Прокопчук Оксана Андріївна. Забезпечення економічної стійкості сільськогосподарських підприємств

brief description

Прокопчук Оксана Андріївна. Забезпечення економічної стійкості сільськогосподарських підприємств : Дис... канд. наук: 08.00.04 2009

Прокопчук О.А. Забезпечення економічної стійкості сільськогосподарських підприємств. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). Житомирський національний агроекологічний університет Міністерства аграрної політики України, м. Житомир, 2008.
Досліджено теоретичні, методичні та практичні аспекти забезпечення економічної стійкості сільськогосподарських підприємств. Уточнено сутність та основні функціональні складові економічної стійкості сільськогосподарських підприємств. Систематизовано чинники, що визначають її рівень у сучасних умовах. На основі узагальнення теоретичних аспектів проблеми дослідження запропоновано авторську методику комплексної оцінки економічної стійкості, за допомогою якої проведено аналіз її сучасного рівня у сільськогосподарських підприємствах Житомирської області. Обґрунтовано особливості функціонування та інструменти механізму забезпечення економічної стійкості сільськогосподарських підприємств у сучасних умовах.

Результатом дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування теоретико-методологічних та прикладних засад процесу забезпечення економічної стійкості сільськогосподарських підприємств, яке дало змогу сформулювати низку висновків і пропозицій щодо перспектив його ефективної реалізації:

На основі узагальнення та інтерпретації існуючих наукових поглядів економічну стійкість підприємства визначено як здатність ефективно використовувати потенціал, що дозволить швидко адаптуватися до динамічних змін зовнішнього середовища, задовольняючи економічні потреби всіх учасників господарської діяльності у довгостроковій перспективі. В авторському баченні це окрема економічна категорія, що відображає всю сукупність властивостей підприємства, які забезпечують його здатність функціонувати відповідно до принципів сталого розвитку.
Ідентифіковано на основі результатів врахування теоретичних аспектів визначеної проблеми та проведених емпіричних досліджень специфіки функціонування сільськогосподарських підприємств основні складові їх економічної стійкості, зокрема виробничу, фінансову, ресурсну, ринкову, інтерфейсну, соціальну та екологічну. У комплексі вони дозволяють отримати синергічний ефект, що полягає у підвищенні ефективності усіх сфер діяльності підприємств та їх адаптаційної здатності до деструктивних змін зовнішнього середовища.
Встановлено, що економічна стійкість підприємства детермінується сукупністю чинників внутрішнього та зовнішнього середовища. Ендогенні чинники економічної стійкості (забезпеченість виробничими ресурсами, оптимальність організаційно-виробничої структури, спеціалізація, ринкова позиція тощо) підприємство безпосередньо формує у процесі своєї господарської діяльності. На зміну чинників зовнішнього середовища (природно-кліматичні умови, попит на продукцію, постачальники, соціально-політичні і демографічні та ін.) підприємство може реагувати шляхом активної або пасивної адаптації.
Доведено, що встановлення адекватної оцінки економічної стійкості сільськогосподарських підприємств потребує максимального врахування усіх її детермінантів. Як наслідок, обґрунтовано доцільність застосування запропонованої методики, суть якої зводиться до розрахунку інтегрального показника економічної стійкості як зваженої суми коефіцієнтів її складових. Значення даного показника відповідно до розробленої градації визначатиме рівень стійкості підприємства.
Підтверджено результатами кількісного та якісного аналізу економічної стійкості підприємств аграрного сектора факт поступового підвищення їх здатності ефективно функціонувати в умовах мінливого ринкового середовища. Встановлено, що більшість сільськогосподарських підприємств нарощують економічну стійкість (у 2006 р. 70 % сільгосппідприємств досягли нормального та високого рівня економічної стійкості). Однак, існує ряд чинників, що сповільнюють даний процес. Основними з них є виснаженість ресурсного потенціалу та брак фінансово-інформаційної підтримки.
Доведено, що інституційна підтримка процесу забезпечення економічної стійкості сільськогосподарських підприємств, насамперед, повинна передбачати імплементацію заходів, спрямованих на удосконалення інституційного середовища аграрного сектора. Обґрунтовано доцільність покладання функції створення необхідних умов для реалізації зазначеного процесу на державні інституції, базовими з яких є інститути правового регулювання та моніторингу аграрного ринку, фінансово-кредитної та інформаційної підтримки виробників сільгосппродукції та інститут страхування сільськогосподарських ризиків.
Обґрунтовано, що управління процесом забезпечення економічної стійкості сільськогосподарських підприємств на функціональному рівні необхідно здійснювати комплексно з використанням інструментів оперативного, тактичного та стратегічного менеджменту. На основі аналізу перспективних наслідків реалізації альтернативних стратегій та необхідних умов їх імплементації розроблено набір стратегічних орієнтирів для підприємств з різним рівнем економічної стійкості. Доведено, що базова стратегія забезпечення стійкості має визначати напрям управлінської політики та набір функціональних стратегій, реалізація яких дозволить досягти встановленої мети при збереженні головних стратегічних орієнтирів підприємства.
Підтверджено, що резервом підвищення економічної стійкості сільськогосподарських підприємств може бути оптимальний розподіл ресурсів між її функціональними складовими. Для вирішення зазначеного завдання розроблено економіко-математичну модель, результатом виконання якої є розрахунок оптимального рівня основних складових економічної стійкості. Це дозволить виявити резерви для вивільнення ресурсів та перспективні напрями їх спрямування, що сприятиме підвищенню рівня економічної стійкості підприємства при ефективному використанні його ресурсного потенціалу.