ПРИНЦИП НЕДОТОРКАННОСТІ ОСОБИСТОГО ЖИТТЯ ЛЮДИНИ У ДОСУДОВИХ СТАДІЯХ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

САМОДІН АРТЕМ ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 343.131

ПРИНЦИП НЕДОТОРКАННОСТІ ОСОБИСТОГО ЖИТТЯ ЛЮДИНИ
У ДОСУДОВИХ СТАДІЯХ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Баулін Олег В’ячеславович
кандидат юридичних наук, доцент

КИЇВ – 2012
ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 3
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1 ПОНЯТТЯ, СУТЬ І ЗНАЧЕННЯ ПРИНЦИПУ НЕДОТОРКАННОСТІ ОСОБИСТОГО ЖИТТЯ ЛЮДИНИ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
1.1. Поняття та загально-правовий зміст права людини на недоторканність особистого життя 13
1.2. Сутність недоторканності особистого життя людини як принципу кримінального процесу 33
1.3. Місце і значення правових положень про недоторканність особистого життя людини у системі принципів кримінального судочинства 52
Висновки до 1 розділу 67
РОЗДІЛ 2 РЕАЛІЗАЦІЯ ПРИНЦИПУ НЕДОТОРКАННОСТІ ОСОБИСТОГО ЖИТТЯ ЛЮДИНИ У ДОСУДОВИХ СТАДІЯХ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
2.1. Підстави, межі та умови обмеження права людини на недоторканність особистого життя у досудових стадіях кримінального процесу 70
2.2. Особливості реалізації положень принципу недоторканності особистого життя людини у стадії порушення кримінальної справи 85
2.3. Специфіка реалізації принципу недоторканності особистого життя людини у стадії досудового розслідування 108
Висновки до 2 розділу 154
РОЗДІЛ 3 СПЕЦІАЛЬНІ ГАРАНТІЇ НЕДОТОРКАННОСТІ ОСОБИСТОГО ЖИТТЯ ЛЮДИНИ У ДОСУДОВИХ СТАДІЯХ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
3.1. Відомчий процесуальний контроль та прокурорський нагляд як ефективні засоби забезпечення недоторканності особистого життя людини 157
3.2. Роль суду у забезпеченні недоторканності особистого життя людини у досудових стадіях кримінального процесу 169
Висновки до 3 розділу 186
ВИСНОВКИ 188
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 193
ДОДАТКИ ………………………………………………………………………...221
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АРК Автономна Республіка Крим
ВСУ Верховний Суд України
ГСУ Головне слідче управління
ГПУ Генеральна прокуратура України
ЦК Цивільний кодекс
КК Кримінальний кодекс
КПК Кримінально-процесуальний кодекс
КСУ Конституційний Суд України
МВС України Міністерство внутрішніх справ України
Проект КПК № 9700 Проект Кримінального процесуального кодексу України: внесений на розгляд Верховної Ради України 13 січ. 2012 р., реєстр. № 9700.
Проект КПК № 1233 Проект Кримінально-процесуального кодексу України: внесений на розгляд Верховної Ради України 2007 р., реєстр. № 1233 ; відкликаний з Верховної Ради України 13 січ. 2012 р.
РФ Російська Федерація
СРСР Союз Радянських Соціалістичних Республік
УМВС Управління Міністерства внутрішніх справ України
ВСТУП

Актуальність теми. Сучасні тенденції нормотворчого процесу в Україні, свідчать про підвищену увагу законодавця до впровадження у національну правову систему основних положень міжнародного права щодо захисту прав людини, оскільки у ст. 3 Конституції України гарантіям прав і свобод людини надано статусу змісту і спрямованості діяльності держави, а забезпечення самих прав і свобод людини є її головним обов'язком.
У сфері кримінально-процесуальних відносин найбільш гостро протистоять публічні інтереси суспільства і держави особистим інтересам конкретної особи, оскільки, постає проблема одночасного досягнення, з одного боку завдань кримінального судочинства щодо швидкого і повного розкриття злочинів та викриття винних, а з іншого – охорони прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь.
За даними ВСУ щодо стану здійснення судочинства судами загальної юрисдикції в Україні у 2010 р., суди постановили майже 2 тис. окремих ухвал, за фактами порушення законності при провадженні досудового розслідування що становить 39,1 % від кількості усіх справ, що були направлені на додаткове розслідування. Також, суди розглянули 23,3 тис. скарг на дії органів досудового слідства [9]. Генеральною прокуратурою України в АРК., Київській і Хмельницькій областях виявлено численні факти, коли всупереч вимогам статей 28, 29 та 32 Конституції України, п. 11 ст. 11 Закону України «Про міліцію» працівниками органів внутрішніх справ здійснювалось дактилоскопіювання громадян, які затримуються за вчинення різних правопорушень, а також в окремих випадках безпідставно доставлялися до чергових частин для «встановлення особи», «відпрацювання», «за підозрою у вчиненні злочину», проте передбачені законом гарантії їх прав додержуються не завжди [190]. Нажаль, у 2011 р. стан справ зі зазначених питань суттєво не покращився, що обумовлюється не лише проблемами правозастосовчої діяльності судових та правоохоронних органів, а й недосконалістю окремих положень чинного законодавства України у цій сфері.
У зв’язку із цим потребує реформування і галузь кримінально-процесуального законодавства, адже при провадженні у кримінальних справах продовжують мати місце випадки порушення приписів про заборону протиправного втручання у сферу особистого життя людини, закріплених у ст. 32 Конституції України та імплементованих у ст. 141 чинного КПК України.
Складність досліджуваної проблеми полягає у тому, що сфера особистого життя людини і ті відносини, що складаються у ній між людьми, лише частково можуть бути врегульовані нормами права. Оскільки поведінка людини у цій сфері визначається особливостями її психіки, існуючими у суспільстві моральними нормами та обумовлюється складністю формалізації у нормах права міжособистісних відносин.
Окреслена проблема не є новою, а її елементи у структурі принципів права досліджували вчені: В.Б. Авер’янов, С.С. Алексєєв, В.М. Блоцький, Н.П. Воронов, В.М. Горшеньов, О.Ф. Гранін, М.І. Гуренко, В.Н. Денісов, М.І. Козюбра, А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, М.В. Костицький, С.Л. Лисенков, Н.М. Мироненко, Г.О. Мурашин, Є.В. Назаренко, М.Ф. Орзіх, П.М. Рабінович, Г.Б. Романовський, В.С. Сивухін, В.Ф. Сіренко, О.В. Сурилов, О.Ф. Фрицький, М.В. Цвік, Л.П. Юзьков, Л.С. Явич та ін.
У кримінально-процесуальному праві, з огляду на його принципи та основні положення, питання допустимого обмеження прав і свобод людини розглядалися у працях С.А. Альперта, О.Я. Баєва, В.І. Баскова, О.В. Бауліна, В.П. Бахіна, Б.Т. Бєзлєпкіна, Ю.Н. Бєлозьорова, І.Л. Беспалько, В.П. Бож'єва, Т.В. Будко, Г.Н. Вєтрової, С.Г. Волкотруба, В.І. Галагана, Н.Л. Гранта, Ю.М. Грошевого, А.П. Гуляєва, І.М. Гуткіна, К.Ф. Гуценка, П.М. Давидова, І.Ф. Демидова, А.Я. Дубинського, З.Д. Єнікєєва, З.З. Зінатулліна, З.Ф. Ковриги, Н.С. Карпова, А.Ф. Коні, Є.Г. Коваленка, В.Н. Корнукова, О.Ф. Кистяковського, Е.Ф. Куцової, В.С. Кузьмічова, Н.І. Клименко, Л.М. Лобойка, Є.Д. Лук’янчикова, В.Т. Маляренка, В.І. Мариніва, О.Р. Михайленка, М.М. Михеєнка, Т.М. Мірошниченко, Т.М. Москалькової, В.Т. Нора, О.А. Осауленка, Д.П. Письменного, М.А. Погорецького, В.О. Попелюшка, П.В. Прилуцького, П.І. Репєшка, С.В. Слинька, З.Д. Смітієнко, С.М. Стахівського, М.С. Строговича, А.Р. Туманянц, Л.Д. Удалової, Ф.Н. Фаткулліна, І.Я. Фойницького, В.М. Хотенця, М.А. Чельцова, В.Я. Чеканова, О.О. Чувильова, В.С. Шадріна, В.П. Шибіка, М.Є. Шумила, П.В. Цимбала, Ю.П. Яновича та ін.
Безпосередньо питанням охорони особистого життя людини у сфері кримінально-процесуальних відносин кримінальному процесі присвячені праці: Н.М. Волошкіної, С.М. Гонтарєва, М.С. Дунаєвої, Н.О. Карпуніної, Н.І. Мепарішвілі, О.С. Островського, І.Л. Петрухіна, І.В. Смолькової, Д.К. Стригальова, В.М. Тертишника та ін.
Однак, сьогодні в Україні відсутні завершені наукові дослідження, які стосуються комплексного аналізу правового змісту та гарантій реалізації принципу недоторканності особистого життя людини у досудових стадіях кримінального процесу. У правовій теорії досі залишається дискусійною й назва цього принципу, не кажучи про сутність правових положень, які його утворюють та забезпечують.
Наведене обумовило вибір теми дисертаційного дослідження, завдання та результати якого спрямовані на посилення захисту особистого життя людини у досудових стадіях кримінального процесу.
Зв’язок роботи з науковим програмами, планами, темами. Напрям дослідження відповідає завданням, які визначені: Програмою інтеграції України до Європейського Союзу (Указ Президента України № 1072/2000 від 14.09.2000 р.), указом Президента України № 1119/2005 від 19.07.2005 р. «Про заходи щодо забезпечення особистої безпеки громадян та протидії злочинності», Концепцією реформування кримінальної юстиції України, затвердженої указом Президента України № 311/2008 від 08.04.2008 р., а також Переліком пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 роки, який затверджений наказом МВС України № 347 від 29.07.2010 р. Тема дисертації затверджена рішенням вченої ради Національної академії внутрішніх справ України від 29.01.2002 р., протокол № 1.
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає у отриманні нових результатів у вигляді висновків щодо теоретичних основ принципу недоторканності особистого життя людини і гарантій його реалізації у досудових стадіях кримінального процесу, а також формуванні науково обґрунтованих пропозицій щодо удосконалення кримінально-процесуального законодавства та практики його застосування.
Для досягнення мети були поставлені такі задачі:
– розкрити право людини на недоторканність особистого життя у сучасній правовій доктрині;
– сформулювати поняття і суть принципу недоторканності особистого життя людини та з’ясувати його місце серед інших принципів кримінального судочинства;
– виявити підстави, межі та умови допустимого та обґрунтованого обмеження права людини на недоторканність особистого життя у сфері кримінально-процесуальних відносин;
– визначити та проаналізувати гарантії забезпечення принципу недоторканності особистого життя людини у досудових стадіях кримінального процесу;
– виокремити та деталізувати роль відомчого процесуального та судового контролю, прокурорського нагляду у досудових стадіях кримінального судочинства як спеціальних гарантій недоторканності особистого життя;
– розробити пропозиції щодо удосконалення чинного кримінально-процесуального законодавства України з метою посилення захисту особистого життя людини у сфері кримінально-процесуальних відносин.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, пов’язані із забезпеченням прав людини у досудових стадіях кримінального процесу.
Предмет дослідження – принцип недоторканності особистого життя людини у досудових стадіях кримінального процесу.
Методи дослідження обрані з урахуванням особливостей об’єкта та предмета дослідження. Для досягнення мети та вирішення завдань застосовано сукупність загальнонаукових та спеціальних методів наукового пізнання.
Діалектичний метод надав можливість розглянути усі питання дисертаційного дослідження у динаміці і взаємообумовленості, а також прослідкувати взаємозв’язок відповідних теоретичних положень з окремими практичними аспектами визначеними у межах об’єкту дослідження. Окреслити шляхи удосконалення форми реалізації права людини на недоторканність особистого життя у сфері кримінально-процесуальних відносин і сформулювати відповідні положення щодо внесення змін та доповнень до чинного кримінально-процесуального законодавства і проектів КПК України, які були підготовлені: у профільному комітеті Верховної Ради України у 2007 році (реєстр. № 1233) та робочою групою з питань реформування кримінального судочинства, створеною відповідно до Указу Президента України № 820/2010 від 17 серпня 2010 р. (реєстр. № 9700).
Спеціальними методами наукового пізнання, які були застосовані, є: методи структурного і системного аналізу, які використовувалися при опрацюванні нормативно-правових актів і наукових положень щодо поняття, сутності та гарантій недоторканності особистого життя людини у сфері кримінально-процесуальних відносин (підрозділи 1.2, 1.3, 2.1, розділ 3); використання історико-правового методу дало можливість встановити історичні витоки і розвиток нормативного закріплення та теоретичного дослідження недоторканності особистого життя людини як правового явища (підрозділи 1.1, 1.2); порівняльно-правовий метод застосовувався для аналізу норм чинного КПК України у порівнянні з кримінально-процесуальним законодавством зарубіжних держав, що надало можливість визначити напрями удосконалення нормативного забезпечення кримінально-процесуальної діяльності органів досудового розслідування, прокуратури та суду з огляду на міжнародні стандарти захисту прав і свобод людини (підрозділи 1,2, розділ 2); статистичний метод використано для обґрунтування пропонованих шляхів вирішення поставлених у дослідженні завдань статистичними даними та іншою інформацією щодо діяльності органів досудового розслідування, прокуратури та суду у досудових стадіях кримінального судочинства, (вступ, підрозділи 2.2, 2.3, розділ 3). Також цей метод застосовувався для визначення параметрів збору та обробки емпіричного матеріалу у межах предмету дослідження. Соціологічний метод надав можливість з’ясувати позицію працівників органів досудового розслідування з питань охорони особистого життя людини при провадженні у кримінальних справах.
Обґрунтованість і достовірність сформульованих у дисертації наукових положень, висновків та рекомендацій забезпечується емпіричною базою дослідження, яку становлять дані, отримані при опрацюванні: аналітичних і статистичних матеріалів Верховного Суду України, Генеральної прокуратури України та МВС України за період з 2003 до 2011 р.; 214 кримінальних справ у період з 2005 до 2011 р., які перебували у провадженні органів досудового слідства системи МВС України Житомирської, Київської, Львівської, Рівненської, Хмельницької та Тернопільської областей; даних, отриманих при анкетуванні 102 працівників органів дізнання (оперуповноважених) та 186 слідчих системи МВС України зазначених областей (Додатки Г, Д, Е). Використовувався й особистий досвід дисертанта, набутий за час роботи в органах досудового слідства.
Наукова новизна одержаних результатів, полягає у тому, що дисертація є одним із перших у вітчизняній кримінально-процесуальній науці комплексним, системним дослідженням правового гарантування недоторканності особистого життя людини у досудових стадіях кримінального процесу. Сформульовані автором наукові положення та висновки у сукупності вирішують конкретне наукове завдання і мають значення для юридичної науки та практики, а саме:
вперше:
– сформульовано поняття недоторканності особистого життя людини як принципу кримінального судочинства у вузькому та широкому розумінні;
– визначено кримінально-процесуальні положення, які є гарантіями недоторканності особистого життя людини у досудових стадіях кримінального судочинства;
– сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін та доповнень до чинного КПК України (статті 20, 121, 177, 183, 185, 193, 199) та проекту КПК України (реєстр. № 9700) (статті 27, 222-224, 234, 237) з огляду на посилення забезпечення недоторканності особистого життя людини при провадженні у кримінальних справах;
удосконалено:
– бачення щодо взаємозв’язку принципу недоторканності особистого життя людини з іншими кримінально-процесуальними принципами;
– погляди на умови кримінально-процесуального характеру, які мають бути враховані при обмеженні права людини на недоторканність особистого життя;
– підходи до процесуальних підстав та меж обмеження права людини на недоторканність особистого життя у досудових стадіях кримінального процесу;
дістало подальший розвиток:
– наукова позиція щодо права людини на недоторканність особистого життя у позитивному розумінні;
– обґрунтування ролі відомчого процесуального, судового контролю та прокурорського нагляду у досудових стадіях кримінального процесу як гарантій недоторканності особистого життя людини.
Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що сформульовані і аргументовані у дисертації теоретичні положення, висновки і пропозиції використовуються:
– у законотворчій діяльності – при внесенні змін і доповнень до чинного КПК України щодо забезпечення недоторканності особистого життя людини (акт впровадження Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Верховної Ради України № С378/109 від 10 листопада 2006 р.) (Додаток Ж);
– у практичній діяльності органів розслідування у формі пропозицій щодо внесення змін та доповнень до нормативно-правових актів МВС України, а також удосконалення організаційно-методичного керівництва розслідуванням злочинів, що підслідні органам внутрішніх справ (акт впровадження Головного слідчого управління МВС України № 13/2-547 від 30 жовтня 2006 р. та № 13/2-3674 від 2 грудня 2008 р.) (Додатки З та И);
– у навчальному процесі – при підготовці навчально-методичних матеріалів та робочих навчальних програм з навчальних дисциплін «Кримінальний процес України», «Дізнання в органах внутрішніх справ України», «Судові та правоохоронні органи» (акт впровадження у навчальний процес Київського національного університету внутрішніх справ від 18 жовтня 2007 р.) (Додаток К).
Особистий внесок здобувача. Дисертація виконана самостійно. Щодо публікацій, які підготовлені з: Горбачевським В.Я. «Совершенствование уголовно-процессуальной справедливости в Украине» – участь здобувача становить 40 %; Бауліним О.В. «Роль відомчого процесуального контролю та прокурорського нагляду в реалізації принципу недоторканності особистого життя людини у досудових стадіях кримінального процесу» – участь здобувача становить 50 %. У навчальному посібнику «Дізнання в ОВС: процесуальна діяльність», який підготовлений авторським колективом – участь здобувача становить 20 %.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження доповідались на: міжнародній науковій конференції молодих вчених «Другі осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 2003 р.); регіональному круглому столі «Актуальні проблеми кримінального і кримінально-процесуального законодавства і практики його застосування» (м. Хмельницький, 2003 р.); всеукраїнській науковій конференції «Юридичні читання молодих вчених» (м. Київ, 2004 р.); науково-практичному семінарі «Актуальні проблеми боротьби та попередження злочинності» (м. Івано-Франківськ, 2004 р.); міжнародній науково-практичній конференції молодих науковців «Четверті осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 2005 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Уголовно-процессуальная справедливость» (г. Рига, 2005 г.); міжнародній науково-практичній конференції молодих учених «П’яті осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 2006 р.); науково-практичній конференції «Формування громадянського суспільства та правової держави в контексті європейської інтеграції» (м. Київ, 2006 р.); міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Сьомі осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 2008 р.); науково-практичній конференції «Засади кримінального судочинства та їх реалізація в законотворчій і правозастосовній діяльності» (м. Київ, 2009 р.); круглому столі «Проблеми реформування кримінально-процесуального законодавства України на сучасному етапі» (м. Київ, 2011 р.).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 19 наукових праць, серед яких вісім статей – у фахових виданнях з юридичних наук, одному навчальному посібнику, а також десять статей (тез доповідей та виступів) – у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій і семінарів.

bibliography

ВИСНОВКИ

На основі проведеного дослідження питань пов’язаних з реалізацією принципу недоторканності особистого життя людини у досудових стадіях кримінального процесу, вважаємо доцільним сформулювати наступні наукові положення та рекомендації, що відповідають вимогам наукової новизни, мають значення для науки та практики, зокрема:
1. Право людини на недоторканність особистого життя у позитивному розумінні доцільно визначати як законодавчо закріплену та формально визначену можливість людини самостійно визначати: обсяг задокументованих або у інший спосіб зафіксованих відомостей, які належать до її сімейної, інтимної, духовної, ділової та соціальної сфер життя, а також коло об’єктів, які є носіями таких відомостей та можуть бути з них отримані; підстави, умови та межі доступу і використання сторонніми особами відомостей, які вона відносить до сфери свого особистого життя; випадки, які на її погляд обмежують зазначене право; форми відшкодування та розмір шкоди, яка на її погляд була завдана збиранням, зберіганням або поширенням у будь-який спосіб відомостей про особисте життя, якщо це вплинуло на характер соціальних зв’язків, спричинило моральну або матеріальну шкоду чи обмежило або може обмежити можливість реалізації інших суб’єктивних прав; форму і зміст реалізації своїх прав та законних інтересів у суспільних чи правових відносинах, які прямо або опосередковано пов’язані з недоторканністю особистого життя.
2. Принцип недоторканності особистого життя людини у кримінальному процесі у вузькому розумінні слід розглядати як нормативно закріплене й гарантоване процесуальною формою право суб’єктів процесу на законний та обґрунтований режим отримання, зберігання, використання відомостей, які стосуються їхнього особистого життя при провадженні у кримінальних справах, а також можливість вимагати спростування неправдивої інформації про себе та членів своєї сім’ї, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, яка завдана незаконними діями з такими відомостями у судовому або іншому порядку, передбаченому законом. У широкому значенні – це форма, механізм та гарантії реалізації зазначеного положення у сфері кримінально-процесуальних відносин. Кожен принцип кримінального процесу так чи інакше впливає на забезпечення права людини на недоторканність особистого життя, а також відчуває зворотній вплив положень цього принципу під час взаємодії з ним.
3. Під процесуальними підставами варто розуміти встановлені у справі юридичні факти, що у своїй сукупності створюють ситуацію правомірного і обґрунтованого обмеження органами досудового розслідування, прокурором або суддею (судом) недоторканності особистого життя людини, а саме наявність передбачених законом фактичних даних, що прямо вказують на необхідність проведення певної процесуальної дії чи прийняття рішення з метою отримання або використання відомостей про особисте життя, що забезпечується процесуальною формою кримінально-процесуальної діяльності.
4. Умовами обмеження недоторканності особистого життя варто вважати сукупність відомостей щодо: фактичних характеристик джерела з якого або за допомогою якого можуть бути отримані відомості про обставини особистого життя; потенційного значення отриманих відомостей для досягнення завдань кримінального судочинства у певній ситуації, при цьому мають бути враховані критерії допустимості та достовірності доказів та їхніх процесуальних джерел; особливостей процесуальної форми збирання, зберігання та використання відомостей про особисте життя; обсягу відомостей, які можуть стати відомими окремим суб’єктам провадження, за умови реалізації ними своїх процесуальних прав.
5. Межі обмеження права на недоторканність особистого життя розкриваються положенням про те, що при провадженні у кримінальних справах відомості про особисте життя людини можуть бути зібрані та досліджені виключно щодо обставин, які підлягають доказуванню у певній кримінальній справі та відповідати критеріям достатності і належності доказів та їхніх процесуальних джерел. Використання таких відомостей допускається лише з метою досягнення завдань кримінального судочинства, якщо у інший спосіб їх досягнути неможливо.
6. Як принцип кримінального процесу недоторканність особистого життя людини у досудових стадіях кримінального процесу забезпечується наступними гарантіями: обов'язком всіх органів і осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, поважати права, свободи, честь і гідність особи; забороною примушувати будь-кого до участі у принизливих для її гідності процесуальних діях; недоторканністю житла і таємницю телефонних розмов, телеграфних повідомлень та іншої кореспонденції, банківських рахунків та інших вкладів; можливістю особи відмовитись давати показання відносно себе, близьких родичів та членів сім’ї, коло яких встановлено законом та обов’язок роз’яснити їй таке право до проведення слідчої дії; дотриманням процесуальної форми при провадженні слідчих та інших процесуальних дій, прийнятті процесуальних рішень; обґрунтованістю обставинами, що підлягають доказуванню у кримінальній справі необхідності отримання відповідних відомостей про особу; процесуальним статусом окремих учасників кримінального судочинства, щодо визначення можливості та меж отримання відомостей про їх особисте життя; правом на захист та можливістю спростувати недостовірну інформацію, право подавати та ознайомлюватись з доказами у визначеному законом порядку; забороною розголошувати дані досудового розслідування та відомості конфіденційного характеру, які були отримані при провадженні у кримінальній справі та при проведенні перевірки приводів до порушення кримінальної справи; проведенням закритого судового розгляду; правом оскаржувати дії і рішення органів досудового розслідування, прокурора та судді у досудових стадіях кримінального процесу, а також правом на відшкодування шкоди, яка завдана незаконними діями державних органів у сфері кримінального судочинства; прокурорським наглядом, відомчим процесуальним та судовим контролем за процесуальною діяльністю органів досудового розслідування, а у стадії порушення кримінальної справи й тезою про те, що відомості про особисте життя людини, зібрана під час перевірки приводів до порушення кримінальної справи не має виходити за межі ситуації, яка є предметом проведення перевірки приводів до порушення кримінальної справи та збору даних про ознаки злочину.
7. З метою належної охорони особистого життя людини у досудових стадіях кримінального процесу до чинного КПК України доцільно внести наступні зміни і доповнення:
Статтю 20 КПК доповнити окремою частиною у якій зазначити: «Особи, які беруть участь у судовому розгляді справи мають право заявляти клопотання про необхідність проведення закритого судового розгляду з метою охорони таємниці їхнього особистого та сімейного життя».
Статтю 121 КПК України доповнити частиною 3: «Органи досудового розслідування, прокурор зобов’язані вжити заходів щодо нерозголошення даних, отриманих при перевірці приводів до порушення кримінальної справи у порядку передбаченому частинами 4 та 5 статті 97 цього Кодексу».
Частину 5 ст. 177 КПК України доповнити наступним положенням: «У постанові про проведення обшуку обов’язково вказується: номер кримінальної справи, обставини злочину; ознаки предметів, документів, що підлягають виявленню і вилученню або дані про особу, яка розшукується; місце проведення обшуку, дані про особу, у житлі або іншому володінні якої проводиться обшук; докази, які обґрунтовують проведення обшуку у певної особи та у визначеному місці».
Статтю 183 КПК України доповнити частиною 5: «Пред'являючи постанову про проведення виїмки або обшуку, слідчий пропонує добровільно видати осіб, які розшукуються, предмети або документи, які підлягають вилученню і вказані у постанові, а також роз'яснити, що у випадку відмови він має право примусово відшукати даних осіб і предмети. Якщо видані всі особи, предмети або документи, які вказані у постанові, слідчий може не проводити подальших пошукових дій. Після закінчення обшуку або виїмки слідчий роз'яснює особам, у яких вони проводились, право і порядок оскарження порядку проведення слідчої дії, про що зазначається у протоколі».
Статтю 185 КПК України доповнити частиною 2: «З цією метою слідчий зобов’язаний попередити всіх присутніх під час проведення обшуку або виїмки осіб про відповідальність за розголошення як самого факту проведення слідчої дії, так і про розголошення відомостей, які їм стали відомі під час проведення цієї слідчої дії, про що зазначається у протоколі».
Статтю 193 КПК України доповнити частиною 5: «Перед початком освідування слідчий попереджає присутніх осіб про нерозголошення відомостей про факт, обставини і результати проведення слідчої дії про що зазначається у протоколі».
Статтю 199 КПК України доповнити частиною 3: «Для одержання біологічних зразків від особи спеціаліст залучається обов’язково. Зразки можуть бути вилучені у примусовому порядку, якщо слідчим вичерпані можливості переконати особу виконати його вимогу добровільно. Особі, у якої відбираються зразки, роз'ясняється право і порядок оскарження дій слідчого».
Пропонується також врахувати отримані результати дисертаційного дослідження у проекті КПК України (реєстр. № 9700), зокрема у ст. 27 щодо гласності та відкритості судового провадження та ст. 222 щодо недопустимості розголошення відомостей досудового розслідування, а також у загальних вимогах до проведення слідчих (розшукових) дій (ст. 223) та у окремих статтях щодо проведення допиту (ст. 224), обшуку (ст. 234) та огляду (ст. 237).
8. Об'єктом відомчого процесуального, судового контролю та прокурорського нагляду є не діяльність органів досудового розслідування, а відповідність їхньої процесуальної діяльності нормам кримінально-процесуального законодавства. Процесуальний контроль та нагляд не повинні переходити тієї межі, за якою лежить сфера внутрішнього переконання слідчого щодо оцінки та використання доказів. Відомчий процесуальний та судовий контроль, прокурорський нагляд, є спеціальними гарантіями недоторканності особистого життя людини, які забезпечують не лише реалізацію принципів кримінального процесу органами досудового розслідування у досудових стадіях кримінального процесу, а й дотримання інших нормативних приписів при провадженні у кримінальних справах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адміністративне право України. Академічний курс : [підруч.] : у 2 т. / [ред. кол. : В. Б. Авер’янов (голова) та ін.] ; НАНУ, МОН України, Ін-т держ. та права ім. В. М. Корецького. — К. : Юридична думка, 2007— .— Т. 1 : Загальна частина. — 2007. — 592 с.
2. Алексеев Н. Н. Основы философии права / Алексеев Н. Н. — СПб. : Юрид. ин-т, 1998. — 671 с.
3. Алексеев Н. С. Ленинские идеи в советском уголовном процессе (Возбуждение уголовного дела и предварительное расследование) / Н. С. Алексеев, В. З. Лукашевич. — Л. : ЛГУ, 1970. — 192 с.
4. Алексеев Н. С. Очерк развития науки советского уголовного процесса / Алексеев Н. С., Даев В. Г., Кокорев Л. Д. — Воронеж : Воронеж. ун-т, 1980. — 561 с.
5. Алексеев С. С. Проблемы теории права : [курс лекций] : в 2 т. / Алексеев С. С. — Свердловск : Свердл. юрид. ин-т, 1972— . — Т. 1 : Основные вопросы общей теории социалистического права. — 1972. — 396 с.
6. Алонцева Е. Ю. Полномочия следователя по производству следственных действий, выполняемых с разрешения суда : [науч.-практ. пособие] / Алонцева Е. Ю. — М. : Юрлитинформ, 2008. — 160 с.
7. Альперт С. А. Принципы советского уголовного судопроизводства и их роль в формировании правового статуса участников процесса / С. А. Альперт. // Проблемы социалистической законности. — Х., 1986. — Вып. 7. — С. 64—69.
8. Альперт С. А. Обвинение в советском уголовном процессе : [учеб. пособие] / Альперт С. А. — Х. : Харьк. юрид. ин-т, 1974. — 38 с.
9. Аналіз стану здійснення судочинства судами загальної юрисдикції у 2010 р. (за даними судової статистики) [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Верховного Суду України. — Режим доступу :
http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/.
10. Баев О. Я. Общественные и личные интересы в уголовном судопроизводстве / О. Я. Баев, Д. П. Котов ; под ред. Л.Д. Кокорева. — Воронеж : Воронеж. ун-т, 1984. — 159 с.
11. Басков В. И. Прокурорский надзор в СССР : [учеб. для вузов по спец. «Правоведение»] / Басков В. И. — М. : МГУ, 1991. — 303 с.
12. Батыщева Л. Гласность предварительного следствия / Л. Батыщева // Социалистическая законность. — 1989. — № 1. — С. 60—62.
13. Баулін О. В. Забезпечення прав і законних інтересів особи, яка затримана за підозрою у вчиненні злочину : [навч. посіб.] / О. В. Баулін, О. С. Мазур. — Луганськ : Рєзников В. С., 2011. — 204 с.
14. Баулін О. В. Методичні рекомендації щодо забезпечення процесуальної самостійності слідчих та підвищення їх відповідальності у досудовому провадженні / Баулін О. В. ; під заг. ред. С. І. Лук'янця ; ГСУ МВС України, НАВСУ. — К. : Нац. акад. внутр. справ України, 2000. — 19 с.
15. Баулін О. В. Процесуальна самостійність і незалежність слідчого та їх правові гарантії : [монографія] / О. В. Баулін, Н. С. Карпов ; під заг. ред. З. Д. Смітієнко. — К. : Нац. акад. внутр. справ України, 2001. — 242 с.
16. Баулін О. В. Роль відомчого процесуального контролю та прокурорського нагляду в реалізації принципу недоторканності особистого життя людини у досудових стадіях кримінального процесу / О. В. Баулін, А. В. Самодін // Вісник Луганської акад. внутр. справ МВС ім. 10-річчя незалежності України : Спец. випуск : у 2 ч. — Луганськ, 2005. — Ч. 1 : Виявлення, фіксація та використання доказів у процесі досудового слідства. — С. 146—155.
17. Бахин В. П. Некоторые аспекты изучения практики борьбы с преступностью (данные исследований за 1980-2002 г.). / В. П. Бахин, Н. С. Карпов. — К., 2002. — 458 с.
18. Бахин В. П. Понятие и сущность криминалистической тактики / В. П. Бахин, Н. С. Карпов // Современные проблемы криминалистики : Труды академии управления МВД России. — М., 1998. — С. 9—19.
19. Бегма А. П. Прокурор як суб’єкт кримінально-процесуальної діяльності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза ; оперативно-розшукова діяльність” / А. П. Бегма. — К., 2011. — 21 с.
20. Безлепкин Б. Т. Судебно-правовая защита прав и свобод граждан в отношениях с государственными органами и должностными лицами / Безлепкин Б. Т. — М. : ЮрИнфоР, 1997. — 122 с.
21. Белозеров Ю. Н. Возбуждение уголовного дела : [учеб. пособие] / Белозеров Ю. Н. — М. : Управл. учеб. завед. МВД СССР, 1976. — 42 с.
22. Беляев Н. А. Уголовно-правовая политика и пути ее реализации / Беляев Н. А. — Л. : ЛГУ, 1986. — 175 с.
23. Беляневич О. Верховенство права і законність як принципи господарського процесуального права /О. Беляневич //Право України. — 2011. — № 6. — 13-20.
24. Беспалько І. Л. Система принципів кримінального процесу та проблема їх класифікації : [монографія] / Безпалько І. Л. — Х. : ФІНН, 2011. — 216 с.
25. Бірюков І. А. Цивільне право : Частина перша : [курс лекцій] / Бірюков І. А., Заіка Ю. О., Підопригора О. О. ; МВС України, НАВСУ. — К. : Нац. акад. внутр. справ України, 2001. — 196 с.
26. Блоцкий В. Н. Конституционное обеспечение права человека на неприкосновенность частной жизни в Российской Федерации : дисс. ... канд. юрид. наук : 12.00.02 / Блоцкий Владимир Николаевич. — М., 2001. — 311 с.
27. Бобрик В. І. Цивільно-правова охорона особистого життя фізичних осіб : автореф дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 “Цивільне право і процес ; сімейне право ; міжнародне приватне право” / В. І. Бобрик. — Х., 2004. — 20 с.
28. Божьев В. П. Уголовно-процессуальные отношения / Божьев В. П. — М. : Юрид. лит., 1975. — 176 с.
29. Борисов Г. А. О системе принципов, действующих в правовой сфере / Г. А. Борисов // Проблемы правоведения : межвед. науч. сб. — К., 1976. — Вып. 34. — С. 14—25.
30. Будко Т. В. Судово-лінгвістична експертиза / Т. В. Будко // Експертизи у судовій практиці : [навч. посіб.] / за заг. ред. В. Г. Гончаренка. — К. : Юрінком Інтер, 2004. — С. 71—75.
31. Василенко Д. Л. Обмеження окремих прав громадян під час досудового провадження : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза” / Д. Л. Василенко. — К., 2008. — 16 с.
32. Вернидубов В. І. Прокурор у кримінальному судочинстві : деякі проблеми та шляхи їх вирішення / В. І. Вернидубов, В. Т. Маляренко. — К. : Юрінком Інтер, 2001. — 240 с.
33. Ветрова Г. Н. Закон и нравственность в уголовном судопроизводстве / Г. Н. Ветрова // Вестник МГУ. Серия 11. Право. — 1996. — № 1. — С. 51—58.
34. Волкотруб С. Г. Імунітет у кримінальному процесі України : [монографія] / Волкотруб С. Г. — Х. : Консул, 2005. — 144 с.
35. Волошкина Н. Н. Обеспечение конституционного права на неприкосновенность частной жизни при производстве предварительного следствия : дисс. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Волошкина Наталья Николаевна. — М., 2000. — 199 с.
36. Гpoмoв Н. А. Принципы уголовного процесса, их понятие и система / Н. А. Громов, В. В. Николайченко // Государство и право. – 1997. – № 7. – С. 33–40.
37. Галаган В. І. Правові та криміналістичні проблеми вдосконалення кримінально-процесуальної діяльності (на матеріалах органів внутрішніх справ України) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза” / В. І. Галаган. — К., 2003. — 41 с.
38. Галаган В. І. Проблеми вдосконалення кримінально-процесуальної діяльності органів внутрішніх справ України : [монографія] / Галаган В. І. — К. : Нац. акад. внутр. справ України, 2002. — 300 с.
39. Гегель Г. В. Ф. Философия права / Гегель Г. В. Ф. ; [пер. с нем. ; ред. и сост. Д. А. Керимов и В. С. Нерсесянц ; авт. вступ. ст. и примеч. В. С. Нерсесянц]. — М. : Наука, 1990. — 526 с. — ( Сер. Философское наследие).
40. Головюк І. В. Судова діяльність у досудових стадіях кримінального процесу : теорія і практика : [монографія] / Головюк І. В. — Одеса : Фенікс, 2010. — 232 с.
41. Гом’єн Д. Короткий путівник Європейською конвенцією з прав людини / Гом’єн Д. — [3-тє вид.]. — К. : Фенікс, 2006. — 192 с.
42. Гонтарь С. Н. Особенности обеспечения неприкосновенности частной жизни лица на досудебных стадиях уголовного судопроизводства : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Уголовный процесс, криминалистика и судебная експертиза ; оперативно-розыскная деятельность” / С. Н. Гонтарь. — Волгоград, 2005. — 24 с.
43. Горский Г. Ф. Проблемы доказательств в советском уголовном процессе / Горский Г. Ф., Кокарев Л. Д., Элькинд П. С. — Воронеж, 1978. — 303 с.
44. Григорьев В. Н. Обнаружение признаков преступления органами внутренних дел : [учеб. пособие] / Григорьев В. Н. — Ташкент : Ташк. ВШ МВД СССР, 1986. — 86 с.
45. Григорьев В. Н. Первоначальные действия при получении сведений о преступлении (процессуальные и организационно-правовые формы) : [учеб. пособие] / В. Н. Григорьев, Ю. В. Прушинский ; ЮИ МВД РФ. — М. : Книжный мир, 2002. — 103 с.
46. Григорьева Н. Принципы уголовного судопроизводства и доказательства (обсуждаем проекты УПК) / Н. Григорьева // Российская юстиция. — 1995. — № 8. — С. 39—42.
47. Гуляев А. П. Следователь в уголовном процессе / Гуляев А. П. — М. : Юрид. лит., 1981. — 192 с.
48. Гуртієва Л. М. Етичні основи діяльності слідчого : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза” / Л. М. Гурієва. — Одеса, 2008. — 19 с.
49. Гуткин И. М. Принципы советского уголовного процесса / И. М. Гуткин // Советский уголовный процесс : учеб. / [Б. Т. Безлепкин, Ю. Н. Белозеров, В. П. Божьев и др.] ; Акад. МВД СССР. — М., 1982. — С. 49—51.
50. Давыдов П. М. Прекращение уголовных дел в советском уголовном процессе / П. М. Давыдов, Д. Я. Мирский. — М. : Госюриздат, 1963. — 99 с.
51. Дeмидoв И. Ф. Принципы советского уголовного процесса / И. Ф. Демидов // Курс советского уголовного процесса : [учеб.] / под ред. А. Д. Бойкова, И. И. Карпеца. — М., 1989. — С. 136—177.
52. Дем’яненко Ю. І. Кримінальна відповідальність за порушення недоторканності приватного життя : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія ; кримінально-виконавче право” / Ю. І. Дем’яненко. — Х., 2008. — 19 с.
53. Добровольская Т. Н. Принципы советского уголовного процесса / Добровольская Т. Н. — М. : Юрид. лит., 1971. — 198 с.
54. Досудове розслідування кримінальних справ : [навч.-практ. посіб.] / Ю. М. Грошевий, В. В. Вапнярчук, О. В. Капліна, О. Г. Шило ; за заг. ред.. Ю.М. Грошевого. — Х. : ФІНН, 2009. — 328 с.
55. Дубинский А. Я. Исполнение процессуальных решений следователя: правовые и организационные проблемы / Дубинский А. Я. — К. : Наукова думка, 1984. — 182 с.
56. Дубинский А. Я. Прекращение уголовного дела в стадии предварительного расследования : [учеб. пособие] / Дубинский А. Я. — К. : КВШ МВД СССР, 1980. — 132 с.
57. Дунаева М. С. Основания и пределы уголовно-процессуального вмешательства в частную жизнь граждан : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Уголовный процесс ; криминалистика и судебная експертиза ; оперативно-розыскная деятельность” / М. С. Дунаева. — Иркутск, 2002. — 23 с.
58. Жогин Н. В. Возбуждение уголовного дела / Н. В. Жогин, Ф. Н. Фаткуллин. — М. : Госюриздат, 1961. — 205 с.
59. Зеленецкий В. С. Возбуждение уголовного дела / Зеленецкий В. С. — Х. : КримАрт, 1998. — 340 с.
60. Зинатуллин З. З. Уголовно-процессуальное принуждение и его эффективность / Зинатуллин З. З. ; науч. ред. В. А. Малкова. — Казань : Казан. ун-т, 1981. — 136 с.
61. Зразки бланків процесуальних та інших документів у кримінальній справі : [практ. посіб.] / за ред. П. В. Коляди, В. І. Захарова. — К., 2002. — 181 с.
62. Иванов Ю. А. Основные начала (принципы) советского уголовного процесса / Ю. А. Иванов // Советский уголовный процесс : [учеб.] / под ред. Д. С. Карева. — М., 1975. — С. 45—64.
63. Ильченко Ю. И. Эмоции и чувства в деятельности следователя : [учеб. пособие] / Ильченко Ю. И. ; Кубан. гос. ун-т.— Краснодар : Кубан. ун-т, 1978. — 96 с.
64. Інструкція про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються [Електронний ресурс] : затв. наказом МВС України № 400 від 14 квіт. 2004 р. — Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0571-04
65. Інструкція про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України [Електронний ресурс] : затв. наказом Генерального прокурора України № 9гн від 21 черв. 2011 р. — Режим доступу :
http://www.gp.gov.ua/ua/gl.html?_m=publications&_t=rec&id=94102.
66. Карпунина Н. А. Охрана частной жизни как принцип российского уголовного процесса : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Уголовный процесс ; криминалистика и судебная експертиза ; оперативно-розыскная деятельность” / Н. А. Карпунина. — Самара, 2004. — 19 c.
67. Касумов Ч. С. Презумпция невиновности в советском праве / Касумов Ч. С. ; под ред. В. М. Савицкого. — Баку : ЭЛМ, 1984. — 140 с.
68. Келина С. Г. Принципы советского уголовного права / С. Г. Келина, В. Н. Кудрявцев. — М. : Наука, 1988. — 173 с.
69. Кипнис Н. М. Допустимость доказательств в уголовном судопроизводстве / Кипнис Н. М. — М. : Юристъ, 1995. — 128 с.
70. Кистяковский А. Ф. Общая часть уголовного судопроизводства / Кистяковский А. Ф. — [репринт. изд.]. — К. : Семенко Сергей, 2005. — 118 с.
71. Клименко К. О. Правозастосування в судовому адміністративному процесі : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Клименко Кирило Олегович. — Ірпінь, 2008. — 194 с.
72. Кобликов А. С. Принципы уголовного процесса / А. С. Кобликов // Уголовный процесс Российской Федерации : [учеб.] / под ред. А. С. Кобликова. — М., 1995. — С. 26—43.
73. Коваленко Є. Г. Кримінальний процес України : [навч. посіб.] / Коваленко Є. Г. — К. : Юрінком Інтер, 2003. — 576 с.
74. Коваленко Є. Г. Наукові засади кримінально-процесуального доказування : [монографія] / Коваленко Є. Г. — К. : Юрінком Інтер, 2011. — 448 с.
75. Кодекс адміністративного судочинства України : чинне законодавство із змінами та допов. на 16 верес. 2011 р. : Відповідає офіц. текстові. — К. : Алерта ; ЦУЛ, 2011. — 128 с.
76. Кодекс професійної етики судді : затв. на 5 з'їзді суддів України 24 жовт. 2002 р. // Вісник Верховного Суду України. — 2002. — № 5. — С. 24.
77. Кожевников С. Н. Общеотраслевые и отраслевые принципы : сравнительный анализ / С. Н. Кожевников, А. П. Кузнецов // Юрист. — 2000. — № 4. — С. 64.
78. Колесниченко А. Н. Криминалистическая характеристика преступлений : [учеб. пособие] / А. Н. Колесниченко, В. Е. Коновалова. — Х. : Юрид. ин-т, 1985. — 93 с.
79. Колодій А. М. Конституція і розвиток принципів права України (Методологічні питання) : дис. … доктора юрид. наук : 12.00.01. та 12.00.02 / Колодій Анатолій Миколайович. — К, 1998. — 391 с.
80. Колоколов Н. А. Методика проведения основных судебно-контрольных действий в стадии предварительного расследования : [науч.-практ. пособие] / Колоколов Н. А. — М. : Юрлитинформ, 2004. — 192 с.
81. Комментарий к законодательству Российской Федерации в области психиатрии / [Бородин С. В., Гурович И. Я., Коган Л. И., Котов В. П., и др.] ; под ред. Дмитриева Т. Б. — М. : Спарк, 1997. — 363 c.
82. Комментарий к Конституции Российской Федерации / [Абрамова А. И., Агапов А. Б., Азарова Е. Г., Андриченко Л. В., и др.] ; под ред. Л. А. Окунькова. — М. : БЕК, 1996. — 664 с.
83. Комментарий к Уголовному кодексу Российской Федерации / под общ. ред. Ю. П. Скуратова, В. М. Лебедева. — [3-е изд., изм. и доп.]. — М. : НОРМА, 2001. — 896 с.
84. Кони А. Ф. Нравственныя начала въ уголовномъ процессъ: Вступительная лекція въ чтенія по уголовному судопроиздводству въ Императорскомъ Александровскомъ Лицеъ / Кони А. Ф. — СПб. : Сенат. тип., 1902. — 46 с.
85. Конституции зарубежных государств : [учеб. пособие] / [сост. В. В. Маклаков]. — М. : БЕК, 1996. — 417 с.
86. Конституционный статус личности в СССР / Денисов А. И. — М. : Юрид. лит., 1979. — 256 с.
87. Конституция (Основной Закон) Союза Советских Социалистических Республик от 7 октября 1977 года. — М. : Новости, 1981. — 53 с.
88. Конституция Российской Федерации : [науч.-практ. коммент.] / под ред. Б. Н. Топорнина ; РАН, Ин-т гос-ва и права. — М. : Юристь, 1997. — 715 с.
89. Конституційне право України : підруч. / [В. Ф. Погорілко, О. Ф. Фріцький та ін.] ; за ред. В. Ф. Погорілка. — К. : Наукова думка, 1999. — 734 с.
90. Конституція (Основний Закон) Української Радянської Соціалістичної Республіки [Електронний ресурс] : прийнята 20 квіт. 1978 р. (втратила чинність 28 черв. 1996 р. — Режим доступу :
http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/888-09/ed19780420.
91. Конституція України : Офіц. текст : Коментар законодавства України про права і свободи людини і громадянина : навч. посібн. / [авт. – уклад. М. І. Хавронюк]. — К. : А.С.К., 2003. — 384 с.
92. Концепція реформування кримінальної юстиції України [Електронний ресурс] : затв. указом Президента України № 311/2008 від 8 квіт. 2008 р. — Режим доступу :
http://www.minjust.gov.ua/0/13720.
93. Корневский Ю. В. Использование результатов оперативно-розыскной деятельности в доказывании по уголовным делам : [метод. пособие] / Ю. В. Кореневский, М. Е. Токарев. — М. : Юрлитинформ, 2000. — 152 с.
94. Корнуков В. М. Меры процессуального принуждения в уголовном судопроизводстве / Корнуков В. М. — Саратов : Саратов. ун-т, 1978. — 136 с.
95. Король В. В. Правове забезпечення охорони медичної таємниці у сфері кримінального судочинства / В. В. Король // Держава і право : зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. — К., 2001. — № 9. — С. 404—407.
96. Король В. В. Засада гласності та її обмеження в кримінальному судочинстві України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза” / В. В. Король. — К., 2002. — 20 с.
97. Красавчикова О. Л. Личная (частная) жизнь под охраной закона / Красавчикова О. Л. — М. : Юрид. лит., 1983. — 160 с.
98. Кримінальний кодекс України : чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 1 лют. 2009 р. : відповідає офіц. текстові. — К. : ПАЛИВОДА А. В., 2009. — 188 с. — (Кодекси України).
99. Кримінальний процес України : підруч. для студ. юрид. спец. вищ. закладів освіти / [Ю. М. Грошевий, Т. М. Мірошниченко, Ю. В. Хоматов та ін.] ; за ред. Ю. М. Грошевого та В. М. Хотенця. — Х. : Право, 2000. — 496 с.
100. Кримінально-процесуальний кодекс України : чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 8 верес. 2011 р. : офіц. текст. — К. : ПАЛИВОДА А. В., 2011. — 264 с. — (Кодекси України).
101. Кутоманов Д. Є. Забезпечення конституційних прав особи в досудовому провадженні по кримінальних справах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза” / Д. Є. Кутоманов. — Х., 2009. — 21 с.
102. Ларин А. М. Уголовный процесс : структура права и структура законодательства / Ларин А. М. — М. : Наука, 1985. — 240 с.
103. Лившиц Р. З. Принципы советского трудового права / Р. З. Лившиц, В. И. Никитский // Сов. государство и право. — 1974. — № 8. — С. 31—39.
104. Лісогор В. Г. Криміналістичне забезпечення збереження таємниці досудового слідства : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза” / Лісогор В. Г. — К., 2003. — 20 с.
105. Лобойко Л. М. Імперативний метод кримінально-процесуального права : [монографія] / Лобойко Л. М. — Дніпропетровськ : Ліра ЛТД, 2005. — 196 с.
106. Лобойко Л. М. Принцип диспозитивності в кримінальному процесі України : [монографія] / Лобойко Л. М. — Дніпропетровськ : Юрид. акад. МВС ; Ліра ЛТД, 2004. — 216 с.
107. Локк Д. Опыты о законе природы / Д. Локк // Локк Д. Сочинения : в 3 т. / АН СССР. Ин-т философии ; ред. И. С. Нарский, А. Л. Субботин ; [пер. с англ.]. – М., 1988. — Т. 3. — С. 3—53.
108. Лопухина Н. Г. Уголовно-процессуальные аспекты охраны конституционного права личности на тайну телефонных переговоров : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Уголовный процесс ; криминалистика и судебная експертиза ; оперативно-розыскная деятельность” / Н. Г. Лопухина. — М., 2001. — 25 с.
109. Лук’янчиков Є. Д. Методологічні засади інформаційного забезпечення розслідування злочинів : [монографія] / Лук’янчиков Є. Д. — К. : Нац. акад. внутр. справ України, 2005. — 360 с.
110. Лукашева Е. А. Социалистическое правосознание и законность / Лукашева Е. А. ; АН СССР, Ин-т гос. и права. — М. : Юрид. лит., 1973. — 344 с.
111. Лукашук И. И. Глобализация, государство, право, ХХI век / Лукашук И. И. — М. : Спарк, 2000. — 279 с.
112. Лупинская П. А. Законность и обоснованность решения в уголовном судопроизводстве / Лупинская П. А. — М. : ВЮЗИ, 1972. — 79 с.
113. Любичев С. Г. Этические основы следственной тактики / Любичев С. Г. — М. : Юрид. лит., 1980. — 95 с. — (Б-чка следователя).
114. Магновський І. Й. Гарантії прав і свобод людини та громадянина в праві України (теоретико-правовий аспект) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.01 “Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень” / І. Й. Магновський. — К., 2003. — 21 с.
115. Малеин Н. С. Охрана прав личности советским законодательством / Малеин Н. С. ; отв. ред. В. И. МАсляев. — М. : Наука, 1985. — 165 с.
116. Малеина М. Н. Личные неимущественные права граждан : понятие, осуществление, защита / Малеина М. Н. — М. : МЗ Пресс, 2001. — 240 с.
117. Маляренко В. Т. Кримінальний процес України : стан та перспективи розвитку : [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] : Вибрані наукові праці / Маляренко В. Т. — К. : Ін Юре, 2004. — 600 с.
118. Маляренко В. Т. Поняття, загальна характеристика та класифікація основних засад кримінального судочинства / В. Т. Маляренко // Вісник Верховного Суду України. — 1999. — № 1. — С. 41—44.
119. Малько А. В. Субъективное право и законный интерес / А. В. Малько // Изв. вузов. Правоведение. — 1998. — № 4. — С. 62—64.
120. Маринів В. І. Принцип особистої недоторканності в кримінальному процесі України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза” / В. І. Маринів. — Х., 1999. — 21 с.
121. Марышев А. К. К проблеме гласности предварительного расследования в советском уголовном процессе / А. К. Марышев // Проблемы совершенствования расследования и профилактики преступлений на современном этапе. — Уфа, 1990. — С. 27—31.
122. Матузов Н. И. Личность. Права. Демократия. Теоретические проблемы субъективного права / Матузов Н. И. — Саратов : Сарат. ун-т, 1972. — 292 с.
123. Матусевич И. А. Изучение личности обвиняемого в процессе предварительного расследования преступлений / Матусевич И. А. — Минск : БГУ, 1975. — 128 с.
124. Мельник О. В. Моральні зазади провадження у досудових стадіях кримінального процесу України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза” / О. В. Мельник. — К., 2006. — 16 с.
125. Мепаришвили Г. Д. О неприкосновенности личной документации граждан в уголовном процессе / Г. Д. Мепаришвили // Государство и право. — 1996. — № 1. — С. 73—79.
126. Мепаришвили Г. Д. Охрана тайн личной жизни граждан в советском уголовном процессе : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Уголовный процесс ; криминалистика ; судебная экспертиза” / Г. Д. Мапаришвили. — М., 1988. — 21 с.
127. Минаев Ю. В. Процессуальные решения следователя / Минаев Ю. В. — Волгоград : ВСШ МВД СССР, 1979. — 92 с.
128. Михайленко А. Р. Возбуждение уголовного дела в советском уголовном процессе / Михайленко А. Р. ; ред. А. Л. Цыпкина. — Саратов : Сарат. ун-т, 1975. — 150 с.
129. Михайленко А. Р. Заявления и жалобы граждан как повод к возбуждению уголовного дела / А. Р. Михайленко // Вопросы теории и практики предварительного следствия в органах внутренних дел : по материалам науч.-практ. конф. — Саратов, 1973. — С. 201—208.
130. Михайленко А. Р. Расследование преступлений : законность и обеспечение прав граждан : [науч.-практ. изд.] / Михайленко А. Р. — К. : Юринком Интер, 1999. — 448 с.
131. Михайленко О. Р. Складання процесуальних актів у кримінальних справах : [навч. посіб.] / Михайленко О. Р. — [2-е вид., допов.]. — К. : Юрінком Інтер, 2000. — 256 с.
132. Михайлов А. Доступ к информации государственных органов / А. Михайлов // Законность. — 2001. — № 2. — С. 42—43.
133. Михайлов А. И. Прокурорский надзор за исполнением законов при раскрытии преступлений : [метод. пособие] / Михайлов А. И., Соловьев А. Д., Токарева М. Е. — М., 1998. — 60 с.
134. Михеєнко М. М. Кримінальний процес України : [підруч.] / Михеєнко М. М., Нор В. Т., Шибіко В. П. — [2-ге вид., перероб. і доп.]. — К. : Либідь, 1999. — 536 с.
135. Мірошниченко Т. М. Принципи кримінального процесу / Т. М. Мірошниченко // Правова держава Україна : проблеми, перспективи розвитк : тези доповідей республ. наук.-практ. конф. – X., 1995. — С. 337—338.
136. Монтескье Ш. О духе законов / Ш. Монтескье // Монтескье Ш. Избранные произведения / [общ. ред. М. П. Баскина]. — М., 1955. — С. 159—734.
137. Москалькова Т. Н. Этика уголовно-процессуального доказывания : (Стадия предварительного расследования) /Москалькова Т.Н. – М.: Спарк, 1996. – 125 с.
138. Мотовиловкер Я. О. О принципах объективности истины, презумпции невиновности и состязательности процесса / Мотовиловкер Я. О. — Ярославль : ЯрГУ, 1978. — 96 c.
139. Нaжимoв В. П. О системе принципов организации и деятельности советского уголовного суда / В. П. Нажимов // Воплощение ленинских идей в советском праве. — Калининград, 1970. — С. 156—188.
140. Назаренко Р. І. Характеристика кримінально-процесуальних відносин на початковому етапі досудового провадження : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза” / Р. І. Назаренко. — К., 2001. — 20 с.
141. Назаров А. Д. Влияние следственных ошибок на ошибки суда / Назаров А. Д. — СПб. : Юридический центр Пресс, 2003. — 323 с.
142. Найденов В. В. Советский следователь / Найденов В. В. — М. : Юрид. лит., 1980. — 112 с.
143. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України : у 2 ч. / під заг. ред. М. О. Потебенька, В. Г. Гончаренка. — К. : Форум, 2001. — Ч. 2. — 2001. — 942 с.
144. Научно-практический комментарий к уголовно-процессуальному кодексу РСФСР / под ред. В. М. Лебедева, В. П. Божьева. — М. : Спарк, 1995. — 613 с.
145. Нерсесянц В. С. Философия права : [учеб. для вузов] / Нерсесянц В. С. — М. : Инфра-М - НОРМА, 1997. — 652 с.
146. Никоненко М. Я. Поняття, види і зміст кримінально-процесуальних гарантій / М. Я. Никоненко // Науковий вісник Нац. акад. внутр. справ України. — К., 2001. — Вип. 1. — С. 59—69.
147. Новий англо-російський юридичний словник / [Березовенко С. М., Березованко Ю. Ф., Чернобай Д. М., Яценко І. С.]. — К. : Євро індекс ЛТД, 1993. — 320 с.
148. Овчинский С. С. Оперативно-розыскная информация. Теоретические основы информационно-прогностического обеспечения оперативно-розыскной и профилактической деятельности органов внутренних дел по борьбе с организованной преступностью / Овчинский С. С. ; под ред. : Овчинский А. С., Овчинский В. С. — М. : Инфра-М, 2000. — 367 с.
149. Осауленко О. А. Реалізація принципу презумпції невинуватості у досудових стадіях кримінального процесу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза” / О. А. Осауленко. — К., 2006. — 17 с.
150. Островский А. С. Действие конституционного принципа неприкосновен-ности частной жизни в уголовном судопроизводстве : дисс. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Островский Александр Сергеевич. – М., 2006. – 281 с.
151. Павлов Н. Е. Производство п