади та її функцій; поняття компетенції та її складових елементів;
дістали подальшого розвитку положення про поняття та структуру адміністративного процесу, зміст конфліктних проваджень, поняття адміністративно-деліктного провадження, принципів діяльності судді в провадженні в справах про адміністративні проступки, складові частини (елементи) адміністративно-юрисдикційної компетенції судді тощо;
запропоновано нові зміни та доповнення до діючого адміністративного деліктного законодавства, спрямовані на удосконалення адміністративно-деліктного провадження за участю суддів та інших суб’єктів публічної адміністрації.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що висновки можуть бути використані для подальших досліджень загальнотеоретичних питань, пов’язаних із вдосконаленням провадження в справах про адміністративні проступки, адміністративно-процесуального статусу судді та інших органів публічної адміністрації в ньому.
Висновки та пропозиції, сформульовані дисертантом, можуть бути використані:
– у науково-дослідній роботі – для поглиблення теорії адміністративного процесу, здійснення адміністративно-деліктного провадження;
– у правотворчій діяльності – при розробці нових і вдосконаленні існуючих нормативно-правових актів, що регулюють порядок провадження в справах про адміністративні проступки;
– у навчальному процесі – під час викладання навчальних дисциплін «Адміністративний процес» – при висвітлені питань, що стосуються адміністративно-деліктного провадження, суб’єктів його здійснення, реалізації їх адміністративно-процесуального статусу, «Адміністративно-деліктне право» – при розгляді питань накладення адміністративних стягнень, розмежування компетенції органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення. Одержані результати дисертаційного дослідження в певних випадках носять міжгалузевий характер і можуть бути використані в адміністративному, кримінальному, кримінально-процесуальному та інших галузях права;
– у практичній діяльності публічної адміністрації – при безпосередньому розгляді справ про адміністративні проступки, накладенні адміністративних стягнень, перегляді постанов про накладення адміністративних стягнень.
Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки були обговорювалися на засіданнях адміністративного та фінансового права Навчально-наукового інституту правознавства та земельних ресурсів Національного університету біоресурсів і природокористування України. Результати і висновки проведеного дослідження доповідалися на Міжнародній науковій конференції «Восьмі осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 13-14 листопада 2009 року.
Публікації. Основні результати дисертації знайшли своє відображення у трьох наукових статтях, які надруковані у фахових наукових журналах та збірниках, затверджених ВАК України.
Структура дисертації. Дисертація включає в себе вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел та додатки. Повний обсяг дисертації – 220 сторінок, з них список використаних джерел, який складається із 202 найменувань, займає 18 сторінок. Назви і розташування розділів та підрозділів зумовлені логікою викладення і результатами виконаного дослідження.

bibliography

ВИСНОВКИ
1. Суддя в адміністративно-деліктному провадженні, будучи наділеним особливий статусом, здійснює одну із трьох галузей державної влади – судову. Судова влада це самостійна та незалежна частину державної влади, яка реалізується уповноваженими на те органами (судами) шляхом вирішення спорів про право (правосуддя), контролю за іншими галузями влади, здійснювана у встановлених законом межах, процесуальних формах та порядку, з метою забезпечення законності та правового режиму їх діяльності.
При розгляді справ про адміністративні проступки суддя реалізує свій правовий статус в адміністративному процесі, а саме — конфліктному провадженні.
2. Під конфліктним провадженням слід розуміти вид адміністративного процесу, урегульовану адміністративно-процесуальними нормами та здійснювану в адміністративно-процесуальній формі діяльність суддів, інших органів публічної адміністрації щодо розгляду та вирішення адміністративно-правових конфліктів, застосування заходів адміністративного примусу з метою попередження та припинення правопорушень, забезпечення провадження у справах, покарання правопорушника, виконання прийнятого рішення, а в певних випадках поновлення права, порушеного незаконними діяннями суб’єктів владних повноважень.
Поділ адміністративного процесу на юрисдикційний та неюрисдикційний не відповідає сучасному баченню терміну юрисдикція. Сьогодні в юридичній літературі та законодавстві відбувається поступове зміщення акцентів у понятті юрисдикція - від діяльності компетентних органів щодо розгляду суперечок і винесення по ним рішень, застосування заходів примусу до вирішення також тих справ, що не пов’язані з притягненням до відповідальності, і мають позитивний (неконфліктний) характер. У зв’язку з цим, адміністративну юрисдикцію слід розглядати у широкому розумінні як визначене законом право уповноваженого суб’єкта здійснювати свої функції щодо об’єктів, структур, сфер, а також у вузькому розумінні як підвідомчість (підсудність) справ, що розглядаються публічною адміністрацією.
3. Діяльність судді в адміністративно-деліктному провадженні - це врегульована адміністративно-правовими нормами діяльність судді, як посадової особи з особливим статусом та винятковою компетенцією, по розгляду справ про адміністративні проступки, що мають високий рівень суспільної небезпеки та посягають на найбільш важливе та широке коло охоронюваних суспільних відносини, яка полягає у можливості застосування до винних осіб найбільш суворих адміністративних покарань у встановлених законом формах та порядку, вихованні правопорушників, виявленні причин і умов, що сприяли вчиненню ними адміністративних проступків.
Суддю від інших суб’єктів адміністративної юрисдикції в адміністративно-деліктному провадженні відрізняють:
1) здійснення в такому провадженні правосуддя;
2) місце та призначення в системі публічної влади;
3) вимоги до кандидатів на посаду судді;
4) виключне право застосовувати окремі види адміністративних санкцій та інші заходи адміністративної відповідальності;
5) предметна компетенція (підвідомчість справ про адміністративні правопорушення);
6) територіальна підвідомчість справ;
7) строки накладення адміністративного стягнення;
8) ширше право розсуду при призначенні покарання;
9) можливість поєднання розгляду справи про адміністративний проступок з вимогами про відшкодування заподіяної майнової шкоди;
10) порядок оскарження його рішення по справі;
11) відповідальність за невиконання прийнятого рішення.
Виявлено тенденцію в розвитку законодавства України про адміністративні проступки, що полягає в збільшенні ролі суду (правосуддя) щодо інших форм владного адміністративного правозастосування в сфері деліктних правовідносин.
5. Аналіз принципів діяльності судді в адміністративно-деліктному провадженні дозволяє зробити наступні висновки. По-перше, суворе дотримання кожного з них буде сприяти винесенню об'єктивного, законного й обґрунтованого рішення по справі, дотриманню прав і виконанню обов'язків учасниками адміністративно-деліктного провадження, ефективній протидії адміністративним проступкам. По-друге, на відміну від інших суб'єктів адміністративної юрисдикції, судді мають найбільш гарантовану незалежність, самостійність у прийнятті рішень, що дозволяє їм неупереджено й справедливо здійснювати правосуддя, забезпечувати реалізацію прав і свобод інших суб’єктів, досягати цілей адміністративного правосуддя. Тому, логічною, на наш погляд, буде практика продовження розширення кількості справ про адміністративні делікти, рішення по яким приймали б суди.
6. Адміністративно-процесуальний статус судді у адміністративно-деліктному провадженні – це сукупність процесуальних прав, гарантій, обов’язків судді, спрямованих на реалізацію завдань адміністративно-деліктного провадження, а також юридична відповідальність у передбачених законом випадках.
Усі елементи адміністративно-процесуального статусу судді можна поділити на загальні та спеціальні. Загальний статус судді, як суб’єкта адміністративної юрисдикції, визначається Конституцією України, а також нормами Кодексу про адміністративні правопорушення, Митного кодексу інших законів України, що стосуються загальних правил здійснення адміністративно-деліктного провадження. Спеціальний статус судді характеризується тим, що він уповноважений розглядати і вирішувати чітко визначені категорії справ про адміністративні проступки; має виключну компетенцію щодо застосування певних видів адміністративних стягнень; наділений правом щодо перегляду і можливості скасування рішень у адміністративно-деліктних справах, винесених іншими владними суб’єктами адміністративної юрисдикції.
Основною складовою статусу судді, як суб’єкта владних повноважень адміністративно-деліктного провадження, є його компетенція - законодавчо закріплена сукупність прав і обов'язків (повноважень) судді у адміністративно-деліктному провадженні щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення та винесення відповідного рішення. Можна виділити чотири основні складові частини (елементи) адміністративно-юрисдикційної компетенції судді: функціональну, предметну, територіальну та процесуальну.
7. У нормотворчій діяльності зарубіжних держав щодо регламентації діяльності судді у провадженні у справах про адміністративні правопорушення приділяється більше уваги. Позитивним і цілком логічним вбачається для вітчизняного законодавця врахування досвіду держав, які з метою приведення у відповідність до вимог сучасності, реформували інститут адміністративної відповідальності в частині деталізації адміністративно-процесуального статусу судді в адміністративно-деліктному провадженні та конкретизації процедури розгляду останнім справ про адміністративні правопорушення.
Концептуально вдосконалення законодавства в сфері діяльності судді в провадженні у справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися шляхом прийняття відповідних законодавчих положень, які б встановлювали перелік обставин, що виключають можливість розгляду суддею справи про адміністративне правопорушення; визначали види судових рішень, що приймаються у справах про адміністративні правопорушення, з урахуванням рішень, що виносяться при підготовці справи до розгляду, з чітким визначенням їх змісту підстав та прийняття; закріплювали обов’язковість ведення протоколу судового засідання; передбачали можливість оскарження рішень, що набрали законної сили.
8. Для правильного і однакового застосування норм законодавства України про адміністративну відповідальність при здійсненні адміністративно-процесуальної діяльності суддею, а також усунення неточностей і протиріч, необхідно внести до КУпАП наступні зміни та доповнення:
— статтю 221 доповнити наступними положеннями:
«Справи про адміністративні правопорушення, вчинені військовослужбовцями і призваними на збори військовозобов’язаними, розглядаються місцевими військовими судами гарнізонів.
Справи про адміністративні правопорушення, вчинені іноземними громадянами, які тягнуть за собою накладення адміністративного стягнення у вигляді видворення за межі України»;
— статтю 278 викласти у новій редакції доповнивши перелік обставин, що повинні бути з’ясовані при підготовці адміністративно-деліктної справи до розгляду.
«Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2) чи є обставини, які виключають можливість здійснення провадження уповноваженим органом, посадовою особою у справі;
3) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
4) чи є обставини, які виключають провадження в справах про адміністративні правопорушення;
5) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
6) чи є відводи і клопотання від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і захисника»;
— для забезпечення об’єктивного неупередженого розгляду справи доповнити КУпАП нормою, яка б виключала, за наявності певних обставин, можливість розгляду справи суб’єктом публічної адміністрації.
«Стаття 278-1. Обставини, які виключають можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення уповноваженими органами, посадовими особами
Суддя, орган (посадова особа), яким на розгляд було передано справу про адміністративне правопорушення, не можуть розглядати дану справу у випадку, якщо така особа:
1) є родичем особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників, захисника;
2) особисто, безпосередньо чи побічно заінтересовані у вирішенні справи;
3) встановлено інші обставини, що викликають сумнів у їх безсторонності.
За наявності обставин, передбачених частиною першою даної статті особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілий, їх законні представники, захисник чи прокурор можуть заявити відвід судді, органу (посадовій особі), яким на розгляд було передано справу про адміністративне правопорушення.
За наявності обставин, передбачених частиною першою даної статті суддя, орган (посадова особа), яким на розгляд було передано справу про адміністративне правопорушення зобов’язані заявити самовідвід.
За результатами розгляду заяви про самовідвід або відвід судді, органу (посадовій особі), які розглядають справу про адміністративне правопорушення виноситься ухвала про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.
Заява про самовідвід подається голові відповідного суду, до вищестоящого органу (посадової особи). Заява про відвід розглядається суддею, органом (посадовою особою), у провадженні яких знаходиться справа про адміністративне правопорушення.
Стаття 278-2. Ухвали та постанови, які виносяться при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення.
При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішуються наступні питання, з яких, у разі необхідності виноситься ухвала:
1) про призначення дати і місця розгляду справи і повідомлення про це учасників провадження в справах про адміністративні правопорушення;
2) про відкладення розгляду справи;
3) про повернення протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи на додаткове розслідування до органу (посадової особи), у разі оформлення матеріалів справи з порушенням законодавства, якщо ці порушення не можуть бути усуненні під час розгляду справи у суді;
4) про передачу протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи на розгляд за підвідомчістю, у разі якщо розгляд справи не належить до компетенції судді чи іншого органу (посадової особи), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення;
5) про передачу протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи на розгляд за підвідомчістю, у разі винесення рішення про відвід судді чи іншого органу (посадової особи), які уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення;
6) про привід особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідка, у разі неявки їх на розгляд справи без поважної причини, якщо їх відсутність перешкоджає всебічному, повному та об’єктивному розгляду справи;
7) про зупинення провадження в справі про адміністративне правопорушення у разі призначення судово-медичної (психічної) експертизи.
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 247цього Кодексу, виноситься постанова про припинення провадження в справі про адміністративне правопорушення і закриття справи.
Стаття 294-1 Підстави для скасування або зміни постанови по справі про адміністративне правопорушення
Підставами для скасування або зміни постанови по справі про адміністративне правопорушення є:
1) винесення постанови неправомочною особою;
2) однобічність або неповне з’ясування обставин, що мають значення для вирішення справи;
3) невідповідність висновків суду, викладених у постанові, фактичним обставинам справи;
4) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи;
5) невідповідність призначеного покарання тяжкості протиправного діяння та особі, яка притягалась до адміністративної відповідальності.
Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення можуть бути визнані й інші, визначені законом обставини».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

. Фарафонтова М.А. Большой иллюстрированный энциклопедический словарь (авторизованный перевод Philip’s Millenium Encyclopedia) / Фарафонтова М.А. – М., Астрель, 2009. – 1280 с.
. Монтеск'е Ш. Собрание произведений / Шарль Луи де Монтескье. –М.: Мысль, 1955. – 810 с.
. Лузин В.В. Президентская модель разделения властей (на примере США) / Лузин В.В. // Государство и право. – №3. –1999. – С.88.
. Силенко Л.М. Конституційні основи системи стримувань та противаг як засіб організації та функціонування державної влади: дис. канд. юр. наук. 12.00.02 / Силенко Людмила Михайлівна. – К.,2000. –208с.
. Монтескье Ш.Л. О духе законов / Сост., пер. и коммент. А.В. Матешук. – М.: Мысль, 1999. – 672 с.: портр. – (Из клас. наследия). – Указ. имен: с. 646–652.
. Халипов В. Ф. Власть (Основы кратологии) / Халипов В.Ф. – М.: Луч, 1995. – 304 с.
. Ледяев В.Г. Власть: концептуальный аналіз / Ледяев В.Г. – М.: “Российская политическая энциклопедия” (РОССПЭН), 2001. – 384 с.
. Даль В. Толковый словарь в четырых томах Тома 1–2 (А–З, И–О) / Даль В.И. – М. Русский язык,1989. – 699 с.
. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – Ст.141.
. Гуценко К. Ф. Правоохранительные органы. Учебник для юридических вузов и факультетов / Гуценко К. Ф., Ковалев М. А. – М.: Изд. Зерцало, 2010. – 496 с.
. Савицкий В.М. Организация судебной власти в Российской Федерации / Савицкий В.М,– М.: БЕК,1996. – 372 с.
. Безнасюк А.С. Судебная власть: Учебник для ВУЗов / Безнасюк А. С., Рустамов Х.У. – М., 2002. – 456 с.
. Гуценко К. Ф. Правоохранительные органы. Учебник для юридических вузов и факультетов / Гуценко К. Ф., Ковалев М. А. – М.: Изд. Зерцало, 2010. – 496 с.
. Омельяненко Г.М. Концептуальні питання судово–правової реформи в Україні / Омельяненко Г.М. // Проблеми державно–правової реформи в Україні. – К., 1997. – С. 142.
. Абросимова Е.Б. Конституционные модели судебной власти. Сравнительное конституционное право. Редакционная коллегия: Ковлер А.И., Чиркин В.Е., Юдин Ю.А. / Абросимова Е.Б., Владимирова Л.Д. – М., 2001. – 597 с.
. Бойко В.Ф. Право людини на правосуддя. Судове право України. Навчальний посібник / Бойко В.Ф., Євдокимов В.О., Юлдашев О.Х. – К.: МАУП, 2003. – 256 с.
. Закон України „Про статус суддів” // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №8. – Ст.56.
. Правоохранительные органы Российской Федерации//Под ред. В,П. Божьева. – М.: Спарк, 2003. – 400 с.
. Черемных Г.Г. Судебная власть в механизме разделения власти и защиты прав и свобод человека / Черемных Г.Г. // Государство и Право. – 1997. – № 8. – С. 44–50.
. Маляренко В.Т. Коментар до Закону “Про судоустрій України” / Маляренко В.Т. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С.8.
. Лазарев В.В. Общая теория государства и права / Лазарев В.В. – М.: Юрист, 1996. – 472 с.
. Марочкін І.Є. Організація судових та правоохоронних органів. Навчальний посібник для вищих закладів освіти / Марочкін І.Є., Сібільова Н.В., Толочко О.М. – Х., 2000. – С.32
. Штогун С.Г. Правові проблеми організації і функціонування місцевих загальних судів в Україні: дис. канд. юр. наук. 12.00.10 / Штогун Сергій Григорович. – Х.,2004. –245 с.
. Закон України „Про судоустрій”// Відомості Верховної Ради України. – 2002. – №27–28. – Ст.180.
. Конспект лекцій з дисципліни “Організація роботи судових та правоохоронних органів” / Укладачі: Ковалевська Т.М., Бєлан С.В. – АЦЗ України, 2005 р. – 96 с.
. Скитнич В. В. Судова влада як системне утворення / Скитнич В. В. // Правознавство. – 1997. – № I. – С. 149 –151.
. Конституционное право: Учеб. для студентов юрид. вузов и фак. / [Альхименко В.В., Бутылин В.Н., Герасимов А.П. и др.]; Отв. ред. Козлов А.Е. — М.: БЕК, 1996. — 446 с.
. Закон України „Про Конституційний Суд України”// Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №49. – Ст.272.
. Закон України Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – №11. – Ст.50.
. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1984, додаток до №51. – Ст.1122.
. Кодекс адміністративного судочинства України // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – №35–36. – Ст.446.
. Цивільний процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – №40–41. – Ст.492.
. Кримінально-процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1961. – №2. – С.15.
. Господарський процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №6. – Ст.56.
. Тесленко М.В. Конституційна юрисдикція в Україні: Навчальний посібник / Тесленко М. В. – К., 2003. – 256 с.
. Маляренко В. Т. Про рівень правосуддя в державі та повагу до суду / Маляренко В.Т. // Право України. – 2004. – № 1. – С. 4–10.
. Дворецкий И.Х. Латинско–русский словарь. – Изд. 2–, переработ, и доп. / Дворецкий И.Х. – М.: Русский язык, 1976. – 1096 с.
. Административное право и административный процесс: старые и новые проблемы (по материалам «Лазаревских чтений») // Государство и право. – 1998. – № 8. – С. 5–32.
. Адміністративне право України: Підручник / За ред. Ю.П. Битяка. –X.: Право, 2000. – 520 с.
. Теорія держави та права. Під ред. В.В.Копейчикова. К.: Юрінком. 1998. – 320 с.
. Демин А.А. Понятие административного процесса и административно–процесуальний кодекс Российской Федерации / Демин А.А. // Государство и право. – 2001. – № 6. – С. 16–24.
. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави / П.М. Рабінович. – К.: Атіка,. 2001. – 175 с.
. Лунев А.Е. Вопросы административного процесса / А.Е. Лунев // Правознавство. – 1962. – № 2. – С.27–33.
. Демин А.А. Теория административного процесса: соотношение материального и процессуального права / А.А. Демин // Правовая наука и реформа юридического образования . – Воронеж, 1996. – Вып. 6. – С. 94–114.
. Державне управління в Україні: Навчальний посібник / За заг. ред. В.Б. Авер'янова. – К. : Юрінком Інтер, 1999. – 265 с.
. Тихомиров, Ю. А. Административное право и процесс: полный курс / Ю. А. Тихомиров. – М., 2004. – 649 с.
. Стахурський М.Ф. Проблеми реформування адміністративно–юрисдикційного процесу / М.Ф. Стахурський //Право України. – 2002. – № 3. – С. 28.
. Клюшниченко А.П. Производство по делам о мелком хулиганстве / А.П. Клюшниченко. – К.: НИ и РИО КВШ МВД СССР. – 1970. – 147 с.
. Колпаков В.К. Адміністративне право України / Валерій Костянтинович Колпаков. – К.: Юрінком Інтер. – 1999. – 736 с.
. Колпаков В.К. Адміністративно–деліктний правовий феномен / Національна академія внутрішніх справ / Валерій Костянтинович Колпаков. – К.: Юрінком Інтер,2004. – 528 с.
. Бандурка А.М. Административный процесс / А.М. Бандурка, Н.М. Тищенко. – К.: Літера ЛТД. –2001. – 317 с.
. Столбовий В.М. Адміністративне право України: посібник для підгот. до іспитів / Володимир Миколайович Столбовий. – К.: КНТ, 2009. – 150 с.
. Кузьменко О.В. Адміністративно–процесуальне право України: Підручник / За заг. Ред.. Оксани Володимирівни Кузьменко. – К.: Атака,2007. – 416 с.
. Кузьменко О.В. Теоретичні засади адміністративного процесу: Монографія / Оксана Володимирівни Кузьменко. – К.: Атіка, 2005. – 352 с.
. Панова И.В. Административный процесс в Российской Федерации: понятие, принципы и виды / И.В. Панова // Правоведение. – 2000. – № 2. – С.114–127.
. Шильник В.Ю. Адміністративно–юрисдикційні провадження та їх здійснення органами внутрішніх справ: дис. канд. юр. наук. 12.00.07 /Шильник Володимир Юрійович. – Х. – 2004. – 197 с.
. Колпаков В. К. Адміністративне право України / В. К.Колпаков, О. В. Кузьменко. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
. Кононов П.И. Административный процесс: подходы к определению понятия и структуры / П.И. Кононов // Государство и право. – 2001. – № 6. – С. 23–24.
. Адміністративне право: Учебник / Под ред. Л. Л. Попова. – М.: Юристъ, 2002. – 699 с.
. Голосніченко І. П., Стахурський М. Ф. Адміністративний процес: Навчальний посібник / І.П. Голосніченко, М.Ф. Стахурський– К.: ГАН, 2003. – 256 с.
. Тищенко Н. М. О структуре и содержании административного процесса / Н. М. Тищенко // Юридический процесс: реформа процедур управления, законодательной деятельности и судебной власти. – Воронеж, 1996. – С. 114–122.
. Адміністративне право України. Академічний курс: Підручник: У двох томах: Том 1. Загальна частина / Ред. колегія: В. Б. Авер’янов (голова). – К.: Вид–во «Юридична думка», 2004. – 584 с.
. Панова И. В. Актуальные проблемы административного процесса в Российской Федерации: дис. … докт. юрид. наук: 12.00.02./ Панова Инна Викторовна. – Екатеринбург: Уральская государственная юридическая академия, 2000. – 450 с.
. Розенфельд В.Г., Старилов Ю.Н. Административное принуждение. Административная ответственность. Административно–юрисдик¬цион¬ный процесс: Учебное пособие / В.Г. Розенфельд, Ю.Н. Старилов– Воронеж: Из–во Воронежского ун–та, 1993. – 167 с.
. Авер'янов В.Б., Денисов В.Н., Сіренко В.Ф. Законодавство: проблеми ефективності / В.Б. Авер'янов, В.Н. Денисов, В.Ф. Сіренко. – К.: Наукова думка, 1995. – 140 с.
. Комзюк А.Т. Деякі проблемні питання провадження в справах про адміністративні проступки / А.Т. Комзюк // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. Спеціальний випуск. – Луганськ: Луганський інститут внутрішніх справ, 2000. – С. 219–222.
. Нижник Н.Р. Правовое регулирование государственных управленческих отношений. Автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора юридических наук.: 12.00.02./ Нижник Нина Романовна. – М., 1992. – 33 с.
. Комзюк А.Т. Адміністративний процес України: навч. Посіб. / А.Т. Комзюк, Б.М. Бевзенко, Р.С. Мельник. – К.:Прецедент, 2007. – 531 с.
. Демський Е.Ф. Адміністративне процесуальне право України: Навчальний посібник / Едуард Францович Демський. – К.:Хрінком Інтер,2008. – 496 с.
. Адміністративно–процесуальне (судове) право України: Підручник / Сергій Васильович Ківалов та ін.. – Одеса: Юридична література, 2007. – 256 с.
. Бахрах Д.Н. Юридический процесс и административное судопроизводство / Д.Н. Бахрах // Журнал российского права. – 2000. – № 9. – С.6–17.
. Зеленцов А. Б. Административно–правовой спор: вопросы теории. Монографія / А.Б. Зеленцов / М.:Изд–во РУДН, 2005. – 732 с.
. Демин А. А. Понятие административного процесса и кодификация административно–процессуального законодательства Российской Федерации / А. А. Демин // Государство и Право. – 2000 № 11. С. 10—11.
. Салищева Н. Г. Административный процесс в СССР / Н. Г. Салищева.—М., 1964. —158 с.
. Сорокин В. Д. Административно–процессуальное право / Валентин Дмитриевич Сорокин. — М.: Юрид. литература, 1972. — 240 с.
. Административное право. Общая часть :Учебное пособие / Авт. кол. : Е. М. Аникин, С. С. Бородин, И. В. Бородушко и др. ; Под общ. ред. В. П. Сальникова. – СПб. :Изд–во Михайлова, В. А.,2000. –256 с. – (Высшее профессиональное образование). – Библиогр. в подстрочных примечаниях.
. Адміністративне судочинство: Підручник / За заг. Ред. Т.О. Коломоєць. – К.:Істина, 2009. – 256 с.
. Масленников М. Я. Административно–юрисдикционный процесс: понятие и соотношение с иными видами процессуально–правовой деятельности / М. Я. Масленников // Государство и право. – 2001. – № 2. – С. 18–23.
. Сорокин В. Д. Проблемы административного процесса / Валентин Дмитриевич Сорокин. – М.: Юрид. лит., 1968. – 142 с.
. Сорокин В.Д. Административно–процесуальное право: Учебник / Валентин Дмитриевич Сорокин. – СПб.: Изд.»Юридический центр Пресс,2004. – 540 с.
. Бахрах Д. Н. Производство по делам об административных правонарушениях: (Пособие для слушателей народных университетов) / Д. Н. Бахрах, Э. Н. Ренов . – М.: Знание, 1989. – 96 с.
. Запровадження адміністративної юстиції / О.Д. Крупчан // Вісник Академії правових наук України. – 1998. – № 2. – С.80 –86.
. Даль В. И. Толковый словар /В.И. Даль. – М.: Гослитиздат, 1935. – Т. 4. – 704 с.
. Шергин А.П. Административная юрисдикція / А.П. Шергин. – М.: Юрид. лит., 1979. – 143 с.
. Перетерский И. С. Всеобщая история государства и права /И. С. Перетерский. – М., 1945. – Ч. 1: Древний Мир. Вып. 11: Древний Рим. – 272 с.
. Тертишник В.М. Кримінально–процесуальне право України: Підручник. – 4–те вид., доповн. і перероб. / В. М. Тертишник. – К.: А. С. К., 2003. – 1120 с.
. Закон України «Про виключну (морську) економічну зону України» // Відомості Верховної Ради України. –1995. – №21. – Ст.152.
. Алехин А.П., Козлов Ю.М. Административное право Российской Федерации / А. П. Алехин, Ю. М. Козлов. – М. ”Теис”, 1994. Часть 1. – 269 с.
. Махина С. Н. Управленческий и административный процессы: проблемы теории и перспективы правового регулирования: дис. канд. юрид наук: 12.00.02. / Махина Светлана Николаевна / Воронежский государственный университет. – Воронеж, 1998. – 218 с.
. Пешков А.Б. Проблемы административно–правового метода регулирования советских общественных отношений / А.Б. Пешков. – Иркутск: Изд–во Иркутского гос. ун–та, 1974. – 180 с.
. Розенфельд В.Г. Административное принуждение. Учеб. Пособие / В.Г. Розенфельд, В.В. Серегин. – Воронеж. 1996. – 213 с.
. Кузьменко О.В. Адміністративний процес у парадигмі права дис. докт. юр. наук. 12.00.07 / Кузьменко Оксана Володимирівна. – К.,2006. –403 с.
. Закон України „Про виконавче провадження” // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – №24. – Ст.207.
. Митний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – №38–39. – Ст.288.
. Галаган И.А. Административная ответственность в СССР. Процессуальное регулирование / И.А. Галаган. – Воронеж: Юридическая литература, 1976. – 195 с.
. Застрожная О.К. Советский административный процесс / О.К. Засторожная. – Воронеж, 1985. – 100 с.
. Гончарук С. Т. Адміністративна відповідальність за законодавством України / Степан Тихонович Гончарук. – К.: Українська академія внутрішніх справ, 1995. – 78 с.
. Остапенко О. І. Адміністративна деліктологія: соціально–правовий феномен i проблеми розвитку / О. І. Остапенко. – Львів: Львівський ін–т внутрішніх справ при Укр. акад. внутр. справ, 1995. – 312 с.
. Административное право Украины. – 2–е изд., перераб. и доп. [Учебник для студентов высш. учеб. заведений юрид. спец. / Ю. П. Битяк, В. В. Богуцкий, В. Н. Гаращук и др. ]; Под ред. проф. Ю. П. Битяка. – Х.: Право, 2003. – 576 с.
. Голосніченко І.П. Попереднє адміністративне розслідування як стадія провадження в справах про адміністративні проступки / І. П. Голосніченко, М.Ф. Стахурський, Н.І Золотарьова // Право України. – 2002. – № 2. – С. 26–30.
. Коренев А. П. Нормы административного права и их применение \ А.П. Коренев. – М.: Юридическая литература, 1978. – 142 с.
. Юсупов В. А. Правоприменительная деятельность органов государственного управления / В.А. Юсупов. – М.: Юрид. лит., 1979. – 136 с.
. Лазарев В. В. Применение советского права ; Науч. ред. Б. С. Волков / Валерий Васильевич Лазарев. – Казань: Изд-во Казанского университета,1972. – 200 с.
. Алексеев С. С. Общая теория права. В двух томах. Т. II / С.С. Алексеев. — Юрид. лит. 1982.— 354 с.
. Административно–процессуальное право: Курс лекций / Под ред. проф. И. Ш. Килясханова. – М.: ЮНИТИ–ДАНА, 2004. – 399 с.
. Конин Н. М. Административное право России. Общая и Особенная части: Курс лекцій / Н.М. Конин. – М.: Юристъ, 2004. – 560 с.
. Адміністративна юстиція: європейський досвід і пропозиції для України / Автори–упорядники І. Б. Коліушко, Р. О. Куйбіда. – К.: Факт, 2003. – 536 с.
. Колпаков В. К. Теоретичний вимір законодавчого регулювання порушення справи про адміністративний проступок / Валерій Костянтинович Колпаков // Право України. – 2005. – № 2. – С. 10–14.
. Коваль Л. В. Адміністативне право України: Курс лекцій (Загальна частина) / Л.В. Коваль. – К.: Основи, 1994. – 154 с.
. Гладун З. С. Адміністративне право України: Навчальний посібник / З.С. Гладун. – Тернопіль: Карт–бланш, 2004. – 579 с.
. Хорощак Н. В. Провадження у справах про адміністративні правопорушення / Н.В. Хорощак // Адміністративне право України. Академічний курс: Підручник: У 2 т.: Т. 1: Загальна частина. – К.: Юридична думка, 2004. – С. 515–530.
. Кузьмичева Г. А. Административная ответственность: Учебное пособие. Нормативные акты / Г.А. Кузьмичева, Л.А. Калинина. – М.: Юриспруденция, 2000. – 464 с.
. Масленников М. Я. Административно–юрисдикционный процесс. Сущность и актуальные вопросы правоприменения по делам об административных правонарушениях / М. Я. Масленников. – Воронеж, Изд–во Воронежского ун–та. – 1990. 208 с.
. Кодекс Российской Федерации об административных правонарушениях / Собрание законодательства РФ. – 2002. – № 1. – Ч. 1. –Ст. 1.
. Додин Е. В. Доказывание по делам об административных правонарушениях, связанных с нарушением антиалкогольного законодатель–ства и наркоманией: Учеб. пособ. / Евгений Васильевич Додин, Виктор Константинович Шкарупа. – К., 1989. – 64 с.
. Закон України „Про державну податкову службу в Україні» // Відомості Верховної Ради. – 1991. – №6. – Ст. 37.
. О дальнейшем ограничении применения штрафов, налагаемых в адми–нистративном порядке / Указ Президента Верховного Совета СССР от 21 июня 1961 г. №3006–ХІІ // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1961. – №36. – Ст. 7.
. Хорощак Н.В. Адміністративні стягнення та їх застосування: дис. канд. юр. наук. 12.00.07 / Хорощак Наталія Володимирівна. – К. – 2003. – 208 с.
. Інструкція з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху / Наказ Міністерства внутрішніх справ України №77 від 26.02.2009// Офіційний вісник України. – 2009 р. – №34. – Ст.1193.
. Скавронік В.М. Адміністративно–юрисдикційна діяльність суду: дис. канд. юр. наук. 12.00.07 / Скавронік Віктор Миколайович. – Одеса. – 2002. – 164 с.
. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – №25–26. – Ст. 131.
. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» // Відомості Верховної Ради України. – 2009. – №10–11–Ст.137.
. Протасов В. Н. Основы общеправовой процессуальной теории / В.Н. Протасов. – М.: Юридическая литература, 1991. – 143 с.
. Ламонов Е. В. Деятельность судьи районного (городского) суда в производстве по делам об административных правонарушениях: Монография / Е.В. Ламонов. – Воронеж: Изд–во Воронежского ун–та, 2002. –208 с.
. Лукашова Е.А. Эффективность юридических механизмов зашиты прав человека. Политические,экономические, социально–психологические аспекты / Е.А. Лукашова //Государство и право. – 1994. – №10. – С.4–5.
. Юсупов В.А. Теория административного права / Виталий андреевич Юсупов. –М. :Юрид. лит.,1985. –160 с.
. Смирнов О.В. Основные принципы советского трудового права. М.: Юрид. лит.,1977. – 202 с.
. Фаткуллин Ф.Н. Проблемы теории государства и права / Ф.Н. Фаткуллин. – Казань: Изд–во Казанского университета, 1987. – 586 с.
. Спасов Б. П. Закон и его толкование / Б.П. Спасов. – М.:Наука,1986. – 313 с.
. Явич Л. С. Право социалистического развитого общества. Сущность и принципы / Л.С. Явич. — М. : Юрид. лит., 1978. — 224 с.
. Иванов Р.Л. О понятиях принципов права / Р.Л. Иванов // Вестник Омського университета. – 1996. – Вып.2. – С.115–118.
. Голосніченко І.П. Адміністративне право України (основні категорії і поняття) / Іван Пантелійович Голосніченко. – Ірпінь: ІФЕІ. – 1998. – 108 с.
. Гончарук С. Т. Адміністративне право України : Загальна та. Особлива частини : навч. посіб. / Степан Тихонович Гончарук. – К. : НАВСУ, 2000. – 239 с.
. Перепелюк В.Г. Поняття і принципи адміністративного процесу: питання теорії: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юр. наук : спец. 12.00.07. «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право». / В.Г. Перепелюк. – Х. – 2000. – 18 с.
. Стахурський М. Ф. Питання реформування адміністративного процесу: дис. канд. юр. наук. 12.00.07 / Стахурський Микола Феодосійович. – К. – 2002. – 205 с.
. Штефан М. Й. Конституційні основи правосуддя в СРСР / М. Й. Стефан, Р. Г. Кочарянц. – К. : Наукова думка, 1982. – 154 с.
. Фатхутдинова О. В. Проблеми судової реформи / О. В. Фатхутдинова // Держава і право : зб. наук. праць Ін–ту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. – Вип. 5. – 2000. – С. 18–22.
. Стефанюк В.С. Проблеми реформування адміністративного права в Україні / В.С. Стефанюк // Вісник Верховного Суду України. – 2001. – №5. – С.24–26.
. Стеценко С.Г. Адміністративне право України. Навчальний посібник для ВНЗ (рек. МОН України). – 2–е вид. / Сергій Григорович Стеценко –К.: Атіка, 2009. – 640 с.
. Старосьцяк Е. Институты административного процесса европейских социалистических стран / Е. Старосьцяк // Советское государство и право. – 1964. – №7. – С.127–129.
. Коренев А.П. Административная деятельность органов внутренних дел. Часть Общая.Учебник.МЮИ МВД России / А.П. Коренев. – М.:МЮИ: Об–во об. „Щит”, 1996. – С.48.
. Перепелюк В.Г. Адміністративний процес / В.Г. Перепелюк. – Чернівці: Рута,2001. – 316 с..
. Якимов А.Ю. Принципы административно–юрисдикционного процесса / А. Ю. Якимов // Государство и право. – 1999. – №5. – С.5 –11.
. Павлова Е. С. Применение судьей мер административного взыскания. Библиотечка народного судьи. / Ред. В. В. Шубин. М. Юридическая литература. – 1987. – 80 с.
. Закон Української РСР “Про мови в Українській РСР” від 28 жовтня 1989р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1989. – №45. – Ст.631.
. Судебные и правоохранительные органы Украины : учеб. пособие / [Васильев А. С., Иванов В. В., Корчевская Л. А. и др.]. – Х. : Одиссей, 2002. – 320 с.
. Терехин В. А. Самостоятельность судебной власти и независимость судей как гарантия прав граждан / В. А. Терехин // Государство и право. – 2001. – № 8. – С. 42–50.
. Бринцев В. Д. Організаційно–правове забезпечення судової влади (нормативна база) / Бринцев В. Д., Садовський К. С., Цицора Т. Р. – Харків : Ксилол, 2000. – 408 с.
. Європейська хартія про статус суддів // Вісник Верховного Суду України. – 1998. – № 4. – С. 9–11.
. Рекомендація № (94)12 щодо незалежності, дієвості та ролі суддів, ухвалена Комітетом міністрів Ради Європи на 518 засіданні заступників Міністрів 13 жовтня 1994 р. // Вісник Верховного Суду України. – 1997. – № 4. – С. 10–11.
. Юридична енциклопедія: В 6 т. /Редкол.: Ю.С.Шемшушенко (голова редкол.) та ін. – К.: «Укр.енцикл.», 1998 – Т.5. – 733 с.
. Юридический энциклопедический словарь /Гл.ред. А.Я.Сухарева. – 2–е изд., доп. – М.: Сов.энциклопедия, 1987. – 527 с.
. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. 2–е вид. /Ольга Федорівна Скакун/ Пер. з рос. – Харків: Консул. – 656 с.
. Комаров С.А. Общая теория государства и права: курс лекций /Сергей Александрович Комаров. – М., 1996. – 312 с.
. Теория государства и права. Курс лекций /Под ред. Н.И.Матузова и А.В.Малько. – М.: Юристъ, 1997. – 672 с.
. Бахрах Д.Н. Субъекты советского административного права. – Свердловск, 1985. –
. А. Ю. Якимов. Статус субъекта административной юрисдикции и проблемы его реализации. Монография / А. Ю. Якимов. – М. : ¨Проспект¨, 1999. – 200 с.
. Кон И.С. Социология личности /Игорь Семенович Кон. – М.: Политиздат, 1967. – 383 с.
. Адміністративне право України: Підручник /Ю.П.Битяк, В.М.Гаращук, О.В.Дьяченко та ін.; За ред.. Ю.П.Битяка. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 544 с.
. Бахрах Д.Н. Административное право: Учебник для вузов / Д. Н. Бахрах. – М.: Издательство БЕК, 1999 – 368 с.
. Патюлин В. А. Государство и личность в СССР. (Правовые аспекты взаимоотношений) / В.А. Патюлин. – М., «Наука», 1974. – 246 с.
. Якимов А.Ю. Статус субъекта административной юрисдикции / А. Ю. Якимов//Государство и Право. – 1996. – №8. – С.103–104.
. Коренев А.П. Нормы административного права и их применение / А.П. Коренев. – М., 1978. – 141 с.
. Москвич Л.М. Статус суддів: питання теорії і практики: монографія /Москвич Л.М., Подкопаєв С.В., Прилуцький С.В. – Харків: ВД „Інжек”, 2004. – 360 с.
. Маляренко В. Т.