ПРІЗВИЩА СУЧАСНОЇ СЕРЕДНЬОЇ НАДДНІПРЯНЩИНИ

brief description

Міністерство освіти і науки України
Миколаївський державний університет
імені В.О.Сухомлинського

На правах рукопису

Бабій Юлія Борисівна

УДК 81’373.232.1=161.2 (477.6)

ПРІЗВИЩА СУЧАСНОЇ СЕРЕДНЬОЇ НАДДНІПРЯНЩИНИ

10.02.01 українська мова

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник׃
ГОРПИНИЧ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
доктор філологічних наук, професор

Миколаїв 2007

Зміст
Стор.

УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ...................................................................................
ВСТУП..

4
5

РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади дослідження й історія вивчення антропонімії краю.

11

1.1. Теоретичні засади дослідження...

11

1.2. Історія вивчення прізвищ Середньої Наддніпрянщинини............

23

РОЗДІЛ 2. Характеристика лексико-семантичних типів прізвищ сучасної Середньої Наддніпрянщини..............................................................................

33

2.1. Принципи лексико-семантичної класифікації прізвищ ........

33

2.2. Лексико-семантичні типи прізвищ, співвідносних з допрізвищевими відапелятивними лексемами.....................

36

2.2.1. Прізвища, співвідносні з особовими апелятивами....

37

2.2.2. Прізвища, співвідносні з неособовими апелятивами....

50

2.2.3. Полісемантичні утворення...........

61

2.3. Лексико-семантичні типи прізвищ, співвідносних з допрізвищевими відіменними лексемами.............................................

63

2.3.1. Прізвища, співвідносні з церковно-християнськими іменами і прізвиськами.

65

2.3.2. Прізвища, співвідносні з автохтонними слов’янськими іменами і прізвиськами........

72

2.3.3. Прізвища, співвідносні з запозиченими іменами і прізвиськами.........................................................................................

79

2.4. Динаміка розвитку лексико-семантичних типів прізвищ сучасної Середньої Наддніпрянщини (у зіставленні з прізвищевими назвами Реєстрів Війська Запорозького): діахронічний аспект..............................................................................................................
2.5. Специфіка лексико-семантичних типів прізвищ сучасної Середньої Наддніпрянщини (у зіставленні з прізвищевими назвами інших регіонів України): синхронічний аспект....................................................................

86

97

Короткі висновки.......................................................................................

106

РОЗДІЛ 3. Характеристика словотвірно-структурних типів прізвищ сучасної Середньої Наддніпрянщини.....................................................................................

109

3.1. Способи творення прізвищ та проблема їх класифікації в ономастичній літературі.......

109

3.2. Словотвірно-структурні типи прізвищ. Морфологічні утворення...........

113

3.2.1. Прізвища з патронімними формантами.....

115

3.2.2. Прізвища з посесивними формантами...

125

3.2.3. Прізвища з поліфункціональними формантами...........

130

3.3. Словотвірно-структурні типи прізвищ. Семантичні утворення...............................................

151

3.3.1. Прізвищеві субстантиви............
3.3.1.1. Прізвища, співвідносні з особовими іменами..................
3.3.1.2. Прізвища, співвідносні з топонімами............................
3.3.1.3. Прізвища, співвідносні з апелятивами.............................

153
153
161
162

3.3.2. Прізвищеві ад’єктиви............

168

3.4. Динаміка розвитку словотвірно-структурних типів прізвищ сучасної Середньої Наддніпрянщини (у зіставленні з прізвищевими назвами Реєстрів Війська Запорозького): діахронічний аспект........................................................

172

3.5. Специфіка словотвірно-структурних типів прізвищ сучасної Середньої Наддніпрянщини (у зіставленні з прізвищевими назвами інших регіонів України): синхронічний аспект...........................................................................................
Короткі висновки.........................................................................................

180
190

ВИСНОВКИ..............

193

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................

198

ДОДАТКИ.................

220

ВСТУП

Серед різноманітного мовного матеріалу вагоме місце займає онімія, що є частиною лексичного складу будь-якої мови. У широкій типологічній парадигмі онімних класів особливу увагу науковців привертають насамперед антропонімні назви (імена, по батькові, прізвища), всебічне вивчення яких охоплює більшу частину ономастичних досліджень останніх десятиліть. Прізвищеві ж феномени, що стають об’єктом наукових зацікавлень із другої половини ХІХ ст., є невичерпним та багатим джерелом при відтворенні історико-культурної спадщини народу, оскільки, виникаючи і розвиваючись у суспільстві, репрезентують історію його духовності й матеріальної культури, уособлюючи не лише мовні, а й лінгвогеографічні, етнографічні, історичні та інші глобальні категорії [96, 11].
Актуальність теми. Систему власних особових назв української мови детально окреслено в межах самостійної наукової галузі ономастики антропоніміки. З-поміж основних лінгвістичних проблем зазначеного напряму на сучасному етапі виокремлюються й ретельно досліджуються вченими-ономастами процеси антропонімізації в слов’янських мовах (І.М.Желєзняк, Ю.О.Карпенко, О.В.Суперанська), морфемна будова, етимологічний субстрат та лінгвогеографічні особливості сучасних прізвищ (Л.Л.Гумецька, В.О.Горпинич, Р.Й.Керста, С.М.Медвідь-Пахомова, В.Д.Познанська, І.Д.Фаріон, П.П.Чучка). Останнім часом велику увагу приділено вивченню історичної й сучасної антропонімії, зокрема питанням її словотвірної специфіки (праці С.П.Бевзенка, Л.Л.Гумецької, А.М.Залеського, Ю.О.Карпенка, О.Д.Неділько), аспектам лексико-семантичної класифікації прізвищ (ґрунтовні розвідки І.Д.Сухомлина, М.Л.Худаша, П.П.Чучки), історичним передумовам виникнення антропонімів (дослідження О.Я.Добровольської, А.П.Непокупного, Р.І.Осташа).
Завдяки системному підходу українська антропоніміка охоплює різноманітні аспекти вивчення онімних одиниць: історико-генетичний, лексикографічний, етимологічний, дериваційно-морфонологічний та ін. Проте об’єктом уваги сучасних ономастичних студій все частіше стає діалектно-регіональний аспект, оскільки особливу цінність у з’ясуванні загальних проблем української антропоніміки мають дослідження, скеровані на аналіз специфічних рис певних регіонів. Уже наявні результати антропонімних розвідок щодо окремих етнографічних зон та географічних ареалів, зокрема Закарпаття (П.П.Чучка), Лемківщини (С.Є.Панцьо), Бойківщини (Г.Є.Бучко), Буковини (Л.В.Кракалія), Опілля (Г.Д.Панчук), Гуцульщини (Б.Б.Близнюк), Верхньої Наддністрянщини (І.Д.Фаріон), Кіровоградщини (Т.В.Марталога), Лубенщини (Л.О.Кравченко), Нижньої Наддніпрянщини (І.І.Ільченко), північної Тернопільщини (С.В.Шеремета), Дніпровського Припоріжжя (І.А.Корнієнко), північної Донеччини (Н.Ю.Булава).
Прізвищеву систему Середньої Наддніпрянщини на сьогодні ще не досліджено попри виняткове значення цієї території в історії України, оскільки саме тут формувалося коріння української мови, а пізніше діалекти саме цього регіону заклали основу української літературної мови. Середньонаддніпрянські говірки поширилися по території степу: „Тут є розмаїта сітка рік та інших водних об’єктів, зрідка плавні, Київське плато. Через цю територію проплив по Дніпру апостол Андрій, через цю територію проходив знаменитий шлях із варяг у греки, через цю територію східні слов’яни завозили від греків не лише товар, але й християнство. Все це безпосередньо та опосередковано формувало лексико-семантичну базу власних назв ойконімів, гідронімів, мікротопонімів, антропонімів (імен, прізвиськ, прізвищ)” [54, 4]. На важливості монографічного дослідження прізвищевої системи Середньої Наддніпрянщини неодноразово наголошував І.Д.Сухомлин у низці своїх публікацій, звертаючи увагу на необхідність ретельного аналізу семантики, словотвору, походження прізвищ Полтавщини, що увиразнює актуальність дисертаційної теми.
Зв’язок із науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах наукової теми кафедри української мови Дніпропетровського національного університету „Актуальні питання антропоніміки” (номер державної реєстрації 0101001415), яка є складником загальнонаукової теми Прізвища степової України”, що розроблюється вченими ономастичної школи, очолюваної доктором філологічних наук, професором В.О.Горпиничем. Тему затверджено вченою радою Дніпропетровського національного університету та координаційною радою Інституту української мови НАН України (протокол № 32 від 23.05.2006 р.).
Мета дослідження комплексна характеристика прізвищ сучасної Середньої Наддніпрянщини на синхронному та діахронному зрізах.
Відповідно до загальної мети дослідження сформульовано такі основні завдання:
1) увести до наукового обігу новий фактичний матеріал Середньої Наддніпрянщини (у формі алфавітного словника прізвищ);
2) схарактеризувати лексико-семантичну базу прізвищ сучасної Середньої Наддніпрянщини;
3) визначити роль різних груп апелятивної та іменної лексики у формуванні прізвищ на двох етапах діахронному (у зіставленні з прізвищевими назвами Реєстрів Війська Запорозького) та синхронному (у зіставленні з результатами наявних регіональних досліджень);
4) проаналізувати семантику апелятивів української мови, відображену в основах прізвищ;
5) зафіксувати склад слов’янських, християнських та запозичених імен, наявних у прізвищевих основах;
6) з’ясувати структурно-словотвірні особливості прізвищ зазначеного регіону;
7) визначити найтиповіші на досліджуваній території словотвірні типи прізвищ, встановити продуктивність суфіксів при утворенні назв жителів сучасної Середньої Наддніпрянщини;
8) виокремити регіональні особливості сучасної прізвищевої системи досліджуваного регіону в зіставленні з прізвищевими системами інших регіонів.
Об’єктом дослідження є прізвища, поширені на території сучасної Середньої Наддніпрянщини.
Предметом дослідження є лексико-семантичні та структурно-словотвірні особливості прізвищ сучасної Середньої Наддніпрянщини на діахронному та синхронному зрізах.
Джерельною базою дослідження виступили матеріали топографічного словника Прізвища степової України” (за редакцією професора В.О.Горпинича). На його основі було укладено й оприлюднено картографічний „Словник прізвищ Середньої Наддніпрянщини”, що містить близько 8 000 лексем, зафіксованих на території Середньої Наддніпрянщини, що охоплює всю Полтавську область, майже всю Черкаську (за винятком Уманщини), північну частину Кіровоградської області (по верхів’ях рік Великої Висі, Інгулу, Інгульця), всю південну частину Київської області від м. Київ (усього 53 населених пункти). Також для аналізу залучено прізвищеві назви Реєстрів Війська Запорозького ХVІІ ст. (всього 2155), що відображають стан адміністративного поділу території Середньої Наддніпрянщини у ХVІІ ст. та сучасні межі досліджуваного регіону.
Методи і прийоми роботи. Специфіка предмета дослідження визначає методи його опрацювання. Провідними методами є описовий та зіставний, що застосовуються при синхронному дослідженні прізвищ певного періоду. За допомогою методу кількісного аналізу встановлено склад і продуктивність різноманітних груп антрополексем та антропоформантів. Для з’ясування словотвірно-семантичної специфіки прізвищ використано методи семантичного та структурного аналізу, що базуються на прийомах інвентаризації та систематизації відповідних мовних одиниць. Також застосовано порівняльно-історичний метод при зіставленні особливостей прізвищевих систем двох історичних етапів.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що у ній систематизовано й узагальнено прізвищеву систему сучасної Середньої Наддніпрянщини:
- до наукового обігу уведено новий фактичний матеріал Середньої Наддніпрянщини, систематизований у формі алфавітного словника прізвищ;
- поглиблено відомості про основні семантичні типи прізвищ даного регіону (відповідно до результатів аналізу І.Д.Сухомлина);
- виявлено структурно-словотвірні особливості середньонаддніпрянських прізвищ;
- визначено склад найпродуктивніших формантів на момент формування прізвищевої системи досліджуваного регіону;
- проведено історичні паралелі прізвищ сучасної Середньої Наддніпрянщини та прізвищевих назв „Реєстрів”;
- з’ясовано специфіку аналізованих прізвищевих типів через порівняння з прізвищами інших регіонів України.
Теоретичне значення дослідження полягає в удосконаленні лексико-семантичної та структурно-словотвірної характеристики прізвищ сучасної Середньої Наддніпрянщини. Проведене дослідження дає підстави для висновків про взаємовплив різних прізвищевих систем, що доповнюють історію формування всього прізвищевого простору України. Зроблені узагальнення уможливлять подальше вивчення проблем прізвищевої специфіки, зокрема її семантичних та словотвірних складників. Систематизований фактичний матеріал увиразнює реальні перспективи у вивченні антропонімії як невід’ємного складника лексикографічної системи української мови.
Практична цінність. Матеріали дисертації прислужаться при укладанні повного словника прізвищ України. Висновки дослідження можуть застосовуватися в різних галузях науки про мову, зокрема в історичній діалектології, лексикології, дериватології, а результати дисертаційної роботи стати складниками спецкурсів та спецсемінарів із діалектології, словотвору, ономастики у школі та вищих навчальних закладах. Зібраний та систематизований фактичний матеріал також становитиме цінне джерело для етнографів, істориків, культурологів.
Апробація результатів дослідження. Теоретичні положення дисертації повідомлено на науково-практичній конференції (м.Черкаси, 2005) та на Міжвузівській науково-практичній конференції „Філологічні читання” (м.Миколаїв, 2004), а також обговорено на засіданнях кафедри української мови Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського. Основні положення дослідження викладено в десяти одноосібних публікаціях, із них чотири статті опубліковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура дисертації. Робота складається зі списку умовних скорочень, вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (276 джерел) та додатків. Додатки представлено таблицями, діаграмами, малюнками, алфавітним словником прізвищ Середньої Наддніпрянщини зі списком населених пунктів досліджуваної території. Загальний обсяг роботи 242 с., основна частина 197 с.

bibliography

ВИСНОВКИ

Результативність проведеного дослідження лексико-семантичної та структурно-словотвірної бази прізвищ сучасної Середньої Наддніпрянщини досягнуто шляхами: 1) вивчення лексико-семантичної бази прізвищ та опису допрізвищевої семантики прізвищ; 2) встановлення найактивніших семем у сучасній прізвищевій системі регіону; 3) аналізу словотвірно-структурної бази прізвищ середньонаддніпрянського регіону; 4) встановлення динаміки прізвищевої системи досліджуваного регіону на діахронних зрізах; 5) визначення регіональної специфіки прізвищ СНД на синхронному зрізі.
Комплексне дослідження прізвищ сучасної Середньої Наддніпрянщини дає можливість зробити такі висновки:
1. Вивчення регіональних прізвищевих систем є основою для створення ґрунтовної загальної картини розвитку прізвищ України. Територія Середньої Наддніпрянщини має винятково важливе значення в історії української мови, оскільки тут формувалося коріння української мови, діалекти цього регіону лягли в основу літературної мови. Ці факти опосередковано вплинули на формування лексико-семантичної бази та структурно-словотвірних особливостей прізвищ регіону, процес стабілізації яких відбувся в історично короткий термін: з кінця XVII ст., тобто з часу масового заселення досліджуваної території, до кінця XIX ст.
2. На основі лексико-семантичної характеристики встановлено допрізвищеве значення етимонів прізвищ досліджуваного регіону. З’ясовано, що лексичною базою прізвищевих основ виступає характерні для всієї української прізвищевої системи групи апелятивної й онімної лексики, у зв’язку з чим усі прізвища розподіляються на дві основні групи: відапелятивні (68,7%) та відіменні (29%). Перевага відапелятивних прізвищ у середньнаддніпрянському антропоніміконі відображує його регіональну специфіку.
3. Прізвища, в основах яких відображено апелятивні назві осіб, репрезентують особливості життя народу побут, сімейний стан, релігійні сповідування, фізичні та психічні ознаки тощо. Допрізвищева лексика відапелятивних прізвищ переважно відображає назви на позначення осіб (41,6% від загальної кількості всього фактичного матеріалу) та рідше неособові апелятиви (27,1% від загальної кількості всього фактичного матеріалу), що пояснюється нерівномірним процесом онімізації апелятивів. Встановлено, що найчисленнішою групою прізвищ з основами особових апелятивів, є семантичний тип „Назви осіб за їх зовнішніми ознаками” (12,4%), серед яких переважають назви людей за особливостями тіла та обличчя (4%), назви людей за кольором волосся, шкіри (3,4%) та назви людей за фізичними вадами (1,6%), що зумовлено активністю такого способу семантичної ідентифікації мотивами номінації слугували найпомітніші риси денотатів. Найпродуктивнішим лексико-семантичним типом прізвищ з основами неособових апелятивів є назви з семантикою „Фауна” (7%), де найчисленнішими є назви диких птахів (1,7%), назви диких тварин (1,6%), назви домашніх тварин (1,5%), що зумовлено символічними віруваннями людей в силу самої назви. Встановлена активність етимонів у прізвищах сучасної Середньої Наддніпрянщини, серед яких лексеми „чорний” (46), „білий” (45), „баба” (29), „кривий” (26), „рудий” (25), „сухий” (21), свідчить про їх високий ступінь антропонімізації на час становлення прізвищевої системи регіону.
4. Відіменні прізвища неоднорідні за походженням, тому в їх межах виокремлюємо прізвищеві утворення з коренями слов’янських автохтонних (7,3%), християнських варіантів (16,9%) та запозичених імен (4,8%). Основу більшості прізвищ досліджуваного регіону (16,9%) складає греко-латинський християнський елемент, що зумовлено довготривалим впливом церкви на процес ідентифікації. Обмежений асортимент слов’янських автохтонних (7,3%) та запозичених імен (4,8%) в основах середньонаддніпрянських прізвищ зумовлений їх непопулярністю у період становлення прізвищевої системи. Кількісну нерівномірність середньонаддніпрянських прізвищ, що зберігають чоловічі імена (15,5%) та прізвищами з коренями жіночих імен (1,3%) пояснюємо давньою традицією називання за батьком. Детальний аналіз досліджуваних прізвищ виявив прізвищеві варіанти у межах сучасної прізвищевої системи, які виникли внаслідок фонетичних (втрата ненаголошеного голосного на початку слова, дисимілятивна зміна в різноскладовій позиції тощо) та словотвірних (усічення постпозитивного компонента імені-композити в різних позиціях) змін у складі етимонів прізвищ, що увиразнює регіональну специфіку регіону. Популярність імен Василь (29), Іван (23), Павло (21), Петро (14), Михайло (13), Роман (12) тощо в основах прізвищ регіону зближує його з прізвищевими системами Лубенщини, Дніпровського Припоріжжя, Надвеликолузького регіону.
5. Аналіз лексико-семантичної бази прізвищ сучасної Середньої Наддніпрянщини в діахронії дозволив виявити спільну основу для творення антропонімів двох історичних етапів, що виразилася у статичності складу найпродуктивніших апелятивних та іменних основ, популярності певних семантем („Назви осіб за зовнішніми ознаками”, „Назви осіб за професією та родом занять”, „Фауна”) у сучасній прізвищевій системі та Реєстрах Війська Запорозького. Також виявлено висхідну динаміку функціонування семантичних типів прізвищ сучасної СНД, яка виразилась у кількісному розширенні груп апелятивної та іменної лексики в процесі прізвищетворення (з’явилися нові семантеми, відсутні в період перших прізвищевих фіксацій, зокрема Астрономічні назви”), значному збагаченні діапазону лексем та власних імен у прізвищах (у зіставленні з прізвищевими назвами „Реєстрів”), що пов’язано із розвитком суспільства. Окрім того, сучасній прізвищевій системі притаманний процес архаїзації та занепаду семантичних типів, що призвело до зникнення частини прізвищ.
6. Лексико-семантичний аналіз прізвищ сучасної Середньої Наддніпрянщини виявив регіональні особливості прізвищевого лексикону, на становлення якого мали вплив історичні процеси, загальноукраїнські мовні традиції та лексикони інших регіонів України. Встановлено такі спільні ознаки прізвищевих систем Нижньої Наддніпрянщини, Дніпровського Припоріжжя, Лубенщини та Північної Донеччини: відапелятивні прізвища значно переважають відіменні; серед апелятивів у прізвищевих основах популярністю відзначаються атрибутивні назви (за зовнішніми та внутрішніми ознаками), лексеми групи „Фауна” та „Флора”, особові імена Іван, Григорій, Василь. Специфіка сучасного середньонаддніпрянського прізвищевого лексикону полягає у ширшому використанні назв військових предметів та понять (0,5%), що пояснюється історичними особливостями розвитку досліджуваної території, зокрема давнім розселенням козаків на території сучасної Наддніпрянщини, державним устроєм життя та діяльністю корінного населення Січі.
7. В аспекті структурної специфіки виокремлено два основних типи прізвищ сучасної Середньої Наддніпрянщини: морфологічний (49,7%) і лексико-семантичний (46,1%). З огляду на дериваційну неоднозначність прізвищевих типів, певну частину прізвищ (4,2%) кваліфіковано як утворення з подвійною словотвірною мотивацією.
8. Встановлено, що серед морфологічних типів наявні прізвища, утворені суфіксальним способом і словоскладанням. Найпоширенішими є суфіксальні деривати (4054 прізвищ, 49,7%) з поліфункціональними (25%) та патронімними формантами (15%), малопоширеними - з посесивними суфіксами (9,7%). Аналіз структури прізвищ сучасної СНД виявив, на утворення прізвищ вживалися суфікси -енк-о (13,4%), -ов/-ев, -ів (5,7%), -ин (4%), -ук/-’ук, -чук (4,4%), -ськ/-зьк/-цьк (6%), -к-о (4,2%), -ак/-’ак, -чак (2%), -ович/-евич (1,1%), -ич (0,44%). Прізвища з суфіксами -ач (0,1%), -аш (0,1%), -ей (0,2%), -уш (0,07%) характеризуються малопоширеністю як у досліджуваному регіоні, так і в межах загального українського прізвищевого простору. У межах лексико-семантичного типу прізвищ переважають трансономатизовані типи відіменного характеру. Серед структурних типів, що сформувалися шляхом ономатизації апелятивів, поширеними є прізвищеві субстантиви (30,7%) та прізвищеві ад’єктиви (14,1%), що відбиває загальну тенденцію до субстантивованої номінації особи. Також процесу антропонімізації зазнали відносні (5%) та якісні (1%) прикметники, дієприкметники (0,2%), а також дієслова (0,1%), вигуки (0,03%), прислівники (0,02%) та частки дієслівного походження (0,01%). Виявлено, що при утворенні прізвищ застосовувалися лише усічення та нарощення (усічення імен різного походження, усічення суфіксальних імен тощо), інші способи поєднання морфем не застосовувалися. Встановлено, що словотвірний статус двокомпозитних утворень активно розкривається у межах словотвірного типу „основа прикметника + іменник” (0,8%), що зумовлено високим ступенем антропонімізації іменників та прикметників у період становлення прізвищ. Отримані результати, з одного боку, засвідчують регіональну специфіку досліджуваного матеріалу, а з іншого виявляють і його глибинний зв’язок із загальнонаціональною системою, під упливом якої він формувався.
9. Результати дослідження словотвірної бази прізвищ сучасного середньонаддніпрянського регіону свідчать, що словотвірні типи прізвищ зберігають структурно-формантні особливості прізвищевої системи, закладеної у XVII ст. Встановлено абсолютну активність суфікса -енк-о в основах прізвищ сучасного регіону (13,4%) та прізвищевих назв XVII ст. (43,2%), що свідчить про давню українську специфікацію зазначеного форманта. Виявлено спадну динаміку функціонування сучасних словотвірних типів на -ович/-евич, -ич у зв’язку з втратою їх соціальної (міщанської) маркованості через розвиток суспільства. Визначено, що форманти ов/-ев, -ів частіше збережено прізвищами сучасного регіону (5,7%), ніж прізвищевими назвами XVII ст. (2,6%) у зв’язку з довготривалим впливом Російської імперії на формування прізвищевої системи Середньої Наддніпрянщини. також сучасний стан репрезентує динаміку росту та поширення прізвищевих типів на -уш, -ак, -ей, -ун, що були відсутні в період перших фіксацій прізвищевих назв Реєстрами Війська Запорозького. Процес архаїзації словотвірних типів не притаманний сучасній прізвищевій системі.
10. На синхронному зрізі функціонування різних прізвищевих типів встановлено, що структурно-формантна база досліджуваних прізвищ формувалася під впливом загальноукраїнських мовних традицій і сьогодні виявляє значні подібності з системами Лубенщини, Надвеликолузького регіону, Дніпровського Припоріжжя, Північної Донеччини (поширеність прізвищ на -енк-о, не типовість словотвірних типів на ич та -ович/-евич для прізвищевих систем східних, південних та центральних областей, середній ступінь поширеності прізвищ -ук/-юк, -чук, рідковживаність прізвищ на -ач, -ун тощо).
Отже, прізвищева система сучасної Середньої Наддніпрянщини є складовою частиною загальнонаціонального прізвищевого атласу української мови, поєднує в собі як загальноукраїнські, так і регіональні особливості.

Список використаних джерел

1. АбдулаЮ.А. Антропоніми як джерело творення ойконімів Харківщини XVII - XVIII ст. // Актуальні питання антропоніміки / Від. ред. І.В.Єфименко. К.: Академперіодика, 2005. С. 17-25.
2. БабичН.Д. Практична стилістика і культура української мови. Л.: Світ, 2003. 432 с.
3. Бабій Ю.Б. Семантика і структура твірних основ прізвищ Середньої Наддніпрянщини // Ономастика і апелятиви. - Випуск 17. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. С. 118-124.
4. Бабій Ю.Б. Про творення прізвищ Середньої Наддніпрянщини // Освітянські вітрила: Гуманітарний альманах. - Миколаїв: МДУ, 2004. - С. 80 82.
5. Бабій Ю.Б. Історія вивчення прізвищ Середньої Наддніпрянщини // Ономастика і апелятиви. - Випуск 21. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. С. 46 - 56.
6. Бабій Ю.Б. Лексико-семантична база правобережної Середньої Наддніпрянщини // Ономастика і апелятиви. - Випуск 23. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. С. 42 - 50.
7. Бабій Ю.Б. Проблема актуальності регіональних досліджень в ономастиці (на прикладі середньонаддніпрянського регіону) // Філологічні читання: Матеріали міжвузівської наукової конференції. Миколаїв: МДУ, 2005. С. 28 30.
8. Бабій Ю.Б. Семантичні особливості прізвищ Середньої Наддніпрянщини // Україна наукова: Матеріали першої всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції, 28 30 грудня 2005 р. Частина I. К.: ТК Меганом, 2005. С. 34 35.
9. Бабій Ю.Б. Про походження прізвища Франко // Вогонь в одежі слова... І.Франко: Зб. наук. праць. Миколаїв: МДУ, 2006. С. 99 102.
10. Бабій Ю.Б. Відантропонімні прізвища Середньої Наддніпрянщини // Соціум. Наука. Культура: Матеріали всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції, 28 30 січня 2006 р. - К.: ТК Меганом, 2006. С. 63 64.
11. Бабій Ю.Б. Аналіз лексико-семантичних та формантних особливостей прізвищ Середньої Наддніпрянщини // М.А. Жовтобрюх і сучасна українська лінгвістика: Зб. матер. всеукр. наук. конференції (Черкаси, 10 11 листопада, 2005 р.). Черкаси: Брама Україна, 2006. С. 206 212.
12. Бабій Ю.Б. Словотвірно-структурна характеристика сучасних прізвищ Середньої Наддніпрянщини (патронімні утворення) // Записки з ономастики. Одеса: Астропринт, 2006. С. 31 41.
13. Багмут А.Й. Слов’янська номінація назв рослинного світу як вияв національного менталітету // Записки з українського мовознавства. Одеса: Астропринт, 2003. Вип.12. С. 126 132.
14. БарановськаО.С. Прізвищеві гібриди з формантом -к (о), -енк (о) // Актуальні питання антропоніміки / Від. ред. І.В.Єфименко. К.: Академперіодика, 2005. С. 31-39.
15. БаскаковН.А. Русские фамилии тюркского происхождения. М.׃ Наука, 1979. 279 с.
16. БевзенкоС.П. З історії української ономастики: на матеріалах Харківського перепису 1660 р. // Доповіді та повідомлення Ужгородського ун-ту. Ужгород, 1961. Вип. 7. С. 65-69.
17. БевзенкоС.П. Із спостережень над старокиївською антропонімією // Давньоруська ономастична спадщина в східнослов’янських мовах / Від. ред. НімчукВ.В. К.: Наук. думка, 1986. С. 20-25.
18. БевзенкоС.П. Історична морфологія української мови. Нариси зі словозміни та словотвору. Ужгород, 1960. 416 с.
19. БевзенкоС.П. Словотворчі типи українських прізвищ Середнього Придніпров’я в ХVІІ ст. // Тези доповідей VІ української славістичної конференції (м. Чернівці, 13-18 жовтня 1964 р.). Чернівці, 1964. С. 59-61.
20. БевзенкоС.П., ВолочанськаЛ.Є. Українські прізвища Правобережної Середньої Надніпрянщини в ХVІІІ ст. // Дослідження з словотвору та лексикології. К.: Вища школа, 1985. С.151 153.
21. БелейЛ.О. Українська літературно-художня антропонімія кінця XVIII XX ст.: Автореф. дисс. ... доктора филол. наук: 10.02.01 Ужгород, 1996. 28 с.
22. БілоусенкоП.І. Історія суфіксальної системи українського іменника (назви осіб чоловічого роду). К.: Наук. думка, 1993. 214 с.
23. БірилаМ.В. Беларуская антрапанімія. 2. Прозвішчы, утвораныя ад апелятыўнай лексікі. Мінск׃ Навука і тэхніка, 1969. 505 с.
24. БірилаМ.В. Беларускія антрапанімічныя назвы ў їх адносінах да антрапанімічных назваў іншых славянскіх моў. Мінск׃ Выд-ва АН БССР, 1963. 56 с.
25. БлизнюкБ.Б. Про дві найпродуктивніші словотвірні моделі гуцульських прізвищ // Проблеми регіональної ономастики: Тези доповідей і повідомлень наукового семінару. К., 1994. С. 7-8.
26. БлизнюкБ.Б. Сучасні гуцульські прізвища в історичному розвитку: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 Львів, 1997. 23 с.
27. БогданД. Связь между ономастикой молдавских и украинских актов // Слов’янське мовознавство: Зб. ст. Кн. 3. К.: АН УРСР, 1961. С. 253-284.
28. Болотов В.И. Множественное число имени собственного и апеллятива // Имя нарицательное и собственное. М.: Наука, 1978. С. 93-106.
29. БондалетовВ.Д. Русская ономастика. М.: Просвещение, 1978. 224с.
30. БондалетовВ.Д., ДанилинаЄ.Ф. Средства выражения эмоционально-экспресивных оттенков в русских личных именах // Антропонимика / Отв. ред. В.А.Никонов, А.В.Суперанская. М.: Наука, 1970. С. 194-200.
31. БулаваН.Ю. Антропонімія Північної Донеччини: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 Одеса, 2005. 205 с.
32. БучкоА.Е. Фамилии Бойкивщины в период их становления и в наши дни: Автореф. дисс. канд. филол. наук: 10.02.01. Ужгород, 1986. 20 с.
33. БучкоГ.Є. К вопросу о классификации современных восточно-славянских и польских фамилий // Беларуска руска польская супастальнауя мовознавства: Матєриалы Першай усесаюзнай науковай конференцыи. Вицебск, 1990. С.90-95.
34. БучкоГ.Є. Прізвища Бойківщини і язичництво східних слов’ян // Ономастика України першого тисячоліття нашої ери. К., 1992. С. 183-186.
35. БучкоГ.Є. Роль слов’янських відкомпозитних імен у творенні українських прізвищ // Українська пропріальна лексика. К.: Кий, 2000. С. 20-24 .
36. БучкоГ.Є. Семантична та словотвірна структура сучасних прізвищ Бойківщини // Слов’янська ономастика / Від ред. С.М.Медвідь. Ужгород, 1998. С. 36-45.
37. БучкоД.Г. Принципи номінації в топонімії України // Українське мовознавство. К., 1991. Вип. 18. С. 67-74.
38. ВащенкоВ.С. Полтавські говори. Х., 1957. 78 с.
39. ВельтманА. Древние славянские собственные имена // Очерки России, издаваемые Вадимом Пассеком. М., 1840. Кн. IV.
40. ВеселовскийС.Б. Ономастикон. Древнерусские имена, отчества, фамилии. М.׃ Наука, 1974. 382 с.
41. ВовкФ.К. Студії з української етнографії та антропології. К.: Мистецтво, 1995. 336 с.
42. ГафуровА.Г. Лев и Кипарис. О восточных именах. М.: Наука, 1971. 240 с.
43. ГилярскийР.С., СтаростинБ.А. Иностранные имена и названия в русском тексте: Справочник. М.: Высш. школа, 1985. 303 с.
44. ГороденськаК.Г., КравченкоМ.П. Словотвірна структура слова. К.׃ Наук. думка, 1981. 199 с.
45. ГорпиничВ.О. Кияни та Кияни // Ономастика і апелятиви. Дніпропетровськ, 1999. С. 122-141.
46. ГорпиничВ.О. Конототивні власні імена як джерело вивчення історичної морфеміки української мови // Питання історичної ономастики України. К.: Наук. думка, 1997. С. 214-225.
47. ГорпиничВ.О. Назви жителів в українській мові. К.: Вища школа, 1979. 158 с.
48. ГорпиничВ.О. Прізвища степової України: Словник. Дніпропетровськ׃ ДДУ, 2000. 408 с.
49. ГорпиничВ.О. Словник географічних назв України. К.: Довіра, 2001. 526 с.
50. ГорпиничВ.О. Сучасна українська літературна мова. Морфеміка. Словотвір. Морфонологія. К.: Вища школа, 1999. 207 с.
51. ГорпиничВ.О. Теоретичні питання відтопонімічного словотвору східнослов’янських мов. К.׃ Наук. думка, 1973. 168 с.
52. ГорпиничВ.О. Українська морфологія׃ Навч. посіб. Дніпропетровськ׃ ДНУ, 2002. 350 с.
53. ГорпиничВ.О. Українська словотвірна дериватологія׃ Навч. посіб. (текст лекцій). Дніпропетровськ׃ ДДУ, 1998. 189 с.
54. ГорпиничВ.О., БабійЮ.Б. Прізвища Середньої Наддніпрянщини: Словник. Дніпропетровськ: Пороги, 2004. 140 с.
55. ГорпиничВ.О., КорнієнкоІ.А. Прізвища Дніпровського Припоріжжя: Словник. Дніпропетровськ: Пороги, 2003. 272 с.
56. ГорпиничВ.О., Тимченко Т.В. Прізвища Правобережного Степу: Словник. - Дніпропетровськ: Пороги, 2005. 345 с.
57. ГригорянЭ.А. О семантике болгарских фамилий турецкого происхождения // Материалы I армян. респ. науч. конф. молодых лингвистов. Ереван, 1974. С. 33-35.
58. ГрищенкоА.П., МацькоЛ.І., ПлющМ.Я., ТоцькаН.І., УздиганІ.М. Сучасна українська літературна мова. К.: Вища школа, 1997. 493 с.
59. ГумецькаЛ.Л. Нарис словотворчої системи української актової мови XIV-XV ст. К.׃ Вид-во АН УРСР, 1958. 298 с.
60. ГумецькаЛ.Л. Народні форми хрещених імен в українській мові ХIV-XV ст. // Українська та діалектна лексика. К.: Наук. думка, 1985. С. 113-206.
61. ГумецькаЛ.Л. Особові назви литовського походження в українських грамотах ХIV-XV ст. // Дослідження і матеріали з української мови. Т. VI. К., 1964. С. 121-132.
62. Давньоруська ономастична спадщина в східнослов’янських мовах / Від. ред. НімчукВ.В. К.: Наук. думка, 1986. 152 с.
63. ДемчукМ.О. Слов’янські автохтонні особові власні імена в побуті українців XIV-XVII ст. К.׃ Наук. думка, 1988. 119 с.
64. ДобровольськаО.Я. Лексична база прізвищ Війська Запорозького, за Реєстрами” 1649 р.׃ Дис. ... канд. філол. наук. Ужгород, 1995. 262 с.
65. ДобровольськаО.Я. Про власні назви у словнику української мови XVI першої половини XVII ст. // Слов’янська ономастика / Від. ред. С.М.Медвідь. Ужгород, 1998. С. 156-162.
66. Етимологічний словник української мови / За ред. О.С.Мельничука. К.: Наук. думка, 1982 1989. Т. 1-4.
67. ЄреміяА.І., КоснічауМ.А. Личные имена (антропонимический справочник). Кишинєу: Штиинца, 1968. 108 с.
68. ЄфименкоІ.В. Антропонімічні етюди. 5. Лаленко // Культура слова. Вип. 55 56. К., 2000. С. 62-67
69. ЄфименкоІ.В. Прізвищеві назви ХVI-XVII ст. (на прикладі писемних пам’яток): Дис. ... канд. філол. наук. Дніпропетровськ, 2002. 178 с.
70. ЄфименкоІ.М. Українські прізвищеві назви ХVI ст. К., 2003.
71. ЖелезнякИ.М. Очерк сербохорватского антропонимического словообразования (суффиксальная система сербохорватской антропонимии XII XV в.). К.: Наук. думка, 1969. 130 с.
72. ЖелєзнякІ.М. До семантичної характеристики сербохорватської антропонімії XII XV ст. // Дослідження з мовознавства. К., 1962. С. 77-93.
73. ЖелєзнякІ.М. Поліфункціональність ономастичного суфікса -ай (-аjь) // Мовознавство. 1997. № 6. С. 22-29.
74. ЖелєзнякІ.М. Семантична еволюція другого компонента антропонімічних компонентів -slav- у сербохорватській мові // Українська діалектологія і ономастика: Зб. ст. Київ, 1999. С. 211-226.
75. ЖелєзнякІ.М. Семантичні параметри слов’янських антропонімних етимонів // Слов’янська ономастика. Ужгород, 1998. С. 95-105.
76. ЖелєзнякІ.М. Типи сербохорватських антропонімічних композитів XII XV ст. // Славістичний збірник. К., 1963. С. 198-213.
77. ЖелєзнякІ.М. Українські прізвища на -ист (-а, -ий) // Мовознавство. 1975. № 2. С. 44-54.
78. ЖовтобрюхМ.А. Про термін прізвище // Мовознавство. 1969. № 4. С. 82-86
79. ЗалеськийА.М. Спостереження над українськими прізвищами XVII ст. (на матеріалі інвентаря с. Перегінське) // Дослідження і матеріали з української мови. К., 1964. Т. 6. С.139-145.
80. ЗининС.И. Введение в русскую антропонимию. Ташкент, 1972. 276 с.
81. ИлчевС. Речник на личните и фамилни имена в българите. София: БАН, 1969. 626 с.
82. ІльченкоІ.І. Антропонімія Нижньої Наддніпрянщини в її історичному розвиткові (Надвеликолузький регіон): Дис. ... канд. філол. наук. Запоріжжя, 2003. 166 с.
83. Історія української мови. Лексика і фразеологія (за ред. НАН України, Інституту мовознавства ім. О.О.Потебні). К.: Наукова думка. 1983. 743 с.
84. КарпенкоО.Ю. Ментальна організація власних назв // Мовознавство. 2004. № 4. С. 25-35.
85. КарпенкоЮ.О. Реєстри Війська Запорозького і проблема постання українських прізвищ // Питання історичної ономастики. - К.: Наук. думка, 1994. С.182 201.
86. КарпенкоЮ.О. Синхронічна сутність лексико-семантичного способу словотвору // Мовознавство. 1992. № 4. С. 3-11.
87. Карпенко Ю.О. Топонімія Буковини. К.: Наук. думка, 1973. 240 с.
88. КарпенкоЮ.О. Топонімія центральних районів Чернівецької області: конспект лекцій. Чернівці: Чернівец. держ. ун-т, 1965. 76 с.
89. Карпенко Ю.О. Топонімія як носій етногенетичного коду // Записки з українського мовознавства. Одеса: Астропринт, 2003. Вип. 12. С.120 125.
90. КасимЕ.Ю. Именник украинского населения Одесчины со второй половины ХІХ по 80-е гг. ХХ вв.: Автор. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 Ужгород, 1986. 19 с.
91. КерстаР.И. Типы именований мужчин в памятниках украинского языка XVII в. // Антропонимика / Отв. ред. В.А.Никонов, А.В.Суперанская. М.: Наука, 1970. С. 258-262.
92. КерстаР.И. Украинская антропонимия XVI в. (мужские именования): Автореф. дисс. ... канд. филол. наук: 10.02.01 Ужгород, 1978. 16 с.
93. КерстаР.Й. Антропоніми основа вивчення лексики, що характеризує особисті властивості людини // З історії української лексикології. К., 1980. С. 200-213.
94. КерстаР.Й. Особові назви, утворені від загальних назв на означення професії, роду занять // Питання історії української мови / Від ред. Л.Л.Гумецька. К.: Наук. думка, 1970. С. 141-158.
95. КерстаР.Й.