ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА ФУНКЦІОНАЛЬНО НЕПОВНИМ СІМ'ЯМ В УМОВАХ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО КОМПЛЕКСУ І СТУПЕНЯ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА

На правах рукопису

Юрченко Ірина Василівна

УДК 159.942053.4./6. (07)

ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА ФУНКЦІОНАЛЬНО НЕПОВНИМ СІМ'ЯМ В УМОВАХ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО КОМПЛЕКСУ
І СТУПЕНЯ

19. 00. 07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
психологічних наук

Науковий керівник
Москалець Віктор Петрович,
доктор психологічних наук,
професор

Івано-Франківськ
2008

ЗМІСТ
Вступ.......................................................................................................................4
Розділ 1. Становлення, розвиток і сучасний стан системи психологічної
допомоги сім’ї ...........................................................................................11
1.1. Значущі віхи в історії формування системи психологічної допомоги
сім’ї..............................................................................................................11
1.2. Стан сучасних досліджень допомоги сім’ї в український психологічній
науці............................................................................................................35
1.3. Сучасні дослідження психологічної підтримки батьківства і
материнства..................................................................................................41
1.4. Особливості психологічного супроводу сім’ї у закладах освіти в
сучасній Україні.........................................................................................51
Висновки до першого розділу...........................................................................65
Розділ II. Емпіричні виміри психологічних особливостей функціонально
непевних сімей ..................................................................................................68
2.1. Опис методик, експериментальної вибірки та процедури емпіричного
дослідження функціонально неповних сімей ................................................68
2.2. Аналіз результатів емпіричного дослідження функціонально неповних
сімей....................................................................................................................97
2.3.Основні психологічні особливості функціонально неповних сімей в
сучасній Україні...............................................................................................115
Висновки до другого розділу..........................................................................134
Розділ III. Особливості психологічного супроводу функціонально неповних
сімей .....................................................................................................136
3.1. Проблеми функціонально неповних сімей, які потребують
психологічного супроводу.............................................................................136
3.2. Експериментальна програма психологічного супроводу функціонально
неповних сімей в умовах навчально-виховного комплексу
I ступеня................................................................................................. 149
3.3. Результати реалізації програми психологічного супроводу
функціонально неповних сімей в умовах навчально-виховного комплексу
I ступеня.........................................................................................................160
Висновки до третього розділу......................................................................173
Висновки.......................................................................................................175
Додатки.........................................................................................................180
Список використаних джерел................................................................199

ВСТУП

Актуальність дослідження Проблематика сім’ї її соціально-психологічних характеристик, пов’язаних з динамікою, сімейних відносин, особливостей її впливу на розвиток особистості дитини, надання психологічної допомоги сім’ям у важких ситуаціях та ін. є стабільно актуальною у психолого-педагогічній науці від початку ХХ ст. Питання типології сімей, їх специфіки, основних проблем та видів психологічної допомоги їм перебували у центрі уваги багатьох видатних і відомих психологів: А. Адлера, Е. Берна, М. Боуена, Д. Видри, К. Вітакера, Д. Віткіна, Л. Виготського, Е. Еріксона, М. Ламб, У. Огборн, Ф. Педерсона, В. Сатир, Г. Фігдора, З. Фройда, А. Фройд, К. Хорні, К. Юнга та ін. Її дослідження стали теоретичною й методологічною базою фундаментальних і прикладних розробок проблематики сім’ї у вітчизняній психології, здійснених О. І. Бондарчуком, Ю. В. Борисенком, Л. С. Виготським, В. Н. Дружиніним, О. І. Захаровим, Є. Г. Ейдеміллером, Д. І. Ісаєвим, Г. С. Костюком, І. С. Коном, О. З. Лютак, Т. М. Титаренко, В. М. Целуйком, Н. В. Чепелєвою та ін.
Психологія сім’ї накопичила чимало даних про різні типи сімей та їхні характерні риси, стилі батьківського ставлення до дітей, основні проблеми у сімейному вихованні дітей та ін. Але особливості соціально-економічної ситуації в Україні створюють нові складні проблеми у сфері сімейних відносин, що вимагає якісної модернізації психологічного супроводу сімейного життя, допомоги проблемним сім’ям. Сьогодні поряд зі зростанням частки неповних сімей внаслідок розлучення чи, рідше, смерті одного з подружжя, інтенсивно збільшується кількість т. зв. функціонально неповних сімей тих, у яких хтось з батьків чи обоє емігрують за кордон на заробітки. Так, станом на 2007 р. майже 7 млн. українців перебувають за кордоном” <> чи не половина сімей у Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській та Чернівецькій областях має рідних, котрі працюють за кордоном” [39]. Як зауважив директор українського Ін-ту досліджень діаспори І. Винниченко: в Україні на сьогоднішній день немає людини, яка б назвала конкретне число заробітчан. Дані офіційної статистики навіть приблизно не відображають дійсні масштаби трудової міграції за кордон” [39]. Отже, виникає нагальна потреба ґрунтовного наукового вивчення функціонально неповних сімей. Серед проблем таких сімей особливо значущими щодо перспектив духовного, соціально-економічного прогресу, розвитку демократії, громадянського суспільства в Україні є особливості розвитку навчання і виховання дітей у них. Вплив повернення заробітчанина додому на динаміку розвитку сім’ї, особливості його взаємин з дитиною/дітьми, дружиною/чоловіком та ін. На основі наукового висвітлення цієї проблематики необхідно розробляти програми психологічної допомоги членам функціонально неповних сімей. Оскільки більшість функціонально неповних сімей утворюються на стадії молодої сім’ї, яка виховує дітей раннього, дошкільного та молодшого шкільного віку, то пріоритетно необхідними є розробки програм психологічної допомоги таким сім’ям в умовах роботи дошкільних навчальних закладів та початкової школи. Однак, на сьогоднішній день ґрунтовних розробок у сфері психологічної допомоги функціонально неповним сім’ям немає.
Актуальність проблеми психологічної допомоги функціонально неповним сім’ям та недостатня її наукова розробленість зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Психологічна допомога функціонально неповним сім’ям в умовах навчально-виховного комплексу І ступеня».
Зв’язок дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою фундаментальної науково-дослідної роботи Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника: 05 «Наукові проблеми розбудови держави», в напрямі цієї роботи, який розробляє кафедра загальної та експериментальної психології: «Духовні цінності українського народу: джерела, сучасний стан, формування» № 0197 держреєстрація 013273.
Об’єкт дослідження функціонально неповна сім’я.
Предмет дослідження специфіка психологічної допомоги функціонально неповним сім’ям з боку навчально-виховного комплексу І ступеня.
Мета дослідження на базі вивчення вітчизняних і зарубіжних теорій психології та психотерапії сім’ї, аналізу відповідного емпіричного матеріалу визначити основні психологічні особливості та проблеми функціонально неповних сімей і на цій основі розробити та апробувати програму надання психологічної допомоги в умовах роботи навчально-виховного комплексу І ступеня.
Основні гіпотези дослідження:
1. Просторова відмежованість подружніх партнерів, як одна з головних особливостей функціонально неповних сімей, деструктивно впливає на збереження і підтримання достатньо інтенсивного, позитивно забарвленого емоційного зв’язку між членами сім’ї, зокрема дитини/дітей із батьком/матір’ю-емігрантом (-кою), а відтак, зумовлює зниження рівня психологічного благополуччя і зростання рівня тривожності у дітей, які виховуються у функціонально неповних сім’ях.
2. Утруднена можливість чи неможливість задоволення подружніми партнерами шлюбних потреб (спільне виховання дітей, проведення дозвілля, взаємна емоційна підтримка, сексуально-еротична та ін.), призводить до зростання конфліктності, емоційної відчуженості між її членами.
3. Ефективним шляхом підвищення рівня психологічного благополуччя членів функціонально неповних сімей і, зокрема, дітей, які виховуються у них, є підвищення рівня психологічної культури та психолого-педагогічної компетентності батьків, що може успішно здійснюватись психологами навчально-виховних комплексів І ступеня.
Для досягнення поставленої мети було сформульовано завдання:
1. Здійснити теоретико-методологічний аналіз вітчизняних та зарубіжних теорій психології сім’ї, основних підходів до надання психологічної допомоги сім’ї.
2. Провести емпіричне дослідження психологічних особливостей функціонально неповних сімей.
3. Виявити основні психологічні особливості функціонально неповної сім’ї, розвитку особистості дитини в ній.
4. На основі результатів теоретичної та емпіричної складових дослідження розробити та апробувати програму психологічної допомоги функціонально неповним сім’ям в рамках діяльності психолога навчально-виховного комплексу І ступеня.
Теоретико-методологічною основою роботи є розроблені вітчизняною та зарубіжною психологічною наукою концепції, що розкривають принципи і закономірності розвитку особистості, роль діяльності в процесі розвитку психіки дитини інтегративних рівнів розвитку особистості Б. Г. Ананьєва, багатоваріантності спрямованості особистості О. М. Леонтьєва, загально-психологічна трикомпонентна модель психіки людини З. Фройда, духовно-цілісної особистості Е. Фромма, самоактуалізації особистості А. Маслоу, ґенези існування особистості С. Д. Максименка, вершинних структур розвитку психіки дитини М. Й. Боришевського, З.С. Карпенко, В. П. Москальця, Г. С. Костюка, М. В. Савчина, В. О. Татенка, Т. М. Титаренко, Н. В. Чепелєвої та ін.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань, перевірки гіпотез дослідження використовувався комплекс методів: 1) теоретичний аналіз та узагальнення матеріалів наукових джерел з досліджуваної проблематики; 2) спостереження за поведінкою дітей в умовах навчально-виховного закладу І ступеня; 3) добір і застосування психодіагностичних методик, придатних для розв’язання завдань дослідження: «Анкета для батьків», структуровані бесіди (з дітьми та батьками), проективна методика «Малюнок сім’ї», проективна методика «Сімейна соціограма» (Е. Г. Ейдеміллер, І. М. Нікольська), методика «Шкала сімейного оточення» (ШСО), адаптована С. Ю. Купріяновим; 4) констатуючий і формуючий психолого-педагогічні експерименти; 5) кількісний і якісний аналіз даних; 6) обробка отриманих даних та графічна презентація результатів за допомогою пакета статистичних програм для ПК SPSS 13.0 for Windows та Microsoft Office for Windows XP Professional.
Експериментальна база дослідження. Експериментальне дослідження здійснювалось 2006-2007 рр. на базі навчально-виховних комплексів І ступеня м. Коломиї №№ 3, 10, 20. В експериментальному дослідженні взяли участь 356 осіб, серед яких 162 батьків (85 з функціонально неповних та 77 з повних сімей), 178 дітей (92 з функціонально неповних та 86 з повних сімей).
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що:
§ вперше визначено комплекс основних психологічних особливостей та проблем функціонально неповних сімей;
§ проведено порівняльний аналіз основних психологічних особливостей сучасних повної та функціонально неповної сімей в Україні;
§ розроблено та апробовано програму психологічної допомоги функціонально неповним сім’ям в умовах навчально-виховного комплексу І ступеня.
Теоретичне значення роботи полягає в конкретизації концептів про роль соціально-психологічної функціональної структури сім’ї у емоційному розвитку особистості дитини; виявлено та визначено сутнісні особливості та основні психологічні проблеми функціонально неповної сім’ї.
Практичне значення роботи полягає в тому, що на основі отриманих теоретичного та емпіричного фрагментів дослідження розроблено програму психологічної допомоги функціонально неповним сім’ям та науково-методичні рекомендації для практичних психологів та соціальних педагогів, орієнтовані на профілактику деструктивних тенденцій у дитячо-батьківських відносинах у функціонально неповних сім’ях.
Результати дослідження впроваджені в практику діяльності практичних психологів навчально-виховних комплексів І ступеня м. Коломиї №№ 3, 10, 20. Ця програма може бути використана при підготовці психологів і вихователів навчально-виховних закладів І ступеня.
Особистий внесок автора полягає в: здійсненні теоретичного аналізу проблеми; формуванні мети, гіпотез та завдань дослідження; плануванні експериментального дослідження поставленої проблеми; формуванні вибірки досліджуваних та здійсненні експериментального дослідження поставленої проблеми, перевірці гіпотез дослідження; розробці, описі та апробації програми психологічної допомоги функціонально неповним сім’ям в умовах роботи навчально-виховного комплексу І ступеня.
Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалася конгруентним рівнем теоретичного аналізу проблеми, відповідністю обраних методик меті і завданням дослідження, репрезентативністю вибірки, поєднанням кількісного і якісного аналізу емпіричних даних, використанням адекватних методів математичної статистики.
Апробація роботи відбувалася шляхом публікації наукових статей та виступів на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми соціалізації особистості в сучасних умовах» (Чернігів, 2006 р.), Другій Міжнародній науково-практичній конференції «Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні і прикладні проблеми» (Київ, 2008), VІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми практичної психології» (Херсон, 2008), Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів і молодих науковців «Психічне здоров’я особистості» (Рівне, 2008), щорічних звітно-наукових конференціях Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.
Публікації: основні положення та результати дисертаційного дослідження викладено у 6 статтях, з яких 4 видруковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 215 сторінок і містить 29 рисунків та 5 таблиць. Список використаних джерел налічує 205 найменувань.

bibliography

ВИСНОВКИ
1. Проблеми сім’ї, її впливу на становлення особистості та надання психологічної допомоги сім’ям почали вивчатися у ХХ ст. В цей час активно проводяться теоретико-експериментальні дослідження феномену сім’ї, виникають різноманітні напрями сімейної психотерапії та консультування, відбувається становлення системи професійної психологічної допомоги сім’ям. Спочатку основна увага зосереджувалась на наданні допомоги окремому членові сім’ї: психоаналіз (З. Фройд, Г. Фігдор, Д. Видра); транзактний аналіз (Е. Берн та ін.). На сучасному етапі сім’я розглядається як система нерозривно пов’язаних елементів і, відповідно, саме на сімейну систему в цілому спрямовувався психотерапевтичний вплив (структурний підхід у сімейній психотерапії та консультуванні (С. Мінухін), теорія сімейних систем (М. Боуен та ін.).
2. Аналіз психоісторії сім’ї в Україні показує, що процес трансформації української родини призвів до поступової втрати традиційних цінностей любові, взаємоповаги і взаємодопомоги, пошани до старших, культу матері-Берегині. Натомість спостерігається знецінення сім’ї і шлюбу як соціальних інституцій, збіднення сімейних стосунків. Все це виразно виявляється у функціонально неповних сім’ях. В Україні, особливо в західних областях, зростає кількість функціонально неповних сімей, у яких один із подружжя змушений тривалий час перебувати в трудовій еміграції (майже кожна друга сім’я). Функціонально неповна сім’я це сім’я, у якій є і чоловік і дружина, але професійна зайнятість, трудова еміграція, хвороба, ув’язнення когось з них зумовлюють його тривалу розлуку з сім’єю. Вивчення психологічних особливостей функціонально неповних сімей розкриває нові перспективи для розвитку сімейної психотерапії та консультування, психології сім’ї.
3. Виявлено, що основні психологічні особливості функціонально неповної сім’ї залежать від: 1) стадії життєвого циклу сім’ї, на якому вона трансформувалась у функціонально неповну; 2) наявності у сім’ї дітей та їх віку на час утворення ФНС; 3) основних соціально-психологічних характеристики сім’ї (психологічна атмосфера в сім’ї, рівень психологічного благополуччя членів сім’ї, конфліктний потенціал та ін.) під час її перетворення у ФНС; 4) матеріального становища сім’ї.
4. Найбільш несприятливим періодом для трансформації сім’ї у функціонально неповну є стадія молодої сім’ї бездітної або з дітьми від немовлячого до молодшого шкільного віку. Розставання партнерів за умов незнання ними стратегії побудови конструктивних контактів у нових умовах співжиття є передумовою виникнення серйозних психологічних проблем. Оскільки, період від народження до молодшого шкільного віку є основним етапом закладання утворень сфери спрямованості, ціннісних орієнтацій, світогляду, переконань, віри, диспозицій, основ характеру дитини, сімейні аномалії можуть спричинити відчутні деструкції у її особистісному розвитку.
5. Впливи батька і матері на становлення і розвиток особистості дитини мають важливу специфіку. Матір відіграє значну роль у вихованні емоційної прихильності та розвитку соціального інтересу (за А. Адлером) дитини; для дівчинки вона є зразком до статево-рольової ідентифікації, засвоєння паттернів, моделей поведінки жінки, дружини, матері, для хлопчика прообразом його майбутньої дружини, створює модель рольової взаємодії в сім’ї. Батько оптимізує когнітивний та соціально-практичний розвиток дітей, сприяє становленню їхньої емоційної незалежності. Для хлопчика батько виступає зразком статево-рольової ідентифікації, ідеалом чоловічої мужності та поведінки, у дівчаток сприяє розвитку жіночності. Разом особливості взаємовідносин між батьком і матір’ю у сім’ї чинять суттєвий вплив на емоційний розвиток дітей, формування їх «життєвого» та «сімейного сценарію», життєвої стратегії на майбутнє.
6. Система психологічної допомоги сім’ям включає: психологічне консультування, індивідуальну та групову сімейну психотерапію, психологічний супровід сімей. Психологічний супровід є новим видом діяльності психолога, становлення якого зумовлене специфікою розвитку системи психологічної допомоги сім’ям в Україні. Під поняттям психологічного супроводу слід розуміти такий вид діяльності психолога, який включає комплекс взаємопов’язаних та взаємообумовлених заходів і методів, котрі спрямовані на забезпечення оптимальних соціально-психологічних умов для збереження і розвитку психологічного здоров’я особистості і сім’ї загалом. Серед таких заходів пріоритетними є інформування (психологічна просвіта), навчання, проведення тренінгових занять, організація роботи груп зустрічей, взаємопідтримки серед членів сімей різного типу (функціонально неповні, неповні) та ін.
7. Проведене експериментально-психологічне дослідження дозволяє стверджувати, що дітям дошкільного та молодшого шкільного віку, які виховуються у функціонально неповних сім’ях, притаманний підвищений рівень тривожності, емоційне відчуження від родителя, який перебуває у трудовій еміграції, нижчий рівень емоційного благополуччя у сім’ї порівняно з дітьми цього ж віку з повних сімей (на високому рівні статистичної значущості (р≤0,01)).
8. Функціонально неповні сім’ї характеризуються вищим рівнем конфліктності взаємин, порівняно з повними сім’ями; нечіткістю зовнішніх і внутрішніх меж у сім’ї. Але, і функціонально неповним сім’ям, і повним сім’ям в сучасній Україні притаманний високий рівень психологічного неблагополуччя 52,5%. Це свідчить про необхідність впровадження системи ефективної психологічної допомоги усім сім’ям, зокрема, у дошкільних та початкових навчальних закладах.
9. Виявлено, що основними психологічними проблемами функціонально неповних сімей є: а) брак розуміння важливості впливу на дитину розлуки з батьком/матір’ю та відсутність адекватних знань про те, як полегшити переживання дитини, зберегти її прихильність до родителя, який перебуває в еміграції; б) недостатність позитивних, гнучких, довірливих взаємин у сім’ї, що призводить до емоційного відчуження між батьками і дітьми; в) відсутність єдиних поглядів батьків на виховання дітей, що утруднює достатню ефективність процесу виховання; г) поступове зростання рівня емоційної відчуженості, конфліктності між їх членами; д) утруднення можливостей задоволення членами функціонально неповних сімей тих своїх потреб, які задовольняються в сім’ях. Комплекс психологічних, психосоматичних і психічних проблем, котрі виникають у функціонально неповних сім’ях (найперше, у самих трудових емігрантів, а також у дітей) можна умовно назвати терміном «італійський синдром».
10. Відповідно до виявлених основних проблем функціонально неповних сімей, розроблено і апробовано програму психологічного супроводу таких сімей. У дошкільних навчальних закладах та початковій школі метою цієї програми є: розвиток батьківської і материнської відповідальності за виховання дітей; гармонізація взаємин у функціонально неповних сім’ях як запоруки збереження і зміцнення психічного здоров’я сім’ї загалом і кожного її члена зокрема. Програма передбачає вивчення основних особливостей сімейних взаємин у функціонально неповних сім’ях у групах зустрічей для родителів з таких сімей. Програма реалізується поетапно: 1) вивчення відмінностей між повними та функціонально неповними сім’ями, основних проблем функціонально неповних сімей із зосередженням уваги на переживаннях дітей з таких сімей, шляхів їх вирішення; 2) вивчення сімейних конфліктів, навчання способам їх конструктивного розв’язання; 3) виникнення у функціонально неповних сім’ях проблемних взаємин між подружніми партнерами та недоліків у вихованні дітей; 4) налаштування родителів на пізнання своєї дитини, на створення оптимальних умов для її всебічного розвитку; 5) обговорення можливих психологічних змін у сім’ї після повернення батька/матері з трудової еміграції.
11. Основними результатами експериментального застосування програми психологічного супроводу функціонально неповних сімей є: зміцнення психологічних засад сім’ї в умовах розлученості подружніх партнерів, на основі утвердження гнучкості, щирості, емпатійності взаємин між членами сім'ї, а відтак, зниження конфліктного потенціалу сім’ї подолання емоційної холодності, відчуженості між членами сім’ї (р≤0,01).
12. Найчутливішими щодо змін ситуації в сім’ї є діти: повторна психодіагностика після проходження програми психологічного супроводу їхніми батьками за допомогою проективної експресивної методики «Малюнок сім'ї» показала підвищення рівня психологічної згуртованості сім'ї, рівня емоційного благополуччя дитини в ній, зниження рівня тривожності дитини, зменшення частки дітей, для яких характерним було психологічне невключення батька/матері, котрі перебували за кордоном, у структуру сім'ї (р≤0,01), що є переконливим свідченням ефективності розробленої та експериментально верифікованої нами програми психологічного супроводу функціонально неповних сімей.
13. Невирішеними актуальними питаннями є дослідження впливу особливостей виховання і становлення особистості дитини у функціонально неповній сім’ї на її наступне життя, формування власної батьківської ідентичності, системи цінностей, налаштувань щодо побудови своєї сім’ї. Невивченими залишаються і питання відновлення взаємин у сім’ї після повернення до неї родителя, котрий тривалий час перебував в еміграції. Необхідні дослідження основних психологічних проблеми, які виникають на цьому етапі життєдіяльності сім’ї, пошук оптимальних шляхів їх розв’язання чи попередження та ін. Ці та інші питання є перспективним напрямом подальших досліджень проблем функціонально неповних сімей.

Список використаних джерел

1. Абабков В. А., Перре М., Кайдановская Е. В., Шёби Д. Семейная жизнь и профессиональная деятельность (на материале исследования полных семей с детьми дошкольного возраста) // Вопросы психологии. 2004. №6. С. 4453.
2. Абраменкова В. В. Половая дифференциация и сексуализация детства: горький вкус запретного плода // Вопросы психологии. 2003. №5. С. 103120.
3. Абрамова Г. С. Практическая психология: Учебник для студентов вузов. М.: Академический проект, 2003. 496 с.
4. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии. М., 1993. 175 с.
5. Айви А. Е., Айви М. Б., Саймэк-Даунинг Л. Психологическое консультирование и психотерапия. Методы, теории и техники: практическое руководство. М.:, 2000. 487 с.
6. Айламазян Э. К. Акушерство. Учебник для студентов мед. вузов. СПб.: «Специальная литература», 1997. 496 с.
7. Алешина Ю. Е. Индивидуальное и семейное психологическое консультирование. М.: Класс, 2000. 208 с.
8. Анастази А. Психологическое тестирование. М.: Педагогика, 1982. Т. 1-2.
9. Андреева Т. Семейная психология. СПб.: Речь, 2004. 244 с.
10.Архиреева Т. В. Влияние родительского воспитания на самоотношение младшего дошкольника // Вопросы психологии. 2006. №3. С. 6777.
11.Астапов В. М. Тревожные расстройства у детей. Классификация тревожных расстройств // Прикладная психология. 2002. №2. С. 3243.
12.Батьків не обирають...(проблеми відповідального батьківства в сучасній Україні). К.: А. Л. Д., 1997. 144 с.
13.Белянин В. П. Психолингвистика: Учебник. М.: Флинта: Московский психолого-социальный институт, 2004. 232с.
14.Бэндлер Р., Гриндер Д., Сатир В. Семейная терапия. Воронеж: НПО МОДЭК”, 1993. 128 с.
15.Большой психологический словарь / Сост. и общ. ред. Б. Мещеряков, В. Зинченко. СПб.: прайм ЕВРОЗНАК, 2005. 672 с.
16.Бондарчук О. І. Психологія сім’ї: Курс лекцій. К.: МАУП, 2001. 96 с.
17.Борисенко Ю. В., Портнова А. Г. Проблема отцовства в современном обществе // Вопросы психологии. 2006. № 3. С. 122130.
18.Бубер М. Я и Ты. М., 1993. 174 с.
19.Бурлачук Л. Ф., Морозов С. М. Словарь-справочник по психодиагностике. СПб.: Питер, 2005. 520 с.
20.Бурлачук Л. Ф. и др. Основы психотерапии: Учебн. пособие для студентов вузов, которые обучаются по спец. «Психология», «Соц. педагогика» / Л. Ф. Бурлачук, И. А. Грабская, А. С. Кочарян. К.: Ника-Центр, 2001. 320 с.
21.Васильева О. С., Филатов Ф. Р. Психология здоровья человека: эталоны, представления, установки. М.: Академия, 2001. 343 с.
22.Ващенко Г. Виховний ідеал: Підручник для педагогів, виховників, молоді і батьків. 3-тє вид. Полтава, 1994. Т. 1. 138 с.
23.Видра Д. Помощь разведенным родителям и их детям: от трагедии к надежде. По страницам научных трудов Гельмута Фигдора. М.: Изд-во Ин-та Психотерапии, 2000. 224 с.
24.Вінник Т. Консиліум у системі психолого-педагогічного супроводу школярів // Практична психологія та соціальна робота. 2007. № 9. С. 2428.
25.Витакер К. Полуночные размышления семейного терапевта / Пер. с англ. М. И. Завалова. М.: Независимая фирма «Класс», 2004. 208 с.
26.Витек К. Проблемы супружеского благополучия. М.: Прогресс, 1988. 144 с.
27.Вітюк Н. Р. Соціально-психологічний аналіз подружніх конфліктів // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. Івано-Франківськ, 2004. Вип. 9. Ч. 2. С. 109116.
28.Влияние средств массовой коммуникации на интересы детей и молодежи: Сб. науч. тр. М.: НИИОП, 1989. 116 с.
29.Ворник Б. М., Говорун Т. В. Дифференциально-диагностические критерии нарушений половой ориентации // Сексопатология и андрология. Методическое пособие для врачей. Вып. 1. К.: Центр сексологии и андрологии, 1994. С. 117124.
30.Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. У 2 кн. К.: Оберіг, 1991. Кн. 1. 456 с.
31.Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. У 2 кн. К.: Оберіг, 1991. Кн. 2. 448 с.
32.Гасюк М. Б. Особливості обробки результатів проективно експресивної методики та «Сімейна соціограма» у психологічних дослідженнях // Актуальні проблеми практичної психології. Збірник наукових праць. Ч.1. Херсон, ПП Вишимирський В.С., 2008. С.102-106.
33.Говорун Т. В., Кікінеджі О. В. Стать та сексуальність. Навчальний посібник. Тернопіль: Богдан, 1999. 384 с.
34.Говорун Т. В., Шарган-Кікінеджі О. М. Психологічні аспекти гендерної дискримінації // Психологія. Зб. наук. праць. Вип. 111. К., 1998. С. 38.
35.Годфруа Ж. Что такое психология: В 2-х т. Т. 1. М.: Мир, 1999. 496 с.
36.Гоян І. М. Моральний розвиток особистості як комплексна психолого-педагогічна проблема // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. Івано-Франківськ, 2001. Вип. 6. Ч.2. С. 2637.

37.Двіжона О. В. Дистантна сім’я та її вплив на формування особистості дитини та підлітка // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. Івано-Франківськ: ВДВ ЦІТ, 2007. Вип. 12. Ч. 1. С. 116120.
38.Дейтс Б. Жизнь после потери. М., 1999. 249 с.
39.Денисенко В. Еміграційна епідемія // День. 5 грудня 2007 р. №21. С. 5.
40.Державна доповідь «Про становище дітей в Україні (за підсумками 1998 р.)». К., 1999. С. 3536.
41.Дитина в сім’ї / Упоряд. Т. Науменко. К.: Ред. загальнопед. газ., 2005. 128 с.
42.Дымнова Т. И. Функциональная семья основа здорового общества // Тезисы второй Всероссийской научной конференции «Психологические проблемы современной российской семьи» (25-27 октября 2005г.). В 3-х частях. 2 часть/Под общей ред. док. психол. н. В. К. Шабельникова и канд. психол. наук А. Г. Лидерса. М., 2005. 360 с. С. 256259.
43.Дрейкус-Фергюссон Е. Введение в теорию Альфреда Адлера. Минск, 1995. 52 с.
44.Дружинин В. Н. Психология семьи. Екатеринбург.: Деловая книга, 2000. 208 с.
45.Эйдемиллер Э. Г., Добряков И. В., Никольская И. М. Семейный диагноз и семейная психотерапия. Учебное пособие для врачей и психологов. Изд. 2-е, испр. и доп. СПб.: Речь, 2006. 352 с.
46.Эйдемиллер Э. Г., Юстицкий В. В. Семейная психотерапия. Л.: Медицина, 1989. 192 с.
47.Экспериментальная психология: Учебник для ВУЗов / В. Н. Дружинин. СПб.: Питер, 2004. 319 с.
48.Життєві кризи особистості: Науково-методичний посібник: У 2 т./ В. М. Доній, Г. М. Несен, Л. В. Сохань, І. Г. Єрмаков та ін. К.: ІЗМН, 1998. Ч. 2. 568 с.
49.Заброцький М. М. Основи вікової психології. Навчальний посібник. Тернопіль: Навчальна книга Богдан, 2003. 112 с.
50.Захаров А. И. Как предупредить отклонения в поведении ребенка. М.: Просвещение, 1986. 128 с.
51.Захаров А. И. Неврозы у детей и психотерапия. СПб.: Лениздат, 2000. 518 с.
52.Захаров А. И. Ребенок до рождения и психотерапия последствий психических травм. СПб., 1998. 678 с.
53.Зелінська Т. Маскулінність та батьківська амбівалентність // Психологія і суспільство. 2003. №1. С. 90102.
54.Зрибник Т. Лист з Італії // Україна молода. № 28. 15 лютого 2008. С. 45.
55.Ильин Е. П. Психология индивидуальных различий. СПб.: Питер, 2004. 701 с.
56.История зарубежной дошкольной педагогики: Хрестоматия: Учебное пособие для студентов педагогических институтов по специальности «Дошкольная психология и педагогика» / Сост. Н. Б. Мчедлидзе и др. М.: Просвещение, 1986. 464 с.
57.История зарубежной психологии: 30-е 60-е годы ХХ века: Тексты / Под ред. П. Я. Гальперина, А. Н. Ждан. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1986. 344 с.
58.История Латинской Америки. М. К.: Альтернатива-Евролинц, 2003. 712 с.
59.Історія філософії: Підручник / Ярошовець В. І., Бичко І. В, Бугров В. А. та
ін.; за ред. В. І. Ярошовця. К.: Вид. ПАРАПАН, 2002. 774 с.
60.Каган В. Е. Воспитателю о сексологии. М.: Педагогика, 1991. 293 с.
61.Карпенко З. С. Аксіопсихологія особистості. К.: ТОВ «Міжнар. фін. агенція», 1998. 216 с.
62.Карпенко З. С. Герменевтика психологічної практики. К.: Рута, 2001. 160 с.
63.Карпенко З. С. Дослідження ціннісно-смислової сфери особистості з позицій культурно-історичного підходу // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. Івано-Франківськ, 1998. Вип. 2. Ч. 2. С. 310.
64.Карпенко З. С. Експресивна психотехніка для дітей. К.: НПЦ Перспектива, 1997. 96 с.
65.Карпенко З. С. Психотехніка у вихованні дитини. К.: НПЦ Перспектива, 1996. 48 с.
66.Кікінеджі О. Чи підвладна психологія молодшого школяра гендерним стереотипам? // Початкова школа. 2005. №12. С. 4852.
67.Киппер Д. Клинические ролевые игры и психодрама. М., 1993. 222 с.
68.Кифишин А. Г. Древнее святилище Каменная Могила. Опыт дешифровки протошумерского архива ХІІ- ІІІ тыс. до н. э. К.: Арата, 2001. 354 с.
69.Ковалёв С. В. Психология современной семьи. М.: Просвещение, 1988. 208 с.
70.Кон И. С. Лунный свет на заре. Лики и маски однополой любви. М.: ОЛИМП, АСТ, 1998. 496 с.
71.Кон И. С. Ребенок и общество. М.: Педагогика, 1988. 270 с.
72.Консультування сім’ї: методичні поради для консультування батьків. Ч. 2 / За ред. В. Г. Постового. К.: ДЦССМ, 2003. 303 с.
73.Конфуций. Уроки мудрости: Сочинения. М.: Изд-во Эксмо; Харьков: Изд-во «Фолио», 2002. 958 с.
74.Корнієнко С. Батьківські збори // Початкова школа. 2005. №10. С. 4852.
75.Костів В. І. Моральне виховання дітей із неповних сімей. Івано-Франківськ, 2001. 304 с.
76.Кочюнас Р. Психологическое консультирование и групповая психотерапия. М.: Академический проект; Трикста, 2004. 464 с.
77.Крайг Г. Психология развития. СПб.: Изд-во «Питер», 2000. 992 с.
78.Кузнецов Н. Г. Маргинальные семьи: проблемы сегодняшнего дня и катастрофа завтра // Тезисы второй Всероссийской научной конференции «Психологические проблемы современной российской семьи» (25-27 октября 2005г.). В 3-х частях. 2 часть/Под общей редакцией док. психол. наук В. К. Шабельникова и канд. психол. наук А. Г. Лидерса. М., 2005. 360 с. С. 8486.
79.Куттер П. Современный психоанализ. СПб.: «Б.С.К.», 1997. 351 с.
80.Лейтс Г. Психодрама: теория и практика. Классическая психодрама Я. Л. Морено. М., 1994. 352 с.
81.Ліщинська О. А. Етнокультурні передумови психологічної допомоги // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. Івано-Франківськ, 2000. Вип. 5. Ч.1. С. 230236.
82.Ліщинська О. А. Методика індивідуальної та групової роботи психолога-початківця: Навчально-методичний посібник. Кам’янець-Поділ.: Абетка, 2004. 112 с.
83.Людина. Суб’єкт. Вчинок: Філософсько-психологічні студії / За заг. ред. В. О. Татенка. К.: Либідь, 2006. 360 с.
84.Максименко С. Д., Соловієнко В. О. Загальна психологія: Навч. посібник. К.:МАУП, 2001. 256 с.
85.Максимович О. М., Постовий В. Г. Особливості виховання дітей із розлучених сімей: Навчально-методичний посібник. К.: ДЦССМ, 2004. 140 с.
86. Малкина-Пых И. Г. Семейная терапия. М.: Изд-во Эксмо, 2005. 992 с.
87.Методологічні і теоретичні проблеми психології: Хрестоматія / Упоряд. З. С. Карпенко, І. М. Гоян. Івано-Франківськ: Плай, 2000. 128 с.
88.Мид М. Культура и мир детства. М.: Наука, 1988. 429 с.
89.Митрополит Іларіон. Виховуймо родини свої в християнських чеснотах // Віра й культура. Вінніпег, 1957. число 3 (39). стор. 5.
90.Многотомное руководство по акушерству и гинекологии / Ответств. ред. Л. С. Персианинов. М.: МЕДГИЗ. Т.1. 1981. 518 с.
91.Молода сім’я: проблеми та умови її становлення./ За ред. проф. А. Й. Капської. К.: ДЦССМ, 2003. 184 с.
92.Мор Т., Кампанелла Т. Утопія. Місто Сонця. К.: Дніпро, 1988. 207 с.
93.Москалець В. П. Комплекси базової особистості сучасної України // Українознавчі студії. 1999. №1. С. 156172.
94.Москалець В. П. Психологічне обґрунтування української національної школи. Львів: Вид-тво «Світ», 1994. 120 с.
95.Москалець В. П. Психологія релігії: Посібник. К.: Академвидав, 2004. 240 с.
96.Навіщо батькам ходити до школи / Упоряд. М. Голубенко. К.: Вид. дім Шкіл. світ": Вид. Л. Галіцина, 2006. 128 с.
97.Наранхо К. Гештальттерапия: Отношение и Практика атеоретического эмпиризма. Воронеж, 1995. 304 с.
98.Наследов А. Д. Математические методы психологического исследования. Анализ и интерпретация данных. Учебное пособие. 2-е изд., испр. и. доп. СПб.: Речь, 2006. 392 с.
99.Нельсон-Джоунс Р. Теория и практика консультирования. СПб.: Издательство «Питер», 2000. 464 с.
100. Немов Р. С. Психология: Учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн. М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. Кн. 2: Психология образования. 608 с.
101. Общая психодиагностика / А. А. Бодалев, В. В. Столин и др. СПб.: Изд-во Речь”, 2002. 440 с.
102. Овсянецька Л. П. Ціннісні орієнтації як фактор життєдіяльності і розвитку особистості // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. Івано-Франківськ, 1998. Вип. 2. Ч. 1. С. 6674.
103. Овчарова Р. В. Психологическое сопровождение родительства. М.: Изд-во Института Психотерапии, 2003. 319 с.
104. Орбан-Лембрик Л. Е. Вплив кризових і стабільних періодів життя людини на процес її соціалізації у суспільстві // Психологія і суспільство. 2003. №2. С. 5565.
105. Орбан-Лембрик Л. Е., Лем брик С. П. Шлюбно-сімейні взаємини і стабільність родинного життя // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. Івано-Франківськ: Видавництво «Плай» Прикарпатського університету, 2006. Вип. ІІ. Ч. 1. С. 120135
106. Орбан-Лембрик Л. Е. Соціально-психологічна діагностика: Навч.-метод. посібник. Івано-Франківськ: Прикарпатський університет ім. В. Стефаника, 2005. 86 с.
107. Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія: Підручник: У 2 кн. К.: Либідь. Кн. 1.: Соціальна психологія особистості і спілкування. 2004. 576 с.
108. Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія: Посібник. К.: Академвидав, 2003. 448 с.
109. Осадько О. Технології психологічного консультування. К.: Ред. загальнопед. газ., 2005. 128 с.
110. Основи практичної психології / В. Панок, Т. Титаренко, Н. Чепєлєва та ін.: Підручник. К.: Либідь, 2001. 536 с.
111. Паже Р. Усвідомлене батьківство: досвід, проблеми, перспективи (Робочі матеріали семінару ДХВ). К.: ДХВ, 2001. 8 с.
112. Пачковський Ю., Корнієнко І. Методика «Кінетичний малюнок сім’ї» // Психолог. 2004. №8 (104). С. 2630.
113. Пенішкевич Д. Підготовка майбутніх соціальних педагогів до роботи з дистантними сім’ями // Науковий вісник Чернівецького університету. 2005. Вип. 225. Педагогіка та психологія. С. 9297.
114. Петрунько О. В. Актуальні проблеми сексуального виховання підлітків. К.: ДЦССМ, 2004. 80 с.
115. Платон. Избранные диалоги. М.: «РИПОЛ КЛАССИК», 2002. 960 с.
116. Повалій Л. Християнські цінності української родини: традиції і сучасність // Початкова школа. 2005. №2. С. 5254.
117. Популярная психология для родителей / Под ред. А. А. Бодалева. М.: Педагогика, 1989. 256 с.
118. Пороцкая Е. Л., Спиридонов В. Ф. Выявление представлений родителей о развитии дошкольников // Вопросы психологии. 2004. №4. С. 3139.
119. Практикум по возрастной психологии: Учеб. пособие / Под ред. Л. А. Головей, Е. Ф. Рыбалко. СПб.: Речь, 2005. 688 с.
120. Практикум по экспериментальной и прикладной психологии / А. А. Крылова. Л.: ЛГУ, 1990. 272 с.
121. Програма формування педагогічної культури батьків / За ред. Постового В. Г. К., 2003. 108 с.
122. Психологическая диагностика: Учебник для вузов / Под ред. М. К. Акимовой, К. М. Гуревича. СПб.: Питер, 2005. 652 с.
123. Психическое развитие младших школьников: Эксперимент