Пронтенко Костянтин Віталійович. Удосконалення фізичної підготовленості курсантів операторських спеціальностей засобами гирьового спорту на етапі первинного навчання

brief description

Пронтенко Костянтин Віталійович. Удосконалення фізичної підготовленості курсантів операторських спеціальностей засобами гирьового спорту на етапі первинного навчання. : Дис... канд. наук: 24.00.02 2009

Пронтенко Костянтин Віталійович. Удосконалення фізичної підготовленості курсантів операторських спеціальностей засобами гирьового спорту на етапі первинного навчання. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02 фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. Львівський державний університет фізичної культури, Львів, 2009.
У дисертації висвітлено питання, які стосуються вдосконалення чинної системи фізичної підготовки курсантів операторських спеціальностей. Шляхом аналізу літератури було з’ясовано особливості військово-професійного навчання, а також встановлено недоліки чинної системи фізичної підготовки курсантів операторських спеціальностей. Констатуючий експеримент дозволив підтвердити результати літературного аналізу щодо недостатньої ефективності чинної системи фізичної підготовки у ВВНЗ операторського профілю динаміка фізичної підготовленості курсантів на старших курсах має регресивний характер. Важливою причиною зазначеного недоліку є низький рівень базової фізичної підготовленості курсантів молодших курсів. Напрямом удосконалення системи фізичної підготовки визначено формування базової фізичної підготовленості курсантів на етапі первинного навчання на основі переважного розвитку сили та витривалості. Одним із засобів фізичної підготовки, що сприяє вирішенню окресленої проблеми, може слугувати гирьовий спорт, який має низку позитивних рис. Спираючись на вивчені літературні джерела та комплексні пошукові дослідження, ми запропонували програму вдосконалення фізичної підготовленостікурсантів операторських спеціальностей засобами гирьового спорту на етапіпервинного навчання, сутність якої полягає у застосуванні вправ з гирями (у години спортивно-масової роботи), спрямованих на розвиток сили, загальної та силової витривалості, формування м’язового «корсету», підвищення розумової та фізичної працездатності, формування «фундаменту» для розвитку професійно важливих якостей курсантів майбутніх операторів. У результаті впровадження авторської програми було покращено показники фізичної підготовленості, фізичного розвитку, функціонального стану та здоров’я курсантів, а також їхніх професійно важливих психофізіологічних якостей та успішності навчання.

1. За результатами аналізу літературних джерел та власних досліджень визначено, що умови військово-професійного навчання курсантів операторських спеціальностей характеризуються складним процесом адаптації до особливостей навчання та повсякденної діяльності, постійним зростанням темпу навчання, збільшенням обсягу інформації, високим нервово-емоційним напруженням, низькою руховою активністю. У свою чергу обмеження рухової активності спричиняє зниження ефективності м’язової роботи (особливо послаблення м’язового «корсету»), стомлення нервової системи, погіршення кровопостачання головного мозку, зниження розумової та фізичної працездатності, погіршення обміну речовин, збільшення маси тіла.
Аналіз чинної системи фізичної підготовки курсантів виявив низку причин, що знижують її ефективність: незавершеність наукового обґрунтування спеціальної спрямованості фізичної підготовки курсантів; час, який відводиться на планові заняття з фізичної підготовки, не дозволяє вирішити питання спрямованого розвитку фізичних якостей; недостатньо враховується специфіка професійної діяльності фахівців операторського профілю та інші.
2. Фізична підготовленість кандидатів до вступу у ВВНЗ має низький вихідний рівень: різниця між показниками абітурієнтів 2002 та 2006 років з бігу на 100 м складає 0,4 с (P<0,001), з бігу на 3000 м 39 с (P<0,001), у підтягуванні на перекладині 1,5 рази (P<0,001).
3. Показники фізичної підготовленості курсантів ВВНЗ операторського профілю на старших курсах навчання не тільки не зростають, а навіть мають тенденцію до зниження.
4. Порівняльний аналіз фізичної підготовленості, фізичного розвитку та функціонального стану курсантів, які у процесі навчання додатково займалися гирьовим спортом, та курсантів, які займалися за чинною системою фізичної підготовки, свідчить, що перші мають достовірно вищі показники протягом усього періоду навчання (P0,05-0,001). Встановлено позитивні кореляційні взаємозв’язки між результатами у гирьовому спорті та рівнем розвитку базових фізичних якостей (сили r=0,91; витривалості r=-0,87), функціональним станом (r=0,71) та здоров’ям курсантів (r=0,73).
Доведено, що протягом п’яти років служби показники фізичної підготовленості та соматичного здоров’я офіцерів, які у процесі навчання у ВВНЗ займалися гирьовим спортом, залишилися стабільно високими.
5. Обґрунтовано та розроблено програму вдосконалення фізичної підготовленості курсантів операторських спеціальностей засобами гирьового спорту на етапі первинного навчання, сутність якої полягає у застосуванні вправ з гирями (у години спортивно-масової роботи), спрямованих на розвиток сили, загальної та силової витривалості, формування м’язового «корсету», координації рухів, підвищення розумової та фізичної працездатності.
6. Заняття за експериментальною програмою сприяли більш вираженому зростанню рівня фізичної підготовленості курсантів (P0,05-0,001), ніж за чинною системою фізичної підготовки, що переконливо свідчить про її ефективність. Виконання вправ з гирями дозволило курсантам ЕГ значно підвищити рівень спортивної підготовленості (курсанти ЕГ виконали на 22,5% більше нормативів спортивних розрядів, ніж курсанти КГ).
7. Покращено показники фізичного розвитку курсантів ЕГ за всіма досліджуваними параметрами. Так, у курсантів ЕГ достовірно кращі, ніж у курсантів КГ, обвід грудної клітки (на 1,23 см) (Р<0,05), індекс Кетле (на 8,86 г/см) (Р<0,05), життєвий (на 2,06 мл/кг) (Р<0,001) та силовий (на 3,43%) (Р<0,001) індекси. Доведено, що у курсантів ЕГ відбулися більш виражені позитивні зміни (P0,05-0,001) показників гемодинаміки, індексів Робінсона та степ-тесту, фізичного стану, якості відновних процесів та рівня фізичного здоров’я, ніж у курсантів КГ, що свідчить про ефективність експериментальної програми для зміцнення функціональних можливостей та соматичного здоров’я курсантів.
8. Визначено позитивний вплив занять з гирями на формування професійно важливих психофізіологічних якостей курсантів. За результатами дослідження встановлено, що рівень самопочуття курсантів ЕГ за методикою «САН» достовірно вищий, ніж курсантів КГ, на 0,31 ум.од. (Р<0,05). За рештою показників (розподіл, концентрація та стійкість уваги, оперативна пам’ять) достовірність різниці не визначено (P>0,05).
Встановлено також, що заняття за експериментальною програмою сприяли успішності навчання показники курсантів ЕГ наприкінці експерименту достовірно перевищують вихідні дані (P<0,05). У курсантів КГ показники четвертого семестру достовірно не відрізняються від початкових даних (P>0,05).
Проведене дослідження не претендує на вичерпне розв’язання усіх аспектів піднятої проблеми. Напрям подальших досліджень вбачаємо у впровадженні засобів гирьового спорту у форми фізичної підготовки курсантів операторських спеціальностей на старших курсах навчання.