ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ЩОДО ВИДВОРЕННЯ ІНОЗЕМЦІВ ТА ОСІБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА В АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДІ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ»

На правах рукопису

УДК 347.454

АРАКЕЛЯН Марія Мінасівна

ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ЩОДО ВИДВОРЕННЯ ІНОЗЕМЦІВ
ТА ОСІБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА В АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДІ

Спеціальність: 12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
КІВАЛОВ Сергій Васильович,
доктор юридичних наук,
професор, академік НАПрН України

Одеса – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………….………3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО ВИДВОРЕННЯ ІНОЗЕМЦІВ ТА ОСІБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА……………………………………………………………....11
1.1. Історіографія питання………………………………………….........11
1.2. Правове регулювання провадження у справах щодо видворення іноземців та осіб без громадянства ……………………………………...............20
1.3. Правова природа спору щодо видворення іноземців та осіб без громадянства………………………………………………………..………..........35
Висновки до розділу 1……………………………………………………….80

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ЗА АДМІНІСТРАТИВНИМИ ПОЗОВАМИ ІНОЗЕМЦІВ ТА ОСІБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА З ПРИВОДУ ЇХ ВИДВОРЕННЯ…………………….....82
2.1. Процесуальний статус іноземців та осіб без громадянства як суб’єктів звернення до адміністративного суду……………………………......82
2.2. Підсуднсть справ за позовами іноземців та осіб без громадянства з приводу їх видворення…………………………………………………………..109
2.3. Строки та порядок провадження у справах за позовами іноземців та осіб без громадянства з приводу їх видворення …………………....…………121
Висновки до розділу 2………………………………………………...……132

РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ЗА АДМІНІСТРАТИВНИМИ ПОЗОВАМИ СУБ’ЄКТІВ ВЛАДНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ З ПРИВОДУ ВИДВОРЕННЯ ІНОЗЕМЦІВ ТА ОСІБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА…………………………………………………..…………134
3.1. Процесуальний статус суб’єкта владних повноважень як позивача у справах щодо видворення іноземців та осіб без громадняства…………… …134
3.2. Правове регулювання окремих процесуальних інститутів у справах щодо видворення іноземців та осіб без громадянства…………………………176
Висновки до розділу 3………………………………………………...…….189

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………192

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………...201

ВСТУП

Актуальність теми. В умовах активізації у світі глобалізаційних процесів перед Україною постає складне завдання: віднаходження балансу між забезпеченням контрольованості міграційних процесів, зокрема підтримання правопорядку і боротьби з правопорушеннями, які вчиняються іноземцями й особами без громадянства, з одного боку, та створенням умов для забезпечення усієї повноти прав і свобод іноземців та осіб без громадянства згідно з міжнародними зобов’язаннями, взятими на себе Українською державою – з іншого. Видворення за межі держави, що застосовується до іноземців та осіб без громадянства, є дієвим засобом державного примусу, який використовується у багатьох країнах світу. В Україні його застосування ускладнено як суперечливістю правового регулювання, так і недосконалістю процедури. Удосконалення порядку застосування до іноземців та осіб без громадянства видворення за межі Україні знайшло відображення у запровадженні судового контролю за законністю рішень уповноважених органів щодо видворення та створенні умов для забезпечення захисту прав іноземців та осіб без громадянства під час розгляду й вирішення справи щодо видворення за межі України. Діяльність адміністративного суду щодо розгляду й вирішення справ щодо видворення іноземців та осіб без громадянства не повною мірою враховує специфіку зазначеної сфери і, відповідно, дозволяє лише частково реалізувати завдання адміністративного судочинства. Останні зміни, внесені до КАС України певним чином врахували особливості цієї категорії справ адміністративної юрисдикції, однак, не вирішили всіх питань, які виникають у ході здійснення адміністративного судочинства.
Враховуючи суспільну значущість належної реалізації державної міграційної політики, останнім часом дослідженню її окремих проблемних сторін приділяється пильна увага з боку вчених – представників науки конституційного, адміністративного, кримінального права. Окремі аспекти особливостей провадження щодо видворення іноземців були предметом дослідження В.Б. Авер’янова, В.М. Баб’яка, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, М.М. Богуславського, І.Л. Бородіна, Ю.П. Битяка, М.К. Галянтича, Л.М. Галенської, Ю.В. Георгієвського, І.П. Голосніченка, О.Є. Єжової, В.М. Кампа, І.Б. Коліушка, А.Т. Комзюка, Є.Б. Кубка, Р.О. Куйбіди, О.В. Кузьменко, Ю.С. Назара, С.В. Оверчука, А.П. Огородника, А.Ю. Осадчого, О. Панченка, В.І. Палька, Ю.С. Педька, Г.В. Перепелюка, Г.В. Рижкова, А.О. Селіванова. В.С. Стефанюка, М.М. Тищенка, В.І. Шишкіна, В.П. Чабана, Х.П. Ярмакі та ін.
Загальним питанням міграційної політики, адміністративно-правового регулювання міграційних процесів і статусу іноземців на території України присвячено праці Л.С. Балацька, С.М. Константинова, С.О. Мосьондза, В.І. Олефіра; протидії нелегальній міграції – В.І. Гейка, А.В. Платонова. Інші дослідники, зокрема, І.О. Гарна-Іванова, С.Б. Чехович, наукові пошуки зосереджували на вивченні окремих аспектів організаційно-правового регулювання міграційних процесів, діяльності окремих органів державної влади у сфері заходів адміністративно-правового примусу, які застосовуються до іноземців та осіб без громадянства. Таким чином, сучасні наукові праці в основному спрямовано на дослідження правового статусу іноземців та осіб без громадянства, підстав адміністративного видворення та його правовій природі, тоді як процесуальні аспекти адміністративного судочинства щодо видворення іноземців та осіб без громадянства в Україні залишаються майже не дослідженими.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану наукових досліджень кафедри адміністративного і фінансового права Національного університету «Одеська юридична академія» «Теоретико-правове забезпечення реалізації адміністративної реформи в Україні», що є складовою частиною теми «Традиції і новації у сучасній українській державності та правовому житті» (державний реєстраційний номер 0101U001195).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є встановлення сутності та особливостей провадження у справах щодо видворення іноземців та осіб без громадянства в адміністративних судах, його правового регулювання та теоретичного забезпечення, а також визначення напрямків їх подальшого удосконалення.
Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:
визначити стан наукових досліджень процесуальних аспектів застосування видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України та основні напрямки його подальшого здійснення;
охарактеризувати правові засади провадження у справах про видворення іноземців та осіб без громадянства;
охарактеризувати правову природу, особливості та види спорів у справах про видворення іноземців та осіб без громадянства;
установити зміст процесуального статусу іноземців та осіб без громадянства як суб’єктів звернення у справах щодо їхнього видворення;
визначити підсудність, строки та стадії провадження у справах за позовами іноземців та осіб без громадянства з приводу їх видворення;
охарактеризувати процесуальний статус суб’єкта владних повноважень як суб’єкта звернення до адміністративного суду щодо видворення іноземців та осіб без громадянства;
виокремити та охарактеризувати особливості провадження у справах щодо видворення іноземців та осіб без громадянства, ініційованих суб’єктом владних повноважень;
розробити пропозиції щодо удосконалення правового регулювання провадження стосовно видворення іноземців та осіб без громадянства в адміністративному судочинстві України.
Об’єктом дослідження є адміністративне судочинство як форма судового захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Предметом дослідження є провадження у справах щодо видворення іноземців та осіб без громадянства в адміністративному суді.
Методи дослідження. Методологічна основа дисертації зумовлена визначеною метою і завданнями роботи і становить систему філософських, загальнонаукових та спеціально-наукових методів. З урахуванням специфіки досліджуваного предмета в дисертації застосовувалися такі методи: історико-правовий метод (забезпечив можливість дослідити становлення та розвиток судового захисту прав і свобод іноземців та осіб без громадянства у ході застосування примусових заходів, пов’язаних з обмеженням права перебування на території України, динаміку змін процесуального законодавства у цій сфері) [п. 1.1]; формально-логічний метод (використовувався для розмежування та формулювання понять та таких визначень як «спір щодо видворення іноземців», «предмет спору щодо видворення іноземців», «видворення», «примусове видворення», «адміністративне видворення», «затримання», «повернення», «примусове повернення», а також для виокремлення окремих видів спорів щодо видворення за межі України) [р. 1, п. 2.1]; системно-структурний метод (використання цього методу сприяло дослідженню правової природи спорів, пов’язаних із видворенням іноземців та осіб без громадянства, аналізу їх особливостей як справ адміністративної юрисдикції, а також визначенню кола учасників справ щодо видворення іноземців та осіб без громадянства, їх підсудності, обчислення процесуальних строків, проходження стадій адміністративного судочинства у цій категорії справ) [п.п. 1.1, 2.1, 2.2, 3.1]; функціональний метод (надав можливість охарактеризувати особливості процесуального становища іноземців та осіб без громадянства, а також суб’єктів владних повноважень у залежності від видової приналежності справ щодо видворення за межі України, взаємозв’язок елементів адміністративного судочинства, що спрямовані на досягнення його мети) [п.п. 2.3, 3.2]; нормативно-догматичний метод та метод аналізу (використовувалися при аналізі адміністративного процесуального законодавства, яке регулює порядок розгляду й вирішення виборчих спорів в адміністративних судах) [р. 3].
Емпіричною базою дослідження стали матеріали судової практики Одеського окружного адміністративного суду, Одеського апеляційного адміністративного суду, Вищого адміністративного суду України за результатами розгляду справ щодо видворення іноземців та осіб без громадянства.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у тому, що ця робота є першим у теорії адміністративного права комплексним монографічним науковим дослідженням теоретичних, нормативних і практичних питань розгляду й вирішення спорів, що виникають під час видворення іноземців та осіб без громадянства в адміністративному судочинстві. Результати наукового дослідження знайшли своє втілення у таких висновках та положеннях:
уперше:
систематизовано ознаки спорів щодо видворення іноземців та осіб без громадянства, до яких віднесено: а) сторони спору; б) предмет спору; в) підстави звернення до адміністративного суду;
здійснено класифікацію справ щодо видворення іноземців та осіб без громадянства за такими критеріями, як: предмет оскарження; суб’єкт ініціювання судового провадження; характер адміністративного провадження; стадія адміністративного провадження, на якій виник спір;
аргументовано доцільність правового регулювання провадження у справах щодо видворення іноземців та осіб без громадянства за позовами суб’єкта владних повноважень і приватних осіб окремими статтями;
удосконалено:
визначення поняття «спір щодо видворення іноземців та осіб без громадянства»;
видову диференціацію учасників адміністративного судочинства у справах, пов’язаних з видворенням іноземців та осіб без громадянства та особливості їх процесуального становища;
положення щодо правової природи та співвідношення спеціальних заходів державного примусу, що застосовуються до іноземців та осіб без громадянства як предмета оскарження в адміністративних судах;
набули подальшого розвитку:
механізм визначення підсудності спорів щодо видворення іноземців та осіб без громадянства, з урахуванням предмета та суб’єктного складу спору;
обчислення строків звернення до адміністративного суду з позовом у справах щодо видворення іноземців та осіб без громадянства, а також процесуальних строків провадження в зазначених справах;
характеристика проходження стадій провадження в адміністративному суді щодо видворення іноземців та осіб без громадянства в залежності від видової приналежності спору;
сформульовано пропозиції щодо внесення змін та доповнень до Кодексу адміністративного судочинства України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, низки підзаконних нормативно-правових актів.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що сформульовані в дисертації теоретичні положення, висновки й рекомендації можуть бути використані у:
науково-дослідній сфері – для подальшого удосконалення теоретичних засад адміністративного судочинства у справах, пов’язаних з видворенням іноземців та осіб без громадянства;
правотворчій діяльності – при внесенні змін та доповнень до норм КАСУ, якими встановлено особливості провадження у справах, пов’язаних з видворенням іноземців та осіб без громадянства, а також узгодження правових категорій, що використовуються в законодавстві;
навчальному процесі – при викладанні курсів «Адміністративне право», «Адміністративне процесуальне право», «Адміністративне судочинство в окремих категоріях справ»;
правозастосовній діяльності – для удосконалення судової практики у справах, пов’язаних з видворенням іноземців та осіб без громадянства.
Апробація результатів дослідження. Положення й висновки дисертаційного дослідження доповідалися й обговорювалися на засіданнях кафедри адміністративного і фінансового права Національного університету «Одеська юридична академія».
Основні результати дослідження було оприлюднено протягом 2010–2012 рр. на: міжнародній науково-практичній конференції «Правове життя сучасної України» (20–21 травня 2011 р., м. Одеса), міжнародній науково-практичній конференції «Генезис публічного права: від становлення до сучасності» (26–27 листопада 2010 р., м. Миколаїв), щорічних Рішельєвських академічних читаннях «Модернізація державного управління, державної служби і кадрової політики» (15–76 вересня 2011 р., м. Одеса).
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації містяться у 8 роботах, 6 з яких опубліковано у наукових фахових виданнях, що входять до затвердженого переліку.

bibliography

ВИСНОВКИ

Здійснення дисертаційного дослідження дозволило зробити такі висновки і пропозиції.
1. Систему нормативно-правових актів, якими визначаються особливості провадження в адміністративному суді щодо видворення іноземців, становлять Кодекс адміністративного судочинства, Закони України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», «Про імміграцію». Окрім актів, якими врегульовано процесуальний порядок розгляду й вирішення справ із приводу видворення іноземців, адміністративні суди при здійсненні адміністративного судочинства у цих справах керуються положеннями законів та підзаконних актів, якими визначено права, обов’язки й повноваження осіб – учасників спорів щодо видворення іноземців. Враховуючи, що законодавство у сфері визначення правового статусу учасників (іноземців, осіб без громадянства, державних органів, що реалізують міграційну політику і здійснюють контроль за дотриманням іноземцями законодавства України) було оновлено, постає потреба в узгодженні окремих положень зазначених нормативно-правових актів.
2. Визначено, що спір щодо видворення іноземців – це справа адміністративної юрисдикції за позовом учасника провадження щодо видворення за межі України з приводу оскарження прийнятих суб’єктом владних повноважень рішень, а також підтвердження правомірності застосування примусового видворення й затримання іноземця. Особливостями спорів щодо видворення іноземців є:
а) виникає за позовом учасника адміністративного провадження у справах про видворення іноземців за межі України;
б) особливим є предмет спору, який становить законність рішень суб’єкта владних повноважень, що приймаються на будь-якій стадії адміністративного провадження щодо видворення іноземців;
в) підставами звернення до адміністративного суду є захист права перебування на території України і переміщення нею та передбачена законом необхідність підтвердження законності владного рішення щодо примусового видворення іноземців рішенням адміністративного суду;
г) наявність передбачених законодавством особливостей судового провадження, що полягають у скорочених процесуальних строках, розгляді виключно у судовому засіданні, невідкладному виконанні прийнятого судом рішення;
д) результатом вирішення є встановлення, захист чи відновлення прав, свобод та законних інтересів іноземців або легітимація рішення про видворення, прийнятого уповноваженим суб’єктом.
3. У ході провадження щодо застосування до іноземців видворення як заходу державного примусу виникає велика кількість спорів, вирішення яких належить до компетенції адміністративних судів. Класифікація спорів щодо видворення іноземців, що розглядаються й вирішуються у порядку адміністративного судочинства, є можливою за такими критеріями:
1) предмет оскарження: а) владні рішення, прийняті уповноваженим суб’єктом під час здійснення адміністративного провадження щодо видворення іноземця; б) законність застосування примусового видворення іноземців; в) законність затримання іноземців у разі ухилення від виконання рішення про видворення за межі України;
2) суб’єкт ініціювання судового провадження: а) спори за позовом іноземців; б) спори за позовом суб’єкта владних повноважень;
3) характер адміністративного провадження: а) спори щодо примусового видворення іноземців; б) спори щодо застосування видворення на добровільних засадах;
4) стадія адміністративного провадження, на якій виник спір: а) спори щодо наявності підстав порушення адміністративного провадження про видворення іноземця; б) спори щодо законності окремих процесуальних рішень, прийнятих уповноваженим органом під час підготовки і розгляду справи про видворення іноземців; в) спори щодо законності рішення про видворення іноземців; г) спори щодо законності реалізації повноважень на затримання іноземців; д) спори щодо законності реалізації повноважень на примусове видворення іноземців.
4. Справи щодо законності рішень суб’єктів владних повноважень, які приймаються під час здійснення провадження про видворення іноземців, характеризуються такими ознаками:
а) об’єктом спору є видворення іноземців, що не передбачає застосування примусових заходів;
б) ініціюються іноземцями, стосовно яких порушено адміністративне провадження щодо видворення за межі України;
в) предмет оскарження є обмеженим і виключає можливість звернення до адміністративного суду з позовом щодо законності дій суб’єкта владних повноважень або його бездіяльності.
5. Процесуальний статус іноземців як позивачів у справах щодо видворення за межі України визначається сукупністю змагальних та диспозитивних прав та обов’язків. Особливого значення набуває створення умов для реалізації права особи знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про усі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів; знайомитися з матеріалами справи; особисто надавати усні та письмові пояснення, доводи та висловлювати заперечення; подавати докази, особисто брати участь у дослідженні доказів; кваліфікований переклад усіх матеріалів справи, ходу судового засідання та процесуальних документів.
Право на позов іноземця обмежено можливістю оскарження рішень, які приймаються суб’єктами владних повноважень під час адміністративного провадження у справах щодо видворення за межі України. При цьому значна кількість порушень пов’язана із вчиненням незаконних дій щодо іноземців, у тому числі примусового характеру, а також із бездіяльністю, зокрема щодо забезпечення участі перекладача, забезпечення доступу до ознайомлення з матеріалами справи й залучення до них доказів. У зв’язку із цим обґрунтовано доцільність можливості звернення іноземців із позовом про оскарження дій та бездіяльності суб’єктів владних повноважень під час адміністративного провадження щодо видворення за межі України.
6. Кодекс адміністративного судочинства України не розмежовує справ щодо видворення іноземців і встановлює єдині підходи щодо визначення їх підсудності. Оскільки адміністративне провадження у справах щодо видворення іноземців є складною процедурою, у ході якої приймається низка процесуальних актів, які можуть бути предметом розгляду адміністративного суду, кількість справ за позовами іноземців у порівнянні із справами за зверненням суб’єкта владних повноважень є більшою. Відповідно, з метою забезпечення доступності до правосуддя осіб, щодо яких розглядається справа про видворення за межі України, за предметною підсудністю ця категорія справ може розглядатися місцевими загальними судами як адміністративними.
7. Строк звернення до адміністративного суду у справах щодо видворення іноземців установлено на загальних підставах – протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, або з дня виникнення підстав, що дають суб’єкту владних повноважень право на пред’явлення передбачених законом вимог. Зважаючи на те, що звернення іноземця до адміністративного суду з оскарженням рішень суб’єкта владних повноважень щодо їх видворення пов’язано з проходженням відповідного адміністративного провадження, а також враховуючи наявність обмежених строків виконання рішення про видворення іноземців, обґрунтовується доцільність скорочення строку звернення іноземців з позовом щодо оскарження рішень про їх видворення до одного місяця.
Процесуальні строки у справах щодо видворення іноземців може бути віднесено як до загальних, так і до спеціальних строків. Спеціальні процесуальні строки в зазначеній категорії справ регламентують лише загальний строк розгляду справи у суді та строк звернення з апеляційною скаргою, окремі процесуальні дії не регламентуються і вчиняються у межах загального строку.
10. Звернення суб’єкта владних повноважень із позовом щодо примусового видворення іноземців є способом реалізації наданих йому законом повноважень, а адміністративний суд під час розгляду такої справи здійснює контроль за законністю попередньо прийнятого рішення щодо примусового видворення за межі України.
До суб’єктів владних повноважень, які мають право звертатися з позовом у справах про примусове видворення іноземців, КАС України відносить органи внутрішніх справ, органи охорони державного кордону та Служби безпеки України. Враховуючи, що повноваженнями щодо примусового видворення іноземців наділено також Державну міграційну службу України, цей перелік має бути розширено.
11. Різновидом справ щодо примусового видворення є справи щодо затримання іноземця, яке здійснюється виключно з метою забезпечення виконання примусового видворення. Враховуючи, що умовою затримання іноземців є наявність обґрунтованих підстав вважати, що зазначені особи будуть ухилятися від виконання примусового видворення, для цих справ передбачено скорочені строки судового розгляду й виконання прийнятого рішення. У той же час, на них поширюється загальне правило щодо обов’язкової участі сторін у судовому розгляді справи, яке, зважаючи на її специфіку, не завжди може бути забезпеченим. У зв’язку із цим обґрунтовується доцільність розгляду справ щодо затримання іноземців у письмовому провадженні.
12. Запропоновано зміни та доповнення до нормативних актів України:
Кодекс України про адміністративні правопорушення:
виключити із статті 24 «Види адміністративних стягнень» адміністративне видворення та замінити його на примусове повернення;
викласти у такій редакції:
Стаття 24 ч. 3:
Законами України може бути передбачено примусове повернення іноземців та осіб без громадянства за вчинення адміністративних правопорушень, які грубо порушують правопорядок.
Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»:
доповнити перелік підстав застосування примусового повернення і викласти ст. 26 у такій редакції:
Стаття 24 ч. 1:
Іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті до країни походження або третьої країни, якщо їхні дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, за вчинення адміністративних правопорушень, які грубо порушують правопорядок або якщо це необхідно для охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, яких затримано ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення;
замінити формулювання «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції» на «органи Державної міграційної служби».
Кодекс адміністративного судочинства України
викласти у такій редакції:
Стаття 1835. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового видворення іноземців та осіб без громадянства
1. Позовні заяви органів внутрішніх справ, охорони державного кордону, міграційної служби або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства подаються до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням позивача.
2. Адміністративні справи, передбачені частиною першою цієї статті, вирішуються судом у місячний строк з дня надходження позовної заяви.
3. Суд за клопотанням позивача може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у вигляді затримання іноземця чи особи без громадянства з метою забезпечення можливості подальшого видворення, якщо існує очевидна небезпека ухилення особи від виконання прийнятого рішення, або виконання цього рішення стане неможливим без вжиття такого заходу.
Ухвала суду щодо затримання іноземця або особи без громадянства виконується негайно.
4. Адміністративні справи, передбачені частиною першою цієї статті, розглядаються судом за обов’язкової участі сторін.
5. Судові рішення у визначених цією статтею адміністративних справах набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі їх оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Копії судового рішення невідкладно видаються особам, які брали участь у справі.
6. Судові рішення у визначених адміністративних справах може бути оскаржено в апеляційному порядку у п’ятиденний строк з дня їх проголошення.
7. Суд апеляційної інстанції розглядає справу протягом п’яти днів з дня надходження апеляційної скарги.
8. Судові рішення (постанови, ухвали) першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та судові рішення апеляційної інстанції, прийняті за результатами розгляду апеляційної скарги, можуть бути оскаржені у касаційному порядку.
9. Позовні заяви та апеляційні і касаційні скарги у справах, передбачених частиною першою цієї статті, подаються до адміністративного суду без сплати судового збору;
доповнити КАС України статтею 1856 у такій редакції:
Стаття 1856. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами іноземців та осіб без громадянства з приводу примусового повернення, примусового видворення іноземців та осіб без громадянства
1. Позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження дій та бездіяльності уповноважених органів щодо їх добровільного повернення, примусового повернення, рішень про їх примусове видворення подаються до місцевих загальних судів протягом одного місяця з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, або з дня виникнення підстав про їх примусове повернення чи примусове видворення.
2. Адміністративні справи, передбачені частиною першою цієї статті, вирішуються судом у місячний строк з дня надходження позовної заяви.
3. Адміністративні справи, передбачені частиною першою цієї статті, розглядаються судом у судовому засіданні або в порядку письмового провадження за наявності згоди сторін. Суд може прийняти рішення про обов’язковість участі сторін у судовому засіданні.
4. Судові рішення у визначених цією статтею адміністративних справах набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі їх оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Копії судового рішення невідкладно видаються особам, які брали участь у справі, або надсилаються їм, якщо вони не були присутніми під час його оголошення.
5. Судові рішення у визначених адміністративних справах можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у п’ятиденний строк з дня їх проголошення.
6. Суд апеляційної інстанції розглядає справу протягом п’яти днів з дня надходження апеляційної скарги.
7. Судові рішення (постанови, ухвали) першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та судові рішення апеляційної інстанції, прийняті за результатами розгляду апеляційної скарги, можуть бути оскаржені у касаційному порядку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авер’янов В. Б. Органи виконавчої влади в Україні. – К. : Ін Юре, 1997. – С. 5.
2. Аверьянов В.Б. Функции и организационная структура органа государственного управлення / В.Б. Аверьянов. – К. : Наук. думка, 1979. – С. 8–10.
3. Административное право [Текст] : учебн. для вузов / Д.Н. Бахрах. – М., 1999. – С. 66–67.
4. Адміністративна відповідальність в Україні : навч. посіб. / за заг. ред. А.Т. Комзюка. – 2-ге вид., випр. і доп. – Х. : Вид-во ун-ту внутр. справ, 2001. – 370 с.
5. Адміністративна відповідальність в Україні : навч. посіб. / укладачі : М.І. Городянський, В.А. Гуменюк, Г.В Джагупов та ін. / за заг. ред. А.Т. Комзюка. – X., 1998. – 286 с.
6. Адміністративна юстиція : європейський досвід і пропозиції для України / автори-упоряд. : І.Б. Коліушко, Р.О. Куйбіда – К. : Факт, 2003. – 146 с.
7. Адміністративне право України : навч.-метод. посіб. / Ківалов С.В., Біла-Тіунова Л.Р. – О. : Фенікс, 2008. – 460 с.
8. Адміністративне процесуальне (судове) право України : підруч. / за заг. ред. С.В. Ківалова. – О. : Юрид. л-ра, 2007. – 582 с.
9. Адміністративне процесуальне право України : навч. посіб. / за ред. Е.Ф. Демського. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 364 с.
10. Адміністративне судочинство : підруч. / за заг. ред. Т.О. Коломоєць. – К. : Істина, 2009. – 256 с.
11. Адміністративне судочинство України : підручник / за ред. О.М. Пасенюка. – К. : Юрінком Інтер, 2009. – 672 с.
12. Алексеев С.С. Право и управление в социалистическом обществе (общетеоретические вопросы) / С.С. Алексеев // Советское государство и право. – 1973. – № 6. – С. 13.
13. Алехин А.П., Административное право Российской Федерации / А.П. Алехин, Ю.М. Козлов. – Ч. 1. – М, 1994. – 235 с.
14. Алехин А.П. Административное право Российской Федерации : учебн. / А.П. Алехин, А.А. Кармолицкий, Ю.М. Козлов. – М. : 3ерцало, 1998. – С. 13.
15. Адміністративне право України : курс лекцій для студ. юрид. вузів та фак. / за ред. проф. Л.В. Коваля. – К. : Вентурі, 1998. – 208 с.
16. Аналітична довідка судової практики розгляду і вирішення справ щодо видворення іноземців і осіб без громадянства у 2010 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://vasu.gov.ua
17. Аналітична довідка судової практики розгляду і вирішення справ щодо видворення іноземців і осіб без громадянства у 2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://vasu.gov.ua
18. Аніна О.В. Адміністративні стягнення, що застосовуються до іноземців і осіб без громадянства в Україні / О.В. Аніна // Міжнар. наук.-практ. конф. з юрид. наук. «Вплив права та закону на сучасний розвиток суспільства», 20–21 трав. 2011 р. – Ужгород. нац. ун-т, юрид. факультет. – Ужгород, 2011. – С. 178–180.
19. Аніна О.В. Адміністративно-деліктний статус іноземців і осіб без громадянства в Україні / О.В. Аніна // Сучасні проблеми правової системи Укарїни : зб. матеріалів ІІ Міжнар. наук.-практ. конференції 28 жовт. 2010 р. м. Київ / Київський ун-т права НАН України [редкол. : Шемшученко Ю.С., Божицький Ю.Л., Чернецька О.В. та ін.] – Вип. 2. – К. : Вид-во Європейського ун-ту, 2010. – С. 163–164.
20. Аніна О.В. Іноземці та особи без громадянства в адміністративно-деліктному процесі : дис. на здобуття … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Аніна Ольга Вікторівна. – Донецьк, 2012. – 233 с.
21. Атаманчук Г.В. Теория государственного управлення : курс лекций. – М. : Юрид. лит., 1997. – С. 132.
22. Балацько Л.С. Протидія нелегальній міграції та торгівлі людьми як чинник забезпечення національної безпеки України / Л.С. Балацько // Наше право. – 2011. – Вип. 5. – С. 47–51.
23. Бандурка О.М. Заходи адміністративного припинення в діяльності міліції : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук : 12.00.02. / О.М. Бандурка. – X., 1994. – 16 с.
24. Бахрах Д.Н. Административное право : учеб. для вузов / Д.Н. Бахрах. – М. : БЕК 1997. – 368 с.
25. Бахрах Д.Н. Законодательство об административной ответственности / Д.Н. Бахрах. – Пермь, 1969. – 344 с.
26. Бевзенко В.М. Інститут процесуальної співучасті в адміністративному судочинстві України : сутність та правове регулювання / В.М. Бевзенко // Держава і право : зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. – 2010. – Вип. 47. – С. 222–227.
27. Бевзенко В.М. Особливості реалізації адміністративного процесуального статусу суб’єктів владних повноважень в адміністративному процесі Ураїни / В.М. Бевзенко // Право України. – 2008. – № 4. – С. 116–120.
28. Бевзенко В.М. Сутність адміністративної процесуальної правосуб’єктності суб’єктів владних повноважень / В.М. Бевзенко // Адвокат. – 2009. – № 2 (101) . – С. 13–18.
29. Бевзенко В.М. Участь в адміністратив¬ному судочинстві України суб’єктів влад¬них повноважень : правові засади, підста¬ви та форми : монографія / В.М. Бевзенко. – К. : Прецедент, 2010. – 475 с.
30. Бєлєвська О. Особливості адміністративної відповідальності іноземців в України / О. Бєлєвська // Право України. – 2008. – № 9. – С. 46–50.
31. Бондаренко Б.Г. Адміністративна відповідальність в СРСР / Б.Г. Бондаренко. – Львів, ЛДУ, 1975. – 162 с.
32. Боннер А.Т. Некоторые вопросы производства по делам, возникающим из административно-правовых отношений / А.Т. Боннер // Правоведение. – 1964. – № 1. – С. 124.
33. Бородін І. Про сутність адміністративної юстиції / І. Бородін // Право України. – 2000. – № 2. – С. 15–17.
34. Бутнев В.В. Спор о праве – организационно-охранительное отношение / В.В. Бутнев // Проблемы защиты субьективных прав и советское гражданское судопроизводство. – Ярославль, 1981. – С. 49.
35. Бутнев В.В. Спор об ответственности как категория правовой науки / В.В. Бутнев // Актуальные вопросы укрепления правовой основы государственной и общественной жизни. – Л., 1982. – С. 131.
36. Василенко І.К. До питання щодо юридичної природи видворення іноземців та осіб без громадянства / І.К. Василенко // Митна справа. – 2006. – № 1 (43). – С. 24–28.
37. Великий тлумачний словник сучасної української мови ; уклад і голов. ред. В.Т. Бусел. – К. – Ірпінь : ВТФ «Перун», 2002. – 783 с.
38. Витрук Н.В. Основы теории правового положення личности / Н.В. Витрук. – М. : Наука. 1979. – 186 с.
39. Висновок на проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо особливостей провадження у справах про видворення іноземців та осіб без громадянства» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : // www.vasu.gov.ua
40. Воєводин Л.Д. Юридический статус личности в России : учеб. пособ. – М. : Изд-во МГУ, 1997. – 255 с.
41. Воронятніков О.О. Адміністративно-правовий статус Державної міграційної служби України : дис. на здобуття … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Воронятніков Олександр Олександрович . – О., 2012. – 228 с.
42. Воронятніков О.О. Органи міграційного контролю в системі органів виконавчої влади / О.О. Воронятніков // Митна справа. – 2011. – Ч. 2. – № 1 (73). – С. 35–41.
43. Воронятніков О.О. Правовий статус Державної міграційної служби України / О.О. Воронятніков // Наук. вісник НУВС. – 2011. – № 6. – С. 31–37.
44. Галаган И.А. Административная ответсвенность в СССР / И.А. Галаган. – Воронеж, ВГУ, 1970. – 397 с.
45. Галенская Л.Н. Правовое положение иностраицев в СССР / Л.Н. Галенская. – М, 1982. – 62 с.
46. Гарна-Іванова І.О. Організаційно-правові засади діяльності міліції міграційного контролю / І.О. Гарна-Іванова // Право і безпека. – 2012 – № 3. – С. 170–173.
47. Гейко В. протидія незаконній міграції / В. Гейко // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. – № 1. – С. 104–113.
48. Герасименко Є.С. Адміністративне видворення іноземців та осіб без громадянства. Проблеми правового регулювання в Україні / Є.С. Герасименко // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2009. – № 1 (87). – С. 54–60.
49. Голобородько Д.В. Адміністративний позов про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства з території України в діяльності ОВС / Д.В. Голобородько // Заходи ОВС по протидії нелегальній міграції : матеріали круглого столу (Івано-Франківськ, 21 лют. 2008 р.). – Івано-Франківськ : Прикарпат. юрид. ін-тут ЛьвДУВС, 2008. – С. 7–9.
50. Головатий С. Верхо¬венство права / С. Головатий. – К., 2006. – Т. 3. – 1428 с.
51. Голосніченко І.П. Адміністративний процес : навч. посіб. / І. П. Голосніченко, М.Ф. Стахурський ; [за заг. ред. д-ра юрид. наук. проф. І. П. Голосніченка]. – К. : ГАН, 2003. – 256 с.
52. Гончарук С.Т. Адміністративна відповідальність за законодавством України : навч. посіб. / С.Т. Гончарук. – К., 1995. – 78 с.
53. Гордєєв В. Адміністративна юрисдикція: проблеми визначення та розмежування // Вісник Вищого адміністративного суду України. – 2011. – № 2. – С. 45–54.
54. Гусев Л.Н. Подсудность уголовных дел / Л.Н. Гусев– М. : Госюриздат, 1955. – 111 с.
55. Державне управління в Україні : навч. посіб. / за заг. ред. доктора юрид. наук, проф. В.Б. Авер’янова. – К. : НАН України. Інститут держави і права ім. В.М. Корецького, 1999. – С. 19.
56. Державне управління: теорія і практика / за заг. ред. проф. В.Б. Авер’янова– К. : Юрінком Інтер, 1998. – С. 37.
57. Дипломатический словарь (в 3 т.). – Т. ІІІ. – М., 1986. – 670 с.
58. Додин Е.В. Административная деликтология : курс лекций / Е.В. Додин. – Одеса : БАХВА, 1997. – 116 с.
59. Додин Е.В. Доказательства в административном процессе : учеб. пособ. / Е.В. Додін. – М. : Юрид. лит., 1973. – 192 с.
60. Додіна Є.Є. Видворення іноземного місіонера за межі України / Є.Є. Додіна // Митна справа. – 2010. – № 2(68). – С. 31–38.
61. Елисейкин П.Ф. О классификации дел, рассматриваемых в порядке гражданского производства / П.Ф. Елисейкин // Ученые записки дальневосточного университета. – Вып. 12. – Владивосток, 1965. – С. 110.
62. Елисейкин П.Ф. Процессуальное понимание спора о праве и его критика / П.Ф. Елисейкин // Проблемы защиты субьективных прав и советское гражданское судопроизводство. – Ярославль, 1981. – С. 11–12.
63. Елисейкин П.Ф. Спор о праве как общественное отношение / П.Ф. Елисейкин // Вопросы эффективности судебной защиты субъективных прав. – Свердловск, 1978. – С. 111–120.
64. Європейська конвенція про видачу правопорушників від 13.12.1957 р. (ратифіковано із застереженнями) : Закон України «Про ратифікацію Європейської конвенції про видачу правопорушників, 1957, Додаткового протоколу 1975 року та другого додаткового протоколу 1978 року до Конвенції» // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 23. – Ст. 129.
65. Європейська Конвенція про здійснення прав дітей від 21.01.1996 р. : Закон України «Про ратифікацію Європейської Конвенції про здійснення прав дітей» від 3.08.2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 41. – Ст. 354.
66. Жалинский А.З. Правовой статус населения в условиях чрезвычайного положення / А.З. Жалинский // Обеспечение безопасности населення и территорий. – М., 1994. – 87 с.
67. Жеруолис И.А. Сущность советского гражданского процесса / И.А. Жеруолис // Ученые записки высших учебных заведений Литовской ССР. – Вильнюс, 1969. – Сер. Право. – Т. 7. – Вып. 2. – С. 94–98.
68. Жук В.О. Шляхи впровадження іноземного досвіду протидії нелегальної міграції в Україні / В.О. Жук // Науковий вісник ЮА МВС. – 2004. – № 2 (15). – С. 10–17.
69. Загряцков М.Д. Административная юстиция и право жалобы в теории и законодательстве / М.Д. Загряцков. – М. : Право и жизнь, 1995. – С. 9–10.
70. Зайцев И.М. Рассохатская Н.А. Гражданская процессуальная форма: понятие, содержание, значение / И.М. Зайцев // Государство и право. – 1995. – № 2. – С. 50.
71. Зайцев И.М. Сущность хозяйственных споров / И.М. Зайцев. – Саратов, 1974. – С. 40.
72. Затираха І.О. Критерії визначення підсудності адміністративних справ: проблемні аспекти / І.О. Затираха // Митна справа. – 2010. – № 1 (67). – Ч. 2. – С. 113–118.
73. Збірка нормативно-правових актів з питань громадянства України (1918 – 2000) / упор. : В. Андрієнко, С. Бритченко, В. Суботенко, С. Чехович. – К., 2000. – 480 с.
74. Здравомыслов А.Г. Социология конфликта / А.Г. Здравомыслов. – М., 1996. – С. 78.
75. Зеленцов А.Б. Административно-правовой спор (теоретико-методологические подходы к исследованию) / А.Б. Зеленцов // Правоведение. – 2000. – №1. – С. 74.
76. Зеленцов А.Б. Содержание и виды административно-правовых споров // Административное право : теория и практика : материалы науч. конф. – М., 2002. – С. 44–47.
77. Зьолка В.Л. Адміністративно-правовий механізм участі органів Державної прикордонної служби України у здійсненні міграційної політики / В.Л. Зьолка // Судова апеляція. – 2010. – № 4 (21). – С. 36–42.
78. Иванов М.М. США : правовое регулирование иммиграционного процесса (условия и процедуры приобретения статуса постоянного жителя США) / М.М. Иванов. – М, 1998. – 480 с.
79. Ивашин И.Б. Международно-правовые и конституционно-правовые основы совершенствования административного выдворения иностранных граждан и лиц без гражданства / И.Б. Ивашин // Миграционное право. – 2009. – № 2. – С. 42–45.
80. Інформаційний лист ВАС України від 25.05.2012 № 1352/12/13-12 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : // www.vasu.gov.ua
81. Кампо В.М. Становлення нового адміністративного права України : науково-популярний нарис / Кампо В.М., Нижник Н.Р., Шльоер Б.П. / за заг. ред. В.М. Кампо. – К. : Видав. Дім «Юридична книга», 2000. – С. 11.
82. Караванський С. Практичний словник синонімів української мови / С. Караванський. – К., 1995. – 680 с.
83. Ківалов С. В. Адміністративне право України : навч.-метод. посібник / С.В. Ківалов, Л.Р. Біла. – О. : Фенікс, 2001. – С. 41.
84. Ківалов С.В. Основні питання щодо удосконалення Кодексу адміністративного судочинства України / С.В. Ківалов // Наукові праці Одеської національної юридичної академії. – Т. 7. – 2008. – С. 5–15.
85. Кодекс адміністративного судочинства України : Закон України від 6.07.2005 р. № 2747-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 35–36, № 37 – Cт. 446.
86. Кодекс адміністративного судочинства України : наук.-практ. комент. [С.В. Ківалов, О.І. Xapитонова, О.М. Пасенюк та ін.] – X., 2008. – 648 с.
87. Кодекс адміністративного судочинства України : наук.-практ. комент. / за заг. ред. Р.О. Куйбіди. – 2-ге вид., доп. – К. : Юстініан, 2009. – С. 38.
88. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 р. № 2747-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 35–36, № 37. – Cт. 446.
89. Кодекс України про адміністративні правопорушення : Закон УРСР // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1984. – Додаток до № 51. – Ст. 1122.
90. Козинець І. Порівняльний аналіз нормативних джерел зарубіжних країн про правовий статус іноземців та осіб без громадянства / І. Козинець // Підприємство, господарство і право. – 2009. – № 8. – С. 59–62.
91. Козлов А.Ф. Суд первой инстанции как субъект советского гражданского процесуального права / А.Ф. Козлов. – Томск, 1983. – С. 55–59. –С. 165.
92. Коліушко І. Про запровадження у сферу виконавчої влади посад державних політичних діячів / І. Коліушко, В. Тимощук // Право України. – 2000. – № 2. – С. 12.
93. Коліушко І.Б. Адміністративна реформа для людини (науково-практичний нарис) / І.Б. Коліушко, В.Б. Авер’янов, В.П. Тимощук. – К. : Факт. – 2001. – С. 46.
94. Колпаков В. Адміністративна деліктоздатність іноземців: проблеми регулювання відповідальності / В. Колпаков // Право України. – 2004. – № 1. – С. 81–86.
95. Колпаков В.К. Адміністративно-правові проблеми видворення іноземців / В.К. Колпаков // Вісник Львів. ін.-ту внутр. справ. – Л. 2004. – Вип. 1. – 2004. – С. 200–209.
96. Колпаков В.К. Адміністративне право України : підручник / В.К. Колпаков. – К. : Юрінком Інтер, 1999. – 733 с.
97. Колпаков В.К. Адміністративне право України : підручник / В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – С. 253.
98. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 4.11.1950 р. : Ратифіковано Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та Протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції» // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 40. – Ст. 263.
99. Конвенція про права дитини від 20.11.1989 р. : Ратифіковано Постановою ВР 789-XII від 27.02.1991 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.zakon.rada.gov.ua
100. Конвенція про статус біженців від 28.07.1951 р. : Ратифіковано Законом України від 10.01.2002 р. «Про приєднання України до Конвенція про статус біженців від 28.07.1951 р. та Протоколу щодо статусу біженців 1967 р.» // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 17. – Ст. 118.
101. Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання від 10.12. 1984 року : Ратифіковано Указом Президії ВР № 3484-XI від 26.01.1987 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.zakon.rada.gov.ua
102. Конвенція Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми від 16.05.2005 р. : Ратифіковано Законом України «Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми» // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 5. – Ст. 31.
103. Константінов С.Ф. Адміністративно-правовий статус іноземців в Україні та механізм його забезпечення / С.Ф. Константінов. – К., 2002. – 195 с.
104. Конституции зарубежных государств. – М., 1997. – 586 с.
105. Конституція України : Коментар законодавства України про права та свободи людини і громадянина / авт.-упряд. М.І. Хаворшок. – К., 1999. – 544 с.
106. Конституція України: прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 33.
107. Концепція адміністративної реформи в Україні // Офіційний вісник України. – 1999. – № 21. – С. 69.
108. Концепція державної міграційної політики : Указ Президента України від 30.05.2011 р. № 622/2011 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua
109. Котюк В.О. Основи держава і права : навч. посіб. – 3-є вид., доп і перероб. / В.О. Котюк. – К. : Атіка, 2001. – 366 с.
110. Краткий словарь по философии / под общ. ред. И.В. Блауберга, И.К. Пантина. – 4-е изд. – М. : Политиздат, 1982. – 431 с.
111. Кримінально-процесуальний кодекс України : наук.-практ. коментар – К., Юстініан, 2008. – 480с.
112. Кудрявцев В.Н. Юридическая конфликтология // Вестник РАН. – 1997. – Т. 67. – № 2. – С. 125–126.
113. Кудрявцев С.В. Конфликт и насильственное преступление / С.В. Кудрявцев. – М. : Наука, 1991. – С. 49–58.
114. Кузьменко О. В. Міри відповідальності як спосіб протидії нелегальній міграції / О. В. Кузьменко // Право України. – 2000. – № 3. – С. 97–99.
115. Кузьменко О.В. Адміністративно-правова протидія нелегальній міграції в Україні : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Кузьменко Оксана Володимирівна. – К., 2000. – 196 с.
116. Кушніренко О.Т. Права і свободи люди та громадянина : навч. посіб. / О.Т. Кушніренко, Т.М. Слінько. – X. : Факт, 2001. – 214 с.
117. Лазарев Л.В. Иностранные граждане : правовое положение / Лазарев Л.В., Марышева Н.И., Пантелеева И.В. / под ред. Н.И. Марышевой. – М. : Российское право., 1992. – 406 с.
118. Лесницкая Л.Ф. Подсудность / Л.Ф. Лесницкая, П.А. Лупинская // Юридический энциклопедический словарь / гл. ред. А.Я. Сухарев. – 2-е изд., доп. – М. : Сов. энциклопедия, 1987. – С. 328–329.
119. Лунев А.Е. Административная ответсвенность за правонарушения / А.Е. Лунев. – М., Гоюриздат, 1961. – 285 с.
120. Лупарев Е.Б. Административно-правовые споры с участием органов местного самоуправления / Е.Б. Лупарев // Государственная власть и местное самоуправление. – 2002. – № 4. – С. 28–31.
121. Максимов И.В. Система административных наказаний : понятие и признаки / И.В. Максимов // Государство и право. – 2005. – № 4. – С. 20–26.
122. Максюта М.М. Вдосконалення діяльності правоохоронних органів щодо запобігання та боротьби з торгівлею людьми / М.М. Максюта // Наук. вісник НУВС. – 2004. – № 4. – С. 45–48.
123. Малиновський В.Я. Державне управління : навч. посіб. / В.Я. Малиновський. – 2-ге вид., доп. та перероб. – К. : Атика, 2003. – С. 493.
124. Матвійчук В.К. Кодекс Адміністративного судочинства України : наук.-практ. коментар / В.К. Матвійчук, І.О. Хар. – К. : КНТ, 2007. – 786 с.
125. Матиевский М.Д. Заявление в суде административно-правового спора как реализация конституционного права на защиту / М.Д. Матиевский // Процессуальные средства реализации конституционного права на судебную и арбитражную защиту. – Калинин, 1982. – С. 115–121.
126. Матузов Н.И. Личность. Право. Демократия. Теоретические проблемы субъективного права / Н.И. Матузов. – Саратов : Изд-во Саратов, гос. ун-та, 1972. – 300 с.
127. Международное право : учебник / отв. ред. Ю.М. Колосов, Б.И. Кузнецов. – М., 1994. – 453 с.
128. Международное право : учебник / под ред. Г. И. Тункина. – М., 1994. – 574 с.
129. Миронюк Р. Адміністративно-правовий порядок видворення за межі України іноземців та осіб без громадянства / Р. Миронюк // Підприємство, господарство і право. – 2002. – № 10. – С. 68–73.
130. Михеєнко М.М. Кримінальний процес України : підручник. – 2-ге вид., перероб. і доп. / Михеєнко М.М., Нор В.Т., Шибіко В.М. – К. : Либідь, 1999. – 536 с.
131. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966 р. : Ратифіковано Указом Президії ВР УСРС № 2148-VIII від 19.10.1973 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.zakon.rada.gov.ua
132. Мінка Т. П. Порядок дій посадових осіб органу внутрішніх справ під час адміністративного видворення за межі України іноземців і осіб без громадянства / Т.П. Мінка. – Дніпропетровськ. : Дніпропетр. держ. ун-т внутр. справ, 2008. – 59 с.
133. Мосьондз С. Становлення державної міграційної політики України / С. Мосьондз, С. Соїв // Право України. – 2005. – № 11. – С. 114–117.
134. Навроцький В.О. Забезпечення якості кримінального закону / В.О. Навроцький // Правова система України: теорія и практика. – К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 1993. – Вип. 36. – С. 418–422.
135. Назаров Т.К. Правовий статус іноземців в Україні : учб. посіб. / Т.К. Назаров. – К. : НВТ «Правник», 1997. – 180 с.
136. Николаева Л.А. Судебный надзор за законностью в государственном управлении / Л.А. Николаев. – Л