психологічні чинники Впливу телебачення на СТАНОВЛЕННЯ моральної свідомості молодших школярів.

brief description

РІВНЕНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

КВАШУК ОКСАНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 159.9.7:37.015.3

психологічні чинники Впливу телебачення
на СТАНОВЛЕННЯ моральної свідомості
молодших школярів.

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Павелків Р.В.
доктор психологічних наук

Рівне - 2008

Зміст

Вступ ......................................................................................................... 4
Розділ 1. ПРОБЛЕМА ВПЛИВУ ТЕЛЕБАЧЕННЯ НА РОЗВИТОК МОРАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ....................................................... 11
1.1. Становлення моральної свідомості особистості в молодшому шкільному віці................................................ 11
1.2. Аналіз особливостей сприймання молодшими школярами телевізійної інформації........................................................ 34
1.3. Психологічні механізми розвитку моральної свідомості молодших школярів............................................................ 53
Висновки до першого розділу............................................. 70
Розділ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ТЕЛЕБАЧЕННЯ НА МОРАЛЬНІ КОНСТРУКТИ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ........................... 74
2.1. Організація та методика констатувального етапу експериментального дослідження.............................. 74
2.2. Характеристика морального розвитку учнів залежно від їх суджень про вчинки телегероїв.......................................... 78
Висновки до другого розділу ........................................... 107
Розділ 3. ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ РОЗВИТКУ МОРАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ПІД ВПЛИВОМ КАТЕГОРІАЛЬНОГО СЕМАНТИЧНОГО ПРОСТОРУ ТЕЛЕБАЧЕННЯ.. 114
3.1. Концептуально-методична модель морального розвитку молодших школярів під впливом медіа-простору.... 114
3.2. Виявлення рефлексії емпатійної інтенції щодо змісту як головної умови становлення моральної свідомості дітей молодшого шкільного віку........................................ 127
3.3. Формування емоційно-мотиваційного компоненту моральної свідомості та гуманістично-спрямованої поведінки молодших школярів за допомогою телепередач................................................................ 132
3.4. Аналіз результатів дослідницько-експериментальної
роботи................................................................................... 150
Висновки до третього розділу .......................................... 160
висновкИ.............................................................................................. 165
Список використаних джерел................................................... 170
додатки ................................................................................................. 182

ВСТУП
Актуальність дослідження. Взаємодія людини з засобами масової комунікації реальність сучасного життя. Телебачення визначає характер культури, впливає на свідомість кожної людини, змінюючи при цьому способии сприймання інформації. За останні два десятиріччя телебачення зробило великий крок у спробах пошуку різних за формою програм і тому в наш час його рейтинг серед засобів масової інформації зростає. Більшість дослідників вважають, що в наші дні вплив телебачення на вчинки індивіда і суспільства настільки вагомий, що воно певним чином управляє соціальним, політичним та економічним життям суспільства. Враховуючи те, що телебачення зовсім не випадковий елемент процесу розвитку дитини, а один з постійних чинників, які впливають на дитину, важливо, на наш погляд, не лише вивчити можливості телебачення, але й умови, що сприяють позитивному його впливу на моральний розвиток дитини. Тому постає потреба у дослідженні психологічних особливостей впливу телебачення на моральну свідомість людини в єдності її індивідуальних та особистісних характеристик.
Сучасне телебачення виступає для дітей як чинник моделювання та формування системи поглядів на світ, тому ми вважали за доцільне проведення спеціальних занять або таких видів діяльності, які б вчили школярів адекватно сприймати і аналізувати інформацію. Це сприятиме залученню невідомих їм культурних взаємозв’язків, які можна прирівняти до діалогу автора твору і читача, тобто до спілкування, в процесі якого учень зовсім не пасивний споживач, коли він формує не лише свій особистісний смисл, але і свій текст” погоджуючись при цьому з автором, чи сперечаючись з ним.
Для осмислення даної проблеми велике значення мають дослідження, присвячені вивченню різних аспектів моральної свідомості. Теоретичні та прикладні проблеми морального розвитку школярів досліджували Л.Божович, П.Гальперін, М.Гінзбург, Д.Ельконін, С.Рубінштейн, С.Максименко, М.Боришевський, І.Булах, З.Карпенко, В.Москалець, М.Савчин, Р.Павелків, Л.Орбан-Лембрик, Т.Титаренко, С.Тищенко, Д.Фельдштейн; фундаментальні ідеї морального розвитку особистості розроблялися у працях таких науковців як Я.Корчак, Ж.Піаже, Л.Виготський, Л.Колберг, І.Бех, Б.Братусь, Ж.Вірна, О.Іванашко, І.Гордяскіна, А.Гусейнов, О.Дробницький, І.Кон, С.Якобсон; у зарубіжній психології проаналізовано проблему ґенези системи цінностей дітей молодшого шкільного віку (Г.Крайг, Л.Хоффман та ін.); складено моделі розв’язання дітьми різноманітних моральних ситуацій (Г.Гілліган, Р.Хевігхерст); проблеми пошуку форм, засобів, шляхів удосконалення процесу морального розвитку учнів відобразилися у дослідженнях Ш.Амонашвілі, В.Бондаря, Ю.Приходько, Ю.Чабанського, К.Чорної.
Роль науково-технічного прогресу у формуванні психіки людини представлена дослідженнями електронних засобів масової інформації в детермінації їх впливу на свідомість дитини (А.Біляєва, Д.Грінфілд, М.Гріффітс, І.Голдберг, М.Коул, К.Левін, Дж.Сулер, К.Суррат, О.Тихомиров, П.Тейяр де Шарден, В.Франкл, К.Янг та ін.). Взаємодію між людиною і телебаченням досліджували В.Вікторов, Л.Волдер, Е.Дугін, Л.Ірон, С.Капіца, Дж.Лайл, M.Лефковіц, І.Лукшин, Л.Ніколаєв, Е.Паркер, В.Саппак, Г.Стейнер, С.Умрейко, Л.Фрідріч, Л.Хюсмен, Х.Хофмен, Ю.Шеркович, В.Шрам та ін. Телебачення як засіб всебічного впливу на моральний розвиток особистості вивчали Дж.Донакю, Ю.Купер, Г.Лассуелл, М.Маклюен, У.Олаєн П.Тайкенор та ін.
За даними зарубіжних дослідників факторами, що обумовлюють реагування глядача на обговорювану кінопродукцію та становлення моральних якостей і властивостей особистості, є: об’єктивні характеристики екранного продукту, ситуація перегляду, вік, стать, деякі розлади психічної діяльності. Серед особистісних характеристик це емпатійність, рівень агресивності, прагнення до переживання гострих відчуттів, тривожність. Особливості впливу телебачення на розвиток моральної свідомості особистості, у тому числі й молодших школярів невідома. Це вимагає аналізу наявної теоретичної бази з проблем морального розвитку і розробки на її основі ефективних психолого-педагогічних умов удосконалення процесу розвитку моральної свідомості особистості за допомогою телебачення.
Таким чином, в зв’язку з актуальністю та недостатньою вивченістю даної проблеми у теоретичному і практичному планах виникла необхідність у виборі теми дисертаційного дослідження: Психологічні чинники впливу телебачення на становлення моральної свідомості молодших школярів”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибраний напрям дисертаційного дослідження пов’язаний із розробкою колективної наукової теми кафедри вікової та педагогічної психології Інституту психології та педагогіки Рівненського державного гуманітарного університету Феноменологія морального розвитку особистості: детермінація, механізми, генезис” (протокол №1 від 21.04.2005). Тема затверджена вченою радою Рівненського державного гуманітарного університету (протокол №11 від 24.11.2006 р.) та узгоджена у бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології України (протокол № 10 від 26.12.2006 р.).
Методологічними й теоретичними засадами дослідження є концептуальні роботи, присвячені впливу засобів масової комунікації й телебачення на розвиток моральної свідомості особистості (Д.Абрамян, В.Борев, Л.Землякова, Л.Матвєєва, О.Мельникова, А.Орлов, О.Панфілов, Є.Проніна, С.Рощин, А.Саар, Ю.Шерковін, І.Яременко, О.Шмельов, В.Петренко), соціології телепередач (А.Богданов, Н.Зарецька, А.Іонкус, Б.Кожухова, В.Проворотов, К.Якулайтіс), теорії моделювання (А.Бандура, С.Біван, С.Блек), теорії катарсису (Дж. Доллярд, Н.Міллер, З.Фрейд), теорії культивації (Дж.Гербнер), теорії когнітивних неоасоціацій (Л.Берковіц), теорії сценаріїв (Л.Хюсман), принципам гуманістичної психології ( Г.Балл, В.Біблер, М.Боришевський, А.Маслоу, К.Роджерс), психологічним концепціям розвитку особистості (І.Бех, В.Давидов, З.Карпенко, Г.Костюк, С.Максименко, В.Москалець, Л.Орбан-Лембрик, Р.Павелків, І.Пасічник, В.Потапова М.Савчин, Т.Щербан), психологічним основам впровадження в практику особистісно орієнтованих технологій навчання і виховання (І.Бех, М.Боришевський, О.Кононко, Н.Михальчук).
Об’єкт дослідження моральна свідомість молодших шко лярів.
Предмет дослідження телевізійні засоби впливу на формування психологічних механізмів становлення моральної свідомості в молодшому шкільному віці.
Мета дослідження проаналізувати психологічні чинники впливу телебачення на становлення моральної свідомості молодших школярів та експериментально апробувати модель медіаосвітньої програми розвитку моральної свідомості молодших школярів засобами телевізійної реальності.
Основні гіпотези дослідження: 1) в зв’язку з тим, що телевізійна реальність є важливим чинником розвитку моральної свідомості особистості, розвиток в молодшому шкільному віці опосередкований емпатійним впливом; 2) підвищення показників моральної свідомості молодших школярів знаходиться у опосередкованій залежності від: а) моделювання категоріально-семантичного простору на засадах справедливості та гуманності в межах кожної передачі; б) забезпечення рольового перевтілення школярів у героїв мультфільмів та інших телепередач; в) адекватного осмислення учнями моральних вчинків суб’єктів телевізійного впливу.
Перевірка гіпотез та досягнення мети дослідження передбачали розв’язання таких завдань:
1) проаналізувати стан розробки проблеми впливу телевізійного простору на моральну свідомість в молодшому шкільному віці;
2) визначити психолого-педагогічні принципи розвитку моральної свідомості молодших школярів;
3) описати психолого-педагогічні умови, що забезпечують ефективність розвитку моральної свідомості учнів початкових класів за допомогою відібраної телеінформації;
4) виявити психологічні механізми впливу телевізійної реальності на розвиток моральної свідомості особистості;
5) розробити систему психологічних чинників ефективного впливу телебачення на розвиток моральної свідомості молодших школярів.
Для розв’язання поставлених завдань та перевірки гіпотези було використано такі методи дослідження: теоретичні для аналізу і узагальнення наукової і методичної літератури, навчальних програм, програм телебачення, що впливають на свідомість та емоційно-моральні реакції людини; емпіричні (індивідуальні та групові бесіди, дискусії, спостереження та самоспостереження, анкетування, вивчення витворів дитячої творчості, вивчення умов виховного процесу, аналіз спеціальних ситуацій) з метою визначення індивідуально-особистісних особливостей характеру учнів, рівнів їх емоційно-моральної вихованості; психологічний експеримент, оснований на розробці та апробації психологічної моделі розвитку моральних почуттів молодших школярів під впливом телепередач; методи статистичного аналізу експериментальних даних для виявлення ефективності процесу впливу телебачення на розвиток моральної свідомості молодших школярів.
Наукова новизна дослідження і теоретичне значення дослідження полягає в тому, що вперше сформульовано психологічні механізми впливу телевізійної реальності на розвиток моральної свідомості особистості; уточнено принципи, які мають бути покладені в основу методичної моделі з метою розвитку моральної свідомості молодших школярів; дістали подальший розвиток психологічні чинники впливу телебачення на розвиток моральної свідомості молодших школярів; виявлено психолого-педагогічну сутність телепередач як системоутворюючого засобу виховного впливу на моральну свідомість дітей початкової школи; вперше науково обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність змісту, форм, методів психолого-педагогічного впливу програм телебачення на моральну свідомість молодшого школяра.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що нами запропонована методична модель розвитку моральної свідомості учнів засобами вибіркового, усвідомленого перегляду та сприйняття інформації. Дана модель може бути використана у практиці роботи вчителів загальноосвітніх шкіл та у позашкільних закладах. Розроблені дослідні матеріали можуть слугувати методичними порадами батькам у вихованні, а також засобами оновлення змісту навчальних програм для вчителів та психологів початкової школи.
Надійність і вірогідність отриманих наукових результатів забезпечено методологічною обґрунтованістю вихідних позицій дослідження, адекватністю використання методів дослідження його меті та завданням, застосуванням методів статистичного аналізу емпіричних даних, особистою участю автора в експериментальній роботі.
Апробація та впровадження результатів дослідження у практику загальноосвітньої середньої школи здійснювалися в процесі обговорення на педагогічних радах шкіл №1, 2 та гуманітарного ліцею м.Острога, на засіданнях кафедри вікової та педагогічної психології Рівненського державного гуманітарного університету, на засіданнях кафедри психолого-педагогічних дисциплін Національного університету Острозька академія”, зокрема: науковій конференції Соціально-психологічні проблеми пострадянських перетворень” (Острог, 6-7.05.2004), міжнародній конференції Дні науки” (Дніпропетровськ 15-27.04.2005), науковій конференції Дні науки” (Острог 20-21.03.2007), Всеукраїнській науковій конференції Психосоціальний розвиток особистості: формування життєвих перспектив” (Рівне 19-20.04.2007).
Публікації. Основний зміст дисертації викладено у 7 публікаціях, з яких 6 видруковано у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (242 назви) і 20 додатків. Основний зміст дисертації викладено на 164 сторінках. У роботі вміщено 9 таблиць і 8 рисунків.

bibliography

ВИСНОВКИ
Проведене дослідження дало підстави зробити такі висновки:
1. Аналіз проблеми морального розвитку молодшого школяра показав, що емоційне ставлення учнів до своїх вчинків та дій оточуючих з’являється у школярів у тому випадку, коли вони повністю розуміють зміст цих вчинків, тому емоційна ситуація має бути доступною аналізу дитини відповідного віку, зрозумілою та цікавою для неї. Емоційні переживання у молодших школярів, як правило, яскраві, насичені живими образами. Тому слід розвивати моральні почуття та моральну свідомість в молодшому шкільному віці із використанням елементів сугестивного впливу, які у великій кількості представлені телевізійними програмами.
Телебачення як вид мистецтва має цілий ряд специфічних рис. До них можна віднести:
- синтез різних видів мистецтва (живопис, музика, театр, література, фотомистецтво, хореографія та ін.) і, у зв’язку з цим, комплексний характер впливу на розвиток моральної свідомості особистості (В.Ждан, С.Езенштейн);
- на відміну від театру, що ґрунтується на відтворенні дії особистості” (О.Лосєв, С.Езенштейн), для телебачення вихідним моментом є ефект присутності”, залученості глядача до реальних ситуацій (Б.Балаш, С.Гінзбург, Ф.Степун);
- моделювання, відтворення психічних процесів глядача, що реалізують залученість суб’єкта до реальності: сприймання, уваги, мислення і т.ін. (Г.Мюнстерберг, С.Езенштейн);
- установлення, через відтворення психічних процесів, певного режиму споглядання особистості (самоспостереження”).
Аналіз класичних і сучасних психологічних теорій сприймання мистецтва (Г.Фехнер, Т.Ліппс, З.Фрейд, Л.Виготський та ін.) свідчить, що вони мають різний рівень їх застосування стосовно телебачення. Так, класична теорія вчування” Т.Ліппса і теорія фрейдизму ґрунтується на уявленні про проекцію людиною своїх переживань, потягів і т.ін., на відтворювані в телевізійних передачах образів. Якщо враховувати, що телебачення покликане відтворювати не лише елементи чи ситуації зовнішньої реальності, але й взаємодію суб’єкта з реальністю, то механізми проекції, і виникаюче на його основі перенесення переживань (катарсис), треба визнати факультативним, ситуативним та неспецифічним для телепередач. Серед більш адекватних телебаченню слід вказати теорію Г.Фехнера, де прекрасне є і суб’єктивним переживанням, і об’єктивним фактором краси” в предметах. З цього випливає, що естетичне сприймання це, безпосередньо, чуттєвий досвід взаємодії з об’єктивною реальністю в певних її вимірах, що є близьким до ефекту залученості глядача до ситуацій у телепередачах.
2. З урахуванням результатів та ідей, виокремлених у психологічній та педагогічній літературі, а також спираючись на компоненти функціональної системи психологічних механізмів інтуїтивно-почуттєвого відображення В.Потапової, ми виокремили психологічні механізми розвитку моральної свідомості особистості засобами телебачення:
а) емпатії
- характер самостійно обраних для психологічного аналізу телепередач (художні фільми, мультиплвкаційні фільми, науково-пізнавальні передачі та ін.);
- розпізнавання психічних станів людей, представлених на екрані;
- визначення емоційних станів акторів, анліз когруентності поведінки у різних ситуаціях.
б) децентрації:
- утримування в свідомості суб’єкта двох суперечливих ідей одночасно і при цьому збереження можливості діяти при анлізі телепередач, створенні власних оцінок;
- перетворення смислу образів, понять, уявлень на власну емоційно-когнітивну позицію, вчинок, образ життя;
- проведення діалогів; внутрішнього (уміння суперечити власній точці зору) і зовнішнього (у випадках аналізу телепередач).
в) рефлексії:
- визначення власних самооцінки і рівня домагань;
- визначення етапу власного особистісного розвитку;
- здійснення взаємозв’язку елементів ситуації телепередачі у конструктивну систему;
- обґрунтування власного ставлення до ситуації телепередачі, її учасників, виявлення особистісних і ситуативних детермінацій поведінки суб’єктів ситуації.
г) антиципації:
- передчуття розвитку можливих емоційних станів телегероїв, характеру їх стосунків, розвитку подій у незавершеному телесюжеті;
- прогнозування шляху проходження власного морального розвитку за умов впливу телебачення;
- прогнозування розвитку психологічних ситуацій щодо певного телесюжету, наслідків прийнятих рішень щодо їх розв’язання.
5. Фасилітації:
- перетворення потенціальної телевізійної ситуації у актуальну як для себе, так і для інших;
- здійснення впливів спрямованих на активізацію діяльності стосовну обговорюванню моральності вчинків та дій телегероїв.
3. В ході експериментального дослідження змодельовано та практично апробовано методичну модель медіаосвітньої програми розвитку моральної свідомості молодших школярів під впливом категоріального семантичного простору телевізійної реальності. Доведено, що: а) в молодшому шкільному віці телевізійна реальність є важливим чинником розвитку моральної свідомості особистості; б) телевізійна інформація сприяє розвитку моральної свідомості молодших школярів через здійснення сугестивного впливу на учнів молодшого шкільного віку; в) дієвим для розвитку моральної свідомості є: моделювання категоріально-семантичного простору на засадах справедливості та гуманності в межах кожної передачі; забезпечення рольового перевтілення школярів у героїв мультфільмів та інших телепередач; адекватне осмислення учнями моральних вчинків суб’єктів телевізійного впливу.
4. Психолого-педагогічними принципами розвитку моральної свідомості молодших школярів є: принцип гуманних відносин між вчителями та школярами; принцип співробітництва та стимулювання суб’єктності учня; принцип індивідуального підходу; принцип імпровізації; принцип діалогічності мислення й діяльності; принцип проблемності; принцип емпатійності.
5.Основними психологічними чинниками ефективного впливу телебачення на розвиток моральної свідомості школярів є:
- підготовленість вчителів до моделювання сугестивних відеосюжетів категоріального семантичного простору телебачення, які найбільшою мірою впливають на розвиток моральної свідомості учнів;
- підготовленість вчителів та учнів до творчої діяльності;
- позитивний психологічний клімат освітнього процесу;
- використання на уроках психомистецьких ситуацій із «вбудованими» відеосюжетами.
6. Виокремлено психосемантичні виміри, що можуть розглядатися, з однієї сторони, як компоненти структури сприйняття моральних якостей героїв мультфільмів та, з іншого боку, - як критерії оцінки моральної свідомості молодших школярів. До таких вимірів належать: гуманність сцени; осмисленість сцени; обґрунтованість сцени; містичність сцени; реалістичність сцени; емпатійне співпереживання героїв; формування реальної картини світу; задоволення від цікавої сцени; задоволення від моральних вчинків героїв; задоволення моральними якостями героїв.
Результати здійсненої роботи не претендують на вичерпне розкриття даної проблеми. Перспективним вбачається проведення лонгітюдного дослідження з метою з’ясування сприйняття учнями підліткового та старшого шкільного віку моральних якостей телегероїв у детермінації формування особистісних новоутворень школярів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абраменкова В.В. Развитие гуманных отношений ребенка и социальная психология детства // Вопросы психологии. 1986. - № 4. С.27-36..
2. Аванесова Ф.Н. Сравнительное исследование устойчивости моральных суждений школьников: Автореф. дисс. канд.психол.наук / Моск. инс. психол. РАН. А., 1999. 100с.
3. Авдулова Т.П. Предпоссылки формирования морального сознания в старшем дошкольном возрасте: Автореф. дисс. канд.психол.наук / Моск. инс. психол. РАН. М., 2001. 183 с.
4. Адлер А. Наука жить. К.: Port-Royal, 1997. 228с.
5. Альбуханова В.Е. Психология и сознание личности (Проблемы методологии, теории и исследования реальной личности): Избранные психологические труды. М.: Московский психолого-социальный институт. Воронеж: Изд-во НПО «МОДЭК», 1999. 224 с.
6. Амонашвили Ш.А. Гуманно-личностный подход к детям / Акад. Пед. И соц. Наук.-Московский психолого-соц.ин-т.-Воронеж: Изд-во НПО «МОДЭК», 1998.-544 с.
7. Амонашвили Ш.А. Школа жизни. М.: Издательский дом Шалвы Амонашвили, 2000. 144 с.
8. Ананьев Б.Г. Методология психологического исследования. СПб.: Речь, 1994. 25 с.
9. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. 3-е изд.-СПб.: Питер, 2001. 288 с.
10. Анисимов С.Ф. Мораль и поведение. 2-е изд., М.: Мысль, 1985. 155 с.
11. Анкундинова Н.Е. О развитии самосознания //Дошкольное воспитание. 1958. №2. С. 9-16.
12. Анцыферова Л.И. Личность в динамике: некоторые итоги исследования //Психологический журнал. 1992. №5 С.12-25.
13. Анцыферова Л.И. Связь морального осзнания с нравственным повелением человека ( по материалам исследований Лоуренса Колберга и его школы) // Психол. Журнал. 1999. Т14, №3. С 5-17.
14. Аристотель. Собрание сочинений: В 4 т. М.: Наука, 1983. Т.1. С.324-338
15. Арнхейм Р. Новые очерки по психологии искусства, М.: Прометей, 1994. 392 с.
16. Асмолов А.Г. Психология личности: принципы общепсихологического анализа. М.: Изд-во МГУ, 1990. 367 с.
17. Архангельский Л.М. Ценносные ориентации и нравственное развитие личности. М.: Знание, 1978. 64 с.
18. Багиров Э., Кацев И. Телевидение XX век. М., 1968. С. 7-21.
19. Балл Г.О. Сучасний гуманізм і освіта: Соціально-філософські та психолого-педагогічні аспекти. Рівне: Ліста-М., 2003.-128 с.
20. Бандура А., Уолтерс Р. Подростковая агрессия. Изучение влияния воспитания и семейных отношений. М.: Апрель Прогресс, Изд-во ЭКСМО-Пресс,1999. 312 с.
21. Белякова Е.Г. Нравственное развитие ребенка: психологический аспект. Тюмень: Изд-во Тюменского государственного университета.- 1999.-151с.
22. Бердяев Н.А. О назначении человека. М.: Наука, 1983. 216 с.
23. Бернс Р. Развитие Я концепции и воспитание. М.: Прогресс, 1986 442 с.
24. Бех И.Д. Нравственность личности: стратегия становления. Ровно, 1991. 146 с.
25. Бех І.Д. Виховання особистості: У 2-х кн. Кн.2:Особистісно-орієнтований підхід:науково-практичні засади. К.: Либідь, 2003.- 344 с.
26. Бех І.Д. Емоції в процесі морального виховання молоді // Початкова школа. 1996. - №10. С. 26-29.
27. Бех І.Д. Особистісно-зорієнтоване виховання. К.:ІЗМН, 1998. 204 с.
28. Бех І.Д. Особистісно-зорієнтоване виховання: шляхи реалізації // Рідна школа. 2000. - №1. С. 10-13.
29. Бех І.Д. Моральність особистості у психологічному ракурсі // Філософ. і соціолог. думка. 1994. - №3,4. С.172-184.
30. Библер В.С. Нравственность. Культура. Современность // Этическая мысль: Научно-публицистические чтения. М.: Наука, 1990. С. 16-57.
31. Библия. К.: Гедеон,1992. 273 с.
32. Блюмкин В.А. Мир моральных ценностей. М.: Знание, 1981. 64 с.
33. Бодалев А.А. Психология личности. М:МГУ, 1988. 188 с..
34. Божович Л.И. Избранные психологические труды. Проблемы формирования личности / Под ред Д.И.Фельдштейна. М.:Междунар. пед. академия, 1995. 212 с.
35. Бондаренко Ю.Я. У истоков современной морали. Серия Этика”. - 1991.- №10. - 63 с.
36. Боришевский М.И. Психологические особенности самосознания подростка. К.: Вища школа, 1980. 167 с.
37. Бреслав Г.М. Эмоциональные особенности формирования личности в детстве: Норма и оклонение. М.: 1990. 175с.
38. Боришевский М.И. Теоретические вопросы самосознания личности //Психологические особенности самосознания подростка. К.: Вища школа, 1980. С. 5-13.
39. Боришевський М.І. Ціннісні орієнтації в особистісному становленні сучасної молоді // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наук. праць інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка. К.;2003. Т.V, ч.5. С. 34-42.
40. Братусь Б.С. Психологическое и нравственное пространство нормы // Журнал практического психолога. К, 1997. Вып.3. С. 6-15.
55. Брушлинский А.В. Проблемы психологии субъекта. М.: РАН Ин-т психологии, 1994. - 108 с.
56. Булах І.С. Соціальний та особистісний простір зростання сучасного підлітка // Психологія у XX столітті: перспективи розвитку: матеріали VI Костюківських читань. К.: Міленіум, 2003.Т.1. С. 162-167.
57. Бурменская Г.В. Возрасная психология как теоретическая основа консультирования по проблемам детского развития. // Хрестоматия по возрасной психологии. Часть I. /Ред.-сост. О.А.Карабанова, А.И.Подольский, Г.В.Бурменская. М.: Академия, 1999. - С.220-224.
58. Бэх И.Д. Сопереживание как детерминанта нравственного поведения личности // Диагностика и регуляция эмоциональных состояний. Материалы Всесоюзного симпозиума. Ч.2. М. О., 1989. С. 12-16.
59. Бех І.Д. Моральність особистості у психологічному ракурсі // Філософ. І соціолог.думка. 1994. - № 3,4. С.172-184
60. Бех І.Д. Виховання особистості : У 2-х кн. Кн.2: особистісно-орієнтований підхід: науково-практичні засади. К.: Либідь, 2003. 344с.
61. Вардомацкий А.П. Моральная регуляция поведения личности. Минск, Наука и техника, 1987. 128 с.
62. Ветров Д. Статьи, дневники, замыслы. М.: Искусство, 1976. 350 с.
63. Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека. М.: Изд-во МГУ, 1990. 288 с.
64. Виноградова А.М. Воспитание нравственных чувств у старших дошкольников. М.: Просвещение, 1986. 96 с.
65. Воловикова М.И. Интелектуальное развитие и моральные суждения младших школьников // Вопросы психологии.- 1987. С.40-47.
66. Выготский Л.С. История развития высших психических функций // Собрание сочинений в 6 т. М.: педагогика, 1984.Т. 3.: Проблемы развития психики. 78 с.
67. Выготский Л.С. Педагогическая психология. М.: Педагогика и психология. 1991. 480 с.
68. Выготский Л.С. Развитие личности и мировоззрения ребенка: Психология личности /Под ред Ю.Б. Гиппернштер, А.А. Пузырея. М., 1982 368 с.
69. Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6 т.; Проблемы общей психологии / Под ред. В.В.Давыдова М.: Педагогика, 1982. Т.2. 504 с.
70. Гаврилова Т.П. О воспитании нравственных чувств // Педагогика и психология. 1984. Вып.4 78 с.
71. Гаврылычева Т.Ф. Изучаем личность младшего школьника // Начальная школа. 1994. - №8. С. 12-18.
72. Гальперин П.Я. Психология как объективная наука. Москва Воронеж, 1998. 480 с.
73. Годовикова Д.Б. Влияние общения со взрослыми на общение со сверстниками //Исследования по проблеме возрастной и педагогической психологии. М., 1980. 168 с.
74. Головин С.Ю. словарь практического психолога. Минск: Харвест, 1998. 800 с.
75. Грушин Б. А. Массовая информация и общественное мнение молодежи К., 1990. 224 с.
76. Гусейнов А.А. Золотое правило нравственности. 3 изд. доп. и перераб. М.: Молодая гвардия, 1988. 271 с.
77. Давыдов В.В. Генезис и развитие личности в детском возрасте // Вопр. психол. 1992. №1. С.22-33.
78. Державний стандарт початкової освіти // Початкова школа. 2001. - №1. С. 28-42.
79. Диагностика эмоционально-нравственного развития / Сост. И.Б.Дерманова. СПб.: Речь, 2002. 174 с.
80. Додонов В.И. В мире эмоций. К.: Изд. полит. литературы Украины. 1987. 142 с.
81. Донченко Е. Концепция социальной психики общества // Философская и социологическая мысль. 1994. № 1-2. С. 125.
82. Ефимов Е. Учебное телевидение: проблемы, перспективы. М.: Искусство, 1986. 174 с.
83. Іванашко О.Є. Формування активного усвідомлення та дієвої реалізації здорового способу життя у дітей дошкільного віку // Психологія. Зб. Наук. Праць. Київ: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2000. Вип. 3(10) С.126-132.ання активнонова, 2000. - Вип.3(10). - С. 126-132 . - ISBN 966-7584-79-8
84. Жинкин Н. И. Речь как проводник информации. М., 1982. С.260.
85. Зазнобина Л. Медиаобразование в школе: как выжить в мире СМИ // Человек. — 1999.— № 1. — С.107-113.
86. Залесский Г.Е. Психология мировоззрения и убеждений личности. - М .: Инфолайн, 1994. 140 с.
87. Запорожец А.В. Избранные психологические труды.: В 2 т. М.: Педагогика, 1986. Т.2. 296 с.
88. Захарова А.В. Психолого-педагогические особенности развития младшего школьника.: Межвуз. сб. науч. трудов. Пенза, 1993. С.9.
89. Захарова А.В., Андрущенко Т.Ю. Исследование самооценки младшего школьника в учебной деятельности // Вопросы психологии. 1980. №4. С.90-99.
90. Зеньковский В.В. Психология детства. Екатеринбург: Деловая книга, 1995. 348 с.
91. Знаков В.В. Психология понимания правды. СПб., 1999. 286 с.
92. Зосимовский А.В. Критерии нравственной воспитаности // Педагогика. 1992. - №12. С 22-26.
93. Изгард К. Эмоции человека. М.: МГУ, 1980. 440 с..
94. Кант И., Гегель Г.В., Шеллинг Ф.В. Немецкая классическая философия. Т.1. М.: ЗАО Изд-во ЭКСМО-Пресс; Харьков: Изд-во Фолио, 2000.- 784с.
95. Кара-Мурза С. Манипуляция сознанием. М., 2000. - 736 с.
96. Карпенко З.С. Аксіопсихологія особистості.- К.: ТОВ Міжнар. фін. агенція”, 1998. - 220 с.
97. Карпенко З.С. Експресивна психотехніка для дітей.- К.: НПЦ Перспектива”, 1997. - 96 с.
98. Кайл Р. Детская психология: Тайны психики ребенка. — СПб., 2002. — С. 292298;
99. Козырева Л.Г. О социально-психологических особенностях детской киноаудитории // Юный зритель. Проблемы социального кино. М., 1981. 71 с.
100. Кононко О.Л. Соціально-емоційний розвиток особистості. К.: Освіта, 1998. 255 с.
101. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. К.: Рад. школа., 1989. 608 с.
102. Крэйг Г. Психология развития. СПб.: Питер, 2000. С. 533537.
103. Кудрявцев В. Ребенок в мире образа (с иссл. Т.Алиевой)// Дошкольное воспитание. 1996.-№2. С. 14-18.
104. Кухтерин, Сергей Евгеньевич Личностно-психологические основы устойчивости и изменчивости моральных норм поведения госслужащих Дис. ... канд. психол. наук : 19.00.13 М., 1999
105. Леонтьев А.Н. Лекции по общей психологии. М.: Смысл, - 2000 511с.
106. Леонтьєв А.Н. Проблеми розвитку психіки. М.: ид-во МДУ, 1981. 584с.
107. Лидерс А.Г. Краткое описание метода планомерного формирования. // Журнал практического психолога. 1999. - №3. С.120-128.
108. Лисина М.И. Общение, личность и психика ребенка /Под ред. А.Г.Рузской. М.: Институт практической психологии, 1997. 384 с.
109. Максименко С.Д. Витоки особистості: генетико-моделюючий аспект дослідження // Актуальны проблеми психологыъ. Психологія розвитку дошкільника. Вип. 2. К.: Нора-прынт, 2004. Т.4.: С. 3-21.
110. Максименко С.Д. Генетическая психология (методологическая рефлексия проблем развития в психологии). М.: Рефл-бук, К.: Ваклер, 2000. 320 с.
111. Максименко С.Д. Проблема цілісного підходу до осбистості дитини в сучасній вітчизняній психології // Психологыя у XXI столітті: перспективи розвитку: матеріали VI Костюківських читань. Т. 1. К.: Міленіум, 2003. С.3-12.
112. Марьенко И.С. Нравственное становление личности школьника. М.: Педагогика, 1985. 102 с.
113. Машбиць Ю.І. Джерела психічного розвитку школярів: теоретико-методологічні засади // Психологія у XXI столітті: перспективи розвитку: матеріали VI Костюківських читань. Т.1. К.: Міленіум, 2003. С.24-28.
114. Медведева О.А. Телепрограммы для детей и юношества: (Тематика, визуальная структура, особенности восприятия, опыт белорусского телевидения). Минск. 1990. 173 с.
115. Мейме Р. Различные аспекты «Я» // Психология личности /Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер , А.А. Пузырея. М.: МГУ, 1982. С. 132-141.
116. Михайлов Ф.Т. Общественное сознание и самосознание индивида. М.,1990. 217 с.
117. Моль А. Соціодинаміка культури.Издание 2 Едиториал УРСС.,М, 2005. 416 с.
118. Москалець В.П. Основа мотивації художньо-естетичної діяльності // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. Івано-Франківськ: Плай. 1996. Ч.1. 148с. С.38-48.
119. Мур Дж. Э. Природа моральной философии. М.: Республика, 1999. 351 с.
120. Мясищев В.Н. Психология отношений / Под ред. А.А.Бодалева Москва-Воронеж, 1998 368 с.
121. Набоков В.И. Редакция и зритель // Телевидение и дети. М., 1976. С.64.
122. Нікіфорова О.І. Методи вивчення психології письменника і сприйняття художньої літератури // Художнє сприйняття. Л., 1971. 137 с.
123. Обухова Л.Ф. Детская психология: теории, факты, проблемы. М.: Тривола, 1998 352 с.
124. Обухова Л.Ф. Концепция Жана Пиаже: за и против. М.: Изд-во МГУ, 1981. 191 с.
125. Обуховский К. Галактика потребностей. Психология влечения человека. М.: Речь, 2003. 272 с.
126. Овчинникова Т.Н. Особенности осознания себя детьми 6летнего возраста // Вопросы психологии.1986.№4.С.43-49.
127. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія. К.: Академвидав, 2003. 446 с.
128. Павелків Р.В. Психологія самосвідомості: колізії становлення // Проблеми загальної та педагогічної психології: збірник наукових праць Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка / За ред. С.Д.Максименка. К., 2000. Т.II. Ч.6. С.74-81.
129. Павелків Р.В. Особливості схильності молодших школярів до регуляції своєї поведінки //Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць І-ту психології ім. Г.С.Костюка / За ред. С.Д.Максименка. К., 2002. Т.IV, Ч.4. С.200-2008.
130. Павелків Р.В. Розвиток моральної свідомості та самосвідомості у дитячому віці:(Монографія) Рівне: Волинські обереги, 2004. 248 с.
131. Пауэр Ф.К., Хиггинс Э., Кольберг Л. Подход Лоуренса Кольберга к нравственному воспитанию //Психол журн. 1992. Т.13, №3. С.175-182.
132. Педагогіка: навчальний посібник / Галузяк В.М.., Сметанський М.І.., Шахов В.І.. Вінниця:РВВ ВАТ Віноблдрукарня, 2000. 200 с.
133. Петровский А.В. Психология развивающейся личности. М., 1987.
134. Пиаже Ж. Избранные психологические труды. М.: Междунар. пед. академия,1994. 690 с.
135. Платонов К.К. Системные качества психических явлений // Психология. 1982. - №2. С. 31-32.
136. Плохой хороший // Семья и школа. 1995. № 5. С. 18-19.
137. Прессман Л. П. Кинофильмы в школе // Советская педагогика, 1986. № 9.С. 13-18.
138. Приходько Ю.А. Взаимоотношения детей в условиях совместной деятельности // Психологія республ: Наук.метод. зб. К., 1981. Вип. 20. С. 119-126.
139. Процессы психического развития: в поисках новых подходов / Под ред. А.И.Подольского, Я.Ф.Тер Лаака, П.Г.Хейсманса. М., - 1995 147 с.
140. Психологічна енциклопедія / Автор-упорядник О.М.Степанов. К.: Академвидав, 2006. 424 с.
141. Психологічний словник /За ред. В.І. Войтка. К.: Вища школа, 1982. 215 с.
142. Рациональное и эмоциональное в морали / Под ред. А.И.Титаренко, Е.Л.Дубко. М.: МГУ,1983. 156 с.
143. Рейковський Я. Экспериментальная психология эмоций. М.: Прогресс, 1979. 392 с.
144. Росенко М.Н. и др. Основы этических знаний. Спб: Изд-во «Лань», 1998. 256 с.
145. Рубинштейн С.Л. Избранные философско-психологические труды: Основы онтологии, логики и психологии / Отв. ред А.В. Брушлинский, В. А. Кольцова. М.:Наука, 1997. 462 с.
146. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии: В 2 т. М.: Педагогика, 1984. Т.1. 488 с.
147. Рубинштейн С.Л. Самосознание личности и её жизненный путь: Психология личности / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер, А.А. Пузырея. М.: МГУ, 1982. С. 127-131.
148. Рубинштейн с.Л. Эмоции // психология эмоций. Тексты / под ред. В.К.Вилюнаса, Ю.Б.Гиппенрейтер. М.:МГУ, 1993. С.160-170.
149. Савчин М.В. Психологія ві