ПСИХОЛОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ МЕНЕДЖЕРІВ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

brief description

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. Г. С. КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ
На правах рукопису
ЛАЗОРКО ОЛЬГА ВАЛЕРІЇВНА
УДК 159.9: 316.6: 658
ПСИХОЛОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ МЕНЕДЖЕРІВ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

19. 00. 05 Соціальна психологія, психологія соціальної роботи

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Ложкін Георгій Володимирович,
доктор психологічних наук,
професор

Київ-2007

ЗМІСТ
ВСТУП. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
РОЗДІЛ 1. Відповідальність менеджера як соціально-психологічний феномен. .10
1.1. Феноменологія поняття відповідальності в історико-філософському ракурсі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10
1.2. Відповідальність у контексті психологічних теорій. . . . . . . . . . . . 21
1.3. Психологічні аспекти відповідальності менеджерів-промисловців... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . .. . . . . . . . . . . . 35
1.4. Науково-теоретичне обґрунтування психологічних детермінант відповідальності менеджерів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 56
РОЗДІЛ ІІ. Емпіричне вивчення психологічних детермінант відповідальності менеджерів промислового підприємства . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . 66
2.1. Організація дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 66
2.2. Обґрунтування методів дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .67
2.3. Аналіз психологічних детермінант відповідальності менеджерів-промисловців . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . 75
2.3.1. Характеристика об’єктивних детермінант відповідальності менеджерів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .75
2.3.2. Індивідуально-психологічні риси менеджерів-промисловців . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .78
2.3.3. Професійно важливі якості керівника промислового підприємства. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 95
2.3.4. Інтернальність локусу контролю та її зв’язок з психологічними чинниками відповідальності менеджерів. . 102
2.3.5. Оцінка мотиваційного комплексу менеджерів промислового підприємства. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .110
2.4. Психосемантичні аспекти відповідальності менеджерів. . . . . . . . . .117
РОЗДІЛ IІІ. Корекція та розвиток відповідальності менеджерів промислового підприємства. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .131
3.1. Теоретичне обґрунтування професійно-психологічного тренінгу керівника. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 131
3.2. Модулі професійно-психологічного тренінгу відповідальності менеджерів промислового підприємства. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 139
3.3. Обговорення результатів професійно-психологічного тренінгу. . . . 147
ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 161
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .165
ДОДАТКИ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 183

ВСТУП
Актуальність теми. Проблема відповідальності на сьогоднішній день постає ключовою в обговоренні низки питань, пов’язаних із розвитком сучасного суспільства, процесами індустріалізації та глобалізації, підвищенням ролі людського фактору у вирішенні глобальних проблем людства. Одночасно декілька новітніх наукових напрямків підкреслюють важливість високого рівня відповідальності для виживання людства (це і менеджмент, або теорія управління, і екологія, і соціологія, і організаційна психологія, і економічна психологія тощо). Роль відповідальності як стійкої особистісної риси особливо посилюється в процесі виконання своїх професійних обов’язків, зокрема, на промислових підприємствах, де для сучасних керівників необхідно враховувати не лише соціальний фактор, але й екологічний та виробничий.
Великого значення набуває вивчення соціально-психологічних аспектів розвитку особистості менеджера. В умовах посилення загальної технологізації виробництва підвищується роль відповідальності менеджера перед суспільством. Необхідно, щоб керівник співвідносив кожне своє рішення та дію з загальнолюдськими цінностями та принципами, а не керувався лише власними інтересами чи амбіціями.
Аналіз літературних даних свідчить, що таке поняття як відповідальність менеджера у соціально-психологічному вимірі, не було предметом спеціального вивчення, хоча і згадувалось у працях, присвячених психології та практиці менеджменту. Так, велике значення відповідальності у діяльності управлінця підкреслюється у працях П. Друкера [44], М. Мескона [99], У. Дункана [45] та інших. Особливий інтерес викликає питання детермінант відповідальності менеджерів-промисловців, тобто що зумовлює, чим викликаний та від чого залежить рівень відповідальності сучасних керівників промислових підприємств при виконанні своїх професійних обов’язків.
Вивченню відповідальності як соціально-психологічного феномену присвячена значна кількість як теоретичних, так і експериментальних досліджень ( К. Муздибаєв, М. Савчин, М. Бахтін, М. Лемківський, Л. Татомир, А. Слобідський, Н. Мінкіна, Л. Грядунова та ін.). Проте, в науковій та методичній літературі практично відсутні дослідження проблеми психологічних детермінант відповідальності керівників промислових підприємств, не розроблені структура та технологія її формування в процесі виконання професійної діяльності.
Недостатня розробленість даної проблеми як у теоретичному, так і в практичному плані і водночас її безперечна актуальність зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: ”Психологічні детермінанти відповідальності менеджерів промислового підприємства”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось відповідно до тематичного плану наукових досліджень Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України за темою «Соціально-психологічні проблеми економічної соціалізації молоді» номер державної реєстрації 0104U010880. Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої ради Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України (протокол №13 від 26 грудня 2002 року) та узгоджено у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 8 від 31.10.2006 року).
Об’єкт дослідження відповідальність менеджерів промислового підприємства.
Предмет дослідження психологічні детермінанти відповідальності менеджерів промислового підприємства.
Мета дослідження полягала у з’ясуванні психологічних детермінант відповідальності та їх впливу на особистість менеджера-промисловця.

Завдання дослідження:
1.Здійснити теоретичний аналіз поняття відповідальності в історико-філософському ракурсі та в руслі психологічних теорій.
2.Визначити структуру та суттєві особливості відповідальності менеджерів промислового підприємства як соціально-психологічного феномену.
3.Виявити об’єктивні та суб’єктивні детермінанти відповідальності менеджерів промислового підприємства.
4.Здійснити емпіричне дослідження психологічних детермінант відповідальності та визначити їх вплив на процес формування високого рівня цієї особистісної риси.
5.Визначити та обґрунтувати технологію корекції рівня відповідальності менеджерів-промисловців.
6.Експериментальним шляхом апробувати методику корекції відповідальності менеджерів промислового підприємства.
Методологічну основу дослідження склали: концептуальні положення гуманістичної та екзистенційної філософії та психології (М.М.Бахтін, Г.Йонас, Ж.-П.Сартр, А.Маслоу, Р.Мей, К.Роджерс, В.Франкл, В.А.Роменець та ін.); теоретичні положення, що стосуються становлення та розвитку особистості (Б.Г.Ананьєв, С.Л.Рубінштейн, О.М.Леонтьєв, Д.М.Узнадзе, Г.С.Костюк, В.В.Москаленко та ін.); науково-психологічні уявлення про сутність та закономірності відповідальності (К.Муздибаєв, М.В.Савчин, Ю.М.Швалб, Г.О.Балл, М.В.Лемківський, Л.П.Татомир таін.); соціально-психологічні аспекти психології управління (Л.М.Карамушка, Н.Л.Коломінський, Л.Е.Орбан-Лембрик, Г.В.Ложкін, В.В.Третьяченко та ін.); висновки з досліджень професійного розвитку особистості (Т.В.Кудрявцев, В.Ю.Шегуров, Є.А.Климов, Ю.П.Поваренков, Е.Ф.Зеєр, В.О.Бодров, Н.І.Пов’якель, Н.Ю.Волянюк, В.Г.Зазикін та ін.).
У процесі теоретичного вивчення проблеми та науково-експериментальної роботи застосовувалися як загальнонаукові, так і спеціальні дослідницькі методи: а) теоретичні: аналіз, осмислення й узагальнення надбань, представлених у філософській, психологічній і науково-методичній літературі за проблемою дослідження, класифікація, структурно-функціональне моделювання; б) емпіричні: спостереження, анкетування, напівстандартизовані індивідуальні бесіди, контент-аналітичне дослідження даних вільного асоціативного експерименту.
Використання методів статистичної обробки даних дозволило провести кореляційний аналіз, порівняння середніх величин за параметричним t-критерієм Стьюдента та непараметричним критерієм Н-Краскала-Уолеса. Статистична обробка даних і графічна презентація результатів здійснювалася за допомогою персонального комп’ютера на базі пакету статистичних програм SPSS 10.0.
Наукова новизна одержаних результатів полягала в наступному:
· вперше відповідальність менеджерів промислового підприємства розглядається як багатокомпонентне утворення в системі професійно обумовленої структури особистості, визначаються її змістові, структурні та динамічні характеристики;
· осмислено теоретичні і емпіричні дані, що дозволяють аналізувати механізми розвитку відповідальності менеджерів в процесі професійної діяльності;
· вперше проаналізовано характер впливу об’єктивних та суб’єктивних чинників на формування відповідальності у керівників промислового підприємства.
Теоретичне значення отриманих результатів дослідження полягає у розширенні та поглибленні знань про роль, специфіку, структуру, компоненти відповідальності менеджерів як соціально-психологічного феномену; визначенні основних психологічних детермінант розвитку відповідальності менеджерів.
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці і реалізації професійно-психологічного тренінгу корекції відповідальності менеджерів промислового підприємства; у можливості застосування теоретичних та емпіричних результатів дослідження на етапі профвідбору, адаптації та атестації кадрового менеджменту на промислових підприємствах України.
Шляхи впровадження результатів дослідження. Обґрунтовані автором положення і рекомендації апробовані та впроваджені у процес вдосконалення підготовки спеціалістів на освітньо-кваліфікаційному рівні бакалавр Волинського державного університету імені Лесі Українки в рамках викладання курсів «Соціальна психологія». «Психологія управління», практикуму з соціальної психології. Обґрунтовані автором положення і рекомендації апробовані та впроваджені в процес психологічного супроводу менеджерів промислових підприємств України. Впровадження підтверджено відповідними актами.
Особистий внесок здобувача полягає в обґрунтуванні загальної методології та організації дослідження, аналізі, узагальненні, а також безпосередньому виконанні всього об’єму дослідницької роботи. У одній фаховій науковій статті, написаній у співавторстві, доробок здобувача полягає у визначенні загальної ідеї, теоретичному аналізі проблеми, формулюванні висновків.
Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалися використанням надійних і валідних діагностичних методик, адекватних меті і завданням дослідження, поєднанням кількісного і якісного аналізу емпіричних даних, репрезентативністю вибірки та застосуванням методів математичної статистики із залученням сучасних програм обробки даних.
Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи були оприлюднені на численних наукових та науково-практичних зібраннях, а саме: на VІ Міжнародному науковому конгресі «Олімпійський спорт та спорт для всіх» (Варшава, 2002); на науково-практичній конференції «Гендерний аспект культури і навчально-виховний процес» (Луцьк, 2002); на Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми організаційної психології» (Київ, 2002); на науково-практичній конференції «Соціально-психологічні детермінанти становлення особистості» (Луганськ, 2003); на науково-практичній конференції «Соціально-психологічний вимір демократичних перетворень в Україні» (Київ, 2003); на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Соціально-психологічні проблеми розробки та прийняття рішень» (Київ, 2004); на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Психолого-педагогічні засади природничо-географічної та економічної освіти: досвід, проблеми, перспективи» (Вінниця, 2005); на першому Всеукраїнському конгресі психологів (ІV з’їзді Товариства психологів України) (Київ, 2005), на ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні та прикладні проблеми» (Київ, 2007).
Результати роботи доповідалися автором на розширених засіданнях кафедри загальної та соціальної психології Волинського державного університету імені Лесі Українки (2002; 2006; 2007).
Публікації. Зміст та результати роботи відображено у дев’яти наукових роботах (наукові статті та тези), з них шість у фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаної літератури (219 найменувань) та додатків. Основний зміст роботи викладено на 162 сторінках друкованого тексту, він містить 19 таблиць, 29 рисунків.

bibliography

ВИСНОВКИ

Резюмуючи викладені в дисертаційній роботі результати теоретичних і експериментальних досліджень, можна зробити такі підсумкові висновки:
1.У руслі філософських та психологічних теорій поняття відповідальності трактується неоднозначно та суперечливо: від проголошення узагальнюючим принципом існування людини до повного заперечення її як особистісної характеристики. У вітчизняній соціальній психології відповідальність визначається якісною характеристикою особистості, особливою формою саморегуляції, самодетермінації та контролю вчинків зрілої людини.
2.В основу роботи покладено розуміння відповідальності як інтегральної якості людини, яка виявляється в когнітивній, емоційно-мотиваційній та поведінковій сферах особистості та є визначальною для соціальної адекватності її вчинків. Правова, соціальна та морально-етична складові відповідальності керівника інтегруються у професійній відповідальності менеджера, яка є мірою усвідомлення особистістю своїх професійних обов’язків та добровільно-ефективного їх виконання.
3.Провідні чинники, які впливають на рівень відповідальності менеджерів промислового підприємства, можна умовно поділити на дві групи: об’єктивні та суб’єктивні, що тісно пов’язані між собою. Об’єктивні детермінанти відповідальності менеджера відображають вплив середовища, який не залежить безпосередньо від керівника (особливості розвитку суспільства та умови місця проживання; специфіка підприємства, на якому працює менеджер; його управлінський статус; вік, сімейний статус та гендер керівника). Суб’єктивні детермінанти відповідальності виявляються в індивідуально-психологічних характеристиках суб’єкта управління, особливостях його мотиваційної сфери, сукупності спеціальних здібностей і знань які зумовлюють вибір керівної роботи, з одного боку, інтегруються у професійно важливі якості керівника, з іншого.
4.Експериментальне дослідження об’єктивних та суб’єктивних детермінант відповідальності управлінця дало змогу встановити ряд характерних особливостей та закономірностей:
· високий кореляційний зв’язок відповідальності менеджерів (р≤0,001) зафіксовано між віком керівника (r=0,450), посадовим статусом (r=0,342), загальним стажем (r=0,342) та стажем на заводі (r=0,363);
· на початковому етапі керівної діяльності (стаж до 10 років) відповідальність супроводжується високим рівнем напруженості, радикалізму та високим самоконтролем, на етапі здобуття професійного досвіду керівної роботи (стаж більше 10 років) вона тісно пов’язана з доброзичливістю та експресивністю;
· гендерний аналіз виявив, що у жінок відповідальність тісно пов’язана з експресивністю (r=0,537) та тривожністю (r=0,588), у чоловіків з адекватною самооцінкою (r=0,462), емоційною стійкістю (r=0,313), радикалізмом (r=0,537) та напруженістю (r=0,303) (р≤0,05), а також, на рівні тенденції до зв’язку, з доброзичливістю, експресивністю, сміливістю та високим самоконтролем;
· виявлено, що для всіх керівників, незалежно від рангу, важливим є зв’язок відповідальності як особистісної риси із самооцінкою (r=0,576; р≤0,001). Найтісніший зв’язок радикалізму з відповідальністю (r=0,535; р≤0,001) виявлений в низовій ланці керівництва;
· тісний зв’язок виявлено між відповідальністю як індивідуально-психологічною рисою та інтернальністю локусу контролю як проявом відповідальності у професійній діяльності менеджерів. Найвищий рівень інтернальності виявився у середній ланці керівництва, при чому майже за всіма шкалами методики. У чоловіків-менеджерів інтернальність у професійній діяльності статистично значимо вища, ніж у жінок; інтернальність у професійній діяльності значимо корелює із загальним та керівним стажем;
· психологічний профіль «ідеального менеджера» побудований за допомогою методу експертної оцінки дозволив підтвердити виняткове значення відповідальності у системі професійно важливих якостей керівника. Виявлено суттєве переважання ділових характеристик (75,4 %) у порівнянні із особистісними рисами менеджерів;
· отримані емпіричні дані дають підстави констатувати переважання оптимального мотиваційного комплексу в більшості менеджерів промислового підприємства. Значна кількість жінок-менеджерів мають негативний мотиваційний комплекс з переважанням зовнішньої негативної мотивації. Виявлено існування суттєвої різниці за гендерною ознакою: якщо для чоловіків-менеджерів загальна частка оптимального та нейтрального мотиваційних комплексів становить 84,4 %, то у жінок лише 53,4 %.
· психосемантичний аналіз поняття «відповідальність» за допомогою вільного асоціативного експерименту та контент-аналітичного дослідження дозволяє визначити, що переважна більшість менеджерів сприймає відповідальність як особистісну рису в системі професійно важливих якостей; позитивне ставлення до відповідальності переважає у чоловіків, негативне у жінок-менеджерів; найвищі показники позитивного ставлення виявлено у вищій ланці керівництва; професійний аспект предмету відповідальності значно переважає над загальним.
5.Метою проведення професійно-психологічного тренінгу відповідальності менеджерів є корекція та розвиток професійної відповідальності управлінців. Вибір модулів професійно-психологічного тренінгу відповідальності зумовлений визначенням об’єктивних та суб’єктивних детермінант відповідальності управлінців. Професійно-психологічний тренінг відповідальності включає наступні модулі: 1) соціально-психологічна компетентність менеджера; 2) професійна мотивація менеджера; 3) особистісна детермінація (інтернальність) менеджера; 4) професійна відповідальність менеджера (індивідуально-психологічний рівень); 5) професійна відповідальність менеджера (організаційний рівень).
6.Статистично значущі зрушення були виявлені за шкалами локусу контролю після проведення тренінгу. Значні зміни відбулися за шкалами інтернальності досягнень (Ід) (t=2,12; p<0,05) та інтернальності у професійній діяльності (Іп) (t=2,02; p<0,05). Одночасно, всі показники інтернальності після тренінгу підвищилися, окрім інтернальності у сфері невдач.
7.Проведений аналіз результатів із застосуванням методів математичної статистики, довів, що професійно-психологічний тренінг відповідальності менеджерів на промисловому підприємстві є ефективним.
Щодо перспективи вивчення феноменології відповідальності менеджерів можна припустити, що подальше дослідження в обраному напрямку дозволить поглибити існуючі уявлення про механізми, які визначають динаміку її зростання та створити продуктивніші психологічні засоби актуалізації цих механізмів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. 14 пунктов программы Деминга для менеджмента. Болезни и препятствия на пути преобразований // Информационный бюллетень Ассоциации Деминга / Под ред. Ю. Т. Рубаника. — М.: МГИЭТ (ТУ), 1993. 48 с.
2. Агеев В. С. Атрибуция ответственности за успех или неудачу группы в межгрупповом взаимодействии // Вопросы психологии. 1982. №6. C. 101-106.
3. Альбуханова-Славская К. А. Деятельность и психология личности. М.:Наука, 1980. 335 с.
4. Ананьєв Б. Г. Человек как предмет познания. Л.: Изд-во ЛГУ, 1968. 338 с.
5. Андреева Г. М. Процессы каузальной атрибуции в межличностном восприятии // Вопросы психологии. 1979. №6. С. 26-38.
6. Андреева Г. М. Социальная психология. Учебник для высших учебных заведений. М.: Аспект пресс, 2001. 376 с.
7. Антология гендерных исследований. Сб. пер. / Сост. и комментарии Е. И. Гаповой и А. Р. Усмановой. Мн.: Пропилеи, 2000. 384 с.
8. Аристотель. Никомахова этика // Соч. В 4 т. М., 1983. Т. 4. 580 с.
9. Асеев В. Г. О диалектике детерминации психологического развития // Принцип развития в психологии. М.: Наука, 1978. С. 21-38.
10. Бакирова Г. Х. Тренинг управления персоналом. СПб.: Речь, 2004. 400с.
11. Балл Г. А. Психологическое содержание личностной свободы: сущность и составляющие // Психологический журнал. 1997. Т.18. №5. С. 7-19.
12. Бахтин М. М. Вопросы литературы и эстетики: Исследования разных лет. М.: Худож. л-ра, 1975. 504 с.
13. Белбелян С. С. Стандарт SA 8000. Сертификация на соответствие социально-этическим нормам // Сертификация. 1998. №3. С. 29-30.
14. Бендас Т. В. Гендерная психология: Учебное пособие. СПб.: Питер, 2005. 431 с.
15. Берн Ш. Гендерная психология. СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2001. 320 с.
16. Богачев С. В., Степанюк О. Н. Оценка степени влияния прямых и косвенных факторов внешней среды на уровень эффективности деятельности предприятий Украины // Менеджер. 2001. №1. С. 18-23.
17. Богомолова Н. Н., Стефаненко Т. Г. Контент-анализ: Спец. практикум по социальной психологии. М.: Изд-во Московского ун-та, 1992. 63 с.
18. Бодалев А. А. Вершина в развитии человека: характеристики и условия достижения. М., 1998. 182 с.
19. Бодров В. А. Психология профессиональной пригодности. М.:ПЕРСЭ, 2001. 511 с.
20. Ботт Э., Леонард В. Использование Microsoft Office XP. Специальное издание.: Пер. с англ. М.: Издательский дом «Вильямс», 2002. 912 с.
21. Бурега В. В. Социально-адекватный менеджмент /В поисках новой парадигмы. Монография К.: Издательский центр «Академия», 2001. 272 с.
22. Бурега В. В. Управленческая деятельность: теория и практика профессиографического исследования. Монография. Донецк: ИЭПНАН Украины. 2000. 139 с.
23. Бурлачук Л. Ф., Морозов С. М. Словарь-справочник по психодиагностике. СПб.: Питер, 2002. 528 с.
24. Варул П. А., Грязин И. Н. Некоторые характеристики правовой ответственности // Ученые записки Тартусского ун-та. 1982. Вып. 609. С. 90-96.
25. Верещагина Л. А., Карелина И. М. Психология потребностей и мотивация персонала: Научное издание. Х.: Изд-во Гуманитарный центр, 2002. 152 с.
26. Вертепова І. Ю. Цінності як детермінанти становлення особистості // Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб. наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. / За ред. Максименка С.Д. К.: 2003. Т.5. Ч. 5. С. 68-72.
27. Винокурова Л. В. Правовые вопросы ответственности за продукт: Характеристика европейского, российского и американского законодательства. Н. Новгород, 1996. 28 с.
28. Влахучикос Х. Гарвардская школа бизнеса гарантия высокого профессионализма // Проблемы теории и практики управления. 1990. №4. С. 29-34.
29. Возняк Л. С. Психологічні особливості професійної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності: Дис. ... канд. психол.наук: 19.00.05. Івано-Франківськ, 2000. 195 арк.
30. Гендерная психология: Учебно-методическое пособие. Донецк: ДИУ, ООО «Компьютер норд», 2004. 144 с.
31. Говорун Т. В., Кікінеджі О. М. Гендерна психологія : Навч. посібник. К.: Видавничий центр "Академія", 2004. 307с.
32. Говорун Т. В. Соціалізація статі та сексуальності . Т. : Навчальна книга-Богдан, 2001. 240с.
33. Головньова І. В., Найдовська І. В. Жіноча самореалізація: гендерно-рольовий аспект // Вісник Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди. Психологія. 2001. Вип. 7. С. 37-43.
34. Голубєва О. Зміст гендерних стереотипів сучасних підприємців // Соціально-психологічний вимір демократичних перетворень в Україні /за ред. Максименка С. Д., Шайгородського Ю. Ж. та ін. К.: Український центр політичного менеджменту, 2003. С. 232-240.
35. Грядунова Л. И. Социальная ответственность личности в условиях развитого социализма. К.: Вища школа, 1979. 134 с.
36. Гупаловська В. А. Психологічні проблеми самореалізації жінки // Актуальні проблеми психології. Том І: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. К.: Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України. 2005. Ч. 15. С. 137-141.
37. Данченко Г. В. Психологічні детермінанти розвитку комунікативної компетентності менеджера освіти шкільного рівня: Дис. ... канд. психол. наук: 19.00.05. К., 2002. 207 с.
38. Деминг Э. Выход из кризиса.: Пер. с англ.: — Тверь: Альба, 1994. 498 с.
39. Денисов В. В начале был менеджер. http://www.cfin.ru/management/people/denisov-02.shtml
40. Джеймс У. Прагматизм // Воля к вере. М.: Республика. 1997. C. 208-325.
41. Донченко Е. А.. Социетальная психика. К.: Наукова думка, 1994. 207 с.
42. Донченко О., Романенко Ю. Архетипи соціального життя і політика (Глибинні регулятиви психополітичного повсякдення): Монографія. К.: Либідь, 2001. 334 с.
43. Дригус М. Т., Новотний Д. Психологические механизмы развития ответственности личности в онтогенезе // Психологическая наука: проблемы и перспективы. В трех частях. Ч.1. К., 1990. С.60-61.
44. Друкер, Питер, Ф. Практика менеджмента: Пер. с англ. М.: Издательский дом «Вильямс», 2002. 398 с.
45. Дункан У. Д. Основополагающие идеи в менеджменте: Пер. с англ. М.: «Дело», 1996. 272 с.
46. Евтихов О. В. Практика психологического тренинга. СПб.: Издательство „Речь”, 2004. 256 с.
47. Екологічне право України: Навчальний посібник. К.: Атіка, 2000. 216 с.
48. Елисеев О. П. Практикум по психологии личности. 2-е изд., испр. и перераб. СПб.: Питер, 2002. 512 с.
49. Зазыкин В. Г., Чернышев А.П. Менеджер: психологические секреты профессии. М.: Наука, 1992. 165 с.
50. Занюк С. С. Психология мотивации. К.: Эльга-Н; Ника-Центр, 2002. 352 с.
51. Захаров В. П., Хрящева Н. Ю. Социально-психологический тренинг. Л.: Речь, 1989. 189 с.
52. Зеєр Э. Ф. Психология профессий. М.: Академический Проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2003. 336 с.
53. Иваненков С. П. Проблема социализации человека в работах классиков буржуазной и современной западной философии // Credo. 1997. №5. C. 2133.
54. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы. СПб.: Питер, 2002. 512 с.
55. Йонас Г. Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації. Пер. З нім. К.: Лібра, 2001. 400 с.
56. Кант И. Сочинения. Т. 4. ч. 1. М., 1965. 518с.
57. Карамушка Л. М. Психологія управління закладами середньої освіти: Монографія. К.: Ніка-Центр, 2000. 332 с.
58. Карпов А. В. Психология менеджмента: Учеб. пособие. М.: Гардарики, 2000. 584 с.
59. Каташинский П. В. Эффективность управления трудовым коллективом: Условия Украины // Менеджер. 2001. №2. С. 138-143.
60. Кишкель Е. Н. Управленческая психология: Учеб. для сред. спец. учеб. заведений /Е. Н.Кишкель. М.: Высш. шк., 2002. 270 с.
61. Климов Е. А. Психология профессионального самоопределения. Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. 273 с.
62. Климов Е. А. Психология профессионала: Избранные психологические труды. М.:, 1996. 400 с.
63. Коломінський Н. Л. Психологія менеджменту в освіті (соціально-психологічний аспект): Монографія. К.: МАУП, 2000. 286 с.
64. Кон И. С. В поисках себя. Личность и самосознание. М.: Наука, 1984. 176 с.
65. Конкурина И.Г. Социально-психологические аспекты мотивации трудовой деятельности: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.05. М., 1985. 14 с.
66. Корниенко А. А. Удовлетворенность трудом как психосоциальная детерминанта успешности научной деятельности: Дисс. канд. психол. наук: 19.00.05. К., 2000. 200 с.
67. Краснов М. А. Ответственность власти (государство в открытом обществе). М.: Магистр, 1997. 55с.
68. Краткий психологически словарь. / Ред.-сост. Л. А. Карпенко; Под общ. Ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского. 2-е изд., расш., испр. и доп. Ростов н/Д: Издательство «Феникс», 1999. 512 с.
69. Ксенофонтова Е. Г. Исследование локализации контроля личности новая версия методики «Уровень субъективного контроля» // Психологический журнал. 1999. Т. 20. №2. С. 103-114.
70. Кудрявцев Т. В. Психология профессионального обучения и воспитания. М.: МЭИ, 1985. 185 с.
71. Кудрявцев Т. В., Шегуров В. Ю. Психологический анализ динамики профессионального самоопределения личности // Вопросы психологии. 1983. №2. C. 51-60.
72. Кудрявцев Т. В., Сухарева А. В. Влияние характерологических особенностей личности на динамику профессионального самоопределения // Вопросы психологии. 1985. №1. С. 86-93.
73. Лавриненко Н. В. Женщина: самореализация в семье и обществе (гендерный аспект). К.: ВИПОЛ, 1999. 172 с.
74. Лазорко О. В. Гендерні особливості діяльності менеджерів промислових підприємств // Соціальна психологія. К., 2005. №5. С.160-169.
75. Лазорко О. В. Детермінанти професійного становлення особистості менеджера // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. К., 2003. Том 5. Ч. 5. С. 196-201.
76. Лазорко О. В. Екологічна відповідальність у системі професійної відповідальності управлінців // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. Випуск 14. Вінниця, 2005. С.30-33.
77. Лазорко О. В. Поняття професійної відповідальності в соціальній психології // Проблеми педагогічних технологій. Луцьк, 2002. №1. С. 61-64.
78. Лазорко О. В. Психологічні основи управління процесом формування відповідальності спортсмена // Актуальні проблеми психології. Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України, К., 2002. Том І. Частина 6. С.254-249.
79. Лазорко О. В. Психологические основы формирования ответственного отношения спортсмена к процессу спортивной тренировки // Wspόłczesny sport olimpijski i sport dla wszystkich. 6 Miẹdzynarodowy Kongres Naukowy. 6-9 czerwca, 2002. Warszawa. P. 326-329.
80. Лазорко О. В. Психосемантичні аспекти відповідальності менеджерів // Наукові записки Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України / За ред. академіка С.Д.Максименка. К.: Главник, 2005. Вмп. 26, в 4-х томах. Том.2. С.434-438.
81. Лазорко О. В. Феномен відповідальності менеджера // Соціальна психологія. 2003. №2. С. 36-46.
82. Ленк Х. Ответственность в технике, за технику, с помощью техники // В кн.: Философия техники в ФРГ. М.: Прогресс, 1982. C. 372-392.
83. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. М.: Политиздат, 1975. 304 с.
84. Леонтьев Д. А. Психология свободы: к постановке проблемы самодетерминации личности // Психологический журнал. 2000. Т.1. - №1. С.64-82.
85. Леонтьев Д. А., Пилипко Н. В. Выбор как деятельность: личностные детерминанты и возможности формирования // Вопросы психологии. 1995. №1. С. 97-110.
86. Ложкин Г., Дорошенко Н. Руководитель мужчина, руководитель женщина // Персонал. 2000. №2. С. 47-52.
87. Ложкин Г. В. Психологический климат трудового коллектива. К.:Об-во «Знание» УССР, 1988. 48 с.
88. Ложкин Г. В., Повякель Н. И. Практическая психология в системах «человек-техника»: Учеб. пособие. К.: МАУП, 2003. 296 с.
89. Ложкін Г. В., Дорошенко Н. В., Волянюк Н. Ю. Стать як детермінанта типового стилю керівництва. // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. Зб. наукових праць. Рівне, 2003. Вип.27. Ч.І. Соціально-психологічні детермінанти формування гендерних стереотипів в умовах сучасного суспільства. С. 62-65.
90. Ложкін Г. В., Лазорко О. В. Поняття відповідальності в історико-філософському та психологічному дискурсах // Психологія і суспільство. 2003. №4. С. 61-75.
91. Ломов Б. Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. М.: Наука, 1984. 444 с.
92. Майерс Д. Психология. Мн.: ООО «Попурри», 2001. 848 с.
93. Майерс Д. Социальная психология. СПб: Питер, 2001. 752с.
94. Малая энциклопедия современных знаний / составитель Менделеев В. А. Харьков: Торсинг, 1998. 768 с.
95. Марасанов Г. И. Социально-психологический тренинг. 3-е изд., испр. и доп. М.: Совершенство, 1998. 208 с.
96. Марищук В. Л. Психологические основы формирования профессионально значимых качеств: Дисс. ... д-ра психол. наук. Л.: ЛГУ, 1982. 187 л.
97. Мельник Л. П. Психологія управління: Курс лекцій. К.: МАУП, 2002. 176 с.
98. Менеджмент у виробничій сфері: Навчальний підручник. Львів: ІЗМН, 1998. 284 с.
99. Мескон М. Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. М.: «Дело», 1992. 702 с.
100. Минкина Н. А. Воспитание ответственностью. М.: Высшая школа, 1990. 145 с.
101. Митчем К. Что такое философия техники? М.: Аспект-Пресс, 1995. 150 с.
102. Молл Е. Г. Руководитель строительного производства. М.: Стройиздат, 1991. 201 с.
103. Мороз Л. І. Основи професійно-психологічного тренінгу: (У запитаннях та відповідях): Навч. посібник. К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2004. 130 с.
104. Морозкина Т. В. Проблема моральной ответственности в зарубежной психологии личности // Вестник Московского ун-та. Сер. 14. Психология. 1983. №1. C.40-48.
105. Москаленко В. В. Соціальна психологія: Підручник. К.: Центр навчальної літератури, 2005. 624 с.
106. Москаленко В. В. Социализация личности. К.: Вища школа, 1986. 200с.
107. Москвичев С. Г. Мотивация, деятельность и управление. Киев Сан-Франциско, 2003. 492 с.
108. Москвичев С. Г. О личности руководителя и мотивации его деятельности: Учебное пособие. Киев, 1991. 96 с.
109. Мотивация и деятельность / Х. Хекхаузен. 2-е изд. СПб.: Питер; М.: Смысл, 2003. 860 с.
110. Мотивация поведения: биологические, когнитивные и социальные аспекты / Р.Фрэнкин. 5-е изд. СПб.: Питер, 2003. 651 с.
111. Муздыбаев К. Психология ответственности. Л.: Наука, 1983. 240 с.
112. Наранхо К. Гештальттерапия: отношение и практика теоретического эмпиризма. Воронеж: НПО МОДЭК”, 1995. 304 с.
113. Никандров В.В. Экспериментальная психология. Учебное пособие. СПб.: Издательство «Речь», 2003. 480 с.
114. Никифоров Г. С. Практикум по психологии профессиональной деятельности. СПб.: Изд-во С.-Петербургского ун-та, 2000. 304 с.
115. Орбан Л. Э., Гриджук Д. М. Социально-психологические аспекты предпринимательства и управления. Ивано-Франковск: Знание, 1995. 164 с.
116. Орбан-Лембрик Л. Е. Психологія управління: Посібник. К.: Академвидав, 2003. 568 с.
117. Панов А. Т., Шабалин В. А. Социальная ответственность личности в развитом социалистическом обществе. Саратов, 1976. 141 с.
118. Перлз Ф. Гештальт-подход и свидетель терапии. М.: Либрис, 1996. 235 с.
119. Перспективы социальной психологии. М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. 688 с.
120. Петровская Л. А. Компетентность в общении. М.: Наука, 1989. 359 с.
121. Петровский В. А. Очерк теории свободной причинности // Психология с человеческим лицом: гуманистическая перспектива в постсоветской психологии / Под ред. Д. А.Леонтьева, В. Г.Щур. М.: Смысл, 1997. С. 124-144.
122. Пискун В. М. Психологические условия формирования ответственного поведения старшеклассников: Дисс. канд. психол. наук: 19.00.07. К., 1986. 156 с.
123. Плахотный А. Ф. Проблема социальной ответственности. Харьков: Вища школа. Изд-во при Харьк. ун-те, 1981. 192 с.
124. Поважный А. С. Развитие акционерных обществ в Украине: региональный и отраслевой аспекты // Менеджер. 2001. №4. С. 104-110.
125. Поваренков Ю. П. Психологические основы целостного похода к процесу профессионализации личности. Психологические исследования проблемы формирования личности профессионала / Под ред. В. А. Бодрова. М.: Ин-т психол. АН СССР, 1991. 320 с.
126. Практикум по психологии профессиональной деятельности. СПб.: Изд-во С.-Петербургского ун-та, 2000. 304 с.
127. Прангишвили А. С. Исследования по психологии установки. Тбилиси. 1967. 187 с.
128. Принцип ответственности в социальном управлении / Ред. И. Волков. Тарту: ТГУ, 1982. 102 с.
129. Принцип развития в психологии. М.: Наука, 1978. 368 с.
130. Проблемы психологического анализа трудовой деятельности: Сборник научных трудов / Отв. ред. А. В. Карпов. Ярославль: ЯрГУ, 1986. 164 с.
131. Проблемы социальной активности, свободы и ответственности в социалистическом обществе. Х.: Вища школа, 1985. 126 с.
132. Психодиагностика: Учебник для вузов / Л. Ф. Бурлачук. СПб.: Питер, 2003. 352 с.
133. Психологические проблемы профессиональной деятельности. М.: Наука, 1991. 168 с.
134. Психологический анализ трудовой деятельности / Л. В. Забродина, А. В. Карпов, А. П. Чернышов, В. Д. Шадриков: Учебное пособие. Ярославль: ЯрГУ, 1980. 91 с.
135. Психология лидерства в