ПРОСОДИЧНА ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ В АНГЛОМОВНОМУ ДИСКУРСІ (експериментально-фонетичне дослідження мовлення арабо-англійських білінгвів)

brief description

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

ЗАХАРОВА Юлія Миколаївна

УДК 81 ′ 342.9 = 111 : 81 ′ 246.2

ПРОСОДИЧНА ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ В АНГЛОМОВНОМУ ДИСКУРСІ (експериментально-фонетичне дослідження мовлення
арабо-англійських білінгвів)

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
Бєлова Алла Дмитрівна
доктор філологічних наук, професор

Київ 2004

ЗМІСТ

ВСТУП

5

РОЗДІЛ 1: Просодія англійського мовлення у сучасних фонетичних дослідженнях

14

1.1. Основні напрямки досліджень у сучасній фонетиці

14

1.2. Нові тенденції вивчення просодії англійського мовлення

21

1.3. Інвентарно-таксономічний аналіз просодичних характеристик англомовного спонтанного дискурсу

31

1.3.1. Мелодичне оформлення спонтанного мовлення

31

1.3.2. Гучність і наголос як складові просодії англійського мовлення

47

1.3.3. Особливості темпоральної організації англомовного спонтанного дискурсу

53

1.4. Соціолінгвістичний аспект просодії англомовного дискурсу

59

1.4.1. Соціокультурне варіювання просодії

59

1.4.2. Гендерна зумовленість просодії

64

Висновки до Розділу 1

71

РОЗДІЛ 2: Просодична інтерференція в англомовному дискурсі чоловіків-носіїв арабської мови

73

2.1. Просодична інтерференція як один із видів лінгвістичної інтерференції

73

2.2. Інтерферентні ознаки сегментного рівня в англійському мовленні арабо-англійських білінгвів

80

2.3. Інтонація комунікативних типів висловлювань у спонтанному мовленні арабських чоловіків

89

2.3.1. Особливості інтонації розповідних фраз

92

2.3.2. Інтонаційна організація питальних фраз

112

2.3.3. Інтонаційні особливості спонукальних фраз

133

Висновки до Розділу 2

149

РОЗДІЛ 3: Просодична інтерференція в англомовному дискурсі жінок-носіїв арабської мови

151

3.1. Інтонація комунікативних типів висловлювань у спонтанному мовленні арабських жінок

151

3.1.1. Особливості інтонації розповідних фраз

152

3.1.2. Інтонаційна організація питальних фраз

164

3.2. Гендерна диференціація просодії спонтанного дискурсу арабо-англійських білінгвів

177

3.2.1. Гендерні особливості інтонації розповідних фраз

181

3.2.2. Гендерні особливості інтонації питальних фраз

189

Висновки до Розділу 3

199

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

201

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

207

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ КОРПУС

236

ДОДАТКИ

239

ВСТУП

Поступово поширюючись у різних регіонах світу та перетворюючись на засіб міжнаціонального та міжкультурного спілкування, англійська мова набуває дедалі більшої варіантності. Англійська мова з Великобританії, США та інших англомовних держав поширилася у країни, де вона вважалася другою або іноземною мовою. У ХХІ столітті англійська мова має особливий статус у більш, ніж сімдесяти країнах світу. У наш час ми маємо справу з численними новими різновидами англійської мови (New Englishes), у яких знаходить своє відображення специфічна політична та культурна спадщина конкретного регіону.
Історія функціонування англійської мови в арабському світі має глибоке коріння. Тривалі протистояння між західним (християнським) та мусульманським світом, починаючи від середньовічних Хрестових походів і закінчуючи політичними та збройними конфліктами сучасності між США та Іраном, Лівією, Афганістаном, Іраком, призвели до „боротьби” між англійською мовою та ісламом (А.Пеннікук). Конфліктні ситуації на Бли­зькому Сході та навколо Іраку збільшили кількість кон­тактів членів арабської спільноти з представниками англомовного світу. Ці контакти є випадками міжкуль­турної комунікації, тобто спіл­кування між представниками різних народів та культур. Під час офіційних переговорів, прес-конференцій, телемостів, полі­тичних ток-шоу їхні учасники послуго­вуються переважно англійською мовою, що зумовлює переключення кодів для арабо-англійських білінгвів. Комуніканти належать у цьому випадку до різних мовних спільнот і використовують різні мов­леннєві стратегії. Англійське мовлення носіїв арабської мови вирізняється певними відхиленнями від норми британського чи американського варіанту, що стосується фонетики, лексики та граматики.
У ході процесу інтеграції суверенної держави України до світової спільноти постали завдання налагодження відносин та розширення стратегічно важливих контактів не тільки з державами Європи та Америки, а й з арабським світом. Сьогодні Україна підтримує тісні економічні та військово-економічні зв’язки з країнами арабського світу. Підрозділи українських Збройних Сил виконують миротворчі місії у цьому регіоні. У зв’язку з необхідністю розв’язання конфліктних ситуацій на перший план виходять мирні переговори між сторонами, які ведуться англійською мовою, численні зустрічі з представниками міжнародних організацій, з вищими посадовцями США та Великобританії.
Розширення зв’язків між країнами можливе лише за умови повного взаєморозуміння, безперешкодного та безпомилкового спілкування. Цьому сприяє знання мови народу, її особливостей. Англійська мова представників країн арабського світу має свої особливості, у тому числі фонетичні. В умовах міжкультурної комунікації відбувається взаємодія просодичних систем різних мов, і інтонація мовлення білінгва зазнає впливу інтерференції. Відхилення від фонетичних норм американського чи британського варіантів англійської мови можуть спричиняти труднощі для розуміння мовлення. Тому виявлення мовної специфіки просодії та інтерферентних ознак у мовленні певних груп неносіїв англійської мови є надзвичайно важливим. У зв’язку з розробкою нових комп’ютерних програм для електроакустичного аналізу мовлення з’явилася можливість ретельніше та ефективніше досліджувати явища просодичного рівня мовної системи. Мовленнєвий акустичний сигнал є носієм численної і досить різноманітної інформації, а передусім він є репрезентантом індивідуально-типологічних характеристик його автора, індикатором інтонаційної системи мови.
У зв’язку із загрозою міжнародного тероризму усі країни світу, у тому числі й Україна, реформують та посилюють свої системи безпеки. Погрози щодо проведення майбутніх терористичних актів терористи часто оприлюднюють англійською мовою, поширюючи аудіозаписи через мережу Інтернет, передаючи їх по радіо тощо. У таких випадках виникає необхідність в ідентифікації національності мовця, його культурно-релігійної належності, статі, віку, інших індивідуальних ознак, а отже, у проведенні ретельних професійних фоноскопічних експертиз. Для забезпечення ефективності роботи криміналістів постає потреба у створенні фонетичних баз даних (корпусів), проведенні експериментально-фонетичних досліджень і виявленні особливостей мовлення різних категорій мовців, враховуючи різноманітні лекти (діалекти, етнолекти, соціолекти, сексолекти, ідіолекти тощо).
Більшість вітчизняних учених, які проводили експериментально-фонетичні дослідження мовлення, використовували дикторів для створення фонетичних баз даних (А.Й.Багмут, М.П.Дворжецька, А.А.Калита, В.О.Бондаренко, Е.М.Андрієвська, Н.В.Ланчуковська) або послуговувалися готовими корпусами британських університетів (О.Я.Присяжнюк). Однак для достовірного опису фонетичних, у тому числі й інтонаційних, особливостей спонтанного мовлення потрібні записи мовлення у реальних ситуаціях спілкування. На необхідності дослідження власне спонтанного мовлення та створенні відповідних корпусів наголошують провідні російські вчені (Л.В.Златоустова, Р.К.Потапова). В Україні існують дослідження на матеріалі записів німецького мовлення у реальних комунікативних ситуаціях, присвячені вивченню явищ сегментного рівня (Л.І.Прокопова (1995), О.Д.Петренко (1998), Е.Ш.Ісаєв (2002), Д.О.Петренко (2003)). Тоді як розвідки у сфері просодії власне спонтанного англійського мовлення і відповідні фонетичні бази даних в Україні відсутні. Зарубіжні фонетисти (Дж.Уеллз, К.Дастергоф, П.Тейлор (Великобританія), Е.Сірдал (США), К.Пальєр (Нідерланди), Дж.Тойванен (Фінляндія)) активно займаються дослідженнями просодії власне спонтанного англійського мовлення.
Інтерферентні ознаки сегментного рівня в англійському мовленні таких категорій неносіїв англійської мови, як українці і росіяни, були і є об’єктами досліджень фонетистів (В.Ю.Кочубей, Г.М.Вишневська, Н.Б.Вольська, А.Д.Травкіна). Арабські вчені (С.Ель-Хасан, А.Атавнех, М.Мефтах, Г.Хаттаб) досліджували інтерферентні явища у лексиці, граматиці, орфографії та наголошенні слів арабо-англійськими білінгвами. Проте спостерігається відсутність ґрунтовних розвідок у сфері просодичної інтерференції у мовленні арабо-англійських білінгвів.
Актуальність дослідження визначається тим, що вперше здійснено всебічний комплексний аналіз просодичних характеристик спонтанного мовлення арабо-англійських білінгвів, виявлено ідентифікаційні, а також інтерферентні просодичні ознаки у мовленні арабо-англійських білінгвів як територіально-варіантної групи неносіїв англійської мови, описано гендерні особливості просодії обраної категорії мовців. Ця розвідка актуальна для вивчення міжкультурної комунікації, процесів дивергенції та конвергенції у сучасній англійській мові.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано у межах планової наукової теми Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Актуальні проблеми української філології”. Тема дисертації затверджена науковою радою Інституту мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України, протокол № 1 від 25.02.2003 р., вченою радою Інституту філології КНУ ім. Т.Шевченка, протокол № 9 від 27.05.2004 р.
Об’єктом дисертаційного дослідження є фонетичні особливості спонтанного англійського мовлення арабо-англійських білінгвів.
Предметом дослідження є мелодичний, динамічний і темпоральний компоненти інтонації розповідних, питальних і спонукальних речень, реалізованих арабо-англійськими білінгвами; відхилення від британського вимовного стандарту.
Метою дослідження є виявлення диференційних просодичних характеристик неносіїв англійської мови чоловіків і жінок з арабських країн у порівнянні з носіями англійської мови британськими чоловіками і жінками, інтерферентних просодичних ознак в англійському спонтанному мовленні арабо-англійських білінгвів, гендерних особливостей просодії обраної категорії неносіїв англійської мови.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
Ø створити фонетичну базу даних, що містила б речення різних комунікативних типів, реалізованих арабськими чоловіками і жінками, а також британськими жінками і чоловіками у реальних комунікативних ситуаціях політичного телеінтерв’ю і ток-шоу;
Ø виокремити основні просодичні ознаки мовлення обраних категорій мовців на підставі аналізу його мелодичних, динамічних і темпоральних характеристик;
Ø здійснити контрастивний аналіз просодії мовлення арабо-англійських білінгвів та носіїв британського варіанту англійської мови;
Ø виявити інтерферентні ознаки сегментного та супрасегментного рівня в англійському спонтанному мовленні арабо-англійських білінгвів та результати впливу цих ознак на розуміння їхнього мовлення;
Ø з’ясувати гендерні відмінності у просодії арабо-англійських білінгвів та їхні причини.
Поставлені завдання зумовили використання комплексної методики дослідження, що включає: 1) теоретичні загальнонаукові методи (абстрагування, узагальнення, формалізація); 2) емпірично-теоретичні методи (аналіз, синтез, системний метод); 3) емпіричні загальнонаукові методи (порівняння, вимірювання, експеримент); 4) експериментально-фонетичні методи (електроакустичний, аудитивний); 5) спеціальні методи (відеозапис, аналого-цифрове перетворення); 6) статистичний метод (математична обробка та аналіз кількісних значень фізичних параметрів просодії, обчислення середньоквадратичного відхилення за критерієм Стьюдента).
Матеріал дослідження утворюють 845 висловлювань (1582 синтагми), що відповідають трьом комунікативним типам речень: розповідним (пояснення, повідомлення, власне розповідь, заява), питальним (питання про нову інформацію, питання на підтвердження / заперечення відомої мовцеві інформації, риторичне, зустрічне питання, перепит), спонукальним (прохання, пропозиція, вимога, порада, заклик). Тривалість звучання висловлювань 52 хвилини.
Наукова достовірність отриманих результатів забезпечується наявністю експериментального матеріалу записаних на відеоплівку, а потім оцифрованих телевізійних політичних ток-шоу Dateline London, Arab World Direct та програм Hardtalk, що мають характер телеінтерв’ю. Записи були зроблені у період з червня 2002 року по липень 2004 року на касетний відеомагнітофон SAMSUNG-SVR-240B. Аналого-цифрове перетворення звукового матеріалу здійснювалося за допомогою програм комп’ютерної обробки звукового сигналу для Windows 3.1 Speech Analyzer Version 1.5 (1996-2002) та WaveSurfer 1.7.1 (2004). Загальна тривалість звучання аудіоматеріалу складає 702 хвилин (11 год. 42 хв.), в оцифрованому вигляді матеріал на CD-ROM займає 1410 Мб пам’яті. Експериментальний матеріал реалізований 40 мовцями (20 арабських чоловіків, 5 арабських жінок, 9 британських чоловіків, 6 британських жінок), яких об’єднують такі чинники: 1) комуніканти є представниками вищого та вищого середнього прошарку суспільства у своїх країнах; 2) мовлення комунікантів позбавлене ознак діалектного впливу; 3) дотримання мовцями вимовної норми рідних мов; 4) вища освіта; 5) вікова група 35-55 років; 6) комунікативна ситуація політичних телеінтерв’ю і ток-шоу.
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше:
Ø у практиці експериментально-фонетичних досліджень здійснено комплексний аналіз просодичних характеристик спонтанного англійського мовлення такої групи неносіїв англійської мови, як арабо-англійські білінгви;
Ø виявлено ідентифікаційні просодичні ознаки мовлення арабо-англійських білінгвів як територіально-варіантної групи неносіїв англійської мови;
Ø встановлено набір інтерферентних ознак у просодії спонтанного англійського мовлення арабо-англійських білінгвів;
Ø виявлено гендерні диференційні характеристики просодії спонтанного англійського мовлення арабо-англійських білінгвів.
Теоретична значущість дисертаційного дослідження полягає
Ø у доведенні факту існування такої територіально-варіантної групи неносіїв англійської мови, як арабо-англійські білінгви;
Ø в узагальненні інтонаційних характеристик спонтанного англійського мовлення арабо-англійських білінгвів;
Ø в обґрунтуванні необхідності урахування інтерферентних просодичних ознак у мовленні неносіїв англійської мови у процесі міжкультурної комунікації, щоб запобігти непорозумінням та конфліктним ситуаціям у ході спілкування представників англомовного та арабського світів;
Ø у підтвердженні гендерної зумовленості просодії як у неносіїв англійської мови, так і у носіїв;
Ø у доведенні можливості ідентифікації соціально-територіальної та соціально-культурної належності неносія англійської мови за сукупністю просодичних ознак його мовлення (мелодичних, динамічних та темпоральних).
Практична цінність роботи полягає у можливості використання результатів дослідження у навчанні аудіюванню з урахуванням соціально-етнічних особливостей мовців, при читанні теоретичних курсів з фонетики, соціофонетики, при розробці спецкурсу „Особливості просодії мовлення неносіїв англійської мови”, при проведенні практичних занять з англійської мови, а також при написанні підручників і навчальних посібників з англійської фонетики. Матеріали створеної фонетичної бази даних можуть бути використані на заняттях з практичної фонетики англійської мови, з письмового перекладу фонограм, для подальших досліджень особливостей вимови й інтонації носіїв та неносіїв англійської мови, а також при проведенні фоноскопічних експертиз для вирішення складних експертних завдань, пов’язаних з одержанням доказової інформації.
Апробація роботи. Основні результати дослідження були висвітлені у доповідях на Міжнародній науковій конференції за участю молодих вчених „Мовно-культурна комунікація: напрямки і перспективи дослідження” (Київ, 9 квітня 2003 року), на Міжнародній науковій конференції „Проблеми розвитку філології в Україні у контексті світової культури” (Київ, 23-24 жовтня 2003 року), на Наукових читаннях з проблем фонетики, присвячених 100-річчю з дня народження Ірини Петрівни Сунцової (Київ, 15 квітня 2004 року), що відбувалися у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.
Публікації. Основні положення дисертації викладені у чотирьох наукових публікаціях (три з яких у фахових виданнях ВАК України), виконаних одноосібно.
1) Захарова Ю.М. Інтонаційна організація сучасного англійського мовлення: Навчальний посібник / За ред. А.Д.Бєлової. К.: Вид-во НА СБ України, 2004. 84 с.
2) Захарова Ю.М. Інтонація наративів в англомовному дискурсі політиків країн арабського світу // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. К.: Вид-во „Логос”, 2002. Вип. 7. С.160-166.
3) Захарова Ю.М. Просодична інтерференція в англомовному дискурсі представників країн арабського світу // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Чернівці: Рута, 2003. Вип. 168: Германська філологія. С. 157-164.
4) Захарова Ю.М. Англійська мова у сучасному ісламському світі // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. Випуск 11. Книга 1. С.136-142.
На захист виносяться такі положення:
1. Просодія є диференційною характеристикою спонтанного мовлення арабо-англійських білінгвів та носіїв англійської мови, що обумовлено історично сформованими особливостями будови їхніх голосових апаратів, розбіжністю фонетичних систем арабської й англійської мов, соціальними, культурними та релігійними факторами.
2. Англійське мовлення арабо-англійських білінгвів характеризується наявністю ознак інтенсивного інтерферентного впливу арабської мови на сегментному і супрасегментному рівнях й ознак вимовного акценту, не зумовлених інтерференцією.
3. Компоненти просодії арабо-англійських білінгвів мелодика, гучність і темп, а також їхні акустичні кореляти частота основного тону, інтенсивність і тривалість містять інтерфереми, що можуть вплинути на смисл висловлювань, надавши фразам небажаних емоційних відтінків, ускладнити процес розуміння мовлення, зашкодити процесу міжкультурної комунікації.
4. На рівні мелодики інтерферентного впливу зазнали такі диферентори, як мелодична шкала, ядерний тон, діапазон ЧОТ фрази, пікова і мінімальна ЧОТ фрази, місце максимальної і мінімальної ЧОТ у фразі, максимальна ЧОТ початку фрази, частотні інтервали початку і кінця фрази, діапазон ЧОТ на ядрі.
5. На рівні інтенсивності інтерферентного впливу зазнали такі диферентори, як діапазон інтенсивності у фразі, максимальна і мінімальна інтенсивність, місце пікової і мінімальної амплітуд інтенсивності у фразі.
6. Серед темпоральних одиниць інтерферентного впливу зазнали темп, паузи, тривалість кінця фрази. Інтерфереми на рівні мелодики, темпу та паузації спричиняють порушення ритму англійських фраз арабо-англійських білінгвів.

Термін „неносії англійської мови” запроваджено для позначення мовців, які володіють англійською мовою, маючи за рідну іншу мову (арабську, французьку тощо). Потреба у цьому терміні зумовлена глобальним поширенням англійської мови і появою її нових (світових) варіантів New Englishes (World Englishes), що підтверджується існуванням у зарубіжній лінгвістиці терміносполучень Native speakers (NS) та Non-native speakers (NNS).

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
1. Збільшення кількості міжнародних контактів, розвиток англійської мови і зростання ролі її світових варіантів, комп’ютеризація навчання та пізнання це тенденції, які дають поштовх для подальших теоретичних та практичних розробок у галузі фонетики й інтонології зокрема. Проблеми, пов’язані з інтонацією, набувають нової значущості з огляду на різноманіття мов, діалектів, ідіолектів, соціолектів, сексолектів, етнолектів тощо. Новітні професійні комп’ютерні програми (Speech Analyser, WaveSurfer, Sound Forge, Sound Analyser, WavеLab, Transcriber, CoolEditPro, Praat) та методи аналізу й обробки мовленнєвого сигналу значно розширюють технічний арсенал акустичної фонетики, що дозволяє послідовно розвивати системно-функціональний підхід до аналізу інтонації як багатокомпонентного системного утворення, властивості якого визначаються різними типами внутрішніх і зовнішніх зв’язків його складових.
Актуальною проблемою прикладних досліджень звукового мовлення у наш час є диференціація ознак, які вказують на належність мовця до певної соціальної або регіональної групи носіїв англійської мови. У таких розвідках звукове мовлення є одночасно об’єктом власне акустичного, лінгвістичного, соціо- та психодіагностичного, а також ідентифікаційного досліджень. Як у практиці міжособистісного спілкування, так і в процесі сприйняття мовлення, що транслюється засобами масової інформації, перед нами часто постає завдання визначення соціального та культурно-національного походження мовців. Ґрунтуючись на відомих нам соціально-культурних стереотипах та на найбільш загальних мовленнєвих характеристиках, ми можемо (хоча й не завжди) диференціювати носіїв англійської мови від неносіїв, однак класифікувати неносіїв за їхніми соціальними та територіально-діалектними (територіально-варіантними) особливостями зазвичай важко. Для того, щоб вирішити завдання розпізнавання певної категорії неносіїв англійської мови за мовленням, із звукового мовленнєвого потоку виокремлюються параметри, які є віддзеркаленням властивостей саме цієї категорії мовців.
Просодичні характеристики мовлення містять у собі інформацію про мовця (його вік, стать, будову тіла тощо), про статусні відносини та особисті стосунки співрозмовників. Просодія є гендерно зумовленою через низку фізіологічних та соціолінгвістичних факторів. У фізіологічному плані гендерні розбіжності зумовлені відмінностями у будові голосового апарату жінок та чоловіків. До соціальних факторів, що зумовлюють відмінності вимови та інтонації чоловіків і жінок, належать передусім соціальні ролі та позиції представників обох статей у суспільстві, відносини вищості / підлеглості, їхня освіта та виховання, релігія тощо.
2. У різних варіантах англійської мови процеси дивергенції вражають не тільки лексичний і граматичний, але й просодичний рівень мовної системи. Відхилення від фонетичних норм британського чи американського варіантів англійської мови можуть викликати труднощі для розуміння мовлення. Орієнтація слухача у реальній комунікативній ситуації залежить передусім від адекватного сприйняття і розуміння спонтанного мовлення. Вивчення інтерферентних явищ, які виникають у результаті взаємодії просодичних систем різних мов в умовах міжкультурної комунікації, є одним із актуальних напрямків досліджень інтонації, що мають сьогодні теоретичну і практичну значущість.
Інтерферентні явища, які тягнуть за собою порушення просодії (інтонації) висловлювання, особливо мелодики та ритму, призводять до викривлення смислу фрази. Автентична ж вимова полегшує комунікацію. Повне оволодіння інтонацією сприяє подальшому засвоєнню її смислової ролі, особливостей функціонування того чи іншого інтонаційного типу в англійському мовленні. Однак акцент в інтонації, як правило, зберігається навіть при дуже хорошому володінні іноземною мовою, що може пояснюватися передусім складністю механізмів реалізації інтонаційних особливостей рідної та іноземної мов.
Неносії англійської мови природно прагнуть до зменшення впливу рідної мови на їхню англійську мову та до зникнення іншомовного акценту, однак повне викорінення інтерферем є надзвичайно складним завданням.
3. Дані проведеного електроакустичного аналізу за допомогою програм комп’ютерної обробки звукового сигналу для Windows 3.1 Speech Analyzer Version 1.5 (1996-2002) та WaveSurfer 1.7.1 (2004) дозволяють описати просодичні особливості розповідних, питальних і спонукальних фраз неносіїв англійської мови (арабських чоловіків і жінок представників вищого та вищого середнього прошарку суспільства у країнах арабського світу) та носіїв англійської мови (британських чоловіків і жінок представників вищого та вищого середнього прошарку суспільства у Сполученому Королівстві) на підставі дослідження мелодичних, динамічних і темпоральних характеристик мовлення в умовах політичного телеінтерв’ю та ток-шоу. Результати проведеного дослідження показали, що у спонтанному англійському мовленні арабо-англійських білінгвів присутні численні інтерферентні явища на сегментному і супрасегментному рівнях.
4. Виявлені інтерфереми сегментного рівня здатні призводити до появи просодичних інтерферем у мовленні арабо-англійських білінгвів. Найбільш значним є їх вплив на темпоральні характеристики дискурсу. Додавання зайвих коротких голосних звуків між приголосними для полегшення ви­мови зумовлює сповільнення темпу мовлення. Одночасно, відсутність позиційних редукованих варіантів голосних звуків та некоректна вимова дифтонгів і трифтонгів спричиняють його прискорення. Відсутність якісної та кількісної редукції ненаголошених голосних, надання їм повноцінного статусу у службових частинах мови створюють ефект наголошеності цих частин мови, що у свою чергу порушує ритм англійських фраз (робить його уривчастим). Такі інтерфереми також порушують мелодичне оформлення синтагм і фраз, що проявляється у тональних перепадах.
5. Результати аналізу просодичних ознак наративів AM показали, що виявлені у цьому комунікативному типі фраз просодичні інтерфереми можуть створювати серйозні перешкоди для порозуміння між учасниками комунікації. Характерні AM інтонаційні контури (рівна шкала у сполученні з низьким низхідним або високим низхідним термінальними тонами) мають негативні відтінки байдужості до співрозмовника чи невдоволення ним, активного протесту з боку мовця чи його роздратованості з приводу сказаного співрозмовником. Власне розповідні фрази AM через бідність мелодичного контуру характеризуються монотонністю, одноманітністю, що справляє враження відсутності у мовця інтересу до розмови, а заяви завдяки висхідному інтонаційному малюнку мають відтінки сумнівів, критики, недовіри і навіть погроз з боку мовця. Найбільшого інтерферентного впливу арабської просодії зазнали повідомлення AM.
Виявлені інтерферентні ознаки у питальних фразах AM також призводять до неправильної інтерпретації носіями англійської мови цих фраз. Співрозмовник може або не розпізнати питання через граматичні та просодичні інтерфереми, або здивуватися через емоційне забарвлення, якого надає фразі інтонація неносія: властивий AM складений спадно-висхідний тон вносить у питання відтінки попередження співрозмовника про щось, сумнівів; низхідні ядерні тони у загальних питаннях наближають їх до риторичних та створюють враження, що мовець наполегливо та настирливо добивається відповіді на своє запитання; висхідний тон на першому складі фрази сприймається носіями як сплеск емоцій перехід AM зі стану спокою до емоційного збудження, обурення, радості. Найбільшого інтерферентного впливу з усіх комунікативних типів питальних фраз зазнали загальні і спеціальні питання, а також перепити AM.
Просодична інтерференція у директивах AM є набагато помітнішою, ніж у наративах та питальних фразах. Вона може призводити до непорозумінь і навіть напруження стосунків між учасниками міжкультурної комунікації, оскільки директивні мовленнєві акти набувають некоректних інтонаційних відтінків перебільшеної ввічливості, непевності, зайвої емоційності, категоричності, надмірної наполегливості і навіть грубості (поєднання рівної високої шкали і висхідного тону надає директивам підбадьорюючого протекційного відтінку, який порушує характерні для спонукальних фраз відносини між мовцем та слухачем; спадні мелодичні шкали у вимогах AM викликають ефект імперативності, наполегливості, непоступливості тощо). Найбільшого інтерферентного впливу з усіх комунікативних типів директивів зазнали прохання, поради та вимоги AM.
6. Інтерференція на рівні просодії є однією із вагомих причин виникнення іншомовного акценту в англійському мовленні AW. У порівнянні з уривчастим та незлитим мовленням AW, мовлення BW звучить значно мелодійніше, виразніше і впевненіше. Властиві розповідним фразам AW просодичні характеристики надають їм відтінку непевності, сумнівів, наївності, незахищеності. Створюється враження, що AW постійно просять підтримки співрозмовника, підтвердження їхніх слів чи навіть співчуття. Майже усі досліджувані просодичні ознаки наративів виявилися такими, що зазнали впливу інтерференції в англійському мовленні AW.
Питальні фрази AW відзначаються менш варіативною мелодикою, ніж аналогічні фрази BW. Використання AW рівних мелодичних шкал і ядерних тонів робить їхні питання монотоннішими та подібними до наративів за інтонаційними характеристиками. Вживання AW складних тонів у риторичних питаннях створює враження різкої, настороженої позиції мовця, а у загальних та спеціальних питаннях ефект невпевненості та вагання. Велика частотність висхідних тонів поряд з висхідними мелодичними шкалами створює ефект непевності, емоційності та особливої ввічливості AW, часто навіть надмірної. Невдалі спроби AW виразити питальність фрази за допомогою мелодики компенсуються варіюванням інтенсивності. Найбільшого інтерферентного впливу з усіх комунікативних типів питальних фраз зазнали спеціальні питання AW.
7. Спільні інтерферентні ознаки у мовленні AW та AM доводять правомірність виділення арабо-англійських білінгвів як єдиної територіально-варіантної групи неносіїв англійської мови. Однак виявлені відмінності у деяких просодичних характеристиках порівнюваних груп мовців свідчать про те, що просодія як носіїв, так і неносіїв англійської мови, є гендерно зумовленою. Розбіжності у просодії наративів AW та AM не засвідчили нерівності у володінні англійською мовою: жодна з просодичних ознак не показала переваги однієї з двох категорій мовців над іншою. Найбільше диференційних просодичних ознак зареєстровано у заявах і власне розповідних фразах двох категорій мовців.
У питальних фразах AW спостерігається більше інтерферентних явищ та відчутний більший вимовний акцент, ніж у питаннях AM, однак, на нашу думку, це пов’язано не з гіршим володінням англійською мовою, а з психологічними чинниками: більшою емоціональністю AW, схвильованістю через незвичну для них роль ініціатора певної дискусії, у деяких випадках здивованістю, роздратованістю з приводу провокуючих реплік співрозмовника. Використовувані AW просодичні засоби, такі як: висхідні та з порушеною поступовістю мелодичні шкали, складні і складені ядерні тони, розширені діапазони ЧОТ та інтенсивності роблять їхні питання більш емоційно забарвленими, додаючи до них позитивні чи негативні конотації.
8. Вироблений шлях дослідження просодичної інтерференції та опису результатів експерименту може бути використаний і для інших типів білінгвізму. На одержані цифрові дані та висновки роботи надалі можна спиратися при проведенні крослінгвістичних розвідок, фоноскопічних експертиз, здійсненні автоматизованого розпізнавання і синтезу мовлення тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абрамова Ю.В. Мужское и женское начало в британской паремии // Вісник Харківського нац. ун-ту ім. В.Н.Каразіна. Харків: Константа, 2002. № 567: Лінгвістичні й дидактичні проблеми іншомовної комунікації. С. 282-288.
2. Александрова О.В. Проблемы экспрессивного синтаксиса. М.: Высш. шк., 1984. 211 с.
3. Амер Атеф А. Арабська мова: Для спеціалізованих відділень: Лінгвістика Право Економіка Журналістика Бібліотека. К.: Видавничий дім „КМ Академія”, 2003. 328 с.
4. Андрієвська Е.М. Інтонаційне вираження категорії згоди / незгоди у французькому діалогічному мовленні (експериментально-фонетичне дослідження): Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.05 / Київський нац. ун-т ім. Т.Шевченка. К., 2001. 20 с.
5. Андрієвська Е.М. Просодична організація французького діалогічного мовлення: Навч. посіб. К.: ВПЦ Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2004. 137 с.
6. Анощенкова А.М. Фатический аспект речевого сообщения // Сборник научных трудов МГПИИЯ им. М.Тореза. М.: МГПИИЯ, 1984. Вып. 230: Просодическая структура текста. С. 3-15.
7. Антипова А.М. Ритмическая система английской речи: Учеб. пособ. для студ. пед. ин-та по спец-ти № 2103 «Иностранные языки». М.: Высш. шк., 1984. 119 с.
8. Антипова А.М. Система английской речевой интонации: Учеб. пособ. для студ. пед. ин-та по спец-ти № 2103 «Иностранные языки». М.: Высш. шк., 1979. 131 с.
9. Артемов В.А. Коммуникативная, синтаксическая, логическая и модальная функции речевой интонации / Материалы коллоквиума по экспериментальной фонетике и психологии речи. М.: Изд-во МГУ, 1966. С. 12-15.
10. Артемов В.А. Метод структурно-функционального изучения речевой интонации: Учеб. пособ. к спецкурсам по фонетике и психологии речи для студ. и аспир. пед. фак-тов. М.: МГПИИЯ, 1974. 160 с.
11. Артемов В.А. Психология речевой интонации / Интонация и просодия: Лекции к спецкурсу. Ч.1. МГПИИЯ им. М.Тореза М.: МГПИИЯ, 1976. 76 с.
12. Артемов В.А. Тон и интонация: Доклад на IV международном конгрессе по фонетическим знаниям. Хельсинки, 1961. 8 с.
13. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. 2-е изд. М.: Советская энциклопедия, 1969. 607 с.
14. Багмут А.Й. Інтонація як засіб вираження інформативного центру у складнопідрядному реченні // Інтонація як мовний засіб вираження думки: Зб. наук. пр. Під ред. А.Й.Багмут. К.: Наук. думка, 1975. С. 17-23.
15. Багмут А.Й., Борисюк І.В., Олійник Г.П. Інтонація спонтанного мовлення / Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні. К.: Наук. думка, 1985. 216 с.
16. Багмут А.Й., Борисюк І.В., Олійник Г.П. Інтонація як засіб мовної комунікації / Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні. К.: Наук. думка, 1980. 243 с.
17. Батурська Л.А. Інтонаційне заперечення в англійській діалогічній мові // Інтонація як мовний засіб вираження думки: Зб. наук. пр. Під ред. А.Й.Багмут. К.: Наук. думка, 1975. С. 81-86.
18. Белл Р. Социолингвистика: Цели, методы, проблемы: Пер. с англ. яз. / Под ред. А.Д.Швейцера. М.: Международные отношения, 1980. 320 с.
19. Белогурова Е. Формы и особенности речевой коммуникации в аспекте фонетико-фонологической вариативности // Культура народов Причерноморья: Науч. журнал. Под ред. Ю.Катунина. Крымский научный центр. Симферополь, 2002. № 29. С. 60-64.
20. Бендас Т.В. Гендерные исследования лидерства // Вопросы психологии. М.: Чеховский полиграф. комбинат Ком-та РФ по печати, 2000. С. 87-96.
21. Берлин С.А. Обучение английской интонации: Учеб.-метод. пособ. М.: Высш. шк., 1973. 118 с.
22. Берн Ш. Гендерная психология. СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2001. 320 с.
23. Бершадская Г.В. Фонетическая интерференция на слоговом уровне (экспериментально-фонетическое исследование): Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / МГПИИЯ им. М.Тореза. М., 1981. 22 с.
24. Бєлова А.Д. Комунікативні стратегії і тактики: підходи до вивчення // Наукові записки. Інститут філології. КНУ імені Т.Шевченка. КПВД „Педагогіка”. К.: Вид-во КНУ, 2004. Том ХІІІ. 134-139.
25. Бигунова Н.А. Просодические инварианты составляющих нарратива в спонтанной речи // Записки з романо-германської філології: Зб. наук. пр. Одеський держ. ун-т ім. І.І.Мечникова. Фак-тет романо-германської філології. Одеса, 2001. Вип. 9. С. 5-15.
26. Блох М.Я. Теоретическая грамматика английского языка. М.: Высш. шк., 1983. 383 с.
27. Бондаренко В.О. Фонетична структура інноваційних складних слів сучасної англійської мови (експериментально-фонетичне дослідження): Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / Київський нац. ун-т ім. Т.Шевченка К., 2001. 20 с.
28. Бондаренко Е.С. Регіональна варіативність консонантизму сучасної німецької мови // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО КНЛУ LINGVAPAX-VIII. Під ред. Г.І.Артемчука. К.: Видавничий центр КНЛУ, 2002. № 6. С. 63-67.
29. Бондаренко Л.П. Членение текста на смысловые группы и восприятие паузы колебания (На материале спонтанного монолога) // Просодия текста: Науч.-метод. конференция. Тезисы пленарных докладов. Под ред. А.М. Антиповой. М.: МГПИИЯ, 1982. С. 56-58.
30. Бондарєва Н. До проблеми класифікації директивних мовленнєвих актів // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. К.: ВПЦ „Київський університет”, 2003. Вип. 9. С. 51-54.
31. Бондарко Л.В. Прикладная фонетика русского языка // Русский язык. Энциклопедия. Под ред. Ю.Н.Караулова. М.: Науч. изд-во "Большая российская энциклопедия", Издат. дом "Дрофа", 1997. С. 597- 600.
32. Бондарко Л.В. Фонетическое описание языка и фонологическое описание речи. Л.: Изд-во ЛГУ, 1981. 199 с.
33. Бондарко Л.В., Вербицкая Л.А., Гордина М.В. Интерференция звуковых систем / ЛГУ им. А.А.Жданова Л.: Изд-во ЛГУ, 1987. 278 с.
34. Бондарко Л.В., Вербицкая Л.А., Гордина М.В. Основы общей фонетики: Учеб. пособ. для студ. филол. спец. вузов. Санкт-Петербург, 1991. 152 с.
35. Борисенко Н.А. Лексико-семантическая интерференция в русской речи на Украине (лингвистический и социолингвистический аспекты): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.01 / Ин-т языковедения. К., 1990. 15 с.
36. Борисюк І.В. Особливості паузального членування спонтанного мовлення // Інтонація спонтанного мовлення. Під ред. А.Й.Багмут. Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні. К.: Наук. думка, 1985. С. 76-158.
37. Брызгунова Е.А. Интонация // Русская грамматика. М.: Наука, 1980. Т.1. С. 96-122.
38. Брызгунова Е.А. Фонологический метод в интонации // Интонация. Отв. ред. А.И.Чередниченко. К.: Вища шк., 1978. С. 18-22.
39. Бубнова Г.И., Гарбовский Н.К. Письменная и устная коммуникация. Синтаксис и просодия. М.: Изд-во Московского ун-та, 1991. 272 с.
40. Вайнрайх У. Языковые контакты: Состояние и проблемы исследования / Пер. с англ. языка и комментарий Ю.А.Жлуктенко. Вступ. ст. В.Н.Ярцевой. К.: Вища шк. Изд-во при КГУ, 1979. 263 с.
41. Валигура О.Р. Просодические средства коммуникативной фокусировки учебно-научного текста // Изучение динамического аспекта сегментных и супрасегментных единиц звучащего текста: Сб. науч. тр. Отв. ред. М.П.Дворжецкая. К.: КПИИЯ, 1988. С. 47-53.
42. Василенко Н.В. Інтонація мовлення в засобах масової комунікації (на матеріалі радіоінтерв’ю) // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО КНЛУ LINGVAPAX-VIII. Під ред. Г.І.Артемчука. К.: Видавничий центр КНЛУ, 2002. № 6. С. 49-52.
43. Васильєв В.О. Про інтонаційні засоби вираження реми // Інтонація як мовний засіб вираження думки: Зб. наук. пр. Під ред. А.Й.Багмут. К.: Наук. думка, 1975. С. 7-16.
44. Веренинова Ж.Б. Варианты английского нисходящего тона и их функционирование в тексте // Просодия текста: Науч.-метод. конференция. Тезисы докладов. Под ред. А.М. Антиповой. М.: МГПИИЯ, 1982. С. 60-63.
45. Вишневская Г.М. Восприятие спонтанной иноязычной речи в условиях интерференции // Проблема спонтанной разговорной речи: Сб. науч. тр. МГПИИЯ им. М.Тореза. Отв. ред. А.М.Антипова. М.: МГПИИЯ, 1989. Вып. 332. С. 113-120.
46. Вишневская Г.М. Лингвистические предпосылки возникновения русского акцента в английской интонации // Фонетическая интерференция: Межвуз. сб. науч. тр. Иваново: ИвГУ, 1985. С. 38-50.
47. Вишневская Г.М. Некоторые рекомендации по преодолению основных интонационных ошибок студентов // Смежные проблемы филологии, психолингвистики и методики преподавания иностранных языков: Межвуз. сб. науч. тр. Иваново: ИвГУ, 1978. С. 11-22.
48. Вишневская Г.М., Иванова Н.К. Константность и вариативность в просодии английской речи (к проблеме исследования иноязычного акцента) // Экспериментально-фонетический анализ речи: Сб. науч. ст. Под ред. Л.В.Бондарко. Л.: Изд-во ЛГУ, 1989. С. 165-170.
49. Вишневская Р.М. Экспериментально-фонетическое исследование некоторых функций низкой мелодической шкалы в современном английском языке // Экспериментально-фонетические исследования английской интонации: Сб. тр. Под ред. В.Д.Аракина. Московский гос. пед. ин-т им. В.И.Ленина. М.: МГПИ, 1973. С. 14-29.
50. Вовк П.С. Центри акцентологічних систем / Київський нац. ун-т ім. Т.Шевченка. К.: Вид-во КНУ, 1998. 240 с.
51. Волик А.И. Интонационная организация логико-коммуникативного аспекта повествования-сообщения в спонтанной английской диалогической речи (экспериментально-фонетическое исследование): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.663 / АН УССР. Отделение литературы, языка и искусствоведения. К., 1970. 32 с.
52. Волик О.Ю. Сравнительный анализ фонетики французского и китайского языков // Вісник Харківського нац. ун-ту ім. В.Н.Каразіна. Харків: Константа, 2003. № 586: Лінгвістичні й дидактичні проблеми іншомовної комунікації. С. 20-23.
53. Вольская Н.Б. Интонационные ошибки русских студентов и их оценка носителями английского языка // Фонетическая интерференция: Межвуз. сб. науч. тр. Отв. ред. Г.М.Вишневская. Иваново: ИвГУ, 1985. С. 50-63.
54. Воронин С.В. Основы фоносемантики. Л.: Издательство ЛГУ, 1982. 244 с.
55. Выгонная Л.Т., Морозова Л.П. Интонационные характеристики речи и оценка ее индивидуального варьирования // Проблемы фонетики ІІІ: Сб. ст. Отв. Ред. Р.Ф.Касаткина. М.: Наука, 1999. С. 258-265.
56. Гайдучик С.М. Фоностилистический аспект устной речи (экспериментально-фонетическое исследование на материале немецкого языка): Автореф. дис. ... докт. филол. наук: 10.02.04 / Ленинградский госуд. ун-т. Л.: Изд-во ЛГУ, 1973. 31 с.
57. Галяшина Е.И. Судебная фоноскопическая экспертиза. М.: Триада, 2001. 204 с.
58. Ганиев Ж.В. Социофонетика и фоностилистика (к методике эксперимента) / Социолингвистические исследования. М., 1976. С. 12-19.
59. Ганыкина М.В. Социальная дифференциация тональных и диапазональных характеристик спонтанной речи в южно-английском произношении // Проблема спонтанной разговорной речи: Сб. науч. тр. МГПИИЯ им. М.Тореза. Отв. ред. А.М.Антипова. М.: МГПИИЯ, 1989. Вып. 332. С. 52-60.
60. Грамматика английского языка: Синтаксис: Учеб. пособ. для пед. ин-тов по спец-ти № 2103 «Иностранные языки» / Н.А.Кобрина, Е.А.Корнеева, М.И.Оссовская, К.А.Гузеева. М.: Просвещение, 1986. 158 с.
61. Григорян Н.Р. Типичные ошибки в интонировании английской фразы (на материале наблюдения над произношением студентов младших курсов) // Записки з романо-германської філології: Зб. наук. пр. Одеський держ. ун-т ім. І.І.Мечникова. Фак-тет романо-германської філології. Одеса, 2000. Вип. 7. С. 41-46.
62. Гулида В.Б. Ядро центр интонационного контура? / Интонация. Под ред. А.И.Чередниченко. К.: Вища шк., 1978. С. 184-193.
63. Гулида В.Б., Светозарова Н.Д. О типологическом сходстве интонационных систем // Экспериментально-фонетический анализ речи: Сб. науч. ст. Под ред. Л.В.Бондарко. Л.: Изд-во ЛГУ, 1989. С. 106-112.
64. Гуревич Р.Л. Экспериментально-фонетическое исследование особенностей паузации английских речевых единиц: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.663 / Ленинградский пед. ин-т им. А.И.Герцена. Л., 1970. 16 с.
65. Давыдов М.В., Малюга Е.Н. Интонация коммуникативных типов предложений в английском языке: Учебник. М.: Издательство «Дело и сервис», 2002. 224 с.
66. Дворжецкая М.П. Единство системного и коммуникативно-функционального анализа просодии связного текста // Изучение динамического аспекта сегментных и супрасегментных единиц звучащего текста: Сб. науч. тр. Отв. ред. М.П.Дворжецкая. К.: КПИИЯ, 1988. С. 5-11.
67. Дворжецкая Р.П. Интонация перечисления в современном английском языке (экспериментально-фонетическое исследование): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Киевский пед. ин-т иностр. яз. К., 1968. 20 с.
68. Дворжецька М.П. До питання функціональної детермінації темпу в структурі інтонації англійської мови // Інтонація як мовний засіб вираження думки: Збірник наукових праць. Під ред. А.Й.Багмут. К.: Наук. думка, 1975. С. 60-64.
69. Дубовский Ю.А. Анализ интонации устного текста и его составляющих. Минск: Высш. шк., 1978. 137 с.
70. Жакиева К. Темпоральные аспекты фоностилистической организации лекторской речи // Сб. науч. тр. МГПИИЯ им. М.Тореза. М.: МГПИИЯ, 1986. Вып. 274: Коммуникативная функция текстовой просодии. С. 5-12.
71. Жапов В.В. Особенности эволюции Black English как социального явления на современном этапе // Вестник МГУ. Сер. 19: Лингвистика и международная коммуникация. М: Типография ордена «Знак почета» Изд-ва МГУ, 2001. № 1. С. 55-63.
72. Жигалев Б.А. Фонетические средства стилевой дифференциации устного текста в английском языке: Межвуз. сб. науч. тр. Отв. ред. В.Д.Аракин. М.: МГПИ, 1984. 106 с.
73. Жученко Д.І. Вплив комунікативної вагомості вставленої конструкції на її інтонаційну організацію // Інтонація як мовний засіб вираження думки: Зб. наук. пр. Під ред. А.Й.Багмут. К.: Наук. думка, 1975. С. 70-74.
74. Завьялова М.В. Исследование речевых механизмов при билингвизме (на материале ассоциативного эксперимента с литовско-русскими билингвами) // Вопросы языкознания. М.: Наука, 2001. № 5. С. 60-85.
75. Захарова Ю.М. Англійська мова у сучасному ісламському світі // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2004. Випуск 1. Книга 1. С. 136-142.
76. Захарова Ю.М. Інтонаційна організація сучасного англійського мовлення: Навч. посібник / За ред. А.Д.Бєлової. К.: Вид-во НА СБ України, 2004. 84 с.
77. Зиндер Л.Р. Общая фонетика. Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1960. 336 с.
78. Зиновьева Н.В. Новые научные рубежи экспериментальной фонетики // Экспериментальная фонетика: Автоматическое распознавание и синтез речи. Под. ред. Л.В.Златоустовой. МГУ им. М.В.Ломоносова. Филол. фак-тет. М.: Изд-во Московского ун-та, 1989. С. 171-173.
79. Златоустова Л.В. Интонация и просодия в организации текста // Звучащий текст: Сборник научно-аналитических обзоров. Серия: Теория и история языкознания. Отв. ред. Ф.М.Березин. М.: ИНИОН, 1983. С. 11-21.
80. Златоустова Л.В., Надеина Т.М. Просодические средства выделения слова во фразе // Экспериментальная фонетика: Автоматическое распознавание и синтез речи. Под. ред. Л.В.Златоустовой. МГУ им. М.В.Ломоносова. Филол. фак-тет. М.: Изд-во Московского ун-та, 1989. С. 146-170.
81. Златоустова Л.В., Потапова Р.К., Трунин-Донской В.Н. Общая и прикладная фонетика: Учеб. пособ. для филол. спец. вузов. М.: Изд-во МГУ, 1986. 303 с.
82. Злобина М.Г. Просодическая организация возражений с противопоставительной семантикой в английской диалогической речи (экспериментально-фонетическое исследование): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / КГУ им. Т.Г.Шевченко. К., 1990. 21 с.
83. Иванова З.Т. Об акцентных ошибках русских в ударении сложных слов при чтении немецких научно-технических текстов // Фонетика устного текста: Межвуз. сб. науч. тр. Отв. ред. Г.М.Вишневская. Иваново: ИвГУ, 1987. С. 39-51.
84. Иванова-Лукьянова Г.Н. Фонетические способы передачи логического ударения и их функционально-стилистическое использо