ПРОВАДЖЕННЯ ЩОДО ВИКОНАННЯ ПОСТАНОВ У СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ

brief description

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

УДК 342.95(477)

СТРОЦЬКИЙ РУСЛАН ЄВГЕНОВИЧ

ПРОВАДЖЕННЯ ЩОДО ВИКОНАННЯ ПОСТАНОВ У СПРАВАХ
ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Д И С Е Р Т А Ц І Я
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
доктор юридичних наук, професор
Бородін Іван Лук’янович

Львів – 2011

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ….……………………………………3
ВСТУП…………………………………………………………………….…….4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОВАДЖЕННЯ ЩОДО ВИКОНАННЯ ПОСТАНОВ У СПРАВАХ ПРО
АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ………………………..…..12
1.1. Поняття провадження щодо виконання постанов у справах
про адміністративні правопорушення………………………………………...12
1.2. Принципи провадження щодо виконання постанов у справах
про адміністративні правопорушення……………………………….………..33
1.3. Юридичні гарантії провадження щодо виконання постанов
у справах про адміністративні правопорушення……………...………….….43
Висновки до розділу 1…………………………………………………….…...58
РОЗДІЛ 2. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРОЦЕСУАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОВАДЖЕННЯ ЩОДО ВИКОНАННЯ ПОСТАНОВ У СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ………...…………...61
2.1. Стадії провадження щодо виконання постанов у справах
про адміністративні правопорушення ………………………………………..61
2.2. Суб’єкти провадження щодо виконання постанов
у справах про адміністративні правопорушення……………………….........82
2.3. Взаємодія суб’єктів провадження у справах
про адміністративні правопорушення…..…………………………………...115
2.4. Правове регулювання провадження щодо виконання постанов
у справах про адміністративні правопорушення……………………...…....125
Висновки до розділу 2…………………………...…………………….……..159
ВИСНОВКИ……………………………………………………….………....164
ДОДАТКИ…………………………………………………………...……….170
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………….……...…184

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВРУ – Верховна Рада України
ДВС – Державна виконавча служба
ДПС ДАI – Дорожньо-патрульна служба Державної автомобільної інспекції
ЗМІ – Засоби масової інформації
КАСУ – Кодекс адміністративного судочинства
ККУ – Кримінальний кодекс України
КПК – Кримінально-процесуальний кодекс
КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення
МК – Митний кодекс
МТ і ТЗ ГУМВС – Управління (відділи) матеріально-технічного забезпечення Головного управління Міністерства внутрішніх справ
МТ і ТЗ ОВС – Управління (відділи) матеріально-технічного забезпечення органів внутрішніх справ
ОВС – Органи внутрішніх справ
ОБСЄ – Організація по безпеці та співробітництву у Європі
НКЮ СРСР – Народний комісаріат юстиції Союзу радянських соціалістичних республік
ПК – Податковий кодекс
СБУ – Служба безпеки України
УМВС – Управління Міністерства внутрішніх справ
УМВСТ – Управління Міністерства внутрішніх справ на транспорті
УРСР – Українська радянська соціалістична республіка
ЦПК – Цивільно-процесуальний кодекс
ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави (ч. 2. ст. 3 Конституції України). Практична реалізація конституційних вимог, у тому числі і щодо забезпечення прав і свобод громадян, вимагає принципово нових підходів у законотворчій і практичній діяльності компетентних державних структур та їх посадових осіб. Одним із пріоритетних напрямків у цій сфері є удосконалення законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
Разом з тим, незважаючи на постійні зміни чинного законодавства, воно не завжди здатне виконувати охоронну функцію. Недосконале використання правоохоронних засобів, особливо адміністративно-правового характеру, є причиною великої кількості адміністративних проступків в Україні.
Наприклад, протягом 2009 року притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення: у галузі охорони праці і здоров’я населення – 283117 осіб; що посягають на власність – 26374 особи; у галузі охорони природи, використання природних ресурсів, охорони пам’яток історії та культури – 213561 особа; у промисловості, будівництві та у сфері використання паливно-енергетичних ресурсів – 125133 особи; у сільському господарстві, з порушенням ветеринарно-санітарних правил – 123098 осіб; на транспорті, у галузі шляхового господарства і зв’язку – 4834789 осіб; у галузі житлових прав громадян, житлово-комунального господарства та благоустрою – 11703 особи; у галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, у галузі фінансів і підприємницької діяльності – 526401 особа; у галузі стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації – 20043 особи; що посягають на громадський порядок і громадську безпеку – 1096276 осіб; що посягають на встановлений порядок управління – 883426 осіб; що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення – 6 осіб (Додаток А).
За таких умов виникає потреба в розробці нової науково-практичної моделі механізму охорони прав і свобод громадян, у якому значне місце займали б норми, що визначають порядок виконання постанов про накладення адміністративних стягнень, встановлених чинним Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).
Таким чином, глибоке дослідження проблем адміністративної відповідальності за проступки, і, насамперед, ефективності виконання постанов (прийнятих рішень) у справах про адміністративні правопорушення компетентними органами (посадовими особами) набуває особливого значення і актуальності.
Науково-теоретичною основою для виконання дисертації стали загальнотеоретичні наукові праці‚ розробки фахівців в галузі теорії управління, адміністративного права та адміністративного процесу: В. Б. Авер’янова, В. С. Анджієвського, О. Ф. Андрійко, Т. Г. Андрусяка, О. М. Бандурки, Д. М. Бахраха, Ю. П. Битяка, І. Л. Бородіна, А. С. Васильєва, В. Н. Гаращука, І. П. Голосніченка, Г. В. Джагупов, Є. В. Додіна, М. І. Єропкіна, Р. А. Калюжного, С. В. Ківалова, О. П. Клюшниченка, Л. В. Коваля, Т. О. Коломоєць, В. К. Колпакова, А. Т. Комзюка, О. П. Коренєва, О. В. Кузьменко, Б. М. Лазарєва, Р. В. Миронюк, В. Ф. Опришка, О. І. Остапенка, Р. С. Павловського, В. І. Палько, В. П. Петкова, І. І. Піскун, Л. Л. Попова‚ О. І. Семчика, А. О. Селіванова, І. О. Сквірський, С. М. Тараненко, Ю. О. Тихомирова‚ М. М. Тищенка, В. В. Цвєткова‚ Ю. С. Шемшученко, В. К. Шкарупи, Х. П. Ярмакі та ін.
Нормативною основою роботи є Конституція України, міжнародно-правові акти, закони України, Укази Президента та Постанови Кабінету Міністрів України, а також нормативно-правові акти міністерств та відомств України‚ які регулюють відносини із реалізації прав і свобод громадян‚ та процес виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Емпіричну базу дослідження становлять матеріали про застосування адміністративної відповідальності за адміністративні проступки та виконання постанов про накладення адміністративних стягнень.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в рамках планів наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України («Про затвердження Переліку пріоритетних напрямків наукового забезпечення діяльності ОВС України на період
2010–2014 рр.», затверджений наказом МВС України № 347 від 29.07.2010 р.) і п. 1 Перспективного плану науково-дослідницьких та дослідно-конструкторських робіт на 2005–2010 рр. за пріоритетними напрямками наукових досліджень, схвалених Вченою радою Львівського державного університету внутрішніх справ («Основні напрямки наукових досліджень ЛьвДУВС на 2005–2010 роки», протокол № 1 засідання Вченої ради від 26.08.2005 р.). Робота виконана на кафедрі адміністративного права та адміністративного процесу Львівського державного університету внутрішніх справ і безпосередньо пов’язана з напрямом науково-дослідницької роботи «Проблеми реформування правової системи України» (державний реєстраційний номер 0109U007853).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України та узагальнень практики його реалізації визначити поняття, принципи, стадії та гарантії виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення, охарактеризувати суб’єктів такого провадження, а також виробити пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення виконавчого провадження у цій сфері.
Виходячи з поставленої мети, в дисертації здійснено спробу вирішити такі основні завдання:
– розкрити поняття та зміст виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення;
– охарактеризувати місце провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення в межах адміністративно-юрисдикційного процесу;
– проаналізувати предмет правового регулювання провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення;
– здійснити аналіз методів правового регулювання та принципів виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення;
– з’ясувати зміст та систему юридичних гарантій виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення;
– розглянути стадії виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення;
– охарактеризувати роль і місце суб’єктів виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення;
– надати пропозиції про вдосконалення чинного адміністративного законодавства щодо виконання постанов про накладення адміністративних стягнень.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини‚ які виникають у зв’язку із здійсненням діяльності щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення.
Предметом дослідження є провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання.
Для аналізу прав і свобод громадянина, як об’єкта правової охорони у сфері виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення, використовувалися такі методи: єдності логічного та емпіричного‚ аналізу та синтезу (підрозділи 1.1.; 1.2.; 1.3.; 2.1.; 2.2.; 2.3.). За допомогою історико-правового методу досліджувалося становлення юридичного процесу, відокремлення процесуального законодавства від матеріального права, особливості виникнення адміністративного процесу й адміністративно-процесуального провадження (підрозділ 1.1.). Як загальнонауковий метод використовувався системний підхід, який дозволив визначити проблемні питання та стан адміністративно-процесуального провадження (підрозділи 2.1.; 2.2.; 2.3.). З використанням логіко-семантичного методу проаналізовано та удосконалено понятійний апарат стосовно провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення (підрозділи 1.1.; 1.2.; 1.3.). За допомогою структурно-логічного та порівняльно-правового методів здійснено аналіз структурних елементів виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення (підрозділи 2.1.; 2.2.; 2.3.). Методи класифікації‚ групування‚ структурно-логічний застосовувалися для виокремлення видів провадження і гарантій провадження у справах про адміністративні правопорушення (підрозділи 1.1.; 1.3.). Компаративний метод і метод документального аналізу використовувались для обґрунтування пропозицій удосконалення законодавства щодо виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення (підрозділи 2.1.; 2.2.; 2.3.).
Наукова новизна одержаних результатів визначається передусім тим, що в дисертації запропоновано оригінальні за змістом нові підходи до визначення місця провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення.
На основі проведеного дослідження сформульовано поняття, положення, висновки, пропозиції, які відображають його наукову новизну та виносяться на захист:
уперше:
– обґрунтовано, що провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення є самостійним інститутом в межах адміністративно-юрисдикційного процесу;
– запропоновано авторське визначення предмету правового регулювання провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення;
– визначено головні методи правового регулювання провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення;
удосконалено:
– теоретичний зміст принципів провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення;
– визначення та систему юридичних гарантій провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення;
набули подальшого розвитку:
– наукові підходи щодо стадій виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення;
– існуюча класифікація суб’єктів провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення, особливості їх правосуб’єктності, зумовлені чинним КУпАП та іншими нормативними актами;
– пропозиції про вдосконалення нормативно-правових актів, що визначають зміст та особливості провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять і науково-теоретичну, і практичну зацікавленість, зокрема:
– у науково-дослідницькій сфері – положення та висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані для подальшої наукової розробки нових напрямів правової регламентації провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення;
– у правотворчій діяльності – за результатами дослідження сформульовано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства, зокрема до КУпАП, які скеровані до робочої групи із питань розробки цього Кодексу, більша частина з яких була врахована при доопрацюванні процесуальної частини цього проекту (Акт впровадження № 2/3248 від 8 листопада 2010 р. Додаток К);
– у правозастосовній діяльності – положення, що містяться в дисертації та винесені на захист, можуть бути використані для удосконалення практичної діяльності компетентних органів (посадових осіб) щодо виконання постанов про накладення адміністративних стягнень;
– у навчальному процесі – результати дослідження можуть бути використані при вивченні курсів «Адміністративне право», «Адміністративна відповідальність», «Адміністративна діяльність ОВС» у навчальних закладах системи МВС України, інших навчальних закладах, а також при підготовці підручників і навчальних посібників з цих дисциплін (Акт про впровадження в навчальний процес Львівського державного університету внутрішніх справ МВС України № 35 від 20 липня 2010 р. Додаток Л).
Особистий внесок здобувача полягає у тому, що основні результати, викладені в дисертаційному дослідженні та оприлюднені у статтях і тезах доповідей на науково-практичних конференціях, отримані здобувачем самостійно.
Апробація результатів дослідження. Результати дисертації були обговорені на засіданнях кафедри адміністративного права та адміністративного процесу Львівського державного університету внутрішніх справ та отримали позитивний відгук. Основні положення дисертаційного дослідження оприлюднені під час таких науково-практичних заходів, як Міжнародна науково-практична конференція «300 років Конституції гетьмана України Пилипа Орлика: проблеми становлення і розвитку українського державотворення» (м. Львів, 14 травня 2010 р.); ІІІ міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми адміністративного законодавства України: шляхи його вдосконалення» (м. Івано-Франківськ, 4–5 червня 2010 р.); Круглий стіл «Дотримання принципу верховенства права в діяльності Конституційного Суду України» (м. Київ, 27 січня 2011 р.); ІІ Регіональний круглий стіл «Проблеми державотворення та правотворення в Україні» (м. Львів, 18 лютого 2011 р.); Круглий стіл «Розвиток конституціоналізму в Україні та Польщі: історія та сучасність» (м. Київ, 10 березня 2011 р.); Курсантсько-студентська конференція «Механізм правового регулювання у правоохоронній та правозахисній діяльності в умовах формування громадянського суспільства» (м. Львів, 30 квітня 2004 р.).
Публікації. За результатами досліджень опубліковано 9 наукових статей, 6 з яких опубліковані у виданнях, які включені до переліку ВАК України як фахові з юридичних наук.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, які об’єднують сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

bibliography

ВИСНОВКИ

Сучасне адміністративне право України та його інститути потребують зміни теоретичних основ, формування нових поглядів, які б відповідали вимогам становлення та розвитку демократичної, правової держави європейського рівня.
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання, пов’язане з характеристикою провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення. До основних результатів дослідження належать такі:
1. Складовою частиною адміністративно-процесуальних відносин є провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення, яке є самостійним інститутом як урегульована нормами права процесуальна діяльність уповноважених на те органів (їх посадових осіб) щодо виконання постанов про накладення адміністративних стягнень, що має свої принципи, предмет та методи правового регулювання. Предметом правового регулювання провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення є взаємовідносини між органами, установами, організаціями (посадовими особами) – носіями владних повноважень, що наділені правом застосовувати заходи адміністративного примусу, виносити постанови про накладення адміністративних стягнень та заходи забезпечення провадження у справі, встановлені КУпАП, а також фізичними і юридичними особами, щодо яких застосовані заходи адміністративного примусу у зв’язку з адміністративним правопорушенням.
2. Методами правового регулювання відносин між учасниками провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення слід назвати добровільність та примус. Принципами цього провадження є базові критерії, покладені в основу правової регламентації виконання постанов про накладення адміністративних стягнень, встановлені діючим законодавством для того, щоб забезпечити максимальне дотримання законності, виконання прав, свобод і законних інтересів суб’єктів цього провадження.
3. Провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення має свою систему юридичних гарантій.
Юридичні гарантії – це закріплені нормами права свободи людини і громадянина, а також способи їх захисту. Закріплюючи права і свободи громадян, держава в особі її органів та посадових осіб (суд, прокуратура, адміністративні суди), наділених відповідною компетенцією, повинна встановити відповідальність за їх порушення. Юридичні гарантії фіксуються в правових актах, які видаються державними органами.
4. Юридичні гарантії поділяються на інституційно-організаційні, нормативно-правові, матеріально-правові, процесуальні.
Інституційно-організаційними гарантіями захисту прав та свобод людини і громадянина є встановлені у відомчих нормативних актах права та обов’язки владних структур (посадових осіб) і громадських організацій щодо забезпечення їх прав та свобод.
Нормативно-правові гарантії забезпечення прав та свобод людини і громадянина можна охарактеризувати як сукупність матеріальних і процесуальних норм, що встановлюють засоби та способи охорони їх прав та свобод.
Матеріально-правові гарантії – це встановлені законодавством держави права та обов’язки суб’єктів владних повноважень (посадових осіб, громадських організацій) задля попередження правопорушень, ефективної реалізації прав і свобод громадян.
Процесуальні гарантії – це встановлені законодавством держави процедури реалізації матеріальних норм, які закріплюють матеріальні права та свободи людини і громадянина.
Запропонована система юридичних гарантій знаходить своє відображення в статтях чинного КУпАП, який визначає основи провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення.
5. Стадії цього провадження характеризують виконавчу процедуру, специфіка якої пов’язана з вирішенням проміжних завдань у процесі його здійснення.
Стадією провадження слід вважати порівняно самостійну частину, яка поряд із загальними завданнями має свої, властиві тільки їй завдання та мету. До них належать: 1) набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили; 2) звернення постанови про накладення адміністративного стягнення до виконання; 3) виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.
6. Провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення має своїх учасників – суб’єктів. Зважаючи на процесуальне положення, яке займає кожний із суб’єктів провадження, вони є складовими такої системи: а) суб’єкти, які вирішують власні питання в процесі виконання постанови (рішення) у справі про адміністративне правопорушення; б) суб’єкти, які виконують постанови (рішення) про накладення адміністративних стягнень у справі про адміністративне правопорушення; в) суб’єкти, які здійснюють контроль та нагляд за законністю виконання постанов (рішень) у справі про адміністративне правопорушення.
Суб’єктами, які вирішують власні питання в процесі виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення, є: правопорушник; потерпілий та його законні представники; захисник.
Суб’єктами, які виконують постанови про накладення адміністративних стягнень у справах про адміністративні правопорушення, є органи та посадові особи: а) наділені правом виконувати процесуальні та матеріально-технічні дії з виконання постанови про накладення адміністративного стягнення на всіх стадіях провадження; б) наділені правом почати провадження, звертати до виконання і здійснювати контроль за його закінченням; в) наділені правом провадження щодо окремих видів стягнень.
Суб’єктами, які здійснюють контроль та нагляд за законністю виконання постанов про накладення адміністративних стягнень, є: прокурор, голова вищестоящого суду і керівник вищестоящого органу державного управління.
7. Загальним висновком щодо адміністративно-процесуального режиму реалізації постанов про накладення адміністративних, передбачених КУпАП стягнень, є твердження про те, що процедури виконання постанов про накладення стягнень вимагають деталізації. Значна частина норм розділу 5 цього кодексу «Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень» встановлюють, практично, лише загальні положення щодо виконання постанов про накладення адміністративних стягнень. Запропоновані зміни і доповнення до статей вказаного розділу спрямовані на те, щоб орган (посадова особа), уповноважений виконувати постанову, керувався тільки КУпАП і не звертався до інших законів, і тим більше до підзаконних нормативних актів. Саме така можливість є гарантією забезпечення прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина в Україні.
8. Статтю 298 КУпАП «Обов’язковість постанови про накладення адміністративного стягнення» пропонуємо викласти у такій редакції: «Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов’язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами й набуває законної сили після закінчення десятиденного строку на її оскарження чи опротестування. У разі оскарження чи опротестування постанови про накладення адміністративного стягнення у десятиденний строк, вона набуває законної сили після прийняття рішення за скаргою чи протестом».
9. Статтю 326 КУпАП пропонуємо викласти у такій редакції: «Постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про застосування адміністративного арешту виконується негайно після її винесення. Суд (суддя), в межах закону, може вжити заходів для забезпечення її виконання, про що зазначається в рішенні».
10. КУпАП доповнити статтею 301.1 «Підстави надання відстрочки виконання постанови про накладення адміністративного стягнення» такого змісту: «Підставою надання відстрочки виконання постанови про накладення адміністративного стягнення є заява до органу (посадової особи), яка її винесла від особи, відносно якої ця постанова винесена. У заяві мають бути зазначені обставини, що вказують на неможливість виконання постанови».
11. Статтю 302 КУпАП викласти у такій редакції: «За наявності обставин, зазначених у пунктах 5, 6 і 9 ст. 247 цього Кодексу, а також закінчення строку давності виконання постанови, орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, припиняє її виконання. Рішення про припинення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення виноситься вищевказаним органом (посадовою особою) у формі постанови».
12. КУпАП доповнити статтею 305-1 «Завершення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення» такого змісту: «Орган (посадова особа), який безпосередньо виконує постанову про накладення адміністративного стягнення, вносить інформацію про її виконання в п’ятиденний строк з моменту виконання і направляє відповідну інформацію у вказаний строк органу, який виніс таку постанову. Орган (посадова особа), який одержав постанову про накладення адміністративного стягнення з інформацією про її виконання, зобов’язаний в п’ятиденний строк з моменту їх одержання у письмовій формі зафіксувати цей факт у справі про адміністративне правопорушення».
13. Статтю 308 КУпАП доповнити частиною 2 такого змісту: «У разі ухилення правопорушника від сплати штрафу та вчинення ним дій, що перешкоджають стягненню штрафу в примусовому порядку, штраф може бути збільшений удвічі відносно суми, визначеної санкцією особливої частини, або виправними роботами з розрахунку п’ять годин громадських робіт за один неоподаткований мінімум доходів громадян, але не більше як на 300 годин».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Гольмстен А. Х. Юридические исследования и статьи / А. Х. Гольмстен. – С-Пб. : Типография М. М. Стасюлевича, 1894. – Т.1. – 545 с.
2. Рязановский В. А. Единство процесса / В. А. Рязановский. – М. : Юридическое бюро «Городец», 1996. – 74 с.
3. Фойницкий И. Я. Курс уголовного судопроизводства / И. Я. Фойницкий. – С-Пб. : Тип. м-ва путей сообщения, 1984. – 4-е изд. – 624 с.
4. Розин Н. Н. Процесс как юридическая наука / Н. Н. Розин // Журнал министерства юстиции. – 1910. – № 9 – С. 23-27.
5. Михайловский И. В. Судебное право как самостоятельная юридическая наука (К вопросу о системе юридических наук) / И. В. Михайловский. – С-Пб. : Т-ва «Общесв. Польза», 1908. – 16 с.
6. Проблемы судебного права / [Н. Н. Полянский, М. С. Строгович В. М. Савицкий, А. А.Мельников] ; под ред. В. М. Савицкого. – М. : Наука, 1983. – 223 с.
7. Шашкевич П. Ф. Обсуждение проблемы судебного права / П. Ф. Шашкевич // Советское государство и право. – 1980. – № 1. –
С. 140-149.
8. Васильев А. М. Правовые категории. Методологические аспекты разработки системы категорий теории права / А. М. Васильев. – М. : Юрид. Лит.,1976. – 263 с.
9. Боннер А. Т. Карл Маркс о соотношении материального права и процесса / А. Т. Боннер // Правоведение. – 1978. – №5. – С. 23-31.
10. Боннер А. Т. Существует ли юридический процесс? / А. Т. Боннер // Проблемы соотношения материального и процессуального права : сб. ст. / [Отв. редактор М. С. Шакарян ]. – М., 1980. – 156 с.
11. Елисейкин П. Ф. Соотношение общего понятия юридического процесса и организационных форм реализации материального права : сб. ст. / [отв. редактор М. С. Шакарян]. – М., 1980. – 156 с.
12. Недбайло П. Е. О юридических гарантиях правового существования норм советского права / П. Е. Недбайло // Советское государство и право. – 1957. – 348 с.
13. Явич Л. С. Советское право – регулятор общественных отношений в СССР / Л. С. Явич. – Сталинабад : Таджикский госуниверситет им. В. И. Ленина, 1957. – 164 с.
14. Способы и организационные формы правового регулирования в социалистическом обществе / [под. ред. В. М. Горшенева]. – М. : Юрид лит., 1972. – 258 с.
15. Природа юридического процесса как комплексной системы / Горшенев В. М. // Актуальные проблемы юридического процесса в общенародном государстве : сб. науч. труд. / В. М. Горшенев / [под ред. Э. А. Пушмина и др.]. – Ярославль : ЯрГУ, 1980. – 140 с.
16. Процессуальные нормы и отношения в советском праве (в не процессуальных отраслях) / [под общей ред. И. А. Галагана]. – Воронеж : Изд-во Воронеж/ ун-та, 1985. – 206 с.
17. Лучин В. О. Процессуальные нормы в советском государственном праве / В. О. Лучин. – М. : Юрид. лит., 1976. – 165 с.
18. Скобелкин В. Н. Обеспечение трудовых прав рабочих и служащих. Нормы и правоотношения / В. Н. Скобелкин. – М. : Юрид. лит., 1982. – 161 с.
19. Строгович М. С. Судебное право : предмет, система, наука / М. С. Строгович // Советское государство и право. – 1979. – № 12. –
С. 60-64.
20. Чечина Н. А. Основные направления развития гражданского процессуального права / Н. А. Чечина // Проблемы защиты субъективных прав и советское гражданское судопроизводство : сб. науч. труд. – Ярославль : ЯрГУ, 1978. – 150 с.
21. Алексеев Н. С. Очерки развития науки советского уголовного процесса / В. Г. Даев., Л. Д. Кокорев и др. – Воронеж : Изд-во Воронеж.
ун-та, 1980. – 251 с.
22. Колодій А. М. Принципи права України / А. М. Колодій. – К. : Юрінком Інтер,1989. – 208 с.
23. Фундаментальные проблемы концепции формирования советского правового государства / Г. А. Борисов, В. Л. Мусияка, И. В. Бенедикт, В. М. Горшенев ; [под ред. В. М. Горшенева]. – Х. : Основа, 1990. – 173 с.
24. Клейман А. Ф. Вопросы гражданского процесса в связи с судебной практикой / А. Ф. Клейман // Социалистическая законность. – 1946. – №9. – С. 14-22.
25. Кузьменко О. В. Теоретичні засади адміністративного процесу / О. В. Кузьменко. – К. : Атіка, 2005. – 352 с.
26. Михайловский И. В. Судебное право как самостоятельная юридическая наука. (К вопросу о системе юридических наук) / И. В. Михайловский. – С-Пб. : тип. т-ва «Оществ. Польза», 1908. – 16 с.
27. Полумордвинов Д. И. Закон от 11 апреля 1937 г. (к проэкту ГПК СССР) / Д. И. Полумордвинов // Сов. гос. и право, 1947. – № 5. – С. 17-19.
28. Салищева Н. Г. Административный процесс в СССР / Н. Г. Салищева. – М. : Юрид. лит., 1964. – 158 с.
29. Сорокин В. Д. Административно-процессуальное право / В. Д. Сорокин. – М. : Юрид. лит., 1972. – 239 с.
30. Махина С. Н. Управленческий и административный процессы : проблемы теории и перспективы правового регулирования / С. Н. Махина : дисс. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.02. – Воронеж, 1998. – 223 с.
31. Панова И. В. Актуальные проблемы административного процесса в Российской Федерации / И. В. Панова : дисс. ... док. юрид. наук : спец. 12.00.02. – Екатеринбург, 2000. – 527 с.
32. Кононов П. И. Административный процесс в России : проблемы теории и законодательного регулирования / П. И. Кононов. – Киров, 2001. –356 с.
33. Бандурка О. М. Адміністративний процес : підруч. для вищ. навч. закл. / О. М. Бандурка, О. М. Тищенко. – К. : Література ЛТД, 2002. – 287 с.
34. Голосніченко І. П. Адміністративний процес : навч. посіб. / І. П. Голосніченко, М. Ф. Стахурський. – К. : ГАН, 2003. – 256 с.
35. Колпаков В. К. Адміністративно-деліктний правовий феномен / В. К. Колпаков. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 528 с.
36. Авер’янов В. Б. Процесуальний аспект адміністративного права : особливості тлумачення // Державне управління : проблеми адміністративно-правової теорії та практики / [за заг. ред. В. Б. Авер’янова]. – К. : Факт, 2003. – С. 39-43.
37. Розенфельд В. Г. Административное принуждение. Административная ответственность. Административно-юрисдикционный процесс : учеб. пособ. / В. Г. Розенфельд, Ю. Н. Старилов. – Воронеж :
Из-во Воронеж. ун-та, 1993. – 167 с.
38. Кононов П. И. Административный процесс : подходы к определению понятия и структуры / П. И. Кононов // Государство и право. –2001. – № 6. – С. 23-24.
39. Колпаков В. К. Адміністративне право України / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
40. Бородін І. Л. Адміністративно-юрисдикційний процес / І. Л. Бородін. – К. : Алерта, 2007. – 185 с.
41. Юридический энциклопедический словарь. – М., 1984. – 553 с.
42. Популярна юридична енциклопедія / [В. К. Гіжевський, В. В. Головченко, В. С. Ковальський та ін.]. – К., 2002. – 657 с.
43. Гражданский процесс : учебн. / [под ред. В. А. Мусина, Н. А. Чечиной, Д. М. Чечота]. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : ПРОСПЕКТ, 1988. – 337 с.
44. Бандурка О. М. Адміністративний процес : підруч. для вищ. навч. закл. / О. М. Бандурка, М. М. Тищенко. – К. : Літера ЛТД, 2001. – 336 с.
45. Клюшниченко А. П. Советское административное право : Часть общая / А. П. Клюшниченко. – К., 1975. – 340 с.
46. Застрожная О. К. Советский административный процесс / О. К. Застрожная. – Воронеж, 1985. – 100 с.
47. Масленников М. Я. Применение административных взысканий / М. Я. Масленников. – Калинин, 1986. –75 с.
48. Миронюк Р. В. Виконавче провадження в справах про адміністративне правопорушення : окремі питання / Р. В. Миронюк // Право України. – 2001. – № 1. – С. 81-84.
49. Васильев М. О. О правовых идеях – принципах / М. О. Васильев // Сов. гос. и право. – 1975. – № 3. – С. 13-18.
50. Короткий тлумачний словник української мови / [уклад. Д. Г. Гринчишин, Л. П. Гумецька, В. Л. Карпова та ін.] ; відп. ред. Л. П. Гумецька. – К. : Рад. Школа, 1978. – 655 с.
51. Толковый словарь живого великорусского языка / Даль В. – М., 1980. – Т. 3. – 877 с.
52. Українська радянська енциклопедія. – Вид. 2-ге. – К. : Головна редакція УРЕ, 1983. – Т. 9. – 778 с.
53. Словник іншомовних слів / [за ред. О. С. Мельничука]. – К. : Головна редакція УРЕ, 1974. – 898 с.
54. Малый толковый словарь русского языка / [В. В. Лопатик, Л. Е. Лопатина]. – М. : Русский язык, 1990. – 753 с.
55. Гражданский процесс : учебник / [под ред. В. А. Мусина, Н. А. Чечиной, Д. М. Чечота]. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : ПРОСПЕКТ, 1988. – 645 с.
56. Сиренко В. Ф. Интересы в системе основных интересов советского государственного управления / В. Ф. Сиренко. – К., 1982. – 78 с.
57. Чечет Д. М. Развитие принципа материальной истины в советском гражданском процессуальном праве // Тезисы докладов межвуз. науч. совещания / Д. М. Чечет. – Изд-во ЛГУ, 1957. – 95 с.
58. Юридична енциклопедія : у 6 т. / [редкол. : Ю. С. Шемшученко та ін.]. – К.: «Укр. енциклопедія», 1988. – Т. 1 : А-Г. – 672 с.
59. Локк Д. Избранные философские произведения : в 2-х т. / Д. Локк. – М. : Соцекгиз, 1960. – Т. 2. – 532 с.
60. Монтескье Ш. Л. Избранные произведения / [общ. ред. и вступ. стат. М. П. Баскина] / Ш. Л. Монтескье. – М. : Госполитиздат, 1955. – 199 с.
61. Патюлин В. А. Государство и личность в СССР (Правовые аспекты взаимоотношений) / В. А. Патюлин. – М. : Наука, 1974. – 246 с.
62. Витрук Н. В. Основы теории правового положения личности в социалистическом обществе / Н. В. Витрук. – М. : Наука, 1979. – 229 с.
63. Рабінович П. М. Права людини і громадянина у Конституції України (до інтерпретації вихідних конституційних положень) / П. М. Рабінович. – Харків : Право, 1977. – 64 с.
64. Воеводин Л. Д. Юридические гарантии конституционных прав и свобод личности в социалистическом обществе : монография / Л. Д. Воеводин. – Изд. МГУ, 1987. – 343 с.
65. Нова Конституція України : Огляд, коментарі і текст Основного Закону / [за ред. В. Ф. Погорілка]. – К. : Правова держава, 1987. – 156 с.
66. Конституційне право України / [за ред. В. Ф. Погорілка]. – К. : Наукова думка, 1999. – 735 с.
67. Малеин С. С. Повышение роли закона в охране личных имущественных прав граждан / С. С. Малеин // Советское государство и право. – 1974. – № 6. – С. 41-48.
68. Лысенков С. Л. Гарантии прав и свобод личности в советском обществе : дисс. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.01. – Ин-т гос. и права АН УССР. – К., 1976. – 204 с.
69. Савенко М. Забезпечення прав і свобод людини і громадянина та її захист органами конституційної юрисдикції / М. Савенко // Право України. – 1999. – № 2. – С. 3-9.
70. Волинка К. Г. Правовий статус особи та гарантії реалізації прав і свобод за Конституцією України / К. Г. Волинка. – К. : РННУ «Дініт», 1998. – 35 с.
71. Тодика Ю. Конституція як соціальна цінність / Ю. Тодика // Право України. – 2000. – № 12. – С. 8-15.
72. Шаповал В. Теоретичні проблеми реалізації норм Конституції / В. Шаповал // Право України. – 1997. – № 6. – С. 3-9.
73. Бахрах Д. Н. Общая и специальная жалобы / Д. Н. Бахрах // Правоведение. – 1977. – № 6. – С. 33-39.
74. Битяк Ю. П. Адміністративне право України : конспект лекцій / Ю. П. Битяк, В. В. Зуй. – Х. : Націон. юрид. акад., 1996. – 160 с.
75. Масленников М. Я. Административно-юрисдикционный процесс : Сущность и актуальные вопросы правоприменения по делам об административных правонарушениях / М. Я. Масленников. – Воронеж :
Изд-во Воронеж. ун-та, 1990. – 207 с.
76. Дюрягин И. Я. Право и управление / И. Я. Дюрягин. – М. : Юрид. лит., 1981. – 168 с.
77. Алексеев С. С. Социальная ценность права в советском обществе / С. С. Алексеев. – М., 1971. – 223 с.
78. Басов С. Л. Исполнительное производство по делам об административных правонарушениях в сфере охраны общественного порядка: дисс. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.02. – М., 1991. – 205 с.
79. Анохіна Л. С. Суб’єкти адміністративної юрисдикції в Україні : дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право». – Х., 2001. – 184 с.
80. Митний кодекс України : за станом на 11 лип. 2002 р., № 92-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 38-39. – Ст. 288.
81. Савви М. Я. Административный штраф / М. Я. Савви. – М. – 1987. – С. 166-167
82. Бахрах Д. Сроки давности при привлечении граждан к административной ответственности / Д. Бахрах, А. Голомозин // Советская юстиция. – 1981. – № 16. – С. 19-23.
83. Телегин А. С. Сроки в административном производстве / А. С. Телегин // Актуальные проблемы общественных, естественных и технических наук : тезисы 3-й межвуз. конфер. молодых ученых и специалистов. – Пермь, 1983. – С. 81-84.
84. Бахрах Д. Н. Административная ответственность граждан в СССР : учеб. пособ. / Д. Н. Бахрах. – Свердловск: Изд-во Урал. ун-та, 1989. – 204 с.
85. Юридичний енциклопедичний словник. – Т. 2. – К., 1999. – С. 498.
86. Адміністративне право України. Академічний курс : підруч. :
у 2-х т.т. – Т. 1 : Загальна частина / [ред. колегія: В.Б. Авер’яновова]. – К., 2004. – 584 с.
87. Гончарук С. Т. Проблемні питання удосконалення провадження по справах про адміністративні правопорушення / Степан Тихонович Гончарук // Науковий вісник НАВСУ. – 1998. – № 4. – С. 48-53.
88. Колпаков В. К. Адміністративне право України: підручник / В. К. Колпаков. – К. : Юрінком Інтер, 1999. – 736 с.
89. Кодекс Украины об административных правонарушениях : Науч.-практ. коммент. / [под ред. А. С. Васильева]. – Х. : ООО «Одиссей», 2004. – 878 с.
90. Миколенко А. И. Административный процесс и административная ответственность в Украине: учеб. пособ. / А. И. Миколенко. – Харьков : Одиссей, 2006. – 352 с.
91. Котюргин С. И. Административный процесс в деятельности советской милиции : дисс. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.02. – М., 1968. – 202 с.
92. Ківалов С. В. Адміністративне право України : навч.-метод. посіб. / С. В. Ківалов, Л. Р. Біла. – вид. 2-ге, перероб. і допов. – Одеса, 2002. – 107 с.
93. Шергин А. П. Административная юрисдикция / А. П. Шергин. – М. : Юрид. лит., 1979. – 144 с.
94. Советское административное право : учебник / Под ред. Василенкова. – М. : Юрид. лит., 1989. – 464 с.
95. Бахурах Д. Н. Производство по делам об административных правонарушениях: пособие для слушателей народных университетов / Д. Н. Бахурах, Э. Н. Ренов. – М. : Знание, 1989. – 96 с.
96. Адміністративна відповідальність в Україні : навч. посібник / [А. Т. Комзюк (заг. ред.), М. І. Городинський (уклад)]. – Х. : Ун-т внутр. справ, 1988. – 77 с.
97. Гончарук С. Т. Адміністративна відповідальність за законодавством України (адміністративно-юрисдикційні повноваження органів внутрішніх справ) : навч. посіб. / Степан Тихонович Гончарук. – К., 1995. – 78 с.
98. Бандурка О. М. Прокуратура : думки про її реорганізацію / О. М. Бандурка // Право України. – 1995. – № 8. – С. 40-43.
99. Алексеев С. С. Общая теория права / С. С. Алексеев. – М., 1981. –Т. 1. – 445 с.
100. Бородін І. Л. Адміністративно-правові способи захисту прав та свобод людини і громадянина : монографія / Іван Лук’янович Бородін. – Херсон. – 2003. – 220 с.
101. Латинско-русский словарь / [сост. А. М. Малинин]. – М., 1952 – 764 с.
102. Стефанюк В. Запровадження адміністративної юстиції / В. Стефанюк // Право України. – 1999. – № 7. – С. 5-12.
103. Тихомиров Ю. А. Курс административного права и процесса / Ю. А. Тихомиров. – М., 1988. – 798 с.
104. Основы теории государства и права / [Отв. ред. С. С. Алексеев]. – М., 1971. – 406 с.
105. Антшютц Г. Юстиция и администрация / Г. Антшютц // Журнал министерства юстиции. – 1907. – № 7. – С. 94-103.
106. Лемейер К. Административная юстиция. Понятия охраны субъективных публичных прав в связи с развитием воззрений на государство / К. Лемейер. – С-Пб., 1905. – С. 1-3.
107. Хаманева Н. Ю. Теоретические проблемы административно-правового спора / Н. Ю. Хаманева // Государство и право. – 1998. – № 12. – С. 29-36.
108. Административное право / [под ред. А. Е. Лунева]. – М.,1970. – 597 с.
109. Андрийко О. Ф. Контроль в демократическом государстве : проблемы и тенденции / О. Ф. Андрийко – К. : НАН Украины Ин-т государства и права им. В. М. Корецкого, 1994. – 38 с.
110. Советский энциклопедический словарь. Философский словарь / [под ред. М. М. Розенталя]. – М. : Политиздат, 1975. – С. 59.
111. Козлов Ю. М. Научная организация управления и право / Ю. М. Козлов, Е. С. Фролов. – М. : Изд-во МГУ, 1986. – С. 32.
112. Афанасьев В. Г. Общество : системность, познание и управление / В. Г. Афанасьев. – М. : Политиздат, 1981. – С. 32.
113. Миньковский Г. М. Проблемы охраны правопорядка и борьбы с правонарушениями / Г. М. Миньковский, К. Мирзажанов. – Ташкент, 1984. – С. 92.
114. Ветров Н. И. Профилактика правонарушений среди молодежи / Н. И. Ветров. – М. : Юрид. лит., 1980. – С. 91.
115. Аксенов А. А. Организация взаимодействия в органах внутренних дел как функция управления: автореф. дисс. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.02. – М., 1973. – С. 20.
116. Ямпольская Ц. А. О взаимодействии государственных органов и общественных организаций в современном обществе / Ц. А. Ямпольская // Сов. государство и право. – 1978. – № 8. – С. 22.
117. Туманов Г. А. Организация как функция управления / Г. А. Туманов // Сов. государство и право. – 1986. – № 1. – С. 39.
118. Білоус В. Т. Досвід координації діяльності спеціальних підрозділів правоохоронних органів / В. Т. Білоус // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2001. – № 2. – С. 36-43.
119. Попов Л. Л. Управление. Гражданин. Ответственность / Л. Л. Попов, А. П. Шергин. – Л., 1975. – 186 с.
120. Джагупов Г. В. Діяльність міліції щодо виконання постанов про накладення адміністративних стягнень : дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право». – Х., 2002. – 214 с.
121. Комзюк А. Т. Деякі проблемні питання провадження в справах про адміністративні проступки / А. Т. Комзюк // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України : Спеціальний випуск. – Луганськ, 2000. – С. 219-222.
122. Сергун П. П. Охрана прав и свобод личности в производстве по делам об административных правонарушениях : дисс. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.02. – Саратов, 1987. – 200 с.
123. Шергин А. П. Административно-юрисдикционная деятельность органов внутренних дел и пути повышения ее эффективности / А. П. Шергин, М. Я. Савин. – М. : Изд.-во ВНИИ МВД СССР, 1977. – 157 с.
124. Масленников М. Я. Производство по делам об административных правонарушениях : учебн. пособ. / М. Я. Масленников. – М., 1994. – 215 с.
125. Джагупов Г. В. Професіоналізм як умова здійснення міліцією провадження у справах про адміністративні правопорушення / Г. В. Джагупов // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – Вип. 28. – Х., 2004. – С. 48-54.
126. Загряцков М. Д. Административная юстиция и право жалоб / М. Д. Загряцков // Право и жизнь. – 1925. – С. 36.
127. Лошицький М. Вилучення посвідчення водія : заходи забезпечення адміністративного провадження чи незаконні дії працівників ДАІ / М. Лошицький, С. Короєд // Право України. – 2008. – № 4. – С. 69-73.
128. Стручков Н. А. Курс исправительно-трудового права : Проблемы особенной части / Н. А. Стручков. – М. : Юрид. лит., 1985. – 255 с.
129. Миронюк Р. В. Діяльність органів внутрішніх справ з виконання постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу : порядок та особливості / Р. В. Миронюк // Право України. – 2001. – № 11. – С. 60-63.
130. Чабан В. П. Деякі особливості актів адміністративної відповідальності / В. П. Чабан // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. – 2000. – № 4. – С. 204-207.
131. Бєлєвська О. Особливості адміністративної відповідальності іноземців в Україні / О. Бєлєвська // Право України. – 2008. – № 9. –
С. 46-49.
132. Кузьменко О. В. Адміністративно-правова протидія нелегальній міграції в Україні: дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право». – К., 2000. – 192 с.
133. Миронюк Р. В. Органи внутрішніх справ як суб’єкти виконавчого провадження в справах про адміністративні правопорушення : дис. … док. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право». – Ірпінь, 2002. – 214 с.
134. Конституція України (Основний закон) : Закон України від 18.06.96 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 142.
135. Про державну виконавчу службу : Закон України від 14.03.2008 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – № 36-37. – Ст. 243.
136. Про державну службу : Закон України від 16.12.1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.
137. Про виконавче провадження : Закон України від 21.04.1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 24. – Ст. 207.
138. Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини : Закон України від 23.12.1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 20. – Ст. 99.
139. Про адвокатуру : Закон України від 19.12.1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 9. – Ст. 62.
140. Про міліцію : Закон України від 20.12.1990 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1990. – № 4. – Ст. 20.
141. Про судоустрій України : Закон України від 07.02.2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 27-28. – Ст. 180.
142. Про Кабінет Міністрів : Закон України від 16.05.2008 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – № 25. – Ст. 241.
143. Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства : Закон України від 04.02.1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 23. – Ст. 161.
144. Про місцеве самоврядування в Україні : Закон України від 21.05.1997. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.
145. Про правовий режим надзвичайного статусу : Закон України від 16.03.2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 23. – Ст. 176.
146. Про міграцію : Закон України від 07.06.2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 41. – Ст. 197.
147. Про біженців : Закон України від 24.12.1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 16. – Ст. 90.
148. Про Конституційний суд України : Закон України від 16.10.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 49. – Ст. 27.
149. Про статус суддів : Закон України від 15.12.1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 8. – Ст. 56.
150. Про вибори Президента України : Закон України від 05.03.1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 14. – Ст. 81.
151. Про громадянство України : Закон України від 18.08.2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 13.– Ст. 65.
152. Про об’єднання громадян : Закон України від 16.06.1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 34. – Ст. 504.
153. Про звернення громадян : Закон України від 02.10.1996 р. // Відомості Верховної Ради. – 1996. – № 47. – Ст. 256.
154. Про психіатричну допомогу : Закон України від 22.02.2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 19. – Ст. 143.
155. Про дорожній рух : Закон України від 30.06.1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 3. – Ст. 338.
156. Про ставки акцизного збору на етиловий спирт та алкогольні напої : Закон України від 07.05.1996 р. //Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 28. – Ст. 131.
157. Про статус народного депутата України : Закон України від 17.11.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 3. – Ст. 17.
158. Про всеукраїнський та місцеві референдуми : Закон України від 03.07.1991 р. № 1286-КІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 33. – Ст. 443.
159. Про Раду національної безпеки і оборони України : Закон України від 05.03.1998 р. № 183/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 20-21. – Ст. 190.
160. Про Службу безпеки України : Закон України від 25.03.1992 р. // Бюлетень Верховної Ради України. – 1993. – Т. 10. – № 46-50.
161. Про прокуратуру : Закон України від 05.11.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 53. – Ст. 793.
162. Про участь громадян в охороні державного кордону і громадського порядку : Закон України від 22.06.2000 р. № 1835-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 40. – Ст. 338.
163. Про органи самоорганізації населення : Закон України від 11.07.2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 48. – Ст. 254.
164. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів : Закон України від 23.12.1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 11. – Ст. 50.
165. Про інформацію : Закон України від 02.10.1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 650.
166. Про державну таємницю : Закон України від 21.01.1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 16. – Ст. 93.
167. Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та зловживання ними : Закон України від 15.02.1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 10. – Ст. 62.
168. Про захист суспільної моралі : Закон України від 20.11.2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 14. – Ст. 192.
169. Про основи національної безпеки України : Закон України від 19.06.2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 39. – Ст. 351.
170. Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до Європейського Союзу : Закон України від 21.08.2004 р. № 965/2004 // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 29. – Ст. 367.
171. Про судоустрій і статус суддів : Закон України від 07.07.2010 р.
№ 2453-VІ // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 41-42, №43, № 44-45. – Ст. 529.
172. Про невідкладні заходи запобіганню дорожньо-транспортним пригодам : Указ Президента України від 17.06.2008 р. № 556 – [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=556/2008
173. Про додаткові заходи щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, громадського порядку та посилення боротьби зі злочинністю : Указ Президента України від 28.03.2008 р. № 276/2008 – [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=276/2008
174. Про правила дорожнього руху : Постанова Кабінету Міністрів України від 01.10.2001 р. № 1306. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1306-2001-%EF
175. Про концепцію (основи державної політики) національної безпеки України : Постанова Верховної Ради України від 16.02.1997 р. № 3/97-ВР // Голос України. – 1997. – Ст. 5.
176. Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян : Указ Президента України від 18.02.2002 р. № 143. – К. : Центр комп’ютерних технологій. – Комп’ютерне законодавство України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=143/2002
177. Концепція подолання корупції в Україні «На шляху до доброчесності» : Указ Президента України від 11.09.2006 р. № 742. –
[Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.president.gov.ua/documents/4908.html
178. Про затвердження Інструкції по організації провадження у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху : Наказ МВС України від 25.02.1994 р. № 91 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 49. – Ст. 2137.
179. Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами : Постанова Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 р. № 340 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2000. – № 10 (Законодавство України про дорожній рух). – 416 с.
180. Про затвердження Інструкції про порядок приймання екзаменів, оформлення видачі (обміну) посвідчень водія, обліку та зберігання документів, які стосуються екзаменаційної роботи : Наказ МВС України від 21.06.1993 р. № 394 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2000. – № 10 (Законодавство України про дорожній рух). – 416 с.
181. Про затвердження Інструкції про порядок приймання, зберігання, обліку, знищення та реалізації вилученої, добровільно зданої, знайденої зброї та боєприпасів до неї : Наказ МВС України від 31.05.1993 р. № 314. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.zakony.com.ua/lawbase/sedcontent.html?id=24967&p=1
182. Про затвердження Положення про спеціальний приймальник при органі внутрішніх справ для тримання осіб, підданих адміністративному арешту : Наказ МВС України від 18.09.1992 р. № 552. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.rada.kiev.ua
183. Про затвердження Інструкції про роботу ізоляторів органів внутрішніх справ для тимчасового тримання затриманих і взятих під варту осіб; Правил поведінки в ізоляторах тимчасового тримання осіб, затриманих і взятих під варту; Інструкції про порядок медичного і санітарно-протиепідеміологічного забезпечення в ізоляторах органів внутрішніх справ для тимчасового тримання затриманих і взятих під варту осіб; Типового штату ізоляторів тимчасового тримання затриманих і взятих під варту осіб : Наказ МВС України від 14.08.1995 р. № 548-ДСК.
184. Загальна декларація прав людини : Документ ООН А/РЕ 2/7 А : за станом на 12 жовт. 1948 р. // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. – К. – 1992.
185. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод : за станом на 4 лист. 1950 р. № 30791/2004 // Офіційний вісник України. – 2006. – Ст. 2371.