Провідні концепти американського символічного літературознавства (на матеріалі творчого доробку С. Лангер)

brief description

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

АБРАМКІНА Наталія Валеріївна

УДК 82.09(73)

Провідні концепти
американського символічного літературознавства
(на матеріалі творчого доробку С. Лангер)

10.01.06 теорія літератури

Дисертація на зтворітя вченого ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
Козлов А.С., доктор
філологічних
наук, професор

Севастополь 2005

ЗМІСТ
ВСТУП................................3

Розділ 1. Символічне літературознавство США як проблема зарубіжного і вітчизняного літературознавства

1.1. Вчення Сьюзен Лангер і американська символічна критика в інтерпретації зарубіжного літературознавства................15
1.2. Символічна критика в оцінці вітчизняного літературознавства......................................................................................25

Розділ 2. Символ як філологічне і художнє поняття

2.1. Вчення про символ: теоретико-історичні аспекти і проблеми трактовки...........................................................................................34
2.2. Концепція «символічних форм» Е.Кассірера та її роль у формуванні ідеї символічного літературознавства............................................................54

Розділ 3. Теорія символотворчості Сьюзен Лангер

3.1. Понятійний смисл «символу»...................................................67
3.2. Концепція «презентивного символізму».............................................88

Розділ 4. Лангерівський інтертекст символічного літературознавства США: pro et contra

4.1. Антилангерівська позиція Н.Фрая......................................................114
4.2. Лангерівські інтенції в символокритиці США .................................119

ВИСНОВКИ...............155
БІБЛІОГРАФІЯ.................................................................................164

ВСТУП

Ця робота є спробою дослідження джерел і розвитку символічного літературознавства в США. Питання генезису й становлення критичних методологій у літературознавстві ХХ ст. викликає особливий інтерес, оскільки продукує осмислення не тільки специфіки власне теоретичних проблем, але й напрямок розвитку літературного процесу в цілому. Адекватна оцінка теоретичного досягнення літературознавства на сучасному етапі припускає необхідність вивчення характерних рис і особливостей кожної з його численних шкіл.
Це набуває значної ваги щодо літературознавства США, яке головним чином складається з декількох дослідницьких шкіл. У цьому полягає його відмінна риса від багато в чому спорідненого американському англійського літературознавства, яке незрівнянно менше розділене на «школи». Єдиним цілісним колективом критиків, що цілком можна визначити як «школу», була кембриджська група. Її учні першими застосовували як літературно-критичний метод теорію міфу і ритуалу Дж. Фрейзера. Цілком справедливо їх вважають основоположниками ритуально-міфологічної критики як у європейському, так і в американському літературознавстві.
У США спостерігалися інші процеси. Хоча літературознавство висунуло ряд видатних дослідників, вони, як правило, були оцінені й визнані не стільки у власній самодостатності, скільки в прихильності до тієї чи іншої школи. Прикладом можуть бути впливові, відомі у всьому світі критичні школи йельська, каліфорнійська, чиказька. До першої з них належали такі метри літературознавства, як Дж. Хартмен, Р. Блум, П. де Ман, Дж. Х. Міллер (переїхав згодом до Каліфорнії). Кожен із них міг би в Англії бути «маяком», рівним за значенням англійським літературознавцям А. Ридчардсу, Т.Еліоту, Ф.Лівісу, Г.Риду. У США ж літературознавці були чимось подібні до лицарів Круглого столу рівні серед рівних. Навіть П. де Ман, який вважався лідером йельської групи, не виділявся серед своїх талановитих колег, кожний із яких був генератором оригінальних теорій і оцінював літературу зі своїх власних методологічних позицій.
Групі йельських дослідників, що здобули популярність головним чином як постструктуралісти і деконструктивісти, протистояла каліфорнійська школа. Її учасники, що проводили систематичні семінари для своїх прихильників і послідовників, так і називали себе «Школа літературної критики і теорії». І хоча на чолі каліфорнійців стояв один із найвидатніших американських літературознавців ХХ ст. М. Кригер, він не претендував на роль «маяка», що гнітить своїм авторитетом менш значних учених.
Каліфорнійська школа сповідувала принциповий антиструктуралізм, засуджуючи «галльський раціоналізм» у літературознавстві і вважаючи французьких теоретиків «монстрами», що вбивають художню творчість своїм бездушним «анатомуванням». На противагу Ф. де Соссюрові та його літературним послідовникам-структуралістам, які вважали «позначаюче» чимось «порожнім» і «випадковим» щодо «позначуваного», вони, реанімуючи романтичні, гумбольдтівські погляди на мову, вважали її останнім носієм найвищої поезії і змісту. Для них характерний культ поетичної мови і художньої творчості, у той час як йельські постструктуралісти не наділяли художній текст «особливими привілеями». Думку про «непривілейованість» поетичної мови з особливою завзятістю проводив П. де Ман. Симпатизуючи французькому літературознавству і пропагуючи його методологію в Америці, П. де Ман, зокрема, писав: «Методологічно обґрунтоване наполягання на розумінні літератури як привілейованої автономії є основною тенденцією в літературознавстві Європи» [328,8].
Принципова розбіжність у поглядах на літературу між йельськими і каліфорнійськими фахівцями була лише окремим прикладом більш масштабної боротьби між сайентистськими і гуманістичними чи антропологічними підходами до художньої творчості. Якщо сайентисти (структуралісти, семіотики) концентрували увагу винятково на тексті, то «гуманісти» (феноменологи, рецептивні критики) на його сприйнятті читачем. Символічна критика не належить беззастережно ні до того, ні до іншого напрямку, хоча більшою мірою символічні літературознавці схиляються все-таки до «антропологів». Річ у тому, що вони розглядають художній текст саме як «привілейований», особливий. Крім того, спираючись на ідеї свого філософського попередника Ернста Кассірера, вони вважають літературу автономною символічною формою, тоді як, наприклад, семіотики лише злегка виділяють її із загальної маси знакових систем. Статус автономії художня творчість у семіотиків не одержує. Саме це й засвідчують наведені вище слова П. де Мана.
За методологічними позиціями і дослідницькою практикою символічні критики наближені до однієї суто американської школи «нова критика». Остання, зародившись в одному з південних штатів США, набула згодом широкого поширення не тільки в Америці, але й далеко за її межами. Більшість її учасників були добре знайомі один з одним, їх по в'язували не тільки спільні погляди на літературу, але й особиста дружба. Багато хто з них був не тільки літературним критиком, але й відомим поетом.
Головне, що споріднює символічних і «нових» критиків, це розуміння поезії як особливої естетичної «реальності». Та й усю художню творчість, разом із прозовими творами, вони розглядають головним чином із формальної точки зору. Будь-який «зовнішній» зміст, вважають як «нові», так і символічні критики, «переплавляється» в художньому творі, особливо в поезії, у формальний елемент. У символічних літературознавців «предмет» перетворюється на символ. «Нові» критики як додаток до символічного аспекту твору визначають парадокси, іронію, «тенсивність» та інші «внутрішні» художні складові твору.
На відміну від «нових», символічні критики не об'єднані в щільну групу, їх поєднує (і в цьому вони нагадують, хоч і віддалено, англійських літературознавців) орієнтація на свого «головного теоретика» Е. Кассірера. Саме ця орієнтація визначає загальні риси, властиві всій групі, і дозволяє визначати її як «школу». При цьому символічні критики, як і їх колеги з «неокритичної» школи, не є ортодоксальними послідовниками того чи іншого вчення, тієї чи іншої теорії. В одній зі своїх книг М. Кригер указував на те, що кожен із «нових критиків» оригінальний. Те саме можна сказати і про критиків-символістів. Саме на аналізі того нового, що вніс кожний із представників символічної школи в літературознавчу методологію і теорію, і буде зосереджена основна увага нашого дослідження.
Предметом дослідження є літературно-критична творчість С.Лангер, як репрезентата символічної школи, а у зв'язку з цим і інсталяція, особливості генези та основні риси символічної критики США.
Символічне літературознавство займає одне з центральних місць у світовій науці про літературу. Особливий розвиток воно одержало в США. Проте саме американське літературознавство залишається найменш вивченим у вітчизняній науці, досягнення представників цього напрямку практично опинилися за межами наукових інтересів вітчизняних дослідників. Окремі згадування про символічну критику можемо зустріти в роботах Е.М.Мелетинського, А.Ф. Лосєва, Л.М. Землянової, Н.Т. Нефедова, Р.Веймана та деяких інших. Однак узагальнюючого дослідження розглянутого напрямку у вітчизняній науці немає. Трохи докладніше проблеми символічного літературознавства в США розглянуті в роботах А.С. Козлова. Зокрема, у книзі «Літературознавство Англії і США ХХ століття» [80] американській символічній критиці присвячено спеціальний розділ.
У сучасному українському літературознавстві, що переживає період бурхливого підйому, наукові дослідження проводяться в різних напрямках. Галузь «літературознавчих досліджень і дискусій наповнює алхімічну лабораторію, в якій іде пошук усе нових і нових методів і теоретико-методологічних посилань» [59,244]. Цю ж думку висловив і Г.К. Косиков: «Літературознавство, що ледь нараховує півтори сотні років, знаходиться в наш час у стадії становлення й інтенсивного пошуку, у стадії «спроб і помилок» [58,38]. Представники кожного окремого методологічного напрямку претендують на універсальність свого методу при вивченні й аналізі художніх творів. Однак дуже часто дослідження характеризуються одноманітністю, а літературознавці розглядають лише один із аспектів вивчення літератури. Наприклад, представники ритуально-міфологічної школи більшість літературних явищ підганяли під сезонно-ритуалістичну схему «умирання відродження», що була представлена в роботі Дж. Фрейзера «Золота гілка» [262]. Прихильники психоаналітичної критики вивчають психологічний аспект літератури та вияви підсвідомості героїв і авторів. «Нові критики» займаються дослідженням окремого твору, розуміючи його як естетичний об'єкт”. Структуралісти створюють «граматику» літератури, виявляючи найбільш загальні для всієї літератури явища, зокрема, персонажі прозових творів поділяються на такі парадигматичні структури «Суб'єкт / Об'єкт, Подавець / Одержувач, Помічник / Супротивник» [58,408]. Зв'язок між свідомістю письменника і читача цікавить феноменологів. Для розуміння художнього твору, думають вони, чи критики читачу необхідно «настроїтися на хвилю» свідомості автора. Рецептивні критики вважають, що література починається від початку читання і закінчується із закінченням останнього. По суті, вважають вони, автором тексту є не письменник, а читач, що вносить свій життєвий досвід, свої уявлення в кожен рядок твору. Наприклад, «лермонтівське вітрило» біліє в кожного читача по-своєму й у своєму морі, і зовсім не в тому, що уявляв М.Ю. Лермонтов.
Увага символічних критиків зосереджена на символічних засобах вираження в художній творчості. Природно, що символічна критика спирається на теорії символу. Цих теорій досить багато, тому кожен критик символічної орієнтації вибирає те, що найбільше підходить для його дослідницьких цілей. Найчастіше літературознавство спирається на концепції символу Е. Кассірер а, С. Лангер, а також розробляє свої власні концепції символу і використовує їх як засіб аналізу художніх творів. У 80-90-х роки в українському літературознавстві з'явився цілий ряд досліджень, у яких використана символічна методологія (М. Новикова [127-130], І. Шама [183-185], М. Зубрицька [65], В. Нарівська, Г. Грабович [42], А. Краснящих та ін.). Але теоретично це використання ще не осмислене.
Усе сказане вище визначає актуальність проблем, поставлених у центр дослідження: генезис теорії символу від зародження до сьогоднішнього дня, науковий внесок символічної школи в загальну історію літературної критики, місце критичної школи в загальному контексті літературознавства, співвідношення символокритики з іншими методологіями, взаємодія теорії символу і практичних досліджень літератури.
Запропоноване дослідження присвячене розгляду основних праць символокритиков, а саме: здійснена спроба аналізу підходу останніх до розв”язання літературних проблем. У роботі подано аналіз основних досліджень символокритиків, простежується зародження і функціонування базових положень цієї школи протягом всієї історії її існування, їх використання як літературознавчої методології. А це, у свою чергу, сприяє розумінню особливостей розвитку західної літературознавчої науки.
Об'єктом дослідження виступає літературно-критичні концепції символічного напрямку, розроблені у роботах С. Лангер «Філософія в новому ключі» (1942р.), «Почуття і форма» (1953р.), «Проблеми мистецтва» (1957р.) у контексті праць Е. Кассірера «Філософія символічних форм» (1923-1929р.м.), «Досвід про людину» (1944р.), К. Берка «Філософія літературної форми: дослідження символічного руху» (1941р.), «Символіка мотивів» (1963р.); У.Й. Тіндалла «Літературний символ» (1955р.); Ф. Уїлрайта «Палаюче джерело» (1954р.), «Метафора і реальність» (1968р.); М. Фосса «Символ і метафора в людському житті» (1949р.) та ін.
Мета дослідження: дати системний аналіз робіт С. Лангер у контексті представників американської символічної школи. Досягнення поставленої мети передбачає розв”язання таких задач:
- узагальнити наукові набутки як вітчизняних, так і зарубіжних вчених щодо дослідження проблем символокритики США і концепції Сьюзен Лангер, зокрема;
- увиразнити філологічний зміст поняття «символ»;
- уточнити визначення поняття «символокритика», окреслити її термінологічний склад;
- здійснити аналіз концептів «символічних форм» Е. Кассірера як предтечі символокритики і вчителя С. Лангер;
- висвітлити концептний смисл «символу» та його значимості в теорії символотворчості С. Лангер;
- дослідити концептний зміст «презентивного символізму» символотворчої системи С. Лангер;
- охарактеризувати чинники антилангерівської позиції Н. Фрая;
- обґрунтувати наявність лангерівських інтенцій у символокритиці США (концепції К. Берка, У. Тіндалла, М. Фосса, Ф. Уілрайта).
Методологічною основою дисертації стали праці вчених, які розробляли теорію символу (С. Аверінцев, Ю. Лотман, О. Лосєв), безпосередньо досліджували американську символокритику (О. Козлов), створювали довідники, енциклопедії, в яких відбита історія й теорія символокритики США (І. Ільїн, О. Цурганова), вивчали історію американської літератури (Н. Висоцька, Т. Денисова, А. Звєрєв), дослідники зарубіжної літератури, відомі своїми школами, концепціями (Л. Андреєв, Д. Затонський, Г. Косиков). У дисертації застосовується декілька методів дослідження: системний, описовий, історії ідей, соціокультурний, історико-літературознавчий, біографічний.
Наукова новизна обумовлена самим об'єктом дослідження, оскільки творчість С. Лангер ще не була предметом наукового осмислення. У дисертаційній роботі:
- актуалізовано роль і значимість американської символічної школи для розвитку сучасного літературознавства;
- описано культурно-історичні та ідеологічні умови зародження і формування символічного літературознавства в США;
- окреслено термінологічне поле символічної критики в США;
- обґрунтовано вплив ідей Е. Кассірера на літературознавчі погляди С.Лангер;
- позначено зв'язок символічної критики з теоріями символу, з літературознавчими методологіями, зокрема, із «новою критикою», російськими формалістами, частково з концепціями міфокритиків;
- проаналізовано теорію символотворчості С. Лангер;
- розкрито зміст «протосимволу» і «презентивного символізму» як чинників концепцій С. Лангер;
- актуалізовано методичні засади аналізу художнього тексту, розроблені С. Лангер.
Практичне значення роботи полягає в можливості використання її результатів для літературознавчого, культурологічного, естетичного та мистецькознавчого аналізу, а також при розробці вузівських лекційних курсів з історії й теорії літератури, з історії літературної критики, спецкурсів, семінарів, присвячених проблемам розвитку літературної критики, естетики та культурології.
Зв'язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є однією зі складових частин комплексної науково-дослідної теми «Проблеми сучасного англоамериканського літературознавства» (науковий керівник Козлов А.С.), затвердженої на кафедрі українознавства, педагогіки і культурології Севастопольського національного технічного університету. Дисертація обговорювалася на наукових семінарах і конференціях та рекомендована до захисту кафедрою української і світової культури Севастопольського національного технічного університету.
Апробація дисертації. Основні положення і висновки дисертації були викладені в доповідях на наукових конференціях: «Проблеми сучасного закордонного літературознавства» (Севастополь, 2000, 2001, 2002, 2003, 2004, 2005), Лінгвапакс VIII «На рубежі тисячоріч: через вивчення мов і культур до культури світу, згоди і співробітництва» (Київ, 2000), «Література 17 сторіччя в контексті світової культури» (Дніпропетровськ, 2001), «Література в контексті культури» (Дніпропетровськ, 2001, 2003), «Нові підходи до філології у вищій школі» (Запорожжя, 2002), American Literature on the Edge of XX and XXI Centuries” (Київ, 2002), «Масова культура США» (Москва, 2002), «Усвідомлення культури застава відновлення суспільства» (Севастополь, 2002, 2003, 2004), «Об'єкт гуманітарного дослідження: чи факт міф?» (Севастополь, 2003, 2004), «Перспективи і напрямки розвитку науки початку ХХI століття» (Севастополь, 2005), «Ломоносівські читання 2005» (Севастополь, 2005), «Актуальні проблеми філології та перекладознавтва» (Хмельницький, 2005).
Основні положення і висновки дисертації висвятлено в семи публікаціях:
Основні публікації:
1. Проблеми символу в роботах С.Лангер // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського державного лінгвістичного університету.- Вип.3 В.- К.: Видавничий центр КДЛУ, 2000. - С.460-463.
2. С.Лангер як літературний критик // Культура народів Причорномор'я.- №24.- Сімферополь: Тавричний національний університет ім. В.І.Вернадського, 2001. - С.148-151.
3. Проблема символу і символічної критики у вітчизняному і закордонному літературознавстві // Нова філологія.- № 4 (15).-Запоріжжя: ЗДУ, 2002.-С.188-196.
4. С.Лангер і символічна критика в США // Література в контексті культури. Зб.наук.пр.-Д.: Вид-во ДНУ, 2002.-В.10.-С.34-39.
5. С.Лангер та символічне літературознавство США в оцінках вітчизняних і закордонних дослідників // Вісник Севдту: Філологія.- Вип.45.- Севастополь.- 2003.-С.69-80.
6. С.Лангер про символ і символотворчість // Вісник Севнту: Філологія.- Вип.61.-Севастополь.-2005.-С.57-65.
7. Кеннет Берк як представник символічної критики в США// Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди.-серія літературознавство.-Вип.4(40), частина 1.-Харків.-2004.-С.116-121.
Додаткові публікації:
1. Е.По і вчення про символ у XIX столітті // Вісник Севдту: Філологія.- Вип.28.- Севастополь.- 2000.-С.165-171.
2. Естетична філософія С.Лангер // Усвідомлення культури - запорука відновлення суспільства. Творчість в ім'я життя.- Севастополь.- 2002. - С.35-41.
3. Літературознавча методологія С.Лангер// Актуальні проблеми філології та перекладознавства: Збірник праць та доповідей Всеукраїнської наукової конференції. 12-13 травня 2005 р.-Хмельницький, ХНУ: 2005.-С.193-195.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох частин, висновків кожного розділу та загальних, списку використаних джерел (455 позицій на 34 сторінках). Повний обсяг тексту дисертації складає 161 сторінку.

bibliography

ВИСНОВКИ

Дисертаційна робота була присвячена розгляду символічного літературознавства в США. Ми спробували охопити весь шлях розвитку, від самого початку з Е.Кассірера, його продовжувачки С.Лангер, і цілої плеяди символокритиків У.Й.Тіндалла, К.Берка, М.Фосса, Ф.Уїлрайта. Проведене дослідження генезису і розвитку одного з найбільш відомих і впливових напрямків у літературознавстві США, так називаної «символічної критики», дозволяє зробити такі висновки.
Будучи оригінальною літературознавчою методологією, символічне літературознавство, разом із тим, цілком вписується в традиції розвитку американської науки об літератури ХХ ст. Тісніше усього воно зв'язано з групою «модерністських» течій у західному літературознавстві, насамперед з «новою» і семантичною критикою. «Символічне» прочитання творів більшістю представників цієї школи зводиться до відшукування в них «внутрішніх» символів, що веде до розуміння твору в дусі «нових критиків» як автономного «естетичного об'єкта» практично не пов'язаного з реальністю. У той же час ряд літературознавців, що використовують символічний метод аналізу, схильні до арістотелівської традиції, розглядаючи твори у якості «мімесісу». Робляться також спроби зв'язати воєдино ці два протилежні по суті підходи. Особливо показові в цьому плані концепції К.Берка. Останній узагалі схильний до еклектизму і до з'єднання здавалося б несумісних теорій і методів.
Відомо, що в літературознавстві ХХ ст. відбувся справжній переворот. Якщо в Х1Х ст., особливо в другій його половині, літературознавців цікавив переважно зміст творів, то в ХХ ст. першорядна увага стала приділятися формі. Думка про те, що художній твір, особливо поетичний, таким робить винятково форма. Сам зміст стали «формалізувати», тобто стали стверджувати, що навіть географічні назви втрачають у поетичному тексті свою «референтність», перетворюючись в елементи форми твору, зокрема, у символи, що «працюють» винятково усередині останнього. Уперше ці радикальні думки були висловлені російськими вченими, ідеї яких два десятиліття згодом стали енергійно розвивати американські «нові критики».
«Формалісти» ХХ ст. свідомо протиставляли себе позитивістам століття Х1Х, що не помічали естетичної самоцінності художньої творчості і бачили у ній лише «зліпки з удач суспільства» (І.Тен). Безсумнівно, що так звані формалісти врятували художню творчість від повного підпорядкування утилітарним цілям.
Символічне літературознавство США, як було продемонстровано, більшою мірою схиляється до антипозитивістських поглядів на художню творчість. Е.Кассірер, як відзначалося, ідеально сформулював «неокритичні» принципи літературознавчих досліджень, а С.Лангер відверто використовувала методологію «нових критиків», відшукуючи, щоправда, у творі не «парадокси» чи «тенсивність», як неокритики К.Брукс і А.Тейт, і не бінарності та протилежності, подібно структуралістам, а символічну (вона ж «віртуальна» й «ілюзорна»!) реальність.
Надалі, однак, багато продовжувачів традицій - Е.Кассірера і С.Лангер прагнули перебороти їхній надмірний акцент на внутрішніх, символічних «реаліях» твору, повертаючи до арістотелівського, міметичного розуміння творчості. І ці відхилення від заданого «батьками-засновниками» курсу йшли паралельно із загальним осудом дійсно занадто вузької дослідницької методології «нових критиків».
Нерідко засобами подолання цієї вузькості служив еклектизм. Найбільш яскравим еклектиком у групі символічних критиків був, як показано в дослідженні, К.Берк.
Яка ж загальна оцінка цієї літературознавчої школи, її методології і критичних принципів? Безсумнівно, що ця школа відіграла важливу роль у боротьбі з літературознавчим позитивізмом. Та й не тільки літературознавчим. Е.Кассірер вважав, що його теорія символічних форм революція в галузі філософії, а С.Лангер говорила про «новий ключ» в останній.
Що ж стосується недоліків символічного літературознавства, то вони типові майже для кожної з виниклих у ХХ ст. критичних шкіл. Це претензії на універсальність, на вичерпне розв”язання всіх літературних проблем. Було показано також, що не тільки теорія символу, розроблена Е.Кассірером, але і концепції С.Лангер, яка більше і глибше від свого вчителя займалася дослідженням художнього «репрезентативного» символу, грішать надмірною широтою і як критичні інструменти програють порівняно з більш конкретними концепціями «нових критиків» та інших «формалістів». Так, багато символічних критиків, як було доведено, у якості «символічного» визначає весь художній твір і в цьому «загальному» символі відшукує «часткове».
Хоча основоположників і найбільш відомих представників символічного літературознавства вже немає в живих, традиції цієї школи не вмерли, і символ, у тому числі і художній, продовжує привертати увагу літературознавців, які вбачають у ньому один із найважливіших компонентів літератури і мистецтва.

БІБЛІОГРАФІЯ

1.Аверинцев С.С.Символ/С.С.Аверинцев.- Философский энциклопедический словарь,- М.: Сов. Энциклопедия, 1983.- С. 607-608.
2.Автономова Н.С. Философские проблемы структурного анализа в гуманитарных науках/Н.С. Автономова. - М.: Наука, 1977.-270с.
3.Анализ стилей зарубежной литературы .-Л., 1978.- Вып.1-312 с.
4.Аникин Г.В. Михальская Н.П. История английской литературы/Г.В. Аникин , Н.П. Михальская .- М.: Высшая школа, 1985.- 528 с.
5.Анцыферова О. Генри Джеймс и психологические традиции американского романтизма. ВКП: Национальная спецификация произведений зарубежной литературы XIV-ХХ вв/ О. Анцыферова. - Иваново, 1984.- С. 111-119.
6.Аристотель. Сочинения в четырех томах/ Аристотель. - М.: Мысль, 1976 1983.
7.Арутюнова Н.Д. Образ, метафора, символ в контексте жизни и культуры // Philologica. Филологические исследования.- М. : Наука, 1990.- С. 71-81.
8.Астафьева Л.А. Символическая образность как средство психологического изображения/ Л.А. Астафьева. - Русский фольклор. Проблемы художественной формы Л.: Наука, 1974.- Вып. 14.- С. 109-118.
9.Афасижев М. Фрейдизм и буржуазное искусство/М. Афасижев. - М.: Наука, 1971.- 128 с.
10.Афасижев М.Н. Западные концепции художественного творчества/М.Н. Афасижев - М.: Высш.шк.,1990.-174с.
11.Балина Е.Б. Импликативность текста, подтекст и трудности перевода/ Е.Б. Балина // Коммуникативный инвариант в текстах различного типа: сборник трудов МГПИИЯ им. Мориса Терезы.- Вып. 343.- М.,1989.- 109 с.
12.Барт Р. Избранные работы. Семиотика. Поэтика: пер. с фр./ Р.Барт, Сост., общ. ред. и вст. ст. Г.К. Косиков . - М.: Прогресс, 1989.- 615 с.
13.Барт Р. Мифология: пер. с фр./ Р.Барт, вст. ст. и комментарии С. Зенкина.- М.: Изд-во им. Сабашниковых, 1996.- 312 с.
14.Басин Е.Я. Семантическая философия искусства/ Е.Я.Басин.- М.: Мысль, 1973.- 216 с.
15.Бахтин М.М. Вопросы литературы и эстетики: исследования разных лет / М. Бахтин.- М.: Худ. лит., 1975.- 502 с.
16.Белый А. Символизм как миропонимание/ А.Белый. - М.: Республика, 1994.- 204с.
17. Белый А. Символизм/ А.Белый.- М., 1910.- 98с.
18.Беме Я. Аврора или Утренняя заря в восхождении/ Я. Беме. - М.: Гуманус, 1990.- 413 с.
19.Боброва С. Эдгар Аллан По/С. Борова.- Романтизм в американской литературе. XIX в. - М.: 1977. -С. 123-160.
20.Богданов В.А. Самокритика символизма: ( Из истории проблемы соотношения идеи и образа)/В.А. Богданов.- Контекст: Лит.теоретич.исслед. -М., 1986,-1984.-С.164-194.
21.Бодлер Ш. Эдгар По. Жизнь и творчество.// Poe E.A. Prose and Poetry.- M.: Raduga, 1983.- С. 10-12.
22.Борев Ю.Б. Художественные направления в искусстве XХ века/ Ю.Б. Борев. - К.: Мистецтво, 1986. - 132с.
23.Борьба методов и направлений в литературах современного запада - К.: Наук. думка, 1986.- 233 с.
24.Буржуазная эстетика сегодня.- М.,1970.-215с.
25.Валери П. Об искусстве/ П.Валери. - М.: Искусство, 1976.- 622 с.
26.Введение в литературоведение: курс лекций / Ред. З.И. Плавкин, В.В. Жирмунский.- С.- Петербург, 1996.- 439 с.
27.Вейман Р. «Новая критика» и развитие буржуазного литературоведения: История и критика новейших методов интерпретации/ Р.Вейман. - М.: Прогресс, 1965.-428 с.
28.Вейман Р. История литературы и мифология. Очерки по методологии и истории литературы./ Р.Вейман: пер. с нем.- М.: Прогресс, 1975.- С. 260-290.
29.Веселовский А. Миф и символ/ А. Веселовский .- Русский фольклор. Вопросы теории фольклора. -Л.: Наука, 1979.- Т.19.- С. 186-199.
30.Веселовский А.Н. Историческая поэтика/ А.Н. Веселовский - М.: Высшая школа, 1989.-404 с.
31.Взаимосвязи и взаимодействие литератур мира: Библиография. (1971-1975).- М.: ИНИОН, 1979.- 339 с.
32.Від бароко до постмодернізму: [ Сборник научних трудов]/ Ред. коллегия: Потницева Т.Н. и др.- Днепропетровск: Днепропетровский государственный университет, 1999. - 195с.
33.Від бароко до постмодернізму: [ Сборник научних трудов]/ Ред. коллегия: Потницева Т.Н. и др.-Днепропетровск: Днепропетровский государственный университет, 2000. - 254с.
34.Гаджиев К.С. Эволюция основных течений американской буржуазной идеологии: 50-70-е годы/ К.С. Гаджиев -М.: Наука, 1982.-334 с.
35.Галинская И.Л. Постструктурализм в оценке современной философско-эстетической мысли//Зарубежное литературоведение 70-х годов. Направления, тенденции, проблемы. -М.: Наука, 1984.- С. 205-217.
36.Галь Н.Я. Слово живое и мертвое: Из опыта переводчика и редактора/ Н.Я. Галь. - М.: Книга, 1987.- 272 с.
37.Гёте И.В. Избранные философские сочинения/ И.В. Гете.- М.,1964.- 421с.
38.Гиленсон Б.А. Заметки о «новой критике»/ Б.А. Гиленсон// Вопросы эстетики.- 1968.- № 8.- С. 251-293.
39.Голосовкер Я.Э. Логика мифа/ Я.Э. Голосовкер. - М.: Наука, 1987.- 218 с.
40.Гончаренко Н.В. Философия искусства (по проблематике международных эстетических процессов)/ Н.В. Гончаренко, И.С. Куликова.- М.: Знание, 1985.- 64 с.
41.Гиршман М.М. Литературное произведение: теория и практика анализа/ М.М. Гиршман.- М.: Наука, 1991.- 150 с.
42.Грабович Г. Шевченко як міфотворець: Семантика символів у творчості поета:пер. з англ./ Г. Грабович.- К.: Радянський письменник, 1991.- 216 с.
43.Греймас А.-Ж. Семиотика. Объяснительный словарь теории языка /А.-Ж. Греймас, Ж. Кутре.- М., 1983.- 325 с.
44.Григорян А.П. Анализ структуры художественного пространства/ А.П. Григорян.- Ереван, 1968.- 340 с.
45.Гримм Я. Немецкая мифология // Зарубежная эстетика и теория литературы ХIХ-ХХ в.в.: Трактаты, статьи, эссе / Ред. Г.К. Косиков.- М.: Изд-во Московского университета, 1987.- С. 54-71.
46.Гужиева Н.В. «Русские символисты» - литературно-книжный манифест модернизма/ Н.В. Гужиева//Русская литература.-2000.-№2.-С.64-80.
47.Гулыга А. Миф и современность / о некоторых аспектах литературного процесса/ А. Гулыга // Иностранная литература. - 1984.-№ 2.- С. 167-175.
48.Денисова Т. Н. Экзистенциализм и современный американский роман/ Т.Н. Денисова. - К.: Наукова думка, 1985.-245 с.
49.Деррида Ж. Структура, знак и игра в дискурсе гуманитарных наук/ Ж. Деррида// Вестник МГУ. Сер. «Филология». - 1995.-№5.- С.13-18.
50.Диша А. Принципы сравнительного литературоведения/ А. Диша. - М.: Прогресс, 1977.- 229 с.
51.Долгополов Л. Поэзия русского символизма История русской поэзии. 2 Т/ Л. Долгополова.- Л.: 1962. 423с.
52.Дремов А.К. Художественный образ/ А.К. Дремов.- М.: Сов. писатель, 1968.- 340 с.
53.Евзлин М. Космогония и ритуал/ М. Евзлин.- М.: Радике, 1993.- 337 с.
54.Елистратова А.А. Уильям Блейк/ А.А. Елистратова.- М.: Знание, 1957.- 115 с.
55.Еремина В.И. Миф и народная песня // Мир - фольклор - литература / Ред. В.Г. Базанов.- Л.: Наука, 1978.- с. 3-16.
56.Жирмундский В.М. Из истории западноевропейских литератур/ В.М. Жирмундский. - Л.: Наука, 1981.- 227 с.
57.Зарубежная литература ХХ века. Хрестоматия Т.1(1871-1917)/ под ред. Н.П. Михальской, Б.И. Пуришева.- Москва, «Просвещение», 1981.-638 с.
58.Зарубежная эстетика и теория литературы XIX - XX вв. Трактаты, статьи, эссе / под ред. Г.К. Косикова.-М.: Изд-во Московского университета, 1987. - 511с.
59.Зарубежное литературоведение 70-х годов. Направления, тенденции, проблемы. - М.: Наука, 1984.-360 с.
60.Засурский Я.Н. Американская литература ХХ века. Некоторые аспекты литературного процесса/ Я.Н. Засурский. - М.: Изд. МГУ, 1984.- 503 с.
61.Засурский Я.Н. Литературоведение США сегодня/ Я.Н. Засурский// Вопросы литературы.- 1970.- № 1.- С. 228-231.
62.Землянова Л.М. Современная эстетика США. Критический очерк/ Л.М. Землянова. -М.: Политиздат,1962.-160с.
63.Землянова Л.М. Современное литературоведение в США: Теоретические направления и конфронтации 1920-1980-х гг./ Л.М. Землянова.- М.: Изд-во МГУ.-1990.-277 с.
64.Землянова Л.М. Борьба направлений в современном литературоведении США/ Л.М. Землянова.- М.: Знание, 1971.-48 с.
65.Зубрицька М. Архетипна критика і теорія / М. Зубрицька.- Львів: Літопис, 1996.- С. 343-356.
66.Иванов Вяч.И. Родное и вселенское/ Вяч. И. Иванов. - М.,1994.- 204с.
67.Иванов А.В. Философская судьба Э. Кассирера: (Немецкая философия, 1874-1945)/ А.В. Иванов // Вестник Московского университета. Сер. 7 Философия. - 1990.- № 2.- С.44-58.
68.Ильин И.П. Введение. // Тенденции в литературоведении стран Западной Европы и Америки. - М.:Изд. АН СССР, 1981.-С.5-13.
69.Ильин И.П. Теоретические итоги эволюции «новой критики» от американского «неогуманизма» до французского структурализма: Дис. канд. филологических наук / И.П.Ильин . - М., 1979.- 233 с.
70.Историческая поэтика. Литературные эпохи и типы художественного сознания.- М., 1994.- 211с.
71.История зарубежной литературы, 1945-1980 / Ред. Л.Г. Андреев. - М.: Изд-во МГУ, 1989.- 413 с.
72.Каган М.С. Мифология искусства. Историко-теоретическое исследование внутреннего строения мира искусств/ М.С. Каган. - Л.: Искусство, 1972.- 440 с.
73.Кант И. Сочинения: в 6 т./ И.Кант.-М.,1964-1966
74.Кассирер Э. Опыт о человеке. Введение в философию человеческой культуры: (отрывки из книги немецкого философа /Э.Кассирер, предисловие П.С. Гуревича) // Философские науки. - 1991.- № 7.- С.91-134.
75.Кассирер Э. Избранное/ Э. Кассирер.- М.,1998.- 213с.
76.Кессиди Ф. Миф и его отношение к познанию, религии и художественному творчеству/ Ф. Кессиди// Вопросы философии.- 1966.-№ 5.-С. 96-106.
77.Клинг О. Эволюция и «латенты» существования символизма после Октября/ О. Клинг// Вопросы литературы.-1999.-№7.-С.37-64.
78.Кодуэлл К. Иллюзии и реальность: об источниках поэзии/ К. Кодуэлл. - М.: Прогресс, 1969.-365 с.
79.Козлов А.С. Мифологическое направление в литературе США/ А.С. Козлов.- М.: Высш. шк. 1984.- 170 с.
80.Козлов А.С. Литературоведение Англии и США ХХ века/ А.С. Козлов.- Симферополь: Таврида, 1994.-270с.
81.Коммуникативная направленность текста и его перевод. Сборник научных трудов. - Киев, 1988.- 155 с.
82.Кононенко В.Г. Словесні символи в семантичній структурі фраземи/ В.Г. Кононенко // Мовознавство. - 1991.-№ 6.- С.30-36.
83.Контрастивное исследование оригинала и перевода художественного текста: Сборник научных трудов. - Одесса: ОГУ, 1986.- 163 с.
84.Корнилова Е.Н. Мифологическое сознание и мифопоэтика западноевропейского романтизма/ Е.Н. Корнилова. - М., ИМЛИ РАН, Наследие”, 2001.-447с.
85.Косиков Г.К. Зарубежное литературоведение и теоретические проблемы науки про литературу/ Г.К. Косиков.- М.: Высш.шк., 1984.-366 с.
86.Красавченко Т.Н. Английская литературная критика/ Т.Н. Красавченко - Москва, 1994.- С. 165-167.
87.Краткий мифологический лексикон: уч. мет. пособие по истории религии и мировой художественной культуры. - Череповец: ЧГУ, 1998.- 46 с.
88.Критический реализм ХХ века и модернизм. - М.: Наука, 1967.- 286 с.
89.Кэмпбелл Джозеф. Тысячеликий герой/Джозеф Кэмбелл. - М.: Ваклер Рефл-Бук АСТ, 1997.- 378 с.
90.Ладыгин М.Б. Романтизм в зарубежной литературе/ М.Б. Ладыгина, В.А. Луков. - М., 1979.- 235 с.
91.Леви-Стросс К. Структура мифов/ К. Леви-Стросс//Вопросы философии.- 1970.- № 7 .- С. 152-164.
92.Леонтьев А.А. Языкознание и психология/ А.А. Леонтьев - М., 1966.- 80 с.
93.Литературоведение на пороге ХХI века. Материалы международной научной конференции (МГУ, май 1997).- М.: «Рандеву АМЮ», 1998.- 501 с.
94.Лифинец М.А. Мифология древняя и современная/М.А. Лифинец. - М.: Искусство, 1979.- 582 с.
95.Лосев А. Ф. Логика символа // Философия. Мифология. Культура. - М.: Политиздат, 1901. - С. 247-274.
96.Лосев А.Ф. Проблема вариативного функционирования поэтического языка // Знак, Символ, Миф: Труды по языкознанию, - М.: Изд-во МГУ, 1982.- С. 408-452.
97.Лосев А.Ф. Проблема символа и реалистическое искусство/ А.Ф. Лосев. - М.: Искусство, 1976.- 367 с.
98.Лосев А.Ф. Символ // Философская энциклопедия: В 5 т. - М.: Сов. Энциклопедия, 1970. - Т.5.- с.10-11.
99.Лосев А.Ф. Терминологическая многозначность в существующих теориях знака и символа // Языковая практика и теория языка. - М.: Изд-во МГУ, 1978.- С. 3-26.
100.Лосев А.Ф. Очерки античного символизма и мифологии/ А.Ф.Лосев; Сост.А.А. Тахо-Годи, И.И.Маханьков. - М.: Мысль,1993.-959с.
101.Лосев А.Ф. Проблема символа и реалистическое искусство/А.Ф. Лосев. - М., 1999.- 187с.
102.Лосев А.Ф. Знак, Символ, Миф: Труды по языкознанию/ А.Ф.Лосев. - М.: Изд. МГУ, 1982.-479 с.
103.Лотман Ю.М. Избранные статьи: в 3 т/ Ю.М. Лотман. - Таллин, 1992.
104.Лотман Ю.М. Символ в системе культуры/ Ю.М. Лотман // Труды по знаковым системам Тарту.- Вып. 21.- 1987.- С.78-85 .
105.Лотман Ю.М. Семиотика культуры и понятие текста/ Ю.М. Лотман // Труды по знаковым системам ХII. Структура и семиотика художественного текста. - Тарту, 1981. - Вып. 515.- С.3-7.
106.Лотман Ю.М. Структура художественного текста/ Ю.М. Лотман - М.: Искусство, 1970.-383 с.
107.Лотман Ю.М. Тезисы к проблеме «Искусство в ряду моделирующих систем// Труды по знаковым системам. - Тарту: Изд. Тартусского университета, 1967.- Т.3.- С. 130-146.
108.Ляликов Д. К критике юнгианских концепций художественного творчества// О современной буржуазной эстетике.- М.: Искусство, 1963.- Вып.3.-С. 293-312.
109.Маковский М.М. «Картина мира» и миры образов (Лингвокультурологические этюды)/ М.М. Маковский // Вопросы языкознания. - 1992.- № 6.- С. 36-53.
110.Мантатов В.В. Образ, знак, условность/ В.В. Мантатов. - М.: Высш.шк.1980.-160с.
111.Мелетинский Е.М. Поэтика мифа/ Е.М. Мелетинский. - М.: Восточная литература, 1983. - 390 с.
112.Мендельсон М.О. Американское литературоведение ХХ века и вопросы творчества писателей США.// Современное литературоведение США. Споры об американской литературе.- М.: Наука, 1969.-С. 7-49.
113.Менжулін В.І. Ернст Кассірер: віхи життя і творчості: (Історія зарубіж. філос)/ В.І // Філос. і соціол. думка. - 1991.- № 5.- С.55-64.
114.Методология анализа литературного произведения: сборник статей/ под ред. Ю. Борева. - М.: Наука, 1988.- 347 с.
115.Мойсієнко В. Про дохристиянські божества і символічно-магічні кліше в поліських замовленнях/ В. Мойсієнко // Нар. Творчість та етнографія. 1992.- № 2.- С. 43-49.
116.Наливайко Д.С. Искусство: направления, течения, стили/Д.С. Наливайко. - К.: Мистецтво, 1985.- 365 с.
117.Наследие английского романтизма и современность. - М.: Изд-во АН СССР, 1960.-134 с.
118.Наєнко М.К. Історія українського літературознавства: підручник/ М.К. Наєнко.-К.: Видавничий центр Академія”, 2001.- 359 с.
119.Некрасова Е.М. Неосуществленный замысел 1920-х годов создания «Symbolarium’ a” (словаря символов) и его первый выпуск Точка”/ Е.М. Некрасова // Памятники культуры: ежегодник 1982.- М.: Наука, 1984.- С. 90-115.
120.Немировская Е.М. Теория презентативного символизма (к критическому анализу семантической концепции искусства С.К. Лангер)/ Е.М. Немировская// Вопр. Философии.- 1972.-№7.-С.119-127.
121.Нефедов Н.Т. История зарубежной критики и литературоведения: учеб. пособие для вузов по спец. Рус. яз. и лит./ Н.Т. Нефедов. - М.:Высш.шк.,1988.-272с.
122.Николюкин А.Н. Эдгар По в России// Литературные связи России и США.- М: 1981.-С. 327-346.
123.Николюкин А.Н. Новелистика Э. По// Американский романтизм и современность. - М: 1968.-С. 189-280.
124.Николюкин А.Н. Жанры американской романтической прозы.// Американская романтическая проза. - М: Радуга, 1984.-С. 7-32.
125.Ницше Ф. Сумерки идолов, или как философствуют молотом/Ф. Ницше - СПб.: Тип А.С. Суворина, 1907.- 145 с.
126.Ницше Ф. Полное собрание сочинений/ Ф. Ницше. - М.: Моск. кн. Изд-во, 1909-1912.- Т.1-3, 9.
127.Новикова М. А. Символы/ М.А. Новикова // Новый мир. - 1995.- № 2.- С. 202-217.
128.Новикова М.А., Шама И.Н. Символика и перевод (на материале «Ночи перед рождеством» Н.В. Гоголя в английских переводах) // Теорія и практика перекладу. -- К.: Вища школа, 1993.- Віп. 19.- С. 30-37.
129.Новикова М. Символика в художественном тексте. Символика пространства (на материале «Вечеров на хуторе близ Диканьки» Н.В.Гоголя и их английских переводов): учеб. пособие/ М. Новикова, И. Шама - Запорожье: СП «Верже», 1996.- 171 с.
130.Новикова Т. Русские символисты и английские прерафаэлиты/ Т. Новикова // Вопросы литературы.- 1998.- Вып. 6.-С. 23-31.
131.О литературно-художественных течениях ХХ века. - М.: Изд-во МГУ, 1996.- 244 с.
132.Особенности перевода жанров литературы: сборник статей. - Ташкент, 1983.- 48 с.
133.Писатели США о литературе: сборник статей. - М.: Прогресс, 1974. - 415 с.
134.Поляков М. Вопросы поэтики и художественной семантики/ М. Полякова - М.: Советский писатель, 1978.- 446 с.
135.Потебня А.А. О некоторых символах в славянской народной поэзии // Слово и миф. - М.: Правда, 1989.- с. 285-378.
136.Проблемы литературы США ХХ века: Сб. статей.- М.: Наука, 1970. - 525 с.
137.Реале Д. Западная философия от истоков до наших дней. т.2.Средневековье/ Д. Реале, Д. Антисери.- СПб, 1995.-С.133-149.
138.Ритм, пространство и время в литературе и искусстве / Под ред. Б.Ф. Егорова. - Л.: Наука, 1974. - 298 с.
139.Романов Ю.И. Образ, знак в искусстве/ Ю.И. Романов .- Л.: Наука, 1991.- 125 с.
140.Рубцов Н.Н. Символ в искусстве и жизни: философские размышления/ Н.Н. Рубцов. - М.: Наука, 1991.- 176 с.
141.Рыльский М.Д. Искусство перевода: Статьи, заметки, письма/ М.Д. Рыльский.- М.: Сов. писатель, 1986.- 334 с.
142.Сагалаев А.М. Урало-алтайская мифология: Символ и архетип/ А.М. Сагалаев. - Новосибирск: Наука, 1991.- 155 с.
143.Сарингулян К.С. Очерк семиотической характеристики ритуала/ К.С. Сарингулян // Семиотика и проблемы коммуникации. - Ереван: Изд-во АН Арм. ССР, 1981.- С. 64-76.
144.Свасьян К.А. Проблема символа в современной философии (критика и анализ)/ К.А. Сваьян.- Ереван: Изд-во Ан Арм. ССР, 1980.- 226 с.
145.Свасьян К.А. Философия символических форм Э. Кассирера: Критический анализ / К.А. Свасьян, АН Арм. ССР, Институт философии и права.- Ереван: Изд-во АН Арм. ССР, 1989.- 237 с.
146.Силичев Д.А. Семиотика и искуство: анализ западных концепций/ Д.А. Силичев. -М.: Знание, 1991.- 64 с.
147.Сковорода Григорій: образ мислителя. Сборник научных трудов/ Институт философии НАН Украины, под ред. Шинкарука В.И., Стогний И.П.- Киев, 1997.-453с.
148.Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / Ред. М. Зубрицька. - Львів: Літопис, 1996.- 635 с.
149.Соболева М.Е. Система и метод в философии символических форм Є. Кассирера/ М.Е. Соболева // Вопросы философии. - 2000.- № 2.-Сс. 87-100.
150.Современная литературная критика: Вопросы теории и методологии: [Сборник статей]/ АН СССР, Ин-т мировой литературы им. А.М. Горького; Ред. коллегия: В.В. Кожинов (отв.ред.) и др.-М.: Наука”, 1977.-272с.
151.Современное зарубежное литературоведение (страны Западной Европы и США): концепции, школы, термины. Энциклопедический справочник / Сост. Е.А. Цурганова, И.И. Ильин, А.С. Козлов. - М.: Интрада, 1996.- 317 с.
152.Современное литературоведение США. Споры об американской литературе. - М.: Наука, 1969. - 352 с.
153.Современные проблемы теории творчества: Сб. науч. статей. - М.: НПО «Поиск», 1992.- 118 с.
154.Созина Е.К. Теория символа и практика художественного анализа : учебн.пособие по спецкурсу/ Е.К. Созина.-Екатеринбург, 1998.-128 с.
155.Соколов А.Г. Русская литературная критика конца XIX - нач. XX века: хрестоматия/ А.Г. Соколов, М.В. Михайлова -М.: Высшая школа, 1982, - 367с.
156.Стеблин-Каменский М.И. Миф/ М.И. Стеблин-Каменский - Л.: Наука, 1976.- 103 с.
157.Структурализм: «за» и «против» / Под ред. Е. Басина и М. Полякова. - М.: Прогресс, 1975.- 468 с.
158.Тенденции в литературоведении стран Западной Европы и Америки. - М.: Изд. Ан СССР, 1981. - 175 с.
159.Тодоров Цв. Теория символа/ Цв. Тодоров.- М, 1999.- 156с.
160.Теории, школы, концепции (критические анализы). Художественная коммуникация и семиотика. / Ред. Ю.Б. Борев. - М.: Наука, 1986.- 231 с.
161.Теория литературы. Литературный процесс: Том IV. -М.: ИМЛИ РАН, «Наследие», 2001.-624с.
162.Теория метафоры. -М., 1990.- 213с.
163.Толстой Н.И. К реконструкции семантики и функции некоторых славянских изобразительных и словесных символов и мотивов // Фольклор и этнография. Проблемы реконструкции фактов традиционной культуры. - Л.: Наука, 1990.- с. 47-64.
164.Топорков А.А. Символика и ритуальные функции предметов материальной культуры // Этнографическое изучение знаковых средств культуры. - Л.: Наука, 1989.- С. 89-101.
165.Топоров В.Н. Миф. Ритуал. Поэтика/ В.Н. Топоров. - М.: 1991.- 628 с.
166.Топоров В.Н. Миф. Ритуал. Символ. Образ. Исследования в области мифопоэтического/ В.Н. Топоров. - М.: Изд. Группа «Прогресс» - «Культура», 1995.-624 с.
167.Тэрнер В. Символ и ритуал/ В. Тэрнер. - М.: Наука, 1983. - 277с.
168.Уваров Л.В. Символизация в познании/ Л.С. Уваров.- Минск, «Наука и техника», 1971.- 127с.
169.Уеллек Р. Теория литературы: пер. с англ/ Р. Уеллек, О. Уоррен. - М.: Прогресс, 1978.- 325 с.
170.Українська література в системі літератур Європи і Америки ХIХ-ХХ століття / Ред. Д.С. Наливайко: НАН України. - К.: Заловіт, 1997.- 264 с.
171.Урнов Д.И. Лит. произведения в оценке англо-американской «новой критики»/ Д.И. Урнов.- М.: Наука, 1982.- 301с.
172.Урнов Д.И. Урнов М.В. Литература и движение времени/ Д.И. Урнов.- М: Худ. лит. 1978.-143с.
173.Фрейд З. Тотем и табу/ З.