ПРОБЛЕМИ ВЗАЄМОДІЇ ПІДРОЗДІЛІВ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

brief description

ЗМІСТ

ВСТУП ......................................................................................................... 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВЗАЄМОДІЇ СЛУЖБ ТА ПІДРОЗДІЛІВ СИСТЕМИ МВС УКРАЇНИ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ .............................................................................. 15
1.1. Сутність та загальна характеристика правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ на регіональному рівні ......................................................... 15
1.2. Поняття і правові засади взаємодії підрозділів органів внутрішніх справ на регіональному рівні........................................................................................ 38 1.3. Принципи та механізм взаємодії підрозділів органів внутрішніх справ на регіональному рівні в сфері правоохоронної діяльності ..................................62
1.4. Координація правоохоронної діяльності на регіональному рівні.……....86
Висновки до розділу 1 ..................................................................................... 108

РОЗДІЛ 2. ВЗАЄМОДІЯ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
В СФЕРІ ОХОРОНИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ .............................. 113
2.1. Сутність охорони громадського порядку ................................................. 113
2.2. Компетенція органів внутрішніх справ щодо охорони громадського порядку на регіональному рівні ....................................................................... 133
2.3. Проблеми правового регулювання взаємодії органів внутрішніх справ
в сфері охорони громадського порядку на регіональному рівні .................. 155
Висновки до розділу 2 ..................................................................................... 176

РОЗДІЛ 3. ВЗАЄМОДІЯ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
В СФЕРІ ПРОФІЛАКТИКИ ПРАВОПОРУШЕНЬ .................................. 181
3.1. Поняття та зміст профілактичної діяльності на регіональному рівні ... 181
3.2. Загальна характеристика діяльності органів внутрішніх справ щодо профілактики правопорушень .......................................................................... 208
3.3. Взаємодія міліції з громадськістю в сфері профілактичної діяльності
на регіональному рівні ...................................................................................... 230
Висновки до розділу 3 ..................................................................................... 255

РОЗДІЛ 4. НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ВЗАЄМОДІЇ ПІДРОЗДІЛІВ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ ..................................................................... 258
4.1. Основні напрями реформування органів внутрішніх справ на регіональному рівні ........................................................................................... 258
4.2. Види та форми контролю за виконанням спільних управлінських рішень суб’єктами правоохоронної діяльності на регіональному рівні ................... 294
4.3. Удосконалення громадського контролю за правоохоронною діяльністю органів внутрішніх справ …………….............................................................. 320
4.4. Підвищення професіоналізму працівників органів внутрішніх справ як результат ефективної взаємодії на регіональному рівні ................................ 341
Висновки до розділу 4 ..................................................................................... 364

ВИСНОВКИ ..................................................................................................... 367

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .................................................... 374

ВСТУП

Актуальність теми. Курс на зміцнення державності в Україні, охорону прав, свобод і законних інтересів громадян, забезпечення верховенства права в усіх сферах суспільного життя залишається одним із головних напрямів державного будівництва. А подальший розвиток демократії, гарантування прав і свобод громадян нерозривно пов’язані з підвищенням якості та ефективності діяльності правоохоронних органів, у першу чергу органів внутрішніх справ (далі − ОВС). Останні, як відомо, виконують широке коло завдань щодо охорони громадського порядку, попередження і припинення правопорушень, ефективність та якість яких у першу чергу залежить від належним чином налагодженої відомчої взаємодії між структурними підрозділами ОВС України. Враховуючи надзвичайно гостру проблему оновлення та удосконалення нормативної бази щодо охорони громадського порядку, профілактики правопорушень, мінімізації їх негативних проявів, актуальною постає теоретична розробка проблем взаємодії між підрозділами органів внутрішніх справ на регіональному рівні.
Частково до аналізу окремих напрямків взаємодії підрозділів органів внутрішніх справ звертались такі вітчизняні науковці, як М.І. Ануфрієв, І.В. Арістова, В.Т. Білоус, О.М. Бандурка, І.П. Голосніченко, А.Т. Комзюк, В.В. Конопльов, Я.Ю. Кондратьєв, Ю.Ф. Кравченко, Н.П. Матюхіна, М.М. Тищенко, В.І. Олефір, В.П. Пєтков, В.М. Плішкін, Г.О. Пономаренко, О.Ю. Синявська, Х.П. Ярмакі та ін. Проте огляд наукової літератури свідчить, що наразі дослідження проблем регіональної взаємодії в сфері правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ залишається епізодичним і неповним. Брак належного теоретичного підґрунтя не сприяв удосконаленню законодавства з питань взаємодії в сфері охорони громадського порядку та профілактичної діяльності. Відтак у сфері взаємодії органів внутрішніх справ на регіональному рівні існують прогалини теоретичного, організаційного та юридичного характеру. Необхідні для практики напрями, форми та методи взаємодії органів внутрішніх справ на регіональному рівні, їх ефективність вивчені далеко не повністю. Багато нарікань викликає організація такої взаємодії та контроль за її результативністю. Більш того, в існуючих працях розглянуто переважно систему взаємодії та управління нею, що ґрунтувалася здебільшого ще на радянському законодавстві. Не окреслено питання сучасного правового забезпечення та практичної діяльності щодо взаємодії органів внутрішніх справ на регіональному рівні, хоча саме регіональний (місцевий) рівень правоохоронної діяльності ОВС найбільш наближений до проблем територіальної громади, ефективність розв’язання яких безпосередньо залежить від внутрівідомчого узгодження правоохоронних заходів.
Таким чином, необхідність подальшої демократизації України, дотримання світових стандартів захисту прав і свобод людини і громадянина, прагнення України стати повноправним учасником європейської спільноти роблять наукові дослідження з проблем взаємодії підрозділів органів внутрішніх справ на регіональному рівні надзвичайно актуальними і суспільно значущими.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до пп.1.2, 3.1, 3.2 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 рр., затверджених наказом МВС України № 755 від 5 липня 2004 р., пп. 3.1, 3.3, 3.4 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006–2010 рр., схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ від 12 грудня 2005 р.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації визначити сутність, зміст та особливості взаємодії підрозділів органів внутрішніх справ на регіональному рівні і на цій основі виробити пропозиції та рекомендації щодо її удосконалення.
Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні задачі:
– з’ясувати сутність правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ на регіональному рівні;
– визначити поняття та охарактеризувати правові засади взаємодії підрозділів органів внутрішніх справ на регіональному рівні;
– охарактеризувати місце та роль координації правоохоронної діяльності на регіональному рівні, відмежувати її від взаємодії;
– з’ясувати принципи та механізм взаємодії підрозділів органів внутрішніх справ на регіональному рівні в сфері правоохоронної діяльності;
– уточнити сутність та особливості громадського порядку та профілактики правопорушень як об’єктів взаємодії органів внутрішніх справ на регіональному рівні;
– визначити особливості правового регулювання взаємодії органів внутрішніх справ в сфері охорони громадського порядку та профілактичної діяльності на регіональному рівні;
– визначити особливості контролю за виконанням спільних управлінських рішень суб’єктами правоохоронної діяльності на регіональному рівні;
– з’ясувати види та особливості громадського контролю за правоохоронною діяльністю органів внутрішніх справ;
– визначити напрямки підвищення професіоналізму працівників органів внутрішніх справ з питань взаємодії підрозділів органів внутрішніх справ на регіональному рівні;
– виробити конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення організаційних та правових основ взаємодії підрозділів органів внутрішніх справ України на регіональному рівні.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які формуються у процесі взаємодії підрозділів органів внутрішніх справ України на регіональному рівні.
Предмет дослідження становлять проблеми взаємодії підрозділів органів внутрішніх справ на регіональному рівні.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування спрямовується системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми, здійснити системний аналіз взаємодії підрозділів органів внутрішніх справ України на регіональному рівні. В роботі використовувалися також окремі методи наукового пізнання. За допомогою логіко-семантичного методу та методу сходження від абстрактного до конкретного поглиблено понятійний апарат, визначено сутність і особливості взаємодії підрозділів органів внутрішніх справ на регіональному рівні (підрозділи 1.2, 1.4, 2.1, 3.1). Порівняльно-правовий метод широко використано для дослідження співвідношення взаємодії та координації (підрозділи 1.2, 1.4), профілактичної та попереджувальної діяльності (підрозділ 3.1), громадського порядку з іншими сферами суспільних відносин (підрозділ 2.1). Методи класифікації, групування, системно-структурний, системно-функціональний застосовано для визначення видів, форм та методів контролю за виконанням спільних управлінських рішень суб’єктами правоохоронної діяльності на регіональному рівні (підрозділи 4.2, 4.3), за допомогою документального аналізу, спеціально-юридичного та статистичного методів з’ясовувалась специфіка взаємодії підрозділів органів внутрішніх справ в сфері охорони громадського порядку та профілактичної діяльності на регіональному рівні (розділи 1, 3). Статистичний, порівняльно-правовий, структурно-логічний та компаративний методи використовувались для визначення напрямків удосконалення теоретико-правових засад і практики взаємодії підрозділів органів внутрішніх справ на регіональному рівні (підрозділи 4.1, 4.4). Ефективність взаємодії підрозділів органів внутрішніх справ на регіональному рівні (підрозділ 3.3, 4.4) з’ясовувалася методом соціологічного опитування.
Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці фахівців у галузі філософії, загальної теорії держави і права, теорії управління та адміністративного права, інших галузевих правових наук, в тому числі зарубіжних дослідників. Положення та висновки дисертації ґрунтуються на нормах Конституції України, законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, які визначають правові засади взаємодії підрозділів органів внутрішніх справ на регіональному рівні. Дисертант звертався також до законодавства деяких зарубіжних держав, досвід яких щодо правового регулювання та організації взаємодії підрозділів органів внутрішніх справ на регіональному рівні може бути використано в Україні. Інформаційну та емпіричну основу дослідження становлять узагальнення практичної діяльності органів внутрішніх справ, політико-правова публіцистика, довідкові видання, статистичні матеріали.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є однією з перших спроб комплексно, з використанням сучасних методів пізнання, урахуванням новітніх досягнень науки адміністративного права дослідити проблемні питання взаємодії підрозділів органів внутрішніх справ на регіональному рівні та сформулювати авторське бачення шляхів їх вирішення. В результаті проведеного дослідження вироблено теорію взаємодії підрозділів органів внутрішніх справ на регіональному рівні, сформульовано низку нових наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:
– дістала подальший розвиток характеристика правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ на регіональному рівні, у зв’язку з чим удосконалено перелік ознак та запропоновано її визначення, а також обґрунтовано, що під час перегляду правоохоронних функцій ОВС на регіональному рівні мають знаходити відображення основні напрямки діяльності їх служб та підрозділів, що визначені чинним законодавством;
– удосконалено розуміння системи органів внутрішніх справ, під якою пропонується розуміти складне, динамічне, ієрархічно побудоване та багатофункціональне системне державне утворення, складовими структурами якого є органи, підрозділи і окремі служби системи МВС України різного рівня і певних територій, та їх особовий склад;
– дістала подальше обґрунтування необхідність децентралізації органів внутрішніх справ з метою створення сильної міліції (поліції) для здійснення сервісно-правоохоронних функцій; запропоновано критерії розмежування функцій Міністерства внутрішніх справ України та підпорядкованих йому регіональних підрозділів;
– подальшого розвитку набуло з’ясування особливостей правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ на регіональному рівні, у зв’язку з чим зроблено висновок, що, з одного боку, така особливість обумовлена різноманітністю та багатогранністю функцій, які виконують підрозділи ОВС, з іншого – розподіленням їх з урахуванням адміністративно-територіального розподілу України;
– удосконалено класифікацію основних правоохоронних завдань, функцій та повноважень органів внутрішніх справ на регіональному рівні, які об’єднано у п’ять груп: охорона громадського порядку та забезпечення громадської безпеки; протидія правопорушенням; охорона власності і фізичних осіб; попередження (профілактика) правопорушень; сприяння в реалізації прав, свобод та законних інтересів фізичних осіб, прав та законних інтересів юридичних осіб;
– подальшого розвитку набула характеристика проблемних питань взаємодії в органах внутрішніх справ на регіональному рівні, яку визначено як такий стан взаємозв’язків між елементами системи органів внутрішніх справ, при якому вони здійснюють взаємний вплив один на одного та на відповідну сферу діяльності з метою ефективного виконання як загальних, так і спеціальних завдань щодо охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки та боротьби з правопорушеннями на окремій адміністративно-територіальній дільниці;
– дістало подальший розвиток розмежування понять «взаємодія» та «координація», за основу якого обрано їх суб’єктний склад, що уможливило висновок про те, що на відміну від взаємодії, координація здійснюється суб’єктом управління, наділеним владними повноваженнями у відношенні до інших суб’єктів, крім того, на відміну від взаємодії в процесі координації повинно брати участь як мінімум три суб’єкти, один з яких наділений владними повноваженнями щодо двох інших;
– удосконалено розуміння мети та завдань координації правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ на регіональному рівні, вперше визначено її етапи (стадії), кожен з яких отримав окрему характеристику;
– вперше принципи та механізм взаємодії підрозділів органів внутрішніх справ на регіональному рівні в сфері правоохоронної діяльності проаналізовано з огляду на їх важливість у аспекті забезпечення прав, свобод і законних інтересів громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб; удосконалено визначення понять «принципи взаємодії ОВС на регіональному рівні» та «механізм взаємодії ОВС на регіональному рівні»;
– удосконалено мету встановлення та підтримання громадського порядку, його розуміння у широкому та вузькому значенні, перелік його ознак, виділено матеріальний і юридичний зміст громадського порядку;
– дістала подальший розвиток характеристика компетенції ОВС в сфері охорони громадського порядку та профілактики правопорушень на регіональному рівні, під якою запропоновано розуміти сукупність передбачених в нормативно-правових актах прав, обов’язків і функцій органів та підрозділів системи МВС, за допомогою яких виконуються поставлені перед ними правоохоронні завдання відповідно та у межах встановленої територіальної підвідомчості; зроблено висновок про те, що невід’ємним елементом компетенції має стати покладена на органи внутрішніх справ відповідальність за результати правоохоронної діяльності;
– системний погляд на роль правового регулювання діяльності органів внутрішніх справ щодо охорони громадського порядку та профілактики правопорушень на регіональному рівні дозволив удосконалити перелік його об’єктів, а також визначити його особливості;
– дістала подальший розвиток характеристика профілактичної діяльності ОВС на регіональному рівні, у зв’язку з чим сформульовано її поняття, уточнено мету, визначено ознаки, удосконалено класифікацію її видів та суб’єктного складу;
– удосконалено розуміння контролю за виконанням спільних управлінських рішень суб’єктами правоохоронної діяльності на регіональному рівні, під яким запропоновано розуміти різноманітну за формами перевірку за відповідністю і повнотою виконання спільних рішень, визначенням результатів їх виконання, виявленням відповідних недоліків та окреслення подальших завдань сумісної правоохоронної діяльності; визначено мету та особливості контролю під час взаємодії та під час координації підрозділів органів внутрішніх справ на регіональному рівні;
– поглиблено характеристику громадського контролю за діяльністю органів внутрішніх справ, який поділено на: внутрівідомчий, який здійснюють профспілки та ради зборів, а також інші внутрішні громадські об’єднання працівників ОВС; зовнішній, який здійснюється громадськими організаціями та окремими громадянами, які не працюють в органах та підрозділах системи МВС;
– дістало подальший розвиток дослідження професіоналізму працівників ОВС, під яким запропоновано розуміти здатність працівника органів внутрішніх справ, колективу працівників визначати з урахуванням умов і реальних можливостей найбільш ефективні шляхи та способи реалізації поставлених перед ними правоохоронних завдань у межах нормативно визначених повноважень; визначено перелік його ознак, а також перспективні напрямки формування професійно-компетентного працівника органів та підрозділів системи МВС України;
– отримало подальше визначення пріоритетних напрямків реформування органів внутрішніх справ на регіональному рівні, визначальне місце поміж яких повинно відводитись роботі з кадрами з таких питань, як: поступове доведення штатної чисельності до науково обґрунтованих нормативів, якісне поліпшення системи добору і підготовки кадрів, удосконалення нормативно-правової бази кадрової роботи, створення оптимальної системи науково-методичного й інформаційного забезпечення кадрових процесів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що:
– у науково-дослідній сфері ці результати, які в сукупності становлять теорію взаємодії підрозділів органів внутрішніх справ на регіональному рівні, можуть бути основою для подальшої розробки проблем правоохоронної діяльності;
– у сфері правотворчості – висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, може бути використано для удосконалення чинних і розробки проектів законодавчих та підзаконних актів, що буде сприяти поліпшенню правового регулювання правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ на регіональному рівні;
– у правозастосовній діяльності використання одержаних результатів дозволить покращити практичну діяльність органів внутрішніх справ щодо охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, охорони та захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб від злочинних та інших протиправних посягань;
– у навчальному процесі матеріали дисертації знайдуть застосування при підготовці підручників та навчальних посібників з дисциплін «Адміністративне право», «Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ» та «Управління в ОВС», вже використовуються у ході проведення занять із зазначених дисциплін в Харківському національному університеті внутрішніх справ. Їх враховано також у навчально-методичних розробках, підготовлених за участю автора;
– у правовиховній сфері – положення і висновки дисертації може бути використано в роботі щодо підвищення рівня правової культури населення та працівників органів внутрішніх справ.
Особистий внесок здобувача в одержання наукових результатів, що містяться в дисертації. Дисертаційне дослідження виконано здобувачем самостійно, з використанням останніх досягнень науки управління та адміністративного права, всі сформульовані в ньому положення і висновки обґрунтовано на основі особистих досліджень автора. У співавторстві опубліковано науково-практичні посібники «Організаційно-правові засади сучасної державної служби України» (здобувач розробив розділ ІІІ «Управління державною службою» (обсяг – 2,2 д.а.), «Організаційно-правові засади управління державною службою в Україні» (здобувач розробив, розділ ІV «Зарубіжний досвід управління державною службою» (обсяг – 1,8 д.а.), науково-практичний коментар Кодексу законів про працю України / За ред. О. О. Погрібного, М. І. Іншина, І. М. Шопіної. – К., 2008 (дисертантом розроблено Главу VІІІ, ст.ст. 128, 129 (обсяг – 0,3 д.а.); науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення / М. І. Іншин, Р. А. Калюжний, А. Т. Комзюк, О. О. Погрібний, Є. М. Попович та ін. – К., 2008 (дисертантом розроблено Глави 30, 31 (обсяг – 1,2 д.а.); науково-практичний коментар Митного кодексу України / М. І. Іншин, А. Т. Комзюк, О. О. Погрібний, Р. А. Калюжний, Є. М. Попович та ін. – К., 2008 (дисертантом розроблено Главу 4 (обсяг – 0,3 д.а.). У дисертації ідеї та розробки, які належать співавторам, не використовувались.
Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки були оприлюднені дисертантом на міжнародних, всеукраїнських та регіональних науково-практичних конференціях, семінарах, «круглих столах», зокрема: «Впровадження в Україні моделі поліцейської діяльності, ґрунтованої на підтримці громадськості: результати проведеного експерименту» (Харків, 2003); «Участь працівників органів внутрішніх справ у врегулюванні конфліктів, які становлять загрозу міжнародному миру і безпеці» (Харків, 2003); «Проблеми попередження торгівлі людьми та професійна підготовка працівників ОВС» (Харків, 2003); «Проблеми злочинності в Україні: роль правоохоронних органів та громадськості у їх запобіганні» (Харків, 2003), «Організаційно-правові аспекти формування та подальшого розвитку державного управління» (м. Київ, 2005 р.), «Соціально-захисна діяльність держави в умовах ринкових відносин» (Чернігів, 2007); «Актуальні проблеми роботи з персоналом у правоохоронних органах» (Харків, 2008), «Актуальні питання безоплатної правової допомоги в Україні: теорія та практика» (Харків, 2008), «Актуальні проблеми сучасної науки і правоохоронної діяльності» (Харків, 2008), «Проблеми вдосконалення правового регулювання соціально-трудових відносин в Україні» (Харків, 2008), «Соціально-психологічне забезпечення правоохоронної діяльності: теоретичні та прикладні аспекти» (Харків, 2010), «Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку» (Суми, 2010), «Правові засоби забезпечення та захисту прав людини: вітчизняний та зарубіжний досвід» (Луганськ, 2010).
Публікації. Основні положення дисертації відображено в одноосібній монографії, 25 статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, у 5 тезах наукових повідомлень на науково-практичних конференціях та 11 інших публікаціях (у науково-практичних посібниках, науково-практичних коментарях, не фахових статтях).

bibliography

ВИСНОВКИ
В дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми – удосконалення взаємодії підрозділів органів внутрішніх справ на регіональному рівні. В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети:
1. Сутність правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ на регіональному рівні полягає у тому, що відповідні територіальні органи, до яких відносяться головні і обласні управління та міськрайліноргани внутрішніх справ безпосередньо виконують завдання щодо охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, боротьби з правопорушеннями та охорони і захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, що проживають (зареєстровані) на відповідній адміністративно-територіальній дільниці. Крім того, сутність правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ на регіональному рівні обумовлена, з одного боку, багатогранністю функцій, які виконують їх підрозділи (адміністративна, кримінальна, охоронна, розшукова, профілактична та ін.), а з іншого – розподіленням їх з урахуванням законодавчо визначеної компетенції та адміністративно-територіального розподілу України.
2. Взаємодію в органах внутрішніх справ на регіональному рівні визначено як такий стан взаємозв’язків між елементами системи органів внутрішніх справ, при якому вони здійснюють взаємний вплив один на одного та на відповідну сферу діяльності з метою ефективного виконання як загальних так і спеціальних завдань щодо охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки та протидії правопорушенням на окремій адміністративно-територіальній дільниці.
3. Завданнями координації правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ на регіональному рівні є: створення єдиної політики боротьби із правопорушеннями на окремій адміністративно-територіальній дільниці на основі залучення до цієї справи не лише правоохоронних та інших державних органів, але й громадських формувань та окремих громадян; економія затрат сил, засобів та матеріальних цінностей під час правоохоронної діяльності; розробка стратегії та рекомендацій щодо підвищення ефективності правоохоронної діяльності; вивчення та узагальнення практики координаційної діяльності зарубіжних країн; усунення дублювання, паралелізму в правоохоронній діяльності.
4. Визначено етапи (стадії) процесу координаційної діяльності в органах внутрішніх справ на регіональному рівні, а саме: визначення мети та завдань координації; аналіз інформації про стан злочинності; прогнозування тенденцій розвитку явищ та процесів злочинності, а також факторів, які сприяють вчиненню злочинів, на окремій території та у визначений період часу; вибір напрямків та форм координаційної діяльності; розробка заходів з координації правоохоронної діяльності та оформлення їх відповідними рішеннями, планами або програмами; визначення відповідальних виконавців та строків здійснення заходів; контроль за виконанням та оцінка ефективності координації правоохоронної діяльності на регіональному рівні.
5. Принципи взаємодії органів внутрішніх справ на регіональному рівні визначено як основні поняття, положення, які відображають найбільш суттєві, головні сторони і прояви сумісної діяльності щодо охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки та протидії правопорушенням на відповідній адміністративно-територіальній дільниці.
6. Механізм взаємодії органів внутрішніх справ на регіональному рівні визначено як діяльність об’єднаних у певну організаційну структуру служб та підрозділів (працівників), яка спрямована на ефективне вирішення загальних завдань в сфері правоохоронної діяльності шляхом реалізації необхідних видів сумісної діяльності, що ґрунтуються на визначених принципах взаємодії та із застосуванням відповідних методів управління.
7. З’ясовано, що у широкому трактуванні громадський порядок ототожнюється із всією системою суспільних відносин. У вузькому – це урегульована нормами моралі і права система суспільних відносин яка має на меті забезпечення спокою населення, охорону життя, здоров’я, прав та свобод, честі і гідності громадян, створення сприятливих умов для нормального функціонування державних і громадських організацій.
8. До основних ознак громадського порядку, у вузькому його розумінні віднесено такі: регулюється нормами моралі, звичаями та правовими нормами у процесі правотворчості; спирається на принцип верховенства права, панування закону і загально прийнятні моральні норми в галузі суспільних відносин; встановлюється в результаті реалізації моральних і правових норм; створює сприятливі умови для здійснення суб’єктивних прав; припускає своєчасне і повне виконання всіма суб’єктами моральних та юридичних обов’язків; вимагає невідворотності юридичної відповідальності та морального осудження для кожного, хто вчинив протиправне діяння; встановлює сувору громадську дисципліну; припускає чітку та ефективну роботу всіх державних і приватних юридичних органів і служб, насамперед правосуддя; створює умови для організованості громадянського суспільства, сприяє індивідуальній свободі; забезпечується всіма державними заходами, аж до примусу.
9. Профілактичну діяльність на регіональному рівні визначено як один із видів узгодженої діяльності тактично самостійних суб’єктів системи профілактики правопорушень, що проводиться у межах адміністративно-територіальних одиниць з метою забезпечення загальноприйнятих цінностей і полягає у розробці і здійсненні цілеспрямованих заходів по виявленню і усуненню причин та умов правопорушень, а також у профілактичному впливі на осіб, схильних до протиправної поведінки.
10. Існування численної, розрізненої, суперечливої групи норм профілактичного характеру, що містяться у різних галузях права та нормативних актах, обумовлює необхідність опрацювання та прийняття загального закону, що стосувався би профілактики злочинів (правопорушень) і набув статусу базисного. Такий закон має визначати принципи та завдання профілактики правопорушень, повноваження суб’єктів профілактичної діяльності, заходи профілактичного впливу, межі застосування примусу у профілактиці, захист законних прав та інтересів осіб, яких цей закон стосується.
11. В Україні формується демократична правова дер¬жава, і цей процес передбачає удосконалення законодавст¬ва, яке регулює управлінські відносини, і внесення необ¬хідних змін до нього. Перспективи розвитку пра¬вових засад діяльності органів внутрішніх справ на регіональному рівні слід було б узагальнити в Концепції правоохоронної діяльності в Україні, на підставі якої розроблялися б принципи, головні напрям¬ки, завдання, функції, визначалися б економічне та інші види забезпе¬чення діяльності правоохоронних органів на місцях.
12. Контроль за виконанням спільних управлінських рішень суб’єктами правоохоронної діяльності на регіональному рівні визначено як різноманітну за формами перевірку за відповідністю і повнотою виконання спільних рішень, визначення результатів їх виконання, виявлення відповідних недоліків та окреслення подальших завдань сумісної правоохоронної діяльності.
13. Обґрунтовано, що громадський контроль в органах внутрішніх справ може бути, як: 1) внутрівідомчим, який здійснюють профспілки та інші громадські об’єднання в ОВС України, і який, як правило, виступає однією із форм соціально-правового захисту працівників органів внутрішніх справ; 2) зовнішнім, тобто контроль, який здійснюється громадськими організаціями та окремими громадянами, які не працюють в органах та підрозділах системи МВС України.
14. Професіоналізм в системі МВС визначено як здатність працівника органів внутрішніх справ, колективу працівників визначати з урахуванням умов і реальних можливостей найбільш ефективні шляхи та способи реалізації поставлених перед ними правоохоронних завдань у межах нормативно визначених повноважень.
15. Виділено наступні напрямки формування професійно-компетентного працівника органів та підрозділів системи МВС України. Це, зокрема: конкурсний відбір як кандидатів для професійного навчання, так і кандидатів для заміщення конкретних посад в системі органів внутрішніх справ; створення резерву кадрів для зайняття більш високої посади в органах та підрозділах системи МВС України; створення системи позитивної мотивації для високопрофесійного виконання службових завдань та обов’язків, реалізації наданих прав; регулярне проведення досліджень з оцінки професійного рівня і характеру мотивації працівників органів внутрішніх справ.
16. Обґрунтовано, що на сьогоднішній день необхідною є децентралізація органів внутрішніх справ, з тим щоб врешті-решт було створено сильну міліцію (поліцію), із стовідсотковим здійснення сервісно-правоохоронних функцій, а саме: охороною прав, свобод і законних інтересів фізичних осіб, прав і законних інтересів юридичних осіб, охороною громадського порядку, забезпечення громадської безпеки та боротьбою із правопорушеннями на окремо взятій адміністративно-територіальній дільниці. У такому випадку за МВС залишилися б питання визначення загаль¬них напрямків реалізації правоохоронної політики в діяльності ОВС України, основних засад кадрового, економічного, інформаційного, методичного та інших видів забезпечення, координації діяльності місцевих органів внутрішніх справ, контролю за виконанням правоохоронних функцій та забезпечення дисципліни та законності.
17. Одним із пріоритетних напрямків у реформуванні органів внутрішніх справ на регіональному рівні повинна стати кадрова робота з особовим складом за такими напрямами, як: поступове доведення штатної чисельності до науково обґрунтованих нормативів; якісне поліпшення системи добору і підготовки кадрів; сприяння професійному зростанню; підвищення вимог до оцінювання службової діяльності працівників ОВС; удосконалення нормативно-правової бази кадрової роботи; удосконалення науково-методичного й інформаційного забезпечення кадрових процесів.
18. Доцільно вивести із структури органів внутрішніх справ підрозділи, які безпосередньо не займаються охороною громадського порядку, забезпеченням громадської безпеки та боротьбою зі злочинністю, що надасть змогу спростити структуру даного відомства, усунути паралелізм і дублювання функцій, удосконалити управлінський вплив та контроль за діяльністю підпорядкованих підрозділів, перерозподілити функції між його підрозділами.
19. Необхідно зменшити до мінімуму штатну чисельність управлінського апарату і збільшити до максимуму штат служб та підрозділів, які мають практичну спрямованість роботи, за допомогою делегування частин управлінських функцій від міністерства до головних управлінь та управлінь в областях, не створюючи при цьому управління, які вирішуватимуть однозначні чи подібні завдання.
20. Необхідно створити умови щодо високої мотивації працівників органів внутрішніх справ до оволодіння знаннями, вміннями та навичками, необхідними для ефективного виконання правоохоронних завдань шляхом встановлення прямого зв’язку між рівнем професійної підготовки та просуванням по службі, присвоєнням чергових спеціальних звань та матеріальним забезпеченням.
21. Необхідно надати більшу самостійність міськрайорганам внутрішніх справ щодо здійснення ними кадрових функцій, делегуючи при цьому їм додаткові повноваження з вищих рівнів управління. Доцільним є розширення фінансової та господарчої самостійності міськрайорганів внутрішніх справ на підставі використання децентралізованих, позабюджетних, додаткових джерел фінансування. Крім того, пропонуємо провести реорганізацію райвідділів з метою створення в містах мережі більш дрібних органів міліції (на зразок міських та селищних відділень), які були б максимально наближеними до населення, доступними та мобільними у прийнятті управлінських рішень і при оперативному реагуванні.
22. Правова регламентація основ взаємодії в органах внутрішніх справ місцевого рівня потребує подальшого розвитку. У майбутньому необхідно прийняти цілий ряд відомчих нормативних актів МВС України, у яких була б визначена специфіка такої взаємодії за напрямками діяльності органів внутрішніх справ, зокрема міліції. Пропонуємо розробити проект Закону «Про організаційно-правові засади взаємодії правоохоронних органів України» де було б визначено основні правові, економічні, соціальні, організаційні та інші засади регулювання, розвитку і забезпечення взаємодії між правоохоронними органами України. У Законі необхідно: по-перше, надати вичерпний перелік правоохоронних органів України, на яких буде розповсюджуватися зазначений Закон; по-друге, необхідно визначити напрямки взаємодії правоохоронних органів за окремими сферами правоохоронної діяльності; по-третє, у законі необхідно визначити: поняття взаємодії в сфері правоохоронної діяльності; принципи, мету та завдання взаємодії в сфері правоохоронної діяльності; органи управління взаємодією за напрямками правоохоронної діяльності; права та обов’язки правоохоронних органів підчас взаємодії за конкретними напрямками правоохоронної діяльності; контроль, нагляд та відповідальність за неналежну взаємодію; договірні засади взаємодії; по-четверте, доцільно передбачити окремий розділ в якому б регламентувалась взаємодія державних правоохоронних органів з іншими недержавними органами і організаціями, які виконують правоохоронні функції на платній та безоплатній основі; по-п’яте, у Законі необхідно передбачити так званий «посилений варіант» взаємодії підчас надзвичайних ситуацій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бандурка О. М. Управління в органах внутрішніх справ України : підручник / О. М. Бандурка. — Харків : Ун-т внутр. справ, 1998. — 480 с.
2. Судебные и правоохранительные органы Украины : учебник / под ред. проф. А. М. Бандурки. — Харьков : Ун-т внутр. дел, 1999. — 350 с.
3. Скакун О. Ф. Теория государства и права : учебник / О. Ф. Скакун. — Харьков : Консум; Ун-т внутр. дел. 2000. — 704 с.
4. Тихоміров О. Д. Діалектика змісту та форми правоохоронної діяльності / О. Д. Тихоміров, Ю. А. Ведерников // Філософські проблеми права та правоохоронної діяльності співробітників ОВС : збірник наук. праць. — К. : Укр. акад. внутр. справ, 1995. — С. 168–173.
5. Мельник М. І. Правоохоронні органи та правоохоронна діяльність / М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. — К. : Атіка, 2002. — 576 с.
6. Правоохранительные органы Российской Федерации : учебник / [Байдуков В. А., Зайцев В. Ю., Казаков А. И. и др.] ; под ред. Скуратова Ю. И., Семенова В. М. — М. : Юрид. лит., 1998. — 288 с.
7. Самощенко И. С. О формах осуществления функций государства / И. С. Самощенко // Советское государство и право. — 1956. — № 3. — С. 87–92.
8. Нашиц А. М. Законодательная техника / А. М. Нашиц. — М. : Мысль, 2009. — 509 с.
9. Анджієвський В. С. Нове законодавство про адміністративні правопорушення / В. С. Анджієвський, І. А. Тимченко. — К.: Політвидав України, 1987. — 110 с.
10. Еропкин М. И. Административно-правовая охрана общественного порядка / М. И. Еропкин, Л. Л. Попов. — Л. : Лениздат, 1973. — 328 с.
11. Петрухин И. Л. Правосудие: время реформ / И. Л. Петрухин. — М. : Наука, 1991. — 125 с.
12. Ардашкин В. Д. К теории правоохранительного механизма / В. Д. Ардашкин // Правоведение. — 1988. — № 1. — С. 1–7.
13. Гуценко К. Ф., Ковалев М. А. Правоохранительные органы : учебник [для студентов юрид. вузов и ф-тов]. / К. Ф. Гуценко, М. А. Ковалев. — Изд. 4–е, перераб., доп. — М. : Изд-во «Зерцало», 1998. — 416 с.
14. Участие общин в борьбе с преступностью // Борьба с преступностью за рубежом. — 2000. — № 12. — С. 31–33.
15. Яворенков А. Н. История правоохранительной деятельности общественных формирований / А. Н. Яворенков. — М. : Вече, 2008. — 234 с.
16. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.
17. Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону : Закон України : від 22.06.2000 р. // Відомості верховної Ради України. — 2000. — № 40. — Ст. 338.
18. Плішкін В. М. Теорія управління органами внутрішніх справ : підручник / В. М. Плішкін ; за ред. Ю. Ф. Кравченка. — К. : НАВСУ, 1999. — 702 с.
19. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина : підручник / під заг. ред. І. П. Голосніченка, Я. Ю. Кондратьєва. — К. : Укр. акад. внутр. справ, 1995. — 177 с.
20. Административная деятельность органов внутренних дел. Часть Общая : учебник / под ред. А. П. Коренева. — Издание третье. — М. : Московск. акад. МВД России, Изд-во «Щит–М», 2000. — 304 с.
21. Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ УРСР // Збірник нормативних актів України з питань правопорядку. — К. : Вид-во МВС України, 1997. — С. 23–32.
22. Комзюк А. Т. Адміністративний примус в правоохоронній діяльності міліції України: дис. ... доктора юрид. наук : 12.00.07 / Комзюк Анатолій Трохимович. — Х., 2002. — 408 с.
23. Козюбра М. І. Переконання та примус / М. І. Козюбра. — К. : Вища школа, 1970. — 145 с.
24. Хазін М. А. Кримінально-процесуальні акти дізнання та попереднього слідства / М. А. Хазін, М. Д. Бойко, В. М. Співак. — К. : Наукова думка, 1996. — 256 с.
25. Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі : Закон України : від 01.12.1994 р., № 264/94–ВР // Відо¬мості Верховної Ради України. — 1994. — № 52. — Ст. 455.
26. Лихолоб В. Г. Органи внутрішніх справ у боротьбі зі злочинністю (морально-правовий аспект реалізації закону) / В. Г. Лихолоб. — К. : „Вища школа”, 1991. — 219 с.
27. Садовский В. Н. Основы теории систем / В. Н. Садовский. — М. : Ювента, 2009. — 278 с.
28. Управление, информация, интеллект / под ред. А. И. Берга и др. — М. : Мысль, 1976. — 383 с.
29. Дубровский Ю. Н. Система понятий и категорий НОТ / Ю. Н. Дубровский. — М. : Прогресс, 1973. — 144 с.
30. Положення про Міністерство внутрішніх справ України / затв. Постановою Кабінету Міністрів України : від 04.10.2006 р., № 1383 // Офіційний вісник України. — 2006. — № 40. — Ст. 2687.
31. Про міліцію: Закон України : від 20.12.1990 р., № 565–XII // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1991. — № 4. — Ст. 20.
32. Туманов Г. А. Организация управления в сфере охраны общественного порядка / Г. А. Туманов. — М. : Юрид. лит, 1972. — 138 с.
33. Бандурка А. М. Основы управления в органах внутренних дел Украины: теория, опыт, пути совершенствования : автореф. дис. на соискание науч. степени доктр. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право» / Бандурка Александр Маркович ; Одесск. гос. ун-т им. И. И. Мечникова. — Одесса, 1996. — 47 с.
34. Кравченко Ю. Ф. Актуальні проблеми реформування органів внутрішніх справ України (організаційно-правові питання) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право» / Кравченко Юрій Федорович ; НУВС. — Х., 1998 — 57 с.
35. Бородич Л. В. Відомчі навчальні заклади покликані забезпечити органи внутрішніх справ висококваліфікованими кадрами / Л. В. Бородич // Інформаційний бюлетень Республіканського навч.-метод. центра. — 1995. — № 1. — С. 50-53.
36. Аверьянов В. Б. Содержание деятельности аппарата государственного управления и его организационная структура / В. Б. Аверьянов // Сов. государство и право. — 1988. — № 6. — С. 60–68.
37. Веселый В. З. Формирование теории управления в сфере правоохранительной деятельности / В. З. Веселый. — М. : Акад. МВД СССР, 1988. — 86 с.
38. Вишняков В. Г. Структура и штаты органов советского государственного управления / В. Г. Вишняков. — М. : Наука, 1972. — 248 с.
39. Научная организация управления органами внутренних дел / под ред. Г. В. Зуйкова. — М. : Акад. МВД СССР, 1984. — 313 с.
40. Сухорев В. Ф. Проблемы совершенствования организационных структур органов внутренних дел : учебное пособие / В. Ф. Сухорев. — М. : Акад. МВД СССР, 1985. — 36 с.
41. Майдыков А. Ф. Совершенствование управления органами внутренних дел / А. Ф. Майдыков. — М. : Акад. МВД, 2010. — 359 с.
42. Философский энциклопедический словар. — М. : Инфра, 1997. — 576 с.
43. Кремянский В. И. Определение понятия системы и системного подхода / В. И. Кремянский // Системные исследования. — М. : Прогрес, 1970. — С. 34–49.
44. Рапопорт В. С. Развитие организационных форм управления научно-техническим прогрессом в промышленности / В. С. Рапопорт. — М. : Наука, 1979. — 189 с.
45. Про загальну структуру і чисельність міністерства внутрішніх справ України : Закон України : від 10.01.2002 р., № 2925–III // Відомості Верховної Ради України. — 2002. — № 16. — Ст. 115.
46. Орзих М. П. Регіональна політика і перспектива державно-територіального устрою України / М. П. Орзих // Регіональна політика України: концептуальні засади, історія перспективи : збірник наук. матеріалів міжнародної наук.-практ. конф. — К. : Ін-т нац. відносин і політології НАН України, 1998. — С. 41–43.
47. Тихомиров Ю. А. Социальные управляющие системы / Ю. А. Тихомиров // Советское государство и право. — 1970. — № 5. — С. 65–71.
48. Аверьянов В. Б. Функции и организационная структура органа государственного управления / В. Б. Аверьянов. — К. : Вища школа, 1979. — 246 с.
49. Афанасьев В. Г. Научное управление обществом / В. Г. Афанасьев. — М. : Мысль, 1973. — 358 с.
50. Кравченко Ю. Ф. Актуальні проблеми реформування органів внутрішніх справ України (організаційно-правові питання): дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Кравченко Юрій Федорович. — Харків, 1998. — 192 с.
51. Теория государственно-правовой организации / под ред. Е. Б. Кубко. — К. : Юринком, 2009. — 592 с.
52. Управленческие процедуры / отв. ред. В. М. Лазарев. — М. : Наука, 1988. — 271 с.
53. Про затвердження Положення про основи організації розкриття органами внутрішніх справ України злочинів загально-кримінальної спрямованості : наказ МВС України : від 30.04.2004 р., № 458.
54. Попович О. Координаційна діяльність органів прокуратури України / О. Попович // Вісник прокуратури. — 2010. — № 2. — С. 40–46.
55. Афанасьев В. Г. Системность и общество / В. Г. Афанасьев. — М. : Прогресс, 1980. — 252 с.
56. Теория управления в сфере правоохоранительной деятельности / под ред. В. Г. Малкова. — М. : Акад. МВД СССР, 1990. — 321 с.
57. Кримінологія: Загальна та Особлива частини : підручник [для студентів юрид. спец. вищ. навч. закладів] / [І. М. Даньшин, В. В. Голіна, О. Г. Кальман, О. В. Лисодєд] ; за ред. проф. І. М. Даньшина. — Харьків : Право, 2003. — 352 с.
58. Криминология : учебник [для юридических вузов] / под ред. А. И. Долговой. — М. : Юристь, 1997. — 678 с.
59. Юсупов В. А. Правоприменительная деятельность органов управления / В. А. Юсупов. — М. : Юрид. лит-ра, 1979. — 136 с.
60. Керженцев П. М. Принципы организации. Избранные произведения / П. М. Керженцев. — М. : Экономика, 1968. — 339 с.
61. Maнгутов И. С. Организатор и организаторская деятельность / И. С. Maнгутов, Л. И. Уманский. — Л. : ЛГУ, 1975. — 185 с.
62. Научная организация управления в аппаратах милиции / под ред. Ю. М. Козлова. — М. : Юрид. лит., 1975. — 243 с.
63. Колпаков В. К. Взаимодействие милиции и общественности в сфере правопорядка : учебное пособие / В. К. Колпаков. — К. : Укр. акад. внутр. дел, 1993. — 80 с.
64. Философский энциклопедический словарь / под ред. П. Н. Федосеева, С. М. Ковалева. — М. : Советская энциклопедия, 1980. — 672 с.
65. Полищук А. Д. Понятие взаимодействия милиции и добровольных дружин в охране общественного порядка : учебное пособие / А. Д. Полищук. — К. : Наукова думка, 1982. — 44 с.
66. Кулик В. П. Методология правоотношений / В. П. Кулик. — М. : Вако, 2009. — 421 с.
67. Философский энциклопедический словарь / за ред. С. М. Ковалева, В. Г. Панова, П. Н. Федосеева. — М. : Советская энциклопедия, 1983. — 840 с.
68. Сорокин П. А. Человек. Цивилизация. Общество / П. А. Сорокин. — М. : Изд-во политической литературы, 1992. — 542 с.
69. Громов И. А. Современная западная социология / И. А. Громов, А. Ю. Мацкевич. — СПб. : Ольга, 2009. — 244 с.
70. Вебер М. Избранные произведения / М. Вебер. — Пер. с нем. — М. : Прогресс, 1990. — 805 с.
71. История буржуазной социологии 19 — начала 20 века / под ред. Кона И. С. — М. : Наука, 1979. — 343 с.
72. Штомпка П. Социология социальных изменений / П. Штомпка. — Пер. с польск. — М. : Аспект-пресс, 1996. — 414 с.
73. Парсонс Т. Функциональная теория изменения / Т. Парсонс : Пер. с англ. — М. : Изд-во МГУ, 1994. –315 с.
74. Darendorf R. Life chances / Darendorf R. — Chicago : University of Chicago Press, 1979. — р. 386.
75. Блау П. Различные точки зрения на социальную структуру и их общий знаменатель / П. Блау : Пер. с англ. — М. : Изд-во МГУ, 1994. — 496 с.
76. Хабермас Ю. Демократия. Разум. Нравственность / Ю. Хабермас. — Пер. с датск. — М. : Наука, 1992. — 175 с.
77. Мід Джордж Г. Дух, совість і суспільство. З точки зору соціального біхевіориста / Мід Джордж Г. — Пер. з англ. та передмова Т. Копало. — К. : Укр.центр духовн. культури, 2000. — 416 с.
78. Яковлев А. М. Теоретические проблемы социологии права / А. М. Яковлев // Проблемы социологии права. — 1980. — Вып. 1. — С. 26–34.
79. Шванков В. М. Основы координации и взаимодействия в ОВД / В. М. Шванков. — М. : Акад. МВД СССР, 1978. — 174 с.
80. Малая Сов. Энциклопедия / 3–е изд. — Т. 2. — М. : Советская энциклопедия, 1958. — 785 с.
81. Ермаков К. К. Взаимодействие и координация в органах внутренних дел : лекция / К. К. Ермаков. — М. : Акад. МВД СССР, 1971. — 24 с.
82. Аксенов А. А. Организация взаимодействия в органах внутренних дел как функция управления : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 / А. А. Аксенов ; Акад. МВД СССР. — М., 1974. — 24 с.
83. Сидоренко В. С. Управленческие правоотношения / В. С. Сидоренко. — М. : Акад. МВД СССР, 1972. — 87 с.
84. Сущенко В. Д. Сучасний процес управління в ОВС / В. Д. Сущенко, С. В. Присяжний, О. І. Коваленко. — К. : НАВС України, 1999. — 352 с.
85. Бородин С. В. Основы охраны общественного порядка / С. В. Бородин. — М. : Академия, 2010. — 321 с.
86. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 25–26. — Ст. 131.
87. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1984. — Додаток до № 51. — Ст. 1122.
88. Кримінально-процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1961. — № 2. — Ст. 15.
89. Про оперативно-розшукову діяльність : Закон України : від 18.02.1992 р., № 2135–XII // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 22. — Ст. 303.
90. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю : Закон України : від 30.06.1993 р., № 3341–XII // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 35. — Ст. 398.
91. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів : Закон України : від 23.12.1993 р., № 3781–XII // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 11. — Ст. 50.
92. Про боротьбу з корупцією : Закон України : від 05.10.1995 р., № 356/95–ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 34. — Ст. 266.
93. Про звернення громадян : Закон України : від 02.10.1996 р., № 393/96–ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 47. — Ст. 257.
94. Про додаткові заходи щодо зміцнення законності та правопорядку в Україні : Указ Президента України : від 05.08.1996 р., № № 628/96 // Урядовий кур’єр. — 10.08.1996. — № 35.
95. Про додаткові заходи щодо поліпшення діяльності органів внутрішніх справ та громадських формувань з охорони громадського порядку : Указ Президента України : від 16.06.1999 р., № 650/99 // Офіційний вісник України. — 1999. — № 24. — Ст. 1100.
96. Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян : Указ Президента України : від 18.02.2002 р., № 143/2002 // Урядовий кур’єр. — 06.08.2002. — № 8.
97. Про зміцнення фінансової дисципліни та запобігання правопорушенням у бюджетній сфері : Указ Президента України : від 25.12.2001 р., № 1251 // Офіційний вісник України. — 2001. — № 52. — Ст. 2335.
98. Про заходи щодо зміцнення правопорядку і посилення взаємодії місцевих органів виконавчої влади та правоохоронних органів : Указ Президента України : вiд 15.12.2006 р., № 1087/2006 // [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi–bin/laws/main.cgi.
99. Про вдосконалення координації діяльності правоохоронних органів по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю : Указ Президента України : від 12.02.2000 р., № 229/2000 // Офіційний вісник України. — 2000. — № 7. — Ст. 267.
100. Про утворення Ради з питань дослідження методів та тенденцій у відмиванні доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванні тероризму : Постанова Кабінету Міністрів України : вiд 06.01.2010 р., № 25 // Офіційний вісник України. — 2010. — № 2. — Ст. 61.
101. Про затвердження положення про дозвільну систему : Постанова Кабінету Міністрів України : від 12.10.1992 р., № 576 // Іменем закону. — 1992. — № 44.
102. Правила в’їзду іноземців в Україну, їх виїзду з України i транзитного проїзду через її територію / затв. Постановою Кабінету Міністрів України : від 29.12.1995 р., № 1074 // ЗПУ України. — 1996. — № 4. — Ст. 148.
103. Про заходи щодо вдосконалення охорони громадського порядку на вулицях та в інших громадських місцях : наказ МВС України : від 21.08.1995 р., № 513.
104. Про затвердження Інструкції щодо порядку обліку злочинів, які здійснюються в громадських місцях, на вулицях в стані алкогольного сп’яніння : наказ МВС України : від 21.06.1996 р., № 438.
105. Про затвердження Інструкції про порядок організації обміну інформацією між структурними підрозділами МВС, Служби безпеки України, Державної податкової адміністрації України, Державної прикордонної служби України, Держмитслужби в діяльності з виявлення та припинення корупційних діянь в правоохоронних органах : наказ МВС України, Служби безпеки України, ДПА України, Адміністрації держкордонслужби, Держмитслужби України : вiд 23.03.2009 р., № 124/936/139/199/250 // Офіційний вісник України. — 2009 р. — № 57. — Ст. 2009.
106. Статут патрульно-постової служби міліції України / затв. наказом МВС України : від 28.07.1994 р., № 404.
107. Про затвердження Інструкції з організації роботи органів внутрішніх справ України по забезпеченню взаємодії з громадськими формуваннями по охороні громадського порядку : наказ МВС України : від 15.03.2001 р., № 197. — К. : МВС України, 2001. — 13 с.
108. Про взаємодію правоохоронних та інших державних органів України у боротьбі зі злочинністю : наказ МВС України, Служби безпеки України, Держкомкордон України, Держмитком, Національної гвардії, Міноборони України, Мін'юст України : вiд 10.08.1994 р., № 4348/138/151/11–2–2870/172/148–407/2–90–442 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi–bin/laws/main.cgi.
109. Про затвердження Інструкції про порядок узяття на профілактичний облік та порядок зняття з профілактичного обліку осіб, які вчинили насильство в сім'ї : наказ МВС України : вiд 09.04.2002 р., № 329 // Офіційний вісник України. — 2002. — № 17. — Ст. 918.
110. Про затвердження Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України : наказ МВС України : від 10.10.2004 р., № 1177 // Офіційний вісник України. — 2004. — № 43. — Ст. 2853.
111. Про організацію діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України, направленої на захист інтересів суспільства і держави від протиправних посягань : наказ МВС України : вiд 28.04.2009 р., № 181 // Офіційний вісник України. — 2009. — № 66. — Ст. 2303.
112. Про затвердження Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України : наказ МВС України : від 20.10.2003 р, № 1212.
113. Настанова про дії органів внутрішніх справ України по ліквідації масових безпорядків / затв. наказом МВС України : від 31.05.1999 р., № 443.
114. Про додаткові заходи щодо поліпшення діяльності служби дільничних інспекторів міліції : Указ Президента України : від 12.01.2004 р., № 27/2004 // Офіційний вісник України. — 2004. — № 2. –Ст. 14.
115. Про затвердження Положення про стройовий підрозділ патрульно–постової служби міліції : наказ МВС України : від 16.09.1998 р., № 670.
116. Про затвердження Настанови про діяльність експертно–криміналістичної служби МВС України : наказ МВС України : від 30.08.1999 р., № 682.
117. Про затвердження Інструкції про єдиний облік злочинів : наказ ГП, МВС, СБУ, ДКСОДКУ, ДМСУ, ДПАУ : від 26.03.2002 р., № 20/84/293/126/18/5.
118. Про затвердження Інструкції про порядок заповнення та подання документів первинного обліку злочинів, осіб, які їх вчинили, руху кримінальних справ : наказ ГП, МВС, СБУ, ДКСОДКУ, ДМСУ, ДПАУ : від 26.03.2002 р., № 20/84/293/126/18/5.
119. Про затвердження Інструкції про порядок використання правоохоронними органами можливостей НЦБ Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів : наказ ГП, МВС, СБУ, ДКСОДКУ, ДМСУ, ДПАУ : від 09.01.1997 р., № 3/1/2/5/2/2.
120. Про затвердження Інструкції про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України : наказ МВСУ, ДДУВП : від 23.08.2002 р., № 823/188.
121. Про затвердження Інструкції про створення єдиної автоматизованої системи номерного обліку вогнепальної (стрілецької) зброї, яка зберігається й використовується в МВС, на об’єктах дозвільної системи та перебуває в особистому користуванні громадян : наказ МВС України : від 02.09.1998 р., № 659.
122. Музичук О. М. Організаційно-правові основи участі громадян в охороні громадського порядку і боротьбі з правопорушеннями: дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Музичук Олександр Миколайович. — Харків‚ 2003. — 193 с.
123. Щекин Г. В. Теория социального управления : монографія / Г. В. Щекин. — К. : МАУП, 1996. — 408 с.
124. Самсонов В. Н. Административное законодательство: понятие, содержание, реформа / В. Н. Самсонов. — Харьков : Основа, 1991. — 117 с.
125. Марчук В. М. Административно-правовой аспект научной организации государственного управления : автореф. дис. на сосискание науч. степени докт. юрид. наук : спец. 12.00.02 / В. М. Марчук. — К., 1977. — 67 с.
126. Рожко К. Г. Принципы деятельности / К. Г. Рожко. — Томск : Изд-во Томск. ун-та, 1983. — 210 с.
127. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления : курс лекций / Г. В. Атаманчук. — М. : Юрид. лит., 1997. — 428 с.
128. Малиновський В. Я. Державне управління: навчальний посібник / В. Я. Малиновський. — Луцьк : Вежа, 2000. — 558 с.
129. Майдыков А. Ф. Проблемы научного управлення органами внутренних дел в особых условиях / А. Ф. Майдыков // Труды Акад. МВД СССР. — М. : Наука, 1991. — С. 7–18.
130. Основин В. С. Основы науки социального управления / В. С. Основин. — Воронеж : Изд-во ВВШМ, 1971. — 238 с.
131. Яковлев Г. С. Аппарат управления: принципы организации / Г. С. Яковлев. — М. : Юрид. лит, 1974. — 195 с.
132. Котюргин С. И. Понятие, принципы и формы административно–процессуальной деятельности милиции : лекция / С. И. Котюргин. — Омск : ОЮИ, 1973. — 54 с.
133. Венедиктов В. С. Організаційно-правові засади сучасної державної служби України : наук.-практ. посібник / В. С. Венедиктов, М. І. Іншин. — Харків : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. — 202 с.
134. Иванов В. Н. Социальные аспекты концепции развития МВД России / В. Н. Иванов // Стратегические цели и приоритетные задачи МВД России, основные направление и средства их реализации : материалы межведомств. науч.-практ. конф. — М. : Акад. МВД РФ, 1996. — С. 1–84.
135. Винограй Э. Г. Основы общей теории систем / Э. Г. Винограй. — Новосибирск : НИП, 1993. — 32 с.
136. Сиренко В. Ф. Проблема интереса в государственном управлении / В. Ф. Сиренко. — К. : Наукова думка, 1980. — 239 с.
137. Разумович Н. М. Источники и форма права / Н. М. Разумович // Сов. государство и право. — 1988. — № 3. — С. 20–26.
138. Сурилов А. В. Теория государства и права : учеб. пособие / А. В. Сурилов. — Одеса : Книга, 1989 — 439 с.
139. Поспелов Г. С. Планирование в управлении / Г. С. Поспелов, В. А. Ириков. — М. : Прогресс, 2009. — 356 с.
140. Устинов В. С. Соотношение целей и методов борьбы с преступностью : лекция / В. С. Устинов. — Н. Новгород : НЮИП, 1991. — 51 с.
141. Ложкин Н. Е. Планирование действий органов внутренних дел в особых условиях / Н. Е. Ложкин. — М. : Акад. МВД СССР, 1989. — 112 с.
142. Солопанов Ю. В. Криминологическое прогнозирование и планирование борьбы с преступностью : лекция / Ю. В. Солопанов. — М. : МВШМ МВД СССР, 1983. — 38 с.
143. Государственное управление : учебник / под ред. В. А. Козбаненко. — М. : Статут, 2009. — 989 с.
144. Зелінський А. Ф. Кримінологія : навчальний посібник / А. Ф. Зелінський. — Х. : Рубікон, 2000. — 240 с.
145. Криминология / под ред. В. Н. Кудрявцева. — М. : Юрид. лит., 1976. –439 с.
146. Хропанюк В. Н. Теория государства и права : учебное пособие [для высших учебных заведений] / В. Н. Хропанюк ; под ред. профессора В. Г. Стрекозова. — М. : Интерстиль, 2000.– 377 с.
147. Папулов Л. А. Кадры управления производством: деятельность, формирование / Л. А. Папулов. — М. : Экономика , 1985. — 174 с.
148. Горяинов К. К. Взаимодействие соціально-экономических процессов в генезисе преступности / К. К. Горяинов, В. И. Кононенко, С. В. Кудрявцев // Сов. государство и право. — 1985. — № 2. — С. 49–54.
149. Ожегов С. И. Словарь русского языка / С. И. Ожегов ; под общ. ред. С. П. Обнорского. — М. : Гос. изд. иностранных и национальных словарей, 1953. — 848 с.
150. Державне управління в Україні : навчальний посібник / за заг. ред В. Б. Авер’янова. — К. : ТОВ “СОМИ”, 1999. — 263 с.
151. Коковин А. С. Служащий советского государственного аппарата / А. С. Коковин. — М. : Юрид. лит., 1970. — 244 с.
152. Атаманчук Г. В. Государственное управление: проблемы методологии правового исследования / Г. В. Атаманчук. — М. : Юрид. лит., 1975. — 318 с.
153. Курашвил