ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕГОЦЕНТРИЗМУ В МУЗИЧНІЙ ТВОРЧОСТІ ПІДЛІТКІВ

brief description

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ім. Г.С.КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ

На правах рукопису

ГАВАШІ СВІТЛАНА ЙОСИПІВНА

УДК 159.923.78

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕГОЦЕНТРИЗМУ
В МУЗИЧНІЙ ТВОРЧОСТІ ПІДЛІТКІВ

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата
психологічних наук

Науковий керівник:
Максименко Сергій Дмитрович,
академік АПН України,
доктор психологічних наук, професор

Київ - 2008

ЗМІСТ

Вступ

4-9

Розділ І.
Теоретико-методологічні засади дослідження особистісних
чинників в музичній творчості підлітків

10-50

1.1. Музична творчість як психологічний феномен

10-27

1.2. Особливості творчої діяльності підлітків

27-37

1.3. Психологічні особливості егоцентризму в підлітковому віці

37-55

Розділ ІІ.
Експериментальне дослідження впливу егоцентризму підлітків на
їхню музичну творчість

56-102

2.1. Теоретико-методологічні основи експериментального
дослідження

56-62

2.2. Психологічні особливості впливу егоцентризму на музичний
розвиток підлітків учнів музичних шкіл: результати
констатуючого експерименту

62-102

Розділ ІІІ.
Формування музичної свідомості підлітків учнів музичних шкіл

103-178

3.1. Концептуальне обґрунтування та зміст методичного апарату
формуючого експерименту

103-163

3.2. Результати формуючих заходів та їхня інтерпретація.
Психологічна програма профілактики та корекції негативних
наслідків поширення егоцентризму у підлітків, юних музикантів

164-178

Висновки

178-183

Список використаних джерел

184-196

Додатки

197-206

ЗМІСТ

Вступ

4-9

Розділ І.
Теоретико-методологічні засади дослідження особистісних
чинників в музичній творчості підлітків

10-50

1.1. Музична творчість як психологічний феномен

10-27

1.2. Особливості творчої діяльності підлітків

27-37

1.3. Психологічні особливості егоцентризму в підлітковому віці

37-55

Розділ ІІ.
Експериментальне дослідження впливу егоцентризму підлітків на
їхню музичну творчість

56-102

2.1. Теоретико-методологічні основи експериментального
дослідження

56-62

2.2. Психологічні особливості впливу егоцентризму на музичний
розвиток підлітків учнів музичних шкіл: результати
констатуючого експерименту

62-102

Розділ ІІІ.
Формування музичної свідомості підлітків учнів музичних шкіл

103-178

3.1. Концептуальне обґрунтування та зміст методичного апарату
формуючого експерименту

103-163

3.2. Результати формуючих заходів та їхня інтерпретація.
Психологічна програма профілактики та корекції негативних
наслідків поширення егоцентризму у підлітків, юних музикантів

164-178

Висновки

178-183

Список використаних джерел

184-196

Додатки

197-206

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Творчість це діяльність в якій проявляються всі найсуттєвіші риси людини. А відтак, психологічне дослідження творчості, зокрема і музичної, є завданням, що завше залишається актуальним і значущим як для самоосмилення культури, так і розвитку самої психологічної науки.
Творчість відображає єство митця, його особистість, ту якість, котру й годі представити в якійсь абстрактній схемі чи конструкції. Безперечно на творчій діяльності, та її результатах, позначається й притаманний людині егоцентризм. Особливо це правомірно щодо творчої діяльності підлітків.
Прояв егоцентризму в музичній творчості підлітків є недослідженою проблемою. Висвітлення характеру впливу егоцентризму на музичну творчість є важливою для галузей музичної та вікової та педагогічної психології. Адже, з одного боку, значно збагачує наукові уявлення про психологічну природу музичної творчості, а з другого, окреслює роль егоцентризму як суттєвого чинника в розвиткові особистості підлітка.
Загальноприйнятим є точка зору, що егоцентризм, проявляється в когнітивній і особистісній сфері підлітків, впливаючи на продуктивність діяльності й особистість загалом. Проте оптимальний для даного віку рівень егоцентризму надає можливість підлітку відповідно розподілити власну соціальну активність й бути ефективним у ній. У свою чергу, високий рівень егоцентризму спричиняє центрацію на одному з видів діяльності, при відповідному зменшенні активності в інших. Це може спричиняти негативні переживання через незадоволеність потреб в інших видах діяльності (Д.Елкінд, Р.Енрайт, Д.Лендслей, Т.І.Пашукова, Л.Ф.Обухова, Ж.Піаже, Д.Шукла).
З огляду на те, що високий рівень егоцентризму в музичній творчості підлітків впливає на емоційно-вольові, когнітивні й особистісні складники підлітка, все це спричиняє дисгармонійність розвитку.
Оскільки егоцентризм розглядається у контексті власне музичної творчості підлітків, остання за своїми вихідними характеристиками вже містить передумови для розвитку децентрації, тобто подолання негативних проявів егоцентризму. Утім негативні наслідки егоцентризму впливають як на особистість юного музиканта, так і на його творчість загалом. Визнаючи розвивальний ефект музичної діяльності, слід наголосити, що найсуттєвішим чинником корекції егоцентризму виступає розвиток особистісної та соціальної рефлексії.
Очевидно, дослідження негативних наслідків впливу егоцентризму на музичну творчість підлітка зумовлене тим, що зосередження підлітка лише на музиці унеможливлює його реалізацію в інших сферах життєдіяльності.
Поза всяким сумнівом є необхідність упрозорення специфіки проявів егоцентризму в музичній творчості. Потрібно брати до уваги й чинники, що сприяють його становленню. Останні варто розглядати в контексті тих негативних наслідків закріплення високого рівня егоцентризму, що спричинюють дисгармонію особистісного розвитку та її центрацію лише на певному видові життєдіяльності, в даному випадкові музичній.
Поряд із дослідженням впливу егоцентризму особистості на музичну творчість важливого значення набуває висвітлення природи музичної творчості у контексті загальної життєтворчості. Ця проблематика розкривалася: психологами, прибічниками гуманістичної парадигми (А.Маслоу, Г.Олпорт, К.Роджерс, Е. Фромм); досліджувалась у контексті проблематики взаємодії й походження загальних та спеціальних здібностей (Г.М.Базаров, І.О.Кручинський, Ю.А. Лебедев, Т.М.Титаренко); тлумачення схильності до музичної діяльності як прояву мотивів творчої діяльності (Л.І.Божович, М.С.Неймарк, С.Л. Рубінштейн); дослідження музичної творчості через призму цілепокладання в творчій діяльності (Л.І.Анциферова, Л.С. Виготський); виявлення особливостей сприйняття та життєвих установок осіб, що здійснюють музичну творчість (С.Л.Рубінштейн, В.В.Стасов), розгляд проблеми музичної творчості в контексті часу (Д.І. Писаренко, Г.Караян), проблема співвідношення музичної творчості й егоцентризму (Е.І.Гілельс).
Отже зазначені наукові напрямки окреслюють методологічні та понятійні засади феномену егоцентризму в музичній творчості підлітків. Проте специфіка проявів егоцентризму, особливості його динаміки у музичній творчості підлітків є актуальними проблемами вікової та педагогічної психології, що і зумовило вибір теми дисертаційного дослідження: „Психологічні особливості егоцентризму в музичної творчості підлітків”.
Об’єкт дослідження психологічні особливості музичної творчості підлітків.
Предмет дослідження специфіка впливу егоцентризму підлітка на музичну творчість.
Мета дослідження з’ясувати специфіку проявів і наслідків егоцентризму в музичній творчості підлітків.
Гіпотези дослідження:
егоцентризм, проявляючись у когнітивній і особистісній сфері, неминуче позначається й на музичній творчості підлітка;
як когнітивна властивість егоцентризм сприяє: розвиткові музичної свідомості та самосвідомості підлітка-музиканта. Водночас, він зумовлює й негативні наслідки: ігнорування зв’язків музичного тексту й інших явищ культури;
як особистісна властивість спонукає до представлення власної музичної творчості як соціально значущої, що накладає на соціальне середовище певні зобов’язання, проте утруднюючи процес соціалізації;
розвиток рефлексії у підлітків справляє корекційний вплив на негативні прояви егоцентризму особистості, в цілому, та її музичну творчість, зокрема.
Завдання дослідження:
1) визначити теоретико-методологічні засади дослідження егоцентризму як чинника музичної діяльності підлітка;
2) проаналізувати ступінь прояву когнітивного й особистісного егоцентризму підлітків, що займаються музичною діяльністю, в контексті інших особистісних якостей;
3) провести експериментальне дослідження взаємодії, з одного боку, когнітивного й особистісного егоцентризму й, із другого, особливостей музичної творчості підлітків;
4) розробити та апробувати програму розвитку рефлексії як засобу корекції негативних наслідків когнітивного й особистісного егоцентризму підлітків.
Методологічну та теоретичну основу дослідження утворюють положення про музичну творчість (Б.Г.Ананьєва, В.М.Бехтерева, Д.Богоявленської, М.Гнатка, В.Н.Дружиніна, Г.С.Костюка, О.Кульчицького, О.М.Леонтьєва, О.М.Матюшкіна, В.О.Моляко, Я.А.Пономарьова, В.А.Роменця, С.Л.Рубінштейна, Б.М.Теплов та ін.); теорії походження та розвитку загальних та спеціальних здібностей (Б.А.Афанасьєва, Б.Астафьева, Д.Векслера, Н.О.Ветлугіна, Е.Вільямса, М.А.Гарбузова, Д.Гілфорда, Є.П.Ільїна, Д.Кабалевського, О.Г.Ковальова, В.М.Мясищева, Г.Г.Нейгауза, М.А.Римського-Корсакова, Е.Сегі, І.М.Сеченов, К.Сішера, Р.Стернберга, К.Тейлора, Л.Термена, Е.Торренса); загальнопсихологічні положення про вікові особливості розвитку підлітків (М.Й.Боришевського, Л.С.Виготського, І.С.Кона, О.В.Киричука, Г.С.Полякової, В.Д.Потапова); загальнотеоретичні та методологічні дослідження особливостей розвитку здатності до музичної діяльності в контексті розвитку та формування особистості (Д.Богоявленської, С.Д.Максименко, В.В.Медушевського); теоретико-експериментальні положення досліджень феномену егоцентризму та його вікових особливостей (Д. Елкінда, Р.Енрайта, Д.Лендслея, Т.І.Пашукової, Л.Ф.Обухової, Ж.Піаже, Д.Шукли).
Для реалізації поставлених у роботі завдань використовувались наступні методи: теоретичний аналіз досліджень егоцентризму у музичній творчості підлітків, спостереження, анкетування, тестування, бесіда, метод експертних оцінок, біографічний метод, контент-аналіз.
Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечуються теоретичним аналізом проблеми; відповідністю використовуваних методів меті та завданням дослідження; послідовною реалізацією теоретичних положень у розв’язанні завдань дослідження; кількісним та якісним аналізом емпіричних даних, а також репрезентативністю вибірки.
Наукова новизна дослідження:
- довено: підліткам властивий і когнітивний, і особистісний егоцентризм, які мають різні форми прояву;
- з’ясовано: музична діяльність (тренування музикального навику, вивчення музичної теорії, концертна діяльність), загалом, не сприяє становленню децентрації;
- показано: розвиток інтелектуальної, особистісної та соціальної рефлексії позитивно позначається на успішності музичної діяльності. Цей ефект визначається формуванням у підлітків умінь: а) усвідомлювати власну егоцентричність, її прояви в діяльності та соціальні наслідки, б)контролювати прояви егоцентричності (адже остання допомагає в концертній діяльності, аналізові музичних творів, організації музичної творчості, але шкодить тренуванню музикального навику).
Теоретичне значення дослідження полягає у поглибленні розуміння структури підліткової егоцентричності (властивість підліткам як когнітивної, так й особистісної форм егоцентричності). Деталізовано уявлення про ґенезу підліткової егоцентричності (розкрито зв'язок соціальних умов життєдіяльності підлітків і характеру становлення здатності до децентрації).
Уперше показано, що егоцентричність, яка традиційно тлумачиться в психології як негативна риса, позитивно проявляється в підлітків, які займаються музичною творчістю. Егоцентризм особистості постає як інтегральне утворення соціальних, психологічних та вікових особливостей, що мають прояв та вплив на особистість у процесі відпрацювання музичного навику.
З’ясовано, що саме шляхом реалізації на практиці музичних здібностей впродовж творчої діяльності, за посередництва поєднання егоцентричності та рефлективності, підліток досягає можливості виходу за обмеження власного «Я», що сприяє корекції негативних впливів егоцентризму на особистість.
Практичне значення даного дослідження зумовлюватиметься можливістю використання розробленого методичного інструментарію для розвитку творчих здібностей учнів музичних шкіл. Матеріали дослідження можуть бути використані в курсах викладання вікової та педагогічної психології для студентів музичних навчальних закладів (училищ, консерваторій, музично-педагогічних факультетів).
Апробація та впровадження результатів дослідження. Результати дослідження докладалися й обговорювалися на Міжнародній науковій конференції: „Традиція і культура” (Київ, 2007). Основні положення та результати дисертації розкривалися на засіданнях лабораторії психології навчання Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України, а також на засіданнях кафедри музичної педагогіки мукачівського гуманітарно-педагогічного університету.

bibliography

ВИСНОВКИ

Результати нашого теоретико-експериментального дослідження показали, що проблема психологічної організації взаємин учителів з обдарованими учнями є досить актуальною як для педагогічної та вікової психології, так і для сучасного суспільства в цілому, що відчуває потребу у талановитих спеціалістах, які можуть вирішувати складні проблемні ситуації, схильні до постійного розвитку професійних умінь у відповідності з вимогами сучасної економіки, відчувають ідентичність із своєю професійною діяльністю, відповідальність за наслідки власних рішень, професійну й особистісну реалізованість, втім позитивне вирішення цих завдань уможливлюється завдячуючи ефективним стосункам в системі учитель-обдаровані учні”.
1. Егоцентризм відіграє як позитивну, так і негативну роль у музичному розвитку юного музиканта. Позитивний прояв когнітивного егоцентризму пов’язаний зі специфікою музичного мислення та музичної уяви. Тобто, віднайденням власної пізнавальної позиції. Водночас негативна роль особистісного егоцентризму виявляється в центрації підлітків на музичній діяльності, через невміння налагодити контакти з оточуючими.
2. Когнітивний егоцентризм, що «успадковується» з молодшого шкільного віку, попри здатність до децентрації, може бути подоланий тільки за наявності відповідного соціального досвіду, котрий їм, як правило ще не притаманний. Соціалізація підлітків, загалом, обмежується визначеними умовами навчальної діяльності, а також спілкуванням, як діяльністю, в обмеженому підлітковому середовищі.
3. Як когнітивна властивість егоцентризм сприяє: а) розумінню самодостатності й предметної визначеності музичних творів; б)зосередженості на предметі творчості, спонукаючи до цілевизначеної організації діяльності; в)розумінню композиційних характеристик музичних творів й особистісному сприйняттю музики. Водночас, як когнітивна властивість егоцентризм зумовлює й негативні наслідки: ігнорування зв’язків музичного тексту й інших явищ культури. Як особистісна властивість егоцентризм зумовлює такі позитивні прояви: представлення власної музичної творчості як соціально значущої. Водночас, як особистісна властивість егоцентризм зумовлює й негативні наслідки: конфліктність, ігнорування „неактуальних” соціальних цінностей і потреб.
4. Виявлено: підліткам із високим рівнем егоцентризму найчастіше притаманний високий і середній рівень музичного розвитку, домінування його когнітивного й емоційного компонентів. Оптимальним, за результатами нашого дослідження є середній рівень егоцентризму, що пов'язаний як із емоційним, так і з поведінковим компонентами музичного розвитку. Неефективним виявляється поєднання низького рівня егоцентризму та показників музичного розвитку. Превалювання зовнішніх ситуативних переживань, емоцій, думок, супроводжуючих сприйняття й аналіз музичного твору, нестійкість музичних інтересів і залежність від впливу суспільної музичної свідомості для цього співвідношення є характерним.
5. Розроблено й апробовано програму розвитку рефлексії як засобу корекції негативних наслідків когнітивного й особистісного егоцентризму підлітків. Результати дослідження дозволяють стверджувати: інтегрований тренінг в цілому сприяє формуванню музичної свідомості та музичному і соціальному розвитку підлітків.
6. Доведено: розвиток соціальної сфери, а саме рефлексії, децентрації, комунікативних умінь не лише позитивно позначаються на профілактиці та корекції егоцентризму, а також формують схильність до самоактуалізації й позитивне ставлення до соціальних стосунків. Водночас комплекс спеціально розроблених засобів щодо розвитку пантональності та музичної рефлексії сприяє розвитку музичного мислення та музичної уяви.
Специфіка музичної творчості підлітків полягає в наступному:
- підлітковий він є одним із найскладніших у фізіологічному, психологічному, емоціональному та соціальному аспектах онтогенезу особистості;
- в процесі творення, підліток відчуває себе суб’єктом активності, він відчуває свою необхідність через приналежність до діяльності. Музична творчість підлітків більшою мірою спрямована на задоволення їх власних потреб. Результат музичної творчості підлітків традиційно полягає в зосередженні уваги оточуючих довкола власної особистості;
- провідне місце, у підлітковому віці займає становлення суб’єктності та розвиток самостійності. Це стає можливим через створення власного простору у творчості взагалі та музичній творчості зокрема.
Наявність егоцентризму у поведінці підлітка є природною для нього, оскільки, він усвідомлюючи зміни, які відбуваються у його фізичному, психологічному та соціальному „Я” намагається пізнати себе, зрозуміти свої особливості, мотиви поведінки, тощо. Це змішує підлітка зосередитися на собі самому. Але, оскільки, досвід життєдіяльності підлітка, його взаємодії з оточуючим світом є обмеженим, він не може зрозуміти інших, сприйняти думку оточуючих, оскільки, сам тільки-но починає розуміти себе.
Децентрація, як спосіб подолання егоцентризму у світогляді, настає, коли підлітки починають приймати на себе дорослі ролі і відтак усвідомлюють перешкоди, що обмежують їх мрії, починають замислюватися про своє майбутнє і природу суспільства, до якого мають влитися. Тобто, на думку психологів, подолання егоцентризму, а відповідно і його соціалізація можлива за умови розвитку пізнавальних процесів особистості, формування її моральної зрілості та вдосконалення навичок спілкування, який функціонує на основі здатності суб’єкту до сприйняття точки зору іншої людини (цілісне сприйняття суб’єктом не тільки предметів матеріального світу, але й так званих соціальних об’єктів у вигляді інших людей, груп, класів, народностей, тощо, соціальних ситуацій).
На думку Ж. Піаже, звільнитися від егоцентризму означає усвідомити те, що було сприйнято суб’єктивно, знайти своє місце в системі можливих точок зору, встановити між речами, особистостями і власним „Я” систему загальних та взаємних стосунків.
Прови егоцентризму у музичній творчості можна прослідкувати у провідних видах музичної діяльності, таких як репетирування, імпровізація та концерт.
Рефлексія, як спосіб формування децентрації дає можливість підліткові усвідомити себе та зрозуміти діяльність інших осіб. Розвиток рефлексії сприяє встановленню конструктивного спілкування з оточуючими, як і розвиток ідентифікації та емпатії.
Підлітковий егоцентризм у музичній творчості розвивається на основі таких чинників формування та розвитку особистості, як - наявність чи відсутність здібностей до музичної творчості; мотивація здійснення музичної творчості; самосприйняття та самоакцепція підлітка; особистісний зміст музичної творчості для підлітка; соціально-психологічні особливості розвитку підлітка; ціннісні орієнтації підлітка; спрямованість особистості підлітка.
Провідними шляхом подолання егоцентризму є децентрація. Формування адекватної де центрованої позиції залежить від можливості підлітка диференціювати свої власні переживання від уявних приживань, вироблення стійкої життєвої позиції, диференціація власних бажань та можливостей через рефлексивні переживання.
Набуття досвіду життєдіяльності сприяє виробленню у підлітка адекватних уявлень про себе, свою зовнішність, переживання, тощо, через порівняння реальних фактів з уявними переживаннями. Тривалість періоду підвищеного егоцентризм залежить від соціального середовища та індивідуальних особливостей підлітка.
Поширеність егоцентризму може підсилюватись через несприятливі умови соціального середовища, зокрема, через загострення ситуації взаємодії з оточуючими, яка пов’язана з відстороненням від них та підвищеною конфліктністю поведінки підлітка, через егоцентричність його позиції.
Задіяні формувальні заходи проявились як ефективні. Їм властива системність, що зумовлюється поетапністю впливу, його несуперечливістю та цілеспрямованістю. Такі характеристики й визначають перспективність застосування задіяних формуючих заходів з метою сприяння організації розвитку музичної творчості підлітків.
Перспективи подальших досліджень пов’язані з перевіркою можливості застосування розроблених методів сприяння музичної творчості в учнів музичних шкіл, що належать до інших вікових груп.
Отже варто вказати на правомірність висунутих гіпотез, слушність поставлених завдань й ефективність формуючих впливів. Також варто відзначити відповідність запропонованих формувальних заходів. Доведено, що розвиток соціальної сфери, а саме рефлексії, децентрації, комунікативних умінь не тільки сприяють профілактиці та корекції егоцентризму, а також формують схильність до самоактуалізації, афіліації і позитивне ставлення до соціальних стосунків. Водночас комплекс спеціально розроблених засобів щодо розвитку пантональності, музичної рефлексії сприяє розвитку музичного мислення та музичної уяви. Відтак, інтегрований тренінг в цілому сприяє формуванню музичної свідомості та музичному і соціальному розвитку підлітка, юного музиканта.
Отже важливою і необхідною умовою самоорганізації цілісності особистості підліткового віку є процес набуття ідентичності на підґрунті аутентичності й відчуття самості, спрямованості до духовності й ставленні до норм, життя й природи як до цінності.
Розроблено й апробовано програму розвитку рефлексії як засобу корекції негативних наслідків когнітивного й особистісного егоцентризму підлітків. Результати дослідження дозволяють стверджувати: інтегрований тренінг в цілому сприяє формуванню музичної свідомості та музичному і соціальному розвитку підлітків. Спираючись на вищезазначені положення необхідно відзначити, що:
- егоцентризм як специфічна неусвідомлена пізнавальна позиція, що опосередковує процес пізнання суб’єктивним сприйняттям світу, як психологічне явище утворюється з процесом соціалізації, розвитком умінь децентрації перетворюється із пізнавальної позиції у особистісну властивість, характеризується зосередженням на власному Я”. У підлітковому віці егоцентризм особистості має особливі форми феномен уявної аудиторії”, особистий міф”. Позитивний прояв егоцентризму полягає у збалансованому механізмі психологічного захисту особистості у критичні і кризові періоди її розвитку. Водночас цей механізм відповідає псевдоцілісності особистості;
- цілісність особистості складне особистісне утворення, що складається з автентичності, суб'єктності індивіда. Цілісність особистості випливає із усвідомлення самості особистості й пов'язується з автономністю. Становлення цілісності особистості розгортається як процес самоздійснення та визначається здатністю щодо самокерування й саморегулювання, а також специфікою вирішення особистісних конфліктів й протиріч, що пов'язані із рівнем розвитку суб'єктності особи;
- цілісність особистості виступає найважливішою потребою й передумовою ефективності процесу соціалізації. Виявлений зв'язок між ефективністю процесу соціалізації й цілісністю особистості дозволяє стверджувати, що завдяки активної перетворювальної діяльності автентичної, цілісної особистості в цілому підвищується продуктивність особистості як суб'єкту професійної діяльності, ефективність й реалізовуваність індивіда у соціальних відносинах.
Доведено: розвиток соціальної сфери, а саме рефлексії, децентрації, комунікативних умінь не лише позитивно позначаються на профілактиці та корекції егоцентризму, а також формують схильність до самоактуалізації й позитивне ставлення до соціальних стосунків. Водночас комплекс спеціально розроблених засобів щодо розвитку пантональності та музичної рефлексії сприяє розвитку музичного мислення та музичної уяви.

Задіяні формувальні заходи проявились як ефективні. Їм властива системність, що зумовлюється поетапністю впливу, його несуперечливістю та цілеспрямованістю. Такі характеристики й визначають перспективність застосування задіяних формуючих заходів з метою сприяння організації розвитку музичної творчості підлітків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абрамова Г.С. Психологическое консультирование: Теория и опыт: Учеб. Пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. М.: Изд. Центр «Академия», 2001. 240с.
2. Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности М.: Наука, 1980. 335 с.
3. Абульханова К.А. О субъектах психологической деятельности. Методологические проблемы психологии. М.: Изд-во «Наука», 1973. 288 с.
4. Алексєєва М.І. Мотиви особистості: Посібник для вчителів: - К.: Радянська школа, 1974. 120 с.
5. Аминов А.Г., Молоканов М.В. Социально-психологические предпосылки специальных способностей школьных психологов // Вопросы психологии, - 1992. - № 1. - С. 74-84.
6. Асеев В.Г. Мотивация поведения и формирование личности М.: «Мысль», 1976. 158 с.
7. Бадалова М.В. Развитие метафоричности в рамках тренинга интеллектуальных навыков консультирования // Практична психологія та соціальна робота, 2004. - № 1. - С. 1-11.
8. Березовський Б.Л. К методике выявления музыкальных способностей у детей // Вопросы психологии, 1982. - № 5. - С.94-101.
9. Бутенко Н.Ю. Комунікативні процеси у навчанні: Підручник. Вид. 2-е, без змін. К.: КНЕУ, 2006. 384 с.
10. Венгер А.Л., Слободчиков В.И., Эльконин Б.Д. Проблемы детской психологии и научное творчество Д.Б. Эльконина // Вопросы психологии, 1988. - № 3. - С.20-30.
11. Вересов Н.Н. Культура и творчество как психологические идеи // Вопросы психологии, 1992. - № 1. - С. 124-129.
12. Выготский Л. С. Проблемы общей психологии / Под ред. В. В. Давыдова. Т. 2. // Собрание сочинений: В 6-ти т. М.: Педагогика, 1982 504 с.
13. Воспитание музыкой: Из опыта работы / Сост. Т.Е. Вендерова, И.В. Пигарева. М.: Просвещение, 1991. 205 с.
14. Восприятие и модели памяти. Грановская Р.М., 1974. Л.: Изд-во „Наука”, Ленинград. отд., Л. 1 362 с.
15. Вопросы психологии способностей / Сборник статей. Под ред. В.А. Крутецкого - М.: „Педагогика”, 1973. 234 с.
16. Гаврилова Т.П. Экспериментальное изучение эмпатии у детей младшего и среднего школьного возраста // Вопросы психологии, 1974. - № 5 - С.107-114.
17. Гальперин П.Я., Котик Н.Р. К психологи творческого мышления // Вопросы психологии, 1982. - № 5. - С. 80-85.
18. Гарач Н.Р. Гкнкзис рефлексивної свідомості школяра // Практична психологія та соціальна робота, 1999. - № 8. - С. 39-41.
19. Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию. Курс лекций. М.: «ЧеРо», при участии издательства «Юрайт», 2002. 336 с.
20. Горальский А. Об изучении творчества // Вопросы психологии, 1988. - № 3. - С. 153-154.
21. Горбатов Д.С. Практикум по психологическому исследованию: Учеб. Пособие. Самара: Издательский Дом „БАХ-РАХ-М”, 2000. 248 с.
22. Гончаров С.З. Креативность субъектности: категориальный анализ // Мир психологии, 2005. - № 1. - С. 76-84.
23. О.А. Грива, О.В. Федченко формирование толерантности в подростковой среде // Практична психологія та соціальна робота, 2004. - №5. - с. 4-8.
24. Губенко О.В. Методологічні аспекти аналізу чинників активізації креативних проявів особистості // Практична психологія та соціальна робота, 2007. - №11. - С.64-67.
25. Губенко О.В. Феномен інтуїції та інтелектуальна творчість // Практична психологія та соціальна робота, 1999. - № 7. - С. 10-15.
26. Губенко О.В. Феномен інтуїції та інтелектуальна творчість // Практична психологія та соціальна робота, 1999. - № 8. - С. 9-13.
27. Довідник виконавця-інструменталіста. Навчальний посібник / Укл.: Гусей нова Л.В. Ніжин: Видавництво НДПУ ім.. Миколи Гоголя, 2003. 91 с.
28. Дружинин В.И. Психология общин способностей. 2-е изд. СПб, Питер, 2002. 355 с.
29. Дружинин В.И. Экспериментальная психология СПБ: Питер, 2000. 320 с.
30. Забродський М. Основи вікової психології. - Тернопіль, - 2003. 234 с.
31. Задесенець М.П. Вікові особливості розвитку та виховання дітей - К.: Видавництво „Радянська школа”, 1973. - С. 152.
32. Калошин В.Ф. Роль позитивного мислення у розвитку творчої особистості // Практична психологія та соціальна робота, 2007. - № 10. - С.67-72.
33. Каневская М.Е., Фирсова Л.М. Связь успешного художественного творчества с направленностью личности у детей // Вопросы психологии, 1990. - № 3. - С. 69-76.
34. Кирнарская Д.К. Опыт тестирования музыкальной одарённости на вступительных экзаменах // Вопросы психологии, 1992. - № 1. - С. 158-164.
35. В. Клименко Механізм творчості: чим його розвивати // Шкільний світ, 2001. - № 25-28. - С.2-94.
36. Климчук В.О. Тренінг внутрішньої мотивації: результати апробації та структура // Практична психологія та соціальна робота, 2006. - № 10. - С. 52-60.
37. Коган И.М. Творческий поиск: энерго-мотивационный аспект // Вопросы психологии, 1992. - № 1. - С. 138-147.
38. Колісник О. П. Ідентифікація та ідентичність як психічні механізми саморозвитку особистості / Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С .Д.- К.: 2001 т. 3. - ч. 2. С. 152 — 158.
39. Коломинский Я.Л. Человек: психология: Кн.. для учащихся ст. классов. М.: Просвещение, 1980. 224 с. ил.
40. Кон И.С. Психология старшеклассника: Пособие для учителя. М.: Просвещение, 1980. 192 с.
41. И.С. Кон., Д.И. Фельдштейн. Отрочество как этап жизни и некоторые психолого-педагогические характеристики переходного возраста Хрестоматия по психологии: учеб. Поосбие для студентов пед. ин-тов / Сост. В.В.Мироненко; Под ред. А.В. Петровского. 2-е изд., перрераб. и доп. М.: Просвещение, 1987. 447 с.
42. Краткий психологический словарь / Сост. Л.а. Карпенко; Под общ. Ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. М.: Политиздат, 1985. 431 с.
43. В.А. Крутецкий Психология обучения и воспитания школьников. Книга для учителей и классных руководителей. М.:Просвещение, 1976. 256с.
44. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. Київ: «Рад. школа», 1989. 286 с.
45. Кудрявцев В.Т. Творческая природа психик и человека // Вопросы психологии, 1990. - № 3. - с.113-121.
46. Максимова Н.Ю. Диагностика и коррекция поведения трудных подростков // Вопросы психологии, 1988. - № 3. - С. 93-100.
47. Макушина О.М. Причины психологической зависимости от родителей в подростковом возрасте // Вопросы психологии, 2002 - № 5. - С.135-143.
48. Мальцев С.М. О субсенорном и сенсомоторном уровнях антиципации в музыкальной импровизации // Вопросы психологии, 1988. - № 3. - С. 115-123.
49. Maslow, A. A Theory of Human Motivation Psychological, - Review 50, - 1943. 370 396 р.
50. Maslow, A Motivation and Personality. Harper and Row, - New York, 1959. - 456 р.
51. Maratsos M. P. Non-egocentric communication abilities in preschool children // Child development, 1973. - № 44.
52. Мельник А.И. Рыбак Л.А. Личность и самооценка в ученической деятельности. М.: Просвещение, 1969. 141с.
53. Методика вивчення особистості: тест „Егостани”; Тест Шкільної тривожності; Опитувальник Тейлора (модифіковані) Губенко О.В. Феномен інтуїції та інтелектуальна творчість // Практична психологія та соціальна робота, 1999. - № 7. - С. 32-37.
54. Миславский Ю.А. Саморегуляция творческой активности личности // Вопросы психологии, 1988. - № 3. - С. 71-79.
55. Михайлова И.Г. Креативная личность и художественное творчество в переходные эпохи // Мир психологии, 2005. - № 1. - 60-71.
56. Мотивация и деятельность: Учеб пособие для студ. вузов. 2-е изд. СПб: Питер, 2003. 860 с.
57. Музыкальное образование учителя. М: Изд-во Академии педагогических наук РСФСР, 1956. 172 с.
58. Мухина В.С. Изобразительная деятельность ребёнка как форма усвоения социального опыта. М.: Педагогика, 1981. 240 с.
59. Мышление: процесс деятельности, общение / Под ред. А.В. Брушлинского М. «Феникс», - 1982, - 286 с.
60. М'ясоїд П.А. Загальна психологія: Навч. посіб. К.: Вища шк., 2000. 479 с.
61. Науменко С.И. Индивидуально-психологические особенности музыкальности // Вопросы психологии, 982. - № 5. - С.85-94.
62. Науменко С. І. Психологія музичності та її формування у молодших школярів: Навчальний посібник. - К.: КДПІ, - 1993, - 160 с.
63. Недоспасова В. А. Психологический механизм преодоления центрации в мышлении детей дошкольного возраста: Дис. канд. психол. наук. М.: НИИ общей и педагогической психологии АПН СССР, 1972. 154 с.
64. Общая психология. (Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов). Под ред. В.В. Богословского и др. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Просвещение, 1973. 351 с.
65. Обухова Л.Ф. Возрастная психология: Учебник для вузов. М.: Высшее образование, МГПУ, 2006. 460 с.
66. Одарённые дети: Пер. с англ./ Общ. Ред. Г.В. Бурменской и В.М.Слуцкого; Предисл. В.М. Слуцкого. М.: Прогресс, 1991. 376 с.
67. Общая психология. (Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов). Под ред В.В. Богословского и др. 2-е изд., перраб. и доп. М.: Просвещение, 1973.
68. Особенности изучения и психологического развития школьников 13-14л./ Под ред. И.В. Дубовина, Б.С. Круглова. М.: Просвещение, 1988. 192 с.
69. Осницкий А.К., Кирпиков А.Р. Субъектная активность и проживание одиночества подростком // Психология и школа, 2005. - № 4. - С.23-28.
70. Падалка Г.М. Учитель, музика, діти. К.: Муз. Україна, 1982. 144 с.
71. Панкова М.В. Об особенностях эмпатии // Психология и соционика межличностных отношений, 2005. - № 12. - С. 5-11.
72. Папуча М.В. Психологія ранньої юності: навчально-методичний посібник Ніжин: Редакційно-видавничій відділ НДПУ, 2001. 137 с.
73. Пашукова Т. И. Эгоцентризм: феноменология, закономерности формирования и коррекции. Кировоград: Центрально-Украинское издательство, 2001. 338 с.
74. Пашукова Т.І., Допіра А.І., Дьяконова Г.В. Практикум із загальної психології / За ред. Т.І. Пашукової. К.: Т-во „Знання”, КОО, 2000. 204 с.
75. Перепелица А.Д. Музыкальная культура и кризис эмоций // Вопросы психологии, 1990. - № 3 - С. 121-126.
76. Періг І.М. Тренінгові методика розвитку творчості студентів природничо-наукових спеціальностей // Практична психологія та соціальна робота, 2006. - № 10. С. 45-52.
77. Пиаже Ж. Избранные психологические труды: Пер. с англ. и фр. М.:Просвещение, 1969. - 234 с.
78. Piage J. Art, education and chaidhood NY, 1954. 235 с.
79. Пономарев Я.А. Психология творчества и педагогика. - М.: Педагогика, 1976. 435 с.
80. Пономарев Я.А., Семёнов И.Н., Алексеев Н.Г. Актуальные проблемы психологи творчества // Вопросы психологии, 1982. -№ 5. - С.161-166.
81. Потапов С., Васка О. Курс выживания для подростков. М.: АСТ-ПРЕСС, 2001. 336 с.
82. Практикум по общей, экспериментальной и прикладной психологии / В.Д. Балин, В.К. Гайда, В.К. Гербачевский и др. Под общей ред. А.А. Крылова, С.А. Маничева. 2-е изд., доп. и прераб. СПб.: Питер, 2006. 560с.: ил.
83. Психологические механизмы регулирования поведения и оптимизация трудовой и учебной деятельности: Межвузовский сб. / Горьковский гос. Ун-тет. Горький, 1987. 84 с.
84. Психолого-педагогічні проблеми науково-технічної творчості учнів Тези доповідей науково-практичної конференції (під. ред. В’ялий М.Г.). - Ніжин, 1990. - 94 с.
85. Психологические особенности самосознания подростка / Под редакцией кандидата психологических наук М.И. Боришевского Киев головное издательство издательского объединения «Вища школа», 1980. 168с.
86. Психологія особистісно орієнтованої професійної підготовки учнівської молоді: Науково-методичні посібники / Г.О. Балл, М.В. Бац, А.В.Вихру та ін.; За ред. В.В. Рибалки; АПН України інститут педагогічної психології та професійної освіти. Тернопіль; Підручники і посібники, 2002 388 с.
87. Психолого-педагогическая диагностика: Учеб. пособие для студ. Высш. Пед. Заведений , И.Ю. Левченко, С.Д. Забрамная, Т.А. Добровольская и др.; Под ред. И.Ю. Левченко, С.Д. Забрамной. 2-е изд., стер. М.: Издательский центр «Академия», 2005. 320 с.
88. Ребёнок за роялем: Педагоги-пианисты социалистических стран о фортепианной методике. Сб. статей / Пер. с нем. П. Дорохова и Ж. Согомонян под ред. Г. Балтер. М.: Музыка, 1981. 20л., нот.
89. Рибальська О.Г. Психосемантична модель життєтворчої антиципації особистості Губенко О.В. Феномен інтуїції та інтелектуальна творчість // Практична психологія та соціальна робота, 1999. - № 7. - С. 27-32.
90. Розин М.В. Психология судьбы: программирование или творчество? // Вопросы психологии, 1992. - № 1. - С.98-105.
91. Романова И.В. Особенности половой идентичности подростков// Вопросы психологии, 1997. - № 4. С.39-47.