ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТА ПОДОЛАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ У МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ-ПРАКТИКІВ

brief description

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ М.П.ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

ФЕДОРЕНКО Алла Федорівна

УДК 159.947.3: 371.125

ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТА ПОДОЛАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ У МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ-ПРАКТИКІВ

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Пов’якель Надія Іванівна,
доктор психологічних наук, професор

Київ 2008

ЗМІСТ
ВСТУП.4

РОЗДІЛ І
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ ПСИХОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ ТА ШЛЯХІВ ЇЇ ПОПЕРЕДЖЕННЯ І ПОДОЛАННЯ ......12
1.1. Теоретичний аналіз взаємообумовленості адаптації та соціалізації в контексті дослідження проблеми професійної дезадаптації психолога-практика..12
1.2. Адаптивні механізми в адаптації/дезадаптації особистості...31
1.3. Психологічні чинники професійної адаптації/дезадаптації у майбутніх психологів-практиків....38
1.4. Адаптація/дезадаптація у професійній діяльності психолога-практика..49
Висновки до першого розділу..61

РОЗДІЛ 2
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ, ПРОЯВИ І ТЕНДЕНЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ У СТУДЕНТІВ ПСИХОЛОГІВ.64 Загальні принципи і методика організації констатувальної частини дослідження специфіки професійної дезадаптації у майбутніх психологів..64
2.2. Психологічні особливості та рівні прояву адаптації⁄дезадаптації студентів-психологів..75
2.3. Особистісні чинники професійної адаптації у студентів-психологів.......80
2.4. Прояви і основні тенденції професійної адаптації⁄дезадаптації у студентів-психологів..........96
Висновки до другого розділу132

РОЗДІЛ 3
ПСИХОЛОГІЧНІ ШЛЯХИ І ЗАСОБИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТА ПОДОЛАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ У МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ-ПРАКТИКІВ.........135
3.1. Організація формувальної частини дослідження шляхів попередження і подолання професійної дезадаптації у майбутніх психологів....135
3.2. Психопрофілактичні і психокорекційні заходи попередження і подолання проявів професійної дезадаптації студентів-психологів..141
3.3. Програма та принципи запобігання й подолання дезадаптації у майбутніх психологів-практиків..151
3.4. Динаміка змін у проявах професійної дезадаптації студентів-психологів за умов розвивально-адаптивних психотехнологій..........................187
Висновки до третього розділу199

ВИСНОВКИ202

ДОДАТКИ ......................................................205

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...243

ВСТУП
Актуальність теми. Соціально-економічні перетворення, що відбуваються в суспільстві, висувають підвищені вимоги до професійних якостей сучасного фахівця, тому однією з актуальних проблем сьогодення виступає проблема розвитку та активізації професійного адаптивного потенціалу його особистості. Актуальність вивчення проблеми адаптації й подолання дезадаптації в умовах професійної діяльності зумовлюється стресогенністю ситуацій життєдіяльності людини, що виникають найчастіше у так званих допомагаючих професіях системи людина-людина”. Виникнення специфічних адаптивних труднощів до різних форм професійної діяльності фахівців у галузі теорії та практики сучасної психології у різних професійних ситуаціях зумовлює необхідність вивчення та виявлення психологічних чинників, шляхів і засобів попередження та подолання професійної дезадаптації майбутніх фахівців.
Потребою сьогодення є підвищення ефективності та якості професійної підготовки психолога-практика, що дозволяє підвищити рівень його адаптації, прогнозувати та упереджувати виникнення проблем професійної дезадаптації. Необхідно відмітити, що професійна дезадаптація психологів-практиків викликана активізацією деструктивно спрямованих чинників особистісного та соціального характеру, які здійснюють вплив на формування особистості та її психологічної готовності до професійної діяльності, спричиняють її труднощі та проектують як очікувані, так і неочікувані проблемні ситуації.
Актуальні проблеми підготовки психологів в системі вищої щколи зумовили появу досить значної кількості досліджень професійно важливих якостей та психологічних механізмів, що полегшують професійну адаптацію входження у професію і вирішення професійних завдань (Є.Ю.Альошина, Н.О.Амінов, В.Ю.Большакова, О.Ф.Бондаренко, Ф.Є.Василюк, Ж.П.Вірна, І.А.Володарська, Л.В.Долинська, А.І.Донцова, В.П.Захарова, Ю.Н.Ємельянова, І.А.Кайдановська, Н.Ф.Литовченко, О.Г.Солодухова, В.Г.Панок, Л.А.Петровська, Н.І.Пов’якель, Є.О.Помиткін, Н.В.Пророк, Т.М.Титаренко, Л.В.Уманець, Н.В.Чепелєва, В.М.Чернобровкін, Л.Ю.Хрящова, Н.Ф.Шевченко, Л.П.Шумакова, І.М.Юсупова, Т.С.Яценко та ін.). Дослідженнями визначено актуальні психологічні проблеми адаптації студентів - майбутніх психологів до умов навчання, успішність оволодіння програмою підготовки, деякі технологічні питання підготовки фахівців, пропонуються різні моделі структури особистості психолога, що підвищують рівень професійної адаптації, досліджуються умови особистісного розвитку психолога-практика.
Розв’язання проблем професійної адаптації/дезадаптації у процесі підготовки психологів зумовили визначення основних вимог до змісту їх підготовки (В.Г.Панок); розробку концепції професійної підготовки психолога, визначення змісту понять психологічна готовність психолога” та професійна компетентність” (Н.В.Чепелєва); психологічних передумов здатності до професії психолога, функцій і класів професійно-психологічних завдань психолога-практика та визначення основних характеристик його діяльності (Н.І.Пов’якель, Н.В.Пророк, Н.В.Чепелєва); особливості розвитку особистості психолога-практика у процесі професійної підготовки (О.Ф.Бондаренко, І.С.Булах, Л.В.Долинська, П.В.Лушин, Н.І.Пов’якель, В.М.Чернобровкін, Г.О.Хомич, Л.П.Шумакова, Т.С.Яценко а та ін.).
Однак вирішення означених проблем перебуває поки що у стадії осмислення. Слід зазначити обмежену кількість досліджень, спрямованих безпосередньо на вивчення етапу професійної адаптації і виділення у ньому факторів, які спричиняють появу дезадаптації у професіях системи людина-людина” і, зокрема, у професії психолог, орієнтований на вирішення практичних завдань − психолог-практик.
У цьому аспекті важливим стає наукове вивчення особливостей проявів і розвитку професійної дезадаптації майбутнього психолога та формування механізмів її попередження і подолання. Саме від цього залежить успішність професійної діяльності, професійне та особистісне зростання майбутніх психологів-практиків. У зв’язку з цим постає питання вивчення психологічних передумов прогнозування успішності професійної адаптації та чинників попередження і подолання професійної дезадаптації у майбутніх фахівців. На жаль, психологічні чинники попередження і подолання професійної дезадаптації психологів саме в процесі фахової підготовки у ВНЗ, можливості її прогнозування практично не розглядалися ні як предмет психологічного дослідження, ні як необхідна технологічно важлива складова ефективної професійної діяльності психолога-практика, що робить вивчення проблеми вкрай актуальною.
Таким чином, соціальна і психологічна значущість визначеної проблеми, а також її вивчення зумовили вибір теми нашого дисертаційного дослідження: Психологічні чинники попередження та подолання професійної дезадаптації у майбутніх психологів-практиків”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження входить до плану науково-дослідних робіт кафедри практичної психології та психотерапії Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова Удосконалення підготовки психологів на різних освітньо-кваліфікаційних рівнях: бакалавр, спеціаліст, магістр” наукового напряму Зміст освіти, форми, методи і засоби фахової підготовки вчителів”. Тема дисертації затверджена Вченою Радою Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (протокол № 6 від 25грудня 2003 року) та узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 9 від 23 листопада 2004 року).
Мета дослідження: визначити психологічні чинники та особливості професійної дезадаптації у майбутніх психологів-практиків, а також шляхи й механізми її попередження та подолання.
Згідно з поставленою метою та висунутою гіпотезою визначено такі основні завдання дослідження:
1. Визначити теоретичні підходи до розробки проблеми професійної дезадаптації у майбутніх психологів-практиків.
2. Обґрунтувати систему чинників попередження та подолання професійної дезадаптації у майбутніх психологів.
3. Виявити особливості професійної адаптивності, професійної адаптованості та професійного адаптивного потенціалу як психологічних чинників попередження і подолання професійної дезадаптації у студентів-психологів.
4. Визначити специфіку взаємозв’язку психологічних особливостей та проявів професійної дезадаптації у студентів − майбутніх психологів.
5. Обгрунтувати, розробити та апробувати систему роботи з попередження і подолання професійної дезадаптації у майбутніх психологів.
В основу дослідження покладено припущення про те, що професійна дезадаптація у майбутніх психологів-практиків є наслідком ускладнення процесів професійної адаптації за умов несформованості професійної адаптивності й професійної адаптованості як механізму інтеграції особистісних властивостей та впливу професійного середовища, що порушують процес саморегуляції та негативно впливають на професійний адаптивний потенціал особистості. Розвиток професійного адаптивного потенціалу особистості, подолання дезадаптації психолога-практика може активізуватися у системі фахової підготовки у ВНЗ за умов розвитку психологічних механізмів самоусвідомлення, саморегуляції і саморозвитку шляхом застосування в системі підготовки психологів-практиків розвивально-адаптивних психотехнологій (РАПС).
Об’єкт дослідження: професійна дезадаптація та шляхи її попередження і подолання.
Предмет дослідження: психологічні чинники та особливості попередження і подолання професійної дезадаптації у майбутніх психологів-практиків.
Методи дослідження. У процесі дослідження для розв’язання поставлених завдань та перевірки висунутого припущення були застосовані теоретичні методи: теоретичний аналіз проблеми, узагальнення наукової літератури з проблематики дослідження, систематизація наукових літературних джерел, порівняння та узагальнення даних; емпіричні методи: анкетування, тестування, в тому числі опитувальники і спостереження, індивідуальні та групові бесіди; констатувальний та формувальний експерименти.
Для досягнення цілей дослідження застосовувався комплекс психодіагностичних методик, який складався із блоків: І блок діагностика адаптивного потенціалу особистості: багаторівневий особистісний опитувальник Адаптивність” А.Маклакова та С.Черняніна; діагностика особистісних якостей − методика Незакінчені речення” А.Філіпса (адаптація А.М.Прихожан); діагностика особливостей самоусвідомлення студентів-психологів із різним рівнем адаптивного потенціалу − методика Особистісний семантичний диференціал Ч.Осгуда” (ОД) (адаптованого в НДІ імені В.М.Бехтєрєва); ІІ блок діагностика адаптивності/дезадаптвності в системі самоусвідомлення: опитувальник СПА К.Роджерса-Р.Даймонта; ІІІ блок діагностика особистісного симптомокомплексу адаптованості/дезадаптованості: опитувальник EPI (Г.Айзенка), особистісний опитувальник Р.Кеттелла -16PF (форма С). Отримані експериментальні результати опрацьовувалися за вимогами статистичного аналізу з якісною інтерпретацією та змістовним узагальненням. В роботі використовувалися методи факторного аналізу, комп’ютерної обробки експериментальних результатів (програма SPSS 12.0), статистичного аналізу отриманих даних та якісної інтерпретації результатів дослідження.
Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів полягають у тому, що:
- вперше проведено системне теоретико-експериментальне вивчення чинників попередження та подолання професійної дезадаптації психологів-практиків; встановлено зміст і характеристика внутрішніх та зовнішніх чинників професійної дезадаптації; розглянуто адаптацію/дезадаптацію у площині структурно-системного підходу; визначено психологічні чинники професійної дезадаптації, які порушують процес саморегуляції та сприяють виникненню професійної дезадаптації; визначено симптомокомплекси особистісних властивостей (уразливі та стійкі), що зумовлюють виникнення професійної адаптації/дезадаптації; встановлено експериментальним шляхом психологічні чинники та механізми попередження і подолання професійної дезадаптації; обґрунтовано специфіку особистісних профілів студентів-психологів у контексті професійної дезадаптації;
- поглиблено та уточнено диференційовану методику діагностики професійної дезадаптації у майбутніх психологів-практиків; специфіку психопрофілактики та психокорекції психологічних чинників професійної дезадаптації; сутність адаптивного потенціалу студента-психолога шляхом активізації професійної адаптивності та професійної адаптованості, розвиток яких забезпечує формування професійного адаптивного потенціалу;
- набуло подальшого розвитку знання щодо специфіки та активізації адаптивного потенціалу студентів-психологів шляхом експериментального підтвердження існування професійного адаптивного потенціалу, змістовного наповнення цілеспрямованого впливу на розвиток психологічних чинників попередження і подолання професійної дезадаптації психологів у системі фахової підготовки у ВНЗ з позиції активізації розвитку психологічних механізмів самоусвідомлення, саморегуляції і саморозвитку шляхом застосування у системі підготовки психологів-практиків розвивально-адаптивних психотехнологій (РАПС).
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що структурований і апробований у дисертаційному дослідженні психодіагностичний комплекс та авторська програма розвитку професійного адаптивного потенціалу студентів-психологів як чинника профілактики і подолання професійної дезадаптації психолога-практика у системі фахової підготовки можуть застосовуватися викладачами ВНЗ при підготовці психологів та практичних психологів. Авторський спецкурс Психологія професійної адаптації/дезадаптації” успішно апробований у навчальному процесі та може бути рекомендований для підготовки майбутніх вчителів та психологів у навчальних закладах різного рівня акредитації та підвищення кваліфікації. Отримані результати дають можливість викладачам вищих навчальних закладів оптимізувати і вдосконалювати процес активізації розвитку психологічних механізмів самоусвідомлення, саморегуляції і саморозвитку шляхом застосування в системі підготовки психологів розвивально-адаптивних психотехнологій, зокрема, у напрямку розвитку адаптивного потенціалу у контексті професійної адаптації психологів, психологів-практиків.
Результати дисертації впроваджено автором у навчально-виховний процес підготовки майбутніх фахівців освітянської галузі у Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова (Довідка № 07-10/1011 від 20.05.08 р.), у Ізмаїльському державному гуманітарному університеті (Довідка № 1-7/539 від 12.05.08 р.), у Київській середній школі № 78 (Довідка № 242 від 15.05.08 р.).
Особистий внесок автора. Розроблені наукові положення та одержані теоретичні й емпіричні результати є самостійним внеском автора у розвиток досліджень професійної адаптації/дезадаптації як чинника розвитку професійного адаптивного потенціалу у майбутніх психологів, психологів-практиків, розробку психолого-педагогічних засобів їх психодіагностики та розвитку. У навчально-практичному комплексі з дисципліни Психологія конфлікту” авторськими є результати експериментального дослідження чинників та проявів професійної дезадаптації. У навчально-методичному посібнику Практична психологія: Комплекс типових навчальних програм” авторськими є програми з дисциплін Профілактика і психокорекція відхилень у поведінці”, Юридична психологія” в яких здійснено структурування змісту освіти з проблеми підготовки психологів у вищій школі, проблем професійної адаптації/дезадаптації студентів.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і висновки дисертаційного дослідження доповідалися, обговорювалися і отримали схвалення на засіданнях кафедри практичної психології та психотерапії НПУ імені М.П.Драгоманова; результати дослідження викладено на звітних наукових конференціях викладачів та аспірантів НПУ імені М.П.Драгоманова (Київ, 2003, 2005, 2006, 2007); доповідалися та обговорювалися на Міжнародному семінарі Методика конфліктологічної експертизи” (Київ, 2001); всеукраїнській науково-практичній конференції: Проблеми вищої педагогічної освіти у світлі рішень ІІ Всеукраїнського з’їзду працівників освіти України” (Київ, 2002); всеукраїнській конференції: Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість” (Київ, 2003, 2004, 2005); Міжнародній науково-практичній конференції Методологія та технології практичної психології в системі вищої школи” (Київ, 2007); всеукраїнській конференції Психолого-педагогічний супровід навчально-професійної діяльності психологів” (Ізмаїл, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції Проблеми духовності в психології розвитку особистості” (Ніжин, 2008).

Публікації. Зміст та результати теоретичного та експериментального дослідження відображено у 16 публікаціях автора: 7 одноосібних статей у науково-фахових виданнях, затверджених ВАК України; 4 статі у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій, 5 навчально-методичні розробки.

bibliography

ВИСНОВКИ

1. Внутрішня позиція особистості зумовлюється розвитком адаптивності як особистісної властивості, а у контексті професійної діяльності здійснюється розвиток професійної адаптивності та професійної адаптованості як психологічного механізму професійної адаптації. Адаптованість являє собою феномен, що інтегрує вплив середовищних та внутрішніх факторів на процес адаптації особистості.
2. Професійна дезадаптація виступає наслідком порушення розвитку адаптивності особистості та адаптованості до професійного середовища і спричиняє порушення у функціонуванні адаптивного потенціалу особистості та нівелює розвиток професійного адаптивного потенціалу. Очевидним виступає аспект особистості психолога, психолога-практика, який включений у систему професійної підготовки у межах ВНЗ. Теоретичний аналіз досліджуваної проблеми дозволяє здійснити акцент саме на внутрішніх особистісних чинниках студента-психолога, які формують адаптивність, та зовнішніх, активізованих соціальним оточенням, зокрема, у межах вищої школи, інтеграція яких призводить до формування адаптованості в контексті майбутньої професійної діяльності за умов розвитку психологічних механізмів самоусвідомлення, саморегуляції та саморозвитку.
3. Симптомокомплексами професійної дезадаптації є стійкість та уразливість до дії дезадаптуючих факторів. Студентам-психологам, уразливим до професійної дезадаптації, властиві типологічні якості особистості - дискорданти та потенційні дискорданти, які виступають передумовами до розвитку професійної дезадаптивності та професійної дезадаптованості. Дослідження особистісної структури засвідчує, що саме такі студенти мають тенденцію до розмитості зовнішньої чи внутрішньої спрямованості особистості, їм притаманні риси як інтроверта, так і екстраверта, тобто вони є амбівертами.
4. Характерологічні особливості студентів - майбутніх психологів зумовили градацію особистісних профілів у контексті професійної адаптації/дезадаптації: емоційно-вольові особливості саморегулятивний особистісний профіль; комунікативні властивості та особливості міжособистісної взаємодії соціальний особистісний профіль; інтелектуальні особливості когнітивний особистісний профіль.
5. Професійна дезадаптація має структуру, складовими якої виступають особистісні властивості чи професійна дезадаптивність та психічний стан професійна дезадаптованість. Інтеграція даних структурних компонентів формує тенденцію до порушення розвитку професійного адаптивного потенціалу. На рівні особистісної організації проявляються симптомокомплекс стійкості до професійної дезадаптації та симптомокомплекс уразливості до професійної дезадаптації і експериментальним шляхом виділені їх психологічні чинники.
6. Професійна дезадаптація зумовлюється такими чинниками: професійна дезадаптивність (високий рівень тривожності, екстернальність, низький рівень самоприйняття та саморегуляції, дискордантність, агресивність, психічна ригідність, конфліктність); професійна дезадаптованість (негативна психічна напруженість, готовність до ризику, емоційна нестабільність, орієнтація на норми групи, непередбачуваність поведінки, відсутність творчого потенціалу). Інтелектуальність, як якісна характеристика професійної адаптивності, притаманна досліджуваним з властивостями стійкості до професійної дезадаптації і забезпечується: високим інтелектом, освіченістю, розвинутим логічним мисленням, гнучкістю.
7. Ефективність психопрофілактичної та психокорекційної роботи з попередження та подолання професійної дезадаптації досягається через систему методів, прийомів, засобів та психотехнологій у межах психопрофілактичного та психокорекційного впливів. Психологічними чинниками попередження та подолання професійної дезадаптації психологів у процесі навчально-професійної діяльності виступають професійна адаптивність, професійна адаптованість та професійний адаптивний потенціал. Якісними показниками професійної адаптованості як чинника попередження та подолання професійної дезадаптації виступають: самоусвідомлення особистістю самої себе, адекватна самооцінка, рефлексія, вміння диференціювати і виражати свої почуття, усвідомлення необхідності відкриття власного Я”, емоційна стабільність та активізація творчого потенціалу. Професійну адаптивність характеризує: впевненість у собі, адекватний розв’язанню професійних завдань рівень тривожності, високий рівень саморегуляції, здатність до конструктивного розв’язання конфліктних ситуацій, низька внутрішня та зовнішня конфліктність, здатність до адекватної оцінки різноманітних життєвих та професійних ситуацій, навички самокерування психоемоційними станами.

8. Професійний адаптивний потенціал забезпечується функціонуванням таких якісних психологічних особистісних особливостей як відсутність розчарувань у професії, прагнення до професійного й особистісного зростання, позитивна самооцінка фахової спроможності, самоскеровування власних емоційних станів та поведінки у складних професійних ситуаціях, вирішення внутрішніх суперечностей та міжособистісних конфліктів у професійній діяльності, позитивна Я-концепція”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абабков В.А. Адаптация к стрессу / В.А.Абабков, М.Перре.- СПб. : Речь, 2004. 267 с.
2. Абульханова-Славская К.А. Жизненные перспективы / К.А.Абульханова-Славская // Психология личности и образ жизни. М. : Наука, 1987. С. 137145.
3. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни / К.А.Абульханова-Славская. − М. : Мысль, 1991. − 301 с.
4. Александровский Ю.А. Пограничные психические расстройства (социальные и клинические аспекты) / Юрий Александрович Александровский. − М. : Медицина, 1999. − 234 с.
5. Александровский Ю.А. Психогении в экстремальных условиях / Ю.А.Александровский, О.С.Лобастов, Л.И.Спивак. М. : Медицина, 1991. − ­­­199 с.
6. Алиев Х.М. Ключ к себе: этюды о саморегуляции / Хассит Магомедович Алиев. М. : Мол. Гвардия, 1990. 223 с.
7. Алмазов Б.Н. Психическая средовая дезадаптация / Борис Николаевич Алмазов. Свердловск : Уральский ун-т, 1986. 235 с.
8. Аминов Н.А. О компонентах специальных способностей будущих школьных психологов / Н.А.Аминов, М.В.Молоканов // Психологический журнал. 1990. Т. 2, №5. С. 104-110.
9. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды в 2-х т. / Борис Герасимович Ананьев / под ред.А.А.Бодалева / М. : Педагогика. - Т.І. 1980. 287 с.
10. Ананьев В.А. Введение в психологию здоров’я / В.А.Ананьев. − СПб. : Ювента, 1998. − 301 с.
11. Андреева Д.А. О понятии адаптации. Исследование адаптации студентов к условиям учебы у вузе / Д.А.Андреева // Человек и общество. 1973. Вып. 13. С. 25-27.
12. Анцыферова Л.И. Личность в трудных жизненных условиях : переосмысливание, преобразование и психологическая защита / Л.И.Анцыферова // Психологический журнал. -­ 1994. −­ Т.15, № 1. −­ С. 3−18.
13. Асеев В.Г. Основные задачи психологии на рубеже веков / Виктор Асеев // Актуальные проблемы современной психологии на рубеже столетий : материалы науч.- прак. конф. ; − ­ Иркут. гос. пед. ун-т, - Иркутск, 2001. ­− С. 3−7.
14. Асеев В.Г. Личность и значимость побуждений / Владимир Григорьевич Асеев. − М. : Прогресс, 1993. − 223 с.
15. Асмолов А.Г. Психология личности. Принцыпы психологичкского анализа: учеб. для студ. вузов / Александр Григорьевич Асмолов. М. : Изд-во МГУ, 1990. 367 с.
16. Асмолов А.Г. Образование как расширение возможности развития личности / А.Г.Асмолов, Г.А.Ягодин // Вопросы психологии. 1992. №1. С. 7−11.
17. Артемов С.Д. Социальные проблемы адаптации молодого рабочего на промышленном предприятии // Молодежь и труд : материалы Всес. наук.-теорет. конф. «Социализм и молодежь» /под ред. В.И.Ядовой / С.Д.Артемов. − ­ М., 1980. −­ С. 135−136.
18. Балл Г.А. Концепция самоактуализации в гуманистической психологии / Георгий Балл. К. ; Донецк : Ровесник, 1993. 32 с.
19. Балл Г.А. Понятие адаптации и его значение для психологии личности / Г.А.Балл // Вопросы психологии. - 1989. −­ № 1. −­ С. 56−59.
20. Белоус В.В. Человек как ингральная индивидуальность / В.В.Белоус, А.И.Щебетенко. − Пятигорск : Ин-т психологии, 1996. − 203 с.
21. Березин Ф.Б. Методика многостороннего исследования личности (структура, основы интерпретиции, некоторые области и применения) / Ф.Б. Березин, М.П. Мирошников, Е.Д.Соколова. − ­М. : Фолиум, 1994. − ­175 с.
22. Березин Ф.М. Некоторые механизмы интрапсихической адаптации и психосоматические соотношения / Ф.М.Березин // Бессознательное, природа, функции, методы исследования : [сб. наук. тр.] / под общ. ред. А.С.Прангишвили. −­ Тбилиси, 1988. −­ Т.2. −­ С. 281-292.
23. Березин Ф.Б. Психическая и психофизиологическая адаптация человека / Феликс Борисович Березин. −­ Л. : АН СССР М-во здравоохранения СССР, 1988. −­ 267, [2] с.
24. Берн Э. Введение в психиатрию и психоанализ для непосвященных / Эрик Берн ; пер. с англ. − ­СПб. : Талисман, 1995. −­ 431 с.
25. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание / Роберт Бернс ; пер. с англ. −­ М. : Прогресс, 1996. ­− 420, [2] с.
26. Біла О.Г. Психокорекційні можливості методу активного соціально-психологічного навчання (на матеріалі підготовки психологів-практиків) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.01 Загальна психологія, історія психології / О.Г.Біла - Черкаси, 2002. 21 с.
27. Блейхер В.М. Практическая патопсихология: Руководство для врачей и медицинских психологов / В.М. Блейхер, И.В.Крук, С.Н.Боков. Ростов- н/Д. : Феникс, 1996. 448 с.
28. Божович Л.И. Проблемы формирования личности: избр. психол. тр. / Лидия Иллинична Божович. − М. : Ин-т. практ. Психологии. - Воронеж : НПО «МОДЭК», 1995. − 352 с.
29. Бойко В.В. Конфликты в трудовом коллективе и пути их разрешения / В.В.Бойко, А.Г.Ковалев // Психол. журнал. − 1983. −­ Т. 4, № 3. −­ С. 51−60.
30. Бондаренко А.Ф. Психологическая помощь: теория и практика: учеб. пособие для студ. старших курсов психол. фак. / Александр Федорович Бондаренко. К. : Укртехпрес, 1997. 216 с.
31. Бондаренко А.Ф. Социальная психотерапия личности (психосемантический подход) / Александр Федорович Бондаренко. К. : КГПИИЯ, 1991. 189 с.
32. Бондаренко О.Ф. Психологічна допомога особистості: навч. посіб. для студ. старших курсів психол. факул. / Олександр Федорович Бондаренко. Х. : Фоліо, 1996. 237 с.
33. Борисова Е.М. О роли профессиональной деятельности в формировании личности / Е.М.Борисова / отв. ред. Л.И.Анцыферова // Психология формирования и развития личности. − М., 1981. −­ С. 159−177.
34. Боришевский М.И. Ведущие психологические механизмы саморегуляции поведения / М.И.Боришевский // «Психологическая наука: проблемы и переспективы» Докл. Всесоюз. конф., посвящ. 90-летию со дня рождения Г.С.Костюка К., 1992. ­− Т. 1. С. 66−74.
35. Братусь Б.С. Аномалии личности / Борис Сергеевич Братусь. М. : Мысль, 1998. 304с.
36. Булах І.С., Викладач студент: психологія міжособистісних взаємодій: навч.-метод. посіб. / І.С.Булах, Л.В.Долинська ;Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. К., 2005. 106 с.
37. Бурлачук Л.Ф. Словарь-справочник по психодиагностике / Л.Ф.Бурлачук, С.М.Морозов. СПб. : Питер КОМ, 2003. 528 с.
38. Василюк Ф.Е. Психология переживания : анализ преодоления критических ситуаций / Федор Ефимович Василюк. − М. : Изд-во Моск. ун-та, 1984. −­ 200 с.
39. Василюк Ф.Е. Психотехника переживания / Федор Ефимович Василюк. − М. : Изд-во Моск. ун-та, 1984. −­ 265 с.
40. Василюк Ф.Е. Типология переживания различных критических ситуаций / Ф. Е. Василюк // Психологический журнал −­ 1995. − Т.16, № 5. −­ С. 104-115.
41. Вірна Ж.П. Формування професійного ставлення до клієнта в процесі підготовки практичних психологів : автореф. дис. на здобуття ступеня канд. психол. наук : спец.19.00.07 педагогічна та вікова психологія / Ж.П.Вірна - Ін-т психології АПН України. К., 1996. ­ 24 с.
42. Выготський Л.С. Развитие высших психических функций / Лев Семенович Выготский. − М. : АПН СССР, 1960. − 500 с.
43. Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека / Витис Казцес Вилюнас. М. : МГУ, 1990. − 285 с.
44. Вилюнас В.К. Основные проблемы психотерапии эмоций / В.К. Вилюнас // Психология эмоций : тексты / [под ред. В.К.Вилюнаса и др.], −­ М., 1984. С. 3−28.
45. Вильямс К. Тренинг по управлению стрессом / К. Вильямс. М. : Изд-во Эксмо, 2002. 272 с.
46. Витенберг Е.В. Адаптация к новым социальным и культурным условиям в России Е.В.Витенберг. −­ СПб. : Питер КОМ, 1994. − ­ 336с.
47. Волошин П.В. Эмоциональные нарушения при неврозах / П.В.Волошин, Т.М.Воробьева, Н.А.Марута // Український вісник психоневрології. 1995. Т.3, вип.1. С. 3−11.
48. Вяткин Б.Г. Управление психическим стрессом в спортивных соревнованиях / Бронислав Александрович Ияткин. М. : ФиС, 1982. 111 с.
49. Георгиевский А.Б. Эволюция адаптаций: историко-методологическое исследование / Александр Борисович Георгиевский ; отв. ред. К.В.Манойненко. −­ Л. : Наука, 1989. − 188 с.
50. Гиндикин В.Я. Соматика и психика / В.Я.Гиндикин, В.Я.Семкее. − М. : Медицина, 1998. − 231 с.
51. Глобальные проблемы и общечеловеческие ценности / сост. Л.И.Васмленко, В.Е.Ермолаева ; пер. с англ. и франц. − М. : Прогресс, 1990. − 495 с.
52. Головаха Е.И. Жизненная перспектива и профессиональное самоопределение молодежи / Евгений Иванович Головаха ; АН УССР. Ин-т философии. К., 1988. 144 с.
53. Грановская Р.М. Никольская И.М. Защита личности : психол. механизмы / Р.М.Грановская, И.М.Никольская. СПб. : Знания, 1999. − 350 с.
54. Губенко О.В. Рекомендации по психогигиене педагогической деятельности / О.В.Губенко // Практична психологія та соціальна робота. 1998. №5. С. 3134.
55. Гуревич К.М. Профессиональная пригодность и основные свойства нервной системы / Константин Маркович Гуревич. ­− М. : Наука, 1980. 272 с.
56. Дерманова И.Б. Типы социально-психологической адаптации и комплекс неполноценности / И.Б.Дерманова // Вестник СПб. университета. − 2001. − ­ Сер.6, Вып.1, №6. − ­ С. 59-67.
57. Дичев Т.Г. Проблема адаптации и здоровье человека (методол. и соц. аспекты) ­/ Т.Г.Дичев, К.Е.Тарасов. - М. : Медицина, 1976. 184 с.
58. Дмитриева М.А. Психологические факторы профессиональной адаптации. Психологическое обеспечение профессиональной деятельности / М.А.Дмитриева ; [под ред. Г. С. Никифорова]. − ­ СПб. : Знания, 1991 231 с.
59. Долинська Л.В. Активні методи в роботі практичного психолога / Л.В.Долинська, М.В.Левченко, Н.В.Чепелева, Л.І.Уманець. К. : УДПУ, 1994. 79 с.
60. Долинська Ю.Г. Особистісне зростання практичного психолога в процесі його професійної підготовки / Ю.Г.Долинська // Психологія : зб. наук. пр. / Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. −­ К., 1998. Вип. І. ­− С.155-160.
61. Долинська Ю.Г. Самоактуалізація особистості майбутнього практичного психолога у процесі професійної підготовки : автореф. дис. на здобуття ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.07. педагогічна та вікова психологія / Ю.Г.Долинська. К., 2000. 22 с.
62. Дружинин В.Н. Психодиагностика общих способностей / Владимир Николаевич Дружинин. − 2-е изд. −­ СПб. : Питер, − 1999. 368 с.
63. Дьяченко М.И. Готовность к деятельности в напряженных ситуациях (психологический аспект) / М.И.Дьяченко, Л.Н.Кандыбович, В.А.Пономаренко. − ­ Минск : Изд-во Университетское”, 1985. ­− 205 с.
64. Жмыриков А.Н. Диагностика социально-психологической адаптированности личности в новых условиях деятельности и общения : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. психол. наук : спец. 19.00.07 / А.Н.Жмыриков. −­ М., 1986. 24 с.
65. Загальна психологія: навч.посіб. / за наук. ред. О.Скрипченко ; [Л.Долинська,З.Огоднійчук та ін.]. К. : АПН”,1999. ­ 463 с.
66. Зайчикова Т.В. Діагностика та профілактика синдрому професійного вигорання” у вчителів : метод. рек. / Тетяна Вікторівна Зайчикова. К. Рівне, 2003. 24с.
67. Зайчикова Т.В. Профілактика та подолання синдрому професійного вигорання” у вчителів : соціально-психологічні та гендерні аспекти: навч. програма / Тетяна Вікторівна Зайчикова ; за наук. ред. Карамушки Л.М. К. : Міленіум, 2004. 24 с.
68. Занковский А.Н. Профессиональный стресс и функциональные состояния / А.Н.Занковский // Психологические проблемы профессиональной деятельности : −­ [сб. науч. тр.] / РАО. Ин-т соц. психологии : М., 1991. −­ С. 144-156.
69. Зейгарник Б.В. Очерки по психологии аномального развития личности / Блюма Вулкровна Зейгарник, Борис Семенович Братусь. −­ М. : Изд-во Моск. ун-та, 1980. 157 с.
70. Землякова Т.В. Эмоциональный фактор в структуре процесса адаптации : автореф. дис. на соискание ученной степени канд.психол.наук : спец. 19.00.07 − педагогическая и возрастная психология / Т.В.Землякова. - ­ К., 1996.−­21 c.
71. Зобов А.С. Особенности волевой регуляции поведения в эмоциогенных ситуациях : (На примере школьников старшего возраста) : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. психол. наук : спец. - 19.00.01. ­− общая психология, история психологии / А.C.Зобов. - Л., 1983. − 16 с.
72. Зотова О.И. Некоторые аспекты социально-психологической адаптации личности / О.И.Зотова, И.К.Кряжева // Психологические механизмы регуляции социального поведения : ­− [сб. науч. тр.] / отв. ред. Е.В.Шорохова : М., Мысль, 1984. −­ С. 219-232.
73. Зотова О.И. Методологические проблемы социальной психологии / О.И.Зотова. ­− М. : Наука, 1991. −­ 244 с.
74. Игнатова Е.Н. Социальные и социально-психологические аспекты стрессоустойчивости личности / Е.Н.Игнатова, Л.В.Куликов, М.А.Розанова // Теоретические и прикладные вопросы психологии. − СПб, 1995. −­ Ч.2. − С. 25−30.
75. Калайков И. Цивилизация и адаптация / Иван Дмитриевич Калайков ; пер. с болг. А.М.Бредихина. −­ М. : Прогресс, БАН, ин-т по философии, 1984 240 с.
76. Калитеевская Е.И. Адаптация и развитие : выбор психотерапевтической стратегии / Е.И.Калитеевская // Психологический журнал. −­ 1995. −­ № 1. − С. 13-18.
77. Кан-Калик В.А. К разработке теории обшего и профессиональног развития личности специалиста в ВУЗе / В.А.Кан-Калик // Формирование личности специалиста в ВУЗе : сб. науч. тр. / под. ред. А.Н.Леонтьева. −­ Грозный, 1980. −­ С. 5-13.
78. Казаковцев Б.А. Организация психиатрической помощи / Б.А.Казаковцев. − М. : Наука, 1996. − 158 с.
79. Карвасарский Б.Д. Неврозы. Руководство для врачей / БорисДмитриевичКарвасарский. М. : Медицина 1990. ­− 2-е изд., перераб и доп. 448 с.
80. Карікаш В.І. Вплив «Я-концепції» практичного психолога на ефективність професійного росту / В.І.Карікаш // Вісн. Тернопіл. експериментального ін-ту пед. освіти : - Спец. вип. : Психологічна служба школи: матеріали міжнар. конф. Т., 1996. С. 68−69.
81. Кассиль Г.Н. Внутренняя среда организма / Григорий Наумович Кассиль. ­− М. : Наука, 1983. − 225 с.
82. Китаев-Смык Л.А. Психология стресса / Леонид Александрович Китаев-смык. −­ М. : Наука, 1993. − 368 с.
83. Кислых Т.А. Реализация принципов воспитания в процессе активного социально-психологического обучения общению / Т.А.Кислых, А.И.Прицепная, А.Н.Третьяков, Т.С.Яценко // Пути совершенствования психолого-педагогической подготовки учителя в свете основных направлений реформы общеобразовательной и профессиональной школы : Тез. докл. и выступл. на Всесоюзн. науч.-практ. конф. ; Полт. гос. пед. ин-т им. В.Г.Короленко. Полтава, 1985. С. 226-228.
84. Кісарчук З.Г. Теоретико-методологічні проблеми діяльності практикуючого психолога / З.Г.Кісарчук // Практична психологія : теорія, методи, технології : матеріали наук. семінару, 9-10 червня 1997 р. / відп. ред. З. Г. Кісарчук. К., 1997. С. 18-27.
85. Климов Е. А. Психология профессионала: избранные психологические труды / ЕвгенийАлександровичКлимов. М. : Ин-т практ. психологии ; Воронеж : МОДЭК, 1996. 400 с. (психологи отечества)
86. Клиническая психология : учебник. ‑ 2-е изд. / под р